Контрольнаробота
з дисципліни:«Бухгалтерський облік»
Зміст
1. Рахункибухгалтерського обліку: призначення, дебет і кредит
2. Документування якобов’язків елемент методу обліку
3. Загальне поняття ікороткий зміст фінансової звітності
Список літератури
1.Рахунки бухгалтерського обліку: призначення, дебет і кредит
В процесігосподарської діяльності на підприємстві здійснюються численні і різноманітніпо характеру, господарські операції. У Законі «Про бухгалтерський облік іфінансову звітність», господарськаоперація – дія абоподія, що викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталіпідприємства.
Щобпрослідкувати ці зміни необхідна система поточного обліку господарських операцій. Такою системою єсистема бухгалтерських рахунків. Звідси витікає наступне визначення:
Рахункибухгалтерського обліку – цеспосіб поточного відображення господарських операцій в певній системі дляконтролю активів і пасивів підприємства.
Нарахунках проводиться угрупування економічно однорідних об'єктів, відображених в статтях балансу. За звітнийперіод на рахунках відображаються зміни, викликані господарськими операціями,готуються підсумкові показники для управління, аналізу та складання різноїзвітності (фінансової, управлінської, податкової, статистичної).
Головнийпринцип відкриття рахунків полягає у тому, що рахунок відкривається за назвою статті балансу:наприклад, «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Виробничі запаси»,«Поточні фінансові інвестиції», «Статутний капітал», «Пайовий капітал»,«Резервний капітал», «Довгострокові кредити банків», «Розрахунки з оплатипраці», «Розрахунки зі страхування» і т. д.
Рухактивів і пасивів в результаті господарських операцій призводить до збільшення або зменшення нарахунку, тому рахунок ділиться на дві частини. Ліва частина носить назву«Дебет», а права – «Кредит».
Длякращого розуміння побудови бухгалтерського рахунку приведемо його схематичне зображення.
По відношенню добалансу бухгалтерські рахунки діляться на активні і пасивні.
Активниминазиваютьсярахунки, що відображають стан активів підприємства і зміни, що відбуваються вних. До них відносяться такі рахунки: «Каса», «Рахунки в банках», «Основнізасоби», «Виробничі запаси», «Виробництво», «Готова продукція», «Товари» ібагато інших.
Станактивів характеризує такий показник, як залишок (сальдо) на початок звітногоперіоду, який в активних рахунках завжди відображається по дебету. Господарськіоперації звітного періоду, що викликають збільшення на активних рахунках, такожвідображаються по дебету. Господарські операції, що викликають зменшення наактивних рахунках, відображаються по кредиту.
Длянаочності приведемо схему запису на активних рахунках.
Активнийрахунок
/>/>Д‑т К‑т
залишок(сальдо) на початок господарські операції,
звітного періоду що викликаютьзменшення
господарські операції, активу
що викликають збільшення
активу(+) (–)
Рис. 1. Схемазаписів господарських операцій на активному рахунку
Пасивними називаються рахунки, щовідображають стан пасивів підприємства і зміни, що відбуваються в них.Прикладами пасивних рахунків є такі рахунки: «Статутний капітал», «Пайовийкапітал», «Резервний капітал», «Довгострокові позики», «Векселі видані»,«Розрахунки з оплати праці» і багато ін.
Станпасивів на початок звітного періоду характеризує початковий залишок (сальдо), який впасивних рахунках завжди відображається по кредиту. Господарські операціїзвітного періоду, ті, що викликають збільшення на пасивних рахунках такожвідображаються по кредиту. Господарські операції, що викликають зменшення напасивних рахунках, відображаються по дебету.
Длянаглядності приведемо схему записів на пасивному рахунку.
Пасивнийрахунок
/>/>Д‑т К‑т
залишок(сальдо) на початок
звітного періоду
господарськіоперації, господарські операції,
щовикликають зменшення що викликають збільшення
пасиву пасиву
(+) (–)
Рис. 2.Схема записів господарських операцій на пасивному рахунку
Такимчином, в активних і пасивних рахунках різне призначення дебету і кредиту.Виходячи зі структури побудови рахунків бухгалтерського обліку, дебетове сальдомають активні рахунки, а кредитове – пасивні. Сума всіх дебетових залишків наактивних рахунках відображає загальний розмір наявності економічних ресурсівпідприємства, а сума всіх кредитових залишків на пасивних рахунках – загальнусуму джерел утворення цих ресурсів.
