РЕФЕРАТ
Курсова робота: 50 с., 7 таблиць, 1 рісунок,20джерел.
Об'єкт дослідження – ТОВ «Аріс».
Мета роботи – дослідження обліку основних засобів іїх амортизації.
Методи дослідження: описовий.
Використані джерела інформації: фінансова звітність,дані річних звітів підприємства за 2002-2004р.р., первинні і облікові данібухгалтерського обліку, фінансового і податкового обліку, законодавчі інормативні акти.
ОСНОВНІ ФОНДИ, АМОРТИЗАЦІЯ, ФОНДОВІДДАЧА,ФОНДОМІСТКІСТЬ, ЦЕНТР ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ПРИБУТОК, ЗНОС, ПЕРВІСНА І ЗАЛИШКОВАВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.
ЗМІСТ
ВСТУП… 3
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика тов«аріс». 5
РОЗДІЛ 2. Управлінський облік основнихзасобів. 9
2.1. Управлінський облік основнихзасобів за центрами відповідальності 9
2.2. Облік і контроль надходженняосновних засобів. 14
2.3. Облік і контроль вибуття основнихзасобів. 16
2.4. Облік і контроль ремонтів основнихзасобів. 17
2.5. Знос основних засобів. 21
РОЗДІЛ 3. Удосконалення обліку основнихзасобів. 29
ВИСНОВКИ… 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 45
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку нашої країни однимз найважливіших чинників розвитку економіки, збільшення об'ємів виробництвапродукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами унеобхідній кількості і асортименті. Але для вирішення даних задач необхідне нетільки повне забезпечення підприємства технічним потенціалом, тобто основнимизасобами, але і підвищення ефективності їх використовування.
Проблемам обліку і аналізу основних засобівприсвячені роботи таких провідних учених-економістів як Богдановская Л.А.,Віногоров Г.Г., Ермоловіч Е.Е., Савицкая Г.В., Снитко К.Ф., Сушкевич В.В.,Русак Н.А. Цими ученими внесений значний внесок теоретичних методичних питань вобласті обліку і аналізу основних засобів. Мета дослідження — на підставінормативних, законодавчих матеріалів, наукової і спеціальної літератури вивчитидосвід організації облікової роботи на ТОВ «Аріс» і розробитипропозиції по вдосконаленню обліку основних засобів.
Методологічною основою курсової роботиз'явилася нормативна законодавча, спеціальна, періодична література з питаньобліку і аналізу основних засобів.
В курсовій роботі використовувалися методи іприйоми бухгалтерського обліку і аналізу.
Впровадження управлінського обліку напідприємствах є необхідною передумовою їх успішної роботи, створенняоптимальної ринкової інфраструктури, виживання підприємств в умовах вільноїконкуренції та зростання їх економічного потенціалу.
Тема курсової роботи: «Управлінськийоблік основних засобів».
Об’єкт обліку ТОВ «Аріс».
Основними завданнями управлінського облікуосновних засобів:
можливість отримати інформацію про рухнеоборотних активів, надходження та витрачання грошових коштів, стандебіторської та кредиторської заборгованості, витрати на виробництво та доходивід усіх видів діяльності, обгрунтувати поточні та перспективні управлінськірішення.
Збір, обробка, узагальнення, зберігання тапередача необхідної інформації для оперативного управління підприємством таприйняття оптимальних управлінських рішень по оптимізації процесу управлінняшляхом регулювання структури активів та пасивів підприємства.
Перевірка законності та доцільностігосподарських операцій, забезпечення збереження господарських засобів такоштів, ефективне використання майна.
Визначення підсумків господарської діяльностіта оцінка ефективності діяльності підприємства в розрізі реалізованих виробів,центрів відповідальності, управлінських і технологічних рішень.
Складання внутрішніх звітів, інформація якихпризначена для власників підприємств та керівників й інших внутрішніхкористувачів бухгалтерської інформації.
Отже, в процесі ведення бухгалтерськогоуправлінського обліку одержується узагальнююча інформація про стангосподарювання; зміни, які відбуваються; стан взаєморозрахунків підприємства зіншими підприємствами та, на їх підставі, визначаються результатигосподарювання; надається користувачам для прийняття рішень повна, правдива танеупереджена інформація про фінансовий стан, результати діяльності та рухкоштів підприємства.
Отже, облік займає одне з найважливіших місцьв управлінні підприємством.
РОЗДІЛ 1. Загальнахарактеристика тов «аріс»
Повна офіційна назва об'єднання – товариство зобмеженою відповідальністю харчове підприємство «Аріс». Скороченаназва товариства ТОВ «Аріс», яке знаходиться за адресою: м.Мелітополь, індекс 72300, вул.8 березня, 42. Об'єднання засвідчено розпорядженнямначальника територіального управління адміністрації м. Мелітополя по Запорізькомуадміністративному округу від 2 липня 1991 року.
Форма власності – приватна.
Об'єднання є юридичною особою і має правоздійснювати різні види господарської чи іншої діяльності, а також мати цивільніправа і нести всі обв'язки які виникають у зв'язку з цим.
У своїй діяльності об'єднання керуєтьсяЦивільним кодексом України, Законом України «Про підприємництво» від7 лютого 1991, іншими нормативними актами.
Вищим органом управління об'єднання є рададиректорів. Загальна чисельність робітників – 100 осіб, обсяг виробництва – 20тис. грн…
Підприємство здійснює таку діяльність, яквиробництво продуктів харчування: кукурудзяні палички, соломка, сухарі.Продукція відповідає усім вимогам споживача.
Управління в ТОВ здійснюється на основісамоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльностітовариства. Вищим органом управління є збори членів товариства. ТОВ „ Аріс ”має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установахбанків, печатку із своїм найменуванням. Особливості структури управліннядетермінується багатьма технічними, економічними, соціальними факторами таіншими. Структура управління залежить від обсягу управлінського впливу. Організаційнаструктура підприємства визначається кількістю внутрішньовиробничих одиницьвідділків, галузей, бригад. Розміри цих підрозділів характеризуєтьсянатуральними показниками і кількістю працездатних чоловіків. Управлінняпідприємством характеризується сукупністю органів управління, галузей іпідрозділами. У процесі аналізу виявляється чи дійсна на підприємстві структурауправління його умовами, розмірами, спеціалізації, підрозділів.
/>
Рис.1. Організаційна структура ТОВ „ Аріс ”
В бухгалтерії здійснюється розподіл обліковоїроботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями.Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід обліковихробіт, наближує до об’єктів, що обліковуються, створює умови для повного тарівномірного завантаження кожного облікового працівника.
Для забезпечення ведення бухгалтерськогообліку підприємство самостійне вибирає форми його організації:
— введення в штат підприємства посадибухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
— ведення на договірних основахбухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
— використання послуг фахівця збухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, що здійснюєпідприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
— самостійне ведення бухгалтерського обліку іскладання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Керівництво підприємствам здійснює директор,який займається висновком договорів на поставку сировини і матеріалів, висновокконтрактів з покупцями, контроль виробництва, рішення юридичних питань.Структура управління підприємства є впорядкованою сукупністю взаємозв'язанихелементів системи, яка визначає найраціональніший розподіл праці і службовихзв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління попідготовці, ухваленню і реалізації управлінських рішень. В даний час для такихневеликих підприємств дана структура управління є найекономічнішою, що дозволяєдостатньо оперативно доводити необхідну інформацію до кожного працівника.
ТОВ „ Аріс ” діє на основі статуту. Статут єосновним правовим документом, що регулює його діяльність. Статут визначає виддіяльності підприємства. Його статус. Статутна фундація, процес розділенняприбутку, регулює зовнішньоекономічну і соціальну діяльність, правила обліку ізвітності перед державними органами. А так само правила припинення діяльностіпідприємства.
Відповідно до статуту, головною метою ТОВ ”Аріс ” є задоволення матеріальних та культурно – побутових потреб її членів,громадян України в продуктах харчування. Предметом діяльності ТОВ ” Аріс ” євиробництво, зберігання, переробка і реалізація харчової продукції.
Метою даного підприємства є отримання прибуткувід виробничої і торгово-посередницької діяльності. Підприємство здійснює своюдіяльність на основі самофінансування і господарського розрахунку. Дляорганізації діяльності підприємства велике значення має його організаційнаструктура. Під організаційною структурою підприємства розуміють йогоорганізаційну побудову, що відображає сукупність взаємозв'язків різнихпідрозділів, підлеглих досягненню певної мети — збільшенню виробництвапродукції, наданню якісних послуг.
В 2000 році керівництвом підприємства булоухвалено рішення застосовувати замість загальної системи оподаткування єдинийподаток, що дозволяє малому підприємству спростити бухгалтерський іуправлінський облік. Сплачуючи єдиний податок, підприємство згідно п.6 Указу№74/99 не є платником обов'язкових платежів. Фактично обов'язкові платежі єстановлячими єдиного податку, іншими словами, сплачуються в його складі.
