Бухгалтерський облік в Україні

Содержание
 
Розділ І
1. Види обліку
2. Завдання бухгалтерського обліку
3. Елементи методу бухгалтерського обліку
Розділ ІІ
2.1 Бухгалтерський облік
2.1.1 Визначення основних понять з організації облікугрошових коштів на рахунках в банку
2.1.2 Нормативне регулювання обліку на рахунках в банку
2.1.3 Завдання обліку на рахунках в банку
2.1.4 Первинний облік
2.1.5 Аналітичний облік
2.1.6. Синтетичний облік
2.2 Економіка підприємств
2.2.1 Економічна характеристика підприємства
2.2.2 Форма бухгалтерського обліку на підприємстві
2.3 Основи економічногоаналізу підприємства
2.3.1 Аналіз руху грошовихкоштів
2.4 Комп’ютеризація обліковоїінформації
2.4.1 Організації обліку нарахунках в банку в програмі 1С
Розділ ІІІ
3.1 Безпечні прийоми праціробітників бухгалтерії
Розділ І
 1. Види обліку
Основою бухгалтерськогообліку в Україні є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьв Україні» від 16 липня 1999 р., який визначає правові основи регулювання,організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. ЦейЗакон набрав чинності з 1 січня 2000 р., водночас з цим почалася реалізація Програмиреформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансовоїзвітності, затвердженої постановою № 1706 Кабінету Міністрів України від 28 жовтня1998 р. Поширюється цей Закон на всіх без винятку юридичних осіб (підприємства,організації, банки, бюджетні установи).
Господарський облік — це облік господарської діяльності підприємства,суспільства, виробництва, реалізації та розподілу матеріальних благ, необхіднихдля задоволення матеріальних потреб.
Складовими господарськогообліку є оперативний, статистичний і бухгалтерський облік.
Оперативнийоблік — це спосіб спостереження і контролю за окремими операціями та процесамиз метою управління ними.
Статистичнийоблік — це планомірне збирання й вивчення інформації про масові кількісніта якісні явища й закономірності загального розвитку за конкретних умов, місця йчасу.
Бухгалтерськийоблік — це спосіб суцільного документального спостереження й контролю за господарськоюта фінансовою діяльністю підприємств і організацій й відповідного відображення отриманоїінформації.
Суть бухгалтерськогообліку визначають такі йоговластивості:
· систематичне і послідовне відображеннявсіх господарських операцій у міру їх здійснення;
· документальне обгрунтуваннягосподарських операцій;
· застосування різних способівобробки облікової інформації — рахунків, подвійних записів, балансу та ін.
В обліку застосовуютьрізні вимірники для відображення госпо — дарських засобів і процесів, що здійснюютьсяна підприємстві, а також їх кількісних та якісних характеристик.
 2. Завдання бухгалтерського обліку
Господарська діяльністьпідприємства базується на раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсівта робочого часу.
Основні завдання бухгалтерськогообліку:
· дотримання Положення про організаціюбухгалтерського обліку і звітності в Україні;
· облік, аналіз і перевірка інформаціїпро господарську діяльність;
· контроль за виконанням завданьвиробництва щодо кількості, якості й асортименту;
· контроль за зберіганням власностіпідприємства;
· виявлення невикористаних резервів;
· контроль за оплатою праці;
· облік, аналіз і контроль зазаощадженням і використанням коштів;
· контроль за рівнем рентабельностівиробництва продукції;
· виявлення резервів подальшогозбільшення виробництва;
· забезпечення наявності первинноїдокументації;
· побудова обліку на підприємстві.
3. Елементи методу бухгалтерського обліку
Метод бухгалтерськогообліку — це сукупність способіві прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображаєтьсяв обліку.
Загальнонаукові та конкретно-емпіричніметодичні прийоми, що сформувались у бухгалтерському обліку, наведені на рис.1.1.
/>
 
Основними елементамиметоду бухгалтерського облікує документація, інвентаризація, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс і звітність.Практичне використання кожного з них зумовлюється відповідними положеннями, інструкціями,вказівками, розробленими та затвердженими державними органами.
Документація — відображення господарських операцій на бланкахдокументів або технічних носіях (наприклад, магнітних або оптичних дисках).
Інвентаризація — перевірка фактичної наявності товарно-матеріальнихцінностей і грошових коштів за допомогою перерахування, зважування та вимірювання.
Подвійний запис — тотожне відображення господарських операційдвічі: у дебеті та кредиті одного чи кількох рахунків.
Оцінка — відображення об’єктів бухгалтерського облікув єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх по підприємству загалом.
Калькуляція (від лат. calculatio — підраховування) — обчисленнясобівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також таблиця, зведеннярезультатів такого обчислення.
Бухгалтерський баланс- звіт про фінансовий стан підприємства,який відображає його активи, зобов’язання та власний капітал на певну дату.
Бухгалтерська звітність — система взаємопов’язаних і взаємозумовленихпоказників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства на певнийперіод.
Розділ ІІ
 2.1 Бухгалтерський облік2.1.1 Визначення основних понять з організаціїобліку грошових коштів на рахунках в банку
Гроші — це загальний еквівалент, той особливий товар,в якому усі інші товари висловлюють свою вартість.
Грошовий потік являє собою сукупність розподілених у часі надходженьі виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства.
Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженійустанові банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведеннярозрахунків у безготівковій формі.
Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівкиз його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.
Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування зпоточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача(постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем(постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів затоварно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення,але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передаєїї у свій банк як доручення.
Еквіваленти грошовихкоштів — короткострокові високоліквідні
2.1.2 Нормативне регулювання обліку нарахунках в банку
Положення про веденнякасових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою ПравлінняНаціонального Банку України від 19.02.2001 року № 72. Інструкція про організаціюроботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою ПравлінняНаціонального Банку України від 19.02.01року № 69;
Наказ Міністерства статистикиУкраїни “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.96р.№ 51;
Наказ Президента України“Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки"від 12.06.95р. №436/95 із змінами і доповненнями;
Закон України “Про застосуванняреєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування іпослуг” від06.07.95 р. №265/95-ВР із змінами і доповненнями;
Наказ ДПАУ “Про затвердженнянормативно-правових актів" від 01.12.00 р. № 614;
 2.1.3 Завдання обліку на рахунках в банку
Основним завданням облікугрошових коштів є:
1. Виконання операцій з грошовимикоштами по розрахунках з постачальниками;
2. Контроль за дотриманням розрахунковоїдисципліни;
3. Своєчасне і правильне документальнеоформлення операцій по руху грошових коштів;
4. Інвентаризація грошових коштіві відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку №4 «Звіт прорух грошових коштів» та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивоїта неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємствата їх еквівалентах за звітний період.
2.1.4 Первинний облік
Для зберігання грошовихкоштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницькоїдіяльності відкривають рахунки в банках. У процесі відкриття рахунків клієнтам банкикеруються Інструкцією № 3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземнійвалюті”, затвердженою Постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 (далі- Інструкція № 3). Ця Інструкція визначає порядок не тільки відкриття, а й переоформленнята закриття поточних, депозитних рахунків у національній та іноземній валюті, атакож бюджетних рахунків у національній валюті України.
Підприємство має правовідкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодоюбанків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємствозобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунківосновним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується)в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстрованояк платник податків.
Поточні рахунки в національнійвалюті відкриваються підприємствами, що здійснюють науково-дослідну, виробничу чиіншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними таоборотними засобами й мають самостійний баланс.
Поточні рахунки (субрахунки)можуть бути відкриті за клопотанням власника основного поточного рахунка філіямта іншим відокремленим підрозділам цього власника, які перебувають на окремому балансі.Субрахунки відкриваються за місцем розташування цих підрозділів.
У разі необхідності підприємствовідкриває поточний рахунок і в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається в томубанку, де є поточний рахунок у національній валюті.
Якщо такий банк не маєліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, то рахунки в іноземній валюті можутьвідкриватися в іншому банку, який має означену ліцензію. Розрахунки іноземною валютоюздійснюються в межах чинного законодавства України.
Для відкриття поточнихта інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
1) заяву встановленого про відкриттязразка рахунка. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо вштаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;
2) копію свідоцтва про державнуреєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;
3) копію рішення про створення,реорганізацію підприємства;
4) копію належним чином зареєстрованогостатуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;
5) копію документа, що підтверджуєвзяття підприємства на податковий облік;
6) картку зі зразками підписівосіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємстванадано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідченунотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включаєтьсятакож зразок відбитка печатки підприємства;
7) копію документа про реєстраціюпідприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкритопоточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви навідкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такийрахунок закривається.
