План
1 Вступ2 Криміналістичне значення слідів ніг людини і взуття3 Класифікація слідів ніг людини і взуття і механізм їх утворення4 Ідентифікаційні ознаки слідів ніг людини і взуття5 Виявлення, фіксація і вилучення слідів ніг людини і взуття6 Методика трасологічної експертизислідів ніг людини і взуття
7 Висновки
Список використаних джерел
1 Вступ
В практичному посібнику до російського кримінального судочинства,який був виданий в 1852 році, Н.І. Стояновський писав, що слідчий повиннийзнайти і зберегти усі сліди, злочином чи злочинцем залишені, якими, наприклад єсліди ніг на грунті або на снігу біля міста вчинення злочину и т.п.” Вивчення ідослідження слідів ніг, зокрема у ході огляду міста події, надає об'єктивнуінформацію для вирішення таких, наприклад, питань, як звідки прийшов і кудизник злочинець, який механізм утворення слідів на місті злочину тощо. В окремихвипадках сліди ніг приводять до міста, де переховується злочинець.
Лише з середини 19 сторіччя дослідження слідів взуття набулонаукового характеру. Так, наприклад, фіксацію їх з цього часу стали проводитине тільки за допомогою вимірювання, як це проводилось раніще, а і звикористанням фотографії, моделювання і інших сучасних способів.
2 Криміналістичне значення слідів ніг людини і взуття
Криміналістичнезначення слідів ніг людини визначається використанням їх для одержанняінформації про подію злочину та можливістю ідентифікувати особу, що їх залишила(по слідам босих ніг), або взуття, яким вони утворені. Тобто одержати данні, корисні для розкриттязлочину та встановлення злочинця.
Вивчаючиобстановку на місці події по слідам ніг можна визначити:
- у якому напрямку рухались злочинці;
- до яких предметів вони підходили;
- скільки осіб приймали участь у вчиненнізлочину;
- які дії здійснювали злочинці;
- яким видом взуття залишені сліди;
- чи залишені сліди ніг при ходьбі, бігу,стрибках, ударах ногою;
- з якою швидкістю рухався злочинець, дезупинявся.
Середнядовжина кроку чоловіка складає 70–85 см, жінки – 50–56 см. Підвищення темпуходьби веде до збільшення довжини кроків. У чоловіків довжина кроків приповільному бігу досягає 85 – 100 см, а при швидкому 150 см і більше. На місцях зупинок утворюється хаотичнерозміщення слідів, перекриття одним одного.
· Приблизно, у певних межах, можна визначити розмір взуття.Приблизно, тому що зараз розміри підошви у різних моделях можуть значновідрізнятися від розміру колодки /в бік збільшення/ як залежно від способукріплення підошви, так і в зв'язку з, так би мовити, примхами моди.
· Приблизний зріст людини по сліду босої ноги.Довжина підошви босої ноги складає 15,8% зросту чоловіка, 15,5% — зросту жінки. Щоб визначити зрістлюдини по сліду, треба довжину сліду босої ноги розділити на коефіцієнт (15,8 — чоловічого сліду і 15,5 – жіночого) і помножити на 100. Існує такожзакономірність між шириною плюсні і п'ятки та зростом. Так, ширина плюсні у 18разів, а п'ятки у 27 разів менше зросту людини незалежно від статі.
· Деякі фізичні особливості людини. По доріжціслідів – особливості ходи, наявність фізичних вад чи каліцтва. По слідам босихніг – будову стопи, наявність шрамів, пошкоджень чи відсутність пальців.
· відносну давність слідів. До опадів чи післяних (дощ, сніг). Прим'ята в слідах трава піднімається через 3 – 4 години, мох –через три. Спресований під слідом сніг залишається при здуванні навколишньогоснігу у вигляді підвищеної ділянки.
Трасологічноюекспертизою слідів ніг (взуття) людини можуть бути вирішені такі питанняідентифікаційного характеру, включаючи встановлення групової належності взуття,яке залишило сліди:
· взуттям якого типу і розміру залишеносліди?;
· чи не залишені сліди, виявлені на місціподії, взуттям, вилученим у підозрюваного?;
· чи не залишені сліди взуття (босих ніг),виявлені у процесі оглядів різних місць подій, одним ітим же взуттям (однією і тою ж особою)?;
· чи не залишені сліди ніг, виявлені на місціподії, підозрюваним, на ногах якого були вдягнені шкарпетки (панчохи, колготи),вилучені у нього?;
· чи не залишені сліди босих ніг підозрюваним?;
· чи не однакові елементи ланцюжка слідів ніг, виявлених на місці події та елементи експериментальноголанцюжка слідів ніг, який залишений підозрюваним?;
· який механізм утворення сяідів ніг (взуття)?Чи не залишені вони у процесі бігу, ходьби та ін.?;
· чи придатні для ототожнення взуття сліди,виявлені на місці події?