Сутністьподвійного запису на бухгалтерських рахунках перебуває у тому, що данагосподарська операція відображається по дебету одного рахунку і кредиту іншогорахунку. Подвійний запис обумовлений діалектичною сутністю кожної господарськоїоперації, її подвійністю.
Впершесутність подвійного запису була розкрита і логічно обґрунтована в працііталійського математика Луки Пачолі, «Трактат про рахунки і записи», виданому в 1494 році Зміст цієї книгипідтверджує думку про те, що Лука Пачолі – батько подвійної бухгалтерії, щовикористовується людством вже понад 500 років.
Подвійнабухгалтерія цікавила багато людей, навіть поетів. Німецький поет Вольфган Гете писав: «Подвійнабухгалтерія є найбільшим відкриттям людського розуму».
Яккористуватися подвійним записом? Як встановити, який рахунок дебетувати, а який кредитувати?
Для відповіді на ціпитання необхідні логічні міркування. Перш за все, слід вникнути в сутьгосподарської операції і визначити тип балансової зміни. Використовуючи схемузаписів на активних і пасивних рахунках, необхідно встановити взаємозв'язокрахунків, тобто який рахунок дебетувати, а який – кредитувати.
Розглянемона прикладах господарських операцій застосування вищезгаданої методики.
Приклад1. Витраченасировина на виробництво продукції в сумі 5000 грн.
Данаоперація викликає зміни тільки в статтях активу балансу, отже, необхідно використовуватиактивні рахунки. Витрата сировини означає зменшення залишку на рахунку«Виробничі запаси», отже, суму 5000 грн. слід записати на його кредиту. На цю жсуму збільшуються витрати на виробництво продукції, накопичення яких здійснюєтьсяпо дебету рахунку «Виробництво». В результаті дана операція в сумі 5000 грн.відображається по дебету рахунку «Виробництво» і по кредиту рахунку «Виробничізапаси».
Приклад 2. Нарахована заробітна платавиробничим робітникам в сумі 2000 грн.
Операція обумовлюєодночасне збільшення статті активу і статті пасиву. Нарахування заробітноїплати означає збільшення кредиторської заборгованості, отже, пасивний рахунок«Розрахунки по оплаті праці» кредитується. З іншого боку, на цю ж сумузбільшуються витрати підприємства, що враховуються по дебету активного рахунку«Виробництво». В результаті сума 2000 грн. знаходить відображення по дебетурахунку «Виробництво» і по кредиту рахунку «Розрахунки з оплати праці».
Приклад3. Утриманий знарахованої заробітної плати на користь державного бюджету податок з доходівфізичних осіб в сумі 300 грн.
Операція викликаєзміни в статтях пасиву, а це означає, що необхідно використовувати пасивнірахунки: «Розрахунки з оплати праці» і «Розрахунки з податків і платежів». Нарахунку «Розрахунки з оплати праці» операція викликає зменшення кредиторськоїзаборгованості перед працівниками підприємства, а на рахунку «Розрахунки зподатків і платежів» операція обумовлює збільшення кредиторської заборгованостіпідприємства перед бюджетом. Використовуючи схему записів на пасивних рахункахоперацію слід відобразити по дебету рахунку «Розрахунки з оплати праці» ікредиту рахунку «Розрахунки з податків і платежів».
Таким чином, подвійний запис – спосіб одночасноговзаємопов'язаного відображення господарської операції по дебету одного рахункуі по кредиту іншого рахунку в однакових сумах.
При відображеннігосподарської операції на бухгалтерських рахунках виникає взаємозв'язок міжрахунками. Форма виразу взаємозв'язку між рахунками, що виникає при здійсненнігосподарських операцій називається кореспонденцією рахунків.
Рахунки,взаємопов'язані між собою господарською операцією називаються кореспондуючими.
Кореспонденціїрахунків можуть бути прості і складні.
