Зміст
Вступ
Розділ I. Природа мотивації та її вплив на формуванняграматичних навичок учнів
1.1 Мотивація як провідний факторнавчання іноземної мови
1.2 Технологія формування граматичних навичок учнів
Розділ II. Використання казки під час навчання граматикианглійської мови
2.1 Методика роботи з казкою на уроках англійської мови
2.2 Казка як засіб формування позитивної мотивації навчанняанглійської мови
2.3 Роль казки у формуванніграматичних навичок школярів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розвиток ділових іособистих контактів, розширення культурних зв'язків між народами висуваютьперед школою в області навчання іноземним мовам на перший план завдання — виховання людини, головним надбанням якого є загальнолюдська культура ізагальнолюдські цінності. Оскільки метою навчання іноземним мовам є не тількиотримання знань, формування в школярів навичок і вмінь, але і засвоєння нимизведень країнознавчого, лінгвокраїнознавчого і культурно-естетичного характерупізнання цінностей іншої для них національної культури, то при визначеннізмісту навчання безперечно встає питання про культурний компонент.
Даний компонентмістить в собі мовні і культурологічні знання, а також навички й уміння (мовногонемовної поведінки). З вище сказаного випливає, що підтримуючи інтерес до мовияк засобу
В умовахгуманізації освіти, коли особистість людини знаходиться в центрі всієїосвітньої і виховної діяльності, пошук ефективних способів і прийомів навчання,в тому числі і навчання іноземної мови, привертає пильну увагу багатьох вчених,методистів і вчителів. Один з таких ефективних прийомів навчання — використанняказок на уроках іноземної мови.
Практично всіпедагоги і методисти, що працюють з дітьми на різних етапах навчання, відводятьвелике місце казкам при навчанні іноземної мови. Деякі підручники цілкомбазуються на використанні казок: фонетичних, граматичних чи лексичних. Такожказка є незамінним засобом формування позитивної мотивації у школярів напочатковому етапі вивчення англійської мови. Наведені факти визначили темунашого дослідження: «Використання казок під час вивчення англійської мови»..
Актуальність даноїроботи полягає в тому, що саме пісні є незамінним засобом не тільки формуванняпозитивної мотивації навчання англійської мови на початкову етапі навчання є чине найважливішими та дійовими засобами введення та закріплення лексики іграматики школярами 1-4 класів.
Предметомдослідження є казка, як незамінний засіб навчання іноземній мові школярів молодшоговіку.
Об’єкт дослідження- форми і методи дослідження казок як засобу формування граматичних навичок удітей молодшого шкільного віку при вивченні англійської мови.
Виходячи з об’єктаі предмета дослідження, мета дослідження: теоретично обґрунтувати необхідністьвикористання казки на уроках англійської мови на різних етапах навчання.
Розділ I. Природа мотивації та їївплив на формування граматичних навичок учнів1.1 Мотивація як провідний факторнавчання іноземної мови
Сучасні психологий педагоги єдині в тім, що якість виконання діяльності і її результат залежать,насамперед, від спонукання й потреб індивіда, його мотивації; саме мотиваціявикликає цілеспрямовану активність, що визначає вибір засобів і прийомів, їхнєвпорядкування для досягнення цілей. Мотивація є тому «запускним механізмом»(І.О. Зимова) усякої людської діяльності: будь то праця, спілкування абопізнання. Живить і підтримує мотивацію відчутний, реальний, етапний і кінцевийуспіх. Якщо успіху немає, то мотивація згасає, і це негативно позначається навиконанні діяльності [1, c.124].
Проблема мотиваціїв навчанні виникає при вивченні кожного шкільного предмета. У відповіднихметодиках і навчальних посібниках розроблені способи її розвитку й стимулюванняз урахуванням специфіки предмета. Однак особливо гостро постає проблемамотивації вивчення іноземних мов. При цьому помітно, що до моменту вивченняіноземної мови й на самому початку в учнів, як правило, висока мотивація. Майжев усіх є бажання володіти іноземною мовою, уміти спілкуватися. Але як тількипочинається процес оволодіння іноземною мовою, і відношення учнів міняється,багато хто розчаровується. Адже цей процес припускає період нагромадження«будівельного матеріалу», стадію неминуче примітивного змісту,подолання різноманітних труднощів, що відсуває досягнення цілей, про якімріялося. У результаті зменшується мотивація, пропадає зустрічна активність,слабшає воля, спрямована на оволодіння іноземною мовою, знижується в ціломууспішність, що, у свою чергу, негативно впливає на мотивацію.
Розцінюючимотивацію як найважливішу пружину процесу оволодіння іноземною мовою, щозабезпечує його результативність, потрібно мати на увазі наступне: мотивація — сторонасуб'єктивного миру учня, вона визначається його власними спонуканнями йпристрастями, усвідомлюваними їм потребами. Звідси всі труднощі викликумотивації. Учитель може лише опосередковано вплинути на неї, створюючипередумови й формуючи підстави, на базі яких в учнів виникає особистазацікавленість у роботі.
Мова — цефеноменальне явище в житті кожного народу. Її глибина, різноманіттялінгвістичних фактів й явищ, їхнього взаємозв'язку, — усе, що робить мовуживою, покликано викликати в учнів інтерес, повинне бути предметом розгляду науроках рідної й іноземної мови.
Найважливішимзавданням навчання іноземній мові є розвиток особистості школяра, здатної йбажаючої брати участь у міжкультурній комунікації, розвиток творчих здатностей.Для того щоб вирішити це завдання, необхідно захопити дитину, зацікавитипредметом.
Для розвиткупізнавальних мотивів учнів при вивченні англійської мови можуть бутивикористані різні методи й прийоми, у число яких входять різні види казок,нестандартні форми проведення уроків, щотижневі олімпіади по язиці, незвичайніформи пред'явлення досліджуваного матеріалу, позаурочна робота із предметом.
