--PAGE_BREAK--Психохімічні ОР
До психохімічних ОР відноситься речовина Бі-Зет (ВZ). Діє на нервову систему, викликає в`ялість, головну біль, галюцинації, погіршення зору, сонливість та психічні розлади. Тимчасово виводить із ладу. Застосовується для зараження атмосфери у вигляді диму з допомогою авіаційних бомб і касет, шашок та розпилювачей. Захистом є протигаз, захисні споруди із спеціальним обладнанням повітропостачання.
ОР подразнюючої дії
До отруйних речовин подразнюючої дії відносяться: адамсит (викликаюча рвоту речовина), хлорацетофенон і СІ-ЕС (CS) — (сльозоточиві ОР). Ця група ОР потрібна для виснаження живої сили або для поліції та навчальних цілей. Застосовуються в вигляді диму за допомогою ручних гранат та термічних генераторів аерозолів.
Захист — протигаз.
Біологічна зброя
Біологічною зброєю (БЗ) називається така зброя, дія якої основана на застосуванні хвороботворних властивостей мікробів — збудників хвороб людей, тварин та сільськогосподарських рослин.
БЗ включає бактеріальні засоби (БакЗ) і різні боєприпаси (прилади), в яких БакЗ застосовується для нанесення ураження. До БакЗ відносять хвороботворні мікроби та токсини.
Хвороботворні мікроби — мікроскопічні живі організми, які при потрапленні до організму людини або тварини можуть викликати такі інфекційні захворювання, як чума, холера, сибірська виразка, сипний тиф і т.ін.
В залежності від розміру мікробів, їх біологічних властивостей мікроби ділять на бактерії, віруси, риккетсії та грибки.
Токсини — це утворювані деякими бактеріями отрути, які при потраплянні до організму людини чи тварини викликають різні важкі захворювання (отруєння).
Для застосування БакЗ у вигляді рецептур чи за допомогою носіїв можуть бути застосовані:
– авіаційні бомби;
– авіаційні касети;
– безпілотні та пілотуємі літаки, обладнані розпилюючими пристроями;
– переносні розпилюючі пристрої;
– диверсійний засіб.
Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань встановлюється карантин або обсервація, а також проводяться заходи по відокремленню населення, профілактичні та санітарні гігієнічні заходи, санітарна обробка особового складу, дезинфекція, дезинсекція і дератизація.
Запалювальна зброя
Запалювальна зброя (ЗЗ) включає запалювальні речовини та технічні засоби їх застосування. ЗЗ застосовується для ураження особового складу, знищення бойової техніки, майна, транспорту, підпалення будівель, споруд, посівів та лісів, створенню проходів у мінних полях.
У вигляді запалювальних засобів застосовуються суміші на основі нафтопродуктів (напалми), металізовані запалювальні суміші (пирогелі), термічні склади (порошковидні суміші окислу заліза та алюмінію), а також білий фосфор.
У вигляді засобів застосування використовують:
– авіаційні запалювальні бомби та касети, оснащені фосфором, термітним складом, напалмом;
– танкові вогнемети, що встановлюються на танках (дальність до 230 м, час вогнеметання — до 70 сек) і бронетранспортерах (дальність — до 230 м, час вогнеметання — 32 сек);
– ранцеві вогнемети, що дозволяють зробити до п`яти пострілів на відстань до 50 м;
– реактивні гранатомети багатократної дії, що дозволяють вести вогонь запалювальними гранатометами на відстань до 200 м по точечним цілям та до 730 м — по площадним.
Для захисту від ЗЗ застосовуються ЗКЗК (загальновійськовий комплексний захисний костюм), КЗС (костюм захисний сітчастий). Для підвищення захисних властивостей інженерних споруд застосовуються обмазка сумішшю глини, піску та вапна (цементу) та іншими вогнезахисними складами.
Невеликі вогнища гасять щільно накриваючи палаючі місця полою одягу, закидавши землею. Спалахнувший одяг слід швидко зняти, закидати землею чи піском. Не можна виводити запальну речовину з тіла та одягу зіскобленням.
На опалені частини тіла слід накласти пов`язку, коли в запальній речовині застосовується фосфор, то пов`язку слід підтримувати в вологому стані (краще змочувати 3-5% розчином марганцю).
Аварії на хімічно небезпечних об`єктах
Хімічні підприємства, які виготовляють, зберігають чи застосовують сильнодіючі отруйні речовини (ЗДОР), такі як хлор, аміак, фосген, синильна кислота та інші у випадках аварійних ситуацій складають небезпеку для особового складу підрозділів та частин, діючих або дислокованих поблизу об`єкту аварії, оскільки можливо утворення зон зараження як у районі аварії, так і на сліді хмари з концентраціями, що перевищують гранично допустимі. Найбільш розповсюдженими ЗДОР є хлор та аміак.
Хлор — газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом, вибухонебезпечний, важче повітря, може проникати в нижні поверхи та підвальні приміщення будівель. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру.
Зберігається та перевозиться у зрідженому стані.
Інгаляційна смертельна токсодоза — 6 мг.хв/л, уражаюча — 0,6 мг.хв/л.
Ознаки ураження: різка біль у грудях, сухий кашель, рвота, порушення координації рухів, задуха, різь в очах, сльозоточіння.
Засоби захисту: фільтруючий протигаз забезпечує захист в залежності від концентрації від декількох хвилин до декількох десятків хвилин. Застосування додаткових патронів ДП-1 (тільки при плюсових температурах) і ДП-2 збільшує захисну потужність до декількох годин.
Аміак — прозорий газ з різким задушливим запахом. Перевозиться та зберігається у зрідженому стані. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру. Має задушливу та нейронну дію, тобто уражає нервову систему. Інгаляційна смертельна токсодоза — 100 мг.хв/л, уражаюча — 15 мг.хв/л.
Ознаки ураження: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозоточіння, затруднене дихання, тошнота, порушення координації руху.
Засоби захисту: фільтруючі протигази тільки з додатковим патроном ДП-1 або ДП-2, промислові протигази марки КД, ізолюючі протигази. Тимчасово захищає ватно-марлева пов`язка змочена водою, краще 5% розчином лимонної кислоти.
Аварії на ядерних енергетичних установках
Такого типу аварії можуть мати місце внаслідок цілеспрямованого зруйнування реактора звичайною чи ядерною зброєю противника або за технологічними причинами. В першому випадку газоподібні і аерозольні радіоактивні продукти можуть бути викинуті на висоту 1,5-2 км, в другому — приблизно 200 м. В обох випадках утворюється радіоактивна хмара, яка розповсюджується над земною поверхнею і здатна визвати радіоактивне ураження особового складу, радіоактивне зараження повітря, місцевості, військової техніки, споруд і т.ін.
В порівнянні з радіоактивним зараженням при ядерному вибусі, зараження в результаті аварії ядерних установок мають слідуючі головні особливості:
Розповсюдження радіоактивної хмари здійснюється в основному, в приземному малостійкому шарі повітря, в наслідок чого виникає зонне зараження на місцевості, розміри і розташування яких прогнозувати важко. Крім того, існує загроза важкого радіоактивного ураження особового складу безпосередньо при проходженні хмари.
Викиди газоаерозольної суміші радіонуклідів можуть продовжуватися на протязі довгого часу (до декількох діб).
Спад ступеню зараження у зонах проходить значно повільніше чим при ядерному вибусі (наприклад, за 10 діб при ЯВ ступінь зараження знижується приблизно в 720 разів, а при аварії ядерних установок — тільки у 8 разів).
Зараження місцевості, об`єктів і таке інше проходить шляхом перенесення і осідання дрібнодисперсних аерозолів (0,1-2 мкм), які довгий час (до 5-10 діб) можуть знаходитись у приземному шарі в підвищеному стані і легко проникають в споруди, техніку, сорбуватися на обмундируванні, засобах захисту, інших об`єктах.
Радіаційне ураження особового складу проходить як в результаті зовнішнього опромінення, так і внутрішнього зараження, при чому особливо велика вірогідність внутрішнього зараження при проходження хмари.
Засоби захисту:
– фільтруючий протигаз, респіратор;
– герметизація приміщень і кабін бойових машин;
– боротьба з пилоутворенням;
– застосування медичних засобів захисту: таблетки йодистого калію — по одній в день (при відсутності таблеток можна приготувати йодисту настоянку — 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води), таблетки цистамина.
Прилади радіаційної і хімічної розвідки
Прилади радіаційної розвідки
Вимірювач потужності дози ИМД-21. Призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання, для видачі світового сигналу про перевищення порогового значення потужності експозиційної дози гама-випромінювання; ИМД-21 забезпечує вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання від 1 до 10000 Р/год в енергетичному діапазоні від 80 кеВ до 2,6 МеВ з виводом інформації на пульт управління.
Вимірювач забезпечує сигналізацію про перевищення встановленого порогового значення потужності експозиційної дози гама-випромінювання 1; 5; 10; 50 та 100 Р/год з виводом інформації на пульт управління.
Комплект вимірювача потужності дози ИМД-21 включає: блок детектування БДМГ-36; блок кодування БПВ-0,3, блок узгодження ВБ-110.
Робота з приладом: провести зовнішній огляд всіх блоків; встановити тумблер “сеть” блока кодування в положення “выкл”; перемикач “Порог; Р/г” встановити в положення “1”; тумблер “Табло” встановити у верхнє положення; перевірити працездатність вимірювача, для чого: встановити тумблер “сеть” у верхнє положення, при цьому на табло блока кодування повинно загорітися число “0000”; через 5 хвилин натиснути кнопку “Проверка на время 10-60 сек”. При цьому покази цифрового табло повинно бути “0013”. Для роботи випромінювача у режимі сигналізації установити тумблер “Табло” в положення “Выкл”.
При наявності сигналу про перевищення порогового значення рівня іонізуючого випромінювання (загорання індикаторної лампи “Порог”) для вимірювання потужності дози установити тумблер “Табло” в положення “Выкл”.
Звіт показів по цифровому табло проводити не раніше чим через 5 хвилин після включення вимірювача. За вимірювану величину приймати середнє значення із двох крайніх показів за 1 хвилину.
Вимірювач потужності дози (рентгенометр) — ДП-5В
Призначений для виявлення та вимірювання рівнів гама-радіації на місцевості та радіоактивного забруднення різних об`єктів.
Діапазон вимірювань приладу (від 0,05 мР/год до 200 Р/год) розбитий на шість піддіапазонів:
Від 5 до 200 Р/год — “х 200”.
Від 500 до 5000 мР/год — “х 1000”.
Від 50 до 500 мР/год — “х 100”.
Від 5 до 50 мР/год — “х 10”.
Від 0,5 до 5 мР/год — “х 1”.
Від 0,05 до 0,5 мР/год — “х 0,1”.
На піддіапазонах від 2 до 6 відлік проводиться по верхній шкалі мікроамперметру з перемноженням на коефіцієнт, відповідної данному піддіапазону.
Прилад має звукову індикацію. При допомозі головних телефонів на всіх піддіапазонах, крім першого. Максимальний час встановлення показів не перевищує 45 с.
Прилад живиться від трьох гальванічних елементів. Склад комплекту: пульт, зонд (блок детектування) з під`єднаним кабелем довжиною 1; 2 метра, головні телефони, футляр з ременями для переноски приладу, подовжувальна штанга, чохли для зонда із поліетилену — 10 шт; перехідний пристрій з кабелем, ЗМП, експлуатаційно-технічна документація і укладальний ящик.
