Міністерство освіти і науки України
Міжгалузевий інститут управління
Кафедра теорії держави та праваКонтрольна робота
З дисципліни: Юридична клініка
На тему: Заходи щодо ефективного функціонування юридичнихклінік
Виконав: студент VІ курсу
юридичного факультету
заочної форми навчання
групи ПЗ-6.3
Красій АртурВячеславович
Перевірив:
ст. викладачРудковський А.М.
Київ 2011
План
Вступ
1. Загальні відомості про юридичні клініки
2. Діяльність юридичних клінік в Україні
3. Місце та значення юридичних клінік усистемі освіти та суспільства
4. Скласти ухвалу суду
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сьогодніюридичні клініки існують у всьому світі. Вони виконують часто різні завдання імають суттєві відмінності та особливості.
Відрізняєтьсяі структура юридичних клінік. Одні створюються при вузах і на їх базі, іншіпрацюють відокремлено. Практично більшість юридичних клінік світу діють нині набазі вищих навчальних закладів.
Клінікинадають послуги з традиційних правових галузей – сімейного, кримінальногоправа; з нетрадиційних – благодійності, еміграції, оренди, державного житла тапенсійного законодавства.
Клієнтамиклінік є люди незаможні, серед них багато жінок та дітей. Як правило, вони неотримують належних послуг з боку правової, політичної та економічної систем. Працюючиу клініках, студенти можуть серйозно впливати на долю клієнтів, які частопотребують правової допомоги з життєво важливих питань. У той же час робота вклініках дозволяє студентам отримати специфічний, а можливо, й унікальнийдосвід, який вони набувають у рамках навчальної програми.
ВУкраїні перша юридична з’явилася в 1996 році. Це юридична клініка Київськогонаціонального університету ім. Тараса Шевченка.
Нинів Україні на базі провідних юридичних вузів успішно працюють клініки правовоїдопомоги, де силами студентів старших курсів надається безоплатна кваліфікованадопомога малозабезпеченому населенню.
Юридичнаклініка, як заклад, виникла в результаті переосмислення методики підготовкимайбутніх юристів. Практика традиційного навчання на юридичних факультетахзасвідчувала, що викладання теорії правових наук, навіть найкращимиспеціалістами, не може забезпечити всього комплексу знань і, особливо, навчитистудентів застосовувати їх у практичній роботі.
Фінансуванняюридичних клінік здійснюється за рахунок коштів вищих навчальних закладів,грантів міжнародних та українських організацій, благодійних внесків громадян іорганізацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
1. Загальні відомості про юридичні клініки
Сьогоднi досить складно з’ясувати, яким чином, де i коли з’явивсятермiн “юридична клiнiка” (синонiм – “правнича клiнiка”). Найвiрогiднiше, вiнвперше з’явився в статтi професора Фроммгольда, що була опублiкована 1881 рокув нiмецькому журналi «Deutsche Juristen-Zeitung». Згодомросiйський професор А. Люблiнський у своїй статтi пiд назвою «Оюридических клиниках» (журнал Мiнiстерства Юстицiї, сiчень 1901 р.)висловив власне бачення юридичної клiнiки i, зокрема, обґрунтував необхiднiстьстворення таких закладiв.
У 20-30-тi роки ХХ столiття термiн “клiнiчна юридична освiта” вживаєтьсяу США. Його появавизначила новий напрям у сферi юридичної освiти – внесення соцiальних аспектiв до вивченняправа. Одним iз перших, хто зацiкавився цим питанням, був Джером Франк, авторстаттi пiд риторичною назвою «Чому б не створити клiнiку дляюристiв?» (видання «Огляд правових питань», УнiверситетПенсiльванiї, США,1933 рiк). У своїй працi Джером Франк провiв певнi аналогiї мiж клiнiчноююридичною та медичною освiтою та запропонував започаткувати принципово новийвид навчання юристiв, запозичивши з медицини iдею використання працюючих клiнiкяк основи для пiдготовки молодих спецiалiстiв. 60-тi роки ХХ столiття сталиперiодом, коли сприяння приватних фондiв дало суттєвий поштовх до розвиткуклiнiчної юридичної освiти.
Серед причин, якi надихнули окремих людей матерiально допомагатиюридичним клiнiкам, такi, як надання безоплатної юридичної допомоги малозабезпеченимi розвиток практичних навичок у студентiв.
