Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року

Мнстерство освти Украни Кивський Нацональний Економчний Унверситет Кафедра Банквська справа Реферат на тему Грош та грошов реформи Рос в перод 1895 1924 року Студента 7 групи 4 курсу Фнансово-економчного факультету спецальност 0104 Вертелецького Д.Б. КИВ 1998 Грошова реформа 1895 1897 була ретельно пдготовлена здйснювалась поступово на протяз 3

рокв. Для не було створено певн передумови. Основною з них було накопичення в Рос значних запасв золота . Це пояснються тим , що Рося приступила до розробок золотих родовищ ранше бльшост провдних кран на 35 рокв ранше нж Пвнчна Америка , на 37 рокв нж Австраля та на 50 рокв нж Пвденна Африка . Щорчний добуток складав 34 42 тони .

На початок реформи за рахунок внутршнх джерел та зовншнх операцй Державний банк сформував золотий фонд у розмр 475,2 млн. крб а на кнець реформи 1095,5 млн. крб На протяз 1896 року проводив роботу фнансовий комтет пд проводом мператора. 2 счня 1897 року було прийнято ршення про запровадження золотого монометалзму. Встановлення золотого стандарту та вльний обмн паперових грошей на золото сприяв подальшому укрпленню

рубля , та запобганню коливань товарних цн в кран. Псля реформи Держбанк продовжив курс на збльшення золотого запасу до початку 1914 року вн склав 1688 млн. крб По клькост дорогоцнного металу Рося займала тод перше мсце у свт. Така полтика призвела до того , що поступово до 1912 року покриття банкнот золотом було доведено до 108,3 Отже навть якщо вс банкноти було б пред явлено в банки для обмну на золото то це було б зроблено без

проблем для банку. Обмн паперових грошей на золоту монету проводився без жодних обмежень. Держбанк заохочував розповсюдження золотих монет , намагаючись наситити ми грошовий ринок . Перш роки псля реформи вс платеж проводилися банком виключно в золотй монет , щоб привчити до не населення кредитн блети видавалися лише у виключних випадках. Золото надйно увйшло в господарський обг . Золотий стандарт став реальним та дйовим фактором .

Однак стабльнсть грошово системи мале ще один аспект спввдношення з валютами нших кран. Валютний паритет тобто спввдношення грошових одиниць окремих кран встановлювався на основ вмсту в них золота. На передодн друго свтово вйни котування росйського карбованця були наступними 1 ам. Долар 1,943 крб зворотнй курс 0,514 1 нмецька марка 0,642 крб зворотнй курс 2,16 1 Фр. Франк 0,374 зворотнй курс 2,66 Але треба зазначити , що валютний паритет в бльшост випадкв вдрзнявся

вд валютного курсу який називали також вексельним , тому що засобом мжнародних розрахункв слугував в бльшост випадкв переказний вексель . Валютний курс коливався навколо паритету у межах так званих золотих точок , що позначали таке вдхилення вд паритету при якому замсть векселя вигднше переслати реальне золото . Отже вдстань вд паритету до золото точки визначалася видатками на пересилку золота. Але в кризових випадках курс нколи виривався за вказан меж.

Як же в дйсност складався курс карбованця в перод з грошово реформи Втте до першо свтово вйни . В кнц 19 на початку 20 ст. росйський карбованець котувався вдносно франка, марки фунта стерлнгв . Долар тод не вважався свтовою валютою . На початок реформи карбованець офцально прирвнювався до 4 франкв але в дйсност дорвнював 2,5 франкв це спввдношення було виршено закрпити карбованець був девальвований прирвняний до 2 цлих двох третх

франку. Цей паритет вдповдав золотому вмсту купвельнй цнност двох валют. Фактично це дало змогу залишити цни на внутршньому ринку незмнними полегшити проходження реформи. Встановлений курс вдалося витримати . До 1913 року вн коливався у межах 2.57 2.69 франку за карбованець. Росйський карбованець котувався на всх бржах свту . Найбльше випробовування надбанням реформи мало мсце в перод росйсько-японсько вйни та революцйних заворушень 1905

