ВСТУП
Комплімент,лінгво-специфічне і культуро-специфічне висловлювання з метою похвалити когосьчи зробити комусь приємність, є досить важливим елементом у спілкуванніпредставників англомовної (британської та американської) культури. Адже позитивнаоцінка мовця, його позитивна реакція на певний предмет чи особу, а такожпрагнення мовця принести задоволення адресату і тим самим виявити своєприхильне ставлення до нього є тими факторами, що впливають на стосунки міжкомунікантами, а, отже, впливають і на результат спілкування в цілому.
Актуальністьтеми визначається загальноюспрямованістю лінгвістики на вивчення функціонування мови та мовлення, їхсоціального характеру, комунікативної поведінки мовців.
Метоюнаукової роботи є дослідження компліментуяк єдності іллокутивного акту, перлокутивного акту та соціальної дії.
Поставленою метоюпередбачено коло конкретних завдань:
- розглянутикомплімент як мовленнєву дію;
- визначитиосновні комунікативно-прагматичні характеристики компліментарних висловлювань;
- проаналізуватиетнокультурні особливості вживання компліменту в британській, американській таукраїнській культурах.
Об’єктом дослідження є компліментарнівисловлювання у мовленнєвій поведінці представників англомовної культури.
Предметом аналізу єкомунікативно-прагматичні та етнокультурні характеристики компліментарнихвисловлювань.
Матеріалом дослідження слугувалифрагменти дискурсів з компліментарними висловлюваннями, відібрані методомсуцільної вибірки з художніх творів англійських та американських письменників.
Методологічнаоснова. Привирішенні поставлених у роботі завдань було використано ряд методів сучасноїлінгвістики, зокрема контекстно-ситуативний аналіз, інтенціональний аналіз,мовленнєвоактовий аналіз, а також метод анкетування.
Практичнезначеннянаукової роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бутивикористані при вивченні та подальшому дослідженні даної проблематики.
Структуранаукової роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, спискувикористаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатка.
Особистийвнесок дослідника полягає у проведенні анкетування, спрямованого на виявленняетнокультурних особливостей вживання компліментарних висловлювань.
РОЗДІЛ 1.КОМПЛІМЕНТ ЯК МОВЛЕННЄВА ДІЯ
Комплімент –важлива складова мовленнєвого спілкування носіїв англійської мови (британців іамериканців), яка впливає на характер міжособистісних стосунків комунікантів,ступінь їх взаєморозуміння, а, відповідно, і на успішність комунікації вцілому.
Зазвичайкомплімент описується та аналізується як певна мовна форма, що міститьвизначений набір функцій. Проте комплімент доцільно розглядати ще й як одиницюмовленнєвої поведінки, як особливий вид мовленнєвих вчинків.
Такий підхід даєможливість розкрити характер залежності між потребами, мотивами, цілями,бажаннями, почуттями, емоціями комунікантів, з одного боку, і формою та змістомсамих висловлювань, з іншого.
Мовленнєва дія єскладною єдністю дій, спрямованих на якісно різні комунікативні цілі, щоутворюють ієрархічну систему: іллокутивні цілі підпорядковані черезперлокутивні цілі соціальним цілям.
Отже, здійснюючимовленнєвий вчинок „комплімент”, мовець виконує три різні дії, які втілюються водному висловлюванні.
1.1.Комплімент і його іллокутивна сила
За Ф.С.Бацевичем, іллокутивний акт – це втілення у висловлюванні, породжуваному впроцесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети,що надає висловлюванню конкретної спрямованості [1,171]. У характеристиці компліментуяк іллокутивного акту найсуттєвішими моментами є іллокутивні цілі компліменту,його місце в системі мовленнєвих актів та відмінності компліменту від подібнихдо нього за формою іллокутивних актів.
Кожен компліментобов’язково повинен містити позитивну оцінку. Виходячи з цього, іллокутивноюціллю компліменту повинно бути повідомлення про те, що мовець хоче, щоб адресатвзнав, що мовець думає про нього щось хороше.
Хоча позитивнооцінне судження, як правило, входить в структуру іллокутивного акту компліментуі складає його пропозиційний зміст, саме по собі воно ще не вказує наіллокутивну ціль. Висловлювання, в пропозиційний зміст яких входить позитивнаоцінка, можуть бути спрямовані на різноманітні іллокутивні цілі і, відповідно,реалізовувати різні іллокутивні акти, наприклад, оцінки як такої,поздоровлення, вдячності, поради, згоди тощо. При цьому необхідно визнати, щона відміну від усіх перерахованих іллокутивних актів для компліменту позитивнаоцінка (експліцитна чи імпліцитна) є обов’язковим елементом пропозиційногозмісту.
Основноюіллокутивною ціллю компліменту є повідомлення не про те, як мовець оцінюєадресата, а про те, які почуття та емоції він відчуває у зв’язку з позитивноюоцінкою, тобто ця ціль полягає у вираженні позитивного психологічного, чи такзваного інтенційного (за Дж. Серлем [18]) стану мовця, репрезентативний змістякого складає позитивна оцінка. Так, вимовляючи висловлювання “Ви гарновиглядаєте” з іллокутивною силою компліменту мовець має на увазі приблизнонаступне: Я радий / мені приємно / я відчуваю задоволення від того, що ви гарновиглядаєте.
Варто відмітити,що в іллокутивному акті компліменту для адресата становить цінність і приноситьйому задоволення не тільки і не стільки сама позитивна оцінка, як той факт, щомовець захотів повідомити про неї адресату з власної ініціативи. Так,наприклад, побачивши на співробітниці нове плаття і визнавши про себе, що воногарне і добре на ній сидить, ми можемо сказати їй про це, але можемо ізмовчати.
Як правило, мипрагнемо зробити словами приємність співрозмовникові лише в тому випадку, колими до нього гарно ставимося, тобто відчуваємо до нього симпатію, любов, повагута інші позитивні почуття, або хочемо, щоб у нього склалося враження, ніби мидо нього гарно ставимося.
Таким чином, колимовець здійснює іллокутивний акт компліменту, його цілі є відкритими длярозпізнання адресатом і вони зводяться до наступного:
1) виразитипозитивний інтенційний стан, репрезентативний зміст якого становить позитивнеоцінне судження;
2) виразитинамір / прагнення / бажання принести задоволення адресату;
3) виразитипозитивне ставлення до адресата.