Підготовка до роботи: витягнути прилад із укладального ящика, до блоку детектування підєднати штангу; відкрити кришку футляру, ознайомитись з розташуванням та призначенням органів управління; провести зовнішній огляд; установити ручку перемикача піддіапазонів в положення “0”; під`єднати джерело живлення; провести перевірку елементів живлення; вимкнути освітлення шкали; перевірити працездатність приладу на всіх піддіапазонах, крім першого, після перевірки на діапазоні натиснути кнопку “Сброс”; повернути екран в положення “Г”, поставити ручку перемикача в положення D. Прилад до роботи готовий; при вимірювання експозиційної дози гама-випромінювання положення екрану блоку детекторування в положенні “Г” на піддіапазонах 2-6 по шкалі 0,5 з помноженням на відповідний коефіцієнт. На піддіапазоні 1 по шкалі 0-200; при виявленні бета-випромінювання поставити екран в положення “Б”. Збільшення показів приладу на одному і тому ж піддіапазоні при порівнянні з гама-випромінюванням показує про наявність бета-випромінювання.
Вимірювач потужності дози ИМД-1Р
Призначений для ведення радіаційної розвідки місцевості та визначення ступеню забруднення особового складу, харчів, води, ВВТ радіоактивними речовинами по гама-випромінюванню і виявлення бета-випромінювання.
Тактико-технічні характеристика: прилад має два піддіапазона вимірювання: від 0,01 до 999 мР/год і від 0,01 до 999 Р/год. На першому піддіапазоні (мР/год) забезпечується спрацювання звукової сигналізації при досягненні потужності експозиційної дози 0,1 і 300 мР/год, на другому піддіапазоні (Р/год) — 0,1 і 300 Р/год.
Склад комплекту: в комплект ИМД-1Р входять вимірювальний пульт, блок детектування, блок живлення, головні телефони, тубус, джгути, подовжувальна штанга, два ремені з регулюємою довжиною, комплект ЗМП, технічний опис, формуляр та укладальний ящик.
Блок детектування має: поворотний екран з вікном, який може фіксуватися на корпусі блоку детектування в положеннях “+” та “-”, що дозволяє проводити вимірювання як сумарного бета плюс гама-випромінювання, так і тільки гама-випромінювання.
Блок живлення забезпечує роботу вимірювача від бортової мережі постійного току або акумуляторів напруги від 10 до 30 В.
Підготовка до роботи і перевірка працездатності:
– підключити живлення вимірювача;
– на вимірювальному пульті установити перемикач в положення “Проверка”;
– проконтролювати на цифровому табло висвічування числа “102” і включення переривистого звукового сигналу;
– у випадку висвічування світовим індикатором “Сменить батареи”, при живленні вимірювача від комплекту елементів, необхідно провести заміну;
– натиснути і відпустити кнопку відліку;
– проконтролювати на цифровому табло висвічування цифри “0” і відключення звукового сигналу не пізніше 120 с з блоком ИМД-1-1 або 225 с (без блока ИМД-1-1) на табло повинні бути показані відмінні від нуля значення.
Вимірювач потужності дози — сигналізатор ИМД-1С
Призначений для вимірювання в польових умовах, розсіяному денному світлі і в темноті потужності експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні енергій від 0,08 до 3 МеВ і виявлення бета-випромінювання.
ТТХ. Прилад має два піддіапазону вимірювань від 0,01 мР/год до 999 мР/год і від 0,01 Р/год до 999 Р/год.
Склад приладу: блок детектування ИМД-1-1, блок живлення ИМД-1-2, ИМД-1-6, телефон головний, шнур, штанга, пульт вимірювальний ИМД-1-3, пристрій перехідний УУМ-08С, джгути різні — 4 шт., ремінь, ящик, технічний опис, формуляр.
Блок живлення ИМД-1-6 призначений для забезпечення роботи вимірювача ИМД-1С від мережі перемінного струму з напругою 220 ±22 В і частотою 50 чи 400 Гц. Порядок перевірки та порядок роботи з приладом ИМД-1С такий самий, як з приладом ИМД-1Р.
Індикатор-сигналізатор ДП-64
Призначений для постійного радіаційного спостереження і сповіщення про радіоактивне зараження місцевості. Він працює в слідкуючому режимі і подає звуковий та світовий сигнали при досягненні рівня радіації 0,2 Р/год.
Склад приладу: пульт сигналізації, блок детектування, з`єднувальний кабель, кабель живлення, укладувальний ящик, запасні частини та приладдя, експлуатаційно-технічна документація.
Вимірювач дози ИД-1
Комплект ИД-1 призначений для вимірювання поглинутої дози гама-нейтронного випромінювання в діапазонах від 20 до 500 рад при потужності дози від 10 до 360000 рад/год і енергії гама-квантів від 0,8 до 2,2 МеВ.
Склад комплекту: 10 прямопоказуючих дозиметрів типу ИД-1 та зарядний пристрій ЗД-6, поміщені в футляр.
Саморозряд дозиметрів не перевищує 20 рад (1 поділка шкали) за 24 г і 40 рад за 150 г. Детектором іонізуючого випромінювання (ІВ) є іонізаційна камера. Під дією ІВ на заряджений дозиметр в об`ємі іонізуючої камери виникає іонізаційний струм, що зменшує потенціал камери та конденсатора.
Принцип роботи зарядного пристрою ЗД-6 засновано на використанні п`єзоелектричного ефекту і не вимагає застосування хімічних джерел струму.
Підготовка до роботи та проведення вимірювань:
– відвентити захисний наконечник дозиметра;
продолжение
--PAGE_BREAK--– повернути ручку ЗД-6 в напрямку стрілки “сброс” до упора;
– вставити дозиметр в зарядне гніздо ЗД-6;
– направити ЗД-6 дзеркалом на зовнішнє джерело світла і поворотом дзеркала досягти максимальної освітленості шкали дозиметра;
– натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, поворотом ручки зарядного пристрою у напрямку стрілки “заряд” установити зображення нитки напроти нульової поділки шкали;
– вийняти дозиметр із гнізда і перевірити розташування нитки на світлі;
– нагвинтити захисний наконечник.
Дозиметр носять в кармані одягу.
Вимірювач дози ИД-11
Призначений для індивідуального контролю опромінення осіб, що попали під дію ІВ, з метою первинної діагностики важкості радіаційного ураження.
Комплект ИД-11 складає: 1000 індивідуальних дозиметрів (детекторів), вимірювальний пристрій, градуювальний детектор, перегрузочний детектор, запасне та допоміжне майно.
ИД-11 забезпечує вимірювання поглинутої дози гама-випромінювання та змішаного гама-нейтронного випромінювання в діапазоні від 10 до 1500 рад.
Детектор акумулює (накопичує) дозу, отриману при дробному опроміненні, і зберігає накопичену дозу на протязі довгого часу (не менше 12 місяців).
Порядок роботи:
– перевірити працездатність регістратора;
– відкрити детектор і вийняти із корпуса;
– вставити детектор в вимірювальне гніздо, дослати його разом з рухомим стаканом до упору і відпустити;
– записати третій або четвертий показ, для визначення дози, необхідно відняти із виміряної дози значення дози попереднього вимірювання;
– вийняти детектор і вставити в корпус.
Прилади хімічної розвідки
Прилад ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки)
Призначений для виявлення в повітрі, на місцевості, на бойовій техніці ОР типу зарін, зоман, парів V-газів, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорциану, бі-зет, Сі-ес в повітрі.
Склад приладу: корпус з кришкою, в якому розташовані: ручний насос, паперові касети з індикаторними трубками, протидимові фільтри, насадка до насосу, захисні ковпачки, електроліхтар, корпус грілки, патрони до неї. Крім того до комплекту входить лопатка, інструкція-пам`ятка по роботі з приладом, інструкція-пам`ятка по визначенню заріну, зоману, V-газів, інструкція по експлуатації приладу.
Загальні прийоми роботи з приладом ВПХР:
а) при підготовці приладу до застосування необхідно:
– перевірити комплектацію;
– касети з індикаторними трубками (ІТ) розташувати у слідуючому порядку: зверху трубки з червоним кільцем і крапкою, потім трубки з трьома зеленими кільцями, трубки з коричневим кільцем, знизу трубки з жовтим кільцем;
– зняти з протидимових фільтрів поліетиленовий чохол;
б) темп роботи з насосом 50-60 повних качань в 1 хв;
в) вскриття ІТ:
– взяти насос в ліву руку головкою угору, а ІТ в праву руку;
– зробити надріз кінця ІТ, вставити в одне із заглиблень і обламати його, так само вскрити трубку з іншого кінця;
г) розбивати ампули індикаторних трубок потрібно слідуючим чином:
– вставити вскриту ІТ у отвір рукоятки штока насоса з тією ж маркировкою, як і на ІТ, при цьому насос тримають головкою до верху, а штир повинний ввійти в ІТ;
– легко повертаючи ІТ натиснути нею на штир ампуловскривача до тих пір, доки повністю не буде розбита ампула;
– вийняти ІТ і взявшись за її маркирований кінець, різко струсити, щоб реактив потрапив на наповнювач.
Наявність ОР в повітрі визначається по зовнішнім прикметам та за показами ІТ.
При підозрі на наявність в повітрі ОР необхідно одягнути протигаз і дослідити повітря з допомогою ІТ, що знаходяться в приладі.
Порядок роботи з ІТ вказано в інструкціях до приладу та на касетах з ІТ.
Газовидільник напівавтоматичний ПГО-11
Призначений для періодичного контролю зараження повітря, місцевості, бойової техніки, обмундирування та спорядження отруйними речовинами з допомогою ІТ. ПГО-11 дає можливість виділяти отруйну речовину повітря, в пробах ґрунту, в пробах взятих з поверхні озброєння, військової техніки, спорядження та зразків обмундирування, чи безпосередньо над різними поверхнями. Прилад може застосовуватися для проведення хімічної розвідки, як з борту розвідувальних хімічних машин та автомобільних хімічних лабораторіях, так і автономно.
ТТХ: (індикаційні показники приладу визначаються індикаційними показниками індикаторних трубок, що входять в комплект приладу)
– час визначення ОР, (с) в повітрі — 15-300; в пробах — 135-420;
– кількість одночасно працюючих індикаторних трубок (шт.) — 2;
– час підготовки до роботи враховує час виходу на робочий режим, (хв.) – не більше 10;
– час механізованої обробки індикаторних трубок, (с) — не більше 30;
– витрата повітря через індикаторну трубку (л/хв.) — 2 ± 0,3.
Склад виробу: блок виносний; зарядно-живильний пристрій; комплект запасних частин; комплект забезпечення; повітропровод, комплект монтажних кабелів.
Принцип роботи заключається в просочуванні через індикаторну трубку певного об`єму аналізуємого повітря. При наявності ОР в аналізуємому повітрі проходить зміна окрасу наповнювача. По інтенсивності окрасу роблять висновок про концентрацію ОР.
Підготовка до роботи:
– вийняти виносний блок та комплект забезпечення із упаковочного ящика;
– відкрити кришку виносного блока і перевірити його;
– відкинути газовидільник до упора, переставити його з нижніх штирів на верхні;
– закріпити протидимний фільтр у насадці і навернути насадку на горловину нагрівника проб;
– встановити перемикач “Время” на газовидільнику у положення “Выкл”, а перемикач “Насос” у верхнє положення, “Нагр.” — у верхнє, а защіпку на затворі газовидільника — у положення “Закр.”;
– підключити прилад до джерела живлення.
Порядок роботи: робота виконується одним оператором. Роботу з газовидільником можно проводити, коли він знаходиться поза виносним блоком, у складі виносного блоку та на борту машини.
Порядок роботи з один і той же для всіх варіантів його використання і викладений коротко у пам`ятці на відкидній кришці виносного блоку.
Прилад ГО-27 ПРХР (прилад радіаційної та хімічної розвідки)
Призначений для:
– використання на бронєоб`єктаз з метою безперервного контролю, виявлення, сигналізацію та управління виконавчими механізмами засобів захисту;
– при потужному гама-випромінюванні;
– при гама-випромінювані радіоактивно-зараженої місцевості із вимірюванням потужності експозиційної дози гама-випромінювання;
– при з`явлення в повітрі парів ОР.