Саме перерахованіметоди й прийоми сприяють розвитку широких пізнавальних мотивів у молодшомушкільному віці, саме цей вік є сприятливим для розвитку пізнавальних мотивів.
Крім пізнавальних,соціальних мотивів, психологи виділяють творчі мотиви. Наявність їх означає, щоучень не тільки засвоює ті прийоми й способи спілкування, які йому пропонуютьсяв ході навчання як зразок, але й шукає нові способи навчальних дій і формспівробітництва й взаємодії з оточуючими людьми.
А.Н. Леонтьев підмотивацією розуміє "… те, що є єдиним побудником спрямованої діяльності,є не сама по собі потреба, а предмет, що відповідає даної потреби". [6, с.13].
Мотивація — це,насамперед результат внутрішніх потреб людини, його інтересів й емоцій, цілей ізавдань, наявність мотивів, спрямованих на активізацію його діяльності.
Визнаючи провіднуроль мотивації в навчанні іноземної мови, учителеві необхідно уявляти собіспособи й прийоми її формування в умовах школи.
Займаючисьпроблемою мотивації й пошуком шляхів її формування, важливо не допускатиспрощеного її розуміння.
Формуваннямотивації це не «перекладання вчителем у голову учнів уже готових мотивів,що задають ззовні, і цілей навчання».
Формуваннямотивації — це, насамперед, створення умов для появи внутрішніх спонукань донавчання, усвідомлення їхніми самими учнями й подальшим саморозвиткоммотиваційної сфери.
Особливу роль уформуванні мотивації грає новизна одержуваної інформації.
Наявністьелементів пошукової діяльності, пізнавальних мотивів й емоційний стан учнівзабезпечують ним вихід з навчальної діяльності в самоосвітню й творчу. [12, с.15]
Як відомо, інтересяк мотив, відіграє важливу роль у навчанні школярів іноземній мові. Якщо дітямцікаво вчитися, вони легко переборюють труднощі, добре опановують матеріалом, уних формуються міцні мовні вміння й навички.
Всі ми знаємо, щоперше знайомство із граматикою англійської мови часто викликає розчарування йнудьгу в дітей. Дитина, що з радістю освоювала лексику, фонетичний матеріал йоснови розмовних навичок, часто губить мотивацію до продовження вивчення мови,зіштовхнувшись із необхідністю кількаразового повторення граматичногоматеріалу, завзятого тренування граматичних навичок і — що саме складне для8-10-літньої дитини — вислуховування сухих пояснень викладача. Як же бути? Вихідодин: перетворити рутину в гру. [3,c.224] По влучному вираженню Л.С. Виготського «гра є природною формоюпраці дитини, властивою їй формою діяльності, готуванням до майбутнього життя. Дитиназавжди грає, але гра її має великий сенс, вона точно відповідає її віку йінтересам і містить у собі такі елементи, які ведуть до вироблення потрібнихнавичок й умінь». От цей «великий зміст і такі елементи» гри науроці іноземної мови полягає у використанні казок. Вони максимально полегшуютьрозуміння й засвоєння граматичного матеріалу, що відповідає рівню початковогоетапу навчання англійській мові. Казку дитина сприймає як гру, «великийзміст» якої полягає в розвитку не тільки творчих сил і можливостей, але йу відпрацьовуванні мовленнєвих навичок й умінь, тому що мова в цьому випадкуйде про мовленнєві казки. Як показує практика — це один з ефективних прийомівнавчання іноземній мові на ранньому етапі.
У чому ж полягаєосновне завдання вчителя в організації подібної роботи на уроці? Вона полягаєне тільки в тому, щоб дати поштовх творчості й розбудити уяву, але вмілонаправляти їх у потрібне русло, щоб невтримна фантазія дітей не вела їх відпредмета вивчення.
Заповідь " Будьте,як діти!" визначає поводження вчителя на уроці.
Однією знайважливіших умов навчання молодших школярів іноземній мові є формування в нихпозитивного відношення до навчання й пізнавальних інтересів. Тому урок повиненбути організований так, щоб учні працювали із
Дітям необхіднодопомагати домагатися успіхів, тобто допомагати здобувати знання й навички йзастосовувати їх на практиці.
1.2 Технологія формування граматичнихнавичок учнів
Під граматичноюнавичкою ми розуміємо автоматизоване використання граматичних засобів умовленні. Є.І. Пассов визначає граматичну навичку як “здатність мовця вибратимодель, адекватну мовному завданню й оформити її відповідно нормам даної мови,причому все це — миттєво".
Існує думка, щооволодіння мовленнєвими навичками створює достатню психологічну базу дляформування мовних умінь, без того, щоб спеціально й досить довго тренуватиучнів у вживанні даних граматичних явищ у мовних вправах, спрямованих настворення мовних граматичних навичок. Характер навички визначає значною мірою йхарактер вправ: мовленнєві навички здобуваються в мовленнєвих, не ситуативних,немовних вправах, тоді як мовні граматичні навички можуть успішно формуватисяпереважно в ситуативних мовних вправах. Ототожнення язикових і мовнихграматичних навичок знайшло своє відбиття, наприклад, у методичній концепції B.C. Цетлін [13, c.42].
У граматичнійнавичці можна виділити складові його більше приватні дії:
1) вибірструктури, адекватної мовному задуму мовця (у даній ситуації);
2) оформленнямовних одиниць, якими заповнюється структура відповідно до норм даної мови йпевним тимчасовим параметром;
3) оцінкаправильності й адекватності цих дій.
Як відомо,граматичні навички відрізняються друг від друга настільки, наскільки різні самівиди мовної комунікації (говоріння, читання, аудіювання, письмо).
У цей час впедагогів, психологів і методистів відсутня єдина думка про роль і місцеграматики в навчанні іноземній мові. Окремі автори вважають, що формуванняграматичних навичок — одне зі слабких місць у навчанні іноземній мові в школі.
