Київський національний університетімені Тараса Шевченка
Геологічний факультет
Кафедра гідрогеології та інженерноїгеології
Курсова робота
знавчальної дисципліни
Методикагідрогеологічних досліджень
Проект проведення пошуку підземних вод дляводопостачання сільськогосподарських об'єктів Радомишльського району Житомирськоїобласті
Київ — 2011
Вступ
Геологічне завданняна проведення пошукових робіт підземних вод для водопостачаннясільськогосподарських об’єктів Радомишльського району Житомирської області виданена основі пооб’єктного плану геологорозвідувальних робіт Житомирської ГРЕ на1993 рік, затвердженого ГГП «Північукргеологія» 4.02.1993р. ізамовлення Житомирського обласного виробничого управління меліорації та водногогосподарства №5-31 від 8.02.1993р.
І. Цільовепризначення робіт, просторові границі, основні оціночні параметри:
Провести пошукипідземних вод в кристалічних породах нижнього – середнього протерозою з метоювиявлення джерел водопостачання 28 сільськогосподарських об’єктівРадомишльського району із сумарним споживанням 8050м3/добу.
ІІ. Геологічнізадачі, послідовність і основні методи їх вирішення
1. Вивчитинаявний матеріал раніше проведених геолого-гідрогеологічних робіт. Провестидетальне гідрогеологічне дослідження пошукових ділянок.
2. Виконати площиннігеофізичні дослідження з метою виявлення зон підвищеної тріщинуватості вкристалічних породах нижнього протерозою.
3. Пробуритипошукові свердловини на водоносний горизонт тріщинуватих кристалічних поріднижнього протерозою.
4. Виконатидослідні роботи з метою визначення водозабезпеченості, фільтраційнихвластивостей цільового горизонту і вивчення хімічного складу підземних вод.
5. Провестикомплекс геофізичних досліджень в свердловинах, виконати випробування,лабораторні та інші види робіт.
ІІІ. Очікуванірезультати і терміни виконання робіт
В результатівиконання робіт буде надана загальна характеристика гідрогеологічних умоврайону робіт, визначені точки для закладання розвідувально-експлутаційнихсвердловин і виконана попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод вкількості, що забезпечуватиме заявлену потребу.
Терміни виконанняробіт: початок – червень 1993 року; закінчення – червень 1996 року.
1. Географо-економічніумови району проведення робіт
1.1 Клімат
Клімат районум’який, помірно-континентальний, гумідний. Середня температура січня -4, липня+18
Середньорічнакількість опадів 560-625мм/год. Надлишок атмосферних опадів сполучається ізнизькою випарованістю, що при слабкій розчленованості поверхні сприяє розвиткузаболочених ділянок. Перезволоженість характеризують високі коефіцієнтизволоженості у лісовій зоні – 1,2-1,3 і можуть досягати 2,9.
1.2 Рельєф
В орографічномувідношенні територія району розташована в межах Житомирського Полісся і уявляєсобою пологохвилясту денудаційну та акумулятивно-зандрову рівнину з абсолютнимивідмітками поверхні 123-212м.
Район робітхарактеризується поганою відслоненістю і середньою складністю гідрогеологічнихумов.
Виходикристалічних порід на денну поверхню зрідка спостерігаються в долинах рікТетерів, Коробочка, Глуховка.
1.3Гідрографія
Гідрографічнамережа доволі густа, відноситься до басейну ріки Тетерів. Основною водноюартерією є р. Тетерів, що перетинає Радомишльський район з південного заходу напівнічний схід з добре розвиненою долиною. Ширина р. Тетерів змінюється від10-15м до 100-150м. Глибина її 0,5-6м. Русло міандрує, має цілий ряд притоків,найбільшими з них є Дубовець, Мика, Білка. В районі села Біла Криницязнаходиться гребля, підпір рівня якої сягає до с. Кримок.
Основним джереломживлення рік являються талі снігові і ґрунтові води з незначним підживленням зарахунок підземних вод.
Водний режим характеризуєтьсячітко вираженою весняною повінню змаксимальною висотою підйому води 2,5-3,5м. Льодостав на ріках триває з груднядо середини березня.
1.4Рослинність
У рослинномупокриві соснові, мішані широколистяно-соснові і березові ліси з ділянкамимохово-осокової рослинності перемежовуються із культурною рослинністюсільськогосподарських та, менше, промислово-солітебних земель. Як деревиннарослинність, так і вологолюбне різнотрав'я відносяться до гігрофітів тагігроксерофітів, що живляться за рахунок ґрунтових та більш глибинних підземнихвод. У ґрунтовому покриві розповсюджені піщані дерново-підзолисті та дерново-глейовітипи ґрунтів.
Приблизно 30%всієї території вкрито лісом, 10-15% займають болота і заболочення. Отже, у сучасному рослинному покривіЖитомирського Полісся основна роль належить лісовій та болотній рослинності якза зайнятою площею, так і за функціональним значенням.
1.5 Економіка
Територіяпроектованих робіт в адміністративному відношенні розташована в межахРадомишльського району Житомирської області України.
Найбільшиминаселеними пунктами являються смт. Радомишль, Кочерів, с. Потіївка, Заболоччя,Борщов, Пилиповичі, Межирічка, пов’язані між собою мережею шосейних дорігпокращеного типу. Більшість доріг ґрунтові, в паводковий період і дощі стають важкопрохідними.
Провіднимигалузями народного господарства являються деревообробна і гірничодобувна промисловості,сільське і лісове господарство.
Електропостачаннярайону здійснюється держмережею.
2. Огляд,аналіз і оцінка раніше проведених робіт
Планомірневивчення даної території почалося після 50х років.
З початку 60хроків різними авторами (Забіяка Л.І. 1968р., Шоцький І.І. 1969р., Хворов М.І.1970р., Забіяка Л.І. 1972р., Букович І.П. 1976р.,) була виконана полистовагеологічна зйомка масштабу 1:50000.
Широкевикористання геофізичних матеріалів в комплексі з інтерпретаційним і профільнимбурінням дозволило скласти комплект карт, що відображають нові дані прогеолого-структурні особливості в польвих копалинах вивченої території.
В значній міріуточнена стратиграфічна схема Коростеньського плутона, в основу якої булапокладена послідовність становлення інтрузивних фаз та їх фаціальнихрізновидів.
Встановленоширокий розвиток розривних порушень, згрупованих в ряд тектонічних зон, щообумовлюють блокову будову кристалічної основи.
Структурно-профільнимбурінням встановлено складну будову зони Центрального розлому.
В 1983 роціДовгань Р.М. завершив роботи по глибинному геологічному картуванню масштабу1:50000 листів М-35-59-Б, В, Г і М-35-71-А, Б, Г.
В результаті цихробіт була уточнена геологічна будова кристалічного фундаменту і дочетвертинних відкладів. Вивчена потенційна рудоносність переміщених гранітів(бістріївського типу) Кочерівської зони. Виявлені прояви вольфрамовихскарноідів. Проведена оцінка флюоритоносності території.
В 1975 роціПравобережною ГРЕ були завершені геологорозвідувальні роботи по пошукампідземних вод для водопостачання смт. Радомишль. Виявлені і затверджені запасив ДКЗ України за промисловими категоріями в кількості 29100м3/добу.
Матеріали звітівостанніх років використані при написанні справжнього проекту.
Для виконання геологорозвідувальнихробіт на пошуки підземних вод для водопостачання сільськогосподарських об’єктівРадомишльського району є топооснова масштабів 1:200000, 1:50000, 1:25000.
Геофізичнідослідження на проектній території проводяться з 1951 року (Філімонов В.В.,Барабанова А.П.). Надалі на досліджуваній території проводились багато чисельнігеофізичні дослідження з різноманітними задачами і масштабами. Основні напрямиробіт – геологічне картування, пошук нікелю і титану, п’єзоелектричноїсировини, гідрогеологія.
Роботи зводозабезпечення сіл і господарств району проводились, в основному, інститутом«Укргіпроводгосп» (Київською геолого-геофізичною експедицією) в1966-1967рр. і мали вельми обмежений характер. Геофізичні дослідження включалинезначні об’єми ВЕЗ, рідше – магніторозвідку, СЕП і ДЕП. Результатами цих робітявлялося виділення точок під буріння розвідувально-експлуатаційних свердловинна воду. Аналіз вказаних робіт вказує на неможливість їх використання в повніймірі внаслідок малих об’ємів і, в більшості випадків, відсутності надійноїтопогеодезичної прив’язки.
В 1972 роціПравобережною ГРЕ сумісно з Комплексною геофізичною партією КГКЕ (Бевза Д.Г.,Шнитковської В.В.) проводилась попередня розвідка підземних вод дляводопостачання м. Радомишль. В результаті цих робіт встановлені аномаліїпідвищеної провідності, пов’язані з підвищеною тріщинуватістю і тектонічнимипорушеннями.
Для вирішенняподібних задач авторами рекомендовано проведення профільно-площиннихелектророзвідувальних робіт методами ВЕЗ з подальшою деталізацією івикористанням сейсморозвідки.
Отже, район робітдостатньо широко вивчений геофізичними методами, але гідрогеофізичнідослідження проведені в незначному обсязі і мають обмежений характер.
3. Геологічнахарактеристика
Територія районупроектних робіт розташована в північно-західній частині УКЩ і характеризується складноюгеологічною будовою.
Тут виділяютьсяскладні дислокаційні утворення кристалічного фундаменту, представлені породаминижнього протерозою, їх кора вивітрювання і осадові відклади – мезо-кайнозою.
Нижній протерозой(PR1)
Серед поріднижнього протерозою виділяються інтрузивні утворення коростеньського ікіровоградсько-житомирського комплексів, а також метаморфізовані породитетерівської серії.
Коростеньськийінтрузивний комплекс (PR1ks)
Породикоростеньського інтрузивного комплексу поширені в західній і північно-західнійчастині району робіт і представлені гранітами, габро, габро-анортозитами.Макроскопічно – це породи рожевувато-сірі, зеленувато-темно-сірі з різноюстелінню тріщинуватості.
Кіровоградсько-житомирськийкомплекс (PR1kz)
Інтрузивніутворення кіровоградсько-житомирського комплексу поширені на більшій частиніплощі проектних робіт і представлені гранітами, мігматитами біотитовими іамфібол-біотитовими. Макроскопічно – це сірі різної зернистості породи прошитімережею дрібних і крупних розломів.
