Урок для третього класу «Я та мої друзі». Тема: Я та мої друзі
Мета: Навчати дітей ставитися до навколишнього світу позитивно і з чуйністю; виховувати почуття власної гідності, співпереживання, бажання допомогти товаришеві в скрутну хвилину, розвивати спостережливість та уміння відчувати настрій своїх однокласників.
Основні поняття, що повинні засвоїти учні: доброзичливість, чуйність, повага, підтримка, взаємодопомога.
Обладнання: столи підготовлені для групової роботи, дошка прикрашена автопортретами учнів класу (з попереднього уроку), малюнками на тему «Мій друг» (з уроку образотворчого мистецтва), великий аркуш паперу із зображенням дерева, заготовлені форми «яблук» для дерева, чисті аркуші паперу для кожного учня, завдання для груп, аудіозаписи дитячих пісень, красива палиця.
Хід уроку:
Учитель вітається, звертає увагу учнів на дошку:
— Як ви гадаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці?
(Приклади відповідей: «про нас», «про дітей і права», «про товаришів», «про наш клас, бо тут є наші портрети і наших друзів»...)
Так, тема нашого уроку: «Я та мої друзі». На вашу думку, чим ця тема буде для нас цікавою? («Бо будемо говорити про нас самих», «хочеться сказати щось хороше про свого друга», «ми будемо говорити про добрі справи», «як допомагати один одному», «можна щось довідатися про інших», «будемо говорити про дружбу і друзів».)
Саме так, ми будемо говорити про нас: про себе, про своїх товаришів. І зараз ми проведемо гру в добрі слова. Але спершу я вам розповім про давній звичай в одному з індійських племен. Коли збиралися старійшини на раду, вони говорили по черзі, а чергу встановлювали з допомогою, наприклад, такої красивої палиці: хто тримав палицю в руках, той говорив, а інші уважно слухали; коли закінчував промову, то передавав іншому і та людина проголошувала промову і т.і. Спробуймо й ми цю традицію на нашому уроці.
Отже, подумайте хвилину над тим, які добрі й приємні слова ви скажете своєму сусідові навпроти за вашими столами, щоб у відповідь вам товариш посміхнувся. Єдина умова: слова не повинні повторюватися і говоритиме тільки той, хто триматиме цю незвичайну палицю, а далі буде передавати іншому. (Уважно слухаємо всіх дітей).
Чи сподобалася гра? Чим?.. Чи приємно було брати в ній участь?.. Чи важко було підбирати добрі слова? Чому?.. У кого були проблеми придумати такі слова? Чому?.. Що було приємнішим: говорити добрі й приємні слова чи слухати їх? Чому?.. Чи поліпшився у вас настрій після цієї вправи?
А крім проголошення добрих та приємних слів можна ще й робити добрі справи. Зараз, будь ласка, подумайте кілька хвилин і на кольоровому папері у формі яблука (квітки, жолудя), що лежать перед вами, напишіть про свої добрі справи, які ви зробили за минулий тиждень. Хто виконає це завдання, може підійти до великого плаката і прикріпити своє яблучко на дерево, що намальоване на ньому. (Робота завершується, яблучка прикріплені, учитель стежить за тим, щоб усі діти виконали завдання.)
Отже, погляньте на це красиве дерево! Скільки добрих вправ! А для чого потрібні нам добрі справи? («Щоб самому було приємно почути похвалу», «щоб тобі хтось зробив приємне», «щоб усім було приємне», «щоб зміцнювалася дружба».)
Учитель читає вірш Грицька Бойка «А ми шпаківні будували»:
А ми шпаківні будували… /Як розпускалися садки, /До нас весною завітали /Веселі наші співаки. /І ціле літо, ціле літо /Вони співали нам пісні. /Повиростали їхні діти, /Такі ж співучо-голосні.
Які думки викликав у вас цей вірш?.. Чим сподобався?..
Добрі справи, добрі слова завжди викликають приємні, радісні почуття в тих, хто знаходиться поруч. А якщо хтось близький, рідний, ваш друг, наприклад, проживає десь далеко або тимчасово переїхав у інше місто чи село, як би ви могли нагадати про себе, порадувати, підтримати його? Яким чином це найкраще зробити? Врахуйте ту обставину, що телефонний зв'язок виключений, бо це технічно важко зробити.
Отже, наша наступна робота: кожна група отримує завдання написати листа. Не слід забувати, що листи приємно читати тоді, коли в них є добрі слова тому, хто його отримає, такі, як ви говорили одне одному на початку уроку.
Для кого лист — написано у вашому завданні. У кожній групі визначаємо того, хто писатиме текст, усі інші пропонують свої думки, про що слід написати. Далі з кожної групи «доповідач» зачитує зміст листа, інші групи беруть участь в обговоренні: чи хотіли б ви щось змінити? як саме? чи залишити без змін?
Завдання 1. Максим навчався у вашому класі й переїхав з батьками в село, тому що тато й мама втратили роботу через скорочення. Йому важко звикати до сільських умов, тому перебуває в пригніченому настрої. Підтримайте його своїм листом.
Завдання 2. Батьки Оленки здійснили обмін квартири, переїхавши в інший кінець міста. Вона не має можливості відвідувати вашу школу, до якої звикла, бо це дуже далеко. Їй доведеться навчатися в новій школі. Напишіть лист підтримки, щоб Оленці не було так сумно.
Завдання 3. Ваш однокласник Олег потрапив у лікарню, бо йому слід пройти тривалий курс лікування. Лікарня спеціалізована і знаходиться далеко за містом. Він пригнічений через свою хворобу, сумує за товаришами. Напишіть доброзичливого листа, щоб смуток хлопчика розвіявся.
Завдання 4. У Наталі, вашої однокласниці, сталося нещастя: дуже тяжко захворіла її бабуся. А оскільки Наталя живе лише з мамою, то було вирішено на невизначений час, поки одужає бабуся, переїхати до неї жити, щоб легше було за нею доглядати. Наталі дуже важко й сумно. Напишіть їй добрі слова, що не лише підтримають її, але й зігріють душу.
(Діти виконують завдання, тихо лунає пісня, співзвучна із почуттями дружби, взаємодопомоги, підтримки. Далі кожна група читає свого листа. Інші групи уважно слухають і, коли є пропозиції, доповнюють. Листи кладуть у великі яскраві конверти і ставлять на видному місці, щоб при нагоді можна було ще раз звернутися до змісту цих листів, коли необхідна розмова про підтримку та взаємодопомогу.)
Ми так багато уваги приділили дружнім, доброзичливим почуттям та стосункам між людьми, важливості того, як необхідна підтримка. А хто краще може нас підтримати, як не друзі?! Цінуйте дружбу, дорожіть нею, бережіть її. Хай вона зігріє вас у важку хвилину й простягне руку допомоги.
Ми обговорювали, виступали, писали, але ще не… співали? завершуємо урок піснею про дружбу. (Співаємо пісню на вибір дітей).
Використана література:
1. Журнал «Початкова школа», №10, 1998, с.7.
2. «Пролісок», Київ, 1988.