РЕФЕРАТ
натему
ТРИПІЛЬСЬКАКЕРАМІКА
/>/>
/>
/>
/>
/>
ЗМІСТ
Вступ
Трипільська кераміка
Орнаментація трипільців
Висновок
Використані джерела
ВСТУП
Шість тисяч роківтому на землі, яку сьогодні називають Україною, стояли величезні поселення —міста. Коли “історія починалася в Шумері”, їхні руїни вже давно були схованіпід різнотрав’ям степу між Бугом і Дніпром. Люди, яких ми називаємотрипільцями, заклали підвалини цивілізації на нашій землі. Вони одними з першихтут почали вирощувати хліб і плавити метал, збудували тисячі селищ, десяткиміст. Вони прагнули вічного життя, молячись і приносячи пожертви Вищим Силам,створили дивовижні магічні орнаменти, які зачаровують нас і сьогодні.
/>
Про Трипільськукультуру впродовж останніх років ведеться багато дискусій у наукових колах,поміж політиків, ідеологів. Точаться суперечки в середовищі її шанувальників. У2003 році товариство “Просвіта” провела кілька наукових конференцій із метоюглибше осягнути таємниці цієї видатної цивілізації, що бентежить уявуприскіпливих дошукувальників правдивої історичної давнини нашої Вітчизни. Ужепонад століття вчені, не лише українські, а й багатьох країн світу, намагаютьсяпереконати людство, як постала ця унікальна археологічна культура, щопроіснувала 2700 років винятковою етнокультурною цілістю й, безсумнівно,вплинула на формування та духовний розвиток європейських народів.
/>
Трипільськакультура не залишила після себе ні пірамід, ні величних храмів, ні кам’янихпалаців, а її матеріальна спадщина, всі свідчення існування понад шістьтисячоліть заховані в землі. Археологи вирізнили 17 типів посуду різногопризначення — кухонний, господарський, ритуальний і виявили в житлах близько300 посудин для побутових потреб. Умільці володіли секретами високоякісноговипалювання посуду у двоярусних горнах. Існували гончарні центри. Відоміспеціальні майстерні у трипільських селищах Уланівка, Шкарівка, Веселий Кут(Черкащина), Кліщів, Тростянець (Поділля). Велика кількість деревини давала змогувиготовляти ткацькі, кушнірські верстати, хатнє начиння.
ТРИПІЛЬСЬКА КЕРАМІКА
Випалена на вогніглина була першим штучним матеріалом. Виготовлення глиняного посуду стало чи ненайбільшим досягненням наших пращурів. Саме кераміка є однією з найколоритнішихсторінок трипільської культури. Попри найзагальніші, візиткові риси, має вона іяскраві окремоплемінні варіанти. За формою посуду, сировиною, технологієювиготовлення, способами та видами оздоблення визначають час та місцевиробництва посуду, його ареал, загальний ступінь культури людей, що йоговиготовили. Наразі доведено, що племена мисливців і рибалок виготовлялигосподарський посуд, оздоблений штампованим орнаментом, а трипільські племеназемлеробів і скотарів — плоскодонний зі спірально-меандровим орнаментом.
/>
Спершу переважалаліпна кераміка, що пояснює значну товщину стінок посуду. Глиняну стрічкусплющували і накручували по спіралі на завчасно виготовлене денце, згладжуючи ізатираючи нерівності рукою або дерев’яною паличкою.
/>
Глиняна масапопервах була примітивною, згодом трипільці виготовляли начиння із знаменитоїмульчованої глиняної маси: до глини додавали полову, кінський послід, товченімушлі молюсків тощо. До речі, секрет ліпної глиняної маси з домішуваннямтовчених черепашок трипільці запозичили у середньостогівських племен.Середньостогівці ж, у свою чергу, запозичили у трипільців глиняну антропоморфнута зооморфну пластику. Встановлено, що виготовленням керамічного посудузаймалися виключно жінки. Тож можна припуститися думки, що гончарне коло утрипільців з’являється у середньому періоді, разом з утвердженням патріархату. Керамічнапіч
/>
Посудвиготовлявся трьох типів: господарський, кухонний і культовий. Величезний, допівтораметра заввишки, посуд для зберігання зерна та іншого збіжжя вкопувався удолівку помешкань — зручно та охайно. Різноманітним був і так званий кухоннийпосуд, що використовувався для приготування їжі: глеки, глечики, горшки, кухлі,кринки, миски, тарілки, кубки, чаші, сковорідки.