Протягом наступного десятирiччя (70-тi роки ХХ столiття) клiнiчнiпрограми стають все бiльш популярними. Американська Асоцiацiя юристiв,вiдповiдальна за здiйснення нагляду за акредитацiєю юридичних навчальних закладiв,пропонує американським школам права розглядати клiнiчну освiту як один iзварiантiв отримання студентами знань та закрiплення їх на практицi.
Згодом клiнiчна освiта отримує широку пiдтримку в iнших країнахсвiту – Англiї, Нiмеччинi, Францiї, Росiї, iнших європейських державах.
Термiн “юридична клiнiка” походить вiд англiйського термiну“lawclinic”. На першийпогляд така назва не зовсiм звична, до того ж в англiйськiй мовi термiн“юридична клiнiка” має трохи iнше значення, нiж у нас в Українi. Проте з часомдо такої назви звикли i вирiшили її не змiнювати.
Щодо характеристики самого термiну “клiнiка” (грец. klinice – лiкування), то вiн означаєлiкувально-профiлактичний заклад для стацiонарного лiкування хворих тапроведення викладацької та науково-дослiдної роботи. Пристосовуючи поняття “клiнiка”до сфери юридичного обслуговування, можна вiднайти чимало схожих рис iзклiнiкою медичною. По-перше, обидва заклади лiкують: перший – вiд фiзичних чипсихiчних хвороб, другий – вiд недостатньої правової освiти. По-друге, як умедичних, так i у юридичних клiнiках здiйснюється викладацька танауково-дослiдна дiяльнiсть.
Ще один термiн, який часто використовується паралельно, – “probono”, – i з латини перекладаєтьсясловосполученням “для добра”. Така назва юридичної клiнiки пояснюєтьсяспрямованiстю її дiяльностi – надання допомоги, творення добра найменшзабезпеченим верствам населення.
Завершуючи коротке дослiдження етимологiї термiну “юридичнаклiнiка”, слiд зазначити, що така назва влучно та лаконiчно передає суть їїдiяльностi – допомагати людям i водночас вчитися самим.
Юридична клiнiка як заклад виникла в результатi переосмислення методикипiдготовки майбутнiх юристiв. Практика традицiйного навчання на юридичнихфакультетах свiдчила, що викладання теорiї правових наук навiть найкращимиспецiалiстами не може забезпечити всього комплексу знань i, особливо, навчитистудентiв застосовувати цi знання в практичнiй роботi. Як наслiдок – брак увагиз боку потенцiйних роботодавцiв.
Питання спiввiдношення теорiї та практики в системi навчання єдiйсно складним, але за появи юридичних клiнiк його вирiшення вийшло на якiсноновий рiвень… “Вектор обучения .., как правило, направлен от теории к практике, и потому студент вынужден сначала изучатьтеоретические постулаты и только потом осознавать, для чего они нужны и гдемогут применяться. Если же перед человеком поставить хотя бы простую, но жизненную ситуацию ипредложить ему ее решить, то он сам поймет, каких знаний ему для этого не хватает. Как следствие, процессобучения будет сначала двигаться от практики к теории, а потом наоборот, но уже на качественно другом уровне.”
Юридичнi клiнiки iснують у всьому свiтi, виконують часто рiзнiзавдання i мають суттєвi вiдмiнностi та особливостi.
Юридичнi клiнiки, залежно вiд методiв роботи з клiєнтами,подiляються на тих, якi:
— працюють зклiєнтами безпосередньою;
— не працюють зклiєнтами безпосередньо. Дiяльнiсть клiнiки, яка не працює з клiєнтами безпосередньо,в рамках програми Street Law спрямована в першу чергу на правову освiтушироких мас населення.
За спецiалiзацiєююридичнi клiнiкиподiляються на:
— спецiалiзованi юридичнi клiнiки;
— неспецiалiзованi юридичнi клiнiки.
За вiдсутностi будь-якої спецiалiзацiї робота клiнiки проводитьсяу всiх напрямках правової допомоги. Спецiалiзованi ж клiнiки займаються розглядомi вивченням певних категорiй справ. Спецiалiзацiя може проводитись як у межаходнiєї юридичної клiнiки, так i на рiвнi кiлькох клiнiк, якi об’єднують своїзусилля.
