Фразеологічні одиниці з компонентом "вода" в аспекті англо-українського перекладу

Тема
Фразеологічні одиниці зкомпонентом «вода»
в аспектіангло-українського перекладу

Вступ
Останніми десятиріччями фразеологіяпривертає до себе увагу дослідників різних міждисциплінарних сфер: мовознавців,істориків, літературознавців. Фразеологія, як і мова взагалі, є надійноюсхованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним ізнайважливіших джерел дослідження його минулого життя, вивчення його словеснихестетичних цінностей.
Матеріаломдослідження є ФО з компонентом «вода». Відомо, що саме вода споконвіку буласупутником людини, оскільки люди завжди оселялися там, де була вода: біля озер,річок, морів, океанів. Тому, принаймні, частина ФО з компонентом «вода» маєдуже давнє походження і може бути спільною для багатьох, якщо не для всіхнародів.
ФОз компонентом «вода»єоднимз найбільш сприятливих об'єктів досліджень лексикології і фразеології. Цепояснюється відносною стабільністю їхнього складу впродовж багатьох століть,достатнім ступенем репрезентативності в лексикографічних джерелах,продуктивністю таких фразеологізмів, високою частотністю їх функціонування вхудожньому і розмовному мовленні, семантичною і структурно-граматичноюрізноманітністю. Проте,незважаючи на значну кількість досліджень в області фразеології, дослідження ФОз компонентом «вода» в аспекті англо-українського перекладу відсутні. Цезумовлює актуальність обраної теми.
Метадослідження – виявити особливості перекладу ФОанглійської мови з компонентом «вода» українською мовою.
Длядосягнення поставленої мети необхіднорозв’язання такихзавдань:
1)визначититеоретичні засади дослідження;
2)запропонувати структурно-семантичну класифікацію англійських та українських ФОіз компонентом «вода»;
3)виявити вплив міжкультурних та національно-культурнихфакторів на формування фразеологічних зворотів з компонентом «вода»;
4)виявити труднощі перекладу англійських ФО з компонентом «вода» українськоюмовою.
Обєктомдослідження є фразеологізми англійської та української мов із компонентом«вода».
Предмет дослідження – особливостіперекладу ФО англійської мови із компонентом «вода» українською мовою.
Матеріалдослідження склала вибірка ФО, які містять компонент «вода», дібрана зфразеологічних словників англійської та української мов загальною кількістюблизько 300 ФО.
Вибірметодів і прийомів лінгвістичного аналізу пов’язаний зі специфікою об’єктудослідження і конкретними завданнями. На першому етапі проводиться теоретичнийаналіз літератури, критичний аналіз досліджень з даної тематики. На другомуетапі добору матеріалу із лексикографічних джерел методом суцільної вибіркибули дібрані фразеологізми з компонентом «вода». На всіх етапахдослідження матеріалу застосовувалисяприйоми системного аналізу тасинтезу, метод лінгвістичного спостереження та опису.
Мета та завданнядослідження визначають структуру роботи, яка складається зі вступу, двохрозділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступіобґрунтовано актуальність дослідження; визначається мета, завдання, методи, об’єкт, предмет; матеріал дослідження.
Упершому розділі вивчається теоретична література зпитання. У другому розділі представлена класифікація ФО з погляду їхсемантичних і структурних характеристик, а також визначається специфікаперекладу англійських ФО із компонентом «вода»українською мовою. У висновках представлені основні результати дослідження.

Аспектилінгвістичного аналізу ФО в сучасному мовознавстві
 
Сучасний розвиток лінгвістики нерозривно пов’язаний із проблемами вивчення фразеології, котра є одним з чи не найдавніших мовних пластів. Фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики й об’єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою функціональною, семантичною й структурною різноманітністю одиниць, які вважаються стійкими сполуками слів. Основною одиницею фразеології є фразеологічна одиниця (ФО). Під ФО розуміємо відносно стійку структурно-семантичну єдність лексико-граматичних утворень, що характеризуються стійкістю словникового складу, експресивністю та відтворюваністю ФО має свою семантику, яка відрізняється від семантики повнозначного слова: фразеологізми є семантично багатші від окремих слів вільного вживання
Вивченняфразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології, статус якої якнауки далекий від однозначного вирішення. Як правило, фразеологічний рівеньрозглядається в мові як проміжний. Він знаходиться на стикулексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Невизначеність статусу фразеологіїпов’язана з відкритим питанням еквівалентності ФО слову, невизначеності самоготерміну, предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяютьфразеологію як окрему дисципліну, належать Ш.Баллі, В.В.Виноградов,О.І.Смирницький, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський. Деякі інші мовознавці роблятьспробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний рівень мови. До них належатьВ.Л.Архангельський, М.Ф.Алефіренко, О.В.Кунін та інші.
Якзазначає М.Ф.Алефіренко, фразеологізми, “з одного боку, характеризуються всімаосновними властивостями, притаманними одиницям мови, а з другого, –відрізняються від інших мовних одиниць тільки їм властивими ознаками”. На йогодумку, об’єднувати лексеми і фраземи в один мовний рівень не можна з декількохміркувань: “тому що синтагматичні зв’язки фразем і лексем мають не мовний, амовленнєвий характер, і по-друге, тому що фраземи можуть вступати всинтагматичні відношення з синтаксичними одиницями, і тоді слід було б виділятий неіснуючий синтаксично-фразеологічний рівень.
Спірнимзалишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважатиосновоположником даної науки швейцарського лінгвіста французського походженняШ.Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце вінвідвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, боФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді,коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завданьфразеології.
Якзазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів фразеологія” та“фразеологізм. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.
Більшістьмовознавців дотримується широкого визначення терміну фразеологія (гр. phrasis –“вираз, зворот”, logos – “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмівпевної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В.Куніна: “фразеологія – ценаука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненоюсемантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями зміннихсполучень, що їх утворюють.
Оксфордськийсловник подає зовсім узагальнене значення: фразеологія вибір слів,формулювання. У Вебстерському словнику даний термін пояснюється як “спосібвживання та систематизація слів. У вітчизняних тлумачних словниках знаходимотлумачення фразеології як “розділу мовознавства, що вивчає усталені зворотимови, фразеологізми. Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навітьне розглядається, як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології:лексикологія – наука про походженнята значення слів.
О.В.Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичнійлітературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень. Однак в нихнемає ґрунтовного розгляду основних питань фразеології. Таким чином, данедослідження спирається переважно на праці вітчизняних дослідників. Існуваннявеликої кількості робіт, присвячених фразеології саме в нашій країні, значнополегшує здійснення пошуку в межах обраної теми.
Неможна залишити поза увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, єпредметом фразеології як науки, а, по-друге, –об’єктом дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни(фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот,стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття.
Якправило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Іншітерміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці укласифікаціях ФО). В межах стійких зворотів О.І.Смирницький, наприклад,розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавленіметафоричності або ж втратили ії) та ідіоми (які базуються на переносізначення, на метафорі). Н.М.Амосова виділяє фраземи та ідіоми. Ідіоми, на їїдумку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, єодиницями постійного контексту.
Тлумаченняідіоми В.В.Виноградовим дуже близьке до вищезазначеного. Він стверджує, щоідіоми, або фразеологічні зрощення, характеризуються семантичною неподільністю,абсолютною непохідністю значення цілого з компонентів.
Вангло-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі.Англійський фразеолог Л.П.Сміт використовує слово idiom, яке вживає в йоговузькому значенні, “для визначення таких особливостей мови…, які є мовленнєвимианомаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки. Оксфордськийсловник подає тлумачення терміну idiom наступним чином: сукупність послідовнозв’язаних слів, які необхідно завчити як єдність, загальне значення якої важкоабо неможливо зрозуміти, виходячи зі змісту кожного слова.
У“Вебстерському словнику” дана лексема також багатозначна: idiom – мова народу,країни, класу, спільноти чи рідше –особистості; структура звичайних моделей виразів мови; конструкція, вираз тощо,що має значення, відмінне від буквального, або що не відповідає звичайниммоделям мови; характерне авторське вживання.
М.Ф.Алефіренконадає перевагу поняттю “фразема”. В.М.Мокієнко під ФО розуміє “відносно стійке,відтворюване, експресивне сполучення лексем, яке має цілісне значення. В даномудослідженні буде вжито терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема,фразеологічний зворот як синоніми, маючи на увазі “лексико-граматичну єдністьдвох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих замоделлю словосполучення чи речення, які, маючи цілісне значення, відтворюютьсяу мові за традицією, автоматично. Отже, до основних рис ФО належать“відтворюваність у процесі спілкування, “надслівність” і цілісність значення.  Слідтакож зазначити, що серед розмаїття ФО існують загальні фразеологізми таіндивідуально-авторські. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило,до словників не потрапляють. Деякі лінгвісти вважають за доцільне створитисловники індивідуально-авторських вживань ФО. Дослідження не стосуєтьсяоказіональних фразем, беруться до уваги лише загальномовні звороти.
Обстоюючипозицію широкого розуміння фразеології, якої дотримувались О.В. Кунін, М.М. ШанськийО.С. Єфімов, В.І. Коваль, В.М. Коптілов, Ф.П. Медведєв, Л.Г. Скрипник, та інші мовознавці,до її складу залучаємо не тільки власне ФО, або ідіоми, а й прислів’я, приказки,сталі народні порівняння, примовки, бо вони мають ряд спільних ознак, які дозволяютьоб’єднати ці мовні одиниці в одну систему, наприклад: 1) семантична цілісність;2) образність (метафоричність, метонімічність, символічність); 3) автоматична відтворюваністьу мові; 4) іррегулярність семантики і форми (можлива варіативність, трансформації);5) наявність компонентного складу; 6) переважно індивідуальна структура; 7) національната семантична неповторність; 8) специфічність зовнішніх синтаксичних зв’язків; 9)можлива відсутність внутрішньокомпонентних зв’язків (каламбури, алогічні сталі вислови).
Усі вони утворюють фразеологічнусистему мови. За визначенням О.В. Куніна: ”Фразеологічний склад мови має системнийхарактер, у якому фразеологізми пов'язані один з одним і їм властиві певні закономірностіяк у відношенні їх компонентів між собою, так і у відношенні фразеологічних одиницьміж собою.” [37]
Стійкісловосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональномуплані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікаційбудується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Спроби класифікуватиФО були неодноразовими і ґрунтувались на різних критеріях: на можливості співвідносностіФО і вільного словосполучення, на ступені умотивованості значень фразем, не спільностіструктурних ознак, на спільності семантики і т. ін. Розглянемо окремі класифікації,насамперед, структурно-сематичну.
Першим у мовознавстві структурно-сематичнукласифікацію фразем запропонував Ш. Баллі, який виділив фразеологічні сполучення,фразеологічні серії і фразеологічні єдності [8]. Розвиваючи ідеї Ш. Баллі і досліджуючипроблему на матеріалі російської мови, В.В. Виноградов розробив класифікацію, щобазується відразу на двох критеріях: ступені спаяності компонентів фразеологічногозвороту і ступені вмотивованості значення фраземи значеннями компонентів. За вказанимиознаками вчений виділив три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення,фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення [17].
Класифікаційна схема В. В. Виноградова– важливий етап у становленні фразеологічноїтеорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевиднимиїї вразливі місця, зокрема нечіткість критерію умотивованості значення, неможливістьзастосувати його до всіх одиниць, залучених до категорії фразеологічних єдностейтощо.
Якпояснює М.П.Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії семантичної злютованостіабо аналітичності фразеологізму [Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручникдля студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – 322с, ( тут с.151)].
Зберігши три основні класи фразеологічниходиниць за схемою В.В.Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас— фразеологічнівирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічнізвороти, які не тільки є семантичне подільними, але й складаються цілком із слівз вільним значенням»[61; 78].
М.М. Шанський звернув увагу на функціонуваннязворотів, які не можна віднести до жодної з груп, виділених академіком Виноградовим:прислів’я, приказки, афоризми, складені найменування. М.М. Шанський назвав їх фразеологічнимивиразами, підкресливши, що сполучення такого типу часто складаються зі слів з вільнимзначенням, але, як і фразеологічні звороти не створюються в процесі спілкування,а відтворюються в готовому вигляді: Любові усі вікuпокірні,Вовків боятися – у ліс не ходити, трудові успіхи. Автор розмежував фразеологічнівирази за функціональним призначенням і виділив фразеологічні вирази комунікативногохарактеру (прислів’я, приказки, афоризми) і фразеологічні вирази номінативного характеру:на даному етапі, трудові успіхи, палії війни [89].
П.Г.Єрченко, наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцією компонентана ФО з нормативним смислом, проміжні ФО, ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні.
УО.В. Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на якіавтор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізминеідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтуєтьсяна різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.
Існуєдекілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А.Булаховський виділяє такітипи: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів,жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті висловиписьменників; 7) влучні вирази видатних людей [Булаховський Л.А. Вибрані праці.–К., 1978. – 215с]. О.В.Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак ця класифікаціяу даного автора не є домінуючою: 1) власне англійські ФО; 2) міжмовні запозичення,тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу; 3)внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з американського варіантуанглійської мови; 4) ФО, що запозичені в іншомовній формі [40].
Узагальненоюкласифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М.Мокієнка фраземна дві групи – природні та умовні. Перша група – фразеологізми, що виникають самостійнов різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичнийта психічний стани людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікоюнаціонального розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури тогочи іншого народу [Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989 –328 с, (тут с.163)].
Особливуувагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П.Сміт. Основнимджерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: “в своїй більшості образніта ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов’язані з інтересами та повсякденнимизаняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичні вирази є, як правило, результатоммовотворчості неграмотних людей; наші найкращі ідіоми, найбільш яскраві образнівирази виникли не в бібліотеках та вітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху”[65, с.89]. Отже, англійський вчений виділяє ті сфери життя, звідки беруть початокФО. Це різні галузі людської діяльності (вирази, притаманні носіям різних професій;ідіоми, пов’язані з сільським господарством, побутом, тваринним світом, спортом),предмети повсякденного вжитку. В особливий розряд ідіом Л.П.Сміт виокремлює такі,джерелом яких є людське тіло, і ще групу фразем, до складу яких входять так звані“фразеологічні дієслова” – словосполучення, які складаються з дієслів та прислівниківчи прийменників. До того ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми[65, с.89].
