Пояснювальназаписка до плану
Ветеринарнимфахівцям необхідно вести цілеспрямовану боротьбу з цим захворюванням, так якневиконання спеціальних заходів може призвести до подальшого поширення інфекціїта підвищення числа інфікованих і хворих тварин.
Курсова роботавиконувалася на базі СТОВ «Надія». Були проаналізовані епізоотологічне ситуаціягосподарства, результати серологічних і гематологічних досліджень, ефективністьпротіволейкозних заходів у СТОВ «Надія». Матеріалом послужили дані серологічнихі гематологічних досліджень, отримані в СТОВ «Надія» і власні спостереження.
СТОВ «Надія»Семенівського району Чернігівської області спеціалізується на виробництвімолока, м'яса яловичини. У господарстві містяться405 голів ВРХ в томчислі: корів 201 голова, молодняк на відгодівлі 118, нетелі 46, молодняквіком до 3 місяців 38 голів, 2 плембика.
Усі поголів'ярозміщено на території господарства в 2 приміщеннях. Вентиляція в тваринницькихприміщеннях природна беструбная. У якості підстилки застосовуються тирсу. Умовигодівлі, утримання та експлуатації тварин відповідають нормативним вимогам.
На територіїгосподарства відсутні ізолятори, дезбарьєр при в'їзді на ферму, що сприяєрозносу інфекції.
Серопозитивні ісеронегативні тварини утримуються разом, також бики утримуються з коровами, щозбільшує ризик їх зараження, телята від серопозитивних і серонегативних корівмістяться спільно. Осіменяти корів та телиць слід тільки штучним методом, такяк бики-виробники, що містяться разом з інфікованими коровами можуть заразитисявірусом лейкозу і при вільної їх злучці стати розповсюджувачами інфекційноїпатології. Молоко телятам випаюється у сирому вигляді.
Що стосуєтьсядотримання правил асептики і антисептики, то при масовому взяття крові у кожноїтварини кров береться окремої стерильною голкою, але за інших заходах це недотримується (масові вакцинації).
Господарствопроводить планові серологічні та гематологічні (серопозитивних тварин)дослідження тварин старше 6 місяців 2 рази на рік, тварин із змінами кровіздають на забій. Перегрупування тварин проводять з дозволу головного ветеринарноголікаря.
У зв'язку зізбільшенням кількості інфікованих тварин потрібна розробка нового планупротилейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних, господарських іекономічних особливостей господарства відповідно до чинних Правил зпрофілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Слід організовуватироботу по створенню стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корівздоровими тваринами.
У СТОВ «Надія»»інфіковані та здорові тварини утримуються разом, що веде до збільшення відсоткаінфікованості стада. Тому таких тварин в обов'язковому порядку потрібнорозділити і утримувати окремо. Також слід утримувати окремо телят, отриманихвід здорових корів і від інфікованих. Дана умова важко реально в даний час узв'язку з відсутністю на території господарства ізоляторів, які слід побудуватив найближчий період.
Обов'язковомолоко, яке використовується для внутрішньогосподарських потреб і отримане віднеблагополучних по лейкозу корів, піддавати пастеризації для зменшеннячисельності заражених телят.
Також з метоюпрофілактики хвороб тварин необхідно проводитьи планові дезінфекції тадератизації. Серед основних чинників, які зумовлюють передачу вірусу лейкозу,найбільше значення має кров, препарати з неї і маніпуляції під час ветеринарнихі зоотехнічних обробках, молоко і молозиво за умови, якщо секрети контамінованікров'ю корів-вірусоносіїв (передбачається, що колострального антитіла захищаютьтелят від зараження в протягом часу їх персистенції в організмі до4-5-місячного віку); в секретах слинних, слізних залоз, сечі та калі віруслейкозу не виявляється, а при контамінації їх кров'ю інфікованого ВЛВРХ він неможе в них зберігатися тривалий час.
Дотриманнярозробленого плану заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатоїхудоби дозволить знизити й усунути цю інфекційну патологію в СТОВ «Надія»Семенівського району Чернігівської області.
Вступ
Лейкозвеликої рогатої худоби (Leucosis, гемобластоз)— широко розповсюджене хронічне захворювання сільськогосподарських тварин, якеспричиняється ретровірусом – вірусом лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ).Протікає безсимптомно або характеризується лімфоцитозом і злоякіснимрозростанням кровотворних і лімфоїдних клітин в різних органах. Джерелоінфекції — хворі тварини. Механізм передачі вертикальний і аліментарний.
Збудником даноїінфекційної патології є РНК-онкогенний вірус, що відноситься до роду Oncovirusтипу С сімейства Retroviridae.