Останнєпитання вирішується тільки за наявності конкретного взуття, вилученого у певноїособи.
Необхідновідзначити, що у ході експертизі слідів взуття вирішеня питанняпро придатність слідів до ототожнення пов'язане зі значними труднощами. Немаючи у своєму розпорядженні взуття, яким міг бутизалишений досліджуваний слід, здебільшого неможливо встановити, чи є певнідеталі зовнішньої будови сліду – різноманітні заглиблення та виступи(випуклості) на поверхні зліпку, забарвлені чи незабарвлені ділянки у слідівідображеннями деталей рельєфу взуття, чи вони виникли внаслідок якихосьвипадкових причин (дефектів зліпку, наявності повітряних пухирів в гіпсовомурозчині, камінців у грунті, порушень умов фіксації сліду, тощо).
У таких випадках експерт повинен зробитивисновок, що вирішення питання про придатність сліду дяя ототожнення можливелише за умови наявності взуття, яким міг бути залишений досліджуваний слід.
Наведений перелік не євичерпним. В експертній практиці інколи доводиться вирішувати окремі питанняситуаційного характеру, якістосуються дослідження механізмуутворення слідів при певних обставинах та ін.
3 Класифікація слідів ніг людини і взуття і механізм їх утворення
Слідиніг класифікуються за такими чинниками:
— видуслідоутворюючого об'єкта;
— розташуванню слідів на місці події;
— механізму їх утворення;
Повиду об’єкта сліди діляться на сліди босої ноги, або ноги, одягнутоїв панчоху чи шкарпетку.
Слідбосої ноги відображає контури ступні та папілярний узор. А слід одягнутої впанчохи або шкарпетки ступні, крім контурів ступні може відображати малюнокниток тканини панчохи чи шкарпетки, а також шви і дефекти (дірки, штопку,вузли).
Слідвзуття може бути утворений підошвою (низом) або верхом взуття.
Зарозташуванням сліди ніг можуть бути одинарними, груповими (доріжка слідів).
Замеханізмом утворення сліди ніг бувають, об'ємними і поверхневими.
Визначальним в формуванні слідів босих ніг або взуття є головнезусилля, яке залежить від ваги тіла, м'язевої енергії людини, а також силиінерції, що виникає при переміщенні людини. Ознаки зовнішньої будови підошвступні і взуття в слідах відображуються дзеркально.
Об'ємнісліди ніг утворюються на сприймаючому об'єкті внаслідок деформації йогоповерхні. Деформація виникав внаслідок тиску чи ковзання. Тому об’ємні сліди діляться насліди тиску (вдавлені) і ковзання.
Вдавленісліди утворюються при ходьбі, бігу, стрибках і стоянні на м'ягкому грунті.Звичайно вдавлені сліди повно передають форму і розмір підошви ноги чи взуття,але як у всіх вдавлених слідах – конформно і дзеркально.
Підчас ходьби спочатку грунту торкається задній зріз каблука, потім відбуваєтьсяперенос зусилля на проміжню частину підошви і, нарешті, на носок. Відбуваєтьсяперекат підошви. При цьому зусилля носка при закінченні контакту з грунтомнаправлене вниз і назад. Внаслідок чого відбувається зсув грунту в переднійчастині сліду назад. Тому слід має опуклу форму, а довжина сліду від відбитказаднього зрізу каблука до відбитка переднього зрізу носка може бути меншою задовжину підошви.
Такіособливості слідоутворення ще більш характерні при бігу.
Слідиковзання можуть утворюватися при ходьбі, подоланні перешкод, ударах. Вони маютьвигляд трас. У зв’язку з характерним матеріалом підошв взуття(досить пластчний, не дуже твердий) такі сліди рідко бувають придатні дляідентифікації.
Поверхневісліди утворюються у зв'язку з нашаруванням якої-небудь речовини наслідосприймаючий об'єкт (скажімо з забрудненої підошви залишився відбиток начистій підлозі), або відшаруванням пилу чи свіжої фарби з підлоги на підошву.
Такі сліди при сприятливих умовах можуть передати загальну формута форму окремих деталей підошви ноги чи низу взуття.