Судини
Серед усьогорізноманіття форм переважає склянкоподібні чи горщикоподібні посудини усілякихрозмірів, деякі з них за пропорціями наближаються до глеків без ручки абокринок.
/>
/>
Трапляються іширокогорлі амфори, кухлики з однією ручкою, мініатюрні посудинки з покришками.С. М. Рижов виділяє 16 типів трипільського керамічного посуду, зокрема заформою: конічний, біконічний, сферо- та усіченоконічний; кратеро-, бінокле-,кубко-, амфоро-, грушевидний та вазоподібний; лійчастий; гострореберний; зплавним та різким профілем; з усіченоконічною горловиною; з Горщики утопленимивінцями; напівсферичні миски. Глечики
Доволі довгоісториків, археологів та інших дослідників цікавить загадка так званогобіноклевидного посуду. Інтрига стає більшою, як взяти до уваги, що біноклі немають аналогів у жодній археологічній культурі. Через повну безпорадність танеможливість пояснити призначення цього посуду, учені зараховують його допредметів релігійного культу: вважають, що “біноклі” використовували дляритуалу викликання дощу.
/>
Потреба укерамічному посуді була великою. У переважній більшості трипільських поселеньзнайдено ремісничі печі, часом і двоярусні, у яких випалювалось глиняненачиння. Очевидно, виробництво кераміки стає справою майстрів-професіоналів,спеціалізованою галуззю общинного ремесла. Масштаби керамічного виробництвавражають, однак справжньої майстерності і довершеності трипільці, зокремаплемена Придністров’я, досягли у оздобленні посуду. Спостерігаємо щонайменшедесять типів візерунку: однобічний, двобічний, статичний, динамічний,перемінний, в основному геометричний.
Сліднаголосити, що трипільський кольоровий розпис кераміки — то явище унікальне,яке практично не повторюється в інших культурах. На думку багатьох дослідників,трипільська орнаментика мала релігійно-магічне навантаження і використовуваласьяк своєрідний запис світоглядної інформації. Коли дивишся на прикарпатськіписанки та килимові візерунки Поділля, спадає на думку, а чи не передалисягенетично нашим сучасникам, носіям наступних культур, вміння, здібності,творчість і майстерність трипільського ужиткового мистецтва.
/> />
Посудина зналіпом у формі стилізованого бичка знайдена у трипільському поселенні вурочищі Ріпниця біля міста Ржищева Київської області.
Самі за себепромовляють обшири, на яких знайдена антропо- та зооморфна пластика:Лука-Врубловецька на Дністрі, Сушківка на Уманщині, Усатове на Одещині,Гренівка на Кіровоградщині, Шипинці на Буковині, Троянів на Житомирщині,Гребені на Київщині, Кошилівці на Тернопіллі, Озаринці на Вінниччині. До цьогопереліку можна додати чимало інших географічних назв.
На особливу увагузаслуговують теракотові жіночі статуетки з підкреслено жіночими формами тіла, атакож фігурки жінок із немовлям — так звані трипільські мадонни. Відомі такожстатуетки, що зображають жінку з чашею на колінах. Позаяк знайдена такаантропоморфна пластика на жертовниках у помешканнях та родових святилищах,вважають, що мала вона сакральне, магічно-культове призначення. Поширеннятакого атрибуту потверджує наступний факт: розкопки трипільського поселенняЛука-Врубловецька (Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) видалина гора 250 культових теракотових статуеток — цілісінький пантеон.
/> /> />
Статуетка з вирізниморнаментом — оберіг дому і роду, символ родючості, достатку та енергії життя.
/> />/>
Із глини будувалиі жертовник, біля якого відбувалися релігійні обряди із використаннямтеракотових статуеток. Цікавість викликають і теракотові моделі житла, які, нанашу думку, доволі точно копіюють справжнє трипільське помешкання.
/> />
ОРНАМЕНТАЦІЯ ТРИПІЛЬЦІВ
Трипільськукераміку за якістю перевершували лише китайські вироби, але й вони програвали уоздобленні орнаментом. Малюнки на гончарних виробах переважно мають виглядспіралі та її елементів у сполученні з різними знаками, серед яких трапляютьсязображення сонця, місяця, тварин і рослин.
Найпопулярнішимиорнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри, поширеним бувполіхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами. Виділяютьтакі найвживаніші способи орнаментації: ямки, гребінцеві вдавлення, рельєфнікомпозиції, відбитки шнура або текстилю, рельєфні шишечки, валики по шийці абоплечиках, наліпні дужки, насічки, прокреслення зигзагоподібних ліній ізкольоровим розписом чи без нього. Зчаста вплітаються реалістичні зображеннярослин, тварин, людини або частин її тіла. У ранньому періоді орнамент наносилиіноді і на сиру глину за допомогою керамічних штампиків.
у загальнійсистемі орнаментації глиняного посуду трипільців виділяють щонайменше 18 схем:хрестовидні; фістонні; метопні і тангентні композиції; горизонтальні S-видні тапохилі дуги; вертикально роз’єднані і так звані негативні овали; совиний лик;волюти з листочками на кінцях; трикутники з витягнутими вершинами; так званалицьова схема; хвилясті стрічки; коса сітка; фриз; комети; концентричні кола;похилі дуги; канелюри; меандри тощо. Звичайно, трипільська культура зналалокальні способи орнаментації посуду. Наприклад, різне поєднання смугових(фриз, облямування, бордюр), хвилястих та ламаних ліній. У межиріччі ПівденногоБугу та Дністра кольоровий розпис був звичайним явищем, а от у СередньомуПодніпров’ї не знайдено жодного розписаного черепка.
Для орнаментаціїтрипільської кераміки характерні трьохярусні композиції, які свідчать протриярусний поділ світу на землю, небо та «небеса” (або „верхнєнебо”), якими управляла велика космічна володарка. Вона зображалася на посуді увигляді “личин” з очима-сонцями.
/>
У світоглядтрипільців ввійшли всі чотири виміри: довжина, ширина (земля розорана»повздовж і поперек”), висота (висота світу, який зникає в«небесах”), час (безперервний рух світу). Орнаментація трипільців буласуспільним явищем, яке давало можливість розповісти про відношення до світу таоб'єднати людей для різних спільних дій. Вона складалася із окремих знаковихсистем, розвивалася самостійно, являла собою один із центрів розвиткупіктографії і існувала в першу чергу як засіб магічного спілкування з вищимисилами.
Трипільськіпіктографічні знакові системи, за дослідженнями вчених, ще не були справжньоюписемністю, тобто не передавали графічно слова, вони були підказкою тому, хтоговорив, засобом для кращого запам'ятовування і відтворення якихосьповідомлень.
Засимволами-знаками трипільців стоять їхня духовність, їхні сонцепоклонницькісвятощі, тотеми. Що ж пошановували і що задобрювали трипільці? Які сакральніоб'єкти найчастіше зафіксовані у їхній орнаментиці?
За данимибагатьох дослідників, найчастішими символами носіїв Трипільської культури булиСонце і тур-бик. А на символи води в окремих групах трипільських поселеньприпадає 33% від усіх відомих знаків, на символи дощу — 16%, на символи тварин- 14%, на символи дерева — 16%.
Учені знаходять вукраїнських обрядових піснях сонцепоклонницького походження відлуння щепервісної епохи у їхніх космогонічних мотивах початку Світу, Прадерева,відмикання ключами Неба, Землі, Вирію. Вражає, що у тих наших прадавніх пісняхоспівуються з тією ж частотністю ті ж самі символи, які опоетизували у своїйорнаментиці носії Трипільської культури. Символи-образи таких наших пісень єніби розвоєвим продовженням символів трипільських орнаментів, їхніми варіантамиу словесності.
Серед найчастішихтрипільських знаків-символів дослідники виділяють символи Сонця і йогоколообігу. Ось що пише про цей трипільський символ М.Відейко: „Однояруснікомпозиції найчастіше складалися з таких елементів, як коло, овали з“променями», відтінки спіралі. Напрям руху композиції — зліванаправо… Таким чином утворюється орнамент, який названий Б.Рибаковим«безперервний біг Сонця» і може бути витлумачений як відображенняплинності часу".
