Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах

КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни: «Фітофармакологія»
на тему
«Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах»

Зміст
Вступ
Розділ1 Обґрунтування системи заходів захисту вівса від шкідливих організмів.
Розділ 2 Обгрунтування виборупестицидів для проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливихорганізмів
Розділ3 Проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливих організмів. Особливостійого вирощування
Розділ 4. Розрахунок потреби утехніці і пестицидах для проведення заходів захисту вівса від шкідливихорганізмів
Розділ 5. Забруднення пестицидами біосфери та їх негативнийвплив на природу і людину
Висновок
Додатки
Список використаної літератури

Вступ
Овес (рис. 1) (латинська назва Avena L.) — рід рослин з родини Злаки, абоТонконогі (Poaceae).
 />
рис. 1
Однорічні та багаторічні трави. Дороду відносяться до 40 видів, поширених переважно в помірних країнах СтарогоСвіту, в північній і південній Америці, але дуже мало. Різні автори поділяютьцей рід по різному. Найважливіший вид є Avena sativa L.,Звичайний, або кормовій овес. Це однолітник, з розкидистою мітелкою; криючілуски довше квіткових; колоски містять від 2 до 3 квіток; ость гола або піднижньо квіткою пухнаста; зовнішні квіткові луски тупувато-двозубих, в ості непродовжуються; ость є тільки при нижній квітці і внизу скручена; іноді їїзовсім немає. Цей вид дав безліч різновидів. Вітчизною його вважається країна,яка простягається від нижньої течії Дунаю (в Угорщині) і далі на південний східдо Кавказу включно; хоча за Кавказом його мало розводять. Овес на грунтневибагливий і народиться у кожній, виключаючи зайво піщану і вапняну. Вдаєтьсяпісля всяких хлібів, але ще краще після картоплі чи конюшини. Схильний допереродження, і тому корисно міняти насіння кожні 5 років. Культурні сортивівса розділяються на плівчасті і голі. Плівчасті сорти представляють дварізновиди: волотисте, овес звичайний (Avena sativa patulaAl.), Якщо гілки мітелки розкинуті на всі боки, а колосся прикріплені до стебламайже горизонтально, якщо ж гілки більш-менш стиснуті і звернені в одну сторону- одногрівий, односторонній овес. (Avena sativa orientalis Schreb.). У Росії вчислі волотистого, розрізняють по довжині зерна і кольором плівок:
1. блідо-жовтий — канадський,австралійський, якщо зерно блискуче і коротко, і шотландський, пробштеінскій,якщо воно довге;
2. золотисто-жовтий — угорську,фландрским, подільський, потата;
3. темний — у якого плівки чорні,синьо-або червоно-бурі — арабська, синій і чорний.
Одногрівие овес відрізняються більшкоротким періодом розвитку, більш твердої соломою і великим зростанням,розводяться під назвою одногрівого австралійського, білого і чорногоугорського, чорного татарської та ін. Зерна темного вівса взагалі дрібніше,твердіше й важче світлих, які дають зерно ніжне і велике — причина, чомуобробіток останніх більш поширене. Голі овес (теж волотисте і одногрівие),зерна яких випадають по дозріванні з плівок (Avena sativa nuda Al.), Поширенімало, тому що легко перероджуються в плівчасті. Крім згаданих сортівз'являються іноді у продажу і добротні сорту — плід вмілій культури ідобросовісній обробки насіння. Так у нас до групи волотисте, плівчастого вівсапотрібно віднести «шатіловскій», — сорт, що характеризується тонкошкірих, майжебілим, великим і повним зерном, високої соломою, раннім дозріванням іневибагливістю. Крім перерахованих ярих сортів зустрічаються ще й озимі,культивовані тільки в теплих країнах. Наш овес — однорічна рослина півночі, ітому мало чутливий до морозів; разом з тим він мало примхливий і що до грунту,в якому вимагає тільки присутності достатньої вологості під час свого розвитку.Можна сказати, що овес росте на всякого роду грунтах, за винятком хіба сипучихпісків і чисто вапняних грунтів. На грунтах торф'янисті, а також на місцяхнизьких і багнистих овес є найважливішим хлібним злаком, так як його сходи малочутливі до весняних заморозків. Користуючись здатністю вівса давати стерпніврожаї на таких грунтах, які не в змозі «підняти» не лише пшениці, а й жита,звичайно відводять йому ділянки найбільш худі, хоча ділянки більш родючіоплачують його культури дуже добре, даючи врожаї в 100 і 120 пудів з десятини.Овес сіють після всяких господарських рослин і після самого себе протягомдекількох років. У сівозмінах ж цьому злаки звичайно відводять найгірше місце вчергуванні рослин. Краще всього він вдається на пластах по перелогах, на поляхпісля конюшини, злакових трав і просапних рослин, де знаходить деякий запаспоживних речовин. Взагалі ж вівсу відмовляють майже в усякому добриві і йомудоводиться задовольнятися залишками гною, внесеного року 2-4 тому. Придостатньому ж добриві (особливо азотом) підвищує значно вище середнього своїврожаї; здебільшого під нього орють одного разу, навіть і по Нови, — переважноз осені; навесні пускають тільки борону або екстірпатор, а у винятковихвипадках плуг, І все ж він народиться добре; при ретельній обробці ж ібагаторазовому паханом врожаї його бувають незрівнянно рясніше. Істотне умовадля гарного росту вівса — достатня вологість, тому овес сіють рано, чоговимагає тривалість вегетації його рівна, дивлячись за сортом його, 16-22тижнях, і менша вимогливість вівса по відношенню до теплоті грунту. Поміченотакож, що ранні посіви вівса дають зерно більш повноваге, ніж пізні, і рідшевилегают; при пізніх ж краще урождается солома, але зерна виходить мало.Звичайне час посіву — квітень і травень і тим раніше, ніж грунт суші і меншвологоємність, щоб вловити в ній запаси зимової вологи. Кількість посівнихнасіння його перевершує в одній і тій же місцевості кількість насіння житавдвічі і навіть більше, так як серед насіння вівса часто буває пустозерніца.Якщо ж насіння вівса піддавати ретельній обробці (у Німеччині вимагають неменше 5 3 / 4 пуди ваги в чверті) за вагою, то їх для посіву потрібно менше. Узазначених двох різких випадках кількість посівних насіння вівса коливаєтьсявід 1 до 3 чвертей. Крім того, бажано, щоб вага плівок була менше, так, як упосередніх.
Овес — один із самих звичайних культурних злаків. Обробляється зарадизерен, які мало вживаються в їжу людини, але переважно йдуть в корм рогатійхудобі і коням. Сильні корми для цих тварин складаються, більшою частиною, звівса. Культура вівса дуже поширена головним чином у Росії та ПівнічноамериканськихШтатах. В Північній Америці (Сполучені Штати Америки) розміри культури вівсаперевищують таку в Росії на 120 млн бушелів (усього збирається там 650 млнбушелів.). Виключаючи пшеничні райони (південь і південний схід Росії), а такожрайони Прибалтійські й Архангельську, вівсу належить перше місце в яровомуклину, подібно до того, як жита, в тих же місцевостях, перше місце в озимої.Майже у всіх нечорноземних областях, під овес відводять 1 / 3 більше всьогозасіваємого простору. Найменшу площу (менше 10%) ця рослина займає на крайньомупівдні Росії, в усіх південних степових областях, а також на крайній півночі — в Архангельській облсти. Втім, у Фінляндії культура вівса підноситься все даліна північ, причому цей рух на західній стороні здійснюється швидше, ніж насхідній, так що кордон культури хилиться завжди на схід. В даний час вінобробляється в невеликому розмірі і дозріває навіть у долині річки Торнео, хочайого звичайно знімають в зеленому вигляді вже у долині річки Кемі. Між 64 ° і65 ° умови для розведення вівса стають скрутними і далі 66 ° північної широтикультура його вкрай обмежена, хоча зовсім припиняється тільки у полярного кола.На Кавказі його майже не розводять. Взагалі у напрямку до півдя культура вівсазустрічає труднощі в посушливості клімату і в сильній жарі, чого овес невиносить, хоча належить до числа найменш вимогливих рослин. Зерно вівсавикористовують для вироблення крупи, борошна, толокна, вівсяної кави. Вівсянакрупа серед інших видів круп займає одне з перших місць за поживністю. Вівсянумуку застосовують у кондитерському виробництві, для випічки млинців і т. д.Зерно вівса використовують як сировину для вироблення комбікормів і якконцентрований корм для тварин. Обробляють овес на зелений корм, як у чистомувигляді, так і в суміші з бобовими культурами, частіше з вікою, горохом ічиною. Вівсяну солому використовують як грубий корм і як сировина длякомбікормової промисловості. Розплющені зерна вівса — основний компонентмюслів. Також овес застосувуеться у народній медицині Дуже довгий час овесзастосовується в народній медицині. Крупа і борошно із зерен вівса міститьвелику кількість крохмалю і білків, цукор, жири, мінеральні солі та іншіречовини, які очищають організм. Використовуються в якості дієтичногохарчування, а настоянки, водні витяжки та інші препарати з соломи вівсазастосовуються як відмінна допомога при бессоніце, розумовому виснаженні,нервових перевантаженнях і фізичної втоми. Ванни з відваром вівсяної соломидопомагають при ревматизмі, подагрі, ішіасі і багатьох шкірних захворюваннях.Солома вівса використовується як Протидіабетичний, потогінну, сечогінну,вторгнень і жарознижуючий засіб. Так звана «вівсяна болтушка» — застосовуєтьсяв народній медицині для лікування шкірних захворювань і виразки шлунку. Хворимна цукровий діабет, особливо при ускладненні його ацидозом і при високомувмісті холестерину в крові, корисна розвантажувальна дієта з вівсяних круп.Споконвічно народне лікувальний засіб — вівсяний кисіль. Приготувати його можнаяк з крупи, так і з геркулеса. Крупу потрібно залити холодною кип'яченою водоюв пропорції 1:1, додати трохи дріжджів, загорнути ємність в товсту тканину ізалишити бродити на добу. Після цього обережно злити рідину і довести її докипіння. У гарячому вигляді кисіль можна їсти з рослинним маслом. Охолодженийкисіль стає настільки щільним, що його можна нарізати ножем. Відвари цільнихзерен вівса володіють сечогінним ефектом. Для приготування відвару 1 склянказерен кип'ятять в 4 склянках води на водяній бані до зменшення обсягу в два рази,додають 4 столові ложки меду, ставлять на водяну баню ще на 5 хвилин, післячого фільтрують. При захворюваннях нирок п'ють по 1 / 2 склянки 2-3 рази надень. астосовують препарати вівса і при простудних захворюваннях, щосупроводжуються кашлем тривалим: овес засинають на 2 / 3 об'єму посуду,доливають молоком і ставлять у духовку нежарким. У міру википання додаютьмолоко до тих пір, поки овес не розваряться, після чого віджимають іпроціджують. Отриману рідину п'ють по 2-3 столові ложки 3 рази на день. Кориснийвідвар вівса після перенесеного інфаркту міокарда та при початковій стадіїгіпертонії: 1 склянка вівса кип'ятять в 1 літрі води до випаровування половиниоб'єму рідини, проціджують і п'ють по 1 / 2 склянки на добу столовими ложками.Настій вівса проявляє спазмолітичну дію, зменшує болю від скорочень сечоводу ісечового міхура при сечокам'яній хворобі і циститі, допомагає при алергіях,бронхіальній астмі та кропивниці. При хронічних захворюваннях печінки, аособливо гепатиті, добре зарекомендував себе овес: 2 склянки вівса в лушпиннізаливають 3 л води і кип'ятять 3 години на повільному вогні. Після такогоупарювання зазвичай залишається трохи більше 1 склянки відвару. Його п'ють втеплому вигляді 1 раз на день протягом місяця. Для кожного вживання готуютьсвіжий відвар. При вирощуванні вівса необхідно враховувати фактори, які шкодятьїї продуктивності. Серед таких шкідників розрізняють: бур’янів, шкідники тахвороби. Одні з таких представників бур’яну є осоти, вівсюг звичайний,представники шкідників є злакові мухи, злакові попелиці, хвороби що виникають:кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз. Тому маючи таке різноманіття шкодо чинностіна овес, необхідно використовувати раціональні способи боротьби для захистукультури.
Мета даної курсової роботи:
- ознайомленняз шкідливими організмами, які уражають овес;
- вивченнясучасного асортименту пестицидів;
- обґрунтуваннярегламентів раціонального використання пестицидів;
- ознайомленняз правилами техніки безпеки та охорони праці при роботі з пестицидами, призначенимидля боротьби зі шкідниками кукурудзи.

