Моніторинг забруднення Азовського моря

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківський національний автомобільно-дорожній університет Дорожньо-будівельний факультет Кафедра екології та хімії Курсова робота з дисципліни «МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ» На тему: «Моніторинг забруднення Азовського моря» Виконавець: студентка ДЕК-31 Болехан А.М. Керівник: доцент Лісьєв В.М. Харків – 2007 Харьківський національний автомобільно-дорожній університет

Дорожньо-будівельний факультет Кафедра екології та хімії ЗАВДАННЯ на виконання курсової роботи з дисципліни «МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА» ст.групи ДЕК-31 Болехан А.М. Тема: Моніторинг забруднень Азовського моря Провести: 1) Аналіз екологічної ситуації Азовського моря: -аналіз стану навколишнього середовища

і умов існування живих організмів і їх співтовариств в Азовському морі; -виявлення масштабів змін параметрів навколишнього середовища Азовського моря; -виявлення критичних ситуацій екологічного характеру в Азовському морі; 2) Обґрунтування структури моніторингових досліджень Азовського моря: -обґрунтування необхідності постів спостереження на

Азовському морі, їх виду, категорійності та кількості; -обґрунтування місць розміщення постів спостереження за параметрами навколишнього середовища в Азовському морі; -обґрунтування хімічного чи параметричного складу, досліджуваного на постах спостереження в Азовському морі; 3) Обґрунтування програми досліджень параметрів навколишнього середовища на постах спостереження Азовського моря: -обґрунтування виду програм, які необхідно застосувати на постах спостереження різної

категорійності в Азовському морі; -обґрунтування операцій, які необхідно виконувати по застосованим програмам дослідження параметрів навколишнього середовища в Азовському морі; -вказівка часових параметрів дослідження Азовського моря; -вказівка підготовчих і завершальних дослідження Азовського моря операцій; 4) Обґрунтування необхідності дослідження на постах спостереження в

Азовському морі метеорологічних умов. Розробити власні висновки, пропозиції та рекомендації з обмеження інтенсивності і зміни характеру антропогенних впливів на навколишнє середовище: -прийняття заходів з раціонального використання природних ресурсів Азовського моря; -виконання рекомендацій щодо зниження інтенсивності та зміни характеру антропогенного впливу на навколишнє середовище Азовського моря. Час роботи над курсовим проектом з 3 березня по 14 травня.

Контроль за ходом виконання курсової роботи щотижнево (по п’ятницях). Ст. Болехан А.М. Доц. Лісьєв В.М. ЗМІСТ Перелік умовних позначок і скорочень 4 ВСТУП 1 Аналіз екологічної ситуації Азовського моря 1.1 Аналіз стану навколишнього середовища і умов існування живих організмів і їх співтовариств в

Азовському морі 1.2 Виявлення масштабів змін параметрів навколишнього середовища Азовського моря 1.3 Виявлення критичних ситуацій екологічного характеру в Азовському морі 10 2 Обґрунтування структури моніторингових досліджень забруднення Азовського моря 11 2.1 Обґрунтування необхідності пунктів спостереження, їх виду, категорійності та кількості 11 2.2 Обґрунтування місць розміщення пунктів спостереження за

параметрами навколишнього середовища в Азовському морі 12 2.3 Обґрунтування хімічного чи параметричного складу, досліджуваного на пунктах спостереження 15 3 Обґрунтування програми досліджень параметрів навколишнього середовища на пунктах спостереження Азовського моря 16 3.1 Обґрунтування виду програм, які необхідно застосувати на пунктах спостереження різної категорійності 16 3.2 Обґрунтування операцій, які необхідно виконувати по застосованим програмам

дослідження параметрів навколишнього середовища 3.3 Вказівка часових параметрів дослідження 3.4 Вказівка підготовчих і завершальних дослідження операцій 20 4 Обґрунтування необхідності дослідження на пунктах спостереження метеорологічних умов 5 Висновки та рекомендації з обмеження інтенсивності і зміни характеру антропогенних впливів на навколишнє середовище