Структура основних засобів підприємстванаведена у таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Структура основних виробничих фондів ТОВ“АРІС”, %. Основні фонди 2002 2003 2004 З них основні виробничі фонди 172404,9 172281,5 168364,9 У тому числі: 9344,6 8641,3 9045,09045,0 - будинки 6995,4 6162,4 6557,8 - споруди 1718,7 1829,8 1838,1 - передавальні пристрої 630,5 649,1 649,1 - машини і устаткування 7122,7 9781,9 11510,1
З них:
— силові і робочі машини 6191,3 8050,5 10571,2 - обчислювальна техніка 931,4 931,4 938,9 Транспортні засоби 154780,5 152728,0 146283,5 Інструмент, виробничий і господарський інвентар 167,4 171,0 177,0 Інші основні фонди 489,7 271,7 288,6 Малоцінні необоротні активи 500,0 469,8 460,7
РОЗДІЛ 2. Управлінський облікосновних засобів2.1. Управлінський облік основнихзасобів за центрами відповідальності
Предметом управлінського обліку є сукупністьоб'єктів, за якою здійснюється управління діяльністю підприємства. Складовимичастинами предмету управлінського обліку виступають численні об'єкти, які належатьза загальним поділом до груп виробничих ресурсів, господарських процесів тарезультатів виробничої діяльності підприємств.
За першою групою можна виділити необоротні іоборотні та нематеріальні активи. Отже, предметом управлінського обліку, порядз іншими об'єктами, є основні засоби, які за діючим Планом рахунківобліковуються у складі необоротних активів. У фінансовому обліку визначенняосновних засобів наведене за П(С) БО 7 «Основні засоби» виходячи ізочікуваного строку корисного використання (експлуатації), який мір бути більшимодного року.
В управлінському обліку можна застосувативизначення об'єкта основних засобів за згаданим стандартом як закінченогопристрою з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремогоконструктивного відокремленого предмета, що призначений для виконання певнихсамостійних функцій, чи відокремленого комплексу конструктивно з'єднанихпредметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальніпристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожнийпредмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складікомплексу, а не самостійно. Якщо об'єкт основних засобів складається з частин;які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цихчастин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.
Однак і за таким формулюванням досить важковизначити, які конкретно об'єкти слід відносити до основних засобів, а які домалоцінних необоротних активів. Тому у наказі по підприємству про обліковуполітику доцільно визначити вартісну межу об'єктів, які відносяться до основнихзасобів, маючи на увазі, що до впровадження П(С) БО 7 «Основнізасоби» вона складала понад 500 грн. за одиницю.
В управлінському обліку важливим є поділосновних засобів за функціональною роллю у процесі виробництва, тобто навиробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби безпосередньо забезпечуютьвиробництво продукції на підприємстві. Невиробничі основні засоби призначенідля обслуговування культурних і соціально-побутових потреб працівниківпідприємства чи мешканців відповідних населених пунктів. Саме виробничі основніфонди є об'єктом управлінського обліку, оскільки від їхньої наявності,структури, рівня використання найбільше залежить економічна ефективність виробництва.
Важливе значення в управлінському обліку маєподіл засобів на діючі і такі, що не використовуються у виробництві ізаконсервовані, оскільки рівень витрат значною мірою залежить від сумиамортизації., яка не нараховується за об'єктами, що законсервовані. Тому, порядіз відображенням наявності основних засобів на підприємстві в цілому, що ізабезпечує фінансовий облік, важливим є конкретизація даних в управлінськомуобліку за кожним об'єктом зокрема як за відношенням його до процесувиробництва, так фактичним використанням в ньому.
При забезпеченні управлінського облікунаявності основних засобів необхідно мати на увазі, що окремі об'єкти єінвентарними, інші — неінвентарними. Інвентарними вважаються об'єкти, які маютьнатурально — речові ознаки, їх можна виявити в натурі, порахувати, обміряти.Більшість об'єктів основних засобів є інвентарними: будівлі, споруди, передавальніпристрої, автотранспорт, машини й обладнання, прилади та інструменти, обчислювальнатехніка, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, виробничий ігосподарський інвентар та ін. Неінвентарні об'єкти не мають натурально-речовихознак, оскільки такими вважаються капітальні інвестиції на поліпшенняземельних, водних чи лісових угідь.
Особливістю управлінського обліку основнихзасобів є те, що вони обліковуються у розрізів центрів відповідальності — виробничих підрозділів: цехів, бригад, ферм, складів та ін., де вони закріпленіза матеріально відповідальними особами. Як правило, це керівники такихпідрозділів. Тому з кожним із таких працівників укладають «Договір про повнуіндивідуальну матеріальну відповідальність».
За цим договором працівник приймає на себеповну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених йомупідприємством, матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується:
а) дбайливо ставитися до переданих йому длязберігання, або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживатизаходів до запобігання шкоди;
б) своєчасно повідомляти адміністраціїпідприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженостіввірених йому матеріальних цінностей;
в) вести облік, складати й надавати увстановленому порядку звіти про рух і залишки ввірених Йому матеріальнихцінностей;
г) брати участь в інвентаризації ввірених йомуматеріальних цінностей.
Адміністрація зобов'язується:
а) створити працівнику умови, необхідні длянормальної роботи і забезпечення повної збереженості ввірених йому матеріальнихцінностей;
б) ознайомлювати працівника з чиннимзаконодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців зашкоду, заподіяну підприємству, а також з чинними інструкціями, нормативами таправилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення абозастосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей;
в) проводити у встановленому порядкуінвентаризацію цінностей.
У випадку незабезпечення з вини Працівниказбереженості ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди,заподіяної підприємству, і її відшкодування проводяться відповідно до чинногозаконодавства.
Працівник не несе матеріальноївідповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.
Дія договору поширюється на весь час роботи зввіреними Працівнику матеріальними цінностями підприємства.
Договір складається в двох примірниках, з якихперший знаходиться в Адміністрації, а другий — у Працівника.
Для обліку всіх видів основних засобів, щонадійшли в експлуатацію, у бухгалтерії застосовується "Інвентарна карткаобліку основних засобів" (форма № 03-6). Для реєстрації інвентарних картокобліку основних засобів застосовується «Опис інвентарних карток по облікуосновних засобів» (форма № 03-7). Опис складається в одному примірникубухгалтерією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведутьсяв розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.
Для пооб'єктного обліку основних засобів замісцем їх знаходження (експлуатації) по матеріально-відповідальних особахведуть "Інвентарний список основних засобів" (форма № 03-9).
Дані "Інвентарного списку основнихзасобів" тип. ф.03-9 (Додаток 1) мають відповідати показникам"Інвентарних карточок обліку основних засобів" ' тип. Ф №03-б, які відкриваютьу фінансовому обліку на кожний об'єкт окремо, або на групу однотипних об'єктів,які надійшли на підприємство і одночасно і мають однаковівиробничо-господарське призначення, технічну характеристику, вартість.
Власне для обліку цих даних достатньо. Однак,як зазначалось, управлінський облік — це система, яка включає планування іконтроль діяльності. Тому тут важливою є інформація, яка характеризуєвластивості і об'єктів (потужність, місткість і т.п.). Таку інформацію можнаотримати з проектно-кошторисної документації — на будівлі і споруди, та зтехнічних паспортів — на машини й обладнання, транспортні засоби тощо, якідодають до інвентарних списків.
Нерідко на підприємствах використовуютьсяорендовані основні засоби. З позиції управлінського обліку різниці між власнимий орендованими основними засобами могло б і не бути, однак у фінансовому облікує певні особливості відображення операцій за оперативною або фінансовоюорендою: щодо нарахування амортизації — за оперативною орендою ненараховується; визначення орендної плати — за фінансовою включає відсотки банкуза кредит, плату за страхування об'єкта і т.п. Тому ці особливості доводитьсявраховувати також в управлінському обліку, коригуючи витрати центріввідповідальності у залежності від власності на основні засоби. Хоч це в більшіймірі стосується планування бюджетів центрів відповідальності, однаквраховується і в управлінському обліку наявності основних засобів; ті об'єкти,які орендовані, відображаються окремо, після власних. Разом з тим слід мати наувазі, що у фінансовому обліку при оперативній оренді на такі об'єкти невідкривають інвентарних карток, оскільки їх не оприбутковують на баланс, авідображають на позабалансовому рахунка 01 «Орендовані необоротніактиви». Проте це не означає, що в управлінському обліку контроль занаявністю і використанням орендованих об'єктів є другорядним.
Періодично на підприємстві необхідноконтролювати відповідність облікових даних і фактичної наявності основнихзасобів. З цією метою проводять інвентаризацію об'єктів, завдяки чомувстановлюють фактичну наявність основних засобів, не придатні до експлуатації івідновлені будівлі, споруди, машини та устаткування, а також зайві танепотрібні підприємству основні засоби.
