Зміст
Вступ
Розділ 1
Теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства
1.1 Економічна сутність фінансової звітності підприємства
1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази з формування фінансової звітності
1.3 Техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»
Висновки до 1-го розділу
Розділ 2
Методика та організація формування фінансової звітності підприємства
2.1 Особливості облікової політики підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»
2.2 Організація аналітичного та синтетичного обліку
2.3 Удосконалення фінансової звітності в умовах використання інформаційних систем
Висновки до 2-го розділу
Розділ 3
Методика і організація економічного аналізу фінансової звітності
3.1 Завдання і джерела інформації проведення економічного аналізу
3.2 Методика аналізу основних показників фінансової звітності підприємства
3.3 Аналіз основних показників фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»
Висновки до 3-го розділу
Розділ 4
Методика та організація аудиту фінансової звітності підприємства
4.1 Організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства
4.2 Методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства
4.3 Особливості проведення аудиту в умовах застосування комп`ютерних технологій
4.4 Одержані результати проведеного аудиту
Висновки до 4-го розділу
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Метою даної роботи є розгляд теоретичні та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства.
Завданням дипломної роботи є: 1) визначення форм звітності як засобів задоволення інформаційних потреб у повній, правдивій та неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства; 2) розгляд та аналіз теоретичних та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства; 3) дослідження методики і техніки складання, аналізу та аудиту фінансової звітності--PAGE_BREAK--
Актуальність розглядаємої теми зумовлюється розвитком ринкових відносин, що потребують якісного інформаційного забезпечення стосовно результатів діяльності суб’єктів ринку.
Сутність звітності як елементу та методу бухгалтерського обліку полягає досягненні завершального етапу фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми (держава, власники, партнери по бізнесу, інвестори), так і внутрішніми користувачами і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на внутрішньому і зовнішньому рівнях.
До фінансової звітності належать такі форми:
• 1 — Баланс підприємства;
• 2 — Звіт про фінансові результати;
• 3 — Звіт про рух грошових коштів;
• 4 — Звіт про власний капітал;
• 5 — Примітки до річної фінансової звітності.
Предметом дослідження є методика і техніка складання, аналіз та аудит фінансової звітності.
Вся звітність складається з використанням підрахунку, групування та спеціальної обробки даних бухгалтерського обліку, що і є завершальною його стадією.
Головні вимоги, які ставляться до бухгалтерської звітності такі:
• реальність;
• ясність;
• своєчасність;
• єдність методики звітних показників;
• порівнянність звітних показників з минулими.
Об’єкт дослідження — ВАТ «Ізмаїльський целюлозно–картонний комбінат». Основним видом діяльності зазначеного підприємства, згідно Статуту підприємства, є виробництво паперу та картону. ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» відноситься до середніх підприємств, розподіл облікової та аналітичної праці є необхідним, при цьому технологічні процеси, що застосовуються, а також реальні обсяги виробництва, дозволяють застосовувати централізовану форму організації та побудови бухгалтерської служби.
Методика та організація обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства в даній роботі наведені в наступній послідовності:
В першому розділі розглянуто теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства, а саме: економічну сутність фінансової звітності підприємства; нормативно-законодавчу базу з обліку фінансової звітності; техніко-економічну характеристика підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»В другому розділі розглянуто методику та організацію формування фінансової звітності підприємства, а саме: особливості облікової політики підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»; організацію аналітичного та синтетичного обліку; описано удосконалення фінансової звітності в умовах використання інформаційних систем.
В третьому розділі розглянуто методику і організацію економічного аналізу фінансової звітності, а саме: завдання і джерела інформації проведення економічного аналізу; методику аналізу основних показників фінансової звітності підприємства; наведено аналіз основних показників фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат».
У четвертому розділі розглянуто методика та організацію аудиту фінансової звітності підприємства, а саме: організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства; методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства; особливості проведення аудиту в умовах застосування комп`ютерних технологій; змальовано одержані результати проведеного аудиту ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат».
За кожним розділом та дослідженням взагалі — сформульовано підсумовуючі висновки та пропозиції. В роботі наведено 13 таблиць, 6 рисунків, список використаної літератури за 64-ма джерелами та 5 додатків, що містять похідну інформацію для проведеного дослідження.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в визначенні єдності методики і організація формування, економічного аналізу та аудиту фінансової звітності.
Розділ 1
Теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства
1.1 Економічна сутність фінансової звітності підприємства
Бухгалтерська фінансова звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством [13, c.145 ].
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
• забезпеченості зобов'язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Головні вимоги до звітності — це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.
Якісні характеристики фінансової звітності такі [27, c.318 ]:
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.
Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
• фінансові звіти підприємства за різні періоди;
• фінансові звіти різних підприємств.
Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.
Основні принципи підготовки фінансової звітності
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:
автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників;
безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і пасивів підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме;
періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
повного висвітлення, за яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
обачності, за яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; продолжение
--PAGE_BREAK--
єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Відповідно до загальних вимог (стандарт № 1) розкриття інформації здійснюється у фінансовій звітності так [36, c.452 ]:
для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:
• підприємство;
• дату звітності та звітний період;
• валюту звітності та одиницю її виміру;
• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;
• переоцінку статей фінансових звітів;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:
• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);
• короткий опис основної діяльності підприємства;
• назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.
У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.
Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.
Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:
1. Принципів оцінки статей звітності.
2. Методів обліку щодо окремих статей звітності. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.
У примітках до фінансових звітів слід розкривати:
1. Облікову політику підприємства.
2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами).
3. Інформацію, що містить додаткових аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.
Звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Таким чином, за періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну та річну.
Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.
Фінансова звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається [47, c.525 ]:
у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підприємства;
контрагентам (покупцям, постачальникам тощо), а також установам банку (для контролю за використанням банківського кредиту), якщо таке передбачене кредитним договором;
органам статистики для статистичної обробки.
Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку, наступного за звітним періодом, місяця, кварталу, а річна — не пізніше встановленого строку, наступного за звітним, року. Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджуються Міністерством фінансів України.
Склад фінансової звітності
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:
• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.
До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.
До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий і майновий стан та перспектива розвитку підприємства.
Бухгалтерський фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № З характеризує зміни фінансового стану підприємства порівняно з початком звітного періоду, а «Звіт про фінансові результати» відбиває результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової звітності є відсутність у ній будь-яких планових показників або нормативів.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій всіх галузей господарювання складаються за єдиними формами, фінансові відносини універсальні. Галузеві особливості відображують у статистичній звітності. Встановлені форми звітності складають всі підприємства і організації, що містяться на території України і є юридичними особами, а також спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб та громадян. За цими формами складають бухгалтерську фінансову звітність усі підприємства, кооперативи, інші підприємства на основі колективної власності, державні підприємства і організації, господарські одиниці громадських організацій.
Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території України спільні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, а також організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої комерційної діяльності (крім бюджетних організацій), зобов'язані складати поточну і річну бухгалтерські звітності.
1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази з формування фінансової звітності
Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [4 ].
Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.
Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).
Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом,- джерела утворення засобів і цільове призначення їх.
Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві — статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.). продолжение
--PAGE_BREAK--
Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, в пасиві — за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін «баланс» означає «рівність, рівновага».
Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.
В процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.
Можливі варіанти змін у балансі:
1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.
2. Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерелах їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.
Операції першого типу, що характеризують зміни у складі господарських засобів, зумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу при цьому не змінюється. Цей тип змін у балансі можна відобразити так: +А -А (плюс актив, мінус актив).
Операції другого типу, що викликають зміни у джерелах формування господарських засобів, призводять до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга — зменшується на одну і ту ж суму. Загальний підсумок балансу при цьому також не змінюється. Другий тип змін у балансі можна відобразити так: +П — П (плюс пасив, мінус пасив).
Звіт про фінансові результати складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 3, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки (збитки) від діяльності підприємства. З цією метою Звіт побудовано за функціональним групуванням доходів і витрат (виробництво, управління, збут продукції тощо) і складається з трьох розділів: І «Фінансові результати», П «Елементи операційних витрат», ПІ «Розрахунки показників прибутковості акцій» [5 ].
Доходи і витрати наводяться у Звіті з метою визначення чистого прибутку. Фінансові результати у Звіті визначаються і відображаються в розрізі звичайної діяльності і надзвичайних подій. Звичайна діяльність складається з операцій основної діяльності (тобто операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основу частину його доходу) та інших операцій (продаж і оренда основних засобів, нематеріальних активів, продаж і покупка цінних паперів тощо), які безпосередньо не пов'язані з основною діяльністю.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) і суми податку з прибутку.
Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 4, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах [6 ].
Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на звітну дату, а Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про зміни в одному з важливих показників балансу — грошових коштах та їх еквівалентах, що відбулися між датами балансу. У Звіті про фінансові результати міститься інформація про результати діяльності підприємства за звітний період, а Звіт про рух грошових коштів показує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства. Звіт містить дані про рух грошових коштів в результаті:
— операційної діяльності, тобто основної діяльності підприємства, яка приносить дохід, а також інших видів діяльності, які не являються інвестиційною або фінансовою діяльністю;
— інвестиційної діяльності, тобто придбання і реалізації основних засобів, нематеріальних активів та інших інвестицій, які не являються складовою часткою еквівалентних грошових коштів;
— фінансової діяльності, тобто діяльності, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства (наприклад, операції від продажу акцій (паїв) у капіталі інших підприємств тощо).
При цьому під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Тому у Звіт про рух грошових коштів не включаються:
— обороти по негрошових операціях, які не вимагають використання грошових коштів (бартерні операції, вартість коштів, одержаних за фінансовою орендою або шляхом емісії акцій);
— внутрішні зміни у складі грошових коштів (переміщення коштів із каси в банк, або навпаки, розміщення грошових коштів в акредитиви, депозитні сертифікати та ш.).
Інформація, наведена у Звіті про рух грошових коштів, забезпечує користувачам можливість:
— порівнювати, оцінювати і прогнозувати грошові кошти підприємства;
— досліджувати здатність підприємства погасити зобов'язання з виплати дивідендів;
— виявляти причини різниці між прибутком підприємства і грошовими доходами та витратами;
— аналізувати грошові і негрошові аспекти операцій підприємства та одержувати іншу ділову інформацію.
Зміст і форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [7 ].
Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Форма Звіту про власний капітал наведена далі.
У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» показується сума власного капіталу (статутний капітал, пайовий, резервний, додатковий капітал, нерозподілений прибуток тощо), наведена в балансі підприємства відповідно на початок і кінець звітного періоду.
У статтях «Зміна облікової політики» та «Виправлення помилок» відображають суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
У статті «Скоригований залишок» показується залишок власного капіталу на початок звітного періоду після внесення відповідних коригувань.
У статтях розділу «Переоцінка активів» відображаються дані, які показують збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва в порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).
У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показують суму чистого прибутку (збитку) із Звіту про фінансові результати.
У статтях розділу «Розподіл прибутку» відображаються дані про розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу та ін.
У статтях розділу; «Внески учасників» наводять дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників по внесках до статутного капіталу підприємства;
У статтях розділу «Вилучення капіталу» відображають дані про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.
У статтях розділу "Інші зміни в капіталі відображають всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не включені до вищезазначених статей (зокрема, списання невідшкодованих збитків, безоплатне одержання активів та ін.).
У статті «Всього змін у капіталі» підводять підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, визначений як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року і всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку,; вилучення капіталу та інших змін.
Дані в графах 3-11 Звіту про власний капітал наводяться із. знаком "+" або "-", що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.
Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:
а) склад грошових коштів;
б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;
в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;
г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.
У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація про:
а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу; продолжение
--PAGE_BREAK--
б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів; в) суму грошових коштів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;
г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.
Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).
Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію про:
Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату.
Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величинами.
Загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому розрізі:
Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.
Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.
Загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.
Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:
Кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.
Номінальна вартість акції.
Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу.
Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.
Акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам.
Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.
Кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%.
Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, з указанням їх термінів і сум.
Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями.
Суму, включену (або не включену) до складу зобов’язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.
Всі інші підприємства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток власників у статутному капіталі.
1.3 Техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат»
В даній роботі розглядається формування. Аналіз та аудит фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат».
Основні відомості про підприємство:
Код за ЄДРПОУ:00278818
Юридична адреса: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300, 68603
Керівник: Голова Правління — Кемарський Володимир Львович
Державна реєстрація: дата реєстрації: 15.01.1998; орган: Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради
Вид економічної діяльності: Код за КВЕД 21.12.0 Виробництво паперу та картону
Регіон: Одеська обл.
