Лексичні одиниці з елементом скорочення в англійській авіаційній термінології та їх переклад

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
ДИПЛОМНА РОБОТА
«ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ З ЕЛЕМЕНТОМ СКОРОЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ АВІАЦІЙНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД»
Київ – 2009
Зміст
Вступ
1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіатура»
1.1 Визначення понять «скорочення» та «абревіатура»
1.2 Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові
2. Лінгвістичні особливості скорочень в авіаційних текстах
Шляхи утворення та функціонування скорочень в авіаційній термінології
Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень
Фонетичні особливості перекладу скорочень та абревіатур
3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів
Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіації
Методика розшифровування англійських скорочень
Способи перекладу скорочень в авіації
Висновки
Список джерел
Вступ
Переклад – це складний та багатогранний вид людської діяльності. Хоча зазвичай про переклад говорять – «з однієї мови на іншу», але, в дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови на іншу. В перекладі зустрічаються різноманітні культури, різні особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку, традиції чи установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.
Скорочення на даному етапі розвитку − досить актуальний об’єкт для вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені редуковані лексичні одиниці в технічній літературі. Актуальність дослідження полягає в тому, що семантичне поле «авіація», а саме скорочення, абревіатури та специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями, не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям. Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони займають особливе місце, при чому орієнтовані такі слова не на носіїв певної мови, а в основному на представників деяких професійних груп з певними екстралінгвістичними знаннями. Це також зумовлює зацікавленість у дослідженні даної теми. Дослідження присвячене аналізу особливостей перекладу скорочень в фахових текстах, а саме в авіаційній сфері людської діяльності. Не зважаючи на те, що існують численні, хоча і фрагментарні, дослідження, що присвячені проблемам абревіації в сучасній англійській мові, скорочені лексичні одиниці досі залишаються об’єктом дослідження в лінгвістичному плані, оскільки відносно них доводиться розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми структури слова і його значення тощо. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але ця проблема ще не була повністю досліджена.
Метою роботи є дослідження абревіатур та скорочень в семантичному полі «авіація» та аналіз особливостей їх перекладу.
У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:
1) визначити поняття «скорочення» та «абревіатура»;
2) розглянути процес скорочення як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові;
3) вивчити шляхи утворення та дослідити функціонування скорочень в авіаційній термінології;
4) проаналізувати графічні та фонетичні особливості скорочень та абревіатур;
5) виявити, які існують проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіації;
6) визначити способи перекладу скорочень в авіації.
Об’єктом дослідження є скорочення та абревіатури в авіаційних текстах, утворення слів на рівні абревіатур, способи перекладу скорочень, шляхи розшифровування таких мовних елементів в авіаційних текстах.
Предметом дослідження є структурні, фонетичні, графічні, морфологічні особливості скорочень в авіаційних текстах.
Фактичний матеріал дослідження – це 713 зразків скорочень та абревіатур, вибраних з авіаційних текстів, їх переклад на українську мову, а також лексеми, зібрані методом суцільної вибірки з Програми з авіаційної безпеки авіакомпанії «МАУ», Керівництва з авіаційної безпеки, Керівництва з обслуговування літаків для працівників відділу технічного обслуговування та оперативного забезпечення, з англо-українського навчального словника авіаційних термінів, з Інтернет-форумів для пілотів та працівників сфери авіації. Теоретичним матеріалом, що допомагав в процесі аналізу перекладу та особливостей скорочень та абревіатур стали роботи таких мовознавців як Л.С. Бархударов, Е.В. Брус, Е.П. Волошин, Е.Н. Галкін, А.Л. Пумпянський, Л.П. Ступін. В пошуках практичного матеріалу, а саме специфічних текстів, інструкцій, щоб проілюструвати відповідні приклади допоміг віце-президент авіакомпанії «МАУ» О.В. Суворов.
Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними методами аналізу граматичних явищ перекладу є морфологічно-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного аналізів, а також методу кількісних підрахунків і методу словникових дефініцій.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що лексичні одиниці авіаційної сфери на українській мові маловивчені, це зумовлено історично, так як офіційна мова авіації – це російська мова, а не українська, тому важко іноді відтворити англійський відповідник, та ще й, якщо він скорочений без урахування особливостей такого авіаційного тексту. Здійснюється спроба виділити ті способи перекладу, які є найпопулярнішими серед перекладачів сьогодні.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, лексикології.
Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання проблем, пов’язаних з перекладом, використати для укладання спеціалізованих словників, застосовувати для написання лекцій та проведення семінарів з певних спецкурсів.
1. Теоретичні аспекти особливостей понять «скорочення» та «абревіація»
1.1 Визначення понять «абревіатура» та «скорочення»
Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [21, с. 23].
За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним смислом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.
Абревіатура (лат. аbbrevio – скорочую) – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – «найвищий, крайній» та όνυμος – «ім'я») [13, с. 45].
Також варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.
– Лексичні скорочення. Види усічень.
Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (від examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (від airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (від refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни (mike – microphone, ambish – ambition, etc.).
Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures) [5, с. 77].
Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер.
– Графічні скорочення та напівскорочення.--PAGE_BREAK--
Графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:
i.e. (латинське id est, англійське that is);
e.g. (латинське exempli gratia, англійське for example);
etc. (латинське et cetera, англійське and so on);
До цього ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат. denarius, англ. penny) тощо [11, с. 112].
Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення із повною основою іншого. Наприклад:
A-bomb – atomic bomb – атомна бомба;
V-day – Victory Day – День Перемоги.
Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста [15, с. 55].
Скорочення.
Коли мова йде про скорочення, слід також згадати про:
а) використання приголосних (першої і останньої або першої, середньої і останньої) для скорочення слова:
ctr (centre) – центр; fwd (forward) – вперед; jr (junior) – молодший; shtg (shortage) – недостача; rqs (requirements) – вимоги; ppd (prepaid) – сплатити вперед.
б) використання початкового складу:
libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes (nuclear weapons) – ядерна зброя;
в) змішані скорочення:
ALGOL (Algorithic Language) – алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail (Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені.
Літери в якості складових частин неологізмів можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.
H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева бомба; T-shirt – футболка з короткими рукавами у вигляді літери Т; U-turn – розворот машини на 180 градусів, тобто у вигляді літери U; Y-intersection – перехрестя доріг у вигляді літери Y; X-ing (сrossing) – перехід [8, с. 3–5].
Скорочення також використовуються в діловій переписці, наприклад:
cc (carbon copy – копія); RSVP (абревіатура французького вислову respondez s’il vous plait – прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) – як найшвидше.
Нарешті, скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження слів і навіть цілих фраз, які співпадають за звучанням із назвою літер і цифр:
IOU – I owe you – я винен тобі; U2 – you too – ти також; R – are – бути; 4U – for you – для тебе; B2B – business to business – справа заради справи; B4U – before you – перед тобою; ICQ – I seek you – я шукаю тебе; 4X – forex (foreign exchange) – інвалюта; B&B – bed and breakfast – послуги готелю.
