--PAGE_BREAK--Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» визначаює зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються окремим Положенням (стандартом).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів визначаються окремим Положенням (стандартом).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» визначає зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарти) бухгалтерського обліку 1 (далі — П(С)БО 1) [2].
Дане положення встановлює:
— мету фінансових звітів;
— їх склад;
— звітний період;
— якісні харктеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів.
Для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї відносяться:
- баланс;
- звіт про фінансові результати;
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до звітів.
Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам, керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємстві та забезпечити зіставність фінансових звітів.
Облікова політика підприємства відповідно до п.п. 25.1. П(С)БО 1 розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису:
а) принципів оцінки статей звітності;
б) методів обліку за окремими статтями звітності.
Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом про облікову політику, який розробляє головний бухгалетр підприємства і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.
3. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА, ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ І ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ НА ВАТ “ЦЮРУПИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД ”
ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» — акцiонерне товариство, яке належить до галузi харчової промисловостi, виробляє наступнi види продукцiї: хлiб, кондитерськi та макароннi вироби. ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» розташований в м. Цюрупинськ Херсонської області, за адресою: вул. Комсомольська, 11. Станом на 31.12.2009 р. ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» працює на повну потужність. На підприємстві працюють 174 робітника. За добу випускається лвбобулочних виробів – 35 тис. шт., макароних виробів – 6 тон, кондитерських виробів – 15 тис. шт. Окрім макароних виробів встановлена лінія з виробництва пряників та печива. На теперішній час ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» забезпечує хлібом, хлібобулочними та макаронними виробами мешканців області.
ВАТ " Цюрупинський хлiбозавод" складається з таких структурних пiдроздiлiв: хлiбопекарний цех, кондитерський цех, макаронний цех, склад сировини, склад матеріалів, магазин, транспортна дільниця, майстерня.
У зв’язку з набуттям чинності Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV ”Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi”, на ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» встановлено таку облікову політику:
- у цілях формування показників фінансової звітності товариства, кордон суттєвості становить розмір 0,1 тис. грн.;
- тривалість операційного циклу, в цілях класифікації активів, вважається рівною 1 року;
- вибір методів зносу: знос основних засобів нараховується пооб’єктно за податковим методом, нематеріальні активи амортизуються протяом року корисного використання прямолінійним методом, знос малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у розмірі 100%.
На ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» бухгалтерський облік ведеться відповідно до засад організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які передбачені чинним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1[. Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства є надання внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та упередженої інформації про діяльність підприємства, його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.
Система внутрішнього контролю ВАТ " Цюрупинський хлiбозавод" – це всі процедури і політика підприємства, що направлені на упередження, виявлення та виправлення суттєвих помилок і викривлень інформації. Вона включає контрольні процедури, план організації і методи управління об’єктом в цілях ефективного ведення бізнесу, захисту активів, запобігання помилок, акуратності облікових проводок та своєчасного надання фінансової інформації.
Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод», а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету, тощо. У відповідності з цим аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.
Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів застосовують показники балансу (ф. 1), звіту (ф. 3).
Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» (валюти балансу) рядок 330 на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що приводить до його неплатоспроможності.
Для ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» дані по рядку 330 на початок і на кінець відповідно становлять 7238 грн. і 8224 грн., що свідчить про задовільну роботу підприємства, про збільшення господарської діяльності.
Обчислимо коефіцієнт фінансової незалежності “автономії” (К. авт.) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу.
К. авт. = ряд 495/ряд 330
Для ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод»:
на початок року К. авт. = 3878/7238 = 0,5
на кінець року К. авт. = 4264/8224 = 0,5
Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення К. авт. = 0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).
Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (К. фс.), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.
К. фс. = ряд 495/ряд 530+ряд 750
Для ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод»:
на початок року К. фс. = 3878/600+2760 = 1.6
на кінець року К. фс. = 4264/640+3320 = 1.1
Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» має достатній рівень фінансової стійкості відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього К. фс. повинно бути більшим 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.
Важливе значення у процесі характеристики джерел власних коштів має показник фінансового лівериджу (Ф. л.), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до джерел власних коштів.
Ф.л. = ряд 530/ряд 495
Для ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод»:
на початок року: Ф. л. = 600/3878 = 0,15
на кінець року: Ф. л. = 640/4264 = 0,15
Негативним вважається збільшення даного показника на протязі періоду, що аналізується, в нашому випадку показним залишається незмінним, що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику.
Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами (К. зк.). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей ”Розрахунки з учасниками”, “Резерви наступних витрат і платежів”, “Доходи майбутніх періодів”, “Реструктруризований борг”) і фактичною вартістю основних засобів та інших поза оборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
К.зк. = (ряд495-ряд 450-ряд455-ряд460-ряд465)-ряд070/ряд150+ряд320
Для ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод»:
на початок року К. зк. = 3878-3228/1322 = 0.4
на кінець року К. зк. = 4264-3468/2380 = 0.3
Значення К.зк. повинно бути більшим 0.1.
В цілому ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» займає стійке фінансове положення, воно є платоспроможним, з високим забезпеченням власними коштами, але коефіцієнт фінансової незалежності являється на межі критичного, ліквідність підприємства за аналізуючий період підвищилась на 7%, фінансова стабільність підприємства залишається на високому рівні, але за рік значно знизилась. Узагальнене фінансове становище ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» надано на табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Узагальнене фінансове становище ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод»
№
показники та коефіцієнти
на початок року
на кінець року
норма
Висновки
1
Коефіцієнт покриття
1,4
1,4
>1
Позитивний
2
Коефіцієнт забезпечення власними коштами
0,4
0,3
>0,1
Позитивний
3
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,2
0,27
>0,2
Позитивний
4
Коефіцієнт автономії
0,5
0,5
>0,5
Критичний
5
Коефіцієнт фінансової стабільності
1,6
1,1
>1
Зниження
6
Коефіцієнт фінансового лівериджу
0,15
0,15
зменшен
Нормальний
7
Коефіцієнт загальної ліквідності
0,48
0,72
1
Позитивний
В аналізі можливо суміщати різні види групування даних. Для більш спрощеного аналізу підприємства використовують агреговану форму балансу
Методика розрахунку показників агрегованого балансу.
1. Основні засоби та інші поза оборотні активи. (сума рядків 010, 030, 035, 050, 055, 060 форми 1).
На початок року: 54,4 тис. грн.
На кінець року: 109,68 тис.грн.
Значно збільшились матеріальні активи (будівлі, машини, устаткування, тощо), які є власністю підприємства, зі строком використання більше одного року.
2. Швидкореалізовані активи. (сума рядків 260, 270, 280, 290 форми 1).
На початок року: 0,6+5,7+0,2=6,5 тис. грн.
На кін.року: 0,83+9,67+0,01=10,51 тис. грн.
На протязі року на ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» значно зросли грошові кошти в касі, на рахунках в банках, в дорозі, грошові документи, тощо, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства
2. Дебіторська заборгованість.(сума рядків 160, 170, 190, 200, 210, 220, 230, 240 форми 1).
На початок року: 24,2+14,1 = 38,3 тис. грн.
На кінець року: 6,17+10,6 = 16,77 тис. грн.
Зменшення дебіторської заборгованості свідчить про зменшення боргів юридичних і фізичних осіб перед підприємством, в тому числі з товари, роботи, послуги строк оплати яких не настав, по векселям, авансам, по розрахунках з дочірніми підприємствами і іншими дебіторами.
3. Повільнореалізуємі активи (сума рядків 080, 090, 100, 110, 130, 140, 165, 180, 300, 310 форми 1 ).
На початок року: 10,2+7,7+68,2 = 86,1 тис. грн.
На кінець року: 1,73+18,46+0,3+266,12+0,71 = 287,32 тис. грн.
На ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» майже у три рази зросли активи, що мають велику схильність до труднощів пов’язаних з їх реалізацією або інкасуванням.
4. Актив балансу. (рядок 330 форми 1).
На початок року: 186,6 тис. грн.
На кінець року: 814,53 тис. грн.
Суми вкладень ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» або економічні ресурси зросли в 4,3 рази.
5. Збитки. (сума рядків 485 і 490 форми 1 ).
На початок року: не має.
На кінець року: 102,72 тис. грн.
Збитки у звітному році склали 102,72 тис. грн.
6. Заборгованість постачальникам.(сума рядків 425, 465, 475, 630, 640, 650 форми 1).
На початок року: 80,3 тис. грн.
На кінець року: 402,88 тис. грн.
Значно збільшились зобов’язання перед постачальниками, строк погашення яких менше одного року.
7. Заборгованість по бюджетним і позабюджетним платежам. (сума рядків 670, 680, 690 форми 1).
На початок року: 0,1 тис. грн.