Банківські реквізити: р/р 26003050001918 в ЗАТ КБ ПриватБанк м. Дніпропетровськ. МФО: 305299
ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" належить до підприємств целюлозно-бумажної промисловості. Ізмаїл розташовано у 270 км від обласного центру м. Одеси. Комбінат сповіщається із станцією "Ізмаїл" Одеського залізничого шляху під’їзною колією довжиною 19 км.До річкового порту "Ізмаїл" — 10 км. З автомагістраллю комбінат сполучається шляхом з асфальтовим покриттям. Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат — наймолодше підприємство целюлозно-бумажної промисловості України, первісток хімічної індустрії краю. Будівництво розпочато у 1961 році. Комбінат введено у дію 1964 році. Перша продукція — целюлозасульфатна відбілена — була вироблена у 1965 році. У 1967 році в експлуатацію введено другий цех підприємства по виробництву картону, а у 1996 році третій, який спеціалізується на виробництві тари з гофрированого картону. У вересні 1994 року, шляхом перетворення Державного підприємства, створено відкрите акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картоний комбінат". До 1996 року Ізмаїльський ЦКК виробляв більше ніж 25 тис. тон відбіленої целюлозина рік. У теперішній час целюлозний завод припинено, як нерентабельний та екологічно небезпечне виробництво. Розробляється проект його перепрофілювання. З жовтня 2000 року відновлено, після тривалої зупинки, виробництво лайнера та флютінга. Здійснюється модернізація картоновиробничого обладнання. Враховуючи підвищені вимоги до якості гофротари, будуть модернізовані гофроагрегати та перероблюючих ліній. В теперішній час ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" спеціалізується на виписці тари картонної транспортної та гофрокартону аркушного двух-, трьох- та пятишарового. Комбінат займає на Україні 3 місце по об’єму виробляємої продукції та забезпечує 15 %потреб на ринку тари. Постійне покращення якості продукції, рівень обслуговування клієнтів, покращене фінансове та економічне положення, безперервна модернізація виробництва, проведення грамотної маркетингової політики є гарантом надійності у роботі з комбінатом.
Інформація про організаційну структуру
Підприємство займає територію площею 76,5 га. Підприємство укомплектовано кваліфікованими кадрами, які мають великий виробничий досвід. Чисельність працюючих складає взагалі близько 900 чоловік. Комбінат має розвинену інженерну інфраструктуру. До складу підприємства входять настуні підрозділи: Основні цеха:- целюлозний завод (у теперішній час демонтується)- картонний цех- цех гофротари Допоміжні служби:- цех водопостачання та очисних споруд- котельний цех- електроцех- транспортний цех- ремонтно-механічний цех- ремонтно-будівельний цех Цех по виробництву картону — це підрозділ з макулатурним відділом. Виробнича потужність картоновиробничої машини К-12 складає 2 тис. тон (90 млн. м 2) на рік картону тарного. Зараз виробничі потужності картонного цеху задіяні на 80 %.У вересні 2000 року, після тривалого часу зупинки був проведений 1 етап реконструкції та заново задіяна робота картоноробної машини. Для підвищення якості виробляємої продукції у другій половині 2000 року проведено 2 етапи реконструкції. Відбулась заміна морально застарілого сіткового столу у пресовій частині накартоноробній машині. Це дозволило перейти на нові види формування та пресування лайнерафлютинга, збільшити продуктивність у 1,6 — 1,8 разів. У теперішній час комбінат проводить 3 етап модернізації сіточного столу. Ввід у експлуатацію верхньої сітки КДМ надало можливості виробляти бурий картон більш високої марки, це сталосяза можливе використання 30 % целюлози на поверхнісний шар, а також якісний картон з біло-поверхним шаром. Цех гофротари: Потужність цеху — 60 млн. м квадратних тари на рік. До складу цеха входить гофроагрегат «Маріус Мартін». У 1980 році встановлені дві автоматичні переробні лінії, однофарбовий ротаційний прес. Після спаду виробництва у 1998-1999 р.р. — набирає темпи виробництва випуск гофрокартонної тари. Виробнича потужність гофроагрегату у теперішній час використовується на 63 %.В цеху постійно проводяться заходи по переоснащенню обладнання та його модернізації. Планується придбати та налагодити автоматичну лінію 3-х фарбового друку. Одночасно з модернізацією КДМ комбінат здійснив будівництво газопроводу. Раніше котельний цех працював на мазуті. Переваги переходу на газ незаперечні -в першу чергу це стабільність поставки, покращення якості праці, екології, зниження собівартості виробляємої продукції. Крім випуску основних видів продукції, комбінат надає послуги по очистці стічних вод міста. Загальний вигляд організаційної структури управління Товариством складається з наступних посад:1. Голова правління — виконує функції керівника Товариства, відповідає за фінансово-господарський стан підприємства, контролює діяльність підлеглих.2. Заступник Голови правління — забезпечує виконання підлеглими наказів Голови правління, контролює діяльність структурних підрозділів.3. Головний інженер — забезпечує функціонування виробничого обладнання та інших інженерних конструкцій.4. Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності — займається реєстрацією фінансово-господарських операцій у хронологічному порядку та складає фінансову звітність.5. Відділ кадрів — веде облік кадрового складу Товариства.
Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг
1. Картон для плоских шарів гофротари (лайнер):- марки КТ-2 (ТУ 00278818-001-2001) щільністю 160 та 180 г/м2. Виробляємий картон сертифіковано бо використовується підприємством для власних потреб при виробництві гофропродукції та відповідає всім вимогам ГОСТ 7377-85 та СТП 00278818-01-20012. Папір для гофрування (флютінг):- марки Б-2 (ГОСТ 7377-85) плотністю 125 та 140 г/м2.Папір для гофрування виробництва ІЦКК не сертифікована, так як використовується для власних потреб при виробництві гофропродукції та відповідає вимогам ГОСТ 7377-85 тиСТП 00278818-01-2001.3. Гофротара. Виробляється більше ніж 600 типорозмірів гофропродукції — тари картонної транспортної двух-, трьох-, пятишарової:- гофроящики та комплектуючі до них (деталі, грати, прокладки, вкладиши, обечайки);- товарний гофрокартон (аркушний).Продукція виробляється з бурим, хмарним та білим покровним шаром, якісні показники якого відповідають маркам Т-23, Т-22, Т-21, КГ-2.Тара з гофрированого картону реалізується переважно на території України. Мають місто поставки продукції до Молдавії, Руминії. Виробництво тари на комбінаті організовано у відповідності до заказів замовників якісно у короткий термін, ціни доступні. Застосування нових технологій у виробництві та установлення нового обладнання дозволить випускати нову більш якісну сировину та використовувати для виробництва високоякісної гофропродукції, одночасно з зниженням вартості та збільшенням обсягів виробництва.
Цільовий ринок збуту підприємства включає до себе наступні області України:1. Миколаївська;2. Одеська;3. Дніпропетровська4. Київська5. Вінницька Конкурентною привабливостю підприємства є виконання заказів у короткий термін, доступні ціни. Гофроупаковка ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" позиціонується споживачами, як продукція з якістю вищою за середню. Потенційно міцні сторони — можливості (актив):- наявність постійних клієнтів- низька вартість (у порівнянні з конкурентами)- високий рівень фахівців- можливість збільшити обсяги виробництв при появі нових клієнтів- застосування нових технологій у виробництві та установка нового обладнання дозволить випускати більш якісну сировину та використовувати її для виробництва високоякісної гофропродукції, одночасно з зниженням собівартості та збільшенням обсягів виробництва;- перспективи виходу на регіони України, в яких обсяг виробництва нижче за вміскість ринку. Потенційно слабкі сторони (пасив):- застаріле обладнання;- відставання у області вишукування та розробок; недостатній імідж на ринку;- недостатність грошових коштів на фінансування необхідних змін у технології виробництва та стратегії. Потенційні зовнішні загрози:- вихід на ринок закордонних конкурентів з більш низькими витратами;- зміна потреб та вимог споживачів;- запровадження конкурентами більш дешевих технологій;- запровадження конкурентами нового та модернізованого продукту — неузгодженість вимог діючого законодавства, що призводить підприємству більшу шкоду ніж конкурнетам. Крім гофротари споживачі можуть використовувати для упаковки продукції пластмасову тару, поліетіленові пакети, а також стрейч-плівку. Стратегія роботи технічної служби комбінату по утриманню та розширенню ринку збуту гофропродукції залишаються два напрямки:- підвищення якості флютінга (паперу) й лайнера (картону) та гофротари шляхом оновлення застарілого обладнання та запровадження нових технологій;- зниження собівартості продукції. Колектив працює над питаннями зниження ваги метр квадратного картону та паперу, запроваджують заходи по зниженню виробничих витрат. У цеху гофротари запроваджено пакетування продукції. Планування технічного переоснащення на початковому етапі призведе до зросту витрат виробництва, зменьшенню розмірів прибутку. В той же час обсяг продукції буде зростати та покращується якість. Планування випуску готової продукції здійснюється у відповідності з обсягами продаж та цінами на ринку. Вартість гофропродукції складається на підставі кокурентоспроможних цін на кожний вид продукції. ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (ВАТ "ІЦКК") належить до підприємств целюлюзно-паперової промисловості. Більша кількість підприємств сьогодні знаходиться в скрутному становищі. АлеВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" з успіхом виходить з кризи. У теперішній час підприємство знаходиться у стані нарощування виробничих потужностей. Комбінат спеціалізується на виробництві тари картонної транспортної та гофрокартону аркушного. Тара з гофрокартону реалізується як правило на території України. Мають місцепоставки продукції до Молдавії, Румині. З приводу ринкових відносин змінюються вимоги до упаковки, яка визначає конкуренто-спроможність товару. Тому змінилась структура замовлень щодо геометричних властивостей гофрокартону. Основні споживачі тари — підприємства харчової, лікеро-горілчаної, рибної, легкої промисловості, машинобудування та металообробки. З ціллю стимулювання збуту продукції підприємство приймає участь в промислових тематичних виставках. ВАТ "ІЦКК" у 2002 році представляє свою експозицію на виставках:- «Тара та упаковка», яка проходила з 4 по 6 квітня у місті Симферополь, де підприємство було нагороджено дипломом «За найкращий виставочний експонат»- «Бумажний бум — 2002», які відбувалась з 10 по 12 травня на ВДНХ м. КиївНа виставках комібант представляв виробляєму продукцію — тару картонну транспортну. продолжение
--PAGE_BREAK--
ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" є найкрупнішим підприємством на півдні України що займається випуском картону, тарної упаковки, гофрокартону аркушного. Виробничі потужності та вдале розташування у теперішній час позбавляє конкурентів спроможності впливати на діяльність емітента. З цього приводу керівництво займається пошуком нових ринків збуту, нових платоспроможних замовників. На півдні України у комбіната відсутні конкуренти.
Оскільки підприємство відноситься до середніх, розподіл облікової праці є необхідним, при цьому технологічні процеси, що застосовуються, а також реальні обсяги виробництва, дозволяють застосовувати централізовану форму організації та побудови бухгалтерської служби (рис.1.1.).
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР
Сектор-відділ обліку розрахунків
Сектор- відділ обліку запасів
Сектор- відділ обліку оплати праці
Сектор- відділ обліку витрат діяльності
Сектор- відділ обліку готової продукції
Сектор- відділ обліку зведення та звітності
Рис. 1.1.Організаційна побудова апарату бухгалтерії
За зазначеної централізованої форми побудови апарату всі працівники облікової служби зосереджені в центральній бухгалтерії та підпорядковані головному бухгалтеру. Принципи облікової політики, що застосовуються на підприємстві, викладено в наказі Про облікову політику (Додаток 1).
Завдання, функції, права, обов´язки і відповідальність працівників бухгалтерії, головного бухгалтера зокрема, викладено в відповідних Положеннях про відділи (сектори), посадових інструкціях, затверджених керівником підприємства, в рамках Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
У додатку 2 наведено Положення про відділ обліку зведення та звітності. У відповідності до зазначеного Положення функціональні та інформаційні взаємовідносини працівників відділу обліку зведення та звітності з працівниками інших підрозділів полягають в щомісячному отримані впродовж п´яти робочих днів (з 1-го по 5-те число місяця, наступного за звітним) від відділів обліку розрахунків, запасів, оплати праці, витрат діяльності, готової продукції вхідної інформації, а саме реєстрів обліку за журнально-ордерною формою ведення обліку, що застосовується на підприємстві (табл.1.1), обробки зазначеної інформації та формування форм фінансової та статистичної звітності (табл.1.2.) з подальшим наданням звітних форм на погодження головному бухгалтеру та керівникові підприємства, й надалі — до органів податкової адміністрації, державної статистики, державних фондів в термін до 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (квартальна звітність); до 20 лютого (річна фінансова звітність).
Таблиця 1.1.