року було рзко збльшено випуск кредитних блетв на 13 , почалися масов вилучення вкладв населення , для запобгання краху Держбанк вимушений був надати банкам кредит . Це все вдбилося на курс карбованця вн рзко упав до з 2.16 до 2.12 марок . Зважаючи на вищесказане Держбанк прийняв дуже ефективний захд , який зараз називаться валютною нтервенцю вн продав у 1906 роц ноземно валюти на 324,4 млн. крб за наступн 5 рокв було продано лише 120 млн. крб.

Вже через мсяць це призвело до вирвнювання курсу карбованця , а через пвроку навть до зростання . Це пдймало авторитет Рос, але також пдймало вартсть росйського експорту , тому Держбанк почав проводити полтику на утримання росту курсу карбованця поступово скуповуючи розпродану валюту. Так держбанк маневрував чергуючи покупки та продажу ноземно валюти у вдповдност з ситуацю , що формувалася на грошовому ринку. Карбованець так змцнв , що вже було необхдно стримувати його зростання

за 1 крб давали 2.177 марки замсть 2.16 за паритетом . За 1906 1911 роки продажу карбованця склали 1180 млн. крб , що превисило продаж в 9 разв . Таким чином Держбанк поповнював валютн резерви не пдриваючи цннсть власно валюти. Сильний карбованець надав змогу знизити облкову ставку до 4.5 . Але треба зазначити , що укрплення карбованця , зниження процентних ставок проходило поступово цим

намагалися запобгти значних коливань в економц досягти стабльност. Псля деякого вдпливу золота з банкв в перод 1904 1905 рокв в наслдок зростання доври до карбованця почався зворотнй процес населення понесло золото в банки в обмн на кредитн блети. Це надало змогу скоротити кльксть паперових грошей випущених для покриття вйськових витрат на 120 млн. крб. Випуск паперових грошей знаходився пд жорстким контролем .

Випуск банкнот до 300 млн. повинен був бути забезпеченим золотом як мнмум на половину , випуск вище 300 млн. забезпечувався золотом на 100 . Законодавство Рос по регулюванню грошового обгу було значно жорсткше нж законодавство нших кран. Також треба зазначити , що Держбанк майже нколи не використовував сво емсйне право на 100 . Не використане емсйне право вимрювалось 1900 132,8 1901 93,8 1904 109,2 1910 45,9

Навть у складному 1905 роц Держбанк мг випустити ще 17 млн. карбованцв , але не зробив цього. Наступним дйовим засобом обмеження маси готвки стало запровадження безготвкових розрахункв. Для цього в 1898 р. при Петербурзькй контор Держбанку була вдкрита розрахункова палата. До 1912 р. таких палат було вже 40 в рзних мстах Рос. В робот цих палат приймали участь вс банки , велик банкрськ контори та дома , товариства взамного кредиту,

велик торгово-промислов фрми. Щорчно через палати проходили платеж на млларди крб 70 з них здйснювалась шляхом залку взамних вимог. Упорядкування грошового господарства позитивно вплинуло на зовншню торгвлю. За перод з 1881 по 1913 надходження золота вд експорту перевищили видатки по мпорту на 7751 млн. крб. Але в 1913 в Европ почали формуватися перш ознаки майбутнх негараздв. У зв язку з рзким пдвищенням облково ставки в ряд кран

Рося теж була вимушена пдвищити в грудн 1912 р. до 6 . Стйксть карбованця пдтримувалась колосальними запасами золота гнучкою дивзною полтикою. Росйський карбованець та цнн папери стйко трималися аж до самого початку першо свтово вйни, чого не можна сказати про валюти нших кран. З початком вйни Рося та нш крани Европи припинили обмн паперових грошей на золото, однак золоте забезпечення карбованця

