Економічні та соціальні проблеми ринкової трансформації в Україні

Мнстерство освти науки Украни Кивський нацональний торговельно-економчний унверситет Кафедра економчно теор Курсова робота з основ економчно теор, мкроекономки та макроекономки на тему 44 Економчн та соцальн проблеми ринково трансформац в Укран студента денно форми навчання 2 групи 2 курсу, факультету ФЕМП Ткачука А. Г. Науковий кервник Соколовська . П кандидат економчних наук, доцент

Кив 2004 План Вступ. 1. Об ктивн передумови та змст економчних проблем ринково трансформац в Укран а проблеми розвитку малого та середнього бзнесу б проблеми нформатизац та глобалзац. 2. Сутнсть соцальних проблем та особливост х розв язання. 3. Перспективи розвитку ринкового середовища та напрямки соцально-економчно полтики. Висновки. Список використано лтератури. Вступ. За досить короткий промжок часу, що минув з моменту

оголошення Украни незалежною державою, вона стикнулася з безлччю проблем, що зачепили практично ус сфери суспльного життя крани. Подолання деструктивного тоталтарно-адмнстративного режиму, корнна перебудова економчних процесв шляхом здйснення радикальних реформ, спрямованих на ринкову трансформацю всх сфер господарського життя суспльства основн засади економчно та соцально полтики укрансько держави. Упродовж 90-х рокв у кран наростала тотальна розбалансовансть невдповднсть ресурсв обсягв виробництва,

загальних доходв витрат, надходжень видаткв бюджету, обсягв товарв грошово маси, експорту та мпорту тощо. Такий стан, крм усього ншого, зумовлений люзю щодо простоти макроекономчного регулювання. Вража швидксть, з якою пропонувалися, приймалися безслдно зникали програми виведення економки з кризи. Лише протягом 1993 року було прийнято три так урядов програми. Безлч полтичних дячв, вищих урядовцв, кандидатв у народн депутати вважають за необхдне можливе мати

свою особисту, н на як нш не схожу програму макрорегулювання економки. Побудова розвинутого ринкового господарства процес досить складний тривалий. У розвинутих кранах Заходу вн вдбувся як природний, взамо-повязаний з економчним соцальним прогресом суспльства. Звичайно, Украна, як нова самостйна держава, що виникла на розколотому терен колишнього народногосподарського комплексу СРСР з складною нфраструктурою, створеною за багато десятирч, не може

повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тльки розумно скористатися певним досвдом цих кран, а шлях переходу до ринково системи ма бути свй, з урахуванням усх нацональних, полтичних, економчних, географчних та нших особливостей сторичного розвитку Украни. Однак складнсть завдання поляга в тому, що нема у свт аналогв переходу до ринку велико держави з такою, як в Укран, спотвореною тоталтарною системою структурою господарства,

високим рвнем моноползму в промисловост, залежнстю тисяч промислових пдпримств вд постачальникв окремих видв продукц, що залишилися за межами державних кордонв. В таких скрутних умовах, що склалися в Укран, в умовах глибоко економчно, фнансово-кредитно, паливно-сировинно, екологчно та нших криз перехд до реального ринку надзвичайно утруднений. Так як ця тема дуже широко розкрита, то у сво курсовй робот я дам характеристику кльком проблемам становлення

ринково системи в Укран. Об ктивн передумови та змст економчних проблем ринково трансформац в Укран. Проблеми розвитку малого та середнього бзнесу. Пдпримництво це провдний сектор ринково економки, який забезпечу насиченсть ринку товарами та послугами, сприя здоровй конкуренц, створю новий прошарок пдпримець-власник. Воно базуться на самостйнй, нцативнй, систематичнй, на власний ризик, дяльност по виробництву продукц,

надання послуг зайняттю торгвлею ма на мет сприяння прибутку. Сьогодн саме з малим пдпримництвом держава пов язу надю на швидк позитивн структурн змни в економц, вихд з економчно кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено в прийнятому Верховною Радою закон Про державну пдтримку малого пдпримництва, воно розглядаться як провдна сила в подоланн негативних процесв в економц та забезпеченн сталого позитивного розвитку

суспльства, як одна з сфер забезпечення зайнятост населення, запобганню безробттю та створення нових робочих мсць. Перспективи малого середнього бзнесу пов язан з його особливою роллю як в переход до ринково економки, так в становленн. Насамперед це поляга в тому, що самостйне господарювання суб ктв пдпримницько дяльност активно вплива на формування конкурентного середовища. Адже кожен пдпримець стараться зайняти свою ншу на ринку товарв чи послуг, прагне випускати потрбну

яксну продукцю, намагаючись тим самим привернути до себе споживача. Все це перетворю мале пдпримництво у свордний соцальний двигун економчного розвитку, нада ринковй економц необхдно гнучкост спонука до зростання. Великою мрою роль малого пдпримництва поляга у виршенн питання зайнятост, що проявляться, насамперед, у здатност малого та середнього бзнесу створювати нов робоч мсця поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосуться ниншнього стану справ як в

Укран в цлому, так в нашому регон зокрема. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих мсць на великих пдпримствах, мал фрми не тльки збергають, але й створюють нов робоч мсця. З огляду на це, як, дореч свдчить зарубжна статистика, мале пдпримництво бльшим стаблзуючим фактором, нж велика ндустря. Окрм виршення проблем створення нових робочих мсць, формування конкурентного ринкового середовища та вдповдно кон юнктури ринково економки, мал пдпримства виконують ще ряд важливих функцй.

Зокрема в кранах з ринковою економкою мал пдпримства вдграють велику роль в стимулюванн технологчних нновацй, створюючи х у 2-2,5 рази бльше, нж велик компан. Крм того, створення дяльнсть велико клькост малих пдпримств забезпечу стабльний розвиток регонально економки. Завдяки бльш високй конкуренц вони краще забезпечують мсцев ринки товарами послугами в той же час значно менше дестаблзують ситуацю на ринку робочо сили при банкрутств окремих з них в порвнянн

з великими пдпримствами . Мал пдпримства використовують здебльшого мсцев ресурси, мцнше прив язан до мсця свого розташування. Крм того вони значним джерелом поповнення мсцевих бюджетв, часто беруть участь у спонсоруванн мсцевих програм, будучи зацкавленими в економчному розвитку територ, на якй вони знаходяться. Крм нших вищезазначених функцй пдпримництва видляються саме та, що воно виступа важливим джерелом фнансового та органзацйного забезпечення соцального захисту, вносить визначальний внесок у зменшення соцально напруги

демократизац ринкових вдносин. Саме мале пдпримництво своми руками забезпечу свй рвень життя воно фундаментальною основою у формуванн середнього класу. Немаловажна роль малого пдпримництва поляга в тому, що воно виступа нвестором втчизняно економки, а також сприя розширенню експортних можливостей держави. Мале пдпримництво включа будь-яку комерцйну дяльнсть, що здйснються малими органзацйно-правовими формами, де середня чисельнсть працвникв не перевищу встановлених граничних рвнв

Ш у промисловост та будвництв 100 осб Ш на транспорт 100 осб Ш у сльському господарств 60 осб Ш у науково-технчнй сфер 50 осб Ш у роздрбнй торгвл та побутовому обслуговуванн населення 50 осб Ш в нших галузях зайнятих ншими видами дяльност 50 осб. До суб ктв малого пдпримництва належать також фзичн особи, як займаються пдпримницькою дяльнстю без

