ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ, БИЗНЕСА И ПРАВА
КАФЕДРА АНГЛИЙСКОЙ ФИЛОЛОГИИ И ПЕРЕВОДА
КУРСОВАЯ РАБОТА
Тема:Реалии в современном английском языке и их перевод на родной язык (на материалеповести Дж. Селленджера «Над пропастью во ржи»)
Выполнила:
Студентка группы РП-98-3
Днепропетровск
2001
ЗМІСТ
Вступ
Розділ I Реалія в системі безеквівалентної лексики
Розділ II Визначення реалії, її структури такласифікації
Розділ III Способи перекладу реалій
Розділ IV Аналіз реалій з повісті Дж. Селінджера “Надпрірвою у житі
Висновки
Списоквикористаних джерел
ВСТУП
Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість маютьсвої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняютьрізні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожніймові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючиповних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони єоб’єктом цього дослідження.
Метою цієї курсової роботи є:
1. Визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики
2. Визначити зміст поняття “реалія”, структуру та типи реалій
3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій
4. Зробити аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську наматеріалі повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”.
Переклад реалій – це частина великої і важливоїпроблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самогозародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складубезеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичниходиниць [4, с. 106].
У перекладознавчих працях слово “реалія” як термінз’явилося у 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці“О художественном переводе” (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, авторзазначає: “це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних,а й літературознавчих і історико — лінгвістичних, не кажучи вже пронеобхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє… усвідомити всіособливості соціальних умов… історичні і географічні реалії і та ін.” [11, с.23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню термінареалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [17, с. 104]. Також, термін “реалія” зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної лексики, де дослідник пише: “Найтиповішою безеквівалентною лексикою слідвважати імена власні і слова, що позначають національно-специфичні реалії”[12, с. 23] .
У 1952 році Л. Соболєв уперше дав визначення терміна“реалія” як лексичної одиниці: “Терміном “реалії” позначають побутові іспецифічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, аотже, і в мовах інших народів” [12, с. 24]. В українському перекладознавствітермін “реалія” вперше вживає О.Кундзіч в 1954 році у праці “ Перекладацькамисль і перекладацький недомисел”, підкреслюючи при цьому неможливістьперекладу реалій: “Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даногонароду, що, як правило, не перекладаються” [17, с. 104] .
У 1968 році С. Ковганюк опублікував загалом дуже цікавукнижку “Практика перевода”, однак в ній цей досвідчений перекладач іперекладознавець досить поверхово, з точки зору Р.П. Зарівчака, розглядаєпроблему реалій, вважаючи ними “ назви предметів і явищ матеріальної ідуховної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними” [9,с. 106].
Лінгвістичну суть реалій найглибше, на наш погляд,вивчив іспаніст В.С.Виноградов у своїй докторській дисертації “Лексическиевопросы художественной прозы” (1975). Серед дослідників реалій в аспекті лінгвокраєзнавства треба назватиЄ.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які є авторами лінгвокраєзнавчої теорії слова.
Багато авторів, які займалися дослідженням реалій,дають приблизні, неповні визначення, говорячи лише про ті чи інші ознаки, івикористовуючи неоднакові терміни для їх визначення. Для одних до реалій слід відносити слова, щопозначають “особливості державного уряду, побуту, нравів та ін.” [14, с.150]. Для інших, як наприклад, у Л.Н. Соболєва, реалія – це “ побутові іспецифічні національні слова й звороти, які не мають еквівалентів у побуті, аотже, і в мовах інших країн, і слова із національного побуту, яких нема вінших мовах, тому що нема цих предметів і явищ в інших країнах” [24, с. 290].Вл. Россельс бачить в реаліях “іншомовні слова, які позначають поняття,предмети, явища, які не використовуються тим народом, на мову якого твірперекладається” [21, с. 169]. Він вважає, що “реалія – це предмет, поняття,явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу країни,яке не зустрічається в інших народах” [21, с. 169].
Дуже стислу дефініцію реалій дає Л.С. Бархударов, який вважає реаліями “ слова, які позначають предмети, поняття і ситуації, які не існуютьв практичному досвіді людей, які говорять на іншій мові” [2, с. 78]. Далі вінрозвиває цю дефініцію шляхом переліку можливих “предметів матеріальної тадуховної культури”…, наприклад, “ страви національної кухні”, різноманіття “народного одягу та взуття”, “ народні танці”, “політичні заклади і суспільніявища” та ін. [2, с. 79].
Але на наш погляд, найглибше цю перекладознавчукатегорію, а саме реалії, опрацьовували болгарські перекладознавці – С.Влаховта С.Флорин. Вони є авторами книги “Непереводимое в переводе” (1980), і, як мивважаємо дали найточніше визначення реалій: “Це слова і словосполучення, щоназивають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального іісторичного розвитку) одного народу і чужі для іншого” [6, с. 438].
Окрім цих болгарських вчених проблемами перекладуреалій також займалися А.В. Федоров, Л.Н. Соболєв, В.Н. Коміссаров, Вл.Россельс, Я.І.Рецкер, А.Д. Швейцер, Р.П. Зарівчак, О.Ф. Бурбак, Л.С.Бархударов, А.А.Мороз та багато інших перекладознавців.
Таким чином, бачимо, що дослідженню реалій булоприсвячено багато праць і українських, і російських, і болгарських, і навітьіноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло,але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новоюдля сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, вонорозвивається, а з цим з’являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити,яким не було приділено досить уваги. Також, ця проблема актуальна, тому щоможна винайти ті сфери дослідження реалій, які не були ще дуже добре вивчені іспробувати дослідити реалію в цих невідомих областях.
