Судовасистема України. Конституційний Суд України
План
1. Поняття судової системи України
2. Конституційний Суд України
2.1 Завдання, склад та повноваження Конституційного СудуУкраїни
2.2 Правовий статус суддів Конституційного Суду України
2.3 Форми звернення до Конституційного Суду та їх суб’єкти
2.4 Порядок здійснення провадження в Конституційному Суді
2.5 Рішення та висновки Конституційного Суду
Література
1. Поняття судової системи України
Статтею 6 Конституції України проголошується,що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на три окремих самостійнихта незалежних гілки – законодавчу, виконавчу та судову, які реалізовують своїповноваження у межах, що визначаються відповідно до вимог Конституції тазаконодавства України.
Носіями судової влади виступають спеціальнідержавні органи – суди, юрисдикція (повноваження) яких відповідно до ст. 124Конституції України, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.Основним способом реалізації судової влади судами є здійснення ними правосуддя,тобто розв’язання по суті соціальних конфліктів (спорів), які виникають міжсторонами у будь-якій сфері нашого життя. Сторонами у такому соціальномуконфлікті можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також сама держава.Поряд з поняттям ”правосуддя”, в юриспруденції застосовують і поняття”судочинство”, яке вважають практично тотожним першому, проте поняття”судочинство” за своїм змістом є більш широким, оскільки крім здійсненнябезпосередньо правосуддя (вирішення спору або справи по суті) включає в себе йіншу діяльність суду, спрямовану на забезпечення правосуддя.
В залежності від того, в якій саме сферісуспільного життя виникає конфлікт (спір) між сторонами, він розглядається тарозв’язується судом за певними правилами (процедурою), які закріплюються увідповідних процесуальних законах. Всього законодавством України передбаченоп’ять форм судочинства – цивільне, господарське, адміністративне, кримінальнета конституційне.
Суд відрізняється від інших органів зарядом ознак:
— розглядає і вирішує особливі категоріїсправ, які не може розглянути жодний інший орган;
— його рішення проголошуються іменемУкраїни і є обов’язковими для всіх громадян, органів, яким вони адресовані;
— справи розглядаються в суді з суворимдотриманням особливої процедури, яка регламентуються виключно законами України;
— суд є самостійним у розгляді справи (міжсудами немає відносин підлеглості).
Завдання суду як особливого державногооргану закріплене у ст. 2 Закону України ” Про судоустрій та статус суддів”,відповідно до вимог якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенстваправа, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав ісвобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнароднимидоговорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судова система України – це сукупність усіхсудів які існують і функціонують на теренах нашої держави. Судову системуУкраїни відповідно до ст. 124 Конституції утворюють Конституційний Суд Українита суди загальної юрисдикції. Нормою цієї ж статті передбачено, що правосуддя вУкраїні здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншимиорганами чи посадовими особами, а також їх делегування не допускається.Створення надзвичайних і особливих судів не допускається
Правовою основою функціонування судової системиУкраїни є Конституція, а також Закони України: ”Про судоустрій і статус суддів”,”Про Конституційний Суд України”, ”Про Вищу раду юстиції”.
Юрисдикція судів поширюється на всіправовідносини, що виникають у державі. Судова система забезпечує доступністьправосуддя для кожної людини.
2. Конституційний Суд України
2.1 Завдання, склад та повноваженняКонституційного Суду України
Конституційний Суд України є єдиним органомконституційної юрисдикції в Україні (ст.147 Конституції), а його завданням є гарантуванняверховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.
Організація, повноваження та порядокдіяльності Конституційного Суду України (далі – КСУ) регламентуються КонституцієюУкраїни (розділ ХІІ ”Конституційний Суд України – ст.147-152) та ЗакономУкраїни “Про Конституційний Суд України”.
Діяльність КСУ ґрунтується на принципахверховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів,гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятихним рішень.
КСУ складається з 18 суддів, які обираються(призначаються) лише на один 9-ти річний термін без права повторного обрання(призначення). Право на призначення і обрання суддів КСУ надано ПрезидентуУкраїни, Верховній Раді України і З'їзду суддів України в рівній кількості – пошість суддів відповідно.
