Київськийнаціональний торговельно-економічний університет
Кафедрафінансового аналізу і контролю
ЗВІТ
пропроходження практики
заспеціальністю 8.050106 “Облік і аудит”
магістерськапрограма “Державний фінансовий контроль”
Місцепрактики Головне контрольно-ревізійнеуправління України
Студентки: Лозової Оксани Володимирівни
Керівник практики: Мних Євген Володимирович,
д-р екон. наук, професор
Київ– 2011
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІСТРУКТУРОЮ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
1.1 Ознайомлення зі структурними татериторіальними підрозділами ДКРС, їх функціями і завданнями відповідно дочинного законодавства
1.2 Чисельність персоналудепартаментів ГоловКРУ, їх функції, завдання та структура
1.3 Охорона праці в органах ДКРС
1.4 Ознайомлення з порядкомпланування роботи підрозділів ДКРС
1.5 Вивчення документопотоків удепартаментах ГоловКРУ та особливості управління ними
РОЗДІЛ 2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗМІСТОМРОБОТИ ДКРС
2.1 Визначення завдань діяльностіпідрозділів ДКРС згідно з чинним законодавством
2.2 Особливості підготовки доздійснення контрольних заходів підрозділами ДКРС
2.3 Ознайомлення з порядком проведенняконтрольних заходів підрозділами ДКРС
2.4 Узагальнення, документальнеоформлення та особливості реалізації результатів здійснення ревізіїпідрозділами ДКРС
2.5 Заходи, які спрямовані назапобігання порушення в майбутньому
2.6 Робота у підрозділі інформаційнихтехнологій
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Важливістьдержавного фінансового контролю в економіці держави зумовлено його місцем тароллю серед функцій управління фінансами: контроль займає центральне місце всистемі фінансового адміністрування, будучи, з одного боку засобом зв’язку міжфінансовим плануванням та фінансовим обліком, а з іншого – передумовоюздійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це дає змогу контролювідігравати інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюютьфінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.
Систему державногофінансового контролю можна представити як сукупність наступних елементів, асаме: суб'єкта контролю (хто контролює); об'єкта контролю (кого контролюють);предмета контролю (що контролюють), принципів контролю; методів контролю;процесу контролю; прийняття рішень за результатами контролю.
Державнийфінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) івиконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролювходять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органиДержавної контрольно-ревізійної служби (далі – ДКРС), Державного казначейства,Державної податкової служби, Державної митної служби та ін. Однак, якщоРахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю,тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податковаслужба, Державне казначейство, внутрівідомчі контрольно-ревізійні підрозділивиконують контрольні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями;вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.
Реалізаціяекономічної стратегії держави потребує підвищення контрольного потенціалуорганів виконавчої влади, яким належить ключова роль у здійсненні державногофінансового контролю. У зв'язку з розгалуженістю виконавчої влади зростаєважливість тих її органів, на які покладаються обов'язки, що безпосередньостосуються проведення фінансового контролю.
Основним органомдержавного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерствофінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, задотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використаннямбюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетнихкоштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень тавикористанням державних коштів.
Найважливішу рольвідіграють контролюючі органи, створювані у складі Міністерства фінансівУкраїни, в тому числі і ДКРС, центральним органом якої є Головне контрольно –ревізійне управління України (далі – ГоловКРУ). Це фактично єдина служба, якапроводить документальні ревізії і перевірки за дорученням Президента України ійого Адміністрації, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, іншихправоохоронних органів, глав державних адміністрацій регіонів та на якупокладено завдання забезпечення цілісності державних матеріальних цінностей,зміцнення бухгалтерського обліку, а також проведення контролю правильності таобґрунтованості витрачання бюджетних коштів.
Сьогодні діяльність контрольних установ здійснюється завідсутності чіткої взаємодії. По суті, державний фінансовий контроль напрактиці діє не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок. Останні,як правило, в автономному режимі виконують властиві їм завдання й функції, яківизначаються численними законами, указами Президента України, постановами урядута іншими нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що у таких умовах трапляютьсянеузгодженість, дублювання, відсутність взаємодії, а іноді й суперечності. Ценасамперед призводить до недостатньої ефективності в діяльності органівфінансового контролю, розпорошення та надмірного витрачання людських іфінансових ресурсів, правового й методологічного хаосу. В результаті одні й тісамі суб'єкти контролю протягом року перевіряються неодноразово, інші — взагаліне контролюються.
Отже, чинна система фінансового контролю застаріла, невраховує реалій сьогодення, суперечить принципам побудови демократичної державиі потребує невідкладного, належним чином опрацьованого, якісного реформування.
З метоюпідвищення ефективності роботи контрольно-ревізійної служби України, тазадоволення потреб адміністративно-правової реформи, треба чітко визначити їїмісце в системі державних контролюючих органів, виключивши при цьому дублюванняконтрольних повноважень, що може бути забезпечено шляхом прийняття ЗаконуУкраїни про «Про фінансовий контроль в Україні».
контрольнийревізійний управління персонал
1. ЗАГАЛЬНЕОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТРУКТУРОЮ ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇСЛУЖБИ
1.1 Ознайомленнязі структурними та територіальними підрозділами
ДКРС, їхфункціями і завданнями відповідно до чинного законодавства
ДКРС в Україніздійснює незалежний внутрішній фінансовий контроль. Розгалужена організаційнаструктура даного органу дозволяє охоплювати діяльність всіх підконтрольнихустанов та організацій. Зокрема, він складається з ГоловКРУ, контрольно –ревізійних управлінь в Республіці Крим, 24 областях, містах Києві іСевастополі, 562 контрольно – ревізійних підрозділів в районах, містах ірайонах у містах (див. рис. 1.1.1).
/>
Рис.1.1.1.Структура державної контрольно-ревізійної служби в Україні
ГоловКРУ очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління,який призначаєтьсяКабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.
Структуру ГоловКРУ таположення про його структурні підрозділи, контрольно-ревізійніуправління в АР Крим, областях, містах Києві таСевастополі, типове положення про контрольно-ревізійніпідрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах затверджує ГоловаГоловКРУ.
ГоловКРУ,контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містахКиєві і Севастополі є юридичнимиособами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України та зі своїмнайменуванням.
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах,містах і районах у містах якструктурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим,областях, містах Києві і Севастополі мають печатки івідповідні бланки.
Головним завданням державноїконтрольно-ревізійної служби є здійснення державногофінансового контролю завикористанням і збереженнямдержавних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби вбюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використаннямкоштів і майна, станомі достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітностів міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, якийперевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують(використовували у періоді, якийперевіряється) державнечи комунальне майно(далі – підконтрольні установи), виконанняммісцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушеньта запобігання їм у подальшому.
З метою реалізації основного завдання ГоловКРУта його структурні підрозділи виконують функції, які визначені ЗакономУкраїни «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», прийнятимВерховною Радою України 26.01.93 № 2939-ХП, зі змінами та доповненнями.
Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скаргигромадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі,інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються правоохоронниморганам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.
ГоловКРУ України,контрольно – ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві іСевастополі, контрольно – ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах,містах і районах у містах надається право:
1) перевіряти упідконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси йінші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів таматеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей(грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції,устаткування тощо);
2)безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничіта інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження із’ясування питань, пов’язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування,зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
3) залучати надоговірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державнихкомітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів,підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірівбудівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусківсировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунокспеціально передбачених на цю мету коштів;
4) вимагати відкерівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризаційосновних фондів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів ірозрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій – звернутися досуду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухваленнявідповідного рішення судом – у присутності понятих та представників зазначенихпідприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатуватикаси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин змоменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. При проведенні ревізійвилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово – господарськихта бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставірішення суду – вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово –господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, якийскріплюється підписами представника органу державної контрольно – ревізійноїслужби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи,організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам,установам, організаціям;
5) одержувати відНаціонального банку України та його установ, банків та інших кредитних установнеобхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції тазалишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються, а від інших підприємств іорганізацій, в тому числі недержавних форм власності – довідки і копіїдокументів про операції та розрахунки з підприємствами, установами,організаціями, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становитьбанківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених ЗакономУкраїни «Про банки і банківську діяльність»;
6) одержувати відслужбових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються, письмовіпояснення з питань, які виникають у ході ревізій;
7) пред’являтикерівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються,вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження івикористання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку добюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі,ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетногофінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами таорганізаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинногозаконодавства;
8) накладати у випадках,передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осібпідконтрольних установ, адміністративні стягнення;
9) звертатися досуду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпеченовиконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства зпитань збереження і використання активів;
10) проводити усуб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольноюустановою, зустрічні перевірки з метою документального підтвердження виду,обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, дляз’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольноїустанови. [1]
На сьогоднішнійдень, на підставі Указу Президента України №1085/2010 «Про оптимізаціюсистеми центральних органів виконавчої влади» відбувається процесреорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України та утворенняна його базі Державної фінансової інспекції України. Нова структура танормативно-правові акти знаходяться на стадії розробки.
1.2 Чисельністьперсоналу департаментів ГоловКРУ, їх функції,
завдання таструктура
Посадовий складГоловКРУ, кваліфікаційні тарифікації співробітників, перелік департаментів івідділів затверджує Міністерство фінансів України.
Чисельністьпрацівників визначається штатним розписом ГоловКРУ України і станом на08.04.2010 складала 490 чоловік.
Структура апаратуГоловКРУ передбачає 21 підрозділ, які в свою чергу поділяються на 54 відділи,що охоплюють контрольним процесом підприємства, установи і організації тількипевної сфери господарської діяльності. Чисельність працівників в окремихпідрозділах представлена наступним чином:
1. Керівництво, у складі 5 осіб.
2. Відділ забезпеченнядіяльності керівництва, у складі 6 осіб.
3. Департаменторганізаційної роботи, у складі 27 осіб.
4. Департаментінспектування у сфері освіти і науки, у складі 27 осіб.
5. Департаментінспектування у соціальній сфері та культурі, у складі 27 осіб.
6. Департаментінспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг, у складі27 осіб.
7. Департаментінспектування у сфері послуг, у складі 28 осіб.
8. Департаментінспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природнихресурсів, у складі 29 осіб.
9. Департаментінспектування органів державної влади, у складі 29 осіб.
10. Департаментдержавного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів тадіяльності бюджетних установ, у складі 25 осіб.
11. Департаментдержавного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання державногосектору економіки, у складі 84 осіб.
12. Департаментправової роботи, у складі 23 осіб.
13. Департаментадміністративно – господарського забезпечення, в складі 34 осіб.
14. Управлінняконтролю у сфері державних закупівель, в складі 13 осіб.
15. Управліннягармонізації державного внутрішнього фінансового контролю, в складі 11 осіб.
16. Управліннявнутрішнього аудиту, у складі 11 осіб.
17. Управліннякадрів, в складі 13 осіб.
18. Фінансовеуправління, в складі 13 осіб.
19. Управлінняінформаційних технологій, в складі 13 осіб.
20. Відділвзаємодії із засобами інформації та зв’язку із громадськістю, у складі 6 осіб.
20. Режимно –секретний відділ, в складі 6 осіб.
21. Секторконтролю виконавської дисципліни, у складі 3 осіб.
До складукерівництва входить Голова ГоловКРУ, перший заступник голови ГоловКРУ та 4заступники Голови ГоловКРУ. Групу при керівництві складають 2 помічника ГоловиГоловКРУ, консультант, радник, головний спеціаліст (прес – секретар,літредактор) та референти 1 категорії.
Голова ГоловКРУ несеперсональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом МіністрівУкраїни за виконання покладених на ГоловКРУ України завдань і здійснення нимсвоїх повноважень. Голова ГоловКРУ розподіляє обов’язки між заступниками,визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурнихпідрозділів ГоловКРУ України, в установленому порядку призначає на посади тазвільняє з посад керівників КРУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Кожен ізструктурних підрозділів ГоловКРУ очолюється начальником відповідного Управління(департаменту) та його заступником. Відділи, що входять до їх складу такожмають керівника – начальника відділу, один з яких виконує одночасно обов’язкизаступника начальника управління. До складу відділів входить необхіднакількість штатних ревізорів – контролерів або аудиторів, які є державнимислужбовцями, мають відповідні категорії та ранги.
Управліннягармонізаціїдержавного внутрішнього фінансового контролю, на базі якого проходила практика,є структурним підрозділом Головного контрольно-ревізійного управління України іпідпорядковується керівництву ГоловКРУ.
Управління очолює начальник, який призначається на посаду тазвільняється з посади наказом ГоловКРУ в порядку, встановленому чиннимзаконодавством.
