Реферат
Тема: Поняття профразеологізм
Студентки 1 курсу 2 групи
стомат.факільтету
зуботехнічноговідділення
Гаврильченко Діани
г.Одеса.2003 р.
Фразеологія як розділ науки про мову.
Фразеологією(гр.phrases-зворот, висліві logos-поняття, вчення)називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.
Об’єктом дослідження фразеологіїяк розділу мовознавства є стійкі вислови ,їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологією називаютьтакож сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови- це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками. про звичаї,ідеали, мрії й сподівання.Так, в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою, висипався хміль із міха та й наробив ляхам лихазвучить відгомін боротьбиз чужинцями.У сталих словах казав пан кожух дам, та слово йоготепле; богуслава, а поповідай сала –ненавистьі зневага до гнобителів. а історія виникнення усталених словосполученьперемивати кісточки, сім п’ятниць натиждень, ні пуха ні перата ін.піднімає завісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків. Тому-тофразеологія привертає увагу мовознавців,істориків, етнографів, філософів.
Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називаєтьсяфразеологізмом.Наприклад:покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та вполум’я.
Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого- відрізняються від них.
Які слова, фразеологізми1)не користуються щоразу, а відтворюютьсяяк готові, наявнів мові одиниціз певним значенням,2)Відзначаютьсястійкістю складу і сталістюструктури,3)частопозначаютьодне поняттяі вступаютьу синонімічні зв’язки з словами,4)виконують ту ж функцію, що й слова.Наприклад:накиватип’ятами — втекти; пастизадніх-відставати.
На відміну відслів фразеологізми1)складаються із самостійниходиниць мови– слів. Якінайчастішефункціонуютьокремо та маютьвідповідніформи, 2)відрізняються більшою точністюзначення, якечастіше, ніжу словах, супроводжуєтьсяобразноюхарактеристикою.Наприклад:пройтивогонь і воду; чужими рукамижар загрібати.
Фразеологізмимають сталуконструкцію, одні й ті жкомпоненти, заміна чи доповненняруйнує їх.
Фразеологічнебагатствоукраїнськоїмови.
Основнігрупи фразеологізмів.
Здавніх — давеннарод із поколінняв поколінняпередававусталені звороти– чудові перлининародної мудрості.Серед фразеологізмівможемо найтитакі, що прийшлив українськумову ще ізспільнослав’янськоїі давньоруської(водитиза носа, іду на ви)і засвоєнізовсім недавно( з космічноюшвидкістю, потрібний якстоп – сигналзайцю).
Немаєтакої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувалисьусталенимизворотами. Уфразеологізмахвиражаютьсяявища розумовоїдіяльності(ламати голову; сушити мозок; перебиратив пам’яті), психічногостану ( бутина сьомомунебі; сам несвій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин міжлюдьми ( посадитив калюжу; даватипрочухана; носити каміньза пазухою ), стану людськогоорганізму(носомклювати; зубна зуб не попадає), даєтьсяоцінка людейявищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум небагатий; яксніг на голову)та ін.
Середукраїнськихфразеологізмівє традиційніформули – власнеукраїнськікаламбури ( нагороді бузина, а в Києвідядько; трошки гречки, трошки проса. трошки взута, трошки боса), образніпорівняння(старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливіпобажання(великийрости; будьздорова, яквода, а багата, як земля), припрошування(гостиннопросимо; чим багаті, тимі раді), різніпримовки ( скількиліт, скількизим)і т. ін.
Великуцінність становлятьприслів’я іприказки, якітакож належатьдо фразеології.Вони всебічной багатогранновідтворюютьрізні сторонижиття народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюютьвади, висловлюютьспівчуття, поради, вчать, наставляютьі виховуютьлюдей.Наприклад:мирта лад- великийклад; правдакривдупереважить; не місце краситьлюдину, а людинамісце; скількивовка не годуй, а він у ліс дивиться.
Фразеологічнізвороти являютьсобою смисловуі структурнуєдність. Ступіньспаяності сліву фразеологізмі.Співвідносністьїх із значеннямусього зворотурізні.
Заступенемструктурно-семантичноїспаяності можна виділитидві групифразеологізмів: неподільнісловосполученняі розкладніщодо змістуусталені звороти.