До початку інвентаризації основних засобівслід перевірити: наявність і стан інвентарних карток; наявність і стантехнічних паспортів або іншої • технічної документації; наявність документів наосновні засоби, здані або прийняті підприємством в оренду, на збереження. Привиявленні розбіжностей або неточностей в обліку або технічній документації вних треба внести відповідні виправлення й уточнення. Треба перевірити, чи всідокументи на оприбуткування і вибуття основних засобів записано в реєстрахобліку, а також підготувати і впорядкувати основні засоби для перевірки внатурі за місцем їхнього зберігання.
На підставі інвентаризації складають інвентаризаційніописи за затвердженими формами, залежно від груп і видів основних засобів. 2.2. Облік і контроль надходженняосновних засобів
На підприємствах необхідно забезпечитипостійне оновлення основних засобів не тільки тому, що вони зношуються, але йдля забезпечення як вищого рівня фондооснащеності виробництва, так івпровадження досягнень науково — технічного прогресу – єдиного фактора, якийдозволяє і кардинально підвищити рівень ефективності виробництва. У зв'язку зцим на підприємства надходять основні засоби у результаті будівництва, придбаннячи навіть безплатної передачі або фінансової оренди. Такі операціївідображаються я«с у фінансовому, так і в управлінському облік одночаснона основі „Актів приймання — передачі (внутрішнього переміщення) основнихзасобів“ тип.Ф. №03-1.
У той же час є певні особливості, якінеобхідно враховувати саме в управлінському обліку. Насамперед слідпідкреслити, що в управлінському обліку важливе значення має приналежністьоб'єктів до конкретних центрів відповідальності. Тому, власне, і передбачено,що згаданий акт складається не тільки при надходженні основних засобів на підприємство,але й в усіх випадках передачі об'єктів від одного центру відповідальності доіншого.
Приймання основних засобів здійснюєтьсякомісією, затвердженою керівником підприємства. Важливо, щоб при цьому буларетельно перевірена комплектність об'єкта у відповідності зпроектно-кошторисною чи технічною документацією. Причому треба мати на увазі,що разом з машинами і механізмами, автомобілями часто надходять ремкомплекти,запасні вузли, комплекти інструментів, певні малоцінні і швидкозношувані предмети,вартість яких у технічних паспортах та товарно-транспортних накладних не вказується.У фінансовому обліку у зв'язку з цим об'єкт приймаєте на баланс за загальноюпрейскурантною вартістю (справедливою вартістю за П(С) БО 7), до якої додаютьвитрати на реєстрові — збори, державне мито та ін. Тому в управлінському облікунеобхідно забезпечити роздільний облік об'єкта і комплектуючих, виходячи зЇхньої кількості за технічними паспортами і вартості, визначеної за аналогами,які с на підприємстві, або на основі прайс-листів чи експертної оцінки.Оскільки у згаданому акті тип. ф №03-1 відповідних граф чи рядків непередбачено, для оприбуткування таких комплектуючих можна використовуватинакладні (прибуткові ордери) з наступним відображенням цих даних у реєстраханалітичного обліку.
Кожному об'єкту основних засобів присвоюютьінвентарний номер, що е дуже важливою відмітною ознакою в управлінськомуобліку, якщо врахувати, що на підприємствах експлуатуються, як правило,декілька однотипних, а то й однакових об'єктів. Інвентарні номери присвоюютьсяза серійною ознакою і складаються з чотирьох-п'ятизначного числа. Ці номеринаносяться фарбою, або закріпленням жетонів на кожний об'єкт і зберігається, якправило, за ними на весь період їхньої експлуатації на підприємстві. Навітьякщо об'єкти однотипні і обліковується в одній інвентарній картці, кожному зних присвоюють окремий інвентарний номер. Інвентарні номери об'єктів, яківибули внаслідок зносу, реалізації і т.п., не можуть присвоюватись іншимосновним засобам, які надійшли на підприємство. Орендовані основні засобиобліковуються у орендарів за інвентарними номерами, присвоєними орендодавцями.
При оприбуткуванні основних засобів, придбаниху постачальників, „Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення)основних засобів“ тип. ф. №03-1 складається в одному примірнику, оскільки,крім нього, є товарно-транспортна накладна. Якщо ж об'єкт передано від одногоцентру відповідальності до іншого, цей акт складають у двох примірниках, і одинпримірник передається у фінансову бухгалтерію, а другий зберігається упідрозділі, що передав об'єкт основних засобів.
Для забезпечення точності і оперативностіуправлінського обліку важливе значення має правильне визначення рахунків іоб'єктів аналітичного управлінського обліку для віднесення амортизаційнихвідрахувань на витрати центрів відповідальності і видів продукції (робітпослуг), виробництво (виконання) яких здійснює цей структурний підрозділ яківказують у графі 10 зазначеного акта. Коди цих об'єктів складаються із номерівсинтетичних рахунків, призначених для обліку відповідних витрат.
На основі цього акта спочатку в»Інвентарній карточці обліку основних засобів" тип. ф. № ОЗ-б — уфінансовому обліку; а потім в "Інвентарному списку основних засобів"тип. ф… №03-9 — в управлінському обліку проводять запис інвентарних номерівоб'єктів, їхнього найменування, первісної вартості. 2.3. Облік і контроль вибуттяосновних засобів
Поряд із надходженням основних, засобів, напідприємствах із-за різних причин; непридатності для дальшої експлуатаціївнаслідок повного зносу, застарілості, непотрібності, продажу, вимушеноїліквідації і т. ін. проходить їхнє вибуття, яке відображається як уфінансовому, так і управлінському обліку на основі «Актів списанняосновних засобів» тип. ф. №03-3(Додаток 5).
Акт складається у двох примірниках комісією,призначеною керівником підприємства, установи затверджується керівникомпідприємства або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передаютьдо бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберіганняосновних засобів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися врезультаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту. Витрати по списанню,а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розробкибудинків, споруд, демонтажу обладнання відображають в акті в розділі«Розрахунок результатів списання об’єктів».
При вибутті основних засобів внаслідоксписання, важливим завданням управлінського обліку є забезпечення чіткогоконтролю за отриманими матеріальними цінностями від розбирання будівель іспоруд, демонтажу машин і обладнання, оскільки нерідко окремі конструктивніелементи, вузли й агрегати можуть бути використані для ремонтів чиреконструкції інших об'єктів. Нерідко навіть вартість матеріалів, які вженепридатні для дальшого використання за прямим призначенням: брухт, твердепаливо і т.д., є досить значною. В окремих випадках при ліквідації, наприклад,приладів, необхідно оприбуткувати дорогоцінні метали; золото, платину, срібло.Нехтування цим завдає значних втрат підприємствам і не може свідчити проефективність управлінського обліку. Тому для ліквідації будь-якого об'єктадоцільно затвердити комісію, яка б ретельно оглянула всі отримані матеріали,вузли, агрегати, конструктивні елементи тощо, заодно визначивши їхню можливувартість, яка необхідна для розрахунку результатів списання основних засобів.
Результати від списання об'єкта необхідні длявідображення операцій у фінансовому обліку. Однак формуються вони за данимиуправлінського обліку про витрати на ліквідацію. Для забезпечення належногоконтролю за такими витратами доцільно попередньо скласти кошторис, тобторозрахунок, який є основним інструментом управлінського обліку і контролювитрат, а також критерієм оцінки діяльності управлінців центрів відповідальності.
Всі отримані у результаті ліквідації основнихзасобів матеріальні цінності повинні бути оприбутковані на склад, а потімвикористані за можливими напрямами, що засвідчується відповідними первиннимидокументами. Здача утилю, металобрухту на склад проводиться за накладними. Якщометалобрухт реалізовано, заготівельник виписує приймальну квитанцію. 2.4. Облік і контроль ремонтівосновних засобів
В управлінському обліку важливим єзабезпечення контролю за ефективними використанням основних засобів, щопередбачає не тільки наявність фактичної безперебійної роботи машин імеханізмів, інших об'єктів. Адже їхні непередбачені поломки, вихід з ладу упроцесі виконання певних робіт, інколи зводять нанівець решту управлінських заходів,зумовлюють значні матеріальні втрати, забракування продукції, робіт чи послуг.
Таким чином, важливим завданням управлінськогообліку є контроль за дотриманням правил експлуатації об'єктів основних засобів,своєчасного проведення профілактичних заходів щодо підтримання їх у робочомустані, і поточного і капітального ремонтів. Крім негативного впливу на Іефективність виробництва, послаблення такого контролю призводить до іпередчасного зносу об'єктів, чим також завдаються значні збитки підприємствам.
