НАЦІОНАЛЬНИЙБАНК УКРАЇНИ
УніверситетБАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Фінансовий облік”
1. на тему:«Облік виробничих запасів та ефективність їх використання на підприємстві»
Виконавець: Студентка економічного
Факультету 3 курсу, групи 36-ОА
Спеціальності «Облік і аудит»
Черенкова Н. В.
Харків – 2010
АНОТАЦІЯ
Запаси промислових підприємств становлять значнучастку в активах балансу, тому від їх правильної оцінки та обліку залежатьпоказники фінансового стану, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
Об’єктом дослідження є процес облікувиробничих запасів та ефективності їх використання на підприємстві, предметом –теоретичні, методичні та практичні аспекти обліку запасів підприємства.
Метою курсової роботи є теоретичневизначення сутності, змісту, ролі запасів в господарській діяльності,обґрунтування значення та місця в бухгалтерському обліку та господарськомуконтролі, комплексне вивчення стану та перспектив її розвитку.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуютьсянаступні завдання: розкриття сутності обліку запасів в Україні; розглядкласифікації запасів, порядку формування вартості запасів, методів оцінкизапасів при вибутті, представлення документального оформлення руху запасів;розкриття облік запасів підприємства, запропонування шляхів вдосконаленнябухгалтерського обліку запасів.
Основні результати дослідження: визначено роль запасіву процесі суспільного виробництва, досліджено стан діючої класифікації і оцінкивиробничих запасів, узагальнено теоретичні і практичні питання облікунаявності, руху та вибуття виробничих запасів, досліджено методикувдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства,запропоновано шляхи вдосконалення обліку, аналізу та контролю ефективноговикористання виробничих запасів підприємства.
Робота складається із вступу, трьох розділів,практичної частини та висновків; містить 57 сторінок, 1 рисунок, 2 таблиці, 36наукових джерел інформації, 7 додатків. У практичній частині наведенобухгалтерські регістри відповідно до обраного варіанту.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯБУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАПАСИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Методичнізасади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси підприємствата їх класифікація
1.2 Оцінказапасів підприємства
1.3 Сучасніпроблеми бухгалтерського обліку запасів підприємства
РОЗДІЛ2. ДОКУМЕНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Документуваннягосподарських операцій з руху запасів підприємства
2.2 Обліковезабезпечення аналізу надходження і використання і використання виробничихзапасів
2.3 Організаціявнутрішньогосподарського контролю використання запасів
РОЗДІЛ3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНОГОВИКОРИСТАННЯ
3.1 Вдосконаленняобліку виробничих запасів на підприємствах машинобудування
3.2 Удосконаленняаналізу ефективного використання виробничих запасів
3.3 Методикавдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми „Бухгалтерський облік запасів підприємства”обумовлено тим, що підприємства й фізичні особи, які здійснюють підприємницькудіяльність, повинні знати порядок оформлення руху запасів, порядок формуваннясобівартості виробленої продукції, методи оцінки запасів при вибутті за длярезультативності своєї діяльності та оптимізації використання власних запасів.
В працях різних авторів, присвяченихбухгалтерському обліку, контролю і ревізії питання запасів висвітлюються лишечастково. Окремі проблеми в різний час в своїх працях розглядали професори М.Г.Бєлов, М.Т. Бєлуха, Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, Г.І. Грінман,М.І. Карауш, Л.М. Крамаровський, М.В. Кужельний,І.О. Ламикін, Ю.Я. Литвин, В.Г. Макаров, М.3. Пізенгольц, В.К. Радостовець,Б.Ф. Усач, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнман.
Актуальними сьогодні є питаннядослідження організації проведення обліку запасів, документування івідображення в обліку їх результатів.
Недостатня теоретична і практичнарозробленість питань щодо удосконалення організації і методики обліку запасів,недосконалість чинних нормативних актів, які її регламентують, обумовили вибіртеми і напрямок даної курсової роботи.
Об’єктом дослідження є бухгалтерськийоблік запасів підприємства.
Предметом дослідження є запасипідприємства.
Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи єтеоретичне визначення сутності, змісту, ролі запасів в господарськійдіяльності, обґрунтування значення та місця в бухгалтерському обліку тагосподарському контролі, комплексне вивчення стану та перспектив її розвитку.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуютьсянаступні завдання:
ü розкрити сутність облікузапасів в Україні;
ü розглянути класифікаціюзапасів, порядок формування вартості запасів, методи оцінки запасів привибутті,
ü представити документальнеоформлення руху запасів;
ü розкрити облік запасівпідприємства.
ü запропонувати шляхивдосконалення бухгалтерського обліку запасів.
Запаси є однією з основних складових собівартостіреалізованої продукції, робіт, послуг тощо. Від того, наскільки правильно будеорганізований їх облік, залежить точність визначення прибутку підприємства і,що не менш важливо, збереження самих запасів.
Облік запасів не вважається складним, виняток можестановити тільки облік витрат на виробництво і визначення собівартостіпродукції, робіт, послуг тощо. Однак він є одним з найбільш трудомісткихрозділів обліку, оскільки оперує десятками, сотнями, а часом і тисячаминайменувань запасів. Крім того, облік запасів є ніби довгим ланцюжком операцій,який зв’язує воєдино облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками,підзвітними особами, облік запасів на складі і так далі до обліку розрахунків зпокупцями і замовниками.
Облік запасів на підприємствах, в організаціях та вінших юридичних осіб (далі — підприємства) всіх форм власності (крім бюджетнихустанов) з 01.01.2000 року регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерськогообліку №9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246і зареєстрованим у Мін’юсті 02.11 99 р. за №751/4044.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВБУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАПАСИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Методологічні засади формування в бухгалтерськомуобліку інформації про запаси підприємства та їх класифікація
Для здійснення процесу виробництва та іншоїгосподарської діяльності необхідні предмети праці – сировина, матеріали,комплектуючі вироби, паливо тощо, з яких або за допомогою котрих виготовляєтьсяпродукція, виконуються роботи, надаються послуги. Такі предмети праціназиваються запасами.
Методологічні засади формування в бухгалтерськомуобліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 «Запаси». Запаси – це активи,які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайноїгосподарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшогопродажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництвапродукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірністьтого, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхвикористанням, та коли їхня вартість може бути достовірно визначена [17].
У виробничому процесі підприємств використовуютьзначну кількість виробничих запасів, які займають особливе місце у складаннімайна та домінуючі позиції у структурі витрат на виготовлення продукції.
Склад виробничих запасів є досить широким тарізноманітним. Тому для правильної організації обліку виробничих запасіввагомого значення набуває науково обґрунтована їх класифікація.