На кінець року: не має.
Заборгованості по бюджетним і позабюджетним платежам на підприємстві на кінець року не має.
8. Заборгованість по витратам до оплати.(сума рядків 450 і 700 ф. 1)
На початок року: не має.
На кінець року: 7,72 тис. грн.
З’явилась кредиторська заборгованість підприємства перед юридичними і фізичними особами по оплаті праці і виплаті дивідендів.
9. Інша заборгованість. (сума рядків 660, 710, 720, 730, 740 ф. 1).
На початок року: не має.
На кінець року: 8,11 тис. грн.
Виникла заборгованість по отриманим авансам, кредитам банків для робітників ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» і інша заборгованість, яка не знайшла відображення в інших статтях пасиву.
9. Пасив балансу. (рядок 760 ф. 1).
На початок року: 186,6 тис. грн.
На кінець року: 814, 53 тис. грн.
4. ПЛАН І ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
продолжение
--PAGE_BREAK--Після загального вивчення стану підприємства-клієнта і укладення договору на проведення аудиторської перевірки аудитор складає план і програму аудиту. Метою планування є звернення уваги аудиторів на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно. Планування допоможе належним чином організувати роботу аудиторів та здійснити контроль за ходом аудиту.
Аудитор підчас складання плану і програми аудиту повинен враховувати наступні моменти:
— умови договору на проведення аудиту;
— форма організації бухгалтерського обліку та системи контролю на підприємстві, що перевіряється;
— обсяг інформації, необхідний для аудиту;
— тривалість аудиторської перевірки;
— ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві;
— методи перевірки аудиторських доказів;
— можливість залучення до проведення аудиту сторонніх експертів.
План аудиту надано в табл. 4.1.
Таблиця 4.1.
План проведення аудиту виробничого підприємства. Аудиторська фірма: АФ “Прайм-Едвайс”. Підприємство: ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод». Період перевірки: 01.01.2007 р. – 31.12.2007 р. Термін перевірки: 02.01.2009 р. – 31.01.2009 р.
№
з/п
Заплановані види робіт
Період
проведення
Виконавець
Примітка
1
Загальне ознайомлення з підприємством, оцінка системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю підприємства
02.01.-05.01.10
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
Сидорова С. С.
2
Перевірка відповідності бухгалтерського обліку діючому законодавству, з’ясування правильності відображання в аналітичних синтетичних і регістрах обліку інформації щодо доходів, витрат, фінансових результатів та перевірка фінансової звітності.
06.01.-09.01.10
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
Сидорова С. С…
3
Аудит доходів підприємства
10.01.-12.01.10
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
4
Аудит витрат підприємства
13.01.-20.01.10.
Іващенко І. І.
Сидоренко С. С.
5
Аудит фінансових результатів підприємства
21.01.-23.01.10
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
Сидорова С. С.
6
Складання на підставі результатів перевірки аудиторського висновку і пояснювальної записки
24.01.-28.01.10
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
Сидорова С. С…
Керівник аудиторської фірми __________ І.Г. Вавілова
Керівник аудиторської групи __________ О.С. Соболєв
Дата 30.12.2009 р.
Програма проведення аудиту є робочим документом аудитора, який обов'язково складається і включається до аудиторського досьє.
Програма аудиторської перевірки складається письмово і містить конкретні задачі, заходи і процедури щодо кожного об'єкту аудиту. До того ж програма аудиту містить перелік етапів аудиторської перевірки, процедури аудиту, які будуть використані на кожному етапі перевірки, перелік доказів, які необхідно отримати аудитору, виконавці кожного виду робіт і строки їх виконання.
Приклад програми аудиторської перевірки фінансових результатів ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» наведена на додатку А.
5. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
5.1 Аудит доходів
Перш ніж розпочати детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп доходів (П(с)БО 15) у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах.
З метою запровадження методу організації аудиту доходів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку, яке дозволяє отримати відповіді на такі запитання:
- аналітичний облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації?
- відвантаження продукції й товарів санкціонується належним чином?
- дані аналітичного обліку звіряються із синтетичними регістрами та Головною книгою?
- бухгалтерський облік доходів ведеться відповідно до вимог П(с)БО 15 «Доходи»?
Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходів він перевірятиме і з застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний вибірковий, комбінований).