Для забезпечення належного контролю заздійсненням профілактичних заходів, які дозволяють підтримувати основні засобив робочому стані, на підприємстві має бути розроблений план-графік проведеннятехнічних доглядів машин і механізмів, їхніх ремонтів. Профілактичні заходиповинні здійснюватись і стосовно пасивної частини основних засобів, будівель іспоруд. Однак для цих об'єктів таких планів — графіків не складають, оскількиінтенсивність їхнього зносу менша, ніж активної частини основних засобів.
У плані-графіку визначають періодичністьпроведення технічних доглядів, поточних і капітальних ремонтів, виходячи зтермінів експлуатації об'єктів основних засобів. Технічні догляди і поточніремонти виконують, як правило, щороку; капітальні ремонти мають більшіміжремонтні строки, хоч на практиці вид ремонту досить важко розмежувати,оскільки технічно обгрунтованої межі для цього не встановлено. Як правило, привизначені періодичності технічних доглядів і ремонтів виходять із кількостімото-годин роботи, або обсягу виконаних робіт.
Важливою умовою належного контролю вуправлінському обліку є дотримання кошторисів витрат на технічні догляди іремонти. Щодо перших типових первинних документів не встановлено, тому такікошториси можна визначити за довільною формою, виходячи з переліку операцій,які здійснюються за конкретними об'єктами основних засобів та вартостіматеріалів, потрібних для цього, а також затрат праці і тарифних розцінок.
Ремонти основних засобів — будівель і споруд,здійснюються за кошторисами, які складені інженерами-будівельниками чипроектними установами, залежно від їхньої складності. У будь-якому випадку тутна основі огляду об'єкта визначається потреба будівельних та інших матеріалів,необхідних для виконання ремонту, затрат праці, робіт і послуг як підрядників,так і власних допоміжних виробництв, відтак підраховується загальна кошториснавартість. За цими кошторисами в управлінському обліку контролюють дотриманнялімітів витрат матеріалів, оплати праці і т.п. Разом з тим управлінський облікформує більш широку інформацію, ніж облікові дані про витрати па ремонти.Важливе значення для ефективного використання основних засобів має дотриманнястроків проведення ремонтів. З цією метою даних кошторисів недостатньо ідоцільно розробляти графіки (сіткові графіки) проведення ремонтів. Це дозволитьзіставляти за документами на отримання матеріалів, нарахування оплати праціфактичні дати виконання ремонтних робіт, що посилює контроль за їх проведенням.
Для визначення вартості ремонтів машин таобладнання складають «Відомість дефектів на ремонт машини» ф. №130, уякій на основі ретельного огляду техніки спеціалістами (інженером-механіком,зав. реммайстернею, інженером-діагностиком).
На основі опису дефектів деталей та вузлів ізаміни запасних частин, виходячи з їхньої вартості, тут розраховують в другомурозділі загальну суму витрат на цю мету. Так само визначають потребу тавартість ремонтних матеріалів у третьому розділі цієї відомості.
Суму, необхідну для оплати праці на ремонтнихі монтажних роботах у четвертому розділі відомості дефектів визначають,виходячи з трудоємкості ремонтів і тарифних розцінок з урахуванням відповіднихнадбавок за якість і своєчасність ремонту.
За даними попередніх розділів відомостідефектів у п'ятому розділі цього документа визначають загальну вартістьремонту. Саме ця вартість е загальною кошторисною сумою витрат на ремонт.Зокрема, замість виписування відомості дефектів у двох примірниках, доцільноскласти її в одному примірнику, а в склад передавати виписану за даними другогоі третього розділів «Лімітно-забірну картку» тип. ф. М-8.
При передачі на ремонт машин і механізмівкерівник центру відповідальності, за яким вони закріплені, подає завідувачевіремонтної майстерні заявку, в якій зазначає марку, номер об'єкта, вид ремонту.Ця заявка є підставою для обліку витрат на ремонт за центром їхнього формування- ремонтною майстернею. Такі заявки реєструють у «Книзі замовлень наремонт», зазначаючи дату надходження машини чи обладнання, вузла, агрегату,центр відповідальності, від якого надійшла заявка на ремонт, вид ремонту істрок його виконання. Варто підкреслити, що в управлінському обліку, нарівні звідхиленнями витрат, контролюють строки виконання робіт, оскільки відхиленнявід нормативів у бік їх перевищення інколи відчутніші у негативному плані дляекономіки підприємств, ніж перевитрати у вартісному виразі. Тому за данимивідомості дефектів необхідно здійснювати оперативний контроль за ходом ремонтуз таким розрахунком, щоб фактичне встановлення деталей, вузлів тощо відбувалосьсвоєчасно, з дотриманням розрахункових строків завершення ремонту, вказаного у«Книзі замовлень на ремонт».
Облік же витрат на ремонти здійснюють у«Журналі обліку затрат в ремонтній майстерні» ф. №36. Цей реєстраналітичного обліку дозволяє сформувати повну виробничу собівартість ремонтів урозрізі кожної складної машини окремо.
Окремо обліковують загально-виробничі витратиремонтної майстерні, які в кінці місяця розподіляють на об'єкти обліку витратна ремонти пропорційно до прямої оплати праці робітників ремонтної майстерні.
Слід зазначити, що поряд з власне ремонтомосновних засобів у центрі виникнення витрат — ремонтній майстерні, вониформуються і за іншими об'єктами. Зокрема, це може бути: виготовлення запаснихчастин, інвентарю, інструментів, пристосувань; складання придбаних машин іобладнання; роботи і послуги для капітального будівництва; роботи і послуги дляінших допоміжних виробництв; роботи і послуги для реалізації. Томууправлінський облік повинен забезпечувати розмежування витрат у розрізі кожногооб'єкта, оскільки лише при цій умові можливий незалежний контроль за їхвідхиленнями від встановлених нормативів. Після завершення ремонту складають«Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованихоб'єктів» тип. ф. №03-2.
Важливим моментом, який необхідно врахувати якв управлінському, так і в фінансовому обліку є те, що на ті об'єкти, якіперебувають на ремонті, амортизація не нараховується.
Завершується управлінський облік витрат наремонт основних засобів узагальнюючими записами у «Виробничому звіті»або «Книзі обліку витрат виробництва», де па основі даних«Журналу обліку затрат в ремонтній майстерні» ф. №36 відображають урозрізі статей витрат затрати цього центру відповідальності в цілому за всімаоб'єктами основних засобів, які ремонтувались впродовж кожного місяця окремо. 2.5. Знос основних засобів
Метод амортизації необоротних активівобирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отриманняекономічних вигід від його використання та норм П(С) БО 7 і 8.
Для нарахування амортизації основних засобівможуть бути застосовані такі методи:
· прямолінійний;
· зменшення залишкової вартості;
· прискореного зменшення залишкової вартості;
· кумулятивний;
· виробничий.
Для ілюстрації наведених методів використаємотакий приклад.
Первісна вартість верстата, придбаного ТОВ«Аріс» у грудні 1999 року, становить 80 000 грн., а строк йогокорисної експлуатації дорівнює 5 рокам. Очікується, що цей верстат матимеліквідаційну вартість 5 000 грн.
Прямолінійний метод
При цьому методі річна сума амортизації(ΣАр) визначається діленням вартості (АСо), яка амортизується, наочікуваний період часу використання об'єкта основних засобів (Т).
ΣАр = АСо / Т, (2.1)
ΣАр – річна сума амортизації, грн.;
АСо – вартість, яка амортизується, грн.;
Т – строк корисного використання об’єктаосновних засобів.
У нашому прикладі річна сума амортизаціїверстата дорівнює:
/>
Прямолінійний метод має свої переваги інедоліки.
Перевагами цього методу є простота розрахункуі рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, щозабезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.
Недоліком його вважають те, що він не враховуєморальний знос, відмінність виробничої потужності основних засобів у різні рокиїх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні рокислужби.
Однак, попри недоліки, прямолінійний метод єнайпоширенішим у практиці.
Наступні три методи є методами прискореноїамортизації, які забезпечують списання більшої частини вартості основнихзасобів у перші роки їх експлуатації.
Прискорена амортизація означає щорічнезниження суми амортизаційних відрахувань.
Доцільність застосування методів прискореноїамортизації пояснюється такими причинами:
• найбільша інтенсивність використанняосновних засобів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично іморально ще є новими;
• накопичуються кошти для заміни об'єкта, щоамортизується, у разі його швидкого морального старіння та інфляції;
• забезпечується можливість збільшення часткивитрат на ремонт об'єктів, які амортизуються, що припадає на останні роки їхвикористання, без відповідного збільшення витрат виробництва (за рахунок того,що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується).
Метод зменшення залишкової вартості
За цим методом річна сума амортизації(ΣАр) визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початокзвітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації тарічної норми амортизації (Нан. р).
Річна норма амортизації розраховується, якрізниця між одиницею та підсумком кореня ступені кількості років корисноговикористання об’єкта на його первісну вартість (П).
