Київський міжнародний університет
Бакалаврська робота на тему
«Особливості перекладу англійських та українських юридичнихтермінів»
Київ 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИАНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
1.1. Поняттята функції термінологічної лексики
1.2. Поняття«термін» в юридичній лексиці
1.3. Поняття«терміносистема» в юридичній лексиці
1.4. Історіястановлення і розвитку українськогоюридичного термінознавства2
1.5. Історіястановлення і розвитку англійського юридичного термінознавства
Висновки дорозділу 1
РОЗДІЛ 2. МІЖМОВНАЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПЕРЕКЛАДНОЇ ТЕРМІНОГРАФІЇ
2.1 Структурно-семантичні особливостіюридичних термінів та їх переклад
2.2 Види та класифікаціяюридичних термінів за словобудовою в українській мові
2.3 Тремінологічні словосполучення в мовіюридичної терміносистеми
2.4 Юридичні тексти в аспекті перекладу
2.5 Лінгвокультурні фактори передачі юридичнихтермінів
Висновки дорозділу 2
РОЗДІЛ 3.СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ СКЛАДНИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Висновки дорозділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
З-поміж проблем перекладу англійських термінів українською мовоюякнайшвидшого розв'язання потребують питання перекладу юридичної термінології.Труднощі перекладу термінів, які позначають юридичні поняття іншомовноїнаціональної терміносистеми права та юриспруденції здебільшого спричинені дією міжмовноїтермінологічної інтерференції. Серед суміжних проблем, які постають у цьомузв'язку, головною є доцільність заповнення термінологічних одиниць українськоїтерміносистеми права за рахунок певних формально-паралельних терміноформ.Незважаючи на бурхливий розвиток перекладного термінознавства та термінографії,комплексний опис цього прошарку спеціальної лексики на рівні англійської таукраїнської мов ще не здійснювався.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю дослідження проблем перекладу правовоїтермінології, оскільки дане питання наразі є ще недостатньо висвітлено усучасному перекладознавстві.
Мета магістерської роботи полягає у виявленні та комплексному аналізі способівперекладу юридичної терміносистеми англійської та української мов
Длядосягнення цієї мети потрібно вирішити ряд конкретних завдань:
— визначити особливостіюридичної терміносистеми англійської та української мов, сформулювати основніетапи розвитку англійської та української темріносистеми;
— дослідити процеси формуванняміжмовної юридичної термінології в рамках юридичної термінографії, визначитиосновні класифікації юридичних термінів;
— здійснити структурно-семантичний аналіз перекладу складних юридичних термінів на українськумову.
Методидослідження. Уході дослідження при доборі мовного матеріалу використовувався метод суцільноївибірки. Метод семантико-компонентного аналізу було застосовано для визначенняструктури юридичних термінів в англійській та українській мовах Метод статистичнихпідрахунків на основі лексикографічних джерел та правничих текстів різнихфункціональних типів використовувався для визначення частотності того чи іншогомовного явища. При зіставленні юридичних термінів в англійській та українськіймовах було використано аналіз способів та прийомів перекладу юридичноїтермінології.
Об'єктом дослідження – англомовні та україномовні юридичні терміни та їх преклад.
Предмет дослідження виступають способи перекладу юридичної термінології занглійської на українську мову, структурно-семантичні особливості юридичноїтермінології в англійській мові
Матеріалидослідження. Розглядформально-паралельних англійських таукраїнських юридичних термінів обмежено використанням складних юридичних термінів та термінів-словосполучень… Вихідними є терміни терміносистеми праваАнглії. Сучасні англомовні юридичні терміни було дібрано методомсуцільної вибірки на основі англомовних англійських юридичнихсловників. Список юридичних термінів,уживаних у сучасній українській правничій мові, було сформовано на основі шестиукраїнських тлумачних юридичних словників. Для уточнення лінгвістичноїінформації про терміни було використано також українські та англійські словники іншомовних слів. Усісловники обиралися як за хронологічним (політично зумовленим) принципом, так іза принципом повноти лінгвістичної та юридичної інформації про термін.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно ґрунтовно розглядає проблеми перекладускладних юридичних термінів та термінів словосполучень англійської таукраїнської юридичної термінології, пропонує нові принципи аналізу прекладенихтермінологічних одиниць.
Теоретичне значення магістерської роботи полягає у тому, що у даному дослідженні виявленоспецифіку аналізу способів перекладу термінів англійської та українськоїюридичної терміносистеми.
Практична цінність дослідження визначається можливістю використання йогорезультатів у викладанні курсу теорії та практики перекладу (розділ«фальшиві друзі перекладача»); у спецкурсах з перекладу юридичнихтекстів; у спецкурсі з термінознавства.
Апробація роботи результати роботи обговорювались на XIV Міжнародній студентськійнауково-практичній конференції «Європейський шлях розвитку України: плани іреалії» (16 травня 2009 р., КиМУ) та опубліковані у статті « Особливостіперекладу юридичної терміносистеми».
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків табібліографії. Робота має 107 сторінок.
РОЗДІЛ 1ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇМОВ
1.1 Поняттята функції термінологічної лексики
Термін − емоційне нейтральне слово числовосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів.Передача англійських юридичних термінів на українську мову вимагає знання тієїгалузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою ізнання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та юридичноїлітератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодіятерміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова/
Якщо слово вживається як термін у системі іншоїспеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітковідмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічномуфункціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.
Таким чином, термін являє собою слово, щохарактеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю всистемі лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань.
Нерозривний зв'язок юридичних понять і відповідних їм термініввиявляється в тому, що упорядкування юридичної термінології неможливо бездосить глибокої наукової розробки юридичних понять, їхнього логічного аналізу іточного визначення. Якщо юридичні поняття визначені недостатньо ясно, проадекватну термінологію не може бути і мови. Як відзначав академік В.В.Виноградов, усякі «спроби упорядкування термінів без попереднього аналізупонять, що ними виражаються, залишаються безрезультатними».
Отже, юридичний термін буває і багатозначним, хоча однією з вимог дотерміна є саме його однозначність, адже законодавець повинен дати юридичномутермінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його точкизору ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий характер, мають юридичнезначення. Наявність у терміна декількох різних законодавчих дефініцій веде донечіткості, розпливчастості юридичного регулювання, породжує непорозуміння іпомилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія законодавчого акта.Однак визначення юридичного поняття в законі дуже важливо і з нормативноїсторони. Орган або особа, що застосовують або виконують правове розпорядження,не можуть трактувати дане законодавцем поняття інакше, чим це сформульовано внормативному акті. Нормативні дефініції − норми особливого роду, щовключаються органічно в механізм правового регулювання, що визначають йогозагальні основи, організаційні передумови.
1.2 Поняття«термін» в юридичній лексиці
Розвиток сучасних наук, гуманітарних і природничих, вимагає вдосконаленняїх термінологічних систем, а отже, дослідження проблем становлення,лінгвістичних особливостей, семантики, дериваційних процесів та стилістичногофункціонування галузевих термінологій. Ці проблеми привертали увагудослідників. Окремі з її численних аспектів розглянуто у працях В. Виноградова,Д. Ушакова, А. Реформатського, В. Лейчика, Т. Кияка, Т. Панько, Ф. Циткіної таін.
Особливогозначення в період поглиблення інтеграції країн та міжнародних зв’язків набуваєфункціонування юридичної термінології у поєднанні зтермінологією правознавчих актів, зокрема в юридичних документах,угодах, працях, які містять певні юридичні рекомендації, вимоги та положення.
Процеси термінологічної міграції юридичних термінів вюридичний дискурс поширюється, що пов’язано передусімз посиленням впливу правознавчих структур на діяльність у сфері юриспруденції [33,c. 50].
Термінологічна лексика сучасної англійської мови складаєтьсяз власних слів та запозичених мовних одиниць переважно лексем латинськогопоходження.
Входження юридичної термінології в юридичний дискурс англійськоїмови супроводжується інтенсивним процесом деривації.
У процесі функціонування юридичної термінології в юридичному дискурсівідбуваються певні зміни на семантичному рівні. Більшість юридичних термінів в юридичномуу контекстізберігає свою семантику і когнітивний потенціал; окремі їх частково втрачають,набувають нового юридично-економічного змісту або десемантизуються.
Прагматична реалізація досліджуваної термінології в сучаснійанглійській мові відбувається переважно в текстах монографічних видань,періодичних (наукових і публіцистичних статтях), навчально-методичнійлітературі, документах, ділових паперах, угодах. У кожному з жанрівфункціонування юридичної термінології набуває певної специфіки, стильовихознак.
Зазначимо,що термін, як правило, виконує дві функції — номінативну (тобто називаєпоняття) та функцію відображення змісту поняття. Будь-який термін у певнійсистемі понять на противагу звичайному слову (чи словосполученню) повинен матиобмежений, чітко зафіксований зміст.
Згідноз нашою концепцією, ознаками термінології як системи є:
1)сукупність чи множина термінів-слів взагалі;
2)сукупність термінів (понять чи назв) будь-якої галузі науки (юридичнатермінологія, хімічна термінологія, економічна термінологія і т. д.).
Микваліфікуємо термінологію як сукупність термінів, співвідносних з професійноюсферою діяльності та пов’язаних один з одним на понятійному,лексико-семантичному, словотворчому та граматичному рівнях. Вона об’єднуєнайменування категорій понять: об’єктів, явищ, та їх закономірних зв’язків,відношень; властивостей, ознак, якостей; процесів, станів, осіб, наук тощо.
Середінших термінологічних понять звернемо увагу на поняття підмова, оскільки данедослідження присвячено процесам інтеграції лексики двох підмов — економічної таюридичної. Важливо визначити поняття кожної з цих підмов, щоб у подальшомубільш адекватно представити і дослідити юридичну термінологію економічногодискурсу, юридичну термінологію економіки.
Підпоняттям юридична термінологія ми розуміємо прошарок лексики, яка обслуговуєправознавство, пов’язана з юриспруденцією як наукою, як фахом, як галуззюпрофесійної діяльності. Особливість юридичної термінології порівняно з іншимитермінологічними системами виявляється у своєрідностях словотворчих моделей, ухарактерному для неї співвідношенні іншомовних та національних елементів, успецифіці її становлення і розвитку. До юридичної термінології ми відносимоназви предметів, дій, явищ, осіб тощо, які мають безпосереднє відношення доюриспруденції та сфери її функціонування у суспільстві.
Вимагаютьінтерпретації та уточнення також такі поняття, як термінологічне поле та дискурс,які функціонують в нашому дослідженні. Під термінологічним полем ми розуміємосвоєрідну галузь функціонування терміна, всередині якої термін має ознаки тапевні властивості, притаманні також іншим термінам, з якими цей термінперебуває в певній кореляції в межах даної підмови. Кожний термін можевживатися /та вживається/ в термінологічному контексті. Але це є сфера йоговживання, а поле — сфера існування його як терміна. Мова даної галузі науки єтим контекстом, до якого входить термін і в якому конкретизується йогозначення.
Дляадекватного розуміння терміна особливого значення набуває дискурс. Визначеннята прагматичні функції дискурсу представлені у працях Г. Кука, Д. Нунана, Е.Хетч та ін. Ми розуміємо і кваліфікуємо дискурс як текст чи його сегмент,ознакою якого є логічне поєднання та взаємодія мовних форм на різнихлінгвістичних рівнях, між котрими існують корелятивні зв’язки лінгвістичного таекстралінгвістичного змісту і, як наслідок, має місце логічність і змістовністьструктурної будови, яка здатна реалізувати прагматику аргументації, полеміки,наукового доведення тощо.
Сутність визначень терміна, узятих з робіт, зводиться до того, що якознака − найближчого родового поняття− найчастіше називають “словоабо словосполучення”, або “мовний знак” взагалі, а як ознаки – видових відмінностей: специфікусфери поширення; особливу функцію: називну (номінативну) позначення йдефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснювальну; семантичні особливостітерміна:
1.Предмет певної області значення;
2. «Поняття», де семантика єточною (з точними семасіологічними границями).
Ряд існуючих визначень терміна даний у книзі В.М. Лейчика, І.П. Смирновай І.М. Суслової. Оскільки єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі поки не існує, актуальним залишається завдання такого визначення. Навіть не дужеглибоке дослідження термінології в області медицини, біології, юриспруденції йінших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальнепоняття, не завжди однозначний і виражає тільки одне поняття, не завжди вінвходить тільки в одну терміносистему, не завжди тільки одне слово – термін.
Дослідникитакож показали, що не завжди термін має точні семантичні межі й виражає точнообкреслене поняття. Тут чітко проглядається розходження двох основних підходівдо вивчення терміна: нормативного, що йде від Д.С. Лотте й дескриптивного, що йде від Г.О. Винокура.
Основнев специфіці терміна − у його спеціальному, професійномувживанні, сфера його поширення обмеженапевною галуззю знання. Розглядаючи загальновизнану властивість терміна, не сліддоводити його до крайності. Не можна погодитися з думкою, що “ні в формі, ні взмісті не можна знайти істотної різниці між словом неспеціальноїзагальнопоширеної лексики й словом лексики термінологічної. Реальна, об'єктивнарізниця між цими двома типами слів −це різниця внімовна. Якщо слово загальнопоширеної, неспеціальної лексикиспіввідноситься із загальновідомим об'єктом, то слово терминонологічной лексики– з об'єктом специфічному, відомимлише обмеженому колу осіб – фахівців.
Термін– це мовний знак, репрезентируючийнаукове поняття спеціальної, професійної галузі знання. Ще основоположникрадянської термінологічної школи Д.С. Лоттепред'являв до науково-технічного терміна такі вимоги: системність, незалежністьвід контексту, однозначність, точність, стислість.
Багатосучасних дослідників термінології орієнтуються скоріше на якийсь ідеальнийтермін. Незважаючи на численність закликів звернутися до термінологічногореальності й не бути занадто догматичними, ряд лінгвістів роблять малоагрументувати твердження: «Термінне повинен бути полісемичним, омонімичним, синонімичним». Я погоджуюся здумкою, що вимоги до терміна не слідприймати занадто прямолінійно, тому що ідеальних термінів повністюзадовольняючим всім вимогам лінгвістів, мабуть, не існує. Однак, на мій погляд, закономірна вимога критеріюсистемності має вирішальне значення при класифікації понять, для вибору йпобудови термінів і їхніх систем, тобто для впорядкування термінологій.
З однієї мови на іншу терміни не перекладають, як звичайніслова. Оптимальним є такий шлях перекладання термінів: «поняття – українськийтермін», а не "іншомовний термін – український термін", з якоїмови не відбувався б переклад. Тобто пошук терміна-відповідника починається заналізу властивостей нового поняття. Цілком можливо, що котрась з властивостей«підкаже» іншу назву цьому поняттю, ніж вона є у мові, з якоїздійснюється переклад.
Якщо назва поняття ґрунтується на його найголовнішійвластивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки братимуться завизначальні (наприклад, у юридичній термінології: judge − суддя, lawer − юрист,адвокат, a trial − судовий процес тощо). У такихвипадках переклад терміна перетворюється на переклад звичайного слова, що єнайпростішим шляхом підбирання власномовної назви до певного наукового поняття.
Інколи для знайдення оптимального національного термінадоцільно зіставити терміни-відповідники з кількох мов і вибрати для перекладунайвдаліший. Так, термін-інтернаціоналізм making of law означає «ухвалення законів».
Отже, сьогодні українська термінологія має можливістьпоповнюватися запозиченнями і перекладами безпосередньо з тих мов, які для тогопідходять, а не тільки через російську, як це було в попередні десятиліття. Утеперішніх умовах переглядають і виправляють деякі терміни, що потрапили вукраїнську термінологію методом «зіпсованого телефону».
Термінолог-перекладач може створити національний термін, щоза багатьма параметрами вигідно відрізняється від терміну-інтернаціоналізм.
Оскільки термінотворення є свідомим процесом, то науковецьтак чи інакше вкладає у назву наукового поняття совї почуття. А. Зелізнийнаводить такий приклад: один польський автор, пищучи статтю про апарати, які заміжнарожною термінологією називаються барботажними, замінив їх назву наbelkotkowe – белькотливі. Цікавий висновок: таке любовне ставлення до апарата,його персоніфікація, за умови збереження точності й однозначності, ближчевідкрває механізм функціонування приладу і ріднить з ним дослідника, підкреслюєвідчуття єдності матеріальної і духовної культур.
Як не дивно, подібні думки висловлюють ще деякі термінологи,хоч загальноприйнятною є вимога, щоб термін був емоційно нейтральний −«холодний».
Для того. щоб нові терміни органічно увійшли до літературноїмови, їх треба творити з власномовного будівельного матеріалу (коренів,префіксів, суфіксів, постфіксів). Ця нібито проста вимога на сучасному етапіфункціонування термінології перетворилася на проблему.
Найбільш типовою лексичною ознакою юридичноїлітератури є насиченість тексту спеціальними термінами та термінологічнимисловосполученнями.
Юридичні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної,професійної галузі, становлять суттєву складову юридичних текстів і одну зголовних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутністьперекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національнуваріативність (тобто наявність різних термінів в американському, британському,канадському та інших варіантах англійської мови, що позначають одне й те жявище, процес, об'єкт тощо). Під терміном звичайно розуміється слово (або групаслів), що мають в межах даної галузі або спеціалізації конкретний і єдинийсенс, що виключає будь-яку можливість іншого, що відрізняється відпередбаченого автором розуміння або тлумачення.
Так, наприклад, приведені нижче слова і групи слів є термінами: juducial authority − судовий орган; court rules – судові прецеденти; cost – судові росходи; paper mill −судовий архів; court briefing − судовий бріфінг; crier ofcourt, crier − судовий глашатай; writ − судовий документ; court injunction, prohibitory injunction, injunction, interdict, judicial restraint, writ of injunction, restraining order, injunction −судова заборона.
З наведених прикладів видно, що термін може бути однослівним і складатисяз ключового слова, або бути термінологічною групою, до складу якої входитьключове слово або ядро групи, одне або декілька лівих означень, і одне абодекілька правих або прийменникових означень, що уточнюють або модифікують сенстерміну.
Для успішного проведення дешифровки термінів перекладач повинен добреуявляти загальні принципи термінотворення, знати певний мінімум префіксівлатинського і грецького походження, які беруть найбільш активну участь впроцесах термінотворення, а також володіти певними навичками практичногозастосування цих знань.
Юридичні тексти характеризуються особливим стилем, якийвідрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створюєдодаткові труднощі та проблеми.
Серед лексичних труднощів юридичного перекладу В.І. Карабанвиокремлює «багатозначність слів (термінів) та вибір адекватногословникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливостівживання загальнонародних слів в юридичних текстах, правильне застосування тогочи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимостіперекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур,такі „фальшиві друзі“ перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізованіформи множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика іетнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійськихнауково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ іорганізацій) тощо». Дограматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови,форми і традиції письмового наукового мовлення. «Так, в англійськихфахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивногостану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічнісинтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленніінфінітивні й номінативні речення тощо».
Основна складність перекладу юридичних текстів, а саме переклад термінів,полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій.Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовоюповноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливонауково-технічного, – повне розуміння його перекладачем. Механічне заучуваннятермінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів тамеханізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок уперекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, вякій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічнимисловниками.
Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни,який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів,ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створюватисерйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цієї труднощіполягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, щовже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічнівинаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все – уперіодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогуможе надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точновстановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і вчому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблемаможе полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладачповинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, яківажко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту текстускласти собі чітке уявлення про описувану проблему.
Будь-який юридичний текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому дляправильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна аботермінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадкийого вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значеннятерміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Великудопомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даногопитання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.
