Виробництво товарної риби

МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКАДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
Кафедра технологіївиробництва продукції тваринництва
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни„Технологія виробництва продукції рибного господарства”
тема:
„Виробництвотоварної риби”

Зміст
Вступ
1. Виробництво товарноїриби при дворічному обороті
1.1 Підготовчі роботи повирощуванню товарної риби
1.2 Монокультура
1.3 Полікультура
1.4 Розрахунок кормів ідобрив для нагульних ставів
2. Виробництво товарноїриби при трирічному обороті
3. Технологія виробництватоварної риби в малих водосховищах
4. Механізація виробничихпроцесів у рибництві
5. Фактори підвищенняефективності рибного господарства
Висновки
Література

Вступ
Виробництвотоварної риби має важливе значення не лише для виробників, а й для споживачів.Але це досить трудомісткий процес, на який впливає ряд факторів.
І,розглядаючи це питання, я хочу звернути увагу на особливості вирощуваннятоварної риби при дворічному обороті, що набуло великого поширення в рибнихгосподарствах України. При цьому вважаю за потрібне розглянути підготовчіроботи по вирощуванню товарної риби і такі поняття як зариблення ставів і йогостроки, рибопосадковий матеріал і його значення, рибопродуктивність та фактори,що на неї впливають, полікультура як нова система ведення господарства. Прицьому важливим є розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів.
Порядз цим розглянемо виробництво товарної риби при трирічному обороті, що дозволяєодержувати велику рибу з високими смаковими якостями.
Слідзвернути увагу і на технологію виробництва товарної риби в малих водосховищах,економічну оцінку перспективності і доцільності рибництва в малих водоймах.
Такяк у розвитку товарного рибництва все більшого значення набуває механізація праціта окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби, необхідно вивчатизасоби механізації та впроваджувати їх у рибне господарство.
Вважаю,що тема моєї курсової роботи є сьогодні досить актуальною. І хоча товарнерибництво перебуває зараз не в найкращому стані (щорічні обсяги вирощування івилову товарної риби зменшуються, скорочується питоме використання рибнихкормів через їх високу вартість, відбувається вимушена заміна інтенсивнихтехнологій вирощування товарної риби на змішані та пасовищні технології), єперспективи його поліпшення і подальшого розвитку. Підтвердженням цього єзагальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до2010 року, затверджена Законом України від 19 лютого 2004 року.
Такожнеобхідне постійне вивчення стану рибних господарств України, та безперервневедення наукової роботи в галузі виробництва товарної риби.

1.Виробництво товарної риби при дворічному обороті
ЗгідноЗакону України „Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них” від 6лютого 2003 року вирощування риби, інших водних живих ресурсів урибогосподарських водних об’єктах (їх ділянках) та континентальному шельфіУкраїни дозволяється суб’єктам господарювання за наявності позитивної ветеринарно-санітарноїоцінки стану (визначають державні органи ветеринарної медицини) водних об’єктів.Якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках,інших водних об’єктах (їх ділянках), підтверджуються ветеринарним свідоцтвом,яке видається державними органами ветеринарної медицини один раз на рік на всюпартію вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів.
 
1.1Підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби
Товарнурибу вирощують у нагульних ставах, для будівництва яких відводять різноманітніділянки землі з різними грунтами. Будують стави шляхом одамбовування великихділянок чи перегороджуванням балок, русел річок греблями. Для товарногорибництва, як правило, відводять малопродуктивні землі (піщані, супіщані,суглинкові, солончакові, заплавні, підзолисті) і лише в рідких випадках –плодючі (чорноземні, каштанові). Джерелами водопостачання можуть бутиатмосферні опади, джерела, річки, озера, іригаційні канали і скидні води зіригаційних систем. Площі і глибини ставів визначаються рельєфом місцевості і господарськимпризначенням, можуть дещо відрізнятись від нормативних параметрів.
Залежновід конкретних умов, особливостей будови і забезпечення водою розробляютьоптимальну біотехніку підготовки ставів. Великої уваги заслуговує підготовкаруслових і балкових ставів, в яких слід передбачати пропускання повеневих вод.Крім того, необхідно вживати всіх заходів, щоб з повеневими водами в стави непотрапили отрутохімікати, призначені для обробки полів.
Пропусканняповеневих вод через гідротехнічні споруди ставу – одна з основних робіт передзарибленням ставів. У кінці січня – на початку лютого у кожному господарствіорганізовують спеціальну бригаду, яка повинна налагодити зв’язки із районноюкомісією по боротьбі з повенями. Згідно з одержуваними відомостями про погоду,розміри і характер повені, рівень води бригада виконує необхідні роботи,встановлюючи іх певну черговість. Перш за все очищають від снігу і льодуводоспуски, водозливи, труби різного призначення, водоскидні канали. Ретельноперевіряють і оглядають службовий місток і механізми для піднімання щитів,стояки, греблі, очистивши їх від снігу. Якщо на греблі знайшли поздовжнютріщину, то вздовж неї необхідно викопати траншею шириною до 1м на 15-20смглибше, ніж глибина тріщини, забити її суглинком і ретельно утрамбувати.Поперечну тріщину слід перерізати траншеєю і також забити глиною чи суглинком.
Долютого біля ставів заготовляють глину, пісок, бутовий камінь, гній, лопати;ломи, сокири, барги, вила, дріт, мотузки, ліхтарі, човни. Для спостереження загоризонтом води біля споруди встановлюють мірну рейку. У міру танення снігуводу пропускають через гідроспоруди, відкриваючи щити, і стежать за тим, щобрівень води не перевищував планового. Відкриваючи стави, необхідно відразу жвставляти решітки, щоб риба не вийшла зі ставу. Встановлювати решітки можналише на тих спорудах, де не буде проходити лід. Якщо біля водоспуску(водозливу) він нагромаджується, його розбивають баграми і пропускають міжстояками. При проходженні весняних вод на головних спорудах водопостачаючихставів повинні бути постійні чергові.
Принаявності сифонів на водоймах необхідно організувати ретельний догляд за ними:на зиму утеплити, змазати задвижки, стежити взимку за їх станом із тим, щоб недопустити розморожування всієї системи.
Уруслових, балочних ставах, навіть в умовах жорсткого водного режиму, якщо вонипобудовані каскадом і їх гідрологічний режим ретельно продуманий, може бутидосягнена висока рибопродуктивність. Цьому сприяє правильна підготовка ставів,планування ложа, розвинена система водозбірних каналів (що забезпечує під часосіннього облову повне випускання води), швидке осушування ложа, можливістьобробити мокрі місця і канави негашеним вапном і знову заповнити стави водою звище розташованих. При заповненні обробленого ставу водою необхідно передбачитирибо- і сміттєзахист, можливість вносити у потік негашене вапно, яке випадає восад по всьому ложу ставу.
Пропуститиповінь через стави, які не мають повеневого водоскиду, складніше. Щоб зберегтигреблю чи уникнути значних руйнувань, в обхід плеча греблі проривають аварійнийземляний канал. Він повинен починатись широким входом, поступово звужуючись,дно каналу – не крутіше 1: 1,5. Кінець каналу виводиться і обладується увигляді швидкотоку з кам’яним укріпленням чи фашинами.
В одамбованихставах, де заповнення водою регулює господарство, підготовчі роботи на ложірозпочинають ще восени. Після вилову риби розчищають магістральний канал, щобкраще висушити грунт. Якщо на ложі залишаються блюдця, ями, мокрі місця, їхобробляють аміачною водою і вапном. Коли ж застосовувались зелені добрива,збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують кормові місця. Якщо грунтпросохне так, що зможе пройти трактор, бажано окремі ділянки обробитикультиватором чи важкими боронами, прибережну зону засіяти озимими культурами.На грузькому ложі меліоративні роботи виконують після підмерзання грунту.
Такимчином, підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби зводяться до підготовкиложа нагульного ставу, правильної експлуатації і своєчасного ремонтугідротехнічних споруд, заповнення ставу водою в оптимальні строки вобов’язковому порядку через різні фільтри.