Розділ 1. Обґрунтування системи заходів захистувівса від шкідливих організмів
Існуе безліч видів які уражають овес,до них відносять звичайну злакову попелицю (рис.1.2), злакові мухи (Гесенськамуха (Mayetiola destructor S.) Опоміза пшенична (OpomyzafloramR) Пшенична (чорна злакова) муха (PhorbiasecurisTiens.), п'явицю,.Розглянемо їхбильш детально.
Schizaphis graminum Rond. — Звичайна злаковапопелиця.(рис.1.2)
/>
рис. 1.2
Клас Insecta, загін Homoptera,підряд Aphidinea, надродина Aphidoidea, сімейство Aphididae, підродина Aphidinae, Трібо Aphidini, подтріба Rhopalosiphina, рід Schizaphis.Шкідники зернових культур.Тіло безкриле довжиною 2,7-2,9 мм, характеризуєтьсясвітло-зеленим забарвленням і поздовжньої серединній смугою на спиннийповерхні. Вусики досягають половини довжини тіла. Трубочки довгі, циліндричні,невздуті, світлі, тільки перед кришечкоюбуруваті, в 1,7 — 2 рази довша цифрових хвостика. Медіальна жилка на передніхкрилах галузиться один раз. Яйця чорного кольору, подовжено-овальної форми.Життєвий цикл однодомні. Зимує в стадії яйця на посівах озимих культур, а такожна падалиця і диких злаках. У життєвому циклі відбувається чергування статевогоі безстатевих поколінь. У зоні найбільшої шкодочинності масове відродженняличинок безкрилих партеногенетичних самок з яєць звичайно спостерігається вкінці квітня — початку травня. Тривалість личинкового віку складає 8-15 днів. Безкрилапартеногенетичних самка живе до 35 днів, відроджує до 80 личинок. Шкідникхарчується спочатку на озимих, а потім і на ярових культурах, у зв'язку з чимсамки-расселітельніци з'являються в кінці травня. Крилата партеногенетичнихсамка живе 17-20 днів і відроджує до 42 личинок. Комахи живуть великимиколоніями як на верхній, так і нижній стороні листя. До моменту виходу злаків утрубку щільність попелиць швидко збільшується, так що величезні колонії можутьповністю покривати листя. У вересні при появі сходів озимих культурвідбувається років попелиць на ці поля з місць літніх резервацій. Наприкінцівересня-жовтні з'являються полоноськи, які народжують самців і самок.Відкладання зимуючих яєць відбувається в жовтні і триває до настання морозів.Плодючість самок складає 10-12 яєць, а тривалість життя — 38-40 днів. Яйцявідкладаються невеликими групами по 2-4 за піхву аркуша.Мешкає в ПівденнійЄвропі, Передньої, Центральної і Малої, Середньої Азії, Північній і ПівденнійАмериці, Східній і Південній Африці, Японії. На території б. СРСР вид поширенийна північ до 56 ° пн.ш. Найбільша шкідливість проявляється в степовій ілісостеповій зонах: на Північному Кавказі, в Поволжі, в Центральній Чорноземнійзоні, Криму, на Україні.Найбільша чисельність попелиць на зернових культурахспостерігається в кінці червня — липні. Найбільш уразлива фаза рослини призаселенні попелицею — вихід в трубку. У період дозрівання ярих культуркількість попелиць на них різко зменшується. Для розвитку безкрилихпартеногенетичних самок оптимальними умовами є середньодобова температура 20-21° С при відносній вологості 65-70%; крилатих — 25,8 ° С при вологості 70%. Напояву статевого покоління основний вплив робить фотоперіод і температура. Натериторії б. СРСР розвивається до 15 поколінь на рік. Масовому розмноженнючасто передують роки з прохолодним і вологим літом. Найбільш важливіхижаки-ентомофаги: Coccinella septempunctata L., C. notata Host., C. axiridisPall., представники пологів Adalia, Semiadalia, Adonia (сем. Coccinellidae);представники пологів Syrphus, Melanostoma, Scaeva, Eupeodes, Paragus (сем.Syrphidae); C. carnea Steph., C. formosa Br. (Сем. Chrysopidae). З паразитівнайважливішими є представники сімейства Braconidae (пологи Aphidius,Lysiphlebus, Ephedrus).Найбільший збиток завдає озимої і ярої пшениці, озимомута ярому ячменю, жита, вівса, кукурудзи, сорго, просо і рису. З дикорослихзлакових трав воліє вівсюг (Avena fatua L.), пирій (Agropyrum repens PB), їжаку(Dactylis glomerata L.), вогнище м'який (Bromus mallis L.), мишій рудий(Setaria glauca L.). Захисні заходи: знищення дикорослих злакових трав,застосування інсектицидів у травні-червні.Sitobion avenae F.(рис. 1.3) — Велика злакова попелиця.
/>
рис 1.3
Клас Insecta, загін Homoptera,підряд Aphidinea, надродина Aphidoidea, сімейство Aphididae, підродина Aphidinae, Трібо Macrosiphini, подтріба Macrosiphina, рід Macrosiphum.Тіло безкрилих дів веретеновидна форми, довжиною 2,5-3 мм, зеленувате або жовто-буре,з довгими ногами і вусиками довше за тіло, чорними соковими трубочками ісвітло-зеленим хвостиком (сокові трубочки довші хвостика в 1,5 рази). Крилатірасселітельніци мають червонувато-буре груди і зелене черевце. Яйця чорногокольору подовжено-овальної форми. Зимує в стадії яйця на посівах озимих, атакож диких злаках. У південних районах можлива зимівля імаго. У життєвомуциклі відбувається чергування статевого і безстатевих поколінь. Періодпреімагінальних розвитку становить, в середньому, 8-12 днів. У зоні основнийшкідливості масове відродження з яєць личинок, що дають безкрилихпартеногенетичних самок, звичайно спостерігається в квітні. Вони живуть 30-60днів, плодючість однієї самки становить 20-40 личинок. Шкідник харчуєтьсяспочатку на озимих, а потім і на ярових культурах. Комахи для живлення воліютьверхню частину класів. Попелиці щодо рухливі і великих колоній не утворюють. Увересні при появі сходів озимих культур відбувається років попелиць на ці поляз місць літніх резервацій. В кінці вересня — жовтні з'являються полоноськи, якіжівородят самців і самок. Відкладання зимуючих яєць відбувається в кінці жовтня- листопаді. Плодючість самок становить 6-12 яєць.Комаха широко поширене вЄвропі, Азії, Східній Африці, Америці, Японії. На території б. СРСР цей видпоширений повсюдно: на північ аж до Хібіни, в Сибіру, на Далекому Сході, уСередній Азії, Казахстані, на Кавказі, в Закавказзі і т.д. Найбільшашкідливість проявляється в степовій і лісостеповій зонах Росії.Ембріональнийрозвиток починається при температурі 5 ° С. Сума ефективних температур длярозвитку першого покоління складає 63-75 ° С. Інтенсивне заселення зерновихкультур в зоні найбільшої шкодочинності спостерігається в кінці травня — червні(спочатку озимих, потім ярих). Спочатку харчується по краях поля, потімпроникає вглиб. Максимальна чисельність припадає на фази колосіння, молочної тамолочно-воскової стиглості. Для розвитку оптимальні середньодобова температура16-20 ° С і відносна вологість повітря 65-80%. Масовому розмноженню особинпередують роки з помірно-теплим вологим літом і вологою восени. На території б.СРСР дає 14-20 поколінь на рік. Природні ентомофаги: Coccinella septempunctataL., C. notata Host., C. axiridis Pall., представники пологів Adalia,Semiadalia, Adonia та ін (сем. Coccinelidae); представники пологів Syrphus,Melanostoma, Scaeva, Eupeodes, Paragus та ін (сем. Syrphidae); C. carneaSteph., C. formosa Br. (Сем. Chrysopidae). Серед паразитів найважливішими єпредставники сем. Braconidae (пологи Aphidius, Lysiphlebus,Ephedrus).Найбільший збиток приносить озимої і ярої пшениці, озимому та яромуячменю, жита, вівса, кукурудзи, сорго. З дикорослих злакових трав волієтимофіївку лугову (Phleum pratense L.), Вівсюг (Avena fatua L.), пирій(Agropyrum repens PB), їжаку (Dactylis glomerata L.), вогнище м'який (Bromusmallis L.), вогнище житнього (Bromus secalinis L.), костриця лугову (Festucapratensis Huds.). Захисні заходи: своєчасний прогноз термінів появи ічисельності шкідника, боротьба з дикорослими злаковими травами, обробкаінсектицидами в травні-червні.
Злакові мухі :
Гесенська муха (Mayetiola destructor S.). Поширена на всій території України. Найбільш пошкоджуєозиму пшеницю в період від сходів до початку кущіння. Личинки висмоктують сікіз м'якої частини пагона. Пошкоджені рослини на ранній стадії розвитку жовтіютьі навіть гинуть. Пошкодження більш розвинених рослин навесні призводить дозігнутості стебла і пустозерності колоса, підламування стебла під час цвітіння.Пошкоджені личинками рослини утворюють характерні коліна, тому посіви набуваютьвигляду побитих градом або потолочених. Шведська муха. Найбільш шкідливі дварізновиди: вівсяна шведська муха (Oscinella frit L.) та ячмінна шведська муха(Oscinella pusilla Mg.). Личинки зимують всередині пагонів озимих культур ідиких злаків. Виліт мух збігається із закінченням фази весняного кущінняозимих. Личинка нового покоління проникає всередину стебла, де виїдає точкуросту і основу центрального листка. Останній жовтіє і засихає. У пошкодженоїрослини призупиняється ріст стебла.
Опоміза пшенична (OpomyzafloramR). Виїдає в пагонах конус росту. Характер пошкодження — пожовтіння ізасихання центрального листка, а пізніше і стебла. Сприяє її поширенню тривалаосіння і весняна посуха.
Озима муха (LeptochylemyiacearctataR). Поширена в Україні повсюдно.Личинка навесні проникає в стебло і пошкоджує вузол кущіння, внаслідок чогорослина гине. Частина личинок робить хід у підземній частині окремих пагонівмайже до поверхні землі, що спричинює пожовтіння центрального листка івідмирання пошкодженого стебла.
Пшенична (чорна злакова) муха (PhorbiasecurisTiens.). Личинка прогризаєходи всередині стебла. Внаслідок пошкодження жовтіє і засихає центральнийлисток, пагін пригнічується і відми-рає. Шкідник пошкоджує переважно бокові,менш розвинуті стебла. Знижується густота рослин та стебел, що призводить довтрат зерна. Розміри втрат різко зростають в умовах осінньої і весняної посухи.
Для простішо розгляду можнорозглянути таблицю 1.1
Табл.1.1 Основні шкідники, виявлені на культури овесКультура Шкідник (українська та латинська назва) Стадія та місце зимівлі Найбільш шкодочинна стадія Тип пошкодження рослини Кількість поколінь Час хімічних обробок Овес Schizaphis graminum Rond. — Звичайна злакова попелиця.(рис.1.2) Зимує в стадії яйця на посівах озимих культур, а також на падалиця і диких злаках. личинока  вихід в трубку 15 поколінь на рік В травні — червні Sitobion avenae F.(рис. 1.3) — Велика злакова попелиця. Зимує в стадії яйця. Відродження личинок з яець Спочатку харчується по краях поля, потім проникає вглиб 14 – 20 поколінь на рік в кінці травня — червні

