Міністерство аграрної політики України
Новобузький коледж Миколаївського державногоаграрного університету
КУРСОВИЙПРОЕКТ
з дисципліни «Ремонт сільськогосподарської техніки»
Темазавдання:
«Проектелектроремонтної дільниці ремонтної майстерні з розробленням технологіївідновлення ротора генератора Г-370»
м. Новий Буг
2009
Зміст
Вступ
1. Програма ремонту машин
2. Розрахунок трудомісткості ремонтнихробіт
3. Річний план завантаження майстерні
4. Графік завантаження майстерні
5. Режими роботи майстерні і фонди часу
6. Основні параметри виробничого процесу
7. Розрахунок кількості виробничихробітників майстерні
8. Розрахунок трудомісткості ремонтнихробіт дільниці
9. Розрахунок кількості робітниківдільниці
10. Розрахунок та підбір устаткування длядільниці
11. Розрахунок площі дільниці
12. Розрахунок освітлення
13. Розрахунок вентиляції
14. Технологія відновлення деталі
15. Собівартість і економічна доцільністьвідновлення деталі
16. Техніка безпеки та протипожежні заходи
Список використаної літератури
Вступ
Високоефективневикористання у сільському господарстві тракторів, автомобілів, комбайнів таінших сільськогосподарських машин і знарядь можливе лише при високій якості їхвиготовлення та ремонту.
Уряд зобов'язав працівниківавтотракторного й сільськогосподарського машинобудування, а також ремонтнихпідприємств, які обслуговують сільськогосподарське виробництво, істотнополіпшити якість продукції, вказав на необхідність повного задоволення потребсільського господарства в технічних засобах і запасних частинах до них. Такожзобов'язав працівників сільського господарства правильно, на науковій основіорганізувати експлуатацію і зберігання техніки, систематично виконувати правилатехнічного обслуговування, здійснювати високоякісний і своєчасний її ремонт.
Систематичне тависокоякісне проведення технічних доглядів за машинами, механізмами, знаряддямта обладнанням, своєчасний та високоякісний ремонт техніки забезпечуютьпостійну готовність цієї техніки до роботи, високу економічну ефективністьвиконуваних операції.
Впровадженняіндустріальних методів виробництва, всебічна спеціалізація, механізація,електрифікація й автоматизація ремонтних виробничих і технологічних процесівзабезпечують значне підвищення продуктивності праці і якості виконуваних робітпід час ремонту сільськогосподарської техніки.
В будь-якійсільськогосподарській машині з часом з'являються несправності, але нова технікадуже дорого коштує. Тому в сільському господарстві широко використовуєтьсяремонтне виробництво. Його призначенням та головним завданням є визначення івідновлення пошкоджених деталей та ремонт машин. Але в даний момент воназнаходиться на низькому рівні, тому в подальшому розвиток ремонтноговиробництва має наступні перспективи:
• налагодження централізованоїремонтної мережі;
• використаннясучасного ремонтного обладнання та інструментів;
• самовдосконаленняремонтного виробництва.
Вдосконалення та чіткийремонт техніки мають важливе значення, оскільки зменшують собівартістьвідновлюваної деталі, підвищують термін подальшої експлуатації та ефективністьвикористання машин.
В даному курсовомупроекті буде розглянуто проект електромонтажна дільниця з технологієювідновлення ротора генератора Г-370, з метою навчитися проектувати ремонтневідділення та розраховувати навантаження відділення і майстерні в цілому.
1. Програма ремонтумашин
Таблиця 1. Програмаремонту машин№ п/п Марка ремонтного об’єкта Кількість і вид ремонту КР ПР ТО 1. Трактор К-701 25 32 9 2. Трактор МТЗ-82 43 29 7 3. Трактор ДТ-75 30 38 10
2. Розрахуноктрудомісткості ремонтних робіт
Трудомісткість – часвтрачений робітником (/>) для виконання конкретної роботипо ремонту деталі, вузла або машини в цілому.
