Особливостіспадкування цінних паперів
Правиламспадкування цінних паперів присвячено безліч літератури, Але деякі нюанси і навіть проблема спадкування ціннихпаперів такі не були висвітлені. І хоч за час існування фондового ринку вУкраїні про такі проблеми не говорили, це не означає, що їх не існує зовсім. Нажаль, дуже багато громадян ставляться до питання про спадкування акційскептично.
Наведу приклад: Емітент і громадянка Б. (вдовапомерлого) уклали договір, невідомий по своїй природі чинному законодавству,найменування якого «Договір про перехід права власності». У даному договорі небули (і не могли бути) зазначені права та обов'язки сторін, а лише булоконстатовано, що громадянка Б. є спадкоємицею померлого, котрому належавчималий пакет акцій. Відразу вказувалося, що на підставі рішення правлінняемітента, прийнятого відповідно до його внутрішніх документів, емітент передаєу власність громадянки Б.
З даного можна зробити висновок про наявністьправової безграмотності як з боку громадян, так і з боку посадових.
Відповідно до вимог чинного законодавства. Наакції, що переходять у порядку спадкування до спадкоємців чи до держави, у відповідностіз п. 205 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій ноніусамиУкраїни, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.0З.2004 р. №20/5, державним нотаріусом за місцем відкриття спадини видається свідоцтво проправо на спадщину.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «ПроНаціональну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперівв Україні» право на участь в управлінні (зокрема, участь у загальних зборах),на одержання прибутку (дивідендів) тощо, що випливають з іменних ціннихпаперів, випущених у документарній формі, можуть бути реалізовані з моментувнесення цих змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів.
Порядок перереєстрації прав власності на іменніцінні папери визначено Положенням про порядок ведення реєстрів власниківіменних цінних паперів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 26 травня 1998 року №60.
Так, фактично у всіх випадках переходів праввласності попередній власник повинен оформити на ім'я подальшого власникапередавальне розпорядження.
Порядок заповнення передавального розпорядженнявід зареєстрованої в системі реєстру власників іменних цінних паперів особиновому власнику, установлений вимогами п. 4.4.1 Положення про порядок веденняреєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26травня 1998 р. № 60 (зі змінами і доповненнями, затвердженими рішеннями ДКЦПФРвід 19.06.2001 р. № 190, 23.10.2001 р. №315).
Зрозуміло, що при переході права власності націнні папери в результаті спадкування нікому буде складати передавальнерозпорядження, однак з цього приводу існує окрема процедура внесення змін усистему реєстру: п. 7.17 Положення про порядок ведення реєстрів власниківіменних цінних паперів передбачено, що така перереєстрація проводиться тільки напідставі оригіналу чи нотаріально засвідченої копії свідоцтва про право наспадщину і сертифіката цінного папера, виданого у свій час спадкодавцю.
Іменні цінні папери, що існують в документарнійформі, можна знерухомити шляхом відкриття відповідного рахунка у зберігача.
У випадку відчуження знерухомлених іменних ціннихпаперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування цихпаперів на рахунок власника у зберігача. Рахунок у зберігача відкривається Напідставі укладеного між власником цінних паперів і зберігачем договору провідкриття й обслуговування рахунка в цінних паперах.
Отже для придбання права власності на іменніцінні папери і можливості користування всіма наданими таким папером правамипотрібно не тільки укласти відповідну цивільно-правову угоду, а ще йзареєструвати такий перехід права власності в залежності від форми існуваннятакого цінного паперу — у системі реєстру власників іменних цінних паперівемітента або в системі обліку прав власності на цінні папери, що існують вбездокументарній формі.
Без такої реєстрації права на спадщину неможливобуде ані взяти участь у загальних зборах, ані отримати дивіденди, аніознайомитись з будь-якою інформацією про діяльність товариства. Позбавленийбуде такий спадкоємець і права на одержання майна товариства у випадку йоголіквідації і т.ін. Більш того, у такого спадкоємця не буде самого головного:документа, що підтверджує право власності на успадковані ним цінні папери —сертифіката чи виписки з рахунку в цінних паперах, виданої зберігачем (до увагине приймаються документи, в яких зазначене ім'я попереднього власника —спадкодавця), а не маючи такого документа фактично неможливо й укласти будь-якуугоду з такими цінними паперами.
Але на цьому проблеми зі спадкуванням акцій незакінчуються.
Право на спадкування часто порушується не тількиреєстраторами, як було описано вище, а й самими акціонерними товариствами вособі їх органів управління — загальних зборів, правління чи спостережної ради.
Зокрема, у статути чи інші корпоративні документитовариства вносяться положення, що суперечать законодавству. Наприклад:
«При відмові товариства від прийняття спадкоємцядо товариства, останньому видається в грошовій чи в натуральній формі частка встатутному фонді, що належала спадкодавцю, вартість якої визначається на деньсмерті». Таке положення подвійно незаконне. По-перше, оформивши спадщину увстановленому законом порядку, спадкоємець стає повноправним власником акційпомерлого, тобто акціонером акціонерного товариства і ніякого додаткового прийняттяйого в акціонерне товариство взагалі не потрібно, не говорячи вже про те, що неможе існувати Можливості його взагалі не прийняти в акціонерне товариство.По-друге, всі акціонери є тільки лише власниками акцій, а не власниками часткистатутного фонду (як це існує, наприклад, у товариствах з обмеженою відповідальністю).
«У випадку смерті власника акції, що належатьйому, переходять до Чого правонаступника (спадкоємця). За рішенням правлінняуспадковані акції можуть бути замінені на привілейовані». Дане положення невідповідає вимогам цивільного законодавства, оскільки прийнята спадщинавважається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини й у відповідностізі ст. 4 Закону України «Про власність» він має повне право володіння,користування і розпорядження таким майном.
З прийняттям нового Цивільного кодексу України,що набрав чинності з 01.01.2004 року, з'явились і нові проблеми.
Так, оформленню права на спадщину відведено цілуглаву, у якій зокрема, визначено, що спадкоємець, що прийняв спадщину, можезажадати видачі йому свідоцтва про право на спадщину. І лише у випадку якщо доскладу спадкового майна входить нерухоме майно, такий спадкоємець зобов'язанийзвернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину. Правовласності у спадкоємця на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстраціїцього майна.
Отже з вище викладеним можна сказати, що такийінститут як спадкування має багато нюансів як в загалі до самих правилспадкування так і безпосередньо спадкування цінних паперів. тому дляурегулювання таких проблем як спадкування потрібно внести до нашогозаконодавства більше чітко визначені правила спадкування, а може навітьприйняти окремий нормативний акт як «Правила спадкування цінних паперів»