1. Основні історичні чергуванняприголосних звуків при словозміні і словотворенні. Чергування [Г], [К], [Х]із [Ж], [Ч], [Ш]та [З'], [Ц'], [С']
Велике діло добре слово. Воночасом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібне людині, якхліб і мед, як жива вода (О.Довженко).
Комунікативна розминка.
Кого ми вважаємо найкращимслухачем? Дослідження свідчать, що більшість опитуваних людей називають гарнимспіврозмовником близького друга, по'другу. Чому? Очевидно, в основі лежитьдружнє і щире ставлення, бажання зрозуміти і допомогти один одному. Обговорітьце питання в класі.
А чи відомо вам, що в основу слова друг складає давньоруський корінь деръ, що означає «міцний». Аналiз слова «гpомада» в piзних слов'янських мовах теж підтверджуєетимологiчну споpiдненiсть зі словом дpуг. Утворіть від поданого слова другоднокореневі слова.Пояснітьфонетичні зміни, що відбуваються у корені.
◊ Підготуйте лінгвістичнеповідомлення про слова друг, дружба, користуючись етимологічними тафразеологічними словниками.
◊ В українській мові створенаціла палітра епітетів до слова " друг":
безкорисливий, близький,випробуваний, відважний, відданий, вірний, гарний, давній, добрий, найдорожчий,дорогоцінний, душевний, єдиний, задушевний, істинний, коханий, любий,люб’язний, милий, міцний, надійний, найближчий, найкращий, незмінний,нерозлучний, перший, постійний, приязний, сердечний, славний, співчутливий,справедливий, старий, турботливий, шанований, щирий.
Знайдіть серед поданих слівслова, в яких наявні чи можливі чергування [Г], [К], [Х]із [Ж], [Ч], [Ш]або [З'], [Ц'], [С']
Підготуйте усний твір-мініатюру«Мій давній друг», використовуючи подані слова.
Чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш]виникло ще наспільнослов'янському ґрунті.
Звуки [г], [к], [х]були твердими приголосними і не мализдатності пом'якшуватися.
Голосні жпереднього ряду [е], [и], [ь], [Ђ]вимагалиобов'язкового м'якшення тих приголосних, що стояли безпосередньо перед ними.
Тому, коли водній морфемі при словотворенні, а іноді й при словозміні приголосні звуки [г], [к], [х] попадали в позиціюперед голосними переднього ряду, то, не маючи здатності пом'якшуватися,змінювалися на шиплячі звуки [Ж], [Ч], [Ш].
Наприклад: друг– дружина, рука – рученька, нога — ніженька.
Уживанняприголосних звуків [Ж], [Ч], [Ш], що походять від приголосних[Г], [К], [Х], перед голосними заднього ряду [а], [о] пояснюється тим, що ці голоснірозвинулися на спільнослов'янському ґрунті з колишніх голосних переднього ряду:крик –кричати (кричАти); горох – горошок (горошькъ).
Зміну задньоязикових[К], [Х]і гортанного [Г]на [Ч], [Ш]і [Ж]перед голосними переднього рядуназивають першим перехідним пом'якшенням або першою палаталізацією.
◊ Мовознавці припускають, що слово «дружина» походить відслова «друг». Так називали товариша, тобто довіреного при товарі, маєтку, худобі (пізніше пастуха). Сьогоднi це слово означає також і заміжню жiнку стосовно чоловiка,одруженого чоловiка щодо своєї жiнки, групу, загiн, добровiльне об'єднаннялюдей, створене з певною метою.
Випишіть ізфольклорних і художніх творів невеликі тексти, що підтверджують це припущеннявчених і містять слова, в яких наявні зміни задньоязикових [К], [Х] і гортанного [Г] на [Ч], [Ш] і [Ж].
◊ Особливим колоритомзабарвлені українські звертання, бо українська мова має для них окремий кличнийвідмінок. Утворіть форми звертання від поданих слів:
Козак, друг,Олег, земляк, юнак, чумак, бурлак, дяк, Явтух, чоловік, Бог.
Побудуйтекороткі діалоги, залучаючи ці слова.
◊ Українська фразеологіязберігає численні звороти, в яких виражені поетичнiсть, виразнiсть художнього свiтосприйняття i тонкої життєвої спостережливостi.
Прочитайтепобажання, виділіть серед них фраземи-привітання, фраземи-благословення і фраземи-побажання.
Боже тебе благослови i материними, iбатьковими молитвами!
Доброму чоловiку продовж, Боже, вiку!
Дай, Боже, щоб ти, сину, говорив, якпо зорях читав!
Моє вам шануваннячко, спаси вас,Боже!
Боже помагай! З Богом!
Слава Богу Iсусу Христу! Дай, Боже,час добрий.
Накажи вас, Боже, хлiбом та сiллю.
Дай, Боже, спiшно та охотно робити!
Дай, Боже, час i пору добру! Бог напомiч!
Дай, Боже, щоб робилося, непсувалося! Дай, Боже, на прожиток!
Дай, Боже, в дiм здоров'ячка!
Благослови, Боже, сiллю, хлiбом,довгим вiком, добрим розумом, щоб i батька поважали i щоб матiр шанували.
Поміркуйте, чому ключовим словом у таких фраземах зазвичай виступає слово Бог.
Запишіть відоміу вашій місцевості фраземи-побажання, залучивши до їх складу звертання, в яких наявнечергування [Г], [К], [Х]із [Ж], [Ч], [Ш].