Кореспонденція,яка складається з одного, що дебетується і одного, що кредитується називається простою. Всірозглянуті вище приклади кореспонденцій рахунків є простими.
Кореспонденція,яка складається з одного, що дебетується і декількох, що кредитуються або декількох що дебетуються іодного, що кредитується називається складною.
Припустимо,що в акціонерному товаристві статутний капітал в момент його створення складає100 тис. грн. Оскільки викуп акцій не здійснений, ця сума розглядається якнеоплачений капітал. Ця операція обумовлює збільшення неоплаченого і статутногокапіталів. Рахунок «Неоплачений капітал» є активним рахунком, тому загальнайого сума записується по дебету рахунку. Рахунок «Статутний капітал»,характеризуючи джерела утворення засобів підприємства, є пасивним рахунком.Отже, цей рахунок кредитується. Запишемо кореспонденцію рахунків: дебет рахунку«Неоплачений капітал» і кредит рахунку «Статутний капітал» за номінальноювартістю акцій на суму 100000 грн. Оскільки один рахунок дебетується і одинкредитується, то дана кореспонденція проста.
Продовжимоприклад. В касу підприємства поступили грошові кошти за акції від акціонерів заринковою вартістю – 3000 грн. Номінальна їх вартість – 2000 грн. Надходження вкасу необхідне відобразити по дебету рахунку «Каса» за ринковою вартістю акцій в сумі 3000 грн.
Внашому прикладі виникає емісійний дохід в сумі 1000 грн. (3000 грн. – 2000грн.), який відноситься до додаткового капіталу, а неоплачений капітал зменшується лише на 2000 грн.,тобто на вартість сплачених акцій за номінальною вартістю. В результаті рахунок«Каса» дебетується на 3000 грн., а кредитується два рахунки: активний рахунок«Неоплачений капітал» в сумі 2000 грн. і пасивний рахунок «Додатковий капітал»на суму емісійного доходу в сумі – 1000 грн.
Такимчином, операція відображається по дебету одного рахунку і по кредиту двохрахунків. Це приклад складної кореспонденції.
Прості і складнікореспонденції рахунків оформляються в реєстраційному журналі господарськихоперацій (табл. 1):
Таблиця 1. Реєстраційнийжурнал господарських операцій№ з/п Зміст операцій Кореспонденція рахунків Сума, грн. Д‑т К‑т 1. Витрачено сировини на виробництво продукції Виробництво Виробничі запаси 5000 2. Нарахована заробітна плата виробничим робітникам Виробництво Розрахунки з оплати праці 2000 3. Отримана продукція від виробництва Готова продукція Виробництво 10000 4. Утриманий з нарахованої заробітної плати податок з фізичних осіб Розрахунки з оплати праці Розрахунки з податків і платежів 300 5. Видана з каси заробітна плата працівникам підприємства Розрахунки з оплати праці Каса 1700 6. Зафіксований статутний капітал в розмірі, встановленому в статуті підприємства Неоплачений капітал Статутний капітал 100000 7.
Поступили в касу грошові кошти в оплату за акції:
a) за номінальною вартістю Каса Неоплачений капітал 2000 b) емісійний дохід Каса Додатковий капітал 1000
На підставіреєстраційного журналу проводиться розноска господарських операцій в обліковірегістри (відомості, журнали-ордери), в учбових цілях на схемах («літаках»). Позакінченню місяця на кожному рахунку визначаються обороти і залишки (сальдо) накінець місяця.
Оборот – сукупністьзаписів, відображених з однієї сторони рахунку за місяць. Тому на кожномурахунку є дебетовий і кредитовий оборот. Різниця по сумі між записами по дебетуі кредиту є залишком на кінець місяця (кінцеве сальдо).
Кінцевийзалишок (сальдо) на активному рахунку визначається таким чином: до суми початкового дебетовогозалишку (сальдо) додається оборот по дебету і віднімається оборот по кредиту.
Кінцевийзалишок на пасивному рахунку визначається таким чином: до суми початковогокредитового залишку (сальдо) додається оборот по кредиту і віднімається оборотпо дебету.