Значеннячастини неподільних фразеологізмів не мотивуєтьсязначеннямскладників-слів(за вухомне свербить, нагарячомузловити, датигарбуза), значення іншихбезпосередньопов’язане ізсемантикоюслів, що входятьдо їх складу(мозолитиязика, знатипальці).Деякі неподільніфразеологічніодиниці характеризуютьсянаявністюзастарілих, не вживаниху сучаснійлітературніймові слів іграматичнихформ та відсутністюживого синтаксичногозв’язку міжїх компонентами:точитиляси, знятибучу, збити зпантелику; оттобі й на, пишипропало.
Розкладні щодозмісту усталенізвороти складаютьсяіз компонентів. що зберігаютьпевну самостійністьі можуть замінюватисяіншими словамиабо являютьсобою семантичноподільні усталенізвороти ізвільно поєднуванихслів. Сюди належатьі приказки, прислів’я, афоризми. Наприклад: зачепитичесть(самолюбство, гордість, інтереси); порушитипитання(справу); охопитиоком (поглядом, зором); сльозамигорю не поможеш.
Фразеологічніодиниці з структуроюсловосполученняі речення .
Докожного фразеологізмувходить, якправило, неменше двохскладників.Це можуть бутиповнозначніслова з службовимиі без них (всетече, все міняється; решетом водуносити; серцез перцем), повнозначнеі службовеслово(непромах, з пелюшок, напорі) і навіть тількислужбові слова(або-або, від і до, за йпроти).
Структурно-граматичнаорганізаціяфразеологічниходиниць надзвичайнорізноманітна.Проте словав них пов’язаніза правиламиукраїнськоїграматики йусталені зворотимають структурнівідповідникисеред вільнихсполучень слів.Наприклад:громада- великий чоловік і Надія- передова доярка або всерці похололоі в лісі потемніло.
Заструктурно-граматичнимоформленнямвиділяють двіосновні групифразеологічниходиниць: фразеологічніодиниці, співвідноснііз 1)словосполученнямі 2)реченням.
Фразеологічнізвороти, співвідносніз словосполученнями. можуть матиструктуру якпідрядного, так і сурядногословосполучення, тобто такого, що складаєтьсяіз незалежниходне від одногослів.
Фразеологічніодиниці типуурядних словосполучень– найчастішепоєднані сполучникамисурядності( переважноєднальними) повторюваніповнозначніслова – іменники, прикметника. дієслова, прислівники.Наприклад:плотьі кров; молодийта зелений; ніживий ні мертвий; і вашим і нашим; ні се ні те; іднює і ночує; ні кує ні меле; рано чи пізно.
Фразеологізмитипу підряднихсловосполученьскладаються, як і всі звичайнісловосполучення, з головного(стрижневого)слова і одногочи кількохзалежних слівабо словосполучень.Наприклад:підноситидо неба; змінитигнів на милість; тримати в чорномутілі.
Головнимсловом найчастішебуває іменникабо дієслово.Фразеологічніодиниці, головнимсловом у якихє іменник, другимскладникомможуть матиузгодженийз ним прикметник, дієприкметник, порядковийчислівник, займенник(морськийвовк, дев’ятийвал, на всю губу), а також іменнику непрямомувідмінку зприйменникомчи без нього(грішціна.гра з вогнем, без соромуказка, птицявисокого польоту).
Доситьпоширені вукраїнськіймові фразеологічніодиниці –словосполучення, головним словомяких є дієслово. Залежним уних найчастішевиступаютьіменники врізних формах з пояснювальнимисловами і безних: недавати спуску;наробитишелесту; підноситидо небес; робитиз мухи слона.Залежнеслово може бутивиражене прикметникому ролі іменника, займенником, неозначеноюформою дієслова, прислівником: загнатина слизьке, давати прикурити, зводити нанівець.
Доситьбагата українськамова на фразеологізмтипу порівняльнихзворотів –різновидуприказок : як сир у маслі, як у місткудірка, як короваязиком злизала.
Фразеологічніодиниці, щомають формуречення, можутьявляти собоюповідомлення, що й виступаєреченням, абоназивати певнеявище і входитидо складу реченняяк його член. Самостійнимиповідомленнямиє прислів’я, приказки, крилатівислови та ін.Наприклад:згодадім будує, анезгода руйнує; бачили очі, що купували; миру не ждуть– мир завойовують.
Фразеологічніодиниці типуречення, щовходять доскладу речення, виконуючифункцію певногочлена. Наприклад: у ньогогрошей – к у ри н е к л ю ю т ь.