У разі відкриття поточнихрахунків відокремленим підрозділам підприємства в установу банку, в якій відкриваєтьсяпоточний рахунок відокремленому підрозділу, подають такі документи:
¨ заяву на відкриття поточногорахунка, підписану керівником і головним бухгалтером відокремленого підрозділу абоособою, на яку покладено обов’язки ведення бухгалтерського обліку та звітності.Якщо в штаті відсутня посада особи для ведення бухгалтерського обліку, то заявупідписує лише керівник;
¨ копію довідки про внесеннявідокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організаційУкраїни, засвідчену нотаріально або органом, який видав відповідну довідку, чи вповноваженимпрацівником банку;
¨ копію свідоцтва про державнуреєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженомуздійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видавсвідоцтво про державну реєстрацію;
¨ копію належним чином оформленогоположення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально чи органом, що створиввідокремлений підрозділ;
¨ картку з відбитком печаткита зразками підписів службових осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавствомта відповідними документами підприємства надано право розпорядження рахунком і підписуваннярозрахункових документів. Зразки підписів і повноваження службових осіб засвідчуютьсянотаріально або керівником підприємства — юридичної особи, до складу якого входитьвідокремлений підрозділ;
¨ клопотання підприємства — юридичноїособи — про відкриття для його підрозділу поточного рахунка;
¨ довідку про реєстрацію в органахПенсійного фонду України;
¨ копію документів про взяттяна податковий облік юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, і відокремленогопідрозділу (від податкового органу за місцем знаходження цього підрозділу), засвідченуподатковим органом, нотаріально або вповноваженим працівником банку;
¨ копію страхового свідоцтва,що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для відкриття тимчасовихпоточних рахунків господарським товариством з метою залучення коштів, що вносятьсядля формування статутного фонду (капіталу), подається заява про відкриття рахунка.
У разі переоформленнярахунка у зв’язку з реорганізацією підприємства (злиттям, приєднанням, поділом тощо)до банку подаються також документи, що й під час створення підприємства.
В Інструкції № 527 наведеній деякі інші особливості щодо відкриття рахунків для окремих суб’єктів підприємницькоїдіяльності (дочірніх, орендних та інших підприємств).
Підставою для закриттяпоточних рахунків можуть бути:
· заява власника рахунка;
· рішення органу, на який закономпокладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;
· рішення суду про ліквідаціюпідприємства або визнання його банкрутом;
· інші підстави, передбаченічинним законодавством України або договором між банком і власником рахунка.
Підприємства, незалежновід форм власності, всі розрахунки з іншими підприємствами повинні здійснювати вбезготівковій формі.
Банківські операції щодорахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документівустановленої форми.
Найпоширенішими з нихє: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахунковічеки, заяви на виставлення акредитиву, об’яви про внесення готівки, грошові чекитощо. Форми цих документів затверджені НБУ.
Об’ява про внесення готівкивикористовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунокпідприємства (зразок 2.4).
Як видно, об’ява складаєтьсяз трьох частин: перша — власне об’ява — залишається в банку, друга — квитанція- повертається підприємству для підтвердження внеску, а третя — ордер — додаєтьсядо виписки банку з поточного рахунка підприємства.
Можуть застосовуватисяй інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вонипідписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткоюпідприємства.
Для синтетичного облікуоперацій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахункив банках”, а точніше субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і субрахунок312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, на яких відображаються наявність і рухкоштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.
Наявність і надходженнякоштів оформляються за дебетом, а списання — за кредитом цих субрахунків.
Підставою для відтворенняоперацій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. Уній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунката показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжнідокументи, на підставі яких проведено операції.
 2.1.5 Аналітичний облік
Одночасно виписка є йрегістром аналітичного обліку.
Таким чином, виписка — це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.
На сьогоднішній день єдиноїформи виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язковослід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження тасписання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточнірахунки з кожної операції.
Обробляючи виписку банку,необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємстваактивні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку — це кредит, адля підприємства — дебет, а під час списання — навпаки.
Виписка банку може матиформу, що її ілюструє (таблиця 2.8).
Дані виписки банку напідприємстві перевіряються по суті й арифметично. У разі виявлення помилки про цеобов’язково повідомляється банк, який їх виправляє в наступних виписках. Бухгалтеріяпідприємства відображає на рахунку 31 всі операції, які оформлені у виписці, навітьякщо вони помилкові. На підставі виправлень банку бухгалтерія підприємства такожздійснює виправлення записів з рахунка 31.
Таким чином, записи увиписці й на рахунку 31 мають бути ідентичними.
 2.1.6. Синтетичний облік
Для синтетичного облікуоперацій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахункив банках”, а точніше субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і субрахунок312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, на яких відображаються наявність і рухкоштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.
Наявність і надходженнякоштів оформляються за дебетом, а списання — за кредитом цих субрахунків.
Підставою для відтворенняоперацій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. Уній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунката показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжнідокументи, на підставі яких проведено операції регістром синтетичного обліку длявідображення операцій за рахунком 31 (Журнал 1 і відомість 1.2).

Таблиця 2.2.2
Схема основних бухгалтерських проведеньоперацій з поточного рахунку в банку в національній валюті (СУБРАХУНОК 31) № Зміст господарської операції Кореспонденція рахунка
  Дебет Кредит
  1 Зараховано на поточний рахунок у банку готівку, внесені з каси підприємства (виручка від реалізації запасів, суми депонованої зарплати тощо) 311 301
  2 Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від покупців (замовників) за реалізовану продукцію (роботи, послуги) та інші активи 311 361
  3 Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від інших дебіторів як погашення заборгованості 311 377
  4 Зараховано на поточний рахунок залишки в банках, кошти невикористаних акредитивів, лімітованих чекових книжок 311 313
  5 Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які були в дорозі 311 333
  6 Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:
   - довгострокові; 311 501
   - короткострокові 311 601
  7 Зараховано на поточний рахунок грошові кошти:
   - за операціями одержання авансів від покупців (замовників) за продукцію (роботи, послуги); 311 681
   - одержані від внутрішніх операцій з дочірніми підприємствами; 311 682
   - одержані від внутрішньогосподарських підрозділів, що мають окремі баланси (філії тощо); 311 683
   - одержані як погашення іншої кредиторської заборгованості 311 685
  8 Зараховано на поточний рахунок раніше виданий аванс покупцем (підрядником) за проміжними розрахунками 311 371
  9 Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від органів соціального страхування, за перевищення відповідних перерахувань над відрахуваннями 311 65
  10 Зараховано на поточний рахунок суми, одержані від фінансових органів з платежів до бюджету, і позабюджетні фонди 311 641, 642
  11 Зараховано на поточний рахунок одержані штрафи, пені, неустойки 311 715
  12 Зараховано на поточний рахунок кошти, одержані від різних підприємств, організацій, підприємців, безповоротні фінансові допомоги 311 745
  13 Зараховано на поточний рахунок у банках кошти цільового фінансування та цільових надходжень 311 48
  14 Зараховано на поточний рахунок у банках суми внесків, що надійшли від засновників (учасників) як внески до статутного фонду, а також за акції 311 46
  15 Зараховано на поточний рахунок кошти в порядку повернення короткострокових інвестицій 311 35
  16 Зараховано на поточний рахунок грошові кошти, що надійшли як погашення раніше списаної дебіторської заборгованості 311 719
  17 Зараховано на поточний рахунок суми з нарахованих доходів (дивідендів, відсотків, роялті тощо) 311 373
  18 Зараховано на поточний рахунок кошти страхового відшкодування від страхових організацій у разі надзвичайних ситуацій 311 75
  19 Списано з поточного рахунка в банку готівкові кошти, видані підприємству для виплати зарплати, премій, допомоги, на службові відрядження та господарські потреби. Готівку оприбутковано до каси підприємства 301 311
  20 Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) за одержані запаси (роботи, послуги) 631 311
  21 Списано з поточного рахунка кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) як аванси 371 311
  22 Перераховано з поточного рахунка платежі до бюджету та позабюджетних фондів (податок на прибуток, ПДВ тощо) 64 311
  23 Перераховані кошти органам соціального страхування, пенсійному фонду, фонду соціального страхування тощо 65 311
  24 Перераховано кошти різним кредиторам (аліменти, утримані з заробітної плати, кошти вищим навчальним закладам за навчання студентів, підприємствам зв’язку за послуги тощо) 685 311
  25 Перераховано кошти внутрішньогосподарським підрозділам, що мають самостійний баланс (філіям і т.д.), у порядку погашення заборгованості 683 311
  26 Перераховані кошти для погашення заборгованості філіям 682 311
  27 Перераховано кошти для погашення заборгованості за нарахованими відсотками 684 311 28 Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:  - довгострокових; 501 311  - короткострокових 601 311 29 Перераховані засновникам дивіденди 671 311 30 Списано з поточного рахунка суми використаних грошових коштів цільового фінансування та цільових надходжень 48 311 31 Перераховано кошти як фінансові інвестиції:  - довгострокові; 14 311  - короткострокові 35 311 32 Сплачено штрафи, пені, неустойки 948 311 33 Перераховано грошові кошти міжбанківській валютній біржі для придбання іноземної валюти 333 311 34 Погашені видані короткострокові векселі 621 311 35 Погашена довгострокова заборгованість з оренди 53 311 36 Перераховано грошові кошти як аванс підзвітній особі, яка перебуває у відрядженні 372 311 37 Списані грошові кошти за викуплені акції власної емісії 45 311 38 Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівникам 661 311 39 Зараховано на поточний рахунок через помилку банку суми, які не належать підприємству 311 374 40 Повернуті банку суми помилково зараховані на поточний рахунок підприємства кошти 374 311 41 Помилково списано банком грошову суму з поточного рахунка 374 311 42 Повернута підприємству помилково списана банком сума 311 374 /> /> /> /> /> /> /> 2.2 Економіка підприємств2.2.1 Економічна характеристика підприємства
Філія створена з метоюзабезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави, населення та обороникраїни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширенняможливостей і виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення ефективностівикористання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності,розподілу праці і кооперації.
Для цього Філія
- здійснює будівництво, ремонтта утримання автомобільних доріг загального користування, виконання державних програм.
