УКРАЇНСЬКАДЕРЖАВНА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ
СУМСЬКИЙБУДІВЕЛЬНІЙ КОЛЕДЖ
КУРСОВАРОБОТА
знавчальної дисципліни: “ БУХГАЛТЕРСЬКИЙОБЛІК”
натему:
“Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП ”
(наприкладі ТОВ “ CKC КОНСАЛД”)
Виконала:
студентка групиБО-31
Іванчук Г.А
Перевірила:
Викладач Созонова Н.О
Суми2010
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
1.1 Основніпоняття запасів, їх класифікація та оцінка.
1.2 Загальнахарактеристика малоцінних та швидкозношуваних предметів.
1.3 Методиоцінки запасів.
1.4 Нормативнерегулювання малоцінних та швидкозношуваних предметів.
2. Організація облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
2.1 Організаційно — економічнахарактеристика ТОВ « СКС КОНСАЛД »
2.2 Документальне оформлення облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
2.3 Аналітичний та синтетичний облікмалоцінних та швидкозношуваних предметів.
2.4 Проведення інвентаризаціїмалоцінних та швидкозношуваних предметів.
3.Шляхи вдосконаленняобліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Згідно П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні ташвидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строкомслужби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормальногоопераційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До нихвідносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальнеоснащення, спеціальний одяг та взуття тощо.
Для МШП характерна багаторазова участь увиробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхіднопам’ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП неналежать і обліковуються як товари.
В цілому малоцінні засоби праціподіляють на дві групи: оборотні та необоротні.
Якщо строк корисної експлуатації МШПперевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартістьамортизують. Між оборотними та необоротними МШП є багато спільного, томубухгалтерам необхідно засвоїти особливості обліку кожного з них з метоюправильного відображення витрат на виробництво та достовірного складанняфінансової звітності.
Дляобліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних ташвидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складіПланом рахунків передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети».
Домалоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуютьсяпротягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо вінбільше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальнеоснащення, спеціальний одяг тощо.
Предмети,строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальніінструменти і спеціальні пристосування, відображаються на субрахунку 112«Малоцінні необоротні матеріальні активи» синтетичного рахунка 11"Інші необоротні матеріальні активи". Вартість таких предметів погашаєтьсянарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуваннямочікуваного способу використання таких активів.
Експлуатаційнітимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку 113 «Тимчасовінетитульні споруди».
Задебетом рахунка22 «Малоцінні та швидкозношувані предмета» відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні ташвидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпускмалоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахункиобліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Вартістьмалоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію,виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативногокількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповіднимиособами протягом строку їх фактичного використання.
Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу малоцінних та швидкозновунанихпредметів та наданняпропозицій щодо вдосконалення їх обліку, а також пошук резервів підвищення ефективності та використання МШП.
Об'єкт дослідження є підприємство ТОВ « СКС КОНСАЛД »
Інформаційною базоює ЗакониВерховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління,Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”,положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарськихоперацій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунківбухгалтерського обліку,інструкція зінвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальнихцінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансуспеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринковоїекономіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.
Дослідження малоцінних та швидкозношуванихпредмктів актуальне імає практичне значення. Під час аналізу запасів підприємства
ТОВ « СКС КОНСАЛД» досліджується рух МШП, їх оцінка, а також правильне відображення в реєстрахбухгалтерського обліку та фінансової звітності.
1 Теоретичні основи обліку МШП
1.1 Основніпоняття запасів, їх класифікація та оцінка
В основі розвитку людського суспільство лежитьматеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Для підприємства, щобвиготовити продукцію, надати послуги важливо мати виробничі запаси.
Запаси— це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, іншіцінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговуваннясфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, якізберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.
Принципиформування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її уфінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 «Запаси», затвердженимнаказом Міністерства фінансів України.
Запасивизнаються підприємством за таких умов:
— існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічнівигоди, пов'язані з їх використанням;
— їх вартість може бути достовірновизначена.
Основнимизавданнями обліку виробничих запасів є:
·правильнета своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальнихцінностей,
виявленнята відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;
контрольза надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;
·одержанняточних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;
·правильнета своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві тапідлягають реалізації.
Забезпеченнязберігання запасів здійснюють такими методами:
а)через систему матеріальної відповідальності — укладанням договорів із працівниками,які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;
б)документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття,відпуск, списання);
в)затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписуватидокументи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;
г)налагодження складського господарства;
ґ)проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).
Запасидля кожного підприємства – це також активи, які утримуються для продажу заумови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесівиробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершеневиробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції,виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо).
Привиробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси– це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшійпереробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ходінормального операційного циклу.
Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” детально регламентує загальнізасади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новомувирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничихзапасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в бухгалтерськомуобліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованихтоварів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансовоїдіяльності підприємств.
Класифікаціякожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності будезалежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікаціязапасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського облікуактивів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств іорганізацій. Тому нанашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Згідно з планом рахунківбухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:
· Сировинаі матеріали
· Купованінапівфабрикати та комплектуючі вироби
· Паливо
· Тара ітарні матеріали
· Будівельніматеріали
· Матеріалипередані у переробку
· Запаснічастини
· Матеріалисільськогосподарського призначення
· Іншіматеріали
Сировинаі матеріали – це предмети праці, з яких виготовляють продукцію; вониутворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.
