Реферат
Об'єктпроектування — синхронна транспортна мережа Одеської області з використаннямSТМ — 4.
Мета роботи — спроектувати високошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку.
Методпроектування — розрахунковий із використанням комп'ютерних технологій.
В дипломномупроекті була спроектована високошвидкісна лінія внутрішньозонового зв'язкуОдеської області. Приведено розрахунок числа каналів і ПЦП, розрахунок довжинділянок регенерації. Також приведений розрахунок параметрів лінійного тракту.Надані рекомендації по прокладенню та монтажу оптичного кабелю. Для проектованоїмережі розглянено техніко-економічне обґрунтування.
1.Проектуваннясинхронної транспортної мережі
1.1 Загальніположення
У даномудипломному проекті у відповідності з технічним завданням, необхідно проектувативисокошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку Одеської області, яка повинназ'єднувати міста: Одеса, Біляївка, Б. Дністровський, Татарбунари, Кілія,Ізмаїл, Рені, Болград, Арциз, Тарутине, Сарата.
Передача сигналівЦСП здійснюється по кабельним, радіорелейним і супутниковим лініям зв'язку.Технологія SDH орієнтована на використання волоконно-оптичних кабелів, в якихпередача практично не підлягає дії електромагнітних завад, що надає мережінадійність та самовідбудову. Тому, як середовище передачі проектуємої лінії зв'язку,візьмемо волоконно-оптичний кабель. Для проектування високошвидкісної лініїпередачі необхідно вибрати конфігурацію мережі.
1.2Конфігурація мережі
1.2.1Топологія мережSDН
Розглянемо базовітопології і їх особливості:
а) «точка-точка»- є найбільш простим прикладом базової топології SDH (малюнок 1.1). Вона можебути реалізована за допомогою термінальних мультиплексорів ТМ, як на схемі безрезервного каналу прийому/передачі, так і за схемою з стовідсотковимрезервуванням типу 1+1, що використовує основний і резервний електричний чиоптичний агрегатні виходи (канали прийому/передачі). При виході з ладуосновного каналу мережа в лічені десятки мілісекунд автоматично переходить нарезервний;
/>
Рисунок 1.1 — Топологія «точка-точка», реалізована з використанням ТМ
б) топологія«послідовний лінійний ланцюг» (малюнок 1.2). Ця базова топологіявикористовується, коли інтенсивність трафіку в мережі не так велика й існуєнеобхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитися івиводитися канали доступу. Вона реалізується з використанням як термінальнихмультиплексорів на обох кінцях, так і мультиплексорів вводу/виводу в точкахвідгалуження. Ця топологія нагадує послідовний лінійний ланцюг, де коженмультиплексор вводу/виводу є окремою її лапкою. Вона може бути представлена виглядіпослідовного лінійного ланцюга без резервування, або більш складним ланцюгом зрезервуванням типу 1+1;
/>
Рисунок 1.2 — Топологія «послідовний лінійний ланцюг», реалізований на ТМ й ТDМ
в) топологія«зірка» (малюнок 1.3), що реалізує функцію концентратора. У цій топології одинз віддалених вузлів мережі, зв'язаний з центром комутації чи вузлом мережі SDНна центральному кільці, відіграє роль концентратора, де частина трафіку можебути виведена на термінали користувачів, що тоді як залишкова його частина можебути розподілена по іншим віддаленим вузлам. Іноді таку схему називаютьоптичним концентратором, якщо на його входи «Подаються частково заповненіпотоки рівня STМ-N (чи потоки рівня на ступінь нижче), а на його вихіднадходить STМ-N. Фактично ця топологія нагадує топологію «зірка», де як цейгральний вузол використовується мультиплексор SDH.
Рисунок 1.3 – Топологія «зірка» з мультиплексором як концентратор />
г) топологія«кільце» (малюнок 1.4). Ця топологія широко використовується для побудови SDНмереж перших двох рівнів SDН-ієрархії (155 і 622 Мбіт/с).
Основна перевагацієї топології — легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності всинхронних мультиплексорах SMUХ двох пар (основної і резервної) оптичнихагрегатних виходів (каналів прийому/передачі); схід — захід, що даютьможливість формування подвійного кільця з убудованими потоками, і шляховогозахисту.