Предметом діяльності Філіїє:
- виконання робіт з будівництва,реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд таелементів обстановки доріг;
- забезпечен6ня сталої роботина автомобільних дорогах в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і подоланняїхніх наслідків;
- розвиток промисловості та виробництвабудівельних, дорожньо-будівельних матеріалів і конструкцій, інших виробів, необхіднихдля будівництва та ремонту автомобільних доріг і споруд на них;
- розробка родовищ будівельнихматеріалів, переробка гірничої маси, виробництво будівельних матеріалів;
- монтаж конструкції зовнішніхінженерних мереж та систем;
- монтаж внутрішніх інженернихмереж, систем, приладів, і засобів вимірювання;
- захист устаткування конструкційта мереж;
- монтаж технологічного устаткуваннята пусконалагоджувальної роботи;
- підготовка та виконання розкривнихробіт, буріння;
- виробництво товарів народногоспоживання;
- закупівля, постачання та збутпродукції, матеріалів і енергоносіїв;
- автомобільні перевезення вантажіві пасажирів як на території України, так і за її межами;
- створення і розвиток мережізакладів дорожнього сервісу;
- технічне обслуговування таремонт дорожньої техніки і автотранспортних засобів;
- виготовлення дорожніх знаків,інформаційних та рекламних щитів, знаків з техніки безпеки, малих архітектурнихформ;
- організація функціонуваннясистеми інформаційного забезпечення на автомобільних шляхах;
- виробництво та реалізація сільськогосподарськоїпродукції;
- складання проектно-кошторисноїдокументації;
- режимно-секретна діяльність,мобілізаційна підготовка та цивільна оборона;
- здійснення (організація) покриттяі страхування ризику учасників будівництва і ремонту автомобільних доріг загальногокористування;
- будівництво об’єктів соціально-побутовоїсфери, надання житлово-комунальних послуг;
- забезпечення функціонуваннялікувальних та оздоровчих закладів, надання туристичних послуг, проведення спортивних,культурно-масових та інших заходів;
- здійснення природоохороннихзаходів, спрямованих на зниження і компенсацію негативного впливу виробництва наприродне середовище, здоров’я і майно людей;
- охоронні послуги перевізникамвантажів на автомобільних дорогах, виконання інших функцій, пов’язаних з реалізацієюпокладених на нього завдань, які не суперечать чинному законодавству;
- здійснення заходів, спрямованихна охорону праці і здоров’я працівників Філії;
- впровадження у виробництвопрогресивних і енергозберігаючих технологій.
Філія здійснює свою діяльністьна принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості і підзвітностіорганам управління Підприємства, а її керівник несе матеріальну і дисциплінарнувідповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішнього облікуцього підрозділу.
До складу Філії входятьвідділи, дільниці, підсобні виробництво, ремонтно-механічні майстерні й інші підрозділи.
Філія має окремий баланс,розрахунковий рахунок у відділеннях банку України, печатку та штамп зі своїм найменуванням.
Філія визначає свою структуру,штатний розклад, кошторис на утримування апарату управління і подає директору Підприємствана затвердження.
2.2.2 Форма бухгалтерського обліку напідприємстві
В Олександрівському автодорігзастосовується Журнально-ордерная форма бухгалтерськогообліку, яка грунтується на широкомузастосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордеріві допоміжних відомостей до них.
Записив журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправднихдокументів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів).При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групуютьу допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.
Ужурналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозумілаі сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи вних здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерівза кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).
Зазовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографноїформи, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по жомуоблічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки,які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених графі порядок записів залежать від особливостей облічуваних операцій. В усіх регістрахзавчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюютьпостійний номер.
Длязапобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всігосподарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебетукорес­пондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято в основу будови журналів-ордерівтому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій.Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вонинадходять, а дебет — його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані.
Записигосподарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягаєв тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночаснопо дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількістьоблікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого облікуВсі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері.Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах,у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Томузагальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку можебути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів.
Яквиняток, для посилення контролю за рухом і збереженням грошових коштів, по окремихрахунках («Каса», «Поточний рахунок», «Валютний рахунок»та деяких інших) поряд з журналами-ордерами за кредитовою ознакою ведуть допоміжнівідомості по дебету цих рахунків.
Отже,при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку будова облікових регістрів забезпечуєпоточний запис господарських операцій за шаховим принципом.
Подеяких синтетичних рахунках («Каса», «Поточний рахунок»,«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» тощо) ведуть окремі журнали-ордери.Проте, більшість журналів-ордерів призначені для запису операцій не по одному, апо декількох взаємопов'язаних рахунках.
Отже,важливою особливістю будови окремих журналів-ордерів є поєднання в одному обліковомурегістрі синтетичного й аналітичного обліку.
Порахунках, які охоплюють велику кількість облічуваних об'єктів (основні засоби, матеріали,паливо, розрахунки по оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, які при інших формах обліку — на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій,як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі.
Однієюіз суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованістьоблікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчаснопередбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік.Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із обліковихрегістрів інформацію для складання звітності.
Такимчином, важливою особливістю журналів-ордерів є пристосованість облікових регістрівдля складання звітності.
Якзазначалося раніше, записи у журнали-ордери здійснюють у хронологічному порядкув міру надходження і опрацювання документів. На кожному документі вказують номержурналу-ордера і порядковий номер запису. Відпрацьовані документи зберігають у окремихпапках і підшивають в порядку послідовності зроблених записів у журналі-ордері,що забезпечує можливість швидкого знаходження потрібного документа. Журнали-ордериможуть складатися також за допомогою використання обчислювальної техніки.
Наприкінцімісяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язковозвіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумокпо кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебетурахунків. Це забезпе­чує перевірку правильності облікових записів без складанняоборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по якихведуть картки (книги) аналітичного обліку.
Післязакінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівникамибухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерівпереносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки.
Головнакнига призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів,перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичногорахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотівжурналів-ордерів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгупереносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахункамивони відображаються у журналі-ордері); дебетові обороти записують окремими сумамиіз різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Такимчином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнутукореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка.
 2.3 Основиекономічного аналізу підприємства
 2.3.1 Аналізруху грошових коштів
Для Олександрівського автодору здійснення безперервногоруху грошових коштів стає головним завданням, успішне вирішення якого зможе забезпечитифункціонування основної діяльності, погашення зобов’язань та реалізацію питань соціальноїпрограми розвитку підприємництва. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогувивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над виплатами і, отже,зробити висновок про можливості внутрішнього фінансування.
Грошові кошти самі по собі, тобто не вкладені у виробництво,з одного боку, не можуть приносити дохід, а з другого боку, підприємство завждиповинно мати певну суму вільних коштів, необхідних у разі виникнення додатковихпотреб у коштах, а також несподіваних можливостей їх вигідного вкладення. Саме цимвизначається необхідність певної систематизації підходів до управління цими активами.
У цілому система ефективного управління грошовими коштамипередбачає виділення трьох блоків аналітичних процедур:
1. Розрахунок тривалості фінансовогоциклу;
2. Аналіз руху грошових коштів;
3. Оцінка оптимального рівня грошовихкоштів;
4. Визначення вартості грошейу часі.
Розрахунок тривалості фінансового циклу.
Будь-який бізнес починається за наявності певної суми грошовихкоштів, що перетворюються в ресурси для виробництва. Після цього в процесі діяльностіпідприємства грошові кошти використовуються на оплату праці та інші поточні витрати.Сировина і матеріали передаються із запасів у виробництво. Деякі необхідні для виробництваскладові купуються в кредит і тимчасово фінансуються через кредиторську заборгованістьнаперед до погашення її з отриманих потім грошових коштів. У міру виробництва готовихвиробів вони накопичуються на складі, що збільшує запаси готової продукції. Якбине було реалізації, то процес виробництва постійно трансформував би грошові кошти,сировину, інші витрати на виробництво та кредиторську заборгованість у зростаючізапаси готової продукції.
Якщо підприємство не може постійно перетворювати готовупродукцію в грошові кошти через реалізацію, то систематичне збільшення запасів призводитьдо виснаження як грошових коштів, так і сировинних ресурсів. У такому разі браккоштів компенсується або кредитами, або збільшенням власного капіталу. Відповіднотакі дії призводять до загострення нестачі коштів і підприємство втрачає змогу своєчасногасити кредиторську заборгованість.
При реалізації продукції підприємство, як правило, надаєкредит своїм покупцям. Якби продукція продавалася за готівку, то надходження грошейбуло б постійним. При реалізації товару в кредит надходження по рахунках відкладаєтьсяна час обороту дебіторської заборгованості. Як тільки покупці оплачують свої рахунки,їм знову надається кредит. Аналогічно підприємство в міру погашення кредиторськоїзаборгованості знову здійснює нові закупки сировини та матеріалів у постачальниківу кредит.
Усі ці операції багаторазово повторюються і супроводжуютьсягрошовими надходженнями та витрачаннями.
Отже, кругообіг капіталу, що включає наведені господарськіоперації, логічно підводить нас до необхідності розгляду кількісної оцінки фінансовоїдіяльності щодо циркуляції грошових коштів на підприємстві.
Таку оцінку здійснюють за допомогою показника тривалостіфінансового циклу, який характеризує середню тривалість між відпливом грошовихкоштів у зв’язку зі здійсненням поточної виробничої діяльності та їх припливом якрезультатом виробничо-господарської діяльності.
Для того щоб більш чітко уявити логіку розрахунку цьогопоказника, розглянемо схему трансформації грошових коштів у оборотних активах (рис.2.3.1)З рис.2.3.1 видно, що операційний цикл більшою мірою характеризує виробничо-технологічнийаспект діяльності підприємства, а фінансовий цикл — її фінансову компоненту.