Основні засади становлення сучасної української термінології були свогочасу досить чітко визначені Володимиром Козирським:
· Термінологіямає бути українська лексично (переважно) й максимально зберігати синонімію;
· необхіднозберегти семантику термінів; прагнути узгодження з першоджерелом;
· Термінимають бути узгоджені з вимогами мовного довкілля (можливість утвореннятермінологічних розгалужень, лаконічність, консонантність);
· Доцільнопоновити деякі ортографічні норми, що достоту відбивають притаманні українськіймові риси.
Вирішення галузевих термінологічних проблем повинне відбуватись зурахуванням вищенаведених позицій та характерних особливостей кожної галузі.Особливістю ж юридичного словника, на думку авторів, має бути те, що він вбереу себе безліч термінів з різних галузей науки і техніки, а разом з цим, усіїхні негативні та позитивні процеси, що будуть безпосередньо впливати нарозвиток фахової термінології/>/>/>.
1.3 Поняття «терміносистема» в юридичній лексиці
В англійській мові на сьогоднішній час існує більш ніж тридцятьтермінотворчих префіксів, а саме: after-, all-, со-, соипter-, сross-, dis-, ех, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly-, роst-, рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de-, interad-, trans-, ob-, in-, com –, re.
Наприклад: after date − з моменту підписання, allcharges borne − за покриттям всіх росходів, co-accused − со-звинувачений, co-applicant − со-заявник,mis-action – помилкова дія, multi-channel data processing – детальна обробка інформації, over a period of time − за проміжок часу, polytopical – неоднотематичний, self explanatory – той, що говорить сам за себе, self-abasement − самоприниження, subactivity −функціональна підгрупа, under a ban − під забороною, inter pares – середрівних.
Таблиця 1
Частотність використання термінотворчих префіксів в англійській юридичнійтерміносистемі№ п/п Префікси Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна) 1 after-, all-, со-, сross-, dis-, ех 74 % 78 2 соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly-, 16 % 12 3 рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de-, 10 % 10 Разом 100 % 100 /> /> /> /> />
З цієї таблиці видно, що у юридичній літературі англійської мовинайчастіше використовуються терміни хз префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % та 78 термінів усієїтермінологічної системи), трохи менше використовуються терміни з префіксамисоипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % та 12 термінівтермінологічної системи юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемівикористовуються терміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % та 10 термінів юридичноїтерміносистеми)
Аналіз складних юридичних термінів дає можливість говорити про побудовусинтаксичних гнізд термінів, які мають ієрархічну структуру. За аналогією до визначеннясловотвірного гнізда синтаксичне гніздо термінів можна визначити як складнуєдність синтаксичних синтагм і парадигм.
Синтаксичнасинтагма − це відкрита система словосполучень,яка з кожним новим етапом ускладнює термін:
Ушкодження – injury, тілесне ушкодження – physical injury, тяжке тілесне ушкодження – bodily mischief, умисне тяжкетілесне ушкодження – intendedbodily mischief, умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене при обтяжуючихобставинах – intended bodily mischiefdone with hard occcasion, ушкодження – injurу, тілесне ушкодження – physical injury, середньої тяжкостітілесне ушкодження – physicalinjury of non-hard case, необережне середньої тяжкостітілесне ушкодження –carelessly done physical injury of non-hard case, хуліганство – ruffianism, злісне хуліганство – hard ruffianism, особливо злісне хуліганство – very hard ruffianism, злочин – felony, вчинення злочину – commission of crime, вчиненнязлочину під впливом погрози – commission of crime under a thrat, добровільна відмова від вчиненнязлочину – voluntary refusal of commiting a crime, злочинний – felonious, злочинна діяльність – criminal activities, попереднязлочинна діяльність –previouscriminal activities.
Синтаксична парадигма − це сукупність усіх похідних словосполучень певного типу:військові злочини – warcrimes, воєнні, господарчі, державні, кримінальні, майнові, побутові, політичні.
Парадигматичні відношення в синтаксичних гніздах термінів побудовані народо-видових відношеннях. Головні функції слів, що виражають видові поняття, − це систематизація терміна йтлумачення значень. Візьмемо термін злочин, який означає «конкретнесуспільно небезпечне діяння людини. В англійській мові a crime, felony.
Злочинможе стосуватися різних об'єктів, тож виділяють злочин проти держави, злочинпроти державної влади, злочин проти людства, злочин проти миру, злочин протиособи. Крім того, злочини мають різний ступінь значності діяння: злочинневеликої тяжкості – a felony, злочини середньої тяжкості – a felony of a middle hardness, тяжкі злочини – hard crimes, особливо тяжкі злочини – very hard crimes. Дія кваліфікації злочину важливим є і його суб'єкт.
За цією ознакою виділяють, наприклад, такі видові поняття:
злочин, скоєний групою осіб; злочин, скоєний організованою групою осіб;злочин, скоєний злочинною організацію. Злочин має різні стадії; за цією ознакою виділяють: готуваньдо злочину; замах на злочин; незакінчений замах на злочин; закінчений замах назлочин. При кваліфікації злочинів важливу роль відіграє мотив. За цією ознакоювиділяють, наприклад, такі види: умисні злочини; злочини, скоєні з необережності;злочин, скоєний при перевищенні меж необхідної оборони; злочини, скоєні в станісильного щиросердечного хвилювання. З наведених прикладів видно, що зміствидового поняття ширший, ніж родового, а об'єм – вужчий.
Синтаксичнегніздо термінів утворюють похіднеслово або словосполучення й всі його деривати. Семантичні зв'язки між елементами синтаксичного гніздарізноманітні. Кожний похідний складений термін виникає на основі чітко визначеногозначення твірного.
Заструктурою усі складні терміни можна поділити на прості і складні. До простихналежать елементарні двокомпонентнісполучення, у яких є стрижневе слово і залежні: авторські права – copyright; одержання хабара – corruption; погроза вбивством – threatening by committind a murder.
Складні − це неелементарнібагатокомпонентні синтаксичні сполучення, у яких залежні слова визначають різніаспекти значення стрижневого слова: заходи адміністративного впливу – the measures of administrative influence; свідок процесуального впливу – the witness of process influence; свідок процесуальної оборони – the witness of process defence; злісне ухилення від вербуваннявиправних робіт – the outcome from implementing of works; одержання незаконної винагороди – the receiving of non-legal gift; спроба застосування вогнепальноїзброї – the try to use a weapon.
Лексичнийсклад таких словосполучень може розширюватися, змінюватися. Таким чиномрозширюються елементарні словосполучення.
У юридичній термінологічній системі є синтаксичні гнізда із значноюкількістю похідних. Наприклад,синтаксичне гніздо з твірним терміном право містить 112 похідних складенихтермінів:
Право, авторське, адміністративне, бюджетне, вексельне, речове, візантійське, власницьке, повітряне,вотчине, міське, державне, державне, громадянське, цивільне, процесуальне, демократичне, дисціплінарне,договірне, житлове, житлово – експлуатаційне, захватне, земельне, виборче,видавниче, винахідницьке, виключне, виправно-трудове, людини, вето, голосу, громадянства, наймача,давності, заповіту, законодавчої ініціативи, зловживання, на позов, наматеріальне забезпечення, на відпочинок, відкликання кандидатів, первородства,спадкоємства, власності, спілок, на життя, волю та особисту недоторканість,коаліційне, конституційне, консульське, особисті, міжнародне, монопольне,необмежене, патентне, позитивне, соціально – економічне, римське, родинне,карно-процесуальне, фінансове, церковне, юридичне.
У наведеному синтаксичному гнізді найбільше продуктивним єдвокомпонентний синтаксичний тип „прикметник + іменник у Н. в. (однини чимножини)“, який представлений 75 термінами, що становить 67%: видавничеправо – copyright, опікунські права – tutorial, юридичні права – legal right.
Продуктивними є також синтаксичний тип „іменник у Н. в. + іменник уР. в. прийменника“ − 19 термінів (17%): право голосу –constituent power, право заповіту – freedom of will, право громадянства – freedom of citizenship; та синтаксичний тип „іменник уН. в. + іменник у З. в. з прийменником на“ − 16 термінів (16%): право на життя – the right of living, право на працю – the right of working, право на позов – the right of complaint.
Таблиця 2
Синтаксичні типи юридичних термінів№ п/п Синтаксичний тип Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість 1 Прикметник + іменник у Н.в. 67 % 75 2 Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника 17 % 25 3 Іменник у Н.в. + іменник у З.в. 16 % 7 Разом 100 % 107
Отже, найбільшою групою термінів в англійській та українській мові єперша синтаксична група − Прикметник + іменник у Н.в (67 % − 75 термінів друга за частотоювживання є Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 % − 19 термінів), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 %− 16 термінів)
Середтрикомпонентних синтаксичних типів зустрічаються такі:
1.»Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. зприйменник на + іменник у Р. В. без прийменника" − З (право на волю слова / the right if saying, право на охорону здоровий 'я / the right of medicine care) – 65 %;
2.«Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. безприйменника + Іменник у З. в. з прийменником на» − 2 (право обвинуваченого на захист / the right of accused on the lawer, право націй на самовизначення / the right of nations on self-determination) − 15 %
3.«Iменник у Н. в. + прикметник -+-іменник у Р. в. без прийменника» — 1 (право законодавчої ініціативи / initiative ) − 15%;
4.«Iменник у Н. в. + прикметник + іменнику З. в. з прийменником на» 1 (право на матеріальне забезпечення / the rihgt of material freedom) – 5 %.
Таблиця 3
Трикомпонентні синтаксичні типи юридичних термінів№ п/п Синтаксичний тип Частота вживання у % Частота вживання (абсолютна кількість) 1 Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника. 65 % 65 2 Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на 15 % 15 3 Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. 15 % 15 4 Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на. 5 % 5 Разом 100 % 100
Отже, найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів ванглійській та українській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. -іменник у З. в. зприйменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга зачастотою вживання є Iменник уН. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15% термінів) та Iменник у Н. в. +прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групоює − Iменник у Н. в. + прикметник + іменнику З. в. з прийменником на (5 % −термінів).
Є в досліджуваній терміносистемі синтаксичні гнізда з незначною кількістюпохідних. Наприклад, усинтаксичному гнізді зі стрижневим словом свідок – три похідних: свідок обвинувачення, свідок процесуальної оборони,головний свідок, з опорним словом показання («повідомлення під годинадопиту») — три похідних: неправдиве показання, правдиве показання,показання свідків.
Отже, у юридичній термінології є й досить поширені синтаксичні гнізда, ігнізда з незначною кількістю похідних. Синтаксичні гнізда утворюються продуктивними синтаксичнимитипами й непродуктивними. У юридичній терміносистемі відсоток складенихтермінів дуже високий. Це зумовлюється тім, що вона обслуговує сферурегулювання правових відносин суспільства, і отут не винне бути двозначності чинепорозумінь, пов'язаних з мовним вираженням.
Розглядаючи проблему терміну, торкнемось питаннянаціонального чи інтернаціонального терміна, якою має бути термінологія: чизамкнутися у своєму вузько національному мовному просторі, чи дати простірчужомовним словам, не може мати однозначної відповіді. Не може бути науки, разна вислів її не вистачає термінів. Кожна наука у своїй основі інтернаціональна,звідси інтернаціоналізація термінологічної системи є одним із природних івагомих шляхів її самобутнього розвитку [67, с. 90]
1.4 Історія становлення і розвитку українського юридичноготермінознавства
На тлі екстралінгвальних подій визначено внесок наукових кіл, товариств,термінологічних комісій, окремих дослідників у розвиток юридичноготермінознавства та обґрунтування наукових засад термінотворення. Аналізлексикографічних видань із галузі права дозволив визначити особливостістановлення понять „юридичний термін”, „юридична термінологія” та „юридичнатерміносистема” в історичному аспекті, представити еволюцію лексикографічнихтенденцій та систематизувати теоретичні засади фахової лексикографіїукраїнської мови. Уконтексті окресленої проблематики термінологія субмови права розглядається якспеціалізована система вищого порядку [19, c. 47].
Періодизація розвитку юридичного термінознавствав Україні, складається з п’яти етапів. Вперше правничі терміни з’явилися ще в „Руській Правді”, а згодом і вгалицько-волинських грамотах. Початком процесу формування юридичноїтерміносистеми національної мови є перша спроба систематизації термінології,яка припала в Україні на середину ХІХ століття (з появою „Juridisch-politischeTerminologie für die slavischen Sprachen Osterreichs. Von der Commission fьr slavische juridisch-politischeTerminologie. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe”). Аналогічні процесивідбувалися в інших слов’янських мовах, зокрема польській, де ще у старопольський періодвідбувається системне формування юридичної термінології (Ян Цервус з Тухолі „Farrago actionum civilium JurisMaydeburgensis”, Бартломєй Троіцький „Rejestr do Porządku i do Artykuіуw prawa majdeburskiego i cesarskiego”та ін.).
Другийетап періодизації охоплює другу половину XIX – початок XX ст. – з моментустворення у Львові Наукового товариства імені Т. Шевченка до утворення Інституту української наукової мови (ІУНМ).Дослідники НТШ виступали за формування власної української термінології наоснові німецької термінологічної моделі, оскільки саме німецька правничатермінологія панувала на території Австрії, а пізніше і Австро-Угорщини, доскладу якої входила Галичина з центром у Львові. Така модель була притаманна іпольському термінотворенню на західногаліційських землях.
Третійетап (1923 – 1933), який називають „золотою добою українського мовознавства”,характеризується потужним розвитком галузевої лексикографії, тенденцією довпорядкування української правничої термінології. Діяльність ІУНМ, осередків уХаркові та Києві, НТШ у Львові спрямована на досягнення однорідності в межахтермінології національної мови, а також на уніфікацію критеріїв та принципів,що застосовуються в термінотворенні та лексикографії. ІУНМ переважно спираєтьсяна літературну мову Центральної та Східної України, а представники НТШ – нарегіональний та запропонований термінознавцями Наддніпрянської Україниматеріали.
Наступнийетап (після 1933 р.) позначений впливом російської мови на національнутермінологію, уніфікацією моделей термінотворення східнослов’янських мов. Улексикографічній практиці спостерігається глобальна тенденція гармонізаціїюридичної термінології з російськими термінотворчими моделями, що починаєдовготривалу добу русифікації української юридичної термінології, як і мови вцілому.
Для сучасного періоду розвитку термінотворення (з 1990-х рр.) єхарактерною інтенсивна наукова робота у сфері національної юридичної лексикографії,пошук оптимальних моделей термінотворення з увагою до українського ресурсутерміносистем. Демократизація суспільства і процесу наукового пошуку спричиниладо появи численних праць, що розробляють зіставні аспекти сформованоїтерміносистеми української мови з терміносистемами інших мов, у тому числінеспоріднених. Модернізація виробництва, суспільно-політичних та економічнихвідносин сприяє розвитку можливостей національної терміносистеми в добуінтенсивних суспільних змін. Прикладне термінознавство ставить більш суворі вимоги до терміна, аж донеобхідності узгодження його зі світовою юридичною суперсистемою. На практиціце означає інтенсивну роботу спеціально визначених установ, які координуютьтермінознавчі дослідження (Держстандарт України, Технічний комітетстандартизації науково-технічної термінології, відділ термінології таономастики Інституту української мови НАНУ, Інститут держави і права НАНУ ім.В. Корецького та ін.), спрямовані на нормалізацію та гармонізаціююридичної термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартамиМіжнародної організації стандартів (ISO).
Отже,українська юридична термінологія сформувалася як система у процесі тривалогоісторичного розвитку. На особливості становлення і функціонування субмови прававплинули інтра- та екстралінгвальні чинники, що зумовили як загальні, так іспецифічні закони розвитку термінології національної мови: структурно-системніпараметри, еволюційні закономірності зміни мовних форм, функціональніхарактеристики мовних одиниць та їх комунікативний потенціал, інтерференційніпроцеси у сфері субмови права, особливості мовних контактів із спорідненими інеспорідненими мовами тощо.
До специфічних і водночас надзвичайно важливих обставин для розвиткуукраїнської юридичної термінології відносимо тривалий історичний періодвзаємодії української і польської мов, які паралельно забезпечували правовісистеми Польсько-Литовської держави, зокрема в галузі публічного права, а отже,формували фонд спільних юридичних термінопонять. В інші історичні періодиукраїнська юридична терміносистема зазнавала впливів інших мов – польська іросійська мови здебільшого були мовами-посередниками для адаптації вукраїнській юридичній субмові термінопонять системи європейського права, щоспирається на римську традицію. Лінгвістична інтерпретація процесів,системно-структурних відношень і тенденцій розвитку української юридичноїтермінології визначається в дисертації як необхідна і важлива складова частинанаукового опрацювання державотворчих процесів і їх результатів, відбитих усубмові права.
Для розвитку наукової думки наприкінці ХХ − початку ХХІ ст. характерними є нетільки процеси диференціації, але й інтеграції наук, унаслідок чого на стикуокремих галузей виникають нові науки, як, наприклад, математична логіка, хімічнафізика, економічна геологія, військова географія, технічна естетика й ін.Сказане повною мірою стосується і юридичної науки. Так, наприклад, на стикуюридичної і психологічної галузей виникла юридична психологія, юридична іфілософська − філософія права, юридична ісоціологічна − юридична соціологія,юридична і філологічна − юридичналінгвістика.
Якщо юридична соціологія і філософія права одержали, як говориться,загальне визнання і навіть включені Вищою атестаційною комісією України в перелік науковихспеціальностей, по яких проводиться захист дисертацій на отримання вченогоступеня доктора і кандидата наук, то юридична соціологія і юридична лінгвістика- тільки на шляху визнання.
Відомо,що будь-яка нова наука виникає тоді, коли накопичується достатня кількістьспеціальних наукових праць по даній проблематиці. Проведений нами аналізсвідчить, що у вітчизняній і закордонній науці чимало зроблено в областірішення проблем, зв'язаних з лінгвістичним забезпеченням розвитку правознавчоїнауки й удосконаленням законодавчої і юридичної практики, свідченням чого єчисленні роботи, опубліковані як в Україні, так і за її межами.
Спробуємопростежити етапи становлення юридичної лінгвістики як окремої науки в Україні.Перші роботи, що умовно можна об'єднати під рубриками «Правові проблемимови» і «Язикові проблеми права», почали регулярно з'являтися насторінках авторитетних юридичних видань тільки шість-сім років том.
Напочатку 2003 р. побачила світ перша в Україні монографія по юридичнійлінгвістиці «Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексуУкраїни» З.А. Тростюк. У передмові до цієї роботи доктор юридичних наукпрофесор В.А. Навроцький пише: «Проблеми, зв'язані з термінологієюзаконодавства, відносяться до тих, актуальність яких безсумнівна. Адже відїхнього правильного рішення залежить не тільки дозвіл теоретичних дилем, але ірішення питань правозастосування −долі конкретних людей. Визначальної є роль дослідження термінологічних проблемдля теорії і практики карного права. Саме в цій галузі ціна слова, іноді навітьбукви або розділового знака надзвичайно висока».
Кількамісяців потому з'являється й робота В.Н. Демченко «Органічна і неорганічнаукраїнська мова», де в діахронічномуі синхронічному плані аналізуються природні іштучні риси юридичного субстиля української мови.
Продовженнямроботи з узагальнення творчих досягнень вчених в області юридичної лінгвістикиє і складений тематичний бібліографічний довідник, у якому нараховується понад500 позицій. Цей перелік є далеко не повним, аджечерез об'єктивні і суб'єктивні обставини в нього не ввійшов ряд робіт, опублікованихза межами України.