Сировина– це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) івидобувної промисловості (вугілля, руда тощо), а матеріали – продукціяпереробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).
Поділматеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лишевід кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.
Догрупи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремовиділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.
Паливо виділяють вокрему групу з причини його великого економічного значення та специфікиспоживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) і господарське(на опалення).
До тариі тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування,транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики,коробки тощо).
Запаснічастини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.
Незавершеневиробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і складаннямдеталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.
Напівфабрикати– це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не єготовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як іосновні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходивиробництва – це залишки, що утворились в процесі переробки сировини іматеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса,стружка тощо).
Взагальному сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, щошвидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення віднесенозаконодавством до оборотних засобів. (Господарський кодекс України )
В окремугрупу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, щовикористовуються протягом не більше одного року або нормального операційногоциклу, якщо він більше одного року.
Запасивідносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені нагрошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби єфінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошовихвідносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.
Застосуваннятерміну «матеріально-виробничі запаси» пов'язано з певнимисуперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предметипраці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи,що мають матеріальну форму та використовується у виробничому процесі.
Терміни«товарно-матеріальні активи» і «товарно-матеріальні запаси»не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що маютьматеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьомуакцент робиться на можливість продажу таких активів.
Певніпротиріччя пов'язані і з використанням терміну «предмети праці».Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементіввиробництва, що піддаються обробці, але традиційно використовується не якоблікова категорія, а як економічна.
Термін«товарно-виробничі запаси» найбільшою мірою відображає характернівластивості речових елементів виробництва, основне призначення яких — обробка упроцесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховуєтьсяможливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів наскладі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.
Незавершеневиробництво — це незакінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінченітехнологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконуютьроботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінченихробіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.
Товари — це матеріальні цінності, щопридбані (одержані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.Підприємство-покупець, як правило, не вносить суттєвих змін до фізичної формитоварів, які придбуває. Але в деякихвипадках, наприклад, коли підприємство-покупець займається перепродажем, можездійснюватись комплектація таких товарів, їх компонування в яку-небудь систему(об'єднання декількох станків у виробничу лінію). Товарні запаси складаютьосновну частину запасів у торговельно-закупівельних підприємств, у підприємств,що спеціалізуються на комплектації, тощо.
Готова продукція — це продукція, що виготовлена на підприємстві, призначенадля продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченимдоговором або іншим нормативно-правовим актом; це продукція, обробка якоїзакінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно зумовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.
НормиП(С)БО 9 «Запаси» не поширюються на такі запаси:
незавершені роботи за будівельнимиконтрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані зними;
·фінансовіактиви (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);
·молодняктварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства,корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповіднодо інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
1.2 Загальнахарактеристика МШП
Порядок облікуМШП регламентовано Інструкцією відповідно до пункту 2 зазначеної Інструкції,малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються у складі запасів.
Згідно П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні ташвидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строкомслужби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормальногоопераційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться:інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальне оснащення,спеціальний одяг та взуття тощо.
Для МШП характерна багаторазова участь увиробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхіднопам’ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП неналежать і обліковуються як товари.
В цілому малоцінні засоби праціподіляють на дві групи: оборотні та необоротні.
Якщо строк корисної експлуатації МШПперевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартістьамортизують.
Малоцінні ташвидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такмизасобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва беззміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливостіоборотних засобів.
Відповідно доПоложення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, зі складуосновних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП таобліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:
1) предмети терміномслужби менше одного року незалежно від їх вартості;
2) предмети вартістюза одиницю;
3) знаряддя лову(трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;
4) спеціальніінструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництвапевних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно відвартості);
5) спеціальний одяг,спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і термінуслужби;
6) тимчасові(нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення якихвключаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1року).
7) тара длязберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійсненнятехнологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, завартістю придбання або встановлення;
8) предмети,призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.
Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів уособливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання впідприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.
По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобіввід усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншимиз невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такомувиділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаютьсяпредмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.
По-друге, таке виділеннядає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети зарахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, якосновні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунокспеціального фінансування.
Малоцінні ташвидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.
Таким чином, за своїмхарактером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, аз точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.
Малоцінні ташвидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і вексплуатації ( в цехах або конторі підприємства) на матеріальнійвідповідальності окремих працівників.
1.3 Методиоцінки запасів
Відповіднодо П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складуактивів, тобто списується з балансу підприємства.
Списаннявартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів,запропонованих у П(С)БО 9:
1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
Сутьцього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначаєтьсяокремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій жевартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.
2. Метод середньозваженої собівартості
Оцінкапо середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасіврозподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця івартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів напочаток звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.
3. Метод нормативних витрат
Привикористанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначаєтьсявиходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витратустановлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівніввикористання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щобнормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витраті ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць)перевірятися і переглядатися підприємством.
4. Метод ціни продажів
Данийметод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі,який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари.Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною(роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на цітовари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари,визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів ісереднього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнкивизначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітногомісяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяцітоварів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початокзвітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяцітоварів.
5. Метод ФІФО
Оцінказапасів по методу ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються втій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси,придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінецьперіоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьомувартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартостіостанніх за часом надходження запасів.