Безумовно, операційний і фінансовий цикли пов’язані, алеописують різні сторони процесу функціонування підприємства як суб’єкта господарювання.На основі схеми нескладно визначити алгоритм розрахунку тривалості циклу:
 
Тф = Ов. з + Од. з — Ок. з,
де Ов. з — оборотність коштів, утілених у виробничізапаси; Од. з — оборотність дебіторської заборгованості; Ок. з — оборотність кредиторської заборгованості.
Аналіз динаміки тривалості фінансового циклу рекомендуєтьсяпроводити періодично. Якщо скорочення тривалості операційного циклу, без сумнівів,розглядається як позитивні тенденції, то щодо показника Тф подібногобезапеляційного судження зробити не можна.
Тут потрібний факторний аналіз, оскільки якщо скороченнятривалості фінансового циклу досягнуто за рахунок невиправданого уповільнення оборотностікредиторської заборгованості, то подібний факт швидше є негативним, ніж позитивним.
/>
Рис.2.3.1 Схема трансформації грошових коштів в оборотнихактивах
Наведена схема трансформації грошових коштів в оборотнихактивах дає змогу визначити внутрішні (щодо підприємства) фактори, які впливаютьна тривалість фінансового циклу. Очевидно, що такими чинниками є:
· оборотність дебіторської заборгованості;
· оборотність виробничих запасів.
Цей факт указує на необхідність здійснення в контекстіцього блоку аналітичних процедур аналізу оборотності дебіторської заборгованостіі виробничих запасів з метою виявлення причин невиправданого збільшення тривалостіїх обороту, що призводить до збільшення фінансового циклу. Результати саме такогоаналізу допоможуть вжити дійових заходів, здатних прискорити оборотність зазначенихвище елементів поточних активів.
Для реалізації окресленого кола завдань розглянемо алгоритмрозрахунку періоду погашення (інкасації) дебіторської заборгованості,який визначають за формулою
 
/>,
де Т — тривалість періоду, що аналізується; ДЗ — середнявеличина дебіторської заборгованості; Vp — виручка від реалізаціїпродукції.
З формули видно, що величина ДЗ перебуває в прямій залежностіз показником Пд. з, а обсяг реалізації — у зворотній.
Це означає, що досягти скорочення періоду інкасації дебіторськоїзаборгованості можна або за рахунок збільшення виручки від реалізації, або зменшеннямвеличини дебіторської заборгованості.
Для того щоб збільшити обсяг реалізації продукціїпідприємство має:
· нарощувати свій виробничийпотенціал;
· активно здійснювати реконструкціюта модернізацію діючого обладнання, а також оновлення морально застарілих основнихзасобів;
· удосконалювати продукцію тарозширювати її асортимент, впроваджуючи на ринок нові види товару;
· поліпшити організацію виробництваз метою забезпечення ритмічного випуску продукції;
· підвищувати попит на продукціюза рахунок її якості;
· встановлювати ціни на продукціюз урахуванням її споживчих властивостей;
· розширювати ринки збуту продукціїтощо.
Досягти прискорення оборотності дебіторської заборгованостічерез зменшення її залишків можна за рахунок:
· посилення контролю за станомрозрахунків з покупцями за відстроченими платежами;
· перегляду кредитної історіїплатника;
· проведення аналізу заборгованостіпо окремих дебіторах з метою виявлення постійних неплатників;
· посилення контролю за співвідношеннямдебіторської й кредиторської заборгованості та збалансованості тенденцій їх змін;
· оцінки можливостей продажудебіторської заборгованості банкам (факторинг);
· надання знижок покупцям придостроковій оплаті товару.
В економічно розвинених країнах набула поширення така схемареалізації товарів у кредит: «2/10, полная 30». Це означає, що:
· покупець отримує 2 % — у знижкув разі сплати отриманого товару впродовж 10 днів з початку періоду кредитування;
· покупець сплачує повну вартістьтовару, якщо оплата здійснюється з 11-го по 30-й день кредитного періоду;
· у разі несплати протягом місяцяпокупець додатково сплачує штраф, величина якого диференціюється відповідно до моментусплати;
Слід зазначити, що умови розрахунків обираються так, щоб,з одного боку, рання сплата була привабливою для покупців, а з другого — доцільноюдля продавців. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки можливості наданнязнижки при достроковій оплаті.
Розмір та умови надання знижки встановлюються з урахуванням:
1) темпів інфляції;
2) середньорічної ставки відсотказа кредит;
3) норми прибутку.
Розглянемо техніку аналізу. В умовах інфляції падіння купівельноїспроможності грошей за період характеризується коефіцієнтом Кц, якийє оберненим до індексу цін. Якщо зазначена договором сума до отримання становитьS, а динаміка цін характеризується індексом Іц, то реальна сумагрошей з урахуванням їх купівельної спроможності в момент сплати буде: />.
Проте це тільки розмір втрат підприємства, пов’язаних зінфляцією. Для того щоб визначити їх загальну величину, потрібно також урахувативтрати, що несе підприємство від надання знижок. Для цього використовують формулу
/>,
де Кз — кількість днів, протягом яких діє знижка;Мв — максимальна відстрочка платежу; Vп. к — обсягпродажу товару в кредит; rз — розмір знижки.
Наступним аргументом на користь надання знижки покупцяму разі дострокової сплати є той факт, що підприємство в даному випадку отримує можливістьскоротити обсяг фінансування, тобто обсяг необхідного для функціонуванняпідприємства капіталу. Якщо середній строк сплати дебіторської заборгованості — 60 днів, і підприємство надає покупцям, наприклад, двовідсоткову знижку за оплатув строк не пізніше 14 днів, то така знижка для підприємства може розглядатись якотримання кредиту за ставкою 15,7 % [2 · 360: (60 — 14)].
Завдяки двовідсотковій ставці підприємство-продавець швидшеповертає гроші в обіг, що виключає необхідність залучати позикові кошти.
Якщо підприємство залучає кредитні ресурси від 24 % річних,то умови реалізації для нього будуть вигідними.
Другий фактор, що впливає на тривалість фінансового циклу,- оборотність виробничих запасів, яку розраховують за формулою
/>,
де Т — тривалість періоду, що аналізується; /> - середня величиназапасів; Св — собівартість реалізованої продукції.
Наведений алгоритм розрахунку вказує на те, що основнимизаходами, завдяки яким можна скоротити період обороту виробничих запасів (Ов.з) є зниження собівартості продукції та зменшення залишків запасів.
Резервами зниження собівартості продукціїможуть стати:
· випереджаючі темпи зростанняобсягів виробництва відносно темпів зростання сукупних витрат;
· раціональне використання виробничих,трудових, фінансових ресурсів;
· якість сировини, матеріалів,кваліфікація працівників; досконалість технології;
· зняття з виробництва нерентабельноїпродукції, оптимізація товарної структури;
· усунення невиправданого завищеннянорм витрат на одиницю виробу;
· заміна дорогих матеріалів більшдешевими, але якісними предметами праці.
Що стосується проблеми зменшення виробничих запасів,то йдеться не про зведення їх величини до мінімуму. У цьому зв’язку завдання фінансовогоаналізу полягає в тому, щоб визначити їх оптимальний рівень, тобто щось середнєміж надмірно великими запасами, спроможними привести до фінансових труднощів, інадмірно малими, небезпечними для стабільного виробництва. Таке завдання не можебути вирішено в умовах стихійного формування запасів — необхідна налагоджена системаконтролю стану запасів.Методи оцінки руху грошовихкоштів
Аналіз грошових потоків підприємства має здійснюватисяз урахуванням вимог системного підходу та комплексного вивчення економічних явищі процесів підприємства, що реалізуються, у структурі методики фінансового аналізу.Аналіз грошових потоків підприємства передбачає визначення таких основних структурнихелементів:
· цілей і завдань аналізу;
· сукупності синтетичних і аналітичнихпоказників та їх взаємозв’язків;
· факторів, що впливають на змінупоказників;
· конкретних методів аналізу;
· джерел інформації.
Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємствазаробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованихвитрат.
Сформульована основна мета фінансового аналізу в процесіуправління грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирішенню такихзавдань:
1. Визначення обсягіві джерел грошових коштів, що надходять на підприємство. У процесі здійснення такого напряму аналізу доцільнозупинитися на розгляді таких питань:
· чи не відбулося надходженнягрошових коштів за рахунок збільшення короткострокових зобов’язань, які потребуютьпогашення в майбутньому;
· чи не збільшився акціонернийкапітал за рахунок додаткової емісії акцій;
· чи не було розпродажу майна(основних засобів, виробничих запасів);
· чи скорочуються запаси матеріальнихцінностей, незавершеного виробництва, готової продукції на складі.
2. Дослідження основних напрямів використання грошовихкоштів. У цьому зв’язку слід проаналізуватипитання:
· чи не спостерігається зниженняпоказників оборотності активів;
· чи немає уповільнення оборотностіпоточних активів;
· чи не зростають абсолютні значеннязапасів і дебіторської заборгованості;
· чи не було різкого збільшенняобсягів виробництва товарів, що потребує додаткових грошових потоків;
· чи не було надмірних виплатакціонерам понад рекомендованих норм розподілу чистого прибутку;
· чи своєчасно здійснюються платежідо бюджету та державні цільові фонди;
· чи не було тривалої заборгованостіперсоналу по заробітній платі.