Вхідна інформація відділу обліку зведення та звітності
Номер
Найменування і призначення регістрів
Журналу
Відомості
1
2
3
1
----
Облік грошових коштів та грошових документів
Журнал I по кредиту рахунків 30, 31, 33
1.1
Відомість по дебету рахунка 30
1.2
Відомість по дебету рахунка 31
1.3
Відомість по дебету рахунка 33
2
----
Журнал довгострокових та короткострокових депозитів
Журнал 2 по кредиту рахунків 50, 60
3
Облік розрахунків довгострокових і поточних зобов’язань
Розділ I Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (по кредиту рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)
Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків с бюджетом, Облік довгострокових та поточних зобов´язань (по кредиту рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)
Відомість аналітичного обліку розрахунків з
Покупцями та замовниками
Відомість аналітичного обліку розрахунків з
Різними дебиторами
Відомість аналітичного обліку розрахунків з
Постачальниками та підрядниками
Відомість аналітичного обліку розрахунків з
Отриманих векселів
Відомість аналітичного обліку розрахунків по
Іншим операціям
Відомість аналітичного обліку розрахунків з
бюджетом
4
Облік необоротних активів і фінансових інвестицій
----
Розділ I Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу нематеріальних активів (по кредиту рахунків 10, 11, 12, 13, 19)
----
Розділ II Журналу 4 Облік капітальних і фінансових інвестицій і інших необоротних активів (по кредиту рахунків 14, 15, 18, 35)
4.1
Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій
4.2
Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій
4.3
Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів продолжение
--PAGE_BREAK--
5,5А*
Облік витрат
----
Розділ I Журналу 5 і Журналу 5А по кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і
Розділ II Журналу 5 по кредиту рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91
----
Розділ IIIБ Журналу 5А по кредиту рахунків 20, 22, 39, 65, 66
----
Розділ IУ Журналу 5А. Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари»
5.1
Відомість аналітичного обліку запасів
6
Облік доходів і результатів діяльності
Журнал 6 по кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79
Розділ II «Аналітичні дані про доходи»
7
Облік власного капіталу і забезпечення зобов'язань
----
Журнал 7 по кредиту рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48,49
7.1
Відомість аналітичних даних рахунка 42 «Додатковий капітал»
7.2
Відомість аналітичних даних рахунка 44 «нерозподілений прибуток» (непокриті збитки)
7.3
Відомість аналітичних даних рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
8
Відомість забалансового Обліка
----
Головна книга
----
Реєстр депонованої заробітної плати
----
Бухгалтерська довідка
----
Лист-розшифровка
Таблиця 1.2.
Вихідна інформація відділу обліку зведення та звітності
Назва форми
І.Бланки фінансової звітності
Форма 1 Баланс
Форма 2 Звіт про фінансові результати
Форма 3 Звіт про рух грошових коштів
Форма 4 Звіт про власний капітал
Форма 5 Примітки до річної фінансової звітності
Висновки до 1-го розділу
Бухгалтерська фінансова звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством в термін до 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (квартальна звітність); до 20 лютого (річна фінансова звітність). Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджуються Міністерством фінансів України, а саме:
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
П(С)БО 2 «Баланс»;
П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;
П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.
Фінансова звітність підприємства крім того, що вона є формою обов´язкового надання інформації до податкових органів й органів статистики, використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє.
В даній роботі розглядається методика та організація аудиту фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат», за організаційною структурою якого передбачено сектор- відділ обліку зведення та звітності в структурі бухгалтерії. Положення про роботу зазначеного відділу та документообіг, що застосовується на підприємстві задля забезпечення формування фінансової звітності розглянуто й визначено їх функціональну спроможність.
Розділ 2
Методика та організація формування фінансової звітності підприємства
2.1 Особливості облікової політики підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»
Згідно з вимогами Наказу «Про облікову політику» № 36 від 14.02.03 року звітність складена виходячи з принципів нарахування П(С)БУ.
Встановлено журнально-ордерну форму обліку, як таку, що найкращим чином задовольняє обраній загальній системі оподаткування.
Встановлено план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві, за потреби відкриття нових рахунків бухгалтерського обліку і субрахунків, інформацію про них передбачається вказувати у змінах до зазначеного наказу.
Встановлено границю істотності з метою:
— відображення переоцінки і зменшення корисності об'єктів обліку — 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їхньої справедливої вартості;
— визначення оренди — фінансовий термін оренди приймається по величині, що складає 75 відсотків терміну корисного використання об'єкта оренди;
— визначення подібних активів — різниця між справедливими вартостями об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;
— складання фінансової звітності — границя істотності встановлюється в розмірі 100 грн.
Для визнання основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (далі — основні засоби) і нематеріальних активів, визначення терміну корисного використання об'єктів і вибору методу нарахування амортизації створено постійно діючу експертну технічну комісію.
Встановлено вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) більш одного року, вартістю менш 1000 грн. — малоцінними необоротними матеріальними активами. продолжение
--PAGE_BREAK--
Визначено застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації і ліквідаційну вартість, встановлені і затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому наступні методи нарахування амортизації для:
— об'єктів основних засобів — прямолінійний;
— малоцінних необоротных матеріальних активів і бібліотечних фондів — у розмірі 100 % їхньої вартості в першому місяці використання таких об'єктів;
— інших пеоборотинх матеріальних активів — у розмірі 50 % амортизуємої вартості в першому місяці використання таких об'єктів і інші 50 % амортизуємої вартості в місяці вилучення об'єктів з активів (списання з балансу);
— нематеріальних активів — прямолінійний метод.
Придбання матеріалів за готівку здійснювати на підставі накладних, авансових звітів; допускається готівковий розрахунок в межах 1тис.грн.
Придбання матеріалів за дорученнями здійснюється на підставі накладних та доручень, останні реєструються в журналі обліку, встановлено строк дії доручень в межах 10 діб, невикористані доручення є необхідним повертати в бухгалтерію не пізніше наступного дня, за граничним терміном дії доручення.
Визначено застосовувати наступні методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продаж або іншому вибутті:
— середньозваженої собівартості — при відпустці запасів у виробництво і реалізації готової продукції;
— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів — при продажі великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготовлювача.
Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.
Робити резервування засобів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів відповідно до П(З)БУ 11.
Фінансові інвестиції незв'язаним сторонам відображати на дату балансу по справедливій вартості.
Оцінку ступеня завершенності операції по наданню послуг (виконанню робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати в звітному періоді підписання акта про надання послуги (виконаних роботах).
Встановлено перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Затверджено перелік і склад перемінних і постійних загальвиробничих витрат.
Визначено приймати як базу розподілу перемінних і постійних загальвиробничих витрат, що розподіляються, суму прямих матеріальних витрат.
Прийняти як базу розподілу постійних і перемінних загальвиробничих витрат між об'єктами калькулювання (замовленнями) — суму основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників.
Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання в проміжній фінансовій звітності не відбивати.
Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей підприємства, фінансових активів проводити щорічно перед складанням річної звітності не пізніше як до 30 числа грудня місяця, в інших випадках передбачених законодавством (зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення надлишків/нестач, крадіжок тощо). До складу інвентаризаційної комісії обов´язково входять керівник підприємства, головний бухгалтер, бухгалтер, матеріально-відповідальна особа.
Розподіл чистого прибутку здійснювати пропорційно нормативної вартості акцій після віднесення 30% чистого прибутку до резервного фонду підприємства, що є базою для розвитку та забезпечення сталого функціонування підприємства.
Контроль за виконанням даного наказу покладено на головного бухгалтера підприємства.
2.2 Організація аналітичного та синтетичного обліку
У відповідності до порядку складання фінансової звітності, обліковими реєстрами та джерелами даних синтетичного та аналітичного обліку, що використовуються при складанні фінансової звітності є Книга обліку господарських операцій, на підставі якої сформовано оборотну шахову відомість та оборотну сальдову відомість (наведена у табл.2.1.).
Таблиця 2.1.
Оборотна сальдова відомість ВАТ «Ізмаїльський ЦКК» за 2007р.
Назва рахунка
Сальдо на початок
Оборот за
Сальдо на кінець
Д-т
К-т
Д-т
К-т
Д-т
К-т
1
2
4
5
6
7
8
12 «Нематеріальні активи»
96,9
0,0
96,9
133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
88,1
1 016,2
1 025,0
96,9
15 «Капітальні інвестиції”
1 791,6
304,1
806,4
1 289,3
10 „Основні засоби“
58 781,7
18 109,1
1 500,0
75 390,8
131 „Знос основних засобів“
32 926,6
721,5
4 546,4
36 751,5
20 „Виробничі запаси“
3 435,2
4 931,6
5 050,0
3 316,8
23 „Виробництво“
1 033,9
74,3
338,5
769,7
26 „Готова продукція“
1 682,5
91 960,6
91 851,5
1 791,6
28 „Товари”
69,8
0,8
2,8
67,8
36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”
20 698,9
1 804,0
6 011,3
16 491,6 продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
14 778,3
14 778,3
Кт 90 «Собівартість реалізації'
64 169,3
64 169,3
71 „Інший операційний дохід“
47 190,4
47 190,4
92 „Адміністративні витрати“
5 787,9
5 787,9
93 „Витрати на збут“
1207,7
1207,7
94 „Інші витрати операційної діяльності“
47 580,1
47 580,1
Дт 73 „Інші фінансові доходи“
3,8
3,8
74 „Інші доходи“
298,4
298,4
95 „Фінансові витрати“
1 686,8
1 686,8
97 „Інші витрати“
194,6
194,6
981 „Податки на прибуток від звичайної діяльності“
1 209,9
1 209,9
79 „Фінансові результати“
154 231,5
154 231,5
94 534,7
94 534,7
178 092,6
178 092,6
101 706,8
101 706,8
2.3 Удосконалення фінансової звітності в умовах використання інформаційних систем
Відділ зведення та звітності оснащено засобами ПК, спеціалістами використовується офісний пакет Microsoft Excel. Алгоритм автоматизація складання звітності на ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» наведено на рис. 2.1.-2.4
/>
Рис.2.1.Оборотна шахова відомість в електронному вигляді Microsoft Excel
На рис.2.1. наведено оборотну шахову відомість, що формується на підставі даних щодо залишків за синтетичними рахунками обліку у відповідності до Книги обліку господарських операцій.
/>
Рис.2.2. Баланс в електронному вигляді Microsoft Excel
Баланс підприємства, як це наведено на рис.2.2., формується за даними оборотної шахової відомості та внутрішніми алгебраїчними розрахунками у відповідності до методики формування статей балансу.
/>
Рис.2.3. Звіт про фінансові результати в електронному вигляді Microsoft Excel
Звіт про фінансові результати, як це наведено на рис.2.3., формується за даними оборотної шахової відомості та внутрішніми алгебраїчними розрахунками у відповідності до методики формування статей даного звіту.
/>
Рис.2.4. Звіт про рух грошових коштів в електронному вигляді Microsoft Excel
Звіт про рух коштів, як це наведено на рис.2.4., формується за даними оборотної шахової відомості та внутрішніми алгебраїчними розрахунками у відповідності до методики формування статей даного звіту.
Висновки до 2-го розділу
Згідно з вимогами Наказу „Про облікову політику“ № 36 від 14.02.03 року звітність складена виходячи з принципів нарахування П(С)БУ. Амортизацію нематеріальних активів нараховувати прямолінійним методом. Підприємство використовує метод середньо-зважувальної собівартості при відпустці запасів у виробництво, продажу або іншому вибутті. Амортизація основних засобів нараховується за податковим методом. Основні засоби класифікуються за групами: перша для податкового обліку: три групи згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“; друга згідно плану рахунків по субрахункам та нараховує амортизацію за ставками ст. 8.2, 8.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“. Первісна оцінка об’єкту основних засобів здійснюється по собівартості згідно П(С)БУ 7. Резерв сумнівних боргів визначать виходячи з платоспроможності дебіторів. Класифікація видатків на виробництво проводиться згідно П(С)БУ 16.
У відповідності до порядку складання фінансової звітності, обліковими реєстрами та джерелами даних синтетичного та аналітичного обліку, що використовуються при складанні фінансової звітності є Книга обліку господарських операцій, на підставі якої сформовано оборотну шахову відомість та оборотну сальдову відомість.
Відділ зведення та звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» оснащено засобами ПК, спеціалістами використовується офісний пакет Microsoft Excel. Алгоритм автоматизація складання звітності розглянуто та наведено в розділі 2.
Розділ 3
Методика і організація економічного аналізу фінансової звітності
3.1 Завдання і джерела інформації проведення економічного аналізу
Майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризуються даними балансу. Порівнюючи динаміку підсумків розділів активу балансу, можна з'ясувати тенденції зміни майнового положення. Інформація про зміну в організаційній структурі керування, відкритті нових видів діяльності підприємства, особливостях роботи з контрагентами й ін. звичайно отримується в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності. Результативність і перспективність діяльності підприємства можуть бути узагальнено оцінені за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу елементів росту засобів підприємства, обсягів його виробничої діяльності і прибутку. Інформація про недоліки в роботі підприємства може безпосередньо бути присутньою у балансі в явному або завуальованому виді. Даний випадок може мати місце, коли в звітності є статті, що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства в звітному періоді і про сформованому в результаті цього поганому фінансовому становищі (наприклад, стаття «Збитки»). У балансах цілком рентабельних підприємств можуть бути присутніми також у схованому, завуальованому виді статті, що свідчать про визначені недоліки в роботі. продолжение
--PAGE_BREAK--
Це може бути викликано не тільки з фальсифікаціями з боку підприємства, але і прийнятою методикою складання звітності, відповідно до якої багато балансових статей комплексні (наприклад, статті «Інші дебітори», «Інші кредитори»).
