Засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львівськийнаціональний університет ім. Івана Франка
Кафедракласичної філології
МАГІСТЕРСЬКАРОБОТА НА ТЕМУ:
«ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯІНТЕНСИВНОСТІ
ЯКІСНОЇОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
УЛАТИНСЬКІЙ МОВІ»
Студентки групи ІНкм-51
Факультету іноземних мов
Різак Наталії Зіновіївни
Науковий керівник:
Доц.каф.класичної філології
Домбровський Р.О.
ЛЬВІВ-2005
         ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1.Визначення терміну„інтенсивність”.
1.1 Класифікаціята аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісноїознаки прикметника
Розділ 2. Морфологічні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки
2.1 Cуфіксальні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки
2.1.1 Суфікси вищого та найвищогоступенів порівнянняприкметників
2.1.2 Демінутивні суфікси
2.2 Префіксальні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки
2.2.1 Префікси prae-;per-;in-
Розділ 3. Лексико-синтаксичні засоби вираженняінтенсивностіякісної ознаки
3.2 Конструкції з узагальненимоб'єктом порівняння
3.3 Прикметник з елативним значенням
3.4 Конструкції із сполучником quam
Висновки
Резюме
Список використаної літератури
Списокумовних скорочень

Вступ
У даній магістерській роботі розглядаються засоби вираження інтенсивності якісноїознаки прикметника на матеріалі латинської мови. Для розкриття теоретичного матеріалувикористовуються практичні матеріали, одержані із досліджень науковихпрацівників мовознавців та із опрацьованих творів латинських авторів Августина„Сповідь”(пізня латина), Овідія „Метаморфози”(класична латина).Одержанірезультати є значним підґрунтям для висвітлення проблематики питанняінтенсивності якісної ознаки прикметника. Таке використання різних джерел та численних прикладів даєзмогу розглянути дану тему узагальнено із врахуванням різних точок зору.
Дана тема є актуальною, оскільки вивчення засобів вираженняінтенсивності якісної ознаки прикметника, а також питання про співвідношеннядвох категорій — ступенів порівняння та елатива нещодавно стало предметомпильної уваги мовознавців. Проблема інтенсивності вивчалася не лише у аспекті«інтенсивність ознаки», але й як «інтенсивність дії» та «інтенсивність висловлювання»[5]. Дослідження проводилися і проводяться на матеріалі російської, англійської,німецької, французької, італійської та інших індоєвропейських мов. Так,романістика збагатилась ґрунтовною працею Л. В. Воробйової, що присвяченазасобам вираження інтенсивностіякісної ознаки у сучасній французькій мові [8]; питанню про співвідношенняступенів порівняння та елатива, як одного із засобів вираження інтенсивностіякісної ознаки, присвячено дослідження Л.І.Боголюбової [3,4] (на матеріалілатинської та французької мов), а також А.В.Вайшнораса [6] (на матеріалісучасних італійської та французької мов). Дослідженню прикметників із значеннямпідсиленого ступеня якості у російських говірках присвячено статтюЕ.Н.Антонової та Л.А.Шарифулліної [1]. Т.І.Філь [14] досліджує особливостіфункціонального відтворення ступенювання якості прикметників, зокрема, елативіву перекладах з англійської мови на німецьку. Як бачимо, дослідженнязасобіввираження інтенсивності якісної ознаки здійснюється переважно на матеріалісучасних індоєвропейських мов. Дослідженню латинських прислівників, щозастосовуються для підсилення позитива, присвячено роботу німецького мовознавцяЕ.Вьольфліна, проте вона торкається переважно періоду пізньої латини[15].
Слід відзначити, що й у інших дослідженнях мовознавцізвертаються до питання інтенсивності ознаки та до засобів її вираження,зокрема, й на матеріалі латинської мови Проте ані в українській, ані взарубіжній науціця проблема не висвітлюваласяу спеціальних дослідженнях.
Магістерськаробота складається із трьох розділів.
Перший розділприсвячений вивченню терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”.Інтенсивність розглядається, як складне, якісне поняття, що містить у собіпоняття кількості й міри, а ступінь інтенсивності як показник якісної ознаки,що тісно пов'язана із кількісною характеристикою предмета. Подається на розглядпоняття об'єктивної, суб'єктивної та експресивної інтенсивності. До цьогорозділу включений підпункт про класифікацію основних засобів вираження інтенсивностіякісної ознаки прикметника у латинській мові.
У другому розділі розглянуто морфологічні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки, до яких належать суфікси вищого та найвищого ступенівпорівняння прикметників(-іоr, -ius, -issim, -lim, -rim, атакож неправильні та суплетивні), коли вонивиражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвитокелативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..; префікси рrае-, реr-, in-, які використовувались для вираженнявисокого ступеня якісної ознаки.
Третій розділ висвітлює лексико-синтаксичні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки: це прикметник у звичайному ступені порівняннясполучений із прислівником, що утворюють підсилювальні конструкції; утворюютьелативне значення також конструкція з посиленим суперлативом за допомогою узагальненогооб'єкта порівняння. Сюди відносять прикметники, які своїм лексичним значеннямвказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens, immanis,amplus, grandisта ін. та конструкції зі сполучником quamу підрядних допустових реченнях, усполученні з possumта із суперлативом.
прикметник інтенсивність якісний латинський

Розділ1. Визначеннятерміну «інтенсивність
 
Загальновідомо, що усі поняття можна поділити на два класи:
1) поняття, що можуть якісно видозмінюватися;
Наприклад: rarus— рідкісний, altus-високий, altior— вищий, altissimus— найвищий,durus— твердий, citus— швидкий, тощо.
2)поняття, які не мають градацій, чи то якісних відозмін за своєюприродою.
Наприклад, відносні прикметники: barbarus– чужоземний, diversus— протилежний, Graecus— грецький, Germanus— германський, тощо.
Розглянемо поняття, які допускають градації. Якщо такепоняття оцінюється по відношенню до інших, тоді йдеться про ступені порівняння:
Quis carior fuit GraeciaThemistос1е?
Хто у Греції був славніший заФемістокла?
або:
Nulla est terra melior quampatria.
Немає нічого милішого, ніжбатьківщина.
У випадку, коли дані поняття оцінюються по відношенню допевного внутрішнього еталону, йдеться про ступінь інтенсивності:
Xantippe, Socratus uxor, maledicentissimaerat.
Ксантиппа, жінка Сократа, була дужелихослівна.
Поняття «ступінь інтенсивності» є ширшим за «ступіньпорівняння», оскільки воно відноситься як до якісної та кількісної ознак, так ідо аспектів дій та явищ1.
Термін «інтенсивність» у зв'язку із його умовністю часто
виступає у деяких дослідженнях синонімом таких понять, як посилення,ступінь, кількість. Дослідники іноді надають їмтотожного значення.
3) Баллі вважає, що під терміном інтенсивності у найширшомуйого значенні слід розуміти: «всі відмінності, що зводяться до категорійкількості, величини, цінності, сили тощо, незалежно від того про що йдеться: чи про конкретні уявлення, чи абстрактні ідеї»1.
Це визначення можна проілюструвати прикметниками magnus, ingens, grandis, amplus, immanis, що об'єднані загальним значення «великий,значний за величиною, розмірами, обсягом, протяжністю». Це спільне дляусіх прикметників значення сформувалось як відображення порівняння певних ознакпредметів (у даному випадку — величини). Проте, ступінь даної ознаки може бутинеоднаковим, що уможливлює виділення диференційного елементу значенняградаційного типу у деяких прикметників цього синонімічного ряду. Прикметник magnus має нульовий (абонейтральний) градаційний ступінь. Прикметникам ingens, grandis, amplus, immanis притаманна зростаюча градаційна ознака (сема «вище норми»), до того жмаксимальний ступінь градації, вираженийприкметником immanis(великий + сема «надзвичайно»). Інтенсивність ознаки таких прикметників міститьу собі елемент кількості й міри. Кількісна ознака, поняття міри — складова частина інтенсивностіякості.
Розглянемо деякі приклади, в яких виступають вищезгадані прикметники:
Mare magnum et difficile fibirestat.(Сіс. Fam.XVI, 9)
У тебе попереду велике та суворе море. Ingensque navigium minima secutaest.(Рlin., Ер. III, 16)
На маленькому поїхала за величезнимкораблем… Dederamepistolamsanegrandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великоголиста.
1Ш.Балли. Французская стилистика. -М., 1961.-202c.
… Тheatrum… magnitudine amplissimum… (Сіс. Q. fr. І, 142).
Театр, за величиною дужевеличезний.
… ferae immanis(Сіс. Аtt. V, 16)
… страшно великого звіра.
Кількість та якість становлять єдність, де якість не існуєпоза її кількісною визначеністю. Кількісна характеристика предмета можезмінюватися у певних межах, що визначені даною якістю. Показником цих змінвиступає ступінь.
Інтенсивність є складним, якісним поняттям, що містить у собітакож поняття кількості й міри. Поняття інтенсивності, що є однією з найбільшзагальних категорій думки, застосовується як до ознаки, вираженої прикметником,так і до ознаки, вираженої дієсловом, про що вже згадувалось вище. Проте ступіньє показником лише якісної ознаки.
Уся система інтенсивності якісної ознаки доволі широка і маєрізні ступені, котрі можна звести до наступної градації:
1 ступінь нульовий,
2 ступінь малий,
3 ступінь неповний
4 ступінь приблизний
5 ступінь достатній
6 ступінь елятивний
7 ступінь надмірний1
або
1 ступінь малий,
2 ступінь неповний,
3 ступінь середній
4 ступінь дуже високий
1Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивностіякісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія. -Львів, 1967. -Вип.12.-C.114.
5 ступінь надзвичайно високий 1
Високий ступінь інтенсивності якості є найширшою за засобом вираженнякатегорією у системі ступенів інтенсивності якості. Засоби, якими вінвиражається у мові, є виразними експресивними засобами, що часто набуваютьемоційного насичення. Такі засоби передають здебільшого суб'єктивне (оцінне)судження автора. Таким чином, слід розрізняти інтенсивність об'єктивну та суб'єктивну,або оцінну.
Для вираження об'єктивної інтенсивності (при якій цілкомвідсутнє емоційне ставлення) у мові є певні усталені засоби, загальновживані влітературній мові норми, котрі є завжди традиційні. Наприклад: valde+ прикм., префікс рrае-, а також ступені порівняння, щопоєднують у собі і порівняльне, і елатавне значення, залежно від задуму автора,та ін..
Проте, мова служить не лише для вираження думки, але й длявисловлення почуттів та емоцій. Дійсність завжди сприймається суб'єктивно,пізнання її завжди супроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби,якими передається суб'єктивна інтенсивність ознаки, є спільними до деякої міриу різних мовах, оскільки вони утворюються на основі загальних психологічнихзаконів. Проте, залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в нійвикористовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Наприклад, умовах флективної будови часто вживаються для цього морфологічні засоби,особливо суфікси, при цьому, крім елативних суфіксів, велику роль відіграютьтак звані зменшувально-пестливі або збільшувано- зневажливі суфікси, наприклад, зменшувально-пестливі суфікси: -ulu,-culu,-іlu,-ellu, та ін.:
Regulus=parvus rex— малий цар,
або
homunculus — людинка (від homo).
1Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико -синтаксическиесредства его выражения в современном итальянском и французском языках//ВестникЛенинградского ун-та.-Ленинград, 1978.-№2.-C.123.
 
