Способиорганізації доступу до інтелектуальної мережі (IN)
Доступабонентів/користувачів до послуг IN здійснюється каналами базової телефонноїмережі через вузли комутації послуг – SSP, які розміщуються на вузлах комутаціїтелефонної мережі та реалізують функції управління викликом – CCF і комутаціїпослуг – SSF. Від оптимального розташування та кількості SSP, які необхіднообирати з урахуванням структури та пропускної спроможності існуючої базовоїтелефонної мережі, залежать такі важливі характеристики IN, як розподілдодаткового навантаження на вузли та канали базової телефонної мережі, часдоступу до послуг IN, а також розмір капітальних витрат. Використання кількохSSP забезпечує більш рівномірний розподіл навантаження, знижує ймовірністьперевантаження з появою сплесків надходження викликів на послуги IN.
Можливі різніваріанти організації доступу абонентів мережі зв'язку до обладнання платформиIN. SSP можуть розміщуватися на вузлах комутації місцевого або міжміськогорівнів. Розміщення SSP на вузлах місцевих мереж (РАТС, ВВВП, ВСС) дозволяєздійснювати замикання місцевого навантаження усередині даної місцевої мережі.
При розміщенні SSP на ВСС необхідно враховувати те, що запитиабонентів ТМЗК на послуги IN призведуть до додаткового навантаження на нульовіпучки сполучних ліній СЛ-0 до екстрених служб, що при неправильному плануванніможе позначитися на їхній доступності для абонентів ТМЗК, а також на те, щосамі ВСС мають стати транзитними вузлами для забезпечення вихідних з'єднань.
Розміщення SSP на вузлах комутації міжміського рівня(АМТС/ОПТС) забезпечує універсальний доступ до послуг IN абонентів усіхмісцевих мереж ТМЗК, підключених до даної опорної АМТС/ОПТС. При організаціїпоперечних пучків від інших АМТС ТМЗК, які передають навантаження в напрямках,що відповідають кодам віртуальних міжміських зон (DEF), послугами IN стаютьохоплені всі абоненти існуючої ТМЗК.
Слід зазначити, що з підвищенням рівня розміщення SSPзбільшується кількість охоплюваних цим вузлом абонентів ТМЗК, але одночаснозбільшується навантаження на вузол комутації, ускладнюється доступ до SSP. Прицьому для обслуговування додаткового навантаження, пов'язаного з наданням послугIN, може знадобитися збільшення продуктивності вузла комутації, а також ємностівідповідних пучків каналів замовно-сполучних ліній (ЗСЛ) і сполучних лінійміжміських (СЛМ).
Оптимальний вибіррівня розміщення та кількості SSP визначають окремо в кожному конкретномувипадку з урахуванням особливостей базової телефонної мережі: її структури,типів використовуваних вузлів комутації, навантаження та характеру пропонованихпослуг.
Основнимикритеріями вибору точки та способу доступу є:
- можливістьвиходу до платформи IN будь-якого абонента даної зони шляхом набору єдиногономера;
- можливістьодержання в точці доступу інформації про номер викликаючого абонента;
- можливістьпередачі від абонента АТС будь-якого типу до точки доступу змінної кількостіцифр.
Якщо на всіхділянках з'єднання під час зв'язку прикінцевих АТС із комутаційною станцією,через яку забезпечується доступ до платформи, не використовується підсистемаISUP СКС №7, то перераховані вимоги технічно здійсненні тільки за наявностіпрямих пучків сполучних ліній.
Залежновід ступеня розвитку телефонної мережі та потреб її абонентів у послугах INадміністрація цієї мережі може прийняти один з описуваних вище варіантівпочаткового розгортання інтелектуальної мережі та організації доступу до неї.
Зурахуванням перерахованих вище існуючих критеріїв вибору, принципів побудови таплану нумерації ТМЗК України, а також можливостей АТС електромеханічних систем,можливі два основних способи організації доступу до платформи IN:
1. Доступшляхом набору префікса «8» через АМТС (або введення функцій SSP в АМТС) ізвикористанням вільних кодів ABC, для яких прийняте позначення «DEF».
2. Доступшляхом набору префікса «0» через вузол спецслужб (або введення функцій SSP уВСС) з використанням вільних індексів YZ.
Першийваріант пов'язаний з необхідністю збільшення ємності пучків ЗСЛ і СЛМ, задопомогою яких здійснюється зв'язок місцевої мережі з АМТС. Для доступу допослуги IN у цьому випадку потрібен набір префікса «8», прослуховуванняакустичного сигналу «Відповідь АМТС», набір коду DEF, визначеного для послуги,яку хоче отримати абонент, і набір цифр необхідного номера. Основний недоліктакого рішення – використання ресурсів АМТС (а також ліній ЗСЛ і СЛМ) дляобслуговування трафіка IN, що замикається в межах місцевої мережі та об'єктивноне потребує ресурсів, що спочатку призначалися винятково для міжміськогозв'язку.
