--PAGE_BREAK--Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.
Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.
Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.
Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Відповідно до інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися форми розрахунків:
— акредитивна;
— інкасова;
— вексельна;
— за розрахунковими чеками.
Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:
— меморіального ордера;
— платіжного доручення;
— платіжної вимоги доручення;
— платіжної вимоги;
— розрахункового чека;
— акредитива.
Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.
Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.
Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з двох частин:
— верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
— нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.
Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Акредитив – договір, що містить зобов'язання банку-емітенту, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
По кредиту рахунка № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету — її погашення, списання тощо.
Рахунок №63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:
— № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
— № 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;
— № 633 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи».
На субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.
На субрахунку №632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.
На субрахунку №633 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.
Приклад 2:
21.06.2006 підприємство придбало товар загальною вартістю 140 000 грн. (у тому числі ПДВ) на умовах 2/10, n/30 (за рахунком надається знижка у розмірі 2% вартості товару, якщо оплату за рахунком буде здійснено впродовж десяти днів).
Якщо заборгованість буде погашено впродовж десяти днів, то на дату погашення заборгованості постачальнику буде перераховано 137 200 грн.
Відображення операції в бухгалтерському обліку показано в таблиці 2.2.
Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу «Поточні зобов'язання» за рядком «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги».
Таблиця 2.2
Погашення заборгованості перед постачальником
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспондуючі рахунки
Сума
Дебет
Кредит
Впродовж десяти днів
1
Погашення заборгованості перед постачальником
28 «Товари»
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
114333
2
Відображення ПДВ
641 «Розрахунки за податками»
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
22867
Після десяти днів
1
Погашення заборгованості перед постачальником
28 «Товари»
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
113867
2
Відображення ПДВ
641 «Розрахунки за податками»
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
23333
2.3. Облік розрахунків за податками і платежами
Податки — це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.
Обов'язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.
Податкове зобов'язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідними Законами України, місцевих податків і зборів регламентується рішенням органів місцевого самоврядування.
Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.
По кредиту рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:
— 641 «Розрахунки за податками»;
— 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»;
— 643 «Податкові зобов'язання»;
— 644 «Податковий кредит».
На субрахунку № 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).
На субрахунку № 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку № 65 «Розрахунки за страхуванням».
На субрахунку № 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).
На субрахунку № 644 «Податковий кредит'' ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання,
Аналітичний облік на рахунку № 64 ''Розрахунки за податками й платежами» здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.
Облік операцій за розрахунками з бюджетом наведено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Кореспонденція рахунків за розрахунками з бюджетом
№ з/п
Зміст операції
Кореспондуючі рахунки
Дебет
Кредит
1
Нарахований податок на додану вартість
70 «Доходи від реалізації»
641/1 «Розрахунки
за податками»
2
Нарахований податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства
98 «Податок на прибуток»
641/2 «Розрахунки за податками»
3
Нарахований акцизний збір
70 «Доходи від реалізації»
641/3 «Розрахунки
за податками»
4
Вирахуваний із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб
66 «Розрахунки по виплатах працівникам»
641/4 «Розрахунки за податками»
5
Перерахування податкових платежів до бюджету за відповідними
641/ .«Розрахунки
за податками»
31 «Рахунки в банках»
6
Повернення на рахунок підприємства зайвих перерахованих до бюджет)" платежів
31 «Рахунки в банках»
641 «Розрахунки за податками»
Та інші операції
7
Закриття рахунків (списування на фінансові результати): а) витрати
79 «Фінансові результати»
98 «Податок на прибуток»
б) доходи (кредитове сальдо рах
№70)
70 «Доходи від реалізації»
79 «Фінансові результати»
Податок на прибуток. Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язанні мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, обкладається податком за ставкою 25 % від об'єкту оподаткування.
Об'єктом оподаткування є величина, яка визначається у податковому обліку шляхом порівняння скоригованих валових доходів і скоригованих валових витрат. При цьому сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними податкового обліку, як правило, не збігається з сумою прибутку, отриманого за даними фінансового обліку на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином:
— нарахування: Д-т рах. 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності», К-т рах. 641 «Розрахунки за податками»;
— перерахування: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками», К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Приклад 3
Нарахувати і відобразити на рахунках податок на прибуток за 1 квартал 2006 р. Умова:
Доходи за 1 квартал склали 17930 грн.
Видатки за 1 квартал склали 9940 грн.
За січень і лютий було сплачено авансових платежів 600 грн. і 600 грн. відповідно. Ставка податку згідно закону.
Вирішення:
17930 (КТ 702) – 9940 (ДТ 902) = 7990 грн.
600 + 600 = 1200 грн.