Саме тому, що реалії – є дуже цікавою темою длядослідження, ми і присвятили їм цю роботу, структура якої є такою:
I. Вступ, в якому ми розкриваємо ступінь вивченості проблеми, актуальністьтеми, а також надаємо деякі дефініції відомих вчених щодо реалії.
II. Основна частина, де розглянуто поняття реалії,її структура, класифікація і деякі засоби перекладу. Також, в цій частині минадаємо аналіз деяких реалій із твора Дж. Селінджера “Над прірвою у житі” та їхпереклад на українську мову.
III. Висновки.
IV.Список використаних джерел.
РОЗДІЛ I
РЕАЛІЯ В СИСТЕМІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ
Зіставлення словарного складу будь-якої іноземної тарідної мови з’ясовує, що в іноземній мові поряд з мовними одиницями, що маютьодиничні, або численні відповідності в перекладацькій мові, є такі лексичні іграматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямихвідповідностей. Одиниці іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей вмові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Без еквівалентналексика, як зазначає А.В. Суперанська, головним чином, виявляється серед “неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і середмаловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідностів процесі перекладу” [25, с. 468]. А.В. Суперанська також відносить добезеквівалентної лексики “імена людей, прізвиська тварин, географічні назви,назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів,транспортних засобів та ін.” [25, с. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що доскладу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки,звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [7, с. 43].
Безеквівалентними граматичними одиницями, з точки зоруТ.Р.Левицької та А.М. Фітермана, “можуть бути як окремі морфологічні форми(наприклад, герундій) і частини мови (наприклад, артикль), так і синтаксичніструктури (наприклад, абсолютні конструкції.)” [14, c. 148] Як і відповідності,безеквівалентні одиниці виявляються лише у відношенні до однієї з двох мов, якіаналізуються. Ми зазначаємо це, тому що одиниці іноземної мови, безеквівалентніу відношенні до даної перекладацької мови, можуть мати регулярні відповідностів інших мовах.
У межах безеквівалентної лексики реалії виділяються вокрему перекладознавчу категорію, і належать до найменш вивчених лінгвістичниходиниць. Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точкизору на розуміння цього явища – екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильникиекстралінгвістичного підходу розглядають реалію як “суто позамовне явище,визначаючи її як факти, пов’язані з подіями суспільного та культурного життякраїни, особливостями її державного ладу, історією її народу” [5, с. 68]. Упрацях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реаліївважається її “яскраво виражений національно-культурний колорит,співвіднесеність з об’єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретноїлінгвокультурної спільності і, як наслідок цього, відсутність відповідностей вінших мовах” [5, с. 69].
Очевидно, всі реалії входять в обсяг безеквівалентноїлексики певного бінарного зіставлення [9, с. 107]. Але ж до її складу входитьтакож частина прислів’їв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткогосемантичного наповнення, та інші випадки лексико-семантичноїбезеквівалентності.
Окремі автори зараховують до реалій географічні назви,власні імена та прізвища [12, с. 28]. Але ж річ у тім, що при трансляційномуперейменуванні реалій застосовують різні способи: транскрипцію, транслітерацію,калькування, а географічні назви, власні імена та прізвища можна приперенесенні на грунт мови-споживача лише більш або менш вдало транскрибувати читранслітерувати.
Влахов та Флорин вважають, що “реалії входять яксамостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають колореалій, але з цим частково виходять за межі безеквівалентної лексики терміни,вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступлення від літературної норми;із реаліями стикаються власні імена і фразеологізми… В тих же межахбезеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власнебезеквівалентною лексикою – це одиниці, які не мають лексичних відповідностей вперекладацькій мові” [7, с. 43].
Болгарські вчені визначають ще один момент, якийвідрізняє реалію від безеквівалентного слова: “в загальних рисах слово можебути реалією у відношенні до всіх або більшості мов, а безеквівалентним –переважно в рамках даної пари мов, тобто, як правило, список реалій даної мовибуде більш або менш постійний, який не залежить від перекладацької мови, в тойже час, як словник безеквівалентної лексики, опиниться різним для різних пармов” [7, с. 43].
Таким чином, ми вже можемо скласти собі більш або меншчітку думку про своєрідну категорію слів і словосполучень, які називаютьсяреаліями. Але перед тим, як аналізувати структуру, класифікацію і способиперекладу реалій, треба дати чітку характеристику поняття реалії.
РОЗДІЛ II
ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛІЇ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
В першу чергу Влахов і Флорин вказують на “сходствореалии с термином” [6, c. 432]. На відміну від більшості слів, термінипозначають чітко визначені поняття, предмети та явища [6, с. 433], звично, щоце однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу “міжнародної”лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даноюісторичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетиніцих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної зцих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обохгруп [6, с. 434].
Проте Є.К. Павлова бачить суттєву різницю міжтермінами та реаліями. Терміни – це основа наукової лексики, сфера їх вживання– спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художнійлітературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термінпоширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемовимагати від терміна “національної належності”: незалежно від свого походження,він – набуток всього людства, яке користується ним, як своєю “законною”власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Їїлише приймають в інші мови, “як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік,а трапляється й так ( але порівняно рідко), що обживається настільки, щозалишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла” [19, с.19].
Різниця між терміном та реалією вбачається і в їхпоходженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменуваннятих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження),реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло:“реалії – народні слова, тісно пов’язані, головним чином, із побутом народу”[10, с. 38].
