ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Факультет філології та журналістики
Кафедра журналістики
КУРСОВА РОБОТА
Критерії професіоналізму ведучих теленовин
( на прикладі телеканалу 1+1)
Виконала:
Парсяк К.В
студентка ЖДВ 05 Б
Науковий керівник:
Кліменко С.С.
Донецьк 2008
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин
1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром
1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення (на прикладі телевізійної службі новин каналу 1+1)
2.1 Майстерність телеведучих: від і до. Персоналії службі ТСН
2.2 Методи професійного викладу телевізійних новин (телевізійної службі новин каналу 1+1)
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.
По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.
По-друге, даємо повну характеристику професії – ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.
Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.
По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.
У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.
Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).
У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.
Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.
Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин
Інформаційні програми на телебаченні відзначаються як головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних передач залежить від процесу одержання аудиторією щоденної інформації й професіоналізму ведучих та журналістів телевізійної служби новин. Вони зображують головну частину інформаційного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу та відображає її в контексті телемовлення. «Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії».
Слід зазначити, що сьогодні в українському суспільстві існує великий попит на телевізійні новини. Як відомо, першою спробою створення професійних теленовин в Україні, став проект Міжнародного медіа центру «Вікна». У 1993 році українські журналісти проходили стажування на телерадіокомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля та інформаційне агентстві Reuters. Цей навчальний курс підвищив професійність українських журналістів, відповідно до західних стандартів об’єктивного відображення дійсності на телеканалі.
«З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За чотири – п’ять років у медіа бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною».
Необхідно зазначити, що сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються подібними рисами:
постійним розширенням спектра інформації;
розширенням тематики;
гостротою і актуальністю тем;
прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;
збагаченням лексики;
свободою та професіоналізмом ведучого/ модератора;
Відповідно до визначеної теми курсової роботи ми більш детально розглянемо останній пункт зазначеного переліку. На початку дамо повну характеристику професії журналіст-ведучій теленовин.
1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром
«Щоб стати телевізійним ведучим, не… потрібні якісь виняткові риси особистості, скоріш необхідна відсутність деяких рис, які телеекран незмінно оголює».Театральний критик А.Свободін
Журналіст телебачення, що починав колись репортером у телевізійній програмі, згодом може зайняти вищу посаду в ієрархії престижу. (Престиж забезпечується поточною появою на екрані з найважливішими новинами дня.) Загалом сучасне телебачення має у своєму складі сім одвічних амплуа телевізійного журналіста, що і створюють центральну ланку в мережі побудови телевізійного каналу:
репортер;
інтерв'юер;
коментатор;
оглядач;
модератор;
шоумен;
ведучий новин;
Згідно з впровадженими законами інформаційної журналістики, телеведучий — це не лише людина, що «відображає події дня». Разом із новинами ми одержуємо якесь психологічне підживлення або навпроти, відчуваємо його відсутність.
Згадаємо часи коли радянські ведучі освоювали мікрофон, і ще ніхто не писав книжок про електронні дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов'язаний нести з екрана кращі риси своїх сучасників. Доброзичливість, делікатність, чарівність, внутрішній такт дикторів того часу викликали довіру. Віра й симпатія, що переросли для декількох поколінь телеглядачів у потребу бачити телевізійних ведучих на екрані постійно. Як зауважувала В. М. Леонтьева – диктор радянського телебачення, — «Спілкування! Альфа й омега дикторської професії. Я розуміла, що від мого внутрішнього стану залежить деякою мірою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефірі диктора, що йде на ешафот", — от перші рекомендації, виведені не сухою теорією, а перевірені на практиці.
Професія диктора така, що він може вчитися майстерності в драматичного актора, музиканта, у конферансьє. Природа спілкування актора на сцені зі своїм партнером інша, чим, скажемо, у диктора зі своїм співрозмовником. Диктор – це та людина, що поєднує глядачів з телебаченням у єдине ціле. Часи змінилися, професія диктора стала більш поширеною, та професійно досконалою. Старі поняття та визначення набули нового значення. Видатні диктори стали іменуватися – ведучими теленовин. Але головна сутність професії телеведучого, залишилась не змінною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. – М.: З РИП – холдинг,2002
Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довіри: «один з нас». «Він тримається вільно, але не розв'язний. Упевнений у собі, але не самовпевнений. Голос і погляд – інструменти, на яких він майстерно грає». Він виконує не лише інформаційну функцію, але й інтегративну — поєднує, консолідує аудиторію. Ведучий – завжди уособлення спокою й стабільності. Складне завдання – давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують саме об'єктивну, саме правдиву, саме свіжу та необхідну інформацію. [2] Муратов С.А. -М. Підручник/ «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром»
Конкретизуючи проблему взаємодії інформаційного каналу і його аудиторії, цілком доречно звернутися до хрестоматійно відомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунікації, Сукупність цих елементів виглядає таким чином: «Хто повідомив – що – по якому каналу – кому – з яким ефектом». В елементі «хто повідомив», важливі принаймні два фактори, що характеризують джерело інформації: його «солідність», авторитет, кредит довіри в аудиторії; тип особистості журналіста, особливості його подання й власної ролі в діяльності даного засобу інформації, а також про значення ЗМІ в долях суспільства, країни.--PAGE_BREAK--
Телеведучий сприймається як «учитель» людства. Як відомо, репортера годують ноги, аналітика – голова, а ведучі теленовин виразно читають тексти, відрізняючись від старих дикторів тим, що розуміють їхній зміст. Розуміння – важливий компонент. За нього телеведучі у США одержують більше репортерів, хоча вони «тільки» читають текст і беруть участь у його підготовці, у компонуванні випуску. [3]
Новина для телеведучих – гнучкий матеріал, що не досяг свого потенційного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матеріал і оформити його відповідно до професійної техніки. З «сухого» достовірного повідомлення, йому необхідно побудувати насичений текст (підводка до сюжету). Сьогодні заохочується аргументований, зважений, спокійний підхід до подій. Позиція ведучих новин – у жодному разі неповинна бути моралізаторською, містити оцінку фактів. У новинах не місце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у відносинах із владою так само обов'язково, як і у всіх інших випадках. Інколи у інформаційному повідомленні все ж- таки простежується оцінка журналіста, його інтерпретація та відношення. Вона не обов'язково виражена прямо, через необхідність об'єктивної оцінки. Але судити про неї можна потому, яке місце в блоці новин займає повідомлення, скільки часу або місця йому приділено, і відповідно якими засобами донесене до аудиторії глядачів — майстерно підготовлено телеведучим новин. Наскільки переконливий ведучий і чи підходить він під критерій довіри з боку телеглядачів. [4]. Кузнєцов Г.В.-М. Підручник/ «Так працюють журналісти ТВ»
Психологи з'ясували, що по наявності (або відсутності) наступних трьох компонентів – воля, інтелект, совість, людина робить висновки, судження про оточуючих людей. За цими параметрами люди судять і про ведучих новин. І від цих же трьох величин залежить, виявляється, їх рейтинг. «Репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися залежно від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий – суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення в класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шановних гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто й невимушено». У зарубіжній журналістській галузі, згодом навіть народилася окрема течія до подібної поведінки ведучих – так зване емоційне « happy talk». Зокрема ранкові ведучі теленовин отримали своє особисте поняття « fancy factor». Все це знаменувалося боротьбою американських та британських власників за високі рейтинги телеканалів.