утворення юридично особи. На кнець 2000р. в Укран налчувалось близько 200 тис. малих пдпримств дючих близько половини з них або 2 пдпримства на 1 тис. населення, майже 1 млн. пдпримцв без створення юридично особи, 40 тис. фермерських господарств. Всього в малому пдпримництв зайнято бля 2,7 млн. чол що становить 9 працездатного населення крани, як виробляли 11 загального виробництва продукц. Аналз динамки змн клькост дючих суб ктв малого пдпримництва засвдчу, що за перш роки незалежност

Украни 1991-1993 рр. в зв язку з проведенням мало приватизац та формування законодавчо бази яка спонукала пдпримливих осб на законних пдставах органзувати свй приватний бзнес кльксть малих пдпримств збльшилася в 3,8 рази, фермерських господарств 13,2 рази, а число кооперативв рзко скоротилась. Як свдчать статистичн дан, кльксть зарестрованих суб ктв малого бзнесу в Укран на 01.01.1996р. складала 281,2 тис. одиниць, тобто 5,4 одиниць на 1 тис. населення в яких зайнято 1

млн.4,6 вд загально клькост зайнятих, а частка малого середнього пдпримництва у ВВП склада 5,0-5,5. В Укран в 1996 р. нараховувалося 93 091 дючих малих пдпримств з низ у промисловост 12753, сльському господарств 690, транспорт та зв язку 1892, будвництв 10316, торгвл та громадському харчуванн 47273, нших галузях 20167. Кльксть дючих кооперативв становила 3170, а фермерських господарств 35353. Становлення розвиток малого пдпримництва Украни приватн пдпримства, господарськ товариства проходило

досить швидко для малих пдпримств в 1991-1995рр фермерських господарств в 1991-1995рр громадян-пдпримцв в1992-1995 рр а кльксть кооперативв за цей перод скоротилася. В другй половин 90-х рокв темпи створення нових малих пдпримств загальмувалися. Почала скорочуватись середньоспискова чисельнсть працюючих в малому бзнес. Особливо негативним явищем стало те, що велика кльксть малих пдпримств не дяла, а бльша частка дючих

займаться торгвлею та громадським харчуванням. Разом з тим, протягом 1999-2000рр як свдчать сам пдпримц, укранський малий бзнес потроху почав спинатися на ноги. Адже пдпримц, як оцнили стан справ у свох фрмах як задовльний було у двч бльше нж у 1998р. Трохи покращилася ситуаця з оподаткуванням малий бзнес сплачував в середньому 9 рзних податкв, тобто на 25 менше, порвняно з 1993р. На сплату податкв де до 30, а нод до 40 коштв, отриманих вд реалзац робт

чи товарв. В процес опитування 85 пдпримцв чесно зазначили, що змушен приховувати частину доходв вд державних органв. Дореч за даними МВС чесно сплачують податки лише 10 комерцйних структур. Переткання капталу в тнь вдбуваться через висок ставки податку на прибуток, ПДВ та нарахування до фонду заробтно плати. В умовах снуючо фнансово системи, пдвищення рвня нфляц, зменшення обсягв матерального виробництва мал середн пдпримства практично не в змоз, не порушуючи закону,

самостйно нагромадити достатн кошти для розвитку власного бзнесу на сучасному цивлзованому рвн. Аналз стану малого пдпримництва показу, що сектор малого бзнесу в Укран перебува на початковому етап розвитку характеризуться високим ступенем неефективност. За тепершньо ситуац розвиток малого бзнесу в Укран повинен стати виршальним чинником для вдосконалення економчних механзмв цей напрямок потребу ефективно державно пдтримки, яка повинна бути спрямована на

створення позитивного економчного та правового клмату. це особливо потрбне тому, що малий бзнес пов язаний з значним ризиком. В США спостергаться тенденця в перший рк роботи свого снування банкруту половина новостворених малих пдпримств, а через 5 рокв залишаться тльки 25 вд початково клькост. В Япон 7 з 10 пдпримств припиняють свою дяльнсть протягом перших п яти рокв. Жорстока конкуренця, нестача початкового та обгового капталу, пдвищена чутливсть до зовншнх факторв

можуть обернутись для будь-яко фрми крахом. Тому згубним для малого пдпримництва вдсутнсть знань досвду в галуз фнансв, права, недостатня компетентнсть в управлнн фрмою. Як свдчить статистика, тльки 5 з числа новостворених пдпримств в Укран можна вважати успшними. 35 зникають вже протягом першого року дяльност. Решта 60 ледве зводять кнц з кнцями. Звичайно, якщо порвняти вище наведен показники з промислово розвинутими

кранами, то вони в нас ще досить низьк. Так кльксть суб ктв малого бзнесу на 1 тис. населення в США склада 74 пдпримства, в тал 68, Япон 50, Великобритан 46, в кранах С 45. Частка зайнятого населення в таких пдпримницьких структурах вищезгаданих кран становить вд 54 до 78 вдсоткв, а частка у виробництв валового продукту ВВП 52-72 вдсотки. У розвинутих кранах малому пдпримництву придляться першочергова увага з боку урядових

органв, приватних структур, громадських органзацй. Для них встановлен сприятлив законодавч умови, вдповдне нституцальне середовище. Через мал пдпримства тут набагато легше впроваджувати нов технолог у виробничо-промисловому комплекс, сльському господарств, переробнй промисловост та н. Незважаючи на ту велику роль, яка вдводиться малому середньому бзнесу, розвиток пдпримництва в

Укран в цлому не вдповда вимогам часу. Як стверджують сам пдпримц, найхарактерншими факторами, як гальмують цей розвиток наступн 1. Органзацйно-правов труднощ започаткування бзнесу, особливо на стад переходу вд рестрац до початку дяльност. 2. Недоступнсть кредитних ресурсв як для започаткування, так для ведення бзнесу чи його вдновлення, недостатн зв язки мжнародними фнансовими органзацями по залученню нвестицй грантв. 3. Переважно деклеративний характер державно пдтримки пдпримства, неоднозначнсть та суперечливсть

чинно нормативно-правово бази. 4. Територальн диспропорц, тобто концентраця малих пдпримств довкола промислових центрв майже вдсутнсть х у вддалених районах селах. 5. Несприятлива тобто фскальна податкова полтика, непомрний тягар оподаткування особливо в питаннях начислення на заробтну плату, що призводить до значно тнзац в малому бзнес. 6. Довол громздка система бухгалтерського облку та звтност.

7. Обмежен можливост для захисту вд протиправних посягань. 8. Криза неплатежв та проблеми з формуванням нових взамозв язкв, каналв збуту. 9. Слабксть нфраструктури малого пдпримництва. 10. Недостатнсть професйних знань та досвду тих, хто займаться малим та середнм бзнесом. Одню з найвагомших перепон на шляху розвитку малого бзнесу вдсутнсть фнансових ресурсв для нвестицйного

розвитку, а значить сповльнення розвитку нвестицйних процесв, як рушйною силою економчного зростання. В кранах з розвинутою економкою найбльш поширеною формою фнансово пдтримки малого бзнесу 70 кредитн ресурси банкв. Держава всляко сприя зацкавленост кредитним установам надавати пльгов кредити початквцям залуча до ц справи рзн верстви населення. Для цього створюють спецальн урядов програми для молод, безробтних, непрацюючих жнок, реалзаця яких здйснються через вибран банки.

