Міністерствонауки і освіти України
Дніпропетровськийнаціональний університет ім. О. Гончара
Реферат
здисципліни "Інтелектуальна власність"
натему:
«Права і обов’язки, що впливають з патентів таінших охоронних документів на об’єкти промислової власності. Дії які невизначаються порушенням прав на об’єкти промислової власності»
Виконала: ст. гр.ТЕ-04-1
Лебідь І. О.
Дніпропетровськ ― 2008.
План
Вступ
1. Поняттяі структура інтелектуальної власності
2. Промисловавласність. Патентне право
3. Об'єктиправа промислової власності
3.1 Винахід
3.2 Кориснамодель
3.3 Промисловийзразок
3.4 Товарнийзнак
3.5 Фірмовенайменування
3.6 Зазначенняпоходження товару
3.7 Недобросовіснаконкуренція
3.8 Топографіяінтегральної мікросхеми
3.9 Сортирослин
4. Правата обов’язки, що впливають з патенту
4.1 Права,що впливають з патенту
4.2 Примусове відчуження прав
4.3 Дії,що не визначаються порушенням прав
4.4 Обов'язки,що впливають з патенту
4.5 Порушенняправ власника патенту
Вступ
У сучасному світі інтелектуальна діяльністьнабуває дедалі більшого значення в найрізноманітніших сферах людськоїдіяльності. Від того, наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільстваі рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв'язання посталих передним економічних проблем. Нині намітились два основних підходи до поняття, щорозглядається. Одні вченні вітають закріплення в законі цього поняття і невбачають у використанні законодавцем терміну "інтелектуальна власність"жодних елементів ненаукового підходу. На думку інших, цей термін є по сутінеточним і ненауковим, у зв'язку з чим і не повинен застосовуватися в пайовихнормах, що мають практичну спрямованість.
Найважливішоюхарактеристикою власності є те, що її власник може використати свою власністьтак, як він бажає, і ніхто інший не може законним чином використати йоговласність без цього дозволу. Законодавче врегулювання таких економічнихвідносин утворює «право власності», яке авторитетом держави гарантуєвідповідне привласнення речей.
1. Поняття інтелектуальноївласності
У широкомурозумінні інтелектуальна власність означає закріплені законом права, які єрезультатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній іпромисловій сферах.
Інтелектуальнавласність як право на результати розумової діяльності людини ― благонематеріальне, зберігається за його творцями і може використовуватись іншимиособами лише за узгодженням з ними, крім випадків, зазначених у законодавстві.
Інтелектуальнувласність за встановленою традицією поділяють на авторське право і промисловувласність.
Авторське правозакріплює за авторами та іншими творцями інтелектуальної власності певні права,які надають їм можливість дозволяти або забороняти протягом обмеженого періодучасу ті або інші види використання їхніх творів.
/>
Промисловавласність охоплює права на такі об’єкти інтелектуальної власності, як винаходи,корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг (товарні знаки йзнаки обслуговування), фірмові найменування та зазначення про походженнятоварів чи найменування місця походження товарів, а також припиненнянедобросовісної конкуренції. При цьому промислову власність розуміють внайширшому значенні і поширюють не лише на промисловість, але й на сільськегосподарство, торгівлю, на всі продукти промислового або природного походження.
2. Промислова власність.Патентне право
Промисловавласність нерозривно пов’язана з економічними процесами будь-якої держави і єважливим інструментом наукового, технічного, технологічного й економічногорозвитку суспільства. Цей термін використовують через те, що її об’єктиоцінюють передусім з позиції промислової значущості, економічної ефективності,одержання прибутку під час її використання у виробничій діяльності. Право наоб’єкти промислової власності (патентне право) регулює майнові і пов’язані зними немайнові відносини, які виникають у зв’язку зі створенням і використаннямвинаходів, корисних моделей і промислових зразків, які, як і твори науки,літератури, мистецтва, є результатами інтелектуальної діяльності людини. Воб’єктах патентного права цінність полягає в змісті технічних рішень.
Основні принципипатентного права такі:
1) Наданняправової охорони лише тим розробкам, які в офіційному порядку визнанопатентоспроможними винаходами, корисними моделями й промисловими зразками.
2) Визнання завласником патенту виняткового права на використання запатентованого об’єкта.Тільки власник патенту може виготовляти, застосовувати, ввозити, продавати абоіншим чином вводити в обіг запатентований об’єкт промислової власності.
3) Наданняохорони передусім справжнім авторам об’єктів промислової власності. Можливістьотримати патент і стати його власником надається, в першу чергу, саме авторамтехнічного рішення. Якщо треба подати заявку на видачу патенту особі, яка не єавтором об’єкта промислової власності, ця особа має надати докази, якіпідтверджують її право на подання заявки. При цьому за авторами в кожному разівизначають безстрокові і невідчужувані особисті немайнові права на створеніними об’єкти промислової власності.