Граматиці, яктаковій, у школі не навчаються взагалі, а граматичні навички формуються наінтуїтивній, несвідомій основі. У цьому й вбачається одна з основних причин“слабких місць" у процесі їхнього формування, коли учні як би вживають умовленні язикові структури, але не усвідомлюють їхньої граматичної інформації,а отже, не завжди точно розуміють їхнє значення, не опановують уміннямсамостійно конструювати речення по граматичних зразках.
Так, Г.В. Роговавважає, що неможливо відривати граматику від мовлення, без граматики неможливеоволодіння якою-небудь формою мовлення, тобто граматика поряд зі словниковим ізвуковим складом являє собою матеріальну основу мовлення. Граматиці належитьорганізуюча роль. У корі головного мозку діє система стереотипів, що і диктуєці правила організації слів у зв'язне ціле. Система стереотипів визначаєіснування інтуїтивної, неусвідомлюваної граматики, що носить у собі кожналюдина рідною мовою. При вивченні іноземної мови також необхідно запуститимеханізм стереотипів на базі відібраного граматичного мінімуму, тобто створитиінтуїтивну граматику, що сприяла б організації мовлення іноземною мовою [8,c.14].
При цьому требамати на увазі наступні істотні відмінності в умовах оволодіння рідною йіноземною мовами, які позначаються на підході до навчання граматиці іноземноїмови:
1. Рідна мова єпервинним життєво необхідним засобом спілкування, засвоєння якого природномотивується, адже рідна мова засвоюється в дитячому віці, паралельно ізпристосуванням дитини до навколишнього середовища. Іноземна мова — вториннийзасіб спілкування, використання якого не диктується життєвою необхідністю. Оволодінняіноземною мовою починається в шкільному віці, коли основний засіб спілкування — рідна мова — уже склався; тому потрібні спеціальні зусилля для викликумотивації вивчення іноземної мови.
2. Рідна мовазасвоюється в природному мовному середовищі, з якого дитина без спеціальнихзусиль, тобто мимоволі й у стислий термін, вирізняє закономірності. Засвоєнняіноземної мови відбувається в навчальних умовах у чужорідному для неїсередовищі. Тут немає достатньої бази для мимовільного виявленнязакономірностей. Тому при оволодінні граматикою в шкільному курсі іноземноїмови особлива увага повинне бути приділена теорії і її оптимальному сполученнюз мовною практикою, а також співвіднесенню довільної форми уваги з мимовільною,тобто послідовному здійсненню принципу свідомості.
Уміння змінювати йсполучати слова — одна з найважливіших умов практичного володіння мовою йвикористання його як засобу спілкування. Уміння змінювати й сполучати слова вмовленні ефективно тільки в тому випадку, якщо воно здійснюється автоматично,тобто включає необхідний набір граматичних навичок.
Таким чином,проблема навчання усного іншомовного мовлення на сучасному етапі розвиткутеорії й практики викладання іноземних мов у школі відноситься до найбільшактуальних й усе ще недостатньо досліджених [9, c.20].
“Людина може знатиграматичні правила якої-небудь мови, але не володіти її мовними нормами, томущо вона не має відповідних мовних зв'язків, що проявляються в інтуїтивномуоформленні граматичної сторони мовлення, при якому людина усвідомлює лише зміствисловлення, але не форму його вираження. Це спостерігається часто при недосконаломуволодінні іноземною мовою".
Виходячи із цього,варто виділити основні положення, на яких повинне будуватися навчання граматиці:
1. Навчаннюграматиці варто надавати з перших кроків її вивчення комунікативнуспрямованість, тому що граматика — це один з найважливіших засобів, щозабезпечують акт комунікації. Отже, весь процес її викладання зможе бутипобудований на природній мотиваційній основі, чому в цей час надається великезначення. Навчання граматиці повинне бути стилістично цілеспрямовано, при чомудуже важливо звертати увагу на той факт, що вживання граматичних форм іконструкцій, також як і лексичних одиниць, обумовлено не тільки нормою мови,але й нормою мовлення.
2. У змістінавчання граматиці повинен знайти відбиття не тільки мовленнєвий, але й мовнийматеріал, відібраний відповідно до певних критеріїв. При встановленні критеріїввідбору важливо пам'ятати про загальну комунікативну орієнтацію навчання.
3. Навчанняграматиці в практичному курсі припускає облік особливостей рідної мови.
4. Ознайомлення зновим граматичним матеріалом, що включає показ і пояснення, можливо,здійснювати шляхом його аудітивного пред'явлення в різних мовних ситуаціяхспілкування (мовлення викладача, диктора, носія мови):
візуально — наоснові широких контекстів, запозичених з різних літературних жанрів;
аудіовізуально — використаннякінофрагментів, при чому при будь-якому варіанті ознайомлення необхідновраховувати стилістичні особливості використання досліджуваних форм у мовленні.
Слід зазначити, щов деяких випадках, з огляду на особливість того або іншого явища, показ іпояснення краще будувати на окремих реченнях. Від такого пред'явлення матеріалуне слід відмовлятися заради дотримання принципу комунікативності, тому щобудь-який метод викладання повинен бути гнучким. Однак обов'язковою умовою єзмістовність прикладів.
5. При показі йпоясненні граматичного явища дуже важливо виділяти орієнтири, що забезпечуютьнадалі їхнє цілеспрямоване використання у всіх видах мовної діяльності.
При виділенніорієнтирів необхідно знати особливості досліджуваної мови в порівнянні з рідноюмовою що навчаються, про що писав ще у свій час Л.В. Щерба. Досягненню цієїмети сприяє вивчення порівняльних граматик, а також порівняльний аналіз рідноїмови й іноземної.
6. Трактуванняграматичних явищ, що здійснюється головним чином при ознайомленні з ними,повинне відповідати рівню розвитку сучасної лінгвістики.
7. Організаціятренування й застосування припускає або умовно-комунікативну, або комунікативнуспрямованість. Більша заслуга в цій області належить Є.І. Пассову, що довів йпоказав, що навіть елементарним вправам тренувального характеру можна надаватиумовно-комунікативну спрямованість.