Відзначає символиСонця та його колообігу і В.Мицик: «Ось на посудині з Піщаної воно (Сонце)йде в кругообігу. Ці чотири фази, тільки в іншому відображенні, є в оздобленнівиробів з поселень Майданецького, Тальянок, Добровод, Томашівки, точнісінькояк, у тій веснянці співається: „Колом, колом Сонце вгору йде“. Географіютрипільських поселень, на посуді з яких є символ колообігу Сонця, можна значнорозширити такими поселеннями, як Володимирівка, Касанове, Кліщів,Коновка-Пуцита, Независько, Попудна, Стара Буда, Яблоня та ін.
/>
Керамікатрипільського поселення Тальянки.
Усі помислиземлероба-трипільця крутилися, звісно, довкола підвищення родючості його ниви ідля цього він, як висловився О.Уманський, „докладав не тільки фізичні, алей духовні сили — молив Небо про своєчасний дощ“. Звідси зрозуміле такечасте зображення знаків дощу на трипільській кераміці, зокрема із Заліщиків,Коновки-Пуцити, Петренів, Шипенців та ін.
Те, що булонамальоване трипільцем на його посуді, мусило бути у його голові і на йогоязиці у вигляді замовлянь, заклинань, задобрювань. А чи не могла потрапити отасловесна магія трипільців хоч якимось відлунням у наші обрядові пісні? Чи немогли співати трипільці пісень, подібних ось до таких українських обрядовихпісень сонцепоклонницького походження: „Крапни, дощику з Неба, Бо нам тебетреба. На зпапашнеє зілля“; „Дощику, припечи, припечи, А нам хлібанапечи“.
Середтрипільської кераміки трапляються екземпляри, де у блоках знаків Сонця й дощузнаходимо і знак Місяця. Словами В.Мицика — то „триєднання сил,трисутність космогонічних сил“. Трисутня єдність символів Сонця, Місяця йдощу яскраво вималювана в орнаментиці кубку із Майданецького, де кругова лініядовкола вінця символізує коло Сонця, а на двох боках посудини спадають з Небасмуги дощів, за якими симетрично у темному Небі сяють два серпанки Місяця. А вчистих обрамлених небесними драбинами секторах ( меотах ) проростають ізгорбиків землі два дерева як наслідок дії Небесних Світил і дощу. Блоки ізподібними поєднаннями знаків Сонця, Місяця й дощу знаходимо і на трипільськихглечиках із Петрен, Чечельника та збанку із Шипенців.
/>
/>
Трипільськакераміка поселення Чечельник. Кінець середнього періоду Увібрали ознаки посудупоселень Майданецьке, Доброводи тощо.
Оця трипільськатрисутність космогонічних сил як символ життя буйно розвинулася в українськійобрядовій поезії, де в єдиному сюжетному вузлі оспівуються Сонце, Місяць і дощяк життєдайні сили, як щедрі гості господаря, як три товариші, а чи й царі.
Трипільськісимволи парності і триєдності Небесних Світил знайшли свій розвиток вукраїнських обрядових піснях, дослідники яких витлумачують поєднання в нихНебесних Світил як космічні міфоознаки шлюбного мотиву, чи, як висловивсяО.Потебня, „шлюб Сонця й Місяця“. У піснях з таким мотивом Сонце іМісяць оспівуються то як небесна рідня закоханої пари, а то і як шлюбна пара:»В мене батенько — ясний Місяць, В мене матінка — ясне Сонечко, В менесестриця — ясна Зірниця"; «Ясний Місяць — сам господар, яснеє Сонце — господинонька».
/>
Керамікатрипільського поселення Гура Кайнарулуй (Молдова)
ДослідникТрипільської культури Т.Мовша знаходить на посуді із Сушківки та Жванця блокизнаків, які витлумачує як зображення Сонця і птахів перед деревом життя.В.Даниленко у таблицях до своїх праць опублікував кілька пам'яток неоліту, наяких маємо блоки знаків із зображенням первовічних вод, прадерева, трьохголубів та Небесних Світил. На уламку трипільської посудини, віднайденоїВ.Хвойкою, бачимо знаки води, дерева і людини. Цілком можливо, що ці блокизнаків є прообразом праукраїнського міфу про сотворення Світу, у якомупервовічні води, прадерево і птахи виступають світотворчими силами.