З метою заохочення виконання таких програм держава форму систему мотивацй видлення додаткових кредитних ресурсв, встановлення пльгово системи оподаткування для кредитодавця тощо. Банквська система гнучкою, а тому ма багато переваг. При банках видаються мкро кредити, створюються лзингов фрми, венчурн та нвестицйн фонди, як в рзних формах також мають пряме чи опосередковане вдношення до реалзац подбних програм розвитку малого пдпримництва.

Однак в Укран за умови обмеженост кредитних ресурсв, висок цни на грош та великого ризику , процентн ставки надто високими не можуть бути джерелом нвестицй для малого бзнесу . В Укран снують спецалзован джерела пдтримки малих пдпримств це державна фнансова допомога та мжнародна донорська допомога. Державна фнансова допомога реалзуться через Укранський фонд пдтримки пдпримництва, Укранський державний фонд пдтримки фермерських господарств та

державний нновацйний фонд. Але ц фонди не стали дйовим нструментом реалзац державно програми пдтримки бзнесу, так як формуються з тих же обмежених нвестицйних ресурсв, як в держав вдсутн. Мжнародна донорська допомога здйснються через мжнародн фнансов органзац вропейський банк реконструкц та розвитку, Американський фонд пдтримки пдпримництва в захдних кранах, Нмецький фонд сприяння пдпримництву, фонд вразя, Каунтерпат,

ПАУС тощо. Однак кошти надто мал для масового розвитку пдпримництва, та й не завжди вони спрямован на формування фнансово пдтримки малого бзнесу. Намагаючись якось виршити проблему вдсутност нвестицйних ресурсв, пдпримц утворюють громадськ органзац-кредитн сплки та позичков кола взамного кредитування. Однак великого поширення так форми ще не отримали основна причина криться в таки же мзерних доходах, як отримують пдпримц. Звуження вказаних джерел нвестицйних ресурсв переносить центр ваги на власн кошти,

яких надто мало тому процеси розвитку проткають надто повльно. Потужн можливост закладен в податковй полтиц. Активна державна пдтримка малого бзнесу проявляться у встановлених законодавчо податкових пльгах. Поширен твердження про надто великий податковий пресинг дещо перебльшен. Податкова система цлком пдходить середньому та великому бзнесу, але, безумовно, ускладню започаткування та розвиток малого. Система оподаткування повних командних товариств, приватних фрм малого

пдпримництва повинна бути наближена до оподаткування пдпримцв, як працюють без створення юридично особи. Так працю весь свт. Маючи повну вдповдальнсть перед кредиторами чи нвесторами, вони отримують вд держави пльги стосовно оподаткування. Це да змогу фрм-початквцю утвердитись на ринку, накопичити запас капталу, та захистити вд вимивання обгових коштв . Податкова полтика повинна включати переврену досвдом кран розвинуто економки систему пльг диференцйована система оподаткування в залежност вд величини обороту,

податков нвестицйн кредити на засоби, що направляються на розширене виробництво за рахунок власних ресурсв, податков скидки на прибуток, пльгове формування спецальних цльових резервних фондв за рахунок неоподаткованого прибутку, пльгове оподаткування оновленого асортименту продукц, система стимулюючих заходв по потоку нвестицй в компан, як спецалзуються на фнансуванн невеликих фрм з нновацйними технологями. Останн надзвичайно важливим для нашо економки, так як може стати стимулом до розвитку венчурного пдпримництва

в малому бзнес та запровадження втчизняного франчайзигну. Наприклад, Японя застосову податок на прибуток в розмр 42, а для малого бзнесу 30. Англя вдповдно 35 29. В США використовують диференцйований пдхд до оподаткування прибутку. Перш 50 тис. дол. прибутку обкладаються податком 15, прибуток вд 50 тис. до 75 тис. дол. за ставкою 25, прибуток бльше 75 тис. дол. 34. У Франц протягом перших 5 рокв роботи фрми ставка податку зменшуться

на 50. Вдвч меншою ставка податку для пдпримцв Нмеччини, щорчний прибуток яких не перевищу 3 млн. марок. Уряд Япон Швец дозволя компаням створювати за рахунок неоподаткованого прибутку фонд спецального призначення для фнансування майбутнх нвестицй. Шведськ фрми мають змогу вдкладати половину прибутку в так фонди, збергаючи ц кошти у форм безпроцентних вкладв в банку використовуючи х по мр необхдност. Податкова полтика Япон передбача пльги не тльки на затрати, але й на результати виробництва.

Така продукця, як математичне забезпечення ЕОМ цлком не оподатковуться. Товари-новинки впродовж 3 рокв псля впровадження в обсяз 20 також звльняються вд податку. Отже, фнансово-кредитну податкову полтику щодо пдтримки малих пдпримств слд реформувати. Суттву роль у фнансовй пдтримц малого бзнесу повинн вдгравати форму пдтримки пдпримництва. Надзвичайно актуальною проблемою залучення втчизняних та ноземних нвестицй у рзних формах та за напрямками

вкладення. Для динамчного розвитку пдпримницьких структур незалежно вд х форм власност потрбно сформувати систему державного регулювання пдтримки малого пдпримництва. Пдвищення рол та значення малих пдпримств в економц Украни висунуло нов вимоги до формування вдповдно ринково нфраструктури фнансово-кредитн нститути, брж, нвестицйн фонди компан, нформацйн консультативн фрми, бзнес-центри т.п тому державн органи повинн бльше

уваги придляти формуванню основних елементв виробленню належно законодавчо бази. Реалзаця цих заходв надасть нашим пдпримцям значн можливост для самореалзац. Тим самим пдпримництво може досягти пдвищення свох показникв до рвня розвинутих кран. Виходячи з вище наведеного, можна сказати, що воно в Укран ма велик резерви велик перспективи, адже нема ншого способу становлення змцнення держави, окрм

розвитку ринково економки, яка рунтуться насамперед на приватному бзнес, особистй нцатив, що й да кожному можливсть самореалзац самоутвердження. Проблеми нформатизац та глобалзац. Найважлившою особливстю розвитку укрансько економки сьогодн та в найближчй перспектив те, що на процеси ринкового трансформування вдновлення ранше досягнутого статусу ндустрально розвинуто крани накладаються дв взамозвязан загальносвтов тенденц - глобалзац та нформатизац, тобто переростання ндустрально економки

в постндустральну, для яко характерний новий технологчний спосб виробництва. Можна погодитися з думкою А. Чухна, який вважа, що ринкова економка може забезпечити стабльне зростання лише в тому випадку, коли вона буде доповнена переходом до нового технологчного способу виробництва. На наш погляд, саме такий перехд, поряд з максимальним використанням переваг мжнародного подлу прац, кнцевою метою структурно перебудови втчизняно економки.

Проблема структурно перебудови економки Украни набула особливо гостроти у звязку з процесом глобалзац поднаним з посиленням мжнародно конкуренц, тобто кардинального поглиблення мжнародного подлу прац та формування глибоко нтегровано глобально фнансово-економчно системи. Добре вдомо, що процес глобалзац нцюють транснацональн корпорац та свтов центри фнансового капталу зокрема, транснацональн банки, як керуються своми, далеко не безкорисливими нтересами.

Глобалзаця вдкрива перед людством широк можливост та одночасно несе для велико його частини стотн загрози. Очевидно, зокрема, що процес глобалзац неоднозначно вплива на крани з перехдною економкою, тобто з формованими ринком ринковою нфраструктурою, з низькими доходами населення, гострим дефцитом нвестицйних ресурсв вдсутнстю власних ТНК. Останн особливо стотним, оскльки ТНК ТНБ утворюють каркас ново транскордонно модел свтово економки, яка формуться у процес глобалзац.