Крiм того, вiдрiзняють юридичнi клiнiки, якi створенi при вузi iна його базi, та такi, якi працюють вiдокремлено. Практично бiльшiсть юридичнихклiнiк свiту дiють сьогоднi на базi вищих навчальних закладів.
2. Діяльність юридичних клінік в Україні
юридичнийклініка освіта
Сьогоднідосить проблематично знайти вищі навчальні заклади і навіть середні, де б неготували юристів, без гарантії високого рівня їх підготовки. Навпаки, убагатьох профільних вузах бракує належної підготовки студентів до здійсненняними у майбутньому професійної юридичної діяльності, оскільки практика вимагаєне тільки кількість, а й якість виконаної роботи.
Юридичніклініки вперше з’явилисяу США, де і набули високої популярності. Згодом клінічна освіта здобула широкоїпідтримки і в інших країнах світу, таких як Франція, Німеччина, Англія та ін.
Українськаправова база і конкретні суспільно-політичні та економічні умови нашої країнипоступово сформували власне українські стандарти клінічної освіти. Найбільшого розмахустворення юридичних клінік вУкраїні набуло у 1999 – 2010 рр.
Основоюфункціонування юридичних клінік є поєднання інтересів громадян, що потребуютьправової допомоги і які неспроможні оплатити послуги юриста, та студентів,зацікавлених в отриманні практичних знань, що сприяють у майбутньому їхпрацевлаштуванню і кар’єрі. Cтуденти-консультанти проводять усні консультації, складаютьпозовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, звернення до органів державноївлади, здійснюють представлення інтересів громадян у судових інстанціях тощо.
В Україні жюридичні клініки створюються на базі неурядових правозахисних організацій з більшим акцентуваннямна практичні аспекти – з метою задоволення потреб суспільства у сфері правової допомогита правопросвітницької діяльності, в подальшому розширюючи залучення потенціалу та можливостей вищих навчальнихзакладів.
Відтак стала зрозумілою складність започаткуванняПрограми в Україні на перших порах. Це простежувалось у нерозумінні танесприйнятті вузами суті її навчально-практичної складової, недооцінціпотенціалу як самих юридичних клінік, так і залучення Програми в цілому до загальнодержавноїсистеми правової просвіти та правової допомоги, недосконалості, а то й бракунормативно-правової бази в даній галузі відносин, відсутності чіткого баченняшляхів її побудови й розвитку. Є й сьогодні, не менші труднощі започаткуваннята вдосконалення роботи юридичних клінік – відсутність, недостатність належногофінансування їх діяльності. Ентузіазм сподвижників ідеї та матеріальнапідтримка міжнародних донорів, серед яких слід відзначити найвагоміший внесокМіжнародного фонду «Відродження», не дали Програмі зупинити свій поступальнийрозвиток.
Лишепісля ефективних перших 4-5 років діяльності юридичних клінік вони довели переддержавними органами й установами, іншими професійними організаціями та об’єднаннямисвою здатність ефективно і якісно працювати у відповідальній сфері послуг длясуспільства. Зцими досягненнями, будучи достатньо сформованими, вони переступили поріг ХХІстоліття, завершивши перший етап свого розвитку. Після цього переломногомоменту Програма почала набувати популярності і поширення в регіонах, а в державнихорганах та установах викликала зацікавлення й поступове розуміння її потенціалу.Щоправда, популярність та результативність юридичних клінік принесли якпозитивні, так і негативні наслідки. В Україні за різних мотивацій, підходів ірозумінь почали масово створювати формування, які називали юридичними клініками, що в дійсностіне відповідало їхній справжній природі та суті. Через масовість створенняюридичних клінік, невідповідність та брак необхідних кадрів послаблювавсяконтроль за якістю їхньої діяльності.
Через це, атакож задля збереження й подальшого примноження здобутків Програми у 2003 – 2004 роках булореорганізовано мережу юридичних клінік у Асоціацію юридичних клінік України,метою діяльності якої визначено підтримувати й лобіювати цінності, цілі йзавдання «юридичного клінічного руху» у процесі їх загальнодержавноїімплементації. До складу засновників асоціації ввійшло 18 юридичних клінік зчотирнадцяти регіонів України, які й сформували своєю діяльністю впродовжпопередніх років основу розвитку Програми.