Для вираженняпозитивного інтенційного стану мовець може використовувати цілий набірконвенційних засобів. Головним формальним індикатором іллокуції компліменту, яквже зазначалось, є позитивне оцінне судження. Воно може виражатися за допомогоюяк лексичних, так і синтаксичних засобів.
Типовимилексичними засобами вираження позитивної оцінки є лексичні одиниці, всемантичну структуру яких входить значення позитивності. Такі одиниці належатьдо різних частин мови: іменників (angel, beauty, genious), прикметників (good, nice, wonderful, lovely), дієслів (tolike, tolove, toadmire), прислівників (well, nicely, wondеrfully).
Згідно зрезультатами дослідження, проведеного Л.О.Кокойло [9], стереотипними синтаксичними моделями, за якими будуютьсяоцінні висловлювання, що прямо виражають іллокутивну силу компліменту, єнаступні:
(1) You +V be/look + Adj complimentary;
“You arelovely” (Updike).
(2) You +V be + Adj complimentary + N;
“You are acapable man, McCan” (Pinter).
(3) You +V be + N complimentary;
“You’re awonder” (Updike).
(4) NP + Vbe + Adj complimentary;
“YourItalian’s pretty good” (Pinter).
(5) PROdemonstrative + V be + Adj complimentary + N;
“This is avery beautiful house” (Dunne).
(6) You +V have + NP complimentary;
“You have abeautiful natural swing” (Updike).
(7) You +V + Adv complimentary;
“You know,you really play extraordinarily well, Miss Cutts” (Pinter).
(8) I + Vcomplimentary + NP;
“I like thestuff you’ve been doing on India” (J. Cooper).
(9) Окличніречення з підсилювальними інтродукторами what i how;
“What alovely apron!” (Pinter).
“Howmarvellous everything looks!” (Shannon).
(10) Неповні речення,що виникають при редукції підмета і дієслова-зв’язки:
Adjcomplimentary: “Very cozy”(Krantz);
Adjcomplimentary + N:“Brightboy”(Hemingway).
У компліментарнихвисловлюваннях широко використовуються інтенсифікатори – слова для підсиленнязмісту (quite, such, very, so, really, awfully, terribly).
Данілексико-синтаксичні моделі характерні для прямих іллокутивних актівкомпліменту. До них відносяться ті іллокутивні акти компліменту, в яких оціннесудження виражене експліцитно за допомогою вищезазначених лексико-синтаксичнихмоделей, тобто компліменти-формули. Для прямих іллокутивних актів компліментухарактерні такі ознаки:
а) об’єктпозитивної оцінки та оцінний предикат виражені експліцитно і утворюють оціннесудження, що має форму двоскладного стверджувального (чи окличного) речення;
б) авторомоцінного судження є мовець, а об’єкт позитивної оцінки має безпосереднєвідношення до адресата.
Слід такожрозглянути непрямі та імпліцитні іллокутивні акти компліменту. До непрямихвідносяться іллокутивні акти компліменту, реалізовані за допомогоювисловлювань, в яких і об’єкт позитивної оцінки, і оцінний предикат вираженіекспліцитно, але при цьому:
а) висловлюваннямає форму питального речення:
Yourfiancé, hasn’thegotalovelysmile? (J. Cooper);
б) оціннесудження не вичерпує пропозиційного змісту висловлювання:
“Would you think”, I said, “it’s justanother example of male chauvinism if I tell you you look very youthful?” (W.Cooper).
До імпліцитнихіллокутивних актів компліменту відносяться:
а) іллокутивніакти, пропозиційний зміст яких імпліцитно виражає хоча б одну із складовихпозитивного оцінного судження (об’єкт позитивної оцінки (1) чи оцінний предикат(2) чи оцінне судження як таке (3)):
(1) Observe him carefully.There, there, Imustnotalarmyou. Writing, thinking,yes, action, no. Let him take his time. I’m glad he has such a goodfriend(Murdoch). /Дане висловлювання імплікує, щооб’єктом, до якого відноситься оцінний предикат agoodfriend, є адресат/.
(2)“DoIlooklike agrandmother?” sherepeated.
“Youcanneverlooklikeagrandmother,” Darcyreplied(Krantz). /У даному висловлюванніпозитивно-оцінний предикат імплікується за допомогою заперечення негативноїознаки, вираженої за допомогою порівняння/.
(3)“Where the hell’s yourhusband?”
“He gotheld up at the office. We had a row about my coming alone.” Instantly she feltdisloyal.
“He’s quiteright. If I were married to you, I’d keep you locked up” (J. Cooper). /Дане висловлювання імплікує такеоцінне судження: You are very pretty/.
б) висловлювання,в яких зв’язок між об’єктом позитивної оцінки і оцінним предикатом не єпредикативним:
“I couldn’tpossibly marry a glamour puss like you, I’d find you far too distracting. I’dnever get to work in the morning” (J. Cooper).
в) висловлювання,в яких об’єкт позитивної оцінки відноситься не (чи не лише) до„безпосереднього”, а й до „побічного” адресата:
He put hisarms round both of them: “Sneaking out on me, huh? With the prettiest girlin the room?”
“We’re justoff to dine,” said Richard (J. Cooper).
г) висловлювання,в яких мовець не є автором позитивно-оцінного судження, що становитьпропозиційний зміст:
“I don’tthink you lot need me all that much,” said Jenkin in a tentative tone. “I’vealways felt like the odd man out.”
“Whatperfect nonsense!” said Gerard, regaining a little confidence. “You’re central,you’re essential, even Crimond saw this. He said you were the best”(Murdoch).
Можливі випадки,коли в одному іллокутивному акті компліменту поєднуються більше, ніж одна ознакаімпліцитності:
A.J. lookedslightly embarrassed. He glanced at Jessica, then back at Lila. “ I’mA.J. Morgan,” he said.
Aarongrinned. “See, I told you, A.J. No shortage of gorgeous girls.”
Lila tossedback her hair. She obviously took Aaron’s comment as if it were directedespecially at her (Pascal). /У даному висловлюванні об’єктом позитивної оцінки є побічний адресат і,крім цього, оцінне судження виражене імпліцитно/.