1.2Монокультура
Обов’язковоюумовою високої ефективності рибництва є повне використання вегетаційногосезону. Це значить, що стави повинні бути зариблені якомога раніше умаксимально стислі строки, при плюсовій температурі. Правильне, добреорганізоване зариблення ставів визначає високі показники рибництва. Звичайнозариблення нагульних ставів здійснюють у кінці березня – квітні за 8-10 днів. Уряді господарств застосовують осіннє чи комбіноване зариблення (часткововосени, а потім зариблюють весною). Перед посадкою у стави весь рибопосадковийматеріал піддають профілактичній обробці. Це важливо для господарств, де є залежневодопостачання ставів. Рибопосадковий матеріал перевозять звичайно убрезентових чанах на автомобілях і тракторах з причепами. Випускаючи рибу,вживають заходів безпеки для зменшення її травмування: влаштовують спеціальніпереносні лотки; випускають рибу через брезентові рукави чи поліетиленові трубиз навітряного боку.
Рибопродуктивністьу значній мірі залежить від природно-кліматичних факторів, але при всіх рівнихумовах вона є величиною, похідною від щільності посадки. Визначають її завиходом риби з нагулу при облові і середньою масою. Щільність посадки рибивизначається кількістю риби, посадженої на 1 га площі ставу. Вона коливається залежно від форми ведення господарства у широких межах – від 1 до 10 тис. шт./га ібільше (табл. 1). Висока щільність посадки, як і низька, знижує ефективністьрибництва. Допустимий рівень щільності зариблення визначають, виходячи з планувиробництва риби, наявності кормів, добрив, стану ставів, можливості одержаннянеобхідної кількості рибо посадкового матеріалу з урахуванням нормативнихпоказників при вирощуванні товарної риби. Необґрунтований розрахунок щільностіпосадки риби на нагул розглядається як грубе порушення технологічної дисциплінив господарстві.

Таблиця1
Рибницько-біологічнінорми при сумісному вирощуванні товарних дволіток коропа і рослиноїдних рибПоказник Загальна норма
Вихід рибо продукції з одамбованих нагульних ставів площею 100-150га
всього, кг/га
в тому числі:
коропа
білого товстолобика
гібрида товстолобиків
білого амура
800-2500
800-1400
300-600
200
50-100
Щільність посадки річняків на нагул при виході 75%, шт./га
В тому числі:
коропа
білого товстолобика
гібрида товстолобиків
білого амура
3100-4000
1150-1050
800-600
800
200-150
Вихід дволіток коропа і рослиноїдних риб від посадки річняків, %
в одамбованих ставах площею, га:
до 50
від 51 до 100
від 101 до 150
понад 150
у руслових ставах площею, га:
до 50
від 51 до 100
від 101 до 150
понад 150
85
80
75
65
80
75
70
65
Середня маса товарних дволіток, г:
коропа
білого товстолобика
строкатого товстолобика
гібрида товстолобиків
білого амура
350-500
350-900
350-700
350
350-1000 Кількість днів нормованої годівлі 90-140
Нагульністави слід зарибляти якісними річняками (цього річками – восени) з середньоюмасою 25-30 г. Це має велике значення при ущільнених посадках, оскільки дрібнийрибопосадковий матеріал не досягає товарної стандартної маси 0,4-0,5 кг. Знижується рибопродуктивність, збільшуються витрати кормів на одиницю приросту, а такожвитрати річняків (цього річок) на 1 ц вирощеної продукції.
Длявиробництва 1 ц товарної риби діючими нормативами передбачається витрата250-280 річняків стандартної маси. Посадка в нагульні стави нестандартнихрічняків масою 15 г і менше призводить до низького виходу дволіток (60% іменше) і перевитрат на 1 ц вирощеної риби (до 400-500 шт.). Витратирибопосадкового матеріалу можна зменшити, якщо запланувати одержання більшої замасою порівняно зі стандартом риби. Наприклад, при рибопродуктивності 300 кг/гаі виході дволіток 80% посадка при масі товарної риби 500 г становитиме 750 шт., при масі 600 г – 627 шт., а при масі 700 г – 534 шт. на 1 га.
 
