ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
План
1. Обов’язковий порядок надання відпустокбез збереження заробітної плати
2. Надання відпустки без збереженнязаробітної плати за згодою сторін
3. Тривалість відпусток без збереженнязаробітної плати
Списоквикористаних джерел
1. Обов’язковий порядок надання відпусток беззбереження заробітної плати
Стаття25 Закону України «Про відпустки» визначає випадки, коли відпустки беззбереження заробітної плати надаються в обов’язковому порядку:
1)матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разітривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більшедітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2)чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці;
3)матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частиніпершій статті 19 Закону України «Про відпустки»,в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною вмедичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, ав разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
4)ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, таособам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захисту»;
5)особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
6)пенсіонерам за віком та інвалідам III групи;
7)інвалідам I та II груп;
8)особам, які одружуються;
9)працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини),батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїздудо місця поховання та назад; інших рідних;
10)працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який зависновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;
11)працівникам для завершення санаторно-курортного лікування;
12)працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади;
13)працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривомабо без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються безвідриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний планпідготовки;
14)сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15)ветеранам праці;
16)працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну тадодаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошовукомпенсацію;
17)працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів,розташованих в іншій місцевості.
Занаявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надаєтьсяокремо для супроводження кожної дитини.
Працівникам,які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертогороку навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тижденьбез збереження заробітної плати.
Слідзазначити, якщо працівник має право на одержання відпустки без збереженнязаробітної плати за декількома підставами, то, використавши відпустку за однієюпідставою, він може використати відпустки також за іншими підставами.
Наприклад,якщо на підприємстві працює пенсіонер, який є інвалідом II групи, він має правона використання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 30календарних днів щорічно як пенсіонер і тривалістю до 60 календарних днівщорічно як інвалід II групи.
Законодавствомне передбачено, що відпустку без збереження заробітної плати працівник маєвикористати всю й одразу. Тому, скажімо, мати, яка має двох дітей віком до 15років, може написати заяву про приєднання до щорічної основної відпустки семиднів відпустки без збереження заробітної плати, а ще не більше семи днів взятив інший час (зазначене, звичайно, не стосується випадків, коли відпустканадається на підставі медичного висновку, для складання вступних іспитів тощо).
2. Надання відпустки без збереження заробітної платиза згодою сторін
Удеяких випадках, зазначених у переліку, час надання відпустки може бутипредметом погодження сторін — працівника і роботодавця.
Статтею26 Закону України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. №504/96-ВР передбаченовідпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін.
/>За сімейними обставинами та з інших причин працівникові моженадаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовленийугодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше15 календарних днів на рік. Тобто відпустку без збереження заробітної платипрацівник може брати кілька разів протягом року (наприклад, взяти п'ять днів,потім сім, потім ще три), але загальна тривалість таких відпусток не можеперевищувати 15 календарних днів.
/>Для одержання такої відпустки одного тільки бажанняпрацівника замало – обов'язковою умовою тут є згода сторін.
Працівнику заяві на ім'я роботодавця про надання зазначеної відпустки має зазначитисімейні обставини чи інші причини, що спричинили потребу в такій відпустці.Перелік цих причин законодавством не встановлено, оскільки поважність їхзалежить від конкретних обставин в житті того чи іншого працівника. Томурішення, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи іншої причини зазначенувідпустку, належить виключно до компетенції роботодавця.
/>Важливими гарантіями прав працівника при наданні відпустокбез збереження заробітної плати, встановлених статтями 25 і 26 Закону № 504, єте, що на час надання цих відпусток за працівником зберігається його місцероботи (посада), а час перебування в таких відпустках (за винятком відпусткибез збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення неюшестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу(інсулінозалежний) – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку)зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
/>Для отримання відпустки без збереження заробітної платипрацівник подає відповідну заяву на ім'я роботодавця. Надання працівниковівідпустки без збереження заробітної плати оформлюється наказом (розпорядженням)роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості.
/>На практиці досить часто виникають питання щодо можливостівідправлення працівника з ініціативи роботодавця у відпустку без збереженнязаробітної плати у зв'язку із призупиненням роботи на підприємстві, щопов'язано з відсутністю обсягів робіт, замовлень і т.ін., тобто у зв'язку зпростоєм.