З одного боку, глобалзаця розширю можливост цих кран у використанн досягнень свтово науки технки, а також досвду менеджменту, формування функцонування фондового ринку, ведення банквсько та страхово справи, вдкрива м доступ до нових джерел капталу. З ншого боку, глобалзаця ставить перед кранами з перехдною економкою нов, винятково складн завдання, виршення яких може стотно загострити труднощ перехдного пероду. За роки економчно кризи деформац в структур промисловост поглибились досягли критично меж, про що наочно

свдчать дан таблиц. х аналз, зокрема, показу, що у 2000 p незважаючи на зростання випуску продукц переважно кнцевого використання, загальна тенденця до погршення структури промислового виробництва не змнилася. Це стосуться, насамперед, машинобудування та металообробки, питома вага яких скоротилася з 30,5 у 1990 р. до 13,2 у 2000 р. Продовжувалося зростання частки нших енергомстких галузей. У 2000 р. сукупна частка сировинних енергомстких галузей займала у структур промислового виробництва

до 58. З огляду на постйне зростання цн на сировинн та енергетичн ресурси, така ситуаця ста загрозливою для економчно безпеки крани. Галузева структура промислового виробництва Галуз промисловостРоки1990199519992000Промисло всть у цлому100100100100Електроенергетика3,211, 016,212,2Паливна5,713,311,210,1Чорна металургя11,021,823,827,4Кольорова металургя1,11,62,12,5Хмчна нафтохмчна5,57,15,45,8Машинобудування та металообробка30,716,114,113,2Деревооброб на целюлозно-паперова2,92,22,22,3Будвельних матералв3,43,9ЗД2,6Легка10,82,81,61,6Хар

чова18,615,115,117,4Тож, ми бачимо, що Укран необхдно розвивати мал та середн пдпримства. Вони забезпечать ринок необхдними товарами та послугами, пдвищать швидксть реагування на потреби споживача, продуктивнсть прац за рахунок нновацй, створюють додатков робоч мсця. Глобалзаця, у свою чергу, може негативно вплинути на економку крани через низьку ефективнсть прац та застарл основн фонди пдпримств. Сутнсть соцальних проблем та особливост х розв язання.

Соцологчне вивчення сучасного суспльства в Укран потребу з ясування природи, характеру та механзмв процесв, що вдбуваються. Аналз ситуац свдчить, що змн зазна вся система, вс види суспльних вдносин, тобто процеси змн носять загальний, всеохоплюючий характер по свой природ можуть розглядатись як глибока трансформаця суспльства. В зв язку з цим в останн роки в втчизнянй соцологчнй лтератур набула поширення думка про те, що сучасн соцально-економчн та полтичн процеси в

Укран потрбно аналзувати в межах трансформацйно парадигми, маючи на уваз, насамперед, поступову змну, перетворення суспльних структур, в рамках яких можуть спвснувати паралельно як стар, так нов елементи. Стосовно моделей та концепцй трансформац сну безлч точок зору вд пропозицй якомога бльше запозичити зарубжний досвд та не вигадувати велосипед до закликв повернутися у доперебудовний стан та добудувати соцалзм. На думку багатьох дослдникв, теоретично можлив два пдходи у впровадженн ринкових реформ.

Перший лквдувати вс шлюзи, вдкрити простр для ринково стих. Другий поступово замняти державне регулювання ринковим, роблячи новий крок тльки псля створення необхдних передумов, розробляючи вдповдн заходи, спрямован на усунення або хоча б послаблення негативних наслдкв кожного кроку, передусм у соцальнй сфер. Потрбно зазначити, що перший шлях у чистому вид майже неможливий, це одна з великих небезпечних люзй начебто досить лише проголосити економчну свободу, закрпити право

приватно власност, як звдусль почнуть пробиватися паростки длово активност пдпримництва. Такий пдхд був можливий лише в перод Непу. Тод ще були жив представники дореволюцйного пдпримництва, збергались навички господарювання переважну частину населення становили селяни, яким досить було не ставити перешкод, щоб вони завалили державу продуктами харчування. Нин ситуаця принципово нша. Держава, яка лквдувала приватну власнсть викоренила з свдомост людей приватну

нцативу пдпримливсть, сьогодн не може просто вдйти вбк. Це в нтересах тльки тих, хто хотв би взагал зруйнувати ус адмнстративн структури, посилити хаос, щоб скористатись можливстю для особистого збагачення. Проблематика дослджень на критичному етап реформ визначаться зростаючим протирччям мж соцальними потребами суспльства та розвалом соцально сфери, що посилються, руйнуванням потенцалу, соцально нфраструктури, нтенсивним розшаруванням суспльства, ростом частки злиденних

та маргналзованих верств населення, погршенням яксних характеристик популяц, соцального самопочуття людей, ростом соцально напруженост. В цих умовах зроста необхднсть вироблення ефективно соцально полтики та системи соцального захисту, як сприяли б ефективному реформуванню соцально сфери. Аналз ходу економчних перетворень останнх рокв свдчить, що соцальн втрати Украни за ц роки досягли критично величини, становище соцально сфери кожного з компонентв оцнються як

стан глибоко структурно кризи. нтегральним показником продуктивност функцонування соцально сфери кожного з компонентв демографчний стан суспльства, його яксн та кльксн характеристики передусм, народжувансть, смертнсть, тривалсть життя, мграця. На жаль, в останн роки вс вони мають негативну тенденцю в свой динамц. Починаючи з 1991 року в кран вдбуваться процес депопуляц, який у 1999 роц склав 350 тис. чоловк. Вн обумовлений як низькою народжуванстю, так неуклнним ростом рвня смертност.

За останн десять рокв народжувансть знизилася приблизно в два рази. Сумарний коефцнт народжуваност, що показу, скльки в середньому змогла б народити дтей жнка протягом всього життя при збереженост у кожному вц снуючого рвня народжуваност, склав у 1999 роц 1,1 промле, що недостатньо навть для простого вдтворення населення. Для зставлення, з початку 60-х рокв цей показник був майже незмнним упродовж 20 рокв приблизно 2 дтей.

У 90-х вн почав особливо швидко падати, а це свдчить про те, що Украна майже перетворилася на крану однодтно см . Серед причин такого становища слд назвати зменшення жнок фертильного вку, таймнгу народжуваност, змна прокреативно етики. Але крм того, як свдчать дослдження, багато в чому зниження народжуваност реакцю на змни, що вдбуваються в кран. Вдкладене народження в молодих см ях частше всього пов язане з поганим матеральним становищем

або небажанням його погршувати. За даними монторингу, зроста процент респондентв, як вважають, що умови виховання дтей за останнй рк значно погршились у 1995 роц це стверджували 21,7 опитаних, у 1996 22,2, у 1997 23,6 . Звсно, така ситуаця не сприя росту народжуваност. На противагу народжуваност смертнсть в усх вкових групах стйко зроста. При цьому за останн роки зросла частка померлих серед працездатного населення, особливо смертнсть чоловкв.

Серед причин смертност провдне мсце займають серцево-судинн захворювання, як спричиняються такими соцальними факторами, як матеральне та побутове неблагополуччя. На другому мст нещасн випадки, самогубства, вбивства, отруння алкоголем, що свдчить про прогресуюче неблагополуччя в нашому суспльств. Особливу тривогу виклика високий коефцнт дитячо смертност. У 1999 роц вн склав 12,8 промле на 1000 народжених.

