План
1. Порядок започаткування тареєстрації підприємницької діяльності
2. Склад та порядок отриманнядозвільного забезпечення
3. Рекомендації щодо виборуоптимальної системи оподаткування і форми ведення обліку
4. Перелік податків тазборів, що підлягають сплаті
5. Склад звітності, місце тастроки її подачі
6. Види відповідальності підприємцяза результатами здійснення підприємницької діяльності
Список використаної літератури
1. Порядокзапочаткування та реєстрації підприємницької діяльності
Законнездійснення підприємницької діяльності можливе лише після її державноїреєстрації. Державна реєстрація – засвідчення факту створення або припиненняюридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємцяфізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбаченічинним законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиногодержавного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації передбаченийЗаконом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ».
України «Продержавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Державнареєстрація суб'єктів ПД проводиться в органах виконавчої влади за місцемзнаходження або місцем проживання даного суб'єкта.
Державнареєстрація підприємницької діяльності буде проводитись у п’ять етапів:
1. Реєстрація удержавного реєстратора.
2. Реєстрація вподатковій інспекції.
3. Реєстрація уПенсійному фонді України.
4. Реєстрація уфондах соціального страхування.
5. Реєстрація увідділі статистики.
Для державноїреєстрації подаються такі документи:
- заповненуреєстраційну картку-заяву;
- копіюдовідки про присвоєння ідентифікаційного коду фізичної особи – платникаподатків та інших обов’язкових платежів;
- документ,що посвідчує сплату реєстраційного збору (квитанцію про оплату);
- Паспорт.
Державнареєстрація суб'єктів ПД проводиться за наявністю всіх необхідних документів зазаявочним принципом не більш 5 робочих днів.
Органи державноїреєстрації протягом цього терміну вносять данні з реєстраційної картки доРеєстрів суб'єктів ПД, та видають свідоцтво про державну реєстрацію встановленогозразка з проставленим ідентифікаційним номером — платником податку та іншихобов'язкових платежів. Свідоцтво про державну реєстрацію — документвстановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державногореєстру запису про державну реєстрацію підприємця.
У п'ятиденнийтермін з дати реєстрації, органи державної реєстрації направляють примірникреєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію відповідномуподатковому органу і органу державної статистики, та подають відомості продержану реєстрацію суб'єкта ПД до органу соціального страхування і ПФ України.
Оскількипідприємець планує використовувати спрощену систему оподаткування, потрібно особистоподати відповідну заяву представнику податкових органів або у відділідержреєстрації, або звернутись безпосередньо до податкової інспекції.
Так якпідприємець використовує працю найманих працівників потрібно особистозареєструвати кожного з них (застрахувати) у Пенсійному фонді. Для цього фондуподається пакет документів щодо кожного працівника, з яким укладено ізареєстровано Трудовий договір. Реєстрація працівника повинна здійснюватись удесятиденний термін з моменту реєстрації Трудового договору в службізайнятості. Також підприємець повинен особисто зареєструвати кожного працівникау соціальних фондах (Фонді безробіття, Фонді страхування на випадок тимчасовоївтрати працездатності, Фонді страхування від нещасних випадків).
Реєстраціяпідприємця у Фонді безробіття, Фонді страхування на випадок тимчасової втратипрацездатності, Фонді страхування від нещасних випадків є добровільною. Такареєстрація є доцільною адже є можливість отримання підприємцем соціальнихвиплат.
Відомості просуб’єкта підприємництва зберігаються у державного реєстратора за місцемпроживання підприємця. При зміні місця проживання підприємець повиненповідомити про це державного реєстратора, а той – передати всі відомості прореєстрацію державному реєстратору за новим місцем проживання. Новий реєстраторзобов’язаний у десятиденний термін повідомити підприємця про отриманнядокументів і взяття його на облік.
2. Склад та порядок отримання дозвільного забезпечення
В Українізапроваджено дозвільний принцип здійснення підприємницької діяльності. Йогосуть полягає у наданні державними органами погодження на здійснення підприємницькоїдіяльності за умов її відповідності встановленим правилам.
Для здійсненнядіяльності підприємець повинен отримати ліцензію.
Ліцензія – цедокумент державного зразка, який засвідчує право підприємця на здійсненняпевного виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконанняліцензійних умов.
Для отриманняліцензії необхідно подати в орган, що видає ліцензії, заяву встановленої форми,копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену нотаріально. Рішення провидачу ліцензії приймається уповноваженим органом протягом десяти робочих днівз моменту отримання документів і протягом трьох робочих днів надсилаєтьсязаявникові.