У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач – розважати, завжди виглядати по товариські, дружньо, у най неформальному стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску.
Але останнім часом обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово наближаються «до більш персоніфікованої подачі», тобто ведучі тримають ефір на більш «товариських» відносинах. «Авторитетність є також, однак загальні манери поступаються на користь манер на кшталт шановного чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити в те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного».
Деякі телекомпанії США свого часу намагалися зробити ставку на молодих ведучих, але потім довелося повернутися до людей середнього віку. Бо глядачі відносяться до них з більшою довірою та повагою. (У нас літні ведучі асоціюються з політикою минулого, тому їх місце займають молоді працівники). Відомий американський журналіст Волтер Кронхайт запровадив термін «anchorman», тобто ведучий – зірка. «Людина-якір», anchor man (woman) – тобто той, на кого можна покластися, хто «зачіпає» глядача й притягає до телеекрана.
Що до Великої Британії, то тут віддають свою перевагу терміном «newsreader», «newscaster», що значно відрізняється від стилю новин американських ведучих новин. Британські телевізійні ведучі виглядають авторитетно і не дозволять своїм емоціям прикрасити повідомлення. Американські ведучі – зірки, які і ведуть новини, і коментують їх». Термін «anchorman», що зародився в США означає, «що його носій має внутрішню силу й авторитетність у поєднанні з досвідом і харизмою, на яких тримається вся телепередача». Що стосується Британського типу ведучого — «newsreader», то він «сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.
Що стосується української майстерності ведучих новин, то вони також використовують техніку та поведінку запроваджену іноземними колегами. Тому кожен український канал використовує сьогодні свою ідейну направленість. Але якщо узагальнити ідеальний набір якостей ведучого теленовин – використовується наступна характеристика:
Авторитетність;
Компетентність;
Здатність зрозуміло висловлюватися;
Харизма;
Професійність;
Гарний голос;
Гарний вигляд;
Українські телеканали здебільшого використовують закордонну телевізійну політику: «посмішка, посмішка й ще раз посмішка», де ведучий наближений до товариського стилю новин. Також не оминається поведінка «викликати довіру». Все це є професійною традиційною основою наших українських ефірів, де ця техніка поведінки використовуються як гарне поєднання обох течій (американських та британських), або ж окремого стилю.
У цілому, можна зробити висновок, що робота ведучого вінчає те, що зроблено сценаристами, редакторами, операторами, звукорежисерами, художниками, режисером, інженерами. Це не головний персонаж новин, але один із центральних елементів випуску
1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин
Принцип роботи інформаційної редакції телевізійної компанії складається з багатьох частин кропотливої праці кожного співробітника та журналіста каналу. Цей редакційний штат будує мовну сітку теленовин і веде суміжну працю. Але творчі працівники інформаційної редакції мають особисті посадові обов’язки. Подібна структура існує на більшості українських телеканалів. Ця схема забезпечує порядок та організованість у роботі інформаційної редакції.
Відповідно до структури інформаційної служби телевізійних новин ведучий має свої повноваження та посадові обов’язки. Розглянемо етапи роботи ведучого вечірнього та ранкових випусків.
Ведучий ранкових випусків новин:
разом із випускним редактором формує остаточний варіант верстки випусків;
допомагає переробляти вечірні тексти, пише деякі з нових;
працює з електронною поштою;
в разі надходження нової й важливої інформації вносить зміни у монтажний план випуску;
веде випуски у прямому ефірі, короткі новини (Headline) – начитує «під монтаж»;
Ведучий вечірнього випуску новин:
разом із шеф-редактором бере участь у попередньому плануванні зйомок на наступний день;
визначає наповнення випуску та його верстку;
має право вносити корективи до монтажного листа, щодо порядку розміщення сюжетів випуску;
виконує всі розпорядження шеф-редактора;
працює над мікрофонною папкою випуску, текстами студій та ув’язує їх із наступними сюжетами;
здійснює на високому художньому рівні, відповідно до творчого стилю телекомпанії, ведення в прямому ефірі програми новин;
визначає перелік необхідних для висвітлення у випуску новин подій і тем та пріоритетність їхньої політики, підготовки;
у складі випускної групи здійснює поточне планування випусків програми;
складає й несе відповідальність за сценарний план програми;
здійснює відбір та визначає форми подачі інформації у програмі;
приймає оперативні рішення в разі непередбачених змін;
стежить за своєю зовнішністю, дотримується вимог щодо зовнішнього вигляду;
складає власні тексти (підводки), визначає їх жанр та форму подачі, несе персональну відповідальність за їхнє змістовне навантаження, вагомість та актуальність, оперативність та об’єктивність, акценти та журналістську майстерність у викладені;
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Ведучий – вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів, щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підкажчик
Стисле повідомлення — підводка до сюжету, що використовує ведучий у програмі теленовин, як правило вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 -15 секунд. «Це своєрідний розширений «лід – одна або кілька перших фраз, що містять новину». Більш розгорнуте повідомлення, збагачене описом важливих подробиць, деталей, що містять пояснення та коментарі спеціалістів, виявляється далі у сюжеті спеціального журналіста телеканалу. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.
У підводці ведучого особливого значення набуває перша фраза, яка й повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від самого характеру – типу новин, ведучий подає стислу новину по-різному: у необхідному стилі та контексті. «Може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність». Все це вимагає сприйняття на слух та запам’ятовування найважливішого матеріалу. Отже мова та стиль усного телемовлення ведучого має особливе значення в ефірі теленовин. Ведучім теленовин притаманні такі професійні методи у роботі:
Лаконічність. Новину потрібно писати в розмовній манері, що забезпечує стислість і якість викладу;
Слід використовувати прості короткі речення, які містять одну думку і легко сприймаються із телевізійного ефіру;
Віктор Миронченко – дослідник інформаційного мовлення зазначає, «що речення має містити 10-15 слів. Звичайно, всі речення не можуть бути однаковими, тому рекомендується чергувати різні за розміром речення. Деякі з них можуть мати 3-4 слова, інші 19-30. Їх чергування надасть повідомленню динаміки».