Для порвняння в сланд цей коефцнт 2,6 промле, в Швец 3,6, Норвег 4, Фнлянд 4,2, Словен 5,2 промле. А перше мсце серед причин смерт займа стан, що виника в перинатальному перод, тобто пд час вагтност. В 1999 роц вд цього померли 1,9 тис немовлят. Це дуже тривожний факт, який свдчить про реальну загрозу генофонду крани. Слд вдзначити, що зростання смертност пов язане як з проблемам охорони здоров я, так з соцальними проблемами

суспльства. Безпосереднм ндикатором стану соцально сфери яксн характеристики популяц. За визначенням ВОЗ до них вдносять 3 групи показникв, пов язаних з станом здоров я, нтелектуальним потенцалом, освтньо-професйним рвнем населення, культурно-моральними цнностями та девацями. Слд вдзначити, що й тут спостергаться тенденця до погршення показникв. В останн роки в Укран знову появилися та отримують все бльше поширення нфекцйн захворювання туберкульоз,

краснуха, скарлатина, коклюш, а також венеричн, гостр кишков нфекц, росте кльксть психчних захворювань. Зменшуються можливост молодого поколння в отриманн освти, надбанн профес. Знизилась чисельнсть учнв середнх шкл з 7132 тис. у 199091 навчальному роц до 6857 тис. у 199900, все бльше дтей шкльного вку не вдвдують школу, поряд з цим зроста кльксть неповнолтнх правопорушникв 12659 тис. у 1990р. 17652 тис. у 1999р Важливою детермнантою соцально дяльност особистост, групи, цннсн орнтац.

Вони втлюються в деалах, нтересах, спрямуваннях людей та визначають поведнку суб ктв соцально сфери. Вдмова в останн роки вд ранше снуючих цнностей, в центр яких стояла офцйна доктрина та неофцйна установка на проритетну цннсть прац, привнесення захдних моральних установок, розповсюдження соцально принадно мфологеми швидкого збагачення та гарного життя призвели до руйнування у багатьох людей звичних соцальних та моральних орнтирв, в результат непослдовнсть у поведнц та свдомост, нестабльнсть в суспльств на макро-

та мкрорвн. Спроба привнеси нову лберально-демократичну систему цнностей, пов язану з ндивдуалзмом, особистою наживою, так не прийнята бльшстю населення, вихованого в дус колективзму. Традицйне соцально-культурне ядро укрансько цивлзац сьогодн активно розмиваться органами масово нформац, соцальною практикою пореформеного пероду життя суспльства. Вдмова вд принципв соцально рвност, гарантй освти, медичного обслуговування, зайнятост спричиня появу

пдвищеного почуття тривожност, безнадйност, невпевненост в майбутньому у бльшост членв соцуму. Так, у счн 2000 р. майже половина населення Украни вказала на вдсутнсть у суспльств полтичних деалв, як заслуговують пдтримки зростання порвняно з 1995 р. на 8, а близько 40 респондентв вказують на вдсутнсть норм цнностей, як об днують людей у держав зростання порвняно з 1995 р. приблизно на 7. Дестаблзаця суспльства сприя росту числа девантних проявв алкоголзац, наркоман, проституц, бродяжництва,

жебракування, кримналзац суспльства. Серед тих, хто сков злочин, росте частка осб, як не мають постйних доходв, в х числ велика частка безробтних. Росте кльксть тяжких злочинв. За офцйними даними у 1990 роц було сконо 1,9 тис. навмисних вбивств замахв на вбивство, а у 1999 роц 3,5 тис. Загалом у 1999 роц сконо у пвтора рази бльше злочинв, нж у 1990, при чому число злочинв, пов язаних з наркотиками, збльшилось за цей перод майже в 6 разв.

Подальше накопичення девантного потенцалу загострить соцальну ситуацю в суспльств. Ще одню проблемою, що спричиня негативний вплив на розвиток соцально сфери, безробття, з яким стикаться все бльше верств населення. Його особливстю поднання явно та прихованого безробття. За офцальними даними у 1999 роц рвень безробття становив 12 вд клькост економчно активного населення, а у 1995 роц вн був 5,6. Крм того, у 1999 роц 19,4 загально клькост працвникв усх галузей економки

знаходилося у адмнстративних вдпустках, ншими словами перебували у стан прихованого безробття, 15,3 працювали в режим неповного робочого дня тижня, тобто в умовах вимушено неповно зайнятост. Ситуаця ускладнються тим, що в останн роки простежуться тенденця збльшення тривалост перебування без роботи осб, як втратили . Невпорядкован трудов вдносини не сприяють ефективному використанню прац та структурнй перебудов. Довгостроков наслдки цього можуть бути негативними не тльки для окремих робтникв,

пдпримств, але для ринка прац в цлому. До негативних наслдкв безробття вдносяться зниження рвня життя смей, зростання кримногенност, соцального напруження в суспльств, погршення соцального самопочуття населення, втрата професйних знань, деквалфкаця робтникв, пдрив фундаментальних трудових мотивацй нових поколнь, що вступають в життя. Найгостршими проблемами Украни стали зниження рвня життя, глибока диференцаця населення за майновою ознакою, надмрна поляризаця доходв.

Ц процеси прийняли в суспльств стихйний, некерований характер. Рвень реальних доходв населення за останн роки значно знизився. Згдно даних монторингових дослджень, у 1997 роц 60 опитаних вднесли себе до незаможних, вдчутно скоротилася в порвнянн з 1994 роком кльксть тих, хто вважа себе людиною середнього достатку 50,6 у 1994 38,7 у 1997. У тому ж 1997 роц 47,8 респондентв вдзначили, що матеральн умови хньо см значно погршились.

А у IV квартал 1999 року за даними статистики частка домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у мсяць нижче меж малозабезпеченост 118,3 грн. становила 30,2. Зниження в останн роки добробуту людей помтно позначилося на структур споживання. Так, якщо у 1985 роц на харчування витрачалося 36,6 середньодушового сукупного доходу, то у 1998 роц ця частка збльшилась до 69,5. У 1999 роц витрати на продукти харчування становили 65,2 сукупних витрат

домогосподарств обстеження у 1999 роц проводились за новою методикою. При цьому в структур харчування переважають картопля, хлб, молочн продукти та овоч. Погршилася ситуаця з забезпеченстю населення товарами тривалого користування. Якщо у 1990 роц на 100 смей було 92 телевзори, 89 холодильникв морозильникв, 65 пральних машин 40 пилососв, то у 1999 роц ц цифри вдповдно складали 42, 46, 42 та 25 товарв на 100

смей. Поруч з цим, засобами масово нформац, особливо телебаченням, активно нав язуються завищен споживацьк стандарти, як не вдповдають рвню життя основно маси населення реклама. Це ма негативне значення, дестимулю трудову активнсть населення. Представляться важливим для бльшо соцально нтеграц суспльства сформувати так споживацьк стандарти, як можуть бути спввднесен з середнми доходами. Важливим компонентом соцально сфери соцальна нфраструктура.