Лейкоз великоїрогатої худоби в даний час набув широкого поширення. Найбільш інтенсивнопоразка тварин вірусом лейкозу великої рогатої худоби йде в стадах молочногонапряму.
Лейкоз завдаєвеличезної економічної шкоди народному господарству, який пов'язаний зпередчасною вибраковуванням високоцінних тварин (недоотримання продуктівтваринництва); загибеллю тварин та утилізацією туш на м'ясокомбінатах;витратами неблагополучних господарств на оздоровчі заходи; обмеженнями, щонакладаються на господарства у разі їх неблагополуччя (такі втрати особливовідчутні у племінних господарствах); виключенням з племінної роботи клінічноздорових животних — нащадків хворих на лейкоз батьків (втрата цінних генетичнихліній); вилученням з банку і утилізацією накопиченої сперми племіннихбиків-виробників, у яких постлетально підтверджений лейкоз, і затратами на їхпридбання та утримання.
Успішневирішення питань, які могли б значно підвищити ефективність профілактичних таоздоровчих протилейкозних заходів, можливо лише при наявності більш повнихданих про причину і механізм маллеінізаціі клітин кровотворних тканин.
При вивченніособливостей прояву лейкозного процесу можна зробити припущення, що йогорозвиток знаходиться в тісному взаємозв'язку з багатьма прямо чи опосередковановпливають ендо-і екзогенними факторами. Розвитку лейкозного процесу сприяєнасамперед генетичні та ендогенні, а також екзогенні хіміко-фізичні чинники.
Організаціяпрофілактичних та протиепізоотичних заходів дозволють ефективно конструюватисистему оздоровчих протилейкозних заходів залежно від ступеня ураженнянеблагополучного стада.
Вивченняепізоотичного процесу при лейкозі і на цій основі вдосконалення системиоздоровчих заходів, з урахуванням регіональних особливостей, є на сьогоднішнійдень актуальним.
1.Епізоотологічного обстеження СТОВ «Надія»
Загальнахарактеристика СТОВ «Надія».
СТОВ «Надія» розташовуєтьсяв селі Леонівка Семенівського району Чернігівської області.
Епізоотологічнеобстеження господарства проводила комісія, до складу якої входили: головнийдержветінспектор Семенівського району Бескищенко О.Л., головний ветеринарнийлікар СТОВ «Надія» Небрат О.М., головний зоотехнік СТОВ «Надія» Холуйов В.П.,,директор СТОВ «Надія» Висоцький М.М., і студентка VІ курсу факультетуветеринарної медицини Сумського НАУ Субота І.В… Був складений відповідний актепізоотологічного обстеження з метою розробки календарного плану комплексузаходів, спрямованих на ліквідацію хронічної інфекційної патології — вірусноголейкозу великої рогатої худоби.
СТОВ «Надія»»Семенівського району Чернігівської області знаходиться на відстані 37 км відрайонного центра м. Семенівка, та 220 км від обласного центру м. Чернігів. Господарствознаходиться в лісостеповій зоні, клімат – помірно-континентальний. Більшістьопадів припадає на весняно-літній період. Переважають західні тапівнічно-західні вітри.
Ферма розташована навідстані 800 м від населеного пункту. Вона м’ясо-молочного напрямку, на їїтериторії розміщено корівник, конюшня, телятник, вигульні майданчики для тваринтакож є силосна яма та скотомогильник. До складу господарства входить:405голів в том числі: корів 201 голова, молодняк на відгодівлі 118, нетелі 46,молодняк віком до 3 місяців 38 голів, 2 плембика.
В літній період тваринвипасають на посовищах, а в зимовий період тварини утримують в тваринницькихприміщеннях, вдень здійснюється моціон корів на вигульних майданчиках.
Водопостачанняцентралізоване, напування здійснюється з автонапувалок
2.Організаціяветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ «Надія»
Головнийветеринарний лікар СТОВ «Надія» Небрат О.М..
Усі поголів'ярозміщено на одній фермі в 7 приміщеннях. Тварини утримуються в 2-х ряднихкорівниках, зміст привязное. Телята до 20-денного віку містяться індивідуальнона прив'язі, потім у 1,5-2-місячному віці їх об'єднують в групи по 10-12 голів.
Вентиляціяздійснюється природним шляхом через вікна і двері.
У якостіпідстилки застосовуються тирсу. У раціон годування корів і телят входять силосвикоовсяной та кукурудзяний сіно, солома ячмінна.
Ветеринарнаслужба господарства забезпечена необхідні біопрепарати і лікарські засоби,деззасоби, інструментарієм. У господарстві є ветеринарний пункт, якийскладається з аптеки, кімнати з холодильною установкою для зберіганнябіопрепаратів, складу для деззасобів, кабінету ветеринарного лікаря.