2.Документування як обов’язків елемент методу обліку
Яквідомо, відмінною рисою бухгалтерського обліку від інших видів господарськогообліку є обов'язкове оформлення кожної господарської операції відповіднимдокументом.
ВЗаконі «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» дається таке визначення:«Первинний документ» – документ, який містить відомості про господарськуоперацію і підтверджує її здійснення». В одних первісних документах даєтьсярозпорядження на здійснення господарської операції, в інших – підтвердження вжездійсненої господарської операції. Тому можна дати і таке визначення: «Первиннийдокумент – це письмове розпорядження на здійснення господарської операції абописьмовий доказ здійсненої операції.
Оскількибухгалтерському обліку характерно суцільне і безперервне спостереження заздійсненням господарської діяльності підприємства, то можна говорити просистему документації. Що таке документація?
Документація– спосібсуцільного і безперервного відображення господарських операцій в документах зметою отримання інформації про діяльність підприємства та її контролю.
Значеннядокументів:
– є основоюбухгалтерського обліку і звітності;
– виступаютьяк засіб оперативного керівництва і управління діяльністю виробничихпідрозділів і в цілому підприємств;
– задопомогою документів ведеться спостереження за рухом матеріальних і грошовихкоштів, станом розрахунків. Підписуючи документ, керівник і головний бухгалтерконтролюють законність і доцільність даної господарської операції;
– єзасобом забезпечення збереження майна, контролю над діямиматеріально-відповідальних осіб і виявлення випадків розкрадань і зловживань;
– використовуютьсядля проведення інвентаризації;
– виступаютьяк докази при суперечках, що розглядаються в судових органах.
Такимчином, документи мають економічне, контрольне і юридичне значення.
Зметою правильного використання бухгалтерських документів в практиці їхкласифікують за різними ознаками (рис. 3.)
/>
Рис. 3Класифікація документів
Короткорозглянемо сутність груп документів за вказаними ознаками.
Запризначенням документи класифікуються на розпорядчі, виправдувальні(виконавчі), бухгалтерського оформлення та комбіновані.
Розпорядчі– документи,які дають право здійснювати будь-яку господарську операцію. Наприклад, дляотримання готівкових коштів з поточного рахунку банку необхідне письмоверозпорядження керівника і головного бухгалтера, яке буде оформлене в грошовомучеку на отримання готівки. Для списання грошових коштів з поточних та іншихрахунків в погашення кредиторської заборгованості в банк надаються платіжнідоручення – розпорядчі документи.
Виправдувальні(виконавчі) – оформляються вже після здійснення операції і підтверджують їїздійснення. Наприклад, по закінченню будівництва споруди комісія оформляє формуОЗ-1 «Акт приймання-передачі основних засобів», яким підтверджує, щокапітальні інвестиції завершені, і новий об'єкт основних засобів прийнятий вексплуатацію. Виправдувальними документами будуть акти на виконані роботи,наряди на відрядну роботу і ін.
Документибухгалтерського оформлення – документи, які складають працівники бухгалтеріїна підставі первинних документів з метою подальшої обробки інформації. До нихвідносяться різні накопичувальні і групувальні відомості, відомість розрахункуамортизаційних відрахувань та ін.
Комбіновані– поєднуютьв собі ознаки вище розглянутих документів, вони містять і розпорядження, іпідтверджують факт здійснення операції, а також містять елементибухгалтерського оформлення. В цю групу, включається, наприклад, витратнийкасовий ордер (типова форма КО-2), в якому дається розпорядження керівника іголовного бухгалтера про видачу працівнику підприємства певної грошової суми.Виконавча частина документа виражається в тому, що касир своїм підписом про видачугрошових коштів виконує розпорядження. Вказівка кореспондуючого рахунку, кодіваналітичного обліку і цільового призначення відноситься до сутності документівбухгалтерського оформлення. До комбінованих документів також можна віднестизвіт про використання засобів, виданих на відрядження або в підзвітну суму,накладну на відпуск матеріальних цінностей зі складу.
Заоб'ємом відображення операцій документи класифікуються на первинні і зведені.
Первинні– єпершим свідоцтвом про здійснення операції і складаються у момент здійсненнягосподарської операцій. До них відносять грошовий чек, платіжне доручення,рахунок-фактуру, накладну на відпуск матеріалів, акт про ліквідацію основнихзасобів і ін.