3. Оцінка причин дефіциту грошових коштів. Такими причинами можуть бути:
· низька рентабельність продажу,активів і власного капіталу;
· відволікання грошових коштіву зайві виробничі запаси та незавершене виробництво, вплив інфляції на запаси;
· випереджаючі темпи зростаннядебіторської заборгованості відносно темпів зростання обсягів реалізації;
· великі капітальні витрати,що не забезпечені відповідними джерелами фінансування;
· високі виплати податків і зборів,а також суми дивідендів акціонерам;
· надмірна частка позиковогокапіталу в пасиві балансу і пов’язані з цим високі виплати відсотків за користуваннякредитами та позиками;
· зниження коефіцієнта оборотностіоборотних активів, тобто залучення в оборот підприємства додаткових грошових коштів.
4. Аналіз достатності власних коштів для здійснення інвестиційноїдіяльності. Джерелами грошовихкоштів для інвестиційної діяльності підприємства можуть бути надходження у форміамортизаційних відрахувань та чистого прибутку, доходи безпосередньо від інвестиційноїдіяльності, надходження за рахунок джерел довгострокового фінансування (емісія акціїта корпоративних облігацій, довгострокові кредити та позики).
Порівнюючи розмір фінансування запланованих підприємствомпевних напрямів інвестиційної діяльності з величиною чистого грошового потоку відопераційної діяльності, визначають величину додаткових коштів, необхідних для залученняіз зовнішніх джерел. Чим більша величина чистого грошового потоку, що формуєтьсяв результаті операційної діяльності, тим менша потреба в додатковому залученні позиковихкоштів для здійснення інвестиційної діяльності. За інших рівних умов таку ситуаціюслід розглядати як позитивну, оскільки це дає змогу зменшити фінансові витрати,пов’язані з обслуговуванням боргу, та забезпечити фінансову незалежність від зовнішніхінвесторів і кредиторів.
5. Оцінка причин невідповідності величини грошових коштівсумі отриманого прибутку. При аналізі фінансового стану підприємства необхіднорозрізняти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємствомпротягом періоду, — не одне й те саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартості,що характеризує ефективність управління підприємством. Наявність прибутку не означаєнаявності у підприємства вільних грошових коштів, доступних для витрачання. Ситуація,коли підприємство є прибутковим, але не має коштів, щоб розрахуватися зі своїмиробітниками та контрагентами, має місце в трансформаційній економіці.
Аналіз руху грошових коштів якраз дає змогу пояснити розбіжностіміж величиною грошових коштів підприємства за звітний період та величиною отриманогоза цей період прибутку.
Основні причини розбіжності між величиною грошових коштіві сумою отриманого прибутку.
1. Прибуток(збитки), що відображується у Звіті про фінансові результати, формується відповіднодо принципів бухгалтерського обліку, згідно з яким доходи і витрати визнаються втому обліковому періоді, в якому вони були нараховані (незалежно від реального рухугрошових коштів):
а) облік реалізованої продукції на момент її відвантаження(виставлення розрахункових документів покупцям), пов’язаний із розбіжністю величинивідвантаження і надходження грошових коштів від покупців. Причина такої розбіжності- зміни залишків дебіторської заборгованості;
б) наявність витрат, що відносяться до майбутніх періодів,призводить до того, що реальна сума платежів відрізняється від собівартості продукції,в яку, як відомо, включаються витрати тільки звітного періоду;
в) наявність відкладних платежів, тобто нарахованих, алене здійснених у звітному періоді витрат збільшує собівартість продукції на ці витрати,але відтоку грошових коштів не відбувається;
г) поділ витрат на капітальні та поточні. Якщо поточнівитрати безпосередньо відносяться на собівартість реалізованої продукції, то капітальнівідшкодовуються протягом тривалого періоду часу через амортизаційні відрахування.Проте саме капітальні витрати супроводжуються більш значним відтоком грошових коштів.
2. Джереломзбільшення грошових коштів не обов’язково є прибуток (наприклад, притік грошовихкоштів може бути забезпечений за рахунок їх залучення на позиковій основі), таксамо як відтік грошових коштів часто не пов’язаний зі зменшенням фінансового результату.
3. Придбанняактивів довгострокового характеру і пов’язаний з цим відтік грошових коштів не впливаєна величину прибутку, а їх реалізація змінює сукупний фінансовий результат на сумурезультату від цієї операції.
4. Навеличину фінансових результатів впливають витрати, які не супроводжуються відтокомгрошових коштів (наприклад, амортизаційні відрахування).
5. Нарозбіжність фінансового результату та величини грошових коштів безпосередній впливмають зміни в складі оборотного капіталу.
Діяльність підприємства, що накопичує запаси товарно-матеріальнихцінностей, неминуче супроводжується відтоком грошових коштів; але до того моменту,поки запаси не будуть відпущені у виробництво, величина фінансового результату незміниться. Отже, збільшення залишків по статтях оборотних активів призводить дододаткового відтоку грошових коштів, а скорочення — до їх притоку.
6. Відпливгрошових коштів пов’язаний із закупкою товарно-матеріальних цінностей і визначаєтьсяхарактером розрахунків із кредиторами. Наявність кредиторської заборгованості даєзмогу підприємству використовувати запаси, які ще не сплачені. Відповідно чим більшеперіод погашення кредиторської заборгованості, тим більша сума несплачених запасівперебуває в обороті підприємства і тим вагомішою є розбіжність між обсягом матеріальнихцінностей, відпущених у виробництво (собівартість реалізованої продукції), і розміромплатежів кредиторам.
Логіка аналізу руху грошових коштів полягає в тому, щобвизначити залишок грошових коштів на початок і кінець періоду за видами діяльності,а також їх надходження та напрями використання.
При аналізі руху грошових коштів використовують методивертикального і горизонтального аналізу. Разом з тим результати аналізу структуринадходжень грошових коштів дають змогу визначити основні їх джерела. До них можнавіднести:
· виручку від реалізації продукції
· погашення дебіторської заборгованостінадходження від продажу основних засобів
· залучення кредитів і позик
· аванси, отримані від покупців
Основними напрямами використання грошових коштів стали:
· розрахунки з постачальниками
· відрахування до бюджету тавнески в державні цільові фонди
· виплати на оплату праці
· придбання майна довгостроковогохарактеру
 2.4 Комп’ютеризаціяоблікової інформації
 2.4.1 Організаціїобліку на рахунках в банку в програмі 1С
Облік операцій на рахунках в банку.
Оформлення операцій по розрахунковому рахунку інколи викликає труднощі. Уцьому розділі ми розглянемо деякі особливості організації обліку операцій на рахункахв банку за допомогою програми «1С: Предприятие».
Обробка виписки банку
Документ «Выписка» призначений для віддзеркалення в бухгалтерськомуобліку руху грошових коштів. Щоб відкрити виписку, виберіть команду меню Документы>Выписка.
Документ дозволяє обробляти як рублеві, так і валютні виписки. Проводки формуютьсяпо рахунку 311 — «Рахунки в банку в національній валюті» і по рахунку312 — «Рахунки в банку в іноземній валюті».
Спосіб формування проводок визначається користувачем.
Бухгалтер сам визначає вид руху по розрахунковому рахунку. Для цього
потрібно клацнути в графі «Движ. по р/с» (движение по расчетномусчету);
При оформленні виписки використовується інформація із заздалегідь сформульованихплатіжних і інших документів. Для цього служать кнопки «Поступление по документам»і «Подбор по платежным документам».
Кнопка «Показать обороты и остатки в окне выписки» дозволяє проглянутизалишки по розрахунковому рахунку на початок і кінець дня.
Способи формування проводок.
При оформленні документу «Выписка» можливі два варіанти роботи.Программа може автоматично сформувати проводки, або ви можете вручну вводити рахунок,що кореспондує з рахунком 31 «Рахунки в банку». Можна назвати такі операції,як перерахування до фондів, списання з розрахункового рахунку, отримання виручкина рахунок в банку, пред'явлення ПДВ від покупця.
При формуванні проводок вручну виберіть режим «Поступление» або«Списание». В цьому випадку можна внести кореспондуючий рахунок до графи«Корр. счет.».
Якщо бухгалтер хоче скористатися тими проводками по виписці, які сформує програма,він повинен вибрати будь-які режими, окрім вступу і списання. В цьому випадку автоматичновизначається кореспондуючий рахунок залежно від стану взаєморозрахунку з контрагентомі варіанту віддзеркалення авансу — аванс за договором або аванс без вказівки договору.
За відсутності заборгованості у покупця або боргів перед постачальником
формуються проводки в кореспонденції з рахунком «Розрахунки з покупцями»
і «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відповідно.
Якщо сума коштів, що поступили, більша, ніж борг перед постачальником абозаборгованість покупця за поставлений товар, то частина суми або сума повністю відображаєтьсяяк аванс по дебету субрахунку рахунку 61 або кредиту субрахунку рахунку 64.
Якщо вибраний режим «Движение по расчетному счету с авансом по договору»,то в проводці в аналітиці вказується відповідний договір.
При виборі режиму«Движение по расчетному счету с авансом без указания договора» в проводціу відповідній позиції по основі вказується без договору.
Оплата постачальникові
У багатьох випадках існує строго певний порядок оформлення операцій по розрахунковомурахунку. Так, при оплаті постачальникові майбутнього постачання або вже поставленихтоварів спочатку оформляється платіжне доручення, потім по отриманому з банку виписціоформляється її комп'ютерний еквівалент — документ «Выписка». Випискуможна автоматично заповнити даними із вже оформленого платіжного доручення. Дляцього клацніть на кнопці «Подбор по платежным документам». Після збереженнядокументу «Выписка» формуються проводки.