4 Ідентифікаційні ознаки слідів ніг людини і взуття
Взуття,як слідоутворюючий об'єкт, має велику кількість ідентифікаційних ознак. Ціознаки з'являються на взутті при її виготовленні, експлуатації і ремонті. Взуття складається здеталей верху і низу, скріплених між собою. Ми найчастіше маємо справу зіслідами низу взуття.
Підошваумовно ділиться на каблучну, проміжню та підметочну частини. Торці підошви таїї частин називаються зрізами.
Ідентифікаційніознаки низу взуття відносно сталі. Проте з часом вони частково змінюються абозникають. Це залежить від якостей матеріалу, підошви, її фасону, але найбільше– від ступеню зносу.
Ідентифікаційніознаки низу взуття, як і всі ознаки об’єктів трасологічнихдосліджень, поділяються на загальні і особливі. Перші характеризують підошву вцілому, другі – окремі її частини та деталі.
Загальнимиознаками підошви взуття є:
— форма і розміри підошви і її частин;
— форма і вид рельєфних малюнків на підметочній і каблучній частинах;
— наявність металевих підковок і шипів;
- спосіб кріплення підошви до верху (наявністьлінії підрізу в пришитих підошвах, цвяхів, або шпильок при шпильочно–цвяховомуспособі);
— кількістьоднотипних деталей рельєфного малюнку;
- рельєфні позначки на проміжній частині(букви, цифри, фірмені знаки);
- ступінь зносу підошви.
Особливіознаки підошви взуття:
Виникаютьяк при виготовленні так і у результаті її носіння та ремонту.
Привиготовленні виникають такі особливі ознаки низу:
— окремі дефекти на підошві і по лініям контурів, їх форма і розміщення;
— нерівності у вигляді незначних заглиблень на підошвах гумового штампованого взуття;
— нерівності ліній зрізу підошви на окремих участках;
— нерівномірність інтервалів між цвяхами, шпильками чи гвинтами;
- відстань від переднього зрізу каблука доперших цвяхів, шпильок чи гвинтів на
проміжніїчастині;
— положення шляпок цвяхів в лунках формованих каблуків;
— розміщення цвяхів, шпильок, ґвинтів відносно зрізів підошви та деталейрельєфного малюнку;
— розміщення фрагментів рельєфного малюнку відносно зрізів підошви та її частин;
- розміщення позначок та фірменних знаків напроміжній частині.
Особливіознаки, що виникають при носінні:
— розміщенняучастків зносу, їх контури;
— тріщини,дірки, їх розміри, форма і розміщення;
— пошкодженнядеталей рельєфних малюнків;
— відсутністьокремих цвяхів, шпильок, гвинтів;
- наявність окремих мілких частинок випадковозакріпившихся в матеріалі підошви (металевої стружки, шлаку, камінців).
Особливіознаки, набуті у ході ремонту:
— розміщення цвяхових, шпилечних та дратвенних швів відносно контурів підошви;
— кількість цвяхів, шпильок, стежків дратви і їх взаємне розміщення;
— контури, розміри і положення латок, косинців, наклейок, вклейок;
— форма переднього зрізу каблука;
— кількість та розміщення цвяхів на каблуці;
— форма і розміщення металевих підковок;
— положення шліців на головках щурупів, якими прикріплені підковки.
Наведені переліки приблизні, а не вичерпні, особливовраховуючи широке розмаїття сучасних моделей та видів взуття.Ідентифікаційні ознаки підошвтакі:
Різніідентифікаційні ознаки підошви ступні людини обумовлені анатомічною будовою,аномаліями і пошкодженнями.
Підошваступні ділиться на плюсневу, проміжню, п'яточну частину і пальці.
Шкірапідошви має таку ж морфологічну будову як і шкіра на долонних поверхнях рук.
Загальніознаки підошви ступні :
— форма підошви і її частин;
— загальна довжина підошви і ширина її частин;
— величина склепіння (високе, середнє, низьке);
- виступання певних участків підошви відносно всієї поверхні;
— наявність флексорних ліній і зморшок;
- типи папілярних узорів.
Особливіознаки підошви ступні:
— розміщення пальців відносно один одного івеличина проміжок між ними;
— співвідношення довжини пальців, їх розміри і викривлення;
— відстань між центрами подушок пальців і лінією попереднього контура плюсні;
— конфігурація переднього краю плюсні;
— форма, розміри і місце знаходження наростів, натоптишів, бородавок, пошкодженьшкіри;
— деталі будови флексорних ліній і зморщок;
- деталі будови папілярних узорів.