Зведені– складаютьсяна підставі первинних документів шляхом узагальнення їх даних. У зведенихдокументах проводиться угрупування однорідних операцій; облікові дані в нихсистематизують в необхідних напрямках для подальшої підготовки інформації зметою складання бухгалтерської звітності та прийняття управлінських рішень. Дотаких документів можна віднести касову книгу, звіт про рух матеріальнихцінностей, книгу складського обліку та ін.
Заступенем обхвату операцій документи класифікуються на разові і накопичувальні.
Разові– оформляютьодну або декілька господарських операцій і на їх підставі зразу ж роблятьсяподальші облікові записи. В цю групу можна віднести форму КО-1 «Прибутковийкасовий ордер», КО-2 «Витратний касовий ордер», М‑11 «Накладна-вимога навідпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» та ін.
Накопичувальні– складаютьсявпродовж певного періоду (дня, декади, місяця) для відображення одноріднихоперацій, що систематично повторюються. Вони остаточно оформляються позакінченню встановленого періоду і передаються в бухгалтерію. Прикладомнакопичувального документа може служити форма М‑9 «Лімітно-заборнакарта». Документ використовується при систематичному відпуску одних і тих жецінностей впродовж звітного періоду. На початку місяця в лімітно-заборній картівказують найменування матеріальних цінностей, їх ліміти відпуску у виробничіпідрозділи. Один екземпляр лімітно-заборної карти постійно знаходиться узавідувача складом, інший – у особи, що отримує цінності (керівника виробничогопідрозділу). При відпуску цінностей в обох екземплярах проводиться запис про їхкількість і робиться підпис завідуючим складом і одержувачем цінностей. Такимчином, в документі робляться записи впродовж місяця, по його закінченню – підраховуютьпідсумки кількості одержаних (відпущених) цінностей за їх найменуваннями.
Замісцем складання документи класифікуються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні–складаються на даному підприємстві. До них відносять прибуткові і витратнікасові ордери, касова книга, накладні на відпуск матеріалів зі складу та ін.
Зовнішні– оформляютьсяна інших підприємствах, організаціях і установах, і поступають на данепідприємство або оформляються у даного підприємства, а передаються іншимпідприємствам. До них можна віднести виписки банку з поточних та інших рахунківпро рух грошових коштів підприємства, рахунки-фактури постачальників та ін.
Необхіднопам'ятати: кожен документ виконує різні функції і тому він відноситьсяодночасно до різних класифікаційних груп (табл. 2)
Таблиця2. Класифікація документів за різними ознакамиДокументи За призначенням За обсягом відображення операцій За ступенем обхвату операцій За місцем складання Прибутковий касовий ордер, витратний касовий ордер комбіновані первинні разові внутрішні Платіжна відомість на видачу заробітної плати виправдувальний зведений накопичувальний внутрішній Платіжне доручення (банку на списання грошових коштів) розпорядчий первинний разовий зовнішній Лімітно-заборна карта комбінований первинний накопичувальний внутрішній Рахунок-фактура розпорядчий первинний разовий зовнішній
Вимогидо змісту та оформлення документів викладені в «Положенні про документальнезабезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну №88від 24.05.95 р. Відповідно до Положення, первинні документи для надання їмюридичної сили повинні мати певні показники, які забезпечують повнотуінформації про виконану операцію. Такі показники називаються реквізитами.
Незалежновід способу оформлення (вручну або на ЕОМ) документи повинні містити наступніобов'язкові реквізити:
– назвапідприємства, від імені якого складений документ;
– назвадокумента і код форми;
– датаі місце складання документа;
– змісті об'єм господарської операції та її одиницю виміру;
– посадиосіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їїоформлення;
– особистийпідпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка бралаучасть в здійсненні господарської операції.
Залежновід характеру операцій і технології обробки в документах можуть використовуватисядодаткові реквізити: номер документа, ідентифікаційний код підприємства,реєстраційний номер платника ПДВ, дані про документ, який засвідчує особу, щойого отримала і т. д.