◊ До наведених слів доберіть споріднені, які б присловотворенні відбивали чергування [Г] із [З'], [К] із [Ц'], [Х] із [С'].Перевірте себе за довідкою.
Книга, жінка, молоко, берег, вік,крига, батіг, дорога, страх, бік, свекруха, горох, рух, подруга, сойка.
Довідка
Чергування [Г] із [З'], [К] із [Ц'], [Х]із [С'] відбувається в сучасній українській літературній мові в іменниках передзакінченням –і: в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінкаходнини (нога— нозі, рука— у руці, стріха — стрісі), в іменникахчоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини (пролягає дорога –немає кінця дорозі, болить вухо – болить у вусі).
Така змінавідома у мовознавстві як д р у г е п е р е х і д н е п о м’я к ш е н ня абодруга палаталізація.
Відповідно допершого і другого п е р е х і д н их п о м’я к ш е нь твердих приголосних [Г], [К], [Х] в основі слова відбуваються і такізміни: ріка – річка- річці, птах-пташка- на пташці.
◊ У поданих реченнях знайдітьвипадки наявних або можливих фонетично не зумовлених (історичних) чергуваньприголосних. Поясніть, якими діючими в давню епоху законами вони зумовлені.Випишіть подану в тексті форму й іншу форму з тією самою морфемою, яка свідчитьпро наявність чергування. Окремо виділіть випадки, коли приголосні звуки [г], [к], [х] не чергуються в сучасній мові, пояснітьпричину цього, використавши довідкову літературу.
Добре нам матина світі хорошого друга, друзів — ще краще (М. Рильський). Поезія,друже, всюди є — і в людях, і в природі… ( Б. Лепкий). ЧисленніСашкові друзі вторували доріжку до його хати (С. Плачинда). Проходилагодина, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнувзнань (Г. Тютюнник). Солдат стояв у смузі крайнього вікна лицем до річкиі вдивлявся в щось (В. Винниченко). Любка ступала босими ногами попоросі (В. Винниченко). Чоловіче мій, запрягай коня! (Л. Костенко).Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень: з любов'ю вухо привертаюдо братніх на землі пісень (М. Рильський). Був, є і буду прихильникомшколи, в якій проповідується культ скромності… не лише в одязі, а й удуховних вчинках, які здійснює людина в житті, потрапляючи в різні ситуації (О. Захаренко).
◊ Від поданих нижче слів утворіть форму 1-ої особиоднини теперішнього або майбутнього часу. Поясніть наявне чергуванняприголосних:
— ходити, леліти, косити, спекти,трусити;
— зварити, манити, молоти, пороти,створити;
- любити, графити,зловити, ломити, ліпити.
Порівняйтеукраїнське слово люблять з російським любят тастарослов’янськимлюбЂтъ. З’ясуйте історію українськоговставного л’ в цьому слові.
Наведітьприклади українських народних пісень, в яких наявне слово люблю.
У спільнослов'янськіймові відбулися зміни приголосних перед давнім іменним і дієслівним суфіксом — j.Приголосні звуки [г], [к], [х]перейшлиу приголосні [Ж], [Ч], [Ш] (друг –дружу, сухий –суша, плакати – плачу),приголосні проривні [д], [т] змінилися на африкати [дж], [ч] (ходити – ходжу,топтати – топчу), сполучення [зд] на [ждж] (їздити – їжджу), [ск], [ст] на [шч](простити – прощу, пускати – пущу), губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] назвукосполуки [бл'], [пл'], [вл'], [мл'], [фл']. ( купити – куплять, зловити –зловлять).
У поданих реченнях знайдітьвипадки змін приголосних, що відбуваються при словозміні. Випишіть слова, вяких сталися зміни губних, передньоязикових або задньоязикових приголосних,коли вони сполучилися з j. Через риску до них запишіть первісні корені цихслів.
З р а з о к: гребля – греб –; їжджу – їзд – …
Найвища насолода життя утворчій праці, що чимось наближається до мистецтва” (В.Сухомлинський).
Землю по пучечці збирала з усьогогороду на всіх стежках, де ходив її Михайлик (О.Захаренко).
Споглядання краси очищає людинувід усього поганого (М. Міщенко).
Ожило, заметушилося містечко,розбуджене оркестром (І. Гребенюк).
Тужу за вами, солов'ї Вкраїни(М. Рильський).
Чим же я відплачу, що живу, ілюблю, і любима? (Л. Забашта).
Знов зозулі голос чути встрісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі (М.Юрійчук).
Чорний степ на виднокрузі.Густо стелеться туман, Ніби злився в чорній тузі З сірим небом океан (Г.Чубач).
Лишився сум, лишалась туга Йзів'ялі маки у руці (С.Пушик).
Вкладайте у свідомість дитиниживе, трепетне слово, дбайте про те, щоб воно не перетворилося на засушенуквітку, а вилетіло, як із гніздечка, співучою пташкою, раділо красінавколишнього світу (О.Захаренко).
◊ Прочитайте текст. З'ясуйтестильову приналежність тексту. Які події змальовано в тексті? У добу козаччиниголовним героєм і виховним ідеалом став козак як втілення всіх чеснотсправжнього українця, мужній лицар-визволитель, безкорисливий захисникскривджених і знедолених. Прокоментуйте це, звернувшись до історичних фактівцього періоду.
Визначітьосновну ідею.