Економічний потенціал організації може бути охарактеризований подвійно: з позиції майнового положення підприємства і з позиції його фінансового становища. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємозалежні — нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть привести до погіршення фінансового становища і навпаки.
Відповідно до діючих нормативів, баланс у даний час складається в оцінці нетто. Однак ряд статей як і раніше носить характер регулюючих. Для зручності аналізу доцільно використовувати так називаний ущільнений аналітичний нетто, що формується шляхом усунення впливу на підсумок балансу (валюту) і його структуру регулюючих статей.
Для цього:
· суми по статті «Заборгованість учасників (засновників) по внесках у статутний капітал» зменшують величину власного капіталу і величину оборотних активів;
· на величину статті «Оцінні резерви («Резерв по сумнівних боргах»)» коректується значення дебіторської заборгованості і власного капіталу підприємства;
· однорідні по складу елементи балансових статей поєднуються в необхідних аналітичних розділах (довгострокові поточні активи, власний і позиковий капітал).
Стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи.
У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, що мали місце, у структурі засобів і їхніх джерел, а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.
Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності.
Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження).Ступінь агрегованості показників визначається аналітиком. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їхнього значення.
Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці не рідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру бухгалтерської звітності, так і динаміку окремих її показників. Обоє цих виду аналізу особливо корисні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність різних по виду діяльності й обсягам виробництва підприємств.
Критеріями якісних змін у майновому положенні підприємства і ступеня їхньої прогресивності виступають такі показники, як:
· сума господарських засобів підприємства;
· частка активної частини основних засобів;
· коефіцієнт зносу;
· питома вага швидкореалізуємих активів;
· частка орендованих основних засобів;
· питома вага дебіторської заборгованості й ін.
Фінансове становище підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового становища — ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.
Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.
Говорячи про ліквідності підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.
Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність у достатньому обсязі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилкової, якщо в поточних активах значна питома вага приходиться на неліквіди і прострочену дебіторську заборгованість. Приведемо основні показники, що дозволяють оцінити ліквідність і платоспроможність підприємства.
Величина власних оборотних коштів. Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить як від структури активів, так і від структури джерел засобів. Показник має особливо важливе значення для підприємств, що займаються комерційною діяльністю й іншими посередницькими операціями. За інших рівних умов ріст цього показника в динаміку розглядається як позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних засобів є прибуток. Варто розрізняти «оборотні кошти» і «власні оборотні кошти». Перший показник характеризує активи підприємства (II роздягнув активу балансу), другий — джерела засобів, а саме частина власного капіталу підприємства, розглянуту як джерело покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів чисельно дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов'язаннями. Можлива ситуація, коли величина поточних зобов'язань перевищує величину поточних активів. Фінансове становище підприємства в цьому випадку розглядаються як хитливе; потрібні негайні заходи для його виправлення.
Маневреність функціонуючого капіталу. Характеризує ту частину власних оборотних коштів, що знаходиться у формі коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства цей показник звичайно міняється в межах від нуля до одиниці. За інших рівних умов ріст показника в динаміку розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтоване значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока його щоденна потреба у вільних грошових ресурсах.
Коефіцієнт поточної ліквідності. Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки карбованців поточних активів приходиться на один карбованець поточних зобов'язань. Логіка вирахування даного показника полягає в тім, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів; отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче (принаймні теоретично). Значення показника можна варіювати по галузях і видам діяльності, а його розумний ріст у динаміку звичайно розглядається як сприятлива тенденція. У західній обліково-аналітичній практиці приводиться нижнє критичне значення показника — 2; однак це лише орієнтоване значення, що вказує на порядок показника, але не на його точне нормативне значення.
Коефіцієнт швидкої ліквідності. Показник аналогічний коефіцієнтові поточної ліквідності; однак обчислюється по більш вузькому колу поточних активів. З розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина — виробничі запаси. Логіка такого виключення складається не тільки в значно меншій ліквідності запасів, але, що набагато більш важливо, і в тім, що грошові кошти, які можна виручити у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат по їх придбанню.
Орієнтоване нижнє значення показника — 1; однак ця оцінка також носить умовний характер. Аналізуючи динамікові цього коефіцієнта, необхідно звертати увагу на фактори, що обумовили його зміна. Так, якщо ріст коефіцієнта швидкої ліквідності був зв'язаний в основному з ростом. невиправданої дебіторської заборгованості, те це не може характеризувати діяльність підприємства з позитивної сторони.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Нижня границя показника, що рекомендується, що приводиться в західній літературі, — 0,2. Оскільки розробка галузевих нормативів цих коефіцієнтів — справа майбутнього, на практиці бажано проводити аналіз динаміки даних показників, доповнюючи його порівняльним аналізом доступних даних по підприємствах, що має аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності.
Частка власних оборотних коштів у покритті запасів. Характеризує ту частину вартості запасів, що покривається власними оборотними коштами. Традиційно має велике значення в аналізі фінансового стану підприємств торгівлі; нижня границя показника, що рекомендується, у цьому випадку — 50%.
Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується співвіднесенням величини «нормальних» джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника менше одиниці, то поточний фінансовий стан підприємства розглядається як хитливе.
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона зв'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.
Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових засобів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовий і вітчизняну обліково-аналітичну практику розроблена система показників.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу — їхня сума дорівнює 1 (або 100%).
Коефіцієнт фінансової залежності. Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (або 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника можна відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позички і позики використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших позаоборотних активів профінансована зовнішніми інвесторами. продолжение
--PAGE_BREAK--
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів. Характеризує структуру капіталу. Ріст цього показника в динаміку — негативна тенденція, що означає, що підприємство усе сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.
Коефіцієнт співвідношення власних і притягнутих засобів. Як і деякі з вищенаведених показників, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію: його значення, наприклад, рівне 0,178, означає, що на кожен карбованець власних засобів, вкладених в активи підприємства, приходиться 17,8 коп. позикових засобів. Ріст показника в динаміку свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
3.2 Методика аналізу основних показників фінансової звітності підприємства
З метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству Міністерством економіки України наказом від 19.01.2006р. за №14 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
За зазначеним нормативним актом визначено єдиний підход до визначення основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, що дає підстави для застосування зазаченої методики до аналізу фінансової звітності.
У відповідності до зазначеної Методики складові показників оцінки фінансово-господарського стану наведено в таблиці 3.1, формули розрахунку показників у таблиці 3.2:
Таблиця 3.1.
Складові показників оцінки фінансово-господарського стану за 2005-2007 роки, (тис.грн)
Актив
Умовні позначення
Код рядка
Станом на 31.12.2005
Станом на 31.12.2006
Станом на 31.12.2007
1
2
3
4
5
6
За даними Балансу
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість
010
6,0
8,8
0,0
первісна вартість
011
80,2
96,9
96,9
знос
012
74,2
88,1
96,9
Незавершене будівництво:
020
2 142,3
1 791,6
1 289,3
Основні засоби:
залишкова вартість
ВОЗ
030
24 888,2
25 855,1
38 639,3
первісна вартість
ПВОЗ(пп, кп)
031
56 142,3
58 781,7
75 390,8
знос
ЗОЗ
032
31 254,1
32 926,6
36 751,5
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
ДФІук
040
інші фінансові інвестиції
ДФІін
045
Довгострокова дебіторська заборгованість
050
Відстрочені податкові активи
060
Інші необоротні активи
070
Усього за розділом І
НА
080
27 036,5
27 655,5
39 928,6
ІІ.Оборотні активи
Запаси: продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
29
тривалість операційного циклу, днів, ТОЦ
ЧОКР+ЧОЗ
186,255
119,694
97,002
-22,692
зменшення даного показника є позитивною тенденцією на підприємстві
30
тривалість фінансового циклу, днів
ТОЦ-ЧОКЗ
18,756
-24,930
-11,183
13,747
зменшення даного показника є позитивною тенденцією на підприємстві
31
коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості
СДЗ/ВР
0,284
0,238
0,199
-0,039
зменшення даного показника є позитивною тенденцією на підприємстві
32
оборотність власного капіталу, оборотів
ВР/СРВК
2,972
3,697
4,426
0,729
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
33
оборотність сукупного капіталу, оборотів
ВР/Б
1,174
1,495
1,697
0,203
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
34
коефіцієнт стійкості економічного росту
(НП-ДВА)/ВК
------
------
------
------
показує, якими темпами в середньому може підприємство розвиватися надалі
35
поточна платоспроможність
ДФІук+ДФІін
+ГК-ПК
-41 070,100
-34 511,400
-41 979,300
-7 467,900
негативний результат свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства
36
коефіцієнт Бівера
(ЧП-А)/ПК
-0,610
-0,868
-0,962
-0,094
у випадку, якщо даний показник не перевищує 0,2, те це відбиває небажане скорочення частки прибутку, що направляється на розвиток підприємства
ОЦІНКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
37
рентабельність продукції,%
(ВПЗ/СР)*100
26,690
20,279
8,096
-12,183
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
38
рентабельність активів,%
ПЗЗДзп
*100
/(Бнач+Бкон)
/2
9,406
4,492
-6,335
-10,827
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
39
рентабельність сукупного капіталу,%
(НП*100)/Б
8,941
4,614
-5,613
-10,228
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
40
рентабельність власного капіталу,%
(НП*100)
/СРВК
22,631
11,413
-14,638
-26,051
збільшення даного показника є позитивною тенденцією для підприємства
41
період окупності власного капіталу
СРВК/НП
4,419
8,762
-6,831
-15,594
зменшення даного показника є позитивною тенденцією на підприємстві
За даними, наведеними у таблиці 3.3 — у 2007 році валюта баланса підприємства зросла на 3338,4 тис.грн (з 61520,0 тис.грн у 2006 році до 64858,4 тис.грн у 2007 році), при цьому власні оборотні кошти зменшилися на 16276,2 тис.грн (-781,9 тис.грн у 2006 році до -17058,1 тис.грн у 2007 році), та через зміну структури маневреність власних оборотних коштів підприємства зросла на 40,724 відсоткових пункта (в.п.) – 42,167 в.п. у 2006 році до 1,443 в.п. у 2007 році.
Зазначене нашло свій відбиток в показниках ліквідності підприємства, що не задовольняють нормативним значенням, й мають наступну тенденцію: коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності складову 2006 році 1,444 в.п., у 2007 році 0,806 в.п., відбулося зменшення на -0,638 в.п., коефіцієнт швидкої ліквідності складову 2006 році 1,102 в.п., у 2007 році 0,593 в.п., відбулося зменшення на -0,509 в.п., коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал) складову 2006 році 0,006 в.п., у 2007 році 0,0001 в.п., відбулося зменшення на -0,005 в.п…
Оскільки коефіцієнт покриття запасів як у 2006 так і у 2007 році значно перебільшує нормативне значення (5,224 в.п. та 3,943 в.п. відповідно проти нормативного рівня, що дорівнює 1) фінансове становище підприємства можна визначити як стійке, однак слід звернути увагу на зменшення даного показника за розглядаємий період на 1,281 в.п… При цьому загальний коефіцієнт покриття має також від’ємну динаміку й не досягає нормативного значення: у 2006 році складав 0,952в.п., у 2007 році 0,586в.п. проти нормативного значення 1,0 в.п. (зменшення на -0,365 в.п.)
Підприємство не є фінансово автономним — коефіцієнт фінансової автономії (концентрації власного капіталу) у 2006 році складав 0,437в.п., у 2007 році 0,353в.п. й зменшився за розглядаємий період на -0,084в.п. (нормативне значення 0,5 в.п.); відповідно показник фінансової залежності зріс — у 2006 році складав 2,289в.п., у 2007 році 2,836в.п. й зменшився за розглядаємий період на 2,836в.п.
За показниками ефективності використання ресурсів підприємства слід особливо підкреслити зростання продуктивності праці — у 2006 році складала 799,657тис.грн/чол, у 2007 році 957,334тис.грн/чол й зросла за розглядаємий період на 157,677тис.грн/чол… Фондовіддача також зросла — у 2006 році складала 3,697тис.грн, у 2007 році 4,426тис.грн й зросла за розглядаємий період на 0,729тис.грн.
Позитивним є й збільшення оборотності засобів у розрахунках — у 2006 році складала 4,207 оборотів, у 2007 році 5,037 оборотів й зросла за розглядаємий період на 0,830оборотів; оборотності запасів — у 2006 році складала 10,548оборотів, у 2007 році 14,101оборотів й зросла за розглядаємий період на 3,553оборотів; оборотність кредиторської заборгованості — у 2006 році складала 2,489оборотів, у 2007 році 3,328оборотів й зросла за розглядаємий період на 0,838оборотів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Однак, через відсутність чистого прибутку у 2007 році (збитки становили 3640,8 тис.грн проти наявності чистого прибутку у 2006 році у розмірі 28336,6 тис.грн), показник рентабельності підприємства у 2007 році порівняно з 2006 року мають вкрай низький рівень: рентабельність продукції у 2006 році становила 20,279%, у 2007 році становила 8,096%; зменшення на -12,183%; рентабельність активів у 2006 році становила 4,492%, у 2007 році становила -6,335%; зменшення на -10,827%; рентабельність сукупного капітала, %у 2006 році становила 4,614%, у 2007 році становила -5,613%; зменшення на -10,228%; рентабельність власного капітала, %у 2006 році становила 11,413%, у 2007 році становила -14,638%; зменшення на -26,051.