Азовського моря 22 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 25 Перелік умовних позначок і скорочень АЗНДІРГ – Азовський науково-дослідний інститут рибного господарства ДКП – державне комунальне підприємство ВУ – виробниче управління ВАТ – відкрите акціонерне товариство МК – металургійний комбінат ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ГХЦГ – гексохлорциклогексан

ДДТ – діхлордіфенілтрихлоретан ДДЕ - діхлордіфенілдіхлоретилен ГДК – гранично допустима концентрація ЕВЗ – екстремально високе забруднення ВЗ – високе забруднення БСК – біохімічне споживання кисню ПС – пункти спостереження ПН – пункты наблюдения ЗВ – загрязняющие вещества ЗР – забруднюючі речовини ХСК – хімічне споживання кисню

СПАР – синтетичні поверхнево-активні речовини НС – навколишнє середовище МЗМ – мониторинг загрязнений морей Формули хімічних речовин K+ – іон калія Na+ – іон натрія Ca2+ – іон кальція Mg2+ – іон магнія Cl- – хлорид-іон SO42- – сульфат-іон HCO3- – гідрокарбонат-іон ВСТУП Азовське море – одне з найбільш вивчених морів

Світового океану, що має унікальні особливості – малі розміри, глибину та об’єм, слабкий водообмін з іншими морями та багату екосистему. Його площа складає приблизно 37800 кв. км. Найбільша глибина не перевищує 13,5 м, а середня глибина становить приблизно 8 м. Об’єм його також невеликий і дорівнює 320 куб. км (для порівняння скажімо, що Чорне море за площею більше, ніж Азовське майже в 11 разів, а за об’ємом – у 1678 разів).

Найбільша довжина Азовського моря 380 км, а найбільша ширина – 200 км, загальна довжина берегової лінії моря складає 2686 км [1, c. 82-83]. Специфічні абіотичні умови: мілководність моря, його незначна солоність, високі середньорічні температури води, – давали можливість розвитку багатої морської фауни (Азовське море завжди мало важливе економічне значення як багате рибопромислове водоймище). Господарська діяльність людини спрямована на реконструкцію рік

Азовського басейну, будівництво зрошувальної системи, гідротехнічних споруд та інше призвели до неминучих змін; всі ці дії були значними факторами, що призвели до підвищення солоності вод Азовського моря (що в свою чергу спричинило збідніння морської фауни та флори), а також побічним фактором обміління моря. Сучасний стан Азовського моря в значній мірі визначається інтенсивним антропогенним впливом. Мільйони кубометрів промислових стічних вод скидаються у море, при

чому деякі підприємства навіть не проводять їх очистку. Необхідно також згадати про чималу кількість випадків розливу нафти. Безумовно, все це не могло не вплинути на екосистему моря. Масова загибель риби стає доволі звичним явищем, причинами цього є нестача кисню, забруднення пестицидами, нафтопродуктами та

іншими шкідливими речовинами. Наслідки втручання людини вже призвели до невідворотних змін; зараз екологічна ситуація вимагає проведення постійних моніторингових спостережень, розробки рекомендацій по зменшенню антропогенного впливу та покращенню екологічних умов існування біоти Азовського моря. Метою даної курсової роботи є аналіз забруднення басейну Азовського моря, причин, що призвели до цього, розробка програми моніторингових

спостережень, а також рекомендацій щодо зниження антропогенного впливу для покращення екологічної ситуації Азовського моря. 1 Аналіз екологічної ситуації Азовського моря 1.1 Аналіз стану навколишнього середовища і умов існування живих організмів і їх співтовариств в Азовському морі Навколишнє середовище Азовського моря характеризується особливими умовами, які визначають специфіку