Другийваріант доступу пов'язаний зі зміною системи нумерації вузла спецслужб (у рядівипадків – тільки з введенням нових індексів Y і Z, що забезпечують доступ доресурсів IN). При введенні функцій SSP безпосередньо в цифровий ВСС, виникаєнова для ВСС вимога – організація вихідного зв'язку убік МТМ і АМТС. Як недоліктакого рішення можна зазначити змішування на рівні місцевих станцій трафіка, щостворюють виклики, які вимагають послуг IN, і виклики, спрямовані до екстренихслужб.
Діаграми, які ілюструють взаємозв'язок між конфігураціямителефонної мережі, інтелектуальної мережі та мережі СКС №7 під час реалізаціїзазначених способів доступу, наведено на рис. 1–2.
На рисунках показані, в основному, тільки ті елементивзаємозв'язку, які є суттєвими при розгляді викликів, що вимагають послугінтелектуальної мережі, і не показана організація мережі СКС №7 (якщо така є вмережі оператора), що забезпечує сигналізацію між комутаційними вузлами ТМЗК.
Основніпереваги та недоліки кожного зі способів доступу при початковому розгортанні INзведені до табл. 1.
Аналізуючи існуючі способи доступу до послуг IN, можна зробити висновок, що якщоресурси місцевої та міжміської мереж в одному великому регіоні належать різнимоператорам, то в ньому можуть бути організовані мережі IN двох типів: здоступом шляхом набору цифри «8» і з доступом шляхом набору цифри «0».«Місцевий» оператор може надавати абонентам МТМ послуги IN регіональногостатусу з можливістю (після перерахування логічного номера) вихідногомісцевого, міжміського та міжнародного зв'язку. «Міжміський» оператор моженадавати абонентам своєї зони послуги IN, що мають як міжміський, так ірегіональний статус, з можливістю забезпечення всіх видів вихідного та вхідного(у тому числі від абонентів інших зон) зв'язку. Номер викликаючого абонентаможе бути передано у міжміській мережі тільки засобами підсистеми ISUP СКС №7.
Підчас організації інтелектуальної мережі «місцевим» оператором для наданнязначної кількості послуг IN (обслуговування компаній, що мають кілька відділеньв одному місті, проведення телеголосування, надання інформаційних послуг зпитань, що мають локальне значення тощо) використовуватимуться тільки ресурсимісцевої мережі.
Розглянуті принципи доступу до IN – через АМТС і через ВСС–практично рівноцінні. Наприклад, неможливість доступу до послуг IN через ВСС збоку абонентів інших зон урівноважується можливістю пропонувати послуги забільш низькими тарифами завдяки тому, що для обслуговування місцевого трафікане потрібно використовувати ресурси міжміської мережі.
/>
Рисунок1 – Взаємозв'язок між конфігураціями телефонної мережі, інтелектуальної мережіта мережі СКС №7 (доступ до IN через ВСС)
/>
Рисунок 2. – Взаємозв'язок між конфігураціями телефонноїмережі, інтелектуальної мережі та мережі СКС №7 (доступ до IN через АМТС)
Таблиця1 – Порівняльний аналіз способів доступу до платформи INДоступ до платформи IN через АМТС через ВСС Переваги 1. Можливість доступу абонентів усіх місцевих мереж даної зони та абонентів АМТС інших зон (при виділенні на цих АМТС спеціаль-ного напрямку для послуг IN). 1. Доступ абонентів МТМ до послуг IN без залучення ресурсів АМТС створює основу для зниження витрат на розвиток мережної інфраструктури (наслідок – менший термін окупності інвестицій) і вартості надання послуг місцевого рівня (наслідок – більша кількість клієнтів). 2. Ефективність організації послуг міжміського рівня. 2. Незалежність надання послуг місцевого рівня від оператора АМТС 3. Простота розвитку мережі шляхом установки додаткових SSP на цифрових опорно-транзитних АТС. Недоліки 1. Необхідність використання кому-таційних ресурсів АМТС, а також ЗСЛ і СЛМ для обслуговування викликів IN усередині МТМ. 1. Необхідність використання ресурсів ВСС і СЛ для надання послуг, що вимагають маршрутизації викликів міжміською мережею (після перерахування логічного номера). 2. Важкість розвитку мережі у випад-ку розподілу викликів IN між де-кількома SSP усередині МТМ. 2. Неможливість доступу до послуг з боку абонентів інших зон.
Протевибраний для даної мережі принцип доступу накладає певні обмеження намаршрутизацію викликів і на нумерацію послуг IN. Наявність послуг, що маютьміжміський статус, спричиняє необхідність узгодження нумерації з урахуваннямрозбіжностей у правилах маршрутизації.