Надаліз метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємствоповинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вестиоперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріальновідповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.
1.4 Нормативнерегулювання малоцінних та швидкозношуваних предметів
1. П(с)БО 9 «Запаси»,затверджено наказом Міністерства фінансів України. регулює порядок оцінки іобліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Дає аудитору інформацію пронормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухомзапасів.
Це Положення(стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформаціїпро запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
/>Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
2. План рахунків БО активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказомМіністерства фінансів України і зареєстрованийу Міністерстві юстиції України – визначає методологію обліку в усіх сферахекономічної діяльності.
План рахунків поширюється на всі підприємства і організації (крім банків і бюджетних установнезалежно від форм власності), видів умов господарювання, галузей та обсягу діяльності. При цьому відрадно зазначити, що коди рахунків є одинакові для однакових об’єктів облікуу госпрозрахункових підприємствах і бюджетних установах, що свідчить про крок до оптимальності і уніфікації цього важливого інструментарію бухгалтерського обліку.
Затвердженеположення (стандарт бухобліку) повинне застосовуватися для складання бух.звітності, а новий план рахунків полегшує цю роботу відповідно до ЗаконуУкраїни про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.
План рахунківпередбачає групування рахунків за призначенням і частково за змістом на 10класів від 0 до 9.
Класирахунків побудовані за принципом: спочатку класи рахунків активів, потім типиобліку власності капіталу і близького до нього за призначенням і змістом, групирахунків обліку забезпечує і цільових коштів, потім 2-і класи рахунків облікудовгостривалих і поточних (короткострокових зобов’язань), а потім класирахунків обліку доходів і фінансових результатів. 2-го класи рахунків обліку витрат, таклас позабаланових рахунків.
План рахунківпередбачає номери рахунків (коди), які подані за десятковою системою:
Клас РахунокСубрахунок
Відповідно докласу залишки рахунків відображаються в балансі. Залишки по рахунку плану (1-го)- необоротні активи, 2-го запаси, 3-го кошти розрахунків та інші актививідповідають окремим розділам активу балансу, 4-го, 5-го і 6-го класу.
4-власнийкапітал забезпечення зобов’язань, 6 — поточні зобов’язання відображаються увідповідних розділах пасиву балансу.
Рахунки 7 — доходи і результати діяльності, 8-го — витрати за елементами, 9-го — витратидіяльності у балансі підприємства не відображається, а їх дані використовуютьсядля складання «звіту» про фінансові результати при цьому рах класу 8 — може виконуватись за рішенням підприємства, при цьому використання цього класуполегшує складання звіту.
Рахунки класу7 — це рахунки, на яких відображаються доходи від різних видів діяльності, 8 і9 — це рахунки витрат за елементами і видами витрат. За клопотанням підприємствМіністерство фінансів для обліку специфічних операцій можуть вводитися новісинтетичні рахунки, а також виходячи із потреб аналізу і контролю і звітностівводити додаткові субрахунки, порядок введення аналітичного обліку та кореспонденціїрахунків встановлюються п-вом відповідно до норм інструкцій, положень.(стандартів б/о). П. с. б/о і інших норамтично-правових актів у б/о Також рахпередбачаються: синтетичні рахунки (10) наз рахунки першого періоду, субрахунки- рах 2-го порядку а аналітичні — 3-го порядку. Отже, планом рахунків
Діючий планрахунків складається з 9 класів і нульовий. Діючий план рахунків – це перелікрахунків та схеми реєстрації та групування на фінансово-господарськійдіяльності в бухгалтерському обліку. Порядок ведення рахунку та їх призначеннявизначає інструкція про застосування. План рахунків бухгалтерського облікуактиву, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та функцій.Інструкції встановлення призначень і порядок ведення рахунків для узагальненняметодом подвійного запису про наявність і рахунку активів капіталу, зобов’язаньта фінансово-господарської діяльності підприємств не залежить від формвласності організаційно-правових форм і видів діяльності. Інструкціязастосування плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображеньоднорідних за змістом господарських операцій на відповідних рахунках ісубрахунках. 3. Інструкція про застосування Планурахунків бухгалтерського обліку.
ЦяІнструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерськогообліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність ірух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльностіпідприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетнихустанов) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видівдіяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та іншихвідособлених підрозділів юридичних осіб (далі – підприємства). Ведення позабалансових рахунківздійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).
Планрахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації тагрупування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденціярахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) йнайменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків(рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою– номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Контируваннядокументів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського облікуздійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичногорахунку.
Інструкціяіз застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображенняоднорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичнихрахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика іпризначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації тагрупування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунківпершого порядку).
4. Нормативні документи проінвентаризацію запасів – визначає організацію і проведення інвентаризаціїзапасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів приздійсненні контролю за цілісністю запасів, визначення розмірів нестач,пошкодження запасів, встановлення осіб, відповідальних за збитки.
ЦеПоложення визначає порядок проведення інвентаризації майна державнихпідприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державнихпідприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається післязакінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення їїрезультатів.
Інвентаризаціїпідлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються),а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду(повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання),чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об’єкти невиробничого призначення,діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані у прокат, оренду абоперебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі аборезерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані зрізних причин на баланс.