Трудомісткість неявляється постійною величиною і вона залежить від:
— технічного стануремонтних машин;
— строку експлуатаціїмашини після випуску заводом виробником;
— умов технічногообслуговування;
— зберігання таексплуатації машин, а також специфічних особливостей кожного ремонтногопідприємства, його технічної оснастки, кваліфікації кадрів та організації праціна ремонтні машини.
Для визначення річногооб’єму робіт по ремонту потрібно користуватися даними таблиці 1.
Сумарна трудомісткість(/>)ремонтних робіт розраховується за формулою (Л.2 стор.289).
/>, />
де, — сумарна трудомісткість ремонтнихробіт виконаних у майстерні;
/> — трудомісткість КР трактораК-701, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ПР трактораК-701, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ТО-3 трактораК-701, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість КР трактораМТЗ-82, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ПР трактораМТЗ-82, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ТО-3 трактораМТЗ-82, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість КР трактораДТ-75, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ПР трактораДТ-75, приймаємо />/>;
/> — трудомісткість ТО-3 трактораДТ-75, приймаємо />/>;
/> — кількість ремонтних об’єктів;
/>
Крім основних ремонтних робіт майстернявиконує додаткові ремонтні роботи. Знаючи /> можна визначити />.
Трудомісткістьдодаткових ремонтних робіт визначаємо за формулою, (Л.2 стор.163).
/>, />;
де, /> — трудомісткість додаткових ремонтнихробіт, (/>)(дод.5);
/> — трудомісткість навиготовлення і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин, />
/> від />
/>
/> — трудомісткість навиготовлення і ремонт пристосувань та інструментів, />
/> від />
/>
/> — трудомісткість наремонт обладнання своєї майстерні, />
/> від />
/>;
/> — трудомісткість на інші(непередбачені) ремонтні роботи, />
/> від />
/>;
/>
Визначивши сумарну ідодаткову трудомісткість, визначаємо загальну трудомісткість ремонтних робітмайстерні за формулою.
/>/>
/>/>
3. Річний планзавантаження майстерні
З практики роботиремонтних підприємств доказано, що 65-80% тракторів рекомендується ремонтуватив зимовий період і біля 20-35% — в літній період.
Майстерня на протязіроку нерівномірно завантажена через те, що різні марки тракторів ісільськогосподарських машин зайняті в різні пори року. Знаючи сезонністьсільськогосподарських робіт складаємо річний план завантаження майстерні.
Таблиця 2. Річний планзавантаження майстерні по кварталам
№
п/п Найменування і марка ремонтного об’єкту
Річний об’єм робіт, />
Трудомісткість ремонтних робіт по кварталах, /> I II III IV 1. Трактор К-701 29732 7731 7136 6939 8028 2. Трактор МТЗ-82 16894 4393 4055 3886 4562 3. Трактор ДТ-75 22847 5941 5484 5255 6169
Всього: /> 69473 18063 16674 15979 18758 4.
/> 3474 904 834 799 938 5.
/> 4169 1084 1001 959 1126 6.
/> 695 181 167 160 188 7.
/> 8337 2168 2001 1918 2251
Всього: /> 16675 4336 4002 3835 4503
Всього: /> 86148 22399 20676 19815 23260
4. Графікзавантаження майстерні
Графік завантаження майстерні будується наоснові річного плану завантаження майстерні. По вертикалі відкладаємотрудомісткість (/>), а по горизонталі – квартали.
/>Квартали
Умовні позначення:
/> - трудомісткість ремонту трактораК-701
/> - трудомісткість ремонту трактораМТЗ-82
/> - трудомісткість ремонту трактораДТ-75
/> - трудомісткість додаткових робіт(/>)
5. Режим роботи майстерні і фондичасу
Режим роботи майстернівизначається тривалістю робочої зміни в годинах і кількістю робочих змін.
Тривалість робочої зміни у дільницяхмайстерні встановлюється відповідно з трудовим законодавством — 8,0 год придвох вихідних на тиждень, для шкідливих дільниць — 7,0 год. Звичайно для всіхдільниць ремонтної майстерні кількість змін — одна.
