Зміст
Вступ…………………………………….……………………………………..….3
Розділ І
Стан дослідженості фотографічноїспадщини О.Родченка …...……………..5
Розділ II
Образно-стилістичні особливостіфотографії О.Родченка «Портрет шофера»………………………………………………………...………………...8
2.1. Жанрова специфіка фотографічногопортрета....………...……………...8
2.2. Композиційне вирішення……………………………………….………..11
Висновки ………………………………………………………………………..14
Список використаної літератури…………………………………………..…15
Додатки
Вступ
Актуальність.Сучасна архітектура, реклама, фотографія та поліграфія стоять на візуальнихсхемах, що свого часу відкрив Олександр Родченко. Звідси випливає особливацікавість до його спадщини. В сучасному мистецтвознавстві з’являється нове коло досліджень, вяких велику увагу приділяють окремим царинам у творчості О. Родченка. Томуособливий інтерес представляють дослідження окремих робіт у рамках конкретногожанру. Головним напрямком у розвитку фотографії, крім того, одним з найважливішихчинників сучасного художнього процесу є розвиток фотографії до справжньогомистецького. І внесок О. Родченка у цей процес не можна переоцінити. До фактів,що підтверджують значення художника, можна віднести нещодавне створення школифотографії та мультимедіа імені О. Родченка.
Тема:Мистецтвознавчий аналіз фотографії О.Родченка «Портрет шофера» у контекстімистецтва XX ст.
Об’єкт: портретний жанр у фотографічнійспадщині О.Родченка.
Предмет:фотографія «Портрет шофера» О.Родченка.
Завдання:
1. Розглянути творчий шляхО.Родченка.
2. Висвітлити місце портретногожанру в фотографічній спадщині О.Родченка.
3. Виявити стилістичні такомпозиційні особливості фотографії «Портрет шофера».
Структуракурсової роботи
Робота міститьвступ, два розділи основного тексту, висновки, список використаної літературита додатки.
РозділІ
Стандослідженості творчого шляху О. Родченка
Напрямок творчихпошуків в радянській фотографії невід’ємно пов’язан з ім’ям фотографа, архітектора, дизайнерата художника Олександра Родченка (1891—1956). В історії фотомистецтва цейхудожник уславився своїми незвичними ракурсами, динамічністю композиційнихформ, документальністю.
Вже наприкінці20-х років критики пишуть про вплив знімків Родченка на радянську фотографіютого часу. Це були журнали «Советское фото», «Новый ЛЕФ», «Советское кино», що нерідко супроводжувалиськоментарями. В деяких випадках згадували формальну незвичність робіт. «Мы знаем и ценим фотографическиеработы А.М.Родченко, хотя они порой вызывают те или иные оговорки и возражения,даже часто недоумение. Но всегда в этих фотографических «трюках», полныхнеожиданности, и порою мало понятных, можно наблюдать свежесть творческогоподхода, эффект «сильно действующего снадобья…».
Відбувається процес поступовоговходження робіт О.Родченка у критичний розгляд. У другій половині 20-х роківбуло опубліковано більш ста його робіт. Таким чином, деякі з робіт природноувійшли у культурну ситуацію, інші визвали перегляд звичних критерійоцінювання.
Точка зору самогоРодченка, оригінальність ракурсів, визначила його художнє новаторство, естетикуйого фотографій.
Л.Волков-Ланніт,видатний дослідник фотомистецтва писав, що Родченко був одним з першихрадянських фотожурналістів, котрий звернувся до серії зображень як самостійногожанру.
С.Хан-Магомедоврозглядав конструктивізм в рамках концепції формотворення, досліджувавполіграфічне та агітаційне мистецтво в творчості Олександра Родченка.
А.Вартановвідмічав, що композиційна спадщина фотографів перших післяреволюційних роківзначна, але майже не проаналізована теоретично. Критики поспішають звисновками, оголошуючи композиційні пошуки того часу неактуальними.
З теоретичнимидослідженнями, завдяки власній фотографічній практиці, Родченко почав виступатиу 20-ті роки. До цього він прийшов після викладацької роботи («ВХУТЕМАС»), атакож після курсів «Союз фото», для яких він розробив програму по композиції.Цю програму, супроводжуючи її поясненнями, опубліковує у своїй монографії«Ракурсы Родченко» О.Лаврентьєв, що є одним з основних дослідників життєвого ітворчого шляху О.Родченка. В своїй монографії автор прослідкував шлях майстра уфотомистецтві. Лаврентьєв розповідає про різні побудови кадру, також авторрозглянув питання про вплив діяльності Родченка на розвиток радянськогофотомистецтва, особливості та специфіку його фотографічної школи, серед якоїпостають такі відомі майстри, як Є.Лангман, Г.Петрусов, Б.Ігнатович, В.Грюнтальта інші. Автор аналізує погляди Родченка стосовно концепції серійностіфотографії, уявлень о принципах композиції, прес-фотографії та підготовціпрофесійних кадрів.