Що до хвороб які уражають овес миможемо сказаті що їх також веліка кількість одні з них гельмінтоспоріоз тацеркоспореллезна коренева гниль (гниль кореневої шийки)(рис 1.4)
Гельмінтоспоріоз вівса.
Хвороба найбільш часто зустрічаєтьсяв районах вологого і теплого клімату. Після заборони використання для обробкинасіння препаратів, що містять ртуть, хвороба стала частіше зустрічатися вдеяких районах.При сильному ураженні насіннєвого матеріалу відбуваєтьсявідмирання проростка до або після появи сходів. На листках з'являються смуги зчервонувато-бурими плямами, що мають червоний ободок. Уражені рослини відстаютьу рості. Гриб Pyrenophora avenae (= Helminthosporium avenae) зберігається взерні у формі міцелію, що перебуває у стані спокою. При проростанні колеоптиляінфікується, інфекція від нього поширюється далі. Низькі температури післяпосіву і сповільнений поява сходів створюють сприятливі умови для ураженнялистя. На відмерлих листках утворюються спори, поширювані по полю дощем івітром. Фактори, що сприяють розвитку хвороби:
 * Уповільнений розвиток молодихпагонів,
* Поєднання високої вологості івисоких температур. Заходи боротьби спрямовані на рівномірність появи сходів,зменшують небезпеку ураження листя. Обробка насіння — міра, безпосередньоспрямована проти гельмінтів-споріоза вівса. Застосування фунгіцидів привирощуванні продовольчих культур для обробки уражених листя, як правило,необов'язково.
Церкоспореллезная коренева гниль(гниль кореневої шийки).(рис 1.4)