Платіжне доручення
Розглянемо оформлення платіжного доручення і покажемо, як в цьому випадкуоформляється «Выписка».
1. Оберіть в рядку меню команду Документы > Платежное поручение.
2. Вкажіть розрахунковий рахунок, клацнувши на кнопці вибору.
3. Введіть дату і номер платіжного доручення.
4. Вкажіть одержувача з довідника «Контрагенты».
5. Вкажіть розрахунковий рахунок одержувача, також вибравши його з довідника.
6. Виберіть документ або договір, по якому робиться оплата.
7. Введіть призначення, вид і термін платежу залежно від вимог байка.
8. Виберіть варіант автопідстановки в текст платіжного доручення.
9. При натисненні на кнопку «Перечисление налога» відкриваєтьсядовідник «Налоги и отчисления». Виберіть вид перераховуваного податку,натисніть Enter. У цьому випадку більшість реквізитів форми заповнюються автоматично,а в графі «Сумма» буде показана сума на відповідному рахунку, яку необхіднопред'явити бюджету.
10. Кнопка «Печать» дозволяє подивитися, в якому виді документ будевиведений на друк. Щоб роздрукувати його, виберіть в меню команду Файл > Печать.
11. Натисніть «ОК», щоб зберегти документ.
Документ «Платежные поручения» автоматично заноситься в журнал«Платежные поручения». Документи, по яких ще не отримана виписка, відміченізнаком мінус. Відкрийте журнал «Платежные документы». Графа «Датавыписки» буде порожня, якщо за платіжним дорученням не отримана виписка.
Выписка.
Оформимо документ«Выписка», використовуючи дані з платіжного доручення.
1. Створіть документ «Выписка» (команда Документы > Выписка).
2. Введіть дату і номер документу.
3. Клацніть на кнопці «Подбор по платежным документам». Відкриєтьсяжурнал з платіжними дорученнями.
4. Натисніть кнопку «Выбрать» або двічі клацніть на платіжному дорученні,по якому вироблена оплата. Виписка буде заповнена даними з цього платіжного доручення.
5. Вкажіть вид руху по розрахунковому рахунку в графові «Движ. по р/с».
6. Збережіть документ, натиснувши «ОК».
По документу будуть сформовані проводки. Перевірте це, відкривши Журнал операцій.
Документ «Выписка» може містити декілька записів. В цьому випадкупотім оформлення першого запису необхідно клацнути на кнопці «Ввод новой строки»на панелі інструментів або знову натиснути кнопку «Подбор по платежным документам».
Якщо при оформленні виписки програма повідомляє, що виписка не проводиться,означає в документі заповнені не усі реквізити. Що робити в цьому випадку?
1. Переконаєтеся, що у виписці вказані номери розрахункового рахунку і основи(договору), проглянувши також і платіжне доручення, по якому була отримана виписка.
2. Перевірте, чи немає у виписці незаповнених позицій. Якщо вони є, удалітьїх.
Подивіться на оформлену виписку.
У полі «Движ. по р/сч». проставлено значення — опл. постач. (оплатапостачальнику, аванс без договору). При проведенні документу буде зроблена проводказалежно від стану взаєморозрахунку з контрагентом. Якщо потрібна інша проводка,то в
графові «Движ. по р/сч» вкажіть значення «Списание», ав полі «Корр. сч.» слід вказати кореспондуючий рахунок і вибрати об'єктианалітики.
Відкрийте Журнал операцій і подивитеся проводки по документу. Частина сумизарахована як оплата постачальникові, друга частина суми показана як передоплатаза майбутні постачання.
Оплата покупцями поставлених підприємством товарів і послуг
Розглянемо, як виробляється оплата покупцями поставлених робіт, товарів іпослуг. При оформленні виписки в цьому випадку використовується
кнопка «Вступ по документах». У списку, що відкрився, виберіть подвійним
клацанням необхідний документ. Інформація з документу потрапляє в поля виписки.
Змініть, якщо необхідно, варіант руху по розрахунковому рахунку і вкажіть
кореспондуючий рахунок.
Розділ ІІІ3.1 Безпечні прийоми праці робітниківбухгалтерії
Правовою основою законодавстващодо охорони праці є Конституція України, Закони України: “Про охорону праці”, “Проохорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічногоблагополуччя населення”, а також Кодекс законів про працю Україну (КЗпПУ).
Основоположним законодавчимдокументом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якогопоширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власностіта видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють. Цей закон визначає основніположення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя іздоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державнихорганів відносини між власником підприємства, організації і працівником з питаньбезпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організаціїохорони праці в Україні.
Економічне значення охоронипраці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праціта є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічнезначення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні показниківшляхом впровадження заходів з покращення умов праці і підвищення продуктивностіпраці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу;зниження витрат, пов’язаних з плинністю кадрів тощо.
Управління охороною праці- це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних,санітарно — гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпеченняздоров’я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праціє складовою частиною загальної системи управління підприємством. Об’єктом управлінняє діяльність структурних підрозділів підприємства, яка спрямована на створення безпечнихі здорових умов праці.
Служба охорони праці підприємствастворюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власностіта виду діяльності для виконання правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованихна запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесіпраці.
Для реалізації переліченихвище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:
здійснювати контроль забезпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
забезпечувати працюючихзасобами індивідуального і колективного захисту;
забезпечувати професійнупідготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці;
забезпечувати оптимальнірежими праці і відпочинку працюючих;
вимагати професійногодобору кадрів для визначених видів робіт.
Основними функціями управлінняохороною праці на, що розробила і втілює служба охорони праці, є:
1. Створення ефективноїсистеми управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурногопідрозділу і кожної посадової особи.
2. Здійснення оперативно- методичного керівництва роботою з охорони праці.
3. Розробка разом із структурнимипідрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища або їх підвищення, а також підготовка розділу “Охорона праці" колективногодоговору.
4. Розробка змісту таметодики проведення інструктажу з питань охорони праці.
5. Забезпечення працюючихправилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативнимиактами.
6. Проведення паспортизаціїцехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.
7. Здійснення оперативногота поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.
8. Розслідування, облік,аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкодивід них.
9. Участь у підготовціта складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.
10. Розробка перспективнихта поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умовпраці.
11. Планування та контрольвитрат коштів на охорону праці.
12. Організація навчання,підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.
13. Участь у роботі комісіїз питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалівта реалізації її рекомендацій.
14. Участь у комісіяхпо введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.
15. Забезпечення працюючихколективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинниківвиробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовимиприміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язанихіз важкими і шкідливими умовами праці.
16. Контроль за дотриманнявимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів тажінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов’язкових та інших, передбаченихвідповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.
17. Контроль за дотриманнячинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконаннямпосадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписіворганів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причиннещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.
18. Контроль за відповідністюнормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортнихзасобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуальногозахисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.
Служба охорони праці підпорядковуєтьсябезпосередньо керівникові підприємства. Служба охорони праці функціонує як самостійнийпідрозділ підприємства.
На основі ДНАОП розробленіі затверджені власні положення та інструкції про охорону праці. Відповідно до ДНАОП0.00-8.03-94 “Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охоронупраці, що діють на підприємстві до основних нормативних актів підприємства належать:
1. Положення про системууправління охороною праці, що діють на підприємстві.
2. Положення про службуохорони праці підприємства.
3. Положення про навчання,інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
4. Положення про проведенняпервинного та повторного інструктажів.
5. Наказ про порядок атестаціїробочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.
6. Інструкції з охоронипраці для працюючих за професійними видами робіт.
7. Інше.
Навчання та інструктажіпрацівників із питань охорони праці є одним із основних принципів держаної політикив галузі охорони праці і складовою системи управління охороною праці. Вони проводятьсяз учнями, студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їх трудовоїдіяльності.
Згідно з Типовим положеннямпро навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99) усі працівники прийнятіна роботу і періодично в процесі роботи проходять на підприємстві навчання у форміінструктажів із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарськоїдопомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненніаварії.
Працівники, що виконуютьроботи підвищеної небезпеки, а також де є необхідність у професійному відборі, приприйнятті на роботу проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань зпитань охорони праці та періодичне навчання і перевірку знань не рідше одного разуна рік.
Для працівників, що виконуютьроботи з обслуговування обладнання підвищеної небезпеки, обов’язкове курсове навчанняз охорони праці, що проходить безпосередньо на виробництві. Це роботи по обслуговуваннюпарових та водонагрівальних котлів, устаткування, що працює під тиском, компресорів,холодильних установок, газового обладнання, електричного устаткування, підйомників,автонавантажувачів, тракторів та іншого внутрішнього механізованого транспорту.
Відповідальність за організаціюнавчання і перевірку знань покладена на керівника, а в структурних підрозділах- на керівників цих підрозділів. Виконання цих завдань контролює відділ охоронипраці підприємства.
Усі посадові особи, відповіднодо переліку посад (наказ Держнаглядохоронпраці №94 від 11.10.1983 р.), до початкувиконання своїх обов’язків і періодично (один раз в три роки) проходять навчанняі перевірку знань з питань охорони праці.
Навчання посадових осіб,що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві, проводятьсяв навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду заохороною праці на проведення такого навчання.
На навчання з питань охоронипраці організовує відділ охорони праці. Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістівза наказом керівника підприємства створюється комісія, очолювана керівником підприємстваабо керівником відділу охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники)відділу охорони праці, виробничо-технічних служб та представники місцевих органівдержавного нагляду за охороною праці.
Працівники, що не пройшлинавчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знанняз питань охорони праці, звільняються з посади.