У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:
BOP – Balance of Payments (платіжний баланс); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і Надзвичайного Фінансування, МКНФ); CPI – Consumer Price Index (Індекс цін споживача, ІЦС); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System (Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Податок на додану вартість, ПДВ) [19, с. 4–7].
1.2 Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові
Сучасна англійська мова переживає так званий бум появи неологізмів. Кількісне зростання словникового складу зумовлює раціоналізацію мови, економію номінативних та словотвірних зусиль. Одним з яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотвірних процесів є явище скорочення лексичних одиниць. Дослідження механізмів скорочення слів та їх ролі у вербокреативних процесах сучасної англійської мови вважається актуальною проблемою сучасної англістики [2, с. 35].
Сучасна інформаційна перенасиченість суспільного життя вимагає від комунікантів пошуку шляхів стислого викладу подій та опису явищ, у тому числі і через створення нових номінативних одиниць − інформоємних за змістом та спрощених за формою мовних знаків. Ми маємо намір зосередитися на розгляді тих способів економії мовних зусиль, які пов’язані з формуванням лексичних інновацій.
У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру. Механізми скорочення відіграють провідну роль у процесі утворення редукованих форм, що виконують функцію «більш економних» субститутів багатоскладових слів. Вони також діють при формуванні абревіатур та акронімів, складноскорочених слів різного типу. Тому виникає необхідність розмежування явищ словоперетворення та словотворення, що безпосередньо пов’язано із визначенням напрямків діяльності механізмів скорочення [4, с. 56–57].
Розв’язання цієї проблеми цілком залежить від того, що ми вкладаємо у поняття «словотвір». Новою лексична одиниця може бути: а) і за формою, і за змістом (афіксальні, складні слова); б) лише за формою (редуковані варіанти слів, абревіатури, акроніми); в) лише за змістом (нові лексико-семантичні варіанти слів). У першому випадку йдеться про словотворення – формування абсолютно нового мовного знака, у другому та третьому випадках відбувається словоперетворення, або структурна трансформація, або семантична модифікація вже існуючої у мові лексичної одиниці [14, с. 27].
Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз. Типологію скорочень складають ініціальні (редуковані до початкової літери) та односкладові одиниці, при цьому останні за способом їхньої редукції можна поділити на скорочення слова зі збереженням початкового складу слова (апокопу), збереження кінцевого елемента при опущенні початкового (аферезу) та редукцію початкового та кінцевого елементів слова. Прикладами ініціальних скорочень є елементи e- ← electronic – електронний та i- ← information – інформація, складові абревіатур (OGM ← outgoing message – вихідне повідомлення, PR ← public relations – зв’язки з громадкістю, VR ←virtual reality – віртуальна реальність, WTO ← World Trade Organization – Всесвітня торгівельна організація) та акронімів (OPEC ← Organization of Petroleum Exporting Countries – Організація країн – експортів нафти, VIP ← very important person – дуже важлива персона, yuppie ← young upwardly mobile professional person – яппі – молода успішна та амбіційна людина). Створені шляхом ініціального скорочення елементи не здатні самостійно виконувати роль лексем і тому існують лише у складі абревіатур та складноскорочених слів [20, с. 149–151].
Скорочена лексема може вживатися частіше за свій багатокомпонентний корелят (наприклад, doc, exam, lab) або навіть витіснити його з ужитку, як, наприклад, сталося із редукованими лексемами bus (від omnibus – автобус), phone (від telephone – телефон), flu (від influenza – грип, застуда).
Шляхом збереження початкового складу (апокопи) були створені такі лексеми: ad ← advertisement – реклама, con ← conservative – консервативний, doc ← doctor – лікар, ed ← education – освіта, exec ← executive – виконавчий, lab ← laboratory – лабораторія, logo ← logotype – логотип, med ← medicine – медицина, memo ←memorandum – меморандум, oft ← often – часто, porn ← pornography – порнографія, pro ← professional – професійний, teen ← teenager – молода людина, vet ← veteran – ветеран. Менш численною є група лексикалізованих скорочень, створених шляхом збереження кінцевого елемента вихідної лексеми при опущенні початкового (афереза), наприклад, phone ← telephone – телефон, bus ← omnibus – автобус, copter ← helicopter – гелікоптер, zine ← magazine – журнал.
Щодоскорочень, створених шляхом відсікання початкового та кінцевого елементів вихідного багатоскладового слова (наприклад, flu ← influenza – грип, застуда, fridge ← refrigerator – холодильник), то кількість їх незначна, і тому цей різновид редукції навряд чи можна вважати продуктивним [29, с. 256].
Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем уживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіціально-ділового. Приклади різностильової референтності редукованих одиниць представлено у друкованих засобах масової інформації, наприклад: «Most guys use the phone for two things: sustenance and info» – Більшість хлопців користуються телефоном з двох причин, бо це засіб існування та отримання інформації.; This is similar to TV commercials, where advertisers pay according to the number of people who are supposed to see the ad – Це як у випадку з рекламними роликами, коли рекламодавці платять згідно до числа людей, які маються побачити рекламу.; Cons, for example, were against keeping troops in Iraq after the end of the war – Наприклад, консерватори були проти того, щоб залишати війська на території Іраку після закінчення війни; This method of payment has been a factor in the expansion of child porn – Такий спосіб оплати – фактор, що посилює розповсюдження дитячої порнографії.
Як свідчать наведені приклади, редуковані одиниці мають усі ознаки звичайного слова: служать для називання предметів, явищ, ознак, станів, виокремлюються у мовленнєвому потоці, вільно відтворюються у мовленні, мають лексичне і граматичне значення тощо. Попри свою формальну модифікованість редуковане слово зберігає ту ж саму внутрішню форму, що і вихідне слово, тобто вказує на той самий денотат. Проте скорочена форма може додати йому конотативного забарвлення, що, у свою чергу, може вплинути на стилістичну референцію слова. Лексикалізованим скороченим формам здебільшого притаманні ті ж самі лексико-граматичні категоріальні ознаки, що і їхнім багатоскладовим корелятам. Скорочене слово належить до тієї ж частини мови, що і вихідна лексема, має більшість морфологічних ознак, виконує аналогічну синтаксичну функцію. Так, наприклад, скорочення іменників мають ознаки числа: (dems← democrats – демократи, reps← representatives – представники), відмінка (lab’spurpose ← laboratory’s purpose, cons’vision ← conservatives’ vision), редуковані дієслова зберігають часові ознаки (demoed← demonstrated – демонструвати, доводити, reps← represents – представляти) [28, с. 265–269].    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, у тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору. Однак дуже дієвим і продуктивним є використання механізму скорочення разом із основоскладанням, у результаті чого утворюються багаточисленні та різнопланові складноскорочені слова. Від звичайного словоскладання цей спосіб вербокреації відрізняється тим, що стягненню підлягають не повні, а скорочені основи вихідних слів [33, с. 192].