Під час складання програми аудиту доходів аудитор заплановує аудиторські процедури, які б дозволили йому встановити об'єктивну істину щодо таких тверджень:
- доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяльності;
- відображені у звітності доходи відповідають інформації, узагальненій на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;
- доходи, відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними первинними документами на відвантажену продукцію та надані послуги;
- доходи відображені у відповідному періоді;
- доходи висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином.
Аудитору необхідно впевнитися, що:
- господарські операції з продажу продукції, товарів, надання послуг тощо оформлені відповідними договорами;
- договори укладені відповідно до вимог Цивільного законодавства;
- ці договори не є обтяжливими для підприємства;
- ціна реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.
При встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт та послуг без укладання договорів аудитор повинен зафіксувати встановлені факти в робочому документі.
За фактами реалізації, які оформлені договорами купівлі-продажу, підряду тощо, необхідно хоча б вибірково перевірити, чи відповідає оформлення договорів вимогам Цивільного кодексу (гл. 52, 53, 54, 61, 63, 64). Аудитору необхідно за обраним методом організації перевірки (суцільний, вибірковий) перевірити чинники, які впливають на достовірність відображеної в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності інформації щодо доходів від реалізації.
У першу чергу, необхідно перевірити відповідність інформації щодо кількості відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантаження продукції.
При перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно уважно вивчити відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленим відповідними калькуляціями. В разі виявлення відхилень аудитор розраховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень, шляхом заслуховування пояснень відповідальних осіб. Результати такої перевірки фіксують у робочому документі.
Якщо за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилення цінах, то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.
За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:
- яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;
- як це відбилося на доходах підприємства;
- хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;
- чи була в тому виправдана необхідність.
Результати аудиторського дослідження відхилень у цінах реалізації аудитор відображає в робочому документі. Залежно від суттєвості інших груп доходів аудитор приймає рішення щодо їх перевірки й аналогічно проводить аудиторське дослідження. Із метою підготовки висновку всі виявлені порушення і помилки аудитор відбиває у робочому документі.
При проведенні аудиту необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рішень про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття. Так, Правління ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ в ВАТ за минулий рік, подати його ревізійній комісії товариства запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.
Аудитор повинен подати Правлінню ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» свій висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності. Одночасно Правлінню подає свій висновок ревізійна комісія.
Правління зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку.
Правління після перегляду звіту має подати свій висновок разом із матеріалами ревізійної комісії аудиторської перевірки наглядовій Раді акціонерного товариства. Наглядова Рада ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» готує свій звіт протягом 15 днів після отримання необхідних матеріалів від Правління товариства, але не пізніше 90 календарних днів із дня завершення звітного року. Правління ВАТ «Цюрупинський хлiбозавод» скликає загальні збори акціонерів для заслуховування і затвердження річного балансу й звіту про стан справ, а також прийняття рішення про розподіл прибутку. Загальні збори акціонерів повинні відбутися не пізніше, ніж через 120 днів після закінчення звітного року. Загальні збори акціонерів після доповіді Правління приймають остаточне рішення щодо розподілу балансового прибутку.
Рішення загальних зборів акціонерів відображається в протоколі. До нього додаються перелік учасників загальних зборів, повідомлення про скликання зборів і протокол мандатної комісії. Необхідно впевнитися, чи передано органу Правління, який веде реєстр акціонерів, копію протоколу загальних зборів акціонерів.
5.2 Аудит витрат
Аудиторська перевірка виробничих витрат є досить трудомістким процесом, що вимагає від аудитора знання, крім безлічі нормативних та інструктивних матеріалів, також і особливостей обрахунку собівартості продукції в окремих галузях і видах господарської діяльності. Тому до початку документальної перевірки аудитору необхідно вивчити організаційні і технологічні особливості підприємства, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду його виробничої діяльності. На основі аналізу облікової політики й особливостей виробництва аудитор з’ясовує обґрунтованість застосовуваного на практиці методу обліку виробничих витрат і варіанта зведеного обліку витрат.
Для підтвердження первісної оцінки систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку витрат на виробництво продукції аудитор на основі отриманої інформації заповнює заздалегідь розроблені тести.
За результатами тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первісною оцінкою, отриманої на стадії планування аудиту. Якщо така оцінка виявляється нижчою первісної, то необхідно скорегувати обсяг і порядок проведення інших аудиторських процедур. Аудитор визначає для себе об’єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур і уточнює аудиторський ризик.
