МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київськийнаціональний економічний університет
Кафедраісторії та теорії держави і права
Курсоваробота з теорії держави і права
на тему:
„Соціально-економічнаконцепція походження держави:
їїпозитивні риси та недоліки”
Виконала:
Київ
План
Вступ
1. Поняття соціально-економічноїконцепції походження держави:
1.1. Виникненняконцепції
1.2. Матеріалістичнатеорія в працях її основоположників та послідовників (Маркса, Енгельса та Леніна).
2. Характеристикасоціально-економічної концепції походження держави, її основні позитивні риси танедоліки:
2.1. Головніпереваги матеріалістичної концепції, її значення для розвитку вчень про державуі право
2.2. Основнінедоліки соціально-економічної концепції походження держави
3. Соціально-економічнаконцепція походження держави в сучасному світі і в Україні:
3.1. Матеріалістичнаконцепція походження держави в правовій думці мислителів України
3.2. Матеріалістична теорія та сучасність
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вивченняпоходження держави має не лише тільки пізнавальний або навчальний, але йполітико-практичний характер. Воно дозволяє набагато глибше зрозуміти соціальнуприроду держави, прослідкувати її особливості та риси, дає можливість зробити аналізпричин та умов її виникнення та розвитку. А також дозволяє чіткіше визначитивсі характерні функції держави – основні напрямки її діяльності, точніше встановитиїї місце та роль в житті суспільства і політичної системи.
Серед теоретиківдержави і права ніколи не було і на даний час не існує навіть спільностіпоглядів на процес походження держави та права. В світі завжди існувала великакількість різноманітних теорій, що пояснювали походження та розвиток держави іправа. І це зовсім зрозуміло, оскільки кожна з них відображає судження тапогляди різних груп, класів, націй та інших соціальних спільностей на процес виникненнята розвитку держави.
Об‘єктом розглядув моїй курсовій роботі виступає соціально-економічна (марксистська) теоріяпоходження держави, яка до недавнього часу панувала в радянській юридичній таісторичній науках. А саме – її сутність, позитивні риси та недоліки.
Марксизм виник в 40-х роках минулого століття. Карл Маркс (1918-1883)та Фрідріх Енгельс (1820-1895) намагалися зрозуміти умови та вказати шляхиреального звільнення трудящих від будь-якої експлуатації, від усяких формсоціального пригнічення, нерівності. Вони поставили перед собою завданнянамітити контури ладу, який би зміг подолати відчуження трудівника відвласності і влади, найбільш розумно організувати суспільне життя, забезпечитигармонійний розвиток особистості.
Захопленні першза все цією проблематикою, К. Маркс та Ф. Енгельс, природно, звернулися доширокого кола зв‘язаних з нею питань держави, права, законодавства, політики. Результатомтакого звернення стала марксистська соціально-економічна концепція походженнядержави і права.
Специфікамарксистського підходу до вивчення держави – аналіз явищ політичного іправового життя в першу чергу як органічних складових частин класової суспільно-історичноїформації, відмова від бачення в політико-юридичних інститутах релігійного,психологічного, етнічного феноменів. Згаданий підхід тримається на ідеїзалежності держави перш за все від рівня суспільного поділу праці, класовоїструктури і співвідношення класових сил у суспільстві.
1.Поняття соціально-економічноїконцепції держави:
Виникненняматеріалістичної концепції.
Виникненнямарксизму було викликано конкретними політичними, соціальними та економічнимипередумовами. В кінці XVIII ст… в Англії, а вона на той час була однією з найрозвиненіших країнЄвропи, почався промисловий переворот, і вже в XIX ст. охопив інші європейські держави.Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики та заводи, і якнаслідок — збільшувалася чисельність найманих робітників. На зміну феодалізмушироким фронтом йшов капіталізм. Формувалися нові класи – буржуазія іпролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з бокубуржуазії, ставала глибшою безодня між багатством і бідністю. В середовищіробітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростаєу страйки, організовані виступи проти існуючого економічного і політичноголаду. Деякі з них набули широкого резонансу. Серед таких – повстання ткачів ум. Ліоні (Франція) в 1831 р. і 1834 р., сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 р.,революційний рух англійських робітників за демократизацію державного устрою (чартизм)у 1830-1840 рр.
Соціальніконфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітниківта прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань: чи можебути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною, і як йогодосягти; які перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можнавикористати знання про навколишню дійсність на користь усім людям та ін.Марксизм в цілому і його класова теорія походження держави зокрема виникає увигляді певної системи ідей, принципів, теорій, яка прагне відповісти на ці запитання.
Матеріалістичневчення про державу і право мало також і теоретичні витоки. Соціальнацілісність, яка породила марксизм та його концепцію держави, складалася крімекономіки, політики ще з системи ідеологічних відносин, духовних утворень, якістали вихідним матеріалом для Маркса, який використав його для розробки своєїісторико-матеріалістичної концепції держави. Марксистське вчення увібрало всебе знайдені попередниками раціональне зерна діалектичного способу мислення.Серед всіх теоретичних джерел марксизму перше місце по праву належить діалектично-матеріалістичнійметодології аналізу державності.