При зіставленні цих понять (термін – реалія), такихблизьких і з цим таких несхожих, виявляються деякі характерні риси реалій яксвоєрідної лексичної категорії.
Після того, як ми розглянули схожість і різницю міжреаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття “реалія”. Багато вченихі фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною ізрозумілою є дефиниція Влахова та Флорина: “реалії – це слова і словосполученнянародної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ,характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту абосуспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, такимчином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту;точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можутьбути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [6,с. 438].
Що стосується структури реалій, то на питання, до якоїкатегорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначнихвідповідей. Вайсбурд, наприклад, вважає, що “ поняття, віднесені до реалій,можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями іскороченнями” [7, с. 18]. Але більшість інших вчених говорять про “слова” –“лексичні одиниці”, і тільки інколи добавляють “словосполучення” [7, с. 18]. Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов іС.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення.Додавання в цьому випадку “і словосполучення” означає, що до реалій можнавіднести “номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, якісемантично дорівнюються слову. Реалією може бути номінативне словосполучення щетому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такісловосполучення. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їхдо реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово”номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічнізвороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми,прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичнезабарвлення.
Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути типи реалій. Нанаш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина,які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їхпогляд :
1.Поділ за предметною ознакою
2.Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовноїзалежності)
Предметна ознака
Географічні реалії:
— Найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі іметеорології
Степ, прерія, сопка, солончак, торнадо
— Найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини
Польдер, крига, язовір, грид, арик
— Найменування ендеміків
Ківі, снігова людина, піщундська сосна, секвоя
Етнографічні реалії:
— Побут:
А) їжа, напої, побутові заклади та ін.
Щі, чебуреки, кумис, ель, сидр; таверна, пиріжкова,бістро, сауна, драгстор
Б) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) іприкраси
Кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник,фібула, верик
В) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:
Ізба, юрта, дівчача, горниця, обрік, амфора,кубишка
Г) транспорт (засоби та “водії”):
Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, кебмен,гондольєр
Д) інше:
Сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка,кізяк
— Праця:
А) люди праці:
Передовик, бригадир, фермер, грум, консьєржка
Б) знаряддя праці:
Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка
В) організація праці (включно господарства):
Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз, мандра
— Мистецтвоі культура:
А) музика і танці:
Козачок, гопак, блюз, тарантела, рил
Б) музичні інструменти та ін.:
Балалайка, тамтам, кастаньєти, най, банджо
В) Фольклор:
Сага, билина, частушки
Г) Театр:
Кабукі, містерія, арлекін, каспер, петрушка
Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:
Ікебана, чинте, пелікени
Е) Виконавці:
Трубадур, кобзар, скоморох, гейша
Ж) Звичаї та ритуали:
Коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені,маслениця, рамазан
З) Свята та ігри:
День перемоги, паска, День подяки, лапта, крикет,пітчер
И) Міфологія:
Леший, Дід Мороз, троль, валькірія, ельф, гном,килим-літак, вурдалак
К) Культ (прихильники та послідовники) і культовібудівлі та предмети:
Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть,пагода, розп’яття, мани
Л) Календар:
Вайшак, вересень, бабине літо
— Етнічні об’єкти:
А) Етноніми:
Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах
Б) прізвиська ( звично шутливі або образливі)
Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап
В) Найменування осіб за місцем проживання:
Габровець, канака, шоп, обердинець
— Міри і гроші:
А) Одиниці мір:
Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель
Б) Грошові одиниці:
Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунтстерлінг, долар
В) Простомовні найменування мір і грошей:
Осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п’ятак, бакс
Суспільно-політичні реалії:
— Адміністративно-територіальний устрій:
А) Адміністративно-територіальні одиниці:
Губернія, область, департамент, графство,воєводство
Б) Населені пункти:
Аул, станиця, хутор, стійбище
В) Деталі населеного пункту:
Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд
— Органи та носії влади:
А) органи влади:
Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхняпалата
Б) Носії влади:
Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар
— Суспільно-політичне життя:
А) Політична діяльність та діячі:
Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки
Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):
Партизани, карбонарії, західники, слав’янофіли
В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники)
Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі
Г) Звання, титули, звернення:
Бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам
Д) Заклади:
Облвно, загс, золотий стіл, торгпредство
Е) Учбові заклади і культурні установи:
Десятилітка, коледж, ліцей, кампус, аула
Ж) Стани та касти ( і їх члени ):
Дворянство, купечество, юнкерство, джентрі,дворянин, самурай, мужик
З) Станові знаки і символи:
Червоний прапор, півмісяць, свастика, юньон джек
— Військові реалії:
А) Підрозділення:
Легіон, фаланга, табір, орда, сотня
Б) Зброя:
Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка
В) Обмундирування:
Шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат
Г) Військові службовці і командири:
Отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер
Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось бизазначити, що подальше розділення – по місцю – стосується тих же реалій, алерозглянутих під іншими кутами зору [7, c. 65-67].
Місцева ознака
В площині однієї мови:
— Свої реалії – це більшою частиною ісконні слова даної мови:
Хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском),
ель=ейл (ale — світлеанглійське пиво)
— Чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походженняв словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні перекладинайменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії іншоїмови:
Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.)
В площині пари мов:
— Зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов напр., фіорд – зовнішняреалія для рос., болг., або любої іншої мови, окрім норвезької
— Внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужідля іншої мови напр., фіорд – для пари російської і норвезької мови – длянорвезької мови буде внутрішньою реалією [7, c.68].