існування біоценозів. Ключовий для екосистеми Азовського моря фактор – річковий стік. Річковий стік зменшується за рахунок зростання незворотного водоспоживання. Якість річкової води знижується через її забруднення. В результаті незворотного водоспоживання та врегулювання стоку екосистема Азовського моря фактично функціонує в середньомаловодних умовах, а навесні, за дослідженнями вчених

з АЗНДІРГа, складається ситуація, характерна для маловодних рік, тобто море хронічно недоотримує значний об’єм прісної води [2]. Для водного та сольового режиму Азовського моря у період зарегулювання стоку з’являються тенденції до скорочення прісної складової водного балансу, зменшення інтенсивності водообміну через Керченську протоку, що пов’язано, в першу чергу, зі зменшенням водного стоку в Чорне море. Тому в період з 1991 по 1995 роки відбувається постійне накопичення

солей й підвищення солоності Азовського моря. Підвищення солоності води Азовського моря призвело до зміни фауни цього водоймища. В морі заселились чорноморські види, що раніше тут не зустрічались, а розповсюдження деяких місцевих форм значно змінилось. Зміна солоності води призвела до подальшого збільшення проценту більш галофільних видів тварин і до нових змін у складі азовських біоценозів.

Азовське море має нестійкий газовий режим. Основним джерелом надходження кисню в водну товщу є фотосинтез та атмосферна аерація. Витратна частина кисневого балансу включає споживання кисню на дихання водних організмів, на окислення органічної речовини, а також виділення кисню з поверхневих шарів води в атмосферу при їх насиченні більше 100%. Вміст кисню у водах Азовського моря характеризується внутрирічною мінливістю, яка визначається температурою та

інтенсивністю біологічних процесів. Як правило, вміст кисню у зв’язку з мілководністю водойми буває високим і стабільним (до 100% насичення і більше) у водній товщі та досить мінливим у придонному горизонті (від аналітичного нуля до 121% насичення). Причому в осінньо-зимово-весняний період кисневий режим сприятливий для гідробіонтів, а в літній період часто спостерігається природний короткочасний дефіцит кисню, що іноді охоплює до 75-83% площі дна. В останнє десятиріччя в літній період збільшилися площі з дефіцитом

кисню, майже щорічно почали відмічати заморні явища на великих площах. В певних районах почали відмічати й зимові замори. Заморні явища посилилися в останній час у зв’язку з послабленням проточності цього басейну. В серпні 1994 р. у північній частині Азовського моря було помічено випадок, коли дефіцит кисню охоплював не тільки придонні шари, а й середні горизонти товщі.

Заморні явища пов’язані, головним чином, із забрудненням води нафтопродуктами та пестицидами. Щорічно в басейнах Чорного та Азовського морів трапляється до 30 випадків розливу нафти. Води Азовського моря забруднені хлорорганічними пестицидами (гамма-ГХЦГ, альфа-ГХЦГ, ДДТ і ДДЕ), фосфорорганічними пестицидами (метафос, карбофос, фозалон та рогор). Зараз у донних відкладеннях моря кількість ядохімікатів, важких металів значно перевищує норми.

Основні джерела забруднення Азовського моря представлені на рис. 1.1. Рисунок 1.1 – Основні джерела забруднення Азовського моря Найбільший вклад в забруднення Азовського моря вносить ВАТ «МК Азовсталь». Кількість скинутих стічних вод за 2005 рік складає 633,4 млн. м3. Кількість стічних вод з решти підприємств загалом за 2005 рік – 57,3 млн. м3 [4].