1.2.2Функціональні методи захисту синхронних потоків
При проектуваннімереж СЦІ важливо забезпечити їхню надійність і живучість. Технологія SDHдозволяє організувати таку мережу, при якій досягається не тільки високанадійність функціонування, обумовлена використанням ВОК, але і можливістьзбереження або відновлення (за дуже короткий час — у десятки мілісекунд)працездатності мережі, навіть у випадку відмовлення одного з елементів абосередовища передачі — кабелю. Крім того, вмонтовані засоби контролю і керуванняполегшують і прискорюють виявлення несправностей і переключення на резервніємності. Тому стосовно до мереж SDH іноді використовується термін — «самозаліковующієся».
Існують різніметоди забезпечення швидкого відновлення працездатності синхронних мереж, щоможуть бути зведені до наступних схем:
• резервуванняділянок мережі по схемах 1+1 і 1:1 по рознесених трасах;
• організаціякільцевих мереж, що самовідновлюються, резервованих по схемах 1+1 і 1:1;
• резервуваннятермінального устаткування по схемах 1:1 і N:1; відновленняпрацездатності мережі шляхом обходу непрацездатного вузла;
використаннясистем оперативного переключення.
1.2.3Характеристика обслуговуваних пунктів
Метою даногодипломного проекту є створення сучасної телекомунікаційної мережі і організаціяякісного зв'язку для передачі інформації річних видів між населеними пунктамиобласті.
Обґрунтуємонеобхідність зв'язку між вибраними пунктами. Тяжіння вибраних пунктів запослугами зв'язку залежить від чисельності населення. Ступінь зацікавленості узв'язку залежить від економічних, культурних та соціально-побутових відношеньміж населеними пунктами.
Наведемоскорочену характеристику обслуговуваних пунктів:
Одеса - один із великих обласних,адміністративних, наукових і культурних центрів України. Населення містаскладає 1500000 м. людей. У структурі зайнятості населення найбільший розвитокналежить промисловості заводи: кабельний, станко-будівельний, антрацитний, завод„Стальканат”, олійножировий комбінат. Одеса — багатофункціональнийцентр.
Біляївка - районний центр. Населення –94,7тис.людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення має основнагалузь промисловості: сільськогосподарське виробництво, добре розвивається рибнапромисловість.
Б.Дністровський- районний центр. Населення-62,8 тис. людей. У структурі зайнятостінаселення превалююче значення в економіці має сільськогосподарське виробництво.Єрізні комбінати.
Татарбунари- районний центр. Населення-48,8тис.людей. У структурі (зайнятості населення превалююче значення належитьпромисловості. Основні галузі промисловості займає сільськогосподарськевиробництво.
Кілія- районний центр. Населення-68,5тис.людей. У структурі Зайнятості населення превалююче значення належить. Основнігалузі промисловості: (заводи, ремонтні майстерні); харчова (комбінати:хлібний, м'ясний, молокозавод).Головне направлення економіки району –виробництво сільськогосподарської продукції, побутовий комбінат, рибнегосподарство.
Ізмаїл- районний центр. Портовемісто. Населення- 80,7 тис. людей. У структурі зайнятості населення превалюючезначення належить промисловості. Місто промисловий центр. Основні галузі:харчова промисловості, головне місце в економіці району займаєсільськогосподарське виробництво.Є декілька вищих та середніх НЗ.
Рені- районний центр. Портовемісто. Населення-42,3 тис. людей. У структурі (зайнятості населення превалюючезначення належить, ведуча галузь народного господарства районна єсільськогосподарське виробництво з розвитком рослинництва і скотоводства.Мається п’ять промислових і дві будівельні організації.
Болград- районний центр.Районграничить з Румунією. Населення-81,6тис. людей. У структурі зайнятостінаселення превалююче значення належить сільськогосподарському виробництву.єдекілька фабрик і заводів.
Арциз- районний центр. Населення-61,8тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить,основні галузі: харчова промисловості, сільськогосподарське виробництво.
Тарутине - районний центр. Населення-56,1тис.людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить, основні галузіпромисловості сільському господарству.
Сарата- районий центр. Населення –55,6 тис. людей. У структурі зайнятості населення перевалюєте значення належитьпромисловості (41% від загальної кількості зайнятих), транспорту (7,2%),будівництву (6,3%). Місто – промисловий центр. Основні галузі:(Металовиробництво, виробництво вина, харчова промисловість).