Слід зазначити,що визнання економіки основною категорією, яка визначає політику, мало місце невперше. Ще у давньогрецьких філософів, особливо у Аристотеля, у італійськихмислителів епохи Відродження, передусім Н. Макіавеллі та Г. Гвінчардіні, ванглійській політико-правовій думці середини XVIII ст., у фізіократів та економістів XVIII ст… на перший план ставиться самеекономіка. Французький соціаліст-утопіст А. де Сен-Симон та його послідовникиЛ. Штейн та Р. Штамлер всі зміни в соціальному житті пояснювали економічнимипричинами.
Маркс та Енгельсзверталися до накопленого європейською духовною культурою теоретичногоматеріалу. Їхню увагу в цьому матеріалі, природно, приваблювали положення, якіпрямо або опосередковано могли працювати на створену ними ідеологію,збагачувати її. Ці судження ними так чи інакше переосмислювалися і лиш потімвключалися в створену історико-матеріалістичну картину соціального світу.
Особливий інтересу Маркса викликали політичні ідеї Ж. -Ж. Руссо. Зокрема Маркса зацікавило ізнайшло своє відображення у його вченні уявлення Руссо про демократію як пронорму організації політичного життя індивідів, що зберігається для спільноїдіяльності в суспільстві. Серцевиною демократії, за Руссо, є принцип народногосуверенітету, верховенства та повновладдя народу в державі. Дуже ціннимивиявилися спостереження Руссо, які стосуються подвійності життя індивідів всвіті приватновласницьких відносин.
Марксистськаконцепція створювалася не без впливу поглядів відомих французьких істориківепохи Реставрації О. Тьєррі, О. Міньє, Ф. Гізо. та ін. Ці вчені вважали, щополітичні інститути, юридичні норми створюються суспільством, являють собоювідображення суспільного ладу, первинного по відношенню до них. А створенісуспільством політико-правові установи потім починають самі впливати насуспільне життя, змінювати його.
Але в більшіймірі Маркса та Енгельса зацікавили погляди вищеназваних істориків про положеннякласів та класову боротьбу. Ось деякі з них: суспільство розколото на класи,які відрізняються один від одного соціальними, матеріальними, правовимиознаками; кожен з класів обов‘язково намагається, щоб при владі опинивсяпотрібний йому уряд; інтереси власності – найважливіші і переважають всі іншіпотреби та ін.
РозробленийТьєрі, Міньє, Гізо тезис про те, що боротьба класів наповнює і складає всюгромадянську історію, зіграла значну, але неоднозначну роль у розвиткусоціально-політичної думки XX століття. Зміст цієї формули змінився прямо протилежно до початковогозначення: її сприйняли, змінили й звернули проти самої ж буржуазії представникиреволюційно-утопічного комунізму 30-40-х рр. минулого століття.
Велику роль устворені марксизму зіграли ідеї деяких представників європейської філософії. Середних справедливо виділити класиків німецької філософії, особливо – Гегеля.
В конкретноідеологічному плані класовим симпатіям та антипатіям марксизму більш за всевідповідали погляди, в яких з позиції пригнічених трудових мас критикувалося іосуджувалося право та законодавство експлуататорського суспільства. Всоціалістичній літературі від Т. Мора до О. Бланки склався погляд на законидержави як зброю захисту інтересів пануючого класу.
Державно-правовіпогляди Маркса та Енгельса піддавалися впливу ще одного ідеологічногокомплексу. Раніше було не прийнято про нього говорити. Мова йде прозахідноєвропейський політичний лібералізм. Цей напрямок суспільної думкизв‘язаний з іменами Дж. Локка і Ш. Монтеск‘є, І. Канта та К. Т. Велькера.Справді, важко заперечувати спорідненість з ліберальними уявленнями такихвідомих положень марксизму: „кожного разу, коли під сумнів ставиться та чиінша свобода, тим самим ставиться під сумнів і свобода взагалі”, „вільнийрозвиток кожного є умовою вільного розвитку кожного”, „немає прав безобов‘язків, нема обов‘язків без прав”. Але треба також зауважити, що самевищеназвані та інші подібні їм положення Маркса та Енгельса були чужими пролетарсько-класовійприроді марксизму.
Марксистськатеорія походження держави сформувалася пізніше ніж уся ідеологія марксизмувзагалі. Вивчивши предмет, Маркс для подальшого вивчення його звернувся допояснення генезису даного об‘єкта. Підвищений інтерес до проблематикипоходження держави у К. Маркса виявляється лише в другій половині 70-х років[1]. Велике значення для розробки марксистської теорії походження держави малоознайомлення К. Маркса та Ф. Енгельса з книгою Г. Моргана „Стародавнєсуспільство”, де автор зробив спробу науково проаналізувати розвитокдокласового суспільства. Маркс вивчив дану книгу, зробив детальний її конспект.В 1884 р. Ф. Енгельс написав книгу „Походження сім‘ї, приватної власності та держави”.Він вважав написання цієї книги як у своєму роді виконання заповіту К. Маркса.При написанні своєї праці він використовував критичні зауваження Маркса щодокниги Моргана.