Вимоги,що пред'являються до оформлення документів:
− повинні складатися у момент здійснення кожної операції абобезпосередньо після її завершення;
− мати обов'язкові реквізити;
− повинні складатися на бланках типових форм, затверджених наказомМіністерства фінансів, Міністерства статистики, постановами Правління Національногобанку України;
− записи в документах роблять темним чорнилом, пастою кульковихручок, принтером та іншими засобами, які забезпечують збереження цих записівпротягом встановленого строку зберігання документа і запобігають внесеннюнесанкціонованих і непомітних виправлень;
− документ, виготовлений машинним способом повинен бути записаний наматеріальному носії і виготовлений, розмічений згідно вимогам стандартів і закодованийвідповідно затвердженій системі кодифікації;
− пуста строчка в документах підлягає обов'язковому прокреслюванню;
− документи на грошові, матеріальні і розрахунково-кредитні операції
− обов’язково підписує керівник та головний бухгалтер підприємства;
− керівник підприємства затверджує перелік осіб, що мають правопідпису документів і які несуть відповідальність за своєчасне і якісне їхскладання та достовірність даних;
− всі зовнішні документи повинні бути з печаткою, підписамикерівника і головного бухгалтера підприємства;
− помилкові записи підлягають виправленню тільки за допомогоювстановлених способів виправлення, у касових і банківських документах в бланкахсуворого обліку виправлення не допускаються.
3. Загальне поняття ікороткий зміст фінансової звітності
Звітність– це система узагальнюючих і взаємопов'язаних показників стану та використанняосновних та оборотних засобів, про джерела їх формування, фінансові результати,напрямки використання прибутку тощо. Вона дозволяє визначити загальну вартістьмайна, вартість мобільних (оборотних) засобів, величину власних та залученихкоштів підприємства.
Методологічнота організаційно звітність є невід'ємним елементом всієї системибухгалтерського обліку та виступає завершальним етапом облікового процесу, щообумовлює органічну єдність показників, які в ній відображаються, з первинноюдокументацією та обліковими регістрами.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам дляприйняття відповідних рішень повної, правдивої, неупередженої інформації профінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства. Тобтофінансова звітність повинна задовольняти інтереси користувачів, якими єюридичні та фізичні особи.
Управлінняекономікою країни вимагає державного керівництва обліком і звітністю. Томуформи, склад і зміст звітності підприємств всіх галузей і форм власності, атакож порядок складання, подання і затвердження їх встановлюються Міністерствомфінансів України за погодженням з Міністерством статистики України ірегламентуються Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності вУкраїні. Це забезпечує єдність у методології обліку і складання звітності, даєзмогу узагальнювати показники звітності за об'єднаннями (асоціаціями,концернами та ін.), галузями і народному господарству в цілому з метоюодержання інформації, необхідної для управління економікою країни.
Бухгалтерськазвітність складається за перевіреними даними поточного синтетичного іаналітичного обліку, підтвердженими відповідними документами. Документальнепідтвердження показників – одна з важливих умов її повноти і об'єктивності.
Зачасом складання бухгалтерська звітність поділяється на періодичну (місячну,квартальну) і річну. Періодична звітність відрізняється кількістю показників,що в ній містяться. Місячна звітність складається підприємствами і установами,які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів. Складквартальної і річної звітності, порядок заповнення окремих форм, строки поданнязвітності відповідним органам встановлюються Інструкцією Міністерства фінансівУкраїни. Форми звітності, окремі її показники щорічно переглядаються МінфіномУкраїни, що зумовлено змінами в економіці країни, які відбуваються з розвиткомринкових умов господарювання.
ЗгідноЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансовазвітність підприємств включає чотири річні форми:
1) Баланс(ф. №1);
2)Звіт про фінансові результати (ф. №2);
3)Звіт про рух грошових коштів (ф. №3);
4)Звіт про власний капітал (ф. №4).