3. Об’єкти права промислової власності
3.1 Винахід
Винахід ―це вирішення утилітарного завдання в будь-якій галузі промисловості або іншійсфері суспільно корисної діяльності людини, що відповідає визначенимзаконодавством умовам надання правової охорони й визнане як винахідкомпетентним державним органом. Згідно з Законом України «Про охорону правна винаходи і корисні моделі» об’єктом винаходу може бути продукт(пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин і тваринтощо), спосіб, а також застосування раніше відомого продукту чи способу зановим призначенням, а сам винахід розглядається як технологічне вирішення, щовідповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню йпромисловій придатності).
В Україні неможуть отримати правову охорону як винахід відкриття наукової теорії таматематичні методи; методи організації та управління господарством; плани,умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій;комп’ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії ІМС;сорти рослин і породи тварин тощо.
Правову охоронунадають винаходу, який, крім відповідності умовам патентоспроможності, несуперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.
3.2 Корисні моделі
Корисні моделі― це нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою. Об’єктомкорисної моделі може бути таке конструктивне виконання пристрою, яке має явновиражені просторові форми, тобто характеризується не лише наявністю елементів ізв’язками між ними, але й формою виконання цих елементів. Не можуть отриматиправову охорону ті ж самі об’єкти, як і винахід.
3.3 Промисловий зразок
Промисловийзразок ― це результат творчої діяльності людини в галузі художньогоконструювання. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чирозфарбування та їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промисловоговиробу та призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб. Промисловізразки можуть бути об’ємними (моделі), площинними (малюнки) або комбінованими.Об’ємні являють собою композицію, в основу якої покладено розвинутуоб’ємно-просторову структуру, наприклад, зовнішній вигляд пляшки для напоїв.Площинні ― композицію, в основу якої покладено лінійно-графічнеспіввідношення елементів, наприклад, зовнішній вигляд етикетки. Комбінованіпромислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об’ємним іплощинним зразкам, наприклад, зовнішній вигляд пачки для сигарет. Промисловимизразками можуть бути: окремий виріб, його частина, комплект (набір) виробів,варіанти виробів. Не можуть одержати правову охорону об’єкти архітектури (кріммалих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарніспоруди і друкована продукція як така, об’єкти нестійкої форми з рідких,газоподібних, сипких або подібних до них речовин.
3.4 Товарний знак
Знак для товарівта послуг (товарний знак) ― це знак, яким товари і послуги одних осібвідрізняються від однорідних товарів та послуг інших осіб. Товарний знаквиконує функції індивідуалізації товарів та послуг через їх виділення з масиоднорідних і подібних товарів і послуг, вказівки на певну якість, на джерело їхпоходження, а також реклами.
Зазвичай товарнимзнаком є позначення, розміщене на продукції, її пакуванні або супровідній документації.Таке позначення розглядають як товарний знак лише тоді, коли його зареєстровановстановленим законом порядком.
Товарні знакибувають словесні, образотворчі, об’ємні і комбіновані.
Як товарний знакне розглядають позначення, що не мають розрізняльної здатності; єзагальновживані як позначення товарів і послуг певного виду; є оманливі аботакі, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги чи особи, яка виробляєтовар або надає послугу; є загальновживані символи і терміни.
3.5 Фірмові найменування
Фірмовінайменування ― це стійкі позначення підприємств або окремих осіб, підіменем яких здійснюють їх виробничу або іншу діяльність.
Фірмовенайменування ― це засіб ідентифікації підприємства серед суб’єктівгосподарської діяльності, а товарний знак призначений для розрізнення товарів іпослуг, які виготовляються цим підприємством або надаються ним. Кожнепідприємство може мати лише одне фірмове найменування, тоді як товарних знаківможе бути декілька.
3.6 Зазначення походження товарів
Зазначення походженнятоварів ― це позначення на товарах, якіпоходять з певної місцевості. Застосовується для виділення в масі товарівтаких, які мають особливі (специфічні) властивості, зумовлені винятково абопереважно географічним середовищем певної місцевості, її природними людськимичинниками (наприклад, «Золота балка»). Буває просте і кваліфікованезазначення походження товару.
Правову охоронупростого зазначення походження товару надають на підставі його використання іне реєструють. Порядком, встановленим законом, реєструють тільки кваліфікованезазначення походження товару. Право використання зареєстрованогокваліфікованого зазначення походження товару засвідчує свідоцтво.
3.7 Недобросовісна конкуренція
Недобросовіснаконкуренція ― це будь-які дії в конкуренції, які суперечать правилам,торговим чи іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Недобросовісноюконкуренцією вважають:
1) неправомірневикористання ділової репутації суб’єктів господарської діяльності (неправомірневикористання чужих позначень, рекламних матеріалів, пакування і т. ін.)
2)створенняперешкод суб’єкту господарської діяльності у процесі конкуренції та досягненнянеправомірних переваг у конкуренції (дискредитація, купівля-продаж товарів,схилення до бойкоту суб’єкта господарської діяльності.)
3) неправомірнезбирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
3.8 Топографія інтегральноїмікросхеми
Топографіяінтегральної мікросхеми ― це зафіксоване на матеріальному носієвіпросторово-геометричне розміщення сукупності елементів ІМС та з’єднань міжними.
Згідно ззаконодавством, топографії ІМС можна надати охорону, якщо ІМС оригінальна.
3.9 Сорти рослин
Сорт ― цештучно відібрана сукупність рослин у межах одного й того ж самого ботанічноготаксона з властивими їм біологічними ознаками й властивостями, щохарактеризують їх спадковість, яка має хоча б одну відмінність ввід відомихсукупностей рослин того ж ботанічного таксона і може вважатися єдиною з поглядупридатності для відтворювання сорту.
В Україні правона сорт охороняється державою й засвідчується патентом.
4. Права та обов’язки, що випливаютьз патенту
4.1 Права, що випливають з патенту
Права, що випливають з патенту, діють від дати публікаціївідомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтриманнячинності патенту.
Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушуєправ інших власників патентів.
Взаємовідносини при використанні винаходу,патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разівідсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід за своїм розсудом, але жоден з них не має права даватидозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу тапередавати право власності на нього іншій особі без згодирешти власників патенту.
Використанням винаходу визнається:
― виготовлення, пропонування дляпродажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введенняв господарський обіг у зазначенихцілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу;
― застосування способу, що охороняєтьсяпатентом, або пропонування його для застосування в Україні;
― пропонування для продажу, введення вгосподарський обіг, застосування або введення чи зберігання в зазначених ціляхпродукту, виготовленого способом, що охороняється патентом.
Власник патенту може використовуватипопереджувальне маркування із зазначенням номеру патенту на продукті чипакуванні продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.
Патент надає його власникові право заборонятиіншим особам використовувати винахід без його дозволу (за винятком випадків,якщо таке використання не визнається порушенням прав, що надає патент).
Власник патенту може передавати на підставі договору правовласності на винахід будь-якій особі, якастає його правонаступником.
За ліцензійним договором власник патенту(ліцензіар) передає право на використання винаходу іншій особі (ліцензіату),яка бере на себе зобов’язання сплачувати ліцензіару обумовлені договоромплатежі та здійснювати інші дії, передбачені договором про виключну абоневиключну ліцензію.
Власник патенту має сплачувати відповіднізбори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключнимправом, що випливає з патенту.
4.2 Примусове відчуження прав
Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національноїбезпеки Кабінет Міністрів України має право дозволити використаннязапатентованого винаходу без згоди власника патенту, але звиплатою йому відповідної компенсації. Це правило не суперечить положеннямміжнародних договорів стосовно охорони прав інтелектуальної власності.
4.3 Дії, які не визнаютьсяпорушенням прав
Не відноситься до порушення прав, що надаються патентом,використання запатентованого винаходу:
― в конструкції чи приексплуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово абовипадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, заумови, що винахід використовується виключно для потребзазначеного засобу.
― без комерційної мети;
― з науковою метою або в порядкуексперименту;
― за надзвичайних обставин(стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);
― для разового виготовлення ліків ваптеках за рецептом лікаря.
4.4 Обов’язки, що випливають зпатенту
Головним обов’язком власника патенту на винахідє добросовісне користуватися виключним правом, що випливає з патенту.
Будь-яка особа може звернутися до суду із заявою про наданняїй дозволу на використання винаходу. Підставою для такогозвернення є відмова власника патенту від укладання ліцензійного договору. Зазначеназаява може бути подана до суду тільки за умови, якщо винахідне використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьохроків починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту на цей винахід.
Суд може винести рішення про надання дозволу заінтересованійособі на використання винаходу, якщо власник патенту недоведе поважних причин фактів його невикористання. Врішенні суду визначаються обсяги використання винаходу,строк дії дозволу, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту.
В деяких випадках власник патенту також зобов’язаний датидозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу. Такимивипадками є можливість порушення прав першого власника при використанні винаходу, призначеного для досягнення іншої мети або який маєзначні техніко-економічні переваги. Такий дозвіл дається в обсязі, необхідномудля використання винаходу власником патенту.
4.5 Порушенняправ власника патенту
Посягання на права власника патенту вважається порушеннямправ власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чиннимзаконодавством України.
На вимогу власника патенту таке порушення повинно бутиприпинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіянізбитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту можетакож особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійнимдоговором.
Стаття 137 Кримінального кодексу України передбачаєкримінальну відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальноївласності.
Кримінально-правовий захист об’єктів інтелектуальноївласності передбачений в випадках злочинних посягань на суб’єктивні праваавтора.
Такий злочин може бути вчинено в наступній формі:
1) присвоювання авторства на чужий винахід;
2) розголос без згоди автора змісту винаходу до його офіційного опублікування.
Порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власностівважається злочином, якщо його скоєно умисно. Суб’єктом злочину може бути якпосадова особа, так і приватна особа, в тому числі сам автор, якщо він приховавспівавторство іншої особи.