Загальніознаки панчох і шкарпеток;
— типі види переплетення ниток тканини;
— наявність фабричних швів;
— малюнки, утворені переплетінням ниток;
— товщина ниток тканини;
- число ниток на одиницю площини.
Особливіознаки панчох і шкарпеток:
— дефекти, їх форма і розміри;
— наявність штопки, її форма і розміри, товщина ниток штопки;
— шви,утворені при ремонті, їх форма і розміщення.
5 Виявлення, фіксація івилучення слідів ніг людини і взуття
/>
Мал. 1. Доріжка слідіввзуття
АБ — лінія направленняруху; ВГДЕЖ – лінія ходьби; ГК — права лініякроків; ДЖ — ліва лінія кроків; ГД к ЕЖ — довжина розстановки|розставляння|ніг при лівому кроці; ДЕ — довжина розстановки|розставляння| нігпри правому кроці; ЕЗ (так само як і ДМ и ЖК) — ширина розстановки|розставляння| ніг при ходьбі;; ЗИ — розворот лівої стопи; КЛ — разворот правої стопи; ДЗ=ЕМ — довжина правого кроку; ЕК=ЖЗ- довжина лівого кроку (так само як і ГМ)
Виявленняслідів ніг і взуття не викликає труднощів і не вимагає спеціальних технічнихзасобів і способів. Для цього необхідне лишє хороше освітлення.
Іншасправа − визначити і вибрати сліди, які пов'язанісаме із вчиненням даного злочину, і відсіяти всі інші. Це виконується шляхом реконструкції дій і можливого місця перебування злочинця пообстановці місця події і експрес−перевіркою виявлених слідів із взуттямпотерпілих та інших осіб, які могли залишити їх поза зв'язком зі злочином.
Слідиніг виявляють на самому місці події і на шляхах підходу до нього і залишенняйого. Якщо на самому місці події не вдалося знайти слідів ніг, придатних для ототожнення, то шляхи підходу і відходу повинні бути оглянуті особливоретельно і на найбільшій відстані від місця події. При цьому треба шукати місцяз грунтом, найкраще відображуючим сліди, а також місця подолання перешкод(рівчак, калюжа).
Намісцях подій сліди ніг можуть бути знайдені на підлозі, де були злочинці, насхідцевих площинах і східцях, на підвіконнях, різній меблі – столах, стільцях,диванах і т.п.
Слідиніг можуть бути знайдені і у взутті покинутому (заміненому) або загубленомузлочинцем.
Виявленісліди ніг ретельно оглядаються з метою встановлення механізму їх утворення івиявлення в них ідентифікаційних ознак, та особливостей зовнішньої будови,моделі чи характерних прикмет для здобуття інформації, потрібної при розшукузлочинця.
Рішенняцих питань допоможе вибрати, які сліди необхідно вилучити, і які способифіксації найкрще використати.
Сліди, обрані для фіксації, необхідно оберігати від можливихпошкоджень, Для цього їх накривають ящиками, дошками, листами фанери, картону,обгороджують.
Першимі ов'язковим способом фіксації виявлених слідів є їх опис у протоколі оглядумісця події.
Уньому відображується:
— місце знаходження слідів і характер поверхні, на якій вони утворені, їхкількість, направлення, взаємне розміщення і розміщення відносно характернихпредметів;
— видслідів, їх форму, розміри;
— якічастини взуття та особливості його зовнішньої будови спостерігаються в слідах;
— якітехнічні засоби використані при вилученні слідів.
Другимспособом фіксації слідів є фотографування.
Прицьому необхідно дотримуватися таких правил:
— фотоапарат розміщується так, щоб оптична вісь об'єктиву була направлена в центрсліду, а плівка була паралельна його площині;
— повздовж сліду кладеться масштабна лінійка;
— освітлення повинно бути таке, яке забезпечує якісне опрацювання детелей сліду;
— фотографування слідів на снігу проводиться за допомогою жовтого чи оранжевого фільтру,на панхроматичному матеріалі із застосуванням бленди;
— доріжка сіідів фотографується методом панорамної зйомки;
— поверхневі сліди, утворені фарбою, кров'ю і т.п. речовинами, фотографують ззастосуванням світлофільтрів, вибір яких залежить від фону слідосприймальноїповерхні і кольорової характеристики сліду. Сліди з переважаючим сірим тономфотографують при верхньому розсіяному і боковому косонаправленому освітленні.Поверхневі сліди з нечіткими контурами фотографують при освітлені, спрямованомупід кутом 20 – ЗО ° до площини сліду./> />
Мал.2. Частини підошви взуття
а — носочний зріз; б — внутрішній зріз; в — зовнішній зріз; г — задній зріз; д — підметкова частина; е — задній зріз підметки; ж — проміжкова частина; з — каблучна частина; и — передній зріз каблука
Відкопіюванняповерхневих слідів ніг.