Сильное загрязнение Азовского моря наблюдается в районе г. Мариуполя. Море в районе Мариуполя темно-бурого цвета. Прозрачность морской воды в районе Мариуполя снижается до 0,5 м, в то время как в открытой части Азовского моря прозрачность воды составляет почти 8м [3, с. 392-394]. До основних причин екологічної кризи Азовського моря можна віднести: хижацький вилов риби

методом потужного океанічного вилову за допомогою великих тралів, механічних драг, нерозрахованих на невеликі глибини моря – 5-8 м; інтенсивне впровадження в регіонах басейну стоку в море зрошувального хліборобства та вирощування рису, що призвело до інтенсивної хімізації ґрунту, вод та до значного зменшення стоку річок, а також до зростання зливу пестицидів в море з сільськогосподарських масивів та перенесення їх річками; інтенсивне будівництво на узбережжі пансіонатів та баз відпочинку,

що призвело до зростання кількості побутових відходів та каналізаційних стоків в море; збільшення забруднюючих викидів хімічної та металургійної промисловості (Маріуполь, Таганрог, Кам-Бурун), тільки Маріуполь «постачає» навколишньому середовищу близько 100 тис. т токсикантів на рік [4]. Високе антропогенне навантаження на екосистеми Азовського моря викликається такими негативними факторами: використання промислових технологій, що не

відповідають сучасним вимогам в частині їх екологічної безпеки; неефективна робота значної кількості комплексів очистки стічних вод, що потребують реконструкції і введення елементів доочистки; незадовільний санітарно-технічний стан більшої частини глибоководних спусків очисних споруд, недостатня їх відстань порівняно з нормативною; потрапляння в море неочищених зливних стоків з урбанізованих територій; технічні поломки та аварії на судах та берегових об’єктах,

що призводять до забруднення морського середовища, особливо нафтопродуктами; розміщення в узбережній зоні несанкціонованих звалищ відходів. Висновок: Екосистема Азовського моря за останні десятиріччя зазнала значного антропогенного впливу, що спричинило серйозні зміни умов існування морських організмів. Води Азовського моря зараз характеризуються значним забрудненням нафтопродуктами та пестицидами, що є основною причиною заморів риби.

Основними джерелами забруднення Азовського моря (з української частини узбережжя) є підприємства міст Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ. 1.2 Виявлення масштабів змін параметрів навколишнього середовища Азовського моря В нинішній час більше 1200 промислових підприємств скидають 18,4 млн. кубометрів стічних вод в Азовське море і більше 5,5 з них – без будь-якої очистки.

В 2005 г. в Азовське море було скинуто 1238,65 млн. м3 (в 2003 г. – 973,78 млн. м3) забруднених стічних вод, з них без очистки – 1094,52 млн. м3 (в 2003 г. – 818,18 млн. м3). Збільшення скидань пов’язано зі збільшенням об’ємів вод, що поступають з рисових систем [4]. Найбільшу кількість промислових стічних вод у море скидає ВАТ «МК Азовсталь»: у 2005 році - 633,4 млн. м3, що в порівнянні з 2003 роком трохи зменшилось (668,4

млн. м3). Проте це не дає підстав зробити висновок про зменшення антропогенного впливу на екосистему Азовського моря, адже загалом кількість скинутих у море промислових стічних вод збільшилась [4]. На даний час регулярний моніторинг забруднень в басейні Азовського моря не проводиться. Та, як показують найзагальніші спостереження в останній час, води Азовського моря забруднені нафтопродуктами, фенолами, ртуттю, пестицидами [5].

З 1980 року реєструється зростання пестицидного забруднення моря: інтенсивна культивація рису призвела до високої концентрації пестицидів у воді, водних організмах, а також в промисловій рибі. Середня концентрація пестицидів у воді з того часу зросла в 5 разів. Води Азовського моря забруднені хлорорганічними пестицидами (гамма-ГХЦГ, альфа-ГХЦГ, ДДТ і ДДЕ), фосфорорганічними пестицидами (метафос, карбофос, фозалон та рогор).

Концентрації ДДТ досягають 40 мг/л (при нормі 0) [5]. Пестицидне забруднення – головна причина масових заморів риби. В 1986 році було зареєстровано 15 випадків замору, включаючи «Квітневий замор» - масовий замор риб. З 1989 року було зареєстровано загибель тисяч осетрових та сотень дельфінів. В морі також виявляють високі рівні забруднення ртуттю: в різних районах

її концентрації перевищують значення ГДК в 15-20 разів. В окремих районах виявлено концентрації фенолів, що перевищують ГДК в 34 рази [5]. Значну небезпеку створює забруднення нафтопродуктами. Щорічно в басейнах Чорного та Азовського морів трапляється до 30 випадків розливу нафти, причому щороку цифри не зменшуються. Концентрації нафтопродуктів перевищують допустимі норми в 150 разів.