Життєва і творчахроніка Родченка надає нам повне уявлення про стабільне бажання знімати,постійні пошуки об’єктів для зйомки. Церозуміння можливостей фотографії та її радикального впливу на культурутеперішнього і майбутнього.
Ім’я Олександра Родченка відомо всьомусвітові. Його роботи експонуються у європейських виставкових залах та музеяхсучасного мистецтва. Наприклад, у 1998 році в країнах центральної Європи упершепроходив повний ретроспективний показ робіт видатного радянського художникаОлександра Родченка.
Вітчизняна наукапоповнилась черговим дослідженням творчості О.Родченка. У 2007 році вийшовальбом з коментарями– «АлександрРодченко. Фотография— искусство. Його представила програма «Интеррос» разом із московським будинкомфотографії у серії «Россия. XX век».Це найбільш детальне, наукове та візуальне дослідження. Воно відкриває новусторінку в історії Родченка- фотографа: в сучасний художній обіг увійдуть сотніфотографій, раніш існуючих тільки у негативі.
Родченко– один звидатних талантів XX ст. Віндосягнув міжнародної популярності на початку 20-х років, увійшов у конфлікт зісталінським бюрократизмом і останні 20 років свого життя провів у безвісностіта ізоляції.
Слід зазначити,що багато видань підготовлено нащадками художника, котрі стали йогопослідовниками. Результатом їх дослідницьких праць стала підготовка та виданнязбірки матеріалів. До збірки увійшли статті, спогади, автобіографічні запискита листи Родченка. Вступна стаття належить Хан- Магомедові. Він з нових позиційохарактеризував творчість Родченка, включаючи дизайнерські та архітектурніпроекти.
РозділІІ
Образно-стилістичніособливості фотографії О.Родченка «Портрет шофера».
2.1.Жанрова специфіка фотографічного портрета
Фотопортретпредставлений найбільш природним в теоретичному поясненні жанром.
В основіспецифічної ролі, що відіграє портрет в культурі знаходиться протиставленнязнака і об’єкта. Портрет виконує рольдокументального свідка, підтверджує справжність, дійсність людини та їїзображення. З іншого погляду, портрет відокремлює ті риси людської особистості,яким приписується деяка смислова домінанта.
Зазвичай обличчявважається основним і головним, що притаманне даній людині, в той час як іншічастини тіла допускають значно більшу умовність та загальність в зображенні.«Лицо выступаетодновременно и как «зеркало души», и как зеркало мира».[11, с.141].
Динаміка являєхудожню домінанту портрета. Слід відзначити, що фотографія не має минулого тамайбутнього, вона завжди в теперішньому часі. Дуже часто включення динамікирозподіляється у просторі портрета нерівномірно: воно може бути зосередженим вочах; іноді руки більш динамічні, ніж уся фігура.
В фотографіїдинаміка розподіляється в більшому просторі, портрет підносить нам її уфокусному зосередженні, що робить її динамізм більш прихованим, але потенційнодіючим. Динамізм вводиться в зображення наявністю кількох фігур, що задаютьнапрямок його читання, відносно поз даних фігур. Віддаленість зображенняконкретної фігури складає другий рівень індивідуалізації.
Розглянемо спосібвведення в портрет другої фігури. В широкому виборі подвійних портретів можнавиокремити наступні. З одного боку, це парний портрет, що знаходиться у джерелпортретного мистецтва. В ньому біографічними обставинами оригінала заданастереотипність фігур даного жанру. В подальшому відбувається розвиток у всебільшому розходженні обов’язкових принципів. Портретнемистецтво початку XX ст.широко використовує додаткові можливості.
Портрет знаходитьсяпосередині між відображенням та обличчям. В різниці із дзеркальнимвідображенням, портрет приховує в собі два питання: хто зображен, і хтовідображав. Саме цей момент надає можливість поставити ще два питання: якудумку виразила своїм обличчям зображувальна людина, що намагався виразити своїмобличчям зображувальна людина, що намагався виразити художник присутністю свогозображення. Отже, портрет по своїй природі найбільш філософський жанр. В своїйоснові він побудован на зіставленні того, що людина являє собою, і чим вона маєбути. Це дозволяє прочитувати портрет різними засобами: ми в змозі побачити рисилюдини конкретної епохи, психологічні відмінності чоловічої та жіночоїповедінки, соціальні трагедії, різні варіанти втілення самого поняття «людина».