Інструктажі з питань охоронипраці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно відхарактеру їх трудової діяльності і форми власності. Мета інструктажу — навчити працівникаправильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудовіобов’язки.
Інструктажі за часом іхарактером проведення поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановийта цільовий.
Вступний інструктаж проводитьсяз усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежновід їх освіти, стану роботи або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженніна підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортнихзасобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства; учнями та студентами навчальнихзакладів перед початком трудового і професійного навчання.
Вступний інструктаж напроводить спеціаліст відділу охорони праці. Програма вступного інструктажу розробленавідділом охорони праці підприємства згідно з переліком питань, наведених у додаткудо Типового положення про навчання з питань охорони праці.
Запис про проведення вступногоінструктажу робиться в спеціальному журналі.
Первинний інструктаж проводитьсяна робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником,який буде виконувати нову для нього роботу, студентом перед роботою в майстернях,дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осібза програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праціта інших нормативних актів про охорону праці та технічної документації. Програмапервинного інструктажу розроблена керівником цеху чи дільниці, узгоджена відділомохорони праці і затверджена керівником підприємства.
Раціональна організаціяробочого місця бухгалтера.
Одним з елементів організаціїпраці, разом з організацією робочих місць, є організація їх обслуговування. В деякихпосібниках з організації праці ці два елементи подаються як один — «організаціяі обслуговування робочих місць», при цьому усередині елемента питання розділяютьна організацію робочих місць і обслуговування робочих місць, що не можна вважатиза правильне. Річ у тому, що обслуговування робочих місць — це задача технічна.До організації праці відноситься не обслуговування робочих місць, а організаціяїх обслуговування. Цей нюанс має принципове значення. Організація робочого місця- це формування виробничого середовища для працівника, його речовинне оточення.Організація ж обслуговування робочого місця пов'язана зі встановленням системи взаємодіїякого-небудь робочого місця і працівника, зайнятого на ньому, з іншими робочимимісцями і працівниками, які покликані забезпечувати його безперебійну і якісну роботу.
У складі системи обслуговуваннявиділяється енергетична функція — забезпечення робочих місць всіма видами енергії(електроенергія, пара, стисле повітря, вода і т.д.).
У всякому виробництвііснує і такий вид обслуговування, як наладка, підналадка і регулювання технологічногоустаткування.
Процес виробництва пов'язанийз міжремонтним профілактичним і аварійно-ремонтним обслуговуванням всіх видів технологічногоустаткування. Це приводить до виділення в обслуговуванні робочих місць ремонтноїфункції.
В процесі виробництваразом із стадією власне виробництва існує і контроль якості продукції, у тому числіконтроль якості сировини, матеріалів і напівфабрикатів, видаваних на робоче місце,а також контроль готової продукції, що поступає з робочих місць. Тим самим обслуговуванняробочих місць включає і контрольну функцію.
Обслуговування працівниківскладається з проведення заходів щодо охорони праці і техніки безпеки, забезпеченнюнормальних санітарно-гігієнічних умов на робочому місці (температури і вогкостіповітря, освітленості і ін.). Працівники мають потребу в наявності питного водопостачання,туалетів. Для працівників на виробництві може бути організовано медичне обслуговування,громадське харчування, господарсько-побутове обслуговування (наявність роздягалень,душей, прання, хімчистка і ремонт спецодягу, ремонт спецвзутті і т.п.).
В зміст робіт по здійсненнюремонтного обслуговування устаткування входить складання дефектних відомостей — документа, в якому висловлюється докладний перелік всіх ремонтних робіт по видахустаткування. На підставі дефектних відомостей проводиться планування ремонтнихробіт і їх проведення по видах ремонту (дрібного, середнього, капітального).
Міжремонтне обслуговуванняустаткування включає профілактичні його огляди з метою встановлення стану окремихвузлів і частин машин і механізмів, різних з'єднань, частин, електроустаткуванні,огорож, що рухаються, пристроїв по забезпеченню безпеки і усунення виявлених несправностей.
Наладка і настройка устаткуванняпроводиться на початку роботи і, з потреби, під час роботи. Таку роботу часто закріплюютьза основними працівниками. Застосовуються наступні форми організації налагоджувальнихробіт: індивідуальна, коли за тим, що налагоджує закріплюється певна кількість устаткування,яке він обслуговує один; змішана, коли наладку і переналагодження здійснює той,що налагоджує, а підналадку — основний працівник; бригадна, коли всі роботи по наладці,переналагодженню і підналадці здійснює бригада.
Підтримка в робочому стані,зберігання і видача технологічного і організаційного оснащення припускає виконанняробіт по інструментальному обслуговуванню робочих місць, яке складається з отриманняі раціонального зберігання інструменту, видачі або доставки його до робочих місць,обмін що вийшов з ладу інструменту, його відновлення. Подібні дії необхідно проводитиз обслуговуванням робочих місць інструментом, запасними частинами, організаційнимоснащенням.
Підтримка в робочому станіі прибирання будівель, споруд, території включає, по-перше, ремонтно-будівельніроботи, що полягають в ремонті будівель і споруд, де розташовуються робочі місця(стін, стель, полови, дверей, віконних отворів, сходових кліток і т.д.), в проведеннімалярних, штукатурних, покрівельних і інших будівельних робіт при монтажі або демонтажіустаткування; по-друге, прибиральні роботи в приміщеннях і на території, вивіз сміття.
Велике значення має підготовчо-технологічнафункція, що складається з робіт по забезпеченню робочих місць сировиною, матеріалами,напівфабрикатами, комплектуючими виробами, канцелярськими товарами і іншими предметамипраці. Тут проводяться роботи, пов'язані з отриманням, зберіганням, сортуванням,комплектацією і видачею необхідних предметів праці.
Транспортні і навантажувально-розвантажувальніроботи на підприємстві забезпечують переміщення з одного підрозділу в інший і міжробочими місцями предметів праці, оснащення, устаткування, готових виробів і пов'язаніз цим їх вантаження і розвантаження.
Контрольна функція обслуговуваннянаправлена на здійснення контролю якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів,готової продукції. Тут проводиться стартовий контроль засобів, що поступили, міжопераційнийпроміжний контроль виробів, що проходять різні стадії виробництва, фінішний контрольготової продукції, таврування годних деталей і виробів.
Функції обслуговуваннябезпосередньо працівників полягають в створенні на робочих місцях відповідних санітарно-гігієнічнихі інших умов, про що було сказане вище.
Щоб організувати обслуговуванняробочого місця відповідно до вимог НОТ, необхідно вирішити наступні чотири взаємозв'язанігрупи питань:
1. встановити, яких видахобслуговування потребує дане робоче місце і його працівник;
2. по кожному виду обслуговуваннявизначити фізичну норму обслуговування, обгрунтувати його об'єм в зміну (місяць,рік);
3. визначити регламентобслуговування, його графік з вказівкою часу, послідовності і періодичності обслуговування;
4. персоніфікувати обслуговування,тобто закріпити види за певними виконавцями або підрозділами.
Фізична норма обслуговуванняможе бути представлений різними показниками. Для сировини, матеріалів, напівфабрикатівце може бути об'єм їх разової доставки або величина їх незнижуваного запасу на робочомумісці. Для ремонтних робіт може бути вказаний вид ремонту: дрібний, середній, капітальнийі його тривалість. Для енергообслуговування указуються його параметри (напруга ісила струму, тиск і температура пари і гарячої води і ін.) — Для міжремонтного обслуговуванняустаткування, господарського обслуговування робочого місця указуються види робіті їх тривалість і т.д.
Регламент обслуговуваннядля кожного виду обслуговування також може мати свій вигляд. В одному випадку цеможе бути вказівка на періодичність обслуговування (наприклад, «раз в зміну»,«кожну годину», двічі в місяць і т.д.), в другом випадку може бути вказанийконкретний час обслуговування. Можуть бути вказівки типу: «по виклику»або «постійно», «безперервно».
Таким чином, добре організованимбуде таке обслуговування, при якому працівники, робоче місце яких обслуговують,знають, хто їх обслуговує, в якому об'ємі і коли. А працівники, які обслуговують,знають, кого вони обслуговують, в якому об'ємі і в який час. Все це повинне бутизафіксовано в організаційних документах.
Удосконалення організаціяобслуговування робочих місць досягається шляхом дотримання принципів. Основні зних — системність, комплексність, плановість, запобігливість, своєчасність, надійність,оперативність, економічність.
Системність — є найважливішийпринцип при побудові або проектуванні обслуговування. Полягає в тому, що організаціяобслуговування повинна бути продумана досконально, тут не повинно бути другоряднихпитань. Кожний вид обслуговування повинен ретельно пропрацювати з погляду організаціїроботи усередині функціонального підрозділу, зайнятого його виконанням, а такожз урахуванням його взаємозв'язку з іншими видами обслуговування і з організацієюроботи того робочого місця, яке підлягає обслуговуванню.
При удосконалені системногопідходу важливо точно сформулювати мету роботи. А вона полягає в тому, що роботапо обслуговуванню повинна бути підлеглий потребам обслуговуваних робочих місць
Комплексність обслуговуванняполягає в тому, що необхідно організувати в рівному ступені добре всі види обслуговування.комплексного опрацьовування організації обслуговування означає її обхват всіх питаньобслуговування по всіх виробничий значущим функціям обслуговування. Повнота обслуговуваннядосягається узгодженістю за часом всіх видів обслуговування.