Аналіз літературних джерел свідчить про неоднозначністьпідходу вчених до виділення ознак, покладених в основу класифікації запасів. Узв’язку з цим можна дійти висновку про те, що не має (і не може бути) єдиноїкласифікації запасів, яку можна було б використати на будь-якому підприємстві.Переважна більшість учених в основу класифікації виробничих запасів покладаютьїх призначення та функціональну роль у виробничому процесі підприємства, атакож технічні властивості матеріалів.
Основним призначенням підприємств є виробництвоготових виробів, здатних конкурувати на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту.Широкий асортимент продукції, яку виготовляють на цих підприємствах передбачаєнаявність та використання значної кількості виробничих запасів. Це потребуєчіткої організації обліку відповідно до особливостей класифікації запасівпідприємств.
Аналіз літературних джерел свідчить про те, щозагальновизнаною є типова класифікація виробничих запасів за їх призначенням тароллю у виробничому процесі підприємства. Таку класифікацію називаютьекономічною.
За економічним призначенням і функціональною роллю упроцесі виробництва виробничі запаси підприємств поділяють на такі групи:
Ø матеріали (в тому числіосновні та допоміжні);
Ø паливо
Ø тара і тарні матеріали;
Ø будівельні матеріали:
Ø запасні частини;
Ø інші матеріали.
Кожне підприємство має специфічні особливостірозподілу матеріалів на основні та допоміжні. Вчені зазначають, що цей поділмає умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу,використаного на виробництво різних видів продукції.
Отже, поділ матеріалів на основні та допоміжні слідздійснювати з урахуванням особливостей організації виробничого процесу таспецифіки виробництва конкретного підприємства.
Незважаючи на те, що найменування рахунків тасубрахунків обліку матеріалів на підприємствах практично однакове, їх склад тапризначення дещо відрізняються.
На основі досліджень діючої практики обліку матеріалівзапропоновано класифікувати їх відповідно до ролі та частки у виробничомупроцесі підприємств на допоміжні матеріали виробничого і невиробничогопризначення.
До групи допоміжних матеріалів виробничого призначенняслід відносити матеріали, які входять до складу готової продукції, надаючи їйдодаткового вигляду, властивостей, функцій, що значно прискорить отриманняінформації про їх наявність і склад з метою контролю за ефективністювикористання.
До допоміжних матеріалів невиробничого призначенняналежатимуть інші матеріали, які не знайшли відображення у попередній групі(змащувальні, електролампочки, фарба, цвяхи, бланки документів, мастила тощо).
Така аналітичність сприятиме внутрішньогосподарськомуконтролю за ефективністю використання матеріалів, що дасть змогу вчасновиявляти невикористані резерви зменшення собівартості продукції.
У процесі виготовлення продукції виникають виробничівідходи. Отримані зворотні відходи обліковують у складі основних чи допоміжнихматеріалів.
Проте для чіткої організації внутрішньогосподарськогоконтролю за ефективністю використання виробничих відходів з метою управління їхрухом необхідно мати певні інформаційні дані (базу).
Оскільки основним джерелом такої інформаційної бази єдані бухгалтерського обліку, вважаємо за доцільне виокремлення групи зворотнихвідходів за їх видами відповідно до споживчих якостей та можливості подальшоговикористання та своєчасного використання. Це забезпечить накопичення інформаціїпро рух виробничих відходів з метою внутрішньогосподарського контролю заефективністю їх використання та своєчасного прийняття необхідних управлінськихрішень.
Подана у додатку Б класифікація виробничих запасівмістить паливо, яке використовують підприємства для технологічних потреб,експлуатації транспортних запасів, а також для виробництва енергії чи опаленняприміщень. У виробничому процесі підприємства використовують значну кількістьенергії, яка надходить зі сторони і оплачується згідно зі встановленимитарифами. Енергію витрачають як на технологічні потреби, так і длягосподарських та енергетичних потреб підприємства.
Для пакування, перевезення та зберігання виготовленоїпродукції використовують тару і тарні матеріали. При цьому залежно відможливості її використання виділяють тару одно- та багаторазового призначення.
Наступну групу виробничих запасів становлять запаснічастини, які призначені для поточного ремонту основних засобів і тим самимпідтримують їх у робочому стані. До їх складу відносять деталі машин, різаків,обладнання, транспортних засобів, які призначені для виконання ремонтів, змінизношених деталей тощо.
Будівельні матеріали використовують на капітальнихроботах, пов’язаних з будівництвом об’єктів, що зводяться господарським абопідрядним способом. До їх складу належать будівельні матеріали, конструкції тадеталі, обладнання, що підлягає встановленню на таких об’єктах, та іншіматеріальні цінності, призначені для потреб капітального будівництва.
Матеріали, які не знайшли відображення у попередніхкласифікаційних групах, мають відображуватися у складі інших матеріалів [25].
Отже можна зробити висновок, що основою побудовиобліку виробничих запасів є науково обґрунтована їх класифікація. Дослідженняпоказали, що для організації синтетичного обліку матеріали підприємств доцільнокласифікувати за їх роллю у процесі виробництва та часткою в собівартостіпродукції на матеріали виробничого та невиробничого призначення.
У процесі виготовлення продукції виникають виробничівідходи. Частина з них зберігає свої споживчі якості і може бути використанадля виготовлення інших виробів чи реалізована. Для управління рухом виробничихвідходів необхідна належна інформаційна база, яка формується в основному заданими бухгалтерському обліку. Тому доцільним є виокремлення групи зворотнихвідходів відповідно до ефективності їх подальшого використання, що забезпечитьнакопичення інформації з метою контролю за ефективністю використання.
1.2 Оцінка запасів підприємства
Відповідно до стандарту бухгалтерського обліку 9«Запаси» запасами визнаються такі активи, відносно яких існує імовірність того,що підприємство отримає в майбутньому матеріальні вигоди, пов’язані з їхвикористанням, а вартість таких запасів може бути достовірно визначена. З цьоговизначення можна зробити висновок про те, що при відсутності впевненості щодоотримання економічних вигод або застосуванні недостовірної оцінки принадходженні та списанні матеріалів достовірність активів у балансі викликаєсумніви. В той же час необхідно забезпечити точність даних про запаси уфінансових звітах.
Звідси й випливають завдання обліку:
ü забезпечення точності оцінкизапасів на будь-яку дату;
ü періодичне уточнення вартостізапасів;
ü проведення інвентаризації матеріальнихцінностей з метою виявлення непотрібних та тих, що втратили свою цінність;
ü точне визначення вартостіпридбаних матеріальних цінностей;
ü точність оцінки спожитих тареалізованих матеріалів;
ü своєчасне документуванняоперацій, пов’язаних із рухом матеріалів та їх залишків.