Зміст,форма та загальні вимоги до складання кожної з цих форм звітності регулюються відповіднимиположеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Основноюформою звітності є баланс підприємства. Останнім часом відбулися значні зміни вбудові і змісті балансу відповідно до вимог міжнародних стандартів. Статтіактиву і пасиву балансу згруповані в три розділи, щоб показати взаємозв'язокміж складом і розміщенням господарських засобів в активі та джерелами їхформування і цільовим призначенням – в пасиві. Це забезпечує можливістьконтролю і аналізу за наявністю майна підприємства, його станом і розміщеннямта джерелами формування (власних, залучених), станом зобов'язань порозрахунках, фінансовою стійкістю, платоспроможністю підприємства та одержанняіншої ділової інформації. Аналізуючи показники балансу та інших форм звітності,фактичні і потенційні інвестори приймають відповідні рішення про вигідністьвкладень капіталу в дане підприємство; банки – при наданні кредитів;постачальники – при складанні угод (контрактів) на поставкутоварно-матеріальних цінностей тощо.
Протеодин баланс не в змозі забезпечити повноту інформації про результатирізнобічної діяльності підприємства. Тому, крім балансу, складаються й іншіформи звітності. Так, Звіт про фінансові результати містить інформацію проформування фінансових результатів підприємства, зокрема: від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг), від іншої реалізації та позареалізаційнихоперацій; а також про використання одержаного прибутку (платежів до бюджету,спрямування на виробничий і соціальний розвиток тощо). Ця Інформаціявикористовується як для внутрішнього управління, так і зовнішніми споживачами(фінансовими та податковими органами для перевірки виконання підприємствомсвоїх зобов'язань по платежах в бюджет, правильністю використання бюджетнихасигнувань тощо).
Узвіті про рух грошових коштів підприємства міститься інформація про рухгрошових коштів протягом звітного року в результаті операційної, інвестиційноїта фінансової діяльності.
Узвіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власногокапіталу підприємства протягом звітного періоду.
Списоклітератури
1. Гарасим, П.М. Курсфінансового обліку [Текст]: навчальний посібник / П.М. Гарасим, Г.П. Журавель,П.Я. Хомин. – К.: Знання, 2007. – 566 с.
2. Гольцова, С.М. Бухгалтерськийоблік [Текст]: навчальний посібник / С.М. Гольцова, І. Й. Плікус. – Суми:Університетська книга, 2006. – 255 с.
3. Гольцова, С.М. Бухгалтерськийоблік [Текст]: навчальний посібник / С.М. Гольцова, І. Й. Плікус. – Вид. 2-ге,перероб. і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 254 с.
4. Грабова, Н.М.Теорія бухгалтерського обліку [Текст]: підручник / Н.М. Грабова; ред. М.В. Кужельний.– 6‑те вид. – К.: А.С.К., 2007. – 266 с.
5. Інструкція прозастосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст]: наказ /Україна. Міністерство фінансів. – [Б. м.: б. и.], 1999. – Б. ц.
6. Керимов, В.Э. Бухгалтерскийфинансовый учет [Текст]: учебник / В.Э. Керимов. – 2-е изд., изм. и доп. –М.: Дашков и К, 2008. – 704 с.
7. Коблянська, ОленаІванівна. Фінансовий облік [Текст]: навчальний посібник / О. І. Коблянська. – 2-гевид. виправ. і доп. – К.: Знання, 2007. – 471 с.
8. Організаціябухгалтерського обліку [Текст]: навчальний посібник / Мін-во освіти і наукиУкраїни, Чернігівський держ. технолог. ун‑т; ред. В.С. Лень. – К.:ЦНЛ, 2006. – 696 с.
9. Палий, В.Ф. Международныестандарты учёта и финансовой отчётности [Текст]: учебник / В.Ф. Палий. – 2‑еизд., испр. и доп. – М.: Инфра‑М, 2007. – 473 с.
10. Про затвердженняПоложення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку[Текст]: наказ / Україна. Міністерство фінансів. – [Б. м.: б. и.], 1995. – Б.ц.
11. Про затвердженняспрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку [Текст]: наказ / Україна.Міністерство фінансів. – [Б. м.: б. и.], 2001. – Б. ц.
12. Свідерський, Є.І. Облікдіяльності суб`єктів малого підприємництва [Текст]: навчальний посібник / Є. І.Свідерський, Д. Є. Свідерський; Мін-во освіти і науки України, ДВНЗ «КНЕУ ім.Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2008. – 472 с.