2 Організація облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
2.1 Організаційно-економічнахарактеристикаТОВ«СКС КОНСАЛД»
Товариство зобмеженою відповідальністю « СКС КОНСАЛД », далі Товариство, створено згідно зрішення загальних зборів учасників (протоколом №1, від 9 серпня 2006 року).
Товариство усвоїй діяльності керується чинним законодавством України та цим Статутом.
Найменуваннятовариства:
Tовариство з обмеженоювідповідальністю “ СКС КОНСАЛД”
МісцезнаходженняТовариства:
Україна, м. Суми,вул. Харківська, буд 105
Товариство єюридичною особою з дня його державної реєстрації. Товариство має поточні тоінші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменування таідентифікаційним кодом, може мати поточний то інші рахунки в банківських установах,штампи, товарний знак та інші реквізити.
Товариствостворюється для задоволення суспільних та особистих потреб шляхомсистематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької, торгівельної,іншої господарської діяльності. Товариство є корпоративним підприємством та дієна основі приватної власності, з правом наймати робітників.
Товариство можестворювати на території України, а також за її межами дочірні підприємства,філії та представництва. Філії та представництва Товариства діють на підставі положеньпро них, затверджених Товариством, а дочірні підприємства – на підставізатверджених Товариством статутів.
Товариствоздійснює наступні види діяльності:
- утриманнята обслуговування житлового фонду;
- ремонт,технічне обслуговування та монтаж
підіймально-транспортного устаткування;
- оптоваторгівля;
- здача воренду рухомого та не рухомого майна;
- консультаційні,експертні послуги;
- медичнапрактика;
- потребадонорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
- ветеринарнапрактика;
- будівельнадіяльність, зведення несучих та огороджуючи конструкцій;
- наданняпослуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
- заготівля,переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;
- виробництвохімічних речовин для промислових цілей;
- виробництволаків та фарб;
- виробництвобудівельних сумішей;
- роздрібнаторгівля;
- ремонт тареконструкція будівель та приміщень;
- виробництвота реалізація продуктів харчування;
- діяльністьпов’язана з реалізацією транспортних засобів;
- будівельнадіяльність;
- виготовленняі ремонт меблів;
- заснуванняустанов громадського харчування;
- діяльність,пов’язана з промисловим виловом риби;
- наданняпослуг телефонного зв’язку ( крім відомчих об’єктів);
- монтаж,ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації;
- ремонт,технічне обслуговування автотранспорту.
В предметТовариства можуть входити інші види діяльності, не заборонені законодавствомУкраїни.
Вищий органТовариства.
1. Вищим органомТовариства є загальні збори його учасників. Загальні збори учасників обираютьголову Товариства.
2. Кількістьголосів кожного із учасників на загальних зборах встановлюється пропорційнорозміру частки учасників у статутному фонді Товариства.
3. До компетенціїзагальних зборів учасників Товариства належить:
a) визначенняосновних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів провиконання.
b) внесення зміндо статутного Товариства, зміна розміру його статутного фонду;
c) створеннята відкликання виконавчого органу Товариства.
4. Загальнізбори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють усукупності понад 60% голосів.
5. Увипадках передбачених Правилами процедури, допускається прийняття рішеньметодом опитування.
Господарськадіяльність товариства.
Товариствосамостійно визначає основні напрямки діяльності, планує і здійснює своюдіяльність в залежності від попиту на вироблену продукцію. роботи, послуги.
Матеріально –технічне забезпечення Товариства здійснюється шляхом прямих угод або черезбіржу та інші організації.
Товариствореалізує свою продукцію, послуги, майно по цінам і тарифам, що встановлюютьсясамостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених діючимзаконодавством.
Товариство забезпечуєведення податкового та бухгалтерського обліку, результатів своєї діяльності,забезпечує статистичну звітність згідно діючого законодавства.
Виробничі,трудові то соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією регулюютьсяколективним договором..
Соціальні татрудові права працівників Товариства гарантуються діючим законодавством.
2.2Документальне оформлення облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
Дляорганізації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми первиннихдокументів, затверджені наказом Міністерства статистики України, а саме:
Таблиця1
Первиннідокументи з обліку МШП№ форми Назва форми Призначення документу 3 1 2 3 МШ-1 Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду МШ-2 Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП МШ-3 Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт
Продовженнятаблиці 1
МШ-4 Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП
МШ-5 Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття МШ-6 Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7 Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання
МШ-8 Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю
/> /> /> /> /> /> />
Інструменти і пристосування загального користування
Доінструментів і пристосувань загального користування відносяться механізовані інемеханізовані знаряддя праці загального призначення, а предмети, щоприкріплюються також до машин, що служать для обробки матеріалів.
Догрупи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні і подібніїм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і ущільнюють знаряддяпраці, включаючи механізовані знаряддя праці, що працюють за допомогоюелектроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), і іншіпристосування.
УПоложенні приведені два варіанти організації обліку операцій по видачіінструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При першомуваріанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між складом іроздавальними коморами підприємства оформляються первинними документами внаступному порядку:
Таблиця2. Оформлення первинних документів.Операції по руху інструментів і пристосувань Первинні документи Одержання коморами інструментів і пристосувань зі складу Лімітні карти чи накладні-вимоги Повернення коморами інструментів і пристосувань на склад Накладні-вимоги Здача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді брухту, утилю Накладні-вимоги
Уцьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосуваннясписуються на підставі карток складського обліку.