Президент України при призначенні суддівпроводить консультації з Прем’єр -міністром і Міністром юстиції щодо кандидатурна посаду суддів КСУ. Призначеною на посаду судді вважається особа, про призначенняякої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем’єр — міністра іМіністра юстиції України. У випадку припинення повноважень судді, призначеногоПрезидентом України, Президент у місячний термін призначає іншу особу на цюпосаду.
Верховна Рада України призначає суддівКонституційного Суду таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Пропозиціїпо кандидатурах на посаду суддів вносить Голова Верховної Ради України, або неменше ніж 1/4 народних депутатів України від конституційного складу ВерховноїРади. Відповідний Комітет представляє Верховній Раді свої висновки по кожнійкандидатурі на посаду судді, внесені у встановленому порядку.
Призначеними на посаду суддів КСУвважаються кандидати, що набрали при таємному голосуванні найбільшу кількістьголосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У випадкуприпинення повноважень судді, що призначався Верховною Радою України, ВерховнаРада в місячний термін призначає іншу особу на цю посаду. За результатамиголосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови ВерховноїРади про призначення суддів КСУ.
Порядок призначення суддів КСУ З’їздомсуддів України наступний. З’їзд судців на пропозицію його делегатів відкритимголосуванням більшістю голосів визначає кандидатури на посаду суддів длявключення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді КСУвважається кандидат, який одержав у результаті голосування більшість голосіввід числа обраних делегатів З’їзду суддів України. У випадку припиненняповноважень судді, обраного З’їздом суддів України, з’їзд у тримісячний термінпризначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючий ісекретар з’їзду підписують рішення з’їзду про призначення суддів КСУ.
Суддя Конституційного Суду займає посаду здня проголошення ним присяги на засіданні Верховної Ради за участю Президента,Прем’єр-міністра і Голови Верховного Суду України, або осіб, які виконують їхобов’язки не пізніше ніж через місяць після його призначення суддею.
Очолює КСУ Голова, який обирається наспеціальному пленарному засіданні КСУ на один трирічний термін. На цей жетермін обираються два його заступника. У Конституційному Суді є секретаріат, щозабезпечує організаційну, науково-експертну, інформаційну й іншу діяльністьсуду, очолюваний керівником секретаріату. Керівник секретаріату призначається КСУ,за поданням його Голови, з числа громадян, що мають право на заняття посадипрофесійного судді. До складу КСУ входять дві колегії суддів. Крім того, КСУ насвоєму засіданні створює постійні комісії з числа його суддів., які єдопоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності суду.Голови постійних комісій призначаються Головою КСУ на термін своїх повноважень.
КСУ може також створювати на своїхпленарних засіданнях і тимчасові комісії для додаткового дослідження питань,пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівціввідповідних галузей права.
До повноважень КСУ належить вирішенняпитань:
1. Про відповідність Конституції України:
– законів і інших нормативних актівВерховної Ради;
– актів Президента України;
– актів Кабінету Міністрів України;
– правових актів Верховної Ради АвтономноїРеспубліки Крим;
2. Про відповідність Конституції Українидіючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносятьсяу Верховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість.
3. Про дотримання конституційної процедурирозслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади впорядку імпічменту.
4. Про офіційне тлумачення Конституції ізаконів України.
5. Про відповідність проекту закону провнесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 КонституціїУкраїни
Ст. 157 передбачає, що Конституція не можебути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людиниі громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи напорушення територіальної цілісності України. Норма ст. 158 Конституціїпередбачає, що законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядавсяВерховною Радою України і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВРУ нераніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо законопроекту.
6. Про порушення Верховною Радою АвтономноїРеспубліки Крим Конституції або законів України.
Не належать до повноважень КонституційногоСуду питання про законність актів органів державної влади, органів владиАвтономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також іншіпитання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Закони, інші правові акти чи їхні окремі положення,визнані неконституційними, втрачають силу з дня винесення Конституційним Судомрішення про їхню неконституційність. Рішення є обов’язковими для виконання натериторії України, остаточними й оскарженню не підлягають.