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуютьсяна баланс підприємства за первісною вартістю (вартість запасів, що придбані заплату) з включенням таких фактичних витрат:
ü суми, що сплаченіпостачальнику (продавцю) відповідно до умов договору;
ü суми, сплачені заінформаційні, посередницькі та інші подібні послуги, пов’язані з пошуком,придбанням матеріалів, запасів;
ü суми ввізного мита;
ü суми непрямих податків узв’язку з придбанням запасів, які відшкодовуються підприємству;
ü витрати на заготівлю,вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхвикористання, включаючи витрати із страхування та проценти за комерційнийкредит постачальників;
ü інші витрати, пов’язані зпридбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні довикористання.
В інших випадках оцінка запасів визначається за такоюметодикою:
1. Запаси,що виготовлені власними силами підприємства, оцінюються за собівартістю їхвиробництва.
2. Запаси,внесені до статутного капіталу підприємства, оцінюються за погодженоюзасновниками підприємства справедливою собівартістю.
3. Запаси,отримані підприємством без відповідної оплати, оцінюються за їх справедливоюсобівартістю.
4. Запаси,що надійшли в результаті обміну на відповідні подібні запаси, оцінюються забалансовою вартістю переданих запасів. Якщо балансова вартість переданихзапасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю отриманихзапасів буде їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливоювартістю переданих запасів відноситься до складу витрат звітного періоду.
5. Запаси,які придбані в обмін на неподібні запаси, оцінюються за справедливою вартістюпереданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошей чи їх еквівалентів,що була передана (оплачена) в процесі обміну.
При продажу, відпуску запасів у виробництво та іншомувибутті оцінка здійснюється за такими методами, що наведені у додатку В:
1) ідентифікованоїсобівартості відповідної одиниці запасів;
2) середньозваженоїсобівартості;
3) собівартостіперших за часом надходжень запасів (FIFO);
4) собівартостіостанніх за часом надходжень запасів (LIFO);
5) нормативнихвитрат;
6) цінипродажу [33].
Таким чином, існуюча методика оцінки запасівспрямовується на достовірне відображення активів у фінансовій звітності. На цей повинен звертати увагу головний бухгалтер.
1.3Сучасні проблеми бухгалтерського обліку запасів підприємства
Основнимпризначенням підприємств є виготовлення готових виробів, здатних конкурувати навнутрішніх та зовнішніх ринках збуту. Широкий асортимент продукції, щовиготовляється на таких підприємствах, передбачає наявність і використаннязначної кількості виробничих запасів.
Так,у собівартості виробів частка вартості матеріалів становить 80-90%. При цьомукоефіцієнт їх використання не перевищує 86%.
Томунеобхідна достовірна інформація про витрачання виробничих запасів, обґрунтованеїх нормування і відображення у звітних калькуляціях з метою чіткої організаціївнутрішньогосподарського контролю за ефективністю використання.
І.Галинкер, К. Гущина, І. Сафронова, А. Афанасьева та інші вчені вважають, щонеобхідною умовою правильної організації контролю за списанням матеріалів увиробництво є їх відпуск відповідно до встановлених норм витрачання длявиготовлення одиниці виробу встановленої якості з врахуванням запланованихорганізаційно-технічних умов виробництва. При цьому, як зазначає Л.Нападовська, норма забезпечує оцінку витрат на одиницю виробництва, а кошторис– оцінку витратна весь обсяг продукції.
Необхіднопідкреслити, що на ефективність встановлення норм витрачання виробничих запасіввпливає низка чинників технологічного, організаційного та технічного характеру.
Виходячиз цього актуальним є дослідження питання організації внутрішньогосподарськогоконтролю виробничих запасів.
Виробничізапаси займають домінуючу позицію у складі матеріальних витрат підприємств, аїх вартість має значний вплив на собівартість виготовленої продукції. У зв'язкуз цим необхідна чітка організація внутрішньогосподарського контролю за рухом виробничихзапасів з метою раціонального їх витрачання та підвищення ефективностівиробництва.
Якпоказали дослідження, питанню обліку та організації внутрішньогосподарськогоконтролю за витрачанням матеріалів на підприємствах не приділяється належнаувага. В результаті втрачається контроль за місцями безпосередньоговикористанням виробничих запасів за певними структурними підрозділами, девиникає основна маса відхилень від установлених норм витрачання.
Томуметою дослідження є пошук шляхів удосконалення обліку та організаціївнутрішньогосподарського контролю виробничих запасів для раціонального їхвикористання та підвищення ефективності виробництва.
Обліквикористання матеріалів у процесі виробництва необхідно розглядати якпослідовне здійснення контролю за їх споживанням на відповідних стадіях рухувсіма ланками управління підприємством.
Надумку Л. Нападовської, особливість організації контролю матеріальних ресурсівполягає в тому, що контроль мають здійснювати більшість відділів підприємства,а саме: відділ матеріально-технічного забезпечення, виробничий відділ,технологічний відділ, конструкторський відділ, відділ реалізації та ін.
Важливуроль у здійсненні внутрішньогосподарського контролю використання матеріалівпідприємств відіграють методи контролю (партіонний, лімітування,документування, інвентарний).
Протеважливим організаційним моментом внутрішньогосподарського контролю є йогоздійснення на всіх етапах виготовлення виробів за місцями використаннявиробничих запасів певними структурними підрозділами. Від функціонування цихпідрозділів залежать основні технологічні процеси підприємства, в ходіздійснення яких виникає основна маса відхилень від встановлених нормвикористання матеріалів.
Зметою підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю розроблено етапийого здійснення за структурними підрозділами, об'єктами контролю, формамипервинних документів та відповідальними особами, які представлені у таблиці,наведеній у додатку Д.
Такийвнутрішньогосподарський контроль сприятиме розмежуванню відповідальності зараціональне використання матеріалів та забезпечуватиме наявність інформації дляоперативного аналізу ефективності функціонування цехів з метою прийняттянеобхідних управлінських рішень [26].
Ефективністьвикористання матеріалів підприємств залежить від належної організації обліку тавнутрішньогосподарського контролю на всіх стадіях їх руху.
Однакдослідження діючої практики обліку та внутрішньогосподарського контролювикористання матеріалів підприємств показали, що вона не повною мірою відповідаєсучасним вимогам управління і не забезпечує своєчасність одержання інформаціїпро їх стан та рух.
Розробленінами підходи до вдосконалення обліку та внутрішньогосподарського контролю завитрачанням матеріалів дадуть можливість сформувати необхідну інформаційну базупро їх рух з метою забезпечення раціонального використання та підвищенняефективності виробництва.