Тетерівська серія(PR1tt)
Породитетерівської серії на території проектованих робіт представленінерозчленованими утвореннями у вигляді гнейсів, сланців біотит-мусковітових,біотитових, мармурами і амфіболітами.
Мезозой-кайнозой(kvMz-Kz)
Нерозчленованімезозой-кайнозойські утворення на території проектних робіт представлені короювивітрювання розвиненою майже повсюдно, за винятком ділянок розмиву і виходукристалічних порід на денну поверхню. Середня потужність відкритоїсвердловинами кори вивітрювання складає 16м.
В більшостівипадків кора вивітрювання представлена каолінами первинними,щебнисто-дресвянистими. У підошві шару – найчастіше дресвою материнських порід.
Повсюдно вонаперекривається відкладами кайнозою, і лише у східній частині території –мезозоєм.
Мезозой (Mz)
Мезозойськіутворення в межах проектних робіт представлені відкладами юрської (І) ікрейдової (К) систем.
Юрські відкладипредставлені батським ярусом (І2bt) в східній частині району робіт. Літологічно– це піски різної зернистості, алеврити, глини і буре вугілля. Потужністьвідкладів батського ярусу змінюється від 5м до 60м.
Крейдові відкладипредставлені сеноманським ярусом (К2s) у східній частині району робіт. Літологічно – це піскирізної зернистості, пісковики глауконітово-кварцеві, мергелі. Середняпотужність відкладів сеноманського ярусу складає 1м.
Кайнозой (Kz)
В межах територіїпроектних робіт виділяються відклади палеогену, неогену та четвертинної системи.
Палеоген (P)
Палеогеновівідклади представлені утвореннями бучакської (P2bc), київської (P2kv) і межигірської (P2mz) свит.
Бучакська свитамає обмежене розповсюдження у вигляді окремих островів на території робіт.Відклади представлені різнозернистими пісками, пісковиками, бурими глинами івторинними каолінами. Потужність відкладів змінюється від 7,1 до 53м.
Київська с витамає широке розповсюдження у східній частині району робіт і простягається зпівнічного сходу на південний захід на вододілах, а в західній частині маєобмежене розповсюдження. Потужність відкладів змінюється від 3,4 до 22м.
Межигірська свитамає широке розповсюдження у східній частині району робіт. В західній частиніпрактично відсутня. Залягає, переважно, на відкладах київської та бучакськоїсвит та корі вивітрювання, а перекривається неогеновими і четвертиннимивідкладами. Потужність відкладів змінюється від 1,2 до 8,8м.
Неоген (N)
У відкладахнеогену виділяються новопетровська свита і товща строкатих глин.
Новопетровськасвита (N1np) має широке розповсюдження усхідній частині району робіт і обмежене в західній. Відклади представленіпісками тонко-дрібнозернистими, рідше пісковиками, аргілітами і глинами.Потужність відкладів змінюється від 1 до 13,5м.
Товща строкатихглин (N1-2ps) широко розповсюджена по всій території района робіт. Залягає на відкладахновопетровської свити, рідше на палеогенових відкладах. Літологічно – цепереважно глини з лінзами і прошарками різнозернистих пісків незначноїпотужності. Потужність строкатих глин змінюється від 0,7 до 25,5м.
Четвертинна система (Q)
Відкладичетвертинної системи плащеподібно перекривають всю територію проектних робіт,відсутні лише в місцях виходу порід протерозою на денну поверхню, іпредставлені різноманітними генетичними типами осадків, серед яких виділяються:сучасний елювій (eIV),сучасні болотні (bIV),сучасні алювіальні (aIV),верхньочетвертинні алювіальні (aIII) і нерозчленовані середньочетвертинні (f1g1lgIIdn) утворення.
Нерозчленованісередньочетвертинні (f1g1lgIIdn) відклади представленіперешаруванням водно-льодовикових (fIIdn), льодовикових (gIIdn) і озерно-льодовикових (lgIIdn) осадків. Літологічно – церізнозернисті піски з прошарками супісків і суглинків. Потужність їх змінюєтьсявід 1,7 до 28м, середня – 11м.
Верхньочетвертинніалювіальні (aIII) відклади долин рік поширенівузькими смугами вздовж рік. Представлені різнозернистими пісками, рідше зпрошарками і лінзами супісків і суглинків. Потужність їх змінюється від 1 до8м.
Сучасніалювіальні (aIV) відклади приурочені додолин сучасних рік, струмків, ярів і балок. Літологічно – це різнозернистіпіски з галькою і уламками кристалічних порід, рідше супіски і суглинки.Потужність їх змінюється від 0.5 до 7м.
4. Геоморфологія
Ділянка робітрозташована в межах Кочерівської тектонічної зони. В орографічному відношенніце рівнина, розмежована сучасною гідро мережею. Тип рельєфу –пластово-акумулятивна слабко-нахилена і слабко-розчленована горбисто-хвилястаморенно-водно-льодовикова рівнина на палеогено-неогенових відкладах.
Поверхню цьогорельєфу визначає розповсюдження низовинної льодовикової та водо льодовиковоїрівнини із розширеними ділянками алювіальних рівнин – це обумовлює формуваннязгладженого рельєфу та незначну глибину ерозійного зрізу (15-20м). Елювіальніелементарні ландшафти сформовані на просторих плоско-хвилястих кінцево-мореннихгорбисто-грядових підвищеннях; супераквальні – по вузьких слабко-нахиленихнадзаплавних річкових терасах; акумулятивно-алювіальні – в межахкотловинно-улоговинних ділянок верхових боліт; субаквальні – вздовж заплав тарусел хвилястої гідро мережі.
5. Гідрогеологічнахарактеристика
Згідногеологічної будови на території проектних робіт виділяються наступні водоноснігоризонти і комплекси:
- всучасних алювіальних (aIV) відкладах;
- у верхньочетвертиннихалювіальних (aIII) відкладах;
- унерозчленованих середньочетвертинних (f1g1lgIIdn) відкладах;
- уновопетровських відкладах неогену (N1np);
- увідкладах межигірської свити палеогену (P2mz);
- вкиївських відкладах палеогену (P2kv);
- вбучакських відкладах палеогену (P2bc);
- всеноманських відкладах верхньої крейди (К2s);
- увідкладах батського ярусу юри (І2bt);
- утріщинуватих кристалічних породах нижнього протерозою і продуктах їх руйнування(PR1).
Водоноснийгоризонт сучасних алювіальних (aIV) відкладів приурочений до пойменних відкладів долин рік, струмків, днищбалок і розвинений у вигляді вузьких смуг вздовж русел.
Потужністьводоносного горизонту змінюється від 0.5 до 7м. Водовмісними породами являютьсяпіски різнозернисті, рідше супіски. Воді безнапірні. Водовідбір з колодязіврідко перевищує 0,5-1м3/добу. Рівні встановлюються на глибинах 1,4-5м. Хімічнийсклад підземних вод змішаного багатокомпонентного типу.
Водивикористовуються населенням для задоволення власних господарсько-питних потреб.Водоносний горизонт для централізованого водопостачання непридатний.
Водоноснийгоризонт верхньочетвертинних алювіальних (aIII) відкладів поширений у виглядівузьких смуг в долині р. Тетерів та її приток.
Потужністьводоносного горизонту змінюється від 1 до 8м. водовмісними породами являютьсяпіски різнозернисті з уламками кристалічних порід. Води безнапірні. Дебетиокремих одиночних свердловин за межами району робіт не перевищують 1л/с. Рівнівстановлюються на глибинах 1-3м. Хімічний склад підземних вод строкатий іпідданий хімічному забрудненню у зв'язку із слабкою захищеністю. Водоноснийгоризонт для централізованого водопостачання непридатний.
Водоноснийкомплекс нерозчленованих середньочетвертинних (f1g1lgIIdn) відкладів поширений повсюдно, завинятком долин рік і місць виходу корінних порід на денну поверхню. Потужністьводоносного горизонту змінюється від 1,7-28м. Водовмісними породами єрізнозернисті піски з прошарками супісків і суглинків. Води безнапірні.Водовідбір з колодязів рідко перевищує 0,3-0,8м3/добу. Рівні встановлюються наглибинах 1-4м. За хімічним складом води комплексу вирізняються своєюстрокатістю. Погано захищені від поверхневого забруднення. Водоносний горизонтдля централізованого водопостачання непридатний.
Водоноснийгоризонт у новопетровських відкладах неогену (N1np) поширений на більшій частинідосліджуваної території. Потужність водоносного горизонту змінюється від1-13,5м. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті, рідше пісковики.Води мають напірно-безнапірний характер. Дебети окремих одиночних свердловин замежами району робіт змінюються від 0,01 до 1л/с, рідко перевищуючи 1л/с. Рівнівстановлюються на глибинах 1-6м. За хімічним складом води в основномугідрокарбонатні кальцієві. Добре захищені від поверхневого забруднення потужноютовщею строкатих глин. Можна ставити питання про використання даноговодоносного горизонту для незначних користувачів.
Водоноснийгоризонт у відкладах межигірської свити палеогену (P2mz) поширений у східній частині районуробіт. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті, рідше пісковики.Потужність водоносного горизонту змінюється від 1,2 до 8,8м. Дебет свердловинза межами району робіт становить 0,04л/с. Води переважногідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,5г/дм3. Водоносний горизонт дляцентралізованого водопостачання практичної цікавості не становить.
Водоноснийгоризонт в київських відкладах палеогену (P2kv) поширений у східній частині районуробіт. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті з прошарками ілінзами пісковиків. Потужність водоносного горизонту змінюється від 2 до 22,4м.Підстилається даний водоносний горизонт товщею сеноман-турона, на обмеженихділянках – породами докембрію або їх корою вивітрювання. Води напірні.
Відомості проводовмісність і хімічний склад підземних вод даного горизонту на проектнійтериторії робіт відсутні. Цей горизонт може використовуватись дляіндивідуальних потреб населення.