Техничні данні
Виріб забезпечує автоматичну сигналізацію (світову та звукову):
а) при наявності потужного потоку гама-випромінювання ядерного вибуху, що створює у місці розташування об`єкта потужність експозиційної дози установленого порогу та вище. Час спрацювання — 0,1 с;
б) при дії гама-випромінюванні радіоактивно-забрудненої місцевості, що створює в місті розташування об`єкту потужність експозиційної дози 0,05 Р/год та вище. Час спрацювання не перевищує 10 с;
в) при з`явленні у повітрі поза об`єктом парів ОР (типу зарін) у концентраціях установленого порогу та вище. Час спрацювання сигналізації при визначенні концентрації не перевищує 40 с.
Виріб у місці розміщення забезпечує вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання у границях 0,2-150 Р/год. Діапазон розбито на два піддіапазону: 1 піддіапазон — 0,2-5 Р/год; 2 піддіапазон — 5-150 Р/год.
У виробі передбачена можливість електричних перевірок функціювання як газосигналізатора окремо так і у складі з відповідними виконавчими механізмами засобів захисту екіпажу.
Склад виробу: вимірювальний пульт, датчик, блок живлення, циклон, кабелі 1, 2, 3.
Принцип роботи радіаційної частини вироби грунтується на вимірюванні іонізаційного току, що виникає при дії гама-випромінювання на детектори. У рентген-метрі і схемі “Р” в якості детектора використовуються газорозрядні лічильники. У схемі “А” — іонізаційна камера.
Циклон і трубки призначені для забезпечення забору повітря із навколишньої атмосфери, очистки його від пилу, підогріву, подачі у вироб для аналізу та викиду у навколишньо атмосферу після проходження його у виробі.
Підготовка до роботи та перевірка працездатності:
а) ручку перемикача “Род работ” поставити в положення “Уст. нуля” і ввинтити її у гніздо, замінити кадр ПДФ, включити датчик, відрегулювати витрату повітря, перевірити працездатність схем підогріву трубки і циклону;
б) послідовно натиснути кнопку “Контроль ОРА”, установлюючи ручку перемикача “Род работ” у положення “Р” та “А”, сигнальні лампи загораються повним накалом; установити ручкою “Уст.нуля” стрілку мікроамперметра на поділку окрашеного сектора шкали;
в) установити в положення “О” ручку перемикача “Род работ”, натиснути кнопку “Контроль ОРА”. Закрутити заглушку кнопки “Контроль ОРА”;
г) установити ручку трьохходового крана у положення “РОБОТА” (вертикально), загвинтити заглушку патрона з селікагелєм; відрегулювати витрату повітря;
д) ручку перемикача “Рот работ” поставити у положення “О”, ручку перемикача “Команди” — у положення “ОРА”. При роботі приладу постійно контролювати витрату повітря та положення стрілки мікроамперметра.
Газосигналізатор ГСА-1
Є загальновійськвим приладом для визначення у повітрі парів фосфорорганічних отруйних речовин (ФОР) типу зарін, зоман, V-гази та видачі при цьому світового та звукового сигналів оповіщення.
Виготовляться в переносному та бортовому варіантах, обслуговується одним оператором.
Тактико-технічні характеристики: поріг виявлення, (мг/л) — на першому діапазоні — 5·10-5; на другому діапазоні 1·10-4. Час підготовки до роботи, (хв.) — не більше 5; час безперервної роботи, (годин) — не більше:
– у переносному варіанті живлення від елементів А-243 — 2;
– в бортовому варіанті — 24.
Склад приладу: сигналізатор, джерело живлення (ДЖ): перетворювач напруження бортової мережі ПНБС, пристрій кріпильний, комплект ЗІП, кабель № 1, кабель № 2, кабель № 3. Робота приладу грунтується на іонізаційному принципі, що полягає в тому, що при з`явленні у повітрі парів ФОР проходить зміна повного струму в іонізаційному перетворювачі, пов`язана з впливом молекул ФОР на рухомість іонів, які утворюються під дією альфа-частинок джерел іонізації.
При пороговій концентрації парів зміна іонного струму досягає величини, при якій спрацьовує пороговий пристрій, вмикаючи сигнал “Опасно” (лампа жовтого кольору). Звуковий сигнал оповіщення.
Порядок роботи:
1) прилад підготовлений до роботи працює в автоматичному режимі. Загорання лампи “Опасно” та видача звукового сигналу оповіщення означає з`явлення у повітрі парів ФОР;
2) в залежності від поставленої задачі та умов роботи тумблер “ПОРОГ” установити в положення “1” або “2”. При роботі в умовах сильної забрудненості повітря вихлопними газами дизельних двигунів або димами тумблер “ПОРОГ” установити в положення “2”. Робота на відстані меньше 20 м від джерела вихлопних газів дизельних двигунів недопустима із-за можливого неточного спрацювання та видачи сигналів оповіщення;
3) в процесі роботи приладу не рідше одного разу в дві години перевірити працездатність по електричним ланцюгам і не рідше одного разу на добу по індикаційному ефекту з допомогою імітаційного пристрою;
4) під час роботи приладу не допускається попадання сторонніх предметів під колпак електродів.
Технічні засоби спеціальної обробки Автомобільний комплект для спеціальної обробки ДК-4 (ДК-4К, ДК-4Б, ДК-4У, ДК-4Д)
Призначений для повної дегазації, дезактивації, дезінфекції автомашин, автопоїздів, спеціальних колісних шасі та бронетранспортерів (з кабрюраторними двигунами).
У склад комплекту входять: гозожидкісний прилад (ежектор, брандспойт з подовженням та щіткою, рідинний та газорідинний рукава, газозабірний пристрій, порошок СФ-2У, комплект ЗІП, металевий ящик (або сумка) для укладки та транспортування комплекту.
Час разгортання комплекту — 3-4 хв., маса — 38 кг. Комплект може бути використаний для часткової дегазації озброєння та військової техніки.
ДК-4К застосовується для карбюраторних двигунів.
ДК-4Б — для бронетанкової техніки.
ДК-4У — для УРАЛ-375.
ДК-4Д — для дизельної техніки.
Індивідуальний комплект для спеціальної обробки ИДК-1
Призначений для повної дегазації, дезактивації і дезінфекції автотракторної техніки.
До складу комплекту входять: брандспойт з розпилювачем та щіткою, ежекторна насадка, спеціальна кришка з рукавом та фільтром, повітряний та рідинний гумові рукава, скрибок, комплект ЗІП, хомут, укладочна сумка. Резервуаром для дегазуючих, дезактивуючих розчинів служить 20 літрова каністра, що входить до комплекту машини.
Час розгортання комплекту — 3-5 хв. Маса комплекту — 5 кг. Комплект може бути використаний для часткової дегазації озброєння та військової техніки.
Комплект санітарної обробки (КСО)
Призначений для повної санітарної обробки особового складу в теплий час року та часткової санітарної обробки в холодний час року. Комплект працює ід автомашин.
До складу приладу входять: теплообмінник, патрубок газовідбірного пристрою, руав для підогріву води, намет палатки, душові насадки, каркас палатки, костиль, бідон, хомут жорсткості, перехідник для під`єднання сифону до бочки, перехідник, заглушка з клапаном, сифон, рукав газовий, рукав для холодної води. Дія комплекту грунтується на використанні тепла та кінетичної енергії відпрацьованих газів двигунів автомашин, обладнаних газовідбірним пристроєм. Відпрацьовані гази двигуна через газовідбирник потрапляють в теплообмінник. Частина газів із теплообмінника потрапляє у ємність з водою і створює в ній тиск. Вода із ємності під тиском виштовхується в теплообмінник, нагрівається до температури 38-42°С і подається на душові сітки.
Комплект дегазації зброї та обмундирування ИДПС-69
Складається із 10 пакетів для дегазації стрілкової зброї (ИДП-1) та 10 пакетів для дегазації обмундирування (ДПС-1).
Індивідуальний дегазаційний пакет ИДП-1 — призначений для дегазації стрілкової зброї. Складається із металевого балону та кришки із полімерного матеріалу. Рецептура в балоні герметизована металевою мембраною. На корпус балона надіта металева щітка для розтерання рецептури. В центрі щітки є отвір, у який встановлено пробійник для відкриття мембрани балону та вилива рецептури. Час приведення пакету в дію — 5-10 с.
Для обробки автомата (карабіна, гранатомета) з ремнем використовується один пакет; ручного кулемета з магазином та ремнем — два пакета. Час обробки одним пакетом — 4-5 хв.
ДПС-1 — дегазаційний пакет силікагелевий — призначений для дегазації обмундирування. Він являє собою укупорку із водовідштовхувальної плівки з привареною в середині неї тканинної діафрагмою. В укупорці є нитка для вскриття та пам`ятка по користуванню пакетом. Час вскриття пакету — 10-20 с; час обробки комплекту обмундирування — 10-15 хв.
Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу та ізолюючі дихальні апарати
Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу
Протигаз складається із лицевої частини і фільтруюче-поглинальної системи (ФПС), які з`єднані між собою безпосередньо або з допомогою з`єднувальної трубки.
В комплект протигазу входить сумка та незапотіваючі плівки, а також, в залежності від типу протигазу, можуть входити мембрани переговорного пристрою, трикотажний гідрофобний чохол, накладні утеплювальні манжети, водовідштовхувальний мішок, кришка фляги з клапаном та бирка.
Очистка повітря від аерозолей здійснюється проти-аерозольним фільтром, а від пару — поглинальним шаром вугля — каталізатора.
Протигаз ПМГ: застосована фільтруюче-поглинальна коробка (ФПК) ЕО-18К, що має форму циліндра висотою 9 см та діаметром 10,8 см. Шолом-маска має вирізи в шоломовій частині та шийну тясьму для фіксації шолом-маски на голові. Для забезпечення зручності роботи різних фахівців лицьові частини ШМГ випускають з лівостороннім (90%) та правостороннім (10%) розташуванням вузла з`єднання ФПК.
Протигаз ПМГ-2: застосована ФПК ЕО-62К має форму циліндра висотою 8 см та діаметром 11,2 см, а також шолом-маска ШМ-66 МУ (в лицевій частині зроблені навскрізні вирізи для вухових раковин, що забезпечує нормальне прослуховування), а також шолом-маскою ШМ-62. Вузол з`єднання, у даних шолом-масках та протигаз даного типу, для під`єднання ФПК розташовується у нижній частині шолом-маски.
продолжение
--PAGE_BREAK--Респіратор Р-2: призначений для захисту органів дихання від радіоактивного та грунтового пилу. Принцип дії фільтруючого респіратора оснований на тому, що органи дихання ізолюються від навколишнього середовища напів-маскою, а вдихаєме повітря очищується від аерозолей в пакеті фільтруючих матеріалів. Респітатор не збагачує вдихаєме повітря киснем, тому його можна застосовувати у атмосфері, що містить не менше 17% кисню (по об`єму). Респіратор не захищає від токсичних газів та парів.
Захисні властивості респіратора Р-2 зумовлюються величиною сумарного коефіцієнта проникненості РП в підмасочний простір по полосі обтирації, через клапан видоха та фільтруючу напівмаску.
Ізолюючі дихальні апарати (ИДА)
Ізолюючий дихальний апарат складається із лицової частини, регенеративного патрона, дихального мішка та клапана надлишкового тиску. До комплекту ИДА входять: сумка, незапотіваючі плівки, мішок для збереження зібраного апарата та формуляр з паспортом. В залежності від типу апарата до його комплекту можуть входити: жорсткий каркас для дихального мішка; накладні утеплювальні манжети: мембрани переговорного пристрою; пристрій для додаткової подачі кисню, нагрудник, чохол.
Процес роботи ИДА заключається в отриманні необхідного для дихання кисню, а також для поглинання вмістимих в видихаємому повітрі діоксиду вуглецю та парів води.
ИДА призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від любої шкідливої домішки в повітрі і незалежно від її концентрації, при виконанні роботи в умовах недостатності або відсутності кисню, а також при наявності шкідливих домішок, незатримуємих фільтруючими протигазами.
Принцип дії ИДА грунтується на ізоляції органів дихання, очисці видихаємого повітря від діоксиду вуглецю та води і збагаченні його киснем без обміну з навколишнім середовищем.