Протягом 30календарних днів підприємцю потрібно сплатити вартість ліцензії, надати в органліцензування документ, що посвідчує сплату, та отримати оформлену ліцензію.Плата за ліцензію здійснюється, як правило, щокварталу протягом усього термінудії ліцензії.
Потім потрібноподбати про наявність дозволів на здійснення підприємницької діяльності.Обов’язковим є отримання дозволів:
- органудержавного пожежного нагляду. Цей дозвіл видається як для здійсненняпідприємницької діяльності у новозбудованих, так і діючих приміщеннях;
- органудержавного санітарного нагляду на відповідність приміщення для здійсненняпідприємницької діяльності санітарним нормам.
На здійсненняторгівельної діяльності необхідно отримати в Управлінні торгівлі органумісцевого самоврядування дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі. До того ж, нареалізовувані товари повинні бути сертифікати відповідності.
Підприємець щозаймається торговельною діяльністю повинен облаштувати Куточок споживача умісцях здійснення підприємницької діяльності. Оформляється він у вигляді стендуі розташовується на видному місці. У Куточок обов’язково поміщаються копії всіхдокументів про суб’єкта підприємницької діяльності, дозвільних документів танормативні документи, що регулюють порядок здійснення діяльності:
- копіюСвідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;
- копіюСвідоцтва про сплату єдиного податку;
- копіюДовідки про трудові відносини підприємця і фізичної особи – продавця, якийздійснює торгівлю у цьому приміщенні;
- копію ліцензії;
- ЗаконУкраїни “Про захист прав споживачів”;
- Порядокзаняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговуваннянаселення;
- адресу іномери телефонів обласного управління захисту прав споживачів;
- Правилапродажу промислових товарів;
- Книгувідгуків та пропозицій;
- Інструкціюпро порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання напідприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування.
3. Рекомендації щодо вибору оптимальної системи оподаткування і формиведення обліку
Системаоподаткування– це сукупність податків, зборів та платежів, які сплачує суб’єктпідприємницької діяльності.
При виборісистеми оподаткування потрібно враховувати, що в Україні існує дві системиоподаткування: спрощена та загальна.
Для підприємцівспрощена система включає два варіанти оподаткування:
- сплатафіксованого податку шляхом придбання патенту;
- сплатаєдиного податку.
Оскільки кількістьнайманих працівників дорівнює чотирьом, а обсяг реалізованої виручки неперевищує 500 тис. грн… то вибирається спрощена система оподаткування, а самесплата єдиного податку.
Підставою длявикористання такої системи оподаткування є Свідоцтво про сплату єдиногоподатку, яке видається податковим органом після отримання від підприємця заявита платіжного документа про сплату єдиного податку. Ставка податкувстановлюється місцевими радами і залежить від виду діяльності. Мінімальнийрозмір податку – 20 грн., максимальний – 200 грн. на місяць. Оскільки допідприємницької діяльності залучаються наймані працівники, розмір єдиногоподатку збільшується на 50 відсотків за кожного працівника.
Платник єдиногоподатку звільняється від придбання за грошові кошти патенту на здійсненняпідприємницької діяльності, бо він надається безкоштовно.
На сьогоднішнійдень спрощена система оподаткування шляхом сплати єдиного податку є найпоширенішою.Її перевагами є:
- простотарозрахунку єдиного податку;
- невеликийрозмір податку при стабільній діяльності, що приносить середній і високийдохід;
- звільненнявід сплати ряду податків;
- отриманівід підприємницької діяльності доходи не включаються до складу сукупногооподатковуваного доходу громадянина;
- можливістьнезастосування реєстраторів розрахункових операцій;
спрощенапроцедура обліку та звітності.
Форма обліку – це сукупність облікових реєстрівта процедур, що використовуються для обліку результатів діяльності.
Для підприємцівзаконодавством передбачена спрощена форма обліку, який за своєю суттю не єбухгалтерським. Підприємець зобов’язаний здійснювати облік результатівдіяльності, не використовуючи при цьому бухгалтерських рахунків, і відображатиці результати в одному реєстрі – Книзі обліку доходів та витрат. Однак,особливості ведення цієї книги та перелік форм звітності залежать від обраноїпідприємцем системи оподаткування.