Фразеологізми, спільні дляукраїнськоїі російськоїмов, та фразеологічнівідповідники.
Ускарбниці обохблизько спорідненихмов багатоспільних усталенихзворотів. Частинаїх прийшла вфразеологіюіз спільноїоснови — давньоруськоїмови, інші з’явилисяпізніше якнаслідок постійнихконтактів міжбратніми мовами.
Спільнимидля обох мовє фразеологізми. створені напраслов’янськомумовному ґрунті і поширені вусіх або більшостіслов’янськихмов (водитиза ніс; матизуб; як на долоні), тафразеологічніодиниці давньоруськогопоходження(перемиватикісточки, підгарячу руку).Багаті українськата російськімови на спільніфразеологічніодиниці, засвоєніз давньоруськихпам’яток, літописівтощо. Наприклад: лисицібрешуть на щити; ламати списи; мертві срамуне імуть .
Спільнимидля обох братніхмов є фразеологічніодиниці біблійногопоходження, які повністювтратили релігійнийзміст: гласвопіющого впустелі; маннанебесна; нехлібом єдиним; терновий вінок.
Упроцесі розвиткуукраїнськоїі російськоїмов фонд спільнихфразеологічниходиниць зростаєвнаслідок яквзаємо обміну, так і в зв’язкуз тим, що вонинерідко створюютьсяпаралельно, відбиваючіаналогічнівисновки ізспостереженьнад життям. ізараз можнаназвати безлічфразеологічниходиниць, що вросійськійта українськіймовах побудованіза однією моделлюна однаковомулексичномуматеріалі.Наприклад:легкийхліб – лёгкийхлеб, бити себев груди – битьсебя в грудь.
Українськамова засвоїлачимало російськихфразеологізмів. Наприклад: на всю Іванівську, казанськасирота, ділотабак, потьомкінськісела.
Уфразеологічномузапасі російськоїта українськоїмов чималоспільних усталенихзворотів, щопоходять зінших мов. Багатоспільних дляобох мов фразеологізмівантичногопоходження: ахіллесова п’ята, танталові муки, гроші не пахнуть, золота середина.
Крімспільних, російськай українськамови маютьвеличезніресурси специфічнихдля цих мовфразеологічнихзворотів. особливовеликі багатствавласне українськихта власне російськихнеподільнихфразеологічнихзворотів таприслів’їві приказок.Кожен із такихусталенихзворотів неперекладаєтьсядослівно наіншу мову, амає в ній відповідник.
Стилістичневикористанняфразеологічниходиниць.
Фразеологічнізаписи українськоїмови, як і їїлексичний склад, стилістичнодиференційовані. Серед фразеологічнихзвороті виділяютьміж стильовіта обмеженівживання упевному стилі.
Міжстильовими називаютьсяфразеологічнізвороти, щовикористовуютьсяв усіх стиляхмовлення.Наприклад: привертатиувагу, із рокув рік, робитипослугу.
Міжстильові фразеологічнізвороти являютьсобою загальновживанінайменуванняпевних предметіві явищ дійсності.Їм не властивідодатковівідтінки значення, експресивність, емоційність.
Переважнабільшістьфразеологічнихзворотів маєстилістичніособливостіі є опорою образного, емоційнонаснаженого мовлення. Ціусталені звороти тяжіють допевного стилю.
Офіційно-діловафразеологія– це усталенізвороти, щовикористовуютьсяв документах, ділових паперах.Наприклад:оголосити догану, взятидо уваги, заслухавшиі обговоривши.
Вживанняфразеологізміву художній тапубліцистичнійлітературі.
Широковикористовуютьсяфразеологічнізвороти впубліцистичномута художньомустилях.Усталенізвороти, вживані в публіцистичномустилі. доситьнеоднорідніза своїм складомі особливостямизмісту.
Середних виділяютьсяфразеологічніодиниці. Якіпозначаютьпоняття політичногозмісту й наближаютьсядо термінологічних зворотів, властивихнауковомустилю. Наприклад:соціалістичнезмагання, бригадакомуністичноїпраці .
Чималовживаних упубліцистичномустилі фразеологічнихзворотів книжногопоходженнямає незначнеемоційне забарвлення.Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, надавати допомогу, почесний обов’язок.
Великачастина фразеологічнихзворотів, щовживаютьсяв публіцистичномустилі, характеризуєтьсяяскраво вираженоюобразністю, емоційністю:аренаборотьби, гонкаозброєнь, сім’яєдина.