Скидання нафтопродуктів у води Азовського моря має тенденцію до збільшення (рис. 1.2). Рисунок 1.2 – Динаміка росту кількості нафтопродуктів, що скидаються в Азовське море За дослідженнями вчених з АзНДІРГ скорочується видове різноманіття Азовського моря, а також кількість риби. Азовське море завжди характеризувалось високими показниками вилову риби. Зараз ці показники щорічно зменшуються (рис.1.3), а та риба, що виловлюється, забруднена

ядохімікатами настільки, що вживати її небезпечно. Вживання риби та безхребетних (мідій та крабів) з високими концентраціями хімікалій, так само як і використання цих організмів в їжу сільськогосподарських тварин, може викликати велику кількість людських захворювань, включаючи рак [2]. Рисунок 1.3 - Динаміка вилову риби Важливою є і проблема катастрофічного бактеріального забруднення, через що майже все північне узбережжя

заборонено для купання. Висновок: Азовське море знаходиться у важкому екологічному стані, його води забруднені нафтопродуктами, фенолами, ртуттю, пестицидами. Забруднення нафтопродуктами має тенденцію до зростання. Кількість скинутих у море промислових стічних вод збільшилась. Ці зміни НС призвели до зменшення видового та кількісного різноманіття моря.

Показники вилову риби щорічно падають. Тобто, ситуація в Азовському морі має тенденцію до погіршення. 1.3 Виявлення критичних ситуацій екологічного характеру в Азовському морі Відповідно до джерела [6, с. 48] рівні екстремально високого забруднення (ЕВЗ): - максимальний разовий вміст одного або декількох нормованих речовин у концентраціях, що перевищують ГДК у 100 і більше разів; Рівні високого забруднення (ВЗ) поверхневих та морських вод: - максимальний

разовий вміст одного або декількох нормованих речовин у концентраціях, що перевищують ГДК від 10 до 100 разів (для нафтопродуктів, фенолів – від 30 до 100 разів), величина БСК5 від 15 до 60 мг О2/л, зниження концентрації розчиненого кисню від 3 до 2 мг/дм3; Води Азовського моря характеризуються значними забрудненнями пестицидами, ртуттю, нафтопродуктами. Концентрації ДДТ досягають 40 мг/л при нормі 0 (за

ГДК умовно приймається вміст 0,01 мкг/дм3 [6, c.48]), забруднення ртуттю перевищує значення ГДК в 15-20 разів, концентрації фенолів перевищують ГДК в 34 рази, нафтопродуктів – в 150 разів [5]. Це пов’язано з частими випадками розливу нафти. Така ситуація спричиняє критичні наслідки. Негативное действие нефтепродуктов на морские экосистемы сказывается - в подавлении реакций фотосинтеза, - в поражении хеморецепторных реакций, приводящих к

нарушению репродуктивных и пищевых функций; - в том, что обязательным компонентом нефтепродуктов являются полициклические ароматические углеводороды (такие, как бенз(а)пирен) – сильные канцерогенные вещества, передающиеся по пищевой цепочке [7, с. 33]. Висновок: вищенаведені факти свідчать про те, що в Азовському морі існує критична ситуація. Концентрації нафтопродуктів перевищують ГДК в 150 разів, концентрації пестицидів при нормі 0 сягають 40 мг/л.