Підтверджуючи вірогідність оформлення і відображення в обліку прямих і накладних витрат, аудитор з’ясовує обґрунтованість віднесення кожного виду витрат на собівартість продукції, правильність розмежування витрат по звітних періодах і об’єктах обліку, відповідність виконаних кореспонденцій рахунків бухгалтерського обліку встановленими нормативними документами. При цьому вивчаються робочі документи, вже сформовані аудитором при перевірці операцій по заготовленні та витратах, з коштами, розрахункових операцій.
Перевіряючи, чи обґрунтовано віднесені витрати на собівартість продукції, аудитору варто керуватися «Положенням про склад витрат…» і галузевими Інструкціями. Причому усі витрати, передбачені зазначеними нормативними документами, відносяться на собівартість у повному обсязі, але для цілей оподаткування по податку на прибуток деякі з них приймаються тільки в межах установлених норм (витрати на відрядження, витрати на підготовку кадрів, на оплату відсотків по позиках банків, на рекламу, представницькі витрати, компенсація за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та інші). Названі витрати, як правило, відносяться до управлінських. Тому аудитору необхідно проаналізувати організацію аналітичного обліку по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Аудитор встановлює загальну суму кожного виду нормованих витрат, виконує арифметичний розрахунок цих витрат у межах норм і понад норми і порівнює отримані значення з аналогічними показниками в обліку (і окремих довідках).
Аудитор з’ясовує: правильність розподілу виробничих витрат по звітних періодах: дотримання обраного методу і точність оцінки матеріальних ресурсів, що списуються на витрати виробництва, правильність включення у собівартість амортизації основних засобів, нематеріальних активів і МШП, інших видів витрат, в тому числі пов’язаних з управлінням виробництвом, обґрунтованість розподілу загальновиробничих витрат за об’єктами калькуляції, організацію обліку зворотних відходів і браку та інші.
Аудитор уважно проаналізує склад загальновиробничих витрат, які враховуються відповідно на рахунку 91. У першу чергу на підставі первинних документів перевіряється правильність розподілу по конкретних рахунках витрат на опалення, освітлення, утримання і оренду приміщень, заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу підрозділів та ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” в цілому тощо.
Значна частка витрат припадає на оплату комунальних послуг. Вивчаючи первинні документи і ознайомлюючись з організацією на ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” обліку витрат теплої води, електричної енергії, аудитор перевіряє, чи не враховуються до собівартості реалізованої продукції адміністративні витрати та витрати на збут.
Аудитор вивчає правильність формування різних резервів майбутніх витрат (на оплату чергових відпусток співробітників, на виплату винагород за підсумками роботи за рік, на ремонт основних засобів та інші).
Суми витрат майбутніх періодів, що враховуються у витрати на виробництво звітного періоду, повинні підтверджуватися кошторисами і первинними документами по обліку цих витрат (накладні, акт приймання виконаних робіт та інші). Аудитор контролює також склад витрат майбутніх періодів і правомірність їхнього віднесення на собівартість.
Аудитор підтверджує правильність розподілу (списання) витрат відповідно до порядку, закріпленим в обліковій політиці ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат”.
У процесі вивчення витрат ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” аудитору важливо переконатися, що вони правильно документально оформлені і відбиті на рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи, що підтверджують облік кожного виду витрат, повинні містити всі обов’язкові реквізити, підписи відповідальних осіб. Кореспонденції рахунків повинні відповідати встановленим нормативам.
продолжение
--PAGE_BREAK--Аудитор також перевіряє: стан обліку незавершеного виробництва, своєчасність і правильність його інвентаризації й оцінки, безпомилковість відображення результатів інвентаризації в обліку. Насамперед аудитору потрібно проаналізувати періодичність і порядок проведення інвентаризації незавершеного виробництва, вивчити представлені інвентаризаційні описи і порівняльні відомості. Для підтвердження однієї з думок аудитор може провести вибіркову інвентаризацію незавершеного виробництва.
На ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” проводиться аудит допоміжних матеріалів. Якщо в ході вибіркової перевірки виявлено значне відхилення (наприклад, більш 5% від номенклатури, що перевіряється), то можна зробити висновок про формальний характер проведених інвентаризацій. Якщо ж вибіркова інвентаризація допоміжного виробництва виявить відхилення, то підтверджуються обсяги допоміжного виробництва, зазначені в даних оперативного обліку руху допоміжних матеріалів або аналітичного обліку.