Якбачимо, у Л.П.Сміта відсутній єдиний підхід до класифікації ФО (наявний і структурний,і за джерелом походження), однак фразеологу вдалося відобразити все розмаїття фразеологізміванглійської мови та пояснити характер цих мовних одиниць: “Оскількі наші ідіоми… беруть початок в народному мовленні, навряд чи можна очікувати, щоб вони містилиабстрактні судження, висновки наукового характеру, естетичні оцінки чи тонкий психологічнийаналіз – все це майже ніколи не зустрічається в ідіомах. Їх внутрішній зміст відображаєжиття людей в його простих проявах… В англійських ідіомах багато гумору, але малоромантики і краси.
Увагудослідників, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічногокоментаря, на думку О.М. Мелеровича та В.М. Мокієнка, неможливо встановити висхіднемотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнутив смисловий зміст ФО, наочно уявити різні грані фразеологічного образу, оцінитизображальні можливості ФО.
Л.М. Пелепейченко вважає, що для вдосконаленняпосібників з перекладу часто виявляється необхідною ідеографічна класифікація фразеологічнихзворотів. У мовознавстві останніх десятиліть ця проблема активно розробляється.Висловлюється думка про неможливість представити фразеологічну картину світу, оскількифразеологія відбиває світ фрагментарно – основною одиницею мови є все-таки слово.
Л.М. Пелепейченко зазначає, що для практичноговивчення мови зовсім не обов’язково знайомитися окремо з фразеологічною картиноюсвіту набагато корисніше познайомитися з тим, як певний фрагмент дійсності відбиваєтьсяв мові: у яких випадках для його відображення використовуються тільки слова, у яких– і слова, і фраземи, в яких тільки фраземи. Якщо певна реалія позначається і словом,і фразеологізмом, дуже корисно довідатися, у чому ж відмінності між різними способаминомінації, в яких випадках доречно вжити слово, у яких – фразеологічний зворот.
Якзазначає М.П.Кочерган, наприкінці 50-х років 20 ст. починає практикуватися системнийпідхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системностіпов’язані з вивченням явищ фразеологічної варіативності, синонімії, антонімії, полісеміїта омонімії.
Вцьому природа ФО дуже близька до природи слів. Синонімія, зокрема, є настільки розповсюдженимявищем, що існують словники синонімів в англійській фразеології [33]. Н.М.Амосова,наприклад, розрізнює синонімічні ФО двох типів:
1)синонімічні ФО, які мають однакову побудову і той самий лексичний склад, за виняткомодного варіативного компонента;
2)синонімічні ФО, які мають в основі різні образи і відповідно побудовані різною лексикою.
Більшістьлінгвістів схиляється до думки, що ті фраземи, які Н.М. Амосова відносить до першоїгрупи, не є синонімами, а прикладами фразеологічної варіативності. На розмежуванніцих двох явищ наголошує укладач словника синонімів англійських фразеологізмів Н.Л.Каменецкайте: від фразеологічних синонімів чітко відмежовуються лексико-структурніваріанти фразеологізмів, адже між останніми немає ні семантичних, ні стилістичнихвідмінностей. Автор словника визначає синоніми як такі фразеологізми, які, відповідаючитій самій частині мови, мають хоч би одне загальне значення поряд із розбіжностямиабо у відтінках цього загального значення, або в стилістичному забарвленні.
Складністьцієї проблеми, на думку П.О. Редіна, пов’язується з тим, що фразеологізм варіюєтьсяіз значно більшим розмахом, ніж слово: до складу фразеологізму звичайно входитьбільша кількість компонентів, і кожен з них (і, крім того, їх співвідношення) впринципі припускає варіанти.
Явищеваріативності та синонімії також безпосередньо торкається проблеми формального тасемантичного варіювання фразеологізму. Синонімічні фразеологізми, маючи спільнезначення, побудовані на різній образній основі (семантична ознака) і не припускаютьзаміни слів-компонентів у своєму складі (формальна ознака). Подібність у семантицісаме синонімічних ФО “ґрунтується на тому, що… вони належать до одного денотата,по-різному називаючи його, тобто у них збігається предмет позначення, а не поняття…Фразеологічні синоніми репрезентують різновид синонімії… за денотатом. Синонімиза сиґніфікатом є фразеологічними варіантами.
Варіюванню,як правило, підлягає план вираження. План змісту повинен зберігатися, інакше мибудемо мати справу не з фразеологічними варіантами, а з різними зворотами.
Прирозгляді варіантів у сфері фразеології на зміст та форму звертає увагу і В.П. Жуков:“в явищі варіантності виявляється протиріччя між формою та змістом фразеологізму.Ідеально фразеологічне значення, відпрацьоване і закріплене мовною традицією, повиннооднозначно передаватися формою, але така відповідність постійно порушується. Справав тому, що значення фразеологізму має тенденцію набувати різні форми вираження,і навпаки: одна і та ж фразеологічна форма прагне обслуговувати різні мовніфункції.
Осьяк В.П. Жуков розкриває явище синонімії: “власне фразеологічні синоніми слід відрізнятивід фразеологізмів, охоплених явищем варіантності, від семантично зближених фразеологічнихзворотів і від фразеологізмів, що мають таке типове значення, яке виявляється прирізних словах вільного вжитку. Якщо заміна компонентів призводить до зміни внутрішньоїформи, то… виникають фразеологізми-синоніми, а не варіанти одного і того ж фразеологізму.
Л.Г.Скрипникдає наступні визначення фразеологічних варіантів та синонімів: “фразеологічні варіанти– це співіснуючі в мовній системі, утверджені традицією різновиди ФО, які маютьте саме значення, але різняться між собою одним чи кількома компонентами лексичногоскладу або певними елементами граматичної структури” [Скрипник Л.Г. Фразеологіяукраїнсько мови. – К.,1973 – 759с, (тут с.122)]. До тези українського фразеолога про те, що лексичні варіанти ФОвиникають найчастііше внаслідок синонімічних замін компонентів, ми будемо неодноразовозвертатися.
Фразеологічнимисинонімами вважаються ФО, які позначають той самий предмет дійсності, виражаютьте саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і при різній внутрішній формі інеоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однаковусемантичну сполучуваність зі словами оточення.
Наперший погляд, такі визначення видаються чіткими та зрозумілими, і “поділ між фразеологічнимисинонімами та варіантами може бути проведений за наявністю семантичної та формальноїознак у варіюванні ФО. Однак через те, що фразеологічні варіанти та синоніми щільнопов’язані в рамках парадигматичних угрупувань, існує певна дифузна зона перехідностіміж цими явищами.
Існуванняподібної дифузної зони перехідності може призвести до перетворення варіантів ФОв самостійні фразеологічні синоніми. Як правило, такий перехід буде відбуватисяв лексичних варіантах при взаємозаміні всіх слів-компонентів.
Синоніміяфразеологізмів настільки поширене явище, що існують спроби класифікувати фразеологізми-синоніми.М.Т.Демський виділяє такі групи ФО-синонімів: рівнозначні чи дублети; семантичніабо ідеографічні; стилістичні; експресивно-емоційні; семантико-стилістично-емоційні.
Класифікація,запропонована О.В.Куніним, наближена до тої, що зостосовується до слів-синонімів.Він виділяє ідеографічні синоніми, стилістичні та стилістико-ідеографічні.
Умежах фразеологічної синонімії та варіантності особливий акцент буде робитися навзаємозамінюваних компонентах. О.В.Кунін поділяє взаємозамінювані компоненти натакі, які є синонімами за межами даної фраземи. “Взаємозамінювані компоненти, якіє ідеографічними синонімами, що відносяться до одного стилістичного ряду, але відрізняютьсявідтінками значень, можуть виражати свої відмінності у складі ФО. Це явище можнапояснити втратою даними синонімами свого номінативного значення у складі ФО.
Дужечасто взаємозамінювані компоненти не є синонімами поза даною фраземою. Такими компонентамипереважно виступають дієслова, іменники і прикметники. Подібні лексеми у складісинонімічних фразеологізмів або фразем-варіантів ми будемо називати контекстуальнимисинонімами (розуміючи під контекстом сукупність лексем даної ФО).
Яквидно, синонімія фразеологізмів дуже близька до лексичної синонімії. Вони не тількиможуть бути стилістично чи значеннєво диференційовані, а й можуть утворювати синонімічніряди не тільки з двох, а й з трьох, чотирьох і більше фразеологізмів.
Явищефразеологічної антонімії менш вивчене, ніж синонімія. Як зазначає М.Т.Демський,при дослідженні явища антонімії “насамперед необхідно брати до уваги наявність протилежностів денотативних компонентах семантичної структури зіставлюваних фразем. Існує двавиди протилежності: протилежність всередині однієї сутності і протилежність міжсутностями. Загальним визначенням фразеологічних антонімів може слугувати наступне:“Фразеологічні антоніми – це мінімум дві ФО, які асоціюються у свідомості як такі,що при зіставленні виключають одна одну за значенням і характеризують явища і предметидійсності з різних, але суміжних сторін.
О.В.Кунінзвертає увагу на те, що обов’язкова ознака антонімів – це хоч би часткове співпадіннясполучуваності. В сучасній англійській мові вчений виділяє декілька семантичнихтипів фразеологічних антонімів. Наприклад, на основі семантичних типів лексичнихантонімів.
Такимчином, у явищі фразеологічної антонімії спостерігається максимальне розходженнятих самих смислорозрізнювальних ознак.
Щостосується фраземної полісемії, вона визнається не всіма фразеологами. Це пояснюється“по-перше, тим, що в багатьох випадках значення багатозначних фразем, як і багатьохслів, має дифузний характер. По-друге, тим, що багатозначних фразем порівняно мало.Якщо у полісемантичних словах виділяються прямі і переносні значення, то у фраземахможна виділити основне і похідне значення, адже воно виникає внаслідок перенесення.На думку А.І.Альохіної, про полісемію фразеологізму “можна говорити в тих випадках,коли одна й та сама одиниця в одному і тому ж звуковому складі і структурі має значення,що семантично пов’язані з іншими її значеннями. Ще рідше від полісемії у фразеологіївиявляється явище омонімії. “Прикладом омонімії у фразеології можна вважати, колизначення фразеологізму несумісні між собою. Причин виникнення фразем-омонімів можебути декілька:
— в результаті паралельної метафоризації тієї самої дериваційної бази;
— завдяки метафоризації вільних синтаксичних конструкцій, що мають у своєму складіомонімічні складники;
— в результаті зіткнення запозиченої фраземи та фраземи, що виникла на національномумовному ґрунті.
Деякіфразеологи виділяють ще фраземи-пароніми, до яких належать близькі за компонентнимскладом, але не тотожні семантично фраземи, найхарактернішою ознакою їх є неможливістьвзаємозамінюватися у мовленні.
Такимчином, системні зв’зки у сфері фразеології свідчать про значну близькість фразеологізмівта слів, а з іншого боку, свідчать про специфіку певних явищ у фраземіці.
Отже,фразеологія та предмет її вивчення – надзвичайно складні явища, що далекі від однозначноговирішення. Суперечливі погляди на природу компонентів сприяють різносторонньомупідходу до їх розгляду. Аналіз робіт, присвячених даній проблемі, яскраво засвідчив,що виникнення та вживання ФО у мовленні, а також їхня природа – все пов’язане злюдською психікою, культурою.
Особливостідослідження ФО в аспекті перекладу
Явищеперекладу цікавить людей з давніх часів. У 20-30 рр. ХХ ст. воно одержало гідненаукове обґрунтування. Саме в цей час сформувалось перекладознавсво як синтез історії,теорії, практики і критики перекладу. Ця загальнофілологічна дисципліна виниклана межі лінгвістики, літературознавства, естетики, історії та теорії культури.
Протедосі ніхто не дав остаточної відповіді на, здавалося б, просте запитання: що такепереклад? Найбільш загальну і слушну дефініцію дала відома українська дослідницяР.П. Зорівчак: «Переклад – це завжди сплав двох культур, двох мовних традицій, двохлітературних основ, і в цьому його неповторна привабливість».
Проблемувідтворення національно-культурної самобутності оригінального тексту намагалисярозв’язати представники різних перекладацьких шкіл (структуралісти, семантисти таін.). Найоптимальніший підхід розробили прихильники так званої постнеокласичноїметодології перекладу, які створили концепцію тоталогії, зосередженої на вивченніцінностей, що трансформовуючись, зберігають свою ідентичність.
Проблемавдалої передачі національного колориту пов’язана з бажанням читати переклад як оригінал,але при цьому відчувати риси ментальності носіїв іноземної мови. У цьому плані особливоактуальним постає питання коректності фразеологічних відповідників. Певною міроюце спричинено тим, що фразеологічна система тої чи іншої мови тісно пов’язана знаціонально-образною картиною світу того чи іншого етносу.
Національно-образнікартини народів світу є надзвичайно різноманітними і самобутніми, кожен етнос по-своємусприймає навколишню дійсність, і це виражаєтьсяв традиціях, звичаях, мові. Почастифразеологізми є згустками інтелектуально-духовної енергетики, показником міфологічногота/або філософського підходу до освоєння реальності. Своєрідність фразем ускладнюєпереклад тексту, в який вони «вшиті». Можна говорити і про переклад ізольованоїФО, але, як правило, перекладач мє справу з фраземою, введеною в текст. При цьомусаме фразеологізми додають висловлюванню експресивності, образності, часто створюютьстилістичну канву.
Фразеологія– універсальне мовне явище, оскільки фразеологічні одиниці властиві всім мовам.Та в кожній мові вона має свої особливі форми виразу. ФО як мовні утворення порівняноз одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматичнуй особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовніфактори. Відбір лексико-фразеологічних одиниць у перекладі дуже важливий для наближеннядо адекватної передачі стилю автора. У фразеології яскраво виявляється самобутністьмови, її специфічний колорит, особливості образного народного мислення. Саме проблемуадекватного перекладу фразеологізмів з урахуванням усіх компонентів ФО було обраноза предмет дослідження. Адекватний переклад є таким, що забезпечує прагматичні завданняперекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї цілі рівні еквівалентності.При такому виді перекладу не допускається порушення норм мови, дотримуються жанрово-стилістичнівимоги до тексту даного типу. Адекватний переклад відповідає суспільно-визнанійконвенціональній нормі перекладу.