При написані повідомлення треба віддавати перевагу дієсловам, уникати надміру прислівників, прикметників та віддієслівних іменників.
«Дієслова надають повідомленню динаміки. Прикметники, прислівники та інші слова групи епітетів відволікають увагу глядачів від основного змісту».
Точні слова. «Журналіст має оперувати конкретними точними словами. Неточно вжиті слова можуть змінити зміст повідомлення»;
Зайві слова. «З повідомлення необхідно вилучати всі зайві слова. Кожне слово має нести певний зміст і доповнювати новину. Зайві слова засмічують повідомлення». продолжение
--PAGE_BREAK--
Треба виділити такі часто вживані слова, яких треба уникати. Наприклад: місто Донецьк, планувати наперед, падати вниз, великий за розміром, мерія міста. Зайвими часто бувають абстрактні іменники: проблема, питання, справа, ситуація, умови, об’єкти, діяльність тощо. Зайві слова з’являються, «коли автор зловживає віддієслівними іменниками». Наприклад: «У столиці планується будівництво» — (замість «побудують»).
Терміни. «У повідомленні також треба обмежувати вживання спеціальних термінів, відомих невеликій кількості людей. Якщо ж уникати вживання термінів неможливо, їх треба пояснити. Небажаним для інформаційного мовлення є використання незрозумілих та невідомих широкому загалу слів іншомовного походження. Зазвичай журналіст може знайти відомий відповідник з української мови ( «тендери» – «конкурси»; «топ – менеджер» — «керівник»)
Журналіст має уникати вживання дієслів пасивного стану. « Активний стан позбавляє новину статичності, робить текст динамічним».
Взаємопов’язані слова мають стояти поруч;
Не зловживати запереченням. «Частку «не» треба вживати лише в прямому значені – як заперечення чи протиставлення»;
Дотримуватися часової форми повідомлення. « Не перестрибувати від минулого до майбутнього чи теперішнього часу»;
Неприйнятним для телебачення є адміністративно – бюрократичний стиль. «Ведучому/модератору важко читати, а глядачу сприймати текст, який складається із довгих фраз і нагромадженням термінів. Тому вони матимуть зворотній ефект – не пробуджуватимуть інтерес до інформації, а навіть дратуватимуть глядача»;
Важливу частину повідомлення часто складають цифри, які теж вимагають відповідного оформлення. «За можливості їх треба уникати, скорочувати до мінімуму, особливо великі дані. Цифри можна заокруглювати. Складно сприймати на слух дані у відсотках…»;
У текстах інформаційних повідомлень не варто захоплюватися алегорією – лапками, які передають іронію, сарказм, прихований зміст. «Так само небажаними є слова «так званий», «горезвісний». Маловідомі географічні назви мають прив’язуватися до загальновідомих Наприклад, у повідомленнях про невеликі населені пункти требо обов’язково вказувати регіон».
Якщо повідомлення містить синхрон, то не потрібно використовувати цитати в підводці тексту сюжету. « Краще дати змогу людині самій висловити свою думку…синхрон не має дублювати підводку. Він повинен доповнювати або підтверджувати сказане журналістом»;
Особливої уваги вимагають скорочення. « По-перше, деякі з них важко вимовляти, по-друге, не всі вони зрозумілі глядачам»;
Перед виходом в ефір текст обов’язково треба прочитати вголос і простежити, щоб у ньому не було складних для вимови поєднань слів;
Мова інформаційного повідомлення має бути чіткою. «Оскільки в повідомленнях висвітлюються найрізноманітніші теми, то й стилі можуть використовуватися різні. Мова інформації не повинна бути надто офіційною. Розмовна лексика наближує глядача до інформації, особливо тієї, в якій він зацікавлений»;
Отже, мова інформаційного повідомлення повинна бути простою, доступною, точною та зрозумілою. А стиль, що використовується ведучим – лаконічний, зорієнтований на розмовний варіант літературної мови та нейтральну лексику.
Для того щоб глядач максимально сприйняв подану інформацію, ведучі дотримуються таких вимог:
коментар ведучого повинен бути зрозумілим і чітко організованим;
лексика ведучого повинна бути вдало підібраною, слова, що використовуються – зрозумілими глядачеві;
артикуляція повинна бути чіткою;
темпоритм повинен дозволяти глядачеві стежити за змістом і легко сприймати його;
інтонаційна побудова повинна відповідати змісту сюжету;
«У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини». Ведучий у свою чергу повинен викласти найсуттєвішу частину повідомлення – «те, що відразу приверне увагу глядачів». Писати треба просто і зрозуміло. Ведучий новин має вибрати найважливіші елементи сюжету для підводки, і «не перенасичувати ними текст повідомлення». «Кожен абзац, має містити одну ідею…» короткі речення необхідно чергувати з довгими (7+2+2), щоб уникати монотонності. Повідомлення добре сприймають, якщо:
повторюється ключове слово, вжите на початку або в попередньому абзаці;
використовується синонім до ключового слова або поняття вжитого перед ним;
вживаються особові та вказівні займенники (який, він, вона, вони, той, цей) щодо слів, ужитих перед цим;
є перехід від факту до факту за допомогою слів-зв'язок для позначення часу або місця «тоді, тут, одночасно, до цього); для наведення прикладу (наприклад, нагадаємо що); для підкреслення виразності (насамперед, навіть, крім того); для позначення зміни погляду (проте, однак, але, незважаючи)
«Проте деякі слова-зв’язки є експресивними і виражають певні емоції, тому оперувати ними треба обережно (Наприклад, найбільше, безсумнівно, природно).
Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, ведучий має написати вдалу підводку до повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:
заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск новин. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваною. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п’ятої книжки Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса»; Невдалий приклад – почати прогноз погоди зі слів: «Зараз ви почуєте прогноз погоди на завтра»;
уникати експресивних прикметників: фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;
підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам’ятати, що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;
уникати «Якщо…». Наприклад: «Якщо ви любити подорожувати…», «Якщо у вас є діти, то вам буде цікаво дізнатися…». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не може дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.
Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:
містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення, якою пов'язаний зміст;
не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що де коли хто;
не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад у цьому початку забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум». Доцільніше було б сказати: «Ветерани отримуватимуть пенсії на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подавати умову, за якої це відбувається ;
не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо;
Основні типи початків:
вражаючий – складається з фрази, що містить сенсаційний факт;
інтригуючий- містить фразу, що збуджує цікавість, інтригує глядача;
контрастний – складається із парадоксу або фактів, що підкреслюють протилежності чи крайнощі, в розумінні яких криється новина;
запитальний – містить запитання, у відповіді на яке – суть новини;
описовий – містить яскраву словесну описову картину, яка зображає людину, місце або перебіг події, викликає асоціативні спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться;
цитатний – містить заяву або вислів людини, котра є джерелом інформації;
Отже для того, щоб новини були якісними і задовольняли інтерес аудиторії, ведучий – журналіст повинен:
знати і розуміти тему повідомлення;
бути об’єктивним;
спланувати свою роботу;
при написані тексту використовувати теперішній час;
вдалий початок повідомлення – найважливіший, бо саме від першого речення залежить, чи зацікавить новина глядача. Журналістові варто уявити, як би він найкоротше описав подію своїм родичам чи знайомим. Це і буде вдалим початком;
мова повідомлення павина бути простою;
журналіст має пам’ятати, що аудиторію треба розважати. Глядач легко може перемкнути канал, якщо йому стане не цікаво;
Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення
«Ведучий теленовин для сучасної людини – особлива сила, що поєднує її з усім світом, стверджуючи, що попри всі особисті негаразди та глобальне потепління – жити варто.
Розглянемо принцип роботи телеведучих в інформаційній редакції телевізійної компанії на прикладі діяльності телеканалу «1+1» та телевізійної служби новин (ТСН). Канал має 24 години щоденного ефірного мовлення. Технічне покриття території України — 95%. (Ілюстрація №1) Інформаційна служба новин «ТСН» щоденно видає в ефір близько чотирьох випусків новин, до яких входить вечірня програма та блок ранкових новин.
Телевізійна Служба Новин каналу «1+1» збирає біля телеекранів мільйони глядачів, а її ведучі стали справжніми зірками телебачення. Згідно з результатами соціологічних досліджень, ТСН має найвищий поміж вітчизняних інформаційних програм рівень довіри глядачів. Підсумковий випуск ТСН з оглядом головних подій політичного, суспільного і культурного життя країни та світу за минулий тиждень – щонеділі о 19:30.
Професіоналізм авторів Телевізійної Служби Новин визнають досвідчені фахівці по той бік земної кулі. Відома телевізійна корпорація CNN прийняла рішення ввести Україну до своєї прямої кореспондентської мережі. Українським контриб'ютором став канал «1+1» та його служба новин ТСН. «1+1» увійшов до списку кількох десятків телекомпаній, що надають Центру мовлення CNN якісний інформаційний матеріал та високопрофесійні репортажі. Трансляційна мережа «World report» охоплює майже всю планету, і тепер сюжети з України дивляться усі частини світу: Азія, Америка, Західна та Східна Європа. продолжение
--PAGE_BREAK--
Створена професіоналами, Телевізійна Служба Новин працює для своїх глядачів. [6] Сайт каналу 1+1 — ТСН@ 1plus1.net
Випуски «ТСН» характеризуються власним стилем, чіткою організацією інформації та фаховістю ведучих. Телеканал має своїх власників, своїх замовників. Тому формування редакційної політики каналу, залежить від соціальних замовлень та політичних уподобань власників телеканалу. І дійсно в українських новинах відчувається значна заангажованість. Дивлячись канали, треба знати їх власників. Студії новин часто перетворюються на політичні проекти, й журналісти мають працювати на таких замовленнях.
Стосовно професійної діяльності телеканалу «1+1» — їх інформаційні стандарти підкріпленні універсальним підґрунтям професійної журналістики. Відзначаємо, що особистий стиль ТСН, коригований елементами стилю викладення новин закордонного типу: достовірність, точність, об’єктивність, збалансованість тощо. Власне кажучи, канал використовує у своєму телеефірі стиль Британського та Американського типу ведучого. Загалом такі положення працюють лише в конкретному прикладі, та на особистий манер самого ведучого теленовин.
Так наприклад, усім відома пара ТСН Ілона Довгань та Віталій Гайдукевич (у минулому обидва працівники каналу НТН) запровадили новий стиль новин, більш розкутий та невимушений. Розмовна форма, без машинального зчитування з телесуфлера підготованої інформації – це стиль їх повідомлень. Але це не відштовхує від них потенційну телевізійну публіку, натомість «вільне» поводження, додає новинам «легкий смак» та цікавість з боку глядачів різного соціального рівня. Натомість, від цього ведучі не втрачають авторитетний вигляд та довіру. Саме ці журналісти ТСН, запровадили справжній сучасний проект теленовин із двома ведучими на українських каналах.
Загалом, два ведучі в інформаційній студії – це західна інновація. До речі, внесення другого ведучого змінило комунікаційну основу традиційного ведення теленовин на «1+1» (пригадаємо самостійну роботу в ефірі Алли Мазур, Людмили Добровольскої, Андрія Тичини та інш.). Загалом, можна сказати про так звані додаткові навантаження, що значно розширили «драматургію» теленовин ТСН. Два ведучих, два імені, два типа особистості, створили на мій погляд, новий жвавий образ — несподіваний і цікавий. На відмінно від інших телеведучих — підкреслено нейтральних, «пара каналу 1+1» — Ілона Довгань та Віталій Гайдукевич у своїх інформаційних випусках інтонаційно й мімічно демонструють власне відношення, а також спілкуються один з одним у кадрі, що є безумовним плюсом. Бо об'єднані пари ведучих, здатні значно змінити сприйняття програми глядачем, додати інтерес до неї, підняти рейтинг новин, можуть органічно представити різні точки зору.
Однак часом спілкування ведучих виглядає нещирим, награним, фальшивим. Цілком закономірно, така ситуація може викликати нерозуміння й навіть роздратування значної частини телеглядачів. Фальш — єдиний гріх, що глядач ніколи не зможе простити телебаченню. [7]«Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими» Добринін С.А.
Цілковиту протилежність відображає Олесь Терещенко у парі з Наталією Мосейчук. Вони працюють лише у рамках Британської типу ведучого: не дозволяють своїм емоціям прикрасити повідомлення, їх стиль сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах.