Підтверджуючи вірогідність незавершеного виробництва аудитор здійснює арифметичний контроль його обсягу в натуральному і вартісному вираження. Виявлені в ході перевірки відхилення фіксуються в робочих документах аудитора і визначається їх кількісний вплив на показники звітності.
5.3 Аудит фінансових результатів діяльності підприємства
Розпочинаючи перевірку фінансових результатів ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” аудитор першу чергу знайомиться з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації продукції та фінансових результатів.
Аудит фінансових результатів включає кілька етапів.
1. Визначення прибутку від реалізації товарної продукції. Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізаціх у діючих цінах без ПДВ і затратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції привизначенні прибутку включають: матеріальні витрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, виплати на оплату праці, відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов’язковому медичному страхуванню, платежі по обов’язковому страхуванню майна, плата по процентах за короткострокові кредити банку, крім процентів за просрочені позики, витрита по всім видах ремонтів та інші затрати на виробництво і реалізацію продукції.
Порядок формування собівартості готової продукції (робіт, послуг) є обов'язковим для всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Цей порядок встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Особливої увагу аудитор приділяє обліку витрат за рахунком 90 «Собівартість реалізації». Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості з 01.01.2000 р. включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, виробничі накладні витрати. Такі витрати, як адміністративні, збутові та інші операційні, відповідно до стандарту не включаються до складу виробничої собівартості продукції. Отже, рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначений для відображення лише виробничої собівартості готової продукції, що була реалізована.
Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку собівартість незавершеного виробництва, готової і реалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція і 90 „Собівартість реалізації“, визначається як виробнича собівартість, у яку включаються витрати основних цехів і інших підрозділів, що відповідно забезпечують процес виробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання і т.д.). Як зазначалося вище, значна частина загальногосподарських витрат не включається до складу виробничої собівартості продукції. Для обліку таких витрат виділені рахунки 92 „Адміністративні витрати“, 93 „Витрати на з побут“, 94 „Інші операційні витрати“.
Аудитор перевіряє обороти за рахунком 70 „Доходи від реалізації“, який призначений для відображення доходу від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг, нарахованого чи отриманого підприємством у звітному періоді. Для визначення показника чистого доходу, що належить підприємству, по дебету цього рахунка буду відбиті податки, що підлягають сплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), і частина доходу, що належить іншим підприємствам (по договорах комісії, спільної діяльності і т.п.).
Підчас перевірки фінансових результатів особливу увагу аудитор приділяє рахунку 79 „Фінансовий результат“, оскільки він призначений для узагальненого відображення інформації про фінансовий результат підприємства від звичайної й іншої діяльності. За кредиту рахунку 79 „Фінансовий результат“ відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 „Нерозподілені доходи (непокриті збитки)“. Таким чином, на рахунку 79 відбувається безпосереднє визначення фінансового результату. Отже, аудитор повинний перевірити правильність розрахунку величини фінансового результату та визначити, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком 79 після його закриття.
2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток –це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, отриманні від участі у спільних підприємствах, від здавання майна в оренду, дивіденди по акціях та інших цінних паперах, що належать підприємству, суми одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодуванню збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.
Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все оцінює вплив прогресивних факторів формування прибутку- зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також чинники, які не є заслугою підприємства — завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів, тощо.
3. Визначення величин балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з їх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до бюджету із прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивідендів, отриманих по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству, зменшення на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних підприємствах. Аудитор також звертає увагу окремо на формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що їхнє визначення відбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід“ дохід визнається при збільшенні чи активу зменшення зобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу.
Аудитор врахововує, що витрати на гарантійний ремонт та обслуговування включаються за бухгалтерським обліком до складу витрат на збут без обмеження. За податковим обліком до валових витрат включається лише сума не вища за 10 % від сукупної вартості проданих товарів, термін гарантійного обслуговування яких ще не минув. Витрати на рекламу включаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському обліку ці витрати включаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно з податковим законодавством не включаються до складу валових витрат суми сплаченого штрафу, пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку зазначені сплати відносяться на рахунок 948 „Визнані штрафи і неустойки“. Витрати на ПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати на оплату добових понад встановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, за бухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за податковим обліком такі витрати не враховуються при обчисленні бази оподаткування.
Важливим етапом аудиту є визначення впливу окремих факторів на величину фінансових результатів. Аудитор враховує, що на фінансовий результат впливає зміни за такими показниками, як обсягу реалізації продукції; величин виробничої собівартості продукції, що була реалізована; ціна на продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.