/> (2.2)
де Нам. р – норма амортизації річна, %;
Л – ліквідаційна вартість, грн.;
П – первісна вартість, грн…
Σам. г =ЗВн × Нам. р (2.3)
де Σам. г – річна сума амортизації, грн.;
ЗВн – залишкова вартість об’єкта на початокзвітного періоду, грн.;
Нам. р – річна норма амортизації, %.
У нашому прикладі річна норма амортизаціїверстата дорівнює:
/>
Розрахунок амортизації верстата іззастосуванням цієї норми наведений у табл.2.1
Як бачимо, верстат майже повністюамортизований за 4 роки, а сума
амортизації за п’ятий рік визначена зурахуванням того, що фактична ліквідаційна вартість дорівнює очікуваної.
Таблиця 2.1
Розрахунки амортизації верстата методомзменшення залишкової вартості ТОВ “Авєгк
Розрахунок річної суми
амортизації Річна сума амортизації, грн. Знос на кінець року, грн.
Залишкова
Вартість на кінець року, грн. 2000 80000 × 0,425 34000 34000 46000 2001 46000 × 0,425 19550 53550 26450 2002 26450 × 0,425 11241 64791 15209 2003 15209 × 0,425 6464 71255 8745 2004 – 3745 75000 5000
Метод прискореного зменшення залишковоївартості
Згідно з цим методом річна сума амортизації(ΣАр) визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початокзвітного року (ЗВн) та норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строкукорисного використання об’єкта і подвоюється:
Нам. р =(ΣАр / ЗВн ×100) × 2рази (2.4)
де ΣАр – річна сума амортизації, грн;
ЗВн – залишкова вартість об’єкта на початокзвітного року, грн…
ΣАр = ЗВн × Нам. р (2.5)
У нашому прикладі річна норма амортизаціїстановить 20%. Отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.
Розрахунок амортизації для кожного рокукорисної експлуатації верстата із застосуванням цієї норми наведений утабл.2.2.
Таблиця 2.2
Розрахунки амортизації верстата методомприскореного зменшення залишкової вартості ТОВ “Авєгк
Розрахунок річної суми
амортизації Річна сума амортизації, грн. Знос на кінець року, грн.
Залишкова
Вартість на кінець року, грн. 2000 80000 × 0,4 32000 32000 48000 2001 48000 × 0,4 19200 51200 28800 2002 28800 × 0,4 11520 62720 17280 2003 17280 × 0,4 6912 69632 10368 2004 10368–5000 5368 75000 5000
Суму амортизації останнього року розраховуютьу такій спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду йогоексплуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.
Кумулятивний метод
За цим методом річна сума амортизаціївизначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивногокоефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт (Кк) розраховуєтьсяділенням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строкувикористання об’єкта (Тк), на суму чисел років його корисного використання(ΣТк. в):
ΣАр = АВ × Кк (2.6)
де АВ – вартість, яка амортизується, грн.;
Кк – кумулятивний коефіцієнт.
Кк = Тк / ΣТк. в (2.7)
де Тк – кількість років, що залишаються докінця очікуваного строку використання об’єкта;
ΣТк. в – сума чисел років його корисноговикористання.
Сума чисел років – це результат сумуванняпорядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.
Її можна визначити за такою формулою:
/>, (2.8)
де п – строк корисного використання об’єкта.
Звідси:
/>.
У нашому прикладі кумулятивний коефіцієнтдорівнює:
у 2000 році 5 / 15
у 2001 році 4 / 15
у 2002 році 3 / 15
у 2003 році 2 / 15
у 2004 році 1 / 15
Розрахунок амортизації з використанням цихкоефіцієнтів наведений у табл.2.3.
Таблиця 2.3
Розрахунки амортизації верстата кумулятивнимметодом ТОВ “Авєгк
Розрахунок річної суми
амортизації Річна сума амортизації, грн. Знос на кінець року, грн.
Залишкова
Вартість на кінець року, грн. 2000 5 / 15 × 75000 25000 25000 55000 2001 4 / 15 × 75000 20000 45000 35000 2002 3 / 15 × 75000 15000 60000 20000 2003 2 / 15 × 75000 10000 70000 10000 2004 1 / 15 × 75000 5000 75000 5000
Виробничий метод
За цим методом нарахування амортизаціїздійснюється на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період йогоексплуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції,відпрацьованих годин тощо).
Сума амортизації (Σам. м) визначається якдобуток фактичного обсягу продукції за звітний період (ОПм) та виробничоїставки амортизації (ВСам).
У свою чергу, виробнича ставка амортизаціїобчислюється діленням вартості об’єкта, яка амортизується, на загальний обсягпродукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об’єкта:
Σам. м = ОПм × ВСам (2.9)
де Σам. м – місячна сума амортизації,грн.;
ОПм – фактичний місячний обсяг продукції,грн.;
ВСам – виробнича ставка амортизації,%.
ВСам = АВо / ОПзаг. (2.10)
де АВо – вартість об’єкта, яка амортизується;
ОПзаг. – загальний обсяг продукції, якийпідприємство планує виробити.
Припустимо, що в нашому прикладі верстат булопридбано для виготовлення 150000 одиницю продукції. Тоді норма амортизації наодиницю продукції становитиме:
/>(грн. / од).
Протягом строку експлуатації верстата фактичновиготовлено одиниць продукції:
1-й рік – 30000;
2-й рік – 45000;
3-й рік – 40000;
4-й рік – 20000;
5-й рік – 15000.
Виходячи із цього розрахуємо суму амортизаціїза кожний рік експлуатації верстата (табл.2.4).
Підприємство може застосовувати методамортизації об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваногоспособу отримання економічних вигод від його використовування. Нарахуванняамортизації по новому методу починається з місяця, наступного за місяцемухвалення рішення про зміну методу амортизації.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно.Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизаціїнараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році.
Місячна норма амортизації при застосуванніметоді залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійногоі кумулятивного визначається розподілом річної суми амортизації на 12.Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якомуоб'єкт основних засобів став придатним для корисного використовування.
Таблиця 2.4
Розрахунки амортизації верстата виробничимметодом ТОВ “Авєгк
Розрахунок річної суми
амортизації Річна сума амортизації, грн. Знос на кінець року, грн.
Залишкова
Вартість на кінець року, грн. 2000 30000 × 0,5 15000 15000 65000 2001 45000 × 0,5 22500 37500 42500 2002 40000 × 0,5 20000 57500 22500 2003 20000 × 0,5 10000 67500 12500 2004 15000 × 0,5 7500 75000 5000
РОЗДІЛ 3. Удосконалення облікуосновних засобів
В даний момент на підприємстві величезнезначення надається питанням автоматизації рішень задач по обліку, контролю,аналізу і аудиту основних засобів на АРМБ. Воно базується на створенні веденніінформаційної бази про наявності основних засобів, формованих на підставіінвентарної картотеки. Функції АРМБ по обліку основних засобів полягає увиконанні наступних системних обліково-контрольних операцій:
· автоматизація документування первинної інформації
· оперативне управління, контроль за наявністю ірухом основних засобів
· нарахування амортизації
· видача необхідної інформації в друк або на екрандисплея по запиту.
Технологічний процес обробки інформаціїскладається з наступних етапів:
· підготовка первинної інформації
· створення інвентарної картотеки на моментупровадження
· створення нормативно-довідкової інформації намомент упровадження
· створення набору даних руху основних засобів
· проведення розрахунків на АРМБ і внесенняінформації в бережену базу
· розрахунок амортизації
· формування інформації для подальшоговикористовування
· проведення контролю і аналізу результативноїінформації
· ухвалення управлінських рішень по тій, що єінформації
· перезапис інформації в суміжні АРМБ.
Керівник, аудитор і бухгалтер можутьпроаналізувати або отримати значення будь-якого необхідного показника з інформаційноїбази за необхідний період часу. В даний час особливе значення надаєтьсяпрогнозуванню використовування основних засобів. Для прогнозування бухгалтерпроводить аналіз фондовіддачі основних засобів за певний період і шляхомвикористовування бази знань формує пропозиції по управлінню.
Потреби менеджменту підприємств і другихкористувачів в обліковій інформації примушують бухгалтерів постійнооптимізувати процес обробки інформації, удосконалювати форми обліку, змінюватиручний спосіб обробки інформації на комп'ютерний. Комп'ютеризація розв'язалабагато проблем в системі бухгалтерського обліку. Разом з тим перед бухгалтерамипідприємств виникли нові проблеми, зокрема: захист інформації віднесанкціонованого втручання, юридична довідність електронних первинних документів,можливість втрати або псування інформації під час відключення електроенергії,проникнення комп'ютерних вірусів, захист облікової інформації і ін.
Комп'ютерна інформаційна системабухгалтерського обліку (КІСБУ) –це сукупність елементів, що взаємодіють міжсобою в процесі обробки облікової інформації підприємства.