Водоноснийгоризонт в бучакських відкладах палеогену (P2bc) поширені в центральній частинірайону робіт. Водовмісними породами являються піски різнозернисті, пісковики.Потужність водоносного горизонту змінюється від 7,1 до 52,7м. Води напірні.Відомості про водовмісність відсутні. Води переважно гідрокарбонатно-кальцієві,рідше гідрокарбонатні кальцієво-магнієві і гідрокарбонатні кальцієво-натрієві змінералізацією 1г/дм3. Води відносяться до м’яких і помірно жорстких.
У практичномувідношенні даний водоносний горизонт на всій площі свого розвитку може бутивикористаний для індивідуальних потреб населення.
Водоноснийгоризонт в сеноманських відкладах верхньої крейди (К2s) поширений у східній частині району робіт. Водовмісними породами є піскитонко-дрібнозернисті, пісковики. Потужність водоносного горизонту змінюєтьсявід 5 до 10м. Глибина залягання коливається від 8 до 32,4м. Степіньводовмісності горизонту непостійна за площею і залежить від літологіїводовмісних порід, їх невитриманості за площею і умовами живлення. Живленняводоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів,а також за рахунок перетоку вод з водоносних горизонтів київської, юрськоїсистем і тріщинуватих вод кристалічного фундаменту. Розвантаження підземних водвідбувається в долини ріки Тетерів і її приток. За хімічним складом підземніводи гідрокарбонатно-кальцієві прісні з мінералізацією 0,3-0,4г/дм3. Упрактичному відношенні даний водоносний горизонт може бути використаний дляіндивідуальних потреб населення у якості фільтрових свердловин.
Водоноснийгоризонт у відкладах батського ярусу юри (І2bt) поширений у північно-східнійчастині району робіт. Водоносність відкладів батського ярусу носитьневитриманий характер, що обумовлено особливостями літологічного складу цієїтовщі складеної глинами і пісками з прошарками бурого вугілля і вторинних каолінів.Водовмісними породами є піски різнозернисті з перевагою крупнозернистих, які допідошви шару збагачені галечниковим матеріалом. Потужність водоносногогоризонту змінюється від декількох сантиметрів до 34м. Води мають напірнийхарактер. Відомості про водовмісність відсутні. Якість води добра. Хімічнийсклад підземних вод переважно гідрокарбонатно-кальцієвий. Живиться данийводоносний горизонт за рахунок притоку напірних тріщинуватих вод на ділянках,де водовмісні породи лежать безпосередньо на кристалічних.
Потік вод юрськихвідкладів має напрямок, загальний для вод всіх водоносних горизонтів дочетвертинних відкладів.
Водоноснийгоризонт для централізованого водопостачання практичної цікавості не становить,але являтиметься джерелом формування експлуатаційних запасів підземних вод приексплуатації водоносного горизонту тріщинуватих кристалічних порід.
Водоноснийгоризонт у тріщинуватих кристалічних породах нижнього протерозою (PR1)приурочений до тріщинних колекторів кристалічних порід і має повсюдне розповсюдження.Водовмісні породи представлені гнейсами, гранітами і їх мігматитами, габро таїн.
Тріщинуватість,пов’язана з активною циркуляцією підземних вод, прослідковується в середньомудо глибини 80-100м. Води горизонту переважно напірні. Дебети свердловинзмінюються від 0,5 до 5,5л/с при пониженнях від 6,45 до 56м. Води прісні,переважно гідрокарбонатні з мінералізацією від 0,23 до 1,76г/дм3. Загальнажорсткість змінюється від 3 до 8,68мг·екв.
Живлення тріщиннихвод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, розвантаженнявідбувається в долини рік і глибокі балки у вигляді багаточисельних джерел.
Даний горизонтявляється єдиним джерелом для водозабезпечення великих водоспоживачів.
6. Об’єми таметодика проектних робіт
Роботи з пошуківджерел централізованого водопостачання населених пунктів району проектуютьсявперше.
Приводом дляпроектування являється геологічне завдання, видане експедиції ГГП«Північукргеологія» у відповідності із замовленням Житомирськогообласного управління меліорації і водного господарства №5-31 від від 8.02.93р.
Згіднозамовлення, необхідно виконати пошукові роботи на 28 ділянках, включаючи 40 сілрайона, з потребою у воді вище існуючого водопостачання від 100 до 500м3/добу (Додаток 1).
Виходячи згеолого-гідрогеологічних умов району, з метою виконання геологічного завданняпроектом передбачається проведення наступного комплексу геологорозвідувальнихробіт:
- організація;
- проектування;
- гідрогеологічнедослідження району робіт;
- наземнігеофізичні дослідження;
- буровіроботи;
- геофізичнідослідження в свердловинах;
- досліднігідрогеологічні роботи;
- випробування;
- лабораторніроботи;
- топогеодезичніроботи;
- іншіроботи;
- камеральніроботи.
7.Організація та проектування
Пошуки джерелводопостачання Радомишльського району будуть проводитись робітникамигідрогеологічної і бурової партій Житомирської ГРЕ, що базується в смт. НоваБорова Володар-Волинського району Житомирської області.
Перед початкомпольових робіт буде виконано гідрогеологічне дослідження території об’єктівводопостачання, обговорення і затвердження ділянок проведення польових робіт ізземлекористувачами.
Післязатвердження ділянок виконання робіт на них будуть проведені геофізичнідослідження комплексною геофізичною партією Дніпрвської ГРЕ, що базується усел. Бортничі Київської області.
Бурові роботибудуть здійснюватися самохідними буровими установками СКБ-4 і ПБУ-ЗІФ 650м.
Дослідні роботивиконуватимуться спеціалізованими відкачувальними бригадами Житомирської ГРЕ.
Геофізичнідослідження в свердловинах виконуються за підрядом каротажним загономДніпровської геолого-геофізичної експедиції, що базується на територіїЖитомирської ГРЕ в смт. Нова Борова.
Відстань від базиЖитомирської ГРЕ до смт. Радомишль 80км.
Середня відстаньвід м. Радомишль до кожної ділянки складає 23км. (Додаток 2)
630:28=23км
Середня відстаньвід бази Житомирської ГРЕ до ділянок робіт 103км.
Витрати наорганізацію робіт передбачити у розмірі 100%.
Проектно-кошториснадокументація на пошуки підземних вод складається співробітникамигідрогеологічної партії із залученням відповідних спеціалістів експедиції.
При цьомувиконується комплекс робіт необхідний для обґрунтування видів, об’ємів іметодики потрібних для виконання геологічних завдань:
- збір івивчення фондових матеріалів в об’ємі, достатньому для складання проекту;
- рекогносцирувальнеобстеження площі проектних робіт;
- побудованеобхідних карт і схем;
- складанняпроекту і кошторису та їх затвердження.
Геологічноюосновою для виконання геологорозвідувальних робіт являються матеріалигеологічної зйомки масштабу 1:50000 виконаної на території району в1968-1983рр. різними авторами.
Район робітхарактеризується складністю геолого-гідрогеологічних умов. Тому для виконанняпоставленої задачі необхідне ретельне вивчення геолого-гідрогеологічноїобстановки кожної з 28 ділянок, що значно збільшує витрати часу на вибірраціональних об’ємів і методик робіт.
Виходячи з цього,категорія складності проектних робіт згідно «Проектно-кошториснихнормативів», затверджених Мінгео УССР 13.04.83р. – ІІІ.
Затрати праці напроектування у відповідності часовими нормами складатимуть 265 чол.тиж.(Додаток 3).
8. Гідрогеологічнідослідження району робіт
Для визначеннямеж пошукових ділянок і затвердження їх із замовником проектом передбаченовиконання гідрогеологічного дослідження району робіт.
В результатітакого виду робіт будуть затверджені межі ділянок проектних робіт іззамовником, стан підземних шляхів на домовлених ділянках, наявність ораних і занедбанихземель, лісів, гідротехнічних споруд, вивчені санітарно-гігієнічні норми, атакож терміни виконання пошукових робіт.
Попередньовказані питання фіксуються відповідним актом і підписуються представниками«Замовника» і «Виконавця».
Користуючисьдосвідом робіт, витрати праці на виконання даного виду робіт складають 1бр/змна 1 ділянку.
До складу бригадивходять гідрогеолог ІІ категорії і технік І категорії.
Витрати працістановитимуть:
гідрогеолог ІІкат. 1бр/зм·28=28чол.дн.
технік І кат.1бр/зм·28=28чол.дн.
Всього: 56чол.дн.
9. Наземні геофізичнідослідження
9.1 Геофізичніумови і посилання для здійснення геофізичних досліджень
Гідрогеологічніумови проектної ділянки такі, що перспективи водопостачаннясільськогосподарських об’єктів і населених пунктів, переважно, пов’язані із тріщиннимиводами.
Досвідгідрогеологічних досліджень на території УКЩ свідчать про існування цілкомвизначених критеріїв пошуків родовищ тріщинних вод. Використовуючи досвідраніше проведених пошукових і розвідувальних робіт (також і для водопостачанням. Радомишль) можна зробити наступні висновки:
1. Більшістьродовищ підземних вод розташовані в долинах рік і балках.
2. У багатьохвипадках родовища тріщинних вод співпадають із опусканням крівлі порідфундаменту.
3. На територіїродовищ тріщинних вод поширені переважно проникні породи зі збільшеноюпотужністю кори вивітрювання дресвянистого типу, піски і піщані відклади,тріщинувата верхня зона кристалічних порід, за рахунок яких формуються природнізапаси води.
4. Можливийрозвиток локальних ділянок з підвищеною та інтенсивною тріщинуватістюкристалічних порід.
Необхіднимипосиланням для здійснення геофізичних робіт являються помітні відмінностімонолітних і тріщинуватих кристалічних порід, а також осадові відклади зафізичними властивостями (електричний опір і швидкість поширення пружних хвиль взалежності від їх ступеню тріщинуватості, пористості, рівня заповнення тріщинглинистим матеріалом, літологічного складу та ін.).
Електричнівластивості порід району вивчались у процесі ведення геологічних і геофізичнихзйомок пошукових і розвідувальних робіт з метою водопостачання м. Радомишль ісільськогосподарських об'єктів сусідніх Коростеньського і Коростишівськогорайонів.
Електричний опірпорід залежить від багатьох факторів: складу і структури, ступенятріщинуватості і обводненості порід, їх положення відносно РГВ та ін. (Додаток4)
Як видно зтаблиці, монолітні кристалічні породи, залюгаючі в основі розрізу мають найбільшвисокі опори (більш 600Ом·м) і являються опорним горизонтом високого опору.