1.3Полікультура
Спільневирощування кількох видів риб, які розрізняються за об’єктами живлення, — одиніз дієвих засобів підвищення рибопродуктивності ставів, зниження собівартостіпродукції і підвищення продуктивності праці. Полі- культура – це порівняно новасистема ведення господарства, що дає змогу за рахунок максимальноговикористання біологічних ніш водойми одержати таку кількість рибної продукції,яка дорівнює чи більша у порівнянні з коропом.
Іззбільшенням питомої ваги і абсолютної кількості вирощуваної рослиноїдної рибизнижуються трудомісткість, трудові затрати за рахунок скорочення кормовихвитрат і робіт, пов’язаних з годівлею риби, транспортуванням кормів.
Длякожного господарства (дільниці, ставу) з метою оптимального вирішення виконанняпланового завдання виробництва товарної продукції вибирають найбільш доцільнийваріант вирощування риби в моно- чи полікультурі при певному наборікомпонентів. Розрахунок здійснюють виходячи із заданої рибопродуктивності,заданого плану виробництва риби, рекомендованих щільностей зариблення.Вихідними величинами для розрахунку є планові показники: рибницько-біологічнінорми маси посадкового матеріалу, товарних дволіток, виживаності. Призарибленні враховується штучний приріст одного екземпляра риби за плановоюпродуктивністю.
Прирозрахунках використовують таку формулу:
Х=(Г:П0*100)/(В-в),
де Х– кількість річняків коропа (товстолобика та інших риб), тис. шт.;
П0 –рибопродуктивність ставу за коропом (товстолобиком та іншою рибою), кг/га;
Г –площа ставу, га;
В –середня маса коропа (товстолобика та інших риб), кг;
в –середня маса річняків (цьогорічок при осінньому зарибленні) коропа (товстолобика)та інших риб, кг.
Аленайчастіше господарствам і окремим його підрозділам доводиться складати планвиробництва товарної риби, під виконання якого слід здійснити зариблення. Наприклад,є став площею 100 га, необхідно виробити риби 1000 ц, у тому числі 600 ц коропаі 400 ц товстолобика. Вихід з нагулу дволіток від кількості посаджених річняків– 80%, середня маса коропа – 0,5 кг, товстолобика – 0,4 кг. Визначаємо такі показники:
1)кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити- 60000: 0,5=120000шт.
2)кількість річняків коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;
3)кількість дволіток білого товстолобика, яку необхідно виростити – 40000:0,4=100000шт.;
4)кількість річняків товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000
Значить,для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис.річняків коропа і 125 тис. річняків білого товстолобика.
Прицьому загальна рибопродуктивність становитиме: маса річняків коропа150000*30=45 ц, маса річняків товстолобика 125000*20=25 ц, приріст риби1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивність 930: 100=9,3 ц/га, в тому числі покоропу (600 – 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 – 25): 100=3,75 ц/га.
Прирозрахунках зариблення ставів доцільно виходити з рекомендованих норм щільностіпосадки річняків. Так, необхідно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напівінтенсивну форму ведення господарства, то щільність посадки коропаможе бути доведена до 3 тис. шт./га, білого товстолобика – до 1 тис. шт../га,білого амура – до 100 шт./га; відповідно загальна потреба по видах становитиме450, 150, 15 тис. штук.
У великихспеціалізованих господарствах, які вирощують власний рибопосадковий матеріал,розрахунок зариблення ставів більш складний. Наприклад, підприємству площею 4200 га необхідно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числі 42000 ц коропа, 17500 ц білоготовстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц білого амура. Розрахунокрибопосадкового матеріалу здійснюють окремо по кожному виду риби:
1) покоропу: кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити при штучній масі 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;
кількістьрічняків, посаджених на нагул (при виході 80% дволіток від кількостіпосадженого рибо посадкового матеріалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.
2) побілому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній штучній масі 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;
кількістьрічняків (при виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.
3) построкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній товарніймасі 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;
кількістьрічняків (при виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.
4) побілому амуру:
кількістьдволіток (при середній масі 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;
кількістьрічняків, необхідна для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000:85*100=1750000 шт.
Післярозрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощуваннярибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількістькормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадковогоматеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чиіншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, апісля закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригуютьінтенсифікаційні заходи.
 
1.4Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів
Необхіднукількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального)коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів.Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природнапродуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га,товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних іштучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількістьдобрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природнийкорм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га, в томучислі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючиудобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральнихдобрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином,залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікормустановитиме 10*4,7=47 ц/га.
Виконанийрозрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуваннямпотреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспахгідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральнихдобрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).
Таблиця2
Орієнтовнийграфік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/гадата суперфосфат Аміачна селітра Глибина ставу, м 0,7 1,0 0,7 1,0 01.04 42 60 28 40 07.04 42 60 28 40 15.04 42 60 28 40 01.05 25 35 28 40 15.05 25 35 28 40 01.06 25 35 28 40 15.06 25 35 28 40 01.07 42 60 28 40 15.07 42 60 28 40 01.08 42 60 14 20 15.08 42 60 14 20 Всього 394 560 280 400
Згідноз рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середнямаса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону угосподарствах різних зон становить 350-500 г. При напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропаслід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибуможна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вонабуде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимальноінтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.
Угосподарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чина початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб рибапривчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурахі щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малимидозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добрепрогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищеннятемператури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10%від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, влипні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливомукисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі:при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати дварази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази зурахуванням поїданості.
Орієнтовновитрати кормів можна планувати так:
Таблиця3
Планвитрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількостіМісяць Витрати кормів по декадах Всього за місяць І ІІ ІІІ травень - 3,0 5,0 8,0 червень 7,0 10,0 11,0 28,0 липень 12,0 14,0 14,0 40,0 серпень 9,0 8,0 6,0 21,0 вересень 3,0 - - 3,0
Кормипо окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого длягосподарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий прирістодного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнткорму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлікоропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, єтемпература і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлізалежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л)використовують таблицю добових раціонів (табл.4).
Таблиця4
Добовівитрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропатемпература Витрати комбікорму при середній масі риби, г 40 80 125 175 250 400 13 0,6 1,0 1,4 1,7 2,2 2.8 15 1,2 1,8 2,4 3,2 4,0 5,2 17 2,2 3,4 4,6 5.8 7,3 10,0 19 2,7 4,2 5,7 7,2 8,0 12,4 21 3,2 5,0 6,8 8,5 10,8 14.8 23 3,7 5,8 7,9 9,8 12,5 17,8 25 4,2 6,6 9,0 11,2 14,3 19,0 26 4,4 7,0 9,5 11,9 15,0 20,6 28 3,4 5,4 7,3 9,1 11,8 16,2 30 2,4 3,8 5,1 6,5 8,2 11,2
Добовунорму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, якийвимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/лкисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л –40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтриманнязадовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добованорма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.
Дляправильної оцінки годівлі здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму,щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів,визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів,годівлі риби, контрольних обловів.
Рістриби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їхпроводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленнямзагальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержанірезультати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).
Таблиця5
Плановийграфік росту дволіток коропадата Маса риби по зонах, г Полісся Лісостеп Степ 01.06 80 90 100 01.07 160 190 200 01.08 290 340 350 01.09 390 430 475 01.10 400 450 500
Однимз найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначаютьзалежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежністьвирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибув максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства знизьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати обловриби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Дляправильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькібригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні,носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби).Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжинаневода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.
Уставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральномуканалі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів.Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярноочищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарнихдволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірноїканави (ями) підсаками чи бреднем.
Уставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою,обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла заперегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибратичастково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, братирибу на приток.
Найбільшефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як дляокремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульнихставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюютьриболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувноюелектростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозятьживорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовуютьзакидні неводи, електрофони і електроловильні установки.