8. Процесоволодіння граматичними явищами досліджуваної мови будується у світлі сучаснихнаукових даних як процес постійного оволодіння граматичними діями й операціями,що співвідносять із відповідними вмінням
Відповідно допринципу поетапності організації засвоєння робота над граматичним оформленняммовлення охоплює кілька етапів: орієнтування виконання, контролю (самоконтролю).Це значить, що кожна граматична дія повинне освоюватися послідовно:
1. ознайомлення знею й усвідомлення її значення й (у різному ступені) форми;
2. тренування в їїпрактичному використанні по опорах у мікроконтексті;
3. застосування нарепродуктивному рівні по опорах, на основі механізму аналогії;
4. застосування напродуктивному рівні.
Розділ II. Використання казки під часнавчання граматики англійської мови2.1 Методика роботи з казкою науроках англійської мови
Серед проблем,теоретично й експериментально розв'язуваних методикою іноземних мов,комунікативна компетенція й способи її досягнення є однієї з найбільшактуальних.
Сучасніінтерпретації комунікативної компетенції в області викладання іноземних мов сходятьдо визначення американського вченого Д. Хаймза, відповідно до якого,“комунікативна компетенція — це те, що потрібно знати мовцеві для здійсненнякомунікації в культурозначимих обставинах“.
Опануватикомунікативною компетенцією англійською мовою, не перебуваючи в країнідосліджуваної мови, завдання досить важке. Тому важливим завданням учителів єстворення реальних й уявлюваних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючидля цього різні методи й прийоми роботи (рольові ігри, дискусії, творчі проектий ін).
Не менш важливим єзавдання залучення школярів до культурних цінностей народу — носія мови. У цихцілях велике значення має текст й ілюстрації до нього. Безсумнівною перевагоюсучасних підручників англійської мови для середньої школи є їхня насиченість країнознавчоюінформацією. Значне місце серед текстів займають такі їхні види, як листи,рекламні оголошення, вивіски, анкети, меню. Всі факти і явища, вся інформаціяпро різні області дійсності англомовних країн відбиралися з урахуванням вікутих, кого навчають, і їхніх інтересів. Оволодіння цим матеріалом дозволитишколярам краще орієнтуватися в країні досліджуваної мови у випадку її реальноговідвідування.
Поряд із цимважливо дати учневі наочне подання про життя, традиції, язикові реаліїангломовних країн. Засобом реалізації цієї мети можуть служити казки,використання яких сприяє реалізації найважливішої вимоги комунікативноїметодики “… представити процес оволодіння мовою як збагнення живої іншомовноїдійсності..."
Більш того,використання казок на уроках сприяє індивідуалізації навчання й розвиткувмотивованості мовної діяльності тих, кого навчають. При використанні казок науроках іноземної мови розвиваються два види мотивації: самомотивація, коликазка цікава сама по собі, і мотивація, що досягається тим, що учням будепоказано, що він може зрозуміти мову, яку вивчає. Це приносити задоволення йнадає віру у свої сили й бажання до подальшого вдосконалювання [10,c.57].
Необхідно прагнутидо того, щоб учні одержували задоволення від казки саме через розуміння мови, ане тільки через цікавий і цікавий сюжет.
Ще однієюперевагою казки є сила враження й емоційного впливу на учнів. Тому головнаувага повинна бути спрямована на формування в учнів особистісного відношення допрочитаного. Успішне досягнення такої мети можливо лише, по-перше, присистематичному читанні, а по-другові, при методично організованому читанні.
Ефективністьвикористання казки при навчанні мовлення залежить не тільки від точноговизначення її місця в системі навчання, але й від того, наскільки раціональноорганізована структура заняття, як погоджені навчальні можливості казки іззавданнями навчання. У структурі заняття для навчання усного мовлення можнавиділити чотири етапи:
1) підготовчий — етаппопереднього зняття мовних і лінгвокраїнознавчих труднощів;
2) сприйняття казкипри первинному прочитанні, розвиток умінь сприйняття інформації;
3) контрольрозуміння основного змісту;
4) розвитокмовленнєвих навичок й навичок усного мовлення.
Четвертому етапуможе передувати повторне прочитання.
Як прикладприводимо можливий варіант роботи з казкою:
1. Підготовчаробота.
Учнямповідомляється назва казки й пропонується здогадатися, про що буде казка. Потімуводиться нова лексика, що необхідна для розуміння казки й призначена дляактивного володіння. Нова лексика вводитися перед прочитанням.
Особлива увагаприділяється фразеологізмам:
Проводитисякраїнознавчий коментар
2. Сприйняттяказки (вроздріб). Перед прочитанням кожної частини (акту) учні одержуютьустановку.
Хто головний герой?
Як ми до ньогоставимося?
Що він зробив?
3. Перевіркарозуміння основного змісту.
Спочатку учнівідповідають на питання, поставлені перед учителем перед прочитанням, потімможна використати вправи типу «Вибери правильну відповідь», “Розташуйречення в логічній послідовності" і. т.д.
4. Розвитокнавичок й умінь усного мовлення.
Комунікативнеговоріння можна стимулювати за допомогою різних завдань.
опишіть головногогероя
розіграйте діалогиміж героями
прокоментуйтеповодження героя
які ідіоми міможемо використати, описуючи героя
Діючі особиниказок наділені певним характером, діють у конкретних умовах. Відсутність надлишковоїінформації дає можливість однозначної семантизації мовленнєвого матеріалузображенням-малюнком. У цьому полягає одна з переваг казки перед складнимлітературним твором. Психологами встановлено, що карикатури, що гіперболізують різніознаки предмета, упізнаються набагато швидше, ніж фотознімки того ж предмета. Цевідбувається тому, що на фотознімках є занадто багато подробиць, зайвоїінформації.
Казка даєможливість легко проникнути в суть реальних мовлень й явищ й у простій наочнійформі донести інформацію до учнів. У казкових діалогах забезпечується необхіднаповторюваність мовленнєвого матеріалу, що досягається сюжетною побудовою казки.