Окрему категоріюстановлять іллокутивні акти компліменту, в яких позитивно-оцінне судженнявиражене за допомогою метафори.
Oliverwhistled. “Jessica!” he said incredulously. “Little Jessica Eliot. My God!” Heturned her round,“You have come out of the chrysalis. You’ll need a body guard” (J.Cooper).
При розмежуванніпрямих і непрямих іллокутивних актів компліменту виникають проблемні випадки,коли висловлювання-формули з іллокутивною силою компліменту мають пропозиційнийзміст, що не відповідає повідомленню мовця, а саме: об’єкт позитивної оцінки,що становить буквальне, власне семантичне значення висловлювання, не відповідаєтому конкретному об’єкту, що був в дійсності позитивно оцінений мовцем тавикликав у нього позитивний емоційний стан:
Trish camein carrying the soufflé and we all exclaimed.
“Trish,you’re marvellous,” said Mollie, watching her serve it out (J. Cooper). /Гостя виражає своє захопленнячастуванням за допомогою компліментарного висловлювання, в якому оціннийпредикат відноситься не до частування, а до хазяйки, що його приготувала/.
Для того, щобадекватно описати подібні іллокутивні акти компліменту, доцільно розмежовуватипоняття „об’єкт вираженого інтенційного стану” і „об’єкт позитивної оцінки”,маючи на увазі під першим об’єкт, що є безпосередньою причиною виникненнявираженого інтенційного стану мовця, а під другим – об’єкт, до якоговідноситься позитивна оцінка, що становить власне семантичний змісткомпліментарного висловлювання. Хоча дані іллокутивні акти компліменту маютьвластивість, характерну для непрямих іллокутивних актів компліменту (імпліцитновиражене значення), доцільніше відносити їх до прямих, оскільки вони за всімапараметрами відповідають прямим іллокутивним актам компліменту. Відповідно доцього розрізняють прямі іллокутивні акти компліменту, в яких об’єкт позитивноїоцінки збігається з об’єктом вираженого інтенційного стану, і ті, в яких даніоб’єкти не збігаються.
Характеристикакомпліменту як іллокутивного акту була б неповною без вказівки на місце, якевін займає в системі іллокутивних актів. Однією з найбільш популярнихкласифікацій мовленнєвих актів є класифікація Дж. Серля. Релевантність даноїкласифікації для нашої роботи обумовлена тим, що головною класифікаційноюознакою в ній виступає іллокутивна ціль. Аналіз компліменту з точки зору цихознак дозволяє зробити висновок про те, що іллокутивний акт компліменту слідвіднести до класу експресивів. Іллокутивна ціль класу експресивів полягає втому, щоб виразити психологічний стан, що задається умовою щирості відносноположення речей, визначеного в рамках пропозиційного змісту. Основну іллокутивнуціль компліменту можна сформулювати як вираження позитивного психологічногостану мовця, викликаного позитивною оцінкою, що становить пропозиційний зміст.За Дж. Серлем, важливою ознакою експресивів є те, що їхній пропозиційний змістприписує певну властивість мовцю або слухачу. Комплімент, як уже зазначалося,характеризується тим, що в його пропозиційний зміст повинна входити позитивнаоцінка (експліцитна чи імпліцитна) адресата або предметів чи осіб, що мають донього безпосереднє відношення.
Та обставина, щопропозиційний зміст компліменту, як правило, являє собою оцінне судження,робить даний іллокутивний акт подібний за формою до іллокутивних актів похвали,схвалення, захоплення. Однак компоненти, з яких складаються ці різновидиіллокутивних сил, неоднакові. Принципова відмінність іллокутивної силикомпліменту полягає в тому, що її обов’язковими компонентами є додатковііллокутивні цілі:
а) виразити намір/бажання/ прагнення принести задоволення адресату;
б) виразитипозитивне ставлення до адресата.
Наявність цихіллокутивних цілей обумовлює ще одну обов’язкову ознаку іллокутивної силикомпліменту, а саме безпосередній зв’язок об’єкта позитивної оцінки задресатом. Це означає, що можна хвалити когось / щось, схвалювати щось,захоплюватись кимось / чимось, що не має ніякого відношення до адресата, але неможна сказати комплімент людині, яка не присутня при розмові.
Слід підкреслити,що індикатором додаткових іллокутивних цілей компліменту є не стількиформально-семантичні особливості висловлювання, скільки його контекст (хтоговорить, кому, за яких обставин, в яких умовах спілкування), а також інтонаціямовця, його міміка (особливо посмішка), жести.
1.2. Комплімент як перлокутивнийакт
Перлокутивний акт– це наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата. Розглядаючи перлокутивний акт як дію,спрямовану на зміну психологічного стану адресата, під перлокутивним актомкомпліменту слід розуміти дію, ціль якої полягає в тому, щоб викликати вадресата позитивну емоційну реакцію, принести йому задоволення.
Механізм впливуна адресата компліменту базується на тому, що позитивна оцінка, яка входить допропозиційного змісту висловлювання, за допомогою якого реалізується цейперлокутивний акт, а також виражений позитивний емоційний стан мовця якнаслідок цієї оцінки, його позитивне ставлення до адресата і його бажаннязробити адресату приємність сприяють задоволенню такої потреби адресата, якбути визнаним і достойно оціненим іншими членами суспільства. Якісний характерперлокутивного ефекту, а, отже, і успішність перлокутивного акту обумовленітим, наскільки будуть задоволені ці потреби, що в свою чергу залежить не відсамого компліменту як типу іллокутивного акту, а від його аспектів, тобто відтого, як він був сказаний (мовленнєве оформлення), ким (маються на увазірольові та міжособистісні стосунки комунікантів), з якого приводу (об’єктпозитивної оцінки), за яких умов тощо.
У прикладах (1) і(2) реалізація перлокутивних актів компліменту є успішною, тобто викликає появупозитивного (запланованого) перлокутивного ефекту, однак ці перлокутивні актирізняться силою емоційного впливу. У першому прикладі спостерігається значнийпозитивний емоційний вплив на адресата, у другому – цей вплив менш помітний.