На цю посаду призначається особа з вищою освітою фінансово-економічногоспрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стажемроботи за фахом в органах ДКРС на керівних посадах нижчої категорії не менше 3років або стажем роботи за фахом на керівних посадах у державній службі чи вінших сферах економіки не менше 5 років, або стажем роботи за фахом не менше 7років.
Посада відноситься до третьої категорії посад державних службовців.
Начальник Управління підпорядкований керівництву ГоловКРУ та виконуєйого доручення.
Начальник Управління, в межах повноважень, здійснюєорганізаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, а саме:
1.Здійснює керівництво діяльністю Управління, планує та організовуєйого роботу.
2.Забезпечує своєчасне та якісне виконання покладених на Управліннязавдань та функцій.
3.Визначає ступінь відповідальності керівників відділів у складі Управліннята інших працівників.
4. Розподіляє обов’язки між працівниками Управління.
5. Забезпечує розробку та підписує Положення про Управління та відділи,посадові інструкції працівників Управління.
6. Регулює роботу Управління щодо його ефективної взаємодії з іншимипідрозділами апарату ГоловКРУ, регіональними КРУ, службами внутрішнього аудитута контрольно-ревізійними підрозділами підконтрольнихустанов, а також з іншими державними, у тому числі правоохоронними,органами при виконанні покладених на Управління завдань.
7. Організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розглядпрацівниками Управління звернень громадян, підконтрольнихустанов, інших державних органів, а також звернень та запитів народнихдепутатів з питань, що належать до повноважень Управління, за результатами їхрозгляду вносить керівництву ГоловКРУ пропозиції щодо вжиття заходів згідно ззаконодавством.
8. Вживає заходи з метою вдосконалення організації роботи Управління,підвищення кваліфікації працівників.
9. Подає, в установленому порядку, керівництву ГоловКРУ пропозиції прозаміщення вакансій в Управлінні, призначення на посади, звільнення з посад тапереміщення працівників Управління, їх заохочення, преміювання та накладеннястягнень, включення до кадрового резерву, проведення стажування тощо. Сприяєпідвищенню кваліфікації працівників Управління.
10.Забезпечує дотримання працівниками Управління правил внутрішньоготрудового розпорядку, законодавства України з питань державної служби таборотьби з корупцією та ін.
У разі відсутності начальника Управління його обов’язки виконує та несевідповідальність за виконання покладених на Управління завдань заступник начальникаУправління — начальник відділу.
Штатним розписому даному Управлінні передбачено 11 посад, фактично працюють 11 осіб. Усіпрацюючі мають вищу освіту та відповідають усім вимогам, які існують длядержавних службовців. На кожну посаду передбачена відповідна посадоваінструкція, в якій передбачено функції, завдання, права, обов’язки тавідповідальність аудитора, ким призначається, кому підпорядковується, і чимкерується у своїй роботі.
КерівництвоУправління постійно приділяє увагу кадровій роботі.
Кадровий складпостійно аналізується в розрізі рівня фахової підготовки працівників, їхньогоставлення до дорученої справи, повноти забезпечення виконання поставлених передними завдань, ініціативності, організаторських здібностей, етики поведінки,стосунків у колективі.
На кожногопрацівника Управління складається план самоосвіти на півріччя.
Окрім того,посадові особи Управління проходять періодично тренінги, економічні навчаннятощо. Так, з 9 по 11 лютого 2011 року в рамках Програми проекту міжнародногоспівробітництва із надання Міністерством фінансів Королівства Нідерландитехнічної та фінансової допомоги ГоловКРУ учасники робочих груп пілотнихпроектів із КРУ Дніпропетровської, Львівської та Черкаської областей, а такожпредставники Управління гармонізації внутрішнього фінансового контролю ГоловКРУвзяли участь у «тренінгу для тренерів», на якому я теж була присутняпротягом трьох днів.
Викладалинавчальний курс координатор проекту Руслана Рудницька, координатор технічноїдопомоги Міністерства фінансів Королівства Нідерланди Ян ван Тайнен, експертпроекту Міністерства фінансів Королівства Нідерланди Манфред ван Кестерен таПостійний Радник із Твіннінгу у Республіці Македонія Джойс Інгрід Теуніссен.
Метою навчаннябуло підвищення знань і навичок працівників і вміння надалі застосовувати деякіінструменти і методи навчання самостійно, без залучення закордонних експертів.Під час тренінгу розглянуто деякі аспекти комунікативних відносин, особливостірізних форм навчання, можливості вирішення конфлікту інтересів під часспілкування і проведення навчальних заходів.
Особливу увагуприділено інструментам і методам проведення тренінгів та елементам ефективноїпрезентації шляхом поєднання теоретичних знань з практикою.
Так, дляефективнішої роботи учасники тренінгу утворили чотири навчальні групи (окремовід кожного з трьох присутніх обласних КРУ та від ГоловКРУ), а викладачамикурсу для кожної з груп установлено тематику для виконання практичних завдань.
Представникикожної з груп підготовили і провели презентації за визначеними тематиками іззастосуванням різноманітних моделей, методів і технічних засобів. Дляускладнення завдання та наближення його до реальних умов різних аудиторійучасники тренінгу штучно створювали певні «складні ситуації» длядоповідачів.
Після виступівслухачі і викладачі курсу мали нагоду прокоментувати презентацію кожної з групна предмет структури подання матеріалу (вступ, розвиток, закінчення), якостізастосування технічних інструментів (фліпчартів, слайдів), елементівневербального спілкування (зоровий контакт, жестикуляція, міміка) та словеснихелементів (темп мовлення, сила голосу, інтонація, граматика).
За результатамитренінгу його учасники отримали відповідні сертифікати та висловиливпевненість, що це навчання стало гідним кроком на шляху підготовки майбутніх«українських тренерів» у сфері реформування державного внутрішньогофінансового контролю.
Варто зазначити,що з КоролівствомНідерланди та іншими країнами Європи Управління співпрацює вже не вперше.
Загалом, щостосується питань підвищення рівня фахової підготовки, даний структурнийпідрозділ, як і всі інші департаменти та управління ГоловКРУ, формує планпроведення економічних занять на квартал та веде журнал обліку проведення заходівз підвищення кваліфікації. При цьому, працівники можуть вносити свої пропозиціїщодо питань, які будуть розглядатися. План проведення економічних занять на Іквартал 2011 року
1.3 Охорона праців органах ДКРС
ДКРС Українивідноситься до установ невиробничої сфери, але проблеми створення безпечнихумов праці, збереження здоров’я та працездатності її працівників є важливим таактуальним.
Загальнимизаконодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, єКонституція України, Кодекс Законів про охорону праці України, Закони України“Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччянаселення”, “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності”, “Про пожежну безпеку”, “Про дорожній рух”, “Про об’єктипідвищеної небезпеки”, Кодекс України про адміністративні правопорушення,Кримінальний кодекс України.
У КРУ у містах,КРВ у районах повинні розроблятися внутрішні нормативно-правові акти з охоронипраці, в яких конкретизуються вимоги державних нормативно-правових актів і вяких не можуть міститися вимоги з охорони праці нижчі, ніж ті, що містяться вдержавних нормах. Вони розробляються у відповідності до ДНАОП 0.00-8.03-93“Порядок опрацювання і затвердження нормативних актів, що діють напідприємстві”. Ці акти спрямовуються на побудову чіткої системи управлінняохороною праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на кожномуробочому місці безпечних умов праці.
Що стосуєтьсяапарату ГоловКРУ, то тут відсутня служба охорони праці, проте призначеновідповідальну особу за стан охорони праці в ГоловКРУ (яка знаходиться вгосподарському відділі), і яка забезпечує вирішення конкретних питань з охоронипраці. Головою ГоловКРУ затверджено інструкцію, про покладені на посадову особуз охорони праці обов’язки, її права тавідповідальність при виконанні покладених на неї функцій.
Керівники управлінь, департаментів, які виконуютьнакази, розпорядження та дотримуються інструкцій, правил щодо забезпеченнянормальних умов праці своїм співробітникам слідкують за дотримання нимиінструкцій та правил безпеки на робочих місцях. Керівники структурнихпідрозділів, відділів відповідають за охорону праці у своїх підрозділах.
Планування робітз охорони праці у ГоловКРУ не ведеться, хоча це має бути однією з основнихфункцій управління охороною праці в даній установі.
Всі робочі місця,тобто обладнаний технічними засобами простір, де здійснюється діяльністьвиконавців, ГоловКРУ України оснащені електронно-обчислювальними машинами. Приоблаштуванні таких робочих місць необхідно, в першу чергу, забезпечитинаступне: належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутністьвідблисків; належні ергономічні характеристики основних елементів робочогомісця; а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори, як: наявністьшуму та вібрації, електромагнітне випромінювання, електростатичне поле міжекраном та оператором, наявність пилу й аероіонізації.
У приміщеннях установищоденно проводиться вологе прибирання. Вікна приміщень мають регульованіпристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо. Вдеяких кабінетах ГоловКРУ природне світло не проникає через бічні світлопрорізи і не забезпечує коефіцієнт природної освітленості, що повинен становитине нижче 1,5%. При дослідженні було також з’ясовано, що лише 45% робочих сидіньвідповідають загальним вимогам до організації робочого місця користувачаелектронно-обчислювальною машиною, зокрема: безпосередньо сидіння, спинка тастаціонарні або змінні підлокітники, ширина та глибина сидіння є не меншими за400 мм, висота сидіння є регульованою в межах 400-500 мм; поверхня сидіння єплоскою, передній край – заокругленим; поверхня сидіння, спинки тапідлокітників є напівм’якою. Разом з тим, сидіння, які не відповідаютьзагальним вимогам до організації робочих місць є однією з причин передчасноївтоми працівників ГоловКРУ та зниження їх працездатності.
Що стосується робочих місць в Управлінні гармонізації внутрішньогофінансового контролю, необхідно зазначити наступне:
І. Площа приміщення не відповідаєкількості робочих місць:
— на 16,5 м2 розміщено 6 комп’ютерів, за нормативами націй площі дозволяється розташувати 3 (площа виділена для 1 робочого місця зперсональним ЕОМ повинна становити не менше 6 м2 );
— відстань між бічними поверхнямистолів повинна становити 1,2 м, а вона в середньому відповідає 0,5 — 1 м. В тойже час на столі №1 та 5 знаходяться 2 комп’ютери, відстань між якими неперевищує 1,5 м, що суперечить нормам;
— в деяких місцях прохід між рядамине становить 1м, що призводить до постійного зіткнення людей при переміщені покабінеті.
Природного освітлення достатньо та увечірній час воно доповнюється штучним. Так, на стелі розміщуються лампиденного світла, які майже забезпечують нормальне освітлення. В даному випадкунеобхідно на кожному столі встановити настільну лампу.
Персонал, який працює в даномукабінеті постійно слідкує за мікрокліматом в ньому: на підвіконні, шафах тамеблях розставлені вазони, що є першоджерелами поглинання вуглекислого газу тавиділення кисню, а також слугують озелененням приміщення.
Не має підставок для ніг длякомп’ютерних столів, відсутня достатня кількість стільців, на яких можнарегулювати висоту підйому.
ГоловКРУзосереджена в районі, який характеризується комплексом факторів, що негативновпливають на її працюючих. Адміністративне приміщення ГоловКРУ розташованепоблизу Річкового вокзалу та автомобільної дороги, які своїм спектром шкідливихречовин і комплексом факторів негативно впливають на працівників даноїустанови. До таких чинників належать: шум; забруднення атмосфери токсичнимиречовинами, в першу чергу, сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю;запиленість повітря і недостатня кількість ультрафіолетового опромінення.
Під час роботи на комп’ютері та копіювально-розмножувальнійтехніці мають місце небезпечні та шкідливі фактори, які можна поділити нафізичні та психологічні. До фізичних відносяться: підвищене значеннянапруги електричного кола; підвищений рівень електромагнітного випромінювання;підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень іонізації повітря.
Серед психологічних чинників мають місце: статичніта динамічні перевантаження; розумовеперевантаження; перенапруження зору при роботіз екранами пристроїв.
У процесі трудової діяльності напрацівників – користувачів комп’ютерів впливають електромагнітні поля іелектромагнітні випромінювання, головними джерелами яких є електромережі таелектроприлади, персональні комп’ютери, випрямлячі струму, трансформатори, щоможуть спричинити бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної танервової систем. Крім того, несприятливий вплив електростатичного поляпроявляється у тому, що воно здатне притягувати пил, бруд та інші частини,присутні у повітрі навколо монітора, що призводить до покриття пилом йогоекрану – і, як правило, може призвести до подразнення шкіри, дихальногоапарату, алергійних захворювань та викликати ураження шкіри та органу зору.