2.1 Майстерність та професійність. Персоналії каналу «1+1»
Найголовніше на телебаченні – це персоналії. Канал одноманітних професіоналів – це не помітний крок до зниження рейтингів каналу. Бо через ведучих новин канал вільно чи невільно позиціонує себе і свою власну сутність. У Ілони Довгань вона життєствердна, оптимістична; у Алли Мазур та Людмили Добровольскої – стримана, виважена, а в Андрія Тичини, Олеся Терещенко, з боку суб’єктивного погляду — прісна, нудна і зарозуміла.
Чотири слова – «Я хочу розповісти вам» виражають внутрішньою силою кожного журналіста телеканалу, що звертається до аудиторії. Почавши розповідати щось слухачам, вони переносять цю навичку контактування на невідчутну аудиторію, уявляють на місці телекамери живу людину й звертаються до неї, а не до маси «шановних глядачів». Тексти ведучими ТСН пишуться заздалегідь, але вербальне оформлення в кадрі здається натхненною імпровізацією.
Звичайно, подача інформації у різних зірок своя. Наприклад Алла Мазур підносила новини більш жорстко, динамічно та зважено, але вела новини бездоганно. Ніяких помилок у подачі інформації. Але в її роботі відчувається деяка відчуженість від події у країні. Звичайно, у глядача перше враження складається від зовнішнього вигляду ведучого. Мазур завжди виглядала ідеально на екрані, дуже жіночно. Завжди акуратний макіяж, зачіска. Правильно підібраний костюм і прикраси.
На зміну їй прийшла більше енергійна й молода особа — Ілона Довгань.
Одразу зустрічаєш погляд: розумний, гострий, інколи трошки лукавий, інколи навіть іронічний, але ніколи не відсторонений. Довгань володіє даром зосередження уваги глядача на найголовнішому, природно та чітко артикулює українською мовою, що на нашому телебаченні вже саме по собі є досягненням.
Станіславський писав про «випромінювання», що йде від гарного актора в зал.
Тому саме здатність «випромінювати» відрізняє гарного ведучого від простого читця. Цим типом внутрішньої професійної майстерності, загалом виділяться Ілона Довгань, Іна Москвіна. «Ведучий новин, як правило, не красень, але вселяє симпатію. Він вільно тримається, але не розв'язаний. Демократичний, але не вульгарний. Не належить до інтелектуалів, але випромінює розуміння й співчуття. Усі розуміють, що не сам ведучий добував новини, але його обов'язок — уміло й тактовно подати їх. Він — сама впевненість, але не самовпевненість. У нього чітка дикція й виразна інтонація. …» [8] «Робота актора над собою» Станіславський К.С.
Значною мірою у веденні інформаційного випуску, текст у значній мірі сприяє виразності телеведучих. Його пантомімічний грим відбиває внутрішній стан поводження, викликаючи активну увагу й привабливість. Цікаво що у телевізійних ведучих ТСН своя особиста характерна манера подання інформації. Деякі з них більш схильні до суттєвих пауз; мовні періоди, тобто зниження й підвищення тембру, в кожного своя; мовна мелодія ( що у жодному разі не повинна бути монотонною), має свій характерний темп.
Кажучи про важливість мовлення й дикції телеведучого, потрібно дати характеристику вимові Алли Мазур та Людмили Добровольскої що під кутом суб’єктивного погляду, має специфічний швидкий темп. Ця динаміка мовлення є безперечно показником професійного надбання та майстерності ведучого загалом. Але неймовірно швидкий темп, деколи перешкоджає логічному сприйняттю інформації аудиторією. Складається враження, що ведучий відображає події дня не розуміючи самої теми інформації.
Отже головне завдання ведучого теленовин донести до глядача останню інформацію, використовуючи професійну основу майстерності журналіста. В цьому випадку, фактично, відбувається звуження професії тележурналіста до функцій модератора. З цього постає інше питання: “Яким чином сьогодні визначаємо професійність телеведучого? Або ж саме за його “дикторську майстерність”, виразність читання та суміжність інших журналістських навичок, чи за його природжену харизму та акторські здібності.”. Загалом актор і ведучий – це дуже близькі професії, у яких є загальні необхідні навички. Але ж у кожного формату свої вимоги, тому акторська майстерність у чистому розумінні може проявлятися лише у веденні передач ігрового та художнього плану. В інформаційних програмах акторську майстерність особливо не проявиш. Ці вимоги можуть бути дійсними лише в залежності від способу подання, що позиціонує канал. Чи то Британський тип — де робота ведучого полягає в тому, щоб донести інформацію, а не, так би мовити, проявити себе. Чи протилежний цьому – Американський.
У багатьох телеведучих акторська майстерність виробляється майже підсвідомо – йдеться про персональний стиль реагування і ведення розмови. Це, звичайно ж, включає певні акторські навички. Але трагічно, якщо особистість ведучого повністю підмінюється сконструйованим, придуманим образом. Телеведучому не потрібно створювати образи, не потрібно вірити в придумані автором пропоновані обставини, тому що в його роботі вони продиктовані життям. Тобто існує декілька позицій з приводу цього питання й обидві невичерпні. На сам перед все залежить від сутності та характеру самого ведучого. Бо з іншого боку, акторські навички телеведучим потрібні, так само як і технічні: сценічна мова, сценрух. Оскільки іноді за допомогою міміки, телеведучі спроможні підсилювати ту або іншу інформацію або інтонацією додати певний акцент тому або іншому сюжету. Саме цим професійним критеріям дотримуються ведучі Телевізійної Служби Новин. Акторами у кадрі, в гарному значенні цього слова, є певною мірою Наталія Мосейчук, Ілона Довгань. Я гадаю, ці дві телеведучі ідеально поєднують талант телевізійний та артистичний. Акторські здібності, загалом лише доповнюють майстерність ведучого. Загалом і завдяки ним він має можливість утримувати аудиторію біля екранів, вести бесіду із гостем у студії. Ця майстерність та харизма називаються умінням продукувати й утримувати певний образ телеведучого.
В українському телеефірі, зокрема в інформаційному, не надто багато артистичних телеведучих. Вони чомусь усі однаково красиві, стильні, здебільшого зі смаком вдягнуті, з ідеальною дикцією, зі вдалою манерою подачі інформації, але лише одиниці вирізняються, вхопили і вдало використали артистичну «родзинку».
