План
1. Матеріальна відповідальність у трудовому праві… 3
Задача… 9
Джерела… 23
1.Матеріальна відповідальність у трудовому праві
Матеріальнувідповідальність у трудовому праві України регулюють наступні правові акти:
1) ГлаваІХ Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП);
2) УказПрезидії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 № 4204-ІХ «Про затвердженняПоложення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду,заподіяну підприємству, установі, організації;
3) ПостановаРади Міністрів СРСР від 03.10.1977 № 889 „Про порядок укладення письмовихдоговорів про повну матеріальну відповідальність робітників та службовців занезабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання або для іншихцілей“;
4) ПостановаДержкомпраці СРСР від 28.12.1977 № 447/24 „Про затвердження переліку посаді робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством,установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повнуматеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які булипередані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення абозастосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальнуматеріальну відповідальність“;
5) ПостановаДержкомпраці СРСР та ВЦРПС № 259/16-59 від 14.09.1981 „Про затвердженняПереліку робіт, у разі виконання яких може запроваджуватися колективна(бригадна) матеріальна відповідальність, умов її застосування та типовогодоговору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність“;
6) НаказМінпраці № 43 від 12.05.1996 „Про затвердження Переліку робіт, привиконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальнавідповідальність, умови її застосування і типового договору про колективну(бригадну) матеріальну відповідальність“.
Відповідь.
Згідностатті 130 КЗпП робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність зашкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушенняпокладених на них трудових обов'язків.
Припокладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси робітників іслужбовців гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за прямудійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови,коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації виннимипротиправними діями (бездіяльністю) робітника чи службовця. Цявідповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку робітникаабо службовця і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, завинятком випадків, передбачених законодавством.
Занаявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бутипокладена незалежно від притягнення робітника або службовця до дисциплінарної,адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Наробітників і службовців не може бути покладена відповідальність за шкоду, якавідноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також зане одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду,заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Робітникчи службовець, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю абочастково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник можепередати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправитипошкоджене.
Згідностатті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації привиконанні трудових обов'язків, робітники і службовці, з вини яких заподіяношкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, алене більше свого середнього місячного заробітку.
Матеріальнавідповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише увипадках, зазначених у законодавстві.
Згіднодо статті 133 КЗпП у відповідності з законодавством обмежену матеріальнувідповідальність несуть:
1) робітники і службовці — за зіпсуттяабо знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції),в тому числі при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, алене більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі робітники іслужбовці несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення черезнедбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та іншихпредметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові вкористування;
2) керівники підприємств, установ,організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів напідприємствах, в установах, організаціях та їх заступники — у розмірізаподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку,якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовимивиплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошовихцінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випусковінедоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чигрошових цінностей.
Відповіднодо статті 134 КЗпП відповідно до законодавства робітники і службовці несутьматеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх винипідприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) міжпрацівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повноїматеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та іншихцінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майнота інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю абоза іншими разовими документами;
3) шкодизавдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних укримінальному порядку;
4) шкодизавдано працівником, який був у нетверезому стані;
5) шкодизавдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів,напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а такожінструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів,виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповіднодо законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність зашкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудовихобов'язків;
7) шкодизавдано не при виконанні трудових обов'язків;
8) службоваособа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9) керівникпідприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчаснійвиплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсаційза порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України тамісцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не маютьзаборгованості перед цим підприємством.
Відповіднодо статті 135 КЗпП межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду,завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям,недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тихвипадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюютьсязаконодавством.
Згідностатті 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальнувідповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією зпрацівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади абовиконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем(відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їмцінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повнуіндивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, якийвизначається Кабінетом Міністрів України.
Відповіднодо статті 1352. КЗпП при спільному виконанні робітниками іслужбовцями окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем(відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їмцінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожногопрацівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, можезапроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Колективна(бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником абоуповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинноїпрофспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи,організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальнувідповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всімачленами колективу (бригади).
Перелікробіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальнавідповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну(бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілковихоб'єднань України та затверджуються Міністерством праці України.
Задача
СтолярСтряпко подав заяву про звільнення за власним бажанням і попоросив видати йомуналежним чином оформлену трудову книжку.
Адміністраціявідмовилася у задоволенні вимоги Стряпка, посилаючись на те, що влаштовуючисьна роботу, він пред’явив не трудову книжку, а довідку з останнього місцяроботи.
1. Чиправомірні дії адміністрації?
2.Протягом якого строку повинна бути оформлена трудова книжка, де воназберігається і які відомості до неї заносяться?