Оскількипідприємець сплачує єдиний податок, він зобов’язаний вести облік доходів тавитрат у спеціальній Книзі обліку доходів та витрат (наведену нижче) і за їїданими складати та подавати звітність до ДПІ та соціальних фондів.Період обліку (день, тиждень місяць, рік) Кількість виготовленої продукції, (од. виміру) Витрати (грн.) Кількість проданої продукції, (од. виміру)
Ціна за
одиницю (грн.)
Сума виручки
(доходу) (грн.) Чистий дохід (грн.) 1 2 3 4 5 6 7
Обов’язковими для заповнення єлише чотири графи:
1 „Період обліку”– дата, за яку здійснюються записи.
3 „Витрати навиробництво (придбання)” — до цієї графи заносяться документально підтвердженівитрати, пов’язані з одержанням доходу. Якщо витрати документально непідтверджені або протягом кварталу доходів не отримано, то і витрати у Книзі невідображаються. Якщо ж документально підтверджені витрати відображено в Книзі,але доходи протягом звітного періоду не були отримані, то ці витрати не враховуютьсяпри визначені суми чистого доходу за звітний період. Відображення витрат занормами підприємцями — єдиноподатниками не допускається.
6 „Сума виручки(доходу)” – виручка від реалізації, фактично отримана в касу чи на поточнийрахунок підприємця. Якщо виручку отримано у натуральній формі (інші товари,послуги), то відображається її грошовий еквівалент, розрахований, виходячи зрівня цін на аналогічні товари (роботи, послуги).
7 „Чистий дохід”– різниця між виручкою та витратами (гр 6 – гр 3).
Книга має виглядзошита чи блокнота і купується самим підприємцем. До початку здійснення записівзаповнюється титульна сторінка та нумеруються сторінки Книги. Після цього Книгареєструється у податковій інспекції. Якщо Книга заводиться вперше, то вонареєструється у податковій інспекції в момент реєстрації підприємця. Післяреєстрації Книга повинна перебувати на місці здійснення підприємницькоїдіяльності. Використання лише електронного варіанта Книги не дозволяється.
Записи у Книгуобліку доходів та витрат здійснюються у хронологічному порядку за кожноюфінансово-господарською операцією або сукупно за день. У кінці кварталу у Книзірозраховуються загальні суми понесених витрат, отриманої виручки і визначаєтьсячистий дохід. Післязакінчення Книга обліку доходів та витрат здається в органи ДПІ і зберігаєтьсятам протягом п’яти років.
При цьому накожного працівника, який здійснює реалізацію товарів заводиться окрема книга. Якправило, форма цієї Книги дещо відрізняється від тієї, яку веде підприємець,але порядок її ведення аналогічний тому, який встановлений для підприємців.
Основною метою обліку доходів та витрат підприємцем єпідтвердження статусу платника єдиного податку, тобто встановленнявідповідності фактично отриманої виручки законодавчо встановленому обмеженню500 тис. грн. Якщо ця вимога дотримана, то підприємець може скористатисяобраною системою оподаткування і в наступних періодах.
4. Перелік податків та зборів, що підлягають сплаті
Оподаткуваннядоходів на спрощеній системі оподаткування буде здійснюватись шляхом сплатиєдиного податку. сума якого не залежить від розміру отриманого доходу. Занаявності найманих працівників підприємець здійснює нарахування на фондзарплати, передбачену пенсійним законодавством фіксовану суму внесків за себета членів сім'ї, залучених до підприємницької діяльності. Добровільнозареєструвавшись у соціальних фондах (соціального страхування, безробіття,страхування від нещасних випадків на виробництві), підприємець-спрощенецьзобов'язаний сплачувати внески до цих фондів.
Отримані відздійснення підприємницької діяльності доходи таких підприємців не включаютьсядо складу загального оподатковуваного доходу і податком з доходів необкладаються.
На спрощенійсистемі оподаткування до пенсійного фонду потрібно сплачувати:
· внески іззаробітної плати найманих працівників (0,5% та 2%);
· нарахуванняна фонд зарплати працівників (33,2%);
· щомісячнийфіксований внесок за себе (33,2% від мінімальної зарплати).
Але в складієдиного податку до Пенсійного фонду сплачується 42% за себе та найманихпрацівників. Тому фактично до Пенсійного фонду перераховується різниця міжнарахованими сумами та сумами, сплаченими до Пенсійного фонду у складі єдиногоподатку.