РОЗДІЛ2. ДОКУМЕНТІВАННЯ ТА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ЗАПАСІВПІДПРИЄМСТВА
2.1 Документування господарських операцій з рухузапасів підприємства
Виробничізапаси надходять на склади підприємства з різних джерел: від постачальниківвідповідно до укладених договорів на поставку, в яких зазначено найменуванняматеріальних ресурсів; обсяги й строки поставок, ціни, способи доставки та іншідані; від оприбуткування запасів, виготовлених у своїх виробничих підрозділах;у повернення запасів із виробничих підрозділів на склади; оприбуткуваннявідходів виробництва; залишків, виявлених при інвентаризації; оприбуткуваннязапасів, отриманих від ліквідації основних засобів і малоцінних ташвидкозношуваних предметів; надходження через підзвітних осіб. Кожнагосподарська операція щодо надходження запасів повинна бути оформленавідповідним первинним документом визначеної форми. Документи можуть бутиоднорядковими чи багаторядковими, що залежить від способу обробки даних про рухматеріалів. Однорядкові документи фіксують лише одну операцію; при ручнійобробці їх зручно групувати за номенклатурними номерами оприбуткованих запасів.Багаторядкові документи фіксують багато номенклатурних номерів запасів, щозручно для введення даних оператором у комп'ютер. Із метою зменшеннядокументообороту доцільно застосовувати багаторядкові документи. Відсутністьобов'язкових реквізитів робить документи недійсними, а при ревізії вонивважаються такими, що не мають юридичної сили.
Матеріальніцінності надходять від постачальників разом із супровідними документами, з якихвидно коли, в якому обсязі, якої якості, за якою ціною вони відправлені.Працівники відділу постачання перевіряють цю інформацію та порівнюють її зумовами договору. Якщо між даними договору та фактичними даними постачальниканемає розходжень, то матеріальні цінності приймаються завідувачем складу, якийкожний номенклатурний номер цінностей записує в прибутковий ордер (ф. М-4).
Придоставці запасів автотранспортом приймання може здійснюватись на підставітоварно-транспортної накладної, в якій завідувач складу проставляє штамп ізазначає, що всі цінності ним прийняті на склад. Ця накладна є підставою дляподальшого відображення факту надходжень цінностей у відповідності карткискладського обліку. При цьому прибуткові ордери можуть не вестися (за бажаннямзавскладу). Відповідно до ЗУ «Про податок на додану вартість» постачальникповинен видати покупцю, крім загальноприйнятих документів (рахунки, фактури,накладні), податкову накладну, форму і порядок якої затвердила Головнаподаткова адміністрація України. В цій накладній, крім вартості матеріальнихцінностей, відображається ставка та сума податку на додану вартість. Лише цянакладна дає право покупцю, як зареєстрованому платнику податку, отриматиподатковий кредит зі сплати податку на додану вартість постачальнику припридбанні матеріальних цінностей, робіт чи послуг.
Увипадку, коли між даними постачальника та фактично отриманими запасами виявленорозбіжності у кількості і в якості матеріалів (нестача або лишки), необхідно:
ü при прийманні вантажів вимагати у перевізникаскладання комерційного акта, який дає право покупцю пред'являти претензію насуму недостачі;
ü при прийманні на складі скласти акт про прийманняматеріалів (ф. М-7)при виявлені розбіжностей у кількості та якості вантажів та у випадкунадходження вантажів без платіжних документів.
Актпро приймання матеріалів складається комісією, до склад якої" включається завскладу,представник відділу постачання, бухгалтерії та інші, а також незацікавленаособа. Акт є підставою для оприбуткування фактичної наявності матеріальнихцінностей.
Увсіх випадках при одержанні від сторонніх організацій вантажів експедиторповинен пред'явити довіреність (ф. М-2), в якій зазначається прізвище, ім'я, побатькові, реквізити паспорта, перелік цінностей та їх кількість; вона такожмістить підпис пред'явника і завірена печаткою та підписом керівника організації.
Надходженнявантажів від постачальників реєструється в спеціальному журналі (ф. М-1).
Надходженняматеріальних цінностей від власних виробничих підрозділів оприбутковується наоснові накладних (ф. М-13). Так само оформляється продукція допоміжних та обслуговуючихвиробництв, матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, відходи відбраку, невикористані у виробництво матеріали, металобрухт тощо.
Цінності,які надійшли за договором на зберігання від сторонніх організацій чи фізичнихосіб, помилково надійшли на адресу підприємства та прийняті в переробку,оприбутковуються на основі супровідних документів і їх облік ведеться назабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» субрахунок 023«Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
Матеріальніцінності, які надходять на підприємство без товаросупровідних документівпостачальника, називаються невідфактурованими поставками або матеріалами вдорозі. Вони оприбутковуються на підставі приймальних актів (ф. М-7) івідображаються записом:
Д 20«Виробничі запаси»;
К 63 «Розрахунки зпостачальниками і підрядниками».
Післянадходження від постачальників документів раніше зроблений запис сторнується, ана основі документів на фактично отримані матеріали складається проводка:
Д 20«Виробничі запаси» на фактично отримані суми цінностей;
К 63 «Розрахунки зпостачальниками і підрядниками» на суму, вказану в рахунку постачальника.
Витрачанняматеріальних цінностей оформляється лімітно-забірними картками, які виписуютьсяна основі даних про випуск продукції та норм витрачання цінностей на одиницювипуску за затвердженими нормами. У лімітно-забірних картах, які виписуються накожне найменування цінностей, вказується ліміт відпуску цінностей внатуральному вираженні (т, кг, м2 тощо), а також дата, кількістьвідпущеного матеріалу та залишок ліміту після кожного запису про відпуск.Лімітно-забірні карти виписуються у 2-х примірниках, один з них знаходиться узавідувача складу, а другий — у одержувача матеріалів. При відпуску завідувачскладу робить запис в обидвох примірниках й обмінюється підписами зодержувачем, що забезпечує ідентичність даних. Лімітно-забірні карти служатьдля контролю за дотриманням норм відпуску цінностей, забезпечують скороченнячисла документів, полегшення процесу обробки даних первинного обліку.
Відпуску виробництво оформляється вимогами, якщо на підприємстві відсутній порядоклімітування, а також при відпуску цінностей на ремонт, господарські потреби таін.