Дехтоз опонентів непогоджуються з в«вторгненням» учених-мовознавців «усферу впливу» вчених-юристів і навпаки, хоча в цьому не вбачається нічого надприродного. Подібніпроцеси, як відзначалося вище, є типовими для розвитку науки наприкінці ХХ − початку ХХІ в. у цілому. Підтвердженням цього сталироботи українських учених, юристів і лінгвістів, З.А. Тростюк і Н.В. Артикуци,С.П. Кравченко й А.С. Токарської, В.Я. Радецької і О.Ф. Юрчук і ін.
Такимчином, можна констатувати той факт, що потреба і підстави, що не менш важливо,у виділенні юридичної лінгвістики як самостійної спеціальності є.
Отже, в недалекому майбутньому юридична лінгвістика займе своє гідне місцей у переліку спеціальностей, по яких проводиться захист докторських ікандидатських дисертацій, і серед навчальних дисциплін, що вивчаються у вищихюридичних навчальних закладах як в Україні, так і за її межами.
Історіяукраїнського термінознавства засвідчує, що в різні періоди отримувались пріоритети того чи іншого напрямку.
ВXIV-XVI ст. на базі спільної східнослов'янської мови в основному сформувавсялексичний склад мови української народності.
Уцей період на розвій української книжної мови мало вплив утворенняЛитовсько-руської держави і входження до її складу українських земель.Українська літературна мова, мова руська, згодом стає офіційною мовою цієїдержави. Нею складаються канцелярські урядові акти, ведеться судочинство.
Російською мовоюнаписаний збірник тодішніх правних постанов – Статут Литовський (1529р.), у якому зазначалось, що«писар земський масть поруску літерами й словами росіянами вси листи,выписы і й позвыі писати, а не иншим эзыком і словы». Офіційною, вживаноюпослідовно в урядових канцелярських актах, українська літературна мова стає вМолдавії. В основі так званої актової чи канцелярської урядової мови лежалапівнічно-західна українська мова. У її складі на грунті живої народної мовиутворюється прошарок канцелярсько-юридичних кодифікованих назв на позначеннядокументів (грамота, листь, правильє), юридичних дій і їх результатів(оуграничити, оуздати. позвати, прислушати, искати, )дань, держаньє), юридичнихзрозуміти (истець, волгчичь, головитство}, тогочасних правопорядків (право,право, право рускоє, право немецкоє) тощо.
В1569 році до Польщі приєдналися Литва й уся Україна. У словниковому складіруської мови всі частіше зустрічаються полонізми, польський вплив налітературну українську MOB}' збільшується й у результаті насильної урядовоїполонізації. В 1696 році варшавський Сейм прийняв постанову про мовуукраїнських канцелярій. Українська літературна мова стає на новий шлях свогопоповнення й перероблення: коли не вистачало слів для позначення певногосуспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі староїкнижної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської,німецької.
Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської,німецької, а в окремих регіонах –угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можнаподілити на дві групи:
1.Чужі слова, які увійшли в давньоруську мову і не зазнали змін під впливоммопи-реціпієнта: агравація(стп. agrawacyja) −кривда, утиск, альтернату (стп. altcrnata) − право, яке визначало владу при спорі двох рівних достойників, акцесія(стп. akcesja) −здобуття права на власність, акть (стп. akt) – (правовийурядовий документ), актор (лат. actor)− позивач, асесорі (лат. assesor) −судова службова особа, судовий засідатель, баниция (стп. banicija) −(позбавляння людини громадських прав і вигнання її з країни) заст. баніція,безчинца (стп. bezczynca) − порушник встановленого порядку, биршаг (мад. brsag) –штраф, брама (стп. brama) − (місце ув'язнення) тюрма, виновайца (стп. winowajca) − винуватець, винний, провинник, войть (стп. woj − (у містах на німецькому праві голова місцевогосамоврядування й міського суду) війт, виоляторь (лат. violator) −порушник.
2. Запозиченіслова, засвоєні давньоруською мовою, якізмінилися у формально-граматичному плані: баніовання (стп. banicija) −судове покарання людини баніцією −вигнанням з країни, акція (стп. akcja)− праворуч, судовий процес, алеговати (стп. alegowac) −(чим, що) доводити, доказувати, виправдовуватися, акцесія (стп. akcesja) −здобуття права на власність, угода, прибуток; броити (стп. Ьгоіс) − чинити розбій, варіяція (стп. warjacja) – зміна, видозміна в судових свідченнях, видирца (стп.wydzierza) – грабіжник. [23, с. 67-70].
Такимчином, творення юридичноїтермінологіїдавньоукраїнської мови відбувалося через успадкування традицій живої народноїмови, у результаті контактів з близько й дистантноспорідненими мовами.
Засвоєннячужомовної юридичної термінології збіглося з внутрішніми потребами таісторичними умовами функціонування української мови.
Співвідношенняміж національним та інтернаціональним елементом у терміносистемах встановлюється в доцільних пропорціях тільки за умови, якщо розв'язане питаннянаціонального складника.
1.5 Історіястановлення і розвитку англійського юридичного термінознавства
Англійськатермінологічна лексика, у тому числі юридична, формувалася століттями. Цятерміносистема розвивається і далі, постійно змінюється, але водночас це єдинацілісна система, яка функціонує та змінюється разом з людським суспільством.
Питаннягенезису англійських юридичних термінів, що вживаються в юридичному дискурсі, єспецифічним; воно ще не розглядалось і в даній праці досліджується вперше.Наголосимо, що запозичення юридичною терміносистемою юридичнихтерміноелементів зумовлено передусім суспільними процесами, міжсоціумними відносинамита економічним розвитком держави. Постійний економічний таюридичний прогрес вимагає правового статусу у здійсненні економічних стосунків.Тому все частіше констатуємо функціонування юридичної термінології векономічній підмові. Привертає увагу та обставина, що процес “входження” юридичноїтермінології в мову різних сфер сягає корінням ще середньовіччя, коли вже починализароджуватися правові та економічні відносини між певними соціогрупами. Розглянемов діахронному плані питання генетичних юридичних транспозицій. Аналізлітератури з даного питання показав, що трансформація та транспозиція юридичнихтермінів у різножанрових текстах є природним явищем, наслідком успадкуваннялексики одних поколінь наступними. При цьому відбувається поєднання давньої таактуалізація нової лексики вченими, юристами, економістами та іншими верстваминаселення, які безпосередньо мають справу із правовою, економічною діяльністю.
Як свідчать спостереження, елементи юридичної терміносистеми, її форми імоделі беруть свій початок в англійській соціально-юридичній лексицісередньовіччя. На подальших етапах історичного розвитку відбуваєтьсярозширення семантики загальновживаних соціально-економічних систем на базівідповідних наукових дефініцій. Причому слова, які впродовж віків зберігаликореневу морфему, надалі набувають можливості різнопланової деривації, зокремаможуть оформлятися іншими суфіксами, не втрачаючи здебільшого первісногозначення. Аналізуючи фактологічний матеріал, ми дійшли висновку,що юридичні терміни юридичного дискурсу доцільнодиференціювати за походженням їхніх основ. Це терміни, що є власномовнимисловами (група 1); що мають латинську (група 2) та французьку (група 3) основи.До групи 1 ми віднесли наступні терміни: deed,sale, settlor, share, strike та ін.(4% всієї зафіксованоїкількості слів). До групи 2 — acceleration, alienation,contract, license, premium та інші (найбільша серед груп, 82%термінів). Група 3 містить наступні елементи: abandon, abatement, allotment,sabotage та ін.(14% всіх юридичних термінів економічного дискурсу).При цьому ми зафіксували подвійне запозичення більшості термінів з латинськоюосновою, які прийшли в англійську мову через старофранцузьку. Всеце можна відобразити схематично таким чином:
Таблиця 4 Типи основ юридичної терміносистеми за походженням№ п/п Юридичні терміни Частотність вживання у % Частотність вживання (в абсолютних числах) 1 Власномовніслова 4 % 4 2 Латинські запозичення 82 % 82 3 Французькі запозичення 14 % 14 Разом 100 % 100
З цієї таблицібачимо, що найбільша серед усіх груп юридичних термінів – група латинськихзапозичень – 82 % усіх термінів, які вживаються у мові юридичноїтерміносистеми. Друга по частті вживання – це терміни французьких запозичень –14 % вісіх термнів, а самою найменшою групою є група власномовних слів – 4 %всіх термінв юридичної терміносистеми.
Семантизації та семантичній еволюції присвячено низку праць, зокрема Ф.Палмера, В. Овчаренко, Р. Цаголової, О. Вакулова, Г. Кличкова та ін. Питаннядослідження юридичної та економічної терміносистем розглядалися переважно вмежах структурно-семантичного аналізу, в системі відповідного дискурсу — економічнатермінологія в економічному дискурсі, юридична — вюридичному і т. д. Вперше досліджується проблема функціонування юридичноїтермінології в економічному дискурсі, а також семантичного поля юридичноїтермінології в структурі економічного дискурсу.
У зв’язку з визначеною методологією дослідженняважливим є розгляд семантичних полів, зокрема за рівнем (ступенем) їхтермінологічності. Можна розглядати семантичні поля за ступенемтермінологічності або за ступенем зберігання семантичного значення в певнійвузькоспеціальній галузі, а також за прагматикою контексту. В економічномудискурсі юридичний термін може зберігати своє значення повністю чи частково абоповністю його втрачати.
Зауважимо,що під впливом інтерференції, при входженні в юридичну підмову юридичнітерміни проходять так звану спеціалізацію, змінюючи своє місце в системі,дефініції. Вони можуть перетворюватися в омоніми або є омонімами вихіднихтермінів. Наприклад, термін liability — “осудність,відповідальність, зобов’язання” в юридичнійтерміносистемі є омонімом економічного терміна liability ( у множині) — “пасив”.
Проаналізувавши юридичну літературу різних жанрів та використовуючилексикографічні економічні та юридичні словники, ми виявили, що приблизно 73% всіхюридичних термінів юридичного дискурсу стали невід’ємноючастиною юридичної підмови в зв’язку з їх продуктивнимвикористанням в галузі юридичної діяльності та правовим статусомбізнес-операцій. При цьому ці елементи в процесі трансмісії в юридичну терміносистемуповністю зберігають юридичне значення. Це наступні терміни: acceptance– “акцепт”,bond – “бона”, “купюра”, “облігація”,credit – “кредит”,creditor – “кредитор”,employment – “зайнятість”,tax – “податок”, mortgage– “застава”, “іпотека”,rent – “рента”,share – “акція”, “пайова участь”, patent– “патент” та ін.
Аналіз юридичної термінології під кутом зору наявності чи втратипервісної семантики, проведений на базі різножанрового дискурсу, показав, щопереважна кількість юридичних термінів зберігають свою основну семантику (capacity, term, contract, court, tax, fraud, valid, breach ofcontract, incometax та ін.). 99,6 % термініввідповідає семантиці у сфері юридичних текстів, частковоможе реалізувати значення того чи іншого юридичного терміна 0,2% термінів. Маємісце і десемантизація згаданих термінів у структурі економічного тексту (0,2%термінів). Ми зафіксували також випадки, коли одночасно в різних юридичних контекстахтерміноелементи юридичної терміносистеми можуть зберігати юридичну семантику,частково реалізовувати її і повністю зберігати. Таких термінів ми зафіксувалидва: valid, capacity.
Це також можна проілюструвати у наступній таблиці:
Таблиця 5 Збереження первісної семантики юридичноготеміну№ п /п Семантична ознака термінів Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість) 1 Юридичні терміни, які зберігають свою семантику 74 % 74 2 Терміни, які відповідають семантиці у сфері юридичних текстів 16 % 16 3 Терміни, які частково реалізують значення того чи іншого юридичного терміна 10 % 10 Разом 100 % 100
Отже, найбільша кількість термінів, які зберігають свою семантику – цеюридичні терміни, які повністю зберігають свою юридичну семантику (74 % та 74терміни всієї юридичної терміносистеми), друга за списком – терміни, яківідповідають семантиці у сфері юридичних текстів (їх нараховується – 16 % та 16термінів всієї юридичної терміносистеми), а остання група – терміни, які частковореалізують значення того чи іншого юридичного терміна – найменши у частотностівживання (вони складають 10 % та 10 термінів у юридичній терміносистемі).
Зазначимо, що терміни різних галузей науки в процесі розвитку тамодифікації мов мають тенденцію до інтерференції внаслідок інтеграції наук. Галузевітерміносистеми взаємодіючи одна з одною, нерідко мають частину спільноготермінологічного фонду. Міграція термінологічних елементів призводить до такихявищ, як транстермінологізація, детермінізація, диференціація значень,ретермінологізація тощо. Таке можливо, коли підмова однієї галузі наукиабсорбує терміни іншої. Як динамічне явище міграція спричиняє кількісне (увигляді нових номінативних одиниць) і якісне (нових значень) збагачення певноїлексики на рівні мовлення: через засоби масової інформації, науково-популярну іхудожню літературу. Як статичне явище міграція визначає кількісне і якіснезбагачення лексики певного прошарку мови на рівні системи.
Висновки дорозділу 1
У юридичній літературі англійської мови найчастіше використовуютьсятерміни з префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % усієї термінологічноїсистеми), трохи менше використовуються терміни з префіксами соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % термінів термінологічноїсистеми юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемі використовуютьсятерміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % термінів юридичноїтерміносистеми).
Найбільшою групою термінів в англійській та українській мові є першасинтаксична група −Прикметник + іменник у Н.в (67 % термінів друга за частотою вживання є Іменнику Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 %), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 %).
Найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів в англійській таукраїнській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. — іменник у З. в. зприйменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга зачастотою вживання є Iменник уН. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15% термінів) та Iменник у Н. в. +прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групоює − Iменник у Н. в. + прикметник + іменнику З. в. з прийменником на (5 % −термінів)
Найбільша середусіх груп юридичних термінів – група латинських запозичень – 82 % усіхтермінів, які вживаються у мові юридичної терміносистеми. Друга по часттівживання – це терміни французьких запозичень – 14 % вісіх термнів, а самоюнайменшою групою є – група власномовних слів – 4 % всіх термінв юридичноїтерміносистеми.
Найбільша кількість термінів, які зберігають свою семантику – це юридичнітерміни, які повністю зберігають свою юридичну семантику (74 %), друга засписком – терміни, які відповідають семантиці у сфері юридичних текстів (16 %),а остання група – терміни, які частково реалізують значення того чи іншогоюридичного терміна – найменши у частотності вживання (вони складають 10 %).
РОЗДІЛ 2 МІЖМОВНАЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПЕРЕКЛАДНОЇ ТЕРМІНОГРАФІЇ
2.1 Структурно-семантичні особливості юридичних термінів та їх переклад
Розвиток цивілізації супроводжується появою численнихтермінів у різних галузях науки та техніки. Оскільки переважну частинулінгвістичного фонду складає фахова лексика, то цілком природно, що лінгвістинадають особливого значення дослідженню структурно-семантичних особливостейтерміна.
Мова як система має достатньо законів та засобівутворення нових понять, які з'являються у спеціальній лексиці та потребуютьномінації. Одним із поширених засобів номінації фахових термінів є використаннябагатозначних загальномовних слів у спеціальній науковій сфері. Вживаннязагальномовних слів у різних галузях науки базується на тих самих законах тамеханізмах «утворення» різних змістів їх вживання [34, с. 89].
Структурно-семантичний потенціал терміна, йогословотвірна парадигма є предметом дослідження багатьох лінгвістів: А. С. Герд, В. П. Даниленко, М. Н. Володіна, С. Л. Міпіланова, В. Н.Прохорова, А. В. Суперанської та ін.
Відомо, що основною ознакою терміна є його кореляція зпоняттям відповідної галузі знань. Враховуючи цю властивість терміна, важливопростежити його семантичні смислові зв'язки із загальновживаним словом, що будепоказано на матеріалі лексикографічних джерел. Однією з найскладніших проблем у лексикографічному описіслова-терміна є розмежування полісемії та омонімії. Як зауважила у свій часО.С. Ахманова: «Лексикографу завжди загрожує дві однаково великі небезпеки:штучного об'єднання під одним звуковим комплексом кількох різних слів й не меншштучного розподілу одного слова на омоніми» [3, с. 110]. Якщо два ідентичнізвукові комплекси є одним словом, то у відповідності до існуючої лексикографічноїтрадиції їм має відповідати одна словникова стаття, а якщо вони за своєю суттюрізні – то дві, три і т.д. Однак у тлумачних словниках опис численних значеньодного і того самого знака здійснюється шляхом пояснення одного значення черезінше без пояснення зв'язку між ними та без врахування його узагальнюючоїприроди слова-терміна [3, с. 110].
Так, В.Г. Гак висуває тезу провідносність лексикологічних категорій в лексикографії. Він вважає, що для того,щоб правильно вирішити проблему природи того чи іншого лексикологічного явища у середині даної мови, треба розглядати його,по-перше, в середині даної мовної одиниці і, по-друге, у загальній системі мовиз метою з'ясування того, чи є цей факт одиничним, чи закономірним явищем. Такийдвоякий розгляд може по-новому визначити природу фактів. Те, що вважалосяомонімією, виявиться багатозначністю; те, в чому вбачали полісемію, будевиступати як одиниця значення слова, але таке трактування не вносить чіткості урозуміння смислової структури терміна.
У лінгвістичних працях з даної проблеми наголошується,що термін − це лексико-номінативна одиниця мови,що співвідноситься з поняттям спеціальної професійної сфери. А.С. Герд виділяєтри точки зору на цю проблему:
1. Терміни мають те лексичне значення, яке іозначають;
2. Терміни мають лексичне значення, яке є тим самимпоняттям;
3. Терміни збігаються з поняттям і не мають лексичногозначення. Зрештою, всі вони мають право на існування, оскільки, говорячи просемантичну структуру слова-терміна, ми говоримо про структуру його (терміна),внутрішню форму.
Слід зазначити, що ця проблема інтерпретується втермінологічних дослідженнях по-різному. На наш погляд, описуючи семантичнуструктуру багатозначного слова-терміна, важливо віднайти у ній те спільне,інваріантне, на чому будуть генеровані зв'язки у середині структури.
Шляхом узагальнення слово-термін, що підлягаєлінгвістичному аналізу, об'єднується хоча б однією спільною лексичноюпарадигматичною семою. У зв'язку з цим цілком виправданим у термінознавстві єметод розчленування терміна на складові семантичні компоненти з метою моделюванняйого семантики.
Наприклад, багатозначний термін «derivation» – «деривація» використовується нелише в системі номінацій лінгвістики, але й у термінологічних системах такихгалузей, як геологія, військова справа, об'єднаних сукупністю смисловихзв'язків.
Аналіз дефініцій терміна «деривація» у різнихтерміносистемах дозволяє кваліфікувати такі лексичні одиниці, які мають різнийнабір релевантних компонентів сем, об'єднаних спільною лексичною парадигматичноюсемою-інваріантом.
Аналогічно, термін «intellectual property right» — «право на интеллектуальнуюсобственность» вюриспруденції та правознавстві означає «право людини чи народу бути освідченимилюдьми».
Отже, у результаті кореляції даного лексикологічноготерміна з термінами інших галузей знання в їх семантичній структурі семантичнийінваріант «пристосування до чогось» об'єднує різні спеціальні поняття.
Із наведених прикладів можна стверджувати, що якіснийі кількісний склад релевантних ознак, актуалізованих у дефініціях, у термінанеоднаковий, відповідно неоднакова і кількість компонентів значення терміна,яка є похідною від загального спільного компонента, архісеми як величини, щоскладається із ряду семантичних ознак.