Фразеологізмє невід’ємною складовою англійського словникового фонду англійської нації. Так,фразеологічна одиниця BigBen –це, з одного боку ім’я конкретної особи – Бенджаміна Холла, керівника проекту спорудженнягодинника. Проте він має ще й метонімічне значення – годинник на будівлі англійськогопарламенту.
Фразеологізмиу мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження. Вони є надзвичайно важливимкомпонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Дослідження фразеології сьогодні стаютьнадзвичайно актуальними в сфері компаративної лінгвістики та перекладознавства.Шляхи перекладу фразеологічниходиниць є досить складними та проблематичними.
Спробиперекласти фразеологізми робилися багатьма видатними перекладознавцями, у тому числігерманістами, і вже досягнуто чималих успіхів у цій галузі. Зокрема, сформульованоголовні способи передачі значення ідіом різних видів такими вітчизняними вченими,як І. В. Корунець, Б.М. Ажнюк, Р.П. Зорівчак.
Суперечливі питання перекладу фразеологізмівнабули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, Я.Рецкера, С.Власовата інших. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передатизначення ФО в процесі перекладу, потрібнобрати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічніаспекти. Завдання перекладача –не перекладати компоненти та структуру ФОмовиоригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягненняцієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відноснийеквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог і описовий переклад,калькування. Основний принцип базується на наявностічи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу.
Переклад англійською мовою ФО – дуженепросте завдання. «Завдяки її семантичному розмаїттю, образності, лаконічностіта яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль». Вона надає мові виразністьта оригінальність. Особливого поширення фразеологізми набули в усному мовленні,в художній та політичній літературі.
При перекладі ФО перекладач повиненпередати її зміст й показати її образність, знайшовши аналогічний вираз в англійськіймові, при цьому варто не втратити стилістичну функцію фразеологізма. За відсутностів англійській мові ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизного відповідника.
Такі лінгвісти, як С.Власов та С. Флорін, вважають, що фразеологізми треба перекладати фразеологізмами,тобто до такого перекладу, як до ідеалу треба прагнути в першу чергу и шукати іншіваріанти лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті.Зперекладацької точки зору англійські ФО можно розподілити на дві великі групи: ФО,які мають еквіваленти в українській мові та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквівалентиможуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готовіанглійські еквіваленти, які співпадають з українськими за значенням, лексичномускладу, образності, стилістичному забарвленню та граматичною структурою; Повніеквіваленти в мові перекладу спостерігаємо у разі спільного джерела походження ФОв двох мовленнєвих системах. Сюди можемо віднести приклад біблійного фразеологізму:before the Flood – до (всесвітнього) потопу, а також tobein theseventh heaven–бути на сьомому небі, play withfire– грати з вогнем, readbetweenthelines– читати поміж рядків.
Немалоанглійських фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами,які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містятьлексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Частковіфразеологічні еквіваленти можна розділити на дві групи: лексичні та граматичні.
Часткові лексичні еквіваленти, у своючергу, можна розподілити на дві групи. До першої групи належать фразеологізми, якіспівпадають за значенням, стилістичному забарвленню та близькі за образністю, алерізняться за лексичним складом: awolfinsheep'sclothing– вовк в овечій шкурі, oneswallowdoesnotmakeasummer– одна ластівка весни не робить.
Додругою групи часткових лексичних еквівалентів належать ФО, які співпадають за значенням,стилістичному забарвленню та різняться за образністю. Прикладами таких ФО слугують:be bornwith asilver spoonin one'smouth –народитися в сорочці, birdsof afeather flocktogether –рибакрибака бачить здалека, afly inthe ointment–ложкадьогтю в бочці меду.
Частковіграматичні еквіваленти співпадають за значенням, образністю, лексичним складом тастилістичному забарвленню, та різняться за такими формальними ознаками, як числота порядок слів: fish indoubledwaters– ловити рибу в каламутній воді, thegameisnotworththecandle– гра не варта свічок.
Аналог– це такий український стійкий зворот, який за значенням дорівнює англійському таза образність різниться від нього повністю або частково. Наприклад, adrop inthe bucket–крапля в морі, itis rainingcats anddogs –дощллє, як з відра, сanthe leopardchange hisspots? – природу не виправиш;горбатого могила справить.
Завідсутності аналогів та еквівалентів при перекладі ФО з англійської мови варто надумку С. Власова та С. Флоріна використовувати описовий переклад, при якому одиниціфразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення, як у випадкуз одиницями, що не мають еквівалентів. Цеможе бути пояснення, порівняння, опис та тлумачення – всі ці чотири види найбільшповно передають зміст ФО зрозумілой та стислой формою. Прикладами слугують наступніФО: under a cloud – у поганомустані, в немилості; під підозрінням; have one’s head in the cloud – бути неуважним,літати думками поза хмарами, toburn thecandle onboth ends–працюватиз самого ранку і до пізнього вечора, torob Peterto payPaul –віддати один борг, зробив новий (взяти у одного, щоб віддати іншому)to cutoff witha shilling–залишити без спадщини.
Антонімічнийпереклад застосовується при передачі негативного значення за допомогою стверджувальноїконструкції або навпаки, наприклад: tokeep one’shead abovewater –жити, не залазячи в борги, tokeep one’specker up–нездаватися, tokeep one’shead –нерозгубитися.
Стійкісполучення слів іноді перекладаються дослівно, не залежно від того, чи існує повнийабо ж частковий еквівалент чи ні. Цей спосіб перекладу називається калькуванням.Без калькування не можна обійтись, коли образ фразеологізму надзвичайно важливийдля правильного розуміння тексту і, в той же час, прозорий, а заміна його іншимобразом не дає достатнього ефекту. Ми спостерігаємо калькування при перекладі нестійкихпорівнянь, гри слів та деяких англійських прислів’їв, особливо тих, що не маютьпідтексту. Наприклад: slush fund-“брудний” фонд, frozen assets – заморожені активи.
До комбінованогоперекладу звертаються у тих випадках, коли український аналог не повністю передаєзначення англійського фразеологізму або має певний специфічний колорит місця й часу,тож перекладач спочатку застосовує метод калькування, а потім описового перекладута пропонує український варіант для порівняння, наприклад: carry coals to Newcastle – возити вугілля до Ньюкаслу, тобто возитищо-небудь туди, де цього і так достатньо (для порівняння: Іхати до Тули зі своїмсамоваром).
До фразеологічнихзворотів відносяться також і крилаті вирази та посилання, що широко вживаються урізних типах мовлення та стилях мови. До їх числа відносяться і різні цитати — літературногохарактеру, біблеїзми, висловлювання історичних осіб тощо. При їх передачі перекладачповинен керуватися традицією, що існує в українській мові, незалежно від словниковогозначення слів, що входять до складу виразу. Тут часто спостерігається розходженняміж українською та англійською мовами. Одне і те ж слово, що входить до складу різнихвиразів в англійській мові, може вимагати перекладу різними словами у зв'язку зусталеною в українській мові традицією. Порівняємо, для прикладу, два такі вирази: massacre of the innocent та massacre of Saint Bartholomew.
Упершому випаду слово massacre перекладається вбивство/ побиття немовлят. У другомуж воно взагалі не перекладається, оскільки дана історична подія відома в українськіймові як Варфоломіївська ніч.
Усвідомленнята готовність до так званих перекладацьких зсувів та розуміння того факту, що ФО,як і будь-які інші одиниці мови, «являють собою не сталу мовну одиницю, а певнумовну одиницю, що віддзеркалює тенденції мовного розвитку» та допомагає запобігтибагатьох помилок та непорозумінь у процесі обміну інформацією представників різнихкультур.
Таким чином, фразеологізм як мовна одиниця має універсальнийхарактер, існує у кожній мові, але має свої специфічні особливості перекладу, однієюз яких є прагматичний аспект.
Практично у будь-якій мові існує декілька рівнів фразеологізмів:зафіксовані у словниках і загальновідомі; рідковживані на даному етапі, але зазначеніу словнику; широко розповсюджені та з певної причини не занесені до словника; зрозумілілише окремим. Завдання перекладача полягає вумінні розпізнавати ФО у тексті та правильно відтворювати їх мовою перекладу, враховуючикультурно-національні, історичні, структурні, стилістичні, семантичні особливості.
Необхідністьдокладного дослідження способів передачі значення ідіом очевидна – інтенсивністьміжкультурної комунікації зростає постійно, причому як на побутовому (між окремимипредставниками різних культур), так і на міжнародному рівні (політичні перемовини,інформаційні випуски мас-медіа, переклад літературних творів).
Отже, ФО як одиниці перекладу не тількинесуть інформацію про реальну (позамовну) дійсність (предмети, явища, ситуації),але також несуть інформацію про власну будову того мовного коду, до якого належать.
Саме цей факт робить ФО непрозорими зточки зору їх інтегрованого мовного значення та проблемними з точки зору адекватноїактуалізації в силу еквівалентної розбіжності.

Культурологічнийаспект дослідження ФО в сучасному перекладознавстві
Фразеологічнийфонд кожного народу – це невичерпне джерело, що постійно живить виражальні засобилітературної мови, надає їй яскравих рис національного характеру, створює той неповторнийколорит, який часто відрізняє одну мову від іншої. Фразеологізми– це універсальне мовне явище, властиве усім мовам.
Ізсередини 70-х – початку 80-х рр. ХХ ст. у фразеології – дещо пізніше, ніж в іншихгалузях лінгвістики – стала відчутною криза структурно-семантичної парадигми: системно-класифікаційнийпідхід себе вичерпав. Оцінки попереднього студіювання фразеології стимулювали пошукнових шляхів осмислення ідіоматики з точки зору реалізації в ній людського фактора.Цей період ознаменувався цілком очевидним переходом до антропоцентричної парадигмиу вивченні мови, що посилило інтерес до осмислення проблеми з нових позицій. Стаєнасущним розглядати фразеологію у колі етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства такультурології. Звучать заклики звертатися до творця, носія, користувача мови – долюдини, до конкретної мовної особистості, вивчаючи національну мову разом з історико-,етно-, соціо- і психолінгвістичними особливостями її носіїв. Фразеологічний корпусмови – особливо благодатний матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки вньому концептуалізовані не тільки знання про суто людську наївну картину світу,але й ніби запрограмована участь цих мовних сутностей разом з їх вживанням у міжпоколіннійтрансляції еталонів й стереотипів національної культури.
Картини світу, що малюються різними мовами, у чомусь міжсобою схожі, а в чомусь різні. Розходження між мовними картинами світу виявляютьсебе, перш за все, у лінгвоспецифічних словах, фразеологізмах, не перекладних наінші мови.
Фразеологізми, за Ф. Буславським, є своєрідними мікросвітами.Вони включають до свого складу «моральний закон, здоровий глузд, виражені в короткомувислові, передані пращурами своїм нащадкам» [Буслаєв 1954: 37]. У ФО відбиваються також частини міфів (міфологеми), «звичаїй вірування, стереотипи й омани кожного народу, його національна культура». Фразеологивважають доведеним той факт, що фразеологізми відбивають, репрезентують, концептуалізуютькультуру та її основні чинники – «моральний закон», «міфи», «звичаї й вірування»,«дух народу» (В. Гумбольт), національну самосвідомість загалом.
Фразеологіявиникає в національних мовах на основі образного уявлення про дійсність і відображаєпобутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу. Цей досвідбезумовно пов’язаний з культурними традиціями народу, бо суб’єкт номінації та мовленнєвоїдіяльності – це завжди суб’єкт національної культури, національного менталітету.Фразеологічний склад мови відображає особливості національного світобачення та самобутностінароду-носія. Подібне розуміння специфіки фразеології дозволило В. Телії образноназвати її “дзеркалом, в якому лінгвокультурна спільність ідентифікує свою національнусвідомість. Ідіоми – це “мова культури”, яка “нав’язує” його носіям культурно-національнесвітосприйняття. Таку ж думку чітко висловив Б.О. Ларін: Фразеологізми у власномусмислі терміна завжди опосередковано відбивають погляди народу, суспільний устрій,ідеологію своєї епохи.
Національно-культурніелементи семантики можуть виявлятися на трьох рівнях змісту фразеологічних одиниць:
1)у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію,семантичний зсув): нім. Siehaben dasTuch zerreiβen–букв. “вони розірвали хустку”; укр. вони розбили глечик, що означає “розірвати,порушити дружні стосунки, посваритися.
2)у значенні окремих лексичних компонентів фраземи. Це можуть бути так звані “унікальнікомпоненти” (які більше ніде, крім цього виразу, не вживаються, найчастіше архаїзми),безеквівалентна лексика: культурно історичніреалії, топоніми, апелятивні власні назви, “мовні фотографії” – знаки невербальноїкомунікації тощо: давати (задавати) / дати (всипати, задати) хльосту – бити, шмагатикого-небудь або задати перцю з маком – завдаватиклопоту, дошкуляти кому-небудь.
3)у прямому значенні сукупного словесного комплексу, що потім зазнає переосмислення.Саме тут “закодовані” численні народні звичаї, обряди, традиції, ігри тощо: статина рушник – “взяти шлюб, одружитися; передати куті меду – “перевищувати норму, мірув чому-небудь, перебільшувати що ‑небудь;як муха в Спасівку – “хтось злий, сердитий, уїдливий”, “дуже, надто, надзвичайно”,“набридливо, невідступно, уїдливо, неприємно; скочити в гречку – “зраджувати дружині(чоловікові), мати нешлюбні зв’язки.
ФОутворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточуютьлюдей; люди в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик. Оскільки фразеологізмиє мовною універсалією, то можна припустити, що в будь-якій мові існують фраземи,до складу яких входить компонент «вода», адже ФО відображають реалії життя. Безсумнівно,для кожної мови буде різним психологічне тлумачення цього поняття, яке дасться взнакипри перекладі ФО. Розбіжності у сприйманні певним народом довкілля вплинуть на кількістьфразем у різних мовах.
Важливемісце у різних сферах людської діяльності посідає переклад як різновид міжмовноїкомунікації, як важливий засіб зближення мов і культур. Перекладацькі традиції,що мають давню історію, дедалі більше взаємодіють одна з одною, забезпечуючи міжнароднуспівпрацю в різних царинах політики й економіки, науки й техніки, літератури й мистецтва.
Як лінгвістичний феномен міжмовна еквівалентність ФО приверталаувагу різних дослідників на матеріалі різних мов. Її проблемами займалися відомівчені, такі як Зорівчак Р.П., Казакова Т.А., Коптілов В.В., Корунець І.В. Попризначну кількість праць з фразеології англійської та української мов, перекладознавчапроблематика та зіставний аналіз ФО із компонентом «вода» розглянуті побіжно.