3. У якихвипадках працівнику при звільненні видається довідка замість трудової книжки?
Відповідь.
1. Згідност. 48 КЗпП трудова книжка є основним документом про трудову діяльністьробітника чи службовця.
Трудовікнижки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі,організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведутьсятакож на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягаютьзагальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Робітникамі службовцям, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється непізніше п'яти днів після прийняття на роботу.
Дотрудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди зауспіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості простягнення до неї не заносяться.
Відповіднодо п. 1.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,затвердженої наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту, Мінюсту 29.07.1993 № 110 (далі„Інструкція”) при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудовукнижку, оформлену в установленому порядку.
Згідноч. 3 п.п. 1.1. Інструкції на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжкиведуться тільки за місцем основної роботи.
Такимчином, якщо працівник працював за сумісництвом, то на нього в даномупідприємстві трудова книжка могла не вестись, таким чином при звільненні йомувона не може бути видана, але якщо за попереднім місцем роботи Стряпкопропрацював не більше 5 днів, а на даному підприємству більше 5 днів – то нанього повинна бути заведена трудова книжка і внесені в неї відповідні записи тавидана при звільненні.
2. Згідноч. 3 ст. 48 КЗпП робітникам і службовцям, що стають на роботу вперше, трудовакнижка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.
Згідноп.п. 3-4 постанови Кабінету Міністрів України „Про трудові книжки працівників”від 27.04.1993 № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установахі організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівникатрудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідальністьза організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладаєтьсяна керівника підприємства, установи, організації.
Запорушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудовихкнижок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадкахіншу відповідальність.
Згідноп. 2 Інструкції Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповіднихрозділах українською і російською мовами.
Заповненнятрудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом непізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Дотрудової книжки вносяться:
1 відомостіпро працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
2 відомостіпро роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
3 відомостіпро нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами Українита відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохоченнявідповідно до чинного законодавства України;
4 відомостіпро відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи іраціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягненнядо трудової книжки не заносяться.
Записив трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинніпровадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і зпосиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усізаписи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійнуроботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власникомабо уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але непізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повинніточно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записивиконуються арабськими цифрами (число і місяць — двозначними). Наприклад, якщоробітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудовоїкнижки записується „05.01.1993“.
Записивиконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синьогоабо фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а такожвідомості про нагородження та заохочення.
Зкожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу(розпорядження) про призначення на роботу, переведення ізвільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомитипрацівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2,затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277), в якій маєповторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
Міністерстваі відомства за згодою з відповідними галузевими профспілками можуть, яквиняток, дозволити підприємствам, що працюють в умовах територіальноїроз'єднаності (підпорядковані структурні підрозділи розташовані на великійвідстані), проводити ознайомлення з записами, що внесені до трудової книжки, взаочному порядку шляхом направлення власником книжок відповідних повідомлень знаступною відміткою про це в особистій картці.
Уразі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу,переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправленнявиконується власником або уповноваженим ним органом, де було зробленовідповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботизобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Уразі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їхпрохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Якщопідприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповіднийзапис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі йоговідсутності — вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство,а в разі його відсутності — облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Виправленівідомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження тазаохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу аборозпорядження.
Уразі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуванійроботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі іншихдокументів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Показаннясвідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Урозділі „Відомості про роботу“, „Відомості пронагородження“, „Відомості про заохочення“ трудової книжки(вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів недопускається.
Уразі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу післязазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3пишеться: „Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією(посадою)“ і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження)власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений дотрудової книжки.
Утакому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення наіншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення,установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попереднійроботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться:»Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі".При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за N таким-то єнедійсним, звільнений ...» і зазначається нове формулювання.
Уграфі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі абозміну формулювання причини звільнення.
Принаявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншуроботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається«Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаногонедійсним.
Відомостіпро працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудовоїкнижки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміниімені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставіпаспорту або свідоцтва про народження.
Післязазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряєправильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудовоїкнижки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цьогоставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому впершезаповнювалася трудова книжка.
Зміназаписів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народженнявиконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботина підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, пророзірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланнямна номер і дату цих документів.
Зазначенізміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однієюрискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, датанародження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи навнутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства абоспеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділукадрів.
Уграфі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повненайменування підприємства.
Підцим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, уграфі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
Уграфі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу,підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретногонайменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записипро найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник,виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій іпосад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Якщопрацівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовійкнижці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочихмісць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій,посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники,зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінкиумов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись удужках.
Якщопрацівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленомупорядку робиться відповідний запис.
Роботаза сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжцізазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвомпровадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ниморганом.
Переведенняпрацівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такомуж порядку, як і прийняття на роботу.
Якщоза час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремимрядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то зтакого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляєтьсяпідстава перейменування — наказ (розпорядження), його дата і номер.
Длястудентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, якімають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи прочас навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальнихзакладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (науковоїустанови) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів,учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Періодроботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів устудентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконаннінауково-дослідної госпдоговірної тематики підтверджується відповідною довідкоюіз зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставіцих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення дотрудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторіввідомостей про роботу згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються вособистих справах зазначених осіб, як документи суворої звітності.
Длястудентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювалита у зв'язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентськихтаборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідноїгоспдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалівони будуть працювати.
Дотрудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату,номер та найменування відповідних документів такі записи:
а)про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, якіпроходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальнестрахування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення ізслужби;
б)про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах унавчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
в)про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи встудентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідноїгоспдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічнійординатурі, крім випадків, зазначених у п. 2.16 цієї Інструкції;
г)про роботу як членів колгоспу — у тому разі, коли чинним законодавствомпередбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;
д) про час доглядуза інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також запенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійногостороннього догляду (п. Е ст. 56 Закону України «Про пенсійнезабезпечення»), у тому числі за перестарілим, який досяг 80-річного віку(згідно з медичним висновком);
е)безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься утрудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Передбаченіцим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей пророботу на даному підприємстві.
Привідновленні в установленому порядку безперервного стажу для визначення допомогипо державному соціальному страхуванню до трудової книжки працівника за останніммісцем роботи у графу 3 розділу «Відомості про роботу» вноситьсязапис «Безперервний трудовий стаж відновлений із такого-то числа, місяця,року», у графі 4 робиться посилання на постанову президії відповідної радипрофспілок або президії ЦК відповідної галузевої профспілки.
Працівникам,які зайняті на сезонних роботах у тих галузях народного господарства, де чиннимзаконодавством допускається підсумування періодів сезонної роботи та збереженнябезперервного трудового стажу при поверненні в установлений строк на сезоннуроботу після міжсезонної перерви, у графі 3 зазначеного розділу трудової книжкиробиться запис: «Безперервний стаж роботи зберігається».
Трудовікнижки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземнихпредставництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнароднихорганізацій та інших прирівнених до них іноземців на території України,зберігаються: в м. Києві — в Генеральній дирекції Київської міської ради зобслуговування іноземних представництв, в Автономній Республіці Крим — уфіліалі Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземнихпредставництв м. Ялти, в областях — в управліннях зовнішніх зносин тазовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій або підприємствах,визначених обласними державними адміністраціями, у м. Севастополі — в міськійдержавній адміністрації.
Ціорганізації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і прозвільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Підчас влаштування на роботу робиться запис: «Прийнято на посаду _______(назва представництва компанії) в Україні» і при звільненні робиться запис:«Звільнено з роботи ______________________________ (причиназвільнення) із посиланням на відповідні статті КЗпП України. Запис,зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземнимикореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншимиприрівненими до них іноземцями на території України, є недійсний.
Трудовікнижки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правомнайму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданнямпослуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.
Зазначенів абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжокпрацівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно доукладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані вустановленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття нароботу вноситься запис: „Прийнятий на роботу (далі зазначається професійнахарактеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номердоговору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повнаназва центру зайнятості)“, при цьому у графі 4 зазначається, на підставічого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державноюслужбою зайнятості: „трудовий договір (номер), зареєстрований(дата)“), а при звільненні — запис: „Звільнений з роботи (далізазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпПУкраїни)“, при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договоруз реєстрації державною службою зайнятості: „трудовий договір (номер) знятоз реєстрації (дата)“.
Унесені фізичноюособою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органудержавної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, ізасвідчуються його печаткою.
Дотрудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власникабо уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про те,що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервногостажу (розділ „Відомості про роботу“ трудової книжки, графа 3).
Утому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправнихробіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудовихкнижках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервноготрудового стажу.
Зазначенізаписи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного строку відбуванняпокарання, що установлюється за довідками органів МВС України.
Призвільненні засудженого з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством,і влаштуванні його на нове місце роботи відповідні записи вносяться до трудовоїкнижки тим підприємством, на яке був прийнятий або направлений засуджений.
Підставоюдля внесення до трудових книжок передбачених цим пунктом записів є наказ(розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою)суду.
Урозділі трудової книжки „Відомості про роботу“ робляться такі записи:
У графі 1зазначається порядковий номер запису; у графі 2 — дата внесення запису; у графі3 пишеться: „Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-тодату (число, місяць, рік) не зараховується у загальний стаж та безперервнийтрудовий стаж.