Оскільки той самий термін може визначатися по-різному,то він може бути включений у різні системи. У процесі вербальної передачі знаньна основі текстової інформативності терміна формується те, що С. Д. Кацнельсон називає «елементарнимзмістовим поняттям». Різні види інформативностіпередбачають наявність певних закономірностей реалізації семантичногопотенціалу терміна. Якщо знакова інформативність передається на основіреалізації семантичних ознак, що ідентифікуються, а дефініційна такласифікаційна − на основі ознак, що диференціюються, то в текстахактуалізуються ознаки, релевантні щодо конкретної комунікативної ситуації.
Таким чином, метатекстова інформативність термінаформує сукупність ідентифікованих, диференційованих і комунікативних ознактерміна.
Як зазначалося вище, найбільш поширеним шляхомутворення терміна є використання загальновживаних слів у його функції, якийбазується як на узагальненій природі слова, так і на його смислотвірнихможливостях. Терміни відрізняються від загальновживаних слів тим, що маютьдефініцію, яка розкриває найбільш суттєві ознаки спеціальних понять.
Іншим шляхом творення термінів є «спеціалізація»значення загальновживаного слова, яке виникає у результаті різних видів«переходу» його основного значення, метафори, метонімії тощо.
Багатозначність терміна у процесі його формування,розвитку та функціонування є природною з огляду на те, що одна і та сама формаможе пристосовуватися до позначення різних об'єктів та виконувати різніфункції.
Аналіз лексико-семантичних зв'язків термінів показує,що ці зв'язки можуть бути внутрішньосистемними та міжсистемними. Так,внутрішньосистемним семантичним явищем вважається багатозначність одного і тогосамого терміна у межах однієї і тієї самої термінологічної системи, як,скажімо, в лексикології і семасіології – «значення», «лексема», «слово».
Семантичні явища міжсистемного характеру в галузіфілологічної термінології представлені такими термінознаками, які одночасновикористовуються як для номінації понять (явищ) однієї галузі, так і дляномінації понять суміжних дисциплін.
Значення багатозначного терміна міжсистемногофункціонування входить складовою частиною в обсяг термінологічногословосполучення і виконує при цьому роль семантичного ядра інваріанта, якийконкретизує і деталізує значення, уточнює інформацію на основі диференційноїознаки поняття.
Так, термін «glossa» – «глосса» використовується у лексикології, в юриспруденції, уриболовстві; «performing right» − «право на виконання» − вюриспруденціїї, в економіці, у фізіології у медицині.
Таким чином, міжсистемні відношення можутьпороджувати як багатозначність єдиного терміна, так і омонімію і розглядатисьпри цьому вже на рівні міжнаукових контактів.
Системно-структурні ознаки є основними критеріямивизначення терміна у системі мови. У жодній системі мови немає абсолютнототожних ознак, отже, немає і абсолютних синонімів, бо в жодній системі понятьнемає двох і більше різних ознак, які б називалися одним і тим самим терміном.Той самий термін «кочує» із однієї системи до іншої, набуваючи іншого змісту.
М.Н. Володіна виділяє узагальнюючу особливість термінаяк його когнітивно-дефінітивну значущість», яка виражається в тому, що термінстає «носієм та зберігачем» спеціальної інформації, належної до визначеноїтерміносистеми.
Дослідження структурно-семантичних зв'язків міжтермінами передбачає нерозривність двох планів, які пов'язані між собою:стабільний інваріантний семантичний компонент парадигматичного плану системимови і вираження змінних компонентів із синтагматичного плану мовлення, яківизначають відповідно різні смисли вживання слова-терміна. Такі системнівзаємозв'язки між термінами розкривають суть «переходу» того самогослова-терміна від одного смислу до іншого.
Термінознавчі дослідження традиційно пов'язані знауками про мислення, що забезпечує базу для активного проникнення когнітивногопідходу у термінознавство. Таким чином, вивчення терміна у серединітерміносистеми доповнюється перспективним когнітивним підходом, який потребуєвиявлення місця і функції терміна в лінгвомисленнєвій діяльності людини.
Багато вчених виділяють основніприйоми перекладу термінів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якоїстосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знаннятермінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливезначення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значенняслова. А. Я. Коваленко визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перше –це з’ясування значення терміну у контексті, друге – це переклад значення рідноюмовою.
Головним прийомом перекладутермінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент – постійналексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, якімають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вонислужать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення іншихслів, вони дають можливість з’ясувати характер тексту. Тому слід вміти находитивідповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знаннятермінів-еквівалентів.
Усі терміни по своїй будові А. Я.Коваленко поділяє на:
1) Прості, які складаються ізодного слова: attorney – прокурор;
2) Складні, які складаються здвох слів і пишуться разом або через дефіс: jurisprudence– юриспруденция;
3) Терміни-словосполучення,які складаються із декількох компонентів: federalcourt jurisdiction– юрисдикція федерального суду.
Таблиця 6 Поділ юридичних термінівза будовою№ п/п Тип терміну Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість) 1 Прості 67% 67 2 Складні 20 % 20 3 Терміни-словосполучення 13 % 13 Разом 100 % 100
Так, найчастіше у юридичнійтерміносистемі використовуються прості терміни, які складаються із одного слова(їх нараховується аж 67 % і 67 термінів з вієї юридичної терміносистеми), трохименше вживаються складні терміни, які складаються з двох слів і пишуться разомабо через дефіс (20 % та 20 термінів юридичної терміносистеми), а найменшевикористовуються терміни-словосполучення, які складаються із декількохкомпонентів (їх у юридичній терміносистемі – 13 % та 13 термінів).
Терміни-словосполучення поділяютьсяна три типи.
До першого типу належатьтерміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можутьвживатися окремо і які зберігають своє значення: law,faculty, franchise,freedom, liberty,power – право, amortization,killing, criminalhomicide, unlawfulhomicide, homicide,murderment, slaughter,blood, bloodshed – вбивство.
До другого типу відносяться такітерміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, адругий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути дваіменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічнихтермінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійнимитермінами: negligentkilling, negligenthomicide, negligentmanslaughter – вбивствочерез необережність.
До третього типу відносятьсятерміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою словазагальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утвореннянауково-технічних термінів непродуктивний: adjudicatoryjurisdiction–вирішення судових справ.
Таблиця 7
Типи термінів-словосполучень уюридичній терміносистемі№ п/п Тип терміну- словосполучення Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість) 1 Самостійні трміни 75 % 75 2 Сміжіні терміни 15 % 15 3 Загальні теріни 10 % 10 Разом 100 % 100
Отже, у юридичній терміносистеміанглійської мови найчастіше вживаються терміни-словосполучення, компонентамияких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своєзначення (75 % та 75 темінів усієї терміносистеми), трохи менше вживаютьсятерміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, адругий загальновживаної лексики. (15 % термінів та 15 термінів юридичноїтерміносистеми), а найменше вживаються терміни-словосполучення, обидвакомпоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тількисполучення цих слів є терміном. (10 % термів та 10 термінів усієї юридичноїтермінології).
Отже, А. Я. Коваленко звертає увагуна те, що усі терміни об’єднуються в термінологічні системи, які виражаютьпоняття однієї галузі знань. У кожній термінологічній системі утворюються певнігрупи, для яких загальним є їх належність до класу предметів, або до класупроцесів, властивостей і т.д.
Переклад термінології здійснюється різними прийомами,а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні,лексико-семантичні та лексико-граматичні. Задача перекладача полягає у вірномувиборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточнішепередати значення будь-якого терміна.
1) Лексичні прийоми перекладутермінів.
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування – це побуквенна чипофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мовиперекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічногоперекладу: returningémigré– реемігрант. При перекладі способом транслітерації не слід забувати й про“фальшивих друзів перекладача”: contribution,data, instance,stimulation, etc.,транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень смислу.
Терміни також підлягають іншомулексичному прийому перекладу – калькуванню – передача не звукового, акомбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази(лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийомзастосовується при перекладі складних за структурою термінів: judgmentof nullity,judgment ofrevocation – рішення проприйняття статучу бути недійсним, award of priority рішення про визнанняавторитету.
Також переклад термінів можливийшляхом опису значення. Такий прийом застосовується при перекладі новітніхавторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках:
Todaywe areall membersof manyglobal “non-place”communities – сьогодні мивсі є членами багатьох глобальних спільнот, що не прив’язані до якоїсь певноїтериторії.
У випадку, коли словник не даєточного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосуваннякалькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також єінші прийоми перекладу [27,с. 87].
Таблиця 8 Способи перекладуюридичної термінології з англійської на українську мову на лексичному рівні№ п/п Спосіб перекладу Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість) 1 Транскодування 65 % 65 2 Калькування 25 % 65 3 Опис значення 10 % 10 Разом 100 % 100
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна є прийом транскодування (65 % вживання), калькуваннявикористовується у 25 % випадках перекладу, а опис значення використовуєтьсянайменше – 10 % перекладах юридичної термінології.
2) Лексико-семантичні талексико-граматичні прийоми перекладу
До інших трансформаційних прийомів,що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію тагенералізацію.
Конкретизація – процес, при якомуодиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладуодиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну словачи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, якийконкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад,поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значніймірі упорядковується контекстом; в англійській мові цьому поняттю будутьвідповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності відконтексту:
to explore – досліджуватимісцевість (порівн. to explore the environment)
to investigate – досліджуватиринок (порівн. to investigate the market)
to research into – досліджуватиявище (порівн. to research into the classicalliterature).
При перекладі термінів такожможливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значеннямає місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідноїодиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом вмові перекладу: compensation award – рішення про возміщення збитків.
Деякі інші трансформаційні прийомиперекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншоготерміну для української мови являється новим. Для прикладу можна взятианглійські тексти з різних вузькопрофесійних сфер людської діяльності.
Також можна перекладати терміни,скориставшись прийомом експлікації. Експлікація – коли лексична одиниця мовиоригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення.Наприклад термін localizedfilter, який в даномуконтексті – контексті з оптичної інтерферометрії перекласти як “локалізованийфільтр” чи “місцевий фільтр” неможливо через правила сполучуваності слів вукраїнській мові. Цей термін довелося б перекласти як “фільтр,який працює в рамках кожної точки”.
Розглянемо ще деякі прийоми.Компресія – більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементівта позамовного контексту: перехід від одного виду зношення до другого – weartransition. Інверсія – цезворотній порядок слів, для привернення уваги до конкретних елементів: prosecutorialjudgement – рішення влади, щообвинувачує.
Таблиця 9
Способи перекладу юридичноїтермінології з англійської на українську мову на лексико-семнтичному рівні№ п/п Спосіб перекладу Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість) 1 Конкретизація 65 % 65 2 Генералізація 25 % 25 3 Експлікація 5 % 5 4 Компресія 5 % 5 Разом 100 % 100
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна на лексико-семантичному рівні є прийом канкретизації значення(65 % вживання), прийом генералізації значення використовується у використовуєтьсяу 25 % випадках перекладу, прийом експлікації та компресії використовуєтьсянайменше – у 5 % перекладах юридичної термінології.
Говорячи про переклад термінів зточки зору теорії таких вчених як А.В. Супераньска, Н.В. Подольска, можнанаголошувати на тому, що термін однозначний; термін не має конототивнихзначень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладаєтьсятерміном – повним та абсолютним еквівалентом, і тому згідно одноголосній думцібагатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботуперекладача… Чому ж тоді іноді буває досить складно знайти вірне значеннятому чи іншому терміну в тій чи іншій галузі науки чи техніки?
По-перше, лише в ідеалі термін єоднозначним і не має синонімів та конотацій. А по-друге, навіть при цьому“ідеальному” положенні говорити про його повний переклад “термін – терміном”можна лише в тих випадках, коли елементи термінології знаходяться в своємуприродному оточенні, тобто в науковому стилі або в підмові науки.
Алепереклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словомв мові перекладу. Перекладати терміни було б легко та просто, якби науковалітература мала монопольне право на їх використання, або ж якби кожний терміндійсно мав термінологічний еквівалент в будь-якій парі мов. Але такого не буває.
А.В. Супераньска, Н.В. Подольска,Н.В. Васильєва поділяють терміни на:
Терміни-слова
Терміни-словосполучення (серед нихрозрізняють: а) вільні словосполучення, де кожний з компонентів − термін,що може вступати в двосторонній зв'язок; б) зв'язані словосполучення, деізольовано взяті компоненти можуть і не бути термінами, а в поєднанні вониутворюють термін-словосполучення.
Багатокомпонентні терміни (такітерміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони взначно меншій кількості.
Незалежно від того яким є термін –багатокомпонентним сполученням чи виступає в якості терміна-словосполучення читерміна-слова, омонімія поширюється на кожен з них.
2.2 Види та класифікація юридичнихтермінів за словобудовою в українській мові
Існують деякі особливості юридичного тексту, що ведуть до труднощів, щовиникають у процесі його семантичної інтерпретації.
Навряд чи можна погодитися з тим, що це визначення саме по собі точно,тому що немає сумніву, що поняття споживач або доброволець є правовими, аленавряд чи їхній можна назвати державними. Чи варто вважати, що«нормативно-правові розпорядження держави» − це просто правовіакти (закони, постанови, розпорядження, укази і т.п.), класифікаційні взалежності від їхнього державного органа, що видав?
Юридичні терміни поділяються на три різновиди за ознакою«зрозумілості» тієї або іншої частини населення:
1. Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються вповсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться: fugitive,refugee, attestor, evidence, testator, teste, testificator, testifier, voucher,witness, a worker − біженець, свідок, працівник.
2. Спеціальні юридичні терміни, які мають особливий правовий зміст (і,зрозумілі далеко не всім, а лише фахівцям в області права): necessary defence,satisfaction of a claim − необхідна оборона, задоволення позову.
3. Спеціально-технічні терміни, що відбивають область спеціальних знань −техніки, економіки, медицини і т.д. (видимо, ці терміни повинні бути зрозуміліюристові, що є ще і фахівцем в іншій області): inadequate goods, safety laws, safety regulations −недоброякісна продукція, правила техніки безпеки.
Термінів, що мають відповідники у загальновживанійлексиці в сучасній англійській та українській мові відносно небагато. Основнафункція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальніпоняття з різних галузей знань. У цій функції вони завжди виступають унауковому, публіцистичному, професійно-виробничому й діловому стилях. Протетермінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить частовикористовують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свогопрямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивногочи емоційного забарвлення.
У мові наукової літератури терміни можуть втрачати«свою стилістичну замкненість», а використання термінологічних слів «у роліскладових елементів тропів і художніх образів» зумовлює часткову чи й повну їхсемантичну детермінологізацію.
У зв'язку з появою новихгалузей права, відкриття нових явищ виникають значні труднощі визначеннязагальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і вузькоспеціальної термінології:загальнонаукові і загальнотехнічні терміни − це терміни, які вживаються вдекількох галузях науки і техніки.
Галузеві терміни − цетерміни, які вживаються лише в одній галузі знань: acts, adopted law − правові норми, прийнятийзакон.
Вузькоспеціальні терміни −це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі: lawsuit, nunciate −позов, нунціатура.
В умовах, коли потрібнодавати назви новим і новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слівнабувають визначену специфіку.
Відбувається спеціалізація їхзначення при передачі термінів на іншу мову і уніфікація перекладнихеквівалентів.
Інколи в текстахзустрічаються слова і словосполучення, які відносяться до різних функціональнихсистем, тобто різних галузей.
Термін може бути утвореним наоснові рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку(міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і із іншої мови, він повиненвідображати ознаки даного поняття; значення терміну для спеціаліста рівняєтьсязначенню поняття.
Усі терміни за своєю будовоюподіляються на:
1. Прості, які складаються ізодного слова: punish — наказати;
2. Складні, які складаються здвох слів і пишуться разом або через дефіс: the High Court – Високий суд;
3. Терміни-словосполучення,які складаються із декількох компонентів: specific performance – реальне виконання.
Найважливішою ознакою терміну-словосполученняє його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретногоспеціального поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системизрозуміти. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення небуде стійким і не сприйматиметься як зв'язана мовна одиниця. Отже, за кожнимскладеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартновідтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття.Термінологія для терміна є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, іза межами якого слово втрачає ознаки терміна.
Особливістю синтаксичної структурискладеного терміна є ті, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними(бо його компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно — закритими (бопри довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають своютермінологічність). Порівняймо: слідча таємниця й важлива слідча таємниця;судова експертиза і ретельна судова експертиза.
Як показав аналіз фактологічнихджерел, вживання юридичних термінів в науковому тексті є закономірним і природнимявищем, продиктованим життєвою необхідністю кореляції економіки таюриспруденції, їхнього логічного тісного зв’язку:економічні дії, документи, що виражають різного роду економічні операції,вимагають юридичного оформлення. Таким чином, економічний текстнабуває правового змісту і водночас відбувається певна жанрова трансформація.Така інтеграція призводить до поєднання стилів, до створення особливого стилю,який ми визначили як юридично-економічний, оскільки часом важко встановитимежу, де закінчується текст економічний, а де — юридичний. Тільки за загальнимзмістом, за його прагматичною соціоорієнтацією можна, хоча і умовно,розмежовувати ці типи текстів. Жанрові взаємодії, у тому числі на рівні термінології,дедалі поширюються.
При розгляді дериваційних особливостей юридичних термінів взято до увагите, що формування їх відбувалося в різний спосіб, зокрема: шляхом утворенняпохідних слів, скорочень, словосполучень; шляхом поповнення лексемами, щоутворюються за допомогою словотворчих ресурсів англійської мови; шляхомморфологічної афіксації; шляхом запозичення та абсорбції дериватів з інших мов.Ми виділили два основнихтипи юридичних термінів: терміни-слова і терміни-словосполучення. Спостереженнянад юридичною термінологією в структурі економічного дискурсу дають можливістьвиділити такі типи термінів відповідно до їхньої морфемної структури:
1.Непохідні: lease, act, bail, bond, check, gift –аренда, норативнийакт, заклад, обіцянкаобов'язок, квітанція, дарування, дар, та інші.
2.Похідні: acceptance, grantor, grantee,disaffirm, defamation, discharge, robbery, voidable – сприйняття, особа, яка предоставляє, той, що отримуєподарунок, заперечувати, розголошення, виконання, пограбування, той, що можебути анульованим таінші.
3. Складні: trademark, landlord, leasehold − торговельна марката, домовласник, покупка нерухомості направах оренди та інші.
Аналізморфологічної структури юридичних термінів в економічному дискурсі показав, щоу складі англійської юридичної термінології переважають іменники (намизафіксовано 238 термінів-іменників). Це пов’язано передусім з їх номінативноюфункцією, функцією позначення тих чи інших предметів та явищ. Спостереження надсловотворчими особливостями юридичної термінологічної лексики дають можливістьдійти висновку, що дериваційні процеси в термінологічній системі представленіпереважно суфіксальними утвореннями. Юридичні терміни-іменники утворюються, якправило, за наступними моделями (при цьому використаємо такі умовні позначення:V — дієслівна основа, N — іменник, A — прикметник). Статистичні даніпредставлено в процесі аналізу дериваційних моделей.
Модель1: V + -er або V + -or: administrate — administrator, bind — binder,bear — bearer.
Модель 2: V + -ee: assign — assignee, bail — bailee,grant — grantee.
Модель 3: V + -ment: agree — agreement,assign —assignment, attach — attachment.