Особливеположення серед кристалічних порід району займають графіт-біотитові гнейси ізвкрапленістю сульфідів, знайдені у межах Віленської зони зім'яття. Ці породихарактеризуються підвищеною електричною провідністю.
З міроюзбільшення тріщинуватості кристалічних порід їх опір зменшується до 150Ом·м.Сильно тріщинуваті, вивітрені кристалічні породи, розвинені в тектонічнопослаблених зонах зазвичай характеризуються підвищеною електропровідністю.
Опір корививітрювання каолінистого складу 20-180Ом·м, а дресвянистого складу 100-380Ом·м.Різнозернисті піски широко представлені у верхній частині розрізу, в залежностівід ступеня обводненості переважають опори від 40 до 1000Ом·м, а іноді йбільше. Опір водоносних пісків, залягаючи у верхній частині розрізу 50-150Ом·м.
Таким чином середпорід, що залягають вище опорного електричного горизонту високого опору найбільшимпоширенням за площею і витриманістю у розрізі користуються різнозернисті піски,кори вивітрювання кристалічних порід і розвинені в тектонічно послаблених зонахвивітрені і тріщинуваті породи фундаменту.
За данимикаротажа і в результаті інтерпретації параметричних ВЕЗ у межах проектної площівиділяють до п'яти геоелектричних горизонтів.
Загеоелектричними характеристиками серед кристалічних порід виділяються монолітніабо слабко тріщинуваті, віднесені до п'ятого геоелектричного шару із опоромбільше 600Ом·м, а також ділянки тріщинуватих і сильно зруйнованих порід ізопором 150-600Ом·м, віднесені до четвертого геоелектричного горизонту.
Кора вивітрюваннякристалічних порід складена каолінами і дресвою і має опір 40-380Ом·м. Вонаскладає третій від поверхні геоелектричний горизонт і характеризуєтьсяпотужністю 1-50м.
Другий відповерхні геоелектричний горизонт складений переважно різнозернистими пісками,сухими або слабко обводненими у верхній частині і водо насиченими у нижнійчастині частині розрізу. Він характеризується опором від 50-160 (водоносніпіски) до 150-5000Ом·м (сухі піски). Рідше поширені суглинки і супіски. Їхелектричний опір досягає 20-50Ом·м. Потужність другого горизонту від 1 до30-40м.
Першийгеоелектричний горизонт включає в себе ґрунтово-рослинний шар і поверхневіглини, суглинки, супіски. Характеризується опором 8-100Ом·м і потужністю0,5-5м.
Криві ВЕЗ напроектній площі характеризуються наступними типами: двохшарові; трьохшаровітипу А (рідше чотирьохшарові типу КН).
Двохшарові кривіВЕЗ мають широке розповсюдження в долинах рік, де кристалічні породи залягаютьна невеликій глибині.
Криві типу Атакож приурочені до долин рік, але на цих ділянках зростає потужність корививітрювання і осадових утворень представлених переважно піщано-глинистимивідкладами.
Криві типу Нприурочені, як правило, до схилів річкових долин і вододілам, де розвиненіглинисті відклади, що залягають на породах кристалічного фундаменту.
За данимиінтерпретації параметричних ВЕЗ на свердловинах опір надопорної товщі20-50Ом·м, а потужність досягає 30-40м.
Досвідгеофізичних досліджень, виконаних на території Українського щита, свідчить проте, що над водозбагаченою зоною фіксуються у багатьох випадках характерні кривітипу А з перегином при значеннях відносних електричних опорів 50-150Ом·м.
Отже, існуютьпричини розчленування осадової товщі і виділення тріщинуватих зон вкристалічному фундаменті (за величиною опору) за допомогою методу ВЕЗ.
Пружнівластивості гірських порід характеризуються одним з найбільш інформативнихпараметрів – граничною швидкістю поширення поздовжньої хвилі.
Відомості про швидкіснухарактеристику геологічного розрізу отримані за матеріалами пошукових робітрідкісних металів (Висоцький Б.Л. та ін., 1980р.), а також пошукових робіт,виконаних для водопостачання сільськогосподарських об'єктів Коростеньського іБрусилівського районів. (Додаток 5)
Із цих матеріалівможна зробити висновок, що верхній структурний поверх, складений осадовимивідкладами і корою вивітрювання кристалічних порід, за величинами граничнихшвидкостей заломлених поздовжніх хвиль уявляють собою дуже неодноріднесередовище. Середня швидкість поздовжніх хвиль у пухких утвореннях коливаєтьсяу межах 0,2-1,9км/с.
Покрівлякристалічних порід фундаменту являється контрастною заломленою межею, для якоїхарактерні швидкості 2500-7000м/с. на контакті рихлих відкладів з монолітнимикристалічними породами, утворюючими нижній структурний поверх, відбуваєтьсярізке зростання швидкості до 5000-7000м/с.
Зі збільшеннямступені тріщинуватості цих порід зменшується швидкість пружних хвиль: у слабкотріщинуватих кристалічних породах – 4100-4500м/с, в тріщинуватих і сильнотріщинуватих кристалічних породах – 2500-4000м/с. Зони із аномально низькимизначеннями граничних швидкостей (менше 3000м/с) часто заповнені глинистимматеріалом.
Таким чином,покрівля монолітних кристалічних порід, що мають максимальні значенняшвидкостей пружних поздовжніх хвиль являється контрастною заломленою межею.Вона впевнено просліджується сейсморозвідкою – кореляційним методом заломлениххвиль (КМЗХ).
Зони зі зниженимиі низькими значеннями граничних швидкостей, зіставлені із тріщинуватими таінтенсивно тріщинуватими кристалічними породами, є найважливішим пошуковимкритерієм на тріщинні підземні води.
Із усього вищесказаного виходить, що існують вагомі причини для вирішення поставлених задачкомплексом методів електророзвідки ВЕЗ і сейсморозвідки КМЗХ.
9.2 Задачі,методика та об’єми проектних геофізичних робіт
Виходячи ізгеологічного завдання, метою геофізичних робіт являється виявлення ділянок(аномалій), перспективних на пошуки прісних підземних вод і видача рекомендаційдля буріння пошукових гідрогеологічних свердловин.
Справжнімпроектом передбачається виконання пошукових геофізичних робіт на 15 ділянкахРадомишльського району Житомирської області.
Раціональна площадосліджень визначена для кожної з ділянок в залежності від потреб у воді,геоморфологічних умов місцевості, плану забудови населених пунктів, а такожнаявних геологічних та геофізичних даних.
Ділянки загальноюплощею 97км2 розташовані поблизу населених пунктів: Заболоччя, Леніно,Заболоть, Котовка, Русанівка, Осички, Нов. Юрівка, Травневе, Глиновці, Веприн,Мирча, Заньки, Текляновка, Гришківці, Нов. Буда, Новосілки, Вишевичі,Меделівка, Межирічка, Кайтанівка, Пилиповичі, Переміж’я, Журавлинка, Кочерів.
На першому етапіу межах ділянок буде проведена площинна зйомка методом ВЕЗ по мережі200×200м, щ являється найбільш інформативною при гідрогеофізичнихдослідженнях на пошуки тріщинних вод. Одночасно ці роботи дозволяють зробитиоцінку перспективності площі на виявлення проникних осадових відкладів і корививітрювання, за рахунок яких формуватимуться природні запаси води. Однак основніперспективи пошуків підземних вод в даному районі пов’язані із вивченнямтріщинуватої зони кристалічних порід, оскільки відсутні осадові відкладивеликої потужності.
Надалі наперспективних аномальних зонах, виділених площинними зйомками ВЕЗ, будуть проведеніпрофільні деталізовані дослідження методами КМЗХ із кроком 10 і 5м (49,4пог.км)і ВЕЗ із кроком 100м (9,4пог.км), на основі яких будуть виділені конкретніточки, рекомендовані для буріння гідрогеологічних свердловин.
Нижче наведеніоб’єми і методика з кожного виду робіт.
гідрографіясвердловина підземні води
9.3 Електророзвідка
Електророзвідкаметодом ВЕЗ передбачається для вирішення наступних задач:
- виявленняі простеження тектонічних і тріщинуватих зон в кристалічних породах;
- вивченнягіпсометрії покрівлі фундаменту;
- визначеннясумарної потужності осадових відкладів і кори вивітрювання;
- отриманняякісної характеристики фільтраційних властивостей пухких утворень.
В результатівирішення цих задач будуть виділені ділянки перспективні для пошуків підземнихвод.
Проведенимираніше дослідженнями встановлено, що геологічна будова району, а зокрематектонічні умови, являються складними для пошуків підземних вод у породахкристалічного фундаменту.
Є ряд факторів,що ускладнюють вирішення цієї задачі. До їх числа варто віднести достатньоширокий розвиток порід основного і ультраосновного складу, найбільш молодихутворень досліджуваної території і стійких до процесів вивітрювання; наявністьВіленської зони розломів, де широко розвинені графітизовані породи, а такожпорівняно слабко розвинені гідрографічні мережі.
Враховуючискладні геологічні та гідрогеологічні умови району робіт, обмеженість площпошукових ділянок і досвід попередніх досліджень, площинна зйомка будепроведена методом ВЕЗ по мережі 200×200м.
Така щільністьспостережень дозволить достатньо впевнено виділити структури, сприятливі дляпошуків підземних вод.
Площа зйомкивизначена конкретно для кожної ділянки з урахуванням наявних геологічних,геоморфологічних і геофізичних даних, а також потреби населених пунктів у воді.
Сумарна площазйомки усіх ділянок складає 70м2 або 350пог.км профільних спостережень ізкроком 200м (виключені із об’ємів виконаних раніше на проектних ділянках 675точок ВЕЗ площинних зйомок по мережі 500×200м, 1000×1000м).
В подальшому наперспективних аномаліях, виділених за матеріалами площинних робіт методом ВЕЗ,будуть виконані деталізовані роботи із кроком 100м по окремим профілям.
Передбачається,що в результаті цих спостережень буде вирішена задача простежування і уточненнярозташування перспективних аномалій, виявлених площинною зйомкою, визначена їхгеологічна природа, уточнені параметри аномалій.