Специфіка роботи, яка полягає упостійному опрацьовувані інформації та швидкому прийняті відповідальних рішень,також стосується питань психофізіології особистості, адже вона вимагає відпрацівника наявності таких інтелектуальних якостей як спостережливість,розвинену пам’ять, особливість уваги, мислення, концентрація уваги на професійнихоб’єктах, тобто існує постійне напруження сенсорного апарату, вищих нервовихцентрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів.
Одним з психічнихстанів, який сприяє підвищенню схильності працівника ГоловКРУ до небезпечнихситуацій, є стомлення. Це тимчасові зміни в організмі, які проявляються узниженні працездатності при інтенсивній та тривалій роботі. Стомленняпризводить до розладу сенсорної області, порушення у моторній сфері, додефектів пам’яті і мислення, ослаблення волі, а також викликає сонливість.Надмірна втомленість призводить до різкого зниження працездатності та безпекидіяльності працівників ГоловКРУ України і приймає форму перевтомлення.
Слід відзначити, що за час діяльностіГоловКРУ не було зареєстровано випадків травматизму співробітників. Однак,зустрічаються випадки захворювань, які пов’язані з систематичною роботою накомп’ютерах. Однією з причин погіршення фізичного стану працівників та зору єнераціональне освітлення робочих місць та наявність різних випромінювань з бокуперсональних комп'ютерів.
З метою профілактики і запобігання захворюванькористувачів персональних комп'ютерів у ГоловКРУ здійснені такі заходи: вікнаобладнали спеціальними шторами; приміщення з ЕОМ мають додаткове штучнеосвітлення (біля комп’ютера), що в свою чергу, сприяє мінімізації негативноговпливу ПК на співробітників і підвищенню комфортності їхньої роботи.
Приміщення в яких розміщений персонал ГоловКРУ, згіднокласифікації пожежонебезпечних зон за ПУЕ відносять до класу ІІ-ІІа, оскільки вних знаходяться електрообладнання, електроустаткування, папір, меблі та іншіматеріали, що здатні згоріти.
На кожному поверсі знаходиться “план евакуаціїз приміщень відповідного поверху”.
Основнимизаходами пожежної безпеки є:
— підтримканалежного стану службових приміщень;
— забороназалишати після роботи увімкнені електроприлади;
— ознайомленнявсіх начальники відділів та відповідальні особи під підпис з інструкціями, щостосуються пожежної безпеки;
— заборона уприміщеннях палити та користуватися нагрівальними електроприладами (паліннядозволяється у спеціально відведених місцях – на вулиці);
— забороназагромаджувати виходи, коридори, хол, сходи різними предметами. Всі дверіевакуаційних виходів відкривають вільно у бік виходу з будинку.
Періодично інспекторДержпожежнагляду перевіряє стан пожежно-технічного обладнання. Коженслужбовець, який виявив пожежу зобов’язується терміново повідомити про це вміську пожежну охорону, повідомити керівництво, розпочати гасіння пожежінаявними засобами.
ГоловКРУ не обладнанона кожному поверсі засобами пожежогасіння (вогнегасники, пожежні крани).
З вищевикладеногоможна сказати, що охорона праці у ГоловКРУ знаходиться не на належному рівні:робота щодо охорони праці працівників не досить організована і не дотримуютьсяправила та вимоги встановлені відповідними нормативно – правовими актамиУкраїни.
Через специфікусвоєї роботи, а саме постійне користування засобами електрообладнання таелектроустаткування — персональні комп’ютери, принтери, сканери, ксерокси,периферійні пристрої, сервери, засоби телефонного зв’язку, працівники ГоловКРУнаражаються на небезпеку ураження струмом та опромінення. Тому керівництвомповинні здійснюватися всі можливі заходи щодо запобігання таких явищ: постійнийконтроль ізоляції, заземлення всіх електроприладів.
Організаціяпожежної безпеки у ГоловКРУ знаходиться також не на достатньому рівні: не увсіх приміщеннях та кабінетах встановлено автоматичну пожежну сигналізацію;проте на розміщено план евакуації та правила поводження працівників у разівиникнення пожежі. З іншого боку, всі працівникиознайомлені з правилами пожежної безпеки та дотримуються інструкцій та правилповодження з електроустаткуванням та електрообладнанням.
Виникнення рядунедоліків пояснюється тим, що керівництво не слідкує за змінами законодавствата існуванням головної причини – недостатністю приміщення для розташуванняпрацівників апарату ГоловКРУ, що спричиняє незадовільні умови праці,нераціональну організацію робочих місць, і вирішення цього питання має тількиодин контекст – збільшення фінансування кошторису ГоловКРУ, що дасть можливістьзмінити виявлені недоліки в організації охорони праці.
Для покращенняорганізації охорони праці в ГоловКРУ рекомендується:
1) створитивідділ з охорони праці, відповідно до ст.17 ЗУ “Про охорону праці”;
2) привести у відповідність нормативним актамстан робочих місць: площу, об'єм, сидіння, освітлення, розташуваннякомп'ютерної та іншої техніки;
3) здійснювати фінансування та планування охоронипраці в ГоловКРУ;
4) посилити контроль за дотриманням чинногозаконодавства з охорони праці як особою, відповідальною за стан охорони праці,так і всіма працівниками апарату ГоловКРУ;
5) організувати достатній захист від небезпечних шкідливихчинників, наприклад, у приміщеннях, де працюють комп’ютери повинна здійснюватись примусовавентиляція, застосовуватись захисні екрани (оснащені заземленням) таіонізатори; додаткові заходи оздоровленняповітряного середовища: проводити додаткову вентиляцію тощо;
6) забезпечитиробочі сидіння користувача персональним комп’ютером підйомно-поворотнимисидіннями, таким що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння і спинки, завідстанню спинки до переднього краю; для зниження статичного напруження м’язіврук працюючих з персональними комп’ютерами необхідно застосовувати стаціонарніабо змінні підлокітники;
7) працівникиГоловКРУ через кожну годину роботи з комп’ютером повинні робити перерву на 5-10 хвилин, через 2 години – на 15хвилин, які б можна було б використати для емоційного та фізичногорозвантаження.
На сьогоднішнійдень, забезпечення одного з головних принципів державної політики в галузіохорони праці – пріоритету життя і здоров’я працівників повинно стати одним ізосновних завдань кожного роботодавця.
1.4 Ознайомленняз порядком планування роботи підрозділів ДКРС
Планування єпершим і найбільш важливим етапом організації контролю. Метою планування роботиорганів ДКРС є забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових таматеріальних ресурсів при реалізації визначених напрямів контролю, а такожусунення паралелізму та дублювання в роботі суб’єктів державного фінансовогоконтролю.
Механізмскладання і затвердження планів контрольно-ревізійної роботи органів державноїконтрольно-ревізійної служби встановлюється:
1) Порядком планування контрольно– ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби,затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 08.08 2001р., зізмінами та доповненнями.
2) Положенням про плануванняконтрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійноїслужби, затвердженим наказом ГоловКРУ № 173 від 30.07. 2003 р., зі змінами тадоповненнями.
Процес плануванняорганами ДКРС включає підготовку:
І. Плану основнихнапрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;
ІІ. Плану роботиГоловКРУ України;
ІІІ. Планівроботи апаратів контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містахКиєві та Севастополі;
ІV. Планів роботи контрольно-ревізійнихпідрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числіміжрайонних контрольно-ревізійних відділів.
Насамперед, ГоловКРУ готує і за погодженням з Мінфіном подаєдо 1 грудня поточного року Кабінетові Міністрів України проект плану основних напрямівконтрольно-ревізійної роботи органів ДКРС, що містить перелік тем: інспектуванняпевного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ;державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетнихустанов, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктівгосподарювання, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти збюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували уперіод, який перевіряється) державне чи комунальне майно; перевірки державнихзакупівель; контроль за станом контрольно-ревізійної роботи у міністерствах,інших центральних органах виконавчої влади (далі – контрольні заходи), а такожрік проведення попередніх контрольних заходів за кожною запланованою темою та терміниінформування Кабінету Міністрів України і Мінфіну.
До проекту Плану додається пояснювальна записка, в якійобгрунтовуються включені до нього питання.
Відповідно до п.9 Розділу ІІ Наказу ГоловКРУ “Про затвердженняРегламенту Головного контрольно-ревізійного управління України” від 23.11.2007N 279, проект Основних напрямів розробляється Департаментом організаційноїроботи за участю інших структурних підрозділів.
У вищезазначеному документі також зазначено, що розглядаєпропозиції та визначає перелік тем контрольних заходів, які включаються доОсновних напрямів, і терміни інформування про їх результати — Методологічнарада ГоловКРУ.
Департаменторганізаційної роботи формує План контрольно — ревізійної роботи ГоловКРУ України, погоджує його іззаступниками Голови ГоловКРУ, управліннями та самостійними відділами ГоловКРУ. Післязатвердження Головою ГоловКРУ, він направляється регіональним КРУ відповідно до15 листопада і 15 травня кожного року.
План затверджується до 20 грудня поточного року.
Планиконтрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, а також контрольно-ревізійних управліньв Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, планиконтрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп)в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайоннихконтрольно-ревізійних відділів, розробляються на підставі Плану основнихнапрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС та включають інші питання,вирішення яких належить до їх компетенції.
Основнимипідставами для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту,перевірки державних закупівель та інспектування до планів контрольно-ревізійноїроботи є:
а) закони, актита доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Мінфіну,які не потребують термінового виконання без включення до планів;
б) зверненняправоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізійта перевірок, які можливо виконати у плановому порядку;
в) пропозиціїРахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, Державної податкової адміністрації,Держмитслужби, Державного казначейства, прийняті ГоловКРУ до виконання;
г) ініціатива,виявлена органами державної контрольно-ревізійної служби з урахуванням такихкритеріїв, як:
— економічна та соціальнаважливість питань, які обов'язково включаються до програм і планів дій КабінетуМіністрів України на відповідний період;
— значний обсяг фінансових потоків,інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм,утримання державних органів;
— публічна інформація про фактипорушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державниммайном;
— ймовірністьвиникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низькогорівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованостіекономічної діяльності;
— періодичність проведення ревізій таперевірок у бюджетних установах відповідно до закону;
ґ) ініціатива,виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнятаГоловКРУ до виконання. [7]
До плану контрольно– ревізійної роботи ГоловКРУ на квартал, вносять:
— контрольні заходи, визначеніПланом основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;
— контрольні заходи, дорученнята пропозиції щодо проведення яких надійшли від органів, яким надано право їхініціювати, після затвердження Плану основних напрямів і які можливо провести уплановому порядку;
— контрольні заходи,ініційовані органами державної контрольно-ревізійної служби і які не буловнесено до Плану основних напрямів;
— питання регулюваннявнутрішнього фінансового контролю у системі міністерств, інших центральнихорганах виконавчої влади, організаційної, методологічної, кадрової тафінансової роботи ГоловКРУ.
План контрольно –ревізійної роботи ГоловКРУ містить наступні розділи:
І. Нормотворчадіяльність у сфері державного фінансового контролю.
ІІ. Контроль завикористанням бюджетних коштів, станом збереження державного майна уміністерствах та інших державних органах виконавчої влади та дотриманнямфінансово – бюджетної дисципліни на підприємствах, установах, і організаціях.
ІІІ. Контроль завиконанням бюджетів у регіонах.
ІV. Контроль за станом контрольно – ревізійноїроботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.
V. Контроль за станом роботирегіональних підрозділів ДКРС.
VI. Організаційна, правова таметодологічна робота.
VII. Інформаційно – аналітична робота.
VIII. Робота з кадрами.
Термінипідготовки та порядок затвердження планів контрольно-ревізійної роботиГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим,областях, містах Києві та Севастополі, а також планів контрольно-ревізійноїроботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах,районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів,визначаються ГоловКРУ.
Внесення змін допланів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС України проводиться у порядкуїх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних заходів,повідомляються інші суб’єкти державного фінансового контролю, які проводять спільніконтрольні заходи. [3]
Планиконтрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ розмішуються на офіційній сторінціГоловКРУ в мережі Інтернет та юридичній інформаційно-пошуковій системі«Законодавство».
Моніторинг виконанняОсновних напрямів та планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ проводитьсящоквартально.
Звіт про результатироботи ДКРС за рік направляються до Верховної Ради України, Кабінету МіністрівУкраїни, Міністерства фінансів та інших зацікавлених органів державної влади.
1.5 Вивченнядокументопотоків у департаментах ГоловКРУ та
особливостіуправління ними
Документообіг — це рух документів в організації з моменту їх створення або отримання і дозавершення виконання або відправлення.
Документопотік — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних,зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.
Документообіг ГоловКРУскладається з трьох документопотоків:
1) документопотіквхідних документів — це рух документів, які надійшли в установу від зовнішніх суб’єктів.Більшість вхідних документів, як правило, породжують відповідні вихідні,причому в чітко визначені терміни. Терміни (строки) встановлюються абонормативними актами, що визначають той або інший час відповіді на вхіднийдокумент (наприклад, протягом 10 днів), або терміном (датою) виконання,зазначеним безпосередньо у вхідному документі.