Багатоступінчастий характер семіотичного процесу означуванняФО обумовлює важливість проблеми розпізнавання їх у тексті. Практично у будь-якіймові існує декілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані у словниках і загальновідомі;рідко вживані на даному етапі, але зазначені у словнику; широко розповсюджені таз певної причини не занесені до словника; зрозумілі лише окремим групам [КазаковаТ.А. Практические основы перевода. – СПб.: Издательство Союз, 2001. – 320 с. (тутс. 130)]. Завдання перекладача полягає в умінні розпізнавати ФО у тексті та правильновідтворювати їх мовою перекладу, враховуючи культурно-національні, історичні, структурні,стилістичні, семантичні особливості.
Крім того, ФО, як правило, закріплені за мовним репертуароммовців певних соціально-культурних прошарків суспільства і виступають індикаторамисоціального стану в тексті. Також вони мають певне стилістичне забарвлення: це можутьбути елементи високого, нейтрального чи низького стилю, професійні або інші жаргонізми:Cat got your tongue? – Ти язика проковтнув? (розмовне висловлювання); horse and foot – кавалерія (військовий жаргонізм); grease monkey – механік (професійний жаргонізм).
Зосередженість є однією з головних вимог до перекладача привідтворенні іншою мовою інтернаціональних ФО, що мають однакове джерело та приблизнооднаковий зміст у різних мовах, але набули різних функціональних характеристик,емоційно-асоціативних переосмислень та перебували у різному формальному. Так, внаслідокрізного діахронічного розвитку зіставлюваних мов, універсальний для християнськихкультур біблійний вислів в англійській мові закріпився у вигляді to cast (one’s) pearls before swine, в українській – не кидай перлів перед свинями, бо потопчутьїх ногами. Якщо дати буквальний переклад англійського варіанту кидати перлів передсвинями, українець просто не сприйме його як повноцінну ФО.
Відтворюючи ФО лінгвістичними засобами мови перекладу, сліднамагатися точно передати такі суттєві ознаки ФО:
1)  предметно-логічне значення;
2)  образність;
3)  функціонально-стилістична та експресивно-емоційна конотації;
4)  структурно-граматична будова.
Предметно-логічне значення є основним, звільненим від ідіомних або образних нашарувань значення ФО, що робить його самостійною лексичною одиницеюі виступає так званим каркасом для образного наповнення, емоційного та стилістичногозабарвлень.
Поняття збереження образності породжує думку про те, що ФО,в основі якої лежить образ, повинна відтворюватися фразеологізмом також з образом,навіть якщо він буде іншим; фразеологізм з нульовою образністю – аналогічною ФО[Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча катерогія (на матеріаліперекладних творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа,1983. – 173 с.(тут с.48-49)]. Образ важливий чинник смислової структури ФО, її конотацій.Проте, у художньому перекладі вимога будь-якою ціною передати конкретні денотативніобрази не завжди доречна. Часто можна досягти повної адекватності перекладу і замінюючиобраз. У такому разі перекладач мусить керуватися чуттям мови, бо, з одного боку,прагнення будь-що зберегти певний образ може призвести до втрати смислового забарвлення,буквалізму; з іншого – відмова від передачі образу збіднює творчу індивідуальністьоригіналу. Наприклад, при передачі українською мовою ФО tocarry wateron bothshoulders яквести подвійну гру втрачається виразна образність, а разом з нею і змалювання тихяскравих емоцій, які ми уявляємо, коли чуємо англійський варіант цієї ФО.
Якщовідтворити ФО bluewater українськоюмовою зі збереженням початкового образу, отримаємо гарний вислів блакитна вода,який не сприймається українськими реципієнтами як цілком адекватний, оскільки майженіхто з них не асоціює цей вислів зі значенням фразеологізму відкрите море.
Функціонально-стилістична конотація пов’язана зі стилістичноюфункцією ФО та її дистрибуцією. Інколи різні денотативні образи, що лежать в основірізномовних ФО, створюють конотативні образи однакового предметно-логічного значення,але різного експресивного забарвлення. Це можна продемонструвати на українськомувідповіднику англійської ФО to dash cold water on smth– облити холодною водою кого-небудь. У даному випадку, англійське дієслово dash означає бризкати, а українське виражає більш неприємне відчуття.Отже, у даному випадку порушена експресивно-емоційна адекватність яка вимагає збереженняпри перекладі такої ж емоційної насиченості, як і в оригіналі.
Завдяки семантиці граматичних форм та їхнім стилістичнимможливостям, структурно-граматична будова ФО має деякий вплив на її загальне значення,забезпечуючи такі властивості, як стійкість та відтворюваність ФО. Різномовні фразеологізми,що відрізняються лише структурно-граматичною будовою, не є рівнозначним з поглядуконтрастивістики, бо різнобіжності між ними обумовлені особливостями структури йграматики відповідних мов. Однак, з погляду перекладознавства вони можуть бути рівноцінними,адже здатні адекватно відтворювати зміст Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця якперекладознавча катерогія (на матеріалі перекладних творів української літературианглійською мовою). –
Наприклад: український відповідник англійського ФО be(put)on breadand water–садовити на хліб та воду є повним еквівалентом, який адекватно передає предметно-логічнезначення, образність, функціонально-стилістичну та експресивно-емоціональну конотації.
Оптимальнаумова досягнення повної еквівалентності – пошук у мові перекладу ідентичної ФО,що за всіма критеріями повністю відповідає фразелогізму-оригіналу. Відомо, що кількістьповних відповідників у двох (англійській та українській) мовах обмежена. Поясненняпорівняно незначної кількості повних відповідників слід шукати в певних лінгвістичнихі позамовних факторах. Досліджувані мови належать до різних лінгвальних груп, якіконтрастують за граматичною будовою, лексичним складом, засобами образності. У своємуісторичному розвитку кожна з них зазнавала специфічних екстралінгвістичних впливів.До того ж, ці мови практично ніколи не вступали у безпосередні контакти, а томуне могли прямо впливати одна на одну.
У кожного народу – своя мовна картина світу, своя ментальність.В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу,його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичнінорми, погляди, вірування, прагнення. У низці фразеологізмів чується відгук боротьбинароду з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваютьсякласова нерівність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво.Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властивівлучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними та поповнюютьфразеологічний склад мови.
У скарбниці української та англійської мов багато спільнихусталених зворотів. Частина їх з’явилася, як наслідок контактів між обома мовами. У процесірозвитку української та англійської мов фонд спільних ФО зростає внаслідок як взаємообміну,так і у зв’язку з тим, що вони нерідко створюються паралельно, відбиваючи аналогічнівисновки зі спостережень над життям.
Крім спільних, українська та англійська мови мають величезніресурси специфічних для цих мов фразеологічних зворотів. Особливо великі багатствавласне українських і власне англійських неподільних фразеологічних зворотів та прислів’їві приказок. Кожен із таких усталених зворотів не перекладається дослівно на іншумову, а має в ній певний відповідник.
переклад англійськийукраїнський вода фразеологічний

Когнітивнаспецифіка ФО в аспекті перекладу
Хочаслово є основною мовною одиницею, фразеологізми несуть набагато більше інформаціїі їх слід вивчати та враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному,функціональному тощо. Це й мотивує інтерес до вивчення ФО у площині когнітології,адже ідіоматика прямо відображає когнітивну діяльність членів мовного колективу:ФО з’являються у мові у результаті осмислення необхідності знайти знакове вираженнядля певних подій, відчуттів та ситуацій, які тісно пов’язані з людиною в суспільстві,з відносинами між людьми.
Останнімчасом вчені зосереджують увагу на лінгвокраїнознавчій орієнтації мовних одиниць(В.М. Телія, С.Н. Денисенко, В.Г. Гак, Д.Г. Мальцева та ін.). Значний інтерес викликаєтакож проблема взаємозв’язку мови та мислення, що сприяє формуванню нового напрямкув лінгвістиці – когнітивного (О.С.Кубрякова, М.М. Полюжин та ін.).
Когнітивналінгвістика – один із сучасних напрямків лінгвістичного дослідження. Щоб зрозуміти,що таке когнітивна лінгвістика спершу необхідно зрозуміти, що таке когнітивна наукаі яка парадигма знань стоїть за нею. Когнітивну науку визначають по-різному. Так,на думку М. Болдирєва, когнітивна наука – це наука, яка досліжує, як здійснюютьсяпроцеси сприйняття, катерогізації і класифікації, які системи забезпечують різнівиди діяльності з інформацією [Болдирева Н.Н. Когнитивная семантика: Материалы ВторойМеждунар. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11-14 сент. 2000 г…../стр.8].
Когнітивнанаука дає нам уявлення про людський розум і людську свідомість. А когнітивна лінгвістикавідповідає на ті ж питання в безпосередньому зв’язку з мовою. На думку М. Болдирєва,когнітивна лінгвістика – це наука, яка насамперед займається когніцією у її мовному.
Наданому етапі розвитку фразеології неможливе її вивчення без належного врахуваннякогнітивних аспектів. Звісно, що когнітивна наука займається інформацією про світу його різноманітних ракурсах і зв’язках, вивчаючи такі складні феномени людськогобуття, як сприйняття світу і відображення сприйнятого у свідомості людини, як пам'ятьі організація розумових здатностей людини. Стрижнем цієї науки є проблеми, що пов’язанііз сприйняттям, опрацюванням, зберіганням, оперуванням знаками, які належать донакопичення і систематизації інформації, до всіх процедур, що характеризують використаннязнання у поведінці людини, і, головне, в її мисленні та процесах комунікації.
Мовабезпосередньо пов’язана з когніцією. Так, Г. Харман вважає, що мова – головна темау когнітивній науці, тому що відображає пізнання, виступаючи як основний засіб вираженнядумки.
Когнітивнадіяльність складається з двох основних моментів: з одного боку, це інформативність,з іншого – вона виступає складовою частиною пізнання людини. Новий напрям у лінгвістичнихдослідженнях визначило розуміння мови як явища когнітивного чи когнітивно-процесуального, адже мова передає інформацію про світ і має пряме відношення до побудови, організаціїй удосконалення інформації та способів її представлення, бо забезпечує протіканнякомунікативних процесів, у ході яких передаються величезні пласти знання тощо.
Поняття“когнітивний”(відлат. сognitiо– поняття, уявлення) можна представити таким чином: пізнавальний, концептуальний,мисленнєвий, ментальний.
Когнітивналінгвістика, яка набула розвитку в останні два десятирічя ХХ століття, фактичнопродовжує традицію ставити на перше місце не мовну форму та її значення, а ідею,яка може виражатись за допомогою різноманітних мовних форм. Створення фразеологізміву процесі лінгвокреативної мисленої діяльності спирається на сферу фонових знаньлюдини, у яку інформація поступає з індивідуального або соціального досвіду йогодіяльності у зримому просторі. Таким чином, фразеологізми на відміну від слів прямовідображають когнітивну діяльність членів мовного колективу, яка заснована на представленніпро світ носіїв мови, на їх відношення один до одного, на тому, що відбуваєтьсяз ними у цьому світі – все це можливо тому, що сама мовна система містить механізм,який забезпечує цю діяльність.
Згідно з когнітивними підходами, в основі семантики фразеологічноїодиниці виділяється концептуальна структура, призначена для представлення стереотипноїситуації, – так званий фрейм (сценарій). Сконденсованим у ньому знанням властивакультурно-національна зумовленість, оскільки концепт “відображає не просто суттєвіознаки об΄єкта, а всі ті, які в даному мовному колективі заповнюються знаннямпро сутність.
Когнітивна семантика дає змогу найповніше з΄ясувати,як у фразеології відбивається пізнавальний досвід людини. Наближення до глибинногозмісту етнокультурної специфіки фразеологічного знака й усебічне дослідження йогопрагматичного змісту й конотації можливе через концептуальний аналіз. Погляд накомпоненти ФО як на концепти вимагає зважати на етнокультурну інформацію, яку міститькожен з них, на накопичувальну функцію компонентів, а отже і всього фразеологізму,хоча етимологію багатьох міфологізмів часто розкрити важко через великий діапазонможливостей, який “пробігають значення слів такого роду.
Міграція ФО з одного мовного ареалу в інший є ще однимдоказом тяжіння мовців до вираження спільних думок, а також обміну спільними мовнимизасобами, серед яких велике значення надається фразеології.
Загальна характеристика поняття «вода»
Об’єкт нашого дослідження – ФО з компонентом«вода», оскільки саме вода споконвіку була супутником людини, тобто, люди завждиоселялися там, де була вода: біля озер, річок, морів, океанів. Тому, принаймні,частина ФО з компонентом «вода» має дуже давнє походження і може бути спільною длябагатьох, якщо не для всіх народів.
Не існує такого народу, у релігійнихтрадиціях якого не було б культу поклоніння воді. Чиста і прохолодна, вода завждивтілювала джерело життя. Здавна люди ставилися до води шанобливо. Вода для нашихпредків була святою. Плювати у воду, сваритися при ній вважалося за тяжкий гріх.Вода мала чудодійну силу, була цілющою, але могла й карати. Люди казали «Вогоньі вода в добрі – то служать!»; «З вогнем не жартуй, а воді не вір».Провлучне слово кажуть: «Говорити, як в воду дивиться».
В українського народу збереглося багатоприказок, прислів’їв, повірь про воду, вогонь, Місяць, блискавку тощо. За первіснимиуявленнями, вогонь та вода, як і земля, мали чудодійну силу: «Вода як візьме —другомудасть, а вогонь — то пропало». Людицінували ці дві стихії, а тому:«З вогнем не жартуй, воді не вір». «Вогонь і вода добру служити, але лиху панувати».
Яка б не була перешкода, вода завждизнайде шлях обминути її або зруйнує постійним натиском. Наш народ здавна помітивцю властивість води і на цьому грунті створив прислів’я: «Вода і камінь точить»
Світ походить від води —говоривФалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі —цеперш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахиснаі сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річкахі океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.
Воду завжди вважали джерелом усьогоживого. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворчакрапля води — воно оживає. В усі часивода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски —вквітучі оазиси.
Вона слугувала середовищем, в якомув процесі довготривалої еволюції на нашій планеті розвивалися рослини й тварини.Встановився нерозривний зв'язок людини з водою, оскільки вода є постійним учасникомбіохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах. Саме завдяки цій властивостівона стала «носієм життя».