У господарствівідсутні ізолятор. При вході в приміщення, де утримається поголів'я великоїрогатої худоби, є дезбар'єри.
На території СТОВ«Надія» є зелені насадження (дерева, чагарники).
У тваринницькихприміщеннях передбачений механічний спосіб видалення гною шляхом використанняскребкових транспортерів, видалення гною проводиться кожен день.
3.Характеристика епізоотичної ситуації СТОВ «Надія» при вірусному лейкозі великоїрогатої худоби (ВЛВРХ)
При вивченніепізоотичної ситуації користувалися такими документами: 1)Журнал дляреєстрації хворих тварин (форма № 1-вет), в якому ведеться облікзахворюваності та смертності тварин. Запис в журнал проводиться кожний раз припояві інфекційної хвороби. 2)Журнал для запису протиепізоотичних заходів(форма № 2). Запис в ньому відбувається на основі актів про проведеннядосліджень, вакцинацій, дегельмінтизацій або інших видів профілактичнихобробок. По записам в цьому журналі складають звіт і вивчають епізоотичнестановище. Журнал підлягає постійному збереженню. В цей журнал вносятьрезультати діагностичних досліджень, акти на щеплення, дезінфекцію, формизвітності. Акти складаються у вільній формі, але в них повинні бути вказанідата складання акту, ким і коли були проведені дослідження, вид дослідження,назва господарства, вид і кількість досліджуваних тварин, назва діагностичногоабо профілактичного препарату, його дата випуску, номер, серія, контроль,підписи осіб які проводили дослідження.
Господарствоблагополучно з особливо небезпечним заразних захворювань, в тому числі побруцельозу, туберкульозу, лептоспірозу, сибірки; не благополучно по вірусномулейкозу великої рогатої худоби. У господарстві велику рогату худобу вакцинуютьпроти сибірки, туберкульозу, лептоспірозу, паратифу. Також проводяться обробкипроти фасціольозу та диктіокаульозу.
4.Профілактичнавакцинація великої рогатої худоби проти інфекційних захворювань в СТОВ «Надія».
Профілактична вакцинація проти:
Дата проведення вакцинації
Вакцина
Спосіб введення, доза
Сибірка 25.04.2010р. Вакцина виготовлена Сумською біофабрикою. Вакцина жива спорова проти сибірки тварин із штаму «СБ» рідка. серія №4, контроль 4, придатна до 15.06.11р. Вводила внутрішньом 'язево в ділянці шиї в дозі 2 мл.
Туберкулез 29.10.2009р. Для дослідження використано туберкулін сухий, очищений ( ППД) для ссавців в стандартному розчині, серії №94, придатний до 19.12.2011р. виробник Сумська біофабрика. Туберкулін вводили внутрішньошкірно в ділянку середньої третини шиї безголковим ін’єктором в дозі 0,1 мл. на 1 голову
Лептоспіроз 25.11.2009р. Полівалентна вакцина проти лептоспірозу Виготовлена ТОВ «АЛЕКС», З АТ НВАП «Новогалищинська біофабрика», Україна, м. Київ. Місце введення вакцини вистригала, обробляла розчином етилового спирту. Вакцину вводила в ділянці крупа внутрішньом'язево тваринам до 1 року 4 мл, а старше 1 року по 8 мл.
Періодичнопроводиться профілактична дезінфекція тваринницьких приміщень (корівники — 2рази на рік, телятники — після кожного звільнення від тварин) 2%-им розчиномїдкого натру.
Здійснюєтьсяпостійний ветеринарний нагляд за перегрупування і за місцями утримання тварин.Для охорони здоров'я тваринників від можливого зараження інфекційноюпатологією, періодично ведеться ветеринарно-просвітницька робота, інструктажі.
У господарстві єоблікова і звітна документація з інфекційних захворювань: протиепізоотичної журнал,план протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів, календарний план заходівз ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби, акти про проведенутуберкулінізації, проведених вакцинації, проведених профілактичних обробках,проведених профілактичних дезінфекції.
5.Лейкозвеликої рогатої худоби
Хронічнаінфекційна хвороба з тривалим інкубаційним періодом, що вражає кров ікровотворні органи з утворенням в останніх пухлин.
Збудник — РНК-онкогенний вірус, що відноситься до роду Oncovirus типу С сімействаRetroviridae. Вірус лейкозу великої рогатої худоби (ВЛВРХ) або бичачийлейкозних вірус (блв) морфологічно подібний з збудниками лейкозу у тварин іншихвидів. Проте є істотні відмінності в антигенною структурою. Існує тільки одинсероваріантів ВЛВРХ, до якого сприйнятливі, крім великої рогатої худоби, щевівці і кози.