До елементів КІСБУ відносяться інформація,програмні, технічні, організаційні, алгоритмічні, документальні і інші засоби,функціональні компоненти і ін.
Згідно Закону України «Про захистінформації в автоматизованих системах» КІСБУ визначаються якавтоматизовані системи (АС). В автоматизованих системах бухгалтерського облікуздійснюється обробка облікової інформації.
Інформація, створена в комп'ютерній системібухгалтерського обліку підприємства, у відповідності із Законом України«Про інформацію» є власністю цього підприємства.
По режиму доступу інформацію розділяють навідкриту і з обмеженим доступом. Інформацію з обмеженим доступом по їїправовому режиму розділяють на конфіденційну і таємну. Конфіденційна інформація- це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженніокремих фізичних або юридичних осіб і розповсюджуються по їх бажанню відповіднопередбаченим ними умовам (наприклад, дані управлінського обліку). До таємноїналежить інформація, що містить відомості, які є державними і інший таємницею,розголошування якої завдає збитку особі, суспільству і державі.
Комп'ютерні інформаційні системи маютьвразливі місця, тобто слабі сторони системи. Загроза КІСБУ — це потенційневикористання вразливого місця. Існують дві категорії загроз: активні і пасивні.
Загрозу для комп'ютерної інформаційної системиможуть складати три групи осіб, а саме: 1) персонал, що працює з інформаційнимисистемами; 2) користувачі; 3) зловмисники.
Персонал, який працює з інформаційнимисистемами, — це фахівці по обслуговуванню комп'ютерів, програмісти, операторисети, адміністративний персонал інформаційних систем, фахівці по контролю заданими.
Користувачі складаються з різних груп людей,яких можна відрізнити від інших, оскільки їх функціональна сфера відноситься досфери обробки даних. В КИСБУ — це бухгалтери, матеріально відповідальні особи іуправлінці.
Зловмисники — це будь-які сторонні особи, якіпід'єднуються до устаткування, електронним даних і файлів без належногодозволу.
Захист інформації в АС забезпечується шляхом:
• дотримання суб'єктами правових відносиннорм, вимог і правил організаційного і технічного характеру щодо захистуінформації;
• використовування засобів обчислювальноїтехніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку і АС в цілому, засобівзахисту інформації, відповідним встановленим вимогам по її захисту (маютьвідповідний сертифікат);
• перевірки відповідності засобіврозрахувальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку і АС в ціломувстановленим вимогам по захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальноїтехніки, засобів зв'язку і АС);
• здійснення контролю по захисту інформації.
Результатами порушення прав захисту інформаціїв автоматизованих системах можуть бути: просочування інформації, втрата,підробка,, порушення роботи АС.
Для захисту інформації в КІСБУ створюєтьсякомп'ютерна система безпеки. Комп’ютерна система безпеки має основні елементибудь-якої інформаційної системи, такі як апаратне забезпечення, бази даних,процедури і звіти.
Комп'ютерні системи безпеки розробляються наоснові застосування встановлених методів аналізу систем, розробки,упровадження, функціонування оцінки і контролю.
Інформаційною системою безпеки повиненуправляти головний фахівець по безпеці. Ця особа повинен робити звіт радідиректорів і мати повну незалежність. Звіти повинні охоплювати кожну фазужиттєвого циклу системи.
Управління загрозами здійснюється шляхомупровадження заходів безпеки і планів на випадок непередбачених подій.
Основним способом попередження активних загрозщодо шахрайства і саботажу є упровадження послідовних рівнів заходів контролюза доступом до сайту, системи і файлів. Метою заходів контролю за доступом досайту є встановлення фізичного бар'єру до комп'ютерних ресурсів для осіб, що немають дозволу. Цей бар'єр слід застосовувати до апаратного забеспеченню,областей введення даних, бібліотек даних областям висновку даних і монтажузв'язку. Потрібно вимагати, щоб всі користувачі носили захисні ідентифікаційнікартки з фотографіями. Комплекси по обробці даних необхідно розташовувати вокремих приміщеннях. Слід використовувати надзвичайно сувору систему допуску. Заходиконтролю за доступом до системи — це заходи контролю за програмним забезпеченням,розроблені для того щоб встановити перешкоди для використання системи несанкціонованимикористувачами. Їх встановлюють користувачі, які мають дозвіл доступу до системишляхом використання ідентифікаційних даних, паролів адрес 1Р і пристроїв доапаратного забезпечення. Заходи контролю за доступом до файлу попереджаютьнесанкціонований доступ до даних і програмним файлів.
Що стосується організаційної структури КІСБУ,те керівництво може застосовувати такі дії: розподіл обов'язків, нагляд,вимушені відпустки і зміна роботи, подвійний контроль.
Розподіл обов'язків передбачає розподілфункцій дозволу і запису операцій, розподіл функцій дозволу і зберіганняактивів розподіл функцій запису операцій і зберігання активів. При цьомузастосовуються такі контрольні процедури, як перевірка виконання операцій увідповідності з розподіленими обов'язками перевірка застосування затвердженихбланків документів і записів, перевірка здійсненого доступу до активів згідносанкціям керівництва незалежні перевірки стану активів в звітності матеріальновідповідальних осіб і результатів їх діяльності, перевірка процесу обробкиінформації відповідно до дозволами, її точність, повнота окремих операцій.
Пасивні загрози включають такі проблеми, яквідключення електроенергії і збої в роботі комп’ютерів. Заходи контролю затакими загрозами можуть бути попереджувальними. Запобіжні засоби контролюпередбачають використовування резервних інформаційних систем. Якщо одна частинасистеми не спрацьовує, резервна частина відразу підключається і системапродовжує функціонувати з невеликою паузою або зовсім без затримки. Коригуючізаходи контролю передбачають використовування резервних файлів для виправленняпомилок.
Для управління ризиком кризової ситуаціїважливим є забезпечення безперервності операцій у разі катастрофи. Управлінняризиком кризовій ситуації полягає в попередженні і плануванні непередбаченихподій. Попередження кризової ситуації — це перший крок в управлінні ризикомкризової ситуації.
Управлінський облік, як зазначалось, цесистема управління виробництвом. Тому, поряд з власне обліком, тут чи непершочерговим є забезпечення оперативного дійового контролю за ефективністювикористання активів, праці, формуванням витрат виробництва тощо. Стосовноосновних засобів, такий контроль має здійснюватись не тільки за фактамиздійснення господарських операцій, але й бути у певній мірі прогнозним.Зокрема, в управлінському обліку основних засобів важливе місце займає контрользабезпеченості підприємств основними засобами, оскільки відхилення відоптимального рівня як в одну, так і в іншу сторони спричинює зниженняефективності виробництва. Причому негативний вплив таких відхилень проявляєтьсячерез зниження ефективності використання основних засобів і за принципомвідлуння (еха) відбивається на загальній ефективності виробництва.
Скажімо, недостатня забезпеченістьпідприємства, основними засобами призводить. до їхнього надто інтенсивноговикористання, передчасного зносу, надмірних витрат на ремонти, зрештоюзвичайної ліквідації. Одночасно роботи виконуються несвоєчасно, або порушуєтьсятехнологія Їхнього виконання, відтак зростають втрати продукції. Наявністьзайвих основних засобів теж небажана, оскільки при цьому вони скуповуютьсязанадто довго. До того ж це зумовлює додаткові витрати на їх зберігання,підтримання в робочому стані і т.п.
В управлінському обліку необхідно враховуватитакі показники, які не тільки характеризують забезпечення підприємстваосновними засобами, але й дають можливість контролювати Їх якісний стан.Зокрема, рівень зносу основних засобів свідчить про їхню придатність до дальшоїексплуатації, й орієнтовну тривалість у майбутньому. Реальну забезпеченістьпідприємства основними засобами можна точніше визначити за залишковою вартістю- різницею між первісною вартістю об'єктів і нарахованою сумою зносу.
Коефіцієнт зносу характеризує ту часткувартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніхперіодах, а коефіцієнт придатності – частку не перенесеної на створюванийпродукт вартості. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності) толіпшим є технічний стан основних засобів.
/>, де
Зн – сума зносу основних засобів;
ОЗп – первісна вартість основних засобів напочаток року.
/>, де
ОЗз – залишкова вартість основних засобів.
Коефіцієнт оновлення характеризуєінтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує часткувведених основних засобів за визначений період у загальній вартості основнихзасобів на кінець звітного періоду.
/>, де
ОЗо — вартість введених основних засобів зазвітний період;
ОЗк — вартість основних виробничих засобів накінець року.
Коефіцієнт вибуття характеризує рівеньінтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва.
/>, де
ОЗв – вартість основних засобів, які вибули;
ОЗп – вартість на початок року.
Коефіцієнт приросту основних засобівхарактеризує рівень приросту основних засобів, або окремих його груп за період.