Знайдіть условах випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні. При потребіскористайтеся довідкою.
Запорозькийкошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вонатого не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була на той час Польща,треба було мати велике й добре узброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней тапрохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати зПольщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов…
Надумавши так,кошовий скликав запорожців на раду:
-А що, пановетовариство, славне військо запорозьке! – говорив він. — Чи немає таких, щопоодлежували вже по куренях свої боки молодецькі? Як є такі, то виходьте:підемо зо мною Чорним морем погуляти та запалимо люльки аж у Азові турецькому!
Козацтво радісноодгукнулося на заклик кошового:
— А чого намсправді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку…Чине поможе нам милосердний хоч небагато невольників до рідної України та додрібних діточок повернути! (А.Кащенко)
Під час творення нових слів задопомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірноїоснови і суфікса можуть зазнавати різних змін.
Таблиця. Чергування приголосних звуків при словотворенніЗміни приголосних перед суфіксами приклади [г], [з], [ж] перед + -ськ-, — ств- змінюються на [з], [з'] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [з'к], [зтв] (орфографічно — -зьк-, -зтв-)
Кавказ- кавказький,
Запоріжжя- запорізький,
боягуз- боягузтво [к], [ц], [ч] перед + -ськ-, — ств- змінюються на [ц], [ц] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [ц'к], [цтв] (орфографічно –цьк-, — цтв-)
Вінниця- вінницький,
козак- козацтво,
молодець- молодецтво [х], [с], [ш] перед + -ськ-, — ств- змінюються на [с], [с'] і в новоутворених словах з'являється поєднання звуків [с'к] [ств] (орфографічно – ськ-, — ськ-, — ств-)
Черкаси- черкаський,
чех- чеський,
товариш- товариський
◊ Утворіть від поданих слів, де можливо, прикметники за допомогою суфіксів -СЬК-(ий). Поясніть зміни приголосних звуків.
Турист, латиш, юнак, емігрант,чумак, чех, люд, калмик, гігант, ткач, волох, узбек, молодець, козак, викладач,птах, парубок, матрос, француз, трубач, студент, боягуз, інтелігент, якут,казах, вояк, боягуз, босяк, гуцул, кріпак, латиш, робітник, турок, ескімос,товариш, грек, купець, місто, гайдамака, таджик, баск, хват, представник.
Поміркуйте, які з утворенихприкметників можуть сполучатися зі словом пісня. Запишіть такі словосполучення.
◊ Прочитайте народну пісню.До якоїтематичної групи суспільно-побутових пісень належить такапісня? Підказку читайте в довідці.
Які провiдні мотиви і символитакої пiснi? Який елемент обрядовості зафіксовано в пісні?
Випишіть зтексту слова, в яких наявні випадки змін приголосних, що відбулися присловотворенні і словозміні.
Ой насіяли та наорали, танікому збирати,
Поїхали чумаченьки в Молдавустояти.
Ой у полі два дубочки, атретій маленький,
Ой помер, помер у Молдаві тачумак молоденький.
Ой ви, хлопці, чумаченьки, дайтебатьку знати,
Та нехай приїде у Молдавучумака ховати.
Не прийшов батько, не прийшовбатько, тільки прийшла мати,
Ой обертає білеє личко протиясного сонця.
— Ой годі, годі, стара мати,що треба за ним дати.
Ой продай, мати, сірі воли,котрі вперед ходили,
А вони ж його молодого всюМолдаву звозили
(Запис Н.Присяжнюк у c.Погребище на Поділлі )
Довідка
Початки чумацтва сягаютьглибокої давнини. За сіллю їздили у Крим, Молдову, на Дон, Польщу, Кубань,Московщину. Дністер і сьогодні часто називають Соляною дорогою.
У дорозі чумаків постійночекали труднощі, тому більшість чумацьких пісень відображає трагічнуподію – смерть чумака в дорозі або його хворобу.
Коли в дорозі помирав чумак(від ран чи хвороби). Покійника одягали у вишивану сорочку, та й усі чумакибули у вишиванках, потім загортали в рогожу з мішка для риби, клали в ямуголовою “додому”, і кожен чумак зі своєї мажі приносив жменю солі і обсипав неюпокійника. Шапками насипали високу могилу, ставали навколо неї і читалиречитативно закон Божий, співали заупокійні молитви, бажали царства небесного.Роги волам покійного чумака фарбували в чорний колір (намазували дьогтем іпосипали попелом).
Коли ж чумак гинув від ран,між рогами вола прикріпляли стрічку червоного кольору. В селах люди при зустрічіз таким волом ставали на коліна і віддавали траурні почесті покійному. Вдовічумака передавались мажі, воли та все зароблене покійним. Ось така пошанаіснувала до чумаків в селах України (Г.Данилевський).
◊ Поділіть власні назви за групами (місто, країна і т.д.). Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. Поясніть, в яких групах прикметників відбувається чергування приголосних, а в яких не відбувається. Чому?
Підкресліть тіназви і утворені від них прикметники, що позначають історико-етнографічнірегіони України. Що вам відомо про них. Підготуйте повідомлення про регіон, вякому живете ви, використовуючи в тексті слова, в яких наявні фонетичні таісторичні чергування.
Кременчук,Золотоноша, Черкаси, Кривий Ріг, Гуцульщина, Таганрог, Карабах, Донецьк,Лейпциг, Воронеж, Запоріжжя, Острог, Франція, Лемківщина, Люксембург, Гайдамаччина,Санкт-Петербург, Галичина, Сиваш, Гонконг, Забайкалля, Карпати, Хмельниччина.