1.2. Матеріалістичнатеорія в працях її основоположників (Маркс,
Енгельс,Ленін)
Як вже булосказано, засновники класової теорії – це Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.Матеріалістичну теорію повністю підтримував і намагався розвивати далі В. И.Ленін. Також ця теорія отримала розвиток в працях їх послідовників – К.Каутського та Е. Бернштейна в Німеччині, П. Лафарга у Франції, А. Лабріоли вІталії, Г. Плеханова, Л. Троїцького та Й. Сталіна в Росії.
Найбільш повнокласова теорія викладена в праці Енгельса „Походження сім‘ї, приватноївласності і держави”. На думку деяких авторів[2] він найбільшповно виклав дану теорію і не потребує коментаторів і тлумачень свого вчення. Своювищеназвану працю Енгельс писав з використанням матеріалів та дослідженнями Л.Г. Моргана[3], прогресивногоамериканського вченого. Останній запропонував свою власну періодизацію історії[4].
Розробка марксистськоїтеорії походженнядержави являє собою органічну частину самого процесу пізнання держави. На тойчас в буржуазній історичній науці панувала патріархальна теорія походженнядержави (Аристотель). Маркс та Енгельс звернувшись до цієї проблеми намагалися ширшеїї охопити та проаналізувати.
З точки зорукласиків марксизму-ленінізму виникнення держави зумовлено виникненнямантагоністичних класів. Одним із найголовніших факторів процесу класоутворенняв сфері матеріального виробництва визнається перехід від полювання тазбиральництва до відтворюючої економіки (неолітична революція). Ця революціяпризвела до регулярної появи продуктового надлишку. Тим самим була створенаможливість для розподілу функцій створення продукту та функцій присвоєння цьогопродукту. Виникає реальна основа для матеріальної та соціальної диференціації івідповідно для різних форм експлуатації всередині родового суспільства. Всі ціявища спричинені суспільним поділом праці.
В своїх працяхЕнгельс розглядує соціальні наслідки таких великих суспільних поділів праці,як поділ праці між племенами-скотарями та племенами, які не мають стад,відокремлення ремесла від землеробства, виникнення класу, який займається вжене виробництвом, а тільки обміном продуктів, тобто виникнення купців іторгівлі.
Суспільний поділпраці за Енгельсом створює умови для регулярного обміну. Спочатку обмінпроводився між племенами при посередництві родових старійшин, але цейміжплемінний обмін виявляв дуже сильний вплив на відношення всередині племені.
Простежуючинаслідки обміну товарів, К. Маркс відмічав, що спочатку він був неможливийвсередині общини. Він вважав, що проникнення товарних відносин в первіснуобщину сприяє її розкладенню[5].
Всередині родової організації складаєтьсяматеріальна та виробнича розрізненість. Проходить поступовий перехід відпарного шлюбу до моногамії. Виникає приватна власність. Її виникнення, зпогляду марксизму, стало вираженням матеріальної відчуженості товаровиробників.
Підвищенняефективності праці та розширення сфери його використання призводять довиникнення рабства. Енгельс підкреслював, що широке розповсюдження рабськоїпраці пов‘язано з розкладом існуючих колективних форм виробництва, якірозпалися під впливом більш досконалих знарядь праці та проникнення в общинутоварних відносин.
В результатіподілу праці суспільство стає економічно розколотим на вільних і рабів, багатихі бідняків, тобто на непримиримі протилежності, звільнитися від якихсуспільство безсиле.
Виникненнядержави передбачає достатньо високий рівень соціальної диференціації середвільного населення, а також поділ вільних на класи у відповідності доекономічного положення та появу багатої аристократії.
Класики марксизмувиділяли два шляхи виникнення держави: перший, коли родова знать консолідуєтьсяв пануючий клас, і другий, коли пануючий клас складається з представників новоїбагатої аристократії, відтісняючи стару родову знать.
Перший шлях досліджувавсяв працях основоположників марксизму лише в загальному вигляді, другий – детальнопроаналізований Єнгельсом в „Походженні сім‘ї, приватної власності та держави”.В останній прослідковується перехід до держави безпосередньо від воєнноїдемократії. Вона складається в умовах, війна стає регулярною функцією народногожиття[6].
Прослідковуючишлях виникнення держави, коли пануючий клас складається з представників новоїаристократії, Енгельс виділив три його основні форми. Кожна з цих форм була нимдетально вивчена на прикладах виникнення держав в Афінах, Римі та у германців.
Виникненнюдержави в Афінах передувало організація управління у формі воєнної демократії.В Аттіці в період воєнної демократії земля перейшла у приватну власність.Купівля і продаж землі, розвиток суспільного поділу праці призвели до того, щочлени родів, племен перемішалися, і багато мешканців, які осіли в округах чужихплемен, не могли брати участь в управлінні.
Все це настількипорушило нормальне функціонування родового ладу, що вже в той період довелосявжити певних заходів. В Афінах було запроваджене центральне управління.Відбулося злиття афінян в єдиний народ, як помічає Енгельс. Із цього моментувін бачить в Аттіці зародження держави[7]. Друге нововведення передбачалоподіл усього народу, незалежно від роду чи племені на три класи: евпатридів(благородних), геоморів (землеробів) та деміургів (ремісників). Тільки першіотримали право займати посади. Ці нововведення Енгельс називає першою спробоюорганізувати державу; її суть – в розриві родових зв‘язків[8].