Сліди,утворені шляхом нашарування таких сипучих матеріалів, як мука, крейда,гіпс, цемент, пил і т.п., фіксуються за допомогою відкопіювавня їх:
— на дактилоскопічну плівку, як і сліди рук. Правда, форматдоактилоплівки такий, що дозволяє копіювати лише фрагменти слідів, скажімо,каблук;
— на спеціально підготовлений фотопапір білий чи чорний(засвічений, проявлений і зафіксований). Перед відкопіюванням папір требазволожити (на 1-2 хв покласти у воду). Для цього слід використовувати старийнепридатний для фоторобіт папір. Також можна копіювати і на форматнуфотоплівку. Для захисту відкопійованого сліду просушений емульсійний шар паперучи плівки прикривається целофаном.
Діявідкопіювання слідів придатна і тонка листова гума товшиною 3 – 4 мм.Копіюючу поверхню гуми треба попередньо обробити наждачною шкуркою.
Потожировівідбитки слідів босих ніг на скляних кускахрозбитого вікна, полірованих поверхнях меблів і т.п, відшукуються і вилучаютьсятаке як і аналогічні відбитки слідів рук.
Виготовленнязліпків (відбитків) з об’ємних слідів. Це найбільш розповсюджений, відноснопростий і якісний спосіб фіксації об'ємних, тобто найінформативніших слідівніг.
Найчастішедля цього використовується гіпс. Розчинений у воді гіпс ретельно перемішуєтьсядо одержання однорідної маси без грудочок. По консистенції він повиненнагадувати негусту сметану. Розчин якісного гіпсу густіє на протязі 25 – 30 хв.Твердіння прискорюється, якщо в розчин додати кислий або сірково-кислийнатрій, мідний купорос або хлористий натрій з кількості 1 – 1,5% від вагивзятого гіпсу.
Крупнозернистіповерхні заливаються густим розчином, мтлко–зернисті – рідким.
Найбільшвживані концентрації гіпсового розчину такі, в яких на 1-у вагову частину водиприхопиться від однієї до 2–х вагових частин гіпсу. На зліпок з повного слідубосої чи взутої ноги необхідно 500 – 600 гр. гіпсу.
Передзаливанням сліду розчином треба провести підготовчу роботу, зі сліду видаляютьсторонні частини (пінцетом). Якщо слід недостатньо глибокий, його оточуютьбар'єрчиком з грунту, полосок фанери, картону чи шерсті, щоб не розтікавсярозчин. Свіжовипавший сніг зі сліду здувають чимось на зразок віяла абообережно видаляють флейцем (якщо сам слід досить твердий). Потім готуютькаркас: дві подовжніх палочки і дві–три поперечні, та бирку на шпагаті.
Післявиливання в слід половини розчину кладеться попередньо змочений каркас. Шпагатбирки кріпиться до каркасу, а сама бирка кладеться поза слідом, потім в слідзаливається залишок розчину. Через 25 – 30 хв. зліпок можна виймати.
Частки грунту, що пристали до гіпсу,змиваються водою. Ні в якому разі не можна чистити зліпок щіточкою, чиганчіркою навіть під струменем води. Дрібні деталі будуть знищені і зліпокзіпсований. Ще крще повну очистку зліпка робити після його просушки і повногозатвердіння при кімнатній температурі на протязі 2 – 3 годин.
Зліпокможна закріпити, помістивши його на півгодини в розчин калієвих квасців (на 5частин води 1 частину квасців) чи на 10 – 15 хв. в 20% – ний розчинвиннокам'яної кислоти або в І5% – ний розчин кремнієвої кислоти.
Якщослід залитий водою, то застосовують насипний спосіб. Перед цим можна спробувативидалити надлишок води спринцовкою, але дуже обережно, бо разом з водоювсмоктується і грунт, що може утворити помилкові “додаткові особливості”.
В слідз водою обережно засипають сухий гіпс, котрий зверху розрівнюють. Якщо водинедостатньо, її доливають крізь покладену поверх засипки ганчірку. Каркас табирку застосовують також. Далі робота зі зліпком така ж, як і наведена вище.
Длявиготовлення зліпків зі слідів на снігу гіпс розчиняють в максимальноохолодженій воді з доданням кухонної солі (1 – 1,5% від ваги гіпсу). Черезтканину густого плетіння або сито на дно сліду висівають порошок гіпсу шаром1,5 – 2 мм. А далі виготовлення, зліпку – за вище розглянутими правилами.