2) документопотіквихідних документів — це рух документів, які складені в установі длявикористання їх іншими організаціями чи суб’єктами. Більшість вихіднихдокументів готується на основі внутрішніх документів організації.
3) документопотіквнутрішніх документів — це рух документів, які використовуються для організаціїроботи установи. Через канцелярію проходять не всі внутрішні документи, атільки листування найбільш значних структурних підрозділів і накази тарозпорядження керівництва організації. Через подібну діловодну службу проходятьтакож і внутрішні документи, що породжують вихідні. Зокрема, у відповідності дозагальних правил діловодства єдиний засіб відправити запит, лист або матеріалидо зовнішньої організації чи установи — це направити внутрішній документ доканцелярії, де його перетворять у вихідний і відправлять у сторонню організаціючи установу. [16]
Загальні правиладокументування управлінської діяльності і порядок роботи з документами ворганах ДКРС встановлює наказ ГоловКРУ.
Так, всякореспонденція, що надходить до ГоловКРУ поштою, факсом, електронною поштою,кур’єром тощо, приймається централізовано протягом робочого дня Відділоморганізації документообігу (далі – канцелярія), який створений у складі Департаментуадміністративно-господарського забезпечення, працівники якого перевіряютьправильність адреси доставленої кореспонденції, цілісність пакета і в разінеобхідності розписуються за її одержання, зазначаючи дату і час одержання.
У канцеляріїрозкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис «особисто» абоадресовані громадським організаціям ДКРС, які передаються за призначенням.
Неправильнооформлені (не підписані, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресоюдокументи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.
Всякореспонденція, що надійшла до ГоловКРУ, підлягає обов’язковому попередньомурозгляду, який здійснюється керівником канцелярії або іншою виділеною для цьогоособою. Такий розгляд здійснюється з метою визначення необхідності їхреєстрацій, а також розподілу їх на ті, що потребують обов’язкового розглядукерівництвом ГоловКРУ, і ті, що передаються безпосередньо у структурніпідрозділи. Попередній розгляд документів повинен здійснюватися у день їходержання або у перший робочий день при надходженні документів у неробочий час.Доручення вищих органів, телеграми і телефонограми розглядаються негайно.
Для забезпеченняобліку документів, контролю виконання і оперативного використання наявноїінформації документи після попереднього розгляду реєструються. Реєстраціяздійснюється централізовано в журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Так, уГоловКРУ реєстрація вхідних документів здійснюється залежно від їх змісту,найменування, виду, кореспондента по кожній з таких реєстраційних групкореспонденції: Верховна Рада України; Адміністрація Президента України;Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України; обласні контрольно –ревізійні управління та громадяни; правоохоронні органи; міністерства,відомства, установи, підприємства, організації. По кожній реєстраційній групівхідної кореспонденції ведеться окремо журнал реєстрації.
На розгляд ГоловиГоловКРУ передається вхідна кореспонденція, яка адресована безпосередньо йомуабо ДКРС. У разі перебування Голови ГоловКРУ у відрядженні або відпустцідокументи розглядає Перший заступник начальника ДКРС або особа, яка виконуєйого обов’язки.
На розглядзаступникам Голови ГоловКРУ та начальникам структурних підрозділів передаєтьсявхідна кореспонденція, що їм адресована. Наслідки розгляду вхідноїкореспонденції керівництвом ДКРС фіксуються у резолюціях, в яких зазначаютьсявиконавці та строки виконання документів.
Вхіднакореспонденція, яка адресована, або направлена на виконання структурнимпідрозділам, передається працівником канцелярії безпосередньо керівнику абоділоводу структурного підрозділу (посада у ГоловКРУ – спеціаліст 1 категорії)під розписку у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Вхіднакореспонденція, одержана структурним підрозділом, повинна бути розглянута ідоведена до безпосередніх виконавців у день її надходження. Керівникструктурного підрозділу визначає безпосереднього виконавця документа і принеобхідності деталізує порядок його виконання, що фіксується на першому аркушідокумента.
Після остаточноговирішення всіх питань, порушених у документі, виконавець зобов’язаний зробитина нижньому полі першого аркуша документа запис про наслідки розгляду,зазначити номер і дату документа – відповіді або іншого документа, що стверджуєйого виконання, вказати номер справи, де будуть підшиті всі матеріали, тапоставити свій підпис і дату.
Наслідки розглядудокумента діловод переносить до журналу обліку вхідної кореспонденції іконтрольно – облікової картки, яка після підписання керівником структурногопідрозділу передається до діловодної служби у день виконання документа.
Реєстраціявихідної кореспонденції здійснюється діловодами департаментів ГоловКРУ ужурналі вихідних документів. Оформлення вихідної кореспонденції здійснюютьвиконавці та передають її діловоду на реєстрацію. Діловод під час прийманнявихідного документа перевіряє повноту зазначення адреси кореспондента,наявність усіх необхідних підписів на документі та додатках до нього, наявністьна документі відміток про додатки та правильність оформлення і розміщення усіхреквізитів. Після реєстрації вихідна кореспонденція передається до канцеляріїна відправлення. На оригіналах документів, які підлягають поверненню доГоловКРУ, на верхньому полі першої сторінки виконавці документів при їхреєстрації проставляють штамп «Підлягає поверненню». Документи, що одночаснонадсилаються одному і тому ж адресату, вкладаються в один конверт, на якомупроставляються реєстраційні номери всіх документів, що містяться в ньому. Вихіднакореспонденція залежно від її важливості відправляється: цінними,рекомендованими, простими відправленнями; простими, рекомендованими, ціннимибандеролями; електронною поштою та факсом. Претензійно – позовні документи тавідповіді на заперечення по актах ревізій і перевірок надсилаютьсярекомендованими відправленнями.
Окрім вхідної тавихідної кореспонденції, до документопотоків ГоловКРУ відносяться і внутрішнідокументи:
1. внутрішні розпорядчідокументи, що складені за ініціативою структурних підрозділів ГоловКРУ(підлягають реєстрації у день їх підписання);
2. накази по особовому складупро надання чергових відпусток та відпусток з різних причин – реєструютьсяУправлінням кадрів;
3. постанови колегії ГоловКРУ –ведуться секретарем колегії;
4. довідки, доповідні записки таінші документи, складені за ініціативою структурних підрозділів длявнутрішнього користування (не реєструються).
Крім зазначенихдокументів до ГоловКРУ України надходить звітність про контрольно – ревізійнуроботу підпорядкованих органів і підрозділів ДКРС.
Місячна звітністьпро контрольно – ревізійну роботу КРУ в АР Крим, областях, містах Києві таСевастополі, галузевими управліннями ГоловКРУ подається в електронному виглядів передостанній день звітного місяця. Відділ комп’ютеризації ГоловКРУ протягомпершої половини останнього робочого дня місяця обробляє отримані данізвітності, формує загальний звіт по ДКРС і передає його на перевірку Департаментуорганізаційної роботи, яке протягом другої половини робочого дня перевіряєотримані показники звітності, порівнює з показниками попереднього звіту. У разівиникнення невідповідностей з’ясовує ці факти з оргвідділами КРУ в регіонах,галузевими підрозділами ГоловКРУ та відділом комп’ютеризації, вживає заходівщодо приведення показників звітності у відповідність з результатами контрольно– ревізійної роботи.
Ще однієюскладовою документопотоків органів ДКРС України є звернення громадян. При цьомупосадовим особам даної установи слід мати на увазі, що у зверненні має бутизазначено прізвище, ім’я, по батькові автора звернення, місце проживаннягромадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви,скарги чи прохання.
Письмовезвернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, а також звернення, яке немістить даних, необхідних для прийняття органом ДКРС обґрунтованого рішення, втермін не більше п’яти днів від дня його надходження повертається заявникові звідповідними роз’яснення.
Разом з тим, нерозглядаються повторні звернення від однієї й тієї самої особи з одного й тогосамого питання, якщо перше звернення вирішено по суті, а також звернення осіб,визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду таких зверненьприймає керівник відповідного органу ДКРС, про що повідомляється особі, якаподала звернення.
Заяви(клопотання) про сприяння реалізації прав і законних інтересів заявника,зауваження (пропозиції) щодо діяльності управлінь ГоловКРУ України та скарги нарішення, дії (бездіяльність) його посадових осіб, а також начальниківконтрольно – ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях,містах Києві та Севастополі розглядаються та вирішуються Головою ГоловКРУУкраїни, або за його дорученням – його заступниками.
Якщо питання,порушені в одержаному зверненні, не входять до компетенції органів ДКРС, воно втермін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чипосадовій особі, про що повідомляється заявник з роз’ясненням підстави передачізвернення.
Зверненняорганізацій або громадян може бути також у усній формі, для чого керівництвоГоловКРУ (в залежності від рівня звернення) проводить особистий прийом, дні і години його визначаютьграфіком, який затверджується Головою ГоловКРУ. Облік особистого прийомуорганізацій та громадян, що проводиться Головою та його заступниками, а такожконтроль за додержанням строків виконання прийнятих під час особистого прийомурішень, здійснюється секретарем приймальні. Керівники структурних підрозділівсамостійно ведуть облік прийому організацій і громадян, для чоговикористовується Журнал обліку особистого прийому організацій та громадян.
На сьогоднішнійдень, документообіг у ГоловКРУ частково здійснюється в електронній формі,завдяки налагодженому функціонуванню інформаційних технологій, що в свою чергуспрощує і полегшує роботу з документами, сприяє скорочення часу на переміщенняїх та зменшує витрати на виготовлення паперових примірників.
РОЗДІЛ 2.ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗМІСТОМ РОБОТИ ДКРС
2.1 Визначеннязавдань діяльності підрозділів ДКРС згідно з чинним
законодавством
Основні завданняГоловКРУ України визначені у Положенні про Головне контрольно-ревізійнеуправління України, затвердженому Указом Президента України від 28 листопада2000 року N 1265/2000, зі змінами та доповненнями.
Зокрема,вищезазначений нормативно-правовий документ визначає, що серед головних завданьданого центрального органу виконавчої влади є наступні:
Ø підготовкапропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансовогоконтролю;
Ø забезпеченняв установленому порядку реалізації державної політики у сфері державногофінансового контролю за використанням відповідно до законодавстваміністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, а також підприємствамита організаціями незалежно від форми власності, організаційно-правових форм,відомчої належності та підпорядкованості, які отримують кошти з бюджетів та державнихцільових фондів, коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, веденням і достовірністюбухгалтерського обліку та фінансової звітності;
Ø розробленняпропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх уподальшому.
ГоловКРУ України відповіднодо покладених на нього завдань:
1. Організовує іздійснює державний фінансовий контроль:
- проводитьревізії та перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальнихцінностей та їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності;
— проводитьперевірки використання бюджетних коштів, отриманих на виконання державнихпрограм, перевірки фінансово-господарської діяльності стосовно бюджетних позик,позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотаційта субсидій, а також у передбачених законодавством випадках використаннякоштів, що залишаються у розпорядженні господарюючого суб'єкта, у зв'язку з наданимипільгами за платежами до бюджетів;
2. Проводитьвідповідно до законодавства ревізії та перевірки використання і збереженнядержавного та комунального майна, в тому числі майна, що передано вкористування.
3. Вживає в установленомупорядку заходів до усунення виявлених під час ревізій та перевірок порушеньзаконодавства:
а) передаєматеріали ревізій та перевірок органам, які згідно із законодавством виконують контрольніфункції, якщо за виявленими фактами порушень прийняття рішення про застосуваннясанкцій не належить до компетенції органів державної контрольно-ревізійноїслужби;
б) здійснює аналізстану додержання фінансової дисципліни і повідомляє про його результативідповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевогосамоврядування, правоохоронним органам;
в) готує і подаєдо відповідних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам,які призвели до недостач державних коштів та матеріальних цінностей, неефективного і не запризначенням витрачання державних фінансових ресурсів.
4. Здійснює контрольза усуненням недоліків і порушень, виявлених ревізіями та перевірками, і в разіпотреби вживає додаткових заходів до їх усунення.
5. Систематичноінформує Президента України, Кабінет Міністрів України про факти порушень фінансовоїдисципліни, виявлені ревізіями та перевірками фінансово-господарської діяльності.
6. Інформуєгромадськість через засоби масової інформації про заходи щодо здійснення контролюза додержанням фінансової дисципліни.
7. Бере участь у підготовціпропозицій щодо вдосконалення фінансової системи України.
8. Розглядаєлисти, заяви і скарги юридичних та фізичних осіб про факти порушень законодавстваз фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів за результатамиїх розгляду.