Можливій інші (менш очевидні) способи доступу, однак для початкового розгортання INвони навряд чи підійдуть. Так, початок побудови IN із введення функцій SSP утранзитний (а тим більше – в прикінцевий) комутаційний вузол пов'язаний звиділенням для доступу до нього від АТС електромеханічних систем (що складаютьдо 70..90% загальної кількості місцевих АТС) індексу «a» («ab»), що значнообмежить номерну ємність місцевої мережі. Крім того, у великих мережах, девведення послуг IN відбуватиметься насамперед, просто може не бути вільнихіндексів.
Компроміснимрішенням при введенні функцій SSP, наприклад, у цифровий вузол місцевої мережі(зазвичай містить у собі функції вузла вихідного, вхідного та міжміськийзв'язку), може стати організація доступу до нього через цифрову АМТС задопомогою ISUP СКС №7, тоді як доступ прикінцевих АТС до АМТС здійснюється поЗСЛ звичайним способом. Подальший розвиток IN за рахунок введення нових SSP уцифрові прикінцеві АТС, у транзитні вузли та в АМТС інших зон дозволитьрозподілити між ними трафік, що раніше проходив через один SSP.
Після розміщенняна МТМ вузла SSCP або SN надання абонентам послуг IN призведе до збільшення навантаження намережу, причому розподіл її за різними напрямками відрізнятиметься відрозподілу навантаження, що створюється «звичайними» телефонними викликами. Цеобумовлено тим, що всі виклики послуг IN спочатку направляються до SSCP, апотім маршрутизуються відповідно до номерів, які задає постачальник послуг(кількість таких номерів /> залежитьвід типу послуг IN і може змінюватися в широких межах). При цьому на деякихнапрямках може погіршитися якість обслуговування всіх викликів, що надходятьцими пучками.
Розглянемо двастани ТМЗК, яка має /> стотисячнихрайонів: вихідний (до розгортання засобів IN) і на першому етапі розгортання IN(на мережі розміщений один вузол SSCP або SN). Параметри мережі, щовідповідають цим станам, позначаються індексом /> і/> відповідно.
Якістьобслуговування в кожному з двох розглянутих станів мережі характеризуєтьсязначеннями ймовірності блокування викликів />,які маршрутизуються комутаційною станцією (вузлом) у напрямку />-го пучка СЛ. Ємностіпучків СЛ позначимо як />, відноснезбільшення навантаження на мережу в цілому за рахунок викликів послуг INпозначимо
/> , (1)
де /> – навантаження на мережубез урахування міжміських викликів і викликів до ВСС у вихідному стані мережі (/>) та після введення вузлаSSCP (/>).
Кожний з /> користувачів мережі маєрівні права та характеризується середньою активністю 5 викликів протягом ЧНН.Сумарне навантаження на мережу у вихідному стані:
/> [Ерл.] , (2)
де />;
/> – навантаження на пучки СЛ-0до ВСС;
/> – навантаження на ЗСЛ;
/>с – середня тривалість виклику;
/>, />.
Введемо додатковокоефіцієнти /> і />, які дорівнюють відповідно
/> , (3)
/> . (4)
У мережі відсутні пріоритетні напрямки, всі виклики направляються заадресою призначення найкоротшим шляхом. Номери, відповідно до яких SSCPмаршрутизує виклики послуг IN, розподілені рівномірно в стотисячних районах.
Припустимо, щовузол (станція), що направляє виклики до іншого вузла (станції) по />-му пучку СЛ ємністю />, є системою масовогообслуговування (СМО) типу />, тобтосистемою без очікування, а потік викликів, що надходить на входи цієї СМО, єпуассонівським (інтенсивність потоку не залежить від стану СМО). При такихдопущеннях імовірність блокування виклику />-мпучком СЛ задається формулою Ерланга
/>, (5)
де /> – навантаження, щостворюється в />-му напрямку.
У табл. 2наведено найбільш напружені за навантаженням напрямки (пучки) у випадкурозміщення SSCP на РАТС, ВВВП, АМТС і ВСС, а також формули для розрахункувідносного збільшення навантаження на пучки СЛ різних напрямків, що створюєтьсявхідними до SSCP і вихідними від SSCP потоками, обумовленими викликами послугIN.
Таблиця 2. – Найбільш напружені за навантаженнямнапрямкиВаріант розміщення SSCP Тип пучка СЛ Кіль-кість пучків
/> до SSCP від SSCP РАТС/SSCP РАТС-РАТС/SSCP 9
/> –
ВВВПIN-РАТС/SSCP 1
/>
/>
ВВВП-ВВВПIN
/>
/>
/> ВВВП/SSCP ВВВП-ВВВП/SSCP
/>
/>
/> АМТС/SSCP ЗСЛ
/>
/> – СЛМ
/> –
/> ВСС/SSCP РАТС-ВСС/SSCP
/>
/>
/>