Слідина сипучих матеріалах (дорожній пил, мука, сухий річковий пісок і т.ін.) передвиготовленням зліпків закріплюють спеціальними розчинами (6 гр. лугу в 100 гр.спирту, 10 гр. целулоїду в 90 гр. ацетону, 5 гр. каніфолі в 95 гр. спирту).Спочатку, щоб не пошкодити слід, розчин наноситься пульверізатором, сопло якогоспрямовується вгору, аби розчин падав назразок дощу. Після утворення видимоїоком плівки сопло можно спрямовувати на слід.
Післяутворення захисної плівки зліпок утворюють за загальнимиправилами.
Длязакріплення слідів можна застосовувати гас. Його наносять на сліди також здопомогою пульверизатора спочатку – з відстані 80-60 см, потім – з 20 – 30 см до просичення гасом стінок сліду. Гас підвищує зчіплювання частинречовини.
Через10 хв після просичення в слід можна обережно залити рідкий розчин гіпсу(консистенція молока). Пісня його загустіння в слід додатково вводиться розчингіпсу звичайної консистенції.
Існуютьрізні зліпочні маси на базі полімерів, їх також можна застосовувати дляфіксації слідів ніг за методикою, вказаною в посібниках, що додаються до них.
Передвиготовленням зліпків за допомогою цих мас в необхідних випадках такожпровадиться укріплення стінок сліду за розглянутими нами правилами.
Доріжкаслідів крім фотографування фіксується виготовленням схем з нанесенням даннихнеобхідних вимірів елементів доріжки.
Вимірюванняелементів доріжки слідів ніг провадиться, якщо на місці події кожною ногою залишено не менше 6 – ти слідів.
Довжинакроку правої (лівої) ноги вимірюється по відстані між центром її заднього краюкаблука (п'ятки) і центром заднього краю каблука (п'ятки) лівої (правої) ноги.
Розворотступні для кожної ноги визначається кутом між віссю сліду і лінією напрямкуруху.
Ширинапостановки ніг – це відстань між двома лініями, проведеними через центри слідівзадніх зрізів каблуків, відповідно, правої і лівої ніг.
Для вимірювання елементівдоріжки слідів ніг застосовуються великі шкільні циркулі, ортопедичні кутомірита рулетки.
6 Методика трасологічноїекспертизи слідів ніглюдини і взуття
/>
Мал. 3. Слід низупідошвивзуття, у якомувідобразились виробничо-технологічніознаки. Розміченідеякімікроознаки, які індивідуалізують даний слід
Об'єктамитрасологічної експертизи слідів ніг можуть бути:
— сліди взуття чи босих ніг, виявлені у ході огляду місця події (разом зпредметами, на яких вони залишені; масштабні фотознімки слідів;слідокопіювальні матеріали з відбитками поверхневих слідів; нарешті, зліпкиоб'ємних слідів);
— взуття, знайдене на місці події;
— взуття,панчохи, шкарпетки, вилучені у підозрюваного;
— експериментальні сліди ніг або взуття підозрюваного.
Проведеннятрасологічного дослідження слідів ніг складається з тих же стадій, що і всіінші криміналістичні дослідження, а саме: попереднього, детального,роздільного, порівняльного і формування висновків.
Отже,отримавши завдання і уяснивши задачі дослідження, експерт приступає до оглядуоб'єктів, які підлягають дослідженню. Вивчає їх стан, умови утворення тафіксації слідів.
Відносновзуття, яке є ототожнюваним об'єктом, необхідно встановити: як довго вононосилося після можливого залишення слідів, чи ремонтувалося у цей час.
Оцінюєтьсяякість експериментальних зразків, які надійшли на експертизу, у разі потреби експерт надсилає запит слідчому про додаткові дані та матеріали.
Детальнедослідження, доцільно почати з взуття, бо його ознаки більш очевидні ніж наслідах і тому їх відбитки простіше виявити івідрізнити від випадкових утворень, які могли з’явитися внаслідок умов слідоутворення.
Спочаткувивчаються загальні ознаки ототожнюваного об'екта;
-конфігурація і розміри підошви і її частин;
— спосіб кріплення з верхом;
— тип(вид) і номер взуття;
— особливість низу взуття;
- розміщеннярельєфних малюнків і їхпоєднання з частинами підошви, вид деталей рельєфних малюнків;
— розміщення рельєфних позначок (буквенних, цифрових і т.ін.);
— ознаки ремонту, зношення і т.ін.