Наступний етапформування держави Ф. Енгельс бачить в реформі Солона, яка по суті булаполітичною революцією. Остаточне знищення родового ладу Енгельс зв‘язував зреволюцією Клісфена. Вся Аттіка була поділена на сто автономних округів – демів.Десять таких одиниць складали плем‘я, яке називалося територіальним плем‘ям. Ціплемена в сукупності склали Афінську державу.
Енгельс відмічав,що в Римі була інша, ніж в Афінах форма виникнення держави. Тут „ родовесуспільство перетворюється на замкнуту аристократію, оточену багато численним,… безправним… плебсом; перемога плебсу підриває старий родовий устрій і найого розвалинах створює державу...”[9].
Третю формувиникнення держави Енгельс аналізував на прикладі древніх германців. В нихдержава виникає як результат завоювання великих чужих територій. Органиродового устрою повинні були перетворитися на органи держави. Але і в цьомувипадку виникнення держави було результатом внутрішнього розвитку суспільства.Значить, держава скрізь не являє собою сили, нав‘язаної ззовні суспільству;воно – результат внутрішнього соціального розвитку і непримиримих класовихпротиріч.
Отже, вище булавикладена теорія походження держави, як її сформулювали класики марксизму. Даневикладення можна тезисно підсумувати та доповнити. Отож, суть теорії. Одним ізосновних положень марксизму є вчення про соціально-економічну формацію, тобтоісторичний тип суспільства. Спосіб виробництва матеріального життя зумовлюєсоціальний, політичний і духовний процеси життя людей. Якщо економічнівідносини – базисні, то держава і право – надбудова, а відповідно залежить відекономічної структури суспільства, хоча й мають певну самостійність[10].Згідно з марксистською концепцією держава виникла перш за все з економічнихпричин: суспільного поділу праці, появу надлишку і приватної власності, а потімрозколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Саме цимиекономічними змінами був підірваний родовий устрій та змінений на державний.
Щодо внеску врозвиток класової теорії походження держави В. І. Леніна серед теоретиківдержави немає єдності. На сьогодні, праці Леніна зазнають критики. Наприклад,Розін[11] не вважає йоготеоретиком держави, тому що в його творах[12] немає практичноніякого дослідження проблем походження держави. Автор вважає, що лекціяЛеніна, зачитана в 1919 р. в Свердловському університеті насправді – примітивневикладення деяких положень праці Енгельса «Походження сім‘ї, приватної власностіі держави”. З погляду Розіна, нічим неаргументував свої положення в праці „Держава і революція”[13],ніяк їх не доводив, а лише висував як постулат, відповідно до твердження, що„вчення Маркса всесильне, тому що воно вірне”. Ознайомившись з працями Леніна,я підтримую думку автора.
„Держава іреволюція”, її розділ про походження держави – це в кращому коментарі до праціЕнгельса, хвалебні відгуки, повна підтримка думок своїх вчителів. Ленін, посуті, конкретно не розвиває дану теорію, лише стверджує її абсолютну вірністьта незаперечність. В даному випадку Леніна, як послідовника марксизму можнацілком справедливо критикувати за відсутність об‘єктивізму. За принаймні чотиридесятиліття, після написання Енгельсом своєї праці багаж історичних таюридичних знань суттєво збільшився. Тож Ленін мав доступ нових матеріалів, тавін не бере їх до уваги взагалі. Лише зводиться до не аргументованої критикибуржуазних вчених взагалі.
Проситьсявисновок, що Ленін перейняв у своїх вчителів лише вузько класовий змістматеріалістичної теорії і став його апологетом.
2.Характеристикасоціально-економічної концепції походження
держави, їїосновні позитивні риси та недоліки.
2.1. Головніпереваги матеріалістичної концепції, її значення для ро
звиткувчень про державу і право.
Без усякогосумніву, класова теорія має велику кількість позитивних рис. Вона теоретичнообґрунтована і довгий час на території Радянського Союзу претендувала науніверсальність і незаперечність.
Абсолютносправедливо підкреслюється, що матеріальні умови життя суспільства грають вжитті людей дуже важливу роль і що зміна форм трудової діяльності, веденнягосподарства, власності, суспільний поділ праці та ін. вплинули на виникненнядержави.
Енгельс детальнопроаналізував життя людей в первісному суспільстві[14],використовуючи знання про родові зв‘язки північноамериканських індійців,отримані американським дослідником Л.-Г. Морганом, і спробував пояснити різницюв процесах виникнення держави в грецькій, римській та германській історії.
Було справедливопідмічено, що з розвитком суспільства і переходом його від присвоюю чого довідтворюючого господарства, відбувається диференціація людей по майновомукритерію.
Ведучи мову проознаки держави, Енгельс має на увазі не просто публічну владу, а політичнудержавну владу, яка являє собою особливий різновид суспільної, публічної влади.Енгельс сформулював характерні риси цієї публічної влади, які відрізняють їївід докласового суспільства.