Длясистематизації діяльності діючих та створення нових юридичних клінік на першомуз’їзді асоціації булорозроблено та прийнято «Стандарти юридичних клінік України».Предметом обговорень та рішень другого й третього з’їздів сталиорганізаційно-методичні аспекти діяльності юридичних клінік України. І якнаслідок результатом роботи з’їздів стало прийняття Типового положення про юридичнуклініку, Етичного кодексу юридичних клінік України, визначено й окреслено типовийтематичний план до навчального курсу «Основи юридичної клінічноїпрактики». Окремим напрямком діяльності стала підготовка пропозицій тарекомендацій до Національної програми правової освіти населення, що перебуваєна розробці в Комітеті правової політики Верховної Ради України, де юридичніклініки включаються до колаустанов, що здійснюють правову освіту населення на загальнодержавному рівні.
Наприкінці2005 року започатковано професійне періодичне видання з проблематики юридичноїклінічної освіти, що допоможе широко висвітлювати суть і природу юридичноїклінічної діяльності, обговорювати проблеми та перспективи її подальшогорозвитку. На порядку денному роботи асоціації – вдосконалення навчальнихпрограм для юридичних клінік з їх наступною імплементацією у навчальні плани йзакріпленням на рівні Міністерства освіти та науки України. Тобто асоціаціябула, є і буде тією професійною основою збереження, вдосконалення тапримноження здобутків «юридичного клінічного руху» в Україні, що вцілому сприятиме розвитку правової системи й розбудови держави.
Незважаючи наздобутки останніх років, програмою «Верховенство права» впродовж 2007 – 2008 років було зосереджено увагу на такихініціативах та аспектах нашої діяльності. На загальнодержавному рівні необхіднонадалі підвищувати ефективність Міжвідомчої робочої групи, яка складається зпредставників Міносвіти та науки, Мін’юсту, фонду «Відродження». Це, зокрема,стосується розробки системи ефективного внутрішнього програмного функціонуванняюридичної клініки, впровадження навчальних програм і курсів для юридичнихклінік у навчальні плани та їх затвердження й впровадження на рівні Міносвітита науки, розробки системи зовнішнього програмного забезпечення ефективноїдіяльності юридичних клінік. Необхідно також продовжувати діяльність асоціаціїяк в частині розробки Національної програми правової освіти населення, так ірозбудови системи правової освіти населення, де юридичні клініки включаються докола установ, які здійснюють діяльність на загальнодержавному рівні. Потрібноналагодити співпрацю як юридичних клінік, так і асоціації з офісом Омбудцмена й використовуватийого потенціал, повноваження та можливості у практиці юридичних клінік. Заприкладом аналогічної Польської мережі.
Потрібно,зрештою, повномасштабно зареєструвати Асоціацію юридичних клінік України, щонадасть їй статусу окремого всеукраїнського професійного об’єднання з усімагосподарськими, фінансовими та організаційно-якісними характеристиками йможливостями. Настав час підтримати діяльність тренінгових центрів черезвдосконалення та збагачення навчальних ресурсів. Підтримка таінформаційно-змістове розширення загальноукраїнсько-го веб-сайту дляюридичних клінік дасть можливість оперативніше обмінюватися інформацією. Арозвиток професійного періодичного видання «Вісник юридичної клінічноїпрограми», тематики «Юридична клінічна освіта» та юридичної освіти в цілому дастьзмогу більш повно представляти юридичні клініки на загальнодержавному рівні.
3. Місце та значення юридичних клінік у системі освіти та суспільства
Розглядаючистан справ в галузі прав людини сьогодні, повсякденне життя показує недостатніумови в їх реалізації та захисті. Держава в особі своїх установ та структур нев змозі створити передумови для повної реалізації рівних прав і свобод та їх захистідля всіх громадян. Соціальне становище більшості українців не дає можливості їхв повній мірі реалізувати. Недосконалість правової сиcтеми, постійна їїтрансформація, також створює бар’єри правозахисту. Одночасно низька правовакультура та правова свідомість населення викликають такі симптоми як правовийнігілізм і невіру в можливість захисту. Нарешті, наявною є потреба реформування й вдосконаленнявищої юридичної школи, яка б готувала високоякісних фахівців у відповідності довикликів та потреб сьогодення (створювала умови для необхідного збагаченняправовими знаннями й навиками всього суспільства, піднімаючи тим самим рівеньйого правосвідомості та правової культури, у відповідності до покликання,завдань та потенціалу). Як видно, на сьогодні вкрай гостро відчувається потребав таких формуваннях та інституціях, як юридичні клініки. Адже їх метою єправова допомога малозабезпеченим громадянам та практична освітастудентів-юристів.