Таблиця 10
Моделі утворення юридичних термінів№ п/п Модель Частотність використання ( % ) Частотність використання Абсолютна кількість 1 Модель 1: V + -er / V + -or 12 % 12 2 Модель 2: V + -ee 6 % 6 3 Модель 3: V + -ment 6 % 6 4 Модель 4: V + -(t)ion / V +-ition / V + -ation 11 % 11 5 Модель 5: A + -(i)ty 2 % 2 6 Модель 6: V + -ance 2 % 2 7 Модель 7: V + -(o)ry / V + -(e)ry / V + -(a)ry 3 % 3 Разом 100 % 100
Як видно з таблиці – найбільше в юридичній літературі використовуєтьсяперша модель (12 % та 12 термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи меншевикористовується четверта модель – (11 % та 11 термінів усієї юридичноїтерміносистеми), ще менше використовується друга та треття модель твореннятермінів (6 % та 6 термінів усієї юридичної терміносистеми), ще меншевикуристовується сьома модель (3 % та 3 терміни усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються п'ята та шоста модель – (2 % та 2терміни усієї юридичної терміносистеми).
У проаналізованій науковій літературі ми зафіксували групи юридичнихтермінів-іменників, які позначають активного та пасивного агента певноїекономічної дії чи процесу, а також результат цієї дії чи процесу, який єпроміжною ланкою між об’єктом та суб’єктом. Група “активний — пасивний агентдії” — це іменники, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -or, -er та -ee (як у моделях 1 та 2): employer — employee, promisor — promisee, offeror — offeree, mortgagor — mortagee та інші, а проміжна ланка — цепереважно суфіксальні деривати моделі 3: bailment, employment, payment.
Модель 4: V + -(t)ion / V+-ition / V + -ation:
access — accession, corporate — corporation, extort —extortion.
Модель 5: A + -(i)ty:
liable — liability, proper — property, royal
royalty.
Модель 6: V + -ance:
accept — acceptance, insure — insurance, forbear —forbearance.
Модель 7: V + -(o)ry / V +-(e)ry / V + -(a)ry: bribe — bribery, benefice — beneficiary, forge — forgery.
У ході дослідження ми виявили особливу продуктивність при утворенніюридичних термінів-іменників, які функціонують в економічних текстах, суфіксів -er, -or, -ee, -ment, -tion, -ition, -ation (моделі 1,2,3,4). Ці термінологічніодиниці утворені від дієслівних основ шляхом додавання перелічених вищесуфіксів. Решта похідних термінів-іменників утворюються за допомогою такихсуфіксів: -ent (precedent), -cation (ratification), -cy (bankruptcy), -t (complaint), -ant (covenant), -ian (guardian), -ship (ownership) та ін.
Аналіз показав, що префіксальний спосіб творення юридичних термініванглійської мови не є поширеним, але він сприяє модифікації основи, до якоїприєднується префікс. Ми зафіксували наступні продуктивні префікси (переважнороманського походження): as- що є варіантом ad-, утвореним в процесі асиміляції приголосного d на початку слова і є наслідкомзапозичення з різних мов (assault); префікс со- та його варіанти con- та col-, що позначають споріднене, спільнепоходження дії чи процесу (coinsurance, comaker, contract, collateral); counter-, що означає “зустрічний” (counterclaim, counteroffer); dis-, що має силу зворотної опозиції дозначення сполучуваного слова (dishonour). Префіксальнііменникові утворення представлені наступними моделями:
Модель1: dis- + N:
honour— dishonour.
Модель 2: co(n)- + N:
insurance — coinsurance, maker — comaker.
Модель 3: counter-+ N:
claim — counterclaim, offer — counteroffer.
Таблиця 11
Моделі префіксальних іменникових утворень№ п/п Модель утворення термінів Частотність використання (%) Частотність використання (абсолютна кількість) 1 Модель 1: dis- + N 77 % 77 2 Модель 2: co(n)- + N 13 % 13 3 Модель 3: counter-+ N 10 % 10 Разом 100 % 100
Проаналізувавши таблицю, можна побачити, що найбільше використовуєтьсяперша модель префіксальних іменникових утворень – (77 % та 77 термінів усієї юридичноїтерміносистеми), трохи менше використовується друга модель префіксальнихіменникових утворень (13 % та 13 термінів усієї юридичної терміносистеми), анайменше використовується треття модель префіксальних іменникових утворень (10% та 10 термінів усієї юридичної терміносистеми).
Крім наведених вище моделей, ми зафіксували іменники, які утворюються задопомогою інших префіксів (mono-, pre-, by- та ін.): monopoly, premises, bylaw – монополія, нерухомість, постановамісцевих органів влади.
Однимз поширених засобів творення сучасних англійських юридичних термінів є конверсія.Цим шляхом деривації прийнято називати перехід слова з однієї частини мови віншу. Так, дієслова утворюються від іменників і в деяких випадках від іншихчастин мови та, навпаки, іменники, як показують спостереження, можутьутворюватися від дієслів, і рідше від інших частин мови: adeem
Щодоскладних слів, то вони утворюються синтаксико-морфологічним способом. Впроаналізованих нами юридичних термінах ми виділили такий тип утворення, якінтеграція двох іменників: N + N (owner-occupier — власник, time-charter – морський договір, treaty-contract – міжнародний договір, copyright – авторське право, landlord −домовласник, trademark – торговельна марка, leasehold – покупка нерухомості на правахоренди, mortgage − заклад). Поєднання двох основ є активним засобом творення композитів. Виявленінами складні слова є субординативними композитами, тобто їхні складові частини структурноі семантично взаємозалежні, а також координативними складними словами, один зкомпонентів яких не має переваги над іншим, обидва компоненти і структурно, ісемантично до якоїсь міри незалежні.
Упроаналізованих наукових текстах ми зафіксували також слова,що називають не сам термінований предмет чи явище, якими оперують в економічнійчи юридичній практиці, а вказують на певні зв’язки предмета, поняття, йогоознаки, якості. Функціонування таких слів обмежено текстами наукового чиофіційно-ділового жанру, і це дає підставу кваліфікувати їх як терміни. Отже,до юридичних термінів ми відносимо такі прикметники:
Alienable, valid, invalid, testate, intestate, void, voidable – відчуждений, дійсний, недійсний,той, хто залишив заповіт після смерті, той, хто не залишив заповіт післясмерті, не зайнятий, той, що може бути анульований.
Порівняно з юридичними термінами-іменниками кількістьтермінів-прикметників менша (ми нарахували 7, що становить 5% термінів-слів).
Англійськітерміни-прикметники утворюються переважно способом суфіксації основ, зокрема задопомогою суфікса -able за такою моделлю:
A N + -able: alien — alienable, void — voidable
Назвамипроцесуальних дій також виступають дієслова. Термінологічність їхзабезпечується насамперед функціонуванням у певному тексті, а також лексичнимзначенням. В проаналізованих економічних текстах ми виявили такихтермінів-дієслів десять; це перехідні дієслова.
Термінalienate, утворений за допомогою суфікса -ate. Суфіксальним утворенням єдієслово indemnify (суфікс -fy). Префікс а-, що походить від давньоанглійськогоприйменника an, один з варіантів префікса романського походження ad- — af- вживаютьсяз такими дієсловами-термінами, як avoid, affirm. Терміноелементи-дієсловаdisaffirm, discharge є утвореннями з префіксом у значенні “позбавляти” — dis-; affirm— disaffirm утворюють серед зафіксованих нами юридичних термінів-дієслівопозиційну групу. Продуктивним у творенні юридичних термінів-дієслів є іпрефікс in-: indemnify, indorse. Префікс en- походить від латинського in- і єскладовою частиною дієслова enlarge, надаючи йому при цьому значення “доводитидо певного стану”. Інші терміни-дієсліва є основними кореневими утвореннями (hire,vest).
Вюридичних та економічних текстах функціонують мовні структури термінологічнісловосполучення, що називають конкретні поняття предметної галузі. Впроаналізованій літературі ми виявили значну кількість термінологічнихсловосполучень.
Виявленінами в економічному дискурсі юридичні терміни-словосполучення доцільнодиференціювати за типом їхньої структури:
1.Прості словосполучення, що складаються, як правило, з двох слів, одне з яких єголовним, а інше залежним: active trust, entire contract, credit limit,corporation tax – активна довіруюча власність, нероздільний договір, кредитний ліміт,корпоративний податок та інші.
2. Складні словосполучення,в яких залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова: legaleffect of an agreement, certificate of limited partnership – юридична сила договору, сертифікатна обмежене пратнерство.
Таблиця 12
Типи словосполучень за їхньою структурою№ п/п Тип словосполучення Частотність вживання (%) Частотність вживання (абсолютне число) 1 Прості словосполучення 75 % 75 2 Складні словосполучення 25 % 25 Разом 100 % 100
Отже, проті термніни-словосполучення використовується найчастіше у юридичнійтерміносистемі – їх нараховується (75 % та 75 термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються складні терміни-словосполучення –(25 % та 25 термінів усієї юридичної терміносистеми).
Заморфологічною ознакою основного слова юридичні терміни-словосполучення можнаподілити на:
1.Іменні словосполучення (з іменником в ролі стрижневого слова): estate agent, equal pay, income tax, active trust, computer crime, time draft, credit insurance − агент по продажу нерухомості, рівна оплата труда, подохіднийподаток, активнадовіруюча власність, злочин, з використанням комп'ютера, негайна трата, кредитнестрахування та ін.
2.Прикметникові словосполучення (з прикметником чи дієприкметником в роліосновного дієслова): valid for one year – що юридично дійсний на один рік.
3.Дієслівні словосполучення: close a transaction — заключити договір.
Таблиця 13
Класифікація юридичних термінів-словосполучень за морфологічною ознакою№ п/п Тип словосполучення Частотність вживання (%) Частотність вживання (абсолютне число) 1 Іменнісловосполучення 55 % 55 2 Прикметникові словосполучення 25 % 25 3 Дієслівні словосполучення 20 % 20 Разом 25 % 25
Отже, іменні термніни-словосполучення використовується найчастіше уюридичній терміносистемі – їх нараховується (55 % та 55 термінів усієїюридичної терміносистеми), трохи менше використовуються прикметниковітерміни-словосполучення – (25 % та 25 термінів усієї юридичної терміносистеми),а найменше використовуються дієслівні терміни-словосполучення (20 % та 20термінів усієї юридичної терміноситеми.
Терміни-словосполученняможна диференціювати і за типом синтаксичної будови словосполучення,граматичної моделі. Прості англійські юридичні терміни-словосполучення, щовживаються в економічному дискурсі, утворюються поєднанням слів такихлексико-граматичних категорій:
1) іменник + іменник (N+N): bankruptcy trustee, blank indorsement, life insurance та ін. – довірина особа, бланкіндосамент, життєва страховка
2) прикметник + іменник (A+N): active trust, equal pay, entire contract та ін. – активна довіруючанерухомість, рінв оплата труда, нероздільний договір
3) дієслово + іменник (V+N): close a transaction – заключити договір;
4) іменник + інфінітив (N+V(Inf.)): contract to sell, capacity to contract, invitation to negotiate – контракт на продаж, способністьзаключати договір, об'ява про аукціон.
Таблиця 14
Класифікаця термінів словосполучень за граматичними категоріями № п/п Тип словосполучення Частотність вживання (%) Частотність вживання (абсолютне число) 1 іменник + іменник (N+N) 45 % 55 2 прикметник + іменник (A+N) 25 % 25 3 дієслово + іменник (V+N) 20 % 20 4 іменник + інфінітив (N+V(Inf.)) 10 % 10 Разом 25 % 25
Отже, перший тип термнінів-словосполучень використовується найчастіше уюридичній терміносистемі – їх нараховується (45 % та 45 термінів усієїюридичної терміносистеми), трохи менше використовуються другий типтермінів-словосполучень – (25 % та 25 термінів усієї юридичної терміносистеми),ще менше використовуються третій тип термінів-словосполучень (20 % та 20термінів усієї юридичної терміноситеми, а четвретий типтермнінів-словосполучень використовується нацменше у юридичній терміносистемі(10 % та 10 термінів усієї юридичної терміносистеми).
За синтаксичними ознаками розрізняємо:
1) безприйменникові сполучення слів, з’єднані способом керування: income tax, tax abatement, entire contract – подохідний податок, податковазнижка, нероздільний договір;
2) прийменникові словосполучення: bill of sale, agreement by parol, agency by estoppel − накладна, поштучна оплата, агенціяпро звільнення прав.
Таблиця 15
Класифікація юридичнихтермінів-словосполучень за синтаксичними ознаками№ п/п Тип словосполучення Частотність вживання (%)
Частотність вживання
(абсолютне число) 1 Безприйменникові сполучення 75 % 75 2 Прийменникові сполучення 25 % 25 Разом 25 % 25
Отже, безприйменникові термніни-словосполучення використовуєтьсянайчастіше у юридичній терміносистемі – їх нараховується (75 % та 75 термінівусієї юридичної терміносистеми), а найменше використовуються прийменниковітерміни-словосполучення – (25 % та 25 термінів усієї юридичної терміносистеми)
2.3 Тремінологічні словосполучення в мові юридичної терміносистеми
Насучасному етапі однією з найбільш актуальних проблем у термінознавстві є проблемаструктури й меж терміна. Одні мовознавці ([Винокур, Звегінцев, Будагов)вважають, що терміни повинні бути однослівними. Але практика свідчить, щотермінологію, яка реально обслуговує певну галузь науки, не можна обмежитиоднослівними термінами, це збіднює терміносистеми; не дає можливості більшточно назвати поняття.
Якзазначає Б.М. Головін, логічно було б визнатитермінами як окремі слова, так і словосполучення, яким властива номінативна йсигніфікативна функції в тій чи іншій спеціальній сфері діяльності [Головін1973, с.56]. Такої ж думки дотримуються й інші мовознавці (Скороходько, Денисов,Сергєєв, Гречко та інші).
Терміни-словосполученняв термінознавчій літературі називають по-різному. Так, у термінологічномусловнику, розробленому Н.В. Рубцевоюнаводяться такі синоніми до «термінологічне словосполучення»:«складений термін», «багатослівний термін»,«багатослівний складений термін», «термін-словосполучення».Що ж таке «складений термін», його межі, чи є критерії виділеннябагатослівних термінів і критерії їх термінологічності?
Деякімовознавці вирішують названі проблеми формально-дидактичним шляхом. Так, П.В. Веселов вважає, що «довжина терміна винна відповідати»допустимій" довжині слів у природних умовах". Його думкупідтримують й інші вчені (Будько, Гаазе-Рапопорт). Але, як зазначає ЗахаровB.C., «уживання багатокомпонентних складних конструкцій як термінів надаєїм більшої смислової точності для вираження одразу декількох відмінних якостейпредметів''. Складені терміни краще відповідають вимогам наукового визначенняявищ, »… такі аналітичні найменування виражають окремі суттєві ознакипредмета, являючи собою фрагменти визначення різного ступеня деталізації".
Складенимитермінами легше забезпечити точність визначення, оскільки "… сполученнямлексичних одиниць взаємно обмежується їх багатозначність".
Отже,проблема визначення меж терміна певною мірою пов'язана з такими вимогами дотерміна, як точність і стислість.
Алевимога стислості передбачає створення одне-, двослівних термінів, а вимога точностіпередбачає й появу багатокомпонентних термінів. Щоб уникнути цього протиріччя,Б.М. Головін пропонує визначати межітермінів, виходячи з мовних фактів, а не на підставі штучних методів і правил.Таким чином, виникає актуальна проблема визначення меж реальних термінів уреальних текстах на підставі вивчення дійсного функціонування конкретноїтермінології.
Чи можемо мі кваліфікувати як термін такі фрагменти тексту, як«скоєння замаху з метою нанесення важких тілесних ушкоджень »,"інститут правового забезпечення охорони здоров'я працівників сільськогогосподарства", «убивство за обставин, які виправдовують провину», «умисне убивство, вчинене з метою приховати інший злочин а абополегшити його вчинення»? Це один (самостійний) термін чи сполучення термінів, що функціонують якодин термін?
Б.М.Головін вважає, що «якщо це й сполучення термінів, що функціонують як одинтермін, тобто вживаються для вираження цілісного, стійкого, хоча йрозчленованого поняття, те такі терміносполучення повинні, принаймні, функціональнодорівнюватися термінам і розглядатися в їх системі» [13, с. 268]. Крім того, Б.М. Головін пропонує три логічні правила, за допомогою яких можнаперевірити, чи є словосполучення терміном: 1)"… якщо? одиниця мови, щопозначає родове поняття, − термін, тоді й всі одиниці мови, якіпозначають видові поняття, − теж терміни...";
2) «якщо одиниці мови, що позначають певне ціле, якусь складнуструктуру, − термін, тоді й всі одиницімови, що позначають частини цілого, сторони, елементи й відношення структури, − теж терміни...»;
3) «якщо одиниці мови, що позначають певний складний механізм,конструкцію, − термін, тоді й всі одиницімови, що позначають вузли, складові частини, елементи цього механізму й зв'язкиміж ними, − теж терміни''.
Найважливішоюознакою термінологічного словосполучення є його відтворюваність у професійнійсфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термінбуде стійким лише для певної системи зрозуміти. За межами конкретноїтермінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і несприйматиметься як зв'язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміномстоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого)професійного поняття.
Термінологіядля терміна є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межамиякого слово втрачає ознаки терміна.
Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є ті, що зазв'язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти зберігаютьсвоє пряме значення) і одночасно – закритими (бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вонивтрачають свою термінологічність).
Порівняймо:слідча таємниця й важлива слідча таємниця судоваекспертиза і ретельна судова експертиза.
Умежах юридичної термінології виділяється значний відсоток термінів, утворенихсинтаксичним способом. За кількістю компонентів можна виділити 1)двокомпонентні; 2) трикомпонентні: 3) полікомпонентні. Найбільш поширеними вюридичній термінології є такі синтаксичні типи:
І.Двокомпонентні:
1.»прикметник -+- іменник у Н. в. однини":
Юридична практика – practice of law, law practice, кримінальне судочинство – criminal trial, авторське право – copyrihgt, фізична особа – physical person, умисне вбивство – wilfulhomicide, цивільний позивач – civil accusor, правова допомога – legal redress, юридичний факт jural fact,досудове слідство – prejudicial inquiry, повторний злочин – second offence, прямий умисел – direct intention, дитяча злочинність – child criminalism, смертна кара – death, legal killing, execution, capital punishment,death penalty, умовне звільнення – discharge, dismission, military leave, виправні роботи – correctious rights.
2.«прикметник + іменник у Н.в. множини»:
Кримінальні діяння – criminal actions, речові докази – legallyobtained evidence, противоправні дії –unlawful means, yмисні дії – intented actions, правоохоронні органи – law machinery, дисциплінарні провини –disciplinary standards.
3."іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника":
Місіце подій – arena, locus in quo, вчинення злочину– administration of crime,commission of crime, commission of offence, perpetration of crime,perpetration, committal of offence, вирок суду – judgement of court, court decision, legal decision, per curiam opinion, склад злочину – components of crime, corpus delicti,legally defined crime, constituent element of offence,
4."іменник у Н.в. + іменниково-прийменникова конструкція":
Готування до вбивства – murder preparation, доведення до самогубства – reduction to suicide.
Таблиця 16
Синтаксичні способи утворення двокомпонентних термінів в українській мові№п/п Тип терміну Частотність використання у %
Частотність використання
(в абсолютних числах) 1 Прикметник + іменник у Н. в. однини 75 % 75 2 Прикметник + іменник у Н.в. множини 15 % 15 3 Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника 5 % 5 4 Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника 5 % 5 Разом 100 % 100
Отже, найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінівтипу Прикметник-+- іменник у Н. в. однини – 75 %, друге місце посідають терміни типу Прикметник + іменник у Н.в.множини – 15 %,а найменше використовуються юридичні терміни типу Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. безприйменника– 5 %та Іменник уН.в. + іменник у Р.В. без прийменника – 5 % термінів юридичної терміносистеми.
