СТРУКТУРА МАКРОКОНЦЕПТУ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ
Вступ
На сучасномуетапі розвитку лінгвістичної науки зростає інтерес до системного вивченняфразеології, активізується увага до концептуального опису фразеологічного фондумови. Оскільки доведено, що саме системний опис відображає цілісний, глобальнийобраз світу, що формується внаслідок синтезу результатів пізнавальних таоцінних процесів, тобто картину світу, властиву певній мовній спільноті. Підцим ментальним лексиконом або інформаційним тезаурусом людини розуміємоконцептуальну картину світу — певну кількість концептів, «що вичленовуютьсярозумом людини у структурі дійсності та складаються з різних елементів у їх взаємозв’язку»[2, 69]. За Ю. Степановим, концепт – це пучок уявлень, понять, знань, асоціацій,переживань, що виступають своєрідними константами культури. А. Вежбицькавважає, що концепти виступають у будь-якій культурі специфічними виразникаминаціонального характеру і «модусу» сприйняття, притаманного певному етносуреального світу, крім того, концепти належать до зони позначень абстрактнихнаціонально-специфічних мовних понять. Ще кілька років тому термін концепт використовувалияк синонім терміна поняття, проте останнім часом ці дефініції все частіше сталирозмежовувати. Концепт ширший за поняття, оскільки, як зазначає В. Ужченкооб’єднує інформацію про всі ознаки реалії, у семантичній структурі передбачаєетнокультурний компонент, характеризується численними асоціаціями, бездонністювертикального культурно-національного контексту. На думку А. Загнітка, концептє засобом пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомостій тієї інформаційної структури, що відображає знання і досвід людини. Отже,концепти узагальнюють, зводять розмаїття спостережуваних та уявлюваних явищ дочогось єдиного, дозволяють зберігати знання про світ і постають будівельними елементамидля концептуальної системи, сприяючи виробленню суб’єктивного досвіду шляхомпідведення інформації під відповідні напрацьовані суспільством категорії ікласи [3, 36]. Будь-який концепт, як правило, виступає темою або семантичногополя або семантичної групи, і виконує роль рубрики ідеографічної класифікації,яка відповідає природному членуванню реального світу.
Отже, актуальність обраногонами аспекту пояснюється відсутністю дослідження, присвяченого вивченню фраземз темою життя, які виражають універсальний макроконцепт ЖИТТЯ, що належить доядерної зони будь-якої концептуальної картини світу, в тому числі йукраїнської, а також встановленню особливостей його ідеографічної парадигми.
Мета роботи полягає увиявленні структури цього макроконцепту, у вивченні характеру взаємозв’язківміж її елементами та окресленої специфіки її взаємодії з іншими структурами.Об’єктом дослідження є нарізно оформлені, але семантично цілісні та синтаксичнонеподільні мовні знаки, які своїм виникненням та функціонуванням зобов’язаніфраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичногорівнів. Матеріалом для дослідження стали фраземи, дібрані шляхом суцільногообстеження з двотомного Академічного фразеологічного словника української мови,укладеного В.М. Білоноженко, В.О. Винником, І.С. Гнатюк, та з фразеологічнихсловників української мови Г.М. Удовиченка, В.Д. Ужченка та Д.В. Ужченка.
Вивчення структур забезпечуєнаукову об’єктивність дослідження і дозволяє відволіктися від поняття суб’єктаабо осмислити його як вторинне, похідне структуроутворення [9, 657]. Структура– це не просто побудова певного об’єкта, це сукупність прихованих відношень, щовиявляються «силою абстракцій» в процесі руху від явища до сутності. При цьомувідбувається абстрагування від субстратної специфіки елементів тієї чи іншої системи.На вищому рівні абстракції враховуються тільки ті властивості, які залежать відмісця в системі, від відношень, які пов’язують їх з іншими елементами. Отже,під структурою ми розуміємо внутрішню організацію цілого, характервзаємозв’язків між його елементами; ціле не є іманентним, замкненим утворенням,воно активно взаємодіє з іншими структурами.
