ПРИРОДНІ УМОВИ ТАГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ДП «ЖОВТНЕВИЙДУГ»
1.Клімат
Кліматрайону Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологихповітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичногоокеану й із західної Європи.
Короткахарактеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісовогогосподарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.
Кліматичніфактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:
– пізнівесняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатнякількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;
– періодичноповторювані посушливі періоди й суховії.
Уцілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішноговирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дубачерешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхичорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.
Таблиця1. Природно-кліматичні умовиНайменування показників Одиниця вимірювання Значення Дата
1. Температура повітря:
середньорічна
абсолютна максимальна
абсолютна мінімальна
градус
– «-
– «-
+8
+40
-35
2. Кількість опадів за рік мм 510
3. Тривалість вегетаційного періоду днів 160
4. Останні заморозки весною
30.04 5. Перші заморозки восени
10.09 6. Середня дата початку паводку
25.03
7. Сніговий покрив:
потужність
час появи
час сходження
см
15
15.12.
30.03. 8. Глибина промерзання ґрунту см 58
9. Напрям переважаючих вітрів по сезонам:
зима
весна
літо
осінь
румб
– «-
– «-
– «-
Сх
Зх.
ПдС
ПнЗ
10. Середня швидкість переважаючих вітрів
по сезонам:
зима
весна
літо
осінь
м/с
– «-
– «-
– «-
5
6
3
5
11. Відносна вологість повітря % 70
Ґрунтв телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шарутовщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається,очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см.Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потімвирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декадіберезня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.
Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом містоХарків.
Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищенахвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючітипи ґрунтів:
- чорноземи звичайні мало гумусні;
- чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;
- лугово-чорноземні на балочному делювії
Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені надолинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, внаслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташованібільш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, дегідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навітьгорбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значноїкрутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. Умісцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястогохарактеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузізавдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніжна попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.
Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих напідвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режимуживлення.
2. Рельєф
Територіярайону по характеру рельєфу являє собою південну окраїну Середньоруськоївисочини і є, в основному водозбірним басейном ріки Сіверський Донець. Правийберег це територія з більше вираженим рельєфом, сильно порізана балками ймісцями ярами. Лівий берег це територія з порівняно рівною поверхнею, характерноїдля заплавних долин і надлугових терас. Території ДП «Жовтневе лісовегосподарство» віднесені до рівнинних умов.
3.Гідрологічні умови
ТериторіяЖовтневого лісгоспу розташована в басейні рік Уди, Мжа, Лопань, Харків.Характеристика рік, що протікають по території приводиться в таблиці 2. Рівеньґрунтових вод коливається в межах 2,0–3,0 м на піднесених вододілах до 3–6 мна боровій терасі, по дну балок й ярів. По вологості більша частина ґрунтівставиться до категорії свіжих.
Таблиця2. Характеристика рік, що протікають по території лісгоспуНазва рік та водойм Куди впадає ріка Протяжність, км Швидкість течії, м/с Ширина, м Глибина, м Уди С. Донець 211 0,3 10–20 До 3 м Лопань Харків 46 0,2 4–6 До 3 м Харків Уди 40 0,2 5–10 До 3 м Мжа С. Донець 90 0,2 5–10 До 3 м
Начастку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процесизаболочування мають місце на площі 331,2 га.
Гідромеліоративніроботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.
4. Економіка району
В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузіагропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західнійчастині Харківської області.
На території району знайдено залеж і природного газу, глини,піску.
Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкоїпромисловості, будівельних матеріалів, харчової.
Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза,соняшник, овочеві, плодові, кормові.
Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, щовони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:
- штучного лісоутворення;
- озеленення населених пунктів;
- створення захисних лісонасаджень.
Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потребилісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.
Зонадіяльності Жовтневого лісгоспу включає території дев'яти адміністративнихрайонів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони татериторія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.
Провідноюгалуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка йлегка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є:машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування,металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.
Значнемісце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєвай інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків,залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.
Деревообробнай деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині йпредставлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.
Уприлягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене багатогалузевесільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими культурамирозвинене м'ясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування технічнихкультур.
Целюлозно-паперовоїй лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.
Жовтневийлісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів:Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського,Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.
Найбільшвеликими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення,районні організації.
Основнісортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.
Загальнамісцева потреба в деревині становить 483,0 тис. м3 ліквіду.
Покриттядефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районівкраїни або лишається незадоволеною.
З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збірлікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.
Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такимивидами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка,дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.
5.Особливості рослинництва
1.Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю іпараметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86)і справжніми Правилами.
Саджанціповинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямийштамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженоюскелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а такожознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневоюсистемою переважніші.
2.Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальнихприкопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, атакож видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дубчерешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки згрудкою відразу після викопала їх з місць вирощування.
3.Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.
4.Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурахзабороняється
5.Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарникислабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), знаявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками іхворобами.
6.Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватисярослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.
7.При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської),республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом)Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу врозплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішньогокарантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення міста небезпечних абонових видів шкідників і хвороб.
рослинництво посадковий матеріалжиттєздатність
/>6. Шляхи підвищення життєздатності рослин в місті
1.Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослинможливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесенняефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторівзростання.
2.Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися вприродних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликатипатологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтовімікроорганізми.
3. Вумовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів,необхідне обов'язкове внесення препаратів органічного походження, направленихна поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режимуґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.
4.Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.
5.Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхомвнесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесеннякомпости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 смпід чагарниками.
Таблиця3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»№№ Міські об'єкти Норми внесення компосту Кратність внесення «Суперкомпост Пікса» «Неоорганік» 1. Дерева:
– віком до 15 років 1 кг/м2 2 кг/ м2
– віком 15–35 років
– віком 35–50 років
2 кг/м2
2,5–3 кг/м2
4 кг/ м2
4–5 кг/ м2 -віком старше 50 років
5–6 кг/ м2
пристволового круга 5–6 кг/ м2 2.
Чагарники одиночные і в групах:
1–3 року
понад 3 роки
0,5 кг під кущ
1,0 кг під кущ
1,0 кг під кущ
1,5 кг під кущ 1 раз на 2–3 роки 3. Чагарники в живоплотах
2,0 кг на 1 м2 4. Газони 1,5 кг/м2 2,0 кг/ м2 на партерних – 1 раз на 2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кілька разів в рік 5. Квітники з багаторічних рослин 1,5 кг/ м2 1 раз на рік
6.Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься піддерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунтудо закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт(табл. 4).
Таблиця4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива№№ Міські об'єкти Норми внесення Кратність внесення за рік 1. Дерева: – віком до 15 років 1 л/м2 2 – віком 15–35 років 2 л/м2 1 -віком 35–50 років 2,5 л/м2 1 – віком старше 50 років 3 л/м2 пристволового круга 1 2. Чагарники одиночные і в групах: віком 1–3 року 1 л/кущ 2 понад 3 роки 2 л/кущ 1 3. Чагарники в живоплотах 5 л/ м 1 4. Газони:
– партерні 1 л/ м2 3
– звичайні 1 л/ м2 2
– лугові 0,5 л/ м2 1
– на магістралях і вулицях 1 л/ м2 3
– на укосах 0,5 л/ м2 1 5. Квітники:
– з однорічних і дворічних рослин 1 л/ м2 3 – з кущових і кореневищних багаторічних рослин 1 л/ м2 2 – з троянд 1 л/ м2 3
4. Нормивитрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:
- – листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення
- – хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2
- – чагарники – 10–20 л /м2
- – газони – 10 л/м2
- – квітники -10 л/м2.
5. Органічнедобриво «Біуд» вноситься:
- – під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2рази на рік.
- – під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.
- – під чагарники різного віку – один раз за рік.
6.Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгоговертикального зволожувача з перфорованих трубок.
7. Яккомплексне добриво, сприяюче кращій збалансованості елементів живлення,поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їхзростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умовнавколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослинрекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленогоз екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.
8.Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовуватийого різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин,методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростаннярослин.
9.Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться
- – при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні
- – при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (примінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту
- – при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12днів.
Таблиця5. Норми і кратність внесення комплексного добрива
№
п/п Міські об'єкти Норми внесення Кратність внесення за рік ґрунтове внекорневе 1. Дерева: – віком до 15 років 0,8 л/дерево 0,1 л/дерево 2 – віком 15–35 років 1,2 л/дерево 0,2 л/дерево 1 -віком 35–50 років 1,5 л/дерево 0,4 л/дерево 1 -віком старше 50 років 1,8 л/дерево 0,6 л/дерево 1 2. Чагарники одиночные і в групах: віком 1–3 року 0,3 л/кущ 0,04 л/кущ 2 понад 3 роки 0,6 л/кущ 0,1 л/кущ 1 3. Чагарники в живоплотах 1.1.1.1.1.1 0,6 л/ м 1.1.1.1.1.2 0,1 л/кущ 1 4. Газони: – партерні 3 – звичайні 2 – лугові 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1 – на магістралях і вулицях 2 – на укосах 1 5. Квітники:
– з однорічних і дворічних рослин 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 2 -з кущових і кореневищних багаторічних рослин 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1 – з троянд 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 3
10.Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%.Норми витрати робочої рідини:
- – під чагарники – 20 л/кущ
- – дерева до 15 років –25 л/дерево
- – дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево
- – дерева понад 25 років – 50 л/ дерево
- – газони –10 л/ м2
- – квітники – 10 л/м2.
11.Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першійполовині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.
12.Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати,приведені в таблиці 5.
13.Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз –в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – уфазу заставляння верхівкової нирки.
Таблиця5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування кронидерев і чагарниківПрепарат Концентрація, % Норми витрати препарату (гр. на 1 рослину) чагарники дерева до 15 років
дерева
15–25 років
дерева
25–50 років
дерева
старше 50 років Агат 25К 0,03% 0,6 1,5 2,1 3,0 4,5 Епін 0,04% 0,8 2 2,8 4,0 6,0 Гумат калія 0,02% 0,4 1 1,4 2,0 3,0 Іммуноцитофіт 0,01% 0,2 0,5 0,7 1,0 1,5
14.Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунтуелементами мінерального живлення.
15.Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенняммінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.
16. Увипадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузігазону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску,необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічногоскладу ґрунту, що залишився, внести органіку.
17.На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання якихздійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунтіне більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника іпояві на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червняпровести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 рокиза умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільнозбільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкогомеханічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2.