Упубліцистичнихтворах широковикористовуютьсяфразеологізми, характернідля розмовно-бутовогоі художньогостилів. Вонинадають публіцистичнимтворам особливоїемоційностій переконливості. Наприклад:Польща для мене завждибуде близька-побратими моїв тій землілежать, та й зполяками я не о д и н п у д со л і з’їв і під час війни, і пізніш, зароки мирноїпраці.
Багатозначність, синонімія таантоніміяфразеологічнихзворотів .
Єряд фразеологічниходиниць, зокремасеред крилатихвисловів, прислів’вта приказок, які доситьлегко змінюютьчи розширюютьсвої компонентиз рядів відповідноїсиноніміїзакладенихв образі можливихуточнень. Наприклад: валити(звалювати, скидати, змішувати, горнути )все до купи(намолоти, наплести, набалакати) сіммішків (три мішки, сімкіп, чьотирикопи, три копи)гречаноївовни (івсі не повні, та й ті не повні).
Зустрічаєтьсяй зворотнєявище: скороченняфразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшогоживе асоціативнов свідомостій мовця, і слухача. Наприклад:мояхата скраю (янічого не знаю); скачи, враже( як пан каже).
Зрозвитком мовивідбумаютьсятакож змінив значенніокремих фразеологічнихзворотів. Вонинерідко набіваютьдодатковихвідтінків узначенні. Такз’являютьсябагатозначніфрзеологічнізвороти. Наприклад, усталенийзворот брати(близько) досерця означає: 1) переживатичерез щось і2) надавати чомусьвеликого значення; будутьлюди (з кого )- 1) досягнепевного становища, 2)житиме з моральниминормами, 3) володієпрофесією.
Середфразеологічниходиниць українськоїмови є й омоніми– однакові злексичнимиі структурно– граматичнимиособливостями, але різні зазмістом усталенізвороти. Скажімо, однозвучніфразеологізми датичосу маютьзначення 1) бити і 2) тікати ;пускати півня-1) підпалюватиі 2) зриватисьна високої ноті; закриватиочі –1)помирати, 2) бутиприсутнім причіїсь смерті і 3) навмисноне помічатичогось.
Доситьрозвинена вукраїнськіймові в конкретнійситуації людьмиза різним життєвимдосвідом, світосприйманням т.ін. усвідомлюютьсяі характеризуютьсянеоднаково, що обмовлюєрізне оформленнятієї чи іншоїдумки, Такз’являютьсясинонімічнівислови – звороти, що називаютьодне і те ж явищез різнимисимантичнимиабо стилістичнимивідтінками.Наприклад:датитягу- дати драла-накивати п’ятами– взяти ногина плечі- намаститип’яти (салом); ні се ні те –ні риба ні м’ясо– ні пава нігава – ні рибані рак – ні швецьні жнець.
Фразеологічнісиноніми, як і лексичні, об’єднуютьсяв синонімічніряди. Фразеологічнізвороті одногосинонімічногоряду характеризуютьсясемантичноюспорідненістю, проте відрізняютьсявідтінкамив значенні абоекспресивнимзабарвленням, а нерідко йструктурно-граматично.
Слідпам’ятати, щофразеологічніодиниці належатьдо одногосинонімічногоряду тоді, коливони спорідненізначенням ів речені можутьвиконуватьоджнаковісинтаксичніфункції. Тому-тоблизькі зазмістом фразеологічнізвороті типусловосполученьі типу реченьне можуть належатидо одногосинонімічногоряду. Так, фразеологічнізвороти важитиголовою; ставитина кін; іти ва-банк, зодного боку, і щобуде, те й буде; або пан, абопропав; куцьвиграв – куцьпрограв; абославу здобути– або дома небуду, здругого – невступають усинонімічнізв’язки, хоч вони близькізначенням(ризикувати).
Доситьрозвиненасинонімія середприслів’їві приказок.Деякі синонімічніряди їх налічуютьдесять і більшезворотів. Наприклад: якібатьки, такій діти; якийбатько, такийсин; яка хата, такий тин –який батько, такий син.
Зчасом синонімічніряди фрзеологічнихзвортів зростаютьшляхом поповненняїх новими одиницями. Так, до фразеологізмівз усіхніг; не чуючипід собою землі; як куля; якстрілата ін. додаютьсянові : як метиор; якракета; з реактивноюшвидкістю; зкосмічноюшвидкістю; до приказокпотрібний, як собаці п’ятанога, як п’ятеколесо до воза, як сліпомутелевізор таін.