Вагому частину складноскорочених слів сучасної англійської мови складають так звані телескопізми – лексичні одиниці, створені шляхом «зрощення уламків» двох або декількох лексичних одиниць, або ж «злиття» редукованої частини одного з повною формою другого слова. Редуковані «фрагменти» лексем, що використовуються для створення телескопізмів, як правило, «абсорбують» семантику своїх прототипів. Семантика телескопізма утворюється шляхом «накладання значень» його компонентів і може дорівнюватися сумі значень компонентів (наприклад, camcord , або ж крім «сумарного значення» може містити додаткову інформацію про передмет чи явище (наприклад, deskfast ).
Складноскорочені слова можуть утворюватися шляхом складання початкових елементів словосполучень, тобто за моделлю ab + cd → ac, наприклад, hi-fi high-techelite are working to aid the poor; The police anti-riot unit, known as «Mopol»(Mobile Police), so frightens Nigerians that its nick-name is «Kill and Go» [50, с. 80–82].
Складноскорочені слова, що утворюються шляхом поєднання апокопів одного слова з аферезою іншого слова, тобто за моделлю ab + cd → ad,називають повнимителескопізмами. За цією моделлю, як і у попередні роки, утворюється найбільша кількість лексичних інновацій як оказіонального, так і узуального характеру. Серед телескопійних неологізмів, зафіксованих у словниках, більшість складають саме створені за вищеназваною моделлю: biopreneur [53, с. 73–74].
Таким чином, механізми скорочення слова відіграють важливу роль у процесах формотворення та словотворення. У першому випадку скорочення слова є головним і єдиним механізмом вербокреації, а у другому випадку він діє у комплексі із механізмами основоскладання. Заміна лексичної одиниці «більш економним кодом» сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотвірних процесів. Редукований мовний знак може використовуватися у мовленнєвому повідомленні як рівноцінний субститут прототипової лексеми або ж може брати участь у створенні складноскорочених слів. Участь редукованих елементів у створенні складноскорочених слів може створити умови для їх афіксалізації. Так, наприклад, у разі створення за аналогією до конкретного телескопізма низки нових структурно однотипних слів, до складу яких входить незмінний редукований компонент, останній може з часом перетворитися на словотвірний афікс. Найбільш продуктивними є «парапрефікси»: agri –(agribusiness, agricrime, agripower) – агр,; cyber –(cyberclinic, cyberdemocrasy, cybermedia, cyberpolitics) – кібер; Euro– (Eurodeposit, Euroland, Euromarket, Eurosceptic) – Євро та «парасуфікси»:– (a) holic (phonaholic, politicoholic, walkoholic, workaholic) – ахолік; – (a) thon(bikeathon, danceathon, sellathon, slideathon – атон); – erati (culturati, digerati, glamorati, jazzerati, technorati) – ераті; – gate(debategate, filegate, Irangate, oilgate) – гейт [46, с. 211–219].
Отже, скорочення займають важливе місце в технічній літературі і є досить розповсюдженим способом словотворення сьогодні, що й складає певні труднощі для перекладача. Існують різні види скорочень, самих же скорочень безліч – виникають нові, відходять з ужитку старі. Для технічного тексту актуальним є вивчення теоретичних аспектів та самого процесу виникнення нових «слів».
2. Лінгвістичні особливості скорочень в авіаційних текстах
2.1 Шляхи утворення та функціонування скорочень в авіаційній термінології
Активна співпраця лінгвістів та професіоналів інших галузей науки говорить про необхідність багатоаспектного аналізу спеціальної термінології. Оскільки саме професійні знання, вимога точності, мовної та писемної економії стимулюють розвиток компресії поняття, і часто виникнення скорочень – одне з найскладніших та цікавих явищ вираження мови.
Природа побудови та вживання скорочень різноманітна. Буквені скорочення широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів [42, с. 26–27].
Текстові скорочення вживаються при частому повторенні терміна з метою організації більш стислого та зв’язного тексту. В такому випадку скорочення будуються шляхом збереження початкових літер терміну:
aircraft\airplane – A\C – літак, act of unlawful interference – AUI – акт незаконного втручання, crew member – C\M – член екіпажу, improvised explosive device – IED – вибуховий пристрій, screening checkpoint – SCP – контрольно-пропускний пункт, capacity ton miles – CTM – місткість вантажу, component test memo – CTM – перевірка знань льотного екіпажу, control terminal centre – CTC – пункт міжнародного зв’язку, crew training officer – CTO – інструктор etc [44, с. 175].
Розповсюдженні також скорочення за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. При скорочення зберігають або початкові літери, або приголосні певного слова:
A1 – відділ авіаційного штабу, начальник відділу, А1 – перший клас, D – day – день початку операції, B – Boeing – Боїнг(літак), A – Airbus – Еабас(літак), Ant – Antonov – Антонов(літак), TU – Tupolev – Туполєв(літак), Yak – Yakovlev – Яковлєв(літак), Arr – arrival – прибуття, clb – climb – набирати висоту, 2-D – two-dimensional – двовимірний, ABD – aboard – закордон.
Поряд з текстовими скороченнями трапляються також термінологічні скорочення. Різниця між ними в тому, що текстові скорочення вживаються для економії місця в тексті, в той час як утворення термінологічних скорочень – це необхідність використання коротких термінів [45, с. 132].
Характерною рисою термінологічної абревіації є те, що вживається вона лише в якості паралельних варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні. Багатокомпонентні терміни, підпадаючи під процес компресії, утворюють нові слова, які виражають ті ж ознаки, що і початковий термін:
Сo – mail – company mail – службова пошта, Co – mat – company material – службові матеріали, EPROM – Erasable Programmable Read Only Memory – запам’ятовуючий пристрій, STARS – Standard Terminal Arrivals – стандартний маршрут проходу в зону аеродрому, ABES – airbreathing engine system – повітряно-реактивна установка [50, с. 82].
Для термінологічного контексту характерною є семантико-синтаксична компресія, за якої полікомпонентна термінологічна одиниця функціонує в скороченому варіанті:
Керування за допомогою аеродинамічної поверхні – aerodynamic control, зусилля, спрямоване на ручку керування – stick force, двовимірне крило – 2-D wing.
Екстралінгвістичні фактори вказують на тенденцію вираження понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень [20, с. 149–150].
Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:
необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;
буквені скорочення є простішим способом для автора [22, с. 20].
Наступною тенденцією можна назвати побудову понятійного смислу терміна. Так, класифікацію авіадвигунів можна представити наступним чином:
Reciprocating engine – RE – поршневий двигун,
Turboprop engine – TE – турбінний двигун,
Jet engine – JE – реактивний двигун.
Такі терміни стають основою для виникнення ще складніших термінів та багатокомпонентних назв, де розповсюдження йде по лінії «рід – вид».
Наприклад, турбореактивний двигун – turboprop jet engine – TJE, турбореактивний двоконтурний двигун – turboprop jet dual – profile engine – TJDPE, турбореактивний двигун з форсажною камерою – turboprop jet engine with afterburner – TJEA.