/>
рис. 1.4
Ця хвороба часто зустрічається упшениці, ячменю, жита, вівса і деяких видів дикорослих злаків в районахпрохолодного і вологого клімату. Крім озимого жита, цієї хвороби більше всьогосхильні озима пшениця і озимий ячмінь. В останні роки боротьба з кореневоюгниллю набули особливого значення у зв'язку з великим збільшенням оброблюванихплощ зернових і порушенням сівозмін. Це типова хвороба при недотриманнісівозміни. Втрати врожаю можуть бути вельми високі, зокрема, при ранньомувилягання або белоколосіце в результаті загнивання підстави стебла. У молодихрослин на зовнішній стороні листового піхви виникають коричневі плями. Надалі упідстави стебла з'являються овальні або видовжені плями, що нагадують формоюочі, зі світлою плямою в центрі і червоно-коричневим облямівкою, плавнопереходять у здорову тканину рослини. В області цих плям у підлогою просторістебла утворюється ватообразний міцелій. Наслідком цього є загнивання підставистебла, передчасне настання фази дозрівання у зерна (белоколосіца) в умовахспеки або водного стресу, а в гіршому випадку — коренева гниль і поляганнязернових. Збудник кореневої гнилі — гриб Pseudocercosporella herpotrichoides,що відноситься до класу недосконалих грибів. Міцелій гриба зберігаєтьсяпротягом трьох років на стерні. Восени і взимку на ураженій стерні починаєтьсяутворення конідій (суперечка). З краплями дощу і вітром конідії переносяться намолоді рослини, при цьому в першу чергу уражаються перше листя проростківзлаків і листові піхви. Збудник проникає в листове піхву, потім поширюється настеблі і вростає в нього. При температурі нижче 0 ° С або вище 20 ° С освітаконідій не відбувається. Для спорогенеза і почала інфікування необхіднавідносно висока вологість повітря. Оптимальна температура для спорогенеза — близько 5-10 ° С, для виникнення зараження у пшениці — близько 7-10 ° С, уячменю — близько 14-15 ° С. Північним районам властиво переважно зараження взимовий і осінній час року, а південним районам — навесні.Фактори, що сприяютьрозвитку хвороби:
 * Відсутність сівозміни,
* Ранні терміни озимих,
* Занадто глибока закладення насіння,
* М'яка зима і вологе холодна весна.
 Обробку необхідно проводити, коли вкінці кущіння у більш ніж 20% рослин на листових піхвах проступили коричневіплями або коли висока ступінь імовірності інфекції при певних погодних умовах.Сприятливим для боротьби з кореневою гниллю є період між кінцевою стадією кущінняі появою другого стеблової вузла (стадія 29-32). Останнім часом в північнихрайонах Німеччини спостерігається підвищення стійкості Pseudocercosporellaherpotrichoides до фунгіцидною захисним засобам. Її розвитку сприяють порушеннясівозміни та неправильне застосування фунгіцидів.
Розглянемо таблицю 1.2