Таким чином,портретний жанр знаходиться на перетині різних можливостей розкриття сутностілюдини засобами інтерпретації його обличчя. В цьому сенсі портрет не тількидокумент, що зберігає в пам’яті зовнішність того чи іншого обличчя, це відбитоккультурної мови даної епохи та особистості творця.
Портрет– цеподвійне дзеркало: в ньому мистецтво відображається у житті, а життя вмистецтві. При цьому обмінюються місцями не тільки відображення, але іреальності. З однієї позиції, реальність по відношенню до мистецтва–об’єктивність; з іншої– цю функцію виконує мистецтво, а реальність–відображення у відображенні. Слід додати, що гра між живописом та об’єктом– це лише частина інших дзеркал.Наприклад, портрети художників у костюмах та гримі визначених ролей. Обличчя таодяг художника підкорені сценічній трансформації, що відображає особливостіживописної мови.
Наближуючись домежі між портретом і людиною, що на ньому зображена, слід зауважити, що портретзберігає молодість. Він знаходиться в просторі зупиненого часу. Власне «Я»портрета не підлягає часу, це відокремлює його від автора, що виконує функціюглядача.
Багаточисленніспроби поповнення різними деталями залишились епізодами. Лишилось головне:портрет в портреті. Обличчя людини виявилось найсуттєвим. Саме тут людиназалишається людиною, або перестає нею бути.
2.2.Композиційне вирішення
Отже, перейдемо доаналізу фотографії О.Родченка «Портрет шофера».
Перед нами, безсумніву, репортажний портрет, на якому представлений загальний образ робочого,що керує, управляє технікой. Репортажному портрету властиві більш демократичніформи. Зйомка проведена в реальній обстановці, тому в композицію увійшли різніпредмети з навколишнього середовища. Проте виразні властивості події абообстановки не будуть самоцінними, вони лише додатково характеризують зображуючилюдину. Інтерес фотографа, як ми вже відмітили, зосереджений на людині:виявляються та підкреслюються його індивідуальні риси, його неповторність.Оточуючі предмети і навколишнє середовище включені у структуру портретногознімка, як елементи, що відтінюють своєрідність моделі.
Портрет самогошофера являє собою сюжетно- важливий композиційний центр. Він розташований узоні «активних точок», визначених у відповідності схеми композиційної побудовипринципу «золотого перетину». Композиційний центр винесений на передній план.Кадр побудований таким чином, що композиційні діагоналі також сходяться усюжетному центрі. Завдяки зіставленню двох фігур, простір наче розтягуєтьсяуглиб. Підіймані руки фотографа припиняють відхід простору. Рух фотографанаправлений по діагоналі кадру. А діагональні композиції сприяють рішенню теми,пов’язаної з рухом. [5, с.202].Оскільки діагональ– це лінія нахилу, вона нестійка і, отже, динамічна. Об’єкт, що рухається по діагоналі кадру,посилює ефект руху. Зсилаючись на багаточисленні дослідження стосовнокомпозиційних побудов принципу «золотого перетину», можна розглянути це питаннябільш детально.
На будь-якомувідрізку існують дві точки, які ділять його за принципом «золотого перетину».Розділимо за цим принципом вертикальну сторону кадра і через одержанні точкипроведемо лінії паралельно до сторін кадра. Побудовані лінії перетинаються вчотирьох точках. Ці точки одержали назву «активні точки». Вони і відіграютьосновну роль в композиційній формі «золотого перетину». Суть цієї форми в тому,що головні об’єкти зображення розміщенні вобластях цих активних точок.
Розглянемопобудову фрагменту відрізків золотої пропорції, яку описав Ковальов Ф.В. усвоїй праці[3, с.33] Тут можна знайти відрізки золотого ділення наступнимчином. Це роблять геометричним способом (дод. 3). Тобто: 1/ з правого нижньогокута В ставиться перпендикуляр вгору, який дорівнює ½ нижньої сторони фрагментукадра АВ, отримуємо точку С; 2/ від цієї точки С проводимо діагональ донижнього лівого кута А. 3/ на цій діагоналі відкладаємо відрізок ВС, якийзакінчується точкою, D. 4/ відрізок ADпереноситься на пряму АВ. Отримана при цьому точка Е ділить відрізок АВ успіввідношенні золотої пропорції, яка виражається ірраціональною дріб’ю,округлюючи її до 0,62 та 0, 38. Тому, нижню сторону ми помножуємо на ці числа іотримуємо нерівні відрізки. Так як ми маємо фрагмент, який дорівнює квадрату,то всі його сторони будуть ідентичними. Звідси випливає, що сторони будуть матитакі ж самі пропорції «золотого перетину». Побудувавши лінії золотого перетину,ми можемо побачити що центральною фігурою буде фотограф, його постать окресленацими лініями.