Придругому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції по рухуінструментів і пристосувань, зв'язаних зі зміною запасів у роздавальнихкоморах. Цей варіант видачі інструментів і пристосувань прийнято називатиметодом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації.
Прицьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені інструменти напридатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної зміни запасівінструментів у коморах і тому не вимагає складання спеціального первинногодокумента на обмін. Такий варіант обліку доцільно застосовувати напідприємствах з добре організованою системою складського обліку йінструментальним господарством.
Данийваріант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки наоперації по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми інструментами чиповерненню на центральний склад зайвих інструментів. Для обліку зміни запасуінструментів застосовується відомість форми № МШ-1, на підставі якої вносятьсязміни в картки складського обліку матеріалів (типова форма № МФУ-12), щоведуться в роздавальній коморі І на складі.
Операціїпо обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність, виробленому запринципом штука за штуку чи по заміні загублених інструментів оформляютьсяактами форми № МШ-5 з додатком актів про поломку і втрату інструмента форми №МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструментазамість списаного.
Оперативнийоблік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у тимчасовекористування на робочі місця, залежать від тривалості й інших умов їхньогозакріплення за виконавцями.
Первіснавидача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале користуваннявиробляється відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра івідбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що відкриваються на кожногопрацівника, що одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристосуваньпідтверджується підписом робітника в картці форми № МШ-2. Наступні видачіінструментів і пристосувань з роздавальної комори замість зношенихдокументально не оформляються, а виробляються при пред'явленні акта вибуттяформи № МШ-4.
Видачаробітником інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогоюінструментальних марок (жетонів) без реєстрації в яких-небудь документах.
Приодномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із роздавальноїкомори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельнимномером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні маркиз осередку стелажа, у яких зберігався виданий інструмент, і повертає їхробітнику після здачі інструмента в комору.
Придвухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види марок: зтабельним номером робітника і з номенклатурним номером інструмента. Першийвикористовується для визначення, кому з робітників виданий інструмент укороткочасне користування, а другий дозволяє установити, скільки і якіінструменти видані кожному робітнику.
Господарський інвентар
Догосподарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарськогооснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки,гардероби, протипожежний інвентар.
Інвентарнатара, використовувана для постійного збереження запасів, для обслуговуваннявиробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з характером виробництва (наприклад, бочки напивоварних і хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначенідля укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукціїусередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого інвентарю.
Господарськийінвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам,відповідальним за його схоронність, на підставі вимог, оформлених увстановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу,матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурнихномерах інвентарю, а інша — по окремих особах, яким виданий інвентар укористування.
Якщогосподарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладенавідповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншійслужбі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі(журналі), у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів,дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка провибуття.
Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту
Доспеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального захистувідносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття,рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.
Спецодягі спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені втипових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу,спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, або галузевихнормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм ітермінів носіння незалежно від форми власності і галузевої приналежностіпідприємства, на якому працює даний працівник.
Видача,збереження і користування спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуальногозахисту здійснюються відповідно до порядку, установленого Положенням пропорядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям ііншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державногокомітету України по нагляду за охороною праці .
Обліквидачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми №МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети,відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми №МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу іспецвзуття до моменту їхнього вибуття черезнепридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картціробиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.
Крімспецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам можевидаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Даніпредмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чиможуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися відоднієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих карткахформи № МШ-6 з оцінкою «Чергова».
Щостосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності доподальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхньоговідновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації насписання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючікомісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню,установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання,визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються відпредметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи№ МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.
2.3Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
Аналітичний облік МШП ведуть за видамипредметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потребпідприємства.
МШП поділяють на дві групи: перша –запаси (відображають у складі запасів в іншому розділі активу балансу«Оборотні активи»), друга – «малоцінні необоротні матеріальніактиви» (відображають у першому розділі активу балансу «Необоротніактиви» у складі «Основних засобів»).
Облік малоцінних та швидкозношуванихпредметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерськомуобліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовійзвітності наведено в П(С)БО 9 «Запаси».
Зупинимося на деяких загальних принципах,які визначають порядок відображення інформації про запаси вбухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
Запаси (як і кожний інший актив)визнаються активами, якщо, по-перше, існує ймовірність одержання підприємствому майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їхнім використанням, і,по-друге, їхня вартість може бути достовірно визначена. Відповідність першомукритерію визначається потенційною можливістю для підприємства одержати грошовікошти від використання відповідного активу. Щодо визначення вартостіактиву, то ця умова виконується за наявності інформації провитрати на виробництво або придбання МШП. Для визначення їхньоївартості спершу визначають первісну вартість запасів, за якою придбані (одержані) чивироблені запаси зараховуються на баланс підприємства.
Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є вартість, що складається зтаких фактичних витрат:
-сум, які сплачують постачальникові(продавцеві) згідно з договором;
-сум, які сплачують за інформаційні,посередниць кі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуками та прид баннямтаких предметів;
-витрат на підготовку,вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця використання,включаючи витрати на страхування та відсотки за комерційний кредитпостачальників;
-інших витрат, безпосередньо пов'язанихіз придбанням МШП і доведенням їх до стану придатності до використанняіз запланованими цілями (до таких витрат, зокрема, належать пряміматеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємствана доробку та підвищення якісно-технічних характеристикМШП).
Якщо, наприклад, укладено договірмаркетингу і на підставі звіту про дослідження ринку, поданогомаркетинговою компанією, придбано МШП, то зазначені вище витрати списуютьна первісну вартість таких МШП. При цьому відсотки за кредит (крімкомерційного), залучений безпосередньо для закупівлі МШП, невходять до їхньої собівартості. У разі внесення МШП достатутного капіталу вважається, що їхні узгоджена та справедлива вартостізбігаються.
На МШП у запасах не нараховується знос,а вартість переданих в експлуатацію МШП вилучають із складу активів (списують збалансу на витрати) з наступною організацією оперативного кількісного облікутаких предметів протягом їх фактичного використання за місцямиексплуатації та відповідними особами.
Для аналітичного обліку використовуютьпервинні документи, форми яких затверджено наказами Міністерствастатистики України (форми № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12). Основніпроводки для відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження тавибуття оборотних МШП, які обліковують на рахунку 22 «Малоцінні ташвидкозношувані предмети»
Для обліку використовують рахунок 22«Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Це активний балансовий рахунок. По дебету– надходження (збільшення) МШП. По кредиту – вибуття ( списання ) МШП.
Субрахунки має за видами предметів.
Основні бухгалтерські проводки зарахунком 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Таблиця 3. Типова кореспонденціярахунків по обліку МШП№ п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 2 3 4 Придбання МШП за плату 1. Відображено заборгованість під час одержання МШП від постачальників: – на суму без ПДВ – на суму ПДВ 22 641 631 631 2. Оплачено постачальникам вартість одержаних МШП (з ПДВ) 631 311 Одержання МШП як внеску до статутного капіталу 1. Збільшено статутний капітал на суму, вказану в установчих документах 46 40 2. Одержано МШП на суму збільшення статутного капіталу 22 46 Інші варіанти надходження МШП 1. Оприбутковано МШП, виявлені під час інвентаризації (за вартістю аналогічних, що значаться на підприємстві) 22 719 2. Безоплатно одержані МШП (за справедливою вартістю) 22 719 Списання МШП 1. Списано МШП для: – виробництва продукції 23 22 – загальновиробничих потреб 91 22 – адміністративних потреб 92 22 – капітального будівництва 15 22 – забезпечення збуту продукції 93 22 Реалізація МШП 1. Відображено дохід від реалізації 377 712 2. Списано собівартість реалізованих МШП 943 22 3. Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ 712 641 Безоплатна передача МШП 1. Передано МШП 949 22 2. Відображено податкові зобов'язання зПДВ 949 641 3. Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ 949 641
2.4 Інвентаризаціямалоцінних та швидкозношуванихпредметів
Інвентаризація –це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які незнайшли документального відображення у поточному обліку.
Згідно із ЗакономУкраїни „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підприємства длязабезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітностізобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якоїперевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка.
Об’єкти іперіодичність проведення інвентаризації визначається власниками підприємства,коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.
Відповідальністьза організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створитинеобхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількістьі терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведенняінвентаризації є обов’язковим.
Інвентаризаціяпроводиться на підставі Інструкцій з інвентаризації основних засобівнематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів, рахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головногоуправління Державного казначейства України.
Інвентаризаціяпроводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їхзіставлення з фактичною наявністю майна.
Виробничі запаси(товарно-матеріальні цінності, МШП) вносяться до інвентаризаційного опису покожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактичнанаявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів інапівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуванихпредметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.
Інвентаризаціявиробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей уданому приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладногопереходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. Призберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріальновідповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцяхзберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується ікомісія переходить для роботи в наступне приміщення.
Товарно-матеріальніцінності (МШП) зносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремомунайменуванню і зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикула, сортуі кількості.
Товарно-матеріальніцінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації,приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членівінвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису„Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації”, в якомувказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибутковогодокумента, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, щонадійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом головиінвентаризаційної комісії робиться позначка „після інвентаризації” з посиланнямна дату і номер опису, до якого занесено ці цінності.
На великихскладах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тількиз письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесіінвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріальновідповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такіцінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням„Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації ”. У видатковихдокументах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписомголови інвентаризаційної комісії.
Товарно-матеріальніцінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальномузберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ціцінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посланняна відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей навідповідальне зберігання.
Відповідно доПорядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ, господарюючим суб’єктам, якізаймаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобнихприміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п.35 цього Порядкузберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб’єктів товарів, які їм неналежать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якогоповинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначаєтьсяЦивільним кодексом України.
Приінвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі,відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться наскладах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум,облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського облікуможуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтвердженіналежним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти)складаються окремо по кожному такому виду цінностей.
В описах натоварно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремомувідправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом),кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а такожперелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули увстановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідноперевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.
В описах натовари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремомувідвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменуваннятоварно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата випискирахунка-фактури, а також сума по рахунку.