2.2 Правовий статус суддів КонституційногоСуду України
Суддею Конституційного Суду може бутигромадянин України, який досяг на день призначення сорокалітнього віку, маєвищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи педагогічної роботи зіспеціальності не менше десяти років, що володіє державною мовою і проживає вУкраїні протягом останніх двадцяти років.
Судді не можуть належати до політичнихпартій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якійполітичній діяльності, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншуоплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.
У ст. 19 Закону України “Про КонституційнийСуд України” визначене коло повноважень судді. Зокрема, суддя здійснюєпопередню підготовку питань для їхнього розгляду в суді. Крім того, він маєправо зажадати від Верховної Ради, Президента, Прем’єр-міністра, Генеральногопрокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади АвтономноїРеспубліки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств,установ і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднаньгромадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали й іншу інформацію зпитань, що готуються до розгляду колегією суддів або Конституційним Судом.
Суддя має право привселюдно висловлюватисвою думку з питань, що стосуються провадження в суді тільки тих справ, по якихКонституційним Судом прийняте рішення або дано висновок.
Повноваження судді, його конституційніправа і свободи не можуть бути обмежені при введенні військового чи надзвичайногостану в Україні чи в окремих її місцевостях.
Повноваження судді припиняються у разі:
1) закінчення терміну призначення;
2) досягнення суддеюшестидесятип’ятирічного віку;
3) неможливості виконувати своїповноваження за станом здоров’я;
4) порушення, зв’язаного із вступом його вполітичну партію або профспілку, участю в будь-якій політичній діяльності іт.д.;
5) порушення суддею присяги;
6) набуття законної сили обвинувальноговироку у відношенні його самого;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім чиоголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку абопро звільнення з посади за власним бажанням.
Рішення про припинення повноважень судді увипадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні КонституційногоСуду, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, — Верховною Радою України.
Голова Конституційного Суду обирається наспеціальному пленарному засіданні суду зі складу суддів тільки на одинтрирічний термін таємним голосуванням.
Головою Конституційного Суду вважаєтьсяобраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складусуддів. Голова Конституційного Суду очолює Конституційний Суд і організовуєйого діяльність. До повноважень Голови Конституційного Суду належать:
– організація роботи колегій суддів,комісій і секретаріату;
– скликання і проведення засідань,пленарних засідань Конституційного Суду;
– розпорядження бюджетними коштами наутримання і забезпечення діяльності суду, у відповідності з кошторисом,затвердженим Конституційним Судом;
– здійснення інших повноважень,передбачених Конституцією України, Законом і актами Конституційного Суду, щорегламентують організацію його внутрішньої роботи.
Голова Конституційного Суду має двохзаступників, що виконують за його дорученням окремі його повноваження.Заступники обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду тільки на одинтрирічний термін таємним голосуванням.
Голова Конституційного Суду і йогозаступники звільняються з посади Конституційним Судом згідно з їхніми заявами.Рішення про дострокове звільнення з посади вважається прийнятим, якщо за ньогопроголосувало більше половини конституційного складу суддів. Однак звільнення зпосади не позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду.
Суддя Конституційного Суду має науковогоконсультанта і помічника, які виконують доручення судді у справахконституційного провадження. Науковий консультант і помічник є державнимислужбовцями.
У ст. 126 Конституції України і ст. 27Закону України “Про Конституційний Суд України” визначено, що судді приздійсненні своїх повноважень незалежні, підкоряються тільки Конституції, іншимзаконам України, крім законів чи їхніх окремих положень, що є предметомрозгляду Конституційного Суду.
Особа судді Конституційного Суду єнедоторканною. Суддя не може бути затриманий чи заарештований без згодиВерховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Він не несеюридичної відповідальності за результати голосування в Конституційному Суді й уйого колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розглядісправ, прийнятті рішень і дачі висновків судом.
Судді Конституційного Суду одержуютьзаробітну плату і користуються іншими видами матеріального забезпечення,установленими законом..