Стійкість вірусулейкозу великої рогатої худоби у зовнішньому середовищі невелика. У клітиннихкультурах при нагріванні до 600С він гине через 1 хвилину, швидкознешкоджується 2-3%-ним розчином їдкого натру, формальдегіду та іншимидезінфікуючими засобами в загальноприйнятих концентраціях. Інактивується ВЛВРХв молоці нагріванням його до 740С протягом 17 секунд або скисанням (рН 4,75).Вірус може тривалий час перебувати в клітці в частково або повністю зв'язаномустані з її геномом. Патогенну дію він проявляє при зниженні імунологічноїреактивності організму тварин.
Для розробкизаходів профілактики вірусного захворювання великої рогатої худоби і боротьби зним необхідно знати шляхи його поширення. При лейкозі в організмі одночасноприсутні вірус і антитіла до нього. ВЛВРХ не існує в організмі тварин вільно, аперсистує виключно у лімфоцитах і переважно в непродуктивному стані, томуперенесення вірусу лейкозу можливий лише при передачі інфікованих лімфоцитів.
Від тваринзбудник передається шляхом прямого або непрямого контакту: з молоком, слиною,кров'ю. Вірус розноситься швидко, якщо не дотримуються правила асептики іантисептики при маніпуляціях у тварин (взяття крові, щеплень тощо); задопомогою кровосисних комах.
Патогенезхвороби полягає у порушенні нормального процесу проліферації та диференціаціїклітин кровотворної тканини. Хвороба часто протікає в латентній формі. Підвпливом різних екзогенних та ендогенних факторів відбувається активація вірусу,що виявляється в окремих тварин повільним розладом регуляторної функції органівкровотворення. Найчастіше вражаються лейкобласти, що призводить до інтенсивноїпроліферації різних типів лейкоцитів у кровоносних органах, в кістковому мозку,селезінці, лімфатичних вузлах. Неконтрольовано розмножуються клітини кровіпоширюються по організму, потрапляють в різні органи і тканини, утворюютьпухлини, що викликають зміну структури і функцій уражених органів внаслідокатрофії специфічних клітин. З'являються порушення на молекулярному, клітинномута органному рівнях, що призводить до розладу кровотворення, збільшеннякількості лімфоцитів.
Інфекційнийпроцес при лейкозі характеризується стадійністю. Розрізняють 3 стадії абоперіоду в розвитку інфекції: інкубаційну, гематологічну і пухлинну.
Інкубаційнастадія захворювання може бути до 2-6 років іхарактеризується відсутністю змін до периферичної крові.
Її виявляютьсерологічними і вірусологічними дослідженнями, при цьому гематологічна картинакрові залишається без змін. Інфікованих тварин виявляють за допомогою реакціїиммунодиффузии (РІД), грунтуючись на виявленні в сироватках крові специфічнихантитіл до глюкопротеїдному і поліпептидному антигенів вірусу лейкозу великоїрогатої худоби. Даний серологічний метод отримав широке поширення внаслідокпростою, зручною постановки. Також для виділення вірусу використовують реакціїімунофлуоресценції (РІФ), реакцію зв'язування комплементу (РСК), реакціюрадіоіммунопреціпітаціі (РІП), реакцію нейтралізації (РН), полімеразнуланцюгову реакцію (ПЛР).
При позитивнихрезультатах досліджень слід говорити про циркуляцію вірусу в господарстві.Інфіковані тварини є вірусоносіями, у яких вірус може формуватися і виділятисяв певний час.
Гематологічнастадія характеризується кількісними таякісними зрушеннями у складі клітин крові. Збільшується число лейкоцитів,підвищується відсоток лімфоцитів, з'являються малодиференційовані, незрілі,різної величини, патологічні форми клітин.
Пухлиннастадія характеризується, крім гематологічнихзрушень, різноманітністю неспецифічних і специфічних клінічних ознак, їх проявзалежить від локалізації патологічного процесу. Неспецифічні ознаки — цепогіршення загального стану тварин, погане засвоєння кормів, зниження надоїв,швидка стомлюваність, прогресуюче схуднення, розлади травлення (діарея, запори,атонія або тимпанія передшлунків), ослаблення серцевої діяльності, ціаноз іжовтянушність слизових оболонок, порушення дихання, набряки в області живота,вимені, кульгавість на одну або обидві задні кінцівки, утруднення виділеннясечі, аборти, яловість, збільшення однієї або декількох часток вимені.Специфічними ознаками лейкозу вважають збільшення поверхневих передлопаткових, надколінних,підщелепних лімфатичних вузлів; поява пухлинних розростань у різних областяхтіла, екзофтальм, збільшення селезінки і печінки. Лімфатичні вузли маютьвеличину від волоського горіха до дитячої голови. Вони безболісні, рухливі,еластичною або щільної консистенції, а при сильному розтяганні капсули стаютьхворобливими. Внутрішні лімфатичні вузли вражаються частіше поверхневих.