Існують ізолюючі дихальні апарати: ИП-4, ИП-4м, ИП-5, що відрізняються один від одного типами шолом-маски, а також регенеративними патронами.
При користуванні ИДА:
– витягнути пробку із патрубка лицевої частини і вкласти її в сумку;
– зняти головний убір;
– зробити глибокий вдох і одягнути лицеву частину так, щоб не було складок та перекосів, а окулярний вузол знаходився напроти очей;
– зробити видих і привести в дію пусковий пристрій, для чого витягнути запобіжну чеку і ввернути гвинт до відказу по ходу часової стрілки;
– переконатися у спрацювання пускового брикета;
– одягти головний убір;
– закрити кришку сумки і застебнути на кнопки.
Засоби індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу
ЗКЗК — загальновійськовий комплексний захисний костюм
Призначений для захисту шкіряних покровів особового складу ЗС України від:
– ОР (отруйних речовин);
– СВЯВ (світлового випромінювання ядерного вибуху);
– РП (радіоактивного пилу);
– БА (бактеріологічних аерозолей).
Захист шкіряних покровів від ОР костюмом ЗКЗК забезпечується знешкодженням парів ОР промащенням захисної білизни, багатошаровістю та герметичністю конструкції костюму. Захист шкіряних покровів від прямого впливу СВЯВ забезпечується їх покриттям вогнезахисною пропиткою тканини куртки, брюк і головного убору, багатошарового костюму зазорами між шарами матеріалів.
Захист від РП та БА забезпечується будовою тканини, багатошаровістю та герметичністю конструкції захисних костюмів.
ЗКЗК складає: пілотка з козирком, куртка, брюки, підшоломник, захисна сорочка, захисні кальсони. Костюм ЗКЗК в залежності від умов боєвої обстановки може бути у положенні “похідне”, “наготові” та “бойове” (“атом”, або “гази”).
ЗКЗК одягається у слідуючому порядку: одягнути та застебнути натільну білизну (кальсони та сорочку); одягнути захисні кальсони, застебнути застібку та зав`язати тесьму; одягнути не застібаючи брюки; навернути портки та одягнути чоботи; одягнути захисну сорочку, заправити її в брюки; застебнути захисну сорочку та брюки; одягнути та застебнути брючний ремінь: одягнути куртку; одягнути польові спорядження чи поясний ремінь.
Засоби індивідуального захисту шкіри ізолюючого типу
ЗЗК — загальновійськовий захисний костюм
ЗЗК спільна з фільтруючими ЗІЗШ призначені для захисту шкіряних покровів особового складу від ОР, РП, БА, а також для зниження зараження обмундирування, спорядження, взуття та індивідуальної зброї. ЗЗК є засобом захисту періодичного носіння.
В комплект ЗЗК входить: захисний плащ ОП-1м (плащ, чохол для плаща, утримувачи плаща (2 шт.), шпеньки (19 шт.), закріпки (4 шт.), захисні панчохи (панчохи — 1 пара, шпеньки — 6 шт.), тясьма (2 шт.), а також в ЗЗК використовуються захисні перчатки 2-х видів: літні БЛ-1м та зимові БЗ-1м). Літні — п`ятипалі, зимові — двохпалі.
ЗЗК використовують в положеннях: “похідне”, “наготові” та “бойове”.
Підбирання плащів проводять за ростом військовослужбовця:
І ріст — до 166 см, ІІ ріст — від 166 до 172 см, ІІІ ріст — від 172 до 178 см, ІV рост — 178см та вище.
Підбір панчох проводять за розміром взуття: І ріст — взуття до 40 розміру, ІІ ріст — від 40 до 42 розміру, ІІІ ріст — 43 та більше.
Л-1 — костюм захисний легкий
Призначений для захисту шкіряного покрову особового складу та запобігання потраплення на обмундирування та взуття забруднення ОР, РП, БА. Л-1 є засобом захисту періодичного носіння.
Л-1 складається: куртка з капюшоном та головним хлястиком; сумка; брюки (що включають боти, хлястики, промежний хлястик, бретелей, виконаних монолітно), перчатки.
Костюм Л-1 використовують разом з ЗКЗС.
Костюм Л-1 використовують у трьох положеннях: “похідне”, “наготові” та “бойове”.
Підбір костюмів Л-1 проводять за ростом військовослужбовця: І ріст — до 166 см, ІІ ріст — від 166 до 172 см, ІІІ ріст — 172 см та вище.
КЗС — костюм захисний сітчатий
Призначений для захисту тіла та обмундирування особового складу від світлового випромінювання.
Склад: куртка та брюки, промащені вогнезахисним складом.
Витримує світловий імпульс 11 кал/см2.
Спеціальна обробка
Вона включає свнітарну обробку особового склада, дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію озброєння, техніки, обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту.
Спеціальна обробка ділеться на:
часткову — що включає часткову санітарну обробку особового складу, часткову дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію озброєння та техніки. Організує її командир підрозділу без зупинки виконання бойових задач. Здійснюється особовим складом з використанням табельних та підручних засобів;
повну — що включає повну санітарну обробку особового складу та повну дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію ОВТ, обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після виконання бойової задачі з розпорядження старших начальників як у районах розташування, так і на пунктах спеціальної обробки, що розгортаються підрозділами хімічних військ.
Санітарна обробка заключається в видаленні з особового складу радіоактивних речовин, знешкодженні та виведенні отруйних речовин та біологічних засобів.
Дезактивація: виведення радіоактивних речовин із зараженої поверхні до допустимих величин зараження, нешкідливих для людини.
Дегазація: знешкодження заражених об`єктів шляхом зруйнування (нейтралізації) або виведення отруйних речовин. Дегазація може здійснюватися хімічним, фізико-хімічним або механічним шляхом.
Дезінфекція: знищення хвороботворних мікробів та зруйнування токсинів на об`єктах, що підлягли зараженню. Здійснюється хімічним, фізичним або біологічним методом.
Дезактивуючі розчини
1. Вода.
2. Розчинники — 0,075 та 0,15% водні розчини на основі порошку СФ-2У.
Дегазуючі розчини
Дегазуючий розчин № 1 — для дегазації ОР: іприт, VХ (2% розчин ДТ-2 в дихлоретані).
Дегазуючий розчин № 2 — для дегазації ОР: зарін, зоман.
2-ащ (2% їдкого натру, 5% моноетаноламіна в 20% аміачної води).
2-бщ (10% їдкого натру та 25% моноетаноламіна у воді).
1-1,5% водна суспензія ДТС-ГК для дегазації ОР: VХ, іпріт, зарін, зоман при температурі +5° та вище.
РД, РДА, РД-2 для дегазації ОР: VХ, іпріт, зарін (хлорбензол, керосін, етилцеллозоль).
Допустимі норми забрудненості РР обробляємих поверхонь
– відкриті участки тіла — 50 мрад/год.;
– обмундирування — 50 мрад/год.;
– протигаз — 50 мрад/год;
– ЗЗК — 50 мрад/год.;
– військова техніка не броньована — 200 мрад/год.;
– військова техніка броньована — 400 мрад/год.
Мета та заходи захисту від ЗМУ
Мета захисту військ від ЗМУ — максимальне послаблення впливу на них Я, Х, Б зброї ворога, збереження їх боєздатності та забезпечення виконання поставлених їм задач.
Захист військ організується своєчасно та проводиться безперервно з урахунком постійної готовності до бойових дій в умовах застосування ворогом зброї масового ураження.
Мета ЗЗМУ досягається рішенням задач по створенню умов, забезпечуючих зниження втрат о/с, озброєння, техніки та матеріальних засобів. Ці умови створюються за рахунок своєчасного та якісного здійснення слідуючих основних заходів:
– роззосереджуванням (зміною районів розташування) військ та матеріальних засобів;
– інженерним обладнанням районів розміщення військ;
– використанням захисних і маскуючих якостей місцевості;
– попередженням військ при безпосередній загрозі і початку застосування ЗМУ, та оповіщенням про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження;
– виявленням наслідків застосування ворогом ЗМУ;
– забезпеченням безпеки і захисту військ при діях в районах зруйнування, затопленнь, пожеж та районах зараження;
– санітарно-гігієнічними, спеціальними, профілактичними та протиепідемічними заходами;
– ліквідацією наслідків застосування ворогом ЗМУ.
Роззосередження військ
Роззосередження військ та періодична зміна районів їх розміщення здійснюється з цілью максимально зменшити втрати військ, а також обважчити противнику знаходження та вибір об`єктів для поразки ядерною, хімічною та біологічною зброєю.
Порядок та ступінь роззосередження установлюються командиром в залежності від задачі, яку необхідно виконати, захисних та маскуючих властивостей місцевості, можливостей та її інженерному обладнанню, з урахуванням захисних властивостей озброєння та військової техніки.
При роззосередженні необхідно дотримуватись слідуючих вимог:
роззосередження не повинно погано впливати на можливості підрозділів виконувати поставлену задачу, поважчувати управління підрозділами, взаємодію та формування бойового порядку.
Критерій та межа роззосередження військ установлюються в залежності від комбінованної дії на особовий склад уражаючих факторів ядерної зброї. Найважливішими критеріями тут являються:
тип ядерних боєприпасів, застосування яких з боку ворога найбільш ймовірно (в наступі, обороні об`єктів, розміщених поблизу лінії бойових дій ЯЗ — потужністю 1-2 тис.т, по другим ешелонам частин і об`єктам військового тилу ядерні боєприпаси потужністю 10-50 тис.т, по найбільш глибоким об`єктам боєприпасами й великою потужністю).
Формула для визначення небезпечної відстані від ЯВ до об`єкту:
, де
- ймовірна небезпечна відстань, км;
- небезпечна відстань від вибуху боєприпасу заданої потужності, який противник може застосувати по об`єкту;
E- ймовірність відхилення ядерного засобу противника від можливоі точки прицілювання.
Зменшення площі комплексного ураження особового складу на різній місцевості
Тип місцевості
Коефіцієнт зменшення Ку
місцевість без лісу
лісова місцевість
Рівнина
1
0,8-0,7
Холмиста
0,9
0,7
Гірська
0,8-0,2
0,6-0,3
Лісні масиви, зворотні схили висот, яри, кар`єри захищають від хімічної зброї, але разом з тим у них створюються зони застою парів ядовитих речовин. Стійкість ядовитих речовин у лісі більша ніж на відкритій місцевості в 10 разів. Ліси, кущі, балки, зворотні схили висот мають добрі маскувальні властивості.
Захисні властивості фортифікаційних споруд
Споруди
Коефіцієнт послаблення
УВ
СИ
ЛР
Одиночний окоп для стрільби стоя
1,5
2
2,5
10
Щіль для відділення
1,5
2
5
20
Щіль перекрита
2,5
—
30-40
40
Бліндаж
5-6
—
400
400
Сховище танкового типу
7-8
—
2000
1000
Кратність послаблення іонізуючих випромінювань військовой техніки, не маючих протирадіаційних екранів
Вид проникаючої радіації
Вид радіаційного
випромінювання
В/т
нейтронне
гама-
сумарне
зараженої
випромінювання
випромінювання
випромінювання
місцевості
Танк
3,3
10
4
10
БТР
1,5
15
1,5
4
Автомобіль
1
1
1
1,5-2
Попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ
Попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ здійснюють штаби на основі розвідувальних даних про підвезення противником ядерних, хімічних боєприпасів на аеродроми, в позиційні райони ракетних військ, про викладку їх на вогневих позиціях, про зосередження авіаціі, пускових установок ракет артилерії в певних районах, про удосконалення заходів захисту своїх військ, про діяльність його штабів по організації застосування ЗМУ, про виявлення масового взльоту авіації і пуску ракет противника і інших даних.
Для попередження встановлюються певні сигнали, віддаються окремі розпорядження. Після отримання сигналу про загрозу ядерного нападу командири зобов`язані прийняти заходи до строгого дотримання установлених районів розташування підрозділів, максимальному використанню захисних властивостей місцевості, озброєння і військової техніки.