2.3 Форми звернення до Конституційного СудуУкраїни та їх суб’єкти
Законодавець передбачає дві основні формизвернення до КСУ – конституційне подання і конституційне звернення.
Конституційне подання — це письмовеклопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень)неконституційними, про визначення відповідності проекту закону про внесеннязмін до Конституції України вимогам ст..157, 158 Конституції, про визначенняконституційності міжнародного договору, про необхідність офіційного тлумаченняКонституції України і законів України. Конституційним поданням також єзвернення Верховної Ради України про дачу висновку, щодо дотриманняконституційної процедури розслідування і розгляду справи про усуненняПрезидента України з посади в порядку імпічменту, порушення Верховною РадоюАРК. Конституції або законів України.
Суб'єктами права на конституційне подання є:
а) з питань прийняття рішень КСУ проконституційність законів та інших правових актів, прийнятих Верховною РадоюУкраїни, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною РадоюАвтономної Республіки Крим – Президент України, не менше ніж сорок п’ятьнародних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної РадиУкраїни з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
б) з питань дачі висновків КСУ щодовідповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тихміжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду України для дачі згоди наїхню обов’язковість – Президент України, Кабінет Міністрів України;
в) з питань дачі висновків щодо дотриманняконституційної процедури розслідування і розгляду справи про усуненняПрезидента України з посади в порядку імпічменту – Верховна Рада України;
г) з питань прийняття рішень щодо офіційноготлумачення Конституції і законів України – Президент України, не менше ніжсорок п’ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України зправ людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органидержавної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;
д) з питань дачі висновків провідповідність проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогамстатей 157 та 158 Конституції України – Верховна Рада України;
ж) з питань дачі висновків про порушенняВерховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України –Президент та Верховна Рада України.
Конституційне звернення – це письмовеклопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення Конституції України ізаконів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних праві свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб.
Суб’єктами права на конституційне зверненняє громадяни України, іноземці, особи без громадянства і юридичні особи.
Конституційне подання або звернення тавідповідні документи до них подаються у 3-х примірниках.
Конституційне звернення або подання можебути відкликане за письмової згодою суб’єкта, який його направив до КСУ вбудь-який день, до дня розгляду на пленарному засіданні.
2.4 Порядок здійснення провадження в КонституційномуСуді
Відкриття провадження в справі у КСУ законституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється відповідною колегієюсуддів або на засіданні КСУ. Справи, по яких відкрите конституційнепровадження, розглядаються по суті судом на пленарному засіданні КСУ.
Термін провадження по справах уконституційних поданнях не повинен перевищувати трьох місяців. У випадкупровадження за конституційним поданням визнаним судом невідкладним, термін йогорозгляду не повинен перевищувати одного місяця. Термін провадження у справах законституційними зверненнями не повинен перевищувати шести місяців. Датарозгляду справи визначається Головою КСУ.
Для розгляду конституційних подань ізвернень у складі КСУ створені дві колегії:
1) колегія суддів для розгляду питань провідкриття провадження по справах конституційних подань;
2) колегія суддів для розгляду питань провідкриття провадження по справах конституційних звернень.
Механізм провадження у КСУ наступний.Спочатку колегія суддів, до якої надійшло конституційне подання або звернення більшістюголосів приймає ухвалу про відкриття провадження в справі, або відмовляє утакому відкритті. У випадку, якщо колегія приймає ухвалу про відкриттяпровадження по справі, то така справа вноситься Головою КСУ на розглядпленарного засідання КСУ для вирішення по суті. Якщо ж колегія суддів прийнялаухвалу про відмову у відкритті провадження в справі, секретар колегії суддівнаправляє відповідні матеріали Голові КСУ для їх розгляду на засіданні КСУ. Втакому випадку засідання КСУ умовно кажучи виконує функцію апеляційноїінстанції. Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не меншеодинадцяти суддів, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувалобільше половини суддів, які беруть участь у засіданні. Прийняте КСУ на йогозасіданні рішення про відмову у відкритті провадження в справі є остаточним.Якщо ж на засіданні КСУ суддями буде прийняте рішення про відкриттяконституційного провадження, справа вноситься на розгляд в пленарне засіданняКСУ.