Табл. 1.2 Оснолвні хвороби, виявленіна вівсуКультура Хвороба, її назва та збудник Джерело інфекції (основне та додаткове) Спосіб поширення інфекції Ознаки захворювання Час хімічних обробок Овес Гельмінтоспоріоз вівса. Основним є рослинні решки та насіння, де зберігається гріб. Також, може бути бур'ян — північне просо, що є патогеном. Поширюється конідіями На листках з'являються білі, а потім бурі плями з темно-коричневою або червонуватою облямівкою. У центрі утворюється бурувато-оливковий наліт. Плями часто зливаються і охоплюють все листя. Внаслідок листки засихають і відмирають. Обробіток посивного матеріалу Церкоспореллезная коренева гниль (гниль кореневої шийки) Рослинні рештки Макро — і мікроконідії, хламідоспори та склероціум Проявляються бурі або солом'яного коляру плям різної форми, які у вологу погоду вкриваються червоно-білим або рожевим нальотом. Стебло у місцях плям порожнисте і нерідко розмачулюється. Підземне міжвузля і корінці набувають червоного кольору, а паренхіма серцевини руйнується. в кінці кущіння
Також як кожна культура, овеспотрапляе під ураження бур’янами, наприклад такими як осот польовий, осот шорсткий, вівсюг та багато інших.
Sonchus arvensis L.(рис. 1.5) — Осот польовий, осотжовтий, або осот молочайних.
/> 
рис. 1.5
Родина Айстрові (Складноцвіті) Asteraceae Dumort. (Compositae), рід Осота Sonchus L. В данийчас на території б. СРСР описаний єдиний підвид-Sonchus arvensis subsp. uliginosus (Bieb.) Nym.Коріння довгі, добре розвинені (з підрядними нирками). Коренева система осоту польовоговідрізняється поверхневим розташуванням. Головний стрижневий корінь неопускається в землю глибше 50 см. Від нього відходять довгі горизонтальнікорені, що досягають одного метра і більше довжини, що залягають не глибше 6-12см. Вся коренева система осоту відрізняється великою крихкістю, причому навітьнезначні уламки коренів (до 3 см завдовжки) здатні укореняться і утворюватипагони. Розмноження осоту у посівах йде майже виключно за рахунок утвореннякореневих нащадків. Стебло прямої, у верхній частині залізисто-волосиста абоголий. Листя ланцетно-перисті з трикутними лопатями, забезпечені при підставіокруглими вушками. Верхні листки цільні. Суцвіття — досить великі кошики, врозкритому стані до 3 см у поперечнику. Цвіте осот з липня до вересня. Сім'янкиовальні, сплюснуті, 2.5-3 мм довжиною, 0.75-1 мм шириною і 0.4 мм завтовшки.Вони темно-бурі, вгорі тупо-закруглені, до основи звужені, з 5 досить сильновиступаючими поздовжніми реберцями. Летючка з білих простих м'яких волосківлегко відділяється від селянок. Поширенний по Європі та північній Африці, якзаносних рослина в Америці, Австралії та Японії. На території б. СРСР: Всяєвропейська частина, Кавказ, південна частина Західного і Східного Сибіру,Середньої Азії північ, Далекий Схід.Широко поширений сегетальний бур'ян наполях в лісовій зоні європейської частини б. СРСР. Вимагає достатньогозволоження і на сухих полях займає звичайно більш знижені, зволожені, місця.Здатний виростати в умовах зволоження від луговостепного до болотного, віддаєперевагу багаті грунту, здатний витримувати слабке засолення. Значення його встеповій зоні як бур'яну посівів знижується, а в пустельній (навіть назрошуваних полях) він не зустрічається.Обтяжливе смітної рослина, один знайбільш обтяжливих бур'янів наших полів. Засмічує всі типи посівів, такожзустрічається на парах, у садах і городах. Вся рослина містить білий молочнийсік і неохоче поїдається худобою. Заходи боротьби: Головною умовою боротьби зосотом є знищення його рослин не пізніше фази розетки, коли знову утвориласякоренева система ще не здатна до вегетативному відновленню.
Sonchus asper L.) Hill. — Осот шорсткий,гострий
Сімейство Айстрові (Складноцвіті) Asteraceae Dumort.(Compositae), рід Осота Sonchus L… Корінь стрижневий, вертикальний. Стебло прямої, гіллястий, внизу гола,висотою до 70-80 см. Листя цільні або виїмчаста-надрезние, з гострими вирізами,з колючими зубчиками по краю, продолговатояйцевідние, жорсткі, загострені,рідше тупуваті; прикореневі і нижні стеблові листя звужені в крилатий черешок,а середні і верхні — сидячі, з широким стеблеоб'емлющім підставою. Нижні листя9-17 см завдовжки разом з черешком, крупніше середніх (6-7 см завдовжки) іверхніх (1.5-3 см завдовжки). Суцвіття — кошики, зібрані на кінці стебла ігілок у невеликих зонтикоподібних щитках. Квітконоси і обгортка покриті темнимизалозистими волосками, іноді волоски відсутні на верхніх частинах квітконоса.Всі квітки в кошиках двостатеві, язичкові, жовті. Сім'янки світло-бурі,довгасто-оберненояйцеподібні, довжиною 2.5-3 мм, шириною 0.75-1 мм, сплюснуті,з трьома поздовжніми реберцями на кожній стороні, з кільцевим валиком на однійстороні і чубчиком — на іншому; волоски його прості, білі, чубок легко опадає.Цвіте з червня до жовтня. З настанням прохолодної погоди в осінні дні стебло іосновні жилки листя набувають червонувато-ліловий відтінок.Майже вся ЗахіднаЄвропа, Мала Азія, Іран, Афганістан, Гімалаї, Монголія, Південна і Східна Азія,Північна і Південна Америка, Австралія. На території б. СРСР: Майже всяєвропейська частина, Кавказ, Західна і Східна Сибір, Далекий Схід, СередняАзія. Виростає на сміттєвих місцях в житла, на городах, рідше в посівахпольових культур, переважно на родючих вологих грунтах.Засмічує овочеві таплодово-ягідні культури. Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, глибока обробкагрунту, прополка, скошування бур'яну на необроблюваних землях.Почнемо розглядати таблицю1.3

Таблиця 1.3 Загальна характеристика бур’янівНазва бур’яну Ботанічний клас Біологічна група Фаза бур’яну, найбільш чутлива до гербіциду Час застосування гербіциду Фенофаза культурної рослини Фаза бур’яну Осот польовий (Sonchus arvensis L.) Дводольні Багаторічні Сходи 3-5 листочків Сходи Вівсюг звичайний (Avena fatua L.) Дводольні Багаторічні Сходи 2-5 листочків Сходи
Так на сьогодні кожне сільськегосподарство повинно захищати свої поля. Ніхто з них не може бути впевнений узахисті культури, зараз не вистачае коштів для проводження необхідних заходівборотьби з шкідниками.