Хоча не всі з нихприймаються теоретиками держави тепер, через занадто сильне „захоплення”класовою боротьбою, та все ж вони достатньо науково обґрунтовані і на той часглибоко проникли в сутність держави та її функцій.
Енгельс у своємудослідженні не зупиняється лише на характеристиці публічної влади, однієї знайголовніших ознак держави, він говорить і про інші не менш важливі її ознаки,визнаючи, що від родового суспільства держава відрізняється не тількиіснуванням певного особливого прошарку людей, які займаються управлінням, але йнаявністю території, права, податками.
Іншими словами,класова теорія походження держави взагалі, і робота Енгельса, в якійсконцентроване марксистське вчення про походження і сутність держави, зокрема,і на сьогоднішній день залишається в шерезі тем, які представляють інтерес інесуть велику пізнавальну навантаження.
2.2.Недоліки соціально-економічної концепції походження держави.
Сьогодні прийшовчас для критичного осмислення класової теорії походження держави так як івсього спадку марксизму-ленінізму. Пройшов той час, коли концепцію бездумнопідтримували, не визнаючи жодних інших поглядів, думок, ідей та теорій. Людствовсе більше впевнюється, що світ навколо надзвичайно складний, тож яким бирозумним не був мозок людини, він один не може осягнути всі явища та зв‘язкиміж ними. Це під силу, напевно, лише мислителям усього людства, які складаютьздобуті ними знання в загальну скарбничку знань про світ.
Зупинюся лише надеяких, найбільш вагомих, на мій погляд, недоліках у вченні Маркса та Енгельсапро походження держави.
По-перше,розуміючи важливість економічного фактора в процесі виникнення держави,хочеться звернути увагу, що не тільки вони вплинули на виникнення держави. Цюпомилку Маркс та Енгельс повторюють слідом за Сен-Сімоном[15].На виникнення держави вплинули також політичні, ідеологічні, релігійні та психологічніфактори. Не можна в цьому процесі ігнорувати і воєнні фактори. Треба пам‘ятати,що людина – біологічна істота, і йому, так же як і всім живим, властивовідчуття самозбереження: об‘єднання з собі подібними під началом єдиногокоординуючого центру в багато раз підвищує здатність протистояти як силамприроди, так й іншим, конкуруючим людським спільнотам.
По-друге,віддаючи належне тому, що автори класової теорії побачили, що з переходомсуспільства від збиральництва до виробництва відбувалася диференціаціясуспільства, все ж таки не можна не помітити, що в світі тварин також існуєпевний поділ: сильні та слабкі особини. Між ними відбувається явна абоприхована боротьба. Внутрішньовидова боротьба – це далеко не рідкісне явище(можна не поділити їжу, територію чи зручне місце для відпочинку). Та чому жтам не виникає держави? Чому до цього змогла додуматися лише людина?
По-третє, приймаючитезис Маркса та Енгельса про те, що боротьба – це неминучий супутниксуспільства, яке оволоділо виробництвом, ми, вдивляючись в стародавню історію,бачимо, що в той далекий час частіше йде боротьба між племенами, союзамиплемен, народностями. Повстання, бунти всередині якого-небудь людськогосуспільства (племені, союзу племен) – явище неможливе. І на перших етапахрозвитку держави повстання зустрічалися рідко. Звичайно, відразу згадуєтьсяповстання рабів під проводом Спартака. Причиною такої малої внутрішньоїконфліктності було пануюча колективістська свідомість. Людина ще не виділяласебе із спільності і не розуміла своїх специфічних інтересів. Не розумілися ігрупові інтереси, оскільки рівень абстрактного мислення у наших древніх предківбув ще не зовсім розвинутим.
Колективістськасвідомість грала велику позитивну роль. Вона ніби оберігало суспільство віддифузії його внутрішньої енергії: занадто грізними для людини тоді були силиприроди. Крім того існувала і зовнішня загроза: конкуруючи за джерела їжіоточуючі племена. Вона також консолідувала первісне суспільство, а нерозділяла. Ось і виходить, що причина виникнення держави прямо протилежна тій,що висунули Маркс та Енгельс.
По-четверте,потрібно уважно подивитися на те, в чиїх інтересах була створена держава та чиїінтереси воно захищало. Отже, держава, що виникла почала організовувати оборонувсіх, хто проживав на її території, або готувати і здійснювати напади на іншітериторії. Отримані таким шляхом багатства, в більшій чи меншій мірідоставалися, якщо не всім, то багатьом проживаючим в державі людям. Якщотраплявся неврожай, то щоб уникнути смерті серед населення, відкривалисярезервні запаси. Якщо виникала епідемія, то приймалися заходи для їїлокалізації та запобігання її подальшого розповсюдження серед населення.
Іншими словами,стає зрозуміло, що держава захищала не тільки інтереси пануючого класу, якстверджують творці класової теорії походження держави – Маркс та Енгельс, а ітою чи іншою мірою охороняло інтереси всіх мешканців її території.Колективістська свідомість, що домінувала в древній період розвитку людства,володіла міццю, і щойно народжена держава не могла з нею не рахуватися.