Відтвореннятипових ситуацій спілкування (“Знайомство", “У гостях”, «Заняттяспортом» і. т.д.) дозволяє стимулювати мовну діяльність учнів, їхнюкомунікативну активність.
Безсумнівнимиперевагами казок є їх:
1) автентичність;
2) інформативнанасиченість;
3) концентраціямовних засобів;
4) емоційний впливна тих, кого навчають, і. т.д. [7, c.332].
Ефективністьвикористання казок залежить від раціональної організації заняття.
У структурі урокуможна виділити наступні етапи:
1. Попередняробота, що включає лінгвокраїнознавчий коментар, установку на розуміння. Наприклад,перед прочитанням казки “Книга джунглів” учнем повідомляються короткі відомостіпро Р. Киплинга і його творчість.
2. Читання казки.
3. Перевірка розуміннязмісту за допомогою питань.
4. Активізаціямовленнєвого матеріалу за допомогою завдань.
а) Розподіл казкина основні епізоди
б) Робота зепізодів із завданням повторити репліки героїв.
в) Визначення,кому належать вимовлені вчителем репліки й до якого епізоду вони відносяться.
г) Рольова гра: розподілролей, прочитання з метою промовляння реплік. Драматизація діалогів й окремихсцен.
5. Переказ змістув усній і письмовій формі.
Вправи післяпрочитання розраховані не тільки на закріплення, але й на розширення матеріалу.Заключною частиною завдання повинна стати мовна діяльність учнів, коли всі щонавчаються стають учасниками мовного спілкування в ході рольової гри. Томунеобхідно максимально повне розуміння казки.2.2 Казка як засіб формуванняпозитивної мотивації навчання англійської мови
Як затверджуютьпсихологи, діти 5-7 років здатні сприйняти й засвоїти величезну кількістьцікавого на їхній погляд матеріалу. А це означає, що кожна дитина може засвоїтивелику кількість нових знань, але в цьому їй потрібно допомогти. При навчаннііноземній мові школярів на ранньому етапі постає питання про те, що прийняти зазмістовну основу навчання.
Традиційний підхіддо викладання іноземної мови на ранньому етапі припускає починати навчання звикористання мовного матеріалу, що називає предмети, що оточують дітейбезпосередньо в класі. Чи можна говорити в цьому випадку про щире спілкування,якщо немає предметів обговорення, якщо воно не пов'язане з життям? Звичайно ж,ні. Комунікативне навчання іноземній мові змушує переглянути традиційний підхіді поглянути на проблему вибору змістовної основи навчання на ранньому щаблі.
Робота вчителяповинна бути спрямована на передачу знань з англійської мови, розвиток мовнихнавичок дітей, розширення лексичного запасу, одержання додаткової лінгвокраїнознавчоїінформації про англомовні країни. Цей процес нерозривно пов'язаний з активністюдітей. Дитина повинна почувати потребу у вивченні мови й мати передумови длязадоволення цієї потреби. Основними джерелами є мотивація й бажання. Звичайно вшколярів присутня висока мотивація вивчення англійської мови [10, c.223].
Одними зефективних мотиваційних засобів є заняття театралізованою діяльністю, заняття,що включають елементи казок, казковий сюжет. У кожній початковій школі маютьбути створені всі умови для розвитку творчої активності дітей у театралізованійдіяльності. Елементи театралізованих ігор включаються не тільки в заняття поанглійській мові, але й в інші види діяльності. Театралізовані ігри, драматизаціяневеликих п'єс, казок вирішують як комунікативні завдання, так і завданнягармонічного розвитку особистості. Рольовий діалог у процесі театралізованоїдіяльності робить мовну взаємодію особистісно орієнтованою, адресованою,стимулює активність кожного партнера, що сприяє розвитку в дитини вміньговоріння й слухання. Дитина в діалогічному спілкуванні може не тількисприймати звуки, але й розуміти зміст вимовних слів.
Із цього можназробити висновок, що казка в силу своїх специфічних особливостей повиннавиступати як змістовна основа навчання на ранньому етапі. Присутність вимислу,фантастичності в казці робить її більше цінною в порівнянні з іншимилітературними жанрами. Казка, наповнена описами чудес, незвичайними подіями,подіями, зустрічами із чарівниками, феями, що володіють чудодійною силою,мимоволі приковує до себе увага дітей, задовольняє певні потреби віку: потребадо перевтілення, інтерес до всього незвичайного, таємничого, котре дитинавідчуває в казці як повсякденне. Дитина молодшого шкільного віку, слухаючиказку й відчуваючи існування фантастичного героя як реальне, співчуває йому йпереживає. Здатність до співпереживання й уяви народжує самостійну творчудіяльність дітей, фантазію. При роботі з казкою вчитель може спиратися нетільки на досвід дітей, але й на їхню фантазію. Казка — це поетичний вимисел,хоча це не заперечує її зв'язок з дійсністю, реальним життям, що визначаєхарактер її сюжету, образів, деталей оповідання, її змісту, а також мову казки.Вимисел у казці будується, як правило, на зовсім певному, заснованому надійсності підґрунті. Кожна казка малює реалістичні картини життя. За пригодамиказкових героїв встають людські долі, правдоподібні історії, казкові конфліктипередають складні побутові й соціальні відносини. Автор казки говорить ізмаленьким слухачем про важкий вибір чесного шляху, про гіркоту самітності йрадості дружби. У казці діти зіштовхуються з такими складними явищами йпочуттями, як життя й смерть, любов і ненависть, зрада й підступництво. Формазображення цих явищ особливому, казковому, доступна розумінню дитини, алеморальний зміст залишається справжнім.
Нерозривнийзв'язок казки з життям дозволяє дітям через ситуації, предмети обговорення, якіприсутні в казці, одержати досвід, як мовний, так і соціальний, котрий їмзнадобиться в житті. Спілкування, організоване на основі казки, носить щирийхарактер.