Припередачі матеріальних цінностей з одного структурного підрозділу підприємства вінший виписується накладна, яка одночасно служить документом на списання водному підрозділі та оприбуткування — в іншому. На підприємствах, які ведутьнормативний метод обліку витрат на виробництво, понадлімітний відпускматеріалів здійснюється на основі спеціальних вимог, які відрізняються відзвичайних іншим кольором (червоною смугою) і в яких відображаються факти заміниматеріалів із розрахунком перевитрат чи економії порівняно з нормами, іззазначенням причин відхилень та осіб, що їх допустили. В окремих виробництвахможуть складатись акти на списання матеріалів. Споживання матеріаліввизначається за допомогою інвентаризації. В актах зазначається наявністьматеріалів на початок місяця, надходження за документами протягом місяця танаявність на кінець місяця за даними інвентаризації. Відпуск розраховується заформулою:
См = Зм0+ Нм – 3м1 ,
де См – списання матеріалів за місяць;
Зм0– залишкиматеріалів на початок місяця;
Нм – надходженняматеріалів протягом місяця;
3м1 – залишок матеріалів на кінець місяця [33].
Отже документування господарських операцій є дуже важливедля ведення звітності на підприємстві. Суцільна та безперервна реєстрація удокументах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливимзасобом контролю за об'єктами господарської діяльності, та, зокрема, правильнимі раціональним використанням запасів підприємства. Значну роль при цьомувідіграє принцип превалювання сутності над формою, який передбачає, що всігосподарські операції, пов'язані з наявністю та рухом запасів, обліковуютьсявідповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
2.2Облікове забезпечення аналізу надходження і використання виробничих запасів
Надходженняматеріальних ресурсів та їх раціональне використання — один з важливих факторівросту виробництва. Цей процес включає в себе безпосередньо аналіз та облікнадходження і використання виробничих запасів [24].
Облікнадходження і використання виробничих запасів представлений у додатку Е [34].
Аналізнадходження матеріальних цінностей та їх використання і реалізація є основоюділянкою аналітичної роботи підприємства, яка забезпечує визначення і контрольточності та об'єктивності основного показника діяльності підприємства – обсягуреалізації і фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності.
Обов'язковоюумовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення йогонеобхідними матеріальними ресурсами. Саме тому, так важливо провести своєчаснийта достовірний аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами,зокрема тарою, запасними частинами і малоцінними швидкозношувальнимипредметами.
Впроцесі аналізу необхідно, насамперед, дати оцінку того, наскільки підприємствобуло в цілому забезпечене необхідними основними і допоміжними матеріальнимиресурсами.
Дляпроведення аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами спочаткупотрібно з'ясувати загальні обсяги їх надходжень та порівняти їх з обсягамивідповідних минулих періодів.
Задоволенняпотреби підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами:внутрішнім, або інтенсивним та зовнішнім, або екстенсивним. Адже, економіясировини та матеріалів у процесі виробництва рівнозначна збільшенню їхвиробництва або закупівлі, а використання власного виробництва здешевлює готовупродукцію, створює нові робочі місця, дозволяє скоротити витрати.
Дляхарактеристики ефективності використання виробничих запасів застосовуєтьсясистема узагальнюючих і приватних показників.
Доузагальнюючого показникам відносяться матеріаловідача, матеріалоємність,коефіцієнт співвідношень темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрату собівартості продукції, коефіцієнт використання виробничих запасів.
Питома матеріалоємність можебути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи в умовно-натуральномувираженні (відношення кількості витрачених виробничих запасів на виробництвоі-го виду продукції до кількості продукції цього виду, що випускається).
У процесі аналізу фактичнийрівень показників ефективності використання виробничих запасів порівнюють збазисним, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсягвиробництва продукції.
Вумовах ринкових відносин слід більш раціонально та ефективно використовуватитрудові, грошові та матеріальні ресурси, удосконалювати систему управління,забезпечувати наукову обґрунтованість та оптимальність рішень, підвищуватигосподарську зацікавленість у досягненні найвищих господарських результатів принайменших затратах, високої якості, посилювати контроль за ходом виконаннязапланованого, поліпшувати рівень економічної роботи в усіх ланках економіки.
Дляпідвищення рівня аналізу використання матеріальних ресурсів в процесівиробництва, перш за все, необхідно чітко визначити мету аналізу та завдання,що сприяють її досягненню.
Аналізраціонального використання матеріальних ресурсів має вирішити питання продійсний стан з використанням матеріальних ресурсів.
Метааналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні часткиматеріальних витрат в собівартості продукції.
Матеріаловіддачадозволяє не лише оцінити зміни фактичного рівня використаних ресурсів упорівнянні з попередніми періодами, але й виявити резерви збільшення обсягіввиробництва. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукціївідображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структурувиробництва продукції, тобто є воно матеріаломістким чи ні.
Зниженняматеріаломісткості залежить і від підвищення рівня конструкторських розробок, втому числі зниження чистої ваги виробів вдосконалення технологій виробництва іпідвищення якості матеріалів.
Важливимрозділом аналізу є вивчення міроприємств, наміченого підприємством поскороченню відходів і втрат матеріалів па всіх стадіях їх обробки, зберігання ітранспортування, більш повному використанню у виробництві вторинних ресурсів ісупутніх продуктів.
Длятого, щоб впевнитись в правильності використання виробничих запасів тавідображення їх в обліку проводиться інвентаризація [22].
Задачіз обліку виробничих запасів тісно взаємопов’язані з задачами інших ділянокобліку та управлінською інформаційною системою підприємства
Отжеможна зробити висновок, що задачі з облікувиробничих запасів тісно взаємопов’язані з задачами інших ділянок обліку тауправлінською інформаційною системою підприємства.Впровадження аналізу допомагає більш раціонально використовувати наявніматеріальні ресурси, зокрема знаходити внутрішні резерви для збільшеннявиробництва продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат на одиницюпродукції. Аналіз повинен займати одне з провідних місць в процесі управліннявиробничою діяльністю, бо облік без застосування аналізу не може привести дораціональних і ефективних рішень по удосконаленню виробничого процесу.
2.3Організація внутрішньогосподарського контролю використання запасів
Раціональне й економне використання ресурсів у виробництвізнаходиться в центрі уваги менеджерів нижчого рівня і реалізуєтьсябезпосередньо на робочих місцях. Такі питання стосуються управлінського обліку,але бухгалтерія підприємства, яка розробляє методологічні засади фінансовогообліку, повинна забезпечити розробку первинних документів, які б давалиможливість узагальнити інформацію щодо рівня використання матеріальних ресурсівза центрами витрат і в цілому по підприємству.
Отже, фінансовий облік повинен здійснювати контроль завикористанням матеріальних цінностей і давати про це повну інформацію дляаналізу та прийняття рішень на вищому рівні управління.
Наука і практика виробили певні прийоми (способи) контролюза витрачанням матеріалів, які повинні свідомо застосуватися у діяльностібухгалтерії. Існує кілька таких способів, які наведені у додатку Ж:
Ø сигнальної документації;
Ø партіонного (від слова «партія»)розкрою;
Ø лімітування споживання;
Ø інвентарний;
Ø аналітичних розрахунків [33].