Повідомлення про РХБ зараження
Повідомлення про РХБ зараження організується для негайного прийняття заходів захисту і здійснюється, коли характер небезпеки відомий і порядок дій військ по сигналам завчасно визначений. Сигнал передається тільки тим військам, які можуть опинитися в зоні впливу хмари забрудненого повітря на всю глибину його поширення. Повідомлення здійснюється централізовано і автономно.
Сигнали повідомлення:
— радіаційна небезпека;
— хімічна тривога.
Забезпечення безпеки та захисту о/с при дії у районах зруйнувань, пожеж, зараження
Забезпечення безпеки та захисту о/с при дії у районах зруйнувань, пожеж і в зонах зараження досягається вибором найбільш цілісообрвзних дій о/с у районах зруйнувань, пожеж, потопів в зонах зараження, вмілим використанням засобів УЗ і об`єктів колективного захисту, захисних властивостей техніки і споруд, протирадіаційних препаратів, антибіотиків, проведення спеціальної обробки.
На зараженої місцевості знаходять:
- коефіцієнт радіаційного захисту;
- кількість змін;
- коефіцієнт послаблення радіації в місцях роботи та відпочинку;
- час, витрачений на перехід від місць відпоцінку к місцям роботи і обратно, чи час, витрачений на виконання робіт поза схованок в течії одного циклу роботи;
- довготривалість одного циклу роботи.
Забезпечення безпеки і захисту о/с під час дій в зонах руйнувань, завалів, пожеж, затоплень, заражень
Забезпечення безпеки і захисту о/с під час дій в зонах руйнувань, завалів, пожеж, затоплень, заражень досягається виконанням слідуючих міроприємств:
– безперервним веденням РХБ розвідки;
– своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального, колективного захисту;
– захисних властивостей озброєння, військової техніки, місцевості, протирадіаційних препаратів, антидотів, засобів екстреної медичної допомоги, інженерних споруд;
продолжение
--PAGE_BREAK--– вибором найбільш вигідних засобів подолання зон зараження, пожеж, завалів і затоплень;
– суровим встановленням правил поведінки о/с на зараженій місцевості.
Подолання зон (районів) зараження
Способи подолання підрозділами зон зараження залежать від виду і степені зараження місцевості і характера виконуємої задачі.
Основними засобами подолання зон радіоактивного зараження є рух крізь зону з ходу не очікуючи спаду рівня радіації і рух через зону після спаду високих рівней радіації.
Подолання зони радіоактивного ураження можно і змішуючи вказані засоби. Зони радіоактивного зараження долають по маршрутам, забезпечуючих найменше облучення о/с. Подолання зони ураження після спада рівня радіації проводять в умовах, коли очікування не веде до зрива виконання поставленої задачі, передові загони і окремі підрозділи можуть перекидуватися через зону на вертольотах і літаках.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ в підрозділах і на об`єктах тила проводиться в цілях відновлення боєздатності і включає: розвідку вогнищ ураження; аварійно-рятувальні і лікувально-експлуатаційні міроприємства; локалізацію і гасіння пожеж; відновлення фортифікаційних споруд і шляхів для маневра військ; проведення ізоляційно-обмежувальних міроприємств в вогнищах біологічного зараження, дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію матеріальних засобів, місцевості, доріг і споруд.
Заходи по ліквідації наслідків застосування ЗМУ слідує здійснювати як правило не перестаючи виконувати бойових завдань силами і засобами підрозділів за допомогою спеціальних військ і служб.
Мета та задачі забезпечення РХБ захисту
Мета забезпечення РХБ захисту військ:
створення необхідних умов для виконання підрозділами та частинами поставлених задач в умовах зруйнування радиаційно-хімічних об`єктів, застосування противником ЗМУ;
аерозольна протидія технічним засобам розвідки противника та маскування військ та об`єктів аерозолями;
ураження противника запалювальної зброї.
Задачі:
Виявлення, оцінка масштабів та наслідків зруйнуваннь радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та застосування противником ЗМУ.
Ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та застосування противником ЗМУ.
Аерозольна протидія механічним системам розвідки та ураження противника.
Ураження противника запалювальною зброєю.
Заходи РХБ захисту, які забезпечують виконання даних задач.
Задача виконується:
– веденням РХБ розвідки;
– проведенням радиаційного, хімічного контролю;
– збір та обробка інформації про параметри ЯР, РХЗ.
Задача виконується:
– проведенням спеціальної обробки військ, знеособленого озброєння, військової техніки, матеріальних засобів;
– дегазацією, дезінфекцією участків місцевості, доріг, споруд, пилоподавління на них;
– забезпечення безпеки військ по РР, БЗ та інших пожежних речовин.
Задача виконується за рахунок:
– осліплення противника аерозолями;
– маскування військ та об`єктів аєрозолями;
– маскування об`єктів радіопоглинаючіми пінами та покриттями.
Задача досягається:
– безпосереднім застосуванням запалювальної зброї по живій силі, техниці, фортифікаційним спорудам;
– створення пожеж у ройонах розташування противника.
Планування задач забезпечення РХБ захисту частин здійснює начальник служби РХБ захисту, командир та штаб підрозділу, командир роти, взводу. У частині начальник складає план забезпеченя РХБ захисту у підрозділах. План та вказівки відроблюються на карті. До плану створюється пояснююча записка. На карті вказується бойовий порядок, задача забезпечення сил та засобів для їх виконання.
У поставленій записці розписуються задачи та заходи забезпечення РХБ захисту, сили та засоби, строки та порядок їх виконання.
Організація та порядок виконання заходів забезпечення РХБ захисту підрозділів, частин.
Радіаційна, хімічна, неспецифічна біологична розвідка (РХБР)
РХБР організується та проводиться з метою своєчасного забезпеченя командирів штабів даними про РХБ обстановку.
РХБР ведеться безперервно силами штатних та позаштатних хімічних розвідувальних дозорів (ХРД), хімічних спостережуваючих постів (ХСП), хімічними спостережувачами.
Штатні ХРД, ХСП складають відділення радіаційної, хімічної розвідки військ, підрозділів РХБ захисту. Позащтатні ХРД, ХСП складають з спеціально підготовленого особового складу, оснашених приладами РХБР, екіпажів гелікоптерів, машин, установлених приладами РХБР.
У підрозділах типу “взвод” радіаційне, хімічне спостереження кладеться на спеціально підготовлених спостерігачів.
Розрізняють два способи ведення РХР:
1. Ведення радіаційного, хімічного спостереження.
2. Ведення безпосередньо РХР.
1. Спосіб виконується ХСП.
2. Спосіб виконується ХРД.
Штатний та позаштатний ХСП повинні мати хорошій обзір та маскування. Спостереження ведеться з машини, у окопі, у траншеї у ході сполучення.
Основними задачами ХСП є:
– ведення РХБ спостерігання, метеорологічного спостерігання;
– оповіщення військ про РХБ зараження;
– позначення кордонів участків зараження;
– контроль зв зміненням рівней радіації на місцевості та зараження повітря ОР;
– взяття проб повітря, води, грунту, рослинності та отправка їх у лабораторії.
Для ведення спостереження, як правило, отривають окоп для стрільби стоя.
На бруствері окопу розгортають метеоокомплект МК-3, який дозволяє визначати напрямок та швидкість повітря, температуру повітря та грунту. Для визначення міцності доз УВ мається прилад УМД-1 р(с), ДП-5, зараженість повітря ОР визначається за допомогою приладів ПГО-М, ВПХР. Біологічне зараження визначається за зовнішними признаками. Пост має документацію (журнал РХС), секундомер, планшет, компас, димові гранати, схему ориєнтирів, журнал метеорологічного спостерігання, комплект знаків обгороджування, комплект відбору проб.
У складі посту 2 спостерігача. Задачу пост получає від командиру підрозділу. Черговий спостерігач получає задачу від старшого посту. При спалахі ЯВ черговий спостерігач подає сигнал “повітря”, визначає азимут напрямку на ЯВ, час, вмикає секундомер та подає на дно окопу, після проходження повітряної ударної хвилі вимикає секундомер та визначає по часу прихода повітряної ударної хвилі відстань до ЯВ, V = 330 м/с і вмикає прилад ДП-5 (ИМД-1) та визначає міцність дози. Результати спостереженка доповідає старшому посту.
ЯВ — q, Ам= 350°, міцність дози ІВ, напрямок руху радіоактивного облака.
При виявленні розкрившихся у повітрі ракет, польоті авіації, артилерійському обстрілі, та при виявленні характеричних прикмет застосування ОР подає команду (сигнал) “хімічна тривога”, вмикає прилад хімічної розвідки, визначає тип, групу ОР. Результати доповідає старшому посту.
При безпосередноьї загрози та обнаруженні радіоактивного зараження рівень радіації 0,5 Р/г та вищє спостерігач доповідає старшому посту та по його команді подає сигнал “радіаційна небезпека”.
ХДР визначає кордони участків зараження, шляхи їх обходу ИИ подолання та встановлює знаки огородження. Позаштатний ХРД призначається у складі старшого, 1-2 розвідників та водія. Дозор забезпечується автомобілєм, радіостанцією, приладами РХР, знаками огородження пристосованими для отбору грунту та води, схемами маршрутів розвідки, бланками повідомлень, переговорною таблицею (таблицею сигналів).
Приведення у готовність дозору здійснюється за вказівкою командиру підрозділу. ХРД ведуть розвідку на машині та пішки, самостійно або у складі колони. Знаки огородження виставляються на обочині дороги на відстані 50 м від границі зараженого участку (при хімічному зараженні), а при радіоактивному зараженні й внутрішнього.
При розвідці маршрутів у складі колони підрозділу чи у складі рекогносцеровочної групи ХРД діє в заданому місці чи попереду на відстані 4,5 км, підтримує зв`язок з командиром рекогносцеровочної групи чи командиром підрозділу. При розвідці запасної позиції, району розмежування, нового району ХРД об`їзджає увесь район.
По залишенні розвідки подається подробна схема маршруту чи району розвідки. Швидкість ведення наземної розвідки радіаційного ЯВ — 30-40 км/г, а АЕС — 10-15 км/г, хімічної ЦСОР — 8-12 км/г, СОР — 10-15 км/ч.
Воздушна радіаційна розвідка ведеться на вертольотах ИИ-8 зі швидкістю 100-200 км/г на висоті 50-100 м, довжиною 400-500 км.
Радіаційний та хімічний контроль Контроль опромінювання
Організація контролю опромінювання о/с у підрозділі предбачає: розподіл військових вимірювань дози, визначення порядку видачі військових та індивідуальних вимірювань дози о/с; визначення порядку перезарядки, сняття показів вимірювань дози та обліку доз опромінювання, визначення порядку збору даних та подання повідомлень про боєздатність о/с у радіаційному відношенні; підготовку необхідної документації.
Порядок та строки видання вимірювачей дози визначає командир підрозділу. Порядок та періодичність сняття показів військових вимірювачей дози та їх перезарядка установлюються, виходячи з діапазону вимірювання чи доз опромінювання. Облік доз опромінювання о/с водиться у роті (батареї) — на весь о/с у журналі обліку радіоактивного опромінювання о/с. У батальоні на весь о/с управління, на усіх офіцерів та прапорщиків за підрозділ.
Повідомлення про боєздатність у радіаційному відношенні:
____________ за станом на ________________
підрозділ (година, дата)
Повністю
Огранічено боєздатний
Підрозділ
боєздатний
І ступені
ІІ ступені
ІІІ ступені
Дози опромінювання офіцерів
Військове
Прізвище та
№ вимірювання
Сумарна доза,
Посада
звання
ініціали
дози
рад
командир ________________________________
підрозділ, в/освіта, підпис
В становлені строки кожнодобово подають:
– командири взводів зведення про величини доз опромінювань на кожне відділення;
– командири рот — повідомлення про боєздатність у радіаційному відношенні кожного відділення, дози опромінювання офіцерів та прапорщиків;
– начальник штабу батальону — повідомлення про боєздетність у радіаційному відношенні кожного взводу та дозу опромінювання офіцерів.