ВИСНОВОК
/>
Трипілля, яквисока цивілізація, як і всі високі цивілізації, припинила своє існування тоді,коли це стало завгодно Історії. Але якщо придивитися до виробів місцевих племеннаступних поколінь – культур бронзового століття: «ямників»,«катакомбників», «зрубників», ми помітимо, що на їхньомупосуді присутні трипільські символи. Вони чітко виявляються й у кераміцізалізного віку (скіфо-грецького періоду), на сірих вазах Черняхівськоїкультури. Той же орнамент, ті ж сільськогосподарські технології, такі ж саміобряди. Навіть зараз в Україні можна зустріти обмащені глиною, яскраворозфарбовані «трипільські» мазанки, а символіка українськихвізерунків на рушниках і сорочках має прототипи у трипільських керамічнихрозписах – 180 поколінь між українцями й трипільцями пов'язані тисячами ниточоктрадицій, спільних цінностей, вірувань і тисячами павутинок ментальності.
Невелика кількістьдостовірних свідчень про життя трипільців пояснюється браком матеріальнихнадбань тієї доби. У вчених багато запитань до життєвого устрою трипільськоїкультури.
Проіснувавшиблизько 2 тисяч років, трипільська культура зникла, асимілювалася з іншимикультурами, які у різні періоди історії займали панівне становище наукраїнських землях. Причиною занепаду цивілізації була економічна криза.Трипільці не знали озимих, і літній неврожай призводив до голоду. Спочатку їхвиручало мисливство, але невдовзі всі природні ресурси було вичерпано: дикихтварин відстріляли, коріння з'їли, навіть слимаків і черепах не залишилося(запечена черепаха, до речі, вважалася великим делікатесом). Гнані голодом людипокидали нажиті місця.
/>
/>
/> />
Численнілюдські фігурки свідчать, що у Трипільців був поширений культ жінки.Трипільцітакож шанували свійських тварин.
За глинянимифігурками вдалося встановити, що тканини, які виготовляли стародавні жителіУкраїни, мали візерунки, а це вимагає від виробників знання досконалихтехнологій ткацтва. Та й кравці з них були вдалі, – самих лише жилетокпридумали близько 123 моделей, а жінки прикрашали себе щонайменше вісьмомавидами зачісок, серед яких були знані нам косички та вузли.
Цінність вивченняТрипільської культури не підлягає сумніву. Науковці з усього світу вважаютьпам’ятки культури Кукутені — Трипілля (а саме так вона «офіційно» називається)свідченнями розбудови першої міської цивілізації. З метою збереження місцевостівід глибокої оранки та грабежів 13 березня 2002 року прийнята постанова урядупро утворення державного історико-культурного заповідника «Трипільськакультура” у Черкаській області.
До нього увійшлатериторія 11 поселень трипільської культури: Тальянки(450га), Майданецьке(200га), Веселий Кут (150га), Онопрієва, Глибочок, Піщана (Тальнівськогорайону), Доброводи, Косенівка, Аполянка (Уманського), Чичеркозівка, Вільховець(180га), (Звенигородського районів).
/>
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. АмальрикА. С., Монгайт А. Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. М. — Наука, 1966.
2. ВідейкоМ. Ю. Тема Трипільської культури у сучасному “праісторичному” міфотворенні. —Археологія, 2005, №2.
3. Заєць І.І. Трипільська культура на Поділлі, Вінниця, Тезис, 2002
4. ЗахарчукЮ. М. Пізньотрипільська культура Середнього Подніпров’я в світлі новихархеологічних даних// Наукові записи Інституту суспільних наук АН УРСР. — К.,1954. — Т. 2.
5. Журналвиртуальных путешествий «Вокруг света»http://www.vokrugsveta.com/index.php?option=com_content&task=view&id=557&Itemid=71
6. ОлександрСтражний. Авторська літературна сторінка. Український менталітет.www.astra-lit.com/ukr-ment-ukr/03_tripilla.htm.
7. Сайткнижки «Зорі Трипілля»http://zori.dokladno.info/gospodar-trip-lskikh-obshir-v/tipov-poselennya-2.html.
8. Мистецькагалерея. zuza.net.ua/index.php?m=gallery&d=detail&id=627&p.