При важкомурозвитку хвороби в пухлинної стадії швидко розвивається патологічний процес.Виразно проявляються неспецифічні ознаки. Кількість лейкоцитів у периферичнійкрові іноді знижується, при цьому переважають їх патологічних форм. Різкозмінюється якісний склад лімфоцитів у бік їх патології. Зменшення кількостілейкоцитів пояснюється виснаженням кровотворної тканини і зниженнямфізіологічної реактивності організму. Лейкозні зміни виявляються в селезінці,серці, печінці, нирках, сичуга. Дана стадія розвивається при зниженнірезистентності організму тварини і закінчується гострим перебігом смертельно,нерідко від розриву селезінки чи інших внутрішніх органів.
Клінічнакартина при даній патології може бутинайрізноманітнішою в результаті ураження життєво важливих органів: виснаження,розлад функцій серцево-судинної системи, набряки, утрудненість дихання,витрішкуватість і т.д. Виражені клінічні ознаки проявляються у тварин лише впухлинну стадію. Специфічні ознаки при лейкозах характеризуються тим, щолімфатичні вузли (передлопаткові, підщелепні, надвимяні, глибокі пахові)симетрично або несиметрично збільшені, рухливі, щільної консистенції. Впухлинній стадії захворювання супроводжується розвитком неспецифічних ознак:гіпотонією або атонією передшлунків, безпліддям, паралічами.
Патологоанатомічнізміни при розтині трупів загинувших тварин взалежності від стадії перебігу лейкозу виявляють у вигляді дифузної абоосередкової інфільтрації в органах кровотворення, травлення, на серознихпокривах, у серці, печінці, нирках і матці.
Основнимиформами ВЛВРХ вважаються власне лейкози і ретикульоз.
При власнелейкозах селезінка збільшена, розмір залежить від стадії захворювання.Відзначають гіперплазію фолікулів, можливий розрив капсули з подальшимкрововиливом у черевну порожнину. Лімфатичні вузли в гематологічної стадіїзбільшені не значно, а в пухлинної стадії — до 20 * 10 см, особливо надвим’яні.Капсула гладка, легко знімається, на розрізі тканина лімфатичних вузлів малюнокзгладжений. В інших органах патологічні зміни встановлюють в пізні термінирозвитку хвороби. У печінці, серці, нирках можуть бути дифузні або вогнищевірозростання сіро-білого або сіро-рожевого кольору.
При ретикульозіселезінка збільшена. Лімфатичні вузли збільшені нерівномірно в різних областяхтіла. Капсула шорстка, часто зрощена з сусідніми тканинами та органами.Характерні пухлинні розростання різних розмірів – починаючи від горошини.Пухлини щільні, сіро-білого кольору, з вогнищами некрозу і крововиливів. Упаренхіматозних органах відзначаються дистрофічні зміни. Можливі розростанняпухлинної тканини в серце, сичуга, матці, нирках.
Діагноз.Для постановки діагнозу проводять відбір проб крові,молока, молозива, патологічного матеріалу надсилають в лабораторію дляпроведення відповідних дослідження.
6.Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є
— реакція імунодифузії (РІД);
— імуноферментний аналіз (ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадахдля дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідженняособливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовуєтьсяполімеразно-ланцюгова реакція (далі — ПЛР).
Клініко-гематологічний,патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадіїрозвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.
Віруснийлейкоз великої рогатої худоби діагностують на підставі епізоотологічного,клініко-гематологічного, серологічного, вірусологічного, патологоанатомічногодосліджень з обов'язковим проведенням гістологічного дослідження, яке єостаточним для постановки діагнозу на лейкоз. Гістологічна діагностика полягаєу виявленні у хворих тварин розростань (проліферація), які порушили нормальнедозрівання і диференціювання клітин, як в органах кровотворення, так і всполучній тканині.
Діагностичнаробота з контролю лейкозу великої рогатої худоби проводиться шляхом щорічногодослідження з РІД.
Основнийдіагностичний метод, за результатами якого проводять оздоровчі та профілактичнізаходи в неблагополучних по лейкозу господарствах — серологічна реакціяімунодифузії (РІД) в гелі агару з використанням Глікопротеїдний антигену вірусулейкозу великої рогатої худоби.
РІД єнайпростішим, найменш трудомістким і зручним для масових досліджень методом,прийнятим в якості основної діагностичної реакції у всіх країнах, дездійснюється державна програма боротьби з лейкозом великої рогатої худоби.Метод дозволяє виявити тварин, інфікованих вірусом лейкозу і мають антитіла доцього вірусу, тому є дуже важливим для контролю епізоотичного благополуччя стаді тестування тварин в умовах неблагополуччя.