РОЗДІЛ III
ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ РЕАЛІЙ
Ми вже визначили, що таке реалія, яка в неї може бутиструктура і типи реалій. Як же повинен поводитися з реаліями перекладач? Якщоданий предмет чи явище незнайомі народу, якщо в його мові немає найменуванняданого предмету, поняття, явища, означає тоді це, що слово не можна перекласти.А якщо воно перекладне, то як знайти найбільш вдалу відповідність? Л.Н.Соболєввважає так: “ якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, інеможливо перекласти” [24, с. 270]. Проте “немає такого слова, яке не могло бибути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученнямслів даної мови” [26, с. 182] – це у відношенні словникового перекладу, і “те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складногоцілого” [26, с. 182], тобто у відношенні контекстуальногоперекладу. Таким чином вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо,чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.
При перекладі реалій існує дві труднощі:
Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога)із-за відсутності у носіїв цієї мови об’єкта, який ця реалія позначає.
Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії,а також і її колорит (конотацію) – її національне і історичне забарвлення.
Ця справа ускладнюється ще й необхідністю ураховувати цілий рядобставин, які заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовним єлише одне: “рецептів тут, як і в перекладі загалом, немає, і перекладач,ураховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовою, насвій досвід, чуття і картотеку, а, в першу чергу, на “контекстуальніобставини”, в кожному окремому випадку вибирає шлях, який підходить більшвсього, а інколи є одним можливим.
За С. Флориним і С. Власовим у практиці перекладузустрічаються такі засоби передачі реалій:
— Транскрипція ( транслітерація)
— Переклад (заміни):
1. Неологізми:
А)калька
Б) півкалька
В) освоєння
Г) семантичний неологізм
2. Приблизний переклад:
А) відповідність за родом та видом
Б) функціональний аналог
В) опис, пояснення, тлумачення
— Контекстуальний переклад [7, c.87]
Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно:
I.Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови вперекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням дооригінальної форми [6, c. 440]:
Whig –біг; Utah – Юта
Бажання, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалійзумовлена тим, що, таким чином, перекладач може одержати можливість переборотидві вказані вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією зроблений невдало,це може дуже ускладнити розуміння перекладу читачем. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, якіскладають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими)[7, c. 88]:
Waterloo– Ватерлоо, Murray – Муррей
II. Переклад реалії (або заміна, субституція) якзасіб передачі її на перекладацьку мову вживають у тих випадках, колитранскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана:
Запровадження неологізму – найбільш придатний після транскрипції шляхзбереження змісту й колориту перекладаємої реалії: шляхом створення новогослова (або словосполучення) інколи вдається добитися такого ж ефекту. Такиминовими словами, в першу чергу, можуть бути кальки та півкальки [7, c. 89]:
А) Кальки – це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто почастинам) слова або звороту з наступним складанням перекладених частин безбудь-яких змін [7, c.89]. Класичний приклад – це слова
Skyscraper– хмарочос; misleader – лжекерівник.
Дуже поширені кальки усталених словосполучень:
People of good will – люди доброї волі; the United Nations Organization – Організація об’єднанихнацій
Б) Півкальки – це свого роду часткові запозичення, також нові словаабо усталені словосполучення, але “складені частково із свого власногоматеріалу, а частково з матеріалу іншомовного слова”[7, с. 89]
Carpet-bagger– саквояжник (сіверянин, якийдобився впливу та багатства на Півдні)
При калькуванні існує небезпека з’явлення в перекладі буквалізму, який зовсімнепотрібен. І перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді,коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.
В) Освоєння – це адаптація іншомовної реалії; тобто надання їй на основііншомовного матеріалу вигляду рідного слова [7, c. 89]:
Фр. Concierge – консьєржка; нім. Walkure – валькірія
Г) Семантичний неологізм – це нове слово або словосполучення, “вигадане”перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії. Від калькийого відрізняє відсутність етимологічного зв’язку з оригінальним словом [7, c.90]:
Seven-league boots – чоботи – швидкоходи
Але Влахов і Флорин зазначають, що “спосіб перекладу реалійнеологізмами найменш використовується: причина досить очевидна – творцем мови єнарод і дуже рідко – окремий автор” [7, с. 90].
2.Приблизний переклад реалійзастосовується частіше ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосібудається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колоритдуже часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативногоеквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення знульовою конотацією [28, c. 250]. Можливі декілька випадків:
А) Принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реаліїодиницею з більш поширеним (дуже рідко – більш вузьким) значенням, підставляєродове поняття замість видового. По суті справи, замінюючи вид родом, більшчасткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладуприйом генералізації [28, c. 250]:
Cottage – будинок
Але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.
Б) Функціональний аналог – це “елемент остаточного вислову, якийвикликає східну реакцію у російського читача” [28, с. 251]. Цейшлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачуперекладу, “замінити іншою, знайомою”, або замінити один музичний інструментіншим, “нейтральним”, не забарвленим у національні барви перекладацької мови,одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії,яка перекладається:
Baseball– лапта, cricket – лапта
Часто функціональний аналог є зручним для передачі реалій-мір,зокрема, коли вони призначені для створення у читача якихсь якісних уявлень:
Стопудів – дуже важкий, пара фунтів – небагато
В) Опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується утих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути переданетранскрипцією, доводиться просто пояснювати [6, c. 454]:
The boys were playing fly up – хлопчики грали у м’яча; армяк – одежа ізгрубої тканини, puff – гра в кості
Влахові Флорин зазначають, що “приблизний переклад реалій, як підказує сама назва, неє адекватним, передає зміст відповідної одиниці не повністю, а що стосуєтьсянаціонального і історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися,лише якщо митець-парекладач зумів підказати це своїм вибором засобів вираження”[6; с. 454].