П.Трикомпонентні синтаксичні типи:
1.«прикметник + прикметник + іменник»:
Невольові юридичні факти – inadvertent juridicial facts, організоване злочинне формування – organized crime, organized outlawry, organized underworld, міжнародна судова процедура – international judicial practice, загальний трудовий стаж – general time-record.
2. "іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в.":
Суд присяжних засідателів – jury trial of assessor, порушення кримінальної справи – the start of criminal case,
3. «прикметник -+- іменник у Н.в. + іменник у Р.в.»:
Спільна власність подружжя – ownership of property, позитивна поведінка потерпілих – positive act of complainant, законодавчі норми права – legislative norms of law, суб'єктивна сторона злочину – subject side of a crime, дійсний радник юстиції – effectual counselor of justice.
4. "іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.":
Огляд місця подій – the examination of venue, право власності громадян right of ownership of citizens, відстрочка виконання вироку – reprieve, respite.
5. "іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в.":
Право на відшкодування витрат – right to compensation of expenses, право на волю слова – the right of saying, пенсія за вислугу років –superannuation allowance, superannuation.
6. «прислівник -+- прикметник + іменник у Н.в.»:
Суспільно небезпечні діяння – socially dangerous actions, особливо небезпечний злочин – specialy hard crime.
Таблиця 17
Синтаксичні способи утворення трикомпонентних термінів№ п/п Тип терміну Частотність використання у %
Частотність використання
(в абсолютних числах) 1 Прикметник + прикметник + іменник 65 % 75 2 Іменник у Н.в. + прикметник + іменник у Р.в. 15 % 15 3 Прикметник+ іменник у Н.в. + іменник у Р.в. 5 % 5 4 Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в. 5 % 5 5 Іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в. 5 % 5 6 Прислівник + прикметник + іменник у Н.в. 5 % 5 Разом 100 % 100
Отже, найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінівтипу Прикметник+ прикметник + іменни – 75 %, друге місце посідають терміни типу Іменник у Н.в. + прикметник + іменнику Р.в. – 15 %, анайменше використовуються юридичні терміни типу Прикметник -+- іменник у Н.в. +іменник у Р.в. –5 %, Іменник уН.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.– 5 %, Іменник у Н.в. + іменник у З.в. +іменник у Р.в. – 5 % та Прислівник -+- прикметник + іменник у Н.в – 5 %термінів юридичної терміносистеми.
III. Полікомпонентні терміни можуть включати чотири, п'ять, шість і більшеодиниць:
Добровіїьна відмова від вчинення замаху на злочин – voluntary refusal from criminal actions.
Серед багатокомпонентних юридичних термінів особливе місце посідаютьсинтаксичні моделі предикативного типу: норми права, що надають повноваження;норми права, що зобов'язують; злочин, скоєний через необережність; злочин,скоєний умисне; громадяни, що мають обмежену дієздатність; умисне убивствожінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності; умисне вбивство,вчинене з особливою жорстокістю; умисне вбивство, вчинене в стані сильногощиросердечного хвилювання.
2.4 Юридичні тексти в аспекті перекладу
Упершу чергу увагу слід відзначитистилістичні характеристики юридичних текстів, до яких належать законі, проекти законів, акти, підзаконні акти, конвенціїміжнародного права і т. ін.
Закони досить однорідні за типологічнимиознаками в різних мовах, і лише юрист у змозі їх вірно тлумачити та редагувати.Основними характеристиками англійської правової мови вважають велику кількістьскладнопідрядних речень з двома і більше підрядними, переваги іменнихсловосполучень, використання запозичень з французької і латинської мов тазагальновживаної лексики у вузькоспеціальних значеннях і т. і.
A child who commits any act that would be considered a crimeif done by an adult can be declared a delinquent. To choose the actual trialjurors from among the ueniremen, lawyers conduct what is known a voir dire. / Дитина, яка скоює будь-яке нещаконнедіяння визнається правопорушником, а підліток – визнається злочинцем Над нимиведеться, загальний судовий процес, на якому присутні судді, зі складу судуприсяжних, а адвокати підсудних проводять процедуру допиту свідків.
Юридичним термінам, які несуть основну когнітивну інформацію, притаманнаоднозначність, відсутність, емоційного забарвлення, незалежність від контексту.Значна їх частина щироко відома, наприклад: crime «злочин», private property «приватна власність»,«покарання», trial «судовий розгляд, суд',damage шкода, пошкодження».
Архаїчне забарвлення юридичних термінів створює колорит високого стилю,що пов’язано з високим статусом даних текстів у суспільстві: In addition, there must be no lair declaring 1he agreement null and void / Іна додачу, ніхто не зможе проголосити нашу угоду не дійсною.
Об'єктивність подачі інформації забезпечується пануванням абсолютноготеперішнього години дієслова та пасивними конструкціями, а її всеохоплюючийхарактер − навідною семантиккоюпідмета, вираженого не лише іменниками юридичної тематики, алі й іменниками тазайменниками з узагальнюючою семантикою.
Upon reaching the starting point, searchers proceed downtheir lanes, reverse their direction, and continue in this fashion until thearea has been thoroughly examined. The amount of bail is determined by a judgeand varies from case to case. A variation of the strip search is the grid.Persuasiveness and perseverance are essential to success / Щоб досягти початковогорезультату, адвокати гнуть свою лінію, наполягають на своїй правоті, іпродовжують стояти на своєму, ця область не буде повністю розглянута. Обїємзастави визначається суддями і змінюється в залежності від випадку до випадку.Адвокат повинен триматися своєї точки зору і брати до уваги всі варіанти.Переконливість і наполегливість мають велике значення для успіху.
Директивнийхарактер інформації в юридичних текстах передається за допомогою дієслівнихструктур модальності необхідності та модальності можливості:
Questions should be asked in systematic and chronologicalorder. Matters of common interest may be discussed such as children, sport, militaryservice or membership in civil organizations / Питання необхідно задавати усистематичному та хронологічному порядку. Можуть бути обговорені питанняспільного інтересу, такі як: діти, спорт, військова служба, або ж членство у громадських організаціях .
Длясинтаксису даних текстів характерна висока частотність логічних структур зізначенням умови та заподій. Необхідність запобігти неоднозначному тлумаченнюпризводить до значної кількості однорідних членів речення та одноріднихпідрядних речень:
If the smooth sketch is not drawn to scale. these distancesmust be shown. If the answers are satisfactory and there are no reasonablegrounds for suspicion, no search -may take place. The interviewer must beemphatic, sympathetic, objective / Якщо відповіді задовільні і там не має жодних підстав дляпідозр, розслідування може бути припинено. Інспектор повинен бути виразний,нести довіру, об'єктивний.
У цьому юридичному тексті „поширена тавтологічна когезія — повтор укожній наступній фразі одного того ж іменника:
А criте scene may be defined as the location on which the offense was committed. A crime scene search must, however,include the specific setting of the crime and its environment. The purpose ofthe crime scene search is to obtain physical evidence. In some states, thehusband is primarily liable, but the wife is now secondarily liable / Сцена злочину, може бути визначена,як територія, на якій був сконений цей злочин. Розлідування злочину повинновключати певне розміщення злочину та його навколишнє середовище. Метарозслідування злочину полягає у збиранні доказів у скоєнні злочину. У деякихкраїнах статус чоловіка визначається як голови сім'ї, а дружина має другорядний статус.
Щодолексичних проблем перекладу, вони пов'язані зі шляхами передачі термінів,інтернаціоналізмів, вільних словосполучень, багатозначних слів табезеквівалентних одиниць. Терміни, як правило, перекладаються одиничнимивідповідниками "(offense «правопорушення, criminal law»кримінальне право", plaintiff «позивач.»), іноді вони передаються описовим шляхом(наприклад, venireman «член сформованого складу присяжних', assault»образа та погроза фізичним насильством"). Можливий перекладуодного слова словосполученням та навпаки, наприклад: conversion «привласненнямайна», recovery «стягнення в судновому порядку».Інтернаціоналізми правової тематики транслітерують або транскрибують у мовіперекладу (наприклад: contract «контракт» (абовикористовують український синонім «договір»), civil'цивільний", appeal «апелювати», diminished capacity«обмежена кримінальна відповідальність»), іноді використовуючипояснюючі доповнення (наприклад, felony «фелонія (тяжкий злочин, що стоїтьміж зрадою та місдимінором»), misdemeanor «місдихінор (злочинсередньої' тяжкості, що межує з адміністративним правопорушенням»).
Поряд з інтернаціоналізмами існує група “фальшивих друзівперекладача", наприклад: construction «тлумачення», conservator«охоронець».
Однакбагато інтернаціоналізмів мають відповідники не лише в плані вираження, алі й уплані змісту. У певних лексико-семантичних варіантах інтернаціональні словаанглійської мови можуть співпадати зі своїми фонетико-графічними аналогами вукраїнській мові.
При перекладі юридичних текстів часто використовують описовий переклад для передачізначень безеквівалентної лексики, наприклад: jury «суд присяжних», trial court «суд першої інстанції», a court of law «суд, що діє за нормами статутного абозагального права».
2.5 Лінгвокультурні фактори передачі юридичних термінів
Розгляд факторів передачі будь-якого тексту в умовах міжкультурноїкомунікації будується з урахуванням основних особливостей мовної культури, типуі механізму соціального кодування рідної (української) і іноземної(англійської) мов. Такий підхід дозволяє виявити нову точку зору на рішенняпрактичних задач, зв'язаних із проблемами перекладу, наприклад, юридичноготексту. Чільну роль у цьому зв'язку грає не тільки володіння соціальнимизнаннями правових норм, юридичної термінології, судово-процесуальних систем,але й особистісні якості перекладача, тому що передача будь-якого текступрипускає взаємодію суверенних національних мов, і, відповідно, культурнихконцептів. Для досягнення адекватної передачі тексту необхідно володітиспецифікою образів і зв'язаних з ними програм діяльності тих типів культур, міжякими ведеться комунікація.
Дослідницьким шляхом доведено, що ті або інші фрагменти дійсності,зв'язки і відносини знаходять висвітлення в мові як суспільному явищі.Прикладом цього може служити судова мова, що є розрізняючим чинником міжнаціональними культурами. Так, у США судово-юридична тематика є основноюскладовою частиною масової культури цієї країни.
Американський громадянин на підсвідомому рівні вірить у справедливість істабільність своєї правоохоронної системи. Нам же, для досягнення максимальнонаближеного й адекватного сприйняття чужої лінгвокультурної спільності,необхідно стати учасником комунікативного процесу, за допомогоютекстів-перекладів відповідної юридичної (правової) тематики. Саме передачатексту є однієї з форм взаємодії культур, вона дає відоме представлення прочужу культуру.
Юридична мова − це, можна сказати, державна мова’.Дане правило є дуже важливим, його не можна порушувати. Найбільша проблема вцьому випадку − неможливість в деяких випадках знайти точний, адекватнийпереклад з однієї мови на іншу. Це ускладнює роботу перекладача, створює певніперешкоди у використанні іншомовного юридичного документа.
Різні види перекладацької діяльностів неоднаковому ступені зберігають близькість до перекладу і, відповідно,відтворюють оригінал з більшою або меншою повнотою. Оскільки досягненняідеального перекладу є не зовсім можливим, то перекладачеві доводиться йти нарізного роду компроміси.
«Ступінь же реального наближеннядвомовної комунікації з перекладом до комунікації одномовної, природно,залежить від майстерності перекладача, але також і від ряду об'єктивнихобставин. До таких, в останню чергу, відносяться властивості тексту, щоперекладається, і спосіб виконання перекладу». Наприклад, юридичний документ єособливим перекладом, де мова повинна забезпечувати реалізацію суспільногопризначення і відповідності правовому узусу.
Здійснюючи переклад юридичноготексту, перекладач навмисно відступає від структурної і смислової відповідностіміж двома сторонами комунікації на користь їх рівноцінності в плані дії. Так,юридичний текст − одна з найважливіших життєвих форм виразу права.Юридичний документ, інший письмовий носій перекладної юридичної інформації, маєтекстові особливості, своєрідний мовний вираз. Не дивлячись на наявнісуперечності в поглядах учених-лінгвістів і юристів, більшість єдина в тому, щовсякий текст має лексичну, логічну і граматичну основи, певним чиноморганізовані з метою передачі інформації. Немає сумніву, що юридичні тексти вперекладі з іноземної мови на мову перекладу незалежно від їх функціональногопризначення і прагматичної ролі мають такі ж основи.
Треба зазначити, що правом є сукупністьправил поведінки індивідів і груп в суспільстві, що приписують кожному певнуформу дій і що формують принципи дозволу спірних питань. Тому мова перекладуюридичного документа повинна в цілому відповідати трьом умовам: бути точним,ясним і достовірним.
Текст більшості документів повиненмати рівний і спокійний стиль, що не викликає додаткових асоціацій і невідволікаючий від суті документа. Нейтральний виклад юридичних норм підвищуєефективність правового регулювання.
Висновки до розділу 2
Найчастіше у юридичнійтерміносистемі використовуються прості терміни, які складаються із одного слова(67 % термінів з вієї юридичної терміносистеми), трохи менше вживаються складнітерміни, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс (20 % термінівюридичної терміносистеми), а найменше використовуються терміни-словосполучення,які складаються із декількох компонентів (13 % термінів).
Отже, у юридичній терміносистеміанглійської мови найчастіше вживаються терміни-словосполучення, компонентами якихє самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення(75 % темінів усієї терміносистеми), трохи менше вживаютьсятерміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, адругий загальновживаної лексики. (15 % термінів термінів юридичноїтерміносистеми), а найменше вживаються терміни-словосполучення, обидвакомпоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тількисполучення цих слів є терміном. (10 % термінів усієї юридичної термінології).
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна є прийом транскодування (65 % вживання), калькуваннявикористовується у 25 % випадках перекладу, а опис значення використовуєтьсянайменше – 10 % перекладах юридичної термінології
Одним з найпростіших прийомів перекладутерміна на лексико-семантичному рівні є прийом канкретизації значення (65 %вживання), прийом генералізації значення використовується у використовується у25 % випадках перекладу, прийом експлікації та компресії використовуєтьсянайменше – у 5 % перекладах юридичної термінології
Найбільша група термінів уюридичній терміносистемі англійської мови – це прості терміни, що складаються зодного слова (75 %), трохи менше іживаються складні терміни, які складаються здвох компонентів (15 %), а найменша група юридичних термнів – цетерміни-словосполучення, які складаються з двох чи більше слів (10 %).
Найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінів типу Прикметник + іменник у Н. в.однини – 75 %,друге місце посідають терміни типу Прикметник + іменник у Н.в. множини – 15 %, а найменше використовуютьсяюридичні терміни типу Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника – 5 % та Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. безприйменника – 5 % термінів юридичної терміносистеми.
Отже, найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінівтипу Прикметник+ прикметник + іменни – 75 %, друге місце посідають терміни типу Іменник у Н.в. + прикметник + іменнику Р.в. – 15 %, анайменше використовуються юридичні терміни типу Прикметник + іменник у Н.в. + іменнику Р.в. – 5 %, Іменник у Н.в. + іменник уР.в. + іменник у Р.в.– 5 %, Іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в. –5 % та Прислівник + прикметник + іменник у Н.в – 5 % термінів юридичноїтерміносистеми.
РОЗДІЛ 3 СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ СКЛАДНИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Постійний інтерес до досліджень семантико-стилістичного, комунікативногоі прагматичного аспектів англійської юридичної мови як приналежної доофіційно-ділового стилю обумовлюється тим, що, як вважають її дослідники, самеофіційно-діловий стиль, основні риси якого успадковані з латинської мови,найяскравіше відбиває основні риси англійської мови взагалі.
Підчас лінгвістичних досліджень юридичного наукового стилю основна увага, як правило, приділяється вивченнютекстів Конституцій, законодавства, ділових документів: декретів, постанов,наказів, резолюцій, тощо. Аспекти цих досліджень, у тому числі й на матеріалі англійської мови, висвітлені як українськими,так і російськими дослідниками (О.Д. Пономарів, Т.Н. Мальчевська, В.І.Круковський, Ю.С. Стєпанов, Є.Б. Гумілевська, В. Підмогильний та Є. Плужник,Є.А. Рейман, З.В. Тимошенко та ін.), а також зарубіжними науковцями (Ж. Корню,П. Мімін, Ж. Рей, Ж.-Л. Суріу, П. Лера, А. Чезмартін та ін.), які одностайновисловлюють думку, що стиль англійської юридичної мови має глибоке історичне коріння, що у значній мірі пояснюєособливості його функціонування.
Однак у жодному із досліджень не вивчається феномен функціонування ускладі юридичної мови особливої категорії юридичних текстів – паремійнихвисловлювань: сентенцій, максим, афоризмів тощо. Дослідження, які констатуютьфакт їхнього існування, визначають паремійні висловлювання юридичного стилю якзасіб, що обумовлює одну з стилістичних рис юридичної мови – тяжіння доархаїчних мовних форм та конструкцій.
Про приналежні до правової галузі паремії згадують деяківчені-правознавці: Р. Давід; М.Д. Бойко, В.М. Співак та М.А. Хазін; Ж.-П.Грідель. Авторизосереджують увагу на вживанні таких висловлювань у публічних та судовихпромовах.
У галузі лінгвістичних досліджень виділення окремого класу паремійнихвисловлювань, вживаних у юридичному дискурсі, вітчизняними мовознавцями нездійснювалося. Можна назвати лише кілька праць, присвячених паремійнимюридичним висловлюванням, що належать англійським дослідникам (на матеріалі англійськоїмови). Паремії уюридичній мові визначаються ними, здебільшого, як особливий вид поетичнихвисловлювань, а основна увага зосереджується на філософсько-риторичномукомплексі їхніх особливостей, школу дослідження якого було започатковано іщеАристотелем. Саме Аристотель вперше згадував про паремійні юридичнівисловлювання, виділивши їх як окремий клас із загального масиву паремій, що у англійській мові отримав назви “adages juridical”. (Термін adage походить з латини і існує у багатьохіндо-європейських мовах).
Узв’язку з тим, що паремійні юридичні висловлювання не виділяються як окремийклас паремій вітчизняними мовознавцями, в українській мові не існує адекватногоеквівалента терміну “adage juridiсal”. Словники, найчастіше, наводять триваріанти його перекладу: сентенція, прислів’я, приказка, тоді як у англійській мові поняття “adage” охоплює великесемантичне поле значень і включає широкий синонімічний ряд визначень.
З огляду на те, що термін “сентенція” якнайбільш семантично наближений доюридичної тематики (від лат. sententia,що за часів давнини означало промову нормативного характеру наприкінці судовогозасідання), ми визначили семантичне поле “adage juridiсal” терміном “юридична сентенція” (даліпо тексту – ЮС).
Лексикаюридичної сфери – це та частина словниковогоскладу мови, до якої входять поняття, що позначають назви предметів, явищ,процесів соціально-юридичного життя.Вона пов’язана з відповідними науками та сферами економічного життя ―менеджментом, маркетингом, фінансами, людськими ресурсами, правом,виробництвом, оподаткуванням, статистикою, страхуванням тощо. Одним із основнихджерел формування сучасної української та англійської юридичної лексики є чужомовні запозичення.
Це пов’язано, зокрема, з тим, що наукові поняття, виражені юридичнимитермінами, за своєю природою прагнуть бути інтернаціональними, оскільки термінифункціонують саме у тих сферах людської діяльності, де реалізуються міжнароднівідносини. Юридичні, політичні та культурні зв’язки між різними народами єзовнішніми чинниками мовних інтерференцій, наслідком яких є запозиченнялексичних одиниць.