◊ Утворіть від поданихприкметників іменники за допомогою суфікса –ин.
Київський, словацький,німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький, сумський,кролевецький. Що вам відомо про історико-географічну територію, названуостанніми словами, яке ви утворили? Розкажіть, залучаючи інформацію, подану вдовідці.
◊ Прочитайте текст. Визначте стильову приналежність. Що цікавого ви дізналися, прочитавшипоезію М.Шевченка? Що означає вислів «пролягли у світ дорогами кролевецькірушники»?
Які рушники зберігаютьсяу вашій родині? Хто їх вишивав? Яка історія цих рушників? Опишіть рушник своєї родини.
Чим цей рушниквідрізняється від кролевецького? Складітьусне оповідання «Рушник у житті мого краю»,скориставшись довідкою.
Кролевецькірушники
СловаМ. Шевченка Музика Ю. Рожкова
На білім полотні
І біль, і туга, й радість,
І вибита сльоза,
і виткані пісні,
Любов, любов, любов...
Немає тільки зради –
На білім полотні,
білім полотні.
І ключами журавлиними,
Легко пущені з руки,
В небесах над Україною
Кролевецькі рушники.
Пройдеш –
земель чужих,
Небес чужих побачиш.
Та стежка рушником
Поманить – і збагнеш,
Як мама зустріча,
Пригорнеться й заплаче -
Тоді лише й живеш,
тоді лише й живеш.
Із надіями, тривогами,
через далі і роки,
Пролягли у світ
дорогами
Кролевецькі рушники.
Приб"є тебе печаль,
Зламає сіра втома,
Лиш пам«ять розбуди –
розвіються жалі.
Де б не заблукав,
Верта тебе додому –
І в небі журавель,
і стежка на землі.
І стежками журавлиними,
Легко пущені з руки,
В небесах над Україною
Кролевецькі рушники.
Сумщину називають фестивальним краєм. У столиці рушників – Кролевціщорічно восени відбувається „Всеукраїнський літературно-мистецькийфестиваль “Кролевецькі рушники», який демонструє і високу поезію, іпісню, і гончарні вироби, і вишиванки, і, звичайно ж, незрівнянні у своїйвеличі і красі рушники, що розцвітають всіма барвами від старовинних доосучаснених. Візитноюкарткою фестивалю, гімном древнього і вічно юного міста стала пісня на словаМихайла Шевченка «Кролевецькі рушники». Чи знаєте ви, що: — в основі кролевецькихтканих рушників — переважно у червоних кольорах монументальні геометричніорнаменти — зображення церков, жіночих фігур – берегинь, чаші, птахів, ромбів,зірок. За урочистість іошатність ці рушники називали навіть королівськими. Шириною такі рушники буливід 50 см до 65, а довжиною від 3 до 5, 5–6 м;
— на початку ХІХ ст. була створена і набула слави артіль селянина Ринді, завдякиякому кролевецькі рушники були відомі на вітчизняному ринку, отримали визнанняна виставках у Парижі, Лондоні, Копенгагені,Барселоні, Монреалі, Осаці, Лос-Анджелесі;
у Кролевецькому районному краєзнавчомумузеї знаходиться найстаріший рушник з витканою датою “1838” та рідкісним малюнком двоголових орлів, що простежувалися і на царських грошах.
.„Сумщина – писанковий край” — таканазва рушника, сьогоднівишивають майстриніобласті. Це буде оберіг нашої рідної Сумщини. Основа рушника — Дерево життя –компонується з квітів — символів Сумщини і України. Посередині рушника будерозташований основний символ Сум — сонечко, квітка у вигляді ромашки, апелюстками стануть регіони області.
Рефлексія ісамоперевірка
До поданих слів доберіть споріднені слова зусіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділенимилітерами.
Токар, садити, скочити,різати, плакати, муха, друг, захист, плескати,сікти, трусити, топити, пасіка, колиска, Буг,батіг, боковий, вухо.
Чим пояснити сучаснечергування приголосних у таких словах: крик – кричиш, страх – страшно, книга– книжний, сухо – суша, міг – можна?
Визначте, у якому зі сліввідбувається історичне чергування приголосних:
1. а)загрібати, б) чергувати, в) повторювати.
2. а)суміжний, б) належати, в) голосний.
3. а)пастушок, б) відмінок, в) зміна.
4. а)послаблений, б) віжки, в) мучитель.
5. а) ножі,б) пачка, в) заводь.
Тема для розмови.
«Велике діло добре слово.Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібнелюдині, як хліб і мед, як жива вода, — так стверджував письменник О.Довженко.Відомий педагог О.Захаренко додавав: “Слова, що ліки, — допомагають людинілишень, коли вони сказані від душі”.
Чи не змінилися ці думки вчас нових інформаційних технологій? Яка ваша думка стосовно цього? Обговорітьцю проблему в класі.
◊ Завдання додому.
Укладіть електроннийсловничок лінгвістичних термінів з теми «Історичні чергування»,використовуючи новітні інформаційні технології (метод «слайд – шоу»).
2. Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з[І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та[й]
Шукаючи прадавні наші корені,слід пам'ятати, що українці — частина слов'янського світу, а українська мова —одна із слов'янських мов (Григорій Півторак).