Пд нею розумться стала сукупнсть матерально-речових елементв, що створюють умови для задоволення всього комплексу потреб втальних та соцально-дяльнсних з метою вдтворення людини та суспльства. По свой внутршнй органзац нфраструктура соцально сфери представля собою систему закладв, пдпримств та органв управлння, що забезпечують ефективнсть функцонування всх нститутв соцально сфери. При цьому рзномантн потреби ндивдв, смей та суспльства в цлому задовольняються широким та рзномантним

набором товарв та послуг. По рвню розвитку соцально нфраструктури, який визначаться за допомогою соцологчного аналзу, можна судити про ступнь задоволення потреб населення, х яксть та кльксть у спввдношенн з рвнем дореформеного суспльства чи розвинутих кран, потребами сучасно цивлзац. Останн десятирччя вдмчене стрмким руйнуванням соцально нфраструктури. В умовах бюджетного дефциту погршуться стан матерально бази для навчання школярв та студентв, лкувально

дяльност. Скоротилося число дошкльних та позашкльних закладв, закладв фзкультури та спорту. В кризовй ситуац знаходиться автомобльне та залзничне сполучення, особливо примське. Найбльш тяжке становище склалося там, де фнансування здйснювалося ранше з бюджетв виробничих пдпримств заводськ дитяч садки, понерськ табори, дальн, полклнки, будинки вдпочинку та санатор. В останн роки все менше менше вводиться в експлуатаця нових об ктв соцально-культурного призначення.

Часткове введення платного навчання та медичного обслуговування, скорочення числа мсць у дитячих садках та яслах, в оздоровчих та позашкльних закладах, значний рст вартост побутового обслуговування населення, а також рзке скорочення послуг, що пропонуються службами побуту, призвело до того, що не використовуються потужност освтнх та оздоровчих закладв, як ранше забезпечували задоволення потреб населення, для бльшост смей знижуться доступнсть рзномантних послуг. Це, в свою чергу, деформу звичний образ життя, збльшу

тягар в домашньому господарств, скорочуться вльний час, перед усм -жнки. Як свдчать дан статистики та монторингу, лише невелика кльксть населення користуться послугами побутових закладв. Значно знизився рвень вдвдування населенням закладв культури мистецтва. Цей показник у середньому за рк на одного жителя у 1985 роц становив 16 вдвдань, у 1990 11, а у 1999 0,1. Можна припустити, що одню з головних причиною такого вдчутного зниження погршення матерального становища

смей та брак коштв на культурний вдпочинок, а не небажання вдвдувати вдповдн заклади. Таку думку пдтверджують дан монторингових дослджень, згдно яких на протяз 1994-1997 рр. бльше третини опитаних стабльно вдзначають, що можливсть брати участь у культурному життя за останнй рк погршилась. Рзке погршення матеральних умов життя значно послабило здоров я людей, скоротило середню тривалсть життя в Укран майже на 10 рокв. Наця почала вимирати за офцйною статистикою з 1991 року чисельнсть населення

зменшилась бльш нж на 2 млн. чол за неофцйними пдрахунками на 3 млн бо смертнсть почала перевищувати народжувансть. Перехд до ринкових вдносин у медичнй сфер також випереджа матеральн можливост бльшост смей. х доходи не дають змоги користуватися платною висококвалфкованою медичною допомогою. За даними монторингу у 1997 роц 69,7 респондентв вдповли, що м не вистача необхдно медично допомоги, у 1995 та 1996 роках ц цифри також були високими вдповдно 69,2 та 58,4.

Крм того, протягом 1994-1997 рр. бльше половини опитаних вдзначали, що за останнй рк медичне обслуговування значно погршилося, а бльше 15 вважали, що воно погршилося трохи. Можна з великою долею впевненост стверджувати, що ця тенденця простежуться надал. Слд додати також, що за даними статистики кльксть лкарняних закладв за 1990-1999 рр. знизилась на 0,6 тис а кльксть лкарняних лжок на 10000 населення зменшилась з 135,5 у 1990 роц до 96,5 у 1999.

Реальн змни торкнулися державно системи житлового забезпечення. В умовах гостро кризи житла, з одного боку, скорочуться обсяг будвництва житла, з ншо зроста обсяг продажу. Практично вдбуваться ринковий перерозподл побудованого в попередн роки житлового фонду, часто це вдбуваться шляхом ураження нтересв слабо захищених верств населення. Вдсутнсть соцального захисту тих смей, котр особливо гостро потребують житла, веде по посилення майново

диференцац населення. Супернтенсивнсть проткання процесу розшарування суспльства небезпечна, веде до рзкого збльшення частки знедолених та маргналзованих верств населення при збереженн вдносно невеликою дол багатих. При цьому багатство останнх, що росте, далеко не завжди пов язане з хнм реальним трудовим внеском. Подбн процеси сприяють розмиванню середнього шару населення, найбльш стйкого ядра суспльства. Це виклика соцально-психологчн стреси у людей, спричиня зниження стабльност в суспльств.

Так, у 1997 роц 70,9 респондентв монторингового дослдження стверджували, що м не вистача стабльност в держав та суспльств. Таким чином, можна стверджувати, що тривала економчна криза, явн прорахунки в соцальнй полтиц призвели до помтного зниження потенцалу соцально сфери. Очевидно, що подальш суспльн перетворення, якщо ми прагнемо утвердження позитивно логки соцального розвитку суспльства, розширення простору соцально активност, пов язан з необхднстю державного регулювання

в соцальнй сфер. Держава зобов язана вдновити те, що нею ж було свого часу зруйновано. З огляду на особливост нацонально психолог, держава ще довго сприйматиметься населенням як гарант соцально справедливост, а тому вона зобов язана мати на озбронн неринков механзми регулювання, розвивати поглиблювати елементи змшано, соцально орнтовано економки. Держава не може не повинна вдмовлятися вд продовження поширення ринкових реформ. Але потрбно змнити пдхд до них.

Не реформи заради реформ в над, що, в кнцевому пдсумку, вони забезпечать оздоровлення економки. А так реформи, як, враховуючи непередбачуван втрати, чтко визначили б позитивн результати та строки х забезпечення. Перспективи розвитку ринкового середовища та напрямки соцально-економчно полтики. Запропонований проект Програми дяльност уряду на 2002-2004 роки, хоча охоплю рзн сфери суспльно-економчного життя Украни по сут, загальним напрямом роботи. Не встановлено конкретних напрямв розвитку економки,

не окреслено стратег дяльност на перспективу, не визначена роль держави в стимулюванн розвитку народногосподарського комплексу Украни. Програма дяльност уряду ма починатися з чтко визначених стратегй розвитку крани, що базуються на всебчнй пдтримц нацональних виробникв нвесторв як основи зростання добробуту народу. Головним завданням дяльност уряду слд вважати побудову ринково економки соцального спрямування за активно участ держави в розвитку проритетних галузей, збльшенн клькост робочих мсць, захист вразливих верств

населення. У проект програми треба придлити значно бльше уваги економчному блоку питань. До 2004 року реальний ВВП плановано наростити на 19,7 вдсотка. Це становитиме лише 68,6 вдсотка вд рвня 1992-го. Тому таке зростання це завдання-мнмум. Крм того, необхдно визначити плани щодо нших макроекономчних показникв. Передусм 1. Зменшити кредиторську заборговансть з 242,5 млрд. грн. у 2001-му до 200 млрд.

грн. у 2004 роц. Це становитиме 68 вдсоткв ВВП 2004 року проти 120 вдсоткв у 2001-му. В 1992 роц це спввдношення становило 38,4 вдсотка. 2. Наростити нвестиц в основний каптал у 1,9 разу з 26,7 млрд. грн. 13,2 вдсотка ВВП до 50 млрд. грн. 17 вдсоткв ВВП 2004 року. В 1992 роц це спввдношення становило 18 вдсоткв. 3.