Дослідження показали, що найдоцільнішими для застосуванняна підприємствах є методи партіонного розкрою – для контролю за використаннямматеріалів та документування – для відпуску фурнітури.
Викладені підходи щодо організації оперативного контролю завикористанням матеріалів і фурнітури підприємств дадуть можливість сформуватинеобхідну інформаційну базу про їх рух з метою забезпечення раціональноговикористання матеріалів та підвищення ефективності виробництва.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Вдосконалення облікувиробничих запасів на підприємствах машинобудування
Становлення ринковоїекономіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності,розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовлюють необхідність удосконаленняобліку як складової частини економічної інформації, необхідної для управлінняна всіх рівнях. Головною проблемою розвитку машинобудування є трансформаціяйого в сукупність суб’єктів господарювання, які гнучко реагують на змінукон’юктури ринку, здатні забезпечити процеси модернізації технічної базивиробництва і зростання його обсягів темпами, що випереджають інші галузіпромисловості.
Вагомий внесок у дослідженняпроблем обліку виробничих запасів зробили такі вітчизняні науковці як О.Бородкін,М. Кужельний, А. Кузьмінський, В Сопко, М.Чумаченко, Ф.Бутинець, Л.Чижевська,Н.Герасимчук, С.Голов, П.Смоленюк, В.Ластовецький, Л.Нападовська, Н.Ткаченко таінші. Однак вивчення наукових праць свідчать про те, що і досі залишаютьсядискусійними теоретичні положення і важливі питання обліку виробничих запасів,що потребують вдосконалення.
Управління будь-якимпідприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарськіпроцеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансівресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основнимджерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, якісистематизують у звітність. Така звітність має велике значення, оскількивикористовуються не тільки для економічного аналізу діяльності окремогопідприємства з метою одержання інформації, необхідною для управління, а й дляузагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількістькористувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівникиуправління, безпосередньо пов’язані з підприємством, а й зовнішні користувачіінформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки – при вирішення пронадання кредитів; постачальники – при укладанні договорів на поставкутоварно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, якихінтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів(дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівниківподаткових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити ефективністьгосподарських процесів, юридичний – законність і доцільність їх здійсненнях. Такимчином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв’язок між економічними іюридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються. Перехід Українидо ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовлюютьнеобхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів.
У процесі дослідження булопроаналізовано публікації вищезазначених науковців та на їх основі булозроблено наступні висновки.Отже, необхідними передумовами правильної організації облікузапасів на машинобудівних підприємствах є:
1) раціональна організаціяскладського господарства;
2) розробка номенклатуризапасів;
3) наявність інструкції зобліку виробничих запасів;
4) правильне групування(класифікація) запасів;
5) розробка норм витрачаннязапасів.
Основними завданнямиорганізації обліку запасів на машинобудівних підприємствах є:
1) контроль за повним ісвоєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням за місцямизберігання і на всіх стадіях їх обробки;
2) відповідність складськихзапасів нормативам;
3) раціональна оцінкавиробничих запасів;
4) розрахунок фактичноїсобівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання істаттями балансу;
5) виявлення всіх витрат,пов'язаних з придбанням або встановленням запасів та визначення первісноївартості;
6) контроль за правильністювикористання МШП під час їх експлуатації;
7) встановлення методологіїобліку затрат на виробництво і калькулювання
собівартості продукціїпротягом року;
8) регламентування складусобівартості продукції;
9) своєчасне оприбуткування ісписання готової продукції, а також оформлення документів по її руху;
10) забезпечення своєчасногодокументального оформлення руху продукції - надходження її на склади (випускуз виробництва) і відвантаження покупцям;
11) відображення операційвипуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку всистемі бухгалтерських рахунків;
12) контроль за виконаннямплану з обсягу реалізації готової продукції,
номенклатури, асортименту іякості, а також визначення результатів від її реалізації;
13) фіксація поза виробничихвитрат, які пов'язані зі збутом продукції, та контроль за їх обсягом і складом;
14) визначення станурозрахунків з покупцями за відвантажену продукцію, отримання точних даних прокількість і якість випущеної продукції і даних про кількість і вартістьвідвантаженої продукції, а також довідок про залишок готової продукції наскладах і контроль за відповідністю фактичних залишків обліковим даним [19].
Таким чином необмінною умовоюсталого розвитку підприємств машинобудування є подальше удосконалення таправильна організація обліку взагалі, та зокрема обліку виробничих запасів. Аце, в свою чергу, дозволить вирішити головну проблему машинобудування – трансформація його всукупність суб’єктів господарювання, що забезпечить фінансово-економічну стабілізацію танеобхідні конкурентні переваги відповідним машинобудівним виробництвам навнутрішньому і зовнішньому ринках, а також розширення мережі малихвузькоспеціалізованих підприємств.
3.2 Удосконалення аналізуефективного використання виробничих запасів
Розвиток ринкових відносин в Україні потребуєпідвищення ефективності господарювання. Проте останнім часом показникиефективності в країні значно погіршилися, зменшилися обсяги виробництва,знизилася його рентабельність, різко скоротилися інвестиції. Це є наслідкомзанедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності. В періодекономічної кризи підприємства намагаються досягти збільшення прибутків не задопомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості товарівтощо, а постійним підвищенням цін на свою продукцію. Хоч у такий спосіб окреміпідприємства і досягнуть бажаних результатів, але в цілому даний підхідпризведе до поглиблення економічної кризи.
Ефективність використання виробничих запасів булапроаналізована у роботах О.Я. Кислиці, І.А. Никоновича, Г.В. Савицької, Р.С.Сороки та М.Г. Чумаченко. Автори публікацій зазначають, що 70 % показниківефективності діяльності промислових підприємств пов'язані саме з управлінням запасами;на багатьох підприємствах відсутня оцінка ефективності використання запасів, нерозробляються норми і нормативи на закупівлю і використання сировини іматеріалів, що відповідно веде до збільшення матеріальних затрат на оборотніфонди і неефективного використання грошових активів.
Необхідною умовою виконання планів виробництвапродукції, зниження її собівартості, зростання прибутку, рентабельності є повнеі вчасне забезпечення підприємства сировиною та матеріалами необхідногоасортименту і якості, а також економне використання їх. Зростання потребипідприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним(придбанням чи виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) абоінтенсивним (економнішим використанням наявних запасів у процесі виробництвапродукції) шляхом.
Перший шлях веде до зростання питомих матеріальнихвитрат на одиницю продукції, хоча її собівартість при цьому може знизитися зарахунок збільшення обсягу виробництва і зменшення частки постійних витрат.Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниженнясобівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів таенергії рівнозначне збільшенню їх виробництва.