В-п‘ятих, Маркста Енгельс свого часу помітили, що в світі процес виникнення держави проходивне по одній схемі. Вони говорили про країни з азіатським способом виробництва.Тим не менш, при формулюванні остаточних висновків про походження державиЕнгельс волів про це „забути”. Чому? Та тому що ці країни (а їх у світібільшість) ламали його схему, що пояснювала процес походження та виникненнядержави. Ми ж знаємо, що в країнах Азії та Африки, де кліматичні умови не булидосить комфортними для проживання людей, земельна власність не переходила вприватну власність, у власність окремих сімей, а залишалася в руках держави,залишалася суспільною. Це пов‘язано з тим, що для її використання в багатьохрегіонах через посушливий клімат доводиться застосовувати полив та будувативеличезні ірригаційні споруди.
Іноді в окремихмісцевостях передача земель приватним власникам не практикується через холоднийклімат, що робить сільськогосподарський сезон надто коротким. Саме це недозволяє обробляти землю силами окремих сімей та диктує необхідність обробіткуїї общиною. В цих країнах приватна власність виникає набагато пізнішевиникнення держави, а саме тоді, коли з‘являються досконалі знаряддя праці, якідозволяють справитися з обробітком землі окремим власникам. Держава ж тутвиникає шляхом виділення особливого прошарку людей, завідуючих загальнимисправами, яких з розвитком суспільства стає все більше. На Сході узурпувалисяне засоби виробництва, а управління ними.
Якщо на Заходівлада не вирізнялася жорстокістю по відношенню до народу, то на Сході владабула деспотичною. Чому? На Заході приватні власники, хоча і залежали від владиі потребували її „послуг”, але вони в принципі могли самостійно організуватисвоє хазяйство. Державна влада там потребувала прихильності власників не менше,ніж вони її. Залежність носила тут носила фінансовий характер.
На Сході все булонавпаки: досягнення в економічному житті були результатом дій перш за все івиключно державної влади, її організаторських здібностей і визначалисяпрагненням та вмінням влади діяти в загально соціальних інтересах, над груповихцілях. Державна влада ніби знала собі ціну і не церемонилася з підвладними.Таким є психологічне пояснення різниці в „характерах” державної влади Заходу іСходу.
Свій висновокщодо класової боротьби як причини виникнення держави Енгельс робив орієнтуючисьв основному на європейський регіон. Та чи можна тоді змалювати повну картинуцього історичного процесу? І чи може теорія в такому випадку претендувати на універсальність?
Аналізуючи задопомогою цієї концепції державу, К. Маркс та Ф. Енгельс прийшли до хибнихвисновків про те, що держава – це продукт суспільства на певній сходинцісуспільного розвитку, що це визнання того, що суспільство заплуталося в протиріччяхз самим собою, розколото на протилежності, звільнитися від яких воно безсиле. Звідсив марксизмі класова боротьба виступає однією з найважливіших закономірностейбуття суспільства, розколотого на антагоністичні класи. Ніщо суттєве в соціальномужитті такого суспільства не можна пояснити і зрозуміти поза контекстом класовоїборотьби. Звідси ще один недолік – переоцінка ролі класів.
В значній мірічерез класову боротьбу апарат держави стає закладом, який легітимно здійснюєціленаправлене насилля в суспільстві. Виділення та акцентування в природідержави її експлуататорського начала закономірно для марксизму.
В „МаніфестіКомуністичної партії” підкреслено, що отримавши політичне панування пролетаріатбуде здійснювати деспотичне втручання в право власності та в буржуазнівиробничі відносини. Маркс пише в „Капіталі”: „ Насилля – це повитуха всякогостарого суспільства, коли воно чекає на нове. Саме насилля є політичноюпотенцією”. Енгельс також торкається цього питання, він пише: „… держава це перехіднийінститут, яким доводиться користуватися під час боротьби, революції, щоб шляхомнасилля подавити своїх супротивників… поки що пролетаріат ще має потребу вдержаві, він потребує її не в інтересах свободи, а в інтересах придушення своїхсупротивників, а коли можливо вести мову про свободу, тоді держава як такаперестане існувати”. Зі слів Енгельса витікає, що держава, яку пролетаріатвикористовує за для насильницького придушення ворогів робочого класу, не визнаєсвободу для них. Та чи забезпечує вона (чи може забезпечити) свободу самомупролетаріату? Адже давно і добре відомо незмінне правило: кожного разу, колипід сумнів ставиться та чи інша свобода, ставиться під сумнів і свободавзагалі. І про це писав не хто інший як сам Маркс.
Тепер хочетьсярозглянути недоліки у вченні про походження держави і права головногопослідовника марксизму — В. І. Леніна. Зворотна сторона марксистсько-ленінськоїтрактування сутності держави як класової диктатури – це сприйняття демократії,свободи, права, принципів гуманності, що склалися в досоціалістичну епоху, якмалозначущих компонентів суспільно-політичного життя.