Вихідні дані для ориєнтированної оцінки ступеня боєздатності наземних підрозділів у радіаційному відношенні по величинам доз опромінювання
Ступені боєздатності
Дози опромінювання (рад), получені у ході
4 діб
1 місяцу
Повністю боєздатні
Огранічено боєздатні
І ступень
до 50
до 150
до 100
до 250
ІІ ступень
до 250
до 400
ІІІ ступень
250
400
Контроль радіоактивного зараження
Контролю радиоактивного зараження у підрозділі могут подвергатися о/с, техніка, різне майно, засоби захисту, обмундировання для визначення доцільності їх дезактивації чи повноту її проведення, продукти харчування та вода — для визначення можливості їх використання. При проведенні контролю у зоні зараження спочатку вимірюється гама-фон місцевості, а потім зараженість об`єкту:
К — коефіцієнт екранізації об`єкту.
Люди — 1,2.
Особисту зброю, обмундирування, ЗЗШ, тара — 1,0, автомобілі — 1,5.
Ракетна техніка, літаки — 2.
Хімічний контроль техніки та матеріальних засобів проводяться при застосуванні хімічної зброї, після виводу частини з зони хімічного зараження. Техніка підвергається хімічному контролю також після дегазації та возміщення її повноти.
Спеціальна обробка підрозділу
Організацію та здійснення спеціальної обробки залежат від умов обстановці, у якої знаходяться та діють підрозділи, від виду та ступеню зараження, наявності часу та засобів обробки. При недостатності часу та засобів проводится частинна спеціальна обробка.
Повна спеціальна обробка може проводитись безпосередньо у районі розташування на маршруті виходу з зони зараження чи у районі спеціальної обробки, як своїми силами, так з притягненням підрозділів РХБ захисту. Дозвіл на проведення повної спеціальної обробки дає командир з`єднання. При визначенні необхідності проведення спеціальної обробки слідує виконувати результати радіаційного та хімічного контролю.
Дезактивацію зараженої техніки та зараженої місцевості не проводять. Доцільно проводити її при згортанні техніки. При зараженні техніки ОР, БЗ необхідно облікувати, що її повна спеціальна обробка не создає умов для дій о/с на зараженої місцевості без засобів захисту.
При здійснюванні маршу повна спеціальна обробка проводиться після виходу з зони зараження в РСО силами підрозділів РХБ захисту. Повна спеціальна обровка автомобілей проводиться протиранням звичайної поверхні за допомогою бранспойтів з щітками дегазаційних комплектів і машин. Обладнання кабин та внутрішні поверхні кузова протираються ветошью змоченою ДДД розчином. Тенту обробляється окремо.
Витрата розчинів визначається за формулою: W = S × b, а необхідний час за формулою: t = W/v × m, де
S- площа обробляємої поверхні, кв.м;
b — норма витрати, розчину при обробці техніки, л/кв.м;
v — витрата розчину через брандспойт, л/хв;
m — кількість брандспойтов.
Норми витрати
1. Дезактивація — 0,15% водний розчин порошку СФ-2У — 3 м/сек;
— 0,75% водний розчин СФ -2У ДК-4 — 3 /кв.м;
— 1% водний розчин Н — 50 ДК-4 — 1,5 л/кв.м.
2. Дегазація — РД-2 — 0,4-0,5 л/кв.м — АРС, ИДК, ДКВ — 1,5
РД ТДП — 0,2 л/кв.м;
1% водний розчин СН-5 — 1,5 л/кв.м ДК-4, ДК-5;
0,5% водний розчин СФ-2У — ДРСДВДК — 3 л/кв.м;
— окремих участків місцевості доріг, споруд.
Підвергаються входи на командні пункти, убежища, кабини, окопи, площадки розташування техніки.
Дезактивація досягає результатів, якщо проводяться роботи на большої площі.
Так, для зменшення міцністі дози ЯВ в 3-5 разів необхідна дезактивація участка 100х100. В зв`язку з цим доцільно проводити роботи по недопущенню зараження. Це досягається поливкою місцевості водою.
Для виконання робіт по дегазації та дезінфекції участків місцевості та доріг притягуються авторозливочні станції. Слідує облічувати, що при використанні розчинів повнота дегазації та дезінфекції участків місцевості досягається не відразу, а це залежить від часу рока, метеоумов, групи ОР. У літку площадки заражені ОР (зарин, V-х) — безопасні через 30-60 хвилин, нешвидкообразуючими формами микробів через 2 години, швидкообразуючими формами микробів — через 4 години.
Забезпечення безпеки військ по ОР, РР, БЗ та других токсичних речовин
Дані заходи досягаються за рахунок забезпечення об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, забезпечення особистого складу заходами захисту органів дихання, очей, шкіри. Забезпечення придатності до життя об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, передбачає установку у спорудах, машинах, сховищах фільтровентиляційних пристроїв, агрегатів, визначення режимів роботи об`єктів колективного захисту, контроль за їх герметичністю, забезпечення приладами хімічної розвідки, контроль за ступеню забрудненості ОР, РР, БЗ.
Основні ТТХ табельних аерозольних засобів
Характеристика РДГ ДМ-11 УДШ БЧД
Вага, кг 0,5 2,2 13,5 47,5
Раб.діапазон:
ДМВМКМ 0,45 1,9 12,3 33,5
ДНП М 25 75 150 200
Час разгорання, с 15 30 10-30 10-30
Тривалість інтенсивного
димотворення, хвилин 1,5 5-70 8-70 5-7
Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ
Командир підрозділу зобов`язаний:
продолжение
--PAGE_BREAK--Знати вимоги наказів, директив, уставів, настанов, програми бойової підготовки.
Знати табельні засоби радіаційної, хімічної розвідки, дозиметричного контролю, індивідуального, колективного захисту, спеціальної обробки і вміти працювати з ними.
Знати матеріал по темах предмета “ЗМУ і захисту від нього” і проводить заняття на високому методичному рівні. Планувати проведення занять в підрозділі з предмету “ЗМУ і захист від нього”.
Проводити з керівниками інструкторсько-методичні заняття.
Згідно з графіком відпрацювання нормативів по захисту від ЗМУ (графік розроблюється штабом частини на весь строк навчання) планувати в розкладі занять (в години, передбачені розкладом денним) відпрацювання відповідних нормативів (вимоги і послідовність виконання нормативів по ЗМУ наведені в приложенні 1).
Систематично, але не рідше одного разу на тиждень (для командирів взводів, керівників розрахунків) проводити інструкторсько-методичні заняття з сержантським складом по відпрацюванню нормативів захисту від ЗМУ.
Планувати і особисто проводити контрольні заняття (один раз на місяць) з особовим складом підрозділу з метою з`ясування глибини знань їм відповідних тем учбової програми та вміння виконувати нормативи по захисту від ЗМУ.
Керувати розробкою наочних посібників, тренажерів, макетів, нормативних карток і різних пристосуваннь з метою підвищення ефективності проведення занять з предмету “ЗМУ та захист від нього”. Згідно табелю до штату забезпечити укомплектування підрозділу озброєнням військ РХБ захисту і засобами захисту.
Організувати прибувшому поповненню підгонку і закріплення засобів індивідуального захисту. Підгонка засобів індивідуального захисту виконується в суворій відповідності до вимог. Настанови з використання індивідуальних засобів захисту (М.: МО СРСР, 1972. С.17-20, 44, 104, 106).
Перевіряти стан і наявність озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту в терміни, встановлені уставом внутрішньої служби: командир відділення — щоденно; командир взводу — один раз на два тижні; командир роти — один раз на місяць; командир дивізіона — один раз на три місяці. Про результати перевірки командир робить запис у книзі обліку матеріальних засобів підрозділу. Під час огляду приладів радіаційної, хімічної розвідки, засобів дозиметричного контролю, фільтровентиляційних устаткувань, комплектів спеціальної обробки звертати увагу на своєчасне і правильне ведення формулярів, паспортів відповідних засобів.
В підрозділах, забезпечених протигазами різних модифікацій, комадири підрозділів зобов`язані перевіряти порядок їх зберігання, а також своєчасне і правильне ведення карток обміну відпрацювання шихти.
Під час, передбачений розкладом денним, організовувати технічне обслуговування озброєння військ РХБ захисту. У випадку виявлення несправностей озброєння військ РХБ захисту, які не можуть бути усунені поточним ремонтом в підрозділі, відправити їх для ремонту у ремонтні органи хімічної служби.
У дні річного регламента або в терміни, передбачені графіком градуіровки дозиметричних приладів, організовувати здавання їх до ремонтної хімічної майстерні.
Своєчасно подавати заяву до хімічної служби (хімічному інструктору) частини про постачання озброєння військ РХБ захисту якого не вистачає.
Два рази на рік, у дні, установлені штабом частини, робити технічну перевірку протигазів поточного забезпечення в наметі з ОР (хлорпікріном).
Брати участь у закладенні майна “НЗ” для підрозділу на бойових постах і у сховищі частини.
Щорічно давати прізвища військовослужбовців до наказу командира частини про призначення нештатними хіміками-розвідниками, нештаними хіміками-дозиметристами службовими особами пункту спеціальної обробки, аварійно-рятівної групи і забезпечити даний особовий склад озброєнням військ РХБ захисту, засобами індивідуального захисту, документацією, матеріальними засобами.
Навчати особовий склад нештатних формувань виконанню своїх задач, роботі з озброєнням військ РХБ захисту, а увесь особовий склад — вмінно користуватися індивідуальними і колективними засобами захисту, організації і здійсненню димового маскування.
Тренувати особовий склад діям по сигналам оповіщення про безпосередню загрозу примінення ядерної зброї, нальоту авіації, про радіоактивні, хімічні, біологічні зараження.
Довести перебування особового складу в протигазах до 8 годин, а у сховищах — до 2 діб.
Обладнати перед входом до сховища площадку спеціальної обробки (піраміди для обробки зброї, столи для обробки засобів індивідуального захисту, місце помивки засобів захисту, місце знімання засобів захисту шкіри), вішалки для розвішування засобів захисту шкіри (у передтамбурі).
Навчати водіїв підрозділу роботі з табельними засобами спеціальної обробки.
Проводити контрольні заняття з особовим складом, призначеним у нештатні формування.
Контролювати здійснення старшиною підрозділу щомісячного звірення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту з обліковими даними начальника хімічної служби (хімічного інструктора) частини.
При допомозі довідників, таблиць, простих засобів ЕОТ уміти давати оцінку можливої і фактиіної обстановки в районі дій підрозділу після примінення ворогом ЗМУ.
Представити особовий склад комісії частини для того, щоб здати заліки на допуск до самостійної роботи з ізольованими протигазами, фільтровентиляційними приладами, регенеративними приладами, димовими засобами.
Всі тактико-спеціальні заняття проводяться на тактичному фоні з відробленням питань захисту від ЗМУ і хімічного забезпечення.
Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ при безпосередній підготовці до бойових дій
Під час безпосередньої підготовки до бойових дій командир підрозділу зобов`язаний:
Поставити задачу нештатним хімікам-спостерігачам на організацію і ведення радіаційного, хімічного спостереження у районі розташування підрозділу.
Поставити задачу нештатним хімікам дозиметристам на підготовку документації на видачу особовому складу дозиметрів.
Організувати отримання майна “НЗ” в підрозділи, уточнити розрахунок на його видачу, порядок видачі до рук, організацію технічної перевірки протигазів.
Перевірити наявність і технічний стан засобів індивідуального захисту.
Перевірити наявність і укомплектованість техніки табельною зброєю військ РХБ захисту.
Організувати укомплектованість приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю джерелами живлення і індикатоорними трубками, комплектів спеціальної обробки — дезактивуючими та дегазуючими розчинами.
Прийняти доповіді від осіб, котрі відповідають за експлуатацію дозиметричних приладів, приладів хімічної розвідки, про їх справність і готовність приладів до роботи.