Фразеологічні антоніми –це усталенізвороти, які, характеризуючипредмети іявища дійсностіз певного боку. дають їм протилежнуоцінку. Наприклад: якракета – якчерепаха; розпускатиязика – триматиязик за зубами; ударити лихомоб землю- повіситиноса.
Джерелаукраїнськоїфразеології.
Переважнабільшістьфразеологізмів, як і слів, запоходженнямє коріннимиукраїнськими. Серед нихвиділяютьсяспільнослов’янські, спільносхіднослов’янські і власне українські.
Доскладу українськоїфразеологіївходять такожусталені звороти, засвоєні зінших мов. Дужечасто це вислови, поширені вбагатьох мовахсвіту. До складуукраїнськоїфразеології ввійшли висловлюванняК.Маркса і Ф.Енгельса, звороти спортивнихта державнихдокументів. Найбільшезасвоєно українськоюмовою фразеологічнихзворотів зросійськоїмови – висловлюванняЛеніна, російськихписьменників, фразеологізмиз народної мови.
Широковикористовуютьсяв українськоїмові фразеологізмиантичногопоходження– старогрецькі, староримські, усталені зворотиз західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італьянськоїта ін.
Основним, невичерпнимджерелом українськоїфразеодлогіїє народна мова, якій властивівлучність, образність. Саме влучні, метафорічнівислови стаютьусталенимиі поповнюютьфразеологічнізапаси мови. Особливо багатофразеологічнихзворотів виробничо-професійногопоходження.
Рядфразеологізмівє дотепнимивисловами занегдадів, жартів та іншихжанрів усноїнародної творчості: не досолі, вийшовпшик, ростутьгруші на вербі.
Уфразеологізмахвідбиті спостереженнянад оточуючимжиттям, людьми, природою : жувати жуйку; розправлятикрила; скриготатизубами; задиратиноса.
Вукраїнськоїфразеологіївіддзеркалюються найрізноманітнішісфери життянароду, йогоісторія. культура, сіспільнівідносини, виробничнадіяльність, морально –етичні норми, погляди, вірування, прагнення.Уряді фразеологізмів чується відгукборотьби народуз татарськиминападниками, польськоюшляхтою, згадуютьсячаси козацтва, розкриваютьсякласова невірність, боротьба народупроти панства, бюрократизмчиновників, хабарництво.
Історіябагатьохфразеологічнихзворотів здаєтьсязагадковоюі незрозумілою.Живелюдина, що добрезнає свою справуі кажуть пронеї: “Він нацьому ділісобаку з’їв“.А трапитьсянезугарнийпрацівник, який не вмієзробити того, за що взявся, як говорять: “ Зробив ізлемеша швайку“ .і за кожнимвисловом стоїтьсвоя, цікаваісторія, теперуже забута, хоч зворот живев різних сферахсучасної людськоїдіяльності.
Так, історія фразеологізму перемивати(перетирати)кістки ( кісточни)– займатисьпересудами, обмовлятикого-небудь– зв’язаназ обрядом другогопоховання, якеорганізовувалосьу східних слов’янчерез кількароків післясмерті людини. Наші предки вважали, щопокійника требазвільнити відгрехів, знятиз нього закляттячерез очищенняостанків небіжчика. Перемиваючикості в прямомузначенні цихслів, пригадувалижиття покійного, переповідалиокремі події. найскравішісторінки біографії, говорили прохарактер, вихволяли, возвеличувалийого. Так поняття“ перемиватикістки” булопов’язанез аналізомжиття, вчинків, рис людини, яку вдругеховали. Відірвавшисьвід обряду пойого відмиранні, вислів осьуже тисячоліттянесе в собі якосновне значеннясупровід обрядув близькомупереосмисленні.
Живев нашій мовіфразеологічнийзворот прикластируку-взяти участьу чомусь. Історіяйого походженнявідкриваєзавісі надособливосямиорганізаціїв давнину діловодства. Сьогодні, написавшибудь-який діловийпапір, документ, ми засвідчуємойого достовірністьвласноручнимпідписом. Такробили і в давнину, бо знали просвоєрідністьпідпису кожноїлюдини. Протеписьмом у давнічаси володілоне так багатолюдей і неписьменні, замість підписуприкладалидо паперу рукуабо палець, попередньозлегка пофарбувавшиїх.Відбитокруки або пальцянадійно замінювавпідпис. У судочинствіцарської Росіїще й у 19 ст. Бувпоширенийнавіть термін рукоприкладство, якимназивали підписпазовника.