Приймаємо кількість змін — /> зм.
Час в годинах, якийвитрачається робітником на виконання роботи на протязі планує мого календарногостроку називається фондом часу.
Фонд часу визначається на планує мийперіод (місяць, квартал, рік).
Фонд часу робітника (/>) на планує мийперіод при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями розраховуєтьсяза формулою, (Л.1 с.289).
/>, год
де, /> — кількість календарнихднів;
/> — кількість святковихднів;
/> — кількість вихіднихднів;
/> — кількість дніввідпустки;
/> — тривалість зміни, год;
/> — коефіцієнт, якийвраховує пропуски робочого часу з поважних причин і через хворобу (/>).
Для ковалів, ливарників, мідників, електроі газозварювальників, акумуляторщиків, мулярів тривалість відпустки складає 24робочих дня, для мийників, вулканізаторників, гальванників, випробувальниківдвигунів — 18, для робочих ремонтників інших спеціальностей — 15 робочих днів.
/>, год
Фонд часу устаткування(/>), час угодинах, протягом якого може використовуватись устаткування на планує мийперіод визначається за формулою
/>, год
де, /> — коефіцієнт, якийвраховує простоювання устаткування на ремонті і техоглядах
(/>);
/> — кількість змін роботидільниці.
/>, год
Фонд часу майстерні (/>) на планує мий періодроботи визначається за формулою:
/>, год
/>, год
6. Основніпараметри виробничого процесу
Основними параметрами,визначаючими організацію виробничого процесу ремонтного виробництва, являється:такт виробництва, тривалість перебування машин н ремонті та фронт ремонтумашин.
Такт виробництва — проміжок часу на протязі якого на ремонтне підприємство повинен поступити або вийтиз ремонту черговий ремонтний об'єкт (машина, трактор, агрегат, тощо).
Для майстереньзагального призначення коли ремонт однотипних об'єктів викопується у визначенийперіод року, такт виробництва розраховується за формулою, (Л.2, стор.68)
/>, год
де, /> — фонд часу майстерні заперіод на протязі якого виконується об'єм ремонтних робіт;
/> — кількість умовнихремонтів.
За умовну одиницю приймаємо капітальнийремонт трактора К-701, трудомісткість якого становить />/> (дод.1), тоді кількість умовнихремонтів складає
/>, />
/> />
Тоді такт виробництвабуде становити:
/> год
Фронт ремонту машин — цекількість машин, агрегатів, які одночасно перебувають на ремонті.
Фронт ремонту машинвизначається за формулою:
/>,
де, /> — фронт ремонту машин;
/> — тривалість ремонту,год;
/> - розрахунковий ритмвиробництва (такт виробництва).
Тривалість ремонтувизначається за формулою:
/>,
де, /> - кількість днівкапітального ремонту трактора К-701, приймаємо />днів (дод.18а)
/> — тривалість зміни — 8,0години.
/>год.
Тоді фронт ремонтумашин буде становити:
/>,
приймаємо /> машин.
7. Розрахуноккількості виробничих робітників майстерні
Кількість виробничихробітників майстерні визначається за формулою, (Л.2 стор.289)
/>,
де, /> - загальнатрудомісткість ремонтних робіт, />;
Фр — фондчасу робітника;
/> — коефіцієнтперевиконання норм наробітку, приймаємо />;
/> роб.
У ремонтних майстерняхкрім робітників, які безпосередньо виконують технологічні операції з ремонтумашин і відновлення деталей, використовуються й інші категорії
Для ремонтнихпідприємств встановлено норми для визначення інших категорій робітників:
— допоміжні робітники- робітники, зайняті обслуговуванням основного виробництва (інструментальник,машиніст компресора) — до 5 % від кількості виробничих працівників;
— інженерно-технічніробітники — весь керівний склад майстерні (завідувач майстерні, інженер-контролер,майстер-технолог) – до 10% від загальної кількості робітників (виробничих ідопоміжних);
— службовці — рахунково-конторський персонал (бухгалтер, диспетчер, обліковець) — до 4% відзагальної кількості робітників;
— молодший обслуговуючийперсонал — (охоронець, прибиральник) – до 4% від загальної кількостіробітників.