/>Законом України «Про внесення змін до Закону України «Провідпустки» від 2 листопада 2000 р. № 2073-III частину другу статті 26 Закону №504, яка передбачала в разі простою підприємства надання працівникам відпусткибез збереження заробітної плати або з частковим її збереженням в порядку,визначеному колективним договором, вилучено.
/>Зазначена норма не стимулювала роботодавців до усуненняпричин простою підприємства, а навпаки, закріплювала приховане безробіття тасоціальну незахищеність працівників (невиплати допомоги по тимчасовійнепрацездатності в період хвороби працівника, відсутність відрахувань іззаробітної плати до Пенсійного фонду, від чого в подальшому залежить розмірпенсії, тощо). Проблема зайнятості працівників у разі простою частково можебути вирішена шляхом встановлення неповного робочого часу за угодою міжпрацівником і роботодавцем згідно зі статтею 56 КЗпП України.
/>
3. Тривалість відпусток без збереження заробітної плати
/>Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, щонадається працівникові в обов'язковому порядку визначається ст. 25 ЗаконуУкраїни «Про відпустки».
/>/>/>Відпустка без збереженнязаробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:
/>1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в томучислі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що маєдвох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14календарних днів щорічно;
/>2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовійвідпустці, — тривалістю до 14 календарних днів; />
/>3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третійстатті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребуєдомашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більшяк до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора нацукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічноговіку;
/>/>4) ветеранам війни, особам, які маютьособливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність ЗаконуУкраїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,- тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
/>5) особам, які мають особливі трудові заслуги передБатьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
/>6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи — тривалістюдо 30 календарних днів щорічно;
/>7) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарнихднів щорічно;
/>8) особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарнихднів;
/>9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу:чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки),братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу,необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістюдо 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцяпоховання та назад;
/>10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або пошлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного сторонньогодогляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30календарних днів;
/>11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування- тривалістю, визначеною у медичному висновку;
/>12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальнізаклади, — тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного дляпроїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
/>13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів васпірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам,які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконуютьіндивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду домісцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
/>14) сумісникам — на термін до закінчення відпустки заосновним місцем роботи;
/>15) ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днівщорічно;
/>16) працівникам, які не використали за попереднім місцемроботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержализа них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рікроботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервноїроботи;
/>/>17) працівникам, діти яких у віці до18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду домісцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двохабо більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо длясупроводження кожної дитини.
/>/>Працівникам, які навчаються безвідриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчаннянадається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереженнязаробітної плати.
/>/>Відповідно до статті 26 ЗаконуУкраїни «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівникуможе надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін,обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом,але не більше 15 календарних днів на рік.
Слідзазначити, що пропозиції щодо встановлення відпусток без збереження заробітноїплати більшої тривалості враховано в проекті Трудового кодексу України,прийнятого Верховною Радою України в першому читанні. Згідно з цим документомза сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватисявідпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців. У разіякщо робота припиняється на певні періоди у зв'язку з природно-кліматичнимиумовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка беззбереження заробітної плати на період припинення виконання робіт.
Список використаних джерел
1. Конституція України. Прийнята на п’ятійсесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Право, 1996. – 128 с.
2. Кодекс законів про працю України №322-VІІІ від 10.12.71. з наступними змінами і доповненнями.
3. Про відпустки: Закон України від 15листопада 1996 р. № 504/96-ВР з наступними змінами ідоповненнями [Електронний ресурс].– Режим доступу: Загол. з екрана.
4. Бабаскін А.Ю. Трудове право України:Академ. курс: Підруч. –К.: А.С.К., 2004. –608 с.
5. Болотіна Н.Б. Трудове право України:Підруч. – 2-ге вид., стер. – К.: Вікар, 2004. – 725 с.
6. Бурак В.Я. Трудове право України: Навч.посіб. для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Ін Юре,2003. – 536 с.
7. Прокопенко В.І. Трудове право України:Підруч. – Х.: Консум, 2001. –480 с.
8. Стичинський Б.С. Науково-практичнийкоментар до законодавства України про працю. –К.: А. С. К., 2000. – 99 с.
9. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины:Учеб.-справ, пособие. –Х.: Одиссей,1999. –480 с.