Щеіншу стороніжиття нашихпредків розкриваєфразеологічнийзворот сімп ‘ятниць натиждень, який використовується для характеристикинестійкої, легковажноїлюдини, якачасто міняєсвої рішення, погляди, недотримуються своїх слів.
Колисьіснував кільт“святої п'ятниці“.Пригадайте, як шанував ібоявся “святоїп ‘ятниці”старик Кайдашіз твору І.Нечуя-Левицького“ Кайдашевасім’я”. Навідзначення“ святої п’ятниці “ будувалисяцеркви, деньвідкриття яких вважався впевній місцевостісвятом. У цейдень приймалий честувалигостей, поминалипомерлих. Біляцеркви збиралосябагато людей; організовувавсяярмарок, велисьторги, купували, продавали, міняли, бралив борг і поверталиборги.П’ятницяставала строковимднем, з якимзв’язували виконанняобіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, йтакі люди, якіне дотримувалисьслова і відкладаливиконання своїхобіцянок донаступноїп’ятниціабо й переносилина інший день. У таких людейвсі дні тижняставали строковими, перетворювалисьу п’ятниці, аобіцянки такі залишалисьне виконаними.Так і з’явивсявислів, що ставусталеним ідосить точнохарактеризуєнепослідовнихлегковажнихлюдей.
Майжевсі ідіоми тай інші фразеологічнізвороти маютьцікаву історію. Ознайомленняз нею не тількідає відповідьна запитання, чому ми такговоримо. а йзбагачує знанняпро життя. історію, культуру, побутнашого народу в минулому.
Українськафразеологіябагата крилатимивисловамивласне українськогопоходження. Це афоризми, що належатьперу письменників: Караюсь, мучуся.., алене каюсь! І чужомунаучайтесь, й свого нецурайтесь(Т.Шевченко); Всякому городунрав і права(Г.Сковорода); пропащасила (П.Мирний); коні невинні(М.Коцюбинський); досвітнівогні (Л.Українка).
Розвитокфразеологіїпісля жовтня.
Зрозвитком мовиу фразеології, як і в лексиці, відбуваютьсязміни, викликанізмінами в соціальному, економічному, політичномуі культурномужитті народута необхідністювдосконалювативисловлювання. Частина фразеологізмівстаріє, перестаєзадовольнятипотреби спілкуванняі виходить зужитку. Натомістьзявляютьсянові усталенізвороти .
ПісляВеликої Жовтневоїсоціалістичноїреволюціїархаїзувалисяпередусімфразеологічнізвороти, щосклалися вкласовомусуспільствіі відбиваютьпогляди, моральцього суспільства.Наприклад : Купець береторгом, піп–горлом, а мужик– горбом; Бідняк робить, а багатомуродить; З панамине міряйсячубами, бо якдовгий, топідстрижуть, як короткий, то витягнуть; Христова наречена; лоби голити; ставити підаршин; без Богані до порога; жіноча річбіля припічка.Застаріліфразеологізми, як і слова, використовуютьсяв сучасномумовленні зпевною стелістичноюнастановою.
Урадянську епохуукраїнськафразеологіяпоповнюєтьсяфразеологічнимиодиницями, щовідбуваютьвеликі перетворенняв житті народу, його патриотизм, відданістьпартії, зростаннянауки, техніки, культури, добробуту:Жити-Вітчизні служити; Робота спільна– як пісня весільня; новатор виробництва, космічні брати; як ракета, виходити наорбіту, досягтиапогею.
Надбаннямукраїнськоїфразеологіїпісля Жовтнястали висловлюваннякласиків марксизму– ленінізму: Революції– локомативиісторії; Релігія– опіум народу(К.Маркс); Працястворила людину(Ф.Енгельс) .
Поповниласьукраїнськафразеологіякрилатимивисловами зтворів радянськихписьменників: Партіяведе; життяєдиної родини; Не той теперМиргород; Завсіх скажу, завсіх переболію; мости дружби.
Збагативсяв радянськійчас запас українськіхприслів’їві приказок.Вонивідбиваютьісторію нашоїкраїни, духовнезростаннянароду.