Товарно-матеріальніцінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів напідставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальнезберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість,сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу назберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні відпідприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копійінвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (заданими копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою задокументами.
Товарно-матеріальніцінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться доінвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначеннямназви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменуванняцінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачіїх у перероблення, номера і дати відповідного документа.
Вінвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їхнайменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації,інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальномузберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом оглядукожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів,виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складаннягрупових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ціпредмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.
Якщо предметиспецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться доінвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутовогообслуговування або інших організацій
На малоцінні ташвидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочоюінвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначеннямчасу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметівна інші господарські цілі.
Тара вноситься доінвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом(нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка сталанепридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначеннямпричин і осіб, відповідальних за її стан.
У процесіінвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляютьсявідхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи(акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявленнякінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, вякій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємнийзалік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природноїнестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.
Якщо вартістьнестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесенана винних матеріально відповідальних осіб.
Взаємний заліклишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки потоварно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій жекількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, щопідлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.
За результатамиінвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складськогогосподарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестачі лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, атакож понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходищодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційноїкомісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.
Результатиінвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерськомуобліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена)інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці дорічного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результатипроведених протягом року інвентаризацій.
Відповідно достатті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне абонеякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняттязаходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок,безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподаткованихмінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом рокупідлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
По завершенніінвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис, а потім зарезультати інвентаризацій протокол.
3. Шляхи вдосконалення облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів
Для здійсненнягосподарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економікивикористовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, якідіють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості фінансовихресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевомурезультаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб’єкта. В сукупностіресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам – засобам тапредметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництвапідприємства.
Особливоїактуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерськогообліку малоцінних та швидкозношуванихпредметів (МШП), які є складником ресурсів підприємства тавикористовуються протягом не більше одного року або нормального операційногоциклу, якщо він більше одного року.
Як свідчатьтеоретичні та практичні дослідження, питання організації обліку МШПприділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основнихметодичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовийстан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняттяуправлінських рішень.
Питання облікуМШП на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявністьпроблем, пов’язаних з правильністю відображення на рахунках бухгалтерськогообліку надходження МШП та зміни їх вартості в процесі експлуатації,правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання МШП.Не буде перебільшенням стверджувати, що головною причиною помилок у відображеннінадходження МШП є нестабільність та неоднозначність трактування законодавчоїбази в Україні.
Термін «МШП»означає активи підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництвіпродукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінніпідприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існуєймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язаніз їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена.Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП ірозкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт)бухгалтерськогообліку «Запаси».
Виділення зіскладу основних засобів оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такийже характер їх використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовленодвома причинами. По – перше, таке виділення очищую категорію основних засобіввід усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими,з невеликими, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такомувиділення з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо –технічну базу підприємства. По — друге, таке виділення дає можливістьпідприємству купувати (поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів такимже чином як і матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхомкапітальних вкладень зарахунок спеціального фінансування.
Таким чином, засвоїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їхпридбання – матеріалам.
В ціломумалоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна належить до запасів (яківідповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу«Оборотні активи»), а друга частина до складу «Малоцінних необоротнихматеріальних активів»(які, в свою чергу, відображаються в першому розділуактиву балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів).
Особлива увага доМШП викликана тим, що вони мають принципову розбіжність з іншими виробничимизапасами, йдеться про те, що при їх використанні (експлуатації) не відбуваєтьсяїх зменшення (зникнення) так, як це, наприклад, відбувається з матеріалами,сировиною чи паливом. МШП до кінця їх використання (експлуатації), як правило,своїх якостей не втрачають і зовні майже не змінюються (пластиковий стілець докінця експлуатації так і залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він незламається).
Для МШПхарактерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної(речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь які предмети, що купуютьсядля подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.
П(С)БО 9 передбачено,що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП, які використовуютьсяне більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.
Віднесенняпредметів до основних засобів і МШП впливає на трудомісткість обліку тасобівартість продукції. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів більштрудомісткий порівнянно з обліком МШП(знос об’єктів основних засобівнараховуються протягом тривалого часу, потреба обчислення початкової вартостікожного об’єкта і використання рахунку 15 досить складний порядок списанняоб’єктів при їх вибутті та ін..). при віднесенні об’єктів до МШП підприємствамають значний вибір варіантів списання їх вартості на витрати виробництва таобігу, а, отже, й управління собівартості продукції. Цим пояснюєтьсязаінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості предметів до МШП.
Порядоквідображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП ведеться на рахунку №22«МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рухМШП, що належить підприємству та знаходяться в складі запасів. Аналітичнийоблік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами,відповідальними за їх зберігання.
До основнихметодів узагальнення і реалізації результатів аналізу надходження МШП єсистематизація результатів, групування і узагальнення результатів, кількіснеобчислення невикористаних можливостей та результатів підвищення ефективностівикористання МШП на підприємстві, прийняття управлінських рішень і контроль заїх використанням.
Висновкиі пропозиції
Насучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарськихпідприємств підвищилась у зв’язку з необхідністю забезпечення ринку продукцієюз високою якістю, конкурентоздатністю та низькою собівартістю. Враховуючи те,що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то длязабезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодовиявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченостівиробничими запасами і МШП та ефективного їх використання. А для цьогонеобхідно здійснювати систематичний облік та аналіз рівня та динамікизабезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів тамалоцінних швидкозношуваних предметів на основі даних бухгалтерського обліку тафінансової звітності. Самев цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.