Розливи нафти погіршують кисневий обмін між водою та повітрям, пестициди отруюють водні організми. Підтверджують це масові замори риби від кисневого голоду та пестицидного отруєння. Висновки по розділу: 1- Азовське море характеризується особливими абіотичними умовами, що не притаманні жодному іншому водному об’єкту; 2- зараз Азовське море знаходиться у критичному екологічному стані; 3- більше 1200 промислових підприємств скидають 18,4 млн. кубометрів стічних вод в

Азовське море, також в море потрапляють викиди забруднених стічних вод приморських міст, біогенні речовини змиті з сільськогосподарських полів та інші ЗР - з річковим стоком все це каже про значне забруднення моря; 4- води Азовського моря забруднені пестицидами, нафтопродуктами, ртуттю, фенолами; це призвело до зниження якості морської води і відповідно – різкого погіршення умов існування організмів, прикладом чого є масові замори риби.

В Азовському морі має місце критична екологічна ситуація. 2 Обґрунтування структури моніторингових досліджень забруднення Азовського моря 2.1 Обґрунтування необхідності постів спостереження, їх виду, категорійності та кількості В нинішній час більше 1200 промислових підприємств скидають 18,4 млн. кубометрів стічних вод в Азовське море і більше 5,5 з них - без будь-якої очистки.

За даними екологічного моніторингу, в 2005 г. в Азовське море було скинуто 1238,65 млн. м3 забруднених стічних вод [4]. Це великі цифри зважаючи на невеликий об’єм моря. У зв’язку із цим необхідно обов’язково стежити за забрудненістю моря, хоча на даний час регулярні спостереження за на Азовському морі не проводяться. Такі спостереження мають проводитися на ПС. Даних про існуючу мережу ПС в Азовському морі не знайдено.

Відомо лише, що морська стаціонарна гідрометеорологічна мережа ПС на Чорному та Азовському морях включає в себе 32 пункти спостережень, розташовані у прибережній та шельфовій зонах, гирлах річок, що впадають у море [8]. Морские ПН, в зависимости от народнохозяйственной значимости делятся на три категории. Морские ПН категории І (единичные ПН) предназначены для оперативного выявления высоких уровней загрязнения

в наиболее загрязненных зонах вблизи источников сбросов и используются для получения оперативной информации. Морские ПН категории І обеспечивают: контроль концентраций ЗВ, визуальный контроль за состоянием загрязненности поверхности моря в районах наблюдений. Морские ПН категории ІІ (единичные ПН или системы ПН в виде разрезов) служат для определения уровней загрязнения и тенденций их изменений в наиболее загрязненных

районах (города и акватории портов, прибрежные воды и устья рек, бухты, заливы, а также районы расположения промышленных комплексов, в местах добычи полезных ископаемых, стоков с сельхозугодий, районах интенсивного судоходства и имеющих важное культурно-оздоровительное и рыбохозяйственное значение). Морские ПН категории ІІ обеспечивают ежемесячный контроль за уровнем загрязнения морских вод. Морские ПН категории ІІІ (сеть ПН в относительно чистых водах) организуются для прослеживания фоновых

уровней загрязнения и их сезонной и годовой изменчивости [7, с. 30-32]. Оскільки не існує нормативних вимог щодо кількості морських ПС, то визначити кількість ПС кожної категорії можна тільки після обґрунтування місць їх розміщення. Висновок: велика кількість підприємств скидають забруднені стічні води в Азовське море. У зв’язку з цим виникає потреба в спостереженні за забрудненістю моря.

Спостереження ведуть на морських ПС І, ІІ, ІІІ категорії. 2.2 Обґрунтування місць розміщення пунктів спостереження за параметрами навколишнього середовища Азовського моря Даних про розташування існуючої мережі ПС на Азовському морі не знайдено. Тому я базуючись на [7] пропоную розташувати мережу стаціонарних ПС на Азовському морі таким чином. При моніторингу забруднення морів особлива увага приділяється організації