Існуванняпевного прошарку організованих груп людей, прошарку громадськості, яка може об’єднуватисяі відстоювати визначені свої інтереси перед державою, є однією знайхарактерніших рис громадянського суспільства при зіставленні особистості ідержави, оскільки самому індивіду важко захищати свої права і інтереси переддержавою.
Надзвичайноїактуальності набувають дослідження щодо шляхів формування громадянськогосуспільства в Україні і, зокрема, стосовно інституцій та формувань, через якігромадяни можуть ефективно реалізувати і захистити свої законні права таінтереси.
Правопросвітницькадіяльність юридичних клінік також має вагоме значення. При будівництві правовоїдержави і розвитку громадянського суспільства підвищена необхідність формуванняправосвідомості і високої правової культури всіх суб’єктів суспільних відносин,оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. Проте в умовахекономічної кризи багато людей залишається безробітними, без засобів доіснування, що в значній мірі штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень.Важливим завданням у розвитку громадянського суспільства має бути поширення івкорінення серед людей цінностей громадянського суспільства, знань про права йдержавний устрій, виховання поваги до закону, вмінь відповідно діяти. Правовапросвіта, як одна з форм правового виховання, має обмежені завдання – дати певні знання з тихчи інших питань права, роз’яснити чинне законодавство, вказати правомірні варіантиповедінки в тій чи іншій життєвій ситуації. З огляду на вище вказане стаєочевидним, що значною мірою, і доволі ефективно, це завдання, поряд з іншимиустановами і закладами, здійснюють юридичні клініки.
Тенденціїрозвитку юридичних клінік підтверджують, що вони більш спроможні, у порівняні здержавними організаціями, ефективно забезпечити реалізацію права, закріпленогост. 59 Конституції України, надання безкоштовної правової допомоги громадянамУкраїни. Цепоступово руйнує стереотип недоступності і неможливості захисту своїх прав таінтересів.
Далі,визначаючи роль юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства,підкреслимо, що крім, так би мовити, “зовнішніх” завдань, участь у роботі юридичнихклінік надзвичайно важлива для самих студентів. З однієї сторони, вонинабувають навичок соціальної перцепції: здатність адекватного і повногопізнання себе й інших людей і відносин; досвіду ділового спілкування; комплекснавичок, що забезпечують соціально-психологічну компетентність – здатністьефективно взаємодіяти з оточенням; практики роботи з інформацією тадокументами; навичок керування і “самоменеджмент” та ін. З іншої сторони,формуються специфічні навички, необхідні для виконання професійних обов’язків, підвищуєтьсяфаховий рівень, правовакультура.
Участьстудентів у діяльності юридичних клінік розкриває їх індивідуальність, відчуттяїхньої причетності до вирішення громадських справ, відповідно це стверджуєсамореалізацію, що, власне, сприяє розвитку громадянського суспільства, яктакого. Основними рисами особистості як основи громадянського суспільства єрозумність і здатність мислити; відповідальність; можливість передбачатирезультати своїх вчинків; індивідуальність; певна міра свободи, тобтоіндивідуальна автономія як стосовно соціуму, так і держави. Така особистість єсамоцінна, самодостатня, здатна до конструктивної взаємодії з іншими в ім’я спільних інтересів тацінностей.
Отже,юридичні клініки – це формування, що створені для практичного навчаннястудентів юридичних факультетів і здійснють правозахисну і правопросвітницьку діяльністьна базі громадських організацій у співпраці з ВНЗ.
Длязабезпечення належного місця юридичних клінік в суспільному житті, виокремленняїх як дійсно дієвого інституту громадянського суспільства необхідно суттєвопідвищити професійність та результативність їх діяльності. Важливою є такожпоінформованість суспільства, в першу чергу юридичної спільноти, про значимістьюридичних клінік для якісного покращення вищої юридичної освіти, ліквідаціїправового нігілізму серед населення.