2.Виробництво товарної риби при трирічному обороті
Ниніу ставовому рибництві домінує дворічний оборот вирощування риби, переваги якогонезаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди одержує товарнупродукцію. Проте з підвищенням інтенсифікації рибництва, збільшенням щільностізариблення і загальним збільшенням виробництва риби виникли проблеми, якіможуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обороту вирощування,а саме: поширення рибництва у північних районах, де сума активних температур недає змоги одержати товарну рибу за два вегетаційних сезони; застосуванняущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічноїриби; розширення строків реалізації риби в зв’язку зі швидко ростучими темпамизбільшення її виробництва; поліпшення якості вирощуваної риби. Кінцевою метоютрирічного обороту вирощування є одержання великої риби, яка відрізняєтьсявисокими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективностіставового рибництва.
Длярегіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної маси,розроблені біологічні норми вирощування риби у вирощувальних ставах ІІ порядку(табл.6) і нагульних (табл.7).
Угосподарствах із трирічним оборотом змінюється процентне співвідношення окремихкатегорій ставів (табл. 8). Під вирощувальні стави І і ІІ порядку орієнтовновідводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв’язку знеобхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів ізсприятливими кліматичними умовами виробництво товарної риби із трирічнимоборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попитнаселення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому помітний інтерес представляє збільшення маси до 1,5-3,0 кг і навіть до 4,5 кг. У м’ясі товстолобиків трирічного віку спостерігається збільшення вмістубілків, жирів і зменшується кількість вологи у тканинах. М’ясо крупнихтовстолобиків віднесене до розряду „жирного” і є цінною сировиною длявиготовлення високоякісних баличних виробів.
Таблиця6
Рибницько-біологічнінормативи спільного вирощування дволіток коропа і рослиноїдних риб увирощувальних ставах ІІ порядкуПоказник Загальна норма
Середня рибопродуктивність ставів площею
50-100 га усього, кг/га
в тому числі:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
1200-1500
1000-1200
150-250
50
Щільність посадки річняків при виході
дволіток 75%, шт./га:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
9000-10000
2000-2500
500
Вихід дволіток від посадки річняків, %,
з одамбованих ставів площею до 50 га:
коропа
гібрида товстолобиків
від 51 до 100 га:
коропа
гібрида товстолобиків
80
80
75
75
Середня маса дволіток, г
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
170-180
125-150
125-150
Таблиця7
Рибницько-біологічнінормативи спільного вирощування триліток коропа і рослиноїдних рибПоказник Загальна норма
Середня рибопродуктивність нагульних ставів площею 50-150 га,
всього, кг/га
в тому числі:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
1400-1600
1200-1300
150-250
50
Щільність посадки дворічок на нагул, шт./га:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
2400
500-650
250
Вихід триліток коропа і рослиноїдних риб від посадки дворічок,%
з одамбованих ставів площею, га:
до 50
від 51 до 150
з руслових ставів, га:
до 50
від 51 до 150
90
85
85
80
Середня маса товарних триліток г:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
 
750-800
500-600
500-600
Таблиця8
Співвідношеннякатегорій ставів при трирічному оборотіКатегорія ставу Норма, % нерестові 0,25-0,5 розплідні 2,75
вирощувальні:
І порядку
ІІ порядку
10
20-25 нагульні 60-65 зимувальні 3 садки 1
Трирічнийцикл вирощування рослиноїдних риб ефективний у північних і західних областях ів господарствах, які мають глибокі неспускні водойми.
Виробництвотоварної риби в традиційних ставових господарствах характеризується яскравовираженою циклічністю, що зумовлює масове надходження продукції в осіннійперіод. Ця обставина призводить до утруднення реалізації живої риби,транспортних складнощів і лишає споживачів можливості одержувати ставову рибупротягом більшої частини календарного року.
Узв’язку з цим виробники товарної риби відчувають необхідність пошуку шляхіврозширення строків її реалізації, що має значення не лише для задоволенняспоживачів, а й для виробників у плані встановлення диференційованих сезоннихцін на реалізовану продукцію.
Традиційнимнапрямом вирішення цього завдання є будівництво живорибних баз і садковихгосподарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд із цим господарстваволодіють і біотехнічними способами, які забезпечують розширення строківреалізації. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матеріал ірозріджені посадки, що дасть змогу у південних регіонах одержувати продукцію убільш ранні строки. Очевидний інтерес має і зариблення ставів річняками, якімають масу тіла 80 г (20-25%), 40 (40-50%), інші – 30 г. При такому зарибленні, використовуючи селективні знаряддя лову, в кінці липня можна одержуватитоварних дволіток з річняків першої групи, в середині серпня – з річняківдругої групи, а дволітки третьої групи опиняться в умовах розрідженої посадки іпри мінімальних витратах корму досягнуть стандартної маси у звичайні строки.
Очевиднийефект у плані розширення строків реалізації товарної риби може бути досягнутийрівень при спільному вирощуванні дволіток і триліток, що поряд з основнимзавданням підвищує ефективність використання кормової бази.
Оптимальновідповідають інтересам розширення строків реалізації риби малі водосховищарізного цільового призначення і багаторічного регулювання. При їх рибницькомувикористанні формується штучний іхтіоценоз із обмеженим видовим складом, алерозтягнутим віковим рядом. Використовуючи селективний лов, можна протягом усьогокалендарного року забезпечувати споживачів високоякісною свіжою чи охолодженоюрибою.