3.Контекстуальний переклад звичнопротиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності,які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкерговорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідностіпри перекладі контекстуальною, логічно зв’язаною з нею [відповідністю]” [20, с.45]. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самогоперекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованоговідповідним чином контексту:
Скільки коштує путівка на курорт? – How much are accommodations at health resorts?
Такимиє основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача передальтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С.Флорина вибір залежить від предпосилок:
1. Від характеру тексту
Наприклад,в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповіднотермінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповіднопізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовуєтьсятранскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.
2. Від важливості реалії у контексті
Вирішальнимпри виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона граєв змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. Притранскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мовіперекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєючужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [7; с. 95], аце порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватнийпереклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характернезабарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного абоісторичного колориту.
3. Від характеру реалії
Ураховуєтьсяряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому жчислі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовнатрадиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.
4. Від іноземної й перекладацької мови.
Рішенняпитання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної іперекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, відкультури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.
5. Від читача перекладу
Всізасоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірізапроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часомзначення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії учитачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [7, c.92-93].
РОЗДІЛ IV
АНАЛІЗ РЕАЛІЙ З ПОВІСТІ ДЖ. СЕЛІНДЖЕРА “НАД ПРІРВОЮ УЖИТІ”
Зараз хотілося б надати приклади реалій та запропонуватиїх переклад, користуючись матеріалом нашого дослідження, наданого вище. Усінадані нижче приклади реалій було взято з повісті видатного американськогописьменника Джерома Девіда Селінджера “Надпрірвою у житі”. Перед тим якдавати переклад реалій хочемо розглянути їх класифікацію та структуру.
Спочатку розглянемо їх структуру:
Окремі слова: Jaguar; foot; hound’s; Oxford; Buick; Vitalis; Edmont;Vogue; Seattle, Washington; jitterbugging; glider; the Mall; Daiquiris; buck;Quaker; Harvard; Flys up; Brooks; loafers; Bloomingdale’s;
Словосполучення: PenceyPreparatory School; Revolutionary War; Navajo blanket; Yellowstone Park; YearBook; Brown Betty; pinball machine; club car; Stork Club;Tom Collins; Grand Central Station; Mark Cross; Greenwich Village; Ivy League;polo coat; West Point; Fifth Avenue; Saturday Evening Post; cowboy general;Student Adviser; a dry Martini;
Скорочення: Coke (від Coca Cola); D-Day (від Disembarkation Day);
Абревіатури: B.M. (від Bryn Mawr); F;
Як бачимо, в наших прикладах реалій немаєреалій-речень.
Зараз зробимо класифікацію за предметною ознакоюреалій, які ми вибрали для подальшого перекладу.
Jaguar; Buick;club car – етнографічні реалії, побут — транспорт.
foot –етнографічна реалія, міри і гроші – одиниці мір.
hound’s(або tooth jacket); polo coat;loafers – етнографічні реалії, побут – одежа (включно:взуття, головні убори та ін.)
Oxford; Harvard; West Point; B.M. – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичнежиття - учбові заклади та культурні установи.
Vitalis –етнографічні реалії, побут.
Edmont; Bloomingdale’s; Stork Club; Mark Cross;Brooks – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичнежиття – заклади.
Vogue; Saturday Evening Post; Year Book– суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя, назви газет тажурналів.
Seattle, Washington; – географічні реалії, найменування об’єктів географії.
jitterbug –етнографічні реалії, мистецтво і культура – музика і танці.
glider; Navajo blanket – етнографічні реалії, побут – житло, меблі, посуд таінше обладнання.
the Mall;Yellowstone Park; FifthAvenue; Greenwich Village — суспільно-політичніреалії, адміністративно-територіальний устрій – деталі населеного пункту.
Daiquiris; Brown Betty; Tom Collins; a dry Martini; Coke – етнографічні реалії, побут – їжа, напої та інше.
buck –етнографічні реалії, міри і гроші – простомовні найменування мір і грошей.
Quaker; Ivy League – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичнежиття – стани, об’єднання, касти.
Flys up; pinball machine – етнографічні реалії, мистецтво і культура – святата ігри.
Revolutionary War; D-Day – військові реалії.
cowboygeneral; Student Adviser – етнографічні реалії,праця – люди праці.
F –суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – станові знаки ісимволи.
Ми навели найпоширену класифікацію реалій. Тепер,хотілося б запропонувати переклад всіх цих реалій. Для цього ми використали дваджерела:
А)Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі, переклали яку О. Логвиненко, О.Терех, О.Сенюк, Ю. Покальчук [23].
В)Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи, перевод Р. Райт-ковалевой [22].