Отже,активізація та стимулювання розвитку юридичних клінік в Україні є одним ізнапрямів формування високої правової культури і правової свідомості,ствердження свободи і демократії, через які можна наблизити досягненняконституційної мети – формування громадянського суспільства і правової держави.
4.Скласти ухвалу суду
УКРАЇНА
КИЇВСЬКИЙОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
прооб’єднання адміністративних справ в одне провадження
19 листопада2008 року Справи № 2-а-ХХХХХ/08,
СуддяКиївського окружного адміністративного суду Фамілія І.П., розглянувши позовнузаяву приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ»
до ХХХХХХХХХХ
про визнаннянечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Подана заявавідповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАС України. Підстави для повернення позовної заяви чивідмови у відкритті провадження у справі відсутні. В справі достатньо доказівдля призначення справи до розгляду в судовому засіданні. В провадженні суду єаналогічна справа за позовом приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ» доХХХХХХХХХХ, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
На підставівикладеного, керуючись ст. 116, ст. 107КАС України, –
УХВАЛИВ:
Відкритипровадження по справі за позовом приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ» доХХХХХХХХХХ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Об’єднатидану справу в одне провадження із справою № 2-а-ххххх/08 за позовом приватногопідприємства „ХХХХХХХХХХ” до ХХХХХХХХХХ про визнання нечинним податковогоповідомлення-рішення присвоївши № 2-а-ххххх/08.
Призначитисправу до розгляду в судовому засіданні 23.10.2008 року о 10 год.00 хв. вприміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою М.Київ з участюсторін.
Відповідно дост.71 КАС України в адміністративних справах обов’язок доказування покладаєтьсяна суб’єкта владних повноважень.
Запропонувативідповідачу в разі невизнання адміністративного позову подати до 23.10.2008року заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень.
Копію ухвалита інформацію про права та обов’язки сторін невідкладно направити особам, якіберуть участь у справі. Відповідачу також направити копію позовної заяви тадодані до неї документи.
На судовезасідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Справарозглядатиметься суддею одноособово
Ухвалаоскарженню не підлягає.
СуддяФамілія І.П.
Висновки
Відповідно до мети та завдань юридичної клініки вищого навчальногозакладу, для її повного та ефективного функціонування, керівництво юридичноїклініки і вищого навчального закладу організовує й забезпечує:
• проведення спецкурсу з «Основ юридичної клінічної практики», деохоплюються засади та функції діяльності юридичних клінік, а також акцентуєтьсяувага на основних аспектах юридичної практики;
• проведення теоретичних та практичних занять за результатами діяльностіюридичної клініки;
• проведення правоосвітніх, правороз’яснювальних та інших навчально-практичнихзаходів;
• надання безоплатної правової допомоги з питань захисту прав ісвобод людини та організацій з усіх галузей права відповідно до чинногозаконодавства України;
• проведення роботи з документами правового характеру і базамиданих;
• підготовку і поширення публікацій для населення з актуальнихправових питань;
• співпрацю з представниками державних і недержавних органів таорганізацій;
• проведення науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів таінших заходів з актуальних правових питань;
• проведення роботи з систематизації й аналізу судової практикиУкраїни, рішень Європейського Суду з прав людини, вирішення юридичних питань управоохоронних органах, органах державної влади і місцевого самоврядування;
• співробітництво з іншими юридичними клініками вищих навчальнихзакладів України та за межами держави.
Список використаних джерел
1. Конституція України прийнята на п’ятій сесіїВерховної Ради України 28 червня 1996 р. (із змінами та доповненнями).
2. Наказ, Положення МОН України «Про затвердження Типовогоположення проюридичнуклініку вищого навчального закладу України» від 03.08.2006 р.
3. Молдован В.В., Кацавець Р.С. Юридичнаклініка: Навч. пос. – К.: «Центр учбової літератури», 2007 р.
4. Юридична клініки в Україні: роль, завданнята організаційно-правові засади Єлов В.А., Удод М.В., Мойсеєв Ю.О. та ін. –Виданя друге. – К.: 2004 р.
5. Бойко А.В. « Юридическая клиника: опытпрактического обучения юрис-тов», Санкт-Петербург. – 1999 г.
6. Юридична клініка / Сергій Моліборг,Дмитро Павленко, Дарел Браун. – К.: 2002 р.