Вода — необхіднийкомпонент життя. Вона потрібна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. Людинапостійно використовує воду для життя, приготування їжі, миття, прання, відпочинку,спорту, транспортного сполучення і т.д.
У першій частині ми розглянули теоретичнізасади дослідження ФО. У практичній частині ми розмежуемо ФО з компонентом «вода»за допомогою структурно-семантичної класифікаціі та виявимо специфіку їх перекладуукраїнською мовою.
Розпочнемо аналіз із визначення лексеми«вода», що міститься в українському та англійському загально мовних словниках.
1) Прозора, безбарвна рідина, що становитьнайпростішу хімічну сполуку водню з киснем // напій або розчин якоїсь речовини //перен., розм. Непотрібні беззмістовні фрази у викладенні матеріалу; 2) Водна масаджерел, озер, річок, морів, океанів // водна поверхня морів, озер, океанів // водніпростори, ділянки морів, озер, річок (Словник української мови).
1) Theclear liquid without colour, smell or taste that falls as rain and that is usedfor drinking, washing etc. 2) a) An area of water such as the sea, a lake; b) thesurface of a lake, river (Longman Dictionary of Contemporary English)
Отже, згідно з цим визначенням, водане має смаку, запаху, кольору і є прозорою рідиною. Ці характеристики відрізняютьїї від інших матерій світу. Проте, крім цього, ми знаємо, що вода може бути чистоюабо каламутною, холодною або гарячою, свіжою або застояною, бурхливою або спокійною,має властивості витікати через отвори, не повертатися на те ж місце, може дати абозабрати життя тощо. Ці потенційні властивості води не входять до її визначення условниках, але саме вони були основою виникнення таких ФО з компонентом «вода»,як чистої води, getinto hotwater, як холодною водою линути,carry wateron bothshoulders, виводити на чисту/свіжуводу, рости, як з води, turnwater intowine, водя взяла тощо.

Структурно-семантичнакласифікація ФО англійської мови з компонентом «вода»
Порівняння структури ФОне близькоспоріднених мов припускає використання структурних класифікацій фразеологізміврізних мов. У роботі структурна класифікація англійськіх ФО з компонентом «вода»здійснюється на основі класифікації запропонованої Л.М. Пелепейченко. Згадана класифікаціяґрунтується на особливостях граматичних конструкцій.
Аналізструктурних особливостей ФО з компонентом «вода» виявив наступні структурні типиФО в англійській мові: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні ФО, дієслівніФО, вигукові ФО, ФО зі структурою речення.
Врезультаті структурної класифікації ФО з компонентом «вода» в англійській мові буловизначено 13 найбільш продуктивних моделей ФО:
1)«дієслово + іменник» – to testthe water,to hold water,to takewater, totread water,to make water,to muddythe waters,to ploughthe water,to water downthe differences;to back water;
2)«прикметник + іменник» –blue water, bubbly water,deep waters, holy water, strong waters;murky waters; uncharted waters;
3)«дієслово + прийменник + прикметник + іменник» – tofish in troubled waters, to get into deep water, to get into hot water, to be indeep water, to be in hot water, to be in low water, to be in smooth water;
4)«дієслово + прийменник + іменник» – toblow out of the water, to fish out of water;to turn on the waterworks;
5)«іменник +прийменник + іменник» – waterof life, water over the damn, water of forgetfulness, water under the bridge;
6)«дієслово + іменник + прийменник + іменник» –to carry (draw) water in a sieve, to have water on thebrain, to carry water to the river, to scoop up water with a sieve, to cast thewater into the sea, to dip a toe in the water, to be water under the bridge, tobe water over the dam;to turn water into wine;
7) «дієслово + прийменник+ іменник+ сполучник + іменник» – tobe (put) on bread and water, go through fire and water;
8) «дієслово + прикметник+ іменник + прийменник+ іменник»–to pour (dash) cold water on smth, to throw cold wateron a scheme;
9)до наступної групи належать компаративні ФО, до складу яких входить елемент asтаякі мають наступну структуру «прикметник + as+іменник» – unstableas water,weak aswater, dullas ditchwater;
10)компаративні ФО, до складу яких входить елемент likeтаякі мають наступну структуру «дієслово + іменник + like+іменник» – toshed bloodlike water,to spendmoney likewater;
11)компаративні ФО,доскладу яких входить елемент like,незалежновідйого місцерозташування у фразеологізмі–to flow like water, to feel like fish out of water, totake to smth like a duck to water, to be like water off a duck’s back; like oiland water, like a bucket of cold water;gone like water‘d closed over him;
12)ФО зі структурою речення – Bloodis thicker than water;still waters have deep bottoms;you can lead a horse to water but you can’t make himdrink; wenever know the value of water till the well is dry;every miller draws water to his own mill;great ship ask (require) deep waters;you’d like to eat fish, but would not like to get intothe water; smoothruns the water where the brook is deep;
13)вигукові ФО – comeon in, the water’s fine! Thatwon’t hold water;
Семантикафразеологічних одиниць тісно пов’язана з фоновими знаннями носія мови, із практичнимдосвідом особистості, культурно-історичними традиціями народу, який користуєтьсяданою мовою [1, с. 3-4]. Фразеологізми – це семантично зв’язані сполучення слів,які, на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур (висловів аборечень), не утворюються в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних ізначеннєвих закономірностей поєднання лексем. Це стійкі синтаксичні одиниці, неподільноїта цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці надають об’єктам дійсності ознаки,які асоціюються із картиною світу, оцінюють її, та виражають ставлення до неї [2,с. 67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людинита її діяльності.
Вибіркаанглійських та українських фразеологізмів із різноманітних джерел спонукали до розподілуїх за семантичною класифікацією на групи. В ході дослідження було використано близькотрьохсот фразеологізмів (180 з української та 120 з англійської мови) і виявилено12 семантичних груп фразеологічних одиниць із компонентом «вода»:
1)використовувати обставини на свою користь: tofish introubled waters,it is good fishing introubled waters;
2) зображення людини, яка зовніспокійна: stillwaters run deep; stillwaters havedeep bottoms; beware of a silent dog and still water;
3) діяти на чиюсь користь:to draw water on one’s mill-wheel;to draw water on smb’s mill-wheel;to water on one’s mill-wheel
4) минуло багато часу з тієїпори: a lot of water passed under the bridge, alot of water has flowed under the bridge since;
5) забути, не згадувати: tobe water under the bridge, to be water over the dam;
6)бути у скрутному життєвому становищі: get into deep water,get (be, land) into hot water;
7)зазнати випробувань, а також зробити все для когось: gothrough hell and water; comehell or high water; gothrough fire and water for smb;
8)алкогольнінапої, горілка: fire water; strong water; water of life;
9)даремно працювати, марно гаяти час: draw water in a sieve;write in water;to tread water;to ploughthe water;scoop up the water with a sieve;
10)робити щось непотрібне: cast the water into thesea; carrywater to the river;
11)руйнувати чиїсь надії і сподівання, охолодитизапал,бути неприємним сюрпризом: pour cold water on smth,throw cold water on a scheme, like a bucket of cold water; dash cold water on smth;
12) втрачати дуже легко що-небудь:shed blood like water; spend money like water;
Проведенийаналіз свідчить, що найбільш продуктивною в англійськіймові виявилася модель ФО з компонентом «вода», що має структуру речення, їх середФО, що досліджувались налічується 11.Друге місце за чисельністю займають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник+ іменник», їх нараховується 9 одиниць. ФО зі структурою «дієслово + іменник» таФО,до складу яких входить елементlike маютьоднакову кількість – по 8 одиниць.
Таким чином, проведений семантичний аналізсвідчить, що семантичні групи ФО зі значенням марно витрачани час та охолоджуватичийсь запал є найбільш чисельними серед ФО з компонентом «вода».
Структурно-семантичнакласифікація ФО української мови з компонентом «вода»
З огляду на лексико-граматичну будову і синтаксичні функції українських ФО з компонентом «вода» та спираючись на структурнукласифікацію ФО, яку запропонувала Л.М. Пелепейченко, у роботі визначено низку структурнихмоделей, серед яких найпоширенішими є організовані у формі:
1) «прикметник + іменник» – грішна вода,чистої води, чистісінької води; свята вода, жива вода, мертва вода;
2) «дієслово + іменник у знахідному відмінку»– варити воду, товкти воду, каламутити воду, лити воду, міряти воду;
3) «дієслово + іменник із прийменником» –збігти за водою, іти за водою, канути у воду, піти за водою, спливти за водою;
4) «дієслово + іменник + прийменник + іменник»– пустити кінці в воду, сховати кінці в воду, товкти воду в ступі, набрати водив рот, лити воду на млин;
5) «дієслово+ прийменник + іменник + прийменник + іменник» – перебиватися з хліба на воду, перебиватисяз юшки на воду, посадити на хліб та воду;
6) «дієслово+ іменник + іменник» – носити воду решетом, міряти воду решетом;
7) «дієслово+ прийменник + іменник + іменник» – втопити в ложці води, набрати в рот води;
8) «дієслово+ іменник + сполучник + іменник» – пройти вогонь і воду;
9) компаративніФО, до складу яких входить елементи як, мов, хоч, наче та ін. – припавдо води, як муха до меду, як води в рот набрати,як дві краплі води, як з гуски вода, як риба у воді, мов камінь у воду, мов холодноюводою облити, наче холодною водою обдати, хоч водою розливай, хоч з лиця воду пити,хоч з мосту та в воду;
10) ФОзі структурою речення – Народ без свободи– як риба без води;Підлежачий камінь і вода не тече; Не той молодець, що за водою пливе, а той, що противоди; Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися Тиха вода людей топить, а бурнатільки лякає; Яка вода м'яка, а камінь зглодже;Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає; Дотиглечик воду носить, доки йому ухо не урветься;
ФОу формі словосполучень мають номінативний характер, називаючи при цьому не тількипоняття (буря у склянці води),а й ту чи іншу дію (каламутити воду);виступають як член речення. Значно менше трапляються фразеологізми комунікативногохарактеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, виражаютьте чи інше судження (пливти, куди вода несе).
ДієслівніФО об’єднуються загальним значенням дії і мають граматичну категорію особи, числа,часу, виду, стану, а іноді і роду [3: 59]. Сюди належать такі ФО, як: варити воду,канути у воду. Групи вигукових та ад’єктивних ФО малопродуктивні: для ФО з компонентом«вода».
Найбільшпоширеною в українській мові виявилася модель ФО зі словами як, мов, хоч, наче таін, їх налічується 62 одиниця. На другому місці за чисельністю (24 одиниці) знаходятьсяФО з запереченням. Трете місце посідають ФО зі структурою «дієслово + іменник +прийменник + іменник», їх серед ФО, що досліджувались налічується 8.
У структурі проаналізованого матеріалу вимальовуютьсядва типи одиниць, властиві для широкого розуміння фразеології: ФО зі структуроюсловосполучення й ФО зі структурою речення – прислів’я, приказки, примовки та ін.
Семантичний аналіз фразеологічного матеріалуукраїнської мови дає підстави запропонувати структуру семантичної групи ФО з компонентом«вода», яка є розгалуженою і складається безпосоредньо з синонімічних рядів зі значенням:
1)зникнути,пропасти безслідно: спливти водою; піти за водою; як за водою йти; як лист за водоюспливти; як (мов, ніби) вода змила кого; як сіль у воді; як у воду канути; як уводу падати; як у воду шубовснути; як (мов) камінь у воду;збігтиза водою; взяла вода; як у воду впасти;пропав,як у воду впав;
2) зображення людини, яка зовні спокійна,але має певні секрети: тиха вода греблі рве; тиха вода людей топить, а бурна тількилякає;
3)бути на мінімальній дієті, завдяки якій підтримується життя, особливо як форма покарання:садовити на хліб та воду; перебиватися з хліба на воду; перебиватися з юшки на воду;жити на воді і біді; хліб та вода — бідного їда;
4)зазнати випробувань, а також зробити все для когось: пройти (крізь) вогонь і як;проходити (пройти) крізь вогонь, воду і мідні труби; іти (скакати) у вогонь і воду;
5)даремно працювати, марно гаяти час: товкти воду в ступі; решетом у воді зірки ловити;варити воду; решетом воду носити (міряти, набирати);вариводу — вода й буде; лити воду в криницю;
6)зробити неясним, незрозумілим: каламутити воду; замутити воду; скаламутити воду;
7)для отримання певного результату потрібно виконати певні дії: треба нахилитися,щоб з криниці води напитися; під лежачий камінь і вода не тече;
8)схожість двох предметів: як дві краплі (каплі) води; як три краплі води; як(мов, ніби) дві краплини води схожий;
9)почувати себе комфортно: бути, чути (почувати) себе як риба уводі; суддяв суді — як риба в воді; як риба з водою
10)охолодитичийсь запал:облити(злити) холодною водою кого-небудь;якхолодною водою облити; як линули водою з льодом; лити холодну воду за комір;
11)ніщо на світі не існує вічно, все має свій час придатності: пішовглечик по воду та й голову там положив; повадивсякухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали;дотиглечик воду носить, доки йому ухо не урветься;дочасу збан воду носить;
12)застереження: не плюй в колодязь, пригодиться води напиться;нелізь у воду, не знаючи броду; не все те переймай, щопо воді тече;
13)сумний, пригнічений, приголомшений: мов облитий зимною водою; як водою облитий;як линули холодною водою; як у воду намочений (опущений);
14)дружба, добрі стосунки: як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш)кого; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; і водою не розлити; козак з бідою, як риба з водою; ми з тобою, як риба з водою;
15)місце води в житті людини: хліб — батько,вода —мати,мати-водиця— всьому цариця;
16) незначнакількість води: там води — горобцеві ніде і лап помочити; там води — горобцеві поколіна; як у решеті води; води налив, як кіт наплакав; води — жабам по вуха; тамводи — старому горобцю по коліно; такої води, що ніде горобцю й лап помочити; унього стільки правди, як у решеті води;
За нашими підрахунками найвищою частотністювживання відрізняються ФО на позначення речей, що безслідно зникли та самого процесузникнення. Вони складають найбільш чисельну групу досліджуваних ФО. Це свідчитьпро надзвичайно багатий вибір українських ФО на позначення зникнення когось абочогось.