Розглянуті скорочення однозначні в межах цієї терміносистеми, для них характерна одна особливість – стислість. Вживання абревіатур в якості заміни терміну значно простіше, ніж побудова термінів за допомогою звичайних способів, які використовуються [18, с. 12].
Проте кожне таке скорочення потребує попереднього пояснення, що означає кожна літера окремо і якому повному терміну відповідає абревіація в цілому. Внутрішня форма таких абревіатур втрачається значно скоріше, ніж загальновживані скорочення.
Таким чином, абревіація – багатопланове явище, яке потребує дослідження різних аспектів її утворення і функціонування в технічній термінології, і головним чином в авіаційній [17, с. 83].
2.2 Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень в галузі авіації
Головна задача скорочень – це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. Вимова абревіатур за часом звучання приблизно в 5 разів коротша відповідних понять, а при написанні економія ще більш вражаюча. Однак переваги такої економії вагомі лише тільки до того часу, поки ці абревіатури зрозумілі перекладачу та співрозмовникам.
Часто для перекладача, вживання абревіатур в мові або в тексті становить певну складність. Навіть при вживанні загальновідомих скорочень можуть виникнути серйозні питання. Наприклад, ECAC – European Civil Aviation Conference – Європейська конференція з питань цивільної авіації. В усному перекладі це звучатиме як «ЄКЦА», або як воно має звучати в мові українською мовою «ІКАК», ще одним прикладом може стати слово IATA – International Air Traffic Association – Міжнародна асоціація повітряних сполучень. В мові це слово звучатиме як «ІАТА», що буде зрозумілішим, ніж скорочення МАПС. Або AIC – Aeronautical Information Circular – Циркуляр аеронавігаційної інформації (ЦАІ) – та все ж таки це має бути «АІК» чи «ЦАІ»? Скоріше за все, в усіх цих наведених прикладах більше прав мають варіанти «ЄКЦА», «МАПС» та «ЦАІ», бо ми звертаємося до правил скорочення в українській мові, проте тут можна посперечатися, бо є міжнародні терміни, які відомі в усьому світі і є загальними [12, с. 133–134].    продолжение
--PAGE_BREAK--
За сферою вживання скорочення можна розподілити на декілька доволі об’ємних напрямків діяльності авіації:
Назви організацій, структур, нарад, наприклад: ICAO – International Civil Aviation Organization (ІКАО – Міжнародна Організація цивільної авіації), ESRO – European Space Research Organization (Європейська організація з космічних досліджень), ANC – Air Navigation Commission (АНК – Аеронавігаційний комітет), SCAA – State Civil Aviation Authority (ДС ЦА – Державна служба цивільної авіації), EANPG – European Air Navigation Planning Group (Європейська група аеронавігаційного планування – EANPG), HAI – Helicopter Association International (Міжнародна вертолітна асоціація).
Як видно навіть із невеликої кількості наведених прикладів, англійські абревіатури мають різні способи їх передачі на українську мову. Так, хоч ІКАО і має переклад на українську мову, який можна було б використовувати у вигляді абревіатури, тим не менш, в українській мові майже повністю збережена транслітерація [1, с. 56–57].
SCAA – один з не багатьох випадків, коли абревіація була перекладена не з англійської на українську, а навпаки.
А от абревіація EANPG, так само як і HAI – в українській мові відповідної абревіації не має. Широко практикується переклад аналогічних скорочень на українську мову в тій же фонетичній формі, в якій воно звучить на англійській.
Загально відомі і часто вживані скорочення, що використовуються при здійсненні польоту, організації повітряного руху тощо, наприклад: RVSM – Reduced Vertical Separation Minimum (скорочений мінімум вертикального ешелонування – RVSM), ATC – Air Traffic Control (керування повітряним рухом, КПР), AIP – Aeronautical Information Publication (збірка аеронавігаційної інформації, ЗАІ), CNS\ATM – Communications, navigation, and surveillance\air traffic management (зв'язок, навігація і спостереження організації повітряного руху), WGS – 84 – World Geodetic System – 1984 (Всесвітня геодезична система 1984).
Хоч цей розділ абревіатур доволі простий, проте, в процесі його перекладу багато хто зустрічає складнощі. В першу чергу це пояснюється політикою в минулому столітті, коли країни колишнього Радянського Союзу, в тому числі і Україна, були відрізані від світу і не були в курсі всіх подій та нововведень, що мали місце поза кордонами СРСР [35, с. 22].
Відомо, що при перекладі документів ІКАО та інших організацій на національні мови перекладачі мають справу з труднощами, вишукуючи відповідники в авіаційній мові тієї чи іншої країни. Звичайно зараз відповідні прогалини заповнюються, але втрачені роки не повернути.
І якщо переклад усний труднощів майже не викликає, то абревіатури та скорочення стають неабиякою перешкодою в перекладі. Так, навіть досить досвідчені перекладачі плутаються в таких абревіатурах як КПР, ОПР, ОрПР, часто виконуючи неправильний переклад, який призводить до перекручення смислу, втрати часу та інших факторів.
КПР – керування повітряним рухом, ATC – Air Traffic Control; ОПР – обслуговування повітряного руху, тобто ATS – Air Traffic Service, а ОрПР – Організація повітряного руху, тобто ATM – Air Traffic Management [37; 169].
Головним помічником в цій ситуації може стати для перекладача Документ ІКАО 9713 «International Civil Aviation Vocabulary» («Словник міжнародної цивільної авіації»), що був опублікований в 1998 році і замінив Документ 9294 «ICAO Lexicon» («Збірка термінів ІКАО») 1986 року.
Абревіатури ІКАО, Євроконтролю та ФАА США.
Безумовно, більша частина абревіатур вживається в однаковому вигляді як в документах ІКАО, так і Євроконтролю і ФАА США. Проте існують відмінності. В основному ця різниця стосується самих понять та термінів, але оскільки багато з них вживаються в скороченому вигляді, то заслуговують на те, щоб про них згадати. Так, скорочення ACC – Area Control Centre – місцевий диспетчерський центр, що вживають і ІКАО, і Євроконтроль, в американському варіанті звучить як ARTCC – Air Route Traffic Control Centre.
Другий варіант – однакові скорочення в різних організаціях означають різні поняття. Так, «CAP» в Євроконтролі це просто «capacity», а в ІКАО – це Continuing Airworthiness Panel (Група експертів з питання збереження льотної придатності). Проте існують такі скорочення, які є однаковими для всіх організацій та служб аеропорту – pax – passenger – пасажир, PETC – pet to cabin – тварини в салон, M – mail – пошта, DEST – destination – пункт призначення, NOTOC – Notification to captain – оповіщення КПС про небезпечний вантаж тощо [50, с. 80–81].