збереглось в 1914 роц грошова маса склала 3,2 млрд. при золотому запас 1.6 млрд. Це Було менше нж передбачено законом 1897р , але набагато бльше нж в довоннй Нмеччин. В умовах припинення обмну паперових грошей на золото вс очкували обвалу карбованця , однак цього не сталося . За 5 мсяцв 1914 р крб. Подешевв лише на 16.8 . люстративними показники за наступн два роки вйни .Якщо прийняти фнансову позицю валют на 1 грудня 1914р. за 100 , то середнй вексельний

курс дорвнював Грудень 1915Грудень 1916Рося7670Нмеччина8674Австро-Угорщина7 459 Однак не все було так гарно . З 1914 по 1917 бюджетний дефцит зростав з 1.898 млрд до 22.568 млрд. Разом з зростанням дефциту зростала емся грошей , незабезпечений випуск склав псля лютнево революц 8.4 млрд. Тимчасовий уряд довв емсю до 16 млрд. Радянський уряд псля перемоги жовтнево революц установило норму емс 50 млрд . Склалися вс умови для нфляц та знецнення карбованця.

Загальна сума державного боргу на березень 1917 склала 35 млрд витрати на його обслуговування повинн були скласти 1.8 млрд . Основна проблема держборгу полягала у його структур основна частина короткотермнов 6 мсяцв та 1 рк боргов зобов язання . Для обслуговування держборгу та фнансування дефциту бюджету був обраний шлях залучення нових позичок шляхом випуску державних боргових зобов язань. При чому наголос ставився на внутршн позички , що давало можливсть вдтягнути частину готвки з обороту.

Але перед цм Уряд провв деяк заходи на фондовому ринку , що мали на мет показати нвесторам готовнсть держави проводити економчну полтику зразка бльшост капталстичних кран. 1. Пдтвердження вдповдальност по зобов язанням царського уряду 2. Спрощена процедура створення АТ 3. Полегшен умови допуску ноземних нвесторв на росйський фондовий ринок Внутршн нвестори негайно вдреагували на ц д . В березн 1917 р.

30 найбльших банкв дали згоду на реалзацю першо довгостроково позички Тимчасового уряду. Однак успху ця позичка не мала в умовах нфляц попит на довгостроков ЦП пада. В цих умовах було прийнято ршення про проведення примусово державно позички. Сума позички повинна була скласти 10 млрд термн 20 рокв , дохднсть 5,5 рчних . Облгац можна було продавати та здавати у заставу , доходи по них не обкладалися податками.

Розмстити облгац позички пропонувалось серед 1. Власникв нерухомост, земельних угдь, ЦП, вйськових пдрядникв, банкв , СК 60 позички 2. Платникв подоходного податку. При чому сума пдписки була пропорцйною сум отримуваного доходу. 40 позички В принцип все це створювало достатн умови для функцонування повноцнного вторинного ринку облгацй цього займу. Якщо б цю позичку було б здйснено то фнансове положення крани було б значно покращено

вдалося вилучити 23 грошово маси , що припинило зростання цн укрпило б карбованець. Крм того крана отримала б значний фнансовий ресурс для фнансування видаткв бюджету. Причиною провалу тако б здавалося гарно акц стало продовження Росю участ у вйн при чому невдало участ. Част поразки вкнець пдрвали економку призвели до сер криз . Якщо проведення займу було б здйснення ранше на пвроку березень 1917 коли вонн д було тимчасово припинено

намчалася стаблзаця , то цлком врогдно що все було б навпаки. Невдал д Тимчасового уряду на фондовому ринку призвели до падння карбованця на Лондонськй брж курс фунта по вдношенню до карбованця зрс з 12-12 крб за фунт у вересн 1914р до 35.5 крб. На передодн Жовтнево революц. Наслдком цього було зникнення в Рос золота з обороту , воно було тезавровано. На кнець 1917 року грошовий обг

Рос складався лише з паперових грошей без няко домшки золота чи србла. Таким чином невдала економчна та вонна полтика привели , змни урядв , економчн кризи сильно пдрвали грошову систему. Всього за три роки карбованець знецнився по вдношенню до долара США на 50 перетворився з повноцнного золотого на знецнений паперовий. Наступним перодом стало правлння уряду бльшовикв.