1.1 Класифікація та аналізосновних засобів вираження інтенсивності якісної ознакиприкметника
 
Усі засоби вираження інтенсивності якісної ознаки можнарозділити на дві основні групи: морфологічні та лексико-синтаксичні.
А) Морфологічні засоби:
1. Суфіксальні;
Сюди належать передусім суфікси, що утворюють ступеніпорівняння (-іоr,-ius,-issim,-lim,-rim, атакож неправильні та суплетивні), коли вонивиражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвитокелативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..
2. Префіксальні.
Префікси рrае-, реr-,in — наприклад: реrmulti, ае, а — дуже нечисленні, рrаесlarus, а, um– дуже славний,іnnumerabilis, е –незліченний.
Б) Лексико-синтаксичні засоби:
1. Кількісний (рідше якісний) прислівник + прикметник узвичайному ступені порівняння, наприклад: valdegavisus— дуже веселий 1.
2. Цілі фразеологізми, а також фразеологічні порівняння.
3. Конструкції з узагальненим об'єктом (терміном) порівняння,як наприклад:
Musaeanteomniaduicus. — Музи над усе солодкі.
4. Ітерація (повтори), наприклад, liber,liberum — дуже вільний (Горацій), fortis,fortis -дуже мужній (написи), malum,malum — дуже погане (Коммодіан), bellebellus – дуже гарний, miseremiser — дуже нещасний, якіналежать до архаїчного способу градації2.
1БоголюбоваЛ.И.О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та. –Ленинград,1978-.№2.-C.130
2Wölfflin E. Zur lateinischenGradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik..-1884.-Bd.I.-S.93-95
5.Прикметники, які своїм лексичним значенням вказують наелативний ступінь якості, наприклад: ingens— величезний, immanis— надзвичано великий, exiguus, pusillus— дуже малий, та ін..
6. Підсилення інтенсивності якості прикметника сполучником quamvis(quam) у підрядних допустових реченнях :
Quamvis hоc turpe sit, tamen,quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off.III, 53) Як би це небуло ганебно (хоч це і ганебно),все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.
та у сполученні з possum, а також із суперлативом.
Розділ2.Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісноїознаки 2.1Суфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки
 