Розділ 2 Обгрунтуваннявибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливихорганізмів
Для використанняхімічних препаратів, для захисту вівса ми обрали по декилька видів з кожнихпрепаратів, які ми можемо проглянути у таблиці 2.1
Табл. 2.1 Рекомендованіхімічні препарати для захісту вівсаНазва шкідника Назва препарату та його препаративна форма Группа Діюча речовина Осоти Банвел 4S 480SL в.р.к. Гербіцид Диметиламінна сіль, 480г/л дикамбі Калібр 75 в.г. Гербіцид Трибенурон-метил, 250г/кг Ларен Про 60 в.г. Гербіцид Метсульфурон-метил 600г/кг Вівсюг Базагран в.р. Гербіцид Бентазон, 480 г/л Базагран М Гербіцид Бентазан 250 г/л +2М—4Х (МЦПА)125 г/л, водний розчин Агрітокс 500, в.р. Гербіцид МЦПА у формі солей диметиламіну натрію, калію, 500 г/л Злакові мухи Сумітіон Інсектицид Фенітротіон 500 г/л БІ-58 Новий, 40% к.е. Інсектицид  Диметоат 400 г/л Діазинон Інсектицид Діазинон 600 г/л Злакова попелиця Золон 35, к.е. Інсектицид Фощалон, 350 г/л Вантекс Інсектицид Гаммацигалотрин Моспілан, р.п. Інсиктицид Ацетаміприд 200 г/кг Коріневі гнилі Фолікур Фунгіцид Тебуконазол, 250 г/л Тілт 250 ЕС к.е. Фунгіцид 250 г/л пропіконазолу РЕКС ДУО Фунгіцид Епоксиконазол 187 г/га, тіофанат-метил 310 г/га Гельмінтоспоридіоз Топсін М, з.п. Фунгіцид Тіофанат – метил 700 г/кг Оріусін 250, в.е. Фунгіцид Тебуконазол 250 г/л Фалькон Фунгіцид Тебуконазол, 167 г/л, триадименол, 43 г/л, спіроксамін, 250 г/л
Ми підібрали такі хімічні препарати для захисту вівса, щобпри їх застосуванні, через їх хімічний склад, появі у майбутньому резістентнихрас, патогенних грибів та бур’янів.

Розділ 3 Проведення заходів хімічного захисту вівса відшкідливих організмів.Особливості його вирощування
Хімічний метод захисту рослин передбачає використанняприродних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну діюна організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудниківхвороб, бур’янів тощо). Усвітовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отрималиузагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестицидивідзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захистурослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цихречовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів,дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається,затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерствомохорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, нормивитрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди,рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їхвиробничим використанням. Так для вівса є також певно визначені норми для захисту,посадки, зволоження грунту, удобрення добривами. За посушливої погоди післясівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками, за достатньої вологостіборонують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і утворюється щільнагрунтова кірка її до появи сходів руйнують боронуванням зубовими боронами абоголчастими ротаційними знаряддями. З ціллю боротьби з бур`янами та поліпшення аераціїборонування проводять у фазі кущіння. Якщо посіви виявляться сильнозабур`яненими, то у фазі кущення застосовують гербіциди агрітокс (1-1.5л/га),базагран (2-4л/га), 2М-4Х (0.9-1.5 л/га), діален (1.75-2.25 л/га), ковбой(120-190 мл/га), лонтрел 300 (0.16-0.66 л/га) або інші, залежно від видовогоскладу бур`янів. Під час вегетації овес може пошкоджуватись шведською мухою,попелицями, вівсяним трипсом, п`явицею, підземні органи молодих рослин — терпіти від дротяників, несправжніх дротяників та інших шкідників.Обприскування проти шкідників проводять, коли їх чисельність перевищує межуекономічної шкодочинності. Для цього використовують такі інсектициди як Бі-58новий (1.5л/га), волатон 500 (1л/га) та інші.
У разі прогнозування сильного ураження посівівлінійною стебловою, корончатою іржею, борошнистою росою, аскохітозом (білаплямистість), червоно-бурою плямистістю, червоно-бурою бактеріальноюплямистістю для захисту стебла листків і волоті від уражень ними можназастосувати такі фунгіциди як альто (0.15-0.2 л/га), тілт (0.5л/га) або інші. Вологозабезпеченістьвівса протягом вегетації рослин і коефіцієнт водоспоживання. Вологозабезпеченість рослин знижується від сходів доповної стиглості. В середньому у фазі кущіння в шарі0-100 см від 181 до 220 мм, у фазі трубкування від 141 до 189 мм, при повнійстиглості — від 101 до 138 мм. Зазначені коливання у запасах продуктивноївологи в грунті за фазами розвитку рослин вівса залежали від моделі технології.У фазі кущіння вони були найвищими за інтенсивних технологій і найменшими законтрольних, а у наступних фазах — навпаки. Останнє може бути пов'язано ізбільшим споживанням вологи за інтенсивних моделей в період активногоросту.Ефективність водоспоживання була вищою за альтернативної моделі таресурсозберігаючих і найменшою за енергонасиченої та абсолютного контролю… Вцілому, грунт сівозміни згідно класифікаційних рангів, відзначався дуженизькими запасами азоту, що легко гідролізується (75-85 мг/кг), високими іпідвищеними — по фосфору (117-222), дуже високими і підвищеними — по калію(118-275 мг/кг).Найбільш високі значення вмісту азоту, що легко гідролізується,спостерігаються при вирощуванні вівса за альтернативною моделлю технології інайнижчі — у варіантах без внесення гною і мінеральних добрив. Більшізапаси рухомого фосфору та обмінного калію в орному шарі грунту були заенергонасиченої моделі з внесенням N9оР9оК9о. Із зниженням доздобрив до 60 і 3О кг/га NРК зменшуються і запаси елементів живлення в грунті. В ціломувизначення запасів елементів живлення в грунті по дослідних ділянках свідчитьне тільки про потребу внесення азотних добрив, а і про можливість покращеннянадходження азоту в рослини і ефективності його використання в зв'язку іззабезпеченістю грунту доступними формами фосфору.