Висновки до 3-го розділу
Економічний потенціал організації може бути охарактеризований подвійно: з позиції майнового положення підприємства і з позиції його фінансового становища. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємозалежні — нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть привести до погіршення фінансового становища і навпаки.
У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, що мали місце, у структурі засобів і їхніх джерел, а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.
З метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству Міністерством економіки України наказом від 19.01.2006р. за №14 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
За зазначеним нормативним актом визначено єдиний підход до визначення основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, що дає підстави для застосування зазаченої методики до аналізу фінансової звітності.
У відповідності до зазначеної Методики в 3-му розділі наведено складові показників оцінки фінансово-господарського стану, формули їх розрахунку та здійснено аналіз фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат».
Розділ 4
Методика та організація аудиту фінансової звітності підприємства
4.1 Організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства
Виконання аудиторських процедур ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» передбачено на рівні внутрішнього аудиту й є функціональним призначенням відділу обліку зведення та звітності.
Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій [43, c.45 ]:
* збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;
* визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;
* шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;
* планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;
* оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;
* аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;
* перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;
* контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;
* перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;
* попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.
Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність. На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності [57, c.114].
При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 «Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України» виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора [62, c.91].
Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.
Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів [11, c.47].
Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.
Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів [12, c.64]:
* наявність значної кількості нормативних актів;
* неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;
* визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.
Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства. Згідно з міжнародним операційним стандартом, «аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому» [19, c.85].
Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.
На початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», затвердженим Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку тощо). Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення її реальності й достовірності аудитори мають виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи арбітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб. Аудитор також встановлює несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентарізована та підтверджена актами звірки, довідками тощо [21, c.71].
Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).
При цьому аудитору слід здійснити такі процедури [44, c.68]:
* ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського фінансового обліку і способами їх застосування;
* простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансовий звіт;
* упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;
* з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.
Складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової сталості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності, що зроблено в наступному параграфі [38, c.201]. продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби [41, c.197].
4.2 Методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства
ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» частково дотримується методики аудиту фінансової звітності у відповідності до діючих правил та норм, —
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV та такими нормативними документами:
* П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
* П(С)БО 2 «Баланс»;
* П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
* П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
* П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;
* П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності [9, c.67].
Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання [27, c.214].
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків 102 «Капітальні витрати на поліпшення землі», 50 «Довгострокові позики», 501 «Довгострокові кредити банків», 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах фінансової звітності [34, c.67].
Використання нематеріальних активів аудитор контролює за даними рахунка 12 «Нематеріальні активи». Аудитор з'ясовує, як використовуються підприємством права користування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права. Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на рахунку 203 «Паливо». Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах, попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 374 «Розрахунки за претензіями» та ін [10, c.94].
Чистий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без податку на додану вартість, акцизного збору, інших вирахувань з доходу, собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку. Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі й звіті про фінансові результати [30, c.44].
Отже, усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться щороку станом на 1 січня. Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності. Враховуючи відсутність матеріалів інвентаризації станом на 1 січня 2007 року, є підстава стверджувати, що внутрішній аудит, що застосовується на розглядаємому підприємстві, здійснюється з частковим порушенням встановлених правил та норм.
За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновки про достовірність балансу, реальність статей інших форм фінансової звітності. Оцінка фінансової звітності та своєчасності її подання у керівні інстанції і відповідним державним органам (податковій адміністрації, статистичним органам, установам банку) здійснюється на підставі чинного законодавства. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок (ув'язку) між даними балансу, фінансової звітності. Якщо є відхилення між даними звітних форм фінансової звітності, керівництво підприємства вносить відповідні корективи. Переконавшись у правильності й достовірності фінансової звітності, аудитор підтверджує правильність її складання [49, c.231].
Фінансові звіти вміщують статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами). До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули у звітному році на підсумки діяльності підприємства, де крім фінансового стану висвітлюється перспектива розвитку підприємства. Звіт про фінансові результати показує результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмінною особливістю нової звітності є відсутність у ній планових показників або нормативів [17, c.165].
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій усіх галузей господарювання складаються за єдиними критеріями, фінансові відносини — універсальні. Галузеві особливості відображають у статистичній звітності. Підприємства, що перебувають на госпрозрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, у тому числі й спільні підприємства [15, c.197].
З метою підтвердження відповідності віднесення даних синтетичного та аналітичного обліку до форм звітності аудитором здійснюється пряме порівняння та арифметичні розрахунки за методикою, наведеною у табл. 4.1-4.5:
Таблиця 4.1
Баланс на 31 грудня 2007р.
Актив
Код рядка
Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків
На кінець звітного року
1
2
3
4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
— залишкова вартість
010
Різниця: р. 011-р. 012
0,0
— первісна вартість
011
Сальдо Дт 12 «Нематеріальні активи»
96,9
— накопичена амортизація
012
Сальдо Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
96,9
Незавершене будівництво
020
Сальдо Дт 15 «Капітальні інвестиції”, Сальдо Дт 37 „Розрахунки з різними дебіторами“
1289,3
Основні засоби:
— залишкова вартість
030
Різниця: р. 031 — р. 032
38639,3
— первісна вартість
031
Сальдо Дт 10 „Основні засоби“, Сальдо Дт 11 „Інші необоротні матеріальні активи“
75390,8
— знос
032
Сальдо Кт 131 „Знос основних засобів“, Сальдо Кт 132 „Знос інших необоротних матеріальних активів“
36751,5
Довгострокові фінансові інвестиції:
— які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
040
Сальдо Дт 141 „Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі“ продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
--PAGE_BREAK--
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
-----
Код 420, графа 5
Форма №1, код 220, графа 4
-----
Код 420, графи 3,4,5
Форма № 5, сума кодів 350,360,370,380,390,400,410, графи 3,4,5 відповідно
-----
Коди 421,422,423 менше або рівні
Форма №1, код 045, графа 4
-----
(оди 424,425,425 менше або рівні
Форма №1, код 220, графа 4
-----
Сума кодів з 440 по 490, графа 3
Форма № 2, код 060, графа 3
26355,1
Сума кодів з 440 по 490, графа 4
Форма №2, код 090, графа 3
26619,1
Код 491 графа 4
Форма № 5, рядок 775, графа 4
-----
Сума кодів 500,510,520, графа 3
Форма № 2, код 110, графа 3
-----
Сума кодів 500,510,520, графа 4
Форма №2, код 150, графа 3
-----
Сума кодів 530,550,560, графа 3
Форма №2, код 120, графа 3
0,1
Продовження таблиці 4.5
1
2
3
4
Сума кодів 540,550,560, графа 4
Форма № 2, код 140, графа 3
2504,7
Сума кодів 570,580,590,600,610, 630, графа 3
Форма № 2, код 130, графа 3
351,7
Сума кодів 570,580,590,600,620, 630, графа 4
Форма № 2, код 160, графа 3
680,2
Код 690, графа 3
Форма № 5, сума кодів з 640 по 680, графа 3
8,6
Код 690, графа 3
Форма № 1, сума кодів 230,240, графа 4
8,6
Код 780, графи з 3 по 9 відповідно
Форма № 5, сума кодів з 710 по 775, графи з 3 по 9
-----
Коди з 710 по 780, графа 9
Форма № 5, коди з 710 по 780, графа 3 плюс графа 4 плюс графа 5 мінус графа 6 мінус графа 7
-----
Код 780 мінус код 775, відповідно графи 3 і 9
Форма № 1, сума кодів 400,410, відповідно графи 3,4
-----
Код 800, графа 3
Дт 201
1764,1
Код 800, графа 3
Дт 207
-----
Код 850 графа 3
Дт 22
507,6
Код 880, графа 3
Форма №1, код 120, графа 4
386
Сума кодів з 800 по 860 плюс код 880, графа 3
Форма №1, код 100, графа 4
3316,8
Код 920, графи 3,4,5
Форма № 5, сума кодів з 800 по 910, графи 3,4,5
5945,9
Код 940, графа 3
Форма № 1, код 161, графа 4
16491,6
Код 940, графа 3, більший або рівний
Форма № 5, код 940, сума граф 4,5,6
-----
Код 950, графа 3, більшій або рівний
Форма № 5, код 950, сума граф 4,5,6
-----
Код 1210
Форма № 5 сума рядків 1241 і 1251
509,3
Код 1210
Декларація з податку на прибуток підприємства
509,3
Код 1220 мінус код 1230 або
Форма №1, код 060, графа 3
Код 1230 мінус код 1220
Форма №1, код 460, графа 3
330,8
Код 1225
Форма № 5, код 1220 мінус або плюс код 1242, мінус або плюс код 1252
Код 1225 мінус код 1235 або
Форма № 1 код 060, графа 4
Код 1235 мінус код 1225
Форма №1, код 460, графа 4
183,8
Код 1235
Форма № 5, код 1230 плюс або мінус код 1243, плюс або мінус код 1253
183,8
Код 1240
Форма № 5 код 1241 плюс або мінус код 1242, плюс або мінус код 1243
362,3
Код 1240
Форма № 2, код 180 графа 3 плюс код 210 графа 3
362,3
Код 1250
Форма № 5, код 1251 плюс або мінус код 1252, плюс або мінус код 1253
-----
Код 1300
Форма № 5, сума кодів 080 і 260 графа 10
4134,7
Відповідність віднесення даних синтетичного та аналітичного обліку до форм звітності проведеним дослідженням підтверджена.
4.3 Особливості проведення аудиту в умовах застосування комп`ютерних технологій продолжение
--PAGE_BREAK--
З метою покращення процесу складання фінансової звітності підприємства, впровадження результатів проведеного аналізу та аудиту ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» пропонується застосування Програми “1С: Бухгалтерия 7.5”, що працює в операційній системі Windows 95.
Головне вікно програми Програми має наступний вигляд (рис. 3.1).
/>
Рис. 3.1. Загальний вигляд головного вікна програми
Меню в програмі “1С: Бухгалтерия 7.5” – багаторівневе. Перший рівень меню називають головним меню. Головне меню розташоване у верхній частині головного робочого вікна і є рядком, що містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню є назвою групи режимів або функцій програми. У головне меню можна увійти за допомогою клавіатури (клавіші або ). Після цього перший пункт меню Файл буде виділений кольором. Маніпулювання клавішами стрілок і призведе до переміщення виділення кольором від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші . Тоді на екрані з'являється (“випадає”) залежне підменю, що розкриває перелік функцій, які входять в обрану групу. На рис. 4 показаний момент, коли в головному меню обраний пункт Документы, якому відповідає підменю, що містить перелік доступних документів. Якщо пункт у підменю не є кінцевим, то праворуч від його назви є значок, який свідчить про наявність наступного рівня. Наприклад, вибір пункту Документы із головного меню призведе до розгортання підменю, яке містить декілька пунктів, причому праворуч пункту Регламентные розташований значок, який говорить про те, що даний пункт не є кінцевим, він має підпункти. Отже, натискання клавіші на такому пункті меню призведе до розгортання чергового підменю. Розгортаючи послідовно підпорядковані рівні меню, на якомусь етапі досягаємо кінцевого пункту, що реалізує деяку дію.
Для одержання бухгалтерських результатів, а також іншої зведеної або детальної інформації в програмі “1С: Бухгалтерия 7.5” використовують звіти.
Кількість і склад звітів, що можуть бути отримані при використанні системи, цілком визначається при конфігуруванні.
Звіти, які використовують на практиці можна умовно розділити на декілька типів:
1) стандартні звіти
Звичайно вони входять до складу типової конфігурації. Стандартні звіти призначені для використання в будь-яких організаціях і для будь-яких розділів обліку. Вони відображають облікові підсумки в різноманітних розрізах для будь-яких рахунків, видів субконто, валют. До стандартних належать такі звіти, як “Оборотно-сальдовая ведомость”, “Шахматка”, “Анализ счета”, “Карточка счета” та інші. Такі звіти використовуються дуже широко безпосередньо під час ведення господарських операцій для аналізу зведених даних на рівні рахунків, субрахунків, валют, об'єктів аналітики, протягом різноманітних періодів і в розрізі різних проводок.
2) регламентовані звіти
Ці звіти призначені для подання до різних контролюючих інстанцій. Склад і зміст цих звітів визначаються державними органами. Зрозуміло, їх склад залежить від країни, у якій використовується програма. Дані звіти для Росії розробляються фірмою “1С”, а для інших країн – її регіональними партнерами. Крім того, окремі регламентовані звіти можуть створюватися іншими організаціями і користувачами програми, наприклад, це може стосуватися специфічних галузевих або місцевих звітних форм.