Термін«запозичення» вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. Зогляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченнямназивають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І.О. Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд,Л.А. Булаховський). Цей термін такожпозначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цьогопроцесу – запозичене слово, лексему (І.М. Обухова).
В українському та англійському мовознавстві проблема збагачення лексикиіншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слідвиділити роботи О. Потебні, І. Огієнка, С. Семчинського, Ю. Жлуктенка, Б. Ажнюка.Майже до кінця ХІХ ст. питання про доцільність чи недоцільність запозиченнярозглядалося з позиції проблеми чистоти мови: вчені та громадські діячі тогоперіоду прагнули довести можливість заміни будь-якого запозиченого словаукраїнським. І. Огієнко, І. Нечуй-Левицькийта Б. Грінченко особливо наполягали нанеобхідності звільнення рідної мови від чужоземних запозичень. Одним із перших,хто переконливо обґрунтував необхідність іншомовних запозичень, був І. Франко.
Актуальністьпроцесу запозичення іншомовної лексики в українську та англійську мову привернула увагу до ньогобагатьох дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст.Зокрема, освоєння іншомовних запозичень у наукових, а особливо у юридичній терміносистемах досліджують О. Лисенко, Г. Сергєєва; Д. Мазурик, О.Стишов розглядають запозичення слів як ефективнийсучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; лексико-семантичну рецепціюіншомовних слів в українській мові аналізує В.Симонок.
Хочавже у ХХ ст. виділялись причини іншомовних запозичень, але, по-перше, не булорозмежування екстралінгвальних та лінгвальних причин, по-друге, не булодостатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення зпроцесом освоєння слова у мові-рецепторі, і, по-третє, не виділялись окремопричини запозичення економічних англомовних термінів.
Загаломможна виділити дві великі групи причин запозичення юридичних термінів: екстралінгвальні(позамовні) та внутрішньолінгвальні (власне мовні).До екстралінгвальних належать юридичні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються вумовах глобалізації.
Внутрішньолінгвальнимипричинами запозичень є такі:
1)відсутність у мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;
2)тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту вукраїнській мові: clearing – кліринг– система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банкамивзаємних платіжних вимог сторін;
3)прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісеміїабо омонімії в запозиченій мові: factoring – факторинг – різновид торговельно-комісійної операції, поєднаної зкредитуванням оборотного капіталу клієнта.
Засвоєннямовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тіснопереплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці тамови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самоїмови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявностісоціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотезаО.Д. Пономарева).
Умомент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значенняутвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термінможе зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійноутвореного із елементів, які існують у власній мові. Наприклад, термінологічнеядро юридичноїлексики лексики формуютьназви осіб за видом діяльності. Для порівняння:
Агент– посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників(принципала-хазяїна) при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та зарахунок принципала. В англійській мові слово агент має ширше значення: Agent – 1) general: an individual authorized to act in behalf of another person, the principal (представник,довірена особа, що виконує від імені принципала-хазяїна різні доручення,завдання). 2)marketing: a middleman, who does not take title to the goods he or she sells (посередник, котрийукладає угоди не за свій рахунок і збуває чужі товари). 3) wholesaler: a wholesalingintermediary who does not take title to merchandise but serves primarily tobring buyers and sellers together and facilitate exchanges (оптовий торгівець, котрий представляє інтереси виробників, робить все для полегшення обміну товарами).
Брокер– оцінювач, комісіонер – особа або фірма, що спеціалізується на посередницькихбіржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певноговідсотка від суми угоди. В англійській мові це слово має таке значення: Broker – 1) a person who prepares contracts with third parties, as with a freight broker and customs broker, on behalf of a principal (особа, яка готує угоди від іменіінших сторін, найчастіше від імені хазяїна). 2) a wholesaling intermediary whose primary function is supplying market information and establishing contacts to facilitate sales for clients (оптовий торгівець, котрий володіє маркетинговоюінформацією і встановлює контакти для полегшення продажу для клієнтів).
Дистриб’ютор– незалежний оптовий посередник, який закуповує товари з метою їх продажуроздрібним фірмам для кінцевого споживання. Англійське: Distributor – 1) an intermediary thatdistributes products primarily to commercial or professional users (особа, котра поставляє товарикомерційним або професійним користувачам). 2) an individual who buys and sells goods to retailers andother users but does not sell in significant amounts to the consumer (особа, яка купує і продає товари роздрібним торговцям, але не продає у значних сумах для споживачів).
Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можнапояснити й етимологією слів, адже вони мають англійське походження. Вукраїнській мові вони закріпились зі зміною початкового значення.
Для запозичень в українській юридичній термінології в останнє десятиліттяхарактерними є два процеси: 1) збільшення кількості англомовних за походженнямслів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонувалив українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах.Так, наприклад, значенняслів „менеджер” і „бізнес” до початку 90-х років ХХ ст. було негативнозабарвлене, що підкреслювало конфліктні відносини у капіталістичномусуспільстві. Такі слова, як брокер, бестселер, боді-арт, бос, дисконт,інвестор, концерн, маркетинг, продюсер, рекет стали тепер загальновживаними,вони позначають вже реалії сучасного життя нашої країни і переважно маютьнейтральне чи позитивне значення.
Англомовнізапозичені терміни в юридичнійтерміносистемі української мови поділяються на декілька типів:
―запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже невідчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються ймають велику кількість похідних (real –реальний, partnership – партнерство тощо);
―суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межіпрофесійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (legalcounseling – юридичнаконсультація, legalguarantee –юридична гарантія, legalassistance –юридична взаємодопомога,law books, legal literature – юридична література, legal liability – юридична відповідальність);
―варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомоюлексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їхмайже неможливо [7, 9]: legaltraining –юридичне тренування, legalprivilege –юридична привілегія, termsof law — юридична термінологія, law firm– юридична фірма, legalform — юридична форма, legaltechnicality –юридична формальність.
― інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються неменше, ніж у трьох неспоріднених мовах [6, 164]: holding – холдинг –вид підприємництва, сутьякого полягає у придбанні контрольного пакету акцій різних компаній з метоюконтролю за їхньою діяльністю й отримання дивідендів; Leasing – лізинг – довгострокова орендаобладнання, машин, споруд виробничого призначення.
Основна причинаіншомовних запозичень полягає, передусім, у суперечностях між вимогами точностітерміна, з одного боку, й практичної лаконічності, – з другого. Проте, існуєвелика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старогопоняття, для якого в українській та англійській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, умові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають тесаме явище, тобто синонімічні пари. Вони бувають двох типів [6, c. 164]:
а)англомовне запозичення – однокомпонентний український еквівалент: дайджест –огляд; дилер – посередник, представник; дисконт – знижка; консалтинг –консультування; менеджер – керівник; офшорний – іноземний;
б)англомовне запозичення – багатокомпонентний український еквівалент: траст –довірче товариство; форс-мажор – непередбачені обставини; ріелтер – агент зпродажу нерухомості.
Заспостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українськівідповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів, що належать до першоїгрупи, відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагуіншомовним словам, як більш престижним, модним. У другій групі вища частотністьангліцизмів порівняно з українськими відповідниками пояснюється прагненняммовців до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).
Юридична термінологія постійно змінюється й оновлюється, отже варто пильнішеставитися до тієї лексики, що стає характерною для вжитку, інакше існує ризикпереобтяження терміносистеми іншомовними прямими запозиченнями й калькуваннями.Інколи складається враження, що ми більше піклуємось про міжнародністьтермінології, про те, щоб вона була сприйнята представниками тих націй, із мовяких відбувається запозичення, ніж про власну мову, простоту й зручністьтермінів у ній. Задлязбереження мови кращим варіантом є введення в обіг питомо українських термінівза умови їх наявності або реальної можливості утворення.
Існують певні об’єктивні причини англомовних запозичень в українській таанглійській юридичній лексиці. Але, якщо на початковому етапі нової хвилі іншомовних запозичень (кінець80-х – середина 90-х рр. ХХ ст.) переважали думки про те, що не слід їхбоятися, оскільки мова сама впорається з потоком запозичень, у процесі мовноїпрактики відпадатиме все штучне і зайве, а вдалі новотвори та доцільні запозиченняприживуться у мові, то останнім часом говорять про перенасиченість українськоїмови іншомовною лексикою.
Атому лунають думки про наукове прогнозування й навіть планування розвитку мови.Науковий підхід до прогнозування долі іншомовних запозичень може сприятивстановленню чітких критеріїв зарахування запозичень до складу українськоїмови. Проти неконтрольованих англомовних запозичень доволі активно виступаютьмовознавці з інших слов’янських країн, вважаючи, що надмірне захопленняіншомовними словами завдає шкоди рідній мові не лише на лексичному рівні, але йдля її будови загалом. Тому слід намагатись використовувати власні мовніресурси для адекватного відображення нових економічних реалій.
Роботаможе бути використана для подальших досліджень в галузі соціолінгвістики.
Висновки до розділу 3
Найбільше в юридичній літературі використовується перша модель (12 %),трохи менше використовується четверта модель – (11 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), ще менше використовується друга та треття модель твореннятермінів (6 % термінів усієї юридичної терміносистеми), ще меншевикуристовується сьома модель (3 % терміни усієї юридичної терміносистеми), анайменше використовуються п'ята та шоста модель – (2 % терміни усієї юридичноїтерміносистеми).
Найбільше використовується перша модель префіксальних іменниковихутворень – (77 % термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуєтьсядруга модель префіксальних іменникових утворень (13 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовується треття модель префіксальнихіменникових утворень (10 % термінів усієї юридичної терміносистеми).
Проті термніни-словосполучення використовується найчастіше у юридичнійтерміносистемі – їх нараховується (75 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються складні терміни-словосполучення –(25 % термінів усієї юридичної терміносистеми).
Іменні термніни-словосполученнявикористовується найчастіше у юридичній терміносистемі – їх нараховується (55 %термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуютьсяприкметникові терміни-словосполучення – (25 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються дієслівні терміни-словосполучення(20 % термінів усієї юридичної терміноситеми.
Перший тип термнінів-словосполучень за граматичними категоріямивикористовується найчастіше у юридичній терміносистемі – їх нараховується (45 %термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуються другийтип термінів-словосполучень – (25 % термінів усієї юридичної терміносистеми),ще менше використовуються третій тип термінів-словосполучень (20 % термінівусієї юридичної терміноситеми, а четвретий тип термнінів-словосполученьвикористовується нацменше у юридичній терміносистемі (10 % термінів усієїюридичної терміносистеми).
Безприйменниковітермніни-словосполучення використовується найчастіше у юридичній терміносистемі– їх нараховується (75 % термінів усієї юридичної терміносистеми), а найменшевикористовуються прийменникові терміни-словосполучення – (25 % термінів усієїюридичної терміносистеми).
ВИСНОВКИ
У магістерській роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішеннянаукової проблеми, що виявляється в дослідженні концептуальних засад сучасноготермінознавства, зокрема на базі юридичної термінології, що функціонує ванглійських текстах з питань юриспруденції (монографічних працях,навчально–методичній літературі, періодичних виданнях та документації) і даєпідстави дійти наступних висновків.
Генезис термінологічних транспозицій, зокрема входження юридичноїтермінології в юридичний дискурс, простежуємо вже в староанглійських текстах, векономічній лексиці середньовіччя, в старогерманських мовах, що, очевидно, пов’язано з прагненням надати економічнійдіяльності, економічним стосункам правового, законодавчого чи інструктивногозмісту.
У процесі взаємодії термінологічних систем (юридичної та економічної)фактично відбувається становлення міжкатегоріальної економіко–юридичноїтермінологічної системи, яка абсорбує термінологію цих двох підмов, сприяючиутворенню міждисциплінарного юридично–економічного дискурсу, ознаками котрогона лінгвістичному рівні є категорії економічного змісту у поєднанні зкатегоріями юридичного (чи навпаки).
Юридична термінологія в науковому дискурсі утворюється за такимиморфологічними моделями:
V+ –er, V+ –ee, V+ –ment, V+ –(i)tion, V+ –ation, V+ –ion, A+ –(i)ty, V+
–ance, V+ –(o)ry/ –(e)ry/ –(a)ry, ar– +N, dis– +N, co(n)– +N, counter– +N,
A/N + –able
Найбільш частотними з них є синтаксична група трикомпонентних термінів в англійській таукраїнській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. зприйменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга зачастотою вживання є Iменник уН. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15% термінів) та Iменник у Н. в. +прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групоює − Iменник у Н. в. + прикметник + іменнику З. в. з прийменником на (5 % −термінів).
Певнізміни, часом значні, в процесі функціонування юридичної термінології в науковому дискурсі відбуваються насемантичному рівні. Окремі юридичні терміни в економічному контексті зберігаютьсвою семантику і когнітивний потенціал (наприклад, abandonment, employer,employee, agency, arrest, law, monopoly, mortgage). Інші частково втрачають,набуваючи нового юридично–економічного змісту, або повністю десемантизуються (valid,capacity).
Високийрівень концентрації термінів юридичної та наукової підмов простежуємо в текстахмонографічних праць (переважно у працях, що стосуються деяких аспектівюриспруденції чи правового статусу економічних явищ), що пов’язано зреалізацією завдань наукового обґрунтування, тлумачення об’єктивноїінтерпретації інформації. В навчально–методичних працях функціонуваннядосліджуваної термінології значною мірою пов’язане з реалізацією дидактичнихзавдань тлумачення понять, дефініцій, економічних явищ та процесів. Удокументальному дискурсі юридичні терміни вживаються для надання тому чи іншомудокументові юридичної сили.
Результатидослідження свідчать, що проблеми функціонування юридичної термінологіїстановлять подальший інтерес в різних аспектах: лінгвістичному, дискурсному,соціальному, правовому. Доцільним є вивчення інших аспектів функціонуванняюридичної термінології, зокрема в історичному дискурсі (текстах з історії),країнознавчому, соціокультурологічному, екологічному. Ці питання під кутом зорулінгвістики, когнітивної лінгвістики, дискурсознавства та стилістики можутьстати предметом майбутніх досліджень.
У юридичній літературі англійської мови найчастіше використовуютьсятерміни з префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % термінів усієїтермінологічної системи), трохи менше використовуються терміни з префіксамисоипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % термінів термінологічноїсистеми юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемі використовуютьсятерміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % термінів юридичноїтерміносистеми).
Найбільшою групою термінів в англійській та українській мові є першасинтаксична група −Прикметник + іменник у Н.в (67 % термінів друга за частотою вживання є Іменнику Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 %), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 %).
Найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів в англійській таукраїнській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. іменник у З. в. зприйменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга зачастотою вживання є Iменник уН. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15% термінів) та Iменник у Н. в. +прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групоює − Iменник у Н. в. + прикметник + іменнику З. в. з прийменником на (5 % −термінів)
Найбільша середусіх груп юридичних термінів – група латинських запозичень – 82 % усіхтермінів, які вживаються у мові юридичної терміносистеми. Друга по часттівживання – це терміни французьких запозичень – 14 % вісіх термнів, а самоюнайменшою групою є – група власномовних слів – 4 % всіх термінв юридичної терміносистеми.
Найбільша кількість термінів, які зберігають свою семантику – це юридичнітерміни, які повністю зберігають свою юридичну семантику (74 % терміни всієїюридичної терміносистеми), друга за списком – терміни, які відповідаютьсемантиці у сфері юридичних текстів (їх нараховується – 16 % термінів всієїюридичної терміносистеми), а остання група – терміни, які частково реалізуютьзначення того чи іншого юридичного терміна – найменши у частотності вживання(вони складають 10 % термінів у юридичній терміносистемі).
Найчастіше у юридичнійтерміносистемі використовуються прості терміни, які складаються із одного слова(їх нараховується аж 67 % термінів з вієї юридичної терміносистеми), трохименше вживаються складні терміни, які складаються з двох слів і пишуться разомабо через дефіс (20 % термінів юридичної терміносистеми), а найменшевикористовуються терміни-словосполучення, які складаються із декількохкомпонентів (їх у юридичній терміносистемі – 13 % термінів).
Отже, у юридичній терміносистеміанглійської мови найчастіше вживаються терміни-словосполучення, компонентамияких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своєзначення (75 % темінів усієї терміносистеми), трохи менше вживаютьсятерміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, адругий загальновживаної лексики. (15 % термінів юридичної терміносистеми), анайменше вживаються терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являютьсясобою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном.(10 % термінів усієї юридичної термінології).
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна є прийом транскодування (65 % вживання), калькуваннявикористовується у 25 % випадках перекладу, а опис значення використовуєтьсянайменше – 10 % перекладах юридичної термінології
Одним з найпростіших прийомівперекладу терміна на лексико-семантичному рівні є прийом канкретизації значення(65 % вживання), прийом генералізації значення використовується у використовуєтьсяу 25 % випадках перекладу, прийом експлікації та компресії використовуєтьсянайменше – у 5 % перекладах юридичної термінології
Найбільша група термінів уюридичній терміносистемі англійської мови – це прості терміни, що складаються зодного слова (75 % термінів), трохи менше вживаються складні терміни, якіскладаються з двох компонентів (15 % термінів), а найменша група юридичнихтермнів – це терміни-словосполучення, які складаються з двох чи більше слів (10% термінів юридичної термінології).
Найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінів типу Прикметник + іменник у Н. в.однини – 75 %,друге місце посідають терміни типу Прикметник + іменник у Н.в. множини – 15 %, а найменше використовуютьсяюридичні терміни типу Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника – 5 % та Іменник у Н.в. + іменник у Р.В. безприйменника – 5 % термінів юридичної терміносистеми.
Отже, найчастіше використовуються синтаксичні типи юридичних термінівтипу Прикметник+ прикметник + іменни – 75 %, друге місце посідають терміни типу Іменник у Н.в. + прикметник + іменнику Р.в. – 15 %, анайменше використовуються юридичні терміни типу Прикметник + іменник у Н.в. + іменнику Р.в. – 5 %, Іменник у Н.в. + іменник уР.в. + іменник у Р.в.– 5 %, Іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в. –5 % та Прислівник + прикметник + іменник у Н.в – 5 % термінів юридичноїтерміносистеми.
Найбільше в юридичній літературі використовується перша модель (12 %термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовується четвертамодель – (11 % термінів усієї юридичної терміносистеми), ще меншевикористовується друга та треття модель творення термінів (6 % термінів усієїюридичної терміносистеми), ще менше викуристовується сьома модель (3 % терміниусієї юридичної терміносистеми), а найменше використовуються п'ята та шостамодель – (2 % терміни усієї юридичної терміносистеми).
Найбільше використовується перша модель префіксальних іменниковихутворень – (77 % термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуєтьсядруга модель префіксальних іменникових утворень (13 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовується треття модель префіксальнихіменникових утворень (10 % термінів усієї юридичної терміносистеми).
Проті термніни-словосполучення використовується найчастіше у юридичнійтерміносистемі – їх нараховується (75 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються складні терміни-словосполучення –(25 % термінів усієї юридичної терміносистеми).
Іменні термніни-словосполученнявикористовується найчастіше у юридичній терміносистемі – їх нараховується (55 %термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуютьсяприкметникові терміни-словосполучення – (25 % термінів усієї юридичноїтерміносистеми), а найменше використовуються дієслівні терміни-словосполучення(20 % термінів усієї юридичної терміноситеми.