7990 ´ 25 % = 1997,5 грн. (1 кв.) ДТ 981 КТ 641
1997,5 – 1200 = 797,5 грн. ДТ 641 КТ 31
7990 – 1997,5 = 5992,5 (сума прибутку після розрахунку суми податку)
ДТ 791 КТ 441
Податок на додану вартість. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платниками податку на додану вартість є:
— особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців перевищував 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у випадку, якщо такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсязі, що не підлягає оподаткуванню згідно з законодавством;
— особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах виплати фіксованого чи єдиного податків в порядку, встановленому законодавством;
— особи, які надають на митній території послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;
— особи, відповідальні за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» Центральний податковий орган України веде реєстр платників податку.
Продавець товару (робіт, послуг), який зареєстрований як платник ПДВ, зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
На підставі виданих і отриманих податкових накладних здійснюються відповідні записи в Книзі обліку продаж і в Книзі обліку придбання. В кінці звітного періоду на основі даних книг проводиться розрахунок сум, які потім будуть занесені у відповідні рядки «Податкове зобов'язання» і «Податковий кредит» декларації по ПДВ.
В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість відображаються наступним чином:
— нарахування: Д-т рах. 701 «Дохід від реалізації готової продукції», К-т рах. 641 «Розрахунки за податками» / ПДВ;
— перерахування: Д-т 641 рах. «Розрахунки за податками» / ПДВ, К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Приклад 4:
Нарахувати за березень 2006 року суму ПДВ. Товарообіг за березень склав 16940 грн У березні було закуплено товарів, робіт і послуг на суму 10850 грн. На 1.03 переплата по ПДВ склала 34 грн Ставка податку згідно закону.
ДТ 701 КТ 641 981 2823,33 – 1808,33 – 34 = 981 16940/6 = 2823,33
ДТ 30 КТ 701 16940
ДТ 282 КТ 631 9041,67 10850 – 981 = 9041,67
ДТ 641 КТ 631 1808,33 10850/6 = 1808,33
ДТ 631 КТ 311 10850,33
Акцизний збір. Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, що виробляються в Україні або імпортуються.
Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору затверджуються Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на наступний рік. Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності — виробники підакцизних товарів, суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять товари на митну територію України. Акцизний збір утримується в розмірі від 10 до 90% від ціни товару. Мета введення акцизу — збільшити надходження до бюджету та скоротити споживання певних товарів.
продолжение
--PAGE_BREAK--Відображення в бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і перерахуванню акцизного збору аналогічне порядку відображення операцій з ПДВ.
Прибутковий податок. Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Об'єктом оподаткування є сукупний доход за календарний рік. Ставка податку 13 %.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з прибуткового податку наступне:
— утримання із заробітної плати та інших доходів працівника: Д-т рах. 66 «Розрахунки по виплатах працівникам», К-т рах. 641 «Розрахунки за податками»/ «Прибутковий податок»;
— перерахування: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» / «Прибутковий податок», К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
На субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».
До обов'язкових платежів відносяться, зокрема, розрахунки з інноваційним фондом. Підприємство відраховує до інноваційного фонду кошти в розмірі 1 % від обсягу продажу продукції без ПДВ і акцизного збору. Ці відрахування здійснюються для фінансування галузевих, міжгалузевих, науково-дослідницьких робіт, а також заходів по освоєнню нових технологій і виробництва нових видів продукції.
На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).
На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій по рахунках з інноваційним фондом наступне:
— нарахування: Д-т рах. 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», К-т рах. 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»/ "Інноваційний фонд";
— перерахування: Д-т рах. 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»/"Інноваційний фонд", К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Субрахунки 643 «Податкові зобов'язання» та 644 «Податковий кредит» призначені для забезпечення обліку податкових зобов'язань по ПДВ, що виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який з'являється при оплаті без отримання товарів.
Датою виникнення податкового кредиту вважається дата здійснення першої з подій (п. 7.5.1 Закону «Про податок на додану вартість»):
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) — у випадку розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для одержання права на податковий кредит є податкова накладна, а у випадку ввезення (імпортування) товарів таким документом вважається належним чином оформлена митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ (п. 7.4.5 Закону «Про податок на додану вартість»).
Загальна сума податкового зобов'язання включає суми ПДВ, зазначені в податкових накладних за податковий період. Суми податкових зобов'язань відображаються в Книзі обліку продаж.
Первинними документами для нарахування податків служать розрахунки бухгалтерії, а по розрахунках з ПДВ — податкові накладні. Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.
2.4. Облік кредиторської заборгованості за розрахунками
Кредиторська заборгованість за розрахунками (Current Liabilities on Settlements) – гроші, що підлягають поверненню підприємством юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.
Під час здійснення діяльності у підприємства виникають поточні зобов'язання за такими розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками за видами відображається у IV розділі Пасиву Балансу «Поточні зобов'язання». Характеристику заборгованостей за розрахунками, представленими в Балансі, наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Характеристика поточних зобов'язань за розрахунками, які відображаються у Балансі
Стаття
Код рядка
Зміст
Поточні зобов'язання за одержаними авансами
540
Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг)
Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом
550
Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства
Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів
560
Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці
570
Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату
Поточні зобов'язання зі страхування
580
Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників
Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками
590
Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди та ін.) і формуванням статутного капіталу
Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків
600
Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків
Інші поточні зобов'язання
610
Зобов'язання, не включені до наведених статей
Поточні зобов'язання за одержаними авансами (Current Liabilities on Advanced Payments Received) – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).