1.Внутрішня організація
Застосування термінуідеографічна класифікація (ідеографічна парадигма, ідеографічні зв’язки)відповідає логіці виявлення та опрацювання структури концепту ЖИТТЯ. Підідеографічними зв’язками розуміємо один із видів семантичних відношеньлексичного рівня мови. На основі складових структури – загальної,концептуальної схеми – постає можливим побудова ідеографічної парадигми, або ієрархіїпідгруп, груп і полів, що підкорені певним чином один одному. Пропонуємо такуідеографічну парадигму: семантична підгрупа (далі СПГ) – семантична група (даліСГ) – семантичне поле – тематична група (ТГ), де СПГ – це сукупність фразем,об’єднаних диференційною семою, яка пов’язує їх опозитивними відношеннями схожостіабо протиставлення; СГ – це сукупність СПГ, об’єднаних однією архісемою, щонаявна у фразеологічному значенні усіх членів групи та відображує їхні спільнікатегорійні властивості й ознаки; семантичне поле (далі СП) – сукупність СГ,об’єднаних за поняттєвим / концептуальним критерієм навколо мікроконцепту, ТГ — це сукупність СП об’єднаних за поняттєвим / концептуальним критерієм навколомакроконцепту. Отже, макроконцепт складається з комплексу мікроконцептів,навколо яких групуються СП; кожен мікроконцепт має семантичні вузли (далі СВ),навколо яких утворюються семантичні групи та семантичні підгрупи.
Внаслідок концептуальногоаналізу адаптованого макроконцепту ЖИТТЯ ми виявили його структуру.
СП. «Життя»
МікроконцептиМісце, Ціна – СВ земний / потойбічний світ, житло.
СГ «Жити» – СПГ«Життя на землі», «Загробне життя», «Марнувати життя»; СГ «Місце життя» – СПГ«Місце, де хтось живе постійно», «Змінювати місце проживання», «Бути бездомним»,«Вертати до рідної хати»; СГ «Життя як ціна за щось».
СП «Період існування»
Мікроконцепт Вік– СВ народження, дитинство, молодість, зрілий вік, старість, жити, позбутисяжиття.
СГ «Початокжиття» – СПГ «Народитися», «З самого народження»; СГ «Дитинство» – СПГ «Бути вдитячому віці», «З дитячих років»; СГ «Молодість» – СПГ «Молода людина»; СГ«Доросле життя» – СПГ «Ставати дорослим»; СГ «Старість»; СГ «Незалежно відвіку»; СГ «Існувати» – СПГ «Живий, з ознаками життя», «Жити довго», «Залишилосьнедовго жити», «На грані життя і смерті», «Врятувати життя»; СГ «Припинитиіснування» – СПГ «Загинути», «Позбавити когось життя», «Позбавити себе життя».
СП «Особисте життя»
МікроконцептиОсоба й Доля – СВ щастя / нещастя, задоволеність / незадоволеність, своє / чужежиття.
СГ «Щасливежиття» — СПГ «Повноцінне життя», «Безтурботне життя»; СГ «Нещасливе життя» –СПГ «Безрадісне життя», «Важке життя», «Погано жити», «Хто-небудь робить життянестерпним», «Зазнати багато горя в житті», «Невлаштоване життя»; СГ «Життязадовольняє»; СГ «Життя не задовольняє»; СГ «Втручання / зацікавлення чужимжиттям».
СП «Сімейне, подружнє життя»
МікроконцептиРодина та Шлюб – СВ сватання, одруження, вірність / невірність, щастя /нещастя; СВ злагода / незгода, родинні зв’язки, самотність.
СГ «Шлюб» – СПГ«Збиратися одружитися», «Свататися», «Відмовляти у сватанні», «Згода наодруження», «Одружитися», «Залишитися неодруженою / неодруженим», «Ювілеїподружнього життя», «Невірне подружнє життя», «Жити нещасливо у шлюбі»; СГ«Родина» – СПГ «Завести сім’ю», «Одинока людина, без рідних», «Рідна людина»,«Нерідна людина або далекий родич», «Жити дружно, у злагоді», «Жити у поганихстосунках, не в злагоді».