Казка представляєширокі можливості як змістовна основа навчання. На ранньому етапі навчанняпровідним є розвиваючий аспект, оскільки на першому році навчання заставляютьсяоснови багатьох найважливіших здатностей, і здійснюється їхній початковийрозвиток. Казка є прекрасним матеріалом для рішення розвиваючих завдань, дітямпотрібні казки, тому що вони є необхідним підґрунтям для розвитку особистості.
Однією з найважливішихцілей розвиваючого аспекту є формування мотивації. Саме в молодший шкільнийперіод педагог повинен сформувати стійку мотивацію до вивчення іноземної мови. Казка,завжди цікава дітям по своїй змістовній основі, у величезному ступені сприяєстворенню мотивації до оволодіння іноземною мовою. Іноземна мова дозволяєдитині проникнути в захоплюючий сюжет казки, познайомитися з народними героямитієї країни, де народилася казка. Сценарій заняття на основі казки, відразуприковує до себе увагу дітей. Казка іноземною мовою дає можливість педагоговізробити з дітей добровільних помічників у пошуках знань.
Важливою метоюрозвиваючого аспекту є формування вмінь спілкування. У молодшому шкільному віців дітей формується особистісне, індивідуально-рольове, ділове спілкування. Казкаіноземною мовою завжди викликає в дітей потребу в спілкуванні, тому що її зміствідповідає інтересам дітей і потребам їхнього віку [10, c.112].
Казка іноземноюмовою має величезні виховні можливості. Казка — це завжди ненав'язливе виховання.У кращих своїх образах вона відкриває дитині світ, суть людських відносин,людських почуттів — доброти, поваги, співчуття, товариства, справедливості,чуйності, взаєморозуміння, і тим самим несе в собі багатий моральний потенціал.Казка дає дітям яскравий, різноманітний образ світу, розвиваючи кругозір дитини.
У казках присутнііносказання. Хоча в казках говориться про незвичайних казкових героїв або протварин, майже завжди під ними маються на увазі люди з їх реальними життєвимипроблемами. Хоча в казці явища представлені по-особливому, казково, проблеми,котрі постають за цими явищами, виявляються тісно пов'язаними з реальним життям.Знайомлячись з казкою, дитина знаходить відповіді на важливі для себе питання. Щотаке “добре” і що таке “погано”? Що таке “зло” й “добро”?
Казка формує вдитини необхідність морального поводження у всіх видах діяльності. На основіказок ефективно здійснюється трудове виховання. Вони формують здатність творчотрудитися, виховують любов і повагу до праці, формують потребу у творчій праці,виробляють такі людські якості, як працьовитість, посидючість, наполегливість,допитливість, готовність прийти на допомогу.
Естетичнийкомпонент виховного аспекту завжди присутній у казці — це завжди прилучення довічності, до краси.
Через раннєзалучення до казки іноземною мовою в дітях розвивається інтерес до життянародів інших країн. Позитивні емоційні дії, що відбуваються в казці,дозволяють запобігти виникненню почуття недовіри, і навіть ворожості, щонерідко з'являється й у дорослих як реакція на все нове, незнайоме, незвичне,вихідне за рамки звичних соціальних відносин.
У молодшомушкільному віці значне місце приділяється й пізнавальному аспекту. На даномувіковому етапі в дитини формується й реалізується пізнавальний інтерес до культурикраїни досліджуваної мови. Багатим джерелом, з якого дитина може черпати данізнання, є казка, що відбиває в собі культурну спадщину тієї або іншої країни. Навчанняна основі казки дає можливість вивчити елементи загальнонаціональної культури. Указках завжди яскраво виражений соціокультурний компонент. Інтерес до всьогонового в молодших школярів дозволяє використати на заняттях і застосовуватикраїнознавчу інформацію. На заняттях по англійській мові при використанні казкияк зміст навчання, у молодших школярів формується й реалізується пізнавальнийінтерес до іншомовної культури. Діти здобувають знання про культуру країнидосліджуваної мови (відомості з історії, географії, життя однолітків, пропобут, традиції, інтереси, про музику, живопис, символіку, одяг, свята,захоплення). Пісні, вірші, лічилки, різні ігри, також як і казка, виступають якоснову навчання спілкуванню іноземною мовою.
Казка ефективновикористовується при рішенні завдань навчального аспекту. Навчання говорінню наоснові казки формує в дітей уявлення про іноземну мову як про засіб спілкування.Казка є прекрасним засобом для оволодіння різними вміннями й навичкамиспілкування досліджуваною мовою.
При використанніказки процес формування навичок говоріння спрямований на розвиток готовності доспілкування, на використання іноземної мови як засобу спілкування. Казка сприяєвключенню дітей у процес спілкування. На змістовній основі казки можуть бутипобудовані різні ситуації ігрового рольового спілкування, сюжетно-рольові ігри,діалоги. Таким чином, казка є підходящим матеріалом для використання її якзмістовна основа навчання в шкільному віці. Який-небудь інший матеріал не маєтакий навчальний потенціал, як казка. Вона, по-перше, сприяє формуваннюмотивації навчання; по-друге, підвищує виховні й освітні можливості іноземноїмови; по-третє, є прекрасним засобом навчання іншомовному спілкуванню.
2.3 Роль казки у формуванніграматичних навичок школярів
Казка входить ужиття дитини із самого раннього віку, супроводжує протягом усього дитинства йзалишається з ним на все життя. З казки починається його знайомство зі світомлітератури, зі світом людських взаємин і з усім навколишнім світом у цілому.
Казки підносятьдітям поетичний і багатогранний образ своїх героїв, залишаючи при цьому простіруяві. Моральні поняття, яскраво представлені в образах героїв, закріплюються вреальному житті й взаєминах із близькими людьми, перетворюючись у моральніеталони, якими регулюються бажання й учинки дитини [5, c.112].