1.2.4 Обґрунтуванняі розрахунок числа каналів і ПЦП
Число каналів, щозв'язують обрані населені пункти, в основному залежить від чисельностінаселення в цих пунктах і від ступеня зацікавленості окремих груп населення увзаємозв'язку.
Чисельністьнаселення в будь-якому населеному пункті може бути визначена на підставістатистичних даних останнього перепису населення. Звичайно перепис населенняздійснюється один раз у п'ять років, тому при перспективності проектуванняварто врахувати приріст населення. Кількість населення в заданому пункті і йогопідлеглих околицях з урахуванням середнього приросту визначається по формулі(1.1).
/>люд., (1.1)
де Ho — число мешканців під час проведення перепису населення, люд.;
/> - середній річний прирістнаселення в даній місцевості, % (приймається 2-3)%);
t — період,визначаємий як різниця між призначеним роком перспективного
проектування іроком проведення перепису населення, рік. Рік перспективного проектуванняприймається на 5-10 років вперед у порівнянні з поточним часом. Якщо в проектіприйняти 5 років вперед, то
/> (1.2)
де tn — рікскладання проекту;
tо — рік, доякого відносяться дані Но.
У перспективікількість абонентів, що обслуговуються тою чи іншою (кінцевою АМТС,визначаються в залежності від чисельності населення, що Мешкає в зоніобслуговування. 1 Приймаючи середній коефіцієнт оснащування вселеннятелефонними апаратами рівним 0.3, кількість абонентів у зоні АМТС
/> (1.3)
Використовуючиформули (1.1), (1.2) і (1.3) розрахуємо чисельність населення у всіх обранихпунктах.
Взаємозв'язок міжобраними кінцевими і проміжними пунктами визначається на основі статистичнихданих, отриманих підприємствами зв'язку за попередні проектуванню роки. іфактично ці взаємозв'язки виражають через коефіцієнт тяжіння КТ, що, якпоказують дослідження, коливається в широких межах, від 0.1% до 12%. У проектіКТ = 5%, тобто КТ = 0,05.
Враховуючи це, атакож ту обставину, що телефонні канали в міжміському в'язку мають переважаючезначення, попередньо необхідно визначити кількість телефонних каналів міжобраними пунктами. Для розрахування кількості телефонних каналів і первиннихцифрових потоків (ПЦП) можна скористатися наближеною формулою (1.4.).
/>/30 (1.4)
деК й β- постійні коефіцієнти, що відповідають фіксованійдоступності і заданим утратам, звичайно втрати задаються рівними 5%, тоді ДО=1,3; β= 5,6;
у - питоме навантаження, тобтосереднє навантаження, створюване одним абонентом, у = 0,05 Эрл;
Ма і Мв - кількістьабонентів, що обслуговуються кінцевими АМТС відповідно в пунктах А і Б.
Таким чином,можна розрахувати число каналів і ІІЦІІ для телефонного зв’язку між пунктами. ІІо кабельній лінії передачі організовують канали й інші види зв'язку, а такожвраховують і транзитні канали. Розрахунки числа каналів і GWG для телефонногозв’язку між пунктами приведемо в таблиці 1.2.
Таблиця 1.1 –Кількість населення з урахуванням середнього приросту
/>
Таблиця 1.2.Первинні цифрові потоки ПЦП Білявка Б. Дністровський Татарбунари Кілія Ізмаїл Рені Болград Арциз Тарутине Сарата Всього Білявка - 5 5 2 1 4 6 4 2 4 33 Б. Дністовський - - 4 1 1 3 2 2 1 2 14 Татарбунари - - - 1 1 4 3 3 1 1 14 Кілія - - - - 1 3 2 4 1 1 12 Ізмаїл - - - - - 3 3 2 4 5 17 Рені - - - - - - 4 3 3 1 11 Болград - - - - - - - 4 1 2 7 Арциз - - - - - - - - 1 1 2 Тарутине - - - - - - - - - 1 1 Сарата - - - - - - - - - - - Всього - 5 9 4 4 17 20 22 14 18 111 ПЦП ввода вивода 33 19 23 16 21 28 27 24 15 18 -
1.3 Вибірсистеми передач. Характеристика і технічні дані обраної системи передач
1.3.1 Вибірсистеми передач
Ґрунтуючись нарозрахованій кількості каналів, обираємо апаратуру синхронної цифрової ієрархіїSTМ-1/4.