Окремо слід згадати скорочення, що використовується при веденні радіотелефонного зв’язку між пілотами та диспетчерами. Їх небагато, і це – приємно. Оскільки однозначність вживаної фразеології – це одна з вимог, то два однокових скорочення зустріти неможливо. Досить повний список скорочень можна знайти в методичному посібнику «Правила і фразеологія здійснення радіозв’язку на англійській мові між екіпажем ПС та диспетчерами КПР». Проте трапляються іноді казуси. Був один випадок, коли штурман після вказівки диспетчера «Climb to altitude 6000 feet Victor Mike Charlie», починав перегортати сторінки збірника в пошуках позивного VMC, хоча це лише означає «visual meteorological conditions» [39, с. 86].
Технічні скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування знайомих і не дуже знайомих людей [51, с. 142].
Перекладачі, що працюють з повідомленнями AFTN та SITA, знають, що абревіатури в них складають значну частину тексту. Вони починаються з адреси, що складається з восьми літер в протоколі AFTN, та з семи знаків в форматі SITA. AFTN є мережею для координації з питань виконання польотів і обслуговування повітряного руху, використовують загальновідомі скорочення, особливо в повідомленнях про рух ПС (повітряного судна): MTV – movement – рух, FPL – flight plan – план польоту, ARR – arrival – прибуття, DEP – departure – відправлення, DLA – delay – затримка, CNL – cancel – скасовування тощо. Наряду з ними використовуються багато інших, наприклад: ISO – instead of – замість, YR – your – Ваш, твій, ADZ – advise – порада, FLT – flight – політ, N – and – і, TKS – thanks – дякую, BRGDS – best regards – з найкращими побажаннями, з повагою.
SITA, яка вирішує більшою частиною комерційні питання, має свої скорочення. Наприклад, ALL IN – all inclusive – все враховане, EXCL – excluding – виключати, POS – positioning – місцеположення, C – cargo – вантаж, PAX – passengers – пасажир, М – mail – пошта та ін. [43, с. 221].
2.3 Фонетичні особливості англійських скорочень та абревіатур
Вживання скорочень та скорочених словосполучень є широко розповсюдженим явищем в англо-американській технічній та професійній літературі. Зустрічаються три види скорочень: буквені скорочення, складові скорочення та урізані слова. Розглянемо кожну з категорій.
Буквені скорочення утворюються з початкових літер скорочених слів та словосполучень. Такі ініціальні скорочення слів вимовляються повністю як слово – оригінал:
р
сторінка
c
катод
B
багаж
a
повітряне судно
d
лобовий опір
b
азимут, пеленг
Скорочення словосполучень вимовляються частіше всього по літерах, відповідно до їх алфавітної назви:
e.m.f. [i: em ef] = electromotive force
електрорушійна сила
T.U.C. [ti: ju: si:] = Trades Union Council
рада трейд – юніонів
s.f. [es ef] – signal frequency
частота сигналу
В деяких випадках початкові літери скорочення співпадають і утворюють як би нове слово, яке вимовляють відповідно до англійських норм вимови [52, с. 44]:
UNESCO [ju:'neskou]
United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization – Організація ООН з питань освіти, науки і культури
UNO
United Nations Organization – Організація Об’єднаних Націй
UFO
Unidentified Flying Object – нерозпізнаний літальний об’єкт
INCERFA=uncertainly phase
ІНСЕРФА, стадія перервності
METAR
Регулярні авіаційні зведення погоди, МЕТАР
Буквені скорочення номінативних словосполучень можуть приймати закінчення множини – букву – s (іноді її відділяють від скорочення апострофом, щоб уникнути злиття), а також закінчення присвійного відмінку – ‘s:
С. R. Т. 's = cathode rаy tubes
електроно-променеві трубки    продолжение
--PAGE_BREAK--
C.O.'sRV = Commanding Officers’ Rendezvous
зустріч командуючих
Серед буквених скорочень існує значна група скорочень стійких латинських словосполучень типу:
a.m.[ei em] = ante meridiem
до обіду
p.m.[pi: em] = post meridiem
посля обіду
Деякі з них перетворилися лише в символи, які при читанні передаються повним англійським варіантом [14, с. 17–18]:
i.e. = id est
(читається that is) тобто
e.g. = exempli gratia
(читається for example) наприклад
В мові існують ще ряд напівскорочень словосполучень, в яких буквеному скороченню підлягає лише перший елемент. При читанні цей скорочений елемент вимовляється як в алфавіті:
R-wire = ring wire
дріт, з’єднаний з дзвоником
A-bomb= Atomic bomb
атомна бомба
H-bomb = Hydrogen bomb
воднева бомба
A-pole
А – подібна опора
Складові скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучення. Склади утворюють злите написання і читаються як самостійне слово [10, с. 80]:
Benelux = Belgium, Netherlands, Luxemburg
Бельгія, Нідерланди, Люксембург
Warcor = war correspondent
військовий кореспондент
Chemurgy = chemistry metallurgy
галузь хімії
Іноді, особливо в американській літературі, зустрічаються об’єднання початкового складу першого елементу і останнього складу другого елементу словосполучення: BOMRON = Bomber squadron – ескадрилія бомбардувальної авіації.
Урізані слова. При такому способі скорочення можуть відпадати:
початкова частина слова, причому та частина, що залишилася, читається як нове слово:
chute – parachute – парашут;
bus – omnibus – автобус.
кінцева частина слова:
min – minute – хвилина;
fig. – figure – малюнок, креслення;
sub – submarine – підводний човен.
середня частина слова:
ry – railway – залізна дорога;
ft – foot – фут.
окремі елементи слова, головним чином, початкові літери:
opnl– operationa l – експлуатаційний;
hb– haemoglobin – гемоглобін.
Три останніх типи скорочень читаються як повно буквені слова. Урізані слова можуть утворювати словосполучення:
Sp. gr.– specific gravity – питома вага;
at. wt.– atomic weight – атомна маса [16, с. 38].
Список скорочень як правило завжди подається в кінці кожного словника.
Проте слід пам’ятати, що внаслідок широкого вживання скорочень в англійській мові існує багато омонімічних скорочень, що вимагає від перекладача бути уважним і правильно обирати потрібний варіант, наприклад:
ЕР = electric primer
EP = equipment part
ЕР = extreme pressure
EP = earth plate
электричний запал
склад технічного майна
граничний тиск
пластина заземлення
Написання скорочень не є стабільним. Одні і ті ж скорочення пишуться і прописними, і строковими літерами, іноді вони розділяються крапками або вертикальними рисочками, наприклад s.s або s\s = steamship – пароплав, іноді вони пишуться разом [22, с. 23].
Як ми бачимо, частина скорочень (графічних скорочень) вживається тільки на письмі, а в усному мовленні їм відповідають повноцінні слова. Інші скорочення вживаються як на письмі, так і в усному мовленні, і в такому випадку ми маємо справу вже з одним з видів словотворення [23, с. 46].
Неологізм, що виник, може існувати поряд з повноцінним словом, наприклад:
chute
parachute – парашут,
а іноді може і витісняти його, наприклад:
bus (omnibus) – автобус;
cinema (cinematograph) – кінематограф.
При перекладі скорочень потрібно враховувати те, що в українському науково-технічному та професійних стилях скорочення слова використовується значно рідше і тому багато англійських скорочень необхідно розгортувати в повні слова [24, с. 15].