9. Відповідно до законодавстварозробляє і затверджує нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органівДКРС.
10. Здійснює заходищодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадріворганів ДКРС.
11.Здійснюєметодичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійнихпідрозділів, узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює йогосеред контрольно-ревізійних служб, розробляє пропозиції щодо вдосконаленнятакого контролю.
12. Організовує вмежах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці ворганах ДКРС. [2]
Окрімтого, для кожного структурного підрозділу ГоловКРУ (управління чи департаменту)розроблене Положення, де визначаютьсяйого завдання, функції, права тощо.
Відповідно до Положення про Управління гармонізації державного внутрішньогофінансового контролю Головного контрольно-ревізійного управління України,затвердженого наказом ГоловКРУ України від 04 жовтня 2007 року № 228, основними завданнямиУправління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю є:
1. Сприяння налагодженню в підконтрольних установах внутрішньогоконтролю.
1.1.Сприяння створенню та розвитку в підконтрольних установах службвнутрішнього аудиту, в тому числі на базі діючих контрольно-ревізійнихпідрозділів.
1.2. Гармонізація внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.
Управління, відповідно до покладених на нього завдань, виконуєтакі функції:
1. Розробка, участь у розробці та експертиза проектів законодавчихта інших нормативно-правових актів, методологічних документів з питаньвнутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в підконтрольних установах, атакож супроводження та участь у супроводженні іншими структурними підрозділамиГоловКРУ проектів таких актів.
2. Координація запровадження і моніторинг застосування підконтрольнимиустановами законодавчих та інших нормативно-правових актів, методологічнихдокументів з питань внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту з метою їхудосконалення і подальшої розробки методології.
3. Розробка стратегії навчання і підвищення кваліфікаціїкерівництва підконтрольних установ, керівників і працівників служб внутрішньогоаудиту, а також сертифікації внутрішніх аудиторів державного сектору, у томучислі розробка правил, процедур і способів проведення іспитів на здобуттявнутрішніми аудиторами сертифікату.
4. Розробка спільно з Мінфіном, іншими зацікавленими органами,вищими навчальними закладами та науковими установами навчальних програм для керівництва підконтрольних установ з внутрішнього контролю, длявнутрішніх аудиторів з внутрішнього аудиту та програми сертифікації внутрішніхаудиторів з урахуванням міжнародних зразків; координація навчання, підвищеннякваліфікації та сертифікації внутрішніх аудиторів.
5.Організація розгляду на професійну відповідність кандидатів на посадикерівників служб внутрішнього аудиту підконтрольнихустанов при їх погодженні ГоловКРУ на посади.
6. Надання методологічної та консультаційної допомогипідконтрольним установам з питань внутрішнього контролю та внутрішнім аудиторам– з питань внутрішнього аудиту .
7.Співпраця з вітчизняними та закордонними інституціями та особами з питаньвнутрішнього контролю, внутрішнього та зовнішнього аудиту, обмін інформацією про їх розвиток.
8. Участь у міжнародних проектах в межах повноважень Управління; колегіях,нарадах, семінарах, конференціях, круглих столах, інших заходах, якіпроводяться за участю підконтрольних установ, з питань, що належать доповноважень Управління.
9. Організація та проведення нарад, семінарів, конференцій,круглих столів, інших заходів з керівниками відділів КРУ в АвтономнійРеспубліці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, служб внутрішньогоаудиту (контрольно-ревізійних підрозділів) підконтрольних установ з питань, щоналежать до повноважень Управління.
10. Здійснення аналізу та оцінки якостіорганізації і функціонування систем внутрішнього контролю та служб внутрішньогоаудиту в підконтрольних установах.
11. Розробка структури, форми,змісту, процедури і термінів подання звітності про функціонування,адекватність, ефективність і результативність систем внутрішнього контролю та про стан внутрішнього аудиту в підконтрольнихустановах.
12. Приймання, узагальнення, аналіз та оцінказвітів про внутрішній контроль та внутрішній аудит в підконтрольних установах,складання зведеного звіту.
13. Підготовка узагальненої інформації Верховній РадіУкраїни, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України про загальнефункціонування і ефективність систем внутрішнього контролю, служб внутрішньогоаудиту та відповідальність керівника в підконтрольних установах.
14. Координація та методологічне забезпеченняконтрольно-ревізійної роботи в підконтрольних установах, розробка пропозицій таздійснення заходів щодо забезпечення взаємодії органів ДКРС з підконтрольнимиустановами з питань контрольно-ревізійної роботи.
15. Організація розгляду на професійну відповідність кандидатів напосади керівників контрольно-ревізійних підрозділів підконтрольних установ приїх погодженні ГоловКРУ на посади.
16.Організація роботи з погодження ГоловКРУпланів роботи контрольно-ревізійних підрозділів підконтрольних установ.
17. Проведення контрольних заходів (ревізій, перевірок, аудитів) зпитань організації та стану контрольно-ревізійної роботи в підконтрольнихустановах та організація проведення територіальними органами ГоловКРУконтрольних заходів з питань організації та стану контрольно-ревізійної роботив територіальних структурах підконтрольних установ.
18.Узагальнення результатів контрольних заходів, проведенихУправлінням та територіальними органами ГоловКРУ.
19. Координація проведення в ГоловКРУ практичних занятьпрацівників підконтрольних установ.
20.Розгляд, в межах повноважень Управління,запитів, звернень громадян та посадових осіб підконтрольних установ з питаньвнутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та контрольно-ревізійної роботи.
21. Підготовка інформації для засобів масової інформації в межахповноважень Управління.
22. Організація,в межах повноважень Управління, роботи із забезпечення охорони державної,комерційної та службової таємниці в Управлінні. [4]
Разом з тим,визначено, що Управління не має права втручатися в господарську діяльністьпідприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання за виняткомвипадків, передбачених законодавством України.
Положення про Управління гармонізації державного внутрішньогофінансового контролю та його структурних підрозділів, а саме: відділу гармонізаціївнутрішнього аудиту та відділу гармонізації внутрішнього контролю подані удодатках М, Н та П відповідно.
2.2 Особливостіпідготовки до здійснення контрольних заходів
підрозділами ДКРС
Розглянемо особливостіпідготовки до здійснення контрольних заходів підрозділами ДКРС на прикладіУправління гармонізації внутрішнього державного фінансового контролю, на базі якого проходила практика. Данийпідрозділ здійснює аудит організації та стану контрольно-ревізійної роботи в системіміністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що складається з трьох основних фаз організації та проведення: підготовкидо аудиту, проведення аудиторського дослідження, реалізації результатів аудиту.
Підготовка доаудиту займає чільне місце у загальній схемі організації та проведенняконтрольних заходів та слідує після планування (див. рис.2.2.1.)
Якістьпроведеного дослідження в значній мірі залежить від ретельної підготовки, асаме: визначення об'єкта аудиту; підбір персоналу для проведення дослідження; розробка докладної програми аудиту.
Насамперед, слідчітко усвідомлювати, що об'єктом контрольного заходу є діяльність окремогоконтрольно-ревізійного підрозділу міністерства чи іншого центрального органувиконавчої влади.
Відповідно метуаудиту можна визначити наступним чином: проаналізувати роботу із забезпеченняконтролю за законністю формування, використання і відчуження активів органамиміністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, підприємствами,установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, повнотувиконання функцій головного розпорядника в частині контролю за цільовимвикористанням бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів; стан взаємодіїконтрольно-ревізійних підрозділів системи міністерств чи інших центральнихорганів виконавчої влади між собою та з органами ДКРС. [13]/> /> /> /> /> /> /> />
Контроль за виконанням прийнятих рішень
Рис. 2.2.1.Загальна схема планування і проведення контрольних заходів органами ДКРС
Завданням аудитуорганізації та стану контрольно-ревізійної роботи є: надати рекомендації дляудосконалення контрольно-ревізійної роботи, підвищення ефективності системиуправління державними ресурсами.
Важливо такожправильно підібрати групу працівників, які повинні мати аналітичні здібності,розсудливість, комунікабельність, проявляти творчий підхід і здатність виконатипоставлене завдання. Кількість посадових осіб органуслужби, які залучаються до проведення державного аудиту, визначається зурахуванням ступеня його складності та строків проведення.
За результатами проведеної підготовчої роботи до державного аудиту посадовими особами органу служби складається програма (вдвох примірниках), у якій визначаються найменування підконтрольного суб'єкта,тема, період та питання, що підлягають дослідженню.
Програма підписуєтьсякерівником структурного підрозділу, на якого покладено функцію контролю заздійсненням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи підконтрольним суб'єктомта затверджується керівником органу служби або його заступником.
Під часпроведення державного аудиту, для повноти дослідження питань, можуть вноситися,за письмовим погодженням з керівником органу служби або його заступником, змінидо програми у порядку її затвердження.
З метоюуніфікації результатів дослідження доцільно підготувати до програми табличнийматеріал, схеми, визначити конкретні дані для порівняння та аналізу. Доцільнотакож провести інструктаж з метою акцентування уваги працівників Управліннягармонізації внутрішнього фінансового контролю на найважливіших питаннях, якіслід дослідити найретельніше.
Для проведеннядержавного аудиту посадовим особам органуслужби видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка за підписомкерівника відповідного органу служби або його заступника, скріплене печаткоюоргану служби.
Перед початкомдержавного аудиту посадові особи органу службиповинні, під розписку на обох примірниках, вручити керівнику підконтрольногосуб'єкта або його заступнику направлення та програму. Якщо керівникпідконтрольного суб'єкта або його заступник відмовляється від такого підпису,але не заперечує проти проведення державного аудиту, про це зазначається увступній частині аудиторського звіту.
2.3 Ознайомлення з порядком проведенняконтрольних заходів
підрозділами ДКРС
На сьогоднішній день розроблено, протене затверджено Порядок координації, методичного забезпечення і контролюорганізації та стану внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системіміністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі – Порядок) відповіднодо Порядку проведення внутрішньої контрольно-ревізійноїроботи />в системі центральногооргану виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 06.01.2010 № 2. [8]
Цей Порядокустановлює процедуру планування, організації, проведення та реалізаціїдержавного аудиту та/або державного аудиту окремих питань (далі – державнийаудит) організації та стану внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системіміністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або окремих питаньцієї діяльності, що проводиться органами ДКРС в Україні.
Відповідно довищезазначеного Порядку, плановим державним аудитом вважається державний аудит,який передбачений в плані роботи органу служби на відповідний період,затвердженому в установленому законодавством порядку.
Плановийдержавний аудит у підконтрольному суб'єкті здійснюєтьсяпосадовими особами органу служби не частіше одного разу на календарний рік. Недопускається проведення планового державного аудиту на підконтрольному суб'єкті з тих самих питань та за той самий період, які вже досліджені протягом поточного рокуорганами служби.
Плановийдержавний аудит у новоствореному підконтрольному суб'єкті проводитьсяпосадовими особами органу служби нераніше ніж через рік з моменту створення такого підконтрольного суб'єкта.
Періодичність проведення плановогодержавного аудиту, не поширюється на державні аудитистану усунення підконтрольним суб'єктом порушень і недоліків, що виявлені органом служби під час попередньогодержавного аудиту на такому підконтрольному суб'єкті.
Позаплановимдержавним аудитом вважається аудит, який не передбачений в планах роботи органу служби і може проводиться зарішенням керівника служби її посадовими особами за наявності хоча б однієї зтаких обставин:
Ø дорученнящодо проведення державного аудиту від Президента України, Верховної радиУкраїни, Кабінету Міністрів України, звернення народних депутатів України абодепутатського запиту;
Ø зверненняорганів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпекиУкраїни, у якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольнимисуб'єктами законодавства в частині проведення внутрішньої контрольно-ревізійноїроботи;
Ø дорученнявищого органу служби;
Ø зверненнякерівника підконтрольного суб'єкта;
Ø зверненнягромадян, що містять факти, які свідчать про порушення підконтрольнимисуб'єктами законодавства в частині проведення внутрішньої контрольно-ревізійноїроботи;
Ø якщопідконтрольний суб'єкт протягом 10 робочих днів від дня отримання письмовогозапиту органу служби про надання інформації зпитань внутрішньої контрольно-ревізійної роботи такої інформації не надав.
Обмеження упідставах на проведення посадовими особами органуслужби планового та/або позапланового державного аудиту, визначені цимПорядком, не поширюються на державний аудит, що проводяться після порушеннякримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних суб'єктів.