Привключенні судом часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу вграфі 3 пишеться: “Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) потаку-то дату (число, місяць, рік) не зараховується в безперервний трудовийстаж».
Уграфі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки — наказ(розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.
Питаннявизнання недійсними відповідних записів, внесених до трудових книжок громадян:«звільнений від роботи (посади) у зв'язку із незаконним засудженням абозвільнений з посади у зв'язку із незаконним притягненням до кримінальноївідповідальності» і про видачу їм дублікатів трудових книжок, а такожпитання занесення до трудових книжок відповідних записів особам, засудженим допозбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю і пропорядок надання їм дублікату трудової книжки регулюються чинним законодавством.
Дотрудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження»вносяться відомості про нагородження державними нагородами України тавідзнаками України; у розділ «Відомості про заохочення» вносятьсявідомості про заохочення за успіхи у праці.
Дотрудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати,або виплата яких носить регулярний характер.
Порядоквнесення відомостей про нагороди і заохочення такий: у графі 3 відповідногорозділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства, нижчеу графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягомусього періоду трудової діяльності працівника); у графі 2 ставиться датанагородження або заохочення; у графі 3 записується, ким нагороджений абозаохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням; уграфі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату,номер і найменування документа).
д) заповненнятрудової книжки при звільненні
Записипро причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точнійвідповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповіднустаттю, пункт закону.
Наприклад:«Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпПУкраїни».
Прирозірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за якихзаконодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільненнявноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад:«Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахуванням у вищийнавчальний заклад, ст. 38 КЗпП України».
Записпро звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням такихправил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 — датазвільнення; у графі 3 — причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставічого внесено запис, — наказ (розпорядження), його дата і номер.
Днемзвільнення вважається останній день роботи.
Наприклад,трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штатупрацівників. 10 жовтня 1993 р. є останнім днем його роботи. У трудовій книжціпрацівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу «Відомості пророботу» ставиться порядковий номер запису, у графі 2 — дата звільнення(10.10.93), у графі 3 записується: «Звільнений за скороченням штатів, п. 1ст. 40 КЗпП України», у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження)про звільнення.
Уразі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівникамипідприємств у графі 3 записується посилання на погодження: «Звільнений узв'язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України».
Уразі переходу на виборну посаду в графі 3 робиться запис: «Звільнений узв'язку з обранням на виборну посаду в таку-то організацію, п. 5 ст. 36 КЗпПУкраїни».
Уразі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ниморгану у зв'язку із здійсненням заходів щодо вдосконалення організаціїуправління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крімпідстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповіднерішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записується «Звільнено заскороченням штатів (чи чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України»і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.
Уразі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у трудовій книжціорганами соціального забезпечення ставиться штамп «Пенсіюпризначено». Штамп ставиться у розділі «Відомості про призначенняпенсії». У трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.)зазначений штамп ставиться на першій сторінці.
3.Працівнику при звільненні видається довідка замість трудової книжки у наступнихвипадках:
1)в разі, якщо працівник пропрацював не більше 5 днів, і на нього не заводиласьтрудова книжка (ст. 48 КЗпП);
2)в разі, якщо працівник працює за сумісництвом, і трудова книжка зберігається замісцем основної роботи (п. ч. 3 п.п. 1.1. Інструкції).
Джерела
1. Кодексузаконів про працю України.
2. УказПрезидії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 № 4204-ІХ «Про затвердженняПоложення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду,заподіяну підприємству, установі, організації”.
3. ПостановаРади Міністрів СРСР від 03.10.1977 № 889 „Про порядок укладення письмовихдоговорів про повну матеріальну відповідальність робітників та службовців занезабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання або для іншихцілей“.
4. ПостановаДержкомпраці СРСР від 28.12.1977 № 447/24 „Про затвердження переліку посаді робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством,установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повнуматеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які булипередані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення абозастосування в процесі виробництва, а також типового договору про повнуіндивідуальну матеріальну відповідальність“.
5. ПостановаДержкомпраці СРСР та ВЦРПС № 259/16-59 від 14.09.1981 „Про затвердженняПереліку робіт, у разі виконання яких може запроваджуватися колективна(бригадна) матеріальна відповідальність, умов її застосування та типовогодоговору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність“.
6. НаказМінпраці № 43 від 12.05.1996 „Про затвердження Переліку робіт, привиконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність,умови її застосування і типового договору про колективну (бригадну) матеріальнувідповідальність“.
7. Інструкціяпро порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці,Мінсоцзахисту, Мінюсту 29.07.1993 № 110.
8. ПостановаКабінету Міністрів України „Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 №301.