3.Технологія виробництва товарної риби в малих водосховищах
Обмеженістьземельних і водних ресурсів зумовила зростаючу зацікавленість колгоспів,радгоспів, спеціалізованих рибогосподарських й наукових організацій до водоймрізного походження, призначення та відомчої підпорядкованості в планівиробництва товарної риби. До цієї групи водойм належать малі водосховища,створені в результаті цілеспрямованої діяльності, що пов’язана з необхідністюперерозподілу строку або створення стабільних запасів води для задоволенняпотреб різних водоспоживачів. Вимоги до таких водойм зумовлені інтересами відомстві організацій, що визначають специфіку, особливий гідрологічний, фізико-хімічний,гідробіологічний режими.
Головноюі визначальною особливістю малих водосховищ різного цільового призначення, щовизначає інтерес для рибництва, є об’єктивна наявність суми абіотичних ібіотичних факторів, які дозволяють здійснити спрямоване формування іхтіофаунидля одержання товарної продукції відповідної якості й асортименту.
Убільшості таких водойм відносно сприятливі умови для нагулу і практично повнавідсутність умов для ефективного природного відтворення цінних видів риби.Такий стан робить переважаючим своєрідну нагульну форму ведення господарства,яка включає необхідність систематичної інтродукції посадкового матеріалу ціннихвидів риби і характеризується високими показниками промислового повернення.Тому стає очевидним, що група водойм, яку ми розглядаємо, за характеромрибогосподарської експлуатації повинна займати проміжний стан між не спускниминагульними ставами і спеціалізованими рибницькими господарствами, що базуютьсяна озерах й великих водосховищах.
Основнітехнологічні процеси рибництва на малих водосховищах:
1)        пригнічення розвитку ту водної іхтіофауни
проводитьсяінтенсивний облов водосховища дрібно чарунковими неводами й електроловильнимипристроями для пригнічення іхтіофауни смітних і малоцінних у промисловомувідношенні видів риби, що стихійно сформувалася за рахунок приходу з джерелводопостачання і залитих водойм. (строки виконання – до початкурибогосподарських робіт);
2)обладнаннятоневих ділянок за згодою з основним водокористувачем обладнують 2-3 тоневіділянки на кожні 100 га зарибленої площі в місцях з відповідним рельєфом дна.При необхідності проводять корчування пеньків, засипку ям, видалення каменів,будівельного сміття та ін. Передбачають ремонтні роботи в процесі експлуатації.(умови виконання – при мінімальному рівні води, після масового вилову риби);
3)встановленнярибозахисних споруд гідротехнічні споруди – верховина, водозабір, водоскиди –обладнують захисними спорудами, що запобігають виходу молоді вирощуваних видівриби і потраплянню смітної та малоцінної риби з джерел водопостачання. (умовивиконання – при мінімальному рівні води, до зариблення водосховища);
4)зариблення малих водосховищ норма інтродукції рибопосадкового матеріалувстановлюється за станом природної кормової бази, продуктивного потенціалуосновних груп гідро біонтів і кормових коефіцієнтів споживання природного корму(строки виконання – до зариблення); для визначення величин середньо сезоннихпоказників розвитку фіто-, зоопланктону, зообентосу і вищої водної рослинностінеобхідно провести спеціальні випробування по загальноприйнятійгідробіологічній методиці. (строки виконання – квітень-жовтень, щомісячно);
зарибленняпроводять цього річками, які досягли стандартної маси 25 г і більше, білого й строкатого товстолобиків та їх гібридів, що споживають планктон і детрит;великоротого буфало, який живиться в основному зоопланктоном; коропа, якийспоживає зообентос, менше – зоопланктон; білого амура – споживача вищої водяноїрослинності або однорічок цих видів. (строки виконання – жовтень – листопад);
можливетакож використання рибо посадкового матеріалу старшого віку риби (умовивиконання – березень-квітень. Протягом вегетаційного сезону);
5)для стимулювання розвитку природної кормової бази й підвищеннярибопродуктивності водойм застосовують органічні і мінеральні добрива.Органічні добрива вносять: перегною по 2-5 т/га, купами по урізу води або вперіод мінімального наповнення ложа на мілководді; гноївка по воді 1-2 рази натиждень по 50-100 кг/га. Мінеральні добрива (аміачну селітру і суперфосфат)починають вносити при температурі води 12-14 градусів в розчиненому виді, незмішуючи, по 50-70 кг/га два рази на місяць. Виняток становлять водосховища, вяких в літній час спостерігається стійке „цвітіння” або вимоги до водиобмежують наявністю біогенних речовин. (строки виконання – лютий-березень,травень-липень);
6)вапнування води при „цвітінні” води і порушеннях кисневого режиму вносять до1,5 ц/га вапна з човна по всій акваторії водосховища або в місцях нагромадженняводоростей. Одночасно є профілактичним заходом проти деяких захворювань риби. (умовивиконання – у міру необхідності в ранкові години);
7)годівля риби згодовування комбікорму планується з розрахунку щільності посадкиосновного споживача – коропа і нормативної величини кормового коефіцієнта.Годувати рибу краще двічі в світлий час доби по половині добового раціону з6-8-годинною перервою. Розсипати комбікорми по кормових доріжках або покормових місцях з обов’язковим їх чергуванням і перевіркою на поїданість. Якщоу водосховищах екстенсивна форма вирощування товарної риби, комбікормвикористовують для підгодовування на тоневих ділянках. З профілактичною метою ідля лікування захворювання застосовують лікувальні комбікорми або в кормдобавляють лікувальні препарати. (умови виконання – при загрозі виникненнязахворювання);
8)спостереження за умовами вирощування риби візуальний контроль за станом водоймиі поведінкою риби. Визначення фізичних властивостей води (температура, колір,прозорість, запах, смак), вмісту розчинних газів О2, СО2, Н2S, окислюваність,лужність, карбонатну жорсткість, біогенні речовини. (умови виконання – щодня,подекадно, у випадку порушення газового режиму – щодня).
Контрольза станом кормової бази – розвитком фіто- й зоопланктону – в польових ілабораторних умовах. (строки виконання – щомісяця);
9)контрольний облов спостереження за ростом й станом риби здійснюють під часконтрольних обловів, що проводяться дрібночарунковим неводом на декількохтоневих ділянках. При цьому масу і лінійні показники росту різних видів рибивимірюють для кожної групи окремо. Одночасно проводять іхтіопатологічні огляди,розтин риби, аналіз вмісту шлункового тракту. (строки виконання – щомісяця);
10)промисловий вилов вилов товарної риби можливо проводити протягом всього року.Перевагу треба віддати активним засобам лову – велико чарунковим неводам іелектроловильним пристроям, які застосовують у малодоступних для невода місцях– зарослих мілководних і закоряжених ділянках. (строки виконання – цілорічно);
11)сортування риби враховуючи, що найбільш інтенсивно риба росте до настаннястатевої зрілості, при масовому облові потрібно її сортувати. Наприклад,рослиноїдним рибам притаманні велика потенція росту до 5-6-річного віку ідосягнення маси 4-5 кг, не знижуючи природної рибопродуктивності водойми, іможуть бути вилучені при досягненні цих показників. Частина риби, яка недосягла товарної маси, повинна бути випущена для дорощування. (строки виконання– цілорічно);
12)реалізація товарної риби можливість цілорічного промислу і вилов товарної рибиз підвищеною масою сприяє її реалізації за більш високими цінами і в той час,коли ставове господарство не може задовольнити запити населення. Крім того,вона може бути використана як технологічна сировина для переробки.Розтягнутість строків вилову і реалізація товарної риби дозволяють проводити ціпроцеси без збільшення кількості транспортних засобів при тій же чисельностірибалок. (строки виконання – цілорічно);
13)охорона водосховищ охорона водойм повинна здійснюватися в нічний часвстановленням чергування рибалок або призначенням нічних сторожів, а такожорганізації рейдів за участю рибоінспекторів, працівників міліції, спеціалістівгосподарств. (строки виконання – цілорічно).
Технологіявиробництва товарної риби на малих водосховищах передбачає одержання основноїмаси рибо продукції за рахунок оптимізації використання природних кормовихресурсів оптимально підібраним видовим складом інтродуцентів, що дозволяє розглядатицей напрям як ресурсо-енергозберігаючу і екологічно чисту технологію. При цьомув окремих випадках є виправданим використання елементів інтенсифікації, в томучислі й годівлі риби. Випробуванням встановили взаємозв’язок промислової рибопродукції, яку одержують за рахунок коропа й рослиноїдної рибо продукції зщільністю інтродукції рибо посадкового матеріалу, промисловим поверненням ізатратами кормів на одиницю приросту.
Аналіздинамічних процесів взаємозв’язку промислової продукції свідчить, що при збільшенніщільності посадки коропа й рослиноїдної риби до визначених меж спостерігаєтьсянарощування рибо продукції. У результаті збільшення промислового повернення покоропу рибо продукція знижується, а для рослиноїдної риби вона збільшується.Таке протиріччя пояснюється зменшенням середньої індивідуальної маси коропа, щонавіть при рості промислового повернення не покриває витрат, пов’язаних знизькою середньою індивідуальною масою, зумовленим дефіцитом кормів укількісному й якісному відношенні.
Ефективністьвикористання малих водосховищ для товарного рибництва визначаєтьсязабезпеченістю рибо посадковим матеріалом відповідної якості і видовогоасортименту. Найбільш перспективним вирішенням цієї проблеми при наявностіземельних площ є створення спрощених повносистемних господарств шляхомбудівництва додаткових категорій ставів (вирощувальні, нерестово-малькові,зимувальні). При цьому площі зимувальних ставів можуть бути значно менші віднормативних, що визначається виключно осіннім зарибленням малих водосховищ.Площі маточних ставів можуть бути відсутніми або значно скороченими, оскількиосновну частину плідників доцільно відловлювати з малих водосховищ івикористовувати для відтворення.
Простігідротехнічні споруди та пересувна насосна станція з системою розбірних абостаціонарних трубопроводів дозволяють на базі земельних масивів у зоні малихводойм створити розплідники й вирощувальні площі, які здатні забезпечитивиробництво рибо посадкового матеріалу. При цьому передбачається здійснювативідловлювання плідників коропа з водосховищ за рахунок контингенту старшихвікових груп, що нагромадилися в процесі використання, проводити груповийнерест, повертати плідників у водосховище, а восени проводити зариблення цьогорічками коропа. Для забезпечення водосховищ посадковим матеріалом рослиноїдноїриби, нових видів з складним циклом відтворення, що потребують заводськогорозведення, доцільно купувати личинок в інших господарствах і вирощувати з нихжиттєздатних цього річок.
Створенняспрощених повносистемних господарств на малих водосховищах сприяє значномузниженню собівартості товарної риби і поліпшенню основних економічнихпоказників у рибництві.