На моє глибоке переконання, кожен телеведучий обов’язково мусить бути артистом, але тут головне пам’ятати про різну роль, яку виконує артист на сцені і телеведучий з екрану. Якщо актор намагається зачепити всі найпотаємніші струни вашої душі, коли хоче почути ваш сміх чи побачити на обличчі глядача сльозу, телеведучий мусить бути надзвичайно обережним, користуючись своїм артистичним хистом. Це варто робити з ювелірною майстерністю – зважено, тонко і філігранно. Свою роль телеведучий мусить грати бездоганно, а ще краще – не грати, а співпереживати героям своїх програм. Навіть у новинах це допустимо, просто завжди треба бачити перед собою моральну та професійну межу і пам’ятати, що телеведучий, попри всю емоційність – сторонній спостерігач, хоча й він жива людина, і йому властиво хвилюватися! Іноді тремтливі нотки у голосі ведучого скажуть більше про трагедію, аніж яскраве відео чи глибокий текст. Водночас, далеко не кожен хороший актор може стати майстерним телеведучим, і навпаки. Не переграти – не менш важливо, чим бути абсолютно беземоційним.
2.2 Методи професійного викладу телевізійних новин (на прикладі телевізійної служби новин каналу 1+1)
Розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих ТСН на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН.
Безпосередньо робота над випуском починається зі складання плану випуску, тобто інформаційного наповнення, в якому сам ведучий відіграє не останню роль. Після того як редакційний колектив зробив частину своєї роботи, а сам ведучий написав та вичитав підводки до сюжетів, а також підготував собі телесуфлер. Коли всі матеріали зібрані, а всі сюжети змонтовані, верстка програми ТСН має подібний вигляд. Розглянемо майстерність інформаційних підводок, яки використовувалися у програмі ведучими каналу «1+1» у різні періоди.
15 грудня 2000 року.
Напередодні закриття Чорнобильської атомної президент Єврокомісії Романо Проді у телефонній розмові з Леонідом Кучмою пообіцяв, що ЄС надасть кредит для добудови реакторів на Хмельницькій та Рівненській АЕС
Ізраїль виділив 250 тисяч доларів на перетворення саркофагу на екологічний об'єкт. Із 768 мільйонів доларів, передбачених на цей проект, Україна вже зібрала понад 700-т. А російський прем'єр Михайло Касьянов, який разом із Леонідом Кучмою у четвер їздив на станцію, пообіцяв кредит на добудову двох атомних блоків — 120 мільйонів доларів технічним обладнанням і 105 ядерним паливом. Росія також готова постачати в Україну більше електроенергії, щоб компенсувати втрати після зупинки ЧАЕС.
Верховна Рада України ухвалила постанову, у якій рекомендує президентові звільнити з посади міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка у зв'язку з неефективним розслідуванням справи Ґонгадзе.
Парламентарі вирішили заслухати також звіт Михайла Потебенька про діяльність прокуратури, і рекомендували провести міжнародну експертизу матеріалів, пов'язаних зі справою Ґонгадзе. Ще однією постановою Президентові рекомено також звільнити з посад голову служби безпеки Леоніда Деркача та голову Держмиткому Юрія Соловкова.
Мирні переговори між палестинцями та ізраїльтянами поновляться наступного тижня. продолжение
--PAGE_BREAK--
Про це заявив міністр закордонних справ Ізраїлю Шломо Бен-Амі після розмови з лідером палестинців Ясером Арафатом. Сьогодні вони зустрілися на кордоні між Ізраїлем і сектором Ґаза в поселенні Ерец. Напередодні Ізраїль вирішив надати дозвіл на роботу шіснадцятьом тисячам палестинців. Це частково знімає обмеження, введені Ізраїлем після хвилі насилля одинадцять тижнів тому. Початок мирного процесу під час священого для мусульман місяця Рамадан має зміцнити взаємну довіру.
Президент США Біл Клінтон особисто подякував Президенту Росії Володимирові Путіну за помилування американця Едмунда Поупа, засудженого до 20 років ув'язнення за шпіонаж.
Спеціальним літаком Поуп прибув на військово-повітряну базу США в Німеччині. В американському шпиталі у місті Ландштуль він пройде медичне обстеження. Едмонд Поуп потерпає від рідкісної хвороби раку кісток. Коли американець повернеться додому невідомо.
Частина прихильників Альберта Ґора має намір влаштувати демонстрацію в день інауґурації президента Джорджа
Вони не погоджуються із рішенням Верховного суду США, завдяки якому Буш отримав перемогу на президентских виборах. Аби не допустити зриву святкової церемонії у Вашингтоні поліція планує посилити охорону. Вже зараз американські експерти рекомендують Джорджу Бушу розробити національний план боротьби з тероризмом, розрахований на п'ять років, у перший рік його перебування при владі.
Чорнобиль — так вже історично склалося — став одним із символів України
Сьогодні сумнозвісну станцію закрили. Про історію Чорнобильської АЕС нагадає Ірина Малихіна
Україна зупинила Чорнобильську атомну станцію
Об'єкт, який увiйшов у iсторiю найбiльшою за масштабами i найстрашнiшою за наслiдками техногенною катастрофою — закрито. Україна зупинила Чорнобильську станцію. Наказ про зупинку віддавав президент із київського палацу «Україна». Безпосередньо заглушив останній чорнобильський реактор — провідний інженер станції. Однак повне виведення блока із експлуатації, тобто закриття станції як таке має бути у 2008 році — коли усе паливо із реактора вивантажать до сховища. До цього енергоблок залишиться ядерно небезпечним об'єктом.
У Києві на майдані Незалежності протестують проти дій влади у розслідуванні справи Георгія Гонгадзе
Організували акцію учасники студентського голодування 90-го року. Поруч із ними біля наметів, які розбили на майдані — представники лівих і правих партій, а також безпартійні і нинішні студенти. На знак того, що за участь у цій акції їх можуть виключити із вузів – вони пов'язали обличчя чорними хустками.
Співчуття з приводу смерті глави греко-католицької церкви Мирослава — Івана кардинала Любачівського продовжують надходити з України та усього світу
Сьогодні опівдні вже оприлюднений офіційний календар похоронних відправ. Блаженнійшого Мирослава Івана буде поховано в середу, 20 грудня, а сьогодні його тіло було перенесено до Кафедрального собору Святого Юрія у Львові.
Податкові власті Росії звернулися до суду із клопотанням припинити діяльність кількох засобів масової інформації, які належать холдингу Медіа Мост Володимира Гусинського
Серед них непідконтрольний владі телеканал НТВ. Підставою для закриття каналу та кількох газет Медіа Мосту податківці називають банкрутство. Гусинський зараз у вязниці в Іспанії, заарештований на вимогу російської генпрокуратури.