Здйснити заходи щодо зменшення частки збиткових пдпримств з 42 вдсоткв у 2001 роц до 25-30 вдсоткв у 2004-му. В 1992 роц таких пдпримств було 9,5 вдсотка. У проект програми не чтко визначено галузев проритети. Крм лтако судно автомоблебудування це повинн бути й нш галуз, як використовують значн обсяги нацонального технологчного виробничого потенцалу, дають завантаження багатьом пдпримствам-сумжникам. На новий щабель слд пдняти пдпримства групи Б, що виробляють товари широкого вжитку.

Потрбно чтко встановити економчн важел вдтворення даних галузей, сприяти збуту х продукц на внутршньому зовншньому ринках. Важливо визначити, якими темпами ма розвиватися та чи нша галузь виробництво, щоб досягти оптимальних пропорцй в економц. Частка машинобудування в промисловост знизилася з 30,5 вдсотка у 1990-му до 13,4 вдсотка на початок 2001 року, легко - з 10,8 до 1,6 вдсотка. Треба визначити, яка частка цих та нших галузей в економц ма бути в майбутньому, як будуть важел для

х розвитку. Не зовсм обгрунтованим видаться вддання переваг малим пдпримствам. Базову нфраструктуру будь-яко економки становлять потужн пдпримства. Тому мал велик пдпримства мають розвиватися за диними правилами гри. У проект програми декларуться проритет нновацй, але не визначено джерела х фнансування та заходи з стимулювання нацональних нвесторв. Дуже важливо не допустити адмнстративного тиску на банки щодо фнансування

неперспективних проектв. Не зрозумла стратегя виведення надлишкових потужностей в грничо-металургйному комплекс. Необхдно якнайшвидше замнити застарлу технку. У проект зовсм не висвтлена проблема пдвищення якост продукц. Подрбнення пдпримств, х приватизаця без грошового пдгрунтя, вдчуження банкв вд приватизац вже негативно вплива на економку. Це треба врахувати пд час планування подальшо приватизац, особливо обленерго, щоб

не розбалансувати цю важливу галузь. Окремою проблема захисту нацонального товаровиробника. Першим проритетом Кабнету Мнстрв у зовншньоекономчнй полтиц ма бути не вступ до Свтово органзац торгвл, а захист нацонального товаровиробника. Незбалансовансть зовншньоекономчно полтики проявляться в плануванн вдмного торговельного сальдо на 2004 рк за рахунок прискореного зростання мпорту. мпорт товарв послуг в

Украну в 2001 роц становив 20,5 млрд. дол. США. Це бльше половини ВВП крани. Особливо небезпечно, що вдбуваться експанся на наш ринок товарв, аналогчних укранським. мпорт одягу, взуття, деяких видв харчово промисловост збльшився з 30 до 40 вдсоткв обсягу х споживання. мпорт мяса вирс за 2001 рк у 3,4 разу, молока й яць - у 1,9 разу. Це не сприя розвитку власного сльського господарства ще дал заганя в глухий кут укранського селянина.

Сльгоспвиробники не мають н дешево технки, н добрив, н можливостей реалзац сво продукц. Проблему посилю питання з приватизац земл, що може попасти в руки шахрав, як не мають нчого спльного з землеробством, як це вдбулося з багатьма державними пдпримствами. Землю треба передати потужним сльськогосподарським пдпримствам, приватним домогосподарствам, як бажають здатн обробляти землю, мають технку, можуть ефективно використати банквський кредит.

Найефективншим важелем стимулювання зростання нацонального виробництва виважена податкова полтика. Сучасна податкова система рунтуться на порочнй методолог, яка зводиться до того, що влада хоче мати дедал бльше податкв, контролювати рух коштв субктв господарювання, при цьому найбльший податковий тиск чиниться на тих, хто ефективно працю чесно сплачу податки. Непомрний податковий тиск, коли псля оподаткування з гривн на заробтну плату залишаться лише 20 коп

заганя в тнь значн грошов потоки, чим звужуться сфера банквського кредитування. За роки свого снування Промнвестбанком було сплачено до бюджету понад 1 млрд. грн. рзних видв податкових платежв. Це найбльший показник серед банкв Украни. До того ж за останн два роки, банк перевряли понад 90 разв контролююч органи. У програм треба встановити структуру обсяг податкв.

Податковий тиск на нацонального товаровиробника й нвестора ма бути знижено з 20 вдсоткв ВВП до 17 - 18 вдсоткв ВВП у 2004 роц. Вже давно назрла потреба радикально зменшити податки на доходи вд нвестицй нацональних нвесторв в економку. Це стотно знизить цну довгострокового банквського кредиту. Назрла необхднсть запровадження спрощено, прозоро, стимулюючо нцативу громадян та зростання виробництва податково полтики шляхом введення диного податку на доходи громадян прибуток пдпримств, зменшивши його

наполовину. Доцльно зменшити кльксть штрафв, обмежити кльксть обсяги переврок, що проводяться податквцями. Сьогодн Мнстерство фнансв функцону само по соб, Державна податкова служба, Пенсйний фонд, Державна митна служба сам по соб, що ускладню управлння державними ресурсами. Важливо встановити дйову систему регулювання руху державних коштв. Для цього потрбно консолдувати бюджет, включивши до нього

Пенсйний фонд, досягти постйного кругообгу, без затримки в окремих банках, грошових коштв, спрямувати х на розвиток економки соцально сфери, встановити суворий контроль за х цльовим використанням. Зменшення адмнстративних витрат пдвищення ефективност управлння ма стати одним з проритетв дяльност уряду. Найстотншим недолком проекту програми вдсутнсть роздлу щодо розвитку фнансово-банквського сектору як головного кредитного важеля вдтворення народногосподарського комплексу.

Грошово-кредитна полтика окреслена вкрай розпливчасто не спрямована на динамчний розвиток ц сфери. Насамперед треба встановити макромонетарн параметри грошово системи. Це грошова маса, рвень монетизац ВВП, частка грошей поза банками. Якщо ми прагнемо вступити у свтов та вропейськ структури, то нам слд мати вдповдн показники грошово-кредитно сфери. Сьогодн рвень монетизац ВВП не перевищу 19 вдсоткв, тод як у розвинених кранах вн становить 50-100

вдсоткв, у Польщ - 42, Угорщин - 45 вдсоткв. Навть щоб вийти на рвень 1992 року -27,4 вдсотка ВВП, грошову масу потрбно збльшити в 1,7 разу до 80 млрд. грн. До того ж украй важливо зменшити частку грошей, що знаходяться поза банквською системою, з 42,7 вдсотка до 20-25 вдсоткв рвень 1992 року. Тому виведення грошово маси з тньового обгу ма стати одним з першочергових завдань уряду. Це дало б можливсть банкам акумулювати вагом нвестицйн ресурси у розмр 60 млрд. грн.

безготвкових коштв. лише тод можливо радикально зменшувати облкову ставку, розробляти фнансувати проекти загальнодержавного масштабу. Нин банквська система карликовою стосовно свтових фнансових велетнв. Активи вс системи у 100 разв менш, нж активи одного Дойчебанку у ФРН 1 трлн. вро. Лише один з укранських банкв -Промнвестбанк входить до тисяч провдних банкв свту.