2.1.1Суфікси вищого та найвищогоступенів порівняння
прикметників
Розглянемо засоби вираження інтенсивності якісноїознаки прикметника, що найчастіше зустрічаються у літературі класичногоперіоду. Це, передусім, ступені порівняння, коли вони виражають елативнезначення, наприклад (тут і далі перший із наведених перекладів є перекладом А.Содомори, другий – дослівним перекладомтексту):
Nec satis hoc Baccho est: ipsosquoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloquepetit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis.
[Оvid.Меt., XI, 85-88]
Вакхові все ж того мало було.Залишивши ті землі,В колі найкращих жінок він до рідного Тмолу подався,Де пропливає Пактол. хоч унору ту золотоноснимВін ще не був і піском дорогим ще не вабив нікого.
Вакхові того не було досить: коли вінзалишив ті землі.
Відправився разом із гуртом кращиху виноградники свогоТімолу, Тадо Пактолу, хоча в цей час він ще не був золотим,Та не був гідний заздростічерез золотий пісок.
У цьому прикладі наведений прикметникmeliore, пов’язаний із іменником choro, котрий є компаративом, що, посуті, не виражає порівняння, а високий ступінь інтенсивності якісної ознаки.
Аналогічно і в іншому прикладі:
…MiseratusApollo, cum se Dacdalion saxo misisset ab alto, fecit avem et subitis pendentemsustulit alis oraque adunca dedit,curvos dedit unquibus hamos, virtutemantiquam,maiores corpare vires.
[Оvid. Меt, XI, 339-343].
… але змилосердивсьФеб: коли Дедаліон із високоїкинувся скелі,В птаха його обернув — і на крилах повис він у леті.
Дзьоб гачкуватий і кігті такі ж йомудав, і завзятість Давню зберіг, і хоч і меншим зробив — неабияку силу.
Жалісливий Аполлон, коли Дедаліон кинувся з високої скелі, зробив його птахом І підняв його, що висить нащойно створених крилах, дав йому гачкуватий дзьоб та гачкуваті криві кігті, а такожколишню завзятість, і більші відносно тіла сили [тобто більші якдля такого]
У цьому прикладі автор співставляє сили, які наявні,із тими, які мали би бути у такого малого тіла, тобто із тим ступенем якості,який він вважає за норму.
Розглянемо ще деякі приклади, де вживаєтьсябезвідносний вищий ступень:
Nec fuitarborei studiosior altera fetus:
[Ovid.Met.XIV625]
Жодна з-міжних про плодючість дерев так сердечно не дбала.
Жодна стараннішене дбала про плоди дерев.
Hanc deuset melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries absciditundas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum.
[Ovid.Met.I,21-23]
Бог тодівтрутивсь однак, і добірніші сили природи.
Неба наметод землі відділив він, а землю— від моря,Потім ефір блискотливийпідняв над імлистим повітрям.
Бог тодівирішив суперечки і кращі сили природи: А саме-відділив небо від землі,а землю –від води, І прозорий ефір від густого повітря.
Tertia postillam successit aenea proles, Saevior ingeniis et ad horrida promptiorarma, Non scelerata tamen de duro est ultima ferro.
[Ovid.Met.I,125-127]
Третє назміну йому підійшло тоді-мідне поріддя.
Грізноївдачі було і до жорстокоїзброї поквапне, Ще не злочинне, однак, як останнє-з заліза твердого.
Третє післянього прийшло мідне потомство, Суворіше вдачею і до жорстокої зброї більшрішуче, Ще не злочинне, однак, як останнє із заліза твердого.
...“O me mihi carior”inquitpars animae consiste meae!...
[Ovid.Met.VIII,405-406]
„Станьтрохи далі ,дорожчий мені над життя моє власне,Втіхо моєї душі!”...
„Стань відмене далі, дорожчий мені,частина моєї душі ”,- крикнув ...
Transit inaestatem post ver robustior annus Fitque valens iuvenis:neque enim robustioraetas Ulla nec uberior,nec quae magis ardeat,ulla est.
[Ovid.Met.XV,206-208]
Післявесни, вже кремезніший, рік переходить у літо,Зросту сягає юнак; нібагатством, ні силою жоденВік не зрівняється з ним, не буває палкішого віку.
Після весниміцніший рік переходить у літо, І юнак стає сильнішим :і жоден вік не є сильнішимІ багатшим і тим, який більше палає.
….Inamabileregnum desere teque refer caeli melioris ad auras
[Ovid.Met.IV,477-478]
… Крайнам немилийможеш на небо своє, де чистіше повітря, змінити .
Покиньнеприємний тобі крайІ повертайся до кращого неба.
…Vosne,acrior aetas,
o iuvenes,propiorque meae, quos arma tenere, non thyrsos, galeaque tegi,nonfronde,decebat?
[Ovid.Met.III,540-542]
… А ви,хто сьогоднів розквіті сил,мої друзі-ровесники,-спис, а не тирс вамличить тримати в руці, невінок, а шолом одягати!
… А ви, гарячоговіку,молоді, ровесники мої, яким личить тримати спис,а не тирс і носити не вінок,а шолом.
Atquacumque trabes obstructaque saxa tenebant, Spumeus et fernens et ab obice saevioribat.
[Ovid.Met.III,570-571]
Трапитьсястовбур якийсь або скелі відламок-він тут жеПіниться й рине, лютіший стократ,перепону зустрівши.
Траплятьсяякісь стовбури і скелі, що височіють, Він починає пінитись, стає скаженим І дужелютим( лютішим) через перепони.
Ще приклади безвідносного вищого ступеня атрибутивноїознаки знаходимо у Цицерона :
Quae si cui levior videtur, illaquidem certe,quae summa sunt,ex quo forte hauriam,sentio[Cic.Arch.13]
Якщо(ораторськамайстерність)кому-небудь здається доволі незначною,я у всякому разі знаю, зякого джерела мені черпати те, що є щонайвище.
У цьому прикладі теж слід звернути увагу на елативнезначення суперлативаquaesumma що є щонайвище, який виражає безвідносно великий ступінь якісної ознаки. Цікавий перекладзнаходимо у Й.Кобіва, який перекладає ці інтенсиви відповідно orotioetfacultaslevior за допомогою демінутива благенькийі summa–за допомогою елатива якнайбільший.
Nam et Cimbricas res adulescensattigit, et ipsi illi C.Mario,qui durior ad haec studia videbatur,iucundusfuit[Cic.Arch.19]
Адже ще юнаком взявся Архій за описподій війни з кімврами і користувався прихильністю самого Гая Марія, який,здавалось, надто строго відноситься до цих занять(тобто надто строгийдо цих занять).
Наступний приклад безвідносного вищого ступеня якісноїознаки знаходимо у просторічному стилі, характерному для сатир Горація:Demittoauriculas,ut iniquae mentis asellus, Cum gravius dorso subiit onus.
[Sat.I,9,21]Опускаю вуха, як обурений осел, Коли звалив на спину надто важкий тягар.
Але частіше ніж компаратив, елативнезначення виражає суперлатив:Adicit etvestes est consuctissima cuique verba.
[Ovid.Met.XI,637-638]Він появлявсь уві сні, та ще й слів добирав такий самих.
Додає і одяг ,і мову, дуже притаманну(тійчи іншій людині).
Тут автор виражає високий ступінь схожості слів Морфеяіз словами тієї людини, яку він імітував.„Iri,meae”dixit”fidissimanunta vacis, vise soporiferam Somni velociter aulam extinctique iube Ceycisimagine mittat somnia ad Alcyonen verso narrantia casus”.
[Оvid. Меt, XI, 585-588].
«Віснице слова мого найвірніша,Ірідо, — сказала, -Злинь якнайшвидше до Сну, що в печері живе дрімотливійІ повели, щоб Кеїкову тіньвін послав Алкіоні,Щойно засне вона, хай їй у снах усю правду розкриє».
«Ірідо», — сказала, — «найвірнішавіснице мого слова, відвідай — но швиденько, печеру Сну, що навіює сон і накажи, щоб він послав тіньмертвого Кеїка у сні до, нехай той розповість про правдиві події»
Tum lecto incumbens ,fletu super oraprofuso, Haec ait:”Agnoscis Ceyca ,miserrima coniunx?”
[Оvid. Меt., XI, 657-658].Тут він над ложем схиливсь, і, слізьми оросивши обличчя Мовив: «Кеїка свого пізнаєш, нещасливадружино?»
Тоді, схилившись над ложем,зросивши слізьми обличчя,Сказав таке: «Чи вже ти не пізнаєш Кеїка, найнещаснішадружино?» (дуже нещасна)
Також для вираження елaтивності маємо конструкцію з подвійнопосиленим суперлативом:Multitudini tamen gratior fuit quam patribus, longe ante alios acceptissimus militumanimis[Liv.I,15,8]
(Ромул) однак юрбі був дорожчий, ніж батькам, але безсумніву, найдорожчий з усіх(дослівно: далеко з усіх найдорожчий)душам воїнів.
Або ж елaтивне значення суперлатива, посилене конструкцією inter+Accusativus:Adesse finemregnis,rei inter deos hominesque pulcherimae[Liv.II,9,3]Приходить кінець царським владам ,найпрекраснішому, що є серед богів ілюдей.
InterSicelidas Cyane celeberrima Nymphas.
[Ovid.Met.V,412]
Вродоюпершаміж німф у Сіцілії всім Кіанея.
Кіанея найкращаспоміж німф Сіцілійських.
…Tibi famapetatur
inter mortalesfaciendae maxima lanae?
[Ovid.Met.VI,30-31]
… Середсмертних найвищої слави прагнеш зажити мистецтвом своїм- обробленнямвовни.
...Найвищаслава досягається тобоюОбробкою вовни серед смертних.
...Solusque ex omnibus illud
Ascalaphusvidit, quem quondam dicitur Orphne Inter Avernales haud ignotissimaNymphas, Ex Acheronte suo furvis peperisse sub antris.
[Ovid.Met.V,538-541]
… ОдинАскалаф це помітив,той, що колись Архонтові, кажуть, його народилаОрфна в печері глухій, незрівнянноюславна красоюСеред сестер Авернійських своїх.
… ОдинАскалаф зі всіх помітив це, Який колись, кажуть, був народжений від Архонта утемній печері, Орфною, що була не зовсім незнана(дуже відома) Серед німфАвернійських .
Наведемо ще ряд прикладів суперлатива з елативнимзначенням:
Bella paratMinos;qui quamquam milite,quamquam Classe valet, patria tame nest firmissimusira…
[Ovid.Met.VII,456-457]
Мінос готуєвійну. Нездоланні морські в нього й піші Сили, та батьківський гнів — наймогутнішаМіноса зброя.
Мінос готуєвійну; хоча сильний піхотою й флотом, однак батьківський гнів — наймогутнішазброя.
Forte fuitiuxta patulis rarissima ramis Sacra Iovi quercus de semine Dodonaeo.
[Ovid.Met.VII,622-623]
Побіч бувдуб, хоч розлогий, та віттям рідкий, Громовержця
Деревонедоторкане-насіння до донського парость.
Недалекобув дуб — священне дерево ЮпітераІз сім'я до донського, рідкий розлогимвіттям.
Humanigeneris longissima tenetis.
[Ovid.Met.X,35]
Правитероду людського сумним найобширнішим краєм.
Володієш найобширнішимкраєм людського роду.
…Quidsanguine cretus
Sisyphio, furtisqueet fraude simillimus illi Inserit Aeacidis alienate nomina gentis?
[Ovid.Met.XIII,31-33]
… Чиполомок Сізіфа,схожий, мов крапля води,на свого віроломного предка,мав би йменами чужиминеславити рід Еакідів.
… Чинароджений від Сізіфа, дуже схожий до нього(предка)і віроломством, ібрехнею,вставляє імена чужих до роду Еакідів.
Optimanunc sumat, quia sumerenoluit ulla?
[Ovid.Met.XIII,40]
Той, хтоніякої зброї не брав, нині візьме найкращу ?
Заразвізьме найкращу, тому що відмовився брати жодну ?
Servaviqueanimam (minimum est hoc laudis)inertem.
[Ovid.Met.XIII,76]
Душунікчемну зберіг- невелика це честь !
Душунікчемну зберіг(найменша слава це !)
Sed tameneventus vestrae, fortissime,pugnae Quis fuit?...
[Ovid.Met.XIII,278-279]
Ну а якийбув вінець, чим скінчивсь, найхоробріший муже,
Вашпоєдинок?...
Ну ж якийбув кінець вашого поєдинку,найхоробріший?
…Hos nuncArethusa Penates, Hanc habeo sedem; quam tu,mitissima,serva.
[Ovid.Met.V,496-497]
Тут- бо я,Аретуса, пенатівМаю своїх, тут живу; змилостивсь над цією землею !
Тут я,Аретуса, маю пенатів й оселю;Ти ж, ласкава(найласкавіша)оберігайїї !
Proximusest aer illi levitatelocoque;
[Ovid.Met.,I,28]
Побіч-повітря до нього вагою і місцем найближче.
Повітря донього найближче легкістю і місцем.
Ardet AthosTaurusque Cilix et Tmolus et Oete Et tum cicca, prius creberrimafontibus Ide Virgineusque Helicon et nondum Oeagrius Haemus.
[Ovid.Met.II,217-219]
ТаврКілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Й славна багатствомджерел, сьогодні ж посушлива Іда; Селище Муз – Гелікон і Гем, на той час неЕагрів.
Горить ТаврКілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Посушлива Іда, раніше джерелами найвідоміша,І Гелікон — помешкання Муз і Гем вже не Еагрів.
Dic, Themi,quageneris damnum reparabile nostril Arte sit, et mersis fer opem,mitissima,rebus.
[Ovid.Met.I,379-380]
Дай нам,Фемідо, отвіт — чи могли б ми наш рід відновити.
Як, милостива,тут будь, коли з вітром пішло все, з водою ?
Фемідо,скажи ,- втрати нашого роду могли б відновитись,Допоможи, милостива,затопленому світу.
Arduaprimaviaestetquavixmanerecentes Enituntur equi, medioest altissima caelo.
[Ovid.Met.II,63-64]
Спершудорога стрімка-Навіть зранку незморені коніЛедве долають її, посередині неба-найвища.
Спочаткудорога стрімка, зранку ще нестомлені коні
Ледведолають її, посередині неба — найвища.
“Nox,”ait“arcanis fidissima,…”
[Ovid.Met.VII,192]
„Ноче, всіхтаємниць охоронеце вірна,...”
„Ноче,-каже,-найвірніша охоронеце таємниць… ”
…” Totidem,pater optime,”dixi “Tu mihi da cives, et inania moenia supple.”
[Ovid.Met.VII,627-628]
… Дайгромадян мені стільки ж, батьку ласкавий,-кажу,-щоб залюднити вимерлемісто!
… Стількиж, батьку найкращий, — я сказав ,- Дай мені громадян і заселиобезлюднене місто.
…”Sic,ocarissime conjux, sic ad me,miserande,redis?”ait.
[Ovid.Met.XI,727-728]
...”Такось, мій любий,Так до своєї дружини вертаєшся?”
...”Так, любиймуже,так до мене, відчуваючи жаль, повертаєшся ?”- каже.
Nam teneret lactens puerique simillimus aevo Vere novo est:…
[Ovid.Met.XV,201-202]
Сокамищедрий напровесні він, до малої дитиниНіжністю схожий:...
Щедриймолочними соками навесніІ цим дуже схожий до дитини юного віку.
Vidiego,quod fuerat quondam solidissima tellus, Esse fretum,vidi factas exaequore terras;
[Ovid.Met.XV,262-263]
Де підногою дзвенів суходіл, там я бачив розлогеМоре; де води були, там посушливібачив я землі.
Я бачив, дебула тверда земля море,Бачив утворені землі замість води.
“Accede,oconjux,accede,miserrima.”dixit.
[Ovid.Met.IV,583]
„Біднодружино моя”,-просить,-„Підійди, дружино, підійди, найнещасливіша, ”-сказав.
Ecce venitcomitum Niobe celeberrima turba,…
[Ovid.Met.VI,165]
Ось іНіоба, пишаючись, в почті жінок виступає.
Ось і Ніобаіде у багатолюдній юрбі кортежу.
Tresaberrant noctes,ut cornua tota coirent Efficerentque orbem.Postquam plenissimafulsit Et solida terras spectavit imagine luna,…
[Ovid.Met.VII,179-181]
Трьохбракувало ночей, щоб у місяця, круг утворившиРоги докупи зійшлись. А яктільки у високому небіПовня повисла, широкі моря озираючи й землі ,...
Невистачало трьох ночей, щоб всі ріжки Зійшлися і утворили круг. Після того. Повниймісяць повис і оглядав землі...
“Autultorvestrae,fidissimacorpora,mortis, Autcomes”inquit”ero.”…
[Ovid.Met.III,58-59]
„Я відомщуза вас, друзі,-сказав,-а якщо не судилось-
Топриєднаюсь до вас!”...
Я або будукарателем за вашу смерть, Друзі(найближчі люди),або супутником.
Зустрічаємо найвищий ступінь порівняння, що має елативне значення і у творі Ціцерона:
Quaeso a vobis, ut in hac causa mihidetis hanc veniam, ut me pro summo poeta atque eruditissimohomine dicentem,hoc concursu hominum litteratissimorum,patiamini de studiishumanitatis ac litterarum paulo loqui liberius[Cic.Arch.3]
(Судді)я прошу у вас, щоб ви у ційсправі пішли мені на поступки і дозволили в промові на захист видатного поетаі винятково вченої людини перед цим зібранням найосвіченіших(дужеосвічених )людей висловитися дещо вільніше про заняття, пов’язані з освітоюта літературою.
…proximis censoribus Archias cum clarissimoimperatore, L.Lucullo,apud exercitum fuit[Cic.Arch.11]
При останніх цензорах Архій був привійську разом із славетним полководцем Луцієм Лукуллом.
Populi Romani exercitus Lucullo duce nonmaxima manu innumerabiles Armeniorum copias fudit[Cic.Arch.21]
Військо римського народу під проводомЛукулла зовсім невеликими
силами розбило незліченні військавірмен.
Суперлатив з елативним значенням завдяки літоті (троп, якийполягає у вживанні антоніма із заперечним для досягнення риторичного "зменшення")надзвичайно підкреслюємалі сили римського війська. Цікавий перекладцього суперлатива знаходимо у Й. Кобіва: жменька римською війська під проводом Лукулла розтрощиланезліченні маси вірмен.
Слід відзначити, що деякі лінгвісти 1 ототожнюютьелатив, тобто безвідносний ступінь якісної ознаки прикметника (або абсолютнийсуперлатив) із релятивним суперлативом. Проте, більшість дослідників розмежовуютьці дві категорії 2.Підстава для цього полягає в тому, що ступеніінтенсивності ознаки не виражають порівняння 3. Значення елятивавідповідає поняттям дуже високого, найвищого, гранично високого ступеняінтенсивності якості, або уявному його перевищенні у порівнянні з „нормою” водному й тому самому предметі(таким чином, релятивність набуває тут цілкоміншого характеру). Релятивний суперлатив відповідає лише поняттю, дужевисокий ступінь — у порівнянні з іншими рівнями даної якості. Таким чином,елатив відрізняєтьсявід ступенів порівняння своїм безвідноснимхарактером. Проте, не можна заперечити близькість власне елатива та релятивногосуперлатива, що виявляється у деякій подібностіфункції, відносної синонімічності(вираженнявисокого ступеняінтенсивності).
У класичній латині елативні значення виражались часто формамиступенів порівняння, особливо суперлатив із суфіксом -issimus, що поєднував яксуперлативне, так і елативне значення. Що стосується виникнення форми -іssim-, то існує думка, що вонавиникла на основі емоційної напруженості, так, наприклад А. Бартонек 1вважає, що елативність має переважно афективний, а компаративність — інтелектуальний характер. А думка К. Яберга така: "Із цим пов'язано те, щоодна залишається переважно в галузі синтаксично-стилістичного, а інша схиляєтьсябільше до грама-тикалізації "2. Це так само може бути критерієм розрізнення обидвох категорій — елативності і компаративності.
Якщо у контексті або у реченні яким-небудь чином
обмежується сукупність об'єктів, з котрих виділяється один чигрупа, тоді значення форми є суперлативним:
Tarquinius Superbus pessimus etcrudilissimus omnium regum est.
Тарквіній Суперб єнайгірший iнайжорстокіший з усіх царів.
або
Alpes montes altissimi Europae sunt. Альпи — найвищі гори вЄвропі.
Якщо ж обмеження сукупності відсутнє, а також не вказане прямо і не мається на увазі, то формамає елативне значення.
Cyrus vir fortissimus etprudentissimus erat. Кір був чоловіком дуже відважним і дуже мудрим.
Суфікс –issimus означав «останній у ряді однорідних предметів», той, щовиражає диференційну ознаку у найвищій мірі.
… frater erat belloque ferox ad vimque paratus, nomineDaedalion,illo genitore creatus, qui vocat auroram caeloque novissimusexit.
[Ovid.,Меt.,XI294-296]
Звагою з-поміж усіх, поривавсь донасильства, до зброїДедаліоном він називавсь. Був один у нас батько -Той, що приводить зорю,покидаючи небо останнім.
Був брат,відважний у війні, та здатний на насильство,На ім'я Дедаліон, народжений тим батьком,Що кличе Аврору і йде останнімз неба.
…Diffugiuntstellae,quarum agnima cogit Lucifer et caeli statione novissimus exit.
[Ovid.Met.II,114-115]
Зникаютьзірки: їх загони тремтливіЛюціфер гонить і останнім лишаючи вартунебесну.
Зникаютьзірки, загони яких гонитьЛюціфер останнім полишає сторожу небесну.
…falcata novissimacauda est, qualis dimidiae sinuantur cornua lunae.
[Ovid.Met.III,681-682]
Гепнувсь уводу плиском, і тут серповидним одразуХвилю хвостом, що на роги півмісяцясхожий, став бити.
… серповиднийкінчик хвостаначе роги півмісяця зігнулися.
Компаративніформи із суфіксами -іоr, -іus також могли мати елативнезначення (див. приклади вище). Наприклад:
НelenapulchriorestquamCornelia. — Єлена красивіша за Корнелію
Без порівняння:
Нelenapulchriorest. — Єлена досить гарна(високий ступінь атрибутивної ознакивиражений компаративом)
У поетичних текстах:
Talibus Aeolidis dictis lacrimisquemoveturSidereus coniunx:neque enim minor ignis in ipso est.
[Оvid.Меt., XI, 444-445].
Так побивалась Еола дочка. Перейнявсьїї болемЗоряний муж якусь мить, бо й самого смутила розлука.
Такі слова та сльози дочки ЕолазворушилиЗоряного мужа, бо й не менша любов є й у самого[бо й сам охоплений неменшою любов'ю].
Adnuit optatis nocituraque munerasolvit Liber,et indoluit,quod non meliora petisset.
[Ovid. Меt., ХІ, 104-105].
Слова дотримавши, Лібер-отець наділивйого згубнимДаром і тільки подумав: «Міг краще собі побажати».
Лібер погодився із бажаним і наділивйого згубним даромІ тільки пошкодував, що він не побажав кращого.
В період пізньої латини суфікс -issimus втрачає суперлативне значенняі позначає майже виключно елатив1.
Est autem castrum firmissimismuris in media planitiae…conpositum
[Оr. Тuron., р.22, 1749]
Посеред рівнини побудований табір із дуже міцнимистінами.
Erat enim ad basilicam sancti Cassiimartyris cripta antiquissima abditissimaque…[Сr.Тuron, р.30, 206]
У церкві святого Кассія-великомученика були дуже давніі дуже таємніпоховання.
Особливо багато таких елятивів у „Сповіді”Августина, моваякої відзначається високою емоційністю.
Вибрані фрагменти класифіковано за семантичним принципом:
1. Висловлюванняпро Бога і його властивості;
2. Висловлювання про самого автора;
3. Висловлювання про інших осіб, в основному близькихавторові —
 друзів, родичів;
4. Висловлювання про невідомих, або маловідомих осіб;
5. Висловлювання про інші якості, які супроводжують почуття,настрої предмети,події, вчинки та ін.
Що стосується висловлювань про Бога, то вони переважноемоційно забарвлені. Августин застосовує дуже багато епітетів, коли вінзвертається до Бога, як напр..:
Summe,optime,potentissime,omnipotentissime,misericordissime et iustissime,secretissimeet praesentissime,pulcherrime et fortissime, stabilis et Incomprehensibilis,immutabilis,mutansomnia, numquam nouus, numquam uetus, innouans,omnia et in uetustatem perducenssuperbos et nesciunt; simper agens, simper quietus, conligens et non egens,portans et implens et protegens,creans et nutriens et perficiens,quaerens,cumnihil desit tibi [Augustin.I,4,3]
Вищий, кращий, сильніший!.. Дужевсесильний, дуже милосердний і справедливий, дуже прихований і дуже наявний,дуже гарний і дуже сильний, постійний і незрозумілий...
Особливо цікавим у цьому прикладі видається те, що дляАвгустина недостатнім епітетpotentissime і він ще додає omnipotentissime.Тут можна би вже було бачити порівняння,що Бог постає найсильнішим від усіх земних сил. Але ми тут маємо справу з абсолютнимстепенем якості, тобто з елятивом. Крім того було б неможливим уявити собіпорівняння Бога із чим-небудь. Якщо б не йшла мова про християнство, можна булоб припустити, що Бог кращий, гарніший і таке інше, ніж інші боги.
Tu itaque,domine dues meus,quidedisti uitam infanti et corpus,quod ita,ut uidemus,instruxisti sensibus,…iubesme laudare te in istis et confiteri tibi et psallere nomini tuo,altissime,quiadues es omnipotens et bonus,…une,a quo est omni modus,formosissime,quiformas omnia et lege tua ordinas omnia [Augustin.I,7,30]
Господи, Боже мій, це ти давнемовляті життя і тіло, яке наділив почуттями… Ти вказуєш мені сповідувати тебеза це і оспівувати ім'я твоє , всевишній,...єдиний,...пречудовий...
Sed tu, domine misericordissime,nonneet hoc peccatus cum ceteris horrendis et funereis in aqua sancta ignouisti etremisistimihi?[Augustin.IX,2,46]
Але ти, всемилостивий Господи...
Таким чином описуються й інші якості Бога, якщо такможна сказати:
Et inde tamen manu ualidissima etmisericordissima eruisti eum tu et docuisti non sui habere ,sed tuifiduciam ,sed longe postea[Augustin.VI,8,32]
І ти вирвав його могутньою імилосердною рукою.
Що стосується власної оцінки, то тут Августин є дужескромний.
Et quid mihi proderat, quod omneslibros artium, quas liberales uocant,tunc nequissimus malarumcupiditatum seruus per me ipsum legi et intellexi, quoscumque legere potui? [Augustin.IV,16,30]
І чому він розповів мені, що всікниги про мистецтво, які називають вільними, зараз я нічого невартий рабпагубних бажань сам прочитав і зрозумів,і зміг будь-які прочитати?
Трапляється, що автор описує свій „ступінь освіченості”, що,власне, може бути сприйнято і як його ступінь переконання.
Itaque cum aliquid uellem aut nollem,non aliun quam me uelle ac nolle certissimus eram et ibi esse causapeccati mei iam iam qua animaduertebam. [Augustin.VII,3,19]
Таким чином коли я щось хотів чи нехотів, я не був впевненим в іншихніж я хотів чи нехотів, і в цьому була причина моєї провини, за яку я вжебув покараний.
Інших осіб Августин оцінюєпо — різному, в залежностівід його стосунків з ними. Друзів, які для нього важливі, вінназиває carissimi:
Tuncautemnecipseneccarissimusmeusnebridiusadulescensualdebonusetualdecautus,[Augustin.IV,3,47]
При таких або інших ознаках завжди постає питання, чи є тойчи інший друг carissimusomnium (що підкреслює суперлативне значення), або названий як дуже приємналюдина для автора людина. У вищеназваному прикладі кількість друзів обмежена до одного, друг навітьназваний meus, і конкретизовано його ім'я. Таким чином, якщо так можна сказати,відособлений від інших, розглядається окремо і не порівнюється з жодним іншим. Тут йдеться швидше про ступіньдружби, про почуття автора до Небрідія, ніж про порівняння. Таким чином цей фрагмент можна класифікувати як елатив.
Цікавим є приклад, де Єрусалим метафорично порівнюється з матір'ю. Мати є у кожного єдина, так щовона(або почуття до неї) практично не може бути співставлено з іншою.
Et non auertar, donec in eius pacem,matriscarissimae,ubi sunt primitiae spiritus mei,unde ista mihi certa sunt,conligas totum quod sum a dispersione et deformitate hac et conformes atqueconfirmes in aeternum, deus meus,misericordia mea. [Augustin.XII,16,6]
Оцінки Августином інших осіб переважно об'єктивні, бо вонитакож базуються на думці інших осіб, як наприклад:
Fama enim de illo praelocuta mihierat,quod esset honestarum omnium doctrinarum peritissimus et apprimedisciplines liberalibuseruditus[Augustin.V,3]
Чутка вже заздалегідь повідомиламені, що він дуже досвідчений увсіх високих науках...
Як вважає К.Бюхнер, ”Якщо елятив характеризує одну особу”,тобто „якщо ряд не можна навіть уявити, тоді елативна думка є поза сумнівом”,таким чином даний приклад розглядається як елатив1.
Трапляється, що автор опирається на загальновідомі факти:
Erat eo tempore quidam potentissimussenator,cuius et beneficiis obstricti multi et terrori subditi errant [Augustin.VI,10]
Був у цей час якийсь дуже могутнійсенатор, який багатьох зв'язав своїм благодіянням або підкорив страхом.
В якості оцінки Августином предметів, цікаворозглянути його розуміння корисностіта його інтерес до язичницькихміфів:
Iamuerounumetunumduo,duoetduoquattuorodiosacantiomihieratetdultissimumspectaculumuanitatisequusligneusplrnusarmatisetTroiaeincendiumatqueipsiusumbraCreusae[Augustin.I,13]
… Мені ненависна була ця пісня і дужеприємне суєтне видовище: дерев'яний кінь, наповнений озброєними солдатами,пожежа Трої і тінь самої Креуси.
На прикладі вищенаведених фрагментів видно, що при елативах йдеться про високу експресивність.
А суфікс — іоr в цей період, зберігаючи компаративнета елативне значення, виражає суперлатив і позитив:
Erat domus magna et in domo erat thronuspositus ,in quo quasi iudex resedebat cunctis potestate prestantior [Gr.Turon.12,p.106]
Був великий дім, а у домі стояв трон,на котрому ніби сидів суддя, що переважас всіх владою (суперлатив).
Схожість елатива з позитивом підтверджується численними прикладами стирання елативного значенняприкметників, перетворення їх позитиви. Стиранняекспресивних засобів є безперервнимпроцесом, що зумовлений існуванням мови. У пізній латині зустрічається багато прикметниківна — іssimus,котрі стали позитивами в результаті частого їх використання. Це ті слова, щовживалися як штампи:
ріissimus, doctissimus,sanctissimus, beatissimus та ін.:
Libenter te, sanctissimepater,andiebam. [Оr. Тuron., 3, р.118]
Охоче я тебе, святий отче, вислухаю.
Succure, piissime pater,ne et egopercam sicut frater meus.
[Оr. Тuron.,27, р.172]
Допоможимені, святий отче,інакше iя загину, як мій брат.
Значення високої моральної оцінки, що є у словах «святий»,«благочестивий», тощо, нібипотребувало оформлення їх за елатив ним зразком та одночасно сприяло сприяннюзначення суфікса -іssimus, оскільки він майже нічого не додавав до значення самого прикметника.
Проте, в період класичної латини цей суфікс мав переважноелативне значення і ще не перетворився цілком на позитив:
Nata erat huic Chione.Quae dotatissimaforma Mille procos habuit, bis septem nubilis annis.
[Ovid, Меt., XI, 301-302 ].
Мав прехорошу дочку, що Хіоноюзвалась; до неїЩойно сім років подвоїла, йшли женихи чередою.
У нього народиласьХіона.Вона, обдарована рідкісною красою,Мала тисячу женихів, колимала двічі сім років.
“Quae mea culpa tuam”,dixit”carrissime,mentemvertit?Ubi est,quae mei prior esse solebat?”
[Ovid, Меt., XI, 421-422].
«Чим провинилась я, — мовила, — передтобою мій любий,Що покидаєш мене? То таке піклуванняпро мене?»
„Яка моя провина? — сказала, — наймиліший,змінила твою думку? Коли таке було, що турбота про мене звичайнобула важливішою?”
У цьому прикладі елатив майже перетворився на штамп, тому у перекладіА.Содомора обрав еквівалент «любий».
Qua rursus visa,veluti praesagafuturi, Horruit Alcyone lacrimasque emisit obortas Amplexusque dedit,tristique miserrimatandem Ore”vale”dixit conlapsaque corpore toto est.
[Оvid.Меt., XI, 457-460].
Вгледіла той корабель -і слізьмизалилась Алкіона.-Страшно їй стало, немов би в ту мить зазирнула в майбутнє.Мужа в обійми взяла й, невимовну тамуючи тугу, Мовила тихо: «Прощай», — івідразу поникла, зімліла.
Коли подивилась назад, немовбипередчуваючи майбутнє, Алкіона злякалась І не втримала виступаючих сліз,обійняла [чоловіка], нарешті вимовила, найнещасніша, Сумними вустами:«Прощавай», зімліла всім тілом.
Елативне значення у вищенаведених прикладах виникло завдяки порівняннюіз нормою якості, що мається на увазі. Подібність ступенів порівняння таелатива полягає у притаманні ним ідеї порівняння; вона підтверджується здатністюсуперлатива та компаратива висловлювати елативні значення. Різниця полягаєпередусім у денотаті та у характері порівняння. У компаративітасуперлативі денотатом є факт переваги одного предмета над іншим (або групоюінших). Ступені порівняння можуть дати нам відносну характеристику якої-небудьознаки, що притаманна двом об'єктам, у її кількісному вираженні. Порівняння, щопозначається компаративом чи суперлативом, є достатньо об'єктивним, оскількиоб'єкти, що порівнюються, або існують у об'єктивній реальності, або добрезнайомі тому, хто висловлюється.
У елативі денотатом є ознака предмету та його міра. Цимелатив наближається до позитива оціночних прикметників (див. приклади з пізньоїлатини). Оцінка, виражена елативом, є суб'єктивною — один і той самий предметотримує різну оцінку в залежності від того, хто висловлюється відносно цьогопредмета. Ця оцінка проводиться з точки зору загальновизнаної норми якості,проте, наявність норми лише у свідомості того, хто говорить, надає можливостідля широкої суб'єктивної інтерпретації як самої норми, так і ознаки предмету,що оцінюється.