Організувати підготовку сховища до тривалого перебування в ньому особового складу підрозділу (назначити чергового і днювального по сховищу, затвердити графік зміни чергової служби сховища).
Організувати силами наряду по сховищу розгортання площадки спеціальної обробки перед входом до сховища.
Уточнити сигнали оповіщення про радіаційне і хімічне зараження, довести їх до особового складу і періодично проводити тренування особового складу в діях по них.
При зміні займаного району поставити задачу нештатним хімікам-розвідникам на ведення радіаційної і хімічної розвідки маршруту просування підрозділу у новий район дислокації і на розвідку самого району.
Перевірити стан озброєння військ РХБ захисту, екіпіровку особового складу, убиваючого до складу нештатних формувань.
Уточнити задачи нештатним хімікам-спостерігачам підрозділу, порядок їх дій при виявленні радіоактивного і хімічного зараження місцевості.
Організувати видачу особовому складу підрозділу озброєння військ РХБ захисту “НЗ” (протигазів, засобів надання першої медичної допомоги, індивідуальних дегазаційних і протихімічних пакетів).
Уточнити час і місце проведення технічної перевірки протигазів “НЗ” в наметі з ОР (хлорпікріном, Сі-Х) і організувати її проведення в підрозділі.
Поставити задачу старшині підрозділу здати протигази поточного споживання.
Організувати видачу індивідуальних дозиметрів особовому складу в руки з розрахунку офіцерам, прапорщикам — індивідуально кожному, солдатам, сержантам — один на відділення (розрахунок). Встановити час перезарядки дозиметрів, контролювати роботу нештатних дозиметристів, особисто вести облік доз радиоактивного опромінення підлеглого особового складу і щодено давати звіти про дози опромінення старшому (начальнику) командиру по формі, приведеній у параграфі 3.2.
При виконанні обов`язків начальника об`єкта провести розміщення і підключення димових засобів, організувати несення бойового чергування черговими операторами на цих засобах.
Виконуючи обов`язки командира аварійно-рітувальної групи (АРГ) перевірити укомплектованість особового складу, його озброєння, провести хлагодженість дій підрозділу і його підготовку до ведення робіт з ліквідації наслідків застосування ворогом ЗМУ.
Організувати інженерне обладнання нового району дислокації підрозділу і контролювати спорудження сховищ.
Розміщувати вільний від виконання бойової задачи особовий склад у сховище. Проводити інструктаж осіб добового наряду у сховищі, слідкувати за дотриманням особовим складом правил маскування, правил поведінки у сховищі і за заходами безпеки.
Тренувати особовий склад, щоб уміли ходити у сховище і виходити з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
Слідкувати за дотриманням і виконанням особовим складом санітарно-гігієнічних заходів.
Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ під час ведення бойових дій звичайною зброєю
Під час ведення бойових дій звичайною зброєю командир підрозділу зобов`язаний:
При отриманні сигналу оповіщення про наліт авіації, про загрозу радіоактивного, хімічного, біологічного зараження місцевості організувати захист особового складу у сховищі.
При виконанні обов`язків начальника об`єкта (при отриманні сигналу про наліт авіації) своєчасно організувати постановку димових завіс.
Приймати доповіді від хіміків-спостерігачів про результати спостереження і своєчасно доповідати про них старшому начальнику.
Періодично уточнювати у старшого начальника дані радіаційної і хімічної обстановки в районі дислокації підрозділу при можливих зруйнуваннях АЕС, ядерних боєприпасів і підприємств хімічної промисловості під час ведення бойових дій звичайною зброєю.
Уточнювати обстановку у чергових спостерігачів, узагальнювати відомості підлеглих командирів про результати дій ворога.
Оцінювати обстановку, приймати рішення по організації і проведенню розвідки району зараження.
Після отримання даних розвідки доповідати про рішення по усуненню наслідків (вживання засобів захисту) старшому начальнику. При потребі запитати у нього додаткові сили і засоби для усунення наслідків застосування ворогом ЗМУ і для відновлення боєздатності підрозділа.
Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.
З наказу старшого начальника виводити підрозділ у незаражений район, для цього організувти проведення радіаційної, хімічної розвідки маршруту просування і району передислокації.
Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спціальної обробки підрозділу, зміни обмундирування.
Періодично робити дозиметричний і хімічний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.
При забрудненні вище допустимих норм організувати проведення спеціальної обробки підрозділу своїми силами або силами підрозділу РХБ захисту.
Уточнювати втрати озброєння військ РХБ захисту і своєчасно подавати заяви на їх поповнення.
Організувати проведення технічного обслуговування озброєння військ РХБ захисту, закріпленого за підрозділами, і його поточний ремонт.
Обов`язки командира підрозділу по організації та виконанню заходів захисту від ЗМУ при застосуванні ворогом ядерної зброї
При застосуванні ворогом ядерної зброї командир підрозділу зобов`язаний:
Під час отримання сигналу про безпосередню загрозу застосування ворогом ядерної зброї сховати особовий склад у сховище.
Після ядерної дії уточнити радіаційну обстановку і організувати радіопошук.
Оцінити можливу обстановку у районі дії підрозділу.
Прийняти рішення на порядок дій підрозділу.
При сприятливій радіаційній обстановці організувати розвідку району дислокації підрозділу, виявити об`єм робіт по усуненню нслідків застосування ворогом ядерної зброї.
Організувати усунення наслідків застосування ворогом ядерної зброї.
При високих рівнях зараження місцевості організувати схов особового складу у сховищі з урахуванням графіка зайнятості продовжувати виконання задачі скороченими розрахунками.
Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.
За наказом старшого начальника вивести підрозділ в незаражений район, для чого організувати проведення радіаційної розвідки маршруту просування і району передислокації.
Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спеціальної обробки підрозділу, заміни обмундирування і засобів захисту.
Періодично проводити дозиметричний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.
Після проведення спеціальної обробки організувати отримання озброєння військ РХБ захисту, а також поповнити втрачені засоби.
Обов`язки командира взводу по захисту від зброї масового ураження
Командир взводу зобов`язаний:
Готувати особовий склад до дій за сигналами попередження про безпосередню загрозу застосування ядерної, хімічної, біологичної зброї та оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження.
Забезпечувати правильне використовування об`єктів колективного захисту, безпеку та захист особового складу у районах зруйнувань, завалів, пожеж та при діях в умовах зараження.
Керувати спеціальною обробкою особового складу та техніки.
Слідкувати за правильним використовуванням, змістом та збереженням засобів захисту.
Обов`язки командира роти (батареї) по захисту від зброї масового ураження
Командир роти зобов`язаний:
Доводити до особового складу установлені сигнали попередження про безпосередню загрозу застосування противником ядерної, хімічної зброї, оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження, відпрацьовувати порядок дій за ними.
Організувати ведення радіаційного, хімічного спостереження, радіаційної, хімічної розвідки.
Організувати радіаційний та хімічний контроль, вести особисто облік радіаційного опромінювання.
Організувати правильне збереження, використання, технічне обслуговування, ремонт засобів захисту.
Організувати правильне використання об`єктів колективного захисту.
Особисто керувати спеціальною обробкою свого підрозділу, дегазацією, дезинфекцією ділянок місцевості та споруд.
Обов`язки командира батальону по захисту від зброї масового ураження
Командир батальону (дивізіону) несе повну відповідальність за захист свого підрозділу від ЗМУ та забезпечення РХБ захисту.
Командир батальону зобов`язаний:
Встановити порядок попередження особового складу про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ, зруйнування радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів, та дій за цими сигналами.
Доводити до особового складу сигнали оповіщення про РХБ зараження та визначати порядок дій за цими сигналами.
Керувати інженерними роботами по устаткуванню району оборони.
Визначати порядок використовування об`єктів колективного захисту та інших споруд.
Установлювати контроль за підтримкою в районі необхідного санітарно-гігієнічного стану та правил особистої гігієни.
Організовувати ведення радіаційного, хімічного спостереження в районі радіаційної, хімічної розвідки.
Визначати заходи по забезпеченню безпеки особового складу при діях в районах зруйнувань, завалів та порядок їх досягнення.
Організовувати та здійснювати необхідні заходи по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Здійснювати радіаційний та хімічний контроль.
Організовувати здійснювання аерозольної протидії.
Організація харчування, зберігання продовольства і води в зараженій місцевості
Приготування їжі організовується на зараженій радіоактивними речовинами ділянках місцевості. Якщо за умов обстановки це неможливо, приготування їжі допускається на зараженій місцевості з потужостями доз ИИ до 1 рад/год. При потужностях доз до 5 рад/год розгортання кухонь повинно проводитись тільки в неметах або накритих брезентами сховищах. Для розгортання кухні потрібна площадка розміром 60х50 м або окоп, розміри якого визначаються габаритами кухні. Грунт навколо намету (окопу), особливо з навітряного боку зволожується.
продолжение
--PAGE_BREAK--При зараженні місцевості отруйними речовинами і бактеріальними (біологічими) засобами приготування і вживання їжі допускається здійснювати тільки у сховищах і приміщеннях, які обладнані фільтровентиляційними агрегатами.
Засоби захисту продовольства і води від зараження радіоактивними, отруючими речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами приймаються заздалегідь. Продукти харчуваня, які видають особовому складу, загортають в папер і пакети, а ємкості з водою закриваються кришками (пробками). Запаси води і продовольства превозять і зберігають у щільно закритій тарі.
При цьому необхідно контролювати степінь зараження води радіоактивними речовинами.
Допустимі норми зараження радіоактивними речовинами приведені в табл.
Таблиця
Вода
Допустима концентрація
Допустима ступень забруднення, мР/ч
об’ємом 1,5 л
об’ємом 9 — 10 л
Питна
9 10 -6
0,4
0,9
Для технічних потреб
9 10 -5
4,0
9,0
Особливостями організації харчування особового складу в умовах радіоактивного зараження є:
– використання іодированної солі в приготуванні їжі;
– приготування їжі в польових кухнях консервованих і концентрованих продуктів;
– розташування продовольчих пунктів на дезактивованих площадках з урахуванням реального зараження місцевості;
– зберігання продовольства в автофургонах і спеціальних контейнерах;
– видавати готову їжу і харчування особового складу в закритих продезактивірованих спорудах (сховищах), обладнаних системою фільтровентиляції.
Дії підрозділів у зонах зруйнування, затоплення і пожеж
Порядок дій підрозділів в зонах зруйнування, затоплення і пожеж в кожному конкретному випадку буде визначено умовами обстановки.
Вихід із районів зруйнування їх подолання може бути виконано сходу або після того як будуть зроблені проходи у завалах, зонах воронок і пожеж. Долаючи райони зруйнування сходу, підрозділи повинні по можливості обходити найбільш небезпечні осередки (вогнища), таким чином забезпечити захист особового складу і бойової техніки. Подолання районів зруйнування і пророблення проходів у завалах буде доцільним тоді, коли неможливо зробити їх обхід.
Проходи в лісових завалах пророблюють методом повної розчистки на ширину проїзної смуги, при цьому для розчленування дерев використовується вибуховий спосіб або розпилювання дерев мотопилами.
Порядок улаштовування проходів такий:
– зробити розвідку завалу і визначити межу проходу;
– установлюються заряди для розчленування по межі проходу і в місцях переплетіння і підриваються заряди;
– розчищується прохід від дерев, при цьому ИМР робить прохід шириною 3,5 м, а потім позаду уступом шляхопрокладачі розрирюють до 6 м;
– очищується проїзна смуга від малих уламків і намічується межа проходу. Взвод при наявності проходу, який дорівнюється 30-50 м/год.
Налагодження загороджувальних смуг для локалізації вогнищ низинних пожеж, які викликають небезпеку при русі по колонним шляхам, може бути забезпечено приданного інженерно-шляхового або інженерно-саперного взводу з темпом 1-4 км/год. Подолання зон затоплення доцільно вести в напрямку, який співпадає з місцями можливого обладнання переправ.