Розділ 4 Розрахунок потреби у техніці і пестицидах для проведеннязаходів захисту вівса від шкідливих організмів
Планування об’єму робіт залежить від площі, яку обробляють тавід необхідної кількості пестицидів, що визначають:
· За нормоювитрат препарату.
Норма витрати – кількість пестицидів чи робочої рідини, якавитрачається на одиницю площі або на окремий об’єкт. Норма витрат препаратувказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів іагрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочоїрідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличноювеличиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосуванняконкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пестициду, то необхідну йогокількість розраховують за формулою:
Qп=Нвп*S
Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л
Нвп – норма витрати пестициду; кг/га, л/га
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
Необхідну кількість робочої рідини:
Qрр=Нврр*S
Qрр – необхідна кількість робочої рідини; л
Нврр – норма витрат робочої рідини
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
Проведемо розрахунки для використання пестицидів на площі 50га за вище вказаними формулами:
1. Банвел 4S 480 SL, це селективний гердіцидсистемної дії для післясходових застосувань проти однорічних і багаторічнихдводольних бур”янів на посівах зернових культур. Норма витрат 0.15 – 0.3 (0.6)
Qп=0.6л/га*50га=30л
Qрр=300л*50га=15000л
2. Калібр 75, норма витрати препарату 0.3-0.6(0.5)
Qп=0.5л/га*50га=25л
Qрр=300л*50га=15000
3. Ларен Про, норма витрати препарату 0.1-0.1 кг/га(0.1кг/га)
Qп=0.1кг/га*50га=5кг
Qрр=300л*50га=36000
4. Базагран 48%, норма витрати препарату 3.0л/га
Qп=3л/га*50га=150л
Qрр=300л*50га=15000
5. Тітус25%, норма витрати препарату 0.045кг/га
Qп=0.045кг/га*50га=2.25л
Qрр=300л*50га=15000
· Законцентрацією робочої рідини за препаратом
Концентрація – відсотковий вміст пестициду в робочійрідині(суспензії, емульсії, розчині)
Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, тонеобхідну кількість пестициду визначають:
Qп=(Нврр*Крр/100)*S
Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л
Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га
Крр – концентрація робочої рідини; %
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
1. Базагран М, концентрація робочої рідини 2-3%
Qп=(300*2/100)*50=300л
2. Карате 5%, концентрація робочої рідини 0.03-0.13%
Qп=(300*0.06/100)*50=9л
3. Агрітокс 500, концентрація робочої рідини 0.50-2.8%
Qп=(300*1.5/100)*50=75кг
4. Базагран 48%, концентрація робочої рідини 0.67-1.33%
Qп=(300*0.90\100)*50=135л
5. Тітус25%, концентрація робочої рідини 0.01-0.02
Qп=(300*0.016\100)*50=2.4л
· Законцентрацією робочої рідини за діючою речовиною
Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючоюречовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:
Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S
Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л
Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га
Крр за д.р – концентрація робочої рідини за діючоюречовиною;%
Кп – вміст діючої речовини в препараті;%
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га
1. Децис 2.5%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною0.004-0.006%
Qп=(300*0.002/2.5)*50=12л
2. Карате 5%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.002-0.01%
Qп=(300*0.006/5)*120=43.2л
3. Байлетон 25%, концентрація робочої рідини за діючоюречовиною 0.02-0.08%
Qп=(300*0.05/25)*120=72кг

4. Базагран 48%, концентрація робочої рідини за діючоюречовиною 0.32-0.64%
Qп=(300*0.48/48)*120=360л
5. Бі 58 40%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.025-0.065%
Qп=(300*0.035/40)*50=13.125л
· За нормоювитрат діючої речовини
Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100
Нвп – норма витрат пестициду
Нв за д.р – норма витрат діючої речовини; л/га, кг/га
Кп – вміст діючої речовини в препараті; %
1. Децис 2.5%, норма витрати препарату за діючою речовиною0.0125-0.0175кг/га
Нвп=(0.017/2.5)*100=0.68кг/га
2. Карате 5%, норма витрати препарату за діючою речовиною0.005-0.02кг/га
Нвп=(0.0135/5)*100=0.27кг/га
3. Байлетон 25%, норма витрати препарату за діючою речовиною0.06-0.25кг/га

Нвп=(0.155/25)*100=0.62кг/га
4. Базагран 48%, норма витрати препарату за діючою речовиною0.96-1.92л/га
Нвп=(1.50/48)*100=3.125л/га
5. Тітус25%, норма витрати препарату за діючою речовиною0.01-0.013л/га
Нвп=(0.0115/25)*100=0.046л/га
Для проведення обприскуваннявикористовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговийобприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюєтьсяАПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типуЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80.
Потреба в техніці і робочій силі для виконання заходів іззастосуванням хімічних засобів по захисту кукурудзи наведена в таблиці 4.1.
 Таблиця 4.1 Потреба в техніці і робочій силіСпосіб обробки Назва шкідливого організму Потреби в техніці Потреби в робочій силі обприскувачі Трактора Заправочні візки АПЖ-12 Трактористи Робочі обприскуавння
Злакові мухи,
Ковалики 1 4 2 1 4 2 обприскуавння Гельмінтоспоріоз 1 4 2 1 4 2 обприскуавння Осот, вівсюг 1 4 2 1 4 2

Розділ 5 Забруднення пестицидами біосфери та їх негативнийвплив на природу і людину
До небезпечних речовин антропогенного походження, щонадходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належатьтакож хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами — пестициди. Обсяг цихбіологічно активних і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, щовикористовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає понад 2 млн. т. Пестицидизастосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликомуобсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищахі перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дужепоширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, ізавдавати шкоди тваринному світу і здоров’ю людини.Пестициди відомі давно.Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищуєвитрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хворобі бур’янів, пестициди в той же час — один із найнебезпечніших факторівзабруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів,включаючи корисних комах, тварин і людей. За даними ЮНЕСКО, пестициди взагальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8—9-те місце після такихречовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати,мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.Незважаючи на те, що пестициди становлять дуже незначну частину загальної масизабруднювачів, що надходять у зовнішнє середовище, вони можуть бути дуженебезпечними внаслідок високої біологічної активності. Надходження пестицидів усільськогосподарський ландшафт відбувається, головним чином, при проведенніхімічних засобів боротьби із шкідливими організмами, наземними засобами чиавіацією, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витіканніпід час зберігання і транспортування тощо. Технічні продукти більшості речовин, щозастосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичноговикористання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах:емульгуючі концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії;порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільноосідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені дляобприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючуречовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від0,25 до 5 мм для наземного і внутрішньоґрунтового застосування. Способизастосування пестицидів залежать від їх призначення, препаративної форми. Цеобробка посівного матеріалу інсектицидами і фунгіцидами, обприскування,обпилювання, обробка гранульованими препаратами. Раціональне застосуванняінсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів ґрунтується на різних тактичних підходах,зумовлених особливостями біології шкідників, збудників хвороб, бур’янів іхарактером проявлення їх шкідливості. При обробці сільськогосподарських угідьпестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання ватмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичнихвластивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40—70% нормивитрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багатопестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менштривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньопри їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин,води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких аботвердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин іу водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять зповерхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь. Хімічніпрепарати, у зв’язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишньогосередовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострійтоксичності при потраплянні в організм людини або тварин, так і в хронічнійдії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітрянимишляхами на значні відстані.Хрестоматійним прикладом глобальної міграціїхлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирові пінгвінів, якіживуть в Антарктиді. Так, за даними, надрукованими в Німеччині, з атмосфери натериторію Північного моря щорічно випадає до 300т ДДТ. Нагромадження пестицидівв окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх досягаєпевного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів,захворювання і зниження стійкості організму. Серед хвороб, які можуть з’явитисявнаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чиномпухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційногопроцесу, що пов’язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну,аномалій розвитку тощо. Більше половини пестицидів належать до мутагенів —речовин, які змінюють спадкову природу рослин і тварин, включаючи людину.Відомо, що прометрин порушує не тільки білкоутворюючу, але йпротромбіноутворюючу функцію печінки, зменшує кількість еритроцитів ігемоглобіну у. крові. Крім порушень, які викликаються в організмі атразином іпрометрином, пропазин порушує діяльність центральної нервової системи ітерморегуляцію тіла. Основні зміни при отруєнні тварин похідними сечовинами(лінурон, монурон) відбуваються в печінці, нирках і селезінці. Крім того, вонинесприятливо впливають на ендокринну систему і обмін речовин. В останнєдесятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним знаслідків впливу пестицидів. Внаслідок багаточисленних досліджень рослин, комахі тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивостігербіцидів. У хлор-ІФК, наприклад, інших карбаматах встановлено здатністьпідвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину,симазину і 2,4-Д. За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликанопестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідокзабруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також урезультаті використання в їжу протруєного насіння. Нині поки що не спостерігаєтьсязагрожуючого росту захворювання населення внаслідок прямого чи побічного впливупестицидів, але, враховуючи тривалий латентний період появи ряду небезпечнихзахворювань і порівняно недавній помітний початок масового використанняпестицидів, потрібна підвищена увага до цієї проблеми. Забруднення навколишнього середовища пестицидами виступає якодин з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому. Один ізяскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різке зменшеннячисельності хижих птахів-однієї з кінцевих ланок у ланцюгах живлення. Орли,соколи, коршуни разом з тілами своїх жертв споживають максимальну кількістьштучних речовин, яких раніше не було на планеті. Таким чином, пестициди, що єодним з факторів впливу людини на навколишнє середовище, можуть мати на неїрізноманітний побічний вплив. Так зараз відбуваеться постійна циркуляція пестицидів за такимисхемами:  1. Повітря — рослини — ґрунт — рослини — травоїдні тварини — людина.  2.Ґрунт — вода — зоофітопланктон — риба — людина.  Потенціальна загрозапестицидів, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошукуі розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегрованісистеми захисту рослин, які мають природоохоронну направленість. Отже, запобіганнязабрудненню навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин є однієюз важливих проблем сучасного інтенсивного землеробства.
овес пестицид захист шкідливий