2.1.2 Демінутивні суфікси
Мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттів таемоцій. Дійсність завжди сприймаєтьсясуб'єктивно, пізнання її завждисупроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби, якими передається суб'єктивнаінтенсивність ознаки ,єспільними до деякої міри у різних мовах, оскільки вони утворюються на основізагальних психологічних законів. Проте, залежно від характеру будови тієї чиіншої мови в ній використовуються відповідні засоби її вираження. Наприклад, у мовах флективної будови частовживаються для цього морфологічні засоби, особливо суфікси, при цьому, крім елатив них суфіксів великуроль відіграють так звані зменшувально-пестливі суфікси. Одним словом-це демінутивні суфіксиприкметників. У певних контекстуальнихумовах прикметники утворені такими суфіксами можуть виражати елативність, тобто надзвичайно високий ступіньінтенсивності ознаки ¹.
Parvulamcausulam nactusCaesar[Bell.Afr.54,1]
Цезар скористався цілком незначноюобставиною.
Тут прикметник ні в якому разі не означає „малий у певномустепені”, а „дуже малий ”, „зовсімнезначний”.
Коли Варрон говорить про лошат:
In decem diebus secundum partum cummatribus in pabulum prodigendum,ne ungulas comburat stercus tenellas[R.R.2,7,11]
Неможливо розуміти прикметникtenellus як „дещо ніжний”, а „дуженіжний”.
Так само як і речення з Плавта :
Servolorum sordidulorum scrotadiobolaria[Poen.270]
Слід перекласти як:
Копійчана шкура дуже нікчемних(ане „досить нікчемних”)рабів.
Подібно перекладемо приклад із „Сатирикону” Петронія :
Habebamus tunc hominem Cappadocem,longum, valde
Audaculum[63,5]
Був тоді один каппадокієць, людина висока, надзвичайновідчайдушна.
Цікавим є тут також прислівник valde, який визначає демінутив audaculus і дозволяє одночасно трактувативиражене ним значення як елятивне.
Здатність демінутивних прикметників теж вказувати на дужевисокий ступінь інтенсивності ознаки(елативність) полягає, на нашу думку, всамій природі демінутивних суфіксів, які поряд з міноративністю майже завждивиражають цілий спектр емоційно — експресивних відтінків. Можна порівняти зукраїнською мовою: смачненький – це не трохи смачний, а дуже смачний.
Висловлювання латинських граматиків про демінутиви, правилаїх утворення і зібраний ними матеріал, який включає також дуже рідкісні, характернітільки для розмовної мови, приклади, дають правильне уявлення про демінутивнесловотворення і роль демінутивів і латинській мові.
Питання емоційного змісту та сфери вживання демінутивів нимине розглядалось, що є значним недоліком. Тільки в риториці „Ad Herennium” вказується, що приклад здемінутивами належить до найнижчого рівня щоденної розмовної мови(ad infimum et cotidianum sermonem demissum est)¹
 