Югославія та Боснія-Герцеговина встановили дипломатичні відносини
Майже через дев’ять років після кривавого розвалу Соціалістичної федеративної республіки Югославія. Угоду про обмін посольствами підписали у Белграді міністри закордонних справ цих двох балканських країн. Таким чином зараз офіційний Белград має дипломатичні відносини з усіма колишніми суб'єктами Югославської федерації.[9] Архів телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 15 грудня 2000 року
Отже ведучий читає свої тексти з телесуфлера, керуючи ним спеціальною педаллю. У «підслушці» (маленькому динамікові, прихованому в усі ведучого) телеведучий може слухати підказки та вказівки редактора або режисера випуску. Процес випуску програми відбувається чітко, підлагоджено, без зайвих слів. Редактор та режисер віддають лише спеціальні команди ефірній групі. Це прямий ефір, можливості зупинитися й переписати спочатку немає, тому ефірна група, а особисто ведучий не мають право на помилку. Бо будь яка неточність, або погрішність допущена ведучим в ефірі теленовин, одразу помітна на екрані телевізора.
8 березня 2005 року
Віктор Ющенко про обвинувачення у справі Гонгадзе
У справі Георгія Гонгадзе Генпрокуратура висунула офіційні обвинувачення затриманим офіцерам міліції — за підозрою у скоєнні вбивства журналіста. Про це повідомив президент Віктор Ющенко, перебуваючи в Німеччині.
Наша спеціальна кореспондентка Мар'яна Воронович повідомляє, що Віктора Ющенка про поступ розслідування і про те, чи буде приятгнуто до відповідальності колишнього президента Леоніда Кучму, запитали німецькі журналісти на зустрічі, на яку не були запрошені журналісти з України.
Отруєння Президента України Віктора Ющенка діоксином, окрім Амстердамських лабораторій, тепер підтвердив й дослідницький центр у німецькому місті Монстер.
Про це заявив австрійський лікар Ющенка Микола Корпан.
Російські солдати в Чечні знищили лідера місцевих сепаратистів Аслана Масхадова. Про це повідомляють російські ЗМІ.
Представник регіонального контр-терористичного штабу розповів, що сьогодні бійці ФСБ Росії провели операцію в селищі Толстой-Юрт, під час якої і знищили Масхадова. Він ховався у бункері під одним із будинків. Інших подробиць операції російський генерал не розкрив, повідомивши лише, що тіло Масхадова вже ідентифікували. Військові повідомляють також, що ФСБ вдалося відвернути черговий теракт.
Провінція Косово залишилася без прем'єра, натомість отримала потенційного винного у військових злочинах
Голова уряду сербської провінції Косово Рамуш Харадінай склав з себе повноваження і в середу планує вирушити до Гааги. Пункт призначення тепер уже екс-прем'єра – міжнародний трибунал у справах колишньої Югославії. Голову косівського уряду звинувачують у військових злочинах, але деталі не розголошують.
Іван Павло Другий, скоріше за все, пропустить усі Великодні меси.
Про це йдеться у програмі заходів Пасхального періоду, яку поширив Ватикан. Як перебдачається, Папа візьме участь лише у месі «Шлях Хреста» – у римському Колізеї – та виступить із традиційним благословенням на Великдень – Урбі ет Орбі, або «Місту і світу». Щоправда, поки не відомо, звідки він читатиме звернення і чи зможе він, як і раншіе, привітати вірян із Велокднем різними мовами. Саму ж Пасхальну Месу, як і всі інші служби між Вербною неділею та Пасхою, відправлятимуть кардинали. Саме їм делегував цю місію Іван Павло Другий.
Добу витратили норвезькі поліцейські, щоб знайти викрадені в неділю картини Едвадрда Мунка
До рук злочинців потрапили дві літографії та акварель «Блакитна сукня». Загальна вартість цих картин становить триста двадцять тисяч доларів. Але експерти запевняють – продати ці роботи було б надзвичайно складно.
Мільйон троянд до свята 8-го березня продали на ринки Харкова від квіткарок Качанівської жіночої виправної колонії
До свята восьмого березня всі працівниці оранжереї, у тому числі й ув'язнені, отримують подарунок – квітку у горщику або букет троянд. За бажанням, засуджені також можуть купити квіти для мам і подруг і передати при першому побаченні на волю.
Єдиний в світі фонтан арфумів знов запрацював в Одесі
Його засновник відомий французький парфумер Крістоф Лакарен, як і обіцяв відкрив його саме 8-го березня у подарунок одеським жінкам. Це його друге народження. Вперше фонтан здивував одеситів у день 210-ї річниці заснування міста. Але скульптурна основа не витримала січневого шквального вітру і впала. [9] Архів телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 8 березня 2005 року
Саме так програма ТСН кожного дня виходить в ефір. Слід зазначити, що виробництво випуску телевізійних новин на будь-якому українському телеканалі відбувається за схожими технологіями згідно з прийнятими стандартами телевиробництва та професійним надбанням редакції, журналістів та ведучих. Розбіжність полягає лише у творчому підході журналістів та ведучих у створенні теленовин. Якість новин безперечно залежить від класифікації телеведучого, його професіоналізмі. Вмінню «копнути глибше», неупередженості, відповідального ставлення до своєї роботи, майстерності у викладанні тексту та складанні інформаційних оригінальних повідомлень, врешті від таланту «тримати» аудиторію.
22 січня 2008 року
День Соборності відзначає сьогодні Україна
22-го січня 1919-го року на Софійській площі у Києві проголосили Акт злуки двох державних утворень: УНР — Української Народної Республіки та ЗУНР — Західно-української Народної Республіки. Це означало перше за багато століть об’єднання українських територій, які до того входили до Російської та Австро-Угорської імперій.
Зранку Президент Віктор Ющенко обговорив з лідерами провідних політичних сил процесс удосконалення Конституції України
Глава держави ініціював створення Національної конституційної ради, яка розроблятиме проект нового Основного закону. До Секретаріату Президента прийшли голова Верховної Ради Арсенiй Яценюк, лідер Партії Регіонів Віктор Янукович, В'ячеслав Кириленко від НУ-НС, головний комуніст Петро Симоненко, Володимир Литвин та інші політики. Через хворобу в зустрічі не змогла взяти участь прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, повідомляє її прес служба.
Перевибори Київського міського голови можуть відбутися цієї весни
Принаймні, на це сподівається столичний депутат та лідер блоку свого імені Віталій Кличко. Адже перевибори Черновецького були однією із виборчих обіцянок чинної коаліції. Кличко виступає за термінове створення слідчої комісії, яка б розслідувала роздачу столичних земель мером Києва. На майбутніх виборах колишній боксер розраховує стати єдиним кандидатом від опозиції. Обіцяє, що тоді на київського мера — вже ніхто не підніме руки.