Робота командиру підрозділу по забезпеченню захисних об`єктів по повітряному середовищі від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів
Забезпечення захищених об`єктів з повітряного середовища від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів здійснюється з метою створення умов життєдіяльності і збереження боєздатності особового складу. Воно досягається очисткою повітря від радіоактивних, отруючих речовин, бактеріальних засобів і шкідливих домішок і регенерацією повітря; контролем складу повітря всередині захищених об`єктів (вміст кисню в режимі фільтровентиляції повинен бути не менше: у сховищах — 19% об`ємн.; в пунктах керування — 20% об`ємн.; вміст вуглекислого газу — не більше: у сховищах — 1% об`ємн.; на пунктах керування — 0,5% об`ємн.).
Експлуатацію регенераційних установок і фільтровентиляційних систем організує командир підрозділу, використовуючи захищену споруду.
Залежно від обстановки зовні споруди і складу повітря всередині споруди можуть встановлюватись режими вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції.
Режим вентиляції встановлюється при відсутності шкідливих домішок в повітрі зовні споруди (спорудження).
Режим фільтровентиляції застосовується при присутності у зовнішньому повітрі отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.
Повна ізоляція споруджень здійснюється в умовах, коли фільтровентиляційні установки не забезпечують очистку повітря від шкідливих домішок.
Необхідний режим роботи засобів фільтровентиляції і ргенерації встановлює командир підрозділу, експлуатаційної споруди.
Контроль за змістом кисню і вуглекислого газу, наявністю отруйних, радіоактивних речовин здійснює спеціально підготовлений особовий склад підрозділу з використанням приладів радіаційної (ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В), хімічної (ВПХР) розвідки і гозового аналізу (ПГА-КМ, ПГА-ДУМ).
Підготовка захищених об`єктів до використання в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження здійснюється:
– в період будови в захищених об`єктах установлюються системи фільтровентиляції, засоби регенерації і забезпечується герметизація споруджень;
– по закінченню гарантійних строків робиться заміна фільтрів-поглинателів і регенераційних пластин. Установку фільтрів-поглинателів робить особовий склад, якій експлуатує спорудженя;
– в період безпосередньої підготовки до ведення бойових дій проводиться перевірка систем фільтровентиляції, засобів регенерації повітря, прилади газового аналізу, радіаційної і хімічної розвідки. Ця перевірка здійснюється під керівництвом командира підрозділу;
– в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження командир підрозділу встановлює порядок використання сховищ і об`єктів пересувної техніки, обладнаних засобами колективного захисту, визначає черговість відпочинку особового складу у сховищах, режим роботи фільтровентиляційних установок, порядок і періодичність входу (виходу), а також засоби, запобігання попадання в середину захищених об`єктів радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Для забезпечення нормальної роботи засобів фільтровентиляції, проведення контролю присутності радіоактивних і отруйних речовин, підтримання внутрішнього порядку і організації входу (виходу) у сховищі з числа особового складу підрозділу призначається наряд (черговий по сховищу і 2-3 днювальних).
В умовах хімічного і бактеріологічного зараження захищених об`єктів, обладнаних системами фільтровентиляції, переводяться в режим фільтровентиляції, а на об`єктах необладнаних системами фільтровентиляції, використовуються засоби регенерації. Рішення на запуск регенераційних установок приймає командир на підставі результатів контролю газового складу повітря (при вмісті кисню в повітрі менше 19% об`єма, а вуглекислого газу — більше 1% об`єма).
В період ядерного застосування ворогом захищені об`єкти, обладнані системою фільтровентиляції переводяться в режим фільтровентиляції після закінчення випадіння радіоактивних речовин.
При наявності у атмосферному повітрі збиткової кількості окису вуглерода (угарного газу), вуглекислого газу, а також при прогриванні повітря вище допустимих температур (вище 60С) системи фільтровентиляції виключаються, а захіщений об`єкт переводять у режим повної ізоляції.
Періодично наряд сховища проводить контроль накопичення радіоактивних речовин в фільтрах-поглинателях з використанням приладів радіоактивної розвідки.
Фільтри-поглиначі з високим вмістом радіоактивних речовин замінюють на нові.
Дії особового складу при підготовці сховища до використання
Під час підготовки сховища до використання перевіряють його герметичність, працездатність фільтровентиляційного агрегату (ФВА), наявність освітлення, зв`язку, води, документації, шансового інструменту, вентиляційного захисного устаткування, димохідного захисного пристрою (при наявності печі), сигналізації про вхід і вихід зі сховища, тари під продовольство, а також готується площадка обробки засобів захисту і зброї перед входом до сховища. За командою командира підрозділу “Сховища до схову особового складу підготувати” командири, відповідальні за сховища, призначають наряд по сховищу (чергового і днювальних), проводять інструктах наряда про порядок підготовки сховища, засобам безпеки при користуванні електроприладами і топлення печей, про порядок несення служби і правилам входу у сховище і виходу з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
Черговий по сховищу розкриває сховище, перевіряє наявність освітлення, документації (інструкція черговому по сховищу з правил користування сховищем до зараження і в умовах зараження, інструкція по роботі з ФВА, інструкція з обслуговування ФВА, графік поперемінного схову, сигнали оповіщення і дії особового складу по них, інструкція з дій під час аварійних ситуацій, інструкція днювальному по сховищу, опис майна та інвентаря), шанцевого інструменту для забезпечення аварійного виходу із сховища, сигналізації. Потім черговий перевіряє працездатність ФВА і герметичність сховища, для чого наказує днювальному увімкнути ФВА при роботі від мережі або обертать ручку вентилятора руками, відкривая захищені двері і закриває герметичні двері, при цьому переваіряє їх технічний стан.
При нормально працюючому ФВА у сховищі створюється підпір повітря і клалани перетікання повітря на герметичних дверях відкривається на 1-2 см. При наявності на ФВА покажчика витрати повітря працездатність (продуктивність) ФВА визначається по ньому.
Після перевірки працездатності ФВА черговий перевіряє герметичність входу у сховище, для чого закриває захисні двері.
Якщо захисні двері герметичні, то клапани перетікання повітря на герметичних дверях при працюючому ФВА закриється. За командою чергового днювальний перевіряє на площадці обробки засобів захисту та зброї наявність ганчірок, віничків, ємкостей для розчинів, освітлення площадки, наявність вішалки для захисного одягу і зброї у передтамбурі, наявність і закріплення ВЗУ і ДЗУ на сховищі. Потім черговий разом з днювальним приносять у сховище бочонок з водою. Про готовність сховища до використання черговий по сховищу доповідає командиру підрозділу.
Основні правила експлуатації сховища
Відповідальність за виконання правил користування сховищєм покладається на командира підрозділу, а спостереження за їх виконанням — на чергового і днювального по сховищу.
У обов`язки чергового і днювального входить:
– керівництво і спостереження за порядком входу до сховища і вихіду з нього;
– призначення наряду з особового складу підрозділу для обертання ручки вентилятора;
– спостереження за режимом роботи ФВА, опалювального обладнання, справністю ВЗУ і ДЗУ, станом герметичних і захисних дверей;
– забезпечення контролю за складом повітря у сховищі при допомозі приладів радіаційної і хімічної розвідки і газового контролю;
– негайне гасіння печі, яка топиться, при спрацюванні ДЗУ;
– одержання рукоятки вентилятора під час провітрювання сховища перед входом чергової зміни особового складу на відпочинок;
– прибирання приміщення і паління печі.
Особовий склад підрозділу, котрий знаходиться у сховищі, повинен завжди мати з собою протигази, індивідуальні аптечки, індивідуальні засоби спеціальної обробки.
Захистні і герметичні двері повинні бути постійно закриті на засуви. Забороняється відчиняти захисну і герметичні двері для провітрювання сховища. В усіх випадках провітрювати сховище можно при допомозі ФВА.
У момент застосування ЗМУ забороняється входити до сховища і виходити з нього.
Сховище має таке обладнання:
– шанцевий інструмент (2-3 лопати, сокира, лом, кірка-мотига);
– запас води і продовольства на 7 діб;
– запас дров ( при наявності печі у холодний час), пісок для гасіння печі;
– засоби дегазації і дезінфекції (ДТС-ГК і вода);
– технічні засоби індікації ОР і РР (ВПХР, ДП-5Б), також прилад газового аналізу на кисень ПГА-КМ;
– документація, освітлення, зв`язок, сигналізацію про вхід до сховища.
Порядок входу до сховища в умовах зараження такий:
– особовий склад у індивідуальних засобах захисту підходе до раніше зробленому перекритому тупіку в 10-15 м від входу у сховище або на обладнаному площадку перед сховищем;
– у перекритому тупіку (на площадці) особовий склад робить часткову обробку зброї і засобів захисту;
– перша пара проходе до тамбуру (або місця, вказаного командиром), знімає зброю, знаряддя, індивідуальні засоби захисту (за виключенням протигазу), протигазову сумку, головні убори, шинелі, рукавиці, розвішує майно на гвіздки, вбиті у одяг крутості (у стіну);
– перша пара входить до першого тамбура, зачиняє за собою захисні двері, чекає в тамбурі три хвилини, потім відкриває герметичні двері в другий тамбур, переходять до нього, зачиняють за собою двері і подають команду установленим сигналом на вхід наступної пари до першого тамбуру;
– через три хвилини перша пара відчиняє останні двері, входить до сховища, зачиняє за собою двері і подає команду установленим сигналом на вхід наступної пари до другого тамбуру;
– наступні пари входять до сховища з додержанням усіх вказаних вище правил, командир входить до сховища останнім.
Під час входу особового складу до сховища ФВА повинен працювати з максимальною продуктивністю.
Охорона зброї і майна, залишеного у передтамбурі (на площадці), покладається на спостережний пост, виставлений командиром.
Категорично забороняється входити до сховища особовому складу з очевидними плямами ОР на обмундируванні і звутті, а при заражені місцевості РР — з пилом, брудом або снігом на обмундируванні і взутті.
Під час розташування особового складу на відпочинок в першу чергу повинні бути зайняті верхні нари, а потім — нижні, при цьому необхідно виключити розташування ніг однієї людини у головах (або над головою) іншої. Забороняється швидке або зайве ходіння по сховищу.
Черговий (днювальний) по сховищу при допомозі ВПХР визначає наявність ОР в повітрі споруди, результати замірів відповідає командирові. Якщо небезпека пораження відсутня, командир дає команду: “Протигази зняти”. В іншому випадку протигази не знімають до повного провітряння сховища.
При зараженні місцевості тільки радіоактивними речовинами підлога сховища і тамбурів змочується водою, а нари обтирають вологою гончіркою, для того, щоб запобігти утворення пилу. В цьому випадку особовий склад, який увійшов до сховища, знімає протигази зразу після входу до сховища.
При зараженні місцевості і повітря біологічними засобами, якщо вхід до сховища дозволений після часткової санітарної обробки, зробленої у звичайному обсязі особовий склад в продовж всього часу перебування у сховищі протигази не знімає (можлива заміна протигазів на респиратори).
Якщо в підрозділі є змінний комплект обмундирування, то під час часткової обробки особовий склад переодягається. В цьому випадку перші 30 хвилин перебування особового складу у сховищі протигази не знімають, потім можуть бути зняті на 1,5-2 години.
Вихід із сховища аналогічний входу до нього, або без затримки особового складу у тамбурі. Командир виходить першим. ФВА працює з максимальною продуктивністю. Увесь особовий склад у сховищі перебуває в протигазах.
Організація поперемінного відпочінку і вживання їжі особовим складом в умовах зараження
Відпочінок особового складу в умовах радіоактивного або хімічного зараження командир підрозділу організовує у сховищах, обладнаних фільтровентиляційними агрегатами або на незараженій місцевості поза позицією. Час на доставку особового складу автомобільним транспортом на бойову позицію з району відпочинку, з досвіду навчань, не повинен бути більше ніж 20 хвилин. Відпочинок поза позицією організується при зараженні її отруйними речовинами.
продолжение
--PAGE_BREAK--