Виходячи з цих норм кількість іншихкатегорій робітників визначається за формулами:
/>;
/>, приймаємо 3
/>;
/>, приймаємо 4
/>;
/>, приймаємо 2
/>;
/>, приймаємо 2
де, /> — кількість робітників;
/> — кількість допоміжнихробітників;
/> — кількістьінженерно-технічних робітників;
/> — кількість службовців;
/> — кількість молодшогообслуговуючого персоналу.
Кількість усіхкатегорій працівників (/>,/>,/>, />) беремо за потребою, але не більшеодержаної в наведених розрахунках.
Загальна кількість всього персоналумайстерні (/>)становитиме:
/>
/>
8. Розрахунок трудомісткостіремонтних робіт дільниці
Для дільниці по ремонту електрообладнання,трудомісткість ремонтних робіт дільниці визначається у відсотковому відношеннівід сумарної трудомісткості ремонту машин, маючих електрообладнання,користуючись таблицями відсоткового розподілу трудомісткості за видами робіт(дод.15,16).
Визначається трудомісткість дільниці відкапітального ремонту трактора К-701
/>
/>/>
Визначається трудомісткість дільниці відпоточного ремонту трактора МТЗ-82
/>
/>/>
Визначається трудомісткість дільниці від капітальногоремонту трактора ДТ-75
/>
/>/>
Сумарна трудомісткість дільниці будестановити:
/>
/>/>
Всі розрахунки зводимо до таблиці 4.
Таблиця 3. Трудомісткість ремонтних робітдільниці№ п/п Найменування і марка ремонтного об’єкту Вид ремонту
Сумарна трудомісткість (/>) Трудомісткість дільниці %
/> 1. Трактор К-701 КР 29732 2,8 833 2. Трактор МТЗ-82 ПР 16894 2,9 490 3. Трактор ДТ-75 КР 22847 2,5 572 Всього: 1895
9. Розрахунок кількості робітниківдільниці
Кількість виробничихробітників дільниці по ремонту електрообладнання визначається за трудомісткістюремонтних робіт, виконуємих на дільниці, за формулою (Л.2 стор.129)
/>,
де, /> - кількість виробничихробітників;
/> - трудомісткістьремонтних робіт дільниці, />;
/> - фонд часу робітника,год;
/> - коефіцієнт,враховуючий перевиконання норм наробітку (/>)
/>,
Приймаємо 1 робітника.
10. Розрахунок та підбірустаткування для дільниці
Спочатку треба виконати розподілтрудомісткості за видами ремонтних робіт.
Трудомісткість конкретного виду робітвизначається за формулою, (Л.2 стор. 128).
/>
де, /> — трудомісткість даного видуробіт, />;
/> — річна трудомісткість ремонтнихробіт у майстерні, />;
/> — відсоток даного виду робіт відрічної трудомісткості робіт у майстерні.
Трудомісткість електроремонтних робіт будестановити
/>/>
Необхідну кількість стендів для дільниціпо ремонту електрообладнання, в якій основним контрольно-випробувальним стендомявляється КИ-968М. Визначається за формулою:
/>
де, /> — трудомісткість електроремонтнихробіт;
/> — коефіцієнт, який враховуєповторні випробування, (/>);
/> — річний фонд часу устаткування;
/> — коефіцієнт використання стендів(/>).
/>
Приймаємо 2 стенда.
Таблиця 4. Технологічне устаткування длядільниці дільниці по ремонту електрообладнання
№
п/п Назва устаткування Тип або модель устаткування Характеристика, габаритні розміри, мм
Площа устаткування, м2 Кількість Потужність, кВт 1. Контрольно випробувальний стенд КИ-968
850/>30 0,71 1 2,2 2. Верстат для ремонту електрообладнання ОПР-761
2400/>800 1,92 1 1,7 3. Ванна мийна пересувна ОМ-131Й
810/>620 0,5 1 4. Верстат свердлильний настільний НС-12А
740/>700 0,5 1 0,5 5. Стелаж ОРГ-1019-501
1400/>500 0,7 1 Всього: 4,33
11. Розрахунок площі дільниці
Розрахунок площі дільниці за площею, якузаймає устаткування, виконують за формулою, (Л.2 стор.313).