Комунікативна розминка. Як часто неправильновимовлене слово породжує помилкові судження, — стверджував Г.Спенсер. Правильнавимова є одним із показників культури мовлення та й, зрештою, культуриосвіченості людини.
Чи не трапляються у вашомумовленні такі слова: біжять, лошя, зорйа, пузно, галава, тудою, цая, знанє,адин. Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки? Обговріть цюпроблему в класі.
◊ Артикуляційний практикум
Поліпшенню орфоепічнихнавичок, дикції сприяє робота із скоромовками. Тричі у поступово зростаючому темпіпрочитайте скоромовку.
Біг вовчик по колоді черезводу, тільки став на колоду – бовть у воду; викис, вимок, виліз, висох, вилізна колоду та бовть у воду!
Знайдіть слова, де наявніпозиційні варіанти фонем та позиційні чергування.
Поряд з позиційними чергуваннями, що відбуваються в певних фонетичнихумовах, в українській мові наявні історичні чергування. Такі чергуванняне можна пояснити фонетичними закономірностями, оскільки причини, що викликалипояву цих чергувань, давно зникли, а самі чергування відбуваються за традицією.
Ще раз прочитайте епіграф уроку. Хто автор цих рядків? Як ви розумієте ціслова? Що ви знайєте про історичні чергування в попередніх класах? Які праці вичитали про історію української мови?
Довідка
Півторак Григорій Петрович — член-кореспондентНаціональної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, Авторпонад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії ідіалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови,лауреат премії ім. І. Франка НАН України
Історичні чергуваннясупроводжують такі процеси, як словозміну ісловотвір (змінаформи слова і творення нових слів).
У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли вперіод спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще дослов'янської доби.Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніхнаголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних.
На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого воснові дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називаютьдовготривалу та короткочасну дію.
Таблиця.Найдавніші історичні чергуванняЧергування Приклад [е] :[о] нести — носити, везти—возити [і]: [а] сідати — садити, лізти — лазити [о]: [а] ломити — ламати, допомогти — допомагати, [е]: [і] летіти – літати, текти – витікати [е]: [о] беру – брати, терти – тру
◊ До поданих слів доберітьспоріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділенихголосних.
Скочити, беру,нести, могти, котити, збирати, текти, стелити,дерти, вінок, дрижати, вести, пекти, ганятимести, кроїтикотити, кланятися, видирати
◊ Прочитайте уривок з п'єси М.Кропивницького «Дай серцю волю…». Яка прикметна риса діалогу? З якою метоюавтор уводить численну кількість приказок і прислів'їв? Знайдіть слова, в якихнаявні найдавніші чергування голосних.
Микита: Гляди, щоб я тебе непідперезав так. Що й дух з тебе випре… Я тобі оскомину зіб'ю.
Семен (спокійно): Не хвались.Звісно, коли б свині та роги…
Микита: Що? Геть звідціля!Нема тобі тут шляху! Заросла твоя стежка! Ти знаєш, що я сватаю Одарку!
Семен: Чув, чув. Оце свіжовона мені хвалилась.
Микита: Ну?
Семен: Ти не нукай. Коли незапріг, то й не поганяй.
Микита6 Ти дуже ставбалакучий. Я тобі втру носа.
Семен: Не хвались. Сказано –поки хвалько нахвалиться, то будько набудеться
М.Гоголь вбачав у прислів'ях«надзвичайну повноту народного розуму, що умів зробити все своїм знаряддям:іронію, глузування, начоність, влучність, мальовничого зображення, щоб скластиживотретне слово».
Ø ◊Дослідіть, які чергуванняголосних наявні чи можливі у виділених словах.
Пошли, Боже, гостя, той хазяїнудобре,- говорили на Україні. З гостиною пов'язано чимало фразем-жартів:
Гiсть хоч мало їсть, зате багато бачить.
Гiсть — невiльник: як немає огiрка,той мед їстиме.
Гiсть — як невiльник: депосадять, там i сидить, а хазяїн як чиряк, де схоче, там i сяде.
Два рази гостям радi: раз, щоприїхали, другий — як вiд'їхали.
Гостi першого дня — золото,другого — срiбло, а третього — мед i додому вперед.
Гості дарували пару коней і пару волів, щоб землю орали та хлібзасівали.
Гості прощали: Бог з вами, натiм свiтi вiддасте з пирiжками!
У поданих фраземах знайдітьслова, в яких наявні чергування [О]та[Е]з [І].
Це чергування властиве лишеукраїнській мові і є досить поширеним. Супроводжує як словозміну, так ісловотвір і відбувається в будь-якій морфемі, хоча найчастіше в корені: кінь— коня, камінь — каменя, лід — льоду.
Історичноюумовою чергування був занепадзредукованих [ъ] та [ь] у давньоукраїнській мові.Занепад слабких зредукованих / викликав появу нових закритих складів.
Якщо в цих складах були давніголосні о, е, то вони поступово, через подовження, а потім дифтонгізацію,змінилися на [і].
Столъ — сто: л – стоул, стуел, стуил, стуіл –стіл;
Печь – пе: ч- піеч-піч
Якщо після складу з давнімио, е був відкритий склад з голосним повного творення, то цей склад на зазнавніяких змін, тому давні о, е у попередньому складі збереглися: столу, стола,печі.
Голосні [о] та [е] що утворилися з колишніх зредукованих,називаються новими, на відміну від споконвічних, давніх, етимологічних /о/,/е/: кінь – коня, піч –печі.