Під часдержавного аудиту посадовими особами органуслужби досліджуються:
1. стан усуненнянедоліків та порушень, виявлених органом службипід час попереднього контрольного заходу;
2.організаційно-правові засади функціонування контрольно-ревізійного підрозділупідконтрольного суб'єкта та його кадрове забезпечення;
3. відповідністьдіяльності контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольного суб'єкта вимогамзаконодавства;
4. плануваннявнутрішньої контрольно-ревізійної роботи та стан виконання планів;
5. організація тапроведення контрольно-ревізійним підрозділом контрольних заходів;
6. якість таповнота документування результатів контрольних заходів, їх результативність тареалізація матеріалів, достовірність звітності про результати проведеннявнутрішньої контрольно-ревізійної роботи;
7. стан взаємодіїпідконтрольного суб'єкта з органами служби.
Під часдержавного аудиту окремих питань організації та стану внутрішньоїконтрольно-ревізійної роботи підконтрольного суб'єкта посадовими особами органу служби досліджуються окреміпитання.
Тривалістьдержавного аудиту не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Подовженнятермінів проведення державного аудиту можливе лише за рішенням керівникавідповідного органу служби або його заступника на термін, що не перевищує 15робочих днів.
У разінеобхідності, за рішенням керівника органу служби або його заступника,державний аудит може бути призупинений на термін до 30 робочих днів. Пропризупинення державного аудиту підконтрольний суб’єкт письмово інформуєтьсяорганом служби, що його проводить. У разі продовження строку планового абопозапланового державного аудиту посадові особи органуслужби зобов'язані пред'явити керівнику підконтрольного суб'єкта чи йогозаступнику направлення з продовженим строком проведення такого аудиту.
Посадові особи органу служби зобов'язані поставитипідпис в журналі реєстрації контрольних заходів підконтрольного суб'єкта. Фактненадання підконтрольним суб'єктом журналу фіксується у вступній частиніаудиторського звіту.
Керівникпідконтрольного суб'єкта має забезпечити посадовим особам органу служби, що проводять державнийаудит місце для роботи, створити умови для зберігання документів, користуваннязв'язком, комп'ютерною, розмножувальною та іншою технікою для виконанняпосадових обов'язків.
Посадові особи органу служби мають право на свійписьмовий запит одержувати від підконтрольного суб'єкта документи та довідковіматеріали, що стосуються його діяльності, необхідні для проведення державногоаудиту.
Відповідальність за достовірність інформації тадокументації, наданої посадовим особам органу служби для дослідження під часпроведення державного аудиту, несуть посадові особи підконтрольного суб'єкта, що її склали, затвердили, підписали чизасвідчили.
Під часпроведення державного аудиту посадовими особами підконтрольного суб'єкта назапит посадових осіб органу служби абоза власною ініціативою можуть надаватися письмові пояснення з питань, щовиникли під час проведення такого державного аудиту.
У разі, якщопояснення вимагає посадова особа органу служби,письмовий запит з відповідним переліком питань вручається посадовою особою органу служби посадовим особампідконтрольного суб'єкта, від яких вимагаються пояснення, під їх особистийпідпис про отримання.
Поясненняоформляються на ім'я керівника органу служби, або його заступника, якийпризначив державний аудит, та підписуються посадовою особою підконтрольногосуб'єкта, яка їх надає з обов'язковим зазначенням дати. Якщо посадова особапідконтрольного суб'єкта відмовляється від надання письмових пояснень, цей фактфіксується в аудиторському звіті.
Для підтвердженнявикладених в аудиторському звіті фактів порушень посадові особи органу служби, у разі потреби,отримують від підконтрольного суб'єкта завірені належним чином копіїдокументів, які засвідчують відповідні порушення, і долучають їх до матеріалівдержавного аудиту.
Якщо керівникпідконтрольного суб'єкта чи інші його посадові особи відмовляються від наданнязавірених копій документів, це зазначається в аудиторському звіті.
Посадові особи органу служби під час проведенняконтрольних заходів можуть вилучати оригінали документів за умовами тапроцедурою, передбаченими пунктом 20 Порядку проведення інспектування державноюконтрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 20.04.2006 № 550.
У разінедопущення посадових осіб органу служби допроведення державного аудиту та ненадання необхідних для дослідження документів,наявності інших об'єктивних і незалежних від органуслужби обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню державногоаудиту, посадова особа органу службискладає акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручаєтьсякерівнику підконтрольного суб'єкта у тому ж порядку, що й аудиторський звіт.
У разі усуненнятаких обставин державний аудит за рішенням керівника органу служби може бутизавершений у встановленому законодавством порядку. При цьому до його тривалостіне входить термін, протягом якого державний аудит фактично не проводився.Інакше, державний аудит не вважається проведеним і органслужби має право вдруге організувати та провести державний аудит напідконтрольному суб'єкті, зокрема у плановому порядку, упродовж того ж календарногороку.
Про фактинедопущення посадових осіб органу служби допроведення державного аудиту, ненадання необхідних для дослідження документівта інші незалежні від органу службиобставини, що перешкоджають проведенню державного аудиту, орган служби письмовоінформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
Станом на29.12.2010 Управлінням завершено 11 аудитів організації та стануконтрольно-ревізійної роботи в центральних органах виконавчої влади, а саме:Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва;Державному комітеті у справах ветеранів; Державному комітеті з промисловоїбезпеки, охорони праці та гірничого нагляду; Міністерстві освіти і науки;Державному комітеті з питань технічного регулювання та споживчої політики;Державній митній службі; Державному комітеті статистики; Національномукосмічному агентстві; Міністерстві промислової політики України; Міністерствіаграрної політики України; Державному комітеті України з ветеринарної медицини.
Крім цього,завершено дослідження стану усунення порушень і недоліків, виявлених державнимаудитом організації та стану контрольно-ревізійної роботи в системіДержкомзему, а також перевірку окремих питань викладених у депутатськомузверненні народного депутата Г. Задирко в Міністерстві транспорту та зв'язку.
2.4 Узагальнення,документальне оформлення та особливості реалізації
результатівздійснення ревізії підрозділами ДКРС
Документування результатів контрольних заходів за змістом і формоюскладається з робочих, офіційних, додаткових та супровідних документів.
Робоча документація, складена за результатами контрольних заходів, являєсобою допоміжні неофіційні записи, в яких службова особа, що здійснюєконтрольний захід, фіксує отриману в його процесі інформацію. Робочадокументація може бути оформлена у вигляді простих записів, таблиць згрупуванням цифрових чи інших даних та їх аналізом тощо.
Робоча документація складається відповідно до теми контрольного заходу,може містити всі або окремі опрацьовані та документовані результати дослідженьслужбової особи, яка здійснює контрольний захід, та повинна сприятизабезпеченню складання офіційної документації.
Після завершення контрольного заходу робоча документація знищуєтьсяособою, що безпосередньо її склала, за винятком передбачених законодавствомвипадків, що регламентують необхідність її зберігання.
Офіційна документація, складена за результатами контрольних заходів, єосновною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою обов'язкові дляскладання документи. До офіційної документації належать звіти, довідки та протоколи.
Додатковадокументація, складена за результатами контрольних заходів, є невід’ємноючастиною матеріалів контрольних заходів і являє собою оформлену як додатки(частіше всього у вигляді зведених реєстрів, пояснень тощо) інформацію, щопідтверджує підсумки дослідження за окремими напрямами або процесамиконтрольного заходу, які зафіксовані в офіційній документації.
Супровідна документація, складена за результатами контрольних заходів,може мати характер:
- офіційної (листування з органами державної влади та органами місцевогосамоврядування, суб'єктами господарювання і громадянами з питань, якістосуються результатів контрольного заходу, інші офіційні документи, оформленіпісля закінчення контрольного заходу);
- неофіційної (внутрішні документи суб'єктів державного фінансовогоконтролю стосовно розгляду або оцінки результатів контрольних заходів).
Загальною вимогоющодо оформлення офіційної та супровідної документації, яка має офіційний характер,складеної за результатами контрольних заходів, є зазначення обов'язковихреквізитів: назви міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;назви виду документа; дати; номера; місця складання; тексту; позначки пронаявність додатків; підпису (підписів) уповноважених осіб. [18]
Матеріали контрольного заходу являють собою повну або часткову сукупністьофіційної, додаткової та супровідної документації, що має офіційний характер, складеноїза результатами контрольного заходу. [9]
Враховуючи, щоУправлінням гармонізації державного внутрішнього фінансового контролюпроводяться контрольні заходи у вигляді державного аудиту організації та станувнутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центральних органіввиконавчої влади, то за результатами таких контрольних заходів готуєтьсяаудиторський звіт, невід’ємною частиною якого є протокол погодження.
Результатидержавного аудиту оформляються аудиторським звітом зі складанням протоколу йогопогодження, який є його невід'ємною частиною.
Мова аудиторського звіту – державна, стиль – науковий, чіткий, безорфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Залежно відособливостей і змісту Звіт складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць абоїх сполучень.
Результатидержавного аудиту оформляються на паперових носіях і повинні мати наскрізнунумерацію сторінок. На першому титульному аркуші аудиторського звітузазначається назва документа, дата, реєстраційний номер, місце складання таномер примірника.
У Звіті маютьбути розкриті адекватно усі питання, передбачені програмою аудиту.
За структуроюЗвіт має такі основні частини:
v Загальна частина (перелікскорочень, резюме, вступ).
v Аналітична частина(результати аудиторських процедур, дослідження програмних питань).
v Підсумкова частина (висновки,рекомендації, джерела інформації).
Виходячи з вищесказаного,слід зазначити, що аудиторський звіт повинен містити:
— перелікскорочень та скорочення назв нормативних документів;
— резюме, якемістить стислий зміст результатів аудиту;
— вступ, у якомузазначається: підстава для проведення державного аудиту, тема та періоддержавного аудиту, назва органу служби та підконтрольного суб'єкта, йогомісцезнаходження, перелік посадових осіб, які проводили державний аудит, таосіб, які відповідали за організацію та стан внутрішньої контрольно-ревізійноїроботи у відповідний період, дата початку і закінчення державного аудиту;
— інформацію тависновки в розрізі кожного питання програми із зазначенням (у разі наявності)основних недоліків та порушень актів законодавства з посиланням на їх назву,номер та дату;
— загальнівисновки та рекомендації за результатами державного аудиту;
— додатки(перелік законодавчих та нормативних документів, довідкові матеріали,використані під час контрольного заходу тощо).
У разі, якщоконтрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містахКиєві та Севастополі здійснюють державний аудит в ході виконанняцентралізованого доручення ГоловКРУ, аудиторські звіти, складені зарезультатами таких заходів, враховуються ГоловКРУ при складанні зведених(узагальнених) результатів державного аудиту в системі відповідногоміністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
За результатамирозгляду підконтрольним суб'єктом аудиторського звіту складається протокол погодження,який підписується посадовими особами органу служби, які проводили державнийаудит, керівником підконтрольного суб'єкта, або одним з його заступників, якийкоординує діяльність контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольногосуб'єкта, та керівником контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольногосуб'єкта.
Аудиторський звітта протокол його погодження складаються у трьох примірниках: перший — дляоргану служби, другий — для підконтрольного суб'єкта, третій — для передачіправоохоронним органам у випадках, передбачених законодавством.
Дляунеможливлення підробки примірники аудиторського звіту візуються посадовоюособою органу служби, що проводила аудит, на кожній сторінці.
Перший і третій примірники результуючого документута протоколу його погодження надаються для ознайомленнякерівнику підконтрольного суб'єкта та керівнику контрольно-ревізійногопідрозділу підконтрольного суб'єкта у строк не пізніше ніж 10 робочих днівпісля закінчення терміну, передбаченого у направленні дляпроведення державного аудиту, одним із такихспособів:
а) особисто під розписку керівнику контрольно-ревізійногопідрозділу підконтрольного суб'єкта;
б) через канцелярію (діловодну службу) підконтрольногосуб'єкта з відміткою на примірнику аудиторського звіту органу служби про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденціїпідконтрольного суб'єкта та підписом працівника канцелярії (діловодної служби),який здійснив реєстрацію.
Керівник підконтрольного суб'єкта та керівникконтрольно-ревізійного підрозділу підконтрольного суб'єктазобов'язані ознайомитися з аудиторським звітом та у разі погодження звикладеними в ньому фактами підписати протокол його погодження.У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту аудиторськогозвіту керівник підконтрольного суб'єкта та керівник контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольногосуб'єкта підписують протокол його погодження із запереченнями (зауваженнями).
Після надходження від підконтрольного суб'єкта першого ітретього примірників аудиторського звіту та підписаного його керівником такерівником контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольного суб'єкта протоколупогодження, у тому числі підписані із запереченнями (зауваженнями),посадова особа органу служби не пізніше наступного робочогодня з дати їх отримання видає підконтрольномусуб'єкту другий примірник аудиторського звіту тапротоколу його погодження.
У разі ненадходження до органу служби підписанихпримірників протоколу погодження та аудиторського звіту протягом установленогостроку посадові особи органу служби засвідчують цеактом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з якихвидається керівнику підконтрольного суб'єкта та керівникуконтрольно-ревізійного підрозділу підконтрольногосуб'єкта одним із вищенаведених способів.