2.2 Префіксальні засоби вираження інтенсивностіякісної
ознаки
 
2.2.1 Префікси prae-,per-,in-
Для вираження високого ступеня якісної ознаки,залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуютьсявідповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Крім суфіксів велику роль відіграютьі префікси, такі якprae-,per-,in-.
Розглянемо такі приклади:
Segesta est oppidum pervetusin Secilia,quo dat Aenea, fugiente a Troia atque in haec loca veniente,conditum esse demonstrant (Cic.Verr.4,33,72)
Сегеста є дуже древнім містомв Сицилії, яке за переказом було засноване Енеєм, коли він утікав з Трої іприбув у ці місця.
Mors Hamilcaris peropportuna etpueritia Hannibalis distulerunt bellum(Liv.XXI,2,3)
Дуже доречнасмерть Гамількара,(або: смертьГамількара, яка сталася дуже до речі)і юний вік Ганібала відклали війну.
Pervigilemsuperset herbis sopiredraconem, Qui crista linquisque tribus praesignis et uncis Dentibus horrendouscustos erat arboris aureae.
[Ovid.Met.VII,149-151]
Щезалишилось зіллям приспати невсипущого зміяГребенем вінвирізнявсь, триязикий, з кривими зубамиЖах розсівав навкруги-злотосяйногодерева сторож.
Залишилосьприспати зіллям невсипущого змія,Який був страшним сторожем золотогодерева,Що вирізнявся гребенем і потрійним язиком та кривими зубами.
Et vultamelioris eris.Mihi pervia tellus
Praebetiter,…
[Ovid.Met.V,501-502]
Іпросвітліє лице.Через товщу землі мені вільно
Всюдипройти!...
І ти метемеш краще обличчя.Земля дає мені всюдиВільний шлях!...
Perpetuumverest.
[Ovid.Met.V,391]
Вічнавесна там стоїть.
Про елативне значення прикметників з префіксом per-вже згадує граматик Харісій¹.Доситьдетальну статистику вживання прикметників з префіксомper-з безсумнівним елатив ним значенняподає Ж.Андре permulti, perutilis(листи Ціцерона),perpaucus, persimilis(Горацій), pervigil(Ювенал), perbonus, pervigil(Петроній), peraltus, perargutus, perastutulus, perfacilis, perlucidus, pernecessarius, perquam, pervigil(Апулей)і т.д.¹
Як показують наведені дані, цей спосіб вираженняелативності в латинській мові не був дуже продуктивним і поступався іншим. Також наведених фактів мало, щобзробити достовірний висновок, якій мові він більш властивий – літературній чирозмовній. Кількісна перевага такихкомпозитів „Метаморфозах” Апулея могла бсвідчити, що вони характерні були для емоційно насиченої мови.
Префікс prae-, як і префікс per-,також надає прикметникувисокого ступеня якісної ознаки:
Masinissa multa et praeclararei militaris facinora fecerat(Sall.Iug.5,4)
Масінісса здійснив багато славетнихвійськових подвигів.
 “O et de Latia,o et degente Sabina praecipuum,matrona,decus,dignissima tanti ante fuisseviri,conjunx nunc esse Quirini,…”
[Ovid.Met.XIV,832-834]
„Онайславніша красо і гордосте поміж латинськихі між сабінських жінок!Найгіднішою мужа такоготи нещодавно була, а тепер- і самого Квіріна.”
Жінко,надзвичайнакрасо зпоміж латинського
Ісабінського роду, найгіднішою дружиною булаПеред тим такого мужа, а заразКвіріна.
Caesar inurbe sua dues est quem Marte togaque Praecipuum non bella magis finitetriumphis Resque domi gestae properataque Gloria rerum In sidus vertere novumstellaque comantem, Qua sua progenies.
[Ovid.Met.XV,746-750]
Цезар ставбогом на рідній землі.Та не Марс і не тога,-Хоч незрівнянний був тут, як ітам,-не звитяжницькі війни, Не громадянські діла і не звершинь окрилена славаПеретворили його на незнанозорю, на комету,-Ні, він засяяв нащадком своїм: Цезар став богом на своїй землі:Його надзвичайного Тут ні Марс, ні тога і тим більше війни, щоскінчились тріумфом, Ні подвиги вдома, ні скороминуча слава діянь неперетворили На нову комету на небі, а потомство його.
Nam sataTiresia venteri praescia Manto Per Medias fuerat,divino concita motu,…
[Ovid.Met.VI,157-158]
Віща Тіресія донька, Манто, якосьраз оббігалаВулиці міста свого.Покорившись божественній силі.
Віща(знаючавсе наперед)дочка Тіресія, Монто,Блукала вулицями Медії, охопленабожественною силою.
Також статистика подана в стаття Ж.Андре і дляпрефікса prae-: praeclarus (листи Ціцерона),praecanus, praeclarus (Горацій), praelargus, praetrepidus (Персій),praedurus, praedives (Ювенал), praeacutus, praealtus, praeclarus, praegrandis, praenobilis, praepollens, praepotens(Апулей)¹.Подібний висновокможна зробити і для композитів з префіксом prae-.
Приклади взаємозаміни префіксів prae— і per-(peraltus-praealtus,pernobilis-praenobilis,pergrandis-praegrandisі т.д.)давали б підстави вважати цісуфікси семантично тотожними. Однак такої думки дотримуються далеко не всідослідники цих префіксів.
Так, Е.Вольфлін вважає, що префікс per-містить порівняння з внутрішньоюякістю (perdives особливо багатий повідношенню до поняття багатий), а префікс prae-порівняння з різнимиоб'єктами, які володіють цією самою якістю (praedivesособливо багатий по відношенню до іншихбагатих)2.Нам здається, що розрізнення цих префіксів відбувається нетак на семантичному, як на стилістичному рівні, префікс prae- володіє ширшим спектромконототивних відтінків, ніж префікс per-.
Заперечний префікс in-надає прикметнику високого ступеняякісної ознаки, яка супроводжується експресивною оцінкою:
InnumerabilisArmeniorum copiae(Cic.Arch.21)
Незліченнівійська вірмен.
Imperia immodica et regnipaterni species.(Liv.XXI,3,5)
Надмірнавлада і блиск батьківськогоцарства.
Експресивність посилюється констектуальними умовами,тому що в політичному словнику республіканського Риму і ранньої імперії слово царі царська влада були осудливими та означали владу необмежену і супротивнутодішнім римським уявленням про державні установлення.
Inde per immensumvelatus amictu Aera digreditur,ciconumque Hymenaeus adoras Tendit,et Orpheanequicque voce vacatur.
[Ovid.Met.X,1-3]
Через ефір неосяжнийу золототканій кіреїГен до коконів подавсь Гіменей, на далекий фракійськийБерег: його надаремно тимразом Орфей закликає.
ПодавсьГіменей через незмірний ефір покритийЖовтогарячим плащем і направивсь доберегів КоконівІ даремно Орфей його кликав.
Atque ait”Ototo quesitate virginis orbe Et frugum genitrix? Immensos sіste laberes, Neve tibifidae violenta irascere terrae.”
[Ovid.Met.V,489-491]
Мовить:”Оматінко діви тієї, котру ти по цілімСвіті шукаєш, богине плодів! Некарайся так тяжко,Гніву свого не скеровуй на землю- вона ж тобі вірна.”
І каже: „Омати діви, яку шукаєш по всьому світі,Богине полдів, стримуй надзвичайністражданняІ не гнівись сильно на землю, яка тобі вірна”.
Innumerosqueaditus ac mille foraminatectis Addidit, et nullis inclusit limina partis.
[Ovid.Met.XII,44-45]
Безлічведе входів і тисяча отворіврізнихЄ в тому домі, дверей ні одних ні в одному проході.
Незчисленнівходи і тисяча отворів є вбудинкуІ проходи не зачинені жодними дверима.
Ac primumattonitas etiamnunc voce canentis Innumeras volucres anguesque agmenqueferarum Maenads Orphei titulum rapuere theatric:
[Ovid.Met.XI,20-22]
Гетьодігнали менади птахів, що на голос ОрфеяХмарами хтозна-відкіль позлітались, ізміїв, і різнихЗвірів, що скупчились так, наче люд незчисленних втеатрі:
А менадирозігнали з театру першого передвісникаНезчисленнихптахів, що зліталить наголосСпіваючого Орфея і зміїв і зраю звірів.
Inquamcumque domus adverto lumuna partem, Immensae spectantur opes.
[Ovid.Met.VI,180-181]
Дома ж,куди не скерую свій погляд, на кожному кроціГори коштовних речей.
Коли непогляну у будь-яку частину будинкаНезчисленнібагатства лежать.
Ipse modu immensumspiris facientibus orbem Cingitur,interdum longa trabe rectior adstat, Impetenunc vasto ceu concitus imbribus amnis Fertur et obstantes proturbat pectoresilvas.
[Ovid.Met.III,77-80]
Сам же,звиваючись, то в величезне кільце своє тілоСкрутить, а то на весьзріст, мов найвища жердина,зметнеться.Ось уже стрімко вперед, мов бурхлива ріка вповноводдя,Рине й грудьми на своєму шляху повергає дерева.
Сам,роблячи звивини, скрутиться увеличезне кільце,А між тим стане прямо, мов довга жердина,Вже рине стрімко, неначебурхлива ріка у проливний дощІ валить грудьми дерева, що стоять найого шляху.

