--PAGE_BREAK--Таблиця 1
Журналреєстрації господарських операцій ТзОВ”ІнКорм"
за квітень 2002р.
№ пп.
Дата
Зміст господарчої операції
Сума
Кореспонденція рахуіків
дол.
грн.
Д-т
К-т
1.
10.04
Установчий договір
Зареєстровано статутний капітал товариства
15000
27500
82500
461
462
40
40
2.
20.04
Розрахунок бухгалтерії
Визначено курсову різницю по заборгованості іноземного засновника в іноземній валюті
500 х (5,6-5,6) = 1500
—
----
1500
1500
462
744
744
793
3.
20.04
Виписки банку
Здійснено внески засновників:
на поточний рахунок в національній валюті;
на поточний рахунок в іноземній валюті
---
15000
27500
84000
311
312
461
462
продолжение
--PAGE_BREAK--
Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» також зручно вести не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:
Ø 6711 — «Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України»;
Ø 6712 — «Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті».
Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.
Розглянемо такий приклад: ТзОВ "ІнКорм" 02.10.2001р. нарахувало дивіденди засновникам: — засновнику-резиденту — 500,00 грн., а засновнику-нерезиденту — 300 дол. США. Дивіденди було виплачено 20.10.01р. Курс НБУ на 02.10.01р. – 5,55 грн/дол, 20.10.01р. – 5,65 грн/дол США.
Таблиця 2
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ “ІнКорм”
за жовтень 2001р.
№ пп
Дата
Зміст господарської операції
Сума
Кореспонденція рахунків
дол.
грн.
Д-т
К-т
1.
02.10
Рішення зборів засновників.
Розрахунок бухгалтерії
Нараховано дивіденди засновникам:
— резидентам;
— нерезидентам 300 * 5,5 = 650
----
300
500
1650
443
443
6711
6712
2.
02.10
Розрахунок бухгалтерії
Нараховано податок на дивіденди (за ставкою З0%)
----
90
150
495
6711
6712
641
641
3.
20.10
Розрахунок бухгалтерії
Відображено курсову різницю по заборгованості в іноземній валюті при виплаті дивідендів
300 * (5,65-5,55) = 30
30
30
793
974
974
6712
4.
20.10
Перераховано дивіденди:
— засновнику-нерезиденту 300х5,6=1530
— засновнику-резиденту
300
---
1695
350
6712
6711
312
311
У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.
Майно, що ввозиться в Українуяк внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.
При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.
З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткуваннятаких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.
Однак у разі відчуження майна, отриманогояк внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.
Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.
Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для власного використання, наведено в таблиці 2.
продолжение
--PAGE_BREAK--