Тварини реагуютьсерологічно позитивно через 2-4 місяці після інфікування вірусом лейкозу.Антитіла виділяються молозивом і молоком, і їх можна встановити у телят до6-місячного віку. Тому діагностичне значення у молодняку мають антитіла, яківиявляються з 6-місячного віку.
7.Схемадіагностичних досліджень на лейкоз
/>
8.Диференціальнийдіагноз
Необхідновраховувати, що багато гостро і хронічно протікають хвороби (туберкульоз,бруцельоз, Паратуберкульоз, актиномікоз, деякі інвазійні хвороби, травматичнийперикардит, ретикуло, метрита, мастити, гепатити та ін) нерідко супроводжуютьсязначними змінами крові, які мають захисний характер і визначаються яклейкемоїдна реакція організму, що відображає функціонально-реактивні зміни.Лейкемоїдна реакція є тимчасовою і з поліпшенням стану тварини вона зникає. Длявиключення зазначених хвороб проводять відповідні мікробіологічні, серологічні,алергічні, гістологічні, копрологічні, повторні гематологічні та іншідослідження.
Рідко, алевипадання РІД може бути наслідком гіперактивності імунної системи, спаду титрівантитіл і т.д. Але це не означає, що тварини, одного разу визнане інфікованимВЛВРХ, перестало бути інфікованим.
Гематологічнийметод заснований на виявленні в одиниці об'єму крові лімфоїдних клітин різногоступеня зрілості.
Кількістьлейкоцитів і лімфоцитів в 1 мкл крові великої рогатої худоби при лейкозі(лейкозних ключ), тис.Вік тварин (років)
Здорові тварини
Лейкоцити (до)
Підозрілі через хворобу
Лімфоцити (від-до)
Хворі тварини
Лімфоцити (понад) 1 – 2 13 10,5 – 13 13 2 – 4 12 9,0 – 12 12 4 – 7 11 8,0 – 11 11 Свыше 7 10 6,5 – 10 10
Лікуванняпри даній патології інфекційної природи не розроблено.
9.Заходамиз профілактики та боротьби
Основними заходамиз профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби є: охоронаблагополучних щодо хвороби господарств від занесення вірусного лейкозу великоїрогатої худоби, в першу чергу тваринами-вірусоносіями; систематичніімунодіагностичні, клініко-гематологічні та інші дослідження всього поголів'яхудоби, з метою своєчасного виявлення хворих тварин; оздоровленнянеблагополучних щодо лейкозу господарств та попередження розповсюдженнявірусного лейкозу великої рогатої худоби; генетичне дослідження хворих корів,виявлення нестійких до хвороби родин і ліній і виключення їх з племінногоскладу; підвищення вимог при проведенні ветеринарно-генетичних заходів таповноцінної годівлі тварин .
Спільні заходи зпрофілактики лейкозу великої рогатої худоби включають в себе дотриманняветеринарно-санітарних вимог при утриманні, годівлі та ветеринарномуобслуговуванні тварин. Продаж, здачу на забій, вигін, розміщення на пасовищах івсі інші переміщення та перегрупування тварин, реалізацію тваринницькоїпродукції проводять тільки з відома і дозволу ветеринарних спеціалістів.Здійснюють карантинування протягом 30 днів знову надійшли тварин для проведенняклінічного огляду, серологічного та гематологічного досліджень.
Контроль заблагополуччям поголів'я худоби здійснюють на підставі показників післязабійноїекспертизи на м'ясокомбінатах; даних експертизи при внутрішньогосподарськомузабої тварин, розтин трупів тварин; результатів планових серологічних тагематологічних досліджень на лейкоз; результатів контрольного забою тварин зпідвищеним рівнем лімфоцитів в крові і патоморфологічних дослідженьбіоматеріалів.
За умовамиобмежень не допускається:1)перегрупування великої рогатої худоби всерединігосподарства без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого господарство; 2)використання бугаїв-плідників для вільної злучки корів і телиць; 3)використанняне стерильних інструментів і апаратів при ветеринарних і зоотехнічних обробкахтварин; 4) вивезення тварин із стада, господарства для племінних тарепродуктивних цілей без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого данегосподарство.
Оздоровчі заходив неблагополучних по лейкозу господарствах проводять шляхом ізоляції зараженихВЛВРХ і негайної здачі на забій хворих тварин.
За результатамисерологічного дослідження отриманим перед початком оздоровчих заходів,визначають варіанти боротьби з лейкозом.
У господарстві,де виявлено до 10% заражених і хворих на лейкоз їх негайно здають на забій.Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять через кожні 3місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.