КСУ має право відмовити у відкриттіконституційного провадження за наявності наступних підстав:
1) відсутність встановленого КонституцієюУкраїни, Законом України “Про Конституційний Суд України” права наконституційне подання, конституційне звернення;
2) невідповідність конституційного поданняабо звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України“Про Конституційний Суд України”;
3) непідвідомчість КСУ питань, порушених уконституційному поданні чи зверненні.
Як вже згадувалося вище, справи,провадження по яких відкрито за конституційними поданнями або зверненнямирозглядаються по суті на пленарному засіданні КСУ, яке вважається повноважнимиза умови присутності на ньому не менше 12 суддів. Рішення КСУ приймаються (атакож даються висновки), якщо за них на пленарному засіданні проголосувало неменше 10 суддів.
2.5 Рішення та висновки КонституційногоСуду
За результатами розгляду справи на своїхпленарних засіданнях КСУ може або прийняти рішення, або дати висновок.
Рішення приймаються у справах:
– щодо відповідності Конституції України законівта інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актівКабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної РеспублікиКрим,
– щодо офіційного тлумачення Конституції тазаконів України.
Висновки даються у справах:
– про відповідність Конституції Україничинних міжнародних договорів чи тих міжнародних договорів, що вносяться уВерховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість;
– про дотримання конституційної процедурирозслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади;офіційного тлумачення Конституції;
– щодо відповідності проекту закону провнесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 КонституціїУкраїни (регламентують порядок внесення змін до Конституції);
– щодо порушення Верховною Радою АвтономноїРеспубліки Крим Конституції або законів України.
Підставами для прийняття КСУ рішень щодонеконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є наступні:
1) невідповідність Конституції України;
2) порушення встановленої КонституцієюУкраїни процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
3) перевищення конституційних повноваженьпри їх прийнятті.
Рішення приймаються, висновки даютьсяпоіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають праваутримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово,підписуються окремо суддями, що голосували за їхнє прийняття і голосувалипроти, і оприлюднюються в “Віснику Конституційного Суду України” та в іншихофіційних виданнях України. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.Підписання суддею рішення чи висновку є обов’язковим Окрема думка суддівикладається письмово та додається до рішення чи висновку.
Рішення і висновки КСУ підписуються непізніше 7 днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюються наступного робочогодня після їх підписання, а їх копії надсилаються наступного робочого дня післяїх оприлюднення суб’єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, доМіністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, якийбув предметом розгляду.
Закони а також інші нормативно-правовіакти, або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу здня винесення Конституційним Судом рішення про їхню неконституційність. Рішенняє обов’язковими для виконання на території України, остаточними й оскарженню непідлягають.
Колегія суддів під час підготовки справи, аКонституційний Суд у процесі провадження в справі, мають право зажадати відорганів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності,політичних партій і інших об’єднань громадян і окремих громадян необхіднідокументи, матеріали й інші відомості, що стосуються справи. Вони ж, у разіпотреби, призначають експертизу в справі і вирішують питання про залучення доучасті у провадженні експертів.
Учасниками конституційного провадження є:суб’єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхпредставники, а також залучені судом до участі в розгляді справи органи іпосадові особи, свідки, експерти і перекладачі.
У Конституційному Суді провадженняведеться, а рішення приймаються, висновки даються і публікуються державноюмовою.
Література
1. Конституція України. – К., 2009. – 48с.
2. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16жовтня 1996р. № 422/96-ВР/ Верховна Рада України // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 1996. – №49. – Ст. .272. – (Бібліотека офіційних видань).
3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. – 2010. – 3 серпня. – №142.
4. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисніоргани України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – С.25-114.
5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. – 2010. – 3 серпня. – №142.
6. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисніоргани України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 348С.
7. Гель А.П. Судові та правоохоронні органи України:Навч. посіб. /А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова. – Київ.: МАУП, 2004. –272с..
8. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України.Навчальний посібник. – К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 304с.