Розділ 3. Лексико-синтаксичні засобивираження інтенсивності якісної
 
3.1 Прислівник+прикметник
Поєднання прислівників із прикметниками у позитивінабагато рідше, ніж суфікси, що утворюють елaтивні значення.
Наприклад:
Et nunc accipter,nulli satisaequus in omnes Saevit aves aliisque dolens fit causa dolenti.
[Ovid.,Met.,XI, 344-345].
Нині він яструб, ворожий усім; напернатих чигаєХижий. Страждаючи сам, він примушує інших страждати.
Тепер він яструб, до жодного достатньомилостивий,Лякає усіх птахів і, страждаючи сам, стає причиною длястраждання інших.
У даному прикладі поєднання прислівника satis — «досить» із позитивом прикметника «aequus » — “милостивий, прихильний”відображає не елативний (високий) або надмірний (дуже високий) ступені, ашвидше ступінь достатній (середній).
Прислівник satisтакож вживають для вираження незначного чи найменшого ступеня проявуознаки при дієприкметниках, які перейшли в розряд прикметників1.
Satis scitumfiliummulieris(Plaut.Merc.755)
Досить хитрого сина жінки.
Vereorergo, utsitsatiscongruens(Plin.Ep.I,8,11)
Я боюся, що це не є достатньовідповідним.
На позначення дуже високого ступеня прояву ознакизустрічається прислівник nimis.
…de meo quodam amore gloriae nimisacri fortasse,verum tamen honesto vobis confitebor(Cic.Arch.28)
Я вам признаюсь у своїй любові дослави, можливо надто гарячій, однак гідній поваги.
Nam cur iussa patris nimiusmihi dura videntur?
Ось чому батьків наказ мені видався надтосуворим.
[Ovid.,Met.,VII, 14].
Прикметники, сполучаючись із прислівниками, створюють підсилювальні конструкції. За своєю конструкцієювони звичайно є двоскладними: інтенсив + прикметник. Для словосполученьцього типу властиві два значення: якісна характеристика ознаки і вказівка на ступінь її виявлення1. Підсилювальні конструкції можуть мати значення ступенябезвідносно щодо порівняння, наприклад:
…quid est, quod in hoc tam exiquovitae curriculo et tam brevi tantis nos in laboribusexerceamus?(Cic.Arch.28)
Навіщо нам на цьому настількималому і настільки короткому життєвому шляху наражати себе на такітруднощі?
…Graeca lequuntur in omnibus feregentibus, Latina suis finibus, exiguis sane,continentur(Cic.Arch.23)
На грецькій мові читають майже у всіхнародів, а латинська мова обмежена своїми, доволі незначними границями.
а можуть позначати і ступені порівняння:
L.Sulla litteris Graecis atqueLatinis iuxta atque doctissime eruditus fuit(Sall.Iug.95,3)
Луцій Сулла був в однаковій мірі іпри тому прекрасно освічений(обізнаний) в грецькій та латинськійлітературі.
Iuxtaoказіально вказує на високий ступіньякісної ознаки ад'єктивованого дієприкметника eruditus, але через atquedoctissime ця ознака ще більше посилюється. Таким чином, весь вираз iuxtaatquedoctissimeслужить інтенсифікатором високогоступеня інтенсивності якісної ознаки litterisGraecisatqueLatiniseruditus, інакше кажучи має елатив не значення.
Щодо підсилювальних конструкцій в латинській мові знаходимо йтаку, коли прикметник із залежним від нього іменником в Genetivusrelationis родовий відношення, служить інтенсифікаторомякісної ознаки предмета:
Est in conspectus Tenedos, notissimafama insula,dives opum…
(Verg.Aen.I,22)
Видніється Тенет, острів преславний, дужебагатий...
Цікаво, що у латинській мові існували прикметники, щоутворювали лише аналітичні ступені порівняння (передусім, прикметники, щозакінчуються на -us, а, um з попереднім magisdubius, magisiolaneus, magisnecessarius, тощо).Цей спосіб утворення ступенів порівняння існував у латинськійрозмовній мові з найдавніших етапів її історії1.Так, в комедіяхПлавта і Теренція, які відображать розмовну мову в ІІІ-ІІ ст… до.н.е., зустрічаєтьсявелика кількість аналітичних ступенів порівняння різноманітнихприкметників(наприклад magismiser,magisfidelis, magistranquillus та інші.)
Крім того, у латині усіх періодів можливим був лише аналітичний спосіб утвореннякомпаративу нестачі. Для цього вживалися прислівники minus,minume.
Solvit et arbitrio matris de millesagittis Unam seposuit,sed qua nec acutior ulla, Nec minus incerta est,nec quae magis audiatarcum.
[Ovid.,Met., V, 380-382].
Миттю відкрив сагайдак свій і вийняв,як мати веліла, З тисячі стріл лиш одну- найгострішу, як найтонше Била йнайкраще лягала на лук, його волі покірна.
Відкрив сагайдак і за велінням матеріЗ тисячі стріл одну відкрив, як найгострішу, Менш невпевнену і більшпокірну луку.
Quique minus celebres nostra submoenibus urbis Procubuere manu.
[Ovid.,Met.,XIII, 261-262].
Далі- й безвісних чимало ляглопоза стінами містаВід оцієї ж руки.
Менш відоміполягли поза стінами міста Відоцієї ж руки.
А для вираження ступеня надлишку – рlus, magis, maxume, valde. Якщо взяти до уваги тойфакт, що суфікси, які утворюють синтетичні ступені порівняння, вживалися й длявираження елативних значень, то можна припустити, що вищеназвані прислівникивикористовувалися також і для утворення елативів. Наприклад :
…factionis Barcinae opes, quae apudmilites plebemque plus quam modicae errant(Liv.XXI,2,4)
Вплив партії Баркідів, який був більшніж скромний(дуже сильний) серед воїнів і простого народу.
Слід зазначити, що описовий вираз поставлений ще й тому, що немає флективних ступенів порівняння.
Якщо взяти до уваги той факт, що суфікси, які утворюютьсинтетичні ступені порівняння вживаються й для вираження елатив них значень, томожна припустити, що вищеназвані прислівники використовувалися також і для утворенняелятивів.
 
3.2 Конструкція з узагальненимоб'єктом порівняння
Також виражають високий ступінь інтенсивності ознаки,а не порівняння, конструкція з узагальненим об'єктом порівняння. Заформою вони подібні до родового часткового з відносним суперлативом. Але навідміну від останніх, у яких родовий частковий чітко зберігає своє граматичне ілексичне значення, у конструкціях з узагальненим об'єктом порівняння другийчлен порівняння тратить вмотивованість і конкретність образу, часто повністю де-лексикалізується, розриває функцію підсилення і таким чином разом із суперлативомвиражає значення елативності. Наприклад:
Igitur Sulla, postquam in Africamatque in castra Mari cum equitatu venit, rudis antea et ignarus belli, solertissumusomnium in paucis tempestatibus factus est(Sall.Iug.96,1)
Отже Сулла після того як прибув з кіннотоюв Африку і саме а табір Марія, недосвідчений і необізнаний раніше у військовійсправі, за короткий час став дуже вправний в цьому.
Solertissumusomnium-конструкція з посиленим суперлативомза допомогою узагальненого об'єкта порівняння omnium для вираження елативного значення.
Metellus, homo sanctissimusmodestissimusque omnium (Cic.Arch.9)
Метелл, людина надзвичайно чеснаі скромна.
У наступному прикладі:
Ex hoc esse numeroC.Laelium,L.Furium,moderatissimos hominess et contimentissimos, ex hoc fortissimumvirum et illis temporibus doctissimum,M.Catonem illum senem(Cic.Arch.16)
З числа таких людей є Гай Лелій,Луцій Фурій, дуже помірковані та дуже стримані люди, з цього числа є найхоробрішийі найосвічений в ті часи муж, той славнозвісний старець Марк Катон.
знаходимо два суперлатива з елативним значенням –fortissimum, doctissimum у конструкції з узагальненим об'єктомпорівнянняillis temporibus.
Ще наведено приклади конструкції суперлатива зузагальненим об'єктом порівняння для вираження елативного значення:
Quid agis,dultissime rerum?(Hor.Sat.I,9,4)
Як поживаєш, мій милий(найдорожчийу світі)?
DulcesanteomniaMusae(V.Georg.II,475) Більше всього (над усе)солодкіМузи.
Сюди можна віднести приклад з ”Енеїди” Вергілія :
Est in conspectus Tenedos, notissimafama insula…
(Verg.Aen.I,22)
Видніється Тенет, острів преславний,...
де елативне значення суперлатива посилене іменником вінструментальномуаблативі, якийчерез семантичну близькість до суперлатива теж частково де лексикалізувався(служитьсвоєрідним інтенсифікатором).
Primaque de totatenuissima quaequeliquescunt,…
[Ovid.,Met.,V, 431].
Те, що тендітним було, впершу чергу водою спливає Те, що було тендітнішим за все тане першим…FuritaudacissimusomnidenumeroLucabas, quiTuscapulsusaburbeexsiliumdirapoenamprocaedeluebat.
[Ovid.,Met.,III,623-625].
… З усіх найлютіший гнівом кипитьЛікабант: вигнанець із туського міста, на чужині він за вбивство страшневідбував тоді кару.
Лютує Лікабант найсміливіший увсіх відношеннях, Який був вигнаний з туського міста,На чужині відбував покаранняза страшне вбивство.
 