Українська мова засвоїла тіслова і їх форми, в яких давні о, е збереглися в давьному відркитому слкдаі, іті, в яких у новому закритому складі відбуввся перехід давніх [о], [е] в [і], що й послужило основоючергування.
Виконайте завдання,користуючись таблицею.
◊ Знайдіть рядок, у якому вусіх словах чергування [о], [е] з [і]відбувається в корені.
А. Відвертість, Петрів,слово.
Б. Камінь, рій, дохід.
В. Ковалів, устрій, радість.
Вісь, шевців, особа.
◊ Укажіть рядок, у якому вусіх словах у групах –оро-, -оло-, -ере-, -еле- [о], [е] переходять в [і].
А. Огорожа, нагорода, зелень.
Б. Шелест, город, подорож.
В. Положення, порох, волос.
Г. Голова, череда, борода.
◊. Визначіть рядок, у якому вусіх словах і наявне у відкритому складі.
А. Ремінець, стрілець, ніжок.
Б. Сморід, вівця, оберіг.
В. Рівень, вільний, осінь.
Г. Устрій, певність, кілець.
Таблиця. Чергування [о], [е] з [і]Правило Приклад
У закритих складах чергування
відбувається:
При словозміні
При словотворенні
2.Чергування немає:
коли о, е вставні або випадні
у групах –оло-, -оро-, -еле-, -ере-
у родовому відмінку множини іменників середнього роду на –енн(я)
в абревіатурах і похідних
у словах іншомовного походження
Відхилення у чергуванні
1.У відкритому складі пишемо і
у формах називного відмінка однини
у формах родового відмінка множини
у зменшених формах іменників
У закритому складі пишемо о, е
у формах –оро-, -оло- у іменниках переважно жіночого роду
у родовому відмінку множини низки іменників жіночого роду
коня-кінь, лебедя-лебідь, радості-радість,
будова-будівник, робота-робітник
вогонь-вогню, вікно-вікон,
Виняток: погірдний-погорда
мороз, волос, берег, шелест
Виняток: поріг, оберіг,
значень-значення
колгосп, торгпред
агроном, інженер, студент
Виняток: колір-кольору, папір-паперу, Антін-Антона, гніт-гнота, курінь-куреня
кінець-кінця, камінець-камінця, гребінець-гребінця
вікно-вікон, зірка-зірок, гілка-гілок, кільце-кілець, бильце-билець
кілочок, місточок, ніженьки
Виняток: слівце-словечко
сорок-сорока, колод-колодка, долонь-долонька
істот, меж, тополь, вод Але: осіб, підков
◊.Назвіть слова, у яких о,е не переходять в і. Обґрунтуйте за допомогою правил. Випишіть лишеті слова, де звук [і] виник на місці [о] або [е].
Тінь, надвечір’я, вітер, пісок,перевіз, зберігати, робітник, білий, вісь, міць, місяць, захід, прізвисько,свідчення, корінчик, ріпа, горіх, зачіпати, очікує, річка, рів, сіно, щічка,сніг, невід, радісно, співати, Канів, місто, пішки, прізвище, брід, звір,пірце. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте відому українськуприказку. Мовностилістичнийпорадник
Прочитайте мовностилістичніпоради мовознавця Олександра Пономарева стосовно двох слів. Підготуйте такіпоради стосовно написання інших слів у цій вправі.
вісь Р., Д. осі, Зн. в. вісь, Ор. віссю, М. (на) осі, Кл. осе!
У множині всі форми вживаються з о і не мають протетичного в: осі, осей і т.д. У засобах масової інформації подеколи чуємо й читаємо помилкові форми вісі, вісей замість правильних осі, осей.
«Сконструйовано модель акумулятора у вигляді диска, що обертається на вертикальній осі» (журн.)
Міць, Р.в. моці, а не міці
Треба писати й вимовляти міць, міццю, але моці (як ніч, ніччю, але ночі).
Напр.: «Дув, дув, аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний» ( Є. Гребінка)
◊ Виконуючи завдання, вашоднокласник підкреслив букви, які позначають звуки, що чергуються. Чи правильновиконав хлопчик завдання? Виправте допущені помилки.
Поміч- допомога,піднести – носити, потекти – стікати, терти– тріть, беру – збирати, колесо –колісник, учать – навчи.
◊ Складіть словосполученнятак, щоб подані власні назви виконували роль залежного слова у формі родовоговідмінка. Поясніть чергування голосних.
Зразок. Київ – подорож доКиєва.
Харків, Миколаїв, Чернігів,Львів, Кривий Ріг, Немирів, Бердичів, Васильків, Виноградів, Глухів, Жашків,Красилів, Обухів, Очаків, Рахів, Чугуїв.
Запишіть назви населенихпунктів у відповідну колонку таблиці. Дослідіть, у яких із них друга частинапоходить від слова поліс, що з грецької означає місто, а в яких–від слова поле, де в закритому складі з’являється і.Назви з — поль Назви з — піль
Трип… лля, Борисп… ль,Нікоп… ль, Високоп… лля, Доброп… лля, Маріуп… ль, Терноп… ль, Овідіоп… ль,Севастоп… ль, Томашп… ль, Ямп… ль, Білоп… лля, Костоп… ль, Константиноп… ль,Сімфероп… ль.
Ø Поясніть походження назвнаселених пунктів за зразком.