Перший тип термнінів-словосполучень за граматичними категоріямивикористовується найчастіше у юридичній терміносистемі – їх нараховується (45 %термінів усієї юридичної терміносистеми), трохи менше використовуються другийтип термінів-словосполучень – (25 % термінів усієї юридичної терміносистеми),ще менше використовуються третій тип термінів-словосполучень (20 % термінівусієї юридичної терміноситеми, а четвретий тип термнінів-словосполученьвикористовується нацменше у юридичній терміносистемі (10 % термінів усієїюридичної терміносистеми).
Безприйменниковітермніни-словосполучення використовується найчастіше у юридичній терміносистемі– їх нараховується (75 % термінів усієї юридичної терміносистеми), а найменшевикористовуються прийменникові терміни-словосполучення – (25 % термінів усієїюридичної терміносистеми).
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алтицева Л.Ю…Функціонально-семантичні параметри іменників з неповною числовою парадигмою втекстах юридичного дискурсу: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 /Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. − К., 2003. −20с.
2. АлтицеваЛ.Ю… Аналітичніконструкції в технічній термінології української мови // Slowo, Tekst, Czas:Materialy naukowej 4–5 czerwca, 1996. – Szczecin, 1996. – С. 158–164.
3. Алтицева Л.Ю… Аналітична деривація якспосіб творення термінів. // Термінологічні читання. Тези, К., 1991.– С.86–89.
4. АпалатГ.П. Англійська юридична термінологія у текстах з економіки // Іноземнафілологія. Український науковий збірник. – 1999. – Вип.111. – С. 208–212.
5. АпалатГ.П. Англомовнийюридичний дискурс і його відтворення українською мовою: Автореф. дис… канд. філол. наук:10.02.16 / Н.Л. Волкогон / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с.— укp.
6. АпалатГ.П. Структура, семантика і прагматика юридичних текстів (на матеріалі сучасноїангломовної преси): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськийнаціональний лінгвістичний ун-т. − К., 2003. − 19с.
7. АрендаренкоІ. В. Англійська та українська юридична література (порівняльна типологія):Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.05 / НАН України; Інститут літературиім. Т.Г.Шевченка. − К., 2003. − 20с.
8. АрсенюкВ.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.– 215 с.
9. БалабінВ.В. Сучасний американський юридичний сленг як проблема перекладу: Автореф.дис… канд. філол. наук: 10.02.16 / В.В. Балабін / Київ. нац. ун-т ім.Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.
10. Борисова Л.Т.,Донской Я.Л. Профессионализмы и профессиональные жаргонизмы в отраслевом терминологическом словаре // Термины и их функционирование:Межвуз. сб. – Горький: Изд-во Горьковск. нац.ун-та, 1987. – С. 34-40.
11. БріловС.Л. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучаснійукраїнській мові. Монографія. – Львів, Видавничий центр Львівськогонаціонального ун–ту ім. Івана Франка, 2004. – 520 с.
12. Брак Г.Л.Лінгвістичний аналіз тексту. – Львів: Світ, 1999. – 142 с.
13. БородінН.П. Синонімія у термінології // Мовознавство. 1992. №3. – С.32-34.
14. ВинникО.П. Зооморфічна метафора у фінансовій термінології // Лінгвістичнідослідження: Зб. наук. пр. –Харків: ОВС, 2002. – Вип. 8. – С. 7 10.
15. Вербенєц М. Принципи творення сучасногодвомовного словника юридичної термінології // Вісник Міжнародного слов’янськогоуніверситету: Серія „Філологічні науки”. – Харків, 2003. – Т. 6, № 3. – С. 5-7.
16. ВербенєцМ. Розвиток юридичної термінології періоду становлення НТШ: українсько-польськіпаралелі. // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика:Вип. VIII. – К.: ВПЦ „Київськийуніверситет”, 2003. – С. 90-99.
17. ВербенєцМ. Комісія з юридичної термінології слов’янських мов 1849 року в історіїстановлення українського термінознавства // Актуальні проблеми українськоїлінгвістики: теорія і практика: Вип. VII. – К.: ВПЦ Київський університет, 2003. – С. 64-76.
18. ВередінГ.Ю. Передумови вироблення українських термінологічних стандартів // Мова ідуховність націй. – К., 1992. – С.157–164.
19. ВінокурН.А. Внутрішня форма і мотивованість термінів // Історія, стан і перспективирозбудови української термінології. – К.: Наука, 1992. – С.57–65.
20. ВийнюкО.Ю. Відтворення англійської юридичної лексики в українських науковихперекладах. −Київ: нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К.: 2003. — 20 с. — укp.
21. ВорошиловР.Л. Іншомовні слова в сучасній технічній термінології // Укр. правопис інаукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення. Матеріализасідань мовознавчої комісії та комісії всесвітньої л–ри НТШ у Львові 1994–1995рр. – Львів, 1996.– С.129–135.
22. ВорошиловО.Д. З історії української термінографії // Мова і духовність нації. – К.,1992.– С.141–157.
23. ВоробйоваР.Л. Вторинна номінація у технічній термінології // Семантика, синтактика,прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської науковоїконференції: Львів: Літопис, 1999.– С. 120 – 125.
24. Гармаш О.Л.Утворення телескопійних лексичних інновацій в англійській мові та особливостіїх перекладу // Вісник Сумськогодержавного університету. Серія Філологічні науки. – Суми, 2004. – № 3 (62). – С. 111-116
25. ГудманянА.Г. Відтворення власних назв у перекладі юридичних текстів. — К.: 2000. — 40с. — укp.
26. ГумовськаІ.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис,дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис… канд. філол.наук: 10.02.04 [Електронний ресурс] / І.М. Гумовська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 312 с.
27. ДавіденкоА.Л. До проблеми терміна “ділове українське мовлення” // Мова та їїфункціонування. – Вісник ЛДУ. – Вип.25. 1996. – С. 38–41.
28. ДавіденкоА.Л. Дериваційніпроцеси правничої термінології в економічних текстах // “Наукові записки” Тернопільськогодержавного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Мовознавство. – 2000.– №1. – С.99–104.
29. ДавіденкоА.Л. До питання про становлення лінгвістичного аналізу тексту як наукової інавчальної дисципліни // Семантика мови і тексту: Збірник статей 1У Міжнародноїконференції. – Івано–Франківськ, 2000.– С. 266 – 273.
30. ДавідовК.Г. До проблеми статусу міжнародних терміноелементів // Вісник Львів. нац.у–ту ім. Івана Франка, Серія: Філологія. – 2003. – С. 232–242.
31. Дерді Е.Т. Юридичні терміни-композити в англійській мові // Мовні і концептуальнікартини світу. — К., 2000. — 470 c.
32. ЗакревськаП.Б. Запозичені слова в українській технічній термінології: Тези допов VIМіжнар. наук. конф. – Львів, 1996.– С.236.
33. ЗавадькоЕ.Г. Засади вироблення української термінології // Тези І Міжнародн. наук.конф. Львів, 1992.– С.22–25. Українське термінознавство 30–х років і місце уньому інженера Івана Шелудька // ІІ Міжнародний конґрес МАУ, Львів, 1993.– С.233–238.
34. ЗорівчакА.Ю. З приводу деяких термінологічних нововведень у сучасній технічнійтермінології // Матеріали наукової конференції “Семантика мови і тексту”. –Івано–Франківськ, 1993.– С. 59–60.
35. Золотова Г.А. З історії виробленнязагальнограматичної концепції в українському мовознавстві // Функціональнаграматика: Тези доповідей Міжнародної конференції. – Донецьк, 1991.– С. 89–90.
36. ИвановаИ., Чахоян Л., Беляева Т. Інтернаціоналізми: «щирі чи»нещирі" друзі перекладача? // Вісник Київського національногоуніверситету ім. Тараса Шевченка: Іноземна філологія. — Київ: ВПЦ «Київськийуніверситет», 2001. — Вип. 31. — С. 61-65.
37. ИртеньєваН.С. Іншомовніслова в сучасній юридичній термінології // Мова і культура нації: Зб. Науковихпраць. – Львів, 2001. – С. 151 – 157.
38. ИртеньєваН.С. Іншомовніслова в сучасній юридичній термінології // Міжнародна поліцейська енциклопедія.– Київ: Видавничий дім, 2003.– Т. 1. с. 264 –265
39. Ильиш Б.А. Іменний словотвір в системіукраїнських технічних термінів / на матеріалі радіотехніки: Автореферат дис…канд. філол. наук. – К., 1987.– 17 с.
40. Ильиш Б.А. Інтернаціональні компоненти уструктурі слів-термінів // Вивчаємо українську мову і літературу. Харків, 2007.− № 15 (127). − С.2-5
41. Квитко И.С.Термин в научном документе. Автореферат диссертации на соискание ученой степеникандидата филологических наук. – М., 1979.
42. Клименко Л.В.Паронімія в юридичних сентенціях англійської мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.:Вид. центр КНЛУ, 2001. — Вип. 7. – С. 97-100.
43. КлименкоЛ.В. Семіотичні аспекти юридичних сентенцій англійської мови // Мовні іконцептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Прайм-М, 2002. – Вип. 6. — Кн.1. – С. 186-194.
44. КлименкоЛ.В. Утвердження юридичного статусу англійської мови // Мовні і концептуальнікартини світу: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2000. – С. 169-175.
45. Клименко Л.В.Сталі словосполучення в юридичній мові // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. пр. К.: Логос, 2000. — С. 125-128.
46. КазаковаТ.А. Кодифікаціятермінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мов Проблемиукраїнської термінології: Вісник національного у–ту “Львівська політехніка. – №503. – 2004. – с. 34 – 38.
47. КоцюбаЗ.Г. Експресивність номінативних речень як перекладознавча проблема при перекладіюридичних текстів (на матеріалі англійської та української мов): Автореф.дис… канд. філол. наук: 10.02.16 / З.Г. Коцюба / Київ. нац. ун-т ім.Т.Шевченка. — К.: 2001. — 21 с. — укp.
48. КрыжановскаяА.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / АН УССР, Ин-т языковедения им. А.А. Потебни. – К.: Науковадумка, 1987. – 164 с.
49. Кунин А.В. Курсфразеологии современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1996. – 379 с.
50. Лекант П.А. Лінгвістика тексту вінтерпретації І.І.Ковалика // Актуальні проблеми українського словотвору. –Івано–Франківськ, 1995 С.81–82.
51. Лях І.Деякі аспекти взаємодії номінативних одиниць синтаксису та словотвору (наматеріалі англійської термінологіїгірничої справи) // Нова філологія. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2002.- № 2. – С. 60-66.
52. ЛяшукА.М. Семантична структура юридичних термінів української та англійської мов:Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.17 [Електронний ресурс] / А.М. Ляшук;Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2007. — 470 с.
53. МарузоЖ. Р. Міжмовна інтерференція якпсихолінгвістична універсалія // Мовні та концептуальні картини світу: Збірникнаукових праць. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,2000. — С. 371-375.
54. МишлановаС.Л. Міжмовна термінологічна омонімія як проблема прикладного мовознавства//Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових статей. − Київ:Київський державний лінгвістичний університет, 2001. − Вип. 5. — С.139-143.
55. МоргунВ.В. Міжнароднітерміноелементи в системі науково–технічних термінів // Проблеми українськоїтермінології: Вісник державного у–ту “Львівська політехніка”. – № 402. – Львів,2000. – С. 54 – 59.
56. Мостовий М.І. Мовна особистість українського геніякрізь призму сучасної лінгвістики (Тетяна Космеда. Комунікативна компетенціяІвана Франка. − Львів: ПАІС, 2006. - 328 с.) // Лінгвістичнідослідження: Збірник наук, праць Харківського націон. педагогічного ун-ту ім.Г. Сковороди. − Вип. 20. Харків. − 2006. − С.168-173.
57. Макєєва С.О. Мовна картина світу. Взаємодія мов. – Харків: Основа,1998. – 169 с.
58. НепийводаН.Ф. Науковіпоступи в технічній термінології 30–х років // Проблема укр. науково–технічноїтермінології: Тези допов. VI Міжнар. наук. конф. – Львів, 1996.– С.38.
59. НепийводаН.Ф. Новітенденції розвитку української науково–технічної термінології // МатеріалиВсеукраїнської конференції “Нові тенденції розвитку української мови: аспектиперекладу”, Львів, 2002.– с. 40 –44.
60. НепийводаН.Ф. Новийпідручник зі стилістики // Дивослово. – 2004. – № 4 – С. 73–74. (рецензія напідручник Л. Мацько, О. Сидоренко, О. Мацько. Стилістика української мови. –К., Вища школа, 2003.)
61. НаконечнийН.Б. Нові слова з міжнародними компонентами в газетному тексті // Лінгвістичнідослідження: Збірник наукових праць. – Випуск 23. – Харків, 2007. – С. 18-24.
62. Овсяннік Р.П. Особливості англійської юридичної термінологіїв економічному дискурсі // Матеріали 2-ї західно-регіон. наук.-метод. конф.викладачів іноз. мов вищих навч. закладів “Лінгво-дидактичнийплюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах”. – Тернопіль.– 1999. – С. 142–146
63. ПавловВ.М. Питанняуніфікації української технічної термінології // Міжнар. наукова конференція. –Чернівці, 1991.– С.112–114.
64. ПавловВ.М. Перспективикомп’ютеризації науково–технічної термінології // Тези П Міжнародної наук.конф. ”Проблеми української науково–технічної термінології” – вересень 1993. –Львів, 1993. –С.302–304
65. ПетроваТ.І. Подія уфінансово-економічній термінографії // Вища школа. − 2006 − № 4. −С.84-89.
66. ПетроваТ.І. Повагадо закону — важливе для майбутнього економіки України // Матеріали міжвузівськоїнаук.-практ. конф. “Актуальні проблеми розвитку економікиУкраїни в перехідний період до ринку”. – Ч. 1. – Тернопіль. – 1996. – С. 79.
67. ПетроваТ.І. Проюридичну термінологію як відкриту систему // Матеріали міжвузівськоїнауково–практичної конференції “Проблеми функціонування державної мови вУкраїні та методика її викладання у навчальних закладах системи МВС”, – Львів,1997. – С.91 – 97
68. ПілецькийВ.І. Проблемисучасної української наукової термінології // Фізико–хімічна механікаматеріалів: Міжнародний науково–технічний журнал. – 2000. – № 6. – С. 121 –122.
69. ПілецькийВ.І. Проблеманаціональної технічної термінології і лексикографічна практика. – К., НКМ ВО,1991.– С.49–59 (у співавторстві).
70. ПокровськаО.А. Українська термінологія ринкових відносин: Дис… канд. філол. наук:10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім.В.Н. Каразіна. – Харків, 1995. – 207 с.
71. Прохорова В.Н. Обэмоциональности термина // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. – М.: Наука, 1970. – С.153 – 159.
72. РихлоО.П. Відтворення мовно-стилістичних особливостей англійських юридичних текстівв українських перекладах: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.16 / О.П.Рихло / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.
73. РостовецькаТ.В. Англійські юридичні терміни та їх українські відповідники у сфері фіксаціїі в професійному використанні //Філологічні студії. – Луцьк, 2004. – № 1(25). – С. 104-107.
74. СапожникІ. Алгоритм перекладу англійських юридичних термінів українською мовою. //Науковий вісник Чернівецького національного університету: збірник науковихпраць Вип. 234: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.143-149.
75. СазановаА.В. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українськіймовній картині світу. – Харків: Основа, 2000. – 330 с.
76. СергєєваГ.А. Англомовні запозичення в українській правничій термінології: Автореф.дис… канд. філол. наук: 10.02.01 [Електронний ресурс] / Г.А. Сергєєва; Харк.нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна.— Х., 2002. —370 с
77. Снігур С.Юридичні терміни як перекладознавча проблема // Вісник. — Львів, 2003. — N490: Проблеми українськоїтермінології. — 570 c.
78. Суперанская А.В.,Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология. Вопросы теории. – М.: Наука, 1989. – 243 с
79. Сусов І.П. Слова з міжнароднимитерміноелементами у сучасній українській мові. Слова з компонентом авто. −К.: Просвіта, 2001, s. 43–57.
80. СусовІ.П. Синонімія утермінології радіотехніки // Теорія і прагматика термінологічної лексики. – К.,НКМ ВО, 1991.– С.47–48.
81. СусовІ.П. Словниклінгвістичних термінів Є Кротевича та Н. Родзевич у контексті аналогічнихсловників // Тези регіональної наук. конф. – Львів, 1991.– С.37–39.
82. СмирницкийД. Ф. Системнаорганізація української юридичної термінології // Стан кондифікаційного процесув Україні: системність, пріоритети, уніфікація: Тези ІІІ Всеукраїнськоїконференції, К.: 1995. – С.136.
83. СмирницкийД. Ф. Становленнясистеми українських технічних термінів // Провідні лінгвістичні концепції кінцяХХ ст.: Тези Всеукраїнської наук.конф. Львів, 1996.– С. 139–140.
84. СмирницкийД. Ф. Семантико-стилістичні аспекти функціонування юридичноїтермінології в економічному тексті // Іноземномовний текст за фахом:лінгводидактичні аспекти. – Львів: Світ, 1998. – С. 136 –141.
85. Скороходько Э.Ф.Вопросы перевода английской научно-технической литературы. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1963. – 92с
86. ТкачоваІ. В. Ткачова І. В. Порівняльний аналіз лексики банківського права (на прикладіросійської, української та англійської мов) // Актуальні проблеми сучасноїнауки в дослідженнях молодих учених. — Сімферополь, 2004. — Вип.5. — С.214–220.
87. ТлапшаковаА.Ж. Трактуваннятерміноелемента у сучасній науці // Проблеми української термінології: Вісникнаціонального університету “Львівська політехніка”. – 2003. –№ 490.– с. 3–11.
88. ТоміловаН.Б. Термінологічні словосполучення в лінгвістичній концепції В.В. Виноградова// Методологічні рекомендації, – Львів, 1989.– С. 12–13.
89. ТоміловаН.Б. Термінологія 20–30–х років в оцінці І. Огієнка // Іван Огієнко: Тезидопов. Всеукр.наук. конф. Львів, 1992.– Ч.І.– С.104–106.
90. ТоміловаН.Б. Технічні терміни з постпозитивними іномовними компонентами в українськіймові // Словотвір як вияв динаміки мови: наукова конференція, присвяченапам’яті проф. Возного Т., Львів. 1994. – С. 104–106.
91. ТоміловаН.Б. Термінологія і сучасний правопис // Тези наукової конференції з проблемсучасного українського правопису і термінології, К., 1997, С.59–62.
92. ТимчукП.Ж. Терміни та професійна лексика кінця XX − початку XXI століття // Українська термінологіяі сучасність: Збірник наукових праць. − К., 2007. − С.69-73.
93. ТимчукП.Ж. «Термінологічнийсуржик» як вияв міжмовної інтерференції у спеціальних текстах //Українськатермінологія і сучасність: Збірник наукових праць. − Київ: КНЕУ, 2001. − Вип. IV. − С.289-292.
94. УшаковаМ.Б. Українське термінознавство на сучасному етапі // Український правопис інаукова термінологія: проблеми норми і сучасність: Матеріали мовознавчоїкомісії НТШ, – Львів, 1997, С.101–108.
95. УшаковаМ.Б. Українське термінознавство 1990–х років // Про український правопис іпроблеми мови: Збірник 16-ої Річної Конференції Національного університетуімені Т.Шевченка
96. ЧуєшковаО.В. Аналітичні номінації в економічній терміносистемі (структурно-типологічнийаспект): Дис… канд. філол. наук:10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2002. – 189 с.
97. Шелов С.Д.Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. –1984. – № 5. – С.76 – 87.
98. Шелов С.Д.Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. –1984. – № 5. – С.76 – 87