Можна зробити висновки, що вода дійсноє важливим елементом життя українців, адже ФО з компонентом «вода» розподіляютьсяна 16 груп за семантичною класифікацією та вживаються у майже всіх сферах існуваннялюдей, як то дружба, на позначення схожості двох предметів, зображення людини, яка зовні спокійна,але має певні секрети, для застереження або, навіть, для уточнення її кількості.
Порівняльнахарактеристика англійських та українських ФО
Семантика та структурнаорганізація фразеологізму визначають зміст фразеологічної одиниці та її належністьдо певного розряду стійких словосполучень. Вивчення типологічної структури фразеологічниходиниць, їх класифікація вагома не тільки для розкриття глибинних процесів розвиткуфразеології тієї чи іншої мови, але й для розкриття своєрідності мовної культуринароду, виявлення його фразеологічних багатств.
Наприкладі розглянутих фразеологічних одиниць можна побачити наскільки різноманітнимиза семантикою та структурою є фразеологічні одиниці сучасної англійської та українськоїмови.
Мипроаналізувати ФО з компонентом «вода» закласифікацією Л.М. Пелепейченкоіотримали наступні результати: більшість ФО як англійської,так і української мови мають чітку структуру. Найбільш продуктивною в англійськіймові виявилася модель ФО з компонентом «вода», що має структуру речення, їх середФО, що досліджувались налічується 11.Друге місце за чисельністю займають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник+ іменник», їх нараховується 9 одиниць. ФО зі структурою «дієслово + іменник» таФО,до складу яких входить елементlike маютьоднакову кількість – по 8 одиниць.
Найбільшпоширеною в українській мові виявилася модель ФО зі словами як, мов, хоч, наче таін, їх налічується 62 одиниця. На другому місці за чисельністю (24 одиниці) знаходятьсяФО з запереченням. Трете місце посідають ФО зі структурою «дієслово + іменник +прийменник + іменник», їх серед ФО, що досліджувались налічується 8.
Наприкінці50-х років починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичноїорганізації фразеологізмів. Проблеми системності пов'язані з описом фразеологізмівяк специфічних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологічної варіативності,полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів іїх синтаксичних функцій. Виявилося, що фразеологізмам притаманні такі самі системніхарактеристики, як і словам.
Яквідомо, для ФО «явище варіативності, тобто взаємозамінність компонентів ФО – особливістьйого форми» [11: 62]. Варіанти фразеологічного звороту – це його лексико-граматичнірізновиди, які мають теж саме значення та ступінь семантичного злиття. А.І. Молотковвиділяє наступні різновиди варіантів компонентів ФО: варіювання компонентів за формою(формальні варіанти), за складом (лексичні варіанти), за складом і формою (видовіваріанти) [11]. Також розрізняють лексичні, фонетичні, морфологічні, видові, конструктивніі словотворчі варіанти [6: 166], лексичні, фонетичні, словотворчі, граматичні, квантитативніваріанти [13].
ФОз компонентом «вода» характеризуються високим ступенем варіативності, чому, вірогідно,сприяє той факт, що більшість ФО такого роду часто вживається в усній мові, і тількинезначна їх частина належить до книжних ФО. Саме характеристика таких ФОяк часто вживаних, сприяє тому, що ФОобростають варіантами, що взагалі є характерним для фразеологізмів, що часто використовуютьсяв усній мові і/або є розмовними по стильовій приналежності.
АналізФО в двох мовах показав, що явище варіативності притаманне як англійській, так іукраїнській мові. Та все ж за кількістю переважають ФО української мови: як у водупадати пірнути шубовснути; як холодною водою обдати облити облитий; ховати заховатикінці в воду, Вискочити виходити сухим із води.
Протеможна навести кілька прикладів ФО англійської мови:great shipask (require)deep waters,carry (draw)water ina sieve,be in deep(hot,low,smooth)water, be (put) on bread and water.
Характернадля фразеологізмів і полісемія. Так, фразеологізм як камінь у воду має 2 значення— «безслідно зникнути» і «нічого не відомо про кого-небудь», фразеологізм takewater вживаєтьсяв 3 значеннях— «увійти у воду та попливти»,«бути зпущеним на воду, мається на увазі корабель»і«вирушити у море»,афразеологізм ofthe firstwater —в 2 значеннях:«чистоїводи, коли мова йде про дорогоцінне каміння», «першокласний, чудовий». Однак потрібнозазначити, що на відміну від слів фразеологізми відзначаються меншою багатозначністю.Якщобагатозначними є 80 відсотків слів, то серед фразеологізмів багатозначними є тільки15 відсотків. Саме цим пояснюється те, що значення фразеологізмів меншою мірою залежитьвід контексту.
Синоніміяфразеологізмів — поширене явище. Нерідко синонімічні ряди складаються не тількиз двох, а й із трьох, чотирьох і більше фразеологізмів: прясти на тонке, дихатина ладан «бути немічним, близьким до смерті»; з відкритим серцем, поклавши рукуна серце, як на духу «чесно, одверто»; через вулицю бондар, через дорогу навприсядки,десята вода на киселі, нашому типові двоюрідний брат «далекий або зовсім ніякийне родич»; дати драла, дати дмухача, дати тягу, дати лиги, дати ногам знати, накиватип'ятами «швидко втекти, побігти». Як і синонімічні слова, фразеологічні синонімистилістично диференційовані: заснути вічним сном, віддати Богу душу, відійти у вічністьі врізати дуба.
Отже, фразеологізми зі структурою речення і фразеологізмиу формі членів речення – це досить виразно диференційовані й кількісно незчисленніявища мови і мовлення, своєрідної структури, семантики й стилістики. Вони невичерпнебагатство сучасної англійської та української мови, одне з найбільших джерел їхмовленнєвої образності, розумової і почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал ізасіб сприймання та розуміння всього, у чому може виникнути комунікативна потребамовців.
Вході дослідження було проаналізовано трьохсот фразеологізмів (180 з українськоїта 120 з англійської мови) і виявлено 15 семантичних груп фразеологічних одиницьіз компонентом «вода», які є спільними для обох мов. Результати наведені у таблиці:№ Спільне значення ФО ФО англійської мови ФО української мови 1 Використовувати обставини на свою користь
to fish in troubled waters;
it is good fishing in troubled waters; ловити рибу в каламутній воді; 2 Щось непевне written in (on) water; вилами по воді (писано); 3 Ніщо не впливає на когось be (like) water off a duck’s back; як з гуски (гусака) вода; 4 Минуло багато часу з тієї пори
a lot of water passed under the bridge;
a lot of water has flowed under the bridge since; багато води сплило (утекло); 5 Забути, не згадувати
to be water under the bridge;
to be water over the dam; нехай пливе за водою; 6 Якісний of the first water; чистої води; 7 Зображення людини, яка зовні спокійна
still waters run deep;
still waters have deep bottoms;
тиха вода греблі рве;
в тихому болоті чорти водяться; 8 Зробити неясним, незрозумілим muddy the water;
каламутити воду;
замутити воду; 9 Бути на мінімальній дієті, завдяки якій підтримується життя, особливо як форма покарання Put (be) on bread and water;
садовити на хліб та воду;
перебиватися з хліба на воду;
перебиватися з юшки на воду;
жити на воді і біді; 10 Діяти на чиюсь користь
to draw water on one’s mill-wheel;
to draw water on smb’s mill-wheel;
to water on one’s mill-wheel; лити воду на млин; 11 Зазнати випробувань, а також зробити все для когось
Go through hell and water;
Come hell or high water;
Go through fire and water for smb;
Пройти (крізь) вогонь і воду;
Проходити (пройти) крізь вогонь, воду і мідні труби;
Іти (скакати) у вогонь і воду 12 Даремно працювати, марно гаяти час
Draw water in a sieve;
Write in water;
to tread water;
to plough the water;
Scoop up the water with a sieve;
Товкти воду в ступі;
Решетом у воді зірки ловити;
Носити воду в решеті 13 Робити щось непотрібне
Cast the water into the sea;
Carry water to the river;
Лити воду в криницю;
Варити воду – вода буде 14 Зникнути, пропасти безслідно Gone like water’d closed over him;
Спливти водою;
Піти за водою;
Як за водою йти;
Як лист за водою спливти;
Як (мов, ніби) вода змила кого;
Як сіль у воді
Як (мов) камінь у воду; 15 Алкогольні напої, горілка
Fire water;
Strong water;
Water of life; Грішна вода;
Практичнийта науковий інтерес спонукає встановити відповідності між ФО двох конкретних мовз метою вирішення проблем адекватного перекладу з однієї мови на іншу. В даномувипадку під призму вивчення потрапляють споріднені англійська та німецька мови,що належать до романо-германської сім’ї мов, а також викликає істотний інтерес впливспорідненості мов на превалюючий тип фразеологічних відповідностей при перекладіз англійської на німецьку мову.
Завданнянашої роботи полягає у дослідженні способів адекватного перекладу ФО з англійськоїмови на німецьку.
Отже,що стосується найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з англійськоїмови на німецьку, то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальнимваріантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки фразеологізми англійськоїта німецької мов співпадають часто лексично і структурно. Цей факт можна пояснитирезультатом тісної взаємодії двох мов, що належать до однієї сім’ї, та широким запозиченняманглійських ФО німецькою мовою. Зважаючи на певні національно-етнічні відмінностіта відмінності в синтагматичних функціях членів речення в досліджуваних мовах, доситьчасто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів.Найчастіше перекладачі вдаються до дескриптивної перифрази за браком повних абочасткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленістьвихідної англійської ФО. У зв’язку з цим виникає необхідність у глибшому дослідженніФО в англійській та німецькій мовах, ширшому їх зіставленні, що дозволить нам наблизитисьдо ідеального перекладу, а крім того, розкриє сутність деяких німецьких запозиченьчи кальок з англійської мови.
Особливості перекладу ФО з компонентом«вода»
Фразеологізмиу мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження. Вони є надзвичайно важливимкомпонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Шляхи перекладу фразеологічниходиниць є досить складними та проблематичними.
Суперечливі питання перекладу фразеологізмівнабули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, Я.Рецкера, С.Власовата інших. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передати значення ФОвпроцесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості,а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача –не перекладати компоненти та структуру ФОмовиоригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягненняцієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відноснийеквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог і описовий переклад,калькування. Основний принцип базується на наявностічи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу.
Переклад англійською мовою ФО – дуженепросте завдання. «Завдяки її семантичному розмаїттю, образності, лаконічностіта яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль». Вона надає мові виразністьта оригінальність. Особливого поширення фразеологізми набули в усному мовленні,в художній та політичній літературі.
При перекладі ФО перекладач повиненпередати її зміст й показати її образність, знайшовши аналогічний вираз в англійськіймові, при цьому варто не втратити стилістичну функцію фразеологізма. За відсутностів англійській мові ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизного відповідника.
Такі лінгвісти, як С.Власов та С. Флорін, вважають, що фразеологізми треба перекладати фразеологізмами,тобто до такого перекладу, як до ідеалу треба прагнути в першу чергу и шукати іншіваріанти лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті.
З перекладацької точки зору англійськіФО можно розподілити на дві великі групи [Кунин, 1964]: ФО, які мають еквівалентив українській мові та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквіваленти можуть бутиповними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові англійськіеквіваленти, які співпадають з українськими за значенням, лексичному складу, образності,стилістичному забарвленню та граматичною структурою; наприклад:
puton breadand water–садовити на хліб та воду;
unstableas water–неспокійний як вода;
pourcold wateron smth–лити холодну воду;
muddythe water–каламутити воду;
Немалоанглійських фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами,які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містятьлексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Частковіфразеологічні еквіваленти можна розділити на три групи.
До першої групи належать фразеологізми,які співпадають за значенням, стилістичному забарвленню та близькі за образністю,але різняться за лексичним складом:
to scoopup waterwith asieve –носити воду решетом;
toсarry(draw)water ina sieve–носити воду решетом;
like wateroff duck’sback –Як з гусака (з гуски) вода;
to turn on the waterworks– розплакатися, заплакати; проливати сльози;
to fishin troubledwaters –ловити рибу в мутній воді;
to tread water – товктиводу в ступі;
beware of a silent dog and still water–в тихому болоті чорти водяться;
Додругою групи належать ФО, які співпадають за значенням, образністю, лексичним складомта стилістичному забарвленню, та різняться за такими формальними ознаками, як числота порядок слів:
a lotof waterhas flowedunder thebridge since–чимало води упливло;
to water on one’s mill-wheel–лити воду на млин;
written inwater –на(по) воді писати. То на воді записано. Це щевилами по воді писано;
to ploughthe water–носити воду решетом;
До третьої групи належать фразеологізми,які співпадають за всіма ознаками, окрім образності. Українською мовою ми кажемо«відкрите море», тоді як англійським еквівалентом буде bluewater. В українській мові є вираз«потрапити в халепу», а англійський варіант – getinto deepwater.
Узагальнюючивсе вищезазначене, ми можемо зробити висновки, що при лексичному перекладі ФО требазавжди прагнути наблизитися до фразеологічного, передати його окремі елементи йсторони.
Оскількианглійська та українська мови пройшли подібні історичні, культурні, релігійні етапирозвитку, то в них, відповідно, мають місце ФО з однаковим образним, предметним,національно-етнічним компонентом. До подібних фразеологізмів відносяться такі звороти:
still watersrun deep–в перекладі на українську мову – тихі води глибокі = в тихому болоті чорти водяться;
Наприкладанглійський фразеологізм Great ship ask (require) deep watersвідповідаєукраїнському фразеологізму «Великому кораблеві (возові) велика й дорога».Даний фразеологічний вираз є прикладом фразеологічного аналога.