На перший погляд, відмінністьв останньому складі цих назв двох українських міст може насторожувати (декому,сердешному, і росіянізм тут ввижається!). Але досить глянути на них очималінгвіста, і все стає на свої місця. Річ у тому, що у словах грецькогопоходження маємо усічену форму грецького іменника поліс«, що означав певнуформу організації суспільства у Стародавній Греції та Римі. Саме тому є«Маріуполь», «Сімферополь», «Севастополь». У назвах «Ямпіль», «Тернопіль»,«Бориспіль», останній склад – це родовий відмінок множини іменника «поле» — «піль». (Зорівчак Р. П. «Боліти болем слова нашого…»: Поради мовознавця)
◊ Розподіліть дієслівні формиза характером чергування. З'ясуйте, в яких словах чергуються [о], [е] з [і].
Беріг, не зміг, стій, вів,міг, ріс, замівши, нісши, плів.
Ø Назвіть види дієслівних форм.
◊ Від поданих слів, деможливо, утворіть іменники ІІ відміни середнього роду. Поясніть правопис.Визначіть, при творенні яких слів чергування голосних відбувається, яких – ні.Поясніть чому.
Зразок. Дорога – бездоріжжя.
Межа, борода, лівий берег,голова, голос, пороги.
◊ Поясніть, чому не відбуваєтьсячергування [О]та[Е]з [І]у поданих словах.
Терен, горох, бережок, березень,чверть, вагоновод, шерсть, товстий, вихователь, кружечка, орел, борця, кишень,студент, закон, прапор, колос.
◊ Прочитайте (проспівайте)пісню. Хто її автор? Що вам відомо про історію створення цієї пісні? Подайтефонетичну транскрипцію одного з абзаців. Визначте позиційні варіанти чи відомівам історичні чергування у виділених словах. За тлумачним, етимологічним,діалектним словниками з'ясуйте значення слів плаєм, вівчар.
Черемшина Знов зозулі голос чути влісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнувпісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбувбралася калина, Вівчаря в садочку, в тихому куточку Жде дівчина,жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори,Де з беріз спадають вранці роси Цвіт калини приколола в коси. Приспів Осьі вечір, вівці біля броду З Черемоша п’ють холодну воду, А в садочкувівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає. Що споріднює слова гніздечко,куточку, садок?
У сучасній українській мовіпоширене також історичне чергування голосних [О] та[Е] з нулем звука,наприклад: кілок — кілка, хлопець — хлопця, сон — сну, пень — пня.
Це чергування розвинулося щев спільнослов'янській, давньоукраїнській мовах орієнтовно в XI—XII ст. на місці колишніх зредукованих голосних [ъ] та [ь] і перейшло в усісхіднослов'янські мови: сънь (сон) — съна (сну), дьнь (день) — дьню (дня).
Зредуковані голосні [ъ] та [ь] нагадували звучанням відповідно голосні [О] та[Е] . Вони могли стояти у слабкій (у кінці слова снопъ, ночь, перед складом з голосним повноготворення съто, тьма, перед складом із зредукованим голосним у сильній позиції жьньць, шьвьць) або в сильній позиції (піднаголосом дьнь, сънъ, перед складом із зредукованим голосним у слабкій позиції пальць, търгь,вьрба), усполученняхър, ьр, ъл, ьл між приголосними зьрно, шьлкь, де перетворювалися у звуки нормальної довготи е, о: зерно, шовк.
З XII ст. зредуковані [ъ] та [ь],що стояли в слабкій позиції, занепали, а ті, що стояли в сильній позиції,розвинулися в голосні повного творення [О] та[Е]. Голосні [О] та[Е], що розвинулися із зредукованих у сильнійпозиції й чергуються в сучасній українській мові з фонемним нулем на місціколишніх зредукованих, називаються випадними.
Таблиця. Чергування [О] та[Е] з нулемзвукаПравило Приклад
У суфіксах -ок, -к (із ьк, ьк):
У суфіксі-ець:
У префіксі:
У ряді коренів:
Порушення чергування під впливом аналогії. Наприклад, у ряді іменників у непрямих відмінках під впливом називного відмінка з'являється /о/ на місці /ъ/, що стояв у слабкій позиції:
сучок—сучка, садок — садка, порошок — порошку, огірок — огірка, дзвіночок — дзвіночка.
борець — борця, хлопець — хлопця, палець — пальця, гребінець — гребінця.
відозва—відзиватися.
сон — сну, пень — пня, пес — пса, весь — все, швець — шевця, жнець — женця.
лоб — лоба (із лъба), мох — моху (із мъха), рот — рота (із ртьта), рів — рову (із ръва) (пор. рос. лба, мха, рта, рва).
◊ Прочитайте текст. З'ясуйтейого стильову приналежність. Визначте функцію багаторазового повторення звука[в]. Які речення використовує автор? З якою метою? У поданих реченнях знайдітьслова, в яких наявне чергування [е] та [о] з фонемним нулем. Зокрема, визначте:а) слова з випадними [е] та [о]; б) слова зі вставними [е] та [о]. Наведітьпаралельно інші форми цих слів або споріднені слова, які б ілюструваличергування. Поясніть випадки, де закономірність чергування порушується.Випишіть слова, в яких наявне інші історичні чергування.
Відпочинок
Відчинила вікно – вітерввірвався вітами верби. Весна воркоче-виспівує веселками. Волію відпочити відвеликої втоми. Вечорітиме – візьму велосипед, від'їду від вчорашнього: відвелетнів-будинків, відвікон, від вулиць – вдаль.