СП «Суспільне життя» (даліСЖ)
МікроконцептСуспільство – СВ місце в суспільній ієрархії, роль у суспільстві, спільні / неспільніінтереси.
СГ «Влаштованістьу суспільному житті» – СПГ «Намагатися зайняти місце в СЖ», «Зайняти місце вСЖ», «Втратити місце в СЖ», «Допомагати зайняти місце в СЖ», «Ставати перешкодоюна життєвому шляху»; СГ «Роль у суспільному житті» – СПГ «Зайняти стале чивисоке місце в СЖ», «Втратити колишній престиж, виконувати другорядну роль уСЖ», «Помітна роль», «Непомітна роль», «Без користі для суспільства», «Житиспільними інтересами у суспільстві», «Жити ізольовано від суспільства»,«Людське середовище, серед людей».
СП « Матеріальний стан життя»
МікроконцептЗасоби існування – СВ заробіток, гроші, бідність, багатство, достаток,зубожіння, утримання.
СГ «Засобиіснування» – СПГ «Жити на утриманні», «Переставати бути на утриманні», «Жити навласний заробіток», «Жити на нетрудові гроші», «Легкий заробіток», «Позбавитикогось засобів існування», «Створювати матеріальні блага для когось»; СГ«Матеріальна характеристика життя» – СПГ «Жити бідно», «Забезпечене життя»,«Жити в достатках і розкошах», «Багато грошей» / «Розбагатіти», «Мало або немаєгрошей» / «Збідніти», «Обжитися», «Доводити до зубожіння».
СП «Дійсність»
Мікроконцепти –Сприйняття, Життєвий інтерес – СВ адекватність / неадекватність; СВ наявність /відсутність життєвого інтересу.
СГ «Сприйняттяжиття» – СПГ «Сприймати життя таким, яким воно є», «Сприймати дійсність кращою,ніж вона є, придумувати нездійснені плани», «Позбавити когось можливості нормальносприймати дійсність»; СГ «Інтерес до життя» – СПГ «Втратити інтерес до життя»,«Знову виникає інтерес до життя».
СП «Кількісна характеристикажиття»
Мікроконцепт Роки– СВ довго, багато.
СГ «Протягомусього життя»; СГ «До кінця життя»; СГ «До старості»; СГ «Прожити немалороків»; СГ «Побажання жити довше».
СП «Якісна характеристикажиття»
МікроконцептиУмови, Спосіб, Досвід, Період – СВ гарний / поганий; СВ узвичаєний /неузвичаєний, правильний / неправильний, певний; СВ наявність / відсутністьжиттєвого досвіду.
СГ «Умови життя»– СПГ «Гарні умови життя», «Погані умови життя», «Створювати нестерпні умовижиття», «Ніколи в житті, ні за яких умов»; СГ «Спосіб життя» — СПГ«Узвичаєний», «Неузвичаєний», «Правильний», «Неправильний»; СГ «Життєвий досвід»– СПГ «Набувати життєвого досвіду», «Набути життєвого досвіду», «Не мати життєвогодосвіду»; СГ «Період у житті»; СГ «У житті може трапитися все, що завгодно».
2.Характер взаємозв’язків між елементами
Важливою ознакоюфразеологічної парадигматики є те, що диференційні семи виявляються типовими,повторюваними. Тобто архісема передбачає не будь-які, а певні аспекти свогоуточнення, в межах яких і формуються типові диференційні семи. Тому в кожній СГкомплекс диференційних сем є специфічним. Наявність типових, повторюванихдиференційних сем пов’язує фраземи певними опозитивними відношеннями схожостіабо протиставлення у межах СП та СПГ: синонімічними й антонімічними.