Профільнідеталізовані дослідження методом ВЕЗ будуть виконані в обсязі 49,4пог.км.
Електророзвідувальнідеталізовані роботи методом ВЕЗ будуть проводитися в зимній період – 20%(10пог.км) і в літній період – 80% (59,4пог.км) від загального об’єму.
Польовимдослідженням передуватимуть параметричні зондування свердловин, виділені зметою вивчення геоелектричного розрізу і визначення параметрів для кількіснихрозрахунків.
Параметричні ВЕЗу двох взаємоперпендикулярних азимутах намічено провести на 20 свердловинах.
Величина розносівАВ параметричних ВЕЗ приймається 1000м, відстань між свердловинами 5км, при ІІІкатегорії складності в літній період.
Затрати часу іпраці на виконання спостережень на одній свердловині розраховані на основі СУСНвик.3, частина 2, табл.2, ст.4, табл.13).
0,34:2,16·2·1,1+1,12:100·(5-1)=0,39пр.зм
При виборірозносів лінії живлення АВ слід враховувати не лише глибину заляганнядокембрійського фундаменту, але й необхідність простеження тріщинуватих ітектонічних зон кристалічних порід, що вирізняються, як показує аналіз ранішепроведених робіт, виположуванням асимптоти кривих ВЕЗ. Звідси випливаєнеобхідність проведення спостережень зі збільшеною довжиною розносів лінії АВ.
Глибина заляганнякристалічних порід на проектній площі коливається від декількох до 30-40м, а вмежах окремих ділянок досягає 50-60м. З урахуванням вище викладеного, а такожданих раніше проведених робіт (попередня розвідка підземних вод дляводопостачання м. Радомишль Житомирської області титул 231), передбачаютьсянаступні розноси лінії АВ: АВ=300м – 10%, АВ=500м – 20%, АВ=750м – 30%,АВ=1000м – 30%, АВ=1500м – 10%.
Роботи методомВЕЗ будуть виконуватися на ділянках пересічної місцевості, поблизу населенихпунктів та їх межах, в долинах рік і на схилах, на ділянках зайнятихзабудовами, городами і ріллею. У відповідності до вказаних умов весь обсяг ВЕЗвіднесено до ІІІ категорії складності.
Польові замірибудуть здійснюватися приладом АЕ-72 з батарейним живленням. Розгортання ізгортання дротів лінії живлення АВ буде проводитись вручну (неконвеєрнийспосіб).
При проектуванніробіт враховується, що виконання електророзвідувальних замірів поєднане здеякими труднощами. Біля населених пунктів можливі інтенсивні перешкоди,викликані близькістю ліній електропередач, роботою силових та енергетичнихустановок (індустріальні перешкоди).
При вимірюванняхв долинах рік, на заболочених ділянках мають місце перешкоди пов’язані ізявищем нестійкої поляризації.
Умови длявлаштування заземлень в межах ділянок робіт вцілому є сприятливими. Але вдеяких місцях відмічається наявність високоомних пісків у верхній частинірозрізу. У зв’язку з цим передбачаються наступні умови вимірювань.
Складні умовивимірювань різниці потенціалів (∆U) при нормальних умовах заземленняелектродів (К=1,15) – 40% площі.
Нормальні умовивимірювань різниці потенціалів (∆U) при складних умовах заземленняелектродів (К=1,1) – 35% площі.
Нормальні умовивимірювань різниці потенціалів (∆U) і заземлення електродів (К=1) – 25%площі.
Середнє значенняпоправочного коефіцієнта до норм часу складає:
К=/>=1,1
Польовіелектророзвідувальні виміри будуть здійснюватися у літній 80% об'єму робіт ізимній 20% період.
Для оцінки якостіпольових матеріалів передбачається виконання наземних контрольних спостереженьу обсязі 5% від кількості координатних точок. Середня відносна похибка вимірівне повинна перевищувати ±5%.
Дляпрофілактичного огляду і ремонту апаратури, обладнання і спорядженняпередбачається 1 приладо-зміна в місяць, у зв'язку із чим до норм часузастосовується поправочний коефіцієнт 1,04 (СУСН вип.3, частина 2, п.25).
У зв'язку ізможливою двоякою інтерпретацією матеріалів ВЕЗ, заснованої на використанніодного фізичного параметра – електричного опору, на стадії деталізаціїпередбачається проведення робіт методом сейсморозвідки КМЗХ.
9.4 Сейсморозвідка
За результатамиінтерпретації матеріалів ВЕЗ буде виконана профільна сейсморозвідка КМЗХ.
Досвід попередніхдосліджень свідчить про високу геологічну ефективність сейсморозвідки методомзаломлених хвиль при пошуках і розвідці тріщинних вод.
Метод дозволяєпри деталізації аномальних зон, виявлених електророзвідкою, визначитигіпсометрію поверхні кристалічних порід, виявити і детально вивчити зонитріщинуватих порід. При сприятливих умовах надається можливість виділити більшзруйновані ділянки і оцінити ступінь тріщинуватості кристалічних порід.
Посиланням дляздійснення сейсморозвідки в таких умовах являється залежність величиниграничних швидкостей поздовжніх і поперечних хвиль, коефіцієнтів їх затухання,динамічних модулів пружності від ступені тріщинуватості, руйнуваннякристалічних порід, напрямку зон тріщинуватості і характеру їх насичення.
Проектомпередбачається здійснення профільних сейсморозвідувальних робіт КМЗХ напоздовжніх хвилях.
СейсморозвідкаКМЗХ буде виконана на деталізаційному етапі досліджень з метою уточненнягеологічної природи аномалій і розташування розломів і тріщинуватих зон,виділених зйомкою ВЕЗ.
Об'ємдеталізаційних сейсморозвідувальних досліджень вибраний із наступного розрахунку:на проектній території геофізичні роботи будуть виконуватися для 15водоспоживачів. Сумарне замовлення потреби води складає 5600м3/добу.
Середній дебетдіючих свердловин 1,5л/с (за даними свердловин, що використовуються дляводопостачання сільськогосподарських об'єктів Радомишльського району). Виходячиз цього:
5600:(1,5·86,4)=43св.
Враховуючисередній відсоток безводності (50%) буде виконано 86 деталізованих профілів (зчисла свердловин, проектних на 13 ділянках, де будуть виконуватись геофізичні роботи).Для створення цілісної хвильової картини при роботах сейсморозвідки КМЗХ івпевненого простеження заломлених хвиль, а також оцінки і порівняння параметрівзатухання амплітуди сейсмічних хвиль необхідний інтервал 460-690м (в залежностівід глибини залягання заломлюючого горизонту, порівняного із покрівлеюкристалічних порід). У середньому довжина одного профілю – 575м, що складатиме:
575·86=49,4пог.км
Сейсмічніматеріали можуть бути використані як параметричні при кількісній інтерпретаціїкривих ВЕЗ. За комплексом деталізаційних досліджень методами ВЕЗ і КМЗХ будутьвиділені точки, найбільш сприятливі для буріння гідрогеологічних свердловин.
Методика польовихспостережень повинна забезпечити кореляційне простеження пружних хвиль,заломлених на поверхні кристалічних порід. Для точної побудови заломлюючоїграниці забезпечується визначення середніх швидкостей з інтервалом 115-230м позворотному профілю.
Виходячи здосвіду попередніх робіт, спостереження будуть проводитися по окремим профілямз використанням систем нагнітаючих годографів (прямих і зворотних). Відстаньміж сейсмоприймачами передбачається 10м (49,4пог.км), що забезпечує впевненевиділення тріщинуватих зон шириною 30м і більш достовірне визначення ефективноїшвидкості при глибинах до кристалічного фундаменту більш 20м. У долинах рік, наділянках, де глибина залягання кристалічних порід 10-20м і менше, профільнісейсмографічні роботи будуть виконані з відстанню між сейсмоприймачами 5м.Передбачається 90% обсягу сейсморозвідувальних робіт виконати кроком 10м (44,4пог.км),а 10% — 5м (5пог.км).
Довжина інтервалупростеження 460 і 230м.
Реєстраціяпружних коливань буде здійснюватися сейсморозвідувальною станцією СМВХ-0-24.збудження пружних коливань буде спричинювати ударна установка, змонтована набазі крана АК-8 на шасі автомобіля УРАЛ-369 за допомоги вільно падаючоговантажу масою 1,5т (висота підйому 5-7м).
Для реєстраціїпружних коливань будуть застосовуватись сейсмоприймачі СХ-10.
З метою зменшеннязбитків сільськогосподарським культурам передбачається 50% всього об'єму робітвиконати в зимній період, в зв'язку з чим поправочний коефіцієнт до норм часускладе 1,18. Категорія складності сейсморозвідувальних робіт – ІІІ.
Сейсморозвідувальніроботи, переважно, будуть проводитись поблизу населених пунктів, проїзнихдоріг, на масивах сільськогосподарських угідь, де буде працювати техніка.
Все це створитьдодаткові джерела перешкод. Тому для 50% всіх сейсморозвідувальних робітпередбачається поправочній коефіцієнт до норм часу 1,21 (СУСН вип.3, частина 1,табл.1).
Для розрахункузатрат часу і праці на проведення сейсморозвідувальних робіт використані «Временные проектно-сметные нормативына сейсморазведочные работы», затверджені ПДО «Північукргеологія» 17.05.1991р.
До складу робіт,передбачених ПСН, крім польових сейсмічних робіт, включена також поточнакамеральна обробка матеріалів.
Для вивченняхвильової картини, вибору умов реєстрації і збудження пружних коливань в різнихсейсмогеологічних умовах передбачається 2 приладо-зміни дослідно-методичних робіт.
На кожнийпогонний кілометр профілю при кроці 10м приходиться: 1000:230=4,35 стоянки, апри кроці 5м – 1000:115=8,7 стоянки.
При роботі з 4хпунктів збудження потрібно відповідно 4,35·4=17,4 і 8,7·4=34,8 фізичнихспостережень.
Загальний об'ємскладе:
(17,4·44,4)+(34,8·5)=946фізичних спостережень
Для перевірки іпрофілактичного ремонту сейсморозвідувальної апаратури і обладнанняпередбачається 2 дні на місяць, тому для врахування затрат часу на профілактикузастосовується коефіцієнт 1,085 (СУСН вип.3, частина 1, п.25.1).