У разі, якщо протягом 3 робочихднів після отримання акта про відмову від підпису підконтрольний суб'єкт неповернув органу служби примірники підписаного протоколу погодження тааудиторського звіту, посадові особи органу служби у визначених законодавствомвипадках надсилають до правоохоронних органів акт провідмову від підпису, належним чином завірену копію другого примірника аудиторськогозвіту та долучають оригінал цього примірника до матеріалів державного аудиту.
У разі підписання протоколупогодження із запереченнями (зауваженнями)керівник КРП підконтрольного суб'єкта за підписом керівника підконтрольногосуб'єкта у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу службипримірників протоколу погодження та аудиторського звіту повинен подати йомуписьмові заперечення (зауваження).
Рішення про розгляд заперечень (зауважень) до аудиторськогозвіту, що надійшли з порушенням установленого строку, приймаєкерівник служби або його заступник. Зметою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) доаудиторського звіту фактів посадові особи органу служби мають право вимагативід підконтрольного суб'єкта необхіднихдля перевірки документів та додаткових пояснень.
Письмовий висновок на заперечення (зауваження) надаєтьсякерівнику підконтрольного суб'єкта за підписом керівникаоргану служби або його заступника не пізніше ніж через 15 робочих днів від дняїх отримання. Заперечення(зауваження) до аудиторського звіту та висновки на них долучаються доматеріалів державного аудиту.
Після підписанняпротоколу погодження посадова особа органуслужби забезпечує реєстрацію аудиторського звіту в журналі реєстраціїконтрольних заходів, форма якого визначається ГоловКРУ.
Реалізаціярезультатів державного аудиту здійснюється:
— під час державного аудиту заусними рекомендаціями посадових осіб органуслужби, які надаються підконтрольному суб'єкту щодо невідкладного вжиттязаходів для забезпечення усунення та запобігання у подальшому виявленихпорушень законодавства;
— після підписання протоколупогодження без заперечень (зауважень) або складання акта про відмову від їхпідписання. У такому випадку посадова особа органуслужби у строк не пізніше ніж через 10 робочих днів після реєстраціїаудиторського звіту направляє на ім'я керівника підконтрольногосуб'єкта письмові рекомендації щодо усунення виявленихпорушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування;
— після підписання протоколупогодження із запереченнями (зауваженнями) або у разіненадання підконтрольним суб'єктом письмових заперечень (зауважень) допротоколу погодження. У такому випадку посадова особа органуслужби у строк не пізніше ніж через 5 робочих днів після надіслання висновківна такі заперечення (зауваження) або закінчення відповідного строку, направляєна ім'я керівника підконтрольного суб'єктаписьмові рекомендації щодо усунення виявлених порушень законодавства іззазначенням строку зворотного інформування.
За рішеннямкерівника органу служби про результатидержавного аудиту, яким виявлено порушення законодавства, посадові особи органу служби інформують відповідніоргани державної влади, місцевого самоврядування, органи управління абоправоохоронні органи.
Про усуненнявиявлених державним аудитом порушень законодавства і недоліків в організації іпроведенні внутрішньої контрольно-ревізійної роботи підконтрольний суб'єкт у строк,визначений органом служби при надісланні рекомендацій, повинен інформувати орган служби з поданням завіренихкопій розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
2.5 Заходи, якіспрямовані на запобігання порушення в майбутньому
Одним з важливихнапрямів роботи органів ДКРС є попередженняфінансових порушень. Фактично всі основні нормативні документи, щорегламентують діяльність органів ДКРС, прямо передбачають здійснення заходів попопередженню фінансових порушень. Проте і цілий ряд інших контрольних дій мають безпосереднє відношеннядо цього напряму роботи.
Зметою попередження правопорушень органи ДКРС здійснюють :
1. Забезпечення відкритості процесу плануванняконтрольно – ревізійної роботи. Цей напрям є найменш регламентованим та слабозастосовується в ДКРС. Проте, доведення в засобах масової інформації даних хочаб про основні напрями роботи на півріччя того чи іншого КРУ або КРВ в певніймірі стимулювало б відповідних керівників до більш жорсткого самоконтролю фінансовоїта господарської діяльності.
2. Забезпеченняперіодичності (систематичності) контролю підконтрольних установ. Систематичне здійснення перевірок сприяє підвищенню знань посадовими особамиоб'єктів контролю, а відповідно зменшенню числа помилок, які приводять допорушень. Розуміння того, що через певний час діяльності в обов'язковому порядку будуть проведені контрольні заходи, також стимулює до недопущення порушень.
3. Забезпеченнярозгляду матеріалів ревізій, перевірок та аудиту органами державної влади зприйняттям відповідних рішень.
Здійснення цих заходів дозволяє керівникам, що приймаютьучасть в розгляді, зробити відповідні висновки щодо власної фінансової та господарськоїдіяльності.
4. Висвітленняконтрольно-ревізійної роботи в цілому та результатів окремих контрольних заходів в засобах масовоїінформації.
Даний напрям сприяє усвідомленню неминучості покарання задопущені порушення. Дляпідвищення ефективності фінансового контролю особливу увагу приділено його профілактичній спрямованості, зокремаоприлюдненню результатів контролю через засоби масової інформації, в тому числічерез проведення брифінгів та прес-конференцій. Значний масив інформаціїподається також у всеукраїнському журналі „Фінансовий контроль”.
Органами ДКРС забезпечено регулярне інформування Президента,Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Міністра фінансів України таорганів виконавчої влади про стан досліджених фінансово-економічних процесів, чинники,які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управлінняфінансовими і матеріальними ресурсами держави, з обов’язковим наданнямпропозицій стосовно подолання цих негативних явищ.
Участь органів ДКРС в заходах по підвищенню рівня знаньпрацівників бюджетної сфери з фінансових питань. Реалізація даного напряму можездійснюватися, як через участь керівників органів ДКРС у відповідних нарадах,семінарах, так і шляхом підготовки та розповсюдження, в особливості через пресу,роз'яснень чи рекомендацій з дотримання фінансової дисципліни в бюджетній сфері.
Рівеньпрофесійності здійснення бюджетного контролю великою мірою залежить від того,чи правильно працівники органів державного фінансового контролю трактуютьпроведені підконтрольними об'єктами господарські операції і чи правильно окреміз них віднесено до правопорушень.
5. Аналітичнаробота щодо виявлення причин, які призводять до порушень фінансової табюджетної дисципліни, злочинів у сфері економіки, розроблення і внесенняпропозицій щодо змін у чинному законодавстві.
Отже,належне виконання всіх вказаних вище положень безумовно сприяє попередженнюфінансових порушень. Проте, увага контролерів повинна зосереджуватися не лишена своєчасному викритті негативних явищ, але й на підготовці конкретнихпропозицій по їх попередженню, усуненню причин і умов, які їм сприяють, тазабезпеченні повного відшкодування заподіяних державі збитків.
2.6 Робота упідрозділі інформаційних технологій
Інформаційнітехнології сприяють вдосконаленню та полегшенню роботи установ з розгалуженоюструктурою, тому забезпечення ДКРС розробками новітніх інформаційних технологійє важливим елементом на шляху до покращення діяльності служби.
Зданою метою в ГоловКРУ України функціонує Управління інформаційних технологій(далі – УІТ), що є самостійним структурним підрозділом ГоловКРУ України ібезпосередньо підпорядковане заступнику Голови ГоловКРУ.
Доскладу даного Управління входять: відділ супроводження технологічного тапрограмного забезпечення та відділ телекомунікаційного забезпечення татехнічного захисту інформації.
Основнимзавданням Управління є забезпечення функціонування та розвиток єдиноїінформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) органів державної контрольно-ревізійноїслужби, зокрема:
1) організаційнезабезпечення функціонування ЄІАС;
2) розробка,впровадження та супроводження програмного забезпечення;
3) телекомунікаційнезабезпечення;
4) технічнийзахист інформації;
5) забезпеченнязасобами обчислювальної техніки.
Окрімтого, УІТ відповідно до покладених на нього завдань здійснює: розробку тавпровадження інформаційної програмно – технічної, методичної та матеріальноїбази ЄІАС та її окремих підсистем; збір від органів ДКРС, зберігання та обробкуелектронної інформації, ведення центральної бази даних ЄІАС органів ДКРС; визначенняпорядку доступу до інформаційних ресурсів ЄІАС та їх використання; визначенняпорядку обліку і використання засобів обчислювальної техніки та програмнихпродуктів; участь у ревізіях та перевірках установ і організацій, в якихзастосовується обчислювальна техніка, автоматизовані системи бухгалтерського облікуі фінансової звітності, та з питань, пов'язаних із застосуванням обчислювальнихсистем тощо.
ДіяльністьУІТ здійснюється на підставі планівконтрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ та Управління. Покладення на Управлінняобов'язків, що не стосуються питань інформаційних технологій, не допускається.
Одним ізпершочергових завдань даного структурного підрозділу є управління ЄІАС органівДКРС.
Єдина інформаційно-аналітичнасистема (далі – ЄІАС) органів ДКРС – це сукупність інформаційних ресурсів органівДКРС і комплекс організаційного, нормативно-правового та технологічногозабезпечення, за допомогою якого реалізується державна політика щодо їхстворення, користування, зберігання та поширення з урахуванням вимогнаціональної безпеки.
Основнимискладниками єдиної ЄІАС органів ДКРС є такі інформаційні ресурси:
1) технічне забезпечення(сервери, робочі станції, локальні обчислювальні мережі, принтери, тощо);
2) загальносистемне(операційні системи та системи управління базами даних) і прикладне програмне забезпечення;
3) засобителекомунікації і зв’язку (як транспортна інфраструктура ІАС ДКРС заразвикористовується мережа Інтернет);
4) комплекснасистема захисту інформації.
Інформаційніресурси використовуються під час реалізації всіх основних операційних процесів,рівень автоматизації яких можна охарактеризувати складом функціональнихпідсистем ІАС ДКРС.
Архітектура ІАСДКРС – це комплекс технічних, інформаційних і системних програмних рішень дляприкладного інжинірингу, який забезпечує економічну та технічно раціональнуреалізацію вибраної системи процесів діяльності за рахунок відповідногопоєднання централізованої обробки даних у центральній базі даних (ЦБД) ірозподіленої обробки в БД регіонального та районного рівнів.
Потрібний рівеньтехнологічності (простоти підтримки та супроводження) досягається завдяки:
— трирівневій архітектурі реалізації системи, яка дає змогусуттєво зменшити кількість одиниць підтримки та супроводження, а саме не більшедвох серверів (БД і застосувань) на кожне управління;
— реляційній розподіленій БД, яка становить єдинийцентральний репозиторій, через який здійснюється підтримка та супроводженнялогічної та фізичної структур БД, причому персонал на регіональному рівнівідповідає лише за технічну підтримку, що дає змогу зменшити його чисельність;
— використанню прикладного програмного забезпечення (ППЗ) звикористанням CASE-технології, яка забезпечує простоту підтримки тасупроводження актуальної документації, роль якої виконує репозиторій CASE;
— об’єктно-орієнтованим засобам проектування (ООЗП), якізастосувувалися під час розробки системи і дають можливість на стадії підтримкита супроводження зменшити поточні витрати завдяки структуризації компонентів(об’єктів).
Архітектураєдиної розподіленої БД містить в себе ЦБД і БД обласних управлінь, пов’язанихміж собою єдиним репозиторієм і реплікаційними зв’язками на основіекспорту/імпорту. Районні відділи та відділи великих міст пов’язані з БДвідповідної області за допомогою постійного чи комутованого зв’язку.Архітектура ІАС є основою вдосконалення організаційної структури, а самезапроваджені ІТ дозволять за необхідності реорганізувати ІАС ДКРС зафункціонально-цільовим принципом у суттєвому зменшенні відволікань персоналувід виконання функціональних обов’язків рутинними інформаційними функціями,серед яких можна виділити наступні: підготовка та зведення аналітичних істатистичних звітів, ведення дублюючих операцій із паперовими документами,пошук інформації за необхідними критеріями та ін.
Формуванняцентральної бази даних здійснюється за допомогою її функціональних підсистем,які водночас взаємодіють між собою через ЦБД.
На сьогодні нарівні ГоловКРУ функціонують, а також впроваджено в режимі дослідноїексплуатації такі функціональні підсистеми:
І. Підсистема «Інформаційна карта»,основними функціональними властивостями якої є: накопичення інформації прорезультати проведених ревізій і перевірок і зведення їх на центральному рівні; формуваннястатистичних форм звітності в автоматичному режимі; аналіз зведеної інформаціїз метою прийняття відповідних управлінських рішень.