(1) As they had waffles after the movieMelvin said solemnly, “You are the most beautiful girl in the world,Teddy Lunel”. Teddy blushed, her ears buzzed and she was afraid thattears were about to come into her eyes. None of the compliments she hadreceived in her life from grown-ups had ever meant anything, but this! (Krantz).
(2) Trishcame in carrying the soufflé and we all exclaimed.
“Trish,you’re marvellous”, said Mollie, watching her serve it out.
Trish gaveher a bright bird-like glance – It’s quite easy, really (Cooper).
Перлокутивні актикомпліменту є неуспішними, якщо їхня реалізація не викликає запланованихперлокутивних ефектів.
Edna made asignificant little face at Elmer. Daisy did not see. She was standing back fromthe stove, where Edna was at work, looking at the baby.
“He cantalk pretty good, can’t he? Dwight couldn’t say anything but mama when hewas that little”.
Edna’s backwas turned. She said meaningly:
“Now,Elmer’s come in for dinner, Daisy, we’ll have to hurry. You must help me get onthe dinner. You can cut bread and get things on the table. You must help, youknow. That’s what you’re supposed to do”.
Daisylooked startled, a little scared and resentful (Suckow).
Не всіперлокутивні акти знаходяться під контролем мовця, можливі ситуації, колиреалізуються перлокутивні акти і спостерігаються перлокутивні ефекти, які небули ціллю мовця. О.Г. Почепцов описує три типи ситуацій, в якихспостерігаються неінтенційні перлокутивні акти та ефекти. До першого типу відносятьсяситуації, коли мовець не розглядає адресата як об’єкт впливу, в той час якадресат вважає себе чи є ним. У ситуаціях другого типу адресат виявляється нелише об’єктом того впливу, який був запланований, але ще й якогось іншоговпливу. До третього типу відносяться ситуації, коли адресат виявляється об’єктомне того впливу, який мовець хотів здійснити, а якогось іншого впливу.
Отже,перлокутивні акти компліменту можуть бути успішними і неуспішними, інтенційнимиі неінтенційними.
РОЗДІЛ 2. СТЕРЕОТИПНІ КОМПЛІМЕНТАРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
2.1.Комплімент як соціальна дія
Кінцевоюкомунікативною ціллю компліменту, як і будь-якої мовленнєвої дії, є цільсоціальна, пов’язана з організацією та координацією взаємодії міжкомунікантами. Здійснюючи іллокутивний і перлокутивний акти компліменту, мовецьвикористовує їх як засіб керування поведінкою адресата.
Оскількисоціальна дія співвідноситься з такою одиницею дискурсу, як мовленнєвий хід,комплімент може виступати в якості окремого самостійного мовленнєвого ходу іможе бути складовою частиною складного мовленнєвого ходу, що містить декількарізних мовленнєвих актів чи кроків.
Розглядаючикомпліменти як мовленнєві дії, спрямовані на соціальні цілі, слід розглядати їхяк два основних класи – етикетні компліменти та інструментальні компліменти,залежно від того, у склад якої соціальної дії – етикетної чи інструментальної –входить той чи інший іллокутивний акт компліменту. Найбільш очевиднимкритерієм, що дозволяє досить чітко визначити приналежність конкретногокомпліментарного висловлювання до одного з класів, є обов’язковість вживаннякомпліменту, продиктована соціо-культурними нормами, етикетними приписами. Якщомовець не має на меті якось змінити поведінку адресата і здійснює іллокутивнийакт компліменту тому, що цього вимагає ситуація, якщо він знає, що адресаточікує саме такої поведінки зі сторони мовця і що невиконання експектаційадресата призведе до негативних в їхніх стосунках наслідків, то такийкомплімент називається етикетним. У випадку, коли з точки зору норм і правилспілкування вживання компліменту необов’язкове, і даний іллокутивний актздійснюється з власної ініціативи мовця з метою, щоб позитивно вплинути наадресата і тим самим вплинути на його поведінку, такий комплімент називаєтьсяінструментальним.
Дляінструментальних компліментів ознакою подальшої класифікації є стереотипнийваріант зміни поведінки комунікативного партнера, що визначає конкретний змістсоціальної цілі, якій підпорядкований даний іллокутивний акт компліменту.Етикетні компліменти не класифікуються за цією ознакою, оскільки всі вони направленіна одну соціальну ціль: збереження неантагоністичних стосунків міжкомунікантами. Релевантною характеристикою етикетних компліментів, яка дозволяєвиділити різні типи в середині цього класу, є їх жорстке закріплення застереотипними ситуаціями спілкування і їх включення до складу певних етикетнихмовленнєвих ходів.
Розглянемоситуації, в яких правила етикету чи, інакше кажучи, правила нормативноїввічливості в англомовних культурах досить суворо передбачають вживаннякомпліменту.
1. „Реакція наелемент новизни”. Потрібно обов’язково сказати комплімент комунікативномупартнеру, якщо в його зовнішності чи серед його речей з’явилось щось нове,наприклад, зачіска, одяг, автомобіль тощо. Це необхідно зробити незалежно відвашої справжньої оцінки зміни зовнішності чи нової покупки і вашого ставленнядо цієї події.
“Theevening of the party Estelle wore a dress I hadn’t seen before: a simple frockwith an embroidered jacket. She looked very well in it… “You look lovely”,I said, kissing her (Tushnet).
2. „Вечірка”. Навечірках (cocktail parties) комплімент незмінно входить доритуалу привітання, при цьому формули привітання як такі (Hi! Hello!) нерідко опускаються:
“Rose!”screamed Lily, “What a perfectly scrumptious dress! You always get it right! Sosimple, so absolutely you!”
“You looklovely” said Rose, “rather oriental. I adore those trousers” (Murdoch).
3. „Зустріч післядовгої розлуки”. При зустрічі друзів, родичів, знайомих, колег, які не бачилисьдовгий час, після привітання практично завжди іде комплімент:
Elizabethcame in carrying in herarms a baby girl.
“Oh John!”she said. She settled the baby in the father’s lap. “It’s grand to see you. I’mawfully glad you could come”…
“You’vehardly changed at all,” Elizabeth said, “but it has been a long time.”
“Eightyears” (McCullers).