У господарстві,де виявлено до 30% корів і нетелей, заражених вірусом лейкозу великої рогатоїхудоби, останніх розміщують окремо від здорових тварин на фермі. Інфікованихтварин через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз.Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють іздають на забій.
У господарстві,де виявлено понад 30% корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великоїрогатої худоби, проводять такі ж оздоровчі заходи як і в господарстві зінтенсивністю інфікованості до 30%. Одночасно організовують роботу зі створеннястада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
У всіхкатегоріях господарств, де встановлена інфекція, що викликається вірусомлейкозу, організовують вирощування племінних і ремонтних телиць окремо віддорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках,контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.
Тварин, хворихна лейкоз (з клінічними та гематологічними проявами лейкозу), дозволяєтьсяперевозити на м'ясокомбінати залізничним, водним та автомобільним транспортомвідповідно до ветеринарно-санітарним вимогам. У ветеринарному свідоцтві абоветеринарної довідки, виданими на вказаний худобу, повинно бути зазначено, щотварини хворі на лейкоз. Прийом і забій цих тварин проводиться на санітарнійбойні. При її відсутності забій такої худоби дозволяється проводити назагальних конвеєрі після завершення забою здорових тварин і видалення із цехувсіх отриманих від них продуктів забою. Після забою хворих тварин приміщення,технологічне обладнання та інвентар піддають прибирання та дезінфекції.
Ветеринарно-санітарнуоцінку м'яса та інших продуктів забою проводять згідно з Правиламиветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'ясата м'ясних продуктів.
Молоко відінфікованих і інших корів оздоровлюємо господарства здають на молокопереробнепідприємство або використовують всередині господарства після пастеризації взвичайному технологічному режимі. Після знезараження молоко використовують безобмежень.
У оздоровлюємовід лейкозу господарствах проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень таобладнання згідно встановленого порядку проведення дезінфекції ветеринарнихоб'єктів. Для дезінфекції застосовують 2% розчин їдкого натрію, 2% розчинхлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5% розчин кальцинованої соди, 2%розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.
Гній і стічніводи утилізують у встановленому порядку… Господарство, ферму, стадо вважаютьоздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативнихрезультатів (з інтервалом 30-45 днів) серологічного дослідження худоби старше шестимісячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводятьщокварталу.
У СТОВ «Надія» вході серологічних досліджень у вересні 2010 року було виявлено 28 голівреагують позитивно за РІД. Проби крові від досліджуваних тварин направляли уветеринарну лабораторію. Корови, у яких були виявлені гематологічні зміни крові(10 голів) були піддані вимушеного забою. У вірусоносіїв клінічні ознакивідсутні. У корів із зміненою картиною крові відзначалися неспецифічні ознакипатології — погіршення апетиту, втрата ваги, гіпотонія передшлунків.
На господарствобули накладені обмеження адміністрацією району та розроблено план оздоровленнягосподарства від лейкозу, в якому передбачалося:1) серологічні дослідженнявсього поголів'я з 6-місячного віку 2 рази на рік; 2)гематологічні дослідженняРІД позитивних тварин;3) ізоляція серопозитивних тварин і здача на забій хворихтварин; 4) заборона перегрупувань тварин без дозволу головного лікарягосподарства; 5) ізольоване утримання телиць; 6) випоювання молока телятамтільки в пастеризованому вигляді, молоко від корів здавати на молокозавод.
Додатковідослідження в СТОВ «Надія» не проводилися.
Висновок
У СТОВ «Надія» напідставі серологічних, гематологічних і гістологічних досліджень оголошенонеблагополучним по вірусному лейкозу великої рогатої худоби.
Найбільшймовірним шляхом занесення інфекції в господарство є по-ступленіе зараженихтварин для племінних цілей з інших господарств. Поширення даної інфекційноїпатології обумовлене передачею вірусу плоду в стельних корів через плаценту;телятам — з молозивом і молоком від інфікованих корів; коровам — при осіменінніспермою бугаїв-виробників, інфікованих ВЛКРС; породна (генетична) схильністьпоголів'я (близько +20% корів чорно-рябої породи від маточного поголів'я).
Умови годівлі,утримання та експлуатації тварин відповідають нормативним вимогам.
На територіїгосподарства відсутні ізолятори, дезбарьер при в'їзді на ферму, що сприяєрозносу інфекції. Не приділяється належної уваги проведенню дезінсекції тадератизації. Молоко від корів випаюється телятам у сирому вигляді.
Інфікованістьтварин стада до 30%, відповідно до чинного Правилами по профілактиці і боротьбіз лейкозом великої рогатої худоби в Російській Федерації, необхідно одночаснодосліджувати тварин тільки гематологічним методом через кожні 6 місяців іорганізовувати роботу по створенню стада, вільного від ВЛКРС, шляхом заміниінфікованих корів здоровими тваринами.