Плановість обслуговуванняозначає, що воно повинне бути частиною внутрішньовиробничого планування. Обслуговуванняне повинне бути стихійним, його слід організовувати на основі розрахунків потребиу видах, термінах і об'ємах обслуговування для кожного робочого місця. Плануванняобслуговування необхідно проводити завчасно, регулярно, в певні проміжки часу. Плановістьдосягається тоді, коли система обслуговування повністю узгоджується з системою оперативногопланування змінних завдань і забезпечує чітку послідовність роботи допоміжних службі робітників відповідно до змісту основного процесу.
Запобігливість обслуговуванняозначає таку його організацію, яка не допускає зупинки виробництва через невчасневиконання робіт по обслуговуванню робочого місця. Запобігливість — це попереджувальнеобслуговування, засноване на розрахунках ресурсів роботи устаткування і окремихйого частин, на розрахунках запасів сировини, матеріалів, палива, інструментів наробочому місці, необхідних для безперебійної роботи.
Керуючись принципом запобігливості,ремонтувати устаткування слід не тоді, коли воно вийшло з ладу, а тоді, коли підійшовчас для попереджувального ремонту, не дивлячись на те, що устаткування ще можнавикористовувати. Те ж відноситься до запасів на робочому місці предметів праці,технологічного оснащення і ін. Вони повинні постійно поповнюватися і бути такими,які забезпечують безперервність виробничого процесу. Щоб досягти запобігливостіобслуговування, предмети змінного оснащення робочого місця комплектуються наперед:до початку роботи все необхідне повинне знаходитися на робочому місці.
Своєчасність обслуговуванняполягає в строгому дотриманні встановленого регламенту обслуговування. Все повиннеробитися вчасно, у встановлений термін. Від цього залежить чіткість роботи обслуговуваногоробочого місця, тому дотримання такого принципу має велике значення.
Надійність обслуговування- це така його якість, яка досягається системою дублювання, підстраховування навипадок непередбачених порушень у виконанні функції обслуговування. Працівник, одержуючийобслуговування, повинен бути упевнений в тому, що воно відбудеться вчасно, в потрібномуоб'ємі і необхідної якості. Надійність обслуговування — це ознака високої його організації.
Оперативність полягаєв здатності системи обслуговування швидко реагувати на непередбачені збої в обслуговуванніі усувати недоліки. Цей принцип безпосередньо пов'язаний з принципом надійності,вони доповнюють один одного.
Економічність означає,що організовуючи систему обслуговування, необхідно розраховувати різні варіантиїї здійснення і вибрати той з них, який при дотриманні всіх вище перерахованих принципівзажадає якнайменші витрати праці і матеріальних засобів. Принцип економічності забезпечуєтьсявикористовуванням найдосконаліших технологій обслуговування і встановленням величинитрудових і матеріальних витрат на основі науково обгрунтованих нормативів для розрахункутаких витрат.
На підприємствах розрізняютьтакож форми організації обслуговування робочих місць. Ними можуть бути чергове,планово-запобіжне і стандартне обслуговування.
Чергове обслуговування- це обслуговування по виклику, його організовують, як правило, в умовах одиничногоі дрібносерійного виробництва. При цьому обслуговуючий персонал викликають на робочемісце у міру необхідності. Така організація обслуговування не завжди гарантує йогосвоєчасність, допускає можливість зупинок виробничого процесу, непродуктивних втратробочого часу, але відрізняється відносною простотою.
Планово-попереджувальнаобслуговування найбільш часто застосовується в серійному виробництві і проводитьсяпо планах-графікам (розкладу). Ця форма організації обслуговування вимагає більшоїпідготовчої роботи, ніж чергове обслуговування, характеризується чітким ритмом роботислужб обслуговування і мінімальною вірогідністю простоїв робочого місця через невчасністьобслуговування.
Стандартне обслуговуваннявикористовують в потоково-масових виробництвах. Це найдосконаліша форма організаціїобслуговування робочих місць. Воно проводиться в строго регламентованому порядкупо стандартних розкладах і стандарт-планах. Цю форму організації обслуговуванняназивають стандартною ще і тому що, будучи обгрунтованою і розробленою, системаобслуговування включається в стандарт підприємства, який є обов'язковий для всьогоперсоналу документом.
Стандартне обслуговуванняхарактеризується високою економічністю, відсутністю простоїв з вини обслуговуючихробочих, але вимагає чіткої організації основного виробництва.
Розробку організації обслуговуванняробочих місць доцільно проводити в наступній послідовності:
встановлюється склад іоб'єм робіт по обслуговуванню в цілому для підрозділу;
виділяються роботи пообслуговуванню, які доцільно передати основним працівникам;
виходячи з складу і об'ємуробіт розраховуються норми витрат праці допоміжних працівників для обслуговуванняробочих місць (норми чисельності, норми обслуговування, норми часу обслуговування);
склад і об'єм робіт пообслуговуванню розподіляються між допоміжними працівниками з урахуванням функціональногорозділення праці між ними і норм витрат праці;
встановлюються форми обслуговування(індивідуальна, колективна) і розробляються умови їх застосування;
розраховуються фізичнінорми обслуговування;
розробляються регламентиобслуговування (графіки, розклади, маршрути руху);
проектується організаціястаціонарних і пересувних робочих місць допоміжних працівників В результаті удосконаленняпринципів може бути сформована оптимальна система обслуговування, забезпечуюча безперервністьвсього виробничого процесу.
Удосконалення робочогомісця бухгалтера
Розглянемо ефективністьпропонованих заходів на прикладі робочого місця бухгалтера — економіста:
1. Збільшення і доведеннядо необхідної норми освітлення дозволить працівнику не напружувати зір і істотнопідняти продуктивність його роботи.
2. Оснащення даного робочогомісця додатковими засобами естетизації, зокрема жалюзі або штори, дозволить уникнутипідвищення температури повітря в приміщення (особливо в літній період) і запобігтипередчасному виходу з ладу організаційної і основного технологічного устаткування.
3. Оснащення господарський- побутовими обладнаннями для прибирання приміщення істотно понизило б зміст пилув повітрі, а так само бруду і сміття на даному робочому місці. Це привело б до зменшеннястомлюваності працівника, до пониження ризику захворювання дихальних шляхів, а таксамо запобігло передчасній поломці комп'ютерної і копіювальної техніки.
4. Наладка і регламентаціяпостачання канцелярськими товарами дозволила б уникнути затримок в роботі бухгалтера- економіста.
5. Підбір потрібних меблів,дозволило б істотно понизити стомлюваність виконавця, що привело б до зростанняйого продуктивності.
6. Оснащення робочою тароюдозволило б скоротити час на пошуки потрібних документів.
7. Оснащення сканеромдозволило б істотно підвищити продуктивність роботи за рахунок ліквідації часу,який працівник витрачає на відлучення від роботи для сканування документа, а таксамо ліквідовувало б непотрібні відволікання директора.
8 Оснащення засобом (и)механічної вентиляції (кондиціонер, вентиляторів) приміщення, збільшило б комфортністьроботи
Зразок 2.4
“09" червня2010 р.
ОБ’ЯВА № 8 про внесенняготівки
Від кого ”Олександрійськийоблавтодор” Для зарахування “09" червня 2010 р. Соловйова Н.І. Банк одержувача Банк Аваль 260052 00002446 500-00 ___________________________ Номери рахунків Сума цифрами
Одержувач Банк Аваль,ТОВ “Олександрійський облавтодор”
Загальна сума літерамиП’ятсот грн. 00 коп.
Призначення платежу виручка
Пред’явлений*_________________________ серія ___ №
                                      (паспортабо документ, що його замінює)
Виданий___________________________
                                               (кимвиданий)
дата народження_________________________
(адреса особи)___________________________________________
Бухгалтер
Підпис клієнта______________Готівкуприйняв касир
“09" червня2010 р.

КВИТАНЦІЯ № 8
Від кого ”Олександрійськийоблавтодор”
Для зарахування _______________Соловйова Н.І. Банк одержувача Аваль 260052 00002446 500-00 __________________________ Номери рахунків Сума цифрами
Одержувач “Банк Аваль”
Загальна сума літерамиП’ятсот грн 00 коп.
Призначення платежу виручка
МП Бухгалтер ________Готівкуприйняв касир
Продовження зразка2.4
“18" травня 2010р.
ОРДЕР № 8
030 Рахунок
500-00 Загальна сума цифрами
Від кого ”Олександрійськийоблавтодор”
 
Банк одержувача Аваль
КРЕДИТ
  Код установи банку 322180
  260052 00002446 500-00
Одержувач “Банк Аваль” Номери рахунків Сума цифрами
Призначення платежу
Бухгалтер_______________ Касир ________________
                            (підпис)                                                                (підпис)
* Дані поданого документа, що засвідчують особу,заповнюються за наявності сум, які перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційнимкурсом гривні до іноземної валюти.

Таблиця 2.8
ВИПИСКА З ПОТОЧНОГО РАХУНКА 26005200002446 ДАРНИЦЬКЕВІДДІЛЕННЯ УСБ м. КИЄВА
Операції за 09-06-10
Попередній рух 08-06-10
”Олександрійський облавтодор”Номер документа МФО Рахунок кореспондента Дебет Кредит 78 321842 260 082 840 830 00 800,00 - 65 300670 260 090 001 131 01 753,42 - 74 322216 260 053 013 304 96 556,58 10 300,00 329 300335 100 539 000 1 - -
Разом
-
2110,00
10 300,00
Вхідний залишок
-
94 415,00
Рух
-
8190,00
Вихідний залишок
-
102 605,00