Марксистсько-ленінськатеорія загалом приводить до висновків, що держава одночасно є самостійною інесамостійною, залежною від економіки і такою, що сама забезпечує засоби іспособи виробництва. Водночас держава руйнує господарський процес своїмвтручанням за допомогою суто політичних сил. Держава то обґрунтовуєтьсяекономічною необхідністю, то силою зброї, коли сама стає володарем, монополізуєармію і бюрократію, відмовляється від будь-якого служіння суспільнійсолідарності. До того ж, держава є то посередником між класами в їхній взаємнійборотьбі, то захисником суспільства від тиранії класу, то вона раптомперетворюється на ворога суспільства. Ленін лише в одному залишивсяпослідовним. Для нього, як і для К. Маркса і Ф. Енгельса, рушійною силоюсоціальних змін є боротьба, а визначальним фактором, врешті-решт, — влада.
3.Соціально-економічнаконцепція походження держави в
сучасномусвіті і в Україні.
3.1 . Матеріалістична концепція походження держави в правовій
думцімислителів України.
В Російськійімперії наприкінці XIX – на початку XX ст… класова теорія набула неабиякоїпопулярності завдяки вченню Леніна, його численних однодумців, послідовників іопонентів. В Україні, яка знаходилася під владою Росії дана теорія також набуларозповсюдження, навіть до Леніна.
В Україні ідеїмарксизму популяризували М. Зібер, С. Подолинський, І. Фесенко, П. Тучапський,Леся Українка, Б. Кістяківський, Є.Заславський, М. Туган-Барановський, П.Юркевич, О. Терлецький, М. Павлик, А. Павлик, І. Франко, Ю. Бачинський.Особливе місце серед них займає Юліан Олександрович Бачинський – українськийгромадський і політичний діяч, публіцист і дипломат, який чи не найбільшезробив для укорінення марксистських ідей на українському ґрунті. Народився уСхідній Галичині, яка на той час належала до Австро-Угорської імперії. Ю.Бачинський вважається одним із ідеологів австо-марксизму і засновникомукраїно-марксизму.
Історію розвиткусуспільства Бачинський поділяв на 3 періоди: додержавний, державний іпіслядержавний. На першому етапі – етапі первісного комунізму – виникаютьпередумови організації суспільства в державу, якими є: поділ праці, боротьба зприродою та боротьба осілих кочових племен між собою. Ці чинники зумовлюютьподіл суспільства на класи, антагонізм між ними, а відтак і утворення держави.Використовуючи марксистський детермінізм, державу Ю. Бачинський розглядав якпродукт соціально-екрномічного розвитку суспільства, представника інтересів панівнихкласів.
Марксистсько-ленінськерозуміння держави як надбудови над економічними базисом визнавав українськийпубліцист, історик та громадський діяч Михайло Петрович Драгоманов. Водночасвін позитивно оцінював теорію еволюції Г. Спенсера, вбачав у ній спосібрізнобічної диференціації і розвитку людського суспільства.
Як організаціюзабезпечення класового панування розглядав сучасну йому державу відомийекономіст і соціолог Михайло Іванович Туган-Барановський. Йдучи за К. Марксомвін, з одного боку, вірив, що держава – історичне явище, яке із знищеннямкласового насилля, із встановленням соціалістичного ладу зникне.
Отже, класоватеорія походження держави в значній мірі цікавила й українських мислителів.Позитивним, на мій погляд є те, що на відміну від ще одного прихильникамарксизму – Леніна, для них характерним є відсутність занадто радикальних, я бнавіть сказала, революційних поглядів на державу і право. Наприклад, Ю.Бачинський не розглядав державу як апарат насилля, в його працях, на думкусучасного дослідника І. І Бегея йдеться про збалансовану та врегульованугромадянську державу[16]. Також Бачинськийвважав, що перехід від капіталізму до соціалізму має відбутися еволюційним, ане революційним шляхом. Цієї думки дотримувався і Драгоманов, в поглядах якогопоєднувалися соціалістичні та ліберальні ідеї.
3.2. Матеріалістична теорія тасучасність.
На сьогоднішнійдень соціально-економічна концепція походження держави вже не може претендуватина універсальність. Згідно з уявленням, що базуються на знаннях, отриманих вжев XX столітті, на диференціацію суспільства і становлення соціально-класовоїструктури істотну дію надали чинники, пов'язані з другим видом матеріальноговиробництва, — з відтворенням самої людини, і, перш за все такий основоположнийчинник відтворення, як заборона інцеста (кровозмішення), що не тільки сприяловиживанню і зміцненню роду людини, але і надало багатопланову дію на розвитоксуспільних відносин.
По-перше,заборона інцеста була свідомим виходом з тривалого історичного розвитку, щопоказав, що кровозмішення веде до звироднілості роду, ставить на граньзагибелі, що відмова від шлюбних відносин усередині своєї групи може усунути цюзгубну небезпеку. По-друге, щоб усвідомлення шкоди кровозмішення перетворилосяна його практичне виключення, потрібні були вельми суворі заходи суспільноїдії, а скоріше за украй жорстоке припинення відступів, що неминуче зустрічалисяспочатку, від це відступів від цієї заборони, що ще недавно не існувала.По-третє, коли йдеться про становлення держави, початкова ознака якої — наявність особливих груп людей, що застосовують від імені суспільствапримушення по відношенню до інших членів суспільства, є підстави вважати, щосаме ті родові органи, які виконували важливу загальну функцію, — підтримувализаборону інцеста як за допомогою насильницького припинення кровозмішенняусередині роду, так і шляхом розвитку зв'язків з іноплемінниками в ціляхвзаємообміну жінками — були, незалежно від наявності або відсутності приватноївласності або класів, якнайдавнішими елементами нової державної структури, щонароджується.