Jaguar
А)Ягуар (транслітерація) [23, c. 4]
В)Ягуар (транслітерація) [22, c. 12]
RevolutionaryWar
А)Війна за незалежність (коротке пояснення) [23, c. 5]
В)Война за независимость (коротке пояснення) [22, c. 13]
Navajoblanket
А)Індіанська ковдра (функціональний аналог) [23, c. 8]
В)Индейское одеяло (функціональний аналог) [22, c. 15]
Yellowstone Park
А)Єллоустоунський парк (транскрипція) [23, c. 8]
В)Йеллоустонский парк (транскрипція) [22, c. 15]
Foot
А)Фут (транскрипція) [23, c. 10]
В)Фут (транскрипція) [22, c. 17]
Hound’s (tooth jacket)
А)Картата куртка (функціональний аналог) [23, c. 24]
В)Замшевая куртка (функціональний аналог) [22, c. 28]
Year Book
А)Шкільний альбом ( пояснення) [23, c. 25]
В)Шкoльний альбом (пояснення) [22, c. 29]
Oxford
А)Оксфорд ( транскрипція) [23, c. 27]
В)Оксфорд (транскрипція) [22, c. 30]
B.M. (Bryn Mawr)
А)Брин-Мор. Жіночий коледж в штаті Пенсільванія (транскрипція і пояснення, якенадається у вигляді зноски) [23, c. 29]
В)Брин-Мор (лише транскрипція) [22, c. 31]
BrownBetty
А)“Руда Беті” — листковий пудинг із сухарів з яблуками (півкалька і пояснення)[23, c. 32]
В)“Рыжая Бетти” – пудинг с патокой ( півкалька і пояснення) [22, c.34]
Pinball machine
А)Рулетка-автомат (функціональний аналог) [23, c. 33]
В)Рулетка-автомат (функціональний аналог) [22, c. 35]
Buick
А)Б’юїк (транскрипція) [23, c. 33]
В)Бьюик (транскрипція) [22, c. 35]
Coke (Coca Cola)
А)Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [23, c. 59]
Б)Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [22, c.55]
Vitalis
А)Віталіс (транслітерація) [23, c. 29]
В)Бриолин ( функціональний аналог) [22, c. 31]
Edmont
А)Едмонт (транслітерація) [23, c. 52]
В)Едмонт (транслітерація) [22, c. 50]
Vogue
А)Вог. Журнал для жінок (транскрипція та пояснення, яке надається у виглядізноски) [23, c. 50]
В)Вог (транскрипція) [22, c. 48]
Clubcar
А)Бар (контекстуальний аналог) [23, c. 50]
В)Вагон-ресторан (функціональний аналог) [22, c. 48]
Seattle, Washington
А)Сіетл, штат Вашінгтон (транскрипція) [23, c. 61]
В)Сиэттл, штат Вашингтон (транскрипція) [22, c. 57]
Jitterbug
А)Джіттербаг (транслітерація) [23, c. 62]
В)Джиттербаг (транслітерація) [22, c. 57]
Stork Club
А)Сторк-клуб (транслітерація) [23, c. 62]
В)Сторк-клуб (транслітерація) [22, c. 57]
Tom Collins
А)Том Коллінз — прохолодний коктейль із льодом (транскрипція та пояснення) [23, c.63]
В)Прохладительное (функціональний аналог) [22, c. 58]
Glider
А)Крісло-гойдалка (функціональний аналог) [23, c. 66]
В)Реалія була не перекладена зовсім, її було випущено [22, c.61]
MarkCross
А)Марк Крос (транслітерація) [23, c. 90]
В)Марк Кросс (транслітерація) [22, c. 79]
The Mall
А)Головна алея (описовий переклад) [23, c. 97]
В)Беговая дорожка (контекстуальний переклад) [22, c. 85]
Greenwich Village
А)Гринвіч-віллідж. Район в Нью-Йорку, де живе багато художників, поетів тощо.(транслітерація з транскрипцією та пояснення, яке надано у вигляді зноски) [23,c. 68]
В)Гринич-вилледж (транскрипція і транслітерація) [22, c. 61]
Daiquiris
А)Коктейль з ромом (описовий переклад) [23, c. 71]
В)Дайкири (транскрипція) [22, c. 64]
Ivy League
А)Аристократичні університети (описовий переклад) [23, c. 72]
В)Аристократические землячества (описовий переклад) [22, c. 65]
Five bucks
А)П’ять зелених (дослівний переклад, в якому зберігається жаргон) [23, c.76]
В)Пять долларов (дослівний переклад) [22, c. 68]
Polo coat
А)Спортивне пальтечко з верблюжої вовни, без капелюшка (описовий переклад) [23, c. 78]
В)Спортивное пальто (описовий переклад) [22, c. 70]
Quaker
А)Квакер. Квакери — релігійна секта в Америці (транскрипція і тлумачення, якенадається у вигляді зноски) [23, c. 83]
В)Квакер (транскрипція) [22, c. 73]
Harvard
А)Гарвард (транслітерація) [23, c. 88]
В)Гарвард (транслітерація) [22, c. 77]
WestPoint
А)Вестпойнтське військове училище (транслітерація із додаванням українськогозакінчення та пояснення) [23, c. 88]
В)Вест-Пойнт (транслітерація) [22, c. 77]
Fifth Avenue
А)П’ята авеню (дослівний переклад) [23, c. 91]
В)Пятое авеню (дослівний переклад) [22, c. 79]
Flys Up
А)Штандер (функціональний аналог) [23, c. 98]
В)Гра в мяч (описовий переклад) [22, c. 85]
Saturday Evening Post
А)“Сатердей Івнінг Пост” (транскрипція з транслітерацією) [23, c.102]
В)“Сэтердей ивнинг пост” (транскрипція з транслітерацією) [22, c. 89]
Brooks
А)Брукс (транскрипція) [23, c. 107]
В)Брукс (транскрипція) [22, c. 93]
D-Day (Disembarkation Day)
А)… висадився з нашими військами в Європі (описовий переклад) [23, c.115]
В)…потом он попал в Европу, на войну… (описовий переклад) [22, c.99]
Cowboygeneral
А)Парадний генерал (описовий переклад першого слова і дослівний переклад другогослова) [23, c. 115]
В)Ковбойский генерал (калька) [22, c. 99]
Student Adviser
А)… старшокласник, був моїм, так би мовити, шефом (описовий переклад) [23, c.117]
В)Репетитор-старшеклассник (функціональний аналог) [22, c. 100]
adryMartini
А)Мартіні (транскрипція лише одного слова зі всього словосполучення) [23, c.118]
В)Сухой Мартини (калька) [22, c. 101]
Loafers
А)Черевики (функціональний аналог) [23, c. 130]
В)Туфли (функціональний аналог) [22, c. 111]
F
А)Кілок (функціональний аналог) [23, c. 149]
В)Кол (функціональний аналог) [22, c. 126]
Bloomingdale’s
А)Універсальний магазин Блумінгдейл (описовий переклад та транскрипція назви)[23, c. 159]
В)Блумингдейл (транскрипція) [22, c. 134]
Як бачимо, перекладачі використовували різні засобиперекладу реалій. Транскрипцію і транслітерацію вони застосовували, якщо реаліянабула статусу інтернаціоналізму, тобто назва чого-небудь або якесь поняттядобре відоме читачу перекладу. Але інколи, окрім транскрипції аботранслітерації їм доводилося додавати пояснення реалії, тому що читачам вони недосить відомі. Таке пояснення перекладачі давали у вигляді зноски або післясамої транскрипції чи транслітерації.