ІІ. Підсистемааналізу взаємодії з правоохоронними органами, основні функціональні властивостіякої полягають у: змістовному аналізі звернень; обліку звернень; оперативномуконтролі ходу опрацювання звернень; статистичній звітності.
Функціязмістовного аналізу звернень, що надійшли до ДКРС, полягає в інформаційнійпідтримці процесу їх попереднього розгляду.
Процеспопереднього розгляду будь-якого звернення виконується з метою підготовкипроекту обґрунтованого рішення щодо нього. На цій фазі опрацювання зверненнястає особливо важливим швидке отримання працівниками ДКРС якісної, достовірноїта максимально повної інформації, необхідної для цього.
Функція облікузвернень полягає в первинній реєстрації і накопиченні в БД органу ДКРСінформації, що надходить за ними та виникає під час їх опрацювання.
Реєстраціязвернень у підсистемі виконується спеціально призначеним для цього користувачемз відповідними повноваженнями. У межах органу ДКРС внутрішній реєстраційнийномер звернення є унікальним.
Відображеннямзвернення в підсистемі є його інформаційна картка, реквізити якої зберігають уформалізованому вигляді дані звернення.
Під часопрацювання звернень забезпечується можливість введення до їх інформаційнихкарток відповідних додаткових даних, що виконується користувачами підсистеми,відповідальними за поточне виконання прийнятих за ними рішень. Корегуванняданих, занесених до інформаційної картки звернення, на попередніх стадіях йогоопрацювання забороняється.
Функція оперативногоконтролю ходу опрацювання звернень полягає в можливості отримання відповіднимкористувачем підсистеми в довільний момент часу інформації про поточний станвиконання прийнятих щодо нього рішень.
Інформація прохід опрацювання звернень надається підсистемою інтегровано – в розрізах тих чиінших класифікаційних ознак звернень, а також за заданими користувачем окремимизверненнями з використанням їхніх реєстраційних номерів.
Функціястатистичної звітності припускає можливість отримання різноманітних звітнихформ статистичного характеру, що можуть бути використані для аналізу тих чиінших аспектів контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС за зверненнямиправоохоронних органів.
Передбачаєтьсяможливість отримання і заздалегідь визначеного переліку уніфікованих звітнихформ, які формуються у регламентному режимі (день, місяць, квартал тощо), іпевних звітних форм нерегулярного характеру, що формуються не регламентовано,за потребами користувачів.
ІІІ. Підсистема плануванняконтрольно-ревізійної роботи, основні функціональні можливості якої:
1. Формування,наповнення та супроводження розподіленої бази даних видатків щодопідконтрольних органам ДКРС установ, організацій і підприємств, які отримуваликошти державного та місцевих бюджетів.
2. Формування тематичних баз завизначеними для розробки плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботиорганів ДКРС пріоритетними темами контролю.
3. Формування та ведення базданих піврічних планів контрольно-ревізійної роботи.
4. Інформаційнапідтримка прийняття рішень щодо проведення позапланових ревізій і перевірок.
5. Пошук у базах даних зазаданими параметрами.
6. Формування звітів за запитомкористувача.
ІV. Підсистема електронного документообігу. Підсистема призначена дляавтоматизації процесу документообігу за переліком таких функцій:
— реєстрація та облік за єдинимпринципом нумерації в межах усіх підрозділів вхідних, вихідних і внутрішніхдокументів у вигляді реєстраційних карток встановленого зразка;
— обмін документами між структурнимипідрозділами;
— забезпечення технологічних процедурпередачі та опрацювання документів у визначеному порядку;
— автоматизоване заповнення назв, кодіві стандартних текстів з використанням довідкової інформації;
— оперативний відбір і пошук документіву базі даних і в архіві електронних документів за довільними умовами звикористанням реквізитів реєстраційних карток і повнотекстового пошуку;
— контроль за виконанням і проходженнямдокументів та формування аналітичних і статистичних довідок;
— автоматизована підготовка описівсправ документів щодо передачі їх на архівне зберігання та ведення архівудокументів.
У ціломуінформаційно-аналітичну систему органів ДКРС треба розглядати як складникЄдиної інформаційно-аналітичної системи органів виконавчої влади. Створенняєдиної розподіленої бази даних дає змогу оперативно проводити інтеграцію(налагодження інформаційного обміну) з ІАС інших органів виконавчої влади. [15]
ВИСНОВКИ ІПРОПОЗИЦІЇ
На сьогоднішнійдень, функціонування ДКРС – невід’ємна складова системи органів державногофінансового контролю та фінансової безпеки держави загалом. Здійснюючи своїфункції, даний центральний орган виконавчої влади тим самим сприяє скороченнюпотреби в бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і державнихфондів та попереджує фінансові порушення і злочини.
Під часпроходження виробничої комплексної та переддипломної практики в Управліннігармонізації державного внутрішнього фінансового контролю ГоловКРУ України менібуло надано можливість ознайомитися в повній мірі з особливостями роботи цьогоконтрольного органу держави, розглянути такі сфери його діяльності, як:розподілення обов'язків між працівниками та координування їхньої роботи;порядок призначення та планування проведення контрольних заходів; порядокпідготовки працівників до майбутньої перевірки; порядок проведення аудитуорганізації та стану контрольно-ревізійної роботи в системі міністерства,іншого центрального органу виконавчої влади; групування, систематизація тавідображення виявлених фактів у матеріалах, котрі складаються за підсумкамиконтрольних заходів, а також формування, подання та затвердження звітності.
Булодосліджено, що результативністьконтролю залежить не в останню чергу від компетентності працівників ДКРС іїхнього освітнього рівня, який є досить високим. Кваліфікаційні вимоги допосадових осіб постійно зростають, що вимагає удосконалення знань на курсахпідвищення кваліфікації та тематичних семінарах.
Так,у період практики мені було надано можливість взяти участь у «тренінгу длятренерів», якийпроходив у рамках Програми проекту міжнародного співробітництва кілька днів під керівництвомгостей з Нідерландів та за участі представників КРУ трьох областей, а такожпрацівників Управління гармонізації державного внутрішнього фінансовогоконтролю ГоловКРУ.
Важливо наголоситина тому, що у зв’язку з економією бюджетних коштів спостерігаєтьсянеукомплектованість ревізійного апарату, неналежне матеріальне стимулюванняпрацівників ДКРС, що призводить до надмірного їх перевантаження, підвищенняплинності кадрів.
Встановлено,що документування контрольних дій та порядок реалізації цих матеріалів уГоловКРУ здійснюється на досить високому рівні відповідно до вимог чинногозаконодавства та встановленим нормам.
Насьогодні, працівники ГоловКРУ повністю забезпечені сучасними засобамикомп'ютерної техніки та програмними продуктами до неї, які дозволяють не тількиздійснювати збір та накопичування інформації, але й її первинну обробку,систематизацію та дослідження. У їх розпорядженні постійно знаходиться повнабаза всіх нормативних документів України, які видано органами законодавчої тавиконавчої влади до теперішнього часу. Щомісячно проводиться поновлення цієїбази та її коригування. Це значно підвищує ефективність контрольно-ревізійноїроботи, оскільки скорочується час на пошук відповідного пункту нормативногодокумента, що регламентує певний господарський факт.
Разомз тим, доцільним є оновлення системних блоків на окремих робочих місцях,встановлення досконалішої копіювально-розмножувальної техніки та забезпеченнядоступу до глобальної мережі Інтернет всіх працівників без винятку.
Негативниммоментом є те, що площа приміщення ГоловКРУ не відповідає кількості робочихмісць, що в свою чергу призводить до порушення норм та правил охорони праці.
Проте одним ізголовних недоліків у роботі органів ДКРС є недосконале законодавство. На данийчас не існує такого нормативного акта, який би регулював діяльність усіхсуб'єктів державного фінансового контролю в Україні.
На підставі вищесказаного, слідзазначити, що для вдосконалення інформаційних, організаційних та іншихпередумов для належної реалізації покладених на органи ДКРС завдань необхіднозабезпечити:
- оптимізацію структури і чисельності ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльностіслужби;
— удосконалення єдиної автоматизованоїінформаційно – аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективневикористання всіх інформаційних ресурсів служби та інтеграцію з інформаційнимиресурсами інших органів державної влади;
— подальшу активізацію роботи звивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державногофінансового контролю;
— вичерпність і якісність базивнутрішніх методологічних документів з питань діяльності ДКРС за всіма їїнапрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику;
— вирішення проблеми по розташуваннюобласних, районних і міських підрозділів служби, оскільки власними приміщеннямизабезпечено лише невелику їх частку, а решта приміщень орендується, що несприяє раціональному використанню позабюджетних коштів;
Варто також зазначити, що основнимишляхами щодо підвищення ефективності державного фінансового контролю є:
Ø дієва взаємодія органів ДКРС зорганами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохороннимиорганами;
Ø широке застосування профілактичнихзаходів для попередження фінансових порушень;
Ø регулярне інформування КабінетуМіністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування простан досліджених фінансово-господарських процесів, характеристику чинників, якіпризводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управлінняфінансовими та матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодоподолання цих негативних явищ;
Ø проведення постійного моніторингустану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольнихзаходів;
Ø належне регулювання внутрішньогофінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органіввиконавчої влади через координацію роботи їх контрольно – ревізійнихпідрозділів, моніторинг результатів цієї роботи та контроль за функціонуваннямзазначених підрозділів.
Одним із важливих принципівдіяльності ДКРС є гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність їїроботи. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюдненняфактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використанняфінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхомвпливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливупревентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіббудуть застосовані відповідні санкції.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Продержавну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України. ПрийнятийВерховною Радою України 26.01.93 № 2939-ХП, зі змінами та доповненнями.
2. Про Головне контрольно-ревізійне управлінняУкраїни: Положення Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 27.06.07 №884.
3. Про планування контрольно –ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби: ПоложенняЗатверджене наказом ГоловКРУ № 173 від 30.07. 2003 р., зі змінами тадоповненнями.
4. Про Управління гармонізації державноговнутрішнього фінансового контролю Головного контрольно-ревізійного управлінняУкраїни: Положення Затверджене наказом ГоловКРУ № 228 від 04 жовтня 2007 року.
5. Про відділ гармонізації внутрішнього аудиту Управліннягармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Головногоконтрольно-ревізійного управління України: Положення Затверджене наказомГоловКРУ № 229 від 04 жовтня 2007 року.
6. Про відділ гармонізаціївнутрішнього контролю Управління гармонізації державного внутрішньогофінансового контролю Головного контрольно-ревізійного управління України:Положення Затверджене наказом ГоловКРУ № 230 від 04 жовтня 2007 року.
7. Порядокпланування контрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно –ревізійної служби: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 08.08.01 №955.
8. Порядку проведення внутрішньоїконтрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади:Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 2.
9. Про затвердженняМетодики оформлення органами державної контрольно – ревізійної службирезультатів ревізії: Наказ ГоловКРУ від 27.10.2006, №358.
10. Про здійснення міністерствами, іншими центральними органамивиконавчої влади внутрішнього фінансового контролю: Постанова КабінетуМіністрів України від 22.05.2002 р., № 685.
11. Про посилення внутрішнього контролю в органах ДКРС: НаказГоловКРУ від 18.01.2006 р., №18.
12. Типова Інструкція по діловодству в органах державної контрольно –ревізійної служби в Україні: Затв. Наказом ГоловКРУ України № 133 від 01.06.2007.
13. Базась М.Ф. Методика таорганізація фінансового контролю: Підруч. для вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 440 с.
14. Булгакова С.О., Барановська В.Г., Єрмошенко Л.В., Колодій, О.Т. КукурудзО.М., Пильтяй О.В., Стефанюк І.Б., Микитюк І.С., Чечуліна О.О. Державніфінанси: Державний фінансовий контроль.-Київ: АВТ лтд, 2008.
15.Германчук П.К., Стефанюк І.Б., Рубан Н.І., Александров В.Т. Державний фінансовийконтроль; ревізія та аудит; Інтегрований навч.-атестаційний комплекс. — К.: АВТ,2004. — 423с.
16. Гуцаленко І.О., Дерій В.А., КоцупатрийМ.М. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — Київ: Центр учбової літератури,2009. — 424с.
17. Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовийконтроль. Навчальний посібник. – К.: ТОВ “Імекс – ЛТД”, 2007. – 304 с.
18. Карпов В.М. Державний фінансовий контроль: курслекцій для самостійного вивчення. – Хмельницький, 2008.
19. Сивульський М.І. Проблеми становлення системи державного фінансовогоконтролю в Україні // Фінанси України. — 2005. — № 3.
20.Симоненко В.К. та ін. Основи єдиної системи державногофінансового контролю в Україні. – К.: Знання України, 2006. – 159 с.
21. http:/www.dkrs.gov.ua – Офіційний сайт Головного –контрольно – ревізійного управління України.