10. Охоронаприроди
Всі роботи,передбачені справжнім проектом, будуть виконуватись із дотриманням вимог,викладених у статтях 17 і 18 «Основ земельного законодавства» і«Земельного кодексу України».
Геофізичніроботи, передбачені даним проектом, не наносять збитків плодючому шару ґрунтів.З метою збереження рослинного покриву при переміщенні апаратури і обладнанняміж пунктами спостережень будуть максимально використані сільські дороги.
11. Звітністьі терміни робіт
У відповідності згеологічним завданням початок проектних робіт – ІІ квартал 1993р.
Закінчення – увідповідності до пооб'єктного плану Житомирської ГРЕ, у ІІ кварталі 1996р.
Строки виконанняокремих стадій – по домовленості із гідрогеологами Житомирської ГРЕ.
Результати робітбудуть представлені у вигляді геофізичної частини у загальному звіті про пошукипідземних вод для водопостачання населених пунктів Радомишльського районуЖитомирської області України.
12. Буровіроботи
Виходячи ізгеолого-гідрогеологічних умов ділянок проектних робіт, цільовими являютьсяводоносний комплекс тріщинуватих кристалічних порід протерозою та їх коравивітрювання, а також осадові відклади юри, крейди, палеогену і неогену,поширені у північно-східній частині проектних робіт і утримуючі значні ємніснізапаси підземних вод.
Замовлена потребау господарсько-питній воді 28 об'єктів складає 8050м3/добу.
Аналізрезультатів робіт з пошуків підземних вод для водопостачання об'єктів натериторії району північно-західної частини УЩ показує, що середній відсотокбезводних свердловин (дебет до 0,5л/с), пробурених на водоносний комплекстріщинуватих кристалічних порід складає 50%. (Додаток 6)
Середній відсотокбез водності – 50%.
Середній дебетсвердловин існуючого водозабору не перевищує 1,62л/с.
Значення середньогодебету свердловин існуючого водопостачання Радомишльського району і значеннясереднього дебету пошукових свердловин районів пошуків Житомирської областіскладають відповідно 1,62 і 1,38л/с.
Таким чином длязадоволення заявленої потреби у воді необхідно пробурити:
8050:(1,5·86,4)=62свердловини
(для розрахунківприймається дебет 1,5л/с).
З урахуваннямкоефіцієнта без водності необхідно буде пробурити:
/>:/>=124св
Враховуючи великіглибини залягання кристалічних порід (до 100м) і значної потужності осадовихвідкладів у північно-східній частині району робіт проектом передбачаєтьсяпробурити 10 пошукових свердловин фільтрових на осадові відклади юри.
Крім того, ускладних геолого-гідрогеологічних умовах і на об'єктах Котовка, Русанівка,Вишевичі, Кайтанівка, Пилиповичі та ін. із заявками води 400-500м3/добу і зметою групування водозаборів проектом передбачається буріння 8розвідувально-експлуатаційних свердловин. (Додаток 7)
Всього будепробурено:
124+10+8=142св
Проектнісвердловини винесені на геологічну карти. (Рис.3)
12.1Обгрунтування кількості і глибин свердловин
Глибинасвердловини вибирається з урахуванням потужності осадових відкладів, корививітрювання і розподілу активної зони тріщинуватості кристалічних порід.
За результатамианалізу геологічного розрізу 58 картувальних свердловин, пробурених поблизупроектних об'єктів, середня потужність наносів з урахуванням кори вивітрюванняскладає 33м. Зона активної тріщинуватості кристалічних порід із досвіду робітЖГРЕ поширюється до глибини 40-60м від покрівлі водоносного горизонту.
З метою отриманнямаксимально можливих водопритоків необхідно викрити всю воду тріщинуватостікристалічних порід.
Виходячи з вищесказаного і аналізу раніше виконаних робіт на прилеглих територіях, глибинапроектних свердловин на водоносний горизонт тріщинуватих кристалічних порідприймається 85м.
Для забезпеченнябезперервної роботи водопідйомного обладнання і створення відстійника для шламуглибина розвідувально-експлуатаційних свердловин приймається рівною 100м.
Об'єм бурінняскладе:
(80·100)=800пог.м
У північно-східнійчастині району робіт потужність осадової товщі різко збільшується, тому,виходячи з аналізу 11 свердловин, пробурених у свердловин на водоноснийгоризонт осадових відкладів складе 60м. Об'єм буріння складе: 10·60=600пог.м.
Загальний об'ємбуріння складе:
10540+800+600=11940пог.м
12.2 Обґрунтуваннягеологічного розрізу свердловин на кристалічні породи
Усередненийгеологічний розріз проектних свердловин вибирається на основі аналізу резервів58 свердловин, пробурених на території всього району робіт у безпосереднійблизькості від об'єктів водоспоживання за період 60-80х рр. (Додаток9)
13. Вибірконструкції свердловини
Конструкціясвердловин вибирається відповідно до цільового призначення і проектногогеологічного розрізу. (Рис.4)
З метоювизначення водоносності тріщинуватих зон кристалічних порід і можливостівиконання дослідних і геофізичних робіт в пошукових гідрогеологічних свердловинпухкі відклади закріпляються обсадними трубами діаметром 108мм на глибину 34м.Діаметр буріння відповідно рівен 112мм.
При проходженніпухких відкладів застосовуються глинисті розчини, а буріння по кристалічнимпородам буде здійснюватись шарошковим долотом d 76мм з промивкою технічною водою,а також твердосплавними коронками d 76мм для поінтервального відбору кернучерез кожні 10м проходження.
Пошуковісвердловин на пластові води крейдових і юрських відкладів будуть буритиськоронками d 132мм до проектної глибини (60м) з обладнанням їх фільтрамидіаметром 108мм на колонні труб d 108мм з довжиною робочої частини 5м. Промивказдійснюватиметься глинистим розчином.
У складнихгідрогеологічних умовах проектом передбачається буріння 8ми гідрогеологічнихрозвідувально-експлуатаційних свердловин із подальшою передачею їх«Замовнику».
Для отриманнямаксимальних дебетів, якісних гідрогеологічних параметрів і в зв'язку звеликими пониженнями (з досвіду робіт в аналогічних умовах)розвідувально-експлуатаційні свердловини необхідно обладнати насосами типуЕЦВ-6. Виходячи з цього, кінцевий діаметр буріння по кристалічним породамприймається 151мм. Відповідно початковий діаметр буріння рівний 277мм ізкріпленням нестійких порід обсадними трубами d 219мм з промивкою по пухкимвідкладам глинистим розчином.
14. Гідрогеологічніроботи в свердловинах у процесі проходження
Для отриманняякісних гідрогеологічних характеристик і максимальних дебетів у процесіпроходки свердловин передбачається при кожному СПО виконувати замір рівнярідини у свердловинах, контроль за витратою промивальної рідини, промивку(желонкування) стовбура свердловини після закінчення проходження з метоюочищення його від шламу і підживлення водоносного комплексу.
Із досвіду робітЖГРЕ тривалість промивки (желонкування)приймається 1ст/зм.
Геолого-технічніумови буріння пошукових свердловин в кристалічних породах:
1. Кількістьсвердловин – 124шт.
2. Глибинасвердловин – 85м.
3. Об'єм буріння– 10540п.м.
4. Бурінняздійснюється СБУ-СКБ-4 з відбором керну 70% по пухким відкладам, а покристалічним породам безкернове з поінтервальним відбором керну (1м через 10мпроходження).
5. Середнійдіаметр буріння:
/>=90мм
6. Обсадкатрубами діаметром 108мм на глибину 34м всього:
34·124=4216п.м
7. Середнявідстань підвозу води для буріння – до 5км по бездоріжжю.
8. Свердловинивертикальні, спеціальні, одиночні.
9. Кількістьмонтажей-демонтажей – 124.
10. Параметри бурінняприведені в геолого-технічному проекті.
11. Усвердловинах проводяться:
а) ЗУЖ –124·5=620зам.;
б) Спуск труб всвердловини: 124·34=4216п.м;
в) ГДС (КС, КВ,ВС, ГК);
г) Промивкасвердловин перед спуском труб і ГДС: 124·2=248промивок;
д) Желонкування: 124·1=124ст/зм;
е) Всісвердловини після закінчення буріння закриваються кришками: 124·1=124 кришки.
Обсадна колона увсіх свердловинах залишається для виконання дослідних робіт і ГДС.
Матеріали,залишені у свердловині: труби d 108мм – 4216п.м.
Маса вантажів:4216·12,7=53,54т.
Геолого-технічніумови буріння пошукових свердловин на пластові води крейдових і юрських відкладів:
1. Кількістьсвердловин – 10шт.
2. Глибинасвердловин – 60м.
3. Об'єм буріння– 600п.м.
4. Бурінняздійснюється СБУ-СКБ-4 з відбором керну. Обертач шпиндельного типу.
5. Середнійдіаметр буріння:
/>
6. Обсадкатрубами діаметром
а) 146мм доглибини 31м. Всього: 31·10=310п.м;
б) 108мм. Всього:55·10=560п.м.
7. Обладнаннясвердловин фільтрами d 108мм:
10св.·1=10фільтрів
8. Середнявідстань між свердловинами – 23км.
9. Середнявідстань підвозу води для промивки свердловин – до 5км по бездоріжжю.
10. Свердловинивертикальні, одиночні, спеціальні.
11. Кількістьмонтажей-демонтажей – 10.
12. Параметрибуріння приведені в геолого-технічному проекті.
13. Усвердловинах проводяться:
а) розглинизаціяпо 3ст/зм на кожну свердловину. Всього: 10·3=30ст/зм;
б) желонкуваннясвердловин напротязі 1ст/зм на кожну. Всього: 10·1=10ст/зм.
Геолого-технічніумови буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин:
1. Кількістьсвердловин – 8шт.
2. Глибинасвердловин – 100м.
3. Об'єм буріння– 800п.м.
4. Середнійдіаметр буріння:
/>
5. Обсадкатрубами діаметром 219мм на глибину 34м. Всього: 34·8=272п.м.
6. Середнявідстань підвозу води для буріння – до 5км по бездоріжжю.
7. Бурінняздійснюється ПБУ-ЗІФ 650м без відбору керну. Обертач шпиндельного типу.