У проект програми не визначено стимули для банкв щодо кредитування реально економки. Частка кредитв банкв стосовно ВВП Украни становить 13,8 вдсотка, тод як у Чех - 44, Словаччин - 38 вдсоткв. Лише один Промнвестбанк уклав в економку Украни кошти у сум понад 25 млрд. дол. США, що бльше, нж ус ноземн нвестори разом узят. У банквськй систем мають мсце негативн процеси деконцентрац капталу на тл його концентрац на свтових

ринках. Каптал банквсько системи становить 3,9 вдсотка ВВП проти 13-16 вдсоткв у розвинених кранах. Ресурси банкв зменшилися з 100 вдсоткв до ВВП в 1992 роц до 23,5 вдсотка в 2001-му. В 1990 роц Промнвестбанк видав кредитв в економку у пять разв бльше, нж сучасний рвень ВВП сума виданих кредитв усма 153 укранськими банками.

Непомрна кльксть банкв подрбнила каптал ресурси, створила пдгрунтя для процвтання банкв-ранть, як не вкладають кошти в реальну економку, а снують за рахунок спекулятивних операцй. Тльки велик банки спроможн кредитувати реальну економку. Про це свдчить досвд Промнвестбанку, який весь свй ресурсний потенцал, що вирс за 9 рокв у 400 разв, спрямову на розвиток нацонального виробництва. Щорчно близько 10 тисяч позичальникв усх сфер економки

отримують кредити банку. Тому концентраця капталу нагальним завданням не тльки банквсько системи, а й економки у цлому. Пдтвердження - обслуговування паливно-енергетичного комплексу Промнвестбанком, який оперативно задовольня потреби галуз в кредитах, мжнародних розрахунках та нших послугах. Сприяння концентрац ресурсв економки в провдних банках ма стати одним з першочергових завдань уряду. У проект програми задекларована участь населення у фнансуванн нвестицйних проектв, але не визначено

напрями стимулювання залучення коштв населення у банки. Не заплановано обсяги виплат компенсацй вкладникам Ощадбанку. Важливо пднести мдж банквсько системи в очах населення, стимулювати насамперед облковою ставкою збалансовансть попиту пропозиц на ринку банквських депозитв. Найголовнше - банки залишаються законодавчо незахищен.

Проектом програми передбачено прийняття важливого законопроекту Про банквський кредит. Але його основною метою ма стати не просто зменшення обсягв проблемних кредитв, а законодавче визнання незаперечного права банку на виданий кредит вдсотки по ньому та вдповдност позичальника всм свом майном з встановленням суворо кримнально вдповдальност за його несвочасне повернення. Повернення кредитв банкам повинне мати ту саму вагу, що стягнення податкв, бо це - ресурси для розвитку

економки. Не розроблена фнансово-економчна стратегя в умовах глобалзац економки. У проект програми не включено план дй уряду на випадок непередбачених обставин глобальних фнансових криз, терактв, рзкого зростання цн на енергонос. Нещодавн подорожчання пального може призвести до зростання валютообмнного курсу, рвня нфляц , вдповдно, до змни запланованих макроекономчних показникв. Особливо можуть постраждати сльгоспвиробники банки, що х кредитують.

Тому потрбно визначити основн компенсацйн заходи за таких обставин. Отже, в Програм дяльност уряду треба 1. Доповнити окремим роздлом про стратег розвитку банквсько системи. Визначити стратегчну банквську полтику розробити ефективн нструменти важел х реалзац. 2. Установити законодавчий захист механзми стимулювання укранських банкв-нвесторв. Для цього передбачити розробку низки вдповдних законопроектв.

3. Розширити перелк прогнозних макроекономчних монетарних показникв, запланувавши зростання обсягв нвестицй рвня монетизац економки при зменшенн кредиторсько заборгованост грошово маси, що знаходиться поза банками. 4. Визначити важел стимулювання розвитку нацонального товаровиробника захисту нацонально економки при вступ Украни у Свтову органзацю торгвл. Встановити галузев та регональн проритети. Передбачити забезпечення розрахункв в економц тльки грошовими

коштами, органзацю управлння грошовими потоками, виведення з тн капталв спрямування х у реальну економку. Висновки. Псля розвалу радянського союзу Украна, як нш крани, що входили до його складу зткнулися з проблемою переходу до ринково економки. Цей процес особливо складний тому, що нема аналогв у свтовй стор. Клька проблем, що я представив у свой робот це лише незначна частка того, що довелося виршувати нашому урядов. Так проблема дрбного та середнього пдпримництва ма проти важну й укрупнення виробництва.

Воно пов язана з тим, що дрбне виробництво не здатне привабити ноземн нвестиц, необхдн для реформування економки крани, так як Украна не здатна забезпечити фнансування усх важливих процесв, необхдних для реформування економки. Глобалзаця виробництва дуже важливим аспектом у розвитку економки. Мжнародний подл прац дозволить зосередитись на розвитку клькох галузей господарства, орнтованих на експорт. Проте глобалзаця економки посилю мжнародну конкуренцю, що при низькй продуктивност прац може

призвести до витснення втчизняних товарв мпортними на нацональному ринку. Щодо соцальних проблем, то вони мають вдгравати важливе мсце у полтиц держави. Економчн реформи не можуть проткати сам по соб, вони мусять бути узгодженими з соцальною полтикою, так як саме люди двигуном реформ. А т негативн процеси, що зараз мають мсце у соцальнй сфер няк не сприяють економчним реформам Список використано лтератури 1.

Башнянин Г та нш Полтична економя,Ч1,К.Д997 2. Бобров В.Я. Основи ринково економки,К.Либдь,1995 3. Богиня Д. Волинський Г. Структурна перебудова економки в умовах глобалзац та нформатизац Економка Украни 2003 7 C. 19-28 4. Богиня Д Волинський Г. Структурна перебудова економки проблема нвестицй.

Економка Украни 12, 1997. 5. Валдайцев С.В Оценка бизнеса и инноваций. М. 1997 6. Держкомстат Украни. За ред. О.Г. Осауленка. К. Технка, 2000. 576 с.Дорогунцов С. Федорищева А. М. Усталенсть розвитку еколого-економчного потенцалу Украни та регонв Економка Украни. 1996. 7. С. 4 11. 7.

Економчний словник-довдник За ред. С. В. Мочерного. К. Femina, 1995. С. 249, 282 283, 318. 8. Жук О ноземн нвестиц х значення у виведенн економки Украни з ниншньо кризи. нформацйний бюлетень Мнстерства статистики Украни - 1-2 29-30 1997 р. 9. Матвнко П Головне завдання - побудова ринково економки Голос Украни. 19.06.2002 110 С. 6 10. Осадчая Г.И.

Социология социальной сферы. М. Изд-во МГСУ Союз, 1999. 279 с. 11. Панна Н Головаха Тенденц розвитку укранського суспльства 1994-1997 рр Соцологчн показники Таблиц, люстрац, коментар. К. нститут соцолог, 1998. 12. Послання Президента Украни до Верховно Ради Украни Про внутршн зовншн становище Украни у 2000 роц.

К 2001, с 35. 13. Тарасенко В нновацйна трансформаця в Укран та результати наслдки. Укранське суспльство на пороз третього тисячолття. Колективна монографя. Пд ред. М.О. Шульги. К. нститут соцолог НАН Украни, 1999 С. 51-69. 14. Укранське суспльство монторинг соцальних змн 1994-1999 рр нформацйно-аналтичн матерали Пд ред. В.М. Ворони, А.О. Ручки.

К. н-т соцолог НАНУ, 1999. 134 с. 15. Укранське суспльство монторинг 2000 р. нформацйно-аналтичн матерали. за ред. В.М. Ворони, А.О. Ручки. К. н-т соцолог НАН Украни, 2000. 390 с. 16. Федоренко С.В. ноземне нвестування в Укран. Державний нформацйний бюлетень про приватизацю. Лютий 1999 р.