3.3 Прикметники з елативним значенням
Серед засобів вираження інтенсивності якісної ознаки можна відзначититакож прикметники, котрі своїм елативним значенням вказують на елативнийступінь якості. Це такі прикметники, як ingens, grandis,amplus,immanis — «дуже великий, значний завеличиною, розмірами, об'ємом, протяжністю».Це спільне для усіх прикметниківзначення сформувалось як відображення порівняння певних ознак предметів(уданому випадку величини).Проте, ступінь даної ознаки може бути неоднаковим, щоуможливлює виділення диференційного елементу значення градаційного типу удеяких прикметників цього синонімічного ряду. Прикметник magnus має нульовий(або нейтральний)градаційнийступінь. Прикметникам ingens,grandis,amplus,immanis притаманна зростаюча градаційна ознака(сема „вище норми”), до того жмаксимальний ступінь градації, виражений прикметникомimmanis(великий +сема „надзвичайно”)1.
Розглянемо деякі приклади, в яких виступають вищезгаданіприкметники:
Mare magnum et difficile fibirestat.(Сіс. Fam.XVI, 9)
У тебе попереду велике тасувореморе.
“Tu mihi magnavoluptas”
[Ovid.Met.VII,817]
„Найсолодшамоя насолодо”„Ти дорога моя насолода ”
Vade”ait”admagnis vicinum Sardibus amnem.
[Ovid.Met.XI,137]
Йди,-кажебог,-до ріки, що пливе коло Сардів могутніх.
Йди,-каже,-доріки близько Сардів могутніх.
Praemia magnapeti fateor.
[Ovid.Met.XIII,16]
Справді великогоя домагаюсь.
Я визнаю, щожадала великих нагород.
Tunc,sinesorteprior quae se certate,professa est, Bella canit superum,falsoque in honoreGigantas Point,et extenuate magnorum facta deorum.
[Ovid.Met.V,318-320]
Та, що намкинула виклик, без жереба, першою б сталаПісню співати про битву; непомірногігантівХвалити, натомість замовчує славні діяння безсмертних.
Та, яка безжереба почала змагатися,Виступила публічно: стала співати про битву богівІ незаслужено хвалилагігантів і применшувала діяння могутніх богів.
Saeperemoliri luctatur pondera terrae, Oppidaque et magnos devolvere corporemontes.
[Ovid.Met.V,354-355]
Часто цютемну вагу розметать намагається велет,Гори високій міста, сколихнувшись, ізсебе струсити.
Частонамагається розкидати вагу землі, І скинути донизу міста і високі гори зтіла.
Sic magnafuit censuque virisque Perque decem potuit tantum dare sanguinis annos, Nunchumiis veteres tantummodo Troia ruinas Et pro divitiis tumulos ostendit avorem.
[Ovid.Met.XV,422-425]
Так могутняколись і мужами й скарбамиПротягом десятиліття спроможна в боях проливатиКрові потоки, сьогодні хібащо руїнами знанаТроя, що замість багатств нам показує предків могили.
Так була могутнябагатствами і мужамиІ протягом десяти років могла проливати кров,Зараз лише нікчемна Троядавніми руїнамиІ замість багатств показує могили предків.
Lexquedatur numeris magnorum horrenda laborum.
[Ovid.Met.VII,8]
Й він їмнечувані виклав умови-труди непомірні.
І жахливаумова була поставлена-перелік важких трудів.
…Dixitdextraque molarem sustulit et magnum mango conamine misit.
[Ovid.Met.III,59-60]
...Іправицею брилу камінну,мовивши те, підхопив, пожбурив у лютого змія.
Сказав іпідняв правицею глибуІ кинув із великою силою у великого(змія).
Мullum ingentis formae(Sen.Ep.,95,42)
Червоноборідка(вид риби) величезних розмірів.
Нuinsalaevaretractus,Paulocubiculumestamplum(Рlin. Ер., II,17) Ліворуч, коли дещо відступити назад, знаходиться великакімната1.
Такожі у Овідія:
Nubilis Aegaeo derpendit in aequorenavem Auster et ingenti isctatam flamine solvit, Oraquenostra,tuum frustra clamantia nomen, Implerunt fluctus.
[Оvid. Меt., XI, 663-666].
Бурею впавна судно серед моря Егейського буйний Австер: побавився ним та й розбив,ошаліло подувши. Поки тебе закликав я раз по раз, мені, Алкіоно,Хлюпала хвиля в уста.
Похмурий Австер напав на корабель уЕгейському морі та розбив, кидаючи його сильним подувом.А рот мій, котрий марнокликав твоє ім'я, Наповнювався хвилею [водою].
Cunctaquetelaforentcantumollita.Sedingens Clamor et inflatoBerecyntia tibia cornu Tympanaque et plausus et Baccliei ulutatus Obstrepueresono citharae.
[Ovid.Met.XI,15-18]
Всебуластивила пісня співця, та ні з чим незрівнянийГалас, пронизливі звукиріжків і фригійської флейти,Оплески, лункоголосий тимпан,завивання вакханокЛіру дзвінку заглушили таки.
Вся зброяпом’якшилась би від пісні.Але дуже сильний Галас і фригійська флейта інадмірні звуки ріжків І бубен і оплески і крики вакханок Заглушили звук ліри.
Saepe dat ingentemfluctu latus icta fragorem:
[Ovid.Met.XI,507]
Бік дощанийкорабля аж гуде під ударами хвилі,..Часто бік видавав нестерпнийскрегіт від удару хвилі,...Quid dubitas ingentem evertere Troiam?
[Ovid.Met.XIII,169]
Ти вагаєшсяТрою здобути?
Чи тивагаєшся знищити величну Трою?
…At inaedibus ingens murmur erat:…
[Ovid.Met.VII,644-645]
А тим часомпочувсь у покоях гамір… У покоях панував дуже сильний галас...
Per Chaoshoc ingens vastique silentia regni, Euridices,oro,properata retexitefata.
[Ovid.Met.X,30-31]
Хаосом цим,що не відає меж, глибиною мовчанкиВас я молю: Еврідіці ви нанововиснуйте долю!
Молю цим безмежнимхаосом і мовчанкоюБезлюдного краю, відновіть Еврідіці прискорене долю.
Arte measoceri longum temptabimus aevum, Non annis renovare tuis,modo diva triformis Adiuvetet praesens ingentibus adnuat ausis.
[Ovid.Met.VII,176-178]
Хистомсвоїм намагатимусь тестю примножити роківНе за рахунок твоїх. Ти могла б лишбогиня триликаЗамір нечуваний цей, завітавши до мене здійснити.
Янамагатимусь збільшити вік довгий тестюУмінням своїм, а не за рахунок твоїх,лише богиня триликаДопомогла б і погодилась б на величезний ризик.
Cognita resmeritam vati per Achaidas urbes Attulerat famam nomenque erat auguris ingens.
[Ovid.Met.III,511-512]
Чутка проце розійшлася, і в ахейських містах по заслузіСлаву Тіресій здобув-знаменитимім'я його стало.
Славапровидься розійшлася справедливою чуткоюПо ахейських містах і ім'я авгурастало найвідомішим.
Іngens визначає конкретні предмети, величина яких викликає подив, аmplus, grandis вказують, в основному, наоб'єм та зовнішній вигляд предметів; іmmanis позначає суб'єкти, що викликаютьсвоїми величезними розмірами страх у глядача.
Ingensquenavigium minima secutaest.(Рlin., Ер. III, 16) На маленькому поїхала за величезнимкораблем.Qualis ab imbre solet percussis solibus arcus Inficere ingentilongum curvamine caelum.
[Ovid.Met.VI,63-64]
Іноді такпри дощі, коли промінь крізь нього прорветься,Райдуга весь небосхил велетенськимохоплює луком.
Після дощу,коли промені сонця прорвуться райдугаЗаполонить безкрає небо величезноюдугою.
unc egosanguineae successu caedis ovantem Eminus ingenti resupinum ponderefudi:
[Ovid.Met.XIII,85-86]
Я ж, поки кров'ювпивавсь він, тягар величезний піднявши,Здалику в нього метнув- ігорилиць герой повалився.
Я здаликукинув важким тягарем у того, що насолоджувався Результатом кривавої різніі той впав горілиць.
… Dederam epistolam sane grandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великоголиста.
Densior histellus elementaque grandia traxit Et pressa est gravitatesua;circumfluus umor Ultima possedit solidumque coercuit orbem.
[Ovid.Met.I,29-31]
Землю ж,яка притягнула до себе вагоміші часточки,Власний тягарпригнітив; наостанку хвиляста волога.
Весьнепохитний вже світ охопила пливкою межею.
Зжата земляпритягнула значніші часточкиІ була пригнічена власним тягарем; накінецьХвиляста волога захопила непохитний світ і тримала в межах.
… Тheatrum… magnitudine amplissimum… (Сіс. Q. fr. І, 142). Театр, завеличиною дуже величезний(найвеличезніший).
AutminusautcertemediumnonampliusaequorPuppesecabaturlongequeeratutraquetellus,…
[Ovid.Met.XI,478-479]
Вже зполовину дороги, напевно, при мірному вітріПроборознило судно. Навсибічпростелялося мореБез берегів,...
Або менше,або, напевно, половину шляху море обширнеРозсікалось кормою і земля іморе були далеко один від одного.
… feraeimmanis(Сіс. Аtt. V, 16) — …страшновеликого звіра.
Nunc quoquein alitibus facundia prisca remansit Raucaque garrulitas studiumque immaneloquendi.
[Ovid.Met.V,677-678]
Не покидаєцю птицю й тепер балакливість колишня:До хрипоти без кінця всескрекоче вона та скрекоче.
Навітьзалишилось колишнє красномовство у віщих птахів:Хрипле скреготіння і надзвичайновелике прагнення говорити.
Прикметники аmplus, grandis,іmmanis можуть мати значення «значний закількістю, численний»:
… Аntonius accepta grandi pecunia fixit legem(Сіс. Att., XIV, 12) … Антоній, взявши величезнігроші, проголосив закон. ...
Itauniversusexereitusnumeroamplissimusest(Сіс. Fam., X, 24)… Таким чином, усевійсько за чисельністю дуже велике, а за стійкістю — слабке. … quiimmanespecuniaspaucisdederunt: (Сіс. Аtt.,II, 9) … котрі небагатьомдали надзвичайно великі гроші.
Прикметник іnnumerus також позначає велику кількість:
Ante fores antri fecunda papaveraflorent Innumeraeque herbae,quarum de lacte soporem Nox legit et spargitper opacas umida terras.
[Ovid.,Met.,XI, 605-608].
Маки розлого цвітуть, заступаючи вхіду печеру,з усякого зілля буяє; солодку дрімотуНіч з його соку бере й ниморошує тіняві землі.
Передвходом до печери цвітуть пишні макита незчисленні трави, із сокуяких ніч бере сонІ зрошує вологою тіняві землі.
Прикметники magnus,ingens,grandis,amplus можуть об'єднуватися також з значенням «великий, значний засилою, інтенсивністю, ступенем виявлення ознаки»:
 … Quiintuaprovincialmagnanegotiaetamplahabet(Сіс., Fam.,І,3) … Котрий вів утвоїй провінції важливі та значні справи. А temaximooperaquaesoеtреtо (Сіс. Fam., III, 2) 3 найбільшим стараннямпрошу тебе та вимагаю.
Прикметники у наведених вище прикладах можуть бути протиставленіприкметникам, що мають значення «невеликий, незначний за розмірами, величиною,об'ємом» — раrvus(раrvulus — демінутив), minutus, exiquus, рusillus. Ехiquus та рusillus визначають розмір предметів, що мають меншу величину, ніжпредмети, які характеризує прикметник раrvus:
… Villula sordida et valde pusilla(Сіс. Аtt, X, 27) … Вілла вбога і дуже крихітна.
Цікаво, що вже само слово villula — демінутив до villа, вказує на дуже малі розміри.
Quoque modoaudetis genitam Titanida Coeo Latonam praeferre mihi,cui maxima quondam Exiguamsedem pariturae terra negavit?
[Ovid.Met.VI,185-187]
Як женасмілились ви перевагу надати Латоні,Кея-титана дочці? Чи забули, що ймісця малогоЩоб народити могла, не дала їй земля неосяжна?
Якнаважились надати перевагу Латоні,Дочці Кея-титана, якій неосяжна землявідмовилаУ найменшому місці для народження.
Fecerat exiguasiam sol altissimus umbras.
[Ovid.Met.III,50]
Ось ужесонце стрімке вкоротило під полудень тіні.Ось уже стрімке(найвище) сонцеутворило коротесенькі тіні.
Крім того, вищенаведені прикметники можуть мати значення «незначний, неважливий, малий», а також «малий,незначний за величиною, інтенсивністю, силою прояву»:
Res parva ,sed animi mei dolormagnuus est(Сіс. Fam.,XIII, 77) Справа сама по собімала, але сум у душі моїйвеликий.
Раrvaquaestio,sedtamenquaestio(Рlin. Ер., IV, 12) Справа незначна,але все ж таки справа.
…Lydastamen illa per urbes quaesierat studio nomen memorabile,quamvis orta domo parvaparvis habitabat Hypaepis.
[Ovid.Met.VI,11-13]
… Дочка, здобулапо лідійських оселях, дарма щов домі родилась малім і в малихоселилась Гіпепах.
Однак воназдобула ім'я заслуженим умінням ,Хоча народжена в малому домі ів малих Гіпепах оселилась.
Nam fretaprospiciens late riget arduus alto Tmolus in ascensu extensus utroque Sarbidushinc,illinc parvis finitur Hypaepis.
[Ovid.Met.XI,150-152]
В синявеморе задивлений ген, височить крутосхилийТмол.Він одним своїм боком сягаєпрославлених Сардів,Другим, південним, доходить аж ген до затишнихГіпепів.
Піднімаєтьсявисоко Тмол із крутими схиламиЗадивлений у море і одним бокомпростягається до Сардів,Іншим межує із невеликими Гіпетами.
Si computes annos,exiquumtempus…(Рlin. Ер., IV, 24) Якщо будеш рахувати роки — дужемало часу...
Як бачимо із наведених прикладів, інтенсивність ознаки може позначатисятакож і прикметниками без допомоги синтаксичних чи морфологічних засобів. Даніприкметники виражають інтенсивність ознаки своїм лексичним значенням,позначаючи різні ступені якості — від нульового до дуже високого(надмірного) і їх елативність реалізується тільки в певних контекстуальнихумовах.
Слід згадати і про такий спосіб вираження елативності якітерація (повтори),наприклад: liberliberum — дуже вільний (Горацій), fortisfortis -дуже мужній (написи), malummalum — дуже погане (Коммодіан), bellebellus – дуже гарний, miseremiser — дуже нещасний, якіналежать до архаїчного способу градації1.
прикметник інтенсивність морфологычнийсинтаксичний

3.4 Конструкції з сполучником quam
Як один із способів вираження елативності в латинській мовідослідники відзначають конструкції з сполучником quam. Наприклад:
1.У підрядних допустових реченнях з сполучником quam.
Quamvishоcturpesit,tamen,quoniamexpedit,faciam. (Сіс. Off.III, 53) Як би це небуло ганебно (хоч це іганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.
2.Конструкції з quam+possum:
Quammaximasmanuspossuntcogunt(Caes.B.G.5,39,1) Вони збирають якнайбільшевійськ.
Quammaximepossemcontenderem…(Cic.ProFlacco,16,3,8) Я би боровся зівсіх своїх сил.
Quamverissimepoterodicam(Sall.Cat.18) Я розкажу якомогаправдивіше.
3.Конструкції зquam+суперлатив(possumмається на увазі).
Quibusrebusquammatirrimeoccurendumputabat(Caes.,B.G.1,33,4) Цьому,-вінвважав,-слід якнайшвидше запобігти.
Operadandaest,utverbisutamurquamusitatissimis(Caes.,B.G.1,33,4) Нам слідпостаратися користуватися словами якомога більш значними.
Relinque…quamiucundissimammemoriamtui(Cic.Qu.fr.1,2,8) Залиши якнайприємнішупам'ять про себе.