/>, де
ОЗпр – вартість приросту основних засобів.
Загальним показником ефективності використанняосновних засобів є фондовіддача – виробництво продукції на одну гривню основнихзасобів [відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленоїпідприємством (ОП), до середньорічної вартості основних засобів(Ф)].
ФВ=ОП/Ф.
Фондомісткість – показник, обернений дофондовіддачі: він показує скільки в середньому (за вартістю) використовуютьсяна підприємстві основні виробничі засоби для випуску продукції вартістю в 1гривню.
Фондоозброєність праці розраховується, яквідношення середньої вартості основних засобів основного виду діяльності докількості робітників у найбільшу зміну або до їх середньоспискової чисельності.
За даними таблиці 3.1. можна зробити висновки:за 2004 рік технічний стан основних засобів на ТОВ «АРІС» погіршивсятак, як коефіцієнт зносу вище на 2%, а коефіцієнт придатності зменшився на 2%;коефіцієнт оновлення (0,03) нижче коефіцієнта вибуття (0,05). Це свідчить проте, що на підприємстві не відбувається оновлення основних засобів за рахунокнового будівництва. ТОВ «АРІС» характерно оновлення основних засобівза рахунок заміни старих, зношених фондів, що призводить до накопиченнязастарілого обладнання і стримує зріст економічної ефективності основнихзасобів.
Якщо первісна вартість основних засобівзросла, то їх знос за час експлуатації збільшився на 0,02. Це призвело дозростання рівня зносу(зменшення рівня придатності) основних засобів на 2%, щосвідчить про погіршення їх технічного стану.
Форми і темпи відновлення основних засобівобумовлені доцільно реконструкції, заміни, модернізації груп і видівобладнання.
Таблиця 3.1
Рух і наявність основних засобів на ТОВ«Аріс»№ Показник Наявність на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Наявність на кінець року 1
2002
Первісна вартість основних засобів 172602,8 16021,8 16219,7 172404,9 2 Знос основних засобів 97040,2 - - 98440,3 3 Залишкова вартість основних засобів 75562,6 - - 73964,6
1
2003
Первісна вартість основних засобів 172404,9 18834,8 18958,2 172281,5 2 Знос основних засобів 98440,3 - - 99037,6 3 Залишкова вартість основних засобів 73964,6 - - 73243,9 1
2004
Первісна вартість основних засобів 172281,5 5156,9 9073,5 168364,9 2 Знос основних засобів 99037,6 - - 99595,9 3 Залишкова вартість основних засобів 73243,9 - - 68769,0
Що більше коефіцієнт вибуття засобівнаближається до коефіцієнту оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів іліпшим їх технічний стан. Зростання його означає оновлення матеріальної базипідприємства
Таблиця 3.2
Показники використання основних засобів на ТОВ«Аріс»Показник 2002 2003 2004 Відхилення Коефіцієнт зносу 0,57 0,57 0,59 +0,02 Коефіцієнт придатності 0,43 0,43 0,41 -0,02 Коефіцієнт оновлення 0,08 0,09 0,03 -0,05 Коефіцієнт вибуття 0,10 0,10 0,05 -0,05 Коефіцієнт приросту -0,001 -0,0007 -0,023 +0,022 Фондовіддача 1,0 1,2 1,5 +0,5 Фондомісткість 1,0 0,8 0,7 -0,3
Для підвищення ефективності використанняосновних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілогообладнання, використовуючи нові види верстатів і машин(автоматичні,напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високудосконалість та економічність технологічних процесів.
Для підвищення фондовіддачі необхідно, щобтемпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання їїфондоозброєності.
На фондовіддачу впливають такі показники як:кількість відпрацьованих робочих днів в році, коефіцієнт змінної роботиустаткування, середня тривалість однієї зміни, питома вага активної частиниосновних виробничих засобів, питома вага діючого устаткування, випускпродукції. Тому для підвищення фондовіддачі необхідно збільшити ці показники ізниження вартості одиниці устаткування.
На заміну устаткування і створення новихтехнологій потрібні мільйони доларів. Своїх засобів у підприємств явнонедостатньо, тому не обійтися без допомоги інвесторів. З метою підготовки умоввзаємодії з інвесторами можна проводити акціонування об'єднань. Підприємстваможуть розширювати зовнішньоекономічну діяльність, як найважливіша умова дляотримання необхідної валюти. Можлива розробка програми реструктуризації зкінцевою метою створення системи оперативного управління витратами виробництва,що послужить підвищенню конкурентоспроможності і економічної ефективностіоб'єднання в цілому.
Процес вдосконалення устаткування, щопроводиться без відповідного аналізу, створює складнощі для підприємства: чимскладнішим є устаткування (в технологічному відношенні), тим вище вірогідністьаварії. Ідеалом для підприємства є просте і міцне устаткування, яке проте,відповідатиме технічним потребам дня обумовленим конкуренцією. За умови рівногозадоволення споживача більш «продуктивним» буде найпростіше устаткування.Зрозуміло такого роду оцінка ступеня «простоти» устаткування можебути здійснений тільки фахівцями.
Гнучкість — це одне з ключових понять новихтехнологій виробництва. Нові умови продажів вимушують підприємства часто мінятихарактеристики вироблюваної продукції, а також проводити обмежене числододаткової продукції. А для цього необхідно перейти від простого устаткування,що спеціалізується на одному типі виробництва, на гнучке устаткування, здатнешвидко адаптуватися на випуск іншої продукції. Гнучкість устаткування може бутивизначений за допомогою різних критеріїв:
* по ступеню полівалентності устаткування — потипу устаткування можна сказати чи призначено воно для виконання однієї задачі,або ж програмується на рішення безлічі задач.
* часу переходу — полівалентність машинприпускає, що можна швидко переходити на одній машині від однієї операції доіншої, і що час переходу скорочено до мінімуму.
* сегментації устаткування — замість того, щобмати одне гнучке устаткування що проводить декілька видів продуктів, краще матидещо
виробничих ліній, відповідних кожному видупродукції; і не тільки тому що весь процес стане менш дорогим і більш надійним,але більше стане його гнучкість, тобто устаткування краще підходитиме дооб'ємів партій, що замовляються по кожному товару. Крім цього, у випадку якщовідпадає необхідність виробництва якогось товару, то відповідна лінія може бутизупинений, а персонал перейде на інший процес і вигляд діяльності. І, нарешті,якщо в якийсь момент на ринку виникає попит то можна буде організувати виробництворізної продукції одночасно.
* наявність запасних частин устаткування — замість того, щоб мати одне гнучке устаткування що проводить декілька видівпродуктів, краще мати дещо виробничих ліній, відповідних кожному видупродукції; і не тільки тому що весь процес стане менш дорогим і більш надійним,але більше стане його гнучкість, тобто устаткування краще підходитиме дооб'ємів партій, що замовляються по кожному товару.
* ступені різносторонності персоналу — крімякості підготовки разнопрофильність персоналу складає важливий елементгнучкості. Саме при цій умові можна замінити одну лінію на іншу, швидкопристосувати устаткування, замінити що вийшов з ладу працівника.
Слід зазначити, що важливим заходомзабезпечення ефективного використання основних засобів в управлінському облікує попередній контролі., який дозволяє ще до здійснення операцій вживати дійовихзаходів у цьому напрямі. Тому вже в момент планування робіт, які маютьвиконуватись з допомогою тих чи інших основних засобів, необхідний уважнийпідхід до визначення доцільності тих чи інших операцій, їхній; усестороннійаналіз, що дає можливість забезпечити узгодження не тільки; локальних заходів,але й таких, які виконуються в інших центрах відповідальності. Особливоважливим це є при використанні транспортних засобів, силових машин іобладнання. Важливим заходом є також періодичні контрольні перевіркикерівниками і спеціалістами центрів відповідальності умов експлуатації основнихзасобів безпосередньо на місцях їх використання, контрольні обміри (зважування,перерахунок) фактично виконаних робіт (виробленої продукції). При цьому незайвим є і документальний контроль щодо відповідності записів у первиннихдокументах, реєстрах аналітичного обліку. Використовується в управлінськомуобліку і такий вид контролю, як усні звіти посадових осіб перед керівниками іспеціалістами центрів відповідальності на щоденних чи тижневих аналітичнихрозглядах особисто або через засоби зв'язку: селектор, радіотелефон і т.п.
Позитивним тут є можливість зустрічної звіркидостовірності результатів, оскільки будь-яка діяльність одних посадових осібабо центрів відповідальності, як правило, пов'язана з діяльністю інших. Крімцього, тут є можливість оперативно коригувати виробничу діяльність зурахуванням обставин, які складаються безпосередньо в даний момент.
Необхідно наголосити, що як документальнийконтроль за обліковими даними, так і фактичний контроль безпосередньо замісцями експлуатації основних засобів, є однаково важливими. Тільки при умовіїхнього раціонального поєднання можна забезпечити належний управлінський облікна підприємстві.