Далівиявляють особливі ознаки:
— поєднання фрагментів рельєфних малюнків по лініям зрізу підошви;
— конфігурацію і розміщення ділянок зносу;
— дефекти рельєфних малюнків та інші нерівності (їх форму, розміри, положення);
— кількість і розміщення цвяхів, шпильок і гвинтів;
— наявність металевих деталей;
— випадкових включень сторонніх предметів;
— ознаки ремонту і т. ін.
Упроцесі роздільного дослідження слідів (їх зліпків, фотокопій та ін.):
- визначають конфігурацію відображення в них низу взуття і їх частин;
- довжину сліду, довжину і ширину кожної йогочастини;
- форму відображення малюнків, буквенних іцифрових позначок, металевих деталей;
- ознаки способу кріплення низудо верху т.ін.
/>
Мал.4.Вимірювання слідувзуття
АБ — довжина сліду; ВГ — ширина підметкової частини сліду; ДЕ — ширина проміжної частини сліду; ЖЗ — ширина каблучної частини сліду.
/>
Мал.5. Вимірювання слідубосої ноги
АБ — довжина сліду; ВГ — ширина плюсневої частини сліду; ДЕ — ширинапроміжної частини сліду; ЖЗ — ширина пяточної частини сліду
Поконфігурації відображення вирішують взуттям для якої ноги (правої чи лівої)залишений слід. Тобто пощук ознак в слідах аналогічний пошуку на взутті. Вслідах ковзання визначають протяжність трас, їх ширину та кількість.
Урезультаті роздільного дослідження експерт може встановити, що відображенняідентифікаційних ознак в слідах або їх копіях відсутні, скажімо, внаслідокнесприятливих умов слідоутворення, а тому досліджувані об'єкти непридатні дляототожнення.
Втакому випадку, експертне дослідження на цьому закінчується.
Порівняльнедослідження починається з співставлення загальних ознак. Збіг загальних ознакслужить відправним моментом для порівняння особливих ознак.
Припорівнянні особливих ідентифікаційних ознак і їх відображень в слідахдотримуються такої послідовності:
Спочаткув сліді знаходять найбільш чітке відображення якої–небудь ознаки. Цевідображення і схожу ознаку на взутті порівнюють між собою по формі, розмірам ідрібним деталям. В позитивному випадку цю ознаку використовують як орієнтир дляпошуку інших ознак.
Привстановленні такої кількості співпадаючих ознак, (загальних, особливих), які запереконанням експерта, становлять індивідуальний комплекс, можна робитивисновок про тотожність взуття, яке залишило слід.
Встановленнярозбіжностей особливих ознак, навіть при збігу загальних ознак, як правило, єдостатньою підставою для висновку про відсутність тотожності.
При порівняльномудослідженні застосовуються традиційні методи: співставлення, суміщення інакладення.
Прийомспівставлення використовується при безпосередньому порівнянні сліду (або йогокопії) з низом (підошвою) взуття.
Результатитакого порівняння можуть бути проілюстровані на одномасштабних фотознімкахшляхом нанесення позначок з одноіменними цифрами. Для більшої наглядності можнавикористати метод геометричних побудов.
Дослідженняслідів ковзання доцільно супроводжувати методом суміщення.
Експериментальнісліди ковзання утворюють досліджуваним взуттям на матеріалах, близьких по своїмфізичним якостям слідосприймаючому об'єкту з місця події. Для експериментівможна також використовувати пластилин, віск та інші матеріали, які більш повновідображають ідентифікаційні ознаки.
Досліджуваніі експериментальні сліди фотографують в одному масштабі. Одержані фотознімкирозрізають в найбільш показових місцях і суміщують по наявним трасам і їхвзаємному розміщенню.
Длявирішення питання чи носилося взуття, знайдене на місці пригоди, конкретноюлюдиною, або при дослідженні слідів, залишених взуттям в калошах абоботах ефективним буває порівняльний прийом накладення.
Зслідоносія, а саме: з внутрішньої поверхні підошви відповідного взуття, калошічи бота робиться фотознімок сліду. При цьому взуття, нажаль, приходитьсяпсувати (якщо не має устілки зі слідом, яку можна вийняти), щоб мати можливістьдосліджувати і фотографувати внутрішню поверхню підошви.
На інших об'єктахдослідження фотографується зовнішня поверхня підошви. Одномасштабніфотозображення (одне на фотопапері, друге на фотоплівці) порівнюютьсяшляхом накладання.