/>
де, /> — виробнича площа дільниці />;
/> — сумарна площа яку займаєустаткування />;
/> — коефіцієнт запасу, який враховуєпроходи і зручність роботи біля устаткування (дод.7). Для дільниці по ремонтуелектрообладнання />.
/> />
Приймаємо площу дільниці 19/>.
12. Розрахунок освітлення
12.1 Розрахунок природного освітлення
Полягає у визначені світлової площі віконта їх кількості, його виконуємо за формулою, (Л.2 стор. 186).
/>
де, /> — площа освітлення, площа вікон />;
/> — площа дільниці />;
/> — коефіцієнт природного освітлення(дод.12). Для дільниці по ремонту електрообладнання />.
/>/>
За нормами будівельного проектування требавзяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікношириною 1,5 і висотою 2,4 м. Визначається площа одного вікна і кількість віконза формулою:
/>/>;
/>,
де, /> — кількість вікон;
/> — площа одного вікна/>;
/> — площа освітлення />.
/>
Приймаємо 2 вікна.
12.2 Розрахунок штучного освітлення(визначення кількості і потужності електроламп) виконується почергово.
Визначаємо потужність штучного освітленняза формулою:
/>
де, /> — потужність штучного освітленнядільниці, Вт;
/> — площа дільниці, />;
/> — питома потужність штучногоосвітлення у ватах на 1/>площі підлоги (дод.12). Длядільниці по ремонту електрообладнання />Вт//>, приймаємо 12Вт/м2
/>Вт
Беремо путужність однієї лампи 150Вт.Визначаємо кількість ламп за формулою:
/>
де, /> — потужність однієї лампи;
/>
Приймаємо дві лампи потужністю по 150Вт.
13. Розрахунок вентиляції
Вентиляційні обладнаннядільниць ремонтних майстерень призначені для видалення газів, парів, пилу, атакож різних шкідливих випаровувань, які з'являються в процесі виробництва.
Вентиляція дільниць можебути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях,для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скількиразів повинен відбуватися обмін повітря у дільницях за одну годину) — К/>3 (дод.10). Цеті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадаєпонад 50 м3 повітря, У таких приміщеннях досить мати наскрізне природнепровітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок береться в
розмірі 2-4% від площіпідлоги.
Для решти приміщеньпотрібно застосовувати механічну вентиляцію. Розрахунок її полягає у визначенніпродуктивності вентилятора та виборі за даними розрахунку стандартноговентилятора. (Л.2 стор.314).
Порядок розрахунку:
1. Підібрати занормами кратність обміну повітря (дод.10).
2. Розрахувати кубатурудільниці за формулою, (Л.3 стор.188)
/>
де, /> — об’єм дільниці;
/> — площа дільниці;
/> — висота приміщення, становить5,4 або 6 м для приміщень, обладнаних кран-балкою, а для інших приміщень (безкран-балки) — 3,6; 4,2 та 4,8 м, приймаємо /> м.
/>/>
Визначившипродуктивність припливно-витяжного вентилятора />, виходячи із об'єму приміщення ікратності обміну повітря за формулою:
/>(/>)
де, /> — кратність обміну повітря. Длядільниці по ремонту електрообладнання />
/>(/>)
Визначати потужністьдвигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом зелектродвигунами.
За підрахованоюпродуктивністю підібрати з довідникової літератури або додатку 11 тип і маркувентилятора і записати його повну характеристику:
Номер вентилятора 2, частота обертання –1500 об/хв., напір вентилятора — 25 кг/м3, коефіцієнт корисної діївентилятора — 0,45, тип електродвигуна — АОЛ-21-4.