4. „Вираженнявдячності”. В ситуаціях, коли треба якимось чином відреагувати на зроблену вампослугу, виявлену до вас турботу (мова, в основному, йде про сферу побуту),комплімент заміняє формули подяки, будучи найбільш прийнятним способомвираження вдячності:
“I’ll haveit” said Tod, forking up the two pieces of chicken, “You’ve excelledyourself as usual, Jonty” (J. Cooper).
Ключовимфактором, що обумовлює таку мовленнєву поведінку, є рольові експектації.Наприклад, в більшості традиційних американських сімей вважається, що жінкаповинна готувати їжу, це є її прямим обов’язком. Тому подяка за цю послугу зісторони чоловіка була б не зовсім доречною. Оптимальним вираженням вдячності втакій ситуації буде комплімент з приводу того, що їжа смачна.
5. „Прийняттяподарунка”. До етикетних також відносяться компліменти, які супроводжуютьформули подяки у відповідь на зроблений подарунок.
Lush(shyly): … Well, you see, the factis, Colonel, I’ve… I’ve got a present for you… (He takes a cigar from hispocket and hands it to Roote).
This is it.
Roote:I say! That looks afine one.
Lush:Just a little token, sir.
Roote:Well, that’s a very nice thought,Lush my lad.I’m deeply gratified.
Lush:I’m glad you like it,sir.
Roote(beaming):Yes, very nice.I shall smoke it before Igo to bed (Pinter).
6.„Поздоровлення”. Ще однією типовою ситуацією, в якій комплімент постійновживається, є поздоровлення:
“Congratulations,Roscoe”, Philip Johannsen, president of Mid Continent Rubber said, “you’vereally moved this bank into the big league. More power to you, fella”…
HaroldAustin, who had heard the exchange, winked knowingly. “Our little trip paidoff. You’re riding high…”
EvenLeonard L. Lingswood… had a good word as he passed by. “Hear you corralledSupranational, Roscoe. That’s first class business”.
Otherdirectors were equally complimentary (Hailey).
Наведені типиетикетних компліментів співвідносяться зі стереотипними ситуаціями спілкування:„Реакція на елемент новизни”, „Вечірка”, „Зустріч після довгої розлуки”,„Вираження вдячності”, „Прийняття подарунка”, „Поздоровлення”.
Мовець такожвключає комплімент до складу мовленнєвих ходів, соціальними цілями яких є певністереотипні варіанти зміни поведінки комунікативного партнера. Розглянемо різнітипи інструментальних компліментів.
1. „Встановлення/ зміцнення дружніх стосунків”. У спілкуванні малознайомих людей компліментдозволяє мовцю проявити своє дружнє ставлення до адресата, дати йому зрозуміти,що він цікавий і симпатичний мовцю і тим самим прихилити його до себе:
“Won’t yourwife be upset?”
“I’m notmarried. I was, but I’m afraid university life was rather confining for her”.
“I’msorry”.
“She’s not.She married an acrobat. Can you imagine? From the academic groves to therarefied heights of alternating trapezes. We’re still good friends”.
“I thinkit would be difficult not to be friendly with you”.
“Oh, I’m aterror in the lecture room. A veritable lion” (Ludlum).
Кажучи компліментхорошому приятелеві чи приятельці, показуючи йому (їй), що ви помічаєте,цінуєте його (її) успіхи, радієте їм, ви піднімаєте йому (їй) настрій,створюєте сприятливу атмосферу спілкування:
“You’velost some weight, that’s a shrewd move. For a while there you hadsomething bunchy happening under your chin. You know, honey, you’re afantastic piece” (Updike).
2. „Переконання”.Комплімент спроможний здійснити такий вплив на адресата, в результаті якого віндіяв би в інтересах мовця:
“You’rea top flight comptroller, the best numbers and money man I know anywhere.And any day you get an urge to move over here with Northam, with a fatterpay-check and a stock option, I’ll shuffle my own people and put you at the topof our financial pile. That’s an offer and a promise. I mean it” (Hailey).
3. „Заохочення”.В англомовних культурах комплімент може вживатися як заохочення, „підсилення”бажаної для мовця поведінки адресата. Прикладом такого використання компліментує висловлювання, що носять позитивну оцінку і виражають схвалення, задоволення,заохочення, промовлене дорослими на адресу дітей, які добре себе ведуть,роблять те, про що їх просять.
(Дід – внучці):
“…In fact,I have a fun job for you”.
“What’sthat?...”
“Sing tome”.
(Shesings).
“Nice,Judy”… “Terrific. You were really getting into it” (Updike).
Під часспортивних ігор можна почути вигуки гравців типу: “Good shot!”, адресовані їхньому товаришу по команді на знак схвалення,закликаючи його продовжувати в тому ж дусі.
Використаннякомпліменту як заохочення широко використовується у викладацькій практиці.Стиль викладання, що базується на заохоченні (і компліментах), який є такийзвичний для американців може здатися шокуючим для представників інших культур.
4. „Соціальнезгладжування”. До класу інструментальних відносяться також компліменти, якімовець використовує в якості так званого „соціального згладжування” дляпом’якшення критики чи претензій до адресата, коли необхідно зберегти гармоніювзаємовідносин між комунікантами:
“Nowreally, Cyril, I think it’s high time you let other people do your donkey workfor you. You’re much too important for that sort of thing. Why don’t yougive the inlays to the mechanic?”
“I preferto do them myself. I’m extremely proud of my inlays”.
“I know youare, darling, and I think they’re absolutely wonderful. They’re the best inlaysin the whole world. But I don’t want you to burn yourself out” (Dahl).
Таке„згладжування” вживається і тоді, коли один із комунікантів завинив чимоськомунікативному партнеру і намагається загладити свою провину.
5. „Психологічна підтримка”.Комплімент може використовуватись також для надання психологічної допомоги іпідтримки адресату, який зневірився у собі, своїх силах і можливостях:
Robert:Iagreewithyou. I am a very foolish publisher.
Jerry:Noyou’renot. What are you talking about? You’rea good publisher. Whatareyoutalkingabout? (Pinter).
6. „Маніпуляція ходомрозмови”. Під цим умовним позначенням мається на увазі, що комплімент можевикористовуватися як інструмент, що дозволяє мовцю контролювати хід розмови,змінювати його тему.
Tennysonclimbed in behind the wheel; the Welshman opened the rear door and put theluggage inside. Within minutes they passed the airport gates and were on thehighway to London.