Аналізуючи дані, наведені в таблиці 3.3. можназробити наступні висновки. Коефіцієнти ліквідності визначають рівеньплатоспроможності підприємства. Всі показники ліквідності протягом років хоча ізменшилися, але залишаються значно більшими за нормативні значення. Так накожну гривню короткострокових зобов’язань припадає більше оборотних засобівпідприємства.
Підприємство є фінансово незалежним, про щосвідчить високе значення коефіцієнту автономії. Коефіцієнт маневреностізбільшився за рік на 0,2 пункти, що свідчить про незначну частку матеріальнихоборотних засобів в робочому капіталі та мобільність коштів підприємства.
Таблиця 3.3
Оцінка фінансового стану ТОВ «АРІС»
№
з/п Назва показника Методика розрахунку Нормативне значення Значення коефіцієнту 2002 рік 2003 рік 2004 рік 1 2 3 4 5 6 7 1 Коефіцієнт покриття Ф.1(ряд 260/ряд620) >2 3,6 8,7 9,8 2 Коефіцієнт швидкої ліквідності
Ф.1(ряд150+ряд160+ряд170+
+ряд180+ряд190+ряд200+
ряд210+ряд220+ряд230+ряд240+
+ряд250) /ряд620 >1 1,76 6,7 8,0 3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності Ф.1(ряд220+ряд230+ряд240) /ряд620 >0,2 0,009 0,008 0,004 4 Коефіцієнт автономії Ф.1 ряд380/ ряд280 >0,5 0,97 0,98 0,97 5 Маневреність робочого капіталу
Ф.1(ряд100+ряд110+ряд120+
+ряд130+ряд140) /ф.1(ряд260-
-ряд620) - 0,71 0,25 0,21 6 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу Ф.1(ряд480+ряд620) /ряд380 - 0,033 0,025 0,023 7 Рентабельність продукції Ф.2 ряд050/ряд040 - 0,1 0,022 0,11 8 Рентабельність продажу Ф.2 ряд050/ряд035 - 0,11 0,016 0,10 9 Рентабельність власного капіталу Ф.2ряд170/ Ф.1(ряд380, гр. .3+ряд380, гр. .4) *0,5 - 0,08 0,004 0,096 10 Рентабельність активів
Ф.2ряд170/ф.1(ряд280, гр.3+
+ряд280, гр. .4) *0,5 - 0,07 0,004 0,093
Підприємство є фінансово незалежним, про щосвідчить високе значення коефіцієнту автономії. Коефіцієнт маневреностізбільшився за рік на 0,2 пункти, що свідчить про незначну частку матеріальнихоборотних засобів в робочому капіталі та мобільність коштів підприємства.Залучений капітал у 2003 році складав лише 2,2% від власного, а у 2004 – 2,3%,тобто збільшилась залежність ТОВ Аріс від кредиторів. Показники рентабельностіє досить низькими.
ВИСНОВКИ
Одним з найважливіших чинників будь-якоговиробництва є основні фонди. Ефективне використовування основних фундаційсприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшеннювипуску продукції, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку.Оснащеність підприємства устаткуванням і ефективність його використовуванняроблять вплив на ефективність використовування трудових ресурсів, на розмірматеріальних витрат і зрештою на фінансовий стан підприємства.
На стадії розвитку максимального значеннядосягають такі коефіцієнти, як введення придатності, розширення, фондовіддачі,змінності. На стадії зрілості починають рости коефіцієнти оновлення, зносу,вибуття, заміни, ліквідації приймаючи максимальне значення на стадії старостісистеми. Таким чином, в даній курсовій роботі розглянуті теоретичні аспектианалізу основних засобів, а саме їх економічне єство, джерела інформації ізадачі аналізу основних засобів, а також система показників для подальшогоаналізу.
При аналітичних розрахунках в роботівикористані практичні дані конкретного підприємства. Практичні розрахункиполягали в аналізі стану і ефективності використовування основних засобів.
Напрями поліпшення стану і ефективностівикористовування основних засобів були представлені в декількох аспектах. Доних були віднесені обгрунтовування по ухваленню конкретних управлінськихрішень, а також рекомендації по автоматизації обліку основних засобів. Длянаочності в роботі представлені аналітичні таблиці, а також розроблені моделіспрощуючі сприйняття отриманих показників і обгрунтовування конкретних рекомендаційпо оптимізації використовування основних засобів.
Основні засоби — один з найважливіших чинниківбудь-якого виробництва. Їх стан і ефективне використовування прямо впливають накінцеві результати господарської діяльності підприємств. Раціональневикористовування основних
фундацій сприяє поліпшенню всіхтехніко-економічних показників, в тому числі збільшенню випуску продукції,зниженню її собівартості, трудомісткості виготовлення.
Підвищення питомої ваги активної частинифундацій характеризує прогресивність їх структури, зростання технічноїоснащеності підприємства сприяє збільшенню випуску продукції, зростаннюфондовіддачі. Причому темпи зростання машин і устаткування повинні, як правило,випереджати темпи зростання інших основних фондів.
Пониження фондовіддачі в значній мірівідбувається також під впливом таких відтворювальних чинників, як дорожчаннявартості одиниці потужності, зростання кошторисної вартості будівельно — монтажних робіт, випередження зростання цін на устаткування над збільшеннямйого продуктивності, недоліки у використовуванні діючих фондів.
Напрями управління роботою виробничогообладнання: збільшення випуску продукт або маси прибутку по виношенню довартості основних засобів; збільшення питомо ваги активно частини основнихзасобів, зростання фондоозброєності, енергоозброєності, праці збільшеннявикористання основних засобів в часі.
Підприємству необхідно усилити контроль зараціональним використовуванням часу роботи устаткування. Доцільно застосовуватиавтоматизовані прилади контролю і обліку часу його роботи, що базується навикористовуванні обчислювальної техніки. Ними можуть бути введення в діюневстановленого устаткування заміна і модернізація його, скорочення цілоденнихі внутрішньозмінних простоїв підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивнейого використовування упровадження заходів НТП.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антонов П.Р. Основы бухгалтерского учета: Пер. сангл. — М.: СП «Триада НТТ», 1992.
2. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга II.М..Чижевська Л. В.
3. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник длястудентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальнихзакладів. За ред Іроф. Ф. Ф. Бутинець; 2-е вид., перероб. доп. — Житомир: ПП«Рута», 2002. — 480с.
4. 3. Бутинець Ф.Ф. та інші. Бухгалтерськийуправлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106«Облік і аудит»/ Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевські, Н.В. Герасимчук. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 448 с.
5. 4. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськихпідприємствах. За ред. М.Ф. Огійчука. К: Урожай, 1994.
6. 5. Друри К. Введене в управленческий ипроизводственный учет. — М.: ГАудит. 1998.
7. Карпова Т.П. Основи управленческого учета: Учебноепособие — М.: ИНФРА М, 1997. -392 с.
8. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник длявузов. — М.: ЮНИТИ, 2000. — 350 с.
9. Коваленко В. В, и др. Организация бухгалтерского учетана СП / Коваленко В.В., Еветигнеев Е.Н… Соколов В.Н. / — М: Финансы и статистика, 1991.
10. Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік на сільськомугосподарстві. Тернопіль.: Чарівниця, 1995.
11. Международные стандарты учета. — М: Аудит-трейнинг,1992.
12. Мех Я.В., Сумкіна Н.В., Дерій В.А. Облік, контрольта аналіз в умовах ринкових відносин. К.: НМК ВО 1992.
13. Положення про організацію бухгалтерського обліку ізвітності в Україні. Затв. Постановою Кабінета Міністрів України від 3 квітня1993 р. № 250. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні. Уредакції наказу Міністерства фінансів України від 15.01. 1998 р. № 10.
14. Сук Л.К. Бухгалтерський облік на сільськомугосподарстві. К.: Урожай, і 994.
15. Типове положення планування обліку і калькулювання,собівартості продукції / робіт, послуг / сільськогосподарських підприємств. ЗаПостановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня і996 р. № 452.
16. Ткач В.И., Ткач М.В. Международная система учета иотчетности. М.: Финансы и статистика, 1992.
17. Ткаченко І І. М Управлінський облік напідприємствах України з різними формами І. «А. С.К. », 1998.
18. Управленческий учет / под ред. В. Гіалия и Р.Вандер Вила. — М.: МІІФІ'А М, 1997 — 480 с.
19. Управленческий учет: Учебное пособие / Подредакцией А.Д. Шеремета. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2000. — 512 с.
20. Управленческий учет: Учебное пособие / Подредакцией А.Д. Шерсмсі. і 2 с. — М.: ИД ФБК ПРЕСС, 2002. — 512 с.
21. Хоршреп Ч., П. Дж. Бухгалгерский учет:управленческий аспект. М.: Финансы и статистика. 1995.