Також потрібнарозробка плану протилейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних,господарських і економічних особливостей господарства.
Пропозиції
1. Проводитипланові заходи згідно з Правилами з профілактики та боротьби з лейкозом великоїрогатої худоби. Корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великої рогатоїхудоби, розміщувати окремо від здорових тварин. Тварин дослідити гематологічнимметодом через кожні 6 місяців.
Тварин іззмінами крові, характерними для лейкозу великої рогатої худоби, визнаватихворими і здавати на забій.
Організуватироботу зі створення стада, вільного від вірусного лейкозу великої рогатоїхудоби, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
Організувативирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я наспеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їхблагополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.
Молоко від корівздавати на молокопереробний завод, всередині господарства використовувати йогопісля пастеризації.
2. Вирішитипитання про будівництво забійного пункту, ізоляторів, дезбар'єра при в'їзді натериторію господарства.
3. Проводитипланові дезінсекцію та дератизацію.
4.Періодичнопроводити ветеринарно-просвітницьку роботу, інструктажі серед працівників СТОВ «Надія»
Планпротиепізоотичних заходів.
2.1 Календарнийплан заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби в СТОВ «Надія»2010-2015р.р.
Найменування заходів
Терміни виконання
Відповідальний за виконання
Примітка 1. Організувати роботу зі створення стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами. 2010-2015р.р. Керівник господарства, зоотехнік, ветеринарний лікар господарства - 2. Заборонити перегрупування великої рогатої худоби без відома і дозволу головного ветлікаря господарства 2010-2015р.р. ветеринарний лікар господарства, Головний зоотехнік господарства. - 3.
Всіх тварин розділити на 2 групи: — заражені ВЛВРХ;
- здорові тварини.
Утримувати групи окремо один від одного Липень 2010р. Головний зоотехнік господарства. - 4. Усіх тварин дослідити гематологічним методом через кожні 6 міс. Січень 2011р. ветеринарний лікар господарства - 5. Після кожного дослідження виявлених хворих тварин ізолювати і здавати на забій. 2010 – 2015р.р. Керівник господарства, ветеринарний лікар господарства - 6. У 6-місячному віці телят дослідити серологічним методом. Телят, що дали позитивну реакцію по РІД ізолювати. Телят з негативною реакцією по РІД перевести у приміщення по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку. 2011-2015р.р. Головний зоотехнік господарства - 7.
Молодняк старше 6-місячного віку — РІД негативних — розміщувати в приміщенні по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку.
Молодняк старше 6-місячного віку — РІД позитивних — виключити з племінного використання, надалі їх ставити на відгодівлю. 2010-2015р.р. Головний зоотехнік господарства - 8. Молоко від корів, за винятком клінічно хворих, здавати на молокозавод, де після пастеризації в звичайному технологічному режимі використовувати без обмежень. Молоко необхідне для випоювання телят профілакторного віку, використовувати тільки від своїх матерів, після профілакторного періоду від РІД негативних корів. Збірне молоко використовувати тільки після пастеризації. Молоко, отримане від корів з клінічними ознаками лейкозу, піддавати кип'ятіння і використовувати тільки всередині господарства для відгодівлі тварин. Придбати обладнання для кип'ятіння молока. 2010-2015р.р. Головний зоотехнік господарства
Пастеризацію збірного молока проводити при температурі 760С протягом 20 сек. 9. Проводити дезинфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Проводити планову дератизацію. корівники — 2 рази на рік, телятники — після кожного звільнення від тварин.
Керівник господарства,
гл.зоотехнік,
гол. ветлікар 10. Осіменіння корів та телиць проводити тільки штучним методом. 2010-2015р.р.
гл.зоотехнік,
гол. ветлікар - 11. Забезпечити суворе дотримання і виконання правил асептики і антисептики при проведенні зооветеринарних заходів 2010-2015р.р.
гл.зоотехнік,
гол. ветлікар Мічення тварин, взяття крові, введення вакцин, штучне запліднення, ректальне дослідження і т.д. 12. Після переведення тварин на зимовий стійлове утримання, провести санацію літніх таборів, вивезення та біотермічні знезараження гною. Листопад 2010р.
Керівник господарства,
гол. ветлікар - 13. Обмеження по ВЛВРХ з господарства зняти після виведення всіх хворих та інфікованих тварин та отримання двох поспіль, з інтервалом в 3 місяці, негативних результатів при серологічному дослідженні всього поголів'я тварин старше 6-місячного віку, а також виконання заходів щодо санації приміщень, території господарства та літніх таборів. 2010р. Районна державна лікарня ветеринарної медицини -