Казка, її композиція,яскраве протиставлення добра й зла, фантастичні й певні по своїй моральній сутіобрази, виразна мова, динаміка подій, особливі причинно-наслідкові зв'язки іявища, доступні розумінню школяра, — все це робить казку особливо цікавою йхвилюючою для дітей, незамінним інструментом формування морально здоровоїособистості дитини.
Аналіз методичноїлітератури показує, що питанням вивчення казок у школі зараз приділяєтьсявелика увага. У журналі “Англійська мова в школі" й ін. з'явилисяметодичні рекомендації, присвячені вивченню казок у школі. Тим часом питанняпро навчання дітей умінню складати казки в методичній літературі розроблененедостатньо. Найчастіше казки використаються для творчої розповіді (О.О. Фльорина,П.Г. Воробйов, О.С. Ушакова й ін.) інсценівки (В.К. Мовсесян й ін), ігор (В.В. Белоусов,Л.С. Топольницька, й ін.), які також є засобом розвитку мовлення учнів, алеказки володіють й іншими можливостями. Казку можна зробити засобом розвиткулітературно-творчих здатностей учнів і тим самим-розвитку мовлення в процесііндивідуально-групової роботи. Незважаючи на те, що про значення казок длярозвитку особистості дитини написано дуже багато (К.Д. Ушинский, М.А. Рибникова,В.А. Сухомлинский й ін.), у сутності питання про те, як підтримати інтерес дітей,залучаючи їх до створення до своїх казок, не було предметом спеціальногодослідження.
Крім того,останнім часом інтерес до казок виріс, тому що казка є найцікавішим прийомомвикладання англійської мови. Головну увагу на уроках англійської мови вчитель приділяєтексту, як тому поняттю, якому служать всі розділи навчального курсу — фонетика,лексика, граматика, словотвір, стилістика, правопис. Всі випадки зустрічі науроці з текстом повинні використатися для звертання до нього уваги дітей. Найбільшецікаво ці завдання допоможе реалізувати казка. Особливо казки рекомендуютьвикористовувати при навчанні граматики іноземної мови. Відомо, що тренуванняучнів у вживанні граматичних структур, що вимагає їхнього багаторазовогоповторення стомлює хлопців своєю одноманітністю, а затрачувані зусилля неприносять швидкого задоволення. Казки допоможуть зробити нудну й одноманітнуроботу більше цікавої й захоплюючою.
Дані казкипереслідують цілі:
навчити учнівуживанню мовних зразків, що містять певні граматичні труднощі;
створити природнуситуацію для вживання даного мовного зразка;
розвити мовнуактивність і самостійність учнів.
Як приклад,наводимо розробку уроку, сформований у вигляді казки, завдяки чому дітиоволодівають складними граматичними структурами без особливих труднощів.
Мета: Ознайомитиучнів з новим граматичним часом Future Simple Tense. Одного разу жили КОРОЛЬ іКОРОЛЕВА. Вони жили в королівстві “FUTURE”. Королеву звали Shally, але корольласкаво називав її SHALL. Короля звали Willy, але королева ласкаво називалайого WILL. І, як і в будь-якому королівстві, були в них слуги-гноми. Імена вних були трохи дивні: I, WE, HE, SHE, IT, THEY, YOU. Королеві служили тількидва гнома I и WE. Всі інші допомагали королю в його хазяйстві. Були вкоролівстві деяк правила. Якщо гномик збирався щось зробити, він звертався зпроханням до хазяїна чи хазяйки по імені. Наприклад:
SHALL, I go for awalk?
SHALL, WE havebreakfast?
WILL, HE drinksome water?
WILL, SHE eattomatoes?
WILL, IT helpabout the house? і. т.д.
Король и королевабули дуже співчутливими. Зазвичай вони позитивно відповідали гномикам на їхпрохання. Щасливі, вони займали своє місце перед SHALL і WILL, повторюючи, щовони збираються робити:
I SHALL go for awalk.
WE SHALL havebreakfast.
HE WILL drink somewater.
THEY WILL swim inthe swimming pool.
YOU WILL wear thebest clothes. і. т.д.
АЛЕ… Завждиіснує АЛЕ. У короля і королеви був улюблений КІТ. І звали його NOT. Він завждищось муркотав на вушко своїм хазяїнам. Коли він це робив, вони давали негативнувідповідь на всі бажання бідненьких гномів. Ви тільки погляньте!
I SHALL (NOT) gofor a walk.
THEY WILL (NOT) swimin the swimming pool. И т.д.
Неприязнь до котапередавалась на SHALL і WILL, тому в моменти чергового муркотіння гноминазивали SHALL — SHAN’T, а короля WILL — WON’T.
WE SHAN’T havebreakfast.
YOU WON’T wear thebest clothes.
В королівстві WILLмав дуже багато роботи і скоро йому знадобилося більше помічників, тому I і WEстали працювати на короля. Підтвердження цьому ми можемо побачити в будь-якомусучасному підручнику з граматики.
В даному уроці об’єднані технологія співпрацювання і проектна методика (а саме рольовагра). Це тільки початок уроку, але бажаний результат, тобто знання граматичногоматеріалу, уже можна побачити в середині гри. Практична частина, де учніміняються ролями, найбільш цікава усім, бо кожен симпатизує якомусь герою іхочеться побути в його ролі, легко справляючись зі складними граматичнимиструктурами.
ONCE UPON A TIME...
(Composition — Grammar Fairy-Tale)
Once upon a timethere lived a king and a queen. The king’s name was Willy, but the queen calledhim WILL for short, and the queen’s name was Shally, but the king called herSHALL. They lived happily in a very wonderful place — the kingdom “FUTURE”, andloved each other very much. As rich people the royal couple had servants: sevenlittle dwarfs, whose names were very strange: I, WE, HE, SHE, IT, THEY, YOU. Theyworked well, but only I and WE served The Queen faithfully; the other dwarfshelped the King around the kingdom. In “FUTURE" there were some rules ofbehaviour. When a dwarf was going to do something, he asked the Master aboutit, beginning with the name. For example:
SHALL, I go for awalk?
SHALL, WE have acake?