Оскількипідприємець використовує працю найманих працівників потрібно сплачуватистрахові внески у таких розмірах:
· щомісяця2% від суми оподатковуваного доходу до фонду тимчасової втрати працездатності;
· щомісяця1,8% від суми оподатковуваного доходу до фонду безробіття;
· однумінімальну зарплату на рік до фонду страхування від нещасних випадків.
Така реєстраціядає можливість отримання державних гарантій у випадках настання страховихвипадків.
Також платникєдиного податку на фонд заробітної плати нараховує:
— внески до Фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань. Ставка збору залежить від рівня ризику виникнення нещаснихвипадків у даній галузі.
— внески допенсійного фонду в розмірі 33,2 % від загального фонду зарплати, з якогоутримуються страхові внески.
5. Склад звітності, місце та строки її подачі
Звітність- це системаузагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використаннягосподарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення,джерела формування, фінансових результати, напрями використання прибутку тощо.
Податковазвітність є обов’язковою для кожного підприємця і подається до ДПІ за місцемреєстрації.
Звітний періоддля платника єдиного податку дорівнює кварталу. Протягом 5 днів після закінченнязвітного періоду, необхідно подати звіт суб’єкта малого підприємництва-фізичноїособи-платника єдиного податку, за місцем реєстрації. Сума обсягу виручки узвіті, звісно, повинна збігатися з даними у книзі обліку доходів та витрат.Звіт повинен складатися у двох примірниках.
Оскількивикористовується праця найманих працівників, то потрібно подавати до ДПІ ще іПодатковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платників податку і сумутриманого з них податку. Звітністю з податку з доходу з найманих працівників єформа № 1 ДФ. Звіт необхідно подавати окремо, за кожний квартал (податковий період),протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.Окремий річний звіт подавати не треба.
Також подаєтьсящорічний звіт до Пенсійного фонду до 1 квітня року, наступного за звітним.Оскільки підприємець використовує найману працю, треба подавати ще один звітщомісяця, до 20 числа місяця наступного за звітним.
ДоФонду страхування на випадок безробіття, підприємець подає квартальну Розрахунковувідомість про нарахування і перерахування страхових внесків.
Розрахунковавідомість подається лише у випадку наявності за звітний квартал найманихпрацівників і виплати їм зарплати. При цьому платник єдиного податку заповнюєлише графи, в яких наводиться інформація про суми утримань із зарплати,оскільки нарахування на фонд зарплати він не здійснює.
СкладаєтьсяВідомість наростаючим підсумком з початку року. Подається Відомість до Фондущокварталу до 20 числа (а за четвертий квартал — до 25) місяця, наступного зазвітним кварталом особисто або надсилається поштою.
Щодострахових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, народженням іпохованням підприємець подає Звіт про нараховані внески та витрати,пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності. У Звіті відображаються суми внесків,утриманих із зарплати кожного працівника та загального фонду зарплати і виплат,здійснених за рахунок Фонду. Але платник єдиного податку здійснює лишеутримання із зарплати, тому у Звіті заповнює тільки графи, пов'язані з такимиутриманнями. Подається Звіт до органів Фонду за місцем реєстрації підприємця непізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Звітні данівідображаються наростаючим підсумком з початку року.
Оскількипідприємець використовує працю найманих працівників, зобов'язаний подавати довиконавчої дирекції Фонду Розрахункову відомість про нарахування іперерахування страхових внесків на витрачання коштів Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни. Відомість подається щокварталу не пізніше 20 числа (а річна — 25)місяця, наступного за звітним кварталу, але лише за наявності у підприємцянайманих працівників і виплати їм зарплати. Інформація, наведена у Відомості,наводиться наростаючим підсумком з початку року з обов'язковою розшифровкою сумзвітного кварталу за місяцями.
Відомістьможе бути подана підприємцем особисто або надіслана поштою не пізніше 10 днівдо закінчення граничного строку подання.
Якщопідприємець протягом звітного кварталу здійснював витрати за рахунок фонду(допомога у зв'язку з втратою працездатності до встановлення інвалідності,витрати на поховання потерпілого, витрати на медичну і соціальну допомогу таін.), їх суми наводяться і розшифровуються у розділі 6 Звіту.
Формизвітів затверджуються законодавчо. Допускається подача як паперових, так іелектронних форм звітності. При особистій подачі звітності подається двапримірники звітів.
6. Видивідповідальності підприємця за результатами здійснення підприємницькоїдіяльності
Підприємці несуть відповідальність за дотримання законодавства з питаньорганізації та обліку діяльності, правильність обчислення і своєчасність сплатиподатків та подачу звітності. Перевірку дотримання таких вимог у межах своїхповноважень здійснюють контролюючі органи шляхом проведення планових тапозапланових перевірок.