Лише описовий переклад вони застосовували, якщо вперекладацькій мові немає адекватного еквіваленту, який можна було б надати вперекладі.
Дуже часто, на наш погляд, перекладачівикористовували функціональний аналог. Вони робили це в тих випадках, якщо внашому народі, країні існує подібна за змістом та функціями реалія.
Кальки перекладачі застосовували, якщо при дослівномуперекладі зміст реалії залишався і вона була зрозумілою для читача.
Можна зазначити, що в деяких випадках ми не зовсімзгідні з перекладачами. Наприклад, вони переклали слово “Jaguar”як “Ягуар”. Але не всі люди знають, що це американський автомобіль дорогоїмарки, тому ми вважаємо, що в цьому випадку можна було б надати пояснення увигляді зноски. Ще приклад: слово “Vitalis” книжці з українськимперекладом лише транслітерували, але хто міг здогадатися, що це лак дляволосся? Тому можна було б перекласти цю реалію так: лак для волосся “Віталіс”.Слово “Brooks” перекладачі обох використаних нами джерелтранскрибували. Із контексту нам зрозуміло, що це – крамниця одягу, але це нетак, тому що “Brooks” – це ательє чоловічого одягу. Прикладів перекладуреалій, з якими ми не зовсім згідні, небагато, але все ж таки вони існують, іце наштовхує нас на мисль, що для того, щоб перекладати реалії, і робити цедосконало, треба декілька років присвятити лише на вивчення цієї перекладацькоїодиниці.
ВИСНОВКИ
Починаючи працювати над нашим дослідженням, а самевивчення реалії та засобів їх перекладу, ми ставили перед собою такі цілі:
— визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики
— визначити зміст поняття “реалія”, її структуру та типи
— охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій
— проаналізувати реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі ”
Дослідженню реалій присвячено дуже багато працьвідомих перекладознавців, а саме – С. Флорина, С. Влахова, О.Ф. Бурбака,Р.П.Зорівчака, А.В. Суперанської, Я.І. Рецкера, Вл. Россельса, А.В.Федорова,А.Д. Швейцера. Це свідчить про те, що ця тема є однією з найцікавіших та меншвивчених у всій історії перекладу. У перекладознавчих працях слово “реалія”з’явилося в 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А.В. Федоров у своїйпраці “О художественном переводе” (1941). Також дослідженню реалій присвяченітакі роботи: “Перекладацька мисль і перекладацький недомисел” (1954) О.Кундзіча, “Лексичні питання художньої прози” (1975) В.С. Віноградова,“Непереводимое в переводе” (1980) С. Влахова та С. Флорина, які, як вважають,найглибше і найточніше дослідили реалії.
При зіставленні словарного складу будь-якої іноземноїмови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні абочисленні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такілексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямихвідповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їхскладу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії,маловідомі імена і назви [25, c. 468]. Влахов і Флорин відносять до складубезеквівалентної лексики, окрім реалій, терміни, вигуки, екзотизми, звернення,фразеологізми, звукоімітації [7, c. 43]. Також, деякі автори, такі якА.В.Суперанська, В.Н. Коміссаров зараховують до безеквівалентної лексики іменалюдей, прізвиська тварин, назви рослин, історичних подій, документів,організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін. [25, c. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що “реалії входять як самостійнеколо слів до безеквівалентної лексики; терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури,звернення частково покривають коло реалій, але з цим, частково виходять за межібезеквівалентної лексики” [5, c. 68].
Що стосується змісту поняття реалії, існує декількавизначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Л.Н.Соболєв, наприклад вважає, що “реалія – це побутові і специфічні національніслова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах іншихнародів” [24, c. 290]. С.Ковганюк вважає, що “реалії – ценазви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які вперекладі залишаються незмінними.” [9, c. 106]. Вл. Россельсвважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії,культури, побуту і життя того чи іншого народу, країни, яке не зустрічається вінших народах” [21, c. 169]. С. Влахов і С. Флорин, яких мивважаємо найкращими дослідниками реалій дають таке визначення: “реалії – цеслова і словосполучення народної мови, які зображують собою найменуванняпредметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури,матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації,країни, племен, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевогоабо історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова немають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому щовимагають особливого підходу” [6, c. 438].