4.Механізація виробничих процесів у рибництві
Урозвитку товарного рибництва все більшого значення набуває механізація важкоїпраці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Нині урибництві повністю механізовано процеси роздавання кормів цьогорічкам ітоварній рибі, викошування у ставах зайвої рослинності, механізується внесеннявапна та мінеральних добрив по водному дзеркалу ставів. Застосовують спеціальнімашини й механізми при вилові риби і навантаженні її у транспорт дляперевезення, на роботах по меліорації ставів.
Останнімчасом здійснюється спроба автоматизувати окремі процеси у рибництві, де циклиробіт повторюються. Створена автоматизована лінія для роздавання кормів убасейнах, форелевих та інших невеликих ставах. Комплексна механізація іавтоматизація рибоводних процесів у розвитку рибництва повинні стати основнимнапрямом в розробці спеціалізованих машин і механізмів. Впровадження у рибнегосподарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизації виробничихпроцесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами,підвищити продуктивність праці.
Механізаціяроздавання кормів.
Механізаціяпроцесів підвезення до ставів і роздавання кормів у зв’язку з різними їхплощами, глибинами і конфігурацією, різним рівнем інтенсифікації вирощуванняриби потребує диференційованого підходу. Це й зумовлює потребу вкормороздавачах різних типів і систем.
Всікормороздавачі, які застосовують у рибному господарстві, можна розділити на тригрупи: плаваючі самохідні (катамарани й тримарани з бункерами для кормів ідозувально-роздавальними механізмами); стаціонарні (механізовані й автоматизованікормороздавачі та лінії роздавання кормів, а також маятникові авто годівниці);берегові пересувні кормороздавачі, які начіпляють на самохідні транспортнізасоби чи буксирують ними.
Доплаваючих кормороздавачів відносять: КРЗ-1, СКР-1,5, СКР-3А, 1507, АКУ-1,АКУ-2, ИКП-1,6, ИКВ, ИКД, КРБ-1, КРБ-2, кормороздавачі конструкції Донрибокомбінату, Києво-Святошинського дослідно-механічного заводуУкрголоврибгоспу та ін. Для пересування кормороздавачів використовують різніначіпні та стаціонарні двигуни. У ряді господарств розроблені конструкціїкормороздавачів з підвищеною вантажопідйомністю (кормороздавачівантажопідйомністю 5-10 т випускаються Києво-Святошинським дослідно-механічнимзаводом нестандартного інвентаря й обладнання).
Останнімчасом у ставовому рибництві все більше впроваджуються берегові мобільнікормороздавачі. Перевага їх у тому, що одним кормороздавачем можнаобслуговувати велику групу ставів. Процес роздавання корму відбувається швидше,зменшується кількість перевантажувань, що сприяє більшому збереженню цілісностігранул.
Механізаціяробіт при зберіганні кормів.
Кормосуміші (комбікорми) для риби в основному виробляються на комбікормових заводахі складаються з компонентів рослинного, тваринного і мінерального походження. Укормові суміші для риби вводять також премікси з набору вітамінів,мікроелементи, крейду, стимулятори росту. В окремих випадках для годівлі рибиготують суміші в спеціальних цехах рибних господарств з використанням відходівхарчових підприємств, м’ясо- і рибокомбінатів, тваринних і рослинних організмівз місцевих водойм.
Допустимістроки зберігання кормів залежать від фізико-хімічних властивостей компонентів,які входять до складу сумішей, вологості, розкришуваності гранул, щільності,маси, хімічного складу. Особливо велике значення при зберіганні кормів маєвміст у кормо сумішах білків, протеїнів і жирів, у яких при триваломузберіганні відбуваються необоротні процеси.
Зметою запобігання процесу самозігрівання при тривалому зберіганні великоїкількості кормів їх масу періодично продувають повітрям (у спеціалізованихскладах) або перемішують для зменшення щільності і зниження температуривсередині маси, яка зберігається. Для переміщування кормів у звичайнихскладських приміщеннях застосовують скребкові транспортери, призначені длябезперервного транспортування сипких матеріалів.
Викошуваннярослинності.
Дляборотьби із заростанням ставів болотну і водяну рослинність скошуютьспеціальними комишекосарками. У ставових господарствах застосовують в основномукомишекосарку ЕЗОКС-3, АСК-2. На відміну від комишекосарки ЕЗОКС-3 накомишекосарках КП-0,7 і АСК-2 застосований ріжучий апарат без пальцевого типу,що підвищує швидкість зрізування рослин і продуктивність косарок.
Механізаціяпідготовки і внесення мінеральних добрив та вапна.
Длявнесення мінеральних добрив по воді у розчиненому вигляді використовуютькормороздавачі типу 1507, які мають для цього спеціальне обладнання. Кормороздавачпроекту 1507 обладнаний водозабірником з фільтром, насосом, розбризкуючимпристроєм, системою трубопроводів. Перед внесенням добрив бункер очищають відзалишків кормів, завантажують добрива, одночасно подаючи воду насосом. Прицьому клапани для подавання розчинених добрив закриті. При внесенні добривклапани відкривають настільки, щоб з розбризкуючої труби надходив розчин4-5%-ної концентрації. Відстань викидання струменя становить близько 10 м при ширині захвату до 8 м. При розбризкуванні розчин добрив насичується киснем, що поліпшуєкисневий режим ставів.
Длявнесення мінеральних добрив у стави можна використовувати мотопомпи типу М-600.Для внесення добрив на великих ставах площею 50 га і більше застосовують агрегат ПУС. Це механічне самохідне судно, яке складається з двох секцій (насосноїі кормової), що легко з’єднується і роз’єднується за допомогою знімної кришки.Така конструкція дає змогу легко транспортувати агрегат автомобілем. Длявнесення добрив використовують різні дощувальні установки і машини. Дощувальну установкуДДН-45 монтують на тракторі ДТ-54. Основні вузли установки: одноступінчатийпідвищуючий мультиплікатор з приводом від вала відбору потужності трактораДТ-54, черв’ячний редуктор, відцентрований насос консольного типу, дощувальнийапарат. Для дощувальних установок КДМ-55М, ДДК-100М та інших випускаютьсягідропідсилювачі з дозаторами циклічної дії.
Длявнесення розчинених добрив з берега можна застосовувати розкидач рідких добривРЖУ-3,6. Розкидач начіплюється на шасі автомобіля ГАЗ-53А і обслуговуєтьсяводієм. Він приводиться в дію двигуном автомобіля через коробку відборупотужності. Об’єм цистерни 3,4 м^3. Висота всмоктування при її заповненні до 3,5 м.
Механізаціяоблову ставів.
Зметою механізації вилову риби в ставах обладнують спеціальні гідроспоруди –рибо вловлювачі, в яких риба нагромаджується, а потім підгінними пристроямиконцентрується до співвідношення її і води 1:4 – 1:8 (залежно від температурита інших факторів). Після цього приступають до вивантажування риби. Найбільшпоширений варіант механізації робіт при вивантажуванні риби з рибо вловлювачів– це використання крана „Піонер”, сортувального пристрою, вагів, транспортера,пересувної електростанції. Названі механізми випускаються серійно, вони простій надійні в експлуатації. Недоліком цієї схеми механізації робіт при обловіставів є низька продуктивність, що в умовах зростаючої інтенсифікації рибництвастає відчутнішою.