Підприємець зобов’язаний:
– у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію наздійснення певних видів господарської діяльності;
– повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси,зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умовсвоєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційнихдокументах;
– додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечуватиналежну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватисяправил обов’язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;
– не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушеньантимонопольного та конкурентного законодавства;
– вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно довимог законодавства;
– своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, іншінеобхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів;сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірахвстановлених законом.
Питання пов’язаніз цивільно-правовою відповідальністю фізичної особи-підприємця регулюютьсястаттею 52 Цивільного кодексу України. Зокрема, в ній говориться, що фізичнаособа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькоюдіяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законодавством неможе бути звернено стягнення.
Підприємці несутьвідповідальність за дотримання законодавства з питань організації та облікудіяльності, правильність обчислення і своєчасність сплати податків та подачузвітності. Перевірку дотримання таких вимог у межах своїх повноваженьздійснюють контролюючі органи шляхом проведення планових та позаплановихперевірок.
Плановимиє перевірки суб'єктів підприємництва, які передбачені планами роботиконтролюючого органу на певний період. Планова перевірка проводиться не частішеодного разу в рік. Перед проведенням планової перевірки суб'єктампідприємництва надсилається повідомлення контролюючого органу про проведеннятакої перевірки.
Позаплановимиє перевірки, які не передбачені планами роботи контролюючого органу іпроводяться за рішенням суду у випадках порушень суб'єктом підприємництваправил, порядку, строків здачі та складання звітності, надходження скарг на діїсуб'єкта підприємництва, у випадку завершення діяльності та ін. Чиннимзаконодавством передбачено надсилання повідомлення про судове засіданнясуб'єктам підприємницької діяльності, стосовно яких планується здійснитинепланову перевірку, але остаточно ця норма досі не врегульована.
Максимальнатривалість планових перевірок суб'єктів малого підприємництва — 10 календарнихднів, непланових — 5 календарних днів. За будь-яких умов проведення перевіркисуб'єкт підприємництва, якого перевіряють, має право вимагати від перевіряючихнаправлення на перевірку з вказаними в ньому метою, строками, особамиперевіряючих, а також їх посвідчувальні документи.
Зарезультатами порушень, виявлених під час перевірок, підприємці несутьгосподарську, адміністративну та кримінальну відповідальність.
За порушення всфері господарювання, які призводять до настання несприятливих економічних чиправових наслідків в учасників господарських відносин, з ініціативи такихучасників до порушника застосовуються господарські санкції, за інші порушенняправил ведення господарської діяльності — адміністративно-господарські санкції,за порушення правил оподаткування — штрафні санкції та адміністративні штрафиза порушення, вчинені конкретними особами.
Принесвоєчасній сплаті податків (зборів) чи сум штрафних санкцій підприємецьзобов'язаний нараховувати на ці суми пеню у визначених законодавством розмірахза кожен день прострочення платежу, починаючи з дня закінчення граничногостроку погашення зобов'язання.
Окрім вищеперерахованих, до підприємця можуть бути застосовані санкції та штрафи запорушення антимонопольного та митного законодавства, правил пожежноїдисципліни, санітарних норм, законодавства про зайнятість населення, захистправ споживачів, рекламу та порядок виробництва та реалізації алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів.
Списоквикористаної літератури
1. Пляшко О.С., Денищук М.Ф.Підприємницька діяльність: облік, оподаткування, звітність. Навчальнийпосібник. – Рівне: Волинські обереги, 2007. – 320 с.
2. Започаткуванняпідприємницької діяльності. Посібник. За загальною редакцією: кандидатаполітичних наук, доцента Ващенка К. О., заслуженого економіста України БілоусаГ. М., Гавви Л. В., Корнійчука В. Г., Головко О. В., Барбелюка О. Б.,Награбового О. О., Кального О. В., Гамзяна А.Г. Сенчука Б.В., Поврознюка В.В.–К.: 2007. – 134 с.
3. Організація таоблік підприємницької діяльності. Опорний конспект лекцій для студентів напрямупідготовки 6. 030502 «Економічна кібернетика» \ Пляшко О.С. – Рівне: РДГУ,2008. – 34с.
4. В.А.Подсолонко, Т.Л. Миронова Підприємництво. – Київ: Центр навчальної літератури,2003. – 616 с.