8. Свердловинивертикальні, одиночні, спеціальні.
9. Кількістьмонтажей-демонтажей – 8.
10. Параметрибуріння приведені в геолого-технічному проекті.
11. Усвердловинах проводяться:
а) ЗУЖ –8·6=48зам.;
б) Спуск труб всвердловини: 8·34=272п.м;
в) ГДС (КС, КВ,ВС, ГК);
г) Промивкасвердловин перед спуском труб і ГДС: 8·2=16промивок;
д) Цементаціязатрубного простору – 2,72п.м;
е) ОЗЦ – 24·5=120вах/ч;
з) Желонкування –8ст/зм;
ж) Всісвердловини після закінчення буріння закриваються кришками: 8 кришок.
Обсадна колона увсіх свердловинах залишається для проведення в них дослідних робіт і ГДС, атакож подальшої їх експлуатації: труби d 219мм – 8·34=272п.м. Маса вантажів: 272·41,63=11,3т.
Нижче приводитьсярозрахунок кількості цементу, необхідного для цементації затрубного просторурозвідувально-експлуатаційних свердловин.
Розрахунок сухогоцементу, необхідного для цементації затрубного простору, проводиться наступнимчином:
1. Об'ємзатрубного простору, що підлягає цементації визначається за формулою:
V3=/>(D2-dH2)HЗК, де
D – діаметр свердловини, мм;
dH – зовнішній діаметр обсаднихтруб;
HЗ – висота підйому цементу затрубами;
К – коефіцієнтзапасу, враховуючий можливе збільшення діаметру свердловини, втрати призаготівлі і закачуванні цементу К=1,3.
V3=/>(277-219)·34000·1,3=998,2л
2. Об'ємцементного стакана, що залишається в трубах, визначається за формулою:
Vст=/>·dВ2·H, де
dВ – внутрішній діаметробсадних труб, мм;
Н – висотацементного стакана, мм.
Vст=/>·2032·600=19,4л
3. Загальнийоб'єм цементного розчину складе:
V3аг= V3+ Vст
V3аг=998,2+19,4=1017,6л
4. Кількістьсухого цементу, необхідного для цементації однієї свердловини, складе:
Q=1,22·V3аг=1,22·1017,6=1241кг=1,24т
Витрата цементудля цементації затрубного простору 8ми свердловин складе: 1,24·8=9,92т.
15. Геофізичнідослідження в свердловинах
Геофізичнідослідження в свердловинах будуть передбачені проектом для вирішення наступнихзадач:
1. Уточненнялітологічного розрізу по стінкам свердловин;
2. Супутні пошукирадіоактивної сировини;
3. Визначеннядіаметру свердловини;
4. Визначеннямісць притоку води і їх дебетів.
Для вирішення цихзадач будуть виконані наступні методи ГДС:
1. Електрокаротаж(КС) зондом А2.25МО.25;
2. Гама-каротаж(КГ) апаратурою Кура-1;
3. Кавернометрія(КВ) приладом КМ-2;
4. Витратомктрія(ВС) апаратурою ВЕТС-70.
Всі ці роботибудуть виконані відповідно до наступних інструкцій у масштабі глибин 1:200 подомовленості із Дніпровською геолого-геофізичною експедицією К/О №5, база якогознаходиться у смт. Нова Борова.
Середня відстаньдо ділянки робіт – 105км дорогами І класу і 5км по бездоріжжю.
Справжнімпроектом необхідно передбачити один виїзд на 2св. для проведення ГК, КС і КВ іодин виїзд на 5св. для виконання ВС після відкачки.
Після закінченняпольових робіт будуть виконані камеральні роботи і записаний розділ уГеологічний звіт.
У справжньому проектінеобхідно передбачити:
Польові потреби –3,7%, фонд Чорнобиля – 5,1%, фонд зайнятості – 1,1%, плата за землю – 0,9%,плата доріг – 0,8%, доплати – 0,4% і резерв – 3%.
16. Досліднігідрогеологічні роботи
Для виявлення іоцінки запасів підземних вод на об'єктах замовників, а також визначеннягідрогеологічних показників основного водоносного горизонту, передбачаєтьсяпровести пробні і дослідні одиночні відкачки із пошукових ірозвідувально-експлуатаційних свердловин.
16.1 Пробнівідкачки
Даний вид робітдозволяє визначити водозабезпеченість свердловини, можливість виконаннядослідних робіт. Пробні відкачки будуть виконані у всіх свердловинах.
Відповідно до«Методического руководства по производству опытных работ» і з досвіду роботи ЖГРЕ, затрати часу на пробну відкачку однієї свердловини складуть1бр/зм.
У процесівиконання пробних відкачок будуть проводитись спостереження за динамічнимрівнем і дебетом за загальноприйнятою методикою. У кінці пробної відкачкибудуть відібрані проби ПХА і на спектральний аналіз сухого залишку.
Після закінченняпробних відкачок буде проведено спостереження за відновленням рівня води всвердловинах в об'ємі 0,3Т, де Т – тривалість відкачки.
Затрати часу навиконання пробних відкачок складуть:
142·1=142бр/зм
Затрати часу навідновлення складуть:
1·0,3·142=42,6бр/зм
16.2 Дослідніодиночні відкачки з пошукових свердловин
Кінцевою метоюдослідних відкачок з пошукових свердловин являється отримання даних, необхіднихдля розрахунку основних гідрогеологічних параметрів і оцінки запасів підземнихвод, а також для з'ясування їх показників.
Відкачки будутьпроводитися у всіх свердловинах з дебітом більш 0,5л/с. Враховуючи відсоток безводності передбачається, що 50% свердловин можуть виявитись маловодними (дебетменш 0,5л/с), тоді одиночні дослідні відкачки будуть виконані:
134·0,5=67св.
Тривалість одногодосліду відповідно до «Методических руководств …» і багаторічногодосвіду роботи ЖГРЕ в аналогічних умовах, приймається рівною 5бр/зм.
Витрати часу наодиночні дослідні відкачки складуть:
67·5=335бр/зм
У процесіпроведення відкачок будуть виконуватись заміри динамічного рівня і дебету задопомогою електрорівнемірів і мірних ємкостей об'ємом 150-300л.
Після закінченнявідкачок ведуться спостереження за відновленням рівня води у свердловинахтривалістю 0,3Т, де Т – тривалість відкачки.
Витрати часу навідновлення рівня складуть:
335·0,3=100,5бр/зм
16.3 Досліднівідкачки з розвідувально-експлуатаційних свердловин
У зв'язку звідсутністю наступних стадій пошуків проектом передбачається виконати досліднівідкачки у розвідувально-експлуатаційних свердловинах з метою отримання данихнеобхідних для розрахунку гідрогеологічних параметрів і оцінки запасівпідземних вод.
З досвіду робітЖГРЕ з розвідки і оцінки запасів підземних вод для водопостачання міст, селищ ісільськогосподарських об'єктів тривалість дослідної одиночної відкачки складе3-5діб, в середньому 4доби або 12бр/зм, що приймається за основу.
Витрати часу прицьому складуть:
12·8=96бр/зм
Після закінченнядослідів будуть вестись спостереження за відновленням рівня води в свердловинахтривалістю 0,3Т, де Т- тривалість відкачки.
Витрати часу навідновлення рівнів складуть:
96·0,3=28,8бр/зм
Всі видидослідних робіт (Додаток 10) будуть виконуватись спеціалізованою бригадою ерліфтомза системою «всередині» від компресора НВ-10 змонтованого на базіавтомобіля ЗІЛ-131 з вантажопідйомністю 5т.
З аналізу робіт,виконаних в аналогічних умовах, максимальне пониження склали 25-30м. Виходячи зцього завантаження змішувача буде виконуватись на глибину 55-60м.
16.4 Випробування
Метою випробуваньявляється вивчення геохімічного і мінералогічного складу гірських порід, атакож якості підземних і поверхневих вод.
На геохімічнийаналіз відбираються проби з корінних порід через 10м. Всього буде відібрано:
28·5=140проб
Витрати часувідповідно до СУСН вип.1 т.53/3 складуть:
140:46=3,04відпр.дні
Крім цього з124св. передбачається відбір 18 проб для випробування на категорію і відбір 18зразків для колекції.
Спосіб відбору –ручний. Категорія порід ІХ-Х. Довжина проби 0,7-1м. Витрати часу відповідноСУСН-1 складуть:
36:46=0,8відпр.дні
Длямінералогічного аналізу будуть відбиратися проби з базального шару осадовихвідкладів в 20% свердловин для визначення наявності в них рудних і акцесорних мінералів.
Всьогопередбачається відібрати:
142·0,2=28проб
Спосіб відбору –ручний. Категорія порід ІІ. Довжина проби 2м. Витрати часу відповідно СУСН-6табл.16 складуть:
28·2:100·1,83=1,02бр/зм
Для повноїхарактеристики якості підземних і поверхневих вод проби води будуть відібраніяк в процесі виконання гідрогеологічного обстеження району робіт, так і привиконанні пробних і дослідних відкачок.
При проведенніобстеження буде відібрано:
- ПХА води– 140проб;
- спектральнийнапівкількісний аналіз сухого залишку – 10 проб;
- визначеннявмісту урану і радію по 22 проби.
Після закінченнядослідних робіт з пошукових і розвідувально-експлуатаційних свердловин будевідібрано проб води:
- ПХА:134+67+8=209проб;
- спектральнийнапівкількісний аналіз: 134+67+8=209проб;
- визначеннявмісту шкідливих мікрокомпонентів: 67+8=75проб;
- визначеннявмісту урану і радію: 67+8=75проб;
- радон (по1 пробі на об'єкт) – 28проб;
- гелій (по1 пробі на об'єкт) – 28проб;
- набаканаліз (з розвідувально-експлуатаційних свердловин) – 8проб.
Згідно СТСЕВ-4285-84 необхідно передбачити відбір проб на внутрішній контроль 10% ізовнішній – 3% від загальної кількості проб. (Додаток11)
17. Лабораторніроботи
З метоюз'ясування можливості використання підземних вод для водопостачання об'єктів івідповідності їх якості вимогам ГОСТа «Вода питьевая», а такожвизначення речовинного і хімічного складу гірських порід відповідно вимогам,висунутим до супутніх пошуків, проводяться лабораторні роботи. (Додаток 12)
18. Топографо-геодезичніроботи
Згіднозатвердженого проекту по ЖГРЕ і техзавданню необхідно силами топозагонуКиївської ГРЕ виконати комплекс польових і камеральних робіт з пошуківпідземних вод для питного водопостачання сільськогосподарських об'єктівРадомишльського району Житомирської області.