Висновок
Виходячи із курсової роботи, можна зробити висновки, що е закультура овес, яки вона має вимоги до умов розвитку. З’ясувалось те що цякультура е найпростішою із злакових культур. Для організації захисту вівса відшкідливих організмів ефективними буде використання хімічного методу боротьби. Дляорганізації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної технікибезпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучаснийкомплекс сільськогосподарської техніки, яка дає змогу підвищити надійність їїзахисту від шкідників, хвороб та бур’янів, зберегти врожай при мінімальнихзатратах коштів, праці та часу.
При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів,дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується нетільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, а й охорона населення інавколишнього середовища.
З’ясувалося яку кількість и яка норма витрат пестицидів підена обробку поля вівса розміром 50 га. Яки саме препарати будуть надавати більшефективну дію при захисті урожаю.
Також ми отримали додаткову інформацію що до обмежувальноїнорми для поставлення на переробку в крупу вівса, який в залежності від якостізерна поділяють на три класи, типи та підтипі вівса.
Ця інформація може бути корисна початковому спеціалісту, длятого щоб вже мати деяку уяву про таку культуру як овес.

Додатки
1. Типи і підтипи вівса таблиця А
Табл. АТип Характеристика зерна Підтип Колір зерна Збереження зерен другого типу або підтипа, %, не більше Приклади переліку сортів, характеризующих тип и підтип I Зерно крупне, цілендрічной або грешеподібной форми 1 Білий    10 Астор, Горизонт, Льгоскій 1026, Мірний, Наримский 943, Орел, Победа, Сельниковский 14, Таежник 2 Жовтий 10 Золотой дождь, Кіровский, Руслан, Скороспелий II Зерно тонке, довге, вузьке Не нормируется 20 Артемовскій 107, Кубанскій
2. Обмежувальні норми для поставки на переробку в крупувівса, який в залежності від якості зерна поділяють на три класи, вказані втабл. В.
Табл. ВНазва показчика Норма для класу 1-го 2-го 3-го Тип I I I Ядро, %, не менше 65 65 63 Вологість, %, не менше 13,5 13,5 13,5 Натура, г/д, не менше 550 540 520 Смітна домішка, %, не більше 2,0 2,0 3,0 в тому чіслі: мінеральна домішка 0,2 0,2 0,3 в чіслі мінеральної дмішки галька 0,1 0,1 0,1 Шкідливі домішки Не допускается 0,20 0,20 в чіслі шкідливих домішків: Ріжкі та сажка - 0,10 0,10 софора лісохвостная і вязель різнокольоровий - 0,02 0,02 гелиотроп опушенноплодный и триходесма седая - Не допускаєтся зіпсовані зерна вівса та іншіх культурних рослин Чи не допускається Не допускаєтся 0,4 0,5 вівсюг 2,0 2,0 2,0 Кукіль 0,2 0,2 0,2 Мертві шкідники (жуки), шт. в 1 кг, не більше Не допускаеться 15 15 Зернова домішка, %, не больше 4,0 6,0 7,0 в том числе: зерна овса, отнесенные к зерновой примеси 3,0 3,0 3,0 в том числе проросшие зерна Не допускается 2,0 2,0 и семена других культурных растений, отнесенных к зерновой примеси 1,5 3,0 4,0 в том числе зерна ячменя, ржи 1,0 1,0 1,0 Мелкие зерна, %, не более 3,0 3,0 5,0  Зараженість шкіднікамі Не допускаєтся Не допускаєтся, крім зараженності кліщем не вище I стеупеня Кислотність, град, не більше 6,0 Не обмежується
3. Засобиіндивідуального захисту що працюють з пестицидами. Знешкодження транспортнихзасобів, устаткування, тари, приміщень і спецодягу.
Для захисту організму від надходженняпестицидів через дихальні шляхи використовують: протигазові респіратори(РПГ-67) з відповідними патронам,  універсальні респіратори (РУ-60М),промисловим протигази із змінними коробками, протипилові респіратори (Ф-62ш,У-2к, «Пелюстка», «Астра-2»). При роботі з ртутноорганічними препаратами застосовують протигазовий патрон «Г», дляфосфорорганічних, хлорорганічних і інших речовин — протигазовий патрон маски«А». При фумігації приміщень такими високоотруйними речовинами, як препарат242, дихлоретан, бромистий метил, необхідно застосовувати промислові протигазиз коробками коричневого кольору.
Щодня після роботи респіратори іпротигази підлягають очищенню. Забруднені гумові лицьові частини і гофрованітрубки миють в знезаражувальному розчині (25 г мила і 5 г соди на 1 л води) або розчині ДІАС (100 г ДІАС на 10 літрів води) з подальшим обов'язковим промиваннямтеплою або холодною водою і сушкою при кімнатній температурі. Після цьоголицьові частини і трубки дезінфікують спиртом або 0,5% розчином перманганатукалія, потім знову промивають і сушать.
Для захисту рук при роботі з рідкимиформами пестицидів застосовують гумові рукавички (арт. 374), при роботі зпилоподібними отрутохімікатами — рукавиці бавовняні з плівковим покриттям. Якспецвзуття при роботі з пилоподібними отрутохімікатами застосовують гумовічоботи.
Знезараження транспортних засобів,апаратури, тари, приміщень і спецодягу проводяться відповідно до «Інструкції потехніці безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів всільському господарстві».

Список використаної літератури
1. Агрохімія– Городній М.М., Сердюк А.Г. – Київ 1984
2. ЄвтушенкоМ.Д., Марютін Ф.М., Туренко В.П. Фітофармакологія: Підручник. –К.: Вища освіта,2004.
3. Перелікпестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.- К.: “Юнівестмаркетинг”, 2004.
4.  Прокопенко С.Ф.,Ченцов В.В. Малообьемное опрыскивание сельскохозяйственных культур. – М.:Агропромиздат, 1989
5. www.agroscience.com.ua/plant/perelik-kultur
6. ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B2%D1%91%D1%81