Відійде вечір – вдивлятимусьв височінь, вкриту вогниками. Відчую велич всесвіту. Всміхнуся всьому…
Все-таки варто вряди-годивідірватись. Відірватись, вивільнитись від виснажливого «вчора» (Ю.Дмитренко).
У багатьох словах [е]чергується з [о]після [ж], [ч], [ш], [дж], [й].
Після ж, ч, ш, щ, дж, йперед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и, (якомув російській мові відповідає [и]) пишеться е: вечеря, вишень,джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь,увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка,щеміти, щетина.
Після ж, ч, ш, щ,дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у таи (якомув російській мові відповідає [ы]) пишеться о: бджола, будиночок, вечори(пор. вечеря), жонатий (пор. женити),іграшок, копійок, пшоно (пор. пшениця),чоловік, чомусь, чорний (пор. чернетка),чотири (пор. четвертий), шостий (пор.шести), щока.
Примітка. У словах ложечка — ложечок,книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под.зберігається е (є), бо приголосний ч у наступному складі в давнічаси був м’яким.
Винятки з цих правил cтановлять слова печера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа; чорніти,гайочок, чорнило, чорниці, свіжості.
◊ Запишіть прислів’я іприказки, вставивши потрібні слова з довідки. Прокоментуйте вживання о-е післяшиплячих.
Яка …, така й паляниця. …летить на будь-який цвіт. … у домі голова, а жінка – душа. У засватаної дівкибагато …. у нашого Омелька невеличка сімейка: тілько Сидірко та Нестірко, тадітей …, та батько, та мати, та нас три брати. Сліпе … і те до матері лізе.
Довідка. Бдж… ла, ч… ловік, пш… ниця,ж… них, щ… ня, ш… стірко.
◊ Запишіть слова, поставивши пропущені літери і розподіливши у відповідні колонки. Прокоментуйте їх правопис.О, е в українських словах О, е у словах іншомовного походження
Жебрак, желе, женьшень,жеребець, жетон, жолудь, джентльмен, джерело, чебурек, чекати, чепіга,чепурний, черевик, чоботар, чолов’яга, шевальє, шедевр, шепотіти, шовковий,шоколадка, шосе, щезати, щетинистий, щокатий.
◊.Поясніть відхилення від чергування [е] з [о]післяшиплячих та [й] у поданих словах.
Чекати, вечоріти, щедрий, рожевий, кочегар,черпак, чепурний, рожевий, печера, кочерга, червоний, меншості, бджолі,гайочок, чемпіон, у пшоні, на чолі.
◊ Прочитайте колядку юнакові,записану в c. Шарине на Уманщині письменником М.Ткачем. Де і коли відбуваютьсяописані події? Чому? Коли, на яке свято виконувалася така пісня? Про які тридороги йдеться? Які символічні подарунки отримує козак?
Чи є у тексті слова, в яких [е] чергується з [о]після [ж], [ч], [ш], [дж], [й]? Поділіть на фонетичні таорфографічні склади підкреслені слова.
Ой у лісі край дороги
Щедрий вечір, святий вечір!
Там Василько сіно косить,
сіно косить, коню носить:
Ой їж, коню, теє сіно,-
буде тобі три дорозі.
А першая – до батенька,
а другая – до матінки,
а третяя – до дівчини.
До батенька – по шапочку,
до матінки – по сорочку,
до дівчини – по хусточку.
Добрий вечір!
Рефлексія і самоперевірка
1. Якічергування фонем називають історичними?
2. Які визнаєте найдавніші чергування голосних?
3. Коливідбувається чергування приголосних з фонемним нулем, чим воно зумовлюється іяк відбивається на письмі? Поясніть випадки відхилення від цього чергування.
4. До поданих слів доберітьслова-синоніми, де наявне чергування [е] з [о]після [ж], [ч], [ш],[дж], [й]. Обґрунтуйте написання слів.
одружити, наречений, абрикос,суворий, валіза, прикрашати, монах, товстун, швець, лоб, цуценя.
Наприклад: одружити –оженити.
Тема для розмови.
Французький письменник іфілософ – просвітник Вольтер стверджував: «Чудова думка втрачає всю своюцінність, якщо вона погано висловлена. На вашу думку, чому людина має дбати проформу висловлення своєї думки не менше, аніж про її змістове наповнення»? Як вивважаєте? Обговоріть цю проблему в класі.
◊ Завдання додому.
Прочитайте текст. Визначтеосновну думку тексту. Підготуйте анотацію на книгу з цікавого мовознавства, якуви вже читали або маєте намір використовувати на уроках з української мови.Запишіть у фонетичній транскрипції поданий текст.
Оскільки думка існує в слові,значить, мова є способом існування всякої розумової діяльності. Її винятковуроль в житті й духовному розвитку суспільства розуміли з давніх-давен. Тому йсама мова завжди була предметом наукового інтересу. Так що мовознавство – одназ найдавніших наук. І, як і всяка наука, воно в кожний історичний періодвідповідало потребам і рівню розвитку того чи іншого народу. Найдавнішу історію– тривалістю 2500 років має мовознавство Індії. Стародавні індуси дуже шанувалисвої літературні пам'ятки, написані санскритом. Вони дбали, аби правильновимовлялися його звуки і вживалися граматичні форми, щоб ця зразкова мова незазнавала ніякого псування (А.Матвієко «На мовознавчій ниві»).