МультиплексорSТМ-1/4 призначений для організації цифрового потоку зі швидкістю передачі155(622)Мбіт/с. працюючий по одномодовому оптичному кабелю довжиною хвилі1300нм. Для кільцевих структур побудови мережі використовується мультиплексор зфункцією вставки/виділення (рис 1.6), призначений для забезпечення простогодоступу до трібутарних потоків РDH і SDH
/>
Рисунок 1.5 — Схема мультиплексора з функцією вставки/виділення
Основні технічніхарактеристики синхронного мультиплексора SМА-1 фірми «SIEMENS» приведені втаблиці 1.3.
Таблиця 1.3 — Основні технічні характеристики SMA-1 фірми «SIEMENS»Найменування показників Одиниця виміру Мультиплексор 5М 1 1
2 3 1 Номінальна швидкість Мбіт/с 155,520 2 Напруга електроживлення В 40,5-75 3 Споживана потужність Вт 70-160 4 Швидкість вхідних потоків основний варіант на хвильовий опір 75 Ом, 120 Ом Мбит/с 2,048
5 Номінальна амплітуда імпульса:
— симетричні з'єднувачі
— коаксіальні з'єднувачі
В
В
3±10%
2,37+10% 6 Послаблення дБ 6 при 1024Гц 7 Кількість інтерфейсів на модуль КІЛЬКІСТЬ 21 8.Загальне число потоків КІЛЬКІСТЬ 63 9.Лінійний код - HDB 3 10.Номінальна тривалість імпульсу НС 244 11.Частота синхронізації кГц 2048 12.Точність установки частоти синхронізації не гірше од.
1/> 13. Діапазон довжини хвилі нм 1285 — 1330 14. Енергетичний потенціал на довжині хвилі 1300 нм дБ 36 15.Тип волокна оптичного кабелю - Одномодовий Іб. Переключення на резервний модуль с 10 17. Переключення на резервну лінію мс 25
1.3.2Характеристика транспортної системи
Досягненнясучасної техніки комутації і передачі привели до того, що зникла необхідність устворенні сучасної цифрової транспортної мережі чи системи. Транспортна система(ТС) -це інфраструктура, поєднуюча ресурси мережі, що виконують функціїтранспортування. При транспортуванні виконуються не тільки переміщенняінформації, але й автоматизоване і програмне керування складними конфігураціями(кільцевими і розгалуженими), контроль, оперативне переключення та інші мережніфункції. ТС є базою для всіх існуючих планованих служб, для інтелектуальних,персональних і інших перспективних мереж, у яких можуть використовуватисясинхронний чи асинхронний способи переносу інформації.
Транспортнасистема СЦІ — органічна сполука інформаційної мережі і системи контролю ікерування SDH. Навантаженням інформаційної мережі СЦІ можуть бути сигналиіснуючих мереж ПЦІ, а також сигнали нових служб і мереж зв'язку. Аналоговісигнали попередньо перетворюються в цифрову форму за допомогою наявного намережі устаткування.
В інформаційніймережі СЦІ чітко витримується розподіл по функціональних шарах. Мережа міститьтри топологічне незалежних шари (канали, тракти і середовище передачі), якіпідрозділяються на більш спеціалізовані шари. Кожен шар виконує визначеніфункції і має точки доступу. Вони оснащені власними засобами контролю ікерування, що мінімізує зусилля при ліквідації аварій і знижує їхній вплив наінші шари. Функції шару залежать від фізичної реалізації нижньогообслуговуючого шару. Кожен шар може створюватися й удосконалюватися незалежно.
В інформаційніймережі використовуються принципи контейнерних перевезень. Завдяки цьому мережаSDН досягає універсальних можливостей транспортування різнорідних сигналів. У транспортнійсистемі SDН переміщаються не самі сигнали навантаження, а нові цифровіструктури віртуальні контейнери, у яких розміщаються сигнали навантаження, щопідлягають транспортуванню. Мережні операції з контейнерами виконуютьсянезалежно від змісту. Після доставки на місце і вивантаження сигналинавантаження знаходять вихідну форму. Тому транспортна система SDН є прозорою.
Створеннямережних конфігурацій, контроль і керування окремими станціями і всієюінформаційною мережею здійснюється програмне і дистанційно а допомогою системиобслуговування SDH.