Отже, висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.
3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів
3.1 Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіаційних текстах
Часто перед перекладачем виникають різні проблеми при перекладі текстів різноманітної тематики, а особливо при перекладі фахових текстів, таких як авіаційні.
Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають перед перекладачем, а саме:
Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 10 понять:
авіаційний компресор
авіаційний корпус
автомат Калашникова
автомобільний кран    продолжение
--PAGE_BREAK--
адміністративний комітет
антрацит кулак
артилерійський компас
артилерія корпуса
астрономічний календар
армійський корпус [53, с. 77].
1. Неважко помітити, що навіть в спеціальному тексті не завжди можна бути певним в правильності вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [50, с. 81].
Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.aircraft identification subfield – підполе розпізнавального індексу ПС; 4.alarm indication signal – сигнал тривоги.
2. Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному: AF – audio frequency – звукова частота, A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок, A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху, ATAS – automated traffic advisory service – автоматизоване консультативне обслуговування повітряного руху.
Отже, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного поля, проте складність в тому що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [46, с. 198].
3. Як правило, абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця. Зустрічаються, проте і ті, які співпадають з повними словами з іншим значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадінні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації, bite – кусати; CAT – civil air transport – цивільний повітряний транспорт, cat – кішка; COP – change – over point – пункт перемикання частоти зв’язку, cop – коп, поліцейський.
4. Також слід пам’ятати про те, що скорочення «старіють», як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в «рідковживані слова» і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.
ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення про авіаційну подію – зараз ця абревіатура майже не використовується в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500 [40, с. 141].
3.2 Методика розшифрування англійських скорочень на українську мову в науково-технічній літературі
Загально відомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах.
Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень [18, с. 12].
При роботі з скороченнями широко використовується термін «розшифровування», який зазвичай розуміють як:
процес встановлення корелята (нескороченої форми);
значення самого кореляту конкретного скорочення.
Проте значення скорочення не завжди співпадає зі значенням корелята. Тому термін «розшифровування» – не тільки встановлення кореляту, але й визначення значення певного скорочення в конкретному тексті [43, с. 174].
Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи:
Аналіз контексту.
В більшості випадків скорочення при першому його вживанні в певному тексті зазвичай супроводжується розшифровуванням. Тому, якщо характер роботи вимагає ознайомлення не з першим, а з наступними розділами тексту і в них виявлено невідомі скорочення, необхідно проглянути попередні розділи тексту, особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не вказана.
2. Використання словників скорочень та інших допоміжних матеріалів та довідників. Хоч встановлення значення скорочення за допомогою словника може здатися на перший погляд самим надійним та ефективним способом, насправді тут існує ряд обмежень та недоліків. Оскільки скорочення відносять до числа найрухоміших елементів лексики, словники скорочень втрачають свою актуальність значно швидше, ніж будь-які інші лінгвістичні словники. У зв’язку з цим, в сучасній літературі можна зустріти немало скорочень, які ще досить не знайшли відображення в словнику. При роботі з словником слід пам’ятати наступне:
перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити відповідно до контексту, до якої галузі знань відноситься скорочення;
для правильного перекладу необхідно мати в розпорядженні білінгвістичний загальний та термінологічні словники;
одномовні словники містять лише пояснення, а це може призвести до помилки [44, с. 140–141].
Аналіз структури скорочень.
Цей метод дійсний лише для скорочень зі складною структурою. В склад скорочень можуть входити не лише літери, а й додаткові знаки – крапки, лінії тощо. Для правильної розшифровування таких скорочень необхідно знати їх функції в тексті. Наявність крапки чи її відсутність, як правило, не впливає на значення скорочення. Лінія ж може виконувати ряд функцій:
означати межі слів та частини слова (a\c – aircraft – літак, F\C – flight control – керування польотами, A\F – air fright – авіаційний вантаж, С\L – centerline – осьова лінія, a\w – all – weather – все погодний; той, що працює в складних метеорологічних умовах, A\W – area width – ширина зони).
замінює прийменники та сполучники (L\A – lighter than air – легше повітря, A\G – air – to – ground – повітря – земля, U\S – unserviceable – непридатний для експлуатації.
давати додаткову інформацію до основної частини (DSC\0 Deputy Chief of Staff, Operations – замісник голови штаба з оперативних питань).
В круглих дужках завжди міститься додаткова інформація до основної частини скорочення. Дефіс зазвичай означає межі слів та словосполучень в кореляті [46, с. 153].
4. Використання аналогій.
Використання аналогій пов’язано з аналізом структури скорочення і вживається як допоміжний метод, так як може забезпечити лише приблизне розуміння скорочення.
Наведена класифікація методів розшифровування скорочень досить умовна.
В принципі аналіз контексту є необхідною умовою розуміння будь-якого тексту; використання методу аналогії вимагає аналізу структури речення, тому на практиці не можна уникнути використання комбінації із вказаних методів.
APDR – Airline Passenger disturbance report – Повідомлення пасажира про правопорушення на борту повітряного судна авіакомпанії [38, с. 110–111].
3.3 Передача англійських скорочень українською мовою
Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Значна кількість скорочень, що вживаються в англійській науково-технічній літературі, є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Так, скорочення (а.) представляє близько трьох десятків термінів, з яких, зокрема: acceleration – прискорення, розгін, absolute – абсолютний, accommodation – пристосування, розміщення, розподіл, administration – адміністрація, управління, aircraft – літальний апарат, повітряне судно, ampere – ампер, amplitude – амплітуда, angstrom – ангстрем, anode – анод, area – площа, зона, простір, тощо [52, с. 44].
Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом – назвою такого ж референта мовою переклада, а при відсутності відповідного референта – часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці – співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.
Для англійських абревіатур характерна омонімічність. Омонімічними можуть бути й дво-, три – чи чотири літерні скорочення: inf – infant – дитина, inf – information – інформація, AD – attention device – пристрій сигналізації, avalanche diode – лавинний діод, AC – absolute ceiling – абсолютна стеля, aerodrome control – керування в зоні контролю, air carrier – авіаперевізник, altocumulus – висококупчасті хмари, ACP – acceptable message – повідомлення про приймання, aerodrome control point – аеродромний диспетчерський пункт, BA – beam approach – заходження на посадку за маяком, blind approach – заходження на посадку за приладдям, breaking action – гальмування, спрацювання гальма, CP – co-pilot – другий пілот, centre of pressure – центр тиску, control panel – панель керування тощо. Отже, ми бачимо, що повні форми термінів можуть належати до однієї і тієї ж галузі (в нашому випадку сфера авіації), що значно ускладнює ситуацію для перекладача та його становище. Для визначення таких скорочень необхідно часто враховувати широкий контекст [44, с. 132–133].