Розглянутіприйоми наглядно ілюструють позитивні висновки і використовуються привиготовленні фототаблиць, які додаються до тексту експертизи.
Припорівнянні в об'єктах дослідження можуть бути виявлені випадкові збіги івідмінності;
Експертповинен вияснити причини таких чинників. Вони можуть бути самими різними. Це,перш завсе – конкретні умови слідоутворвння, проходження тривалого часуміж моментом вчинення злочину і вилучення сліду, вплив температурних іатмосферних факторів, недосконалості способів фіксації слідів і постійні зміни,що відбуваються на підошвах взуття у ході його експлуатації.
Основоюдля висновку при дослідженні слідів взуття є оцінка результатів порівняльногодослідження. Вирішуючи питання про тотожність взуття, яким залишені сліди намісці події, експерт повинен оцінити виявлені при порівняльному дослідженнізбіги з точки зору чи достатні вони для позитивного висновку, чи дійсно вонистановлять індивідуальний, неповторний комплекс ознак.
Припозитивному рішенні питання про тотожність експерт повинен оцінити і пояснитине тільки збіг, а й відмінності. Пересвідчитися в їх несуттєвості івипадковостіі пояснити це.
Особливостіметодики дослідження слідів босих ніг. Суттєва особливість такого дослідженняполягає в тому, що на відміну від дослідження слідів взуття, експерт практичноніколи не має можливості досліджувати сам об'ект, який залишив слід, а тількийого відбитки, тобто мусить порівнювати слід з слідом, а не слід зслідоутворюючим об’єктом.
Колипорівнюються відбитки папілярних узорів, це не має значення, бо не ускладнюєпроцес порівняння.
Іншасправа, коли ми порівнюємо сліди зі слідами. Тут треба не випускати з увагипрактично неминучі більші чи менші викривлення ознак під час слідоутворення абопісля нього. В даному випадку має місце, так би мовити, подвійна вірогідністьвикривлення ознак – в слідах з місця події і в експериментальних слідах. Це треба враховувати при пошуку ознак,їх порівнянні і, особливо, при оцінці збігів і розбіжностей.
Оформленнярезультатів експертизи.
Порезультатам дослідження і зробленим висновкам складається текст епертизи здодатком фототаблиць і, можливо, схем (наприклад, доріжки слідів).
Вимоги до того, що повинен містити актекспертизи слідів ніг, загальні і ті самі як і до актів інших криміналістичнихекспертиз. Акт складається з вступної, дослідницької частини і висновків. Змісткожної з цих частин розглядався в лекції про наукові основи трасології.
Необхідноще раз нагадати, що в дослідницькій частині має бути докладно описаний хід всіхетапів дослідження, ясно і зрозуміло показані виявлені ознаки, процес їх порівнянняі переконливо обгрунтовані висновки.
Заключначастина повинна містити лаконічні, чіткі і вичерпні відповіді на кожне питанняв тій послідовності, в якій вони поставленіу вступній частині.
7ВисновкиБули висвітлені такі основні питання і визначення: криміналістичнезначення слідів ніг людини і взуття, класифікація слідів ніг людини і взуття імеханізм їх утворення, ідентифікаційні ознаки слідів ніг людини і взуття, виявлення, фіксація і вилучення слідів ніг людини і взуття методикатрасологічної експертизи слідів ніг людини і взуття, розглянуті основніісторичні етапи становлення криміналістичної техніки, як галузі наукикриміналістики, а також сучасні методи, способи, прийоми і правила пошуку,фіксації і вилучення слідів ніг. Особливе значення приділяється методицітрасологічної експертизи слідів ніг людини.
Список використаних джерел
1. Грановський Г.Л., Основи трасології| (Особлива частина|частка|).-М.,1977.Криміналістична експертиза. Випуск 4|.- М.,1968,
2. Прищепа В.М., Сегай М.Я, Ознаки низуфабричного взуття і їх ідентифікаційне значення при трасологічних| дослідженнях. До., 1963
3. Грановський Г.Л. Криміналістичне дослідженняслідів ніг. — Київ.1970.
4. Пророков І.І. Криміналістична експертизаслідів. — Волгоград 1980.
5. Зуєв Е.І. Трасологічна експертиза слідіввзуття. — М.,1964.
6. Разумов З.А., Молибога Н.П, Огляд місцяподії|випадку|, — Київ, 1994.
7. Трасологічне дослідження слідів кросівок:Методичні рекомендації. — М.,1993.
8. БасалаєвА.А., Гуняєв З.А. Сліди ніг людини. — Ленінград 1985.
9. Майліс Н.П., Судова трасологія., М-2003.