У шарі середовищапередачі самими великими структурами SDН є синхронні транспортні модулі (SТМ),що представляють собою формати лінійних сигналів. Для створеннявисокошвидкісних лінійних сигналів використовується синхронне мультиплексуванняпотоків інформації.
1.3.3Структури мультиплексування SDH і РDH
Розглянемогрупоутворення синхронних транспортних модулів (SТМ). Інформація, що надходитьу мережу, узгоджується зі структурами, за допомогою яких підтримуєтьсяз'єднання. У SDН ці структури утворюються в мережних шарах секцій і трактів ітранспортують цифрові потоки, а також широкосмугову інформацію. У функції цихструктур входять також компенсація можливих змін швидкості і фаз транспортуючихпо мережі SDH цифрових потоків. Така компенсація забезпечує функціонування SDНяк синхронної мережі, що допускає плезіохронний режим.
Синхроннімультиплексори фірми «SIEMENS» формують потоки синхронної цифрової ієрархії іплезіохронної цифрової ієрархії. На малюнку 1.7 показані організація і зв'язкиструктур мультиплексування ієрархій SDН і PDH.
/>
Рисунок 1.6 — Структури мультиплексування SDН іPDH
Мультиплексуванняпочинається з формування контейнера. Вхідні потоки PDH упаковуються вконтейнери SDН С-12, С-3 чи С-4 відповідно плезіохронному методу зрівнянняшвидкостей; кожна стандартна швидкість передачі інформації потоку PDH постійнопризначаються контейнеру визначеного розміру. Шляхом вдавання до контейнерівзаголовка тракту (POH) з контейнерів створюються віртуальні контейнери VС-12,VС-2, VС-3 чи VС-4. Тобто VС=РОH+C. Трактовий заголовок РОН створюється(ліквідується) у пунктах, у яких організується (розформовується) VС, іконтролює тракт між цими пунктами. У функції РОН контроль якості тракту іпередача аварійної та експлуатаційної інформації. РОН тракту вищого порядкумістить так само інформацію про структуру інформаційного навантаження VС. Коженвіртуальний контейнер VС-12 чи VС-2 генерує, разом з відповідними покажчикамиTU (покажчик даних), трібутарних одиницю TU-12 чи ТU-3. 'ІU забезпечуєузгодження між мережними шарами трактів нижчого і вищого порядків і міститьінформаційне навантаження і ТU покажчик, що показує відступ початку циклу навантаженнявід початку циклу VС вищого порядку.
'TU = ТU-покажчик+ VС.
Один чи кількаTU, що займають визначені фіксовані позиції в навантаженні VС вищого порядку,називають «групою трібутарних одиниць» (ТUG). TUG утворюється шляхомгенерування байтів ТU-12 U-З.
Через свій розмірвіртуальний контейнер VС-4 може передаватися тільки безпосередньо в цикліSТМ-1. Віртуальний контейнер VС-4 разом з відповідним покажчиком АU утворюєадміністративну одиницю АU-4. Тобто АU = AU-покажчик + VС. Покажчик AU міститьрізницю фаз між циклами SDН більш високого порядку і відповідним віртуальнимконтейнером VС-4. Один чи кілька АU, що займають визначені фіксовані позиції внавантаженні SТМ, називаються «групою адміністративних одиниць» (АUG) Групамістить однорідний набір блоків АU-3 чи один АU-4.
SТМ-N утворюєтьсяпобайтним з'єднанням N-АUG і секційного заголовка SOH:
SТМ-М = SOH +NxAUG.
1.3.4Структура циклу модуля SТМ-1
Розглянемологічну структуру модуля SТМ-1, представлену у вигляді циклу SТМ-1 з йогозаголовками. Модуль SТМ-1 має швидкість 155 Мбіт/с. Крім інформаційногонавантаження модуль SТМ-1 має надлишкові сигнали (ОН), що забезпечуютьавтоматизацію функцій контролю, керування й обслуговування (ОАМ) і допоміжніфункції. Такі надлишкові сигнали називаються «заголовками». Оскільки SТМвикористовується в мережному шарі секцій, його заголовок називається секційним(S0Н). Він підрозділяється на заголовки регенераційної (R SOH) і мультиплексної(М SOН) секцій. R SОН передається між регенераторами, a М SОН між пунктами, уяких формується і розформовується STM, проходячи регенератори транзитом. R SOH- виконує функції циклової синхронізації, контролю помилок, указівки порядкусінхронізуємого модуля, а також створює канали передачі даних, службовогозв'язку і користувача. М SOH – виконує функції контролю помилок і створюєканали керування системою автоматичного переключення на резерв, передачі данихі службового зв'язку.