4. Визначення величини податку на прибуток (доход), що належить сплаті до бюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку, податок на додану вартість, та інші обов’язкові податки і платежі до республіканського і місцевих бюджетів, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.
5. Визначення і розподілення чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.
Аудитор для оцінки загального рівня диниміки фінансових результатів діяльності за даними звітного балансу підприємства складає аналітичну таблицю.
Таблиця 5.1.
Аналіз загальних показників фінансових результатів підприємства за 2008 рік.
Показники
За минулий звітний період
За звітний період
В % до базових показників
Виручка від реалізації продукції без ПДВ
1284,4
1549,5
120,6
Затрати на виробництво реалізованої продукції
987,12
1114,52
112,9
Прибуток від реалізації продукції
297,28
434,98
146,12
Результати від іншої реалізації
43,06
58,52
135,9
Сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій
12,1
16,5
136,36
Балансовий прибуток
352,35
504,06
143,06
Чистий прибуток
211,41
302,44
143,06
Приведені в табл. 5.3. дані дозволяють аудитору зробити висновок, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 2008 рік з аналогічним періодом 2007 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120,6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112,9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146,12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143,6%. Таким чином, прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізайії і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.
Наступним етапом аудита фінансових результатів є розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності рентабельності активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.
Останнім етапом аудиторської перевірки фінансових результатів (відповідно до договору аудиту) може бути зроблене комплексне дослідження ринку товарів (послуг) підприємства.
6. ТИПОВІ ТА МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ ВИЯВЛЕНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Визначення помилки та шахрайства, процедури виявлення та відповідальність аудитора за суттєві відхилення, які є їх результатом при проведенні аудиту.
Шахрайство може передбачати:
- маніпуляцію, фальсифікацію або зміну записів чи документів;
- навмисно неправильне віднесення до активів;
- знищення документів або не оформлення окремих операцій документами;
- не відображення певних операцій чи записів у документах (регістрах);
- відображення операцій без зазначення їх змісту;
- невірне застосування прийнятих на підприємстві облікових рішень.
Термін “помилка” відноситься до наступних ненавмисних помилок в фінансовій інформації:
- арифметичні або граматичні помилки в основних записах облікових даних;
- недогляд або неправильне уявлення та відображення фактів;
- неправильне застосування облікових рішень.
Відповідальність по запобіганню шахрайству та виявленню помилок покладено на керівництво підприємства ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” завдяки постійному функціонуванню адекватної системи внутрішнього контролю. В той же час слід зауважити, що така система зменшує, але не усуває можливості шахрайства або помилки.
Ступінь гарантії виявлення помилок буде більш високий, ніж при виявленні шахрайства, оскільки шахрайство, як правило, супроводжується діями, спеціально підготовленими для викривлення визначеної інформації. В зв’язку з обмеженням аудиту є можливість того, що суттєве викривлення фінансової інформації в результаті шахрайства може бути не виявлене. Аудитор же приймє показання як достовірні, а документи і записи – як справжні, якщо аудиторське дослідження не виявляє зворотного.
Якщо обставини вказують на можливе існування шахрайства чи помилки, аудитор розглядає їх потенційний вплив на фінансову інформацію і виконати такі додаткові процедури, які вважає прийнятними.
Основні види помилок, виявлені при проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський хлібозавод”:
- арифметичні (при підрахунках);
- методологічні (з питань організації та ведення обліку – невірне застосування рахунків, методології ведення обліку окремих ділянок);
- необачність, неуважність при заповненні реквізитів документів, регістрів, перенесенні даних з первинних документів до регістрів;
- неправильність судження, неправильне розуміння, незнання питань законодавства, норм і правил, що впливає на достовірність фінансової та податкової звітності, призводить до несплати, недоплати чи переплати податків тощо.
Зустрічаються випадки уникнення проведення заходів внутрішнього контролю шляхом змови членів керівництва або співробітників з персоналом підприємства і третіми особами; інколи існує можливість нехтування принципами внутрішнього контролю особами, відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю або несвоєчасне врахування змін певних обставин. При проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” таких порушень встановлено не було.
7. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ
Основним узагальнюючим документом, яким оформляються результати проведення аудиту, є аудиторський висновок. Статтею 7 Закону України “Про аудиторську діяльність” дається визначення аудиторського висновку, що це – “офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.”; а статтею 7 Закону встановлено, що “Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти і відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.”.
продолжение
--PAGE_BREAK--