14. Технологія відновлення деталі
Основними дефектами ротора:
1. Послаблення посадки підшипників навалу.
2. Знос шпонкової канавки.
3. Пошкодження різьби кріплення шківа
Коротка технологія відновлення дефектів
1. Накатати поверхню вала із сторонизадньої кришки, на довжину 20 мм і зі сторони привода на довжину 30 мм,прошліфувати накатані шийки до /> мм.
2. На шийці вала зі сторони шківа профрезувати фрезою /> мм нову шпоночну канавку шириною /> мм на глибину4,7 мм під кутом /> по відношенню до сторони канавки.
3. Прочистити пошкоджену різьбу на довжину15 мм до />13,99мм і нарізати різьбу М14; виготовити гайку ремонтного розміру; забити різьбу іповторно нарізати плашкою номінального розміру М16/>1,5 мм.
Обладнання, пристосування, інструмент
1. Верстат токарний 1К62, верстатшліфувальний ГОСТ 6456-64, ролик накатаний.
2. верстат фрезерний 6М62, фреза Б16/>4ПМ ГОСТ6648-569.
3. Верстат токарний 1К62, різець свердло />14,4 мм плашка1М16/>1,5,вороток для плашок, ГОСТ 2175-51 метчики М14, вороток №2 для метчиків.
15. Собівартість і економічнадоцільність відновлення деталі
Собівартість – це грошовий вираз затратпраці і витрат матеріальних засобів на одиницю відновлення деталі.
Собівартість складається з прямих і непрямих(накладних) витрат. До прямих витрат відносять основну і додаткову заробітнуплатню робітників, відрахування на соціальне страхування, вартість запаснихчастин і матеріалів.
До непрямих (накладних) витрат відносять:
— основну і додаткову заробітну платнюінженерно-технічного та обслуговуючого персоналу;
— вартість електроенергії, пари, води;
— вартість допоміжних матеріалів;
— витрати на утримання майстерні(опалення, поточний ремонт будинків, прибирання приміщень);
— витрати на охорону праці;
— витрати на амортизацію основних засобів;
— адміністративно-управлінські витрати(витрати на відрядження, поштові витрати, витрати на придбання канцелярськихтоварів);
Основну заробітну платню /> робітників повідновленню ротора беремо з технологічної карти шляхом множення норми часу вгодинах на годину тарифну ставку згідно розряду, яка в нашому випадку становить3,29 грн.
Додаткову заробітну плату робітниківнараховують для оплати профвідпусток, премій, доплати за скорочений деньпідліткам, за перерви в роботі, матерям-годувальницям, доплати за час виконаннядержаних і громадських завдань, доплати робітникам, відрядженим на навчаннятощо, (/>-становить приблизно 20% від основної зарплати)
/>
/> грн.
Відрахування на соціальне страхування (/>). Цівідрахування використовують для оплати по лікарняних листах (/>беруть в розмірі 24%від суми основної і додаткової зарплати).
/>
/> грн.
Відрахування у фонд зайнятості /> беруть врозмірі 15% від суми основної та додаткової зарплати.
/>
/>грн.
Відрахування у пенсійний фонд /> беруть врозмірі 32% від суми основної і додаткової заробітної платні.
/>
/>грн.
Визначаємо накладні витрати у відсоткахвід основної і додаткової заробітної платні виробничих робітників (80…120%).
/>
/>грн.
Заробітна платня робітника визначається заформулою:
/>,
/>грн.
Собівартість відновлення деталівизначається за формулою:
/>
де, /> — заробітна платня;
/> — непрямі або накладні витрати.
/> грн.
Економічна доцільність відновленнявизначається шляхом порівняння собівартості відновлення деталі з вартістю такоїсамої нової деталі. При цьому необхідно дотримуватись умов:
/>
де, /> — собівартість відновлення роторапри розробленому процесі буде 9,91 грн;
/> — вартість нової деталі зурахуванням націнки, 26,60 грн;
/> — коефіцієнт довговічності />
/>
а саме: />
Із співвідношення видно, що в умовахремонтної майстерні відновлення деталі доцільне.