У другому розділі висвітлено загальнухарактеристику даного підприємства, його назва, форма власності та системауправління, організаційно-правова норма. У першому розділі розглядаласьекономічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів як об’єкт обліку тааналізу. Вивчено оцінку виробничих запасів та МШП для цілей обліку та здійсненоогляд нормативно-правової бази з обліку виробничих запасів. У другому розділівивчено організацію систематичного і аналітичного обліку виробничих запасів таМШП, дано характеристику первинних документів їх обліку та руху напідприємстві. Вивчено організацію обліку виробничих запасів та МШП в умовахвикористання інформаційних технологій на базовому підприємстві, з’ясовано їїпереваги і недоліки. На їх основі надано пропозиції підприємству щодовдосконалення організації обліку, що висвітлено в третьому розділі.
Список Використаної літератури
1. Закон України «Пробухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»
2. Положення про організаціюбухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджені постановою КабінетуМіністрів України
3. Вказівки по організаціїбухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансівУкраїни
4. П(С)БО 7 «Основнізасоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України"
5. П(С)БО 9«Запаси», затверджений наказом Міністерства фінансів України"
6. Інструкція прозастосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженанаказом Міністерства фінансів України
7. Положення побухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношених предметів, затвердженомулистом Міністерства фінансів.
8. Наказ Міністерствастатистики України «Про затвердження типових форм первинних обліковихдокументів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів»
9. Інструкція зінвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальнихцінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерствафінансів України/
10. Лист ДПАУ «Провідображення в податковому обліку витрат на придбання малоціннихпредметів»
11. Ткаченко Н.М.Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України -Київ: «А.С.К.»,
12. За ред. С.Ф. Голова Бухгалтерський облік іфінансова звітність в Україні
Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб»,
13.За ред. Професора Ф.Ф. БутинцяБухгалтерський фінансовий облік.
14. Н.М. Малюга та інші; за ред.Професора Ф.Ф.Бутинця Облік в галузях економічної діяльності: торгівля,автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ. Навчальний посібник длястудентів вузів – Житомир: ЖІТІ, 2001
ДОДАТКИ
ТИПОВІ ФОРМИ ПЕРВИННИХ ОБЛІКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ПО ОБЛІКУ МШП
Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів(пристроїв) (форма №МШ-1)
Застосовуєтьсядля обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тихпідприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійногооборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірникахначальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділупри необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Одинпримірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий — в цеху.
Напідставі даних відомості вносяться зміни до картки складського облікуматеріалів (типова форма № М-12) інструментально-роздавальної кладової.
Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
(форма №МШ-2)
Застосовуєтьсядля обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розпискуробітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху длятривалого користування.
Заповнюєтьсяв одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із кладової цеху длякороткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка приздачі інструментів комірнику, повертається робітникові.
Накожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальноїроздавальної кладової, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видаєтільки один інструмент.
Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (форма №МШ-3)
Застосовуєтьсядля обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт.Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів(пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується удвох примірниках комірником роздавальної кладової. Один примірник залишається укомірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом доцеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонтуінструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику проповернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.
Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів
(форма №МШ-4)
Застосовуєтьсядля оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв) та інших малоціннихта швидкозношуваних предметів.
Складаєтьсяв одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного абодекількох робітників. При поломці, псуванні та втраті малоцінних ташвидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках.Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється урозрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку зробітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета.
Припред'явленні робітником акту вибуття йому замість непридатного чи втраченогопредмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних ташвидкозношуваних предметів (форма № МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються доактів списання (форми № МШ-5 і МШ-8).
Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (форма №МШ 5)
Застосовуєтьсядля оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, таобміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методомобмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху напідставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма№ МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до кладової для утилю. Актвізується начальником інструментального чи планового відділу і подається доцентрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти(пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог ілімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передаєтьсядо бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, інструментів(пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів.Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картціобліку роздавальних кладових не відображається.
Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма № МШ-6)
Формазастосовується для обліку спецодягу, спецвзутгя та запобіжних засобів, яківидаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановлениминормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху(дільниці).
Увипадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзутгя або запобіжних засобів вособовій картці за формою № МШ-6 в рядку загубленого предмету в розділі«Повернено» робиться запис: «Акт вибуття № ___ і дата».
Черговийспецодяг, спецвзутгя та запобіжні засоби колективного використання, виданіробітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені,повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів таінших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства. Черговийспецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються на окремі картки зпоміткою «Чергова». При автоматизованій обробці даних з облікумалоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.
Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжнихпристроїв(форма№МШ-7)
Застосовуєтьсядля обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникампідприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами.
Заповнюєтьсяв двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і наповернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляєтьсявідповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другийзалишається у комірника цеху (відділу, дільниці). За цією формою ведеться облікприйнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонтта на літнє зберігання.Акт на списання малоцінних ташвидкозношуваних предметів
(форма №МШ-8)
Формазастосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених інепридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу,спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних ташвидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається водному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних ішвидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Після здачі списаних предметів докомори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.