Для підвищення ефективності фінансово-господарськоїдіяльності промислових підприємств необхідно вдосконалити методику планування,аналізу і контролю запасів. Особливу увагу слід приділити аналізу, від глибиниякого залежить об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, повнотавиявлення резервів ефективного використання ресурсів і витрат.
Одним з недоліків діючої методики аналізу поточнихвитрат у виробництві є недооцінка таких показників, як витратоємність одногооборотного циклу коштів і витратоємність одного оборотного циклу залишківвиробничих запасів. Сутність цих показників полягає у тристоронній оцінцівиробничого процесу – швидкості обороту оборотних коштів, обороту залишківвиробничих запасів і витратності одного циклу обороту коштів.
Витратоємність одного обороту (%) можна визначити затакими формулами:
для оборотних коштів
/>,
для виробничих запасів
/>
Д
е U – витрати обігу, тис. грн; ОК – середньорічнізалишки обігових коштів; ВЗ – обсяг виробничих запасів, необхідний дляздійснення одного виробничого процесу; ВЗс/в – собівартість обсягувиробничих запасів, необхідного для здійснення одного виробничого процесу; ВЗ3– середньорічні залишки виробничих запасів за собівартістю.
Ці показники характеризують величину витрат на одиноборот обігових коштів та залишків виробничих запасів і дають кількісну оцінкувпливу швидкості обертання обігових коштів на доходність виробничої діяльності.
Залежність рівня витратоємності обороту обіговихкоштів від собівартості обсягу виробничих запасів, необхідного для здійсненняодного виробничого процесу, середньорічних залишків оборотних коштів і витратобігу також можна визначити за формулою
/> - />
де Uo,UB – суми витрат обігувідповідно за звітний та базисний періоди; UCo, UCв –середньорычны залишки обігових коштів выдповыдно за звітний ы базисний періоди;ВЗо, ВЗв – обсяги виробничих запасів, необхідних дляздійснення одного виробничого процесу відповідно за звітний і базисний періоди[20].
Отже, своєчасне оцінювання необхідних витрат іресурсів дає можливість обґрунтувати заходи щодо ефективного використанняресурсів підприємства. Запропоновані показники можна використовувати дляпокращення системи управління витратами на промислових підприємствах.
3.3Методика вдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства
Багато підприємств у процесі формуваннязапасів стикаються з такою проблемою, як вибір найбільш ефективної, доцільноїсистеми управління запасами. Дана система не повинна діяти відокремлено, аповинна враховувати стратегію підприємства, цілі, мету та засоби, за допомогоюяких вона буде реалізовуватися.
Не має однозначної думки щодо того, якийобсяг запасів повинен бути сформований на підприємстві. Це залежить від того,яким видом діяльності займається підприємство, який обсяг вільних грошовихкоштів є в нього в наявності, чи має воно відповідні складські приміщення длязберігання запасів та багатьох інших факторів, які впливають на це рішення. Підчас управління запасами дотримуються переважно одного з трьох підходів щодовизначення їх обсягу, а саме: максимізації, мінімізації чи оптимізації.
В сучасних умовах доцільно формуватиоптимальний обсяг запасів, який би забезпечував би необхідний їх розмір таструктуру, зниження витрат на їх обслуговування, послаблення залежності міжвиробничими підрозділами підприємства, створення системи ефективного контролюза їх рухом. Тому доцільно буде відобразити послідовність дій, які повиннівиконувати фахівці підприємств, для того, щоб організувати та впровадитиефективну систему управління запасами на підприємстві.
Питанню управління виробничими запасамиприділяється досить багато уваги як вітчизняними, так і закордоннимидослідниками. Проте більшість із них вивчають лише загальні аспекти управліннязапасами, при цьому не враховуючи особливостей діяльності підприємств. А цевикликає необхідність розробки відповідних рекомендацій з управління запасамидля полегшення роботи фахівців.
Вибір системи управління запасамиповинен здійснюватись на основі певної методики, яка передбачає виконанняпослідовності конкретних завдань, які можна згрупувати у відповідні етапи.Детально кожний з них розглянуто у додатку З.
Отже, який би метод управління невикористовувався на підприємствах харчової промисловості, існують мінімальнівимоги, щоб система була керованою і забезпечувала можливість реалізації різнихметодів планування запасів. Якщо на підприємстві буде використовуватись хоча бодин із методів управління запасами, то це відразу відобразиться на зменшеннівартості доставки та зберігання запасів [18].
Чітко налагоджена система управліннязапасами повинна забезпечувати безперервне порівняння нормативних показників ізфактичними, тобто вона повинна відслідковувати відхилення показників від нормта виявляти причину їх прояву. Можливість виявлення обсягу, часу та періодичностіпоповнення запасів сприяє проведенню процесу оптимізації запасів напідприємстві та, як наслідок, — мінімізації витрат, які пов'язані з формуваннямзапасів. Розрахунок нормативів запасів спростить процедуру формування бюджетівзакупівель і зберігання запасів і допоможе здійснити оптимізацію витрат, якіпов'язані з формуванням і підтриманням необхідного їх рівня.
Для спрощення процедури регулюванняпараметрів замовлення необхідно розробити та запровадити правила визначенняперіоду та обсягу замовлення на підприємстві. Діюча система управління запасамина підприємстві повинна супроводжуватися постійним контролем за ходом виконаннязамовлення, забезпечувати зворотній зв'язок для прийняття персоналомпідприємства ефективних рішень щодо закупівлі запасів.
Ще одним позитивним наслідкомзастосування систем управління запаси є доведення рівня запасів до реальнонеобхідного, який забезпечить вивільнення оборотних засобів, грошових коштів,залучення додаткових сировинно-матеріальних ресурсів у виробництво та сприятимевипуску додаткової кількості продукції.
ВИСНОВКИ
Темою даної роботи є здійснення обліку запасів напідприємствах та організаціях України. Облік запасів — це необхідна вимога дляфункціонування кожного господарчого суб`єкта. Ця робота надала нам можливостівдосконалити свої знання, грамотно та цілеспрямовано використовувати методичнірекомендації з бухгалтерського обліку запасів, інструкції про застосуванняПлану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань ігосподарських операцій підприємств і організацій та інше.
Виходячи із мети та завдання курсової роботи,поставлених на початку дослідження, нами було проведено ряд заходів та висунутопропозиції по вирішенню зазначених питань по удосконаленню обліку та контролюза виробничими запасами на підприємстві.