Висновки
Інтенсивність, у лінгвістичному плані, — складе, в основномуякісне поняття з елементами кількості та міри. У засобах її вираження немає повної абстрагованості відносинграматичних категорій.
Категорія ступенів інтенсивності якісної ознаки єлексико-граматичною категорією, дослідження якої стосується в однаковій мірі граматикита стилістики. Ступені інтенсивності мають необмежену градацію — від нульового до надмірного.Інтенсивність має подвійний характер. Слід розрізняти об'єктивну тасуб'єктивну, або оцінну, а також експресивну інтенсивність. У латинській мовііснує система засобів для вираження інтенсивності якісної ознаки: морфологічні(суфіксальні та префіксальні) та лексико-синтаксичні (підсилювальні ад'єктивнісловосполучення — (прислівник + прикметник), фразеологізми, конструкції з узагальненимтерміном, редуплікація (повтори), лексичне значення самих прикметників). Найбільшвживаними є ступені порівняння прикметників, які виражають безвідносний ступіньінтенсивності якісної ознаки. Особливо часто суперлатив, що має елативнезначення.Це підтверджується великою кількістю прикладів, що були вибрані наоснові проведеного аналізу „Сповіді” Августина, що відноситься до періодупізньої латини, де суфікс –issim- втрачає суперлативне значення і позначає майже виключно елатив.Увищеназваному творі наявеі 65 фрагментів, які можна позначити якелативи.Особливо що стосується висловлювань про Бога і його властивостіАвгустин застосовує дуже багато епітетів з суфіксом -issim-. До цього класу можна віднести 14фрагментів, 5 висловлювань є про самого автора, 7 стосується друзів, родичів,8-чужихавторові осіб,14- предметів у загальному сенсі, 8 стосується почуттів і турбот,11- абстрактних понять.
Проаналізувавши також твір Овідія „Метаморфози”, щовідноситься до класичної латини, було розглянуто 95 фрагментів, які можнаінтерпретувати як елатив, з яких 35 фрагментів виражені найвищим ступенем порівнянняприкметників, 15 виражені безвідносним вищим ступенем порівняння прикметників,30-прикметникамиз елативним значенням, 12- прикметниками з префіксами prae-,per-.in-;3- прикметниками сполученими зіприслівниками. З даного матеріалу можна зробити висновок, що велике значення у латинськіймові мають також прикметники прикметники з лексичним значенням інтенсивностіознаки, міри, ступеня виявлення ознаки, й сили.
Рідше зустрічаються сполучення прикметників із сполучниками,конструкції з quam та фразеологічні порівняння.
Проблема інтенсивності якісної ознаки та засобів її вираженнявідноситься до питань взаємодії та взаємозв'язку між граматикою, фразеологією,словотвором та різними шарами лексики. Вона є однією з загальнолінгвістичнихпроблем. Питання інтенсивності як таке достатньо повно висвітлено на матеріаліросійської, німецької, французької, італійської та англійської мов.Проте, наматеріалі класичних мов, а зокрема латинської, цій проблемі досі не присвяченоповного та ґрунтовного дослідження.

Резюме
Магістерська робота присвячена вивченню засобів вираженняінтенсивності якісної ознаки прикметника.На основі різних дослідженьмовознавців у латинській мові виділяють систему засобів вираження інтенсивностіякісної ознаки прикметника: морфологічні засоби (суфікси вищого та найвищогоступенів порівняння прикметників, демінутивні суфікси та префікси) талексико-синтаксичні засоби (сполучення прикметника із прислівником, конструкціїз узагальненим об'єктом порівняння, прикметники, які своїм лексичним значеннямвказують на елатив ний ступінь якості, конструкції із сполучником quam).
У першому розділі представлено різні погляди мовознавців щодовизначення терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”. Також розглядаєтьсяпроблематика питання про об'єктивну, суб'єктивну та експресивну інтенсивність.
У другому розділі описуються морфологічні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки, які представлені суфіксами вищого та найвищого ступенівпорівняння прикметників, що найбільш представлені у літературі пізньої латини;демінутивними суфіксами та префіксами, які рідше зустрічаються.
Третій розділ розглядає лексико-синтаксичні засоби вираженняінтенсивності якісної ознаки. До цього розділу включений теоретичний та практичнийматеріал про сполучення прикметників із прислівниками; про конструкції зузагальненим об'єктом порівняння; про прикметники з елативним значенням; проконструкції із сполучником quam.

Summary
The subject of this master’s thesisis the means of expression of the intensity of the qualitative attribute ofadjective.On basis of the different investigations of many linguists in Latincan isolate the system of the means of expression of the intensity of thequalitative attribute of adjective:morphological means(suffixes of comparativeand superlative degrees of comparison ,diminutival suffixes and preffixes),lexico-syntасtical meаns (adjective + adverbial, theconstructions of the general object of comparison, adjectives with alativedegree of quality, the constructions with conjunction quam).
The first part presents the differentviewes of linquists about the determination of terms “intensity” and “intensity`sdegree”.The problems of question about the subjective,objective and expressiveintensities are examined here too.
In the second part are described morphologicalmeans.These are suffixes of comparative and superlative degrees of comparison, thatare met very often in literature of late and classical Latin, diminutival suffixesand preffixes,what are met rarely.
The third part considers lexico- syntасtical meаns.This section includes adjectivewith adverbial, the constructions of the general object of comparison,adjectives with alative degree of quality, the constructions with conjunctionquam.

Список використаної літератури
1)Антонова Е.Н., ШарифуллинаЛ.A. О прилагательных со значением усиленой степени качества врусских говорах// Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика.-Казань,1989.-С.114-118.
2)Балли. Ш.Французская статистика. -М., 1961.-202с.
3)Боголюбова Л.И. К вопросу о происхождении романских аналитическихстепеней сравнения (на материале латинского и французского языков)// ВестникЛенинградского ун-та.-Ленинград,1997.-№14.-С.99-104.
4)Боголюбова Л.И. О соотношениистепеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград.1978.-№2.-С.130-134.
5)Бруснецова Л.И. Одно изсредств выражения высокой степени признака в современном французском языке//Функционирование в тексте едениц разных уровней: Сборник научных трудовМосковского Государственного педагогического института иностранных языковим.М.Тореза.-М.,1984.-Вып.235.-С.120-129.
5)Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного илексико-синтаксические средства его выражения в современном итальянском ифранцузком языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград,1978.-№2.-С.122-129.
7)Воробйова Л.В. Про деякі засобивираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія.-Львів,1967.-Вип.12.-С.113-117.
8)Воробёва Л.В.Средствавыражения интенсивности признака, обозначенного именем прилагательным всовременном французком языке: Автореферат дисертации кандидата филологическихнаук.-Киев,1968.
9)Воробйова Л.В. Структурно-семантичний аналіз підсилювальнихконструкцій (інтинсив+прикметник) у сучасній французькій мові// Іноземна філологія.-Львів,1968.-Вип.16.-С.98-104.
10)Домбровський Р.О. Семантика тапродуктивність димінутивного суфікса -ellu упізній латині// Іноземна філологія.Питання класичноїфілології.-Львів,1989.-Вип.95.-№27.-С.7-12.
11)Мысловская Л.В.Лексическаясинонимия прилагательных с исходным размерным значениям (на материале писемМ.Туллия Цицерона, Луция Аннея Сенеки, Плиния Младшего)//Іноземна філологія.Питання класичноїфілології.-Львів,1989.-Вип.95.-№24.-С.13-20.
12) Публій Овідій Назон.Метаморфози (переклад з латинської мови А.Сoдомори).-Київ,1985.-365с.
13)Оліщук Р.Л. Ад'єктивованідієприкметники із ступенями порівняння в латинській мові(на матеріалі мовиПлавта, Плінія Молодшого)//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.55.-С.48-54.
14)Філь Т.І.Особливості функціонального відтворення степенювання якостіприкметників роману Т.Драйзера „Американська трагедія” в перекладі на німецькумову//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.56.- С.96-105.
15)AndréJ.Les adjectifs et adverbes à la valeur intensivе en per-et prae-//Revue desètudes latines.-1951.-29 annèe.- P. 144-145.
16)Bartonek A. K problematike latinskoho superlativena-issimus//Listy filologicke.-Praha:Nakladatelsvi ceskoslovenske Akademieved.-1995.-Bd.78.-P.1-11.
17)Büchner K. DerSuperlativ bei Horaz//Hermes, Lund, Weidmannische Verlagsbuchhandlung.-1944.-Bd.79.-S.114.
18)Jaberg K. Elation undKomparation,Festschrift für E.Tieche zum 70.Geburtstag,Bern,Verlag HebertLang & Cie.-1947.-S.41-60.
19)Hacamies R. Erude sur l'origeneet l'evolution du duninutif latin et sa survie dans les langues romanes.-Helsinki,1951.-P.29-31.
20)M.TulliCiceronis Scripta quae manserunt.Ed.C.F. W.Müller.- Lipsae, 1980.- Vol. I.-P.73.
21)P.OvidiusNaso.Metamorphosen.Buch I-XV.-Gotha, 1886.-P.249.
22)Wölflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für LateinischeLexikographie und Grammatik.-Leipzig, 1884.
23)Grammatici Latini/Ed.H.Kein.-Lipsiae,1857,-Vol.l.-P.240.
Словники:
1)Дворецкий И.Х.Латинско-русский словарь.-6-е изд., стереотип.-М.: Рус.яз.,
2000.-846с..

Список умовних скорочень
Bell.Afr. “Bellum Africanum”
Caes.B.G. C.Iulius Caesar “De belloGallico”
Cic.Arch. M.Tulius Cicero “ProLicinio Archia poeta”
Cic.Att. M.Tulius Cicero “Epistulaead Atticum”
Cic.Fam. M.Tulius Cicero “Deofficiis”
Cic.Pro Flacco. M.Tulius Cicero “ProL.Flacco”
Cic. Qu. Fr. M.Tulius Cicero“Epistulae ad Quintum fratrem”
Cic.Verr. M.Tulius Cicero “InC.Verrem”
Gr.Turon. Gregorius Turonensis“Historia Francorum”
Hor.Sat. U.Horatius Flaccus “Satirae”
Liv. T.Livius “Ab urbe condita”
Ovid.Met. P.Ovidius Naso“Metamorphoses”
Plaut.Merc. T.Maccius Plautus“Mercator”
Plin.Ep. C.Plinius Secundus“Epistulae”
R. R. “De re rustica”
Sall.Cat. C.Sallustius Crispus“Conjuratio Catilinae”
Sall.Jug. C.Sallustius Crispus“Bellum Jugurthinum”
Sen.Ep. M.Annaeus Seneca “Epistulaead Lucilium”
Verg.Aen. P.Vergilius Maro “Aeneis”
V.Georg. P.Vergilius Maro “Georgica”