Оскільки скорочення представляє певне повне слово або словосполучення, то існує чотири основних способи їх передачі на цільову мову, хоча насправді їх більше – два з яких є власне перекладом (за допомогою відповідного скорочення або повного слова чи словосполучення), а два – транс – кодування (самого скорочення чи відповідного слова чи словосполучення) [35, с. 22].    продолжение
--PAGE_BREAK--
Перерахуємо ті способи перекладу, які часто використовуються саме в сфері авіації для перекладу абревіації:
Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або інакше кажучи переклад відповідним скороченням.
Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).
Передача буквеної форми англійського скорочення (транслітерація).
Передача фонетичної форми англійського скорочення (транскрипція).
Описовий переклад.
Створення нового українського скорочення.
Метод прямого запозичення [6, с. 137].
В результаті дослідження матеріалу 584 прикладів, розподіл способів перекладу можна представити графічно (таблицею):
Спосіб перекладу
Кількість прикладів
Відсоток від загальної кількості
Передача відповідним скороченням
71
13
Переклад повною формою
89
15
Транслітерація
112
19
Передача за допомогою транскрипції
95
16
Описовий метод
105
18
Створення нового українського скорочення
67
11
Метод прямого запозичення
45
8
1. Переклад відповідним скороченням. Передбачає наявність еквіваленту в українській мові. Краще за все, коли це вже усталена одиниця в мові. В мові перекладу скорочення може бути побудоване за тією ж моделлю, що й у мові оригіналу (наприклад, АJЕ – ПРД «повітряно-реактивний двигун»), або за іншою моделлю (наприклад, coul – КЛ «кулон», blstg pwd – ВР «вибухова речовина»). Такі скорочення зазвичай зафіксовані у словниках скорочень. Таких скорочень доволі багато: CAD – Computer-Aided Design – САПР – Система автоматизованого проектування; RCS – Radar Cross Section – ЕПР – Ефективна площа розсіювання повітряної цілі; VLSI (Very Large Scale Integration) – НІС – Надвелика Інтегральна Схема.
Цей спосіб досить популярний в науково-технічному тексті, особливо при передачі фізичних величин, одиниць вимірювання. Якщо на перший погляд спосіб досить простий, то насправді це не так – він приховує деякі складнощі. Оскільки деякі назви фізичних величин та одиниць вимірювання створенні за допомогою інтернаціональних коренів, при передачі можливі помилки (mmf – micro microfarads перекладається не ммф, а пФ – пікофаради). При використанні саме такого способу перекладу, необхідно напевне знати еквівалент в українській мові тій абревіатурі, яка перекладається з англійської мови [14, с. 26].
Розглянемо ряд прикладів саме авіаційних скорочень, які передаються на українську мову відповідниками: AAV (autonomous air vehicle) – автономне ПС, ACFT (aircraft) – ПС (повітряне судно), ACC (area control centre) – РДЦ (Районний диспетчерський центр), AGC (automatic gain control) – АРП (автоматичне регулювання підсилення), AFRAA (African Airlines Association) – АФРАА (Асоціація африканських авіакомпаній), APU (auxiliary power unit) – ДСУ (допоміжна силова установка), ARP (aerodrome reference point) – КТА (контрольна точка аеродрому), ASI (atmosphere standard international) – МСА (міжнародна стандартна атмосфера), ATC (air traffic control) – КПР (керування повітряним рухом), CRT (cathode – ray tube) – ЕПТ (електронно – променева трубка), FIR (Flight information region) – РПІ (район політної інформації) [60, с. 201].
Переклад відповідною повною формою слова або словосполучення:
Цей спосіб використовується тоді, коли у мові перекладу відсутнє відповідне скорочення, причому для перекладу необхідно визначити повну форму скорочення у мові оригіналу (за словником або текстом оригіналу). Якщо в оригіналі скорочення вживається кілька разів, перекладач може ввести у текст перекладу відповідне скорочення у дужках після подання повної форми скорочення і далі у тексті перекладу вживати відповідне скорочення українською мовою [69].
GA – general aviation – авіація загального призначення, GA – gliding angle – кут планерування, GHA – Greenwich hour angle – гринвіцький часовий кут, EURACA – European Air Carriers Assembly – Асамблея європейських перевізників, ESRO – European Space Research Organization – Європейська організація з космічних досліджень, FA – fan marker – віяловий маркер, DTS – data transfer system – система передавання даних, DOC – direct operating costs – прямі експлуатаційні витрати, DUR – duration – тривалість, EAP – effective air path – діюча повітряна траса.
Повна форма скорочення звичайно перекладається якомога точніше за допомогою калькування так, щоб з відповідної перекладеної повної форми можна було утворити скорочення: ESA – European space Agency – Європейська космічна агенція – ЄКА, FAR – Federal Aviation Regulations – федеральні авіаційні правила – ФАП. Однак іноді у певних випадках доводиться відходити від дослівного перекладу з тим, щоб врахувати норми мови перекладу та повніше передати зміст скорочення: TFD – time frequency dissemination – передача по радіо сигналів точного часу та частот, FAL – facilitation of international air transport – спрощення формальностей при міжнародних повітряних перевезеннях, FAF – final approach fix – контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку, GCA – ground controlled approach system – система заходження на посадку за командами з землі.
3. Транскодування (транскрибування чи транслітерування) скорочення:
Якоїсь певної закономірності щодо вибору між транскодуванням та перекладом повних форм відповідних скорочень, очевидно, немає, однак слід зауважити, що існує тенденція до транскодування англійських широко вживаних скорочень, що позначають великі організації, агентства, об’єднання, організації тощо.
ICAO – International Civil Aviation Organization – ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації, AEROSAT – Aeronautical Satellite Council – АЕРОСАТ – Рада з використання супутників для потреб авіації, AFIL – air-filed flight plan – АФІЛ – переданий з борту план польоту, AIKMA – International Association of Aircraft Manufacturers – АІКМА – Міжнародна асоціація конструкторів авіаційної промисловості, INSERFA – uncertainty phase – ІНСЕРФА – стадія непевності.
В результаті такого прийому передачі абревіатур народжується не мотивована з точки зору МП одиниця: англ. EUROCONTROL – European Organization for the Safety of Air Navigation, досить закономірне скорочення в МП, якщо перекласти його на українську, то отримуємо ЄОЗБА – Європейська організація із забезпечення безпеки аеронавігації [70].
Про транслітерування говорять і по відношенню до абревіатур, які є тільки за походженням складноскороченими словами: telemetry – дистанційні вимірювання – телеметрія, stator – статор, spindle – шпиндель – шийка вала, simplex – симплексний зв'язок, vocoder – voice coder – вокодер, opcode – опкод – операційний код.
4. Транскодування повної (вихідної) форми відповідного скорочення.
Транскрипція вихідної форми допустима лише в тих випадках, коли це скорочення є назвою організації, агентства, компанії, тобто не має відповідника в мові на яку перекладають. Так, наприклад, BOAC (British Overseas Airways Company), авіаційна компанія, на українській називають її Брітіш оверсіс еруейтз компани. Також цей спосіб використовується при передачі акронімів на українську мову. Наприклад, англійських акронім EAGLE (elevation angle guidance equipment) передається як «Ігл», тобто передається вимова самого слова, яка просто співпадає зі словом, що позначає птаха – орел, TAIL – tail wind – ходовий вітер, STAR – standard terminal arrival route – стандартний маршрут входження в зону аеродрому, MAP – modular avionics packaging – модульне компонування бортової радіоелектронної апаратури.