Композиція побудованана відкритому спілкуванні героя з фотографом, їх погляди спрямовані на глядача.Різновид використання кругової форми допомагає об’єднати зображені предмети водне ціле і, деякою мірою, забезпечує їх замкнутість. [4, с.35].
Слід зазначити,що композиція зрізаних форм припускає наявність так званої «упаковки»– цеплотна концентрація зображувального матеріалу у кадрі, при цьому необхіднісуттєві деталі, якби зтягують увагу глядача до центру.
Даний портрет неявляється портретом тільки шофера, оскільки на ньому зображений і сам автор.Тому, ми маємо відзначити, що це подвійний портрет і присутність фотографанадає історичний смисл.
По відношенню домісця події — це був репортажний новаторський портрет. Про це свідчить активнаавторська інтерпретація, а не пряма зйомка життєвого матеріалу.
Висновки
Проаналізувавшилітературу з акцентом на головні питання, ми прийшли до наступних висновків.
ОлександрРодченко, без сумніву, найвидатніший художник XX ст. Його значення в історіїрадянського мистецтва величезне. Творчий доробок О.Родченка представлений впрактичних і теоретичних матеріалах багатьох дослідників ХХ-ХХІ ст.
Портретний жанрзаймає значне місце у фотографічній спадщині О, Родченка. Його творча концепціяне відємно повязана зсоціальною перебудовою суспільства та ідеям науково-технічного прогресу. Втілення нового соціальногозмісту призвело до інтенсивного пошуку нових композиційних рішень.
Оригінальністьракурсів О.Родченка визначила його художнє новаторство та естетику йогофотографії.
Література:
1. ВартановА. Композиция (електронна версія).
2. Даниэль С.М.Искусство видеть / С. М.Даниэль.- Л.: Искусство, 1990.- 120с.
3. Дегтярьово. Композиційні форми у фотографії// Світло й тінь. Український фотомистецькийжурнал.- Львів, 1996.- №3.- с.33-35.
4. Дыко Л.П. Беседы о фотомастерстве/Л.П.Дыко.- 2-е изд., перераб. И доп.- М.: Искусство, 1977.- 276с., ил.
5. Дыко Л.П. Основыкомпозиции в фотографии/ Л.П.Дыко.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Высш. шк.,1989.- 176 с., ил.
6. Клуцис Г. Русскийфотоавангард: история фотографии в 20-е– 40-е гг. XX ст.// Наше наследие.- Луцк.- №81.- с.34-48.
7. Лаврентьев А.Н.Ракурсы Родченко/ А.Н. Лаврентьев.- М.: Искусство, 1992.- 224с., ил.
8. Лотман Ю.М.Портрет (електроннаверсія).
9. Микулин В.П.Некоторые вопросы композиции (електронна версія).
10. Михалкович В.Внутренняя форма снимка// Советское фото (под ред. О.В. Суслова).- М.: Союзжурналистов СССР.- 1982.- №1.- с.26-27.
11. Родченко А.М.Статьи. Воспоминания. Автобиографические записки. Письма/ Сост. В.А. Родченко.-М.: Советский художник, 1982.- 224 с.
12. Родченко А.М. Фотографии:Альбом/ Сост. А.Н. Лаврентьев.- М.: Планета, 1987.- 194 с.
13. Свитлова О.История фотографии (електронна версія).
14. Сидлин М.Родченкомания (електроннаверсія).
15. Стигнеев В.Т.Поэтика фотографии/В.Т. Стигнеев, В.И. Михалкович.- М.: Искусство, 1989.-277с., ил.
16. Уолш Д. Судьба итворчество А. Родченко (електронна версія).
17. ФельдманЯ.Д. Техника и технология фотосъемки: Учеб.пособие/ Я.Д.Фельдман, А.Д.Курский.-М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981.- 240с., ил.
18. Филоненко Д.Ю. Фундаментальный образ в русскомавангарде 1920-х гг.(електронна версія).
19. www.biplane-photo.ru
20. www.foto-art.land.ru