Розглянемоще декілька подібних прикладів:
go through fire and water–пройти вогонь і воду;
to shed blood like water – проливатикровякводу;
to spend money like water – витрачатигрошіначе воду;
still watershave deepbottoms –тиха вода греблі рве; тиха вода часом великі греблі рве; тиха вода береги лупає,а бистра йде та й перейде;
diamont ofthe firstwater –щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої)чистоти;
Завідсутності аналогів та еквівалентів при перекладі ФО з англійської мови варто надумку С. Власова та С. Флоріна використовувати описовий переклад, при якому одиниціфразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення, як у випадкуз одиницями, що не мають еквівалентів. Цеможе бути пояснення, порівняння, опис та тлумачення – всі ці чотири види найбільшповно передають зміст ФО зрозумілой та стислой формою. Прикладами слугують наступніФО:
too muchwater drownedthe mill–доброго потрошку;
above water–у доброму стані;
waterworks –плач, сльози;
tall drinkof water–висока та струнка людина;
waterof forgetfulness – Лета,ріка забуття;
Стійкі сполучення слів іноді перекладаютьсядослівно, не залежно від того, чи існує повний або ж частковий еквівалент чи ні.Цей спосіб перекладу називається калькуванням. Без калькування не можна обійтись,коли образ фразеологізму надзвичайно важливий для правильного розуміння тексту і,в той же час, прозорий, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Миспостерігаємо калькування при перекладі нестійких порівнянь, гри слів та деякиханглійських прислів’їв, особливо тих, що не мають підтексту. Наприклад:
holy water – святавода;
Середдосліджуваних ФО зустрічаються й так звані комунікативні ФО паремії (прислів’я,приказки), які хоча й не мають відповідної еквівалентності слів та відтворюютьсяу мові в готовому вигляді, відзначаються образністю та частковим або повним переосмисленнямзначення структурних компонентів. В деяких випадках паремії можуть бути подібнимиза лексичним складом, комунікативним значенням, стилістичним забарвленням та всеж мають свої особливості, тому відповідник у порівнюваній мові часто буває тількиприблизним:
You’d like to eat fish, but would not like to get into the water – Хотів би й рибки з’їсти і ніг не замочити;
The scalded cat fears cold water – Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає (ошпарений собака й холодної води боїться);
It is good fishing in troubled waters – Легко ловити рибку в каламутній воді, укаламутній воді рибка ловиться;
No safe wading in an unknown water –Нелізьуводу,незнаючиброду;
Blood isthicker than water –Кров людська не водиця;
Life is not all clear sailing in calm water – На житті як на довгій ниві;
Words are mere bubbles of water, but deeds are drops of gold – Слова лише бульбашки води, а вчинки – краплі золота;
Every miller draws water to his own mill.– Кожнийнасвоєколесоводунавертає.Кожнийна своє коло воду тягне (горне). То на мій камінь вода.
To taketo smthlike aduck towater –Бути, чути (почувати) себе як риба у воді;| Суддя в суді — як риба в воді.
Інарешті, до другої групи відповідностей належать безеквівалентні ФО, при перекладіяких використовуються нефразеологічні способи. При адекватному перекладі подібніфрази потрібно пояснювати за допомогою вільного сполучення слів (тобто за допомогоюдескриптивної перифрази):
To carry water on both shoulders – вестиподвійну гру;
To water down the differences – залагодитисуперечки;
To back water – відступати,відступитися;
Deep waters–скрутне становище;
Have water on the brain – бутинесповна розуму;
To dip a toe in the water – починатищось робити дуже обачно;
Отже,що стосується найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з англійськоїмови на українську, то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальнимваріантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки фразеологізми англійськоїта української мов співпадають часто лексично і структурно. Зважаючи на певні національно-етнічнівідмінності та відмінності в функціях членів речення в досліджуваних мовах, доситьчасто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів.Найчастіше перекладачі вдаються до дескриптивної перифрази за браком повних абочасткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленістьвихідної англійської ФО. У зв’язку з цим виникає необхідність у глибшому дослідженніФО в англійській та українській мовах, ширшому їх зіставленні, що дозволить намнаблизитись до ідеального перекладу, а крім того, розкриє сутність деяких українськихзапозичень чи кальок з англійської мови.
Тож,аналіз перекладу ФО з англійської на українську мову дає змогу констатувати, щонайбільш частотним способом передачі ФО є переклад за допомогою часткових еквівалентів,а також описовий переклад та підбір аналогів.

ЗАГАЛЬНІ Висновки
Дослідження фразеології англійської мови мало за мету визначенняособливостей використання і перекладу сталих словосполучень у статтях економічноїтематики англійською мовою.
На підставі проведеного дослідження та у відповідностідо сформульованих завдань одержано такі основні результати:
1) Серед численних проблем, які вивчає сучаснемовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності,що називається перекладом або перекладацькою діяльністю. Поряд з загальними рисами,обумовленими єдиним лінгвістичним механізмом перекладацької діяльності, окремі видиперекладу можуть мати і важливі специфічні особливості: модифікувати процес перекладу,надавати особливе значення досягненню еквівалентності на вищому рівні або, навпаки,допускати відхилення від максимально можливого ступеня смислової спільності, включатидеякі елементи адаптивного транскодування тощо.
Перекладтексту, орієнтованого на зміст, вимагає забезпечення інваріантності на рівні планузмісту. Отже мовне оформлення перекладу повинне відповідати законам мови перекладу,іншими словами, мовне оформлення перекладу орієнтоване в першу чергу на мову перекладу,яка домінує, оскільки найважливішим тут є інформаційний зміст, і читач повинен одержатийого в перекладі в звичній формі.
2)  Провідноюознакою газетно — журнального тексту є клішованість засобівмовного вираження, а основним засобом — стійка їхня сполучуваність. Висока алюзивністьгазетного тексту виражається в тому, що журналісти використовують у якості готових«блоків» приховане або явне цитування добре знайомих всім читачам фрагментів текстуз відомих кінофільмів, мультфільмів, популярних пісень, реклами. Часто емоційнаінформація в газетно — журнальному тексті передається за допомогою широкої палітрисинтаксичних засобів. Особливу роль у газетно-інформаційному тексті грають так називанімодніслова. Це можуть бути слова іноземного походження,що тільки входять у мову, або старі слова, які раптово розширили діапазон власноїсполучуваності. Іронія в газетно-журнальному тексті часто базується, наприклад,на використанні лексики високого стилю в нейтральному або близькому до розмовногоконтексті.
3)  Устаттях економічної тематики досить поширені фразеологічні елементи. Фразеологічнаодиниця є немодельованим словосполучення, зв'язаним семантичною єдністю. У мовітака єдність не створюється, а відтворюється в готовому виді і функціонує як єдинийчлен речення.
Фразеологічні елементи викликають певні труднощіпри перекладі, перш за все через те, що перекладач може не ідентифікувати фразеологізм,прийнявши його за звичайне неідіоматичне сполучення слів, або ж невірно визначитийого значення, яке не є простою сумою його складових.
За способуперекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на п’ятьгруп: фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові (a domino effect– «ефект доміно»); фразеологізми, які частково не співпадають за образності з українськими(to buy a pig in a poke – «купити кота в мішку»); фразеологізми, при перекладі якихобраз повністю змінюється (to hang fire – «призупинити роботу»); фразеологізми,що при перекладі підлягають калькуванню (to have the last word – «мати останнє слово»); фразеологізми,які перекладаються нейтральною лексикою (to cut no ice – «нічого не добиватись»).
4) Лексико — граматична специфіка використанняй перекладу сталих словосполучень особливо яскраво виявляється в газетних заголовках.
Призначення заголовка полягає в тому, щобуразити уяву читача, привернути його увагу до матеріалу, через що автори часто вдаютьсядо вживання в заголовках емоційно зафарбованих слів, жаргонізмів, ідіоматичних виразів,а також несподіваних словосполучень і алюзій.
Переклад фразеологізмів в заголовках – цеособлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те,що вони являють собою єдиний образ, звідси — необхідність їх розгляду, як єдиногосемантично цілого. Задача перекладача – відшукати в мові перекладу відповідник — фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквівалентув мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності ізамінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладіфразеологізмів в сучасному газетно — інформаційному тексті перекладач має бути дужеуважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології.
Сталі словосполучення (газетні штами, кліше,образні вирази, специфічна термінологія) у тексті статті призвані викликати у читачамиттєві однозначні асоціації.
Особливості використання фразеології в статтяхбізнесово — комерційної тематики полягають у намаганні вплинути на читача з метоюпереконати його в правильності висунутих положень або викликати в ньому бажану реакціюне стільки логічно обґрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістювисловлення; вживанні метафор, порівнянь, перифраз й інших засоби емоційного впливуіз загального мовного фонду виразних засобів на рівні з використанням специфічноїусталеної лексики, обумовленою тематикою статті; індивідуальному підході до викладенняматеріалу, що зумовлений рівнем професіоналізму автора і його ставленням до предмету,про який йдеться.

Висновки
Дослідившитему «Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати» та основні вправидо їх засвоєння на старшому етапі
навчання»,ми дійшли до таких висновків:
1. Фразеологія будь-якої мови — це цінна лінгвістичнаспадщина, в якій відбивається бачення світу, національна культура, звичаї і вірування,фантазія і історія народу, що говорить на цій мові. Фразеологія як лінгвістичнадисципліна знаходиться ще в стадії становлення .
Фразеологічнийсклад німецької мови має ряд специфічних, властивих тільки йому особливостей. Протеця специфіка може бути виділена лише на тлі тих рис, які визначають лінгвістичнуприроду стійких словосполук взагалі і є спільними для одиниць фразеологізмів цілогоряду інших європейських мов.
Миможемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:
Фразеологічнимиодиницями є такі стійкі словосполучення, які, незалежно від кількості слів-компонентів, утворюють семантичну єдність і виконують в мові називну або експресивну функцію.
2. Стійкі словосполучення дуже різноманітніяк в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цьогоусяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежновід того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.
Улінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Але жодназ цих класифікацій не є достатньо повною та має певні недоліки. У нашій роботі мирозглядаємо фразеологічний склад німецької мови за класифікаціями Ф. Зейлера таВ.В. Виноградова.
3. До останнього часу донині фразеологічна синонімія,а також і полісемія німецької мови найчастіше просто фіксувалися більшістю словниківфразеологізмів і стилістичних словників німецької мови. Нині робляться перші спробипроникнути в суть цих явищ. Насамперед це стосується фразеологічної синонімії. Подібнодо явища в лексиці, коли два слова з із різною мовною оболонкою мають однаковийабо близький предметно-логічний зміст, у фразеології спостерігаються стійкі словосполучення,значення яких або повністю збігається, або показує певні семантичні або стилістичнівідтінки. Велика кількість синонімів наявні серед парних сполучень.
4. Як і в лексичній синонімії, серед фразеологічнихсинонімів можуть бути одиниці, що відрізняються один від одного семантичними відтінками.Ці відтінки можуть характеризувати, наприклад, ступінь інтенсивності протіканнядії, показувати характер протікання дії і т. д.
І,нарешті, фразеологія має певну кількість синонімічних одиниць, що відрізняютьсясферою вживання. При рівнозначності вони можуть уживатися лише в певних стилях мови.
5. Багатозначність у фразеології відрізняєтьсявід багатозначності в лексиці. Цікавими в цьому плані є спостереження над багатозначнимифразеологічними одиницями англійської мови, які в рівній мірі можуть бути застосованіі до фразеологічних одиниць німецької мови. Залежно від видів словосполучень намічаютьсятри типи лексичних значень стійких словосполучень 1) просте; 2) первинно-образне;3) повторно-образне.
6. Продуктивність фразеології в збагаченні лексичногоскладу німецької мови не була ще предметом спеціального дослідження, якщо не враховуватианалізу окремих видів стійких словосполук (неафористичні фразеологічні одиниці),які освітлювали в літературі по словотворенню сучасної німецької мови.
7. Фразеологізми, в більшості випадків, утворюютьсяза допомогою метафор, які беруть свої позначення з із сфер суспільного громадськогожиття, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичнихгрупах фразеологізмів.
8. Велика кількість фразеологізмів відноситьсядо теми людської діяльності та міжособистісних відносин. Сюди ж належить також тематичнагрупа «старанно працювати», яка рясно надавала і зараз надає компоненти для конструкційфразеологізмів ( Додаток А). Багатство цієї тематичної групи пов’язане з тим, щопраця та пов’язані з нею дії займають значну частину людського життя, що не моглоне відобразитися у фразеологічному фонді німецької мови.
9. Фразеологічні одиниці – це носії життєвогодосвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Цебезпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використаннясталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина,наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мисленнядорослого та дитини. Тому фразеологізми доцільно вводити у лексикон учнів на старшомуетапі навчання, коли вони вже мають певний багаж знань, та певний словниковий запас.
10. Під час вивчення фразеологізмів слід спрямуватинавчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої тасамостійної діяльності.
Підсумовуючи вищесказане,подамо основні способи перекладу фразеологічних одиниць.
1.  Найкращий спосіб – передати фразеологізм фразеологізмом.Це є можливим тоді, коли англійська та українська мови запозичили фразеологічнийзворот з інших мов (найчастіше класичних). Strike while the iron is hot. – Куй залізо, поки гаряче.
2.  Переклад фразеологічним аналогом, тобтовикористання в українській мові фразеологічних одиниць, які мають те саме значення,але які побудовані на іншому образі. При такому перекладі слід враховувати, що українськийобраз повинен бути нейтральним щодо національного забарвлення: Can the leopard change his spots? – Природу не виправиш. Горбатого могила справить.
3.  Переклад калькою, тобто спроба скопіюватианглійський образ і створити свою фразеологічну одиницю. При такому способі требапам'ятати, що:
· образ повинен бутизрозумілим, метафоричне,переносне значення повинно виходити з прямого значення: Little pitchers have long ears. – У малихдітей великі вуха.
· якщо в перекладі єреалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві: To carry coal to Newcastle. – Ніхто не возить вугілля в Ньюкасл.
· перекладові слід надатиформу фразеологізму: Rome was not built in a day. – Не зразу Рим будувався.
4.  Описовий переклад, відмова від перекладуфразеологізмом: to cut off with a shilling – залишити без спадщини

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АвксентьєвЛ.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – К.: Вища школа,1983.– 137 с.
2. АжнюкБ.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. –Харків:Наукова думка, 1989. – 132 с.
3. Актуальні проблеми підготовки перекладачів:Монографія / За заг. ред. Л.М.Пелепейченко. – Х.: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2006.– 260 с.
4. АлефіренкоМ.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Х.: Вища шк., 1987. – 134с.
5. Алёхина А.И. Семантические группы во фразеологиисовременного английского языка. – Минск, 1978. – 346 с.
6. АмосоваН.Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1989. – 186 с.
7. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологическихединиц. Казань, 1989.–123 с.
8. Архангельский В.Л. О понятии устойчивой фразыи типах фраз // Проблемы фразеологии. –М.-Л.: Наука, 1964.—С.102-125.
9. АскольдовС.А. Концепт и слово //Русская словесность. От теории к структуре текста. Антология.– 1980. – С. 10-15.