вимірів у прибережній зоні, у курортно-оздоровчих і рибогосподарських зонах і в районах інтенсивного впливу [9, с. 111]. Розташування ПС обираємо, керуючись інформацією з джерела [7]. Морские ПН категории І располагаются на: - замыкающих створах устьев, впадающих в моря рек; - в районах влияния сброса сточных вод с сельскохозяйственных угодий; - в зонах нефтеналивных причалов и баз хранения нефтепродуктов;

- в местах нефтепромыслов; - в районах, имеющих важное рыбохозяйственное или культурно-оздоровительное значение [7, c. 30]. З українського боку в Азовське море впадають річки: Малий Утлюк, Молочна, Корсак, Лозоватка, Обиточна, Берда, Кальміус, Грузинський Єланчик. На замикаючих створах гирл рік Кальміус, Берда, Молочна я пропоную розмістити ПС категорії

І, бо це найбільші річки, що впадають в Азовське море, а р. Кальміус є однією з найбільш забруднених рік Донецької області – у пункті спостереження р. Кальміус міста Маріуполя середні концентрації перевищували норму по азоту нітратному у 12,6 разів, по сульфатах у 10,5 разів, по хлоридах у 4,2 разів, по нафтопродуктах у 3,8 разів. Максимальні концентрації складали: по азоту нітратному – 20,3

ГДК, по сульфатах – 13,7 ГДК, по хлоридах – 3 ГДК, по нафтопродуктах 3,8 ГДК [8]. Окрім того розміщення ПС категорії І необхідне в містах Маріуполь, Бердянськ та Генічеськ, оскільки в цих містах знаходяться основні підприємства, що забруднюють Азовське море і якість морської води поблизу цих міст незадовільна. Так, в морській воді в районі м. Маріуполя відмічається постійне перевищення

ГДК по фенолу у 4 рази, нітратам до 17 разів, нафтопродуктам у 16 разів [4]. Морские ПН категории ІІ (единичные ПН или системы ПН в виде разрезов) служат для определения уровней загрязнения и тенденций их изменений в наиболее загрязненных районах (города и акватории портов, прибрежные воды и устья рек, бухты, заливы, а также районы расположения промышленных комплексов, в местах добычи полезных ископаемых, стоков с сельхозугодий, районах интенсивного

судоходства и имеющих важное культурно-оздоровительное и рыбохозяйственное значение) [7, c. 31]. Я рекомендую розташувати їх на замикаючих створах рік Малий Утлюк, Лозоватка, Обиточна, Грузинський Єланчик. Ці ПС дозволять одночасно слідкувати за рівнем забрудненості у затоках Обиточна, Бердянська, Молочному та Утлюкському лиманах.

Ще один ПС потрібно розташувати в Казантипській затоці. Також бажано розташувати ПС категорії ІІ в рекреаційних зонах: один ПС – поблизу смт. Кирилівка, один ПС – на косі Арабатська Стрілка поблизу селища Щасливцеве, один ПС – в затоці Сиваш, поблизу селища Урожайне і ще один ПС – на мисі

Зюк поблизу селища Курортне. Окрім того ПС ІІ категорії необхідні в місцях державних кордонів. Морские ПН категории ІІІ – сеть ПН в относительно чистых водах [7, c. 32]. Я пропоную морські ПС категорії ІІІ розташувати поблизу заповідних територій, де відсутнє пряме антропогенне навантаження. Такими заповідними територіями є Казантипський заповідник на мисі Казантип та Азово-

Сиваський національний природний парк. Окрім того для спостереження за розповсюдженням забруднень у відкритому морі та для виявлення районів з найбільшою забрудненістю необхідно виконувати спостереження на пересувних ПС. На рис. 2.1 показано карту-схему, де позначено рекомендовані місця розміщення стаціонарних ПС на Азовському морі. Відповідно до цієї схеми на Азовському морі має бути 5 ПС категорії І, 11 ПС категорії

ІІ, 2 ПС категорії ІІІ. Усього 18 стаціонарних ПС. За умови відсутності достатнього фінансування можна скоротити кількість ПС – залишити їх в районах найбільшого антропогенного навантаження.