Однак змна влади не принесла нчого крм подальшого падння купвельно спроможност карбованця 9 за перод 1918 -1921 у 188 раз Назрла необхднсть проведення грошово реформи. проведення було обтяжене господарською розрухою, неврожам 1921 р. гострим бюджетним дефцитом , а також пережитками вонного комунзму. В наслдок введення товарного виробництва та дозволу вльно купвл продажу товарв до кнця 1922 р. були досягненн перш успхи у вдбудов народного господарства розвертанн товарообгу.

Це сформувало передумови для замни грошових знакв стйкою валютою червнцями, що являли собою банкноту Держбанку. Номнал складав 1,2,3,5,10,25,50 червнцв. Вже до середини 1922 р. червнц складали 37 у склад вс грошово маси, а на 1 жовтня 1923 р. 74 . Випуск та становлення червнця стало першим етапом грошово реформи. Наступним етапом була повна замна червнцями ден знакв , що були причиною спекуляц та загрожували положенню

червнця. Особлива роль в завершенн грошово реформи вдводилась 1. вдновлення нтенсифкац сг , перехд вд натуральних до грошових сг податкв 2. Рацоналзаця виробництва та зниження цн на промислову продукцю 3. Розвиток торгвельно мереж 4. Укрплення зовншньо торгвл 5. Реформування видаткв бюджету 6. Зниження вартост кредиту Провадження вищеназваних заходв привело до зростання купвельно спроможност населення , в першу чергу

селян , що в свою чергу стало причиною зростання внутршнього попиту. Завершення реформи ознаменувалося випуском в обг в лютому 1924р. державних казначейських блетв в 1,3,5 карбованцв золотом , розмнних србних монет 10 , 15, 20, 50коп та 1 крб та розмнних мдних монет 1,2,3,5 коп. При цьому ден знаки обмнювались на червонц по курсу 50000 ден знакв за 1 червнець. На 15 лютого 1924 року червнц складали 90 грошового обгу.

На 1.06.24 обмн ден знакв був припинений , що фактично означало завершення реформи . Грошова емся для покриття дефциту бюджету була заборонена. Наслдки реформи 1. Введення твердо , забезпечено валюти на 25 золотом на 75 короткостроковими векселями та лквдними товарами 2. Запровадження конвертац валюти 1 долар 1.95 черв 3. Стаблзаця грошового обороту 4. Лквдаця дефциту бюджету 5.

Оздоровлення товарно-грошових вдносин 6. Стаблзаця господарства в цлому , та рст ВВП 7. Зростання рвня життя населення Тверда конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . В ряд причин деконвертац та послабленн позицй червнця можна назвати 1. Невелик розмри золотого запасу 2. Заготвельн складнощ 1928 1929 3. Зниження обсягу сг експорту 4. Вдхд вд принципв НЕПу

Тому , як тльки сальдо торгвельного балансу у зв язку з зривом планових завдань 1925 р. стало вд мним , золот запаси зменшились, посилилась нфляця грошова система крани розшаталась. Держбанк вдмнив з 2 половини 1926 року вльну купвлю продаж ноземно валюти на внутршньому ринку, пзнше був заборонений ввз та вивз втчизняно валюти закордон. Список використано лтератури. 1. Андрюшин С.А Банковская система

России .Либеральные реформы и их последствия . Деньги и кредит 1997 4 2. Белоусов В.Д. Преобразования в денежном обращении в 1914 1917 годах .Финансы 1995 3 3. Добкин Л.З. Рубль был устойчивой валютой Деньги и кредит 1996 8 4. Ильин С. Денежная реформа 1922- 1924 годов . Финансы 1995 11 5. Потемкин А.П. Развитие системы госсударственных займов в

Росси .Финансы 1997 1,7