Конкретневивчення архаїчних суспільств повинне показати, де і чому державна структурапередувала виникненню приватної власності і класової структури, а де розвитокмав протилежну послідовність або поєднував і те, і інше. В усякому разі,дослідження таких відомих етнографів і соціологів, як Марсель Мосс (1872 — 1950рр.), Клод Леві-Стросс (рід. 1908 р.) таінші, що займалися вивченням стародавнього суспільства, говорять про можливістьрізних варіантах історичного розвитку. Так Клодом Леві-Строссом було обґрунтовано,як під впливом заборони кровозмішення, тобто із-за потреб розвитку того видуматеріального виробництва, який був пов'язаний з відтворенням самої людини,відбувалася структуралізация суспільства, мінялися відносини в нім, розвиваласякультура.
Дослідженняетнографів також показують, що в процесі розвитку людських спільнот виникала іпосилювалася нерівність, ділення на багатих і бідних. Стаючи стійким, цеділення було не результатом різних трудових зусиль індивідів і прямоїексплуатації своїх одноплемінників, а більшою мірою наслідком розподілу праці,неоднаковим положенням в соціальній ієрархії, що поступово складалася,пов'язаним з виконання необхідних для суспільного життя загальних функцій, щовимагали застосування насильства.
Таким чином,тепер же відома не тільки колишня схема виникнення держави, що виводить його зприватної власності, експлуатації і класових антагонізмов, але також і інша, щоспирається на необхідність виконання різноманітних суспільно значущих функцій.
Отже,історично держава зароджувалася і формувалася задовго до виникнення класів, тане як наслідок класових, а більш „поліфонічних” суспільних потреб, як результатпопиту усього суспільства на свідоме та силове рішення поточних проблем, яквідповідь на необхідність свідомо, в тому числі за допомогою засобів примусу,здійснювати певні суспільні функції, без реалізації яких неможливий би бувсуспільний прогрес.
Висновки
Підводячипідсумки критичному розгляду соціально-економічної концепції походження держави,треба відмітити, що багато з її положень досить справедливі. Але в усьомуіншому теоретики класової теорії малюють картину виникнення держави, прямопротилежну тій, яку можна уявити собі на основі комплексного вивчення та облікув процесі дослідження історичних даних.
Накопичений забільш, ніж століття після написання славнозвісної праці Енгельса,археологічний, антропологічний та етнографічний матеріал дозволяє по-новомуподивитися на проблему виникнення держави. Стає зрозуміло, що економічнийфактор в цьому процесі, хоча і дуже важливий, проте не головний, а являє собоюлише одну з багатьох факторів та причин виникнення держави. Вивчення останнього– досить складна праця, і однобокість та суб‘єктивність у підході до цього можестати фатальною помилкою, в чому людство переконалося на прикладі РадянськогоСоюзу.
Класова теоріятам панувала беззастережно, вона вважалася універсальною та єдиновірною. Насьогодні в незалежній Україні ми маємо змогу належно та об‘єктивно оцінити яккласову теорію походження держави, так і весь спадок марксизму-ленінізму.
Тож поза як вонаможе слугувати прикладом масштабного історико-державного дослідження тастимулювати наукові пошуки теоретиків в галузі проблем генези держави і права,бути певною базою, відправною точкою для наступних досліджень. Отже,соціально-економічна концепція походження держави, на мою думку, ще довго будезбирати увагу вчених-правознавців.
Списоквикористаної літератури:
1. Ф. Энгельс.Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1982.
2. В. И. Ленин.Государство и революция/Глава I.Классовое общество и государство. Т. 33 – М., 1974.
3. Т. В. Кашанина.Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М,2004.С.72-78.
4. Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, 23.
5. Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение огосударстве и праве. История развития и современность. – М.: Наука, 1977.
6. Л. С. Мамут. КарлМаркс как теоретик государства. – М.: Наука, 1979.
7. История политическихи правовых учений: учеб. для вузов. Под ред. – М.: Норма, 2001.
8. Джордж Г. Себайн,Томас Л. Торсон. Історіяполітичної думки. – К.: Основи, 1997. (переклад з англ..).
9. Н. Н. Хропанюк.Теория государства и права. – М., 1993.
10. Є. Розин. Ленинская мифологиягосударства. – М.: Юристъ, 1996.
11. История политических учений. Часть 1.под ред. К. А. Мокичева. – М., 1971.
12. Графский В. Г. Идр. Политические учения: история и современность. – М., 1979.
13. Грацианский П. С.Хрестоматия по истории политических учений. – М., 1972.
14. Геращук В. М. Світові стандарти політичноїправової думки та державотворення: міфи чи реальність. – Х., 2001.
15. Утвердженняленінських ідей про державу і право на Україні. Під ред. Сокуренко В. Г. – Л.,1972.
16.