3) спеціалізовані звіти
Ці звіти створюються, звичайно, у конкретній конфігурації безпосередньо для даної організації і вирішують більш вузькі задачі. Спеціалізовані звіти звичайно орієнтовані на конкретний розділ обліку і специфічну настройку рахунків і аналітики в даній конфігурації. Вони створюються при необхідності одержати специфічні вибірки інформації або особливий вид друкованої форми.
4) зовнішні звіти
В програмі “1С: Предприятие” існує спеціальний механізм зовнішніх звітів. Зовнішні звіти за призначенням і способом використання нічим не відрізняються від звичайних звітів. Проте, на відміну від звичайних звітів, що зберігаються в конфігурації, зовнішні звіти зберігаються в окремих файлах. Зовнішні звіти використовуються в спеціальних випадках, коли звіт не може бути включений до конфігурації. Для виклику зовнішнього звіту використовується пункт Открыть меню Файл головного меню програми. При звертанні до цього пункту викликається стандартний діалог відкриття файлів. У ньому слід вибрати необхідний файл зовнішнього звіту. Файли зовнішніх звітів мають розширення “ert”. Вони можуть міститися в папці “ExtForms”, яка підпорядкована папці інформаційної бази, або в будь-якоій іншій папці. При повторному відкритті зовнішнього звіту він може бути обраний із списку раніше використаних файлів у меню Файл головного меню програми.
При виборі файлу зовнішнього звіту його форма відкривається так само, як і форма звичайного звіту, і надалі їх використання нічим не відрізняється.
Незважаючи на суттєві розбіжності в призначенні звітів різних типів, в програмі “1С: Бухгалтерия 7.5” їх створення, зміна і використання нічим не відрізняються. Програма має єдиний механізм роботи зі звітами. Всі звіти, незалежно від того, хто їх створив, можуть бути змінені засобами Конфігуратора і мають однакові принципи використання. Настройки і склад інформації, що міститься в звіті, визначається його формою й алгоритмом, тому опис властивостей і призначень конкретних звітів повинен міститися в описі конфігурації або в самому вікні звіту.
Виконання аудиторських процедур ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» передбачено на рівні внутрішнього аудиту й є функціональним призначенням відділу обліку зведення та звітності. Для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних, що обробляються системою обліку даному підприємству рекомендується застосування Програми “1С: Бухгалтерия 7.5”, що працює в операційній системі Windows 95.
4.4 Одержані результати проведеного аудиту
Враховуючи змальовану в п.4.1. доцільність застосування зовнішнього аудиту на ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», в табл.4.6. наведено перелік суб´єктів аудиторської діяльності у відповідності до Реєстру, затвердженного рішенням аудиторської палати України №100 від 30.03.2001р., пропонується Договір на проведення аудиту звітності, в табл.4.7. перелік висновків зовнішнього аудиту, що можуть бути отриманими за результатами його проведення за певних умов.
Таблиця 4.7.
Перелік висновків зовнішнього незалежного аудиту, що можуть бути отриманими за результатами його проведення за певних умов
Вид аудиторського висновку
Умови надання певного аудиторського висновку
Зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться відношення аудитора до фінансової звітності в залежності від виду висновку
1
2
3
Позитивний висновок (існує безумовна позитивна згода)
Позитивний висновок надається клієнтові у випадках, коли на думку аудитора виконані наступні умови: — аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита; — надана інформація, достатня для відображення реального стану; — є адекватні і достовірні дані по всіх істотних питаннях; — фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи обліку і відповідає вимогам законодавства; — фінансова звітність складена на підставі дійсних облікових даних і не містить істотних протиріч; — фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.
"… У результаті проведення аудита встановлено: Надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів суб'єкта, що перевірявся. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність підготовлена на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вірогідно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 20… року відповідно до нормативних вимог бухгалтерського обліку і звітності в Україні".
Позитивний висновок (існує нефундаментальна непевність)
Наступний вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.
Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмовлення від надання позитивного висновку.
"… У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, що стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі у виді того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також у виді обмеженості інформації ми не можемо зробити висновок по зазначених моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність і на стан справ у цілому. Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, що відзначені вище (або «які викладені в додатку N __ до аудиторського висновку»), фінансова звітність у всіх істотних аспектах вірогідно і повно передає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 20… року відповідно до нормативних вимог бухгалтерського обліку і звітності в Україні".
Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода)
Непевність або незгода вважаються фундаментальними в тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, що викликали непевність або незгода, настільки значне, що це може істотно спотворити дійсний стан справ. Необхідно також враховувати сукупний ефект цих факторів на фінансову звітність.
"… Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: «які викладені в додатку N___ до аудиторського висновку») проведені з порушенням установленого порядку. Однак відзначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не спотворюють загальний фінансовий стан підприємства. Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку N __, фінансовий звіт у всіх істотних аспектах вірогідно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 20… року відповідно до нормативних вимог організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні".
Негативний аудиторський висновок
Непевність або незгода вважаються фундаментальними
«У результаті проведення аудита встановлено, що за звітний період підприємством були допущені істотні порушення і перекручування (дається перелік порушень або пишеться: „які викладені в додатку N ___ до цього висновку“). Допущені порушення істотно впливають на фінансову звітність підприємства і спотворюють реальний стан справ. Фінансова звітність має істотні помилки і недостовірно представляє фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 20… року, не виконані наступні вимоги організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні (у стиснутій формі дається перелік питань, щодо яких не виконані вимоги або пишеться: „з питань які приводяться в додатку N ___“). Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ на Підприємстві на 01 січня 20… року». продолжение
--PAGE_BREAK--
При цьому особливо акцентуємо ще раз увагу на необхідність проведення річної інвентаризації, як однієї з умов проведення зовнішнього аудиту, оскільки за невиконання зазначеного аудиторський висновок є негативним (Додаток 5).
Висновки до 4-го розділу
Виконання аудиторських процедур ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» передбачено на рівні внутрішнього аудиту й є функціональним призначенням відділу обліку зведення та звітності.
ВАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат» частково дотримується методики аудиту фінансової звітності у відповідності до діючих правил та норм, оскільки усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться щороку станом на 1 січня. Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності. Враховуючи відсутність матеріалів інвентаризації станом на 1 січня 2007 року, є підстава стверджувати, що внутрішній аудит, що застосовується на розглядаємому підприємстві, здійснюється з частковим порушенням встановлених правил та норм.
Відповідність віднесення даних синтетичного та аналітичного обліку до форм звітності згідно вимог чинного законодавства щодо форми, термінів, змісту, вимог взаємопов´язаності проведеним дослідженням підтверджена.
Враховуючи змальовану в п.4.1. доцільність застосування зовнішнього аудиту на ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», наведено перелік суб´єктів аудиторської діяльності у відповідності до Реєстру, затвердженого рішенням аудиторської палати України №100 від 30.03.2001р., пропонується Договір на проведення аудиту звітності та зпрогнозовано перелік висновків зовнішнього аудиту, що можуть бути отриманими за результатами його проведення за певних умов.
Висновки та пропозиції
Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку узагальнюються в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Порядок складання та надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами): Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»затверджено наказом Мінфіна № 137 від 28.05.99.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-IV встановив правові засади складання фінансової звітності в Україні (набрав чинності з 1 січня 2000 року). Фінансова звітність підприємства включає стандарти 1-5: «Баланс» (форма № 1); «Звіт про фінансові результати» (форма № 2); «Звіт про рух грошових коштів» (форма № 3); «Звіт про власний капітал» (форма № 4); «Примітки до фінансових звітів”.
Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій.
Відповідність за складання фінансових звітів та відповідне розкриття інформації лежить на керівництві підприємства.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; забезпечення зобов'язань підприємства; регулювання діяльності підприємства;інших рішень.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств.
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансові звітності включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; назву органа управління, у виданні якого перебуває підприємство; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
В даній роботі розглянуто склад та якість фінансової звітності, відповідність звітності до даних обліку, шляхи покращення процесу складання фінансової звітності підприємства, впровадження результатів проведеного аналізу та аудиту ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат».
ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» є промисловим підприємством з виробництва паперу та картону, відноситься до категорії середніх, має централізовану систему бухгалтерії з відокремленим підрозділом – відділом обліку зведення та звітності, що безпосередньо виконує функції, пов´язані з формуванням, узгодженням та наданням фінансової звітності.
За результатами проведеного дослідження встановлено відповідність фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» вимогам чинного законодавства щодо форми, термінів, змісту, вимог взаємопов´язаності.
Фінансова звітність є не тільки обов´язковою формою звітування перед податковими органами та органами статистики, а й джерелом інформації для визначення фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Так за даними фінансової звітності 2006 та 2007 років ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» у 2007 році валюта баланса підприємства зросла на 3338,4 тис.грн (з 61520,0 тис.грн у 2006 році до 64858,4 тис.грн у 2007 році), при цьому власні оборотні кошти зменшилися на 16276,2 тис.грн (-781,9 тис.грн у 2006 році до -17058,1 тис.грн у 2007 році), та через зміну структури маневреність власних оборотних коштів підприємства зросла на 40,724 відсоткових пункта (в.п.) – 42,167 в.п. у 2006 році до 1,443 в.п. у 2007 році.
Зазначене нашло свій відбиток в показниках ліквідності підприємства, що не задовольняють нормативним значенням, й мають наступну тенденцію: коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності складав у 2006 році 1,444 в.п., у 2007 році 0,806 в.п., відбулося зменшення на -0,638 в.п., коефіцієнт швидкої ліквідності складав у 2006 році 1,102 в.п., у 2007 році 0,593 в.п., відбулося зменшення на -0,509 в.п., коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал) складав у 2006 році 0,006 в.п., у 2007 році 0,0001 в.п., відбулося зменшення на -0,005 в.п…
Оскільки коефіцієнт покриття запасів як у 2006 так і у 2007 році значно перебільшує нормативне значення (5,224 в.п. та 3,943 в.п. відповідно проти нормативного рівня, що дорівнює 1) фінансове становище підприємства можна визначити як стійке, однак слід звернути увагу на зменшення даного показника за розглядаємий період на 1,281 в.п… При цьому загальний коефіцієнт покриття має також від’ємну динаміку й не досягає нормативного значення: у 2006 році складав 0,952в.п., у 2007 році 0,586в.п. проти нормативного значення 1,0 в.п. (зменшення на -0,365 в.п.)
Підприємство не є фінансово автономним — коефіцієнт фінансової автономії (концентрації власного капіталу) у 2006 році складав 0,437в.п., у 2007 році 0,353в.п. й зменшився за розглядаємий період на -0,084в.п. (нормативне значення 0,5 в.п.); відповідно показник фінансової залежності зріс — у 2006 році складав 2,289в.п., у 2007 році 2,836в.п. й зменшився за розглядаємий період на 2,836в.п.
За показниками ефективності використання ресурсів підприємства слід особливо підкреслити зростання продуктивності праці — у 2006 році складала 799,657тис.грн/чол, у 2007 році 957,334тис.грн/чол й зросла за розглядаємий період на 157,677тис.грн/чол… Фондовіддача також зросла — у 2006 році складала 3,697тис.грн, у 2007 році 4,426тис.грн й зросла за розглядаємий період на 0,729тис.грн.
Позитивним є й збільшення оборотності засобів у розрахунках — у 2006 році складала 4,207 оборотів, у 2007 році 5,037 оборотів й зросла за розглядаємий період на 0,830оборотів; оборотності запасів — у 2006 році складала 10,548оборотів, у 2007 році 14,101оборотів й зросла за розглядаємий період на 3,553оборотів; оборотність кредиторської заборгованості — у 2006 році складала 2,489оборотів, у 2007 році 3,328 оборотів й зросла за розглядаємий період на 0,838оборотів.
Однак, через відсутність чистого прибутку у 2007 році (збитки становили 3640,8 тис. грн проти наявності чистого прибутку у 2006 році у розмірі 28336,6 тис. грн), показник рентабельності підприємства у 2007 році порівняно з 2006 року мають вкрай низький рівень: рентабельність продукції у 2006 році становила 20,279%, у 2007 році становила 8,096%; зменшення на -12,183%; рентабельність активів у 2006 році становила 4,492%, у 2007 році становила -6,335%; зменшення на -10,827%; рентабельність сукупного капітала, %у 2006 році становила 4,614%, у 2007 році становила -5,613%; зменшення на -10,228%; рентабельність власного капітала, %у 2006 році становила 11,413%, у 2007 році становила -14,638%; зменшення на -26,051.
За результатами дослідження встановлено, що ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» частково дотримується методика аудиту фінансової звітності у відповідності до діючих правил та норм, оскільки відсутністі матеріали інвентаризації станом на 1 січня 2007 року.
Виконання аудиторських процедур ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» передбачено на рівні внутрішнього аудиту й є функціональним призначенням відділу обліку зведення та звітності.