10.  Бабій О. І. Роль і місце фразеологічноїсемантики у відтворенні мовної картини світу (на прикладі англійської мови) // Сучаснідослідження з іноземної філології: Збірник наук. праць. –Ужгород: Ужгород. нац. ун-т, 2005. –Вип. 3. – С.229-234.
11.  Бабушкин А.П. «Возможныемиры» в семантическом просторанстве языка. – М.: Высшая школа, 1992. – 320 с.
12.  Балли Ш. Французская стилистика.– М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 139
13.  Бархударов Л.С. Язык и перевод.М.: Международные отношения, 1975 – 190с.
14.  Белявская Е.Г. Семантическаяструктура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (когнитивные основанияформирования и функционирования семантической структуры слова). – М., 1992. – 345с.
15.  Білодід І.К. Сучасна українська літературнамова: В 5-ти кн.- К.: Наук. думка, 1969 – 1673 с.
16.  Білоноженко В.М.,Гнатюк І. С.Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. –К.: Наук. думка, 1989. –153 с.
17.  Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курслекций по английской филологии. – Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – 261 с.
18.  Бреус Е.В. Основы теориии практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. 2-е изд., испр.и доп.-М.: Изд-во УРАО, 2000. 208с.
19.  Булаховський Л.А. Вибрані праці. –К., 1978. – 215с.
20.  Буслаєв Ф.И. Историческая граматика русскогоязыка.– 2-е изд. – М., 1954. – Т.2. – Ч.1.
21.  Вежбицкая А. Понимание культурчерез посредство ключевых слов. – М.,2001. – 156 с.
22.  Вежбицкая А. Язык. Культура.Познание. – М.: Русские словари, 1997. 416с.
23.  Виноградов В.В. Лексикологияи лексикография. – М., 1977. – 241 с.
24.  Виноградов В.В. Об основныхтипах фразеологических единиц в русском языке. – М.: Наука, 1986. – 342 с.
25.  Виноградов В.С. Введениев переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общегосреднего образования РАО, 2001, – 224 с.
26.  Гак В.Г. Национально-культурнаяспецифика метонимических фразеологизмов // Фразеология в аспекте культуры. – М.:Школа «Языки русской культуры», 1999. – С.261-265.
27.  Гарбовский Н.К. Теория переводаМ.: Изд-во Мос. Унивеситета, 2004.-543с.
28.  Гумбольдт В. Язык и философиякультуры. – М., 1985.– 125 с.
29.  Демський М.Т. Системні зв’язки у сфері фраземіки// Мовознавство – 1991. –№2 – С.36-43.
30.  Джолос Ю. В. Етимологія дієслівних фразеологічниходиниць у сучасній англійській мові // Актуальні проблеми сучасної фразеології:семантика, прагматика, лінгвокультура, комунікація. –Горлівка, 2004. –С. 10-16.
31.  Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічниходиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4. – С.8-12.
32.  Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика:Нариси: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Довіра, 2007. – 262 с.
33.  Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.– М.: Просвещение, 1978. – 100с.
34.  ЗайченкоН., Коваль-Костинська О., ПаламарчукО. Національно-культурний компонент мовної семантики як перекладознавча проблема// Мовознавство. – 1998. – № 2-3. – С. 179-186.
35.  Зорівчак Р. П. Принципи підходу до фразеологічноїодиниці в перекладознавчих дослідженнях:Теорія і практика перекладу.- К., 1979.-Вип 1 – С.108-122.
36.  Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріаліангломовних перекладів української прози). – Львів, 1989. – 216 с.
37.  Зорівчак Р.П. Фразеологічнаодиниця як перекладознавча катерогія (на матеріалі перекладних творів українськоїлітератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 173 с.
38.  Іванова А. В. Відображення менталітету українськогонароду у фразеологічній системі української мови порівняно з англійськими ідіомамиАктуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. –Рівне, 1999. –Вип.7. – С.120–123.
39.  Івченко А. Українська народна фразеологія:ономасіологія, ареали, етимологія. – Х.: Фоліо, 1999. – 304 с.
40.  Казакова Т.А. Практическиеосновы перевода. – СПб.: Издательство Союз, 2001. – 320 с.
41.  КвеселевичД.И. Интеграция английского словосочетания в сложное слово. – ФН, 1985. – №2. –82 с.
42.  КовальА. Крилате слово: Довідкове вид. – К.: рад. школа, 1983. –222с.
43.  КомиссаровВ.Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973 – 215с.
44.  Коновець С.П. Деякі національно-культурні особливості фразеології (на прикладііспанської та української мов) // Вісник КНЛУ. Іноземна філологія. – К.: Видавничо-поліграфічнийцентр «Київський університет», 2001. – Вип.31. – С.47-49.
45.  Кононенко В. І. Національно-мовнакартина світу: зіставний аспект // Мовознавство. 1996. № 6.
46.  КопиленкоМ. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии. – Воронеж, 1979. – 155 с.
47.  КоптіловВ.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Юніверс, 2003. – 280 с
48.  Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічнихспеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – 322 с.
49.  Краткийсловарь когнитивных терминов./Подред. Кубряковой Е. – М., 1996. – 156 с.
50.  Кузнєцова Г. В. Види семантичнихзмін у фразеологізмах // Вісник Київського національного університету. Серія «Філологія».– 2004. – Том 7, №1. – С. 150-157.
51.  Куліш Ж. Фразеологізм і метафора у перекладіукраїнською мовою: загальне та специфічне у підході до об’єкта перекладу // Українськафілологія: школи, постаті, проблеми. –Львів, 1999. –Ч.2. – С.412–417.
52.  Кунин А. В. Курс фразеологиисовременного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 2-е изд. перераб.– М.: Высш. шк., Дубна: Изд. центр «Феникс», 1996. – 336 с.
53.  Ларин Б. А.О народной фразеологии // История русского языка и общее языкознание. – М.: Просвещение,1977. – 223 с.
54.  Латышев Л.К. Курс перевода:эквивалентность перевода и этапы его достижения.– М.: Просвещение, 1980. – 160 с.
55.  Лебенок В. М., Степанова І. С., ХоменкоН. П. Навчальний посібник з питань перекладу англійської загальнонаукової лексики,фразеологічних сполучень та інших лексико-семантичних проблем: Навч. посіб. дляаспірантів та здобувачів усіх спец. / Вінницький держ. технічний ун- т. –Вінниця:ВДТУ, 2002. — 125с. Ч. 1 — 125с.
56.  Лебенок В. М., Степанова І. С., ХоменкоН. П. Навчальний посібник з питань перекладу англійської загальнонаукової лексики,фразеологічних сполучень та інших лексико-семантичних проблем: Навч. посіб. дляаспірантів та здобувачів усіх спец. / Вінницький держ. технічний ун- т. –Вінниця:ВДТУ, 2002. – 125-248с. – Бібліогр.: с. 248. Ч.2 — 125-248с.
57.  ЛевицкаяТ.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшаяшкола, 1973. – 136с.
58.  ЛиловаА. Введение в общую теорию перевода. – М.: Высш. шк., 1985. 256 с.
59.  Малиновська І., Воїнов В. Переклад як метаморфоз// Вісник Київського національного університету. Іноземна філологія. – К. – 2003.- № 34-36. – С. 148-150.
60.  Медведев Ф. П. Українська фразеологія: Чомуми так говоримо? – Харків: Вид-во при ХДУ Вид. об’єд. «Вища школа», 1977.–226 с.
61.  Мелерович А.М., МокиенкоВ.М. О принципах словаря индивидуально-авторских употреблений фразеологических единицв современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998с.101-115.
62.  Мелерович А.М. О принципахсемантического анализа фразеологических единиц // Теоретические прблемы семантикии ее отражение в одноязычных словарях. – Кишенев: Штиница, 1982. – С.180-184.
63.  Миньяр-Белоручев Р.К. Теорияи методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.
64.  Мокиенко В.М. Славянскаяфразеология. – М., 1989 – 328 с.
65.  ПолюжинМ.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. – Ужгород:Закарпаття, 1999. – 237 с.
66.  Попович А. Проблемы художественногоперевода. – М.: Высш. шк.,1980. –199с.
67.  Потебня А.А. Мысль и язык.– К., 1993 – 163 с.
68.  Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематикадосліджень). – К.; Сімферополь, 1997. – 252 с.
69.  Прокольева С.М. Механизмысоздания фразеологической образности. М., 1996. – 348 с.
70.  Рецкер Я.И. Пособие по переводуиз английского языка на русский. – М.: Просвещение,1982. – 160 с.
71.  Редін П.О. Семантична характеристика фразеологізмівіз значенням часу // Українськемовознавство. – 1987. – Вип. 14. – С. 8-14.
72.  Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічниходиниці у мові // Мовознавство. – 1994. – №4-5 С.50-52.
73.  Рецкер Я.И. Теория переводаи переводческая практика. – М.:1974. –345с.
74.  Селіванова О. Нариси з української фразеології(психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Моногр. – К.-Черкаси: Брама, 2004.– 376 с.
75.  Скрипник Л.Г. Фразеологіяукраїнсько мови. – К.,1973 – 759 с.
76. .СлышкинГ.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. –М.,2000. – 256 с.
77.  Смит Л.П. Фразеология английского языка / Пер. с англ А.Р.Игнатьева. М.,1959. – 236 с.
78.  ТелияВ. Н.Русская фразеология. Семантический аспект, прагматический и лингвокультурологическийаспекты. – М.:Школа “Языки русской культуры”, 1996. –284с.
79.  ТопоровВ.Н. Из наблюдений над этимологией слов мифологического характера // Етимологія,1967. – М., 1969. – С.11-21.
80.  Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа,1990. – 167 с.
81.  Українські відповідники російських фразеологізмів у перекладі роману І.Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» М. Пилинського та Ю. Мокрієвим / В.Захаров// Студентський науковий вісник Терноп. нац.педагог.ун-ту ім… В.Гнатюка. – Випуск№10. – 2005. – 248 с.
82.  Федоров А.В. Основы общейтеории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак. иностр. яз. Учебноепособие – М.: Высшая школа. 1983. – 303с.
83.  ФедотовГ.П. Про Св. Дух у природі і культурі // Питання літ. – 1990, № 2. – С. 76-78.
84.  ФлоринС. Муки переводческие: практика перевода. – М.: Высш. шк.,1983.–183с.
85.  Фразеологізмияк одиниці міжмовної комунікації (проблеми перекладу) [Електронний ресурс] / І.М.Василюк // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – N 17. – С. 102-103.– Бібліогр.: 6 назв. www.nbuv.gov.ua/articles/2004/04vimomk.zip
86.  ФрумкинаР.М. Концепт, категория, прототип // Лингвистическая и экстралингвистическая семантика.– М., 1992.-№ 4. – С. 2-7.
87.  «Хай слово мовленеінакше...»: Статті з теорії, критики та історії худ.перекладу.– К.: Дніпро, 1982. – 295 с.
88.  Черданцева Т.З. Язык и его образы:Очерки по итальянской фразеологии. – 2-е изд. – М.: Вече, 2007. – 168 с.
89.  Шанский Н.М. Фразеологиясовременного русского языка. – М.: Высшая шк., 1963. – 155 с.
90.  Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика:Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука1988. –215с
91.  Шляхова В. В. Навчання перекладуфразеологізмів // Актуальні проблеми менталінгвістики. – Черкаси, 2001. – Ч.1. –С.194-197.
92.  Шмелев Д.Н. Фразеологияи ее особенности // Современный русский язык: Лексика. – М.: Просвещение, 1977.– С. 288.
93.  Эмирова А.М. Русская фразеологияв коммуникативном аспекте. – Ташкент: ФАН, 1988. – 91 с.
Лексикографічніджерела
1. БаранцевК. Т. Англо-український фразеологічний словник. – К.: «Знання», 2005.– 1056 с.
2. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О.та ін. Фразеологічнийсловник української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993. – 325 с.
3. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічнихантонімів української мови. – К.:Довіра, 2001. – 284 с.
4. Каменецкайте Н.Л. Синонимы в английской фразеологии[Учебное пособие]. – М., 1971. – 328 с.
5. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті висловив українській літературній мові: афоризми, літературні цитати, образні вислови.–Вид. 2-е перероб. і доп. –К.: Вища шк… 1975. –336 с.
6. КовальА.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові.– К.: Либідь, 2001. – 312с.
7. КоломієцьМ.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів/ За ред. В.О. Винника –К.: Рад.шк… – 1988. – 524 с.
8. КунинА. В. Англо-русский фразеологический словарь. – М.: Русский язык, 2000. – 512 с.
9. Медведєва Л.М., Медведєв Н.Ю. Англо-українсько-російськийсловник усталених виразів. –Київ-Тернопіль: Ной, 1992.–493 с.
10.  Новий тлумачний словник української мовиу чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.2
11.  Новий тлумачний словникукраїнської мови у чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.4
12.  Олійник І.С. Українсько-російський і російсько-українськийфразеологічний тлумачний словник. –К.: Радянська школа, 1991. –400 с.
13.  Удовиченко Г.М. Словникукраїнських ідіом. – К.: Рад. письменник. 1968. – 463 с.
14.  Удовиченко Г.М. Фразеологічнийсловник української мови. В 2-хтомах. Т. 2.: Н-Я. – К.: Вища школа, 1984. – 384 с.
15.  Українські приказки, прислів’я і таке інше/ Спорудив М.Номис. – К.: Либідь, 1993. – 768 с.
16.  Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічнийсловник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. – Луганськ: Альма матер,2000. – 198 с.
17.  Фразеологічний словник українськоїмови. Кн.1/ Уклад. В.М. Білоконенко. — 2-е вид. – К.: Наукова думка, 1999. –528с.
18.  Фразеологічний словник української мови/ Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін. –К.: Наук, думка, 1999.-Т.І.-528с.; ТЛІ. –984с.
19.  Фразеологічний словник українськоїмови: В 2-х кн. / За ред. Л.С. Паламарчука. – К.:Наук, думка. 1993. – Кн. 1. – 528 с.; Кн. 2. – 980с.
20.  Чабаненко В. Фразеологічний словник говорівНижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2001. – 201 с.
21. ЮрченкоО.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. –Харків: Основа, 1993. –176 с.
22.  HornbyA.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English:–Oxford, 1982. –V.2.- 453 р.
23.  OxfordAdvanced Learner’s Dictionary of Current English: –London, 1974. –Р.680.
24.  Webster’sNew Twentieth Century Dictionary of the English Language: Unabridged. –New-York, 1993 –Р.958.