5.Фактори підвищення ефективності рибного господарства
Порядз повнішим залученням у промислове користування сировинної бази маловивченихресурсів, переходом на безвідходну технологію переробки виловів риби кінцевоюметою функціонування рибного господарства повинен бути не тільки прибуток, а йстійкий розвиток галузі, щоб оптимально задовольнити попит населення ізабезпечити розвиток експортного потенціалу.
Інститутрибного господарства УААН є головною науковою установою в Україні з питаньвизначення і опрацювання нових напрямів розвитку рибного господарства навнутрішніх прісноводних і солонувато водних водоймах, розробки новітніхтехнологій ведення рибництва та рибальства, рибогосподарського освоєння водоймкомплексного використання. Наукове забезпечення рибного господарства внутрішніхводойм нашої держави здійснюють Інститут гідробіології НАНУ, Херсонськийдержавний аграрний університет, Білоцерківський державний аграрний університет,Національний аграрний університет, Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський державний університет та ін.
Дослідженняйдуть багатьма напрямами. Селекційно-генетичні дослідження спрямовано назабезпечення та розширення генофонду ставових риб, поліпшення їх продуктивнихякостей відповідно до вимог виробництва, виведення нових внутрішньо породнихтипів і гібридних форм, формування високопродуктивних племінних стад риб угосподарствах-репродукторах, забезпечення потреб рибгоспів у племіннихплідниках. Підготовлено і видано кілька інструкцій методично-технологічного напрямуіз селекційно-племінної роботи з українськими породами коропа, формування тавикористання племінних стад амурського сазана, промислової гібридизації,ведення племінної роботи з коропом на рибоводно-меліоративних станціях тощо.
Удосконалюєтьсяметод комплексної інтенсифікації завдяки використанню полі культури коропа зрослиноїдними рибами, забезпеченню оптимального газового режиму та водообміну уставах, інтенсивній годівлі риби штучними комбікормами тощо, що дозволяєодержувати рибо продукцію від 2 до 6 т/га.
Крімтого, розробляються і впроваджуються технології напівінтенсивного та випасноговирощування риби, використання яких дає змогу мати рибопродуктивність від 1,5до 3 т/га завдяки спрямованому формуванню екосистем ставів.
Щобефективніше використовувати полікультури, впроваджуються рекомендації ітехнології з вирощування рибопосадкового матеріалу різних видів риб разом іздволітками, одержання личинок коропа в донерестовий період, програмуваннярибопродуктивності водойм комплексного призначення, ресурсозберігаючатехнологія вирощування риби у малих водосховищах тощо.
Відповіднодо затвердженої Мінчорнобилем України програми ведення рибного господарства врайонах, які зазнали радіоактивного забруднення, розпочато наукові дослідженняз розробки технології ведення рибництва у таких рибних господарствах з метоюзабезпечення населення високоякісною екологічно безпечною рибною продукцією.
Вінституті виконано науково-дослідні роботи з розробки технології годівлі риби,вирощуваної у ставових та індустріальних господарствах. Запропонованіінститутом рецепти комбікормів передано комбікормовим заводам для виробництва.Розроблено також рекомендації із збагачення штучних гранульованих рибнихкомбікормів вітамінно-мінеральними преміксами, технології підрощування личиноккоропа на штучних кормо сумішах, нормування годівлі риб тощо, які також даливисокі результати.
Завпровадження технологій формування маточних стад, штучного відтворення івирощування посадкового матеріалу і товарної продукції канального сома, буфало,чорного амура, нових об’єктів лососівництва у ставах, садках і басейнахрозширився асортимент риб, які вирощуються у рибних господарствах України,підвищилася рибопродуктивність цих водойм на 50-100 кг/га. Проте масштабивпровадження у виробництво ще недостатні. Однією з причин є відсутністьматеріальних ресурсів та чіткого механізму впровадження нових розробок.
Заумов посиленої дії негативних чинників виникає потреба у постійному контролі застаном здоров’я риб, які вирощуються у рибних господарствах. Упродовж останніхроків фахівцями інституту вивчено етіологію низки захворювань, у тому числівірусних, бактеріальних та інвазійних, розроблено та впроваджуються методи їхдіагностики, вивчено та рекомендовано ефективні лікувальні препарати. Заматеріалами досліджень підготовлено близько 10 нормативно-технологічних документів,які передано виробництву.
Завдякизастосуванню марганцевокислого калію проти протозойних інвазій молоді коропапри підрощуванні в садках знижується зараженість мальків ектопаразитами ізростає їх виживання на 25%, а за обробки ікри проти сапролегніозу збільшуєтьсявихід личинок коропа на 20-25%. Застосовуючи проти краснухи коропів препаратбіофузол та ветдипасфен, вдається зменшити захворюваність риб і збільшити вихідтоварної продукції до 25%.
Завдякивикористанню розроблених фахівцями-іхтіопатологами інституту інструкцій тарекомендацій зменшується загибель риби майже на 20%.
Внаслідокнегативної дії антропогенних факторів та зняття з виробництва низки препаратівяк лікувальної, так і профілактичної дії, виникла нагальна потреба у пошукахнових методів боротьби з хворобами риб, у тому числі й біологічних. Розробки уцьому напрямі пов’язані з пошуком механізму підвищення імунного статусу риб.Перші наробки дали змогу підготувати методичні рекомендації щодо методівконтролю за станом здоров’я риб та засобів підвищення їх природноїрезистентності.
Важливимиє наукові дослідження з удосконалення методів рибогосподарського освоєннядніпровських водосховищ. Останнім часом інститутом було розроблено і переданодля впровадження науково-технічні програми „Дніпрориба” та „Амур”, технологіюпідвищення рибопродуктивності дніпровських водосховищ через вселення дволітокрослиноїдних риб та нормативи вселення рослиноїдних риб у Каховське іКременчуцьке водосховища.
Чільнемісце займають дослідження з питань вивчення екологічного стану й розробкинаукових основ охорони рибогосподарських водойм, що пов’язано із запобіганнямїх забруднення радіонуклідами, важкими металами та іншими токсикантами з метоюодержання екологічно безпечної рибної продукції.
Такожсформовано та частково випробувано інтенсифікацій ні заходи для рибництва,метою яких є зниження вмісту ізотопів у товарній рибній продукції без зниженнярибоводних показників. Багаторічні матеріали узагальнено у рекомендації зведення рибництва та рибальства у внутрішніх водоймах України в умовахрадіоактивного забруднення.
Навнутрішніх водоймах провадиться постійний екомоніторинг, комплексна оцінкаякості води, що надходить у рибні господарства та скидається з них. Вченимиінституту на підставі багаторічних даних досліджень та їх узагальненняпідготовлено рекомендації з використання у рибних господарствах мінеральних,органічних добрив та вапна, розроблено заходи щодо запобігання забрудненнюрибних господарств важкими металами, а також нормативи якості води джерела водопостачанняставів у період вирощування риби та гранично допустимих концентрацій органічнихречовин і біогенних елементів у скидах у період облову ставів.
Наоснові вивчення рівня виробництва та споживання риби внутрішніх водоймрозроблено основні напрями формування і розвитку ринку рибної продукції.Визначено структуру енергетичних витрат за різних технологій вирощуваннятоварної риби та напрями скорочення матеріальних витрат.