Структура циклумодуля STM-1 приведена на малюнку 1.8
Цикл STM маєперіод повторення 125 мкс. Звичайно цикл представляється у вигляді двовимірноїструктури (матриці), формат якої: 9 рядків на 270 однобайтних стовпців9(270=2430 елементів). Кожен елемент відповідає одному байту (8 біт) інформаціїі швидкості 64 кбіт/с. Весь цикл STM-1 має швидкість передачі рівну64(2430=155520 кбіт/с). Цикл STM-1 складається з трьох груп полів: полесекційних заголовків — регенераційної секції (R SOH) формату 3х9 байтів імультиплексної секції (М SOH) формату 5х9 байтів; поле покажчика AU-4 формату1х9 байтів; поле корисного навантаження формату 9х261 байтів.
Блок AU-4 служитьдля переносу одного віртуального контейнера VC-4, що має свій маршрутний(трактовий) заголовок POH (лівий стовпець розміром 9 байтів). Основнепризначення РОH — забезпечити цілісність на маршруті від точки зборкивіртуального контейнера до точки його розбирання.
Байти заголовкамають наступні значення:
• байт J1 — використовується для передачі в циклічному режимі 64(8 бітових структур дляперевірки цілісності зв'язку;
• байт ВЗ — ВІР-8код, що контролює помилки парності в попередньому контейнері;
• байт С2 — покажчик типу корисного навантаження. Несе інформацію про наявність корисногонавантаження;
• байт Gl — покажчик стану маршруту. Використовується для передачі інформації про станлінії до віддаленого термінала (наприклад, про наявність чи помилок збоїв надальньому кінці);
• F2, Z3 — байти,то можуть бути задіяні користувачем даного маршруту для організації каналузв'язку;
• H4 — узагальнений індикатор положення навантаження, використовується для організаціїмультифреймов;
• Z4 — байтзарезервований для можливого розвитку системи;
• Z5 — байтоператора, зарезервований для цілей адміністрування мережі.
Розглянемоструктуру заголовків циклу STM-1. Заголовок SOH (малюнок 1.9) складається здвох блоків: R SOH — заголовка регенераторної секції розміром 3х9=27 байт і МSOH — заголовка мультиплексної секції розміром 5х9=45 байт.
/>
Рисунок 1.7 — Структура циклу STM-1 і VC-4
Заголовки R SOU іM SOH містять наступні байти:
байти А1, А1, АІ, А2, А2, А2 є ідентифікаторами наявності циклу STM-1 у циклі STM-N (А 1=11110110, А2=00101000);
-байт В1 і трибайти В2 формують дві кодові послідовності, використовувані для перевірки напарність з метою виявлення помилок у попередньому фреймі:
-BІP-8 формує8-бітну послідовність для розміщення в В1 і ВІР-24 — 24-бітну послідовність длярозміщення в трьох В2;
-байт С1 визначаєзначення третьої координати «с» — глибину інтерлівінга в схемімультиплексування STM-N;
-байти D1-D12формують службовий канал передачі даних DCC: D1-D3 формують DCC каналрегенераторної секції (192 Кбіт/с), D4-D12 — DCC канал мультиплексної секції(576 Кбіт/с);
-байти E1, Е2можуть бути використані для створення службових каналів голосового зв'язку: Е1для регенераторної секції (64 Кбіт/с), E2 для мультиплексної секції (64Кбіт/с);
-байт F1зарезервований для створення каналу передачі даних голосового зв'язку, дляпотреб користувача;
-байти КІ, К2використовуються для сигналізації та керування автоматичним переключенням насправний канал при роботі в захищеному режимі — APS;
-байти Zl, Z2 єрезервними за винятком біт 5-8 байтів Zl, використовуємих для повідомлень простатус синхронізації,
-байт S1 — байтSSM — cигнал маркера синхронізації. У ньому передається інформація про якістьджерела синхронізації;
-шість байтів,позначених знаком />, можуть бути використані як полявизначені середовищем передачі;
-байти, позначенізірочками, не піддаються (на відміну від інших) процедурі шифрування заголовку;
-усі непоміченібайти зарезервовані для наступної міжнародної стандартизації.