За синонімічнимивідношеннями фраземи об’єднуються у СГ та СПГ. У межах СПГ фраземирозташовуються в певній послідовності: від стилістично нейтральнішого тасемантично найпрозорішого до найбільш емоційно насиченого з високим ступенемметафоричності: СПГ «Помітна роль у суспільному житті»: тримати першість,держати перед (1зн.), вести перед (2зн.), грати першу скрипку, не остання спицяв колесі, високо літати, на дорозі не валяється (1 зн.). Таке розташуваннядозволяє конкретизувати диференційну сему СПГ, відповідно чим далі вкласифікаційній структурі перебуває та чи інша фразема, тим більш специфічні,унікальні змістові елементи визначають її значення.
СПГ можуть утворюватиантонімічні пари, наприклад антонімічною парою до СПГ виступає СПГ «Непомітнароль у суспільному житті», яка репрезентована такими фраземами: не мати ціни(1зн.), бути (служити) на побігеньках (на побіганьках) (1зн.), пусте (порожнє)місце, задля меблів, приший кобилі хвіст. Фразеологічні антоніми пов’язані міжсобою відношеннями «перетину»: об’єднані архісемою і протиставлені диференційнимисемами, при можливості різниці потенційними та конотативними семами. Наприклад:низького (дрібного) лету – «який займає незначне становище в суспільстві; нічимне визначний, посередній» [8, 452]; пор. високо літати – «іронічно. Займатизначне суспільне становище (переважно не маючи для цього достатніх підстав)(1значення) [8, 441].
У фразеологічнихзначеннях деяких фразем певної СГ зустрічаються нетипові диференційні семи, якінаявні у значенні лише однієї фраземи: ходити манівцями – «допускати помилки вжитті» [8, 931] (СГ «Жити»); в’янути на пні — «марнувати молоде життя» [7, 21](СГ «Молодість»), бальзаківський вік – «30-, 40-літня жінка» [7, 15] (СГ«Доросле життя»); пропаща душа – «у 1 зн. хто-небудь обездолений, немає ніякихперспектив у житті» [8, 282] (СГ «Нещасливе життя»); на віру – «офіційно неоформити шлюб» [8, 131] (СГ «Шлюб»); їсти казенний хліб – «жити за рахунок держави»[8, 357] (СГ «Засоби існування»); не по кишені – «жити невідповідно додостатків» [8, 373] (СГ «Матеріальна характеристика життя»); доля привела – «укого-небудь склалися певним чином життєві обставини» [8, 261] (СГ «Умовижиття»); під лежачий камінь вода не тече – «життя вимагає активної діяльності»[7, 40] (СГ «Спосіб життя»). Такі фраземи становлять ідеографічний залишок.
3.Взаємодія з іншими структурами
Концепт ЖИТТЯ взаємодіє зконцептами простір, час, рух, якість, кількість, відношення.
ПРОСТІР. За Н.А. Сабуровою,простір є однією з перших реалій, що сприймається та диференціюється людиною, акатегорія простору зараховується до найбільш важливих категорій, «за допомогоюякої людина приймає імпульси від зовнішнього світу і перевтілює їх в інформаціюсвого внутрішнього досвіду» [4, 83]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний лише з однієюйого складовою – моментом місце життя.
ЧАС. У фраземах темпоральної семантики,на думку Т.Г. Нікітіної, відображені такі властивості часу як філософської категорії:послідовність, тривалість, незворотність, безпосередній зв’язок з об’єктивноюреальністю (у значенні часової нелокалізованості «знаходять відображенняперіодичні процеси людської діяльності, оточення, об’єктивне існуванняповторюваних процесів та явищ», у значенні часової локалізованості –«одномірність, симетричність та незворотність часу») [3, 75]. Концепт ЖИТТЯпов’язаний з такими його складовими – тривалість, послідовність, моменти часу.
РУХ. Рух – це зміна взагалі, будь-якавзаємодія матеріальних об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими– діяльність, розвиток (етапи), стан.