На українсько-польському кордоні напруга не спадає
Проблеми на українсько-польському кордоні, що виникли після розширення Шенгенської зони, і далі перешкоджають вільному руху вантажних потоків. Страйк польських митників, що вимагали від свого уряду збільшити зарплати, так і не дав результатів, тож напруження зберігається. Тим часом уряди України і Польщі обговорюють угоду про місцевий прикордонний рух. Підписати її обіцяють вже у лютому.
Теледебати між двома основними претендентами на посаду Презтдента США перетворилися на теледуель
Теледебати між двома головними претендентами на посаду президента США від партії демократів перетворилися на словесну теледуель. Хілларі Клінтон, сенатор від штату Нью-Йорк та колишня перша пані Америки, і Барак Обама, сенатор від штату Іллінойс закидали одне одному приховування правди, не слухали відповідей на запитання, перебивали і навіть намагалися перекричати одне одного. Нестриманість, яку складно назвати полемікою, оглядачі пояснюють загостренням боротьби за голоси виборців між двома фаворитами перегонів від демократів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Вартість квитків на українській залізниці до кінця року може зрости приблизно удвічі
Про це сьогодні повідомив Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський. Реорганізацію роботи Укрзалізниці він назвав одним з пріоритетних напрямків діяльності Мінтрансу. Пообіцяв відтепер щороку купувати по 200 нових пасажирських вагонів, котрі зможуть розвивати швидкість до 160 кілометрів за годину. Ще один важливий напрямок роботи — підготовка до Євро 2012. Фінансисти міністерства вже підрахували: щоб довести інфраструктуру до належного рівня, потрібно 100 мільярдів гривень. Що ж до зростання тарифів на залізничні перевезення, український Мінтранс орієнтується на найближчих сусідів.
Сільські відділення „Ощадбанку” не проводять виплати втрачених вкладів, оскільки гроші на них отримано в доларах США
В Луганському обласному управлінні Ощадбанку пояснюють: ліцензії на роботу з валютою відділення в сільській місцевості не мають. Тож вкладники змушені їхати у райцентри. В Новоайдарі на Луганщині біля „Ощадбанку” люди чергують ледь не цілодобово. По гроші вони з’їжджаються з усього району. Дехто їздить вже тиждень. Люди обурені. Між тим, оформлення ліцензії на роботу з валютою в сільських відділеннях може тривати до одного року. [9] Архів телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 22 січня 2008 року
Висновки
Новітнє телебачення має бути спрямованим до людини, більш заглиблюватися у її внутрішній світ. Сучасне і майбутнє телебачення – це авторсько-особисте телебачення, де головну роль відіграватиме журналіст. Таке телебачення вимагатиме чітко авторської позиції, неповторного стилю та аналітичного мислення. І такі особистості заявляють про себе з екрана. Кожного ранку до нас приходять вдумливі, розумні ведучі, які змушують рівнятися на них. Ведучі, які прагнуть гармонії у наших душах.
Тележурналіст не повинен передавати людям свій поганий настрій, бо слов’янський менталітет нашого народу не терпить агресії. Деякі канали в українському телепросторі почали культувати агресію як про вокативний метод журналістики. Але цей метод більш притаманний журналістиці американській. Обличчя каналів – значимі та впливові люди, бо від них залежить сприйняття глядачами телеканалу. Телевізійна аудиторія довіряє саме ведучим, а не телевізійному каналу цілком. Надзвичайно важливий елемент успіху теленовин – атмосфера в студії. Творча телевізійна група робить акцент на важливих речах:
по-перше, на чарівності і привабливості, комунікабельності і професіоналізмі ведучого;
по-друге, ведення інформаційних програм телевізійними дуетами — внесення другого ведучого;
по-третє, на оформленні віртуальної студії (декорації, світло);
звуковий ряд і картинка;
Кожен канал дбає про підготовку інформаційної програми. Основні події кожного дня і анонси подій кожного дня – у короткому і динамічному огляді із ведучим – коментатором в студії. Протягом дня телеглядачі зможуть дізнатися конкретніше із випусків. Підводка у студії – сюжет – підводка — сюжет, де ведучий є перехідним місточком між різнотематичними та різножанровими телевізійними формами. Не ведуча заповнює так званий міжпрограмний простір своїми підводками, ніби виконуючи роль зв’язківця між рубриками у суворо запланованій сітці мовлення, а навпаки – мікросюжети- новини і репортажі — є в її руках інструментом. За допомогою цього інструменту ведучі, які за залишаються в центрі уваги, ілюструють свою розповідь, своє спілкування з глядачами. Прямоефірні новини з «живим» ведучім, один із критеріїв високого рівня професіоналізму самого журналіста та телевізійного каналу.
Безперечно як і багато років тому, коли журналістів ведучих називали ще дикторами, які
тоді приймалися виключно за конкурсом, на одне місце диктора на УТ було десь 150-200 претендентів, серед основних вимог були, безперечно, телегенічність, вимова, знання і вільне володіння українською і російською мовами. Сьогодні найвищий професіоналізм ведучого обумовлюється більш широким спектром якостей: інтелігентність, телевізійний талант, ерудиція, уміння «зберегти обличчя» у будь-яких ситуаціях, давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують найбільш достовірну, саму об'єктивну інформацію. Саме ці критерії професіоналізму притаманні ведучим телеканалу «1+1».
Список використаної літератури
1. Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. /– М.: З РИП – холдинг,2002
2. Муратов С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром» Підручник/.-М.
3. Під ред. А.Я.Юровського «Телевізійна журналістика» Підручник/ М.
4. Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: Підручник/ З Московського університету — М. 1998.
5. Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.
6. Сайт каналу 1+1 — //1plus1.net//
7.Добринін С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими»
8.Станіславський К.С. «Робота актора над собою»
9. Архів телеканалу — // ТСН@ 1plus1.net//
10. Муратов С. «ТВ – еволюція нетерпимості».-М.:2000.
11. Поздняков Н.К. «Інформаційна телепередача». М.: Мистецтво, 1998.
12. Саруханов В.А. «Абетка телебачення»
13. Саппак В. «Телебачення та ми»
14. Цвик В.Л., Назарова Я.В. Телевізійні новини Росії./Аспект — пресс, М., 2002
15. Гуревич П. С. Пригоди іміджу: Типологія телевізійного образа й парадокси його сприйняття. – М.: Мистецтво, 1991.