“Did youhave a good trip? asked the Welshman.
“A busyone”.
“I readyour article about Bahrain. Mostamusing”.
“Bahrain’samusing. The Indian shop keepersare the only economists on the archipelago” (Ludlum).
Таким чином, типиінструментальних компліментів можна умовно позначити як „Встановлення /зміцнення дружніх стосунків”, „Переконання”, „Заохочення”, „Соціальнезгладжування”, „Психологічна підтримка”, „Маніпуляція ходом розмови”.
Крім того, є щетакі типи компліментів, які не входять до жодного з класів.
1. „Привітання”.До цього типу відносяться компліменти, які супроводжують формули привітання (завинятком ситуацій „Вечірка”, „Реакція на елемент новизни”, „Зустріч післядовгої розлуки”) чи заміняють їх:
…Thedooropened and there stood X,his face sparking with welcome…
“Xavier,how well you look!”
“You,James, look perfectly splendid!” He held out his hand. “Come in” (W.Cooper).
2. „Знайомство”. До цього типувідносяться компліменти, сказані в ситуації знайомства з людиною, про яку мовцювідомо щось, що заслуговує позитивної оцінки:
In theoperating room there were whispered introductions: “Dr Remington, Dr Mitty. MrPritchard-Mitford, Dr Mitty”. “I’ve read your book on streptothricosis”, saidPritchard-Mitford, shaking hands. “A brilliant performance, sir”. “Thankyou”, said Walter Mitty (Thurber).
3. „Інтимнікомпліменти” – це тип компліментів, які є невід’ємним атрибутом інтимногоспілкування представників англомовних культур:
And laterstill, they held each other, sharing the warmth from their bodies and the fire.At last Margot stirred. “I’ve said it before and I say it again. You’re adelicious lover” (Hailey).
Дані типи невідносяться до жодного з виділених вище класів, виходячи з наступних міркувань.Всі вони, з одного боку, закріплені за стереотипними ситуаціями спілкування, щосвідчить про їхню певну схожість з етикетними діями, але, з іншого боку, їхвикористання в цих ситуаціях з точки зору етикетних приписів не є обов’язковим.Воно обумовлене не прагненням мовця дотриматись суворих правил етикету, а йогопрагненням так чи інакше вплинути на поведінку адресата, що дає підставирозглядати такі компліменти як інструментальні. У зв’язку з цим, три вказанихгрупи компліментів слід вважати проміжними між етикетними та інструментальнимикомпліментами.
Окрему категорію,що стоїть за рамками класифікацій складають так звані „саркастичні компліменти”(left-handed compliments). Вони є непрямими мовленнєвимиактами з іллокуцією насмішки, докору, засудження, зневаги тощо і мають такіструктурно-семантичні параметри, які зазвичай співвідносяться з іллокутивноюсилою компліменту. Принциповою відмінністю цих мовленнєвих актів відкомпліментів всіх описаних вище типів є те, що вони виражають негативнеставлення мовця до адресата.
2.2. Етнокультурні особливості вживання компліменту британцями таамериканцями
Однією зпринципових особливостей англомовних культур (британської та американської) єпереважання в них індивідуалістичної орієнтації, ядро якої становить принципіндивідуальної свободи, зокрема свободи людини в сфері економіки, політики і втій сфері, яка позначається поняттям “privacy”. Це слово англосаксонського походження, і в українській, атакож в інших європейських мовах немає його еквівалента. Вираз “to have privacy” означає приблизно наступне: матиможливість робити без стороннього втручання деякі речі так, як людиніподобається, як їй потрібно. З цим поняттям тісно пов’язані право людини мативласну думку, погляди, смаки і її обов’язок ставитися до іншої людини як доособистості, яка заслуговує поваги, рахуватися з її правами, інтересами,думками, поглядами і смаками. В британському і американському суспільствах, депротягом тривалого часу зберігалися і шанувалися певні традиції, звичаї,культурні цінності, склалися моделі поведінки, які, хоча й різняться між собою,однак мають одну суттєву подібність: вони, з одного боку, символізують повагудо гідності особистості, а з іншого, дозволяють людині зберегти недоторканимимежі її особистісної сфери.
Щодо британсько-американськихвідмінностей, то можна виділити наступне. Англійці вважаються досить стриманимита замкнутими людьми. Американці ж, навпаки, створюють враження людей доситьтовариських. Соціолог Н.Є. Покровський, характеризуючи манери поведінкипредставників цієї культури, вказує на властивість американців негайнодемонструвати свою дружелюбність, голосно сміятися, посміхатися, хлопати вас поплечу і всіляко показувати свою сердечність і прихильність. Американцямхарактерне узагальнене, не спрямоване на конкретну людину дружелюбне ставленнядо всіх членів суспільства. Прикладом такого узагальненого, без конкретноїспрямованості дружелюбного ставлення може бути поширена фраза: “Haveaniceday”, яка часто адресується зовсімнезнайомим людям. Американський варіант інтерпретації поняття „гарніміжособистісні стосунки” Анна Вєжбіцька описує за допомогою формули „Я хочу,щоб всі відчували щось хороше”.
Особливостіповедінки англійців, мабуть, обумовлені тим, що Великобританія – країна з міцновстановленими традиціями, де досить довго існувало уявлення про суспільство якієрархію станів з чіткими межами і була розроблена система суворих правилповедінки, що регулювали спілкування людей, які належали до різних станів.Кожна людина добре знала своє місце в суспільстві, і коло її спілкування, якправило, обмежувалося тим станом, до якого вона належала. Тому в англійців, нев такій мірі, як в американців, розвинуте прагнення продемонструвати позитивнеставлення до всіх і кожного.
Не дивлячись навказані відмінності в поведінці британців і американців, їхні культури маютьспільні корені, спільні фундаментальні цінності, і подібностей між ниминабагато більше, ніж відмінностей, що дає підстави розглядати однуангло-американську культуру.
Важливимфактором, який сприяв формуванню в англомовних культурах чітких правил етикету,була відносна стабільність їх соціальних систем, що є необхідною умовоюприродного визрівання етикетних моделей поведінки. Цим пояснюється широкевживання етикетних компліментів у різних ситуаціях спілкування.