ЯКІСТЬ. Завдяки якості кожен об’єктіснує та розуміється як щось відокремлене від інших об’єктів. Концепт ЖИТТЯпов’язаний цілісними характеристиками предметів та явищ об’єктивного світу.
КІЛЬКІСТЬ. Поряд з якісноюхарактеристикою, предмети та явища наділені кількісною характеристикою, якаобов’язково містить якусь величину. З метою з’ясування кількісноїхарактеристики предмета його елементи порівнюють із певною одиницею виміру (дляаналізованого концепта одиницею виміру виступає рік). Концепт ЖИТТЯ пов’язанийз такими його складовими – визначена кількість, невизначена кількість.
ВІДНОШЕННЯ. Відношення (стосунки,зв’язки) – одна із форм, один із необхідних моментів загального взаємозв’язкувсіх предметів, явищ, процесів в природі, суспільстві, мисленні. У зміст цьогоконцепту входять поняття внутрішній / зовнішній, необхідне / випадкове, важливе/ не важливе. Відношення предметів один до одного є надзвичайно численними. Різнимформам руху відповідають різні зв’язки. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такимипоняттями – суспільні відношення, місце в ієрархії, роль, ціннісні відношення,спілкування.
Отже, запропонованарозвідка-аналіз структури універсального макроконцепту ЖИТТЯ може статичастиною, створеної в майбутньому, повної концептуальної картини світу українськогонароду, яка дозволить виявити особливості національного світобачення тасвітосприйняття.
Висновки
Аналіз структуримакроконцепту ЖИТТЯ уможливлює опрацювання її ідеографічної парадигми: 1000фразем – 87 семантичних підгруп – 34 семантичні групи – 9 семантичних полів.
1. У межахопрацьованої парадигми семантичні групи та семантичні підгрупи вступають вопозитивні відношення схожості та протиставлення. 6 семантичних груп вступаютьв антонімічні відношення і утворюють 3 антонімічні пари (СГ «Молодість» –«Старість», СГ «Щасливе життя» – «Нещасливе життя», СГ «Життя задовольняє» –«Життя не задовольняє»), 50 семантичних груп вступають в антонімічні відношенняі утворюють 25 антонімічних пар (СПГ «Одружитися» – «Залишитися неодруженим /неодруженою», СПГ «Рідна людина» – «Нерідна людина або далекий родич», СПГ«Позбавити когось засобів існування» – «Створювати матеріальні блага длякогось»). Решта семантичних груп та семантичних підгруп перебувають позаантонімічними відношеннями. 5 % фразем перебувають поза синонімічнимивідношеннями і становлять ідеографічний залишок.
2. КонцептЖИТТЯ не є замкненим утворенням і активно взаємодіє з такими структурами:ПРОСТІР, ЧАС, РУХ, ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, ВІДНОШЕННЯ.
Література
1. ВежбицкаяА. Язык. Культура. Познание. – М., 1996. – С. 33.
2. НикитинаТ.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографическогословаря // Вопросы языкознания. – 1995. — №2. – С. 63-73.
3. ЗагніткоА.П. Актуальні проблеми сучасної української лінгвістики: Навчальний посібник.– Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 32–48;
4. СабуроваН.А. Структура фразео-семантического поля «Пространство» // Филологическиенауки. – 2002. — №2. – С. 81-88.
5. СтепановЮ.С. Константы. Словарь русской культуры. – М., 1997.
6. УжченкоВ.Д. Східноукраїнська фразеологія: Монографія. — Луганськ: Альма матер, 2003. –362 с.
7. УдовиченкоГ.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Вища шк., 1984. –Т.1 – 303с.; Т.2. – 383с.
8. Фразеологічнийсловник української мови: В 2-х кн. / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. – К.:Наук. думка, 1999. – Кн.1. – 528 с.; Кн.2. – С. 529-980.
9. Философскийэнциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосееев, С.М.Ковалев, В.Г. Панов. – М.: Советская энциклопедия, 1983.