Напротязі1993-1996рр. для забезпечення пошукового буріння будуть вестись роботи зпланової і висотної прив'язки пробурених свердловин.
18.1 Методикапроведення робіт
Проходка буровихсвердловин на пошуковій ділянці буде проводитись напротязі трьох років.Топографо-геодезичні дослідження будуть проводитись в тій самій послідовності.На проектній ділянці буде пробурено 134 пошукових свердловини. Всі координатисвердловин будуть визначені графічно, щільність початкової сітки 1 пункт на 4,1і більше км2 так, як вони будуть пробурені на 28 ділянках, середня відстань міжними 10км.
19. Підрядніроботи
При проведенніпроектних робіт будуть виконані наступні види підрядних робіт:
- каротажсвердловин;
- наземнігеофізичні дослідження;
- топографо-геодезичніроботи;
- лабораторніроботи.
Каротажсвердловин передбачає виконання силами каротажного загону №5 Житомирської ГРЕ.Об'єми і види робіт див. розділ 9.
За результатамигеофізичних наземних досліджень будуть надані рекомендації для складання пошуковихсвердловин, графічних додатків і написання розділу звіту.
Топографо-геодезичніроботи будуть виконані топозагоном Київської геологічної експедиції. Врезультаті виконання графічної прив'язки 142 свердловин до звіту буде виданийкаталог координат.
Підряднілабораторні роботи будуть виконані ЦКЛ ГГП «Північукргеологія».Визначення будуть виконані відповідно до вимог СТП-6-04-07-83, а отриманірезультати представлені у встановленій формі.
20.Матеріали
Для створеннянормальних умов проходки свердловин, виконання дослідних і геофізичних робіт,проектом передбачається кріплення стінок свердловин в нестійких породахобсадними трубами діаметром 108, 146 і 219мм; котрі залишаються у свердловинах.Об'єм матеріалів складе:
Труби 108мм — 34·124=4216п.м.
Труби 146мм –31·10=310п.м.
Труби 219мм –34·8=272п.м.
В процесівипробувань гірських порід для геохімічного і мінералогічного аналізів проектомпередбачається відбір проб у тканинні торбинки розміром 20х30см:
632·28=660шт.
При проведеннігідрогеологічного обстеження і після закінчення дослідних робіт відбираютьсяпроби води у скляні пляшки і закорковуються, тому проектом передбачаютьсявитрати на їх придбання:
(85·11)+(39·2)+394+110+(110+2)=2447шт.пляшок і корків
Крім того длявідбору проб води на радон і гелій необхідно придбати по 32 промивалки іпробірки.
Притранспортуванні проб води з ділянки робіт в лабораторію знадобиться 124 ящики.
21. Камеральніроботи
Камеральнийперіод складається з поточної і кінцевої обробки всіх матеріалів.
В поточний періодведеться обробка матеріалів польових робіт, складаються карти, розрізи.
Кінцева обробкавиконується після закінчення всіх видів польових і лабораторних робіт.
Складаютьсячистові карти, листи відкачок, текстові і графічні додатки, написаний текстзвіту.
Витрати накамеральну обробку матеріалів приймаються згідно ліміта.
Висновки
В результатівиконання комплексу гідрогеологічних, геофізичних і бурових робіт будевстановлено:
— гідрогеологічнідослідження району робіт – визначення меж пошукових ділянок і затвердження їхіз замовником, стан підземних шляхів на домовлених ділянках, наявність ораних ізанедбаних земель, лісів, гідротехнічних споруд, вивчені санітарно-гігієнічнінорми, а також терміни виконання пошукових робіт;
— наземнігеофізичні роботи – виявлення ділянок (аномалій), перспективних для пошукупрісних підземних вод і видача рекомендацій для буріння пошуковихгідрогеологічних свердловин;
— бурові роботи –визначення водоносності тріщинуватих зон кристалічних порід і можливостівиконання дослідних і геофізичних робіт в пошукових гідрогеологічнихсвердловинах;
— гідрогеологічніроботи в свердловинах в процесі проходження – отримання якіснихгідрогеологічних характеристик і максимальних дебетів у процесі проходкисвердловин;
— ГДС:
а) уточненнялітологічного розрізу по стінкам свердловин;
б) супутні пошукирадіоактивної сировини;
в) визначеннядіаметру свердловини;
г) визначеннямісць притоку води і їх дебетів;
— досліднігідрогеологічні роботи:
а) пробнівідкачки – визначення водозабезпеченості свердловин та можливості виконаннядослідних робіт;
б) дослідніодиночні відкачки з дослідних свердловин – отримання даних, необхідних длярозрахунку основних гідрогеологічних параметрів і оцінки запасів підземних вод,а також для з'ясування їх показників;
в) досліднівідкачки з розвідувально-експлуатаційних свердловин – отримання данихнеобхідних для розрахунку гідрогеологічних параметрів і оцінки запасівпідземних вод;
г) випробування –вивчення геохімічного і мінералогічного складу гірських порід, а також якостіпідземних і поверхневих вод;
— лабораторніроботи – з'ясування можливості використання підземних вод для водопостачанняоб'єктів і відповідності їх якості вимогам ГОСТа «Вода питьевая», атакож визначення речовинного і хімічного складу гірських порід відповідновимогам, висунутим до супутніх пошуків;
— камеральніроботи – складання чистових карт, листів відкачок, текстових і графічнихдодатків, написання тексту звіту.
В результатівиконання робіт буде надана загальна характеристика гідрогеологічних умоврайону робіт, визначені точки для закладання розвідувально-експлутаційнихсвердловин і виконана попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод вкількості, що забезпечуватиме заявлену потребу.
Розрахунок
Витрат часу набуріння пошукових свердловин ІІ групи в кристалічних породах з відбором керну ібез відбору керну
1. Бурінняпошукових свердловин з відбором керну по породам: СУСН 5 т.4Категорія Розрахунок, ст/зм ІІ 1860м·0,05=93 ІІІ 868м·0,06=52,08 IV 744м·0,07=52,08 V 620м·0,09=55,8 VII 62м·0,14=8,68 VIII 62м·0,16=9,92 IX 248м·0,18=44,64 X 372м·0,22=81,84
Буріння безвідбору керну: СУСН 5 т.5IX 2976·0,13=386,88 X 2728·0,17=463,76
Всього: 10540м –1248,68ст/зм
Маса вантажів:12,49·12,41=155т
2. Роботи,супутні бурінню:
— промивка свердловинперед обсадкою і геофізичними дослідженнями: СУСН 5 т.49
248пром·0,07=17,36ст/зм;
— спуск труб всвердловини (d 108мм 4216п.м) СУСН 5 т.58
42,16·0,8=33,73ст/зм;
— желонкування124св.·1ст/зм=124ст/зм;
— замір рівнярідини 620·0,017=10,54ст/зм;
— геофізичнідослідження – 29,016ст/зм;
Всього:214,65ст/зм.
3. Монтаж,демонтаж, переміщення бурової установки СУСН 5 т.78
124пер·1,26=156,24ст/зм
4. Супровід зверх1км
28·22+(80+23)=719км
РОЗРАХУНОК
Витрат часу набуріння пошукових фільтрових свердловин ІІ групи
1. Бурінняпошукових свердловин з відбором керну по породам:Категорія Розрахунок, ст/зм ІІ 397м·0,02=7,94 ІІІ 117м·0,03=3,51 IV 28м·0,04=1,12 VII 48м·0,09=4,32 X 10м·0,17=1,7
Всього: 600м –18.59ст/зм
Маса вантажів:труби
d 108мм – 12,41·1,86=23,08т;d 146мм – 17,39·1,86=32,34т.
Всього: 55,42т.
2. Роботи,супутні бурінню:
— промивкасвердловин перед обсадкою і геофізичними дослідженнями: СУСН 5 т.49
20пром·0,07=1,4ст/зм;
— спуск труб всвердловини (d 108мм – 600км, d 146мм – 310п.м) СУСН 5 т.58
9,1·0,8=72,8ст/зм;
— желонкування10св.·1ст/зм=10ст/зм;
— геофізичнідослідження – 35,898ст/зм;
Всього:120,1ст/зм.
3. Монтаж,демонтаж, переміщення бурової установки СУСН 5 т.78
10пер·1,26=12,6ст/зм
4. Супровід зверх1км
10·22+(80+23)=323км
Витрат часу набуріння розвідувально-експлуатаційних свердловин ІІ групи
1. Бурінняпошукових свердловин без відбору керну по породам:Категорія Розрахунок, ст/зм ІІ 120м·0,02=2,4 ІІІ 56м·0,04=2,24 IV 48м·0,06=2,88 V 40м·0,08=3,2 VII 4м·0,16=0,64 VIII 4м·0,19=0,76 IX 206м·0,22=45,76 X 320м·0,28=89,6
Всього: 800м –147,48ст/зм
Маса вантажів:14,75·20,8=297,66т.
2. Роботи,супутні бурінню:
— промивкасвердловин перед обсадкою і геофізичними дослідженнями: СУСН 5 т.49
16пром·0,07=1,12ст/зм;
— спуск труб всвердловини СУСН 5 т.58
0,87·2,72=2,37ст/зм;
— желонкування8св.·1ст/зм=8ст/зм;
— замір рівнярідини 40зон·0,017=0,7ст/зм;
— геофізичнідослідження – 1,67ст/зм;
— цементаціязатрубного простору – СУСН 5 т.51: 8св·0,1=0,8ст/зм;
— ОЗЦ: 8св·3,43=27,44ст/зм;
— розбурюванняцементної пробки: 34м·0,06=2,04ст/зм.
Всього:44,14ст/зм.
Маса вантажів:11,3+9,92=21,22т.
3. Монтаж,демонтаж, перевезення двома блоками (мачта, бурове приміщення з агрегатом) СУСН5 т.78
8пер·3,61=28,88ст/зм
4. Супровід зверх1км
8·22+(80+23)=279км