Зобов'язання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобов'язується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю та якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобов'язується поставити товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.
Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом (Current Liabilities on Settlement with the Budget) – заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджету та до державних цільових фондів визначає Закон від 25.06.1991 № 1251–XIIІ «Про систему оподаткування» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) треба розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди – це фонди, які створено відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і обов'язкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори.
Об'єктами оподаткування є:
— доходи (прибуток);
— додана вартість продукції (робіт, послуг);
— вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі: митна або її натуральні показники;
— спеціальне використання природних ресурсів;
— майно юридичних і фізичних осіб;
— інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
За ознакою суб'єкта оподаткування податки можна поділити на:
— прямі податки;
— непрямі податки.
Прямі податки – це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель та ін. Ці податки сплачують у процесі придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на майно та ін.).
Непрямі податки – це податки, які включають до ціни товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами та ін.).
Об'єднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх на такі види:
— загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);
— місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Загальнодержавні податки та збори встановлює Верховна Рада України і справляються на всій території України.
Загальнодержавні та місцеві податки і збори наведено у таблиці 2.5.
Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюють сільські, селищні, міські ради відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Декретом КМ від 20.05.93 № 56– 93 «Про місцеві податки і збори».
У Балансі поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву «Поточні зобов'язання» в рядку «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» за сумою погашення.
Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів (Current Liabilities on Extrabudget Payment) – заборгованість за видами до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.
Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів відображаються у Балансі за сумою погашення в IV розділі Пасиву «Поточні зобов'язання» за рядком «Поточні зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів».
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (Current Liabilities on Labour Payment) – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.
Таблиця 2.5
Загальнодержавні та місцеві податки і збори
Загальнодержавні податки і збори
Місцеві
податки
збори та інші обов'язкові платежі
Податок на додану вартість
Податок з реклами
Збір на припаркування автотранспорту
Акцизний збір
Комунальний податок
Ринковий збір
Податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами
Збір за видачу ордера на квартиру
Податок на доходи фізичних осіб
Курортний збір
Мито
Збір за участь у бігах на іподромі
Державне мито
Збір за виграш на бігах на іподромі
Податок на нерухоме майно (нерухомість)
Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі
Плата (податок) за землю
Збір за право користування місцевою символікою
Рентні платежі
Збір за право проведення кіно і телезйомок
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей
Податок на промисел
Збір за проїзд територією прикордонних областей транспорту, що прямує за кордон
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг
Збір за спеціальне використання природних ресурсів
Збір з власників собак
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
Плата за торговий пакет на деякі види підприємницької діяльності
Фіксований сільськогосподарський податок
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України
Збір за використання радіочастотного ресурсу України
Внески на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття
Внески на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
Внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві
Відповідно до Закону України № 108/95 від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» із наступними змінами і доповненнями, заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Залежно від характеру виплат заробітна плата поділяється на:
— основну заробітну плату;
— додаткову заробітну плату;
— інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Як видно з визначення, основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає:
— тарифні сітки;
— тарифні ставки;
— схеми посадових окладів;
— тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка – це шкала, у якій наведено прийняті певною галуззю кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:
— тарифної ставки працівника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою;
— міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці працівника відповідного розряду за одиницю часу. Вона може бути годинною, денною (змінною), місячною. Через тарифну оплату забезпечується врахування кваліфікації працівника, складності і умов праці.
Схему посадових окладів розробляє кожне підприємство самостійно. У ній визначаються посади, які можуть обіймати службовці, спеціалісти, керівні працівники, і відповідні цим посадам розміри окладів.
Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України, використовуються для розподілу робіт і працівників залежно від їхньої складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Довідник містить кваліфікаційні характеристики працівників за відповідними розрядами. Це перелік основних професій і спеціальностей працівників галузі; опис найпоширеніших типових робіт, що відповідають будь-якому розряду кожної спеціальності, а також вимоги до знань працівника відповідної професії і кваліфікації.
Тарифна система сама собою не дає змоги розрахувати заробіток працівників. За допомогою тарифної системи враховують якість праці під час її оплати, витрати ж праці враховують за допомогою форм і систем оплати праці.
Форми і системи оплати праці – перелік певних понять і правил, за допомогою яких встановлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Оскільки основними вимірниками фактичних витрат праці є кількість виготовленої продукції або кількість відпрацьованого працівником часу, то звідси основними формами оплати праці є:
— відрядна;
— погодинна.
Ці форми базуються на тарифній системі і мають кілька різновидів, що називаються системами оплати праці, для різних організаційно-технічних умов виробництва.
продолжение
--PAGE_BREAK--