Такі способи використовуються, але рідко в авіаційних текстах, окрім хіба що назв різноманітних фірм та авіаційних підприємств в різних країнах світу. Назви авіакомпаній можуть транслітеруватися – WIZZ Air – ВИЗ Еір, KLM – Кей Ел Ем.
Використовується також перенос скорочення у його оригінальній формі у текст перекладу, нерідко у сполученні з пояснювальним загальним словом: DIP – корпус типу DIP, SPADE system – система SPADE – супутникова система станційного доступу з частотним ущільненням незакріплених каналів. Найчастіше перенос оригінальної форми скорочення до тексту перекладу використовується тоді, коли у мові відсутній адекватний відповідник [53, с. 78].
5. Описовий метод.
Описовий метод використовується в тих випадках, коли в мові на яку перекладають, не існує еквівалента. В такому випадку доводиться звертатися до розгорнутого опису слова. Наприклад, DEPA – deportee accompanied – депортований з супроводженням, DEPU – deportee unaccompanied – депортований без супроводження, INAD – особа, якій відповідними органами відмовлено у праві на в’їзд до держави. До такого способу в авіаційних текстах вдаються рідко, так як авіаційні тексти мають перш за все бути лаконічними та економними, але часто такі слова зустрічаються в відділах перевозок пасажирів. Описовий метод повністю має виявляти технічну сутність скорочення, наприклад: WIDE – Wide-angle Infinity Display Equipment – призначена для наземних тренажерів широко кутова система, що сприймає інформацію від ЕОМ [51, с. 112].
Створення нового українського скорочення.
Цей спосіб полягає в перекладі кореляту англійського скорочення і створенні на базі перекладу відповідно до закономірностей української абревіації нового скорочення в українській мові. Так, розглянемо декілька прикладів: SHF – superhigh frequency – надвисока частота – НВЧ, RWY – runway – злітно-посадкова смуга, RRS – radio relay station – радіорелейна станція – РРС, RESA – runway end safety area – кінцева зона безпеки ЗПС, PNL – perceived noise level – рівень сприйманого шуму – РСШ, PPI – plan position indicator – індикатор кругового огляду – ІКО, PWM – pulse width modulation – широтно-імпульсна модуляція – ШІМ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
7. Методом прямого запозичення на українську мову можуть перекладатися марки літальних апаратів: B737–200, ATR-42, DC-8–54, авіаційних двигунів: RTM322, TRE331–14, JT15D-4, пілотажно-навігаційного обладнання: AN/AC182, LRN500, ASR360 [53, с. 79].
Отже, підсумовуючи дослідженні лексеми та їх переклад, можна сказати, що мають місце різні способи перекладу скорочень в авіаційних текстах, проте рідше зустрічаються останні два – це метод прямого запозичення на українську мову та створення нового українського запозичення. Найпопулярніший спосіб перекладу – це спосіб транскодування та описовий, це зумовлено тим, що в українській мові ще не існує відповідників, оскільки авіаційна терміносистема ще знаходиться в стадії розвитку, тому зручніше транскодувати мовну одиницю або описати процес або дію, яку вона передає з метою повного та правильного її розуміння.
Висновки
В роботі ми спробували дослідити лінгвістичні особливості абревіатур та скорочень в авіаційних текстах, та визначити проблеми, що виникають під час процесу передачі їх з англійської мови на українську та навпаки.
Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень. Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення із повною основою іншого.
1. У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур.
У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру. Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз.
Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем вживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіційно-ділового.
У тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору.
2. Активна співпраця лінгвістів та професіоналів інших галузей науки говорить про необхідність багатоаспектного аналізу спеціальної термінології.
Природа побудови та вживання скорочень різноманітна. Буквені скорочення широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів.
Текстові скорочення вживаються при частому повторенні терміна з метою організації більш стислого та зв’язного тексту. Розповсюдженні також скорочення за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. Поряд з текстовими скороченнями знаходяться також термінологічні скорочення.
3. Характерною рисою термінологічної абревіації є те, що вживається вона лише в якості паралельних варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні.
4. Екстралінгвістичні фактори вказують на тенденцію вираження понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень.
Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:
необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;
2) буквені скорочення є простішим способом для автора.
Технічні скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування фахівця-перекладача.
5. Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок.
Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному. Абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця.
6. Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень.
Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи: аналіз контексту, використання словників скорочень та інших допоміжних матеріалів та довідників, аналіз структури скорочень, використання аналогій.
Перерахуємо ті способи перекладу, які часто використовуються саме в сфері авіації:
Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або інакше кажучи переклад відповідним скороченням.
Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).
Передача буквеної форми англійського скорочення(транслітерація).
Передача фонетичної форми англійського скорочення (транскрипція).
Описовий переклад.
Створення нового українського скорочення.
Метод прямого запозичення.
Необхідно підкреслити, що система скорочень в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико – семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної.
Висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.
Список джерел
Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. –
92 с.
Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 288 с.
Апполова М.А. Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2004. – 329 с.
Апполова М.А. Scientific English: Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 1977. – 136 с.
Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 2002. – 240 с.
Балонєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури. – Житомир: Житомирський державний університет, 2004. –
25 с.
Банкевич Л.В. К вопросу о соотношении лексико-семантических и тематических групп // Семантика слова и предложения. – М.: Высшая школа, 1981. – 112 с.
Бархударов Л.С. Контекстное значение слова и перевод. – М.: Московский педодогический институт иностранных языков, 2004. – Вып. 238. – С. 78 – 92.
Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 237 с.
Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / Под ред. Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.
Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с английского языка на русский. – М.: УРАО, 2003. – 208 с.
Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц: Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1975. – 278 с.
Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. – М.: Русский язык, 1980. – 320 с.
Виноградов В.С. Введение в переводоведение. – М.: Издательство института общего среднего образования РАОГод, 2001. – 224 с.
Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Р Валент, 2006. – 360 с.
Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Дис. кандидата филологических наук: 15.04.01 – М., 2005. – 279 с.
Галкина Е.Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык. // Россия и Запад: диалог культур. – М., 2005. – №4 – С. 17.
Гончаров Б.А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе // Теория и практика перевода. – Киев, 1991. – №17. – С. 143 – 151.
Гутнер М.Д. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Наука, 1982. – 157 с.
Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода: Дис. … доктора педагогических наук: 24.09.01 – М., 2004. – 190 с.
Енікєєва С.М. Телескопія як основа утворення нових дериваційних засобів англійської мови // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологчні науки. – Запоріжжя, 1998. – №1. – С. 46 – 48.
Зражевская Т.А., Беляева Л.М. Трудности перевода с английского на русский. – М.: Международные отношения, 1972. – 140 с.
Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: В 2 ч. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 272 с.
Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. – К.: Політична думка, 1997. – 300 с.