Висновок
Якпідсумок, слід сказати, що виробництво товарної риби є досить важливим ітрудомістким процесом. Найбільш поширеним і прийнятним є виробництво товарноїриби при дворічному обороті, адже при цьому господарство за два вегетаційнихперіоди одержує товарну продукцію. Хоча деякі господарства виробляють товарнурибу і при трирічному обороті, кінцевою метою якого є одержання великої риби,яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічноїефективності ставового рибництва. Виробляють товарну рибу і в малихводосховищах. Ця група водойм за характером рибогосподарської експлуатаціїзаймає проміжний стан між не спускними нагульними ставами і спеціалізованимирибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах. Убільшості малих водосховищ відносно сприятливі умови для нагулу і практичноповна відсутність умов для ефективного природного відтворення цінних видівриби. Важливою у розвитку товарного рибництва є механізація важкої праці таокремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Адже впровадження урибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизаціївиробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесівмашинами, підвищити продуктивність праці.
Томудля розвитку товарного рибництва слід підвищувати ефективність функціонуванняставових екосистем, розробляючи ресурсозберігаючі технології, спрямовуючиформування природної кормової бази та максимально використовуючи продуктивніможливості водойм. Такі заходи можливі за умови забезпечення господарстваорганічними та мінеральними добривами, вапном, комбікормами. Основне завданняпри цьому – виявлення максимальної продуктивності ставів при вирощуванні в нихоптимального комплексу цінних видів риб за методами інтенсивної або випасноїаквакультури.
Такожз метою зменшення вартості комбікормів для риб важливо вести пошукнетрадиційної сировини, придатної для годівлі риб або введення її в складкомбікормів, оптимальних технологій виготовлення таких комбікормів. Актуальнимпри цьому залишається питання підвищення якості гранул, їх водостійкості та міцності,особливо комбікормів, у які вводяться компоненти із нетрадиційної сировини.
Потребуєзбільшення маточне стадо поголів’я рослиноїдних риб, на часі створенняплемінних стад, пристосованих до заводської технології з високими продуктивнимиякостями, збереження плідників після проведення нерестової кампанії.
Необхіднотакож поліпшити якість наукових досліджень, для чого слід обмінюватисяспеціалістами та провадити стажуванням за профілем у країнах близького йдалекого зарубіжжя, що дасть змогу поглибити наукові розробки, розширити обсягфундаментальних та прикладних досліджень.

Література
 
1.    Борщевський П., Стасишен М. „Рибний ринок України: проблеми іперспективи розвитку”. Економіка України №3 – 1996р.
2.    Василець С. „Рибне господарство на „Агро – 95”. Тваринництво України №9 – 1995р.
3.    Гринжевський М.В. „Фактори підвищення ефективності рибногогосподарства”. Вісник аграрної науки №4 – 1999р.
4.    „Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства Українина період до 2010 року”. Рибне господарство України №5 – 2004р.
5.    Закон України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчовупродукцію з них”. Рибне господарство України №2 – 2003р.
6.    Інтенсифікація рибництва / за ред. П.Т.Галасуна, А.І.Андрющенко –Київ: Урожай, 1990р.
7.    Ковалев Ю.Н. Технологія і механізація тваринництва: навчальнийпосібник професійної освіти. – М: ИРПО, 1998р.
8.    Рибне господарство: Республіканський міжвідомчий тематичнийнауковий збірник – Київ: Урожай, 1992р.
9.    „Рибне господарство України: стан, тенденції, перспективи”. Рибнегосподарство України №3,4 – 2003р.
10.   Шерман І.М.Рибництво – Київ: Урожай, 1992р.