WILL, HE drinksome water?
WILL, SHE eattomatoes?
WILL, IT write aletter?
WILL, THEY join us?
WILL, YOU give ussome roses? And so on.
Queen SHALL andKing WILL were very kind and sympathetic. They usually complied with theservants’ requests. Standing in front of the masters, the happy and thankfuldwarfs bowed low and repeated what they were going to do:
I SHALL go for awalk!
WE SHALL have acake!
HE WILL drink somewater!
SHE WILL eattomatoes!
IT WILL write aletter!
THEY WILL join us!
YOU WILL give ussome roses!
But… In everyhappy story there is always a “but”. The Queen and the King had a favourite pet.It was a big brown cat, called NOT. It liked to purr something into theMasters’ ears. Every time it did this, the royal couple abused the littledwarfs and answered negatively to their questions. Look!
I SHALL NOT go fora walk!
HE WILL NOT drinkany water!
IT WILL NOT writea letter!
At these momentsthe dwarfs hated the cat and didn’t like SHALL and WILL, they called them: SHAN’Tand WON’T.
WE SHAN’T have acake!.. .
SHE WON’T eattomatoes!.. .
THEY WON’T join us!...
So the littledwarfs lived in the kingdom of “FUTURE”, having black and white days. They didwhat they wanted on sunny warm days, but sometimes the cat NOT opposed them andblack days came — the dwarfs were looking for different ways to domesticateNOT, but nothing brought results, because the cat was very-very big and theservants were very-very little. Now the Queen and the King of “FUTURE" livehappily with their cat and dwarfs, and the rules of their kingdom apply to allwho believe in “FUTURE".
Висновки
Опануватикомунікативною компетенцією англійською мовою, не перебуваючи в країнідосліджуваної мови, завдання досить важке. Тому важливим завданням учителів єстворення реальних й уявлюваних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючидля цього різні методи й прийоми роботи.
Казка представляєширокі можливості як змістовна основа навчання. На ранньому етапі навчанняпровідним є розвиваючий аспект, оскільки на першому році навчання заставляютьсяоснови багатьох найважливіших здатностей, і здійснюється їхній початковийрозвиток. Казка є прекрасним матеріалом для рішення розвиваючих завдань, дітямпотрібні казки, тому що вони є необхідним підґрунтям для розвитку особистості.
Казка іноземноюмовою має величезні виховні можливості. Казка — це завжди ненав'язливевиховання. У кращих своїх образах вона відкриває дитині світ, суть людськихвідносин, людських почуттів — доброти, поваги, співчуття, товариства,справедливості, чуйності, взаєморозуміння, і тим самим несе в собі багатийморальний потенціал. Казка дає дітям яскравий, різноманітний образ світу,розвиваючи кругозір дитини.
Через раннєзалучення до казки іноземною мовою в дітях розвивається інтерес до життянародів інших країн. Позитивні емоційні дії, що відбуваються в казці,дозволяють запобігти виникненню почуття недовіри, і навіть ворожості, щонерідко з'являється й у дорослих як реакція на все нове, незнайоме, незвичне,вихідне за рамки звичних соціальних відносин.
Дуже важливу рольказка відіграє на початку навчання іноземної мови, коли коефіцієнт мотиваціїнавчання є дуже високим, це незамінний засіб підтримання інтересу до предметапри навчанні будь то фонетичному, лексичному чи граматичному аспекту іноземноїмови.
Крім того,останнім часом інтерес до казок виріс, тому що казка є найцікавішим прийомомвикладання англійської мови. Головну увагу на уроках англійської мови вчительприділяє тексту, як тому поняттю, якому служать всі розділи навчального курсу — фонетика, лексика, граматика, словотвір, стилістика, правопис. Всі випадкизустрічі на уроці з текстом повинні використатися для звертання до нього увагидітей. Найбільше цікаво ці завдання допоможе реалізувати казка. Особливо казкирекомендують використовувати при навчанні граматики іноземної мови. Відомо, щотренування учнів у вживанні граматичних структур, що вимагає їхньогобагаторазового повторення стомлює хлопців своєю одноманітністю, а затрачуванізусилля не приносять швидкого задоволення. Казки допоможуть зробити нудну йодноманітну роботу більше цікавої й захоплюючою.
Список використаної літератури
1. Асеев В.Г. Мотивацияповедения и формирование личности. М., 1976.
2. Беркинблит М.Б., ПетровскийА.В.Фантазия и реальность. М. Политиздат, 1968
3. Выгодский Л.С. Воображениеи творчество в детском возрасте. Санкт-петербург. 1997г.
4. Зеленкова Т.В. Функционально-статистическийанализ сказок, сочиненных детьми. Вопросы психологии, №6.2001.
5. Зинкевич-ЕвстигнееваТ. Путь к волшебству. Теория и практика сказкотерапии. СПб. 1998.
6. Леонтьев А.Н. Деятельность.Сознание. Личность. — М., 1982.
7. Пропп В.А. Историческиекорни волшебной сказки. ЛГУ, 1986.
8. Перкинс Д.Н. Творческаяодаренность как психологическое понятие // Общественные науки за рубежом. Сер. Науковедение.- 1988. — № 4.
9. Перкинс Д.Н. Творческаяодаренность как психологическое понятие // Общественные науки за рубежом. Сер. Науковедение.- 1988. — № 4.
10. Пропп В.Я. Морфологиясказки. М., 1969.
11. Симановский А.Э. Развитиетворческого мышления детей. Популярное пособие для родителей и педагогов. — Ярославль: «Академия развития», 1996.
12. Туник Е. Психодиагностикатворческого мышления. Креативные тесты. Школьный психолог, № 36. 2001 г.
13. Шумакова Н.Б., ЩелбановаЕ.И., Щербо Н.П. Фигурная форма А-теста творческого мышления П. Торренса. ТТСТ:методические рекомендации по работе с тестом. М. 1990.
14. Эльконин Д.Б. Детская психология.М, 1960.