Щодо структури реалій, то у перекладознавців такожнемає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовноструктури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окреміслова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи,фразеологічні звороти.
Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити своюкласифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина,яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2.Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти), 3.Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носіївлади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [7, c. 65-67]; за місцевоюознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. Вплощині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії) [7, c. 68].
Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов іФлорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни):1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичнийнеологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом тавидом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальнийпереклад [7, c. 87].
Застосування того чи іншого засобу перекладу залежитьвід деяких факторів, а саме: 1. Від характеру тексту, 2. Від важливості реаліїв контексті, 3. Від характеру реалії, 4. Від іноземної і перекладацької мов, 5.Від читача перекладу [7, c.92-93].
Проаналізувавши деякі реалії з роману Дж. Селінджера“Над прірвою у житі”, ми винайшли, що більшість реалій в ньому етнографічні (Jaguar, Vitalis, glider, Daiquiris, buck, Flys Up, pinballmachine, Tom Collins, Student Adviser та ін.) або суспільно-політичні (Oxford, Edmont, Quaker, Bloomingdale’s, Greenwich Village, Saturday Evening Post, Revolutionary War, Fifth Avenue та ін.) хоча зустрічаються також ігеографічні реалії (Seattle, Washington та ін.), алеїх набагато менше. Що стосується структури реалій із цього твору, то ми бачимо,що вони бувають окремими словами, словосполученнями, скороченнями іабревіатурами; немає реалій-речень та реалій-фразеологічних зворотів. Дляаналізу засобів перекладу реалій ми використали два джерела (СелінджерДж.-Д. Над прірвою у житі / переклад з англійської мови О. Логвиненка,О.Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука та Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи / перевод с английского языка Р. Райт-Ковалевой), щоб зрівняти ці переклади. Проаналізувавши їх,бачимо, що дуже часто перекладачі користуються транскрипцією аботранслітерацією, якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Інколипісля транскрипції або транслітерації вони дають коротке або поширенепояснення, якщо реалія, навіть після такого засобу перекладу не зрозумілачитачу. Інколи перекладачі використовують описовий переклад, якщо даватитранскрипцію немає ніякого сенсу, тому що реалія невідома читачу, і тому що вперекладацькій мові немає адекватного еквіваленту. Часто перекладачізастосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні зазмістом та функціями поняття, і дуже рідко ми бачимо, що вони застосовуютьзасіб калькування або контекстуального перекладу. Деякі реалії при перекладібули випущені, але, на наш погляд, зміст речення із-за цього не було викривленоі перекладач передав все, що хотів сказати автор роману. Але з деякимиперекладами реалій ми не були згідні, тому що не зовсім було зрозуміло, щохотів сказати сам автор використовуючи ту, чи іншу реалію. Хоча таких прикладіві небагато, але вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щобдосконало перекладати реалії, треба декілька років присвятити лише вивченню цієїперекладацької одиниці.
Наприкінці нашої роботи хотілося б зазначити, що мидосягли поставлених нами цілей і сподіваємось, що наше дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як реалія, і стане допоміжнимзасобом при перекладі творів англійських або американських авторів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Арнольд И.В. Стилистика совр. англ. яз. – Ленинград, 1973. – С. 123-125
2.Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – С. 78-79
3.Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. – М., 1990. –С. 36-39
4.Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводаханглоязычной литературы развивающихся стран. – К., 1985. – С. 106
5.Бурбак О.Ф. Реалія та способивизначення її лінгвістичного статусу. // Іноземна філологія, 1985. – С. 68-69
6. Влахов С., Флорин С.Непереводимое в переводе (реалии). // Мастерство перевода. – М., 1970. – С.433-454
7.Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения,1980. – С. 18-93
8. Дж. Сэлинджер “Над пропастьюво ржи” (на англ. языке) изд. 2-е. – М.: Прогресс, 1979. – С.248
9. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект.// Іноземна філологія. – Львів., 1994. – С. 106-107
10. Зарівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовнихперекладів укр. прози). – Львів, 1989. – С. 108
11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23
12.Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк.,1990. – С. 23-24
13.Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английскогоязыка на русский. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – С. 68-69
14.Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. – М.: Международные отношения,1976. – С. 148-150
15.Литвин Ф.А. Многозначность слова в языке и речи. – М.: Высш. шк., 1984. – С. 41
16.Михайлова В.Н., Гурьянова Е.И. О структурных характеристиках реалий. – Калинин,1988. – С. 116
17.Мороз А.А. Реалія як об’єктлінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104
18. Новикова Н.С., Черемшина Н.В.Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. // Филол. Науки,2000. – С. 52-53
19.Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалийСША. //Вест. Моск. Ун-та, 2000. – С. 19
20.Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. – С. 45
21.Россельс Вл. Перевод и национальное своеобразие подлинника. В сборнике «Вопросыхудожественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 169
22.Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы. / Пер. с англ.Р.Райт-Ковалевой. – Львов: Вища шк., 1986. – С. 200
23.Селінджер Дж.-Д. Над прірвою ужиті: Повісті, оповідання / [Пер. з англ. О.Логвиненка, О. Тереха, О.Сенюк, Ю. Покальчука]. – К.: Молодь, 1984. – С. 272
24.Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике «Вопросы художественногоперевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290
25.Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики //Великобритания,лингвострановедческий словарь. – М., 1978. – С. 468-476
26.Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. –С. 182
27.Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теорія і практика перекладу. – К., 1979. – С. 94-95
28.Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250-251
29. Ширяев Е.Н. Описательныйперевод среди других приемов передачи безэквивалентной лексики. – Горький,1989. – С. 63