16. Техніка безпеки тапротипожежні заходи
1. Робітники які зараховуються на ремонтнепідприємство по ремонту електрообладнання повинні пройти вступний інструктаж зтехніки безпеки, інструктаж на робочому місці, а також оволодіти навичкамибезпечного виконання роботи.
2. Робітник повинен утримувати робочемісце в чистоті і порядку не заставляти робочі проходи, і зберігати відновленідеталі у відповідних місцях.
3. Відкручуючи гайки і гвинти потрібнокористуватись накидними і торцевими ключами.
4. Якщо під час роботи на одній із ділянокпід час роботи було виявлено несправність якогось обладнання, пристосування,слід припинити роботу і повідомити начальника або адміністрацію цеху.
Відновити роботу тільки за вказівкоюадміністрації.
Підготовка до роботи:
1. Перед початком роботи робітник повинен одягнутивстановлений одяг, для одного виду робіт, одяг не повинен звисати, а волоссязаправлене під головне вбрання.
2. Приступаючи до виконання операцій наробочому місці, робітник повинен перевіряти наявність і справність захисноїогорожі, та надійність кріплення заземлювальних провідників, а також всіх іншихпристроїв пов’язаних вилученням загрози ураження струмом.
3. Впевнитись у справності обладнання,пристроїв сигналізації і обладнання, а також вентиляції і місцевого освітлення.
4. Впевнитись у наявності справностізасобів пожежо гасіння, комплектності медичної аптечки.
Список використаної літератури
1. Афанасьєв А.Д. и др. Оборудование и оснастка для ремонтныхмастерских колхозов и совхозов: Справочник – М.: Колос, 1975
2. Бобриков Ф.А. Курсовое и дипломное проектирование, — М.: Колос,1975
3. Власенко М.В. та інш. Технологія ремонтусільськогосподарської техніки, — К.: Вища школа,1992
4. Калашников О.Г., ЛаушП.В., Некрасов С.С., Ремонт машин, — К.: Вища школа, 1983
5. Методичні рекомендації що до виконання курсового проекту здисципліни «Ремонт сільськогосподарської техніки», — Новий Буг: НКМДАУ, 2008
Доповідь
В своєму курсовому проекті на тему:«Проект електроремонтної дільниці ремонтної майстерні з розробленням технологіївідновлення ротора генератора Г-370». На основі програми ремонту машинрозрахував трудомісткість ремонтних робіт. Склав річний річний планзавантаження майстерні і на основі річного плану побудував графік завантаженнямайстерні. Розрахував основні параметри виробничого процесу.
— Такт виробництва — проміжок часу напротязі якого на ремонтне підприємство повинен поступити або вийти з ремонту черговийремонтний об'єкт (машина, трактор, агрегат, тощо).
— Фронт ремонту машин — це кількість машин,агрегатів, які одночасно перебувають на ремонті.
Розрахував кількість робітників всієїремонтної майстерні (52 робітника), а також виконав розрахунок трудомісткостіремонтних робіт дільниці. Розрахував кількість необхідних робітників даноїдільниці. Виконав розрахунок та підібрав згідно технологічного процесувідповідне необхідне устаткування для електроремонтної дільниці (2 стенда). Іна основі площі дільниці з урахуванням коефіцієнту запасу, який враховуєпроходи і зручність роботи біля устаткування. Накреслив план дільниці якийпредставлений на першому аркуші формату А1 графічної частини.
На другому аркуші графічної частини навідновлення ротора-генератора Г-370. В якій вказано найменування дефектів,технологія відновлення, технічні умови, обладнання, пристрої та інструмент,спосіб контролю, розряд, і розцінка, також вказані технічні умови навибраковку.
В економічній частині розрахувавсобівартість собівартість відновлення ротора генератора і доказав собівартістьвідновлення ротора і доказав економічну доцільність відновлення даної деталі. Доповідьзакінчена. Дякую за увагу.