Щодо щиростівисловлюваних етикетних та інструментальних компліментів, то для представниківангломовної культури значно важливіше продемонструвати (хай навіть формально)своє прагнення проявити люб’язне, дружелюбне ставлення до комунікативного партнера,ніж виразити свої справжні почуття, емоції, оцінки. Категорію щирості АннаВєжбіцька виражає у вигляді формули: „Якщо я не відчуваю Х, я не повиненговорити: „Я відчуваю Х”. Вона вважає, що дана форма дотримується вслов’янських та східно-європейських культурах і не дотримується вангло-американській культурі, оскільки прийняті в ній правила поведінкипередбачають говорити, що ви відчуваєте щось хороше незалежно від того, що вивідчуваєте насправді. Прикладом цього можуть служити такі кліше, як Lovely to see you, Nice tohave met you. Отже, вангло-американській культурі зовнішня гармонія взаємовідносин цінується більше,ніж душевна близькість, щирість і правдивість. Представники британської іамериканської культур цінують прагнення комунікативного партнера зробити їмприємність, хай навіть за допомогою безпідставної похвали, оскільки вважають,що в спілкуванні щирість не так важлива, як прояв (навіть символічний) повагидо гідності особистості.
2.3. Етнокультурні особливості вживання компліменту в українськомуетикетному мовленні (за результатами анкетування)
Слово“комплімент” українська мова запозичила із французької (у французькій мові compliment означає “вітання”). Первиннезначення “вітання” (хоч і своєрідне!) комплімент частково зберіг в українськіймові: комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційноговітання, наприклад: “Які Ви чудові сьогодні!”, “Ви чарівні сьогодні, якзавжди!”. Однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під часрозмови.
Своєрідністькомпліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що його кажутьздебільшого жінкам чоловіки (хоч цілком можливою є ситуація, за якоїпослуговуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі та віку).Механізм компліментарності становлять кілька елементів: навіювання того, щоприємне людині, гіперболізація (перебільшення) її достоїнств; позитивні емоціїадресата.
В українськійкультурі існують своєрідні правила вживання компліментів, дотримання якихдозволяє уникнути можливих непорозумінь.
По-перше, не слідказати людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. Так, хворомунавряд чи доречно сказати: “У Вас сьогодні прекрасний вигляд”.
По-друге,комплімент не повинен бути багатозначним: це небезпека його двоякоготлумачення, а головне – сприйняття. Наприклад, чуючи на свою адресу захоплене “Ти– наче весна” адресатка по-різному може сприйняти навіть такі зворушливіслова: весна ж бо також різною буває, і не завжди чарівною та приємною.
По-третє, бажаноуникати незрозумілих слів (іншомовних, діалектних) якщо мовцю заздалегідьневідомо, знає їх співрозмовник (співрозмовниця) чи ні.
Компліментповинен відповідати ситуації спілкування. Уявімо собі: дружина зайнятаприбиранням у квартирі, а чоловік їй каже: “У тебе такий гарний вигляд”.Недоречність подібних слів очевидна.
Компліментповинен бути щирим. Штучно й неприродно звучатимуть слова, сказані, наприклад,поганому акторові: “Ви неперевершений!”. Фальш ніколи не була окрасоюспілкування і компліментарності.
Оскількикомплімент – це здебільшого не лише похвала, а й лестощі, що містять у собіелемент перебільшення, то дуже важливо це перебільшення правильно “дозувати”,аби не спровокувати небажану для адресата реакцію або й комунікативнийконфлікт. Скажімо, якщо у дівчини не надто красива зачіска або не новий і немодний костюм, то обирати їх об’єктом для компліменту не варто.
У компліменті небажано обмежувати позитиви адресата коротким проміжком часу (сьогодні,вчора, тепер тощо). Замість Ви сьогодні співали неперевершеноварто сказати Ви, як завжди, співали неперевершено.
Вдалий компліментзавжди спонукає до зворотньої люб’язності: “У Вас – чудовий смак” – “Вашанаука”.
Стиль компліментузалежить від статі, соціального становища адресата, від характеру взаємин зним, від ситуації спілкування і попереднього змісту розмови.
Втішаючи чихвалячи когось, варто уникати займенника “я”, надаючи перевагу “ти” або“ви”:
Ви прекрасниймайстер!
Ви рідкіснийфахівець!
З тобою такцікаво розмовляти!
Ти сьогоднічудово виступив!
Приємнобачити, як Ви посвіжішали, відпочили!
Однак займенник“я” цілком можливий у структурі компліменту, побудованого на зіставленні, щопосилює міру “таланту” адресата, як-от: “Ти – унікальна й неперевершенагосподиня, а я, на жаль, не можу цим похвалитись”.
Найчастішехвалять за вчинки, за характер, за зовнішній вигляд, одяг, зачіску (наприклад: “УВас витончений смак!”, “У тебе бездоганний вигляд”, “У тебе така елегантнасукня”, “Тобі так пасує нова зачіска”).
Можна похвалитикогось з родини чи знайомих, сказати добре слово про дітей наприклад (“У Васхата – райський куточок”, “А Твій Василько – дивовижно мудра дитина”).Неввічливо кидати компліменти малознайомим чи незнайомим людям.
Відповідь накомплімент має бути співзвучною змістові.
Спасибі!
Дякую закомплімент!
Це Вам тільки такздається (наперебільшену похвалу)
О, ні, це непро мене!
Спасибі, алеВи явно перебільшуєте!
Дякую, але яцього не заслуговую!
Я радий/ радаце чути.
Мені приємноце почути від Вас.
Я це саме можусказати про Вас.
З метою виявленняособливостей функціонування українських компліментарних висловлювань нами булопроведено анкетування. (Бланк анкети додається).
Анкетапропонувалася:
· учнямміста Ковеля, які навчалися протягом одного року в США;
· учнямКовельської міської гімназії, які брали участь у програмі міжнародних шкільнихобмінів та навчалися протягом трьох тижнів у вищій школі міста Чарльстон (штатПівденна Кароліна) у 2003 році;
· учнямКовельської міської гімназії, які брали участь у програмі міжнародних шкільнихобмінів та навчалися протягом трьох тижнів у вищій школі міста Кейн (штатПенсільванія) у 2004 році;
· учням,батькам і вчителям, які спілкувалися з представниками американської делегації зміста Кейна, що перебувала у місті Ковелі по програмі міжнародних шкільнихобмінів у 2005 році;
· волонтерціз Корпусу Миру Ленор Джонсон, яка працювала у Ковельській міській гімназії у2005-2006 році.