Враховуючи встановлену відповідність та взаємоузгодженість фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», наявність визначення показників економічної ефективності діяльності підприємства, структури майна та зобов´язань, ефективності використання ресурсів, можна стверджувати, що внутрішній аудит, що застосовується на підприємстві є дієвим, однак з метою досягнення неупередженності та підтвердження якості застосовуваних процедур, доцільним є застосування зовнішнього аудиту.
На підтвердження зазначеного слід вказати, що узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності. продолжение
--PAGE_BREAK--
Незалежні процедури перевірки проводяться для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних, що обробляються системою обліку. В роботі наведено перілік суб´єктів аудиту по м. Одеса та Одеській області у відповідності до Реєстру, запропоновано форму договору на проведення зовнішнього аудиту та вказано на умови, що можуть мати вплив на висновок зовнішнього аудиту, з метою належної підготовки до зазначеної процедури.
Список використаної літератури
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 XIV;
Наказ Міністерством економіки України від 19.01.2006р. за №14 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства”.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»затверджено наказом Мінфіна № 87 від 31.03.99;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»затверджено наказом Мінфіна № 137 від 28.05.99;
Андреев В.Д. Внутренний аудит. Учебное пособие М. ФиС2003-464;
Бодюк А.В. Методичні й нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності. Монографія К. Кондор2005-356;
Бондаренко Н.О., Понікоров В.Д., Попова С.М.Аудит суб'єктів підприємницької діяльності. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ2004-300;
Бутинець Ф.Ф.Аудит. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України).- 3-е вид. Житомир. Рута2005-512;
Бутинець Ф.Ф. Стандарти аудиту, надання впевненості та етики Міжнародної федерації бухгалтерів: тести. Навчальний посібник для ВНЗ Житомир. Рута2006-208;
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: конспект лекцій. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України).- 3-те вид Житомир. Рута2005-320;
Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф.Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для ВНЗ спеціальності «Облік і аудит» (рек. МОН України).- 3-е вид. Житомир. Рута2001-512;
Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті. Навчальний посібник Житомир. Рута2004-352;
Галузина С.М., Пупшис Т.Ф. Международный учет и аудит СПб. Питер2006-272;
Герасимович А.М., Кірейцев А.М., Осадчий Ю.І. та ін. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для ВНЗ спеціальності «Облік і аудит» (затв. МОН України).- 5-е вид. Житомир. Рута2003-726;
Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. / За ред. Голова С.Ф. Фінансовий облік. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України) К. Лібра2005----976;
Гольцова С.М., Плікус І.Й.Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Сумы. Ун-тская книга2006-255;
Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап'юк М.Я.Стандартизація обліку і аудиту. Навчальний посібник (рек. МОН України) К. Знання2004-310;
Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. Монографія К. Знання2001----402;
Давидова Г.М. Аудит: збірник задач та практичних ситуацій. Навчальний посібник (доп. МОН України).- 2-е вид. К. Знання2001-170;
Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлісєєв А.В., Полякова Л.М. та ін.Аудит: теорія і практика. Навчальний посібник.- 2-е вид.Львів. Львівська політехніка 2004-456;
Зоріна В.Н., Осадча Т.С., Зорін Г.Г. / За ред. Покотилової В.І. Фінансова звітність підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2005-200;
Івахненков С.В. Комп'ютерний аудит: контрольні методики і технології. Монографія К. Знання2005-286;
Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник.- 2-е вид. К. Знання2004-348;
Кадуріна Л.О. Основи аудиту. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України) К. Слово2003-184;
Камлик М.І. Практичний посібник для аудиторів: загальні положення про аудит, кодекс професійної етики аудиторів, національні нормативи аудиту, положення (стандарти) бухгалтерського обліку К. Атіка2002-560;
Камлик М.І. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: закони, постанови, інструкції, стандарти бухгалтерського обліку, документація та інвентарізація, основні засоби, грошові кошти, матеріальні цінності (на 1.12.2007) К. Атіка2008-800;
Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2004-440;
Коблянська О.І. Фінансовий облік. Навчальний посібник (рек. МОН України) К. Знання 2004-473;
Кулаковская Л.П., Пича Ю.В. Основы аудита. Учебное пособие для ВУЗов (рек. МОН Украины).- 2-е изд. К. Каравела2004-496;
Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. Каравела2004-568;
Лень В.С.Бухгалтерський облік: нормативна та методична база К. ЦУЛ 2004-398;
Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика. Навч. Пос. для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2006 — 556;
Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України) К. ЦУЛ2005-528;
Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. Вища школа 2003-278;
Нашкерська Г.В. Фінансовий облік. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. Кондор2005-503;
Нестеренко Ж.К. Бухгалтерський облік промислових підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ2005-311;
Нестеренко Ж.К., Череп А.В.Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2005-122;
Павлюк І.М. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і організацій. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2004- 305;
Пантелеєва В.П. Фінансова звітність. Навчальний посібник К. ДАСОА2004-227;
Петрик О.А. Аудит: методологія і організація. Монографія К. КНЕУ 2003- 260;
Петровська І.О., Шмакова Т.В. / За ред. Чернюк Л.Г. Аудит. Навчальний посібник для дистанційного навчання К. Ун-т «Україна»2005- 104;
Писаревська Т.А. Інформаційні системи обліку та аудиту. Навчальний посібник (рек. МОН України) К. КНЕУ 2004 -369;
Під ред. Буряка П.Ю., Римара М.В. Фінансово-економічний аналіз. Підручник (затв. МОН України) К. Професіонал 2004 — 528;
Пушкар М.С.Фінансовий облік. Підручник для ВНЗ (рек. МОН України) Тернопіль. Карт-бланш 2002 — 628;
Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. Навчальний посібник (рек. МОН України).- 2-е вид. К. Знання2005- 622;
Савченко В.Я. Аудит. Навчальний посібник (рек. МОН України) К. КНЕУ 2005 -322;
Сахарцева І.І. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник з виконання практичних завдань К. Кондор2005-556;
Сопко В., Гуцайлюк З., Щирба М., Бенько М.Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Тернопіль. Астон 2005- 496;
Сопко В.В., Бойко О.В. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський К. Фенікс2003-468;
Симоненко Т.В. Аудиторская деятельность в Украине: права, обязанности и ответственность аудиторов, сертификация и лицензирование аудиторов, порядок проведения аудита, нормативы аудита, банковский аудит (на 1.01.2008) Х. Конус2008- 160;
Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник (рек. МОН України) К. Знання2005-471;
Тарасенко Н.Б. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України).- 2-е вид. К. Алерта2003-485;
Тарасенко Н.В.Економічний аналіз: практикум. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Львів. Новий світ2006-280; продолжение
--PAGE_BREAK--
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність. Підручник (затв. МОН України) К. Алерта 2006-1080;
Усач Б.Ф.Аудит. Навчальний посібник. — 3-е вид. К. Знання-прес2004----223;
Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту. Підручник (затв. МОН України) К. Знання 2006-295;
Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник К. ЦУЛ2004-123;
Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. Академія2002-672;
Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит. 4-е изд. Учебник для ВУЗов М. Инфра-М 2003-410;
Шот А.П. Фінансовий облік: збірник задач. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ-2004 -165.
Додатки
Додаток 1
ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»
„01” січня 1998 р. № 8
Наказ
Про облікову політику підприємства в 1998 році
У виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності,
НАКАЗУЮ:
1 Встановити журнально-ордерну форму обліку, як таку, що найкращим чином задовольняє обраній загальній системі оподаткування.
2 Встановити план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві (додаток 1), за потреби відкриття нових рахунків бухгалтерського обліку і субрахунків, інформацію про них вказати в даному наказі. Для цього варто внести відповідні зміни і доповнення в даний наказ.
3 Встановити границю істотності з метою:
— відображення переоцінки і зменшення корисності об'єктів обліку — 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їхньої справедливої вартості;
— визначення оренди — фінансовий термін оренди приймається по величині, що складає 75 відсотків терміну корисного використання об'єкта оренди;
— визначення подібних активів — різниця між справедливими вартостями об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;
— складання фінансової звітності — границя істотності встановлюється в розмірі 100 грн.
4 Для визнання основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (далі — основні засоби) і нематеріальних активів, визначення терміну корисного використання об'єктів і вибору методу нарахування амортизації створити постійно діючу експертну технічну комісію в складі.
5 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) більш одного року, вартістю менш 1000 грн. — малоцінними необоротними матеріальними активами.
6 Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації і ліквідаційну вартість, встановлені і затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії.
7 Придбання матеріалів за готівку здійснювати на підставі накладних, авансових звітів; допускається готівковий розрахунок в межах 1тис.грн.
8 Придбання матеріалів за дорученнями здійснювати на підставі накладних та доручень, останні реєструвати в журналі обліку, встановити строк дії доручень в межах 10 діб, невикористані доручення є необхідним повертати до бухгалтерію не пізніше наступного дня, за граничним терміном дії доручення.
9 Застосовувати наступні методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажеві або іншому вибуттю:
— середньозваженої собівартості — при відпустці запасів у виробництво і реалізації готової продукції;
— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів — при продажі великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготовлювача.
10 Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.
11 Робити резервування засобів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів відповідно до П(З)БУ 11.
12 Фінансові інвестиції незв'язаним сторонам відображати на дату балансу по справедливій вартості.
13 Оцінку ступеня завершенності операції по наданню послуг (виконанню робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському «обліку доходи відображати в звітному періоді підписання акта про надання послуги (виконаних роботах).
14 Затвердити перелік і склад статей калькулювання собівартості перемінних і постійних загальвиробничих витрат відповідно до додатка 2 та 3 до даного наказу.
15 Прийняти як базу розподілу перемінних і постійних загальвиробничих витрат, що розподіляються, суму прямих матеріальних витрат. Нормальну виробничу потужність виробничого підрозділу підприємства установити на рівні 60 млн. м квадратних тари на рік.
Розмір загальвиробничих витрат, що відповідають нормальній виробничій потужності, — на рівні 10850 грн., у тому числі:
— постійні загальвиробничі витрати — 10450 грн.;
— перемінні загальвиробничі витрати — 400 грн.
Прийняти як базу розподілу розподілля постійних і перемінних загальвиробничих витрат між об'єктами калькулювання (замовленнями) — суму основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників.
16 Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання в проміжній фінансовій звітності не відбивати.
17 Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей підприємства, фінансових активів проводити щорічно перед складанням річної звітності не пізніше як до 30 числа грудня місяця, в інших випадках передбачених законодавством (зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення надлишків/нестач, крадіжок тощо). До складу інвентаризаційної комісії обов´язково входять керівник підприємства, головний бухгалтер, бухгалтер, матеріально-відповідальна особа.
18 Для обліку доходів, витрат і русі грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовувати.
19 Розподіл чистого прибутку здійснювати пропорційно пайових внесків після віднесення 30% чистого прибутку до резервного фонду підприємства, що є базою для розвитку та забезпечення сталого функціонування підприємства.
20 Контроль за виконанням даного наказу покласти на головного бухгалтера підприємства.
Директор
Додаток 1
до наказу «Про облікову політику
підприємства в 1998 році»
№ 8 від 01.01.1998 р.
Робочий план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві
НАЗВА РАХУНКУ
12 «Нематеріальні активи»
133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
15 «Капітальні інвестиції”
10 „Основні засоби“
131 „Знос основних засобів“
20 „Виробничі запаси“
23 „Виробництво“
26 „Готова продукція“
28 „Товари”
36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”
641 „Розрахунки за податками”
371 „Розрахунки за виданими авансами”
372 „Розрахунки з підзвітними особами”
301 „Каса в національній валюті”
302 „Каса в іноземній валюті”
331 „Грошові документи в національній валюті”
39 „Витрати майбутніх періодів”
40 „Статутний капітал” продолжение
--PAGE_BREAK--
423 „Дооцінка активів”
43 „Резервний капітал”
441 „Прибуток нерозподілений”
501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»
54 «Відстрочені податкові зобов'язання»
60 «Короткострокові позики»
62 «Короткострокові векселі видані»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
681 «Розрахунки за авансами одержаними»
641 «Розрахунки за податками»
65 «Розрахунки за страхуванням»
66 «Розрахунки з оплати праці»
372 «Розрахунки з підзвітними особами»
701 «Дохід від реалізації готової продукції»
70 «Доходи від реалізації»
90 «Собівартість реалізації'
71 „Інший операційний дохід“
92 „Адміністративні витрати“
93 „Витрати на збут“
94 „Інші витрати операційної діяльності“
73 „Інші фінансові доходи“
74 „Інші доходи“
95 „Фінансові витрати“
97 „Інші витрати“
981 „Податки на прибуток від звичайної діяльності“
79 „Фінансові результати“
Додаток 2
до наказу «Про облікову політику
підприємства в 1998 році»
№ 8 від 01.01.1998 р.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
Стаття калькулювання
Склад статті калькулювання
1
2
Сировина і матеріали
— сировина і матеріали, що входять до складу виробленої продукції, створюють її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг); — допоміжні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу й упакування продукції; — МШП, використовувані в процесі виробництва. Якщо віднесення допоміжних матеріалів до конкретного об'єкта витрат ускладнено, їхня вартість включається до складу загальвиробничих витрат виробничої ділянки.
Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати
— покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, що застосовуються при виготовленні продукції; — вартість робіт і послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами для виготовлення продукції (робіт, послуг) (здійснення окремих операцій по виготовленню продукції; обробка споживаних сировини і матеріалів; часткова обробка напівфабрикатів і виробів; інші послуги, за умови, що вони відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції)
Транспортно-заготівельні витрати
Частина ТЗВ, що відноситься до вибулих для виробництва продукції (робіт, послуг) виробничих запасів (у зв'язку з використанням методу середньозваженої собівартості при відпустці ТМЦ у виробництво)
Основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників
Відображаються витрати на виплату основної заробітної плати, розрахованої відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці, у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції. Крім того, відображають витрати на виплату виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, зв'язані з виконанням виробничих завдань і функцій). Розподіл нарахованої погодинної оплати праці працівникам, зайнятим основним виробництвом, здійснюється у Відомостях розподілу заробітної плати виробничого персоналу на собівартість виробленої продукції пропорційно часу виконання технологічних операцій
Відрахування на соціальні заходи
відображають нараховані внески на суму витрат на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг)
Загальновиробничі витрати
Перелік і склад загальновиробничих витрат приведений у додатку 2 до даного наказу
Додаток 3
до наказу «Про облікову політику
підприємства в 1998 році»
№ 8 від 01.01.1998 р.
ПЕРЕЛІК І СКЛАД ПЕРЕМІННИХ І ПОСТІЙНИХ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ
I. Перелік і склад постійних загальвиробничих витрат
1. Витрати на керування виробництвом:
1) оплата праці апарата керування ділянками, включаючи премії, матеріальну допомогу;
2) відрахування па соціальні заходи і медичне страхування апарата керування ділянками;
3) витрати на оплату службових відряджень персоналу ділянок;
4) інші витрати:
— вартість поштово-телеграфних послуг;
— вартість послуг зв'язку;
— вартість канцелярських приналежностей;
— вартість послуг по участі в семінарах;
— витрати на придбання періодичних видань і спеціальної літератури виробничої тематики й ін.
2. Амортизація основних засобів усього виробничого і загальвиробничого призначення.
3. Амортизація нематеріальних активів усього виробничого і загальвиробничого призначення.
4. Витрати на утримання і експлуатацію необоротних активів виробничого і загальвиробничого призначення:
1) вартість мастильних, обтиральних матеріалів і інших допоміжних матеріалів, необхідних для догляду за устаткуванням і підтримки його в працездатному стані;
2) оплата праці допоміжних робітників, що обслуговують устаткування — наладчиків, мастильників, електромонтерів, слюсарів, ремонтних і інших допоміжних робітників;
3) відрахування на соціальні заходи перерахованих вище робітників;
4) вартість витраченого інструмента і пристосувань;
5) витрати на операційну оренду основних засобів і ін.;
6) послуги сторонніх організацій по пожежній і сторожовій охороні;
7) витрати на опалення, висвітлення, водопостачання, водовідведення й інше утримання виробничих приміщень.
5. Витрати на ремонт основних засобів виробничого і загальновиробничого призначення:
1) витрати на ремонт будинків і споруджень:
— вартість витрачених будівельних матеріалів і запасних частин;
— оплата праці і відрахування на соціальні заходи робітників, що виконують ремонтні роботи;
— вартість послуг сторонніх організацій з ремонту;
2) витрати на ремонт виробничого устаткування, інструментів і транспортних засобів: продолжение
--PAGE_BREAK--
— вартість запасних частин і інших матеріалів, витрачених при ремонті виробничого устаткування, транспортних засобів і інструментів;
— оплата праці і відрахування на соціальні заходи робітників, що виконують ремонтні роботи (слюсарів, верстатників і інших);
— вартість послуг сторонніх організацій по ремонту устаткування, транспортних засобів, інструментів.
6. Витрати на охорону праці і техніку безпеки:
1) витрати на утримання роздягалень, шафок для спецодягу, сушарок і іншого подібного устаткування;
2) вартість матеріалів, використаних на створення засобів охорони праці;
3) вартість спецодягу, спецвзуття, обмундирування, окулярів і інших захисних пристосувань, видаваних найманим робітникам, необхідних їм для виконання професійних обов'язків, і інших засобів індивідуального захисту, мила й інших миючих засобів, що дезінфікують, лікувально-профілактичного харчування відповідно до переліку і нормам, установленим діючими нормативно-правовими актами, або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, снецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;
4) вартість послуг сторонніх організацій, зв'язаних із проведенням попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів робітників, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, або коли необхідно проводити професійний добір (обов'язковий первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляди), а також щорічний обов'язковий медичний огляд осіб у віці до 21 року;
5) інші витрати на цілі, зв'язані з охоронною праці (витрати на пристрої висвітлення, що відповідають санітарним нормам і правилам.
7. Витрати на доставку готової продукції:
1) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, операційну оренду, страхування транспортних засобів, використовуваних для доставки готової продукції;
2) оплата праці і відрахування па соціальні заходи працівників, що здійснюють доставку (водії й ін.);
3) витрати на ремонт орендованих автомобілів (якщо це передбачено договором оренди).
ІІ. Перелік і склад перемінних загальвиробничих витрат
1. Витрати на доставку готової продукції:
1) вартість палива, використаного при доставці готової продукції;
2) сума збору за забруднення природного навколишнього середовища, нарахованого виходячи зі спожитого палива, що використано на доставку готової продукції.
Додаток 2
НАЙМЕНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА:
ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»
«ПОГОДЖЕНО»: Начальник юридичного відділу: __________________________________ головний бухгалтер: __________________________________:
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор
(керівник підприємства): _________________ _______________ (прізвище і. б.) (підпис) «14_» червня 2003 р.
ПОЛОЖЕННЯ
Про відділ обліку зведення та звітності
Загальні положення
1.1. Відділ обліку зведення та звітності є структурним підрозділом бухгалтерії підприємства.
1.2. Створюється і ліквідується наказом директора підприємства одночасно з створенням чи ліквідацією підприємства.
1.3. Відділ обліку зведення та звітності підпорядковується головному бухгалтеру підприємства.
1.4. Керівництво відділу обліку зведення та звітності:
1.4.1 Відділ обліку зведення та звітності очолює начальник відділу, призначуваний на посаду наказом директора підприємства.
1.4.2 Начальник відділу має __1_ заступника (ів).
1.4.3 Обов'язки заступника (ів) визначаються (розподіляються) начальником відділу.
1.4.4. На час відсутності начальника відділу (відрядження, відпустка, хвороба і т.п.) керівництво відділом здійснює його заступник, а при відсутності останнього — інша посадова особа, про що виноситься наказ по підприємству.
Структура відділу обліку зведення та звітності
2.1. Склад і штатну кількість відділу обліку зведення та звітності затверджує директор підприємства, виходячи з умов і особливостей діяльності підприємства за поданням головного бухгалтера і за узгодженням з відділом кадрів; відділом організації й оплати праці
2.2. До складу відділу входять фахівці з обліку зведення та звітності.
2.3. Начальник відділу розподіляє обов'язки між співробітниками відділу і затверджує їхні посадові інструкції.
Задачі і функції підрозділу
№
Задачі
Функції
3.1
Організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності.
Забезпечення порядку проведення інвентаризацій.
Забезпечення дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу.
Організація бухгалтерського обліку і звітності на основі максимальної централізації обліково-обчислювальних робіт і застосування сучасних технічних засобів та інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку і контролю.
Формування і своєчасне надання повної і достовірної бухгалтерської інформації з обліку зведення та звітності.
Розробка і здійснення заходів, спрямованих на зміцнення фінансової дисципліни. Своєчасне відображення в зведених реєстрах бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з змінами синтетичного та аналітичного обліку.
Своєчасне і правильне оформлення документів.
Вживання заходів по накопиченню й збереженню майна, коштів для забезпечення фінансової стійкості підприємства.
3.2
Контроль за ощадливим використанням матеріальних ресурсів, збереженістю власності підприємства.
Контроль за проведенням господарських операцій.
Участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і невиробничих витрат.
Вживання заходів з попередження нестач, незаконної витрати коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства.
Участь в оформленні матеріалів по нестачах і розкраданнях коштів і товарно-матеріальних цінностей, передача в необхідних випадках цих матеріалів у слідчі і судові органи.
Забезпечення суворого дотримання кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, законності списання з рахунків бухгалтерського обліку нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат, збереженості бухгалтерських документів, оформлення і здачі їх у встановленому порядку в архів.
Розробка і впровадження раціональної планової й облікової документації, прогресивних форм і методів ведення бухгалтерського обліку на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки.
Перевірка організації бухгалтерського обліку і звітності у структурних підрозділах бухгалтерії підприємства (проведення документальних ревізій).
Регламентуючі документи
4.1. Зовнішні документи:
Законодавчі і нормативні акти.
Закон від 21 листопада 1996 року № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік».
Положення по бухгалтерському обліку.
Інші нормативно-правові документи про бухгалтерський облік.
4.2. Внутрішні документи:
Устав підприємства, Наказ про облікову політику, Положення про підрозділ, Посадові інструкції, Правила внутрішнього трудового розпорядку. продолжение
--PAGE_BREAK--
5. Взаємодія з іншими підрозділами бухгалтерії
Для виконання функцій і реалізації прав, передбачених дійсним положенням, відділ з обліку зведення та звітності взаємодіє.
Права працівників відділу обліку зведення та звітності
Працівники відділу обліку зведення та звітності мають право:
6.1.1. Вимагати від усіх підрозділів підприємства дотримання порядку оформлення операцій і надання необхідних документів і відомостей.
6.1.2. Вимагати від керівників структурних підрозділів підприємства й окремих фахівців уживання заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання майна підприємства, забезпечення збереженості власності підприємства, забезпечення правильної організації бухгалтерського обліку і контролю.
6.1.3. Перевіряти в структурних підрозділах підприємства дотримання встановленого порядку приймання, оприбуткування, збереження і витрати товарно-матеріальних цінностей.
6.1.4. Вносити пропозиції керівництву підприємства про залучення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства за результатами перевірок.
6.1.5. Не приймати до виконання й оформлення документи по операціях, що суперечать законодавству і встановленому порядку прийому, збереження і витрати товарно-матеріальних цінностей, а також без відповідного розпорядження директора підприємства, головного бухгалтера і начальника юридичного відділу.
6.1.6. Вести листування з питань бухгалтерського обліку і звітності, а також інших питань, що входять у компетенцію відділу з обліку запасів і не потребують узгодження з керівником підприємства.
6.1.7. Виступати у встановленому порядку від імені підприємства з питань, що відноситься до компетенції відділу з обліку зведення та звітності, у взаєминах з іншими підприємствами, організаціями, установами.
6.1.8. За узгодженням з директором чи підприємства заступником директора підприємства з комерційних питань залучати експертів і фахівців в області бухгалтерського обліку для консультацій, підготовки висновків, рекомендацій і пропозицій.
Відповідальність працівників відділу обліку зведення та звітності
7.1. Відповідальність за належне і своєчасне виконання функцій відділу обліку зведення та звітності несе начальник відділу.
7.2. На начальника відділу покладається персональна відповідальність у випадку:
7.2.1. Неправильного ведення бухгалтерського обліку, що призвело до занедбаності у бухгалтерському обліку і перекручувань в бухгалтерській звітності.
7.2.2. Прийняття до виконання й оформлення документів по операціях, що суперечать встановленому порядку прийому, оприбуткування, збереження і витрати коштів, товарно-матеріальних і інших цінностей.
7.2.3. Несвоєчасної і неправильної вивірки операцій по розрахунковому й іншому рахунках у банках, розрахунках з дебіторами і кредиторами.
7.2.4. Порушення порядку списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості й інших втрат.
7.2.5. Несвоєчасного проведення перевірок і документальних ревізій.
7.2.6. Складання недостовірної бухгалтерської звітності.
7.2.8. Інших порушень положень і інструкцій з організації бухгалтерського обліку.
7.3. Відповідальність співробітників відділу обліку зведення та звітності встановлюється посадовими інструкціями.
Продовження Додатку 2
Заключні положення
8.1. При виявленні невідповідності якого-небудь пункту положення реальному стану справ у відділу обліку зведення та звітності керівником відділу, співробітником або іншою особою необхідно звернутися в експертну комісію з положень і посадових інструкцій із заявкою на внесення змін і доповнень у положення.
8.2. Внесена пропозиція розглядається підрозділом, зазначеним у п. 8.1. цього положення, протягом одного місяця від дня подачі заявки.
За результатами розгляду виноситься рішення:
— прийняти зміни чи доповнення,
— відправити на доопрацювання (із зазначенням терміну доопрацювання і виконавця),
— відмовити у прийнятті внесеної пропозиції (у цьому випадку заявнику надсилається обґрунтована відмова в письмовому вигляді).
8.3. Внесення змін і доповнень у положення затверджується керівником підприємства за погодженням головного бухгелтера.