1. Перш за все, за допомогою порівняння визначеньзапасів різних авторів було визначено їх значну роль у процесі суспільноговиробництва. В законодавчих і нормативно-правових документах вживаються різніназви категорії — «запаси», «матеріали» та інші терміни.Дослідженням встановлено, що для уникнення плутанини та досягнення єдиноїтермінології слід у фінансовому обліку узагальнити єдиний термін, або вдатисядо одного більш висвітлюваного джерела, хоча в кожному виробництві є своя специфіка,яка є унікальна.
2. Досліджено стан діючої класифікації і оцінкивиробничих запасів. Зокрема визначено за якими критеріями підприємство можевизнавати запаси.
3. Узагальнено теоретичні і практичні питання облікунаявності, руху та вибуття виробничих запасів в умовах формування ринковихвідносин. Доцільно мати єдиний порядок оприбуткування запасів. На окремомурахунку рекомендується використовувати для відображення приросту виробничихзапасів, що надійшли з будь-яких джерел, включаючи витрати з покращення їхстану.
4. Пропонується внести зміни до змісту регістріваналітичного обліку запасів, що дозволить підвищити їх інформаційність тааналітичність.
5. Досліджено методику вдосконалення системиуправління виробничими запасами підприємства.
6. Запропоновано шляхи вдосконалення обліку, аналізута контролю ефективного використання виробничих запасів підприємства
Система обліку, яка склалася роками на вітчизнянихпідприємствах, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонуваннязначно розширюють коло операцій, що проводяться з запасами.
Проте Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9“Запаси детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського облікузапасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної(балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивномувідображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використанихвиробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансовихрезультатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.
Тому з впевненістю можна сказати на даному етапі, щозапаси для кожного підприємства – це також активи, які утримуються для продажуза умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесівиробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершеневиробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції,виконання робіт та надання послуг.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XIV;
2. Закон України від 22.05.97р. № 283/97-ВР «Прооподаткування прибутку підприємств»;
3. Закон України „Про податок на додану вартість"від 03.04.97р. № 168/97-ВР;
4. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на доданувартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. №141, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. № 818
5. Інструкція про порядок застосування норм втрат (бою)будівельних матеріалів при транспортуванні автотранспортом, зберіганні тареалізації затверджено наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27.11.91р. № 95;
6. Лист Державної податкової адміністрації України від31.03.2006 р. №6161/7/15-0317;
7. Методичні рекомендації з бухгалтерськогообліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від10.01.2007р. № 2;
8. Норми природного убутку продовольчих товарів уторгівлі та інструкції з їх застосування, затверджені наказом Міністерстваторгівлі СРСР від 02.04.87р. № 88;
9. Норми природного убутку окремих видів продукціївиробничо-технічного призначення при перевезенні залізничним транспортом,затверджені постановою Дер-жпостачу СРСР від 19.10.89р. № 64;
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9«Запаси»;
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16«Витрати»;
12. Постанова Верховної Ради України «Про порядоктимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»від 12.09.91р. № 1545-ХІІ;
13. Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР зматеріально-технічного забезпечення від 12.08.81р. № 73;
14. Приблизні диференційовані розміри списання втратнепродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях)самообслуговування, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від23.03.84р. № 75;
15. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання,нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 22.01.96р. № 116;
16. Положення про порядок списання з балансуневідшкодованого збитку від нестач, псування товарно-матеріальних цінностей,інших безнадійних боргів в організаціях і підприємствах споживчої коопераціїУкраїни, затверджене постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятогоскликання від 03.04.2003р.
17. Бабіч В.В. Фінансовий облік (облікактивів): Навч. посіб. / В.В. Бабіч, С.В. Сагова. – 2-ге вид., без змін. –К.: КНЕУ, 2007. – 288 с.
18. Войнаренко М., Юрчишена Л. Методикавибору ефективної системи управління виробничими запасами на підприємстваххарчової промисловості // Економіст. – 2009. — №4. – С. 48-51
19. Головко Н.М. Стан обліку виробничихзапасів на підприємствах машинобудування// Наука й економіка. – 2008. – №2(10).– С.110-119
20. Заболотна О.М. Удосконалення аналізуефективного використання виробничих запасів// Студентський збірник НУК. – 2009.– №1. – С. 152-154
21. Заїчковський О.А. Облік у бюджетнихустановах: Навчальний посібник / О.А. Заїчковський, Т.М. Сторожук. – Ірпінь:Академія ДПС України, 2002. – 535 с.
22. Ільїна М.М. Втрати запасів у межах нормприродного убутку, їх бухгалтерський та податковий облік // Финансовые рынки иценные бумаги. – 2009. — № 7. – С. 22-27
23. Кундря-Висоцька О.П. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. — Л.: ЛБІ НБУ, 2006. -303 с.
24. Курус О.В. Методика аналізу надходженняі використання виробничих запасів // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2009.- № 4. – С. 30-32
25. Михалевич С.Г. Класифікація виробничихзапасів для ефективної організації обліку (на прикладі швейних підприємств) //Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. — № 4. – С. 36-40
26. Михалевич С.Г. Облік тавнутрішньогосподарський контроль використання матеріалів (на досвіді швейнихпідприємств) // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. — № 3. – С 45-48
27. Михалевич С.Г. Організаціявнутрішньогосподарського контролю використання виробничих запасів на швейнихпідприємствах // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. — № 5. – С. 43-47
28. Попович П.Г. Операційний аналізвиробничих запасів в умовах функціонування автоматизованих робочих міст//Економічний аналіз. – 2009. – №4 – С.294-299
29. Попович П.О. Аналіз формування тавикористання запасів підприємства// Економічний аналіз. – 2010. — №5. –С.150-153
30. Приймак О.Ю. Методичні процедуриуправлінського обліку виробничих запасів в логістиці та управлінніпідприємством// Вісник НУ «Львівська політехніка». – 2007. — №594. – С.141-148
31. Пух Л.О. Удосконалення обліку, аналіз таконтроль ефективного використання виробничих запасів підприємства // Финансовыерынки и ценные бумаги. – 2009. — №19. – С. 14-16
32. Тесля Г.А. Проблеми управлінськогообліку запасів// Економічний аналіз. – 2010. – №6. – С.341-344
33. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник.– Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.
34. Самородова Н. М. Фінансовий облік.Опорний конспект лекцій / Н.М. Самородова, О.В. Москаленко – Харків: ХІБС УБСНБУ, 2007. – 121 с.
35. Скирнан О.П. Бухгалтерський облік: Навч. посібник /О.П. Скирпан, М.С. Палюх. – Т.: Економ, думка, 2005. — 496 с.
36. Скотнікова Л.П. Бухгалтерський облік і фінансовазвітність на підприємстві: Навч. -метод, посіб. / Л.П.Скотнікова, Т.А.Миланич,О.О.Солодовнік. — X.: ІНЖЕК, 2006. — 328 с.