В анкетуваннібрали участь 35 респондентів, які були різної статі, різного віку та різнихпрофесій. (Анкети додаються).
Результатипроведеного аналізу анкет дають змогу стверджувати, що комплімент є похвалою(для 19%), підбадьоренням (12%), проявом уваги (26%), способом вираження захоплення(27%), висловленням щирих побажань (11%), просто декількома щирими словами на адресу співрозмовника(5%).
Згідно отриманихданих комплімент вживають щодня (14%), часто (46%), інколи (17%),рідко (15%), залежно від ситуації (8%).
Мовцівикористовують компліментарні висловлювання з метою: зробити адресатуприємність (32%), підкреслити своєпозитивне ставлення до адресата (14%), проявити увагу до адресата (17%), висловитисвою думку (12%), покращити настрій адресату (15%), проінформувати адресата про те, щовін/вона гарно виглядає (10%).
Найтиповішимикомпліментами, які вживають інформанти, є:
“ З тобою дужецікаво!”
“Ти дуже гарновиглядаєш!”
“ Яка тисьогодні гарна! Це тобі личить!”
“Який у тебегарний одяг!”
“Ти виглядаєшсуперово!”
“Чудововиглядаєш!”, ” У тебе дуже гарне …”,” Тобі дуже пасує …”.
На питання “Чиє в українців ситуації, в яких правила етикету передбачають обов’язковевживання компліментів? Якщо є, то які?” ми отримали такі відповіді:
“ Невпевнений,думаю, немає”.
“Можливо і єякісь певні правила, але я не знаю”.
“Можливо,де-не-де вживають компліменти при вітанні чи знайомстві”.
“Так.Наприклад, після обіду подякувати і сказати, що було смачно”.
“Немає”.
“Можливо навечірці”.
“Я вважаю, щоє, але не знаю, які”.
“Не знаю,можливо, в деяких видах професій”.
На думкуреспондентів, українці найчастіше вживають комплімент: з метою підкреслитипевні людські якості; для того, щоб отримати від цього задоволення; з метоюпочати бесіду або просто похвалити; для підбадьорення; деякі люди зарадивигоди; з метою зробити комусь приємне або присоромити людину; з метою отриматикомплімент у відповідь; зробити приємність комусь або коли заздрять, щобвиглядати більш щирим.
Вживаннякомпліментів при вітанні, як вважають 22% респондентів, є в українськійкультурі типовим. 86% інформантів шкільного віку стверджують, що інтимнікомпліменти не є невід’ємним атрибутом української культури, позитивнувідповідь на це питання дали лише 14% опитуваних. 60 % інформантів середнього істаршого віку зазначають, що інтимні компліменти властиві українському мовномуетикету.
Про наявність вукраїнській культурі компліментів, що виражають насмішку, докір чи зневагу,засвідчили 84% інформантів. 53% доводилось вживати і чути на свою адресу нещирікомпліменти.
Компліментвідіграє різну роль в мовленні, як зазначають респонденти. Він може слугуватипохвалою (35%), заохоченням (35%), переконанням (21%), засобом зміцненнявзаємин (9%) чи підтримки розмови.
Переважнабільшість опитаних (73%) сприймає компліменти. Таких, що не сприймають компліментів,немає (0%). 7% ігнорують комплімент, і20% вказали свою відповідь.
Компліментиспроможні викликати в адресата різні емоції і почуття, а саме: радість (60%),підозру (9%), невпевненість (9%), почуття гідності (10%), впевненість (12%).
Приходимо довисновку, що суттю компліменту є позитивна характеристика адресата. Зіставленнявідповідей респондентів-українців і респондентів-американців показує, щокомплімент є невід’ємним атрибутом, як української, так і американськоїкультури.
Перелік прикмет,які згадуються в компліментах, обмежений, а самі характеристики стереотипні.Вони стосуються зовнішнього вигляду, розумово-вольових і морально-етичнихякостей, одягу, дітей тощо. Особливістю жанру компліменту є використання слів(прикметників, прислівників, іменників), які виражають високий ступінь якості,міри тощо.
ВИСНОВКИ
Комплімент –важлива складова мовленнєвої поведінки представників англомовної та українськоїкультури. Комплімент впливає як на характер міжособистісних стосунківкомунікантів, так і на успішність комунікації в цілому. Здійснюючи мовленнєвийвчинок – комплімент, мовець виконує три різних дії, які втілюються в одномувисловлюванні: іллокутивний акт, перлокутивний акт і соціальну дію. Сутьіллокутивного акту компліменту полягає у вираженні (а) позитивногопсихологічного стану мовця, що виник як результат позитивної оцінки адресата чиоб’єкта, що має безпосереднє відношення до адресата, (б) наміру (бажання)зробити приємність адресату, (в) позитивного ставлення до адресата. Перлокутивний акт компліментуспрямований на стимуляцію позитивної емоційної реакції адресата, яка повиннавиникнути внаслідок задоволення його потреби бути визнаним і високо оціненимоточуючими його людьми.
Компліменти як соціальні дії відносяться до сфериуправління поведінкою комунікативного партнера. Зміст соціальних цілейваріюється, у зв’язку з чим виділяються різні класи компліментів. Компліменти,сказані мовцем згідно прийнятих у даному соціумі правил етикету, відносяться докласу етикетних. Їхню ціль в узагальненому вигляді можна визначити як підтримкунеантагоністичних стосунків з адресатом. Компліменти, метою яких є зміна поведінкикомунікативного партнера, утворюють клас інструментальних соціальних дій.
Класифікація етикетних компліментів здійснюєтьсявідповідно до типу стандартної ситуації, в якій ці компліменти вживаються.Критерієм виділення різних типів інструментальних компліментів є типізованіваріанти зміни поведінки комунікативного партнера.
Етнокультурна специфіка компліменту дозволяєохарактеризувати певні особливості утворення та використання компліменту вангло-американському і українському культурному просторі.