Вступ
Пожежа– це неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищеннямматеріальних цінностей і може призвести до загибелі людей.
Стихійні пожежі можуть виникнути внаслідок розрядівблискавки, самозапалювання сіна й торфу, від залишеного багаття, непогашеногосірника, тліючого недопалка, іскор із транспортних засобів, неправильногокористування електроприладами, несправності нагрівних приладів, механічногонагрівання та іскроутворення.
Надзвичайніситуації, що виникають внаслідок пожеж, поділяються на:
· техногенного характеру (пожежі у будинках, на комунікаціях ітехнологічному обладнанні промислових об'єктів; пожежі на об'єктах видобування,переробки та зберігання легкозаймистих, спалимих та вибухових речовин; пожежіна транспорті, на шахтах, підземних та гірських виробках, метрополітенах,пожежі в будинках та спорудах житлового, соціально-побутового та культурногопризначення);
· природного характеру (лісові пожежі, пожежі степових та хлібнихмасивів; торф'яні пожежі, підземні пожежі) [1; 204].
Самепожежі займають особливе місце серед причин виникнення надзвичайних ситуацій.Протягом року у світі реєструється понад 5 млн. пожеж. Безпосередньо припожежах гине 60 тис. осіб.
Це іобумовлює актуальність обраної для написання самостійної роботи теми.
Метоюнаписання роботи є вивчення і систематизація доступної інформації про пожежі вУкраїни, а також набути знаня про заходи щодо припинення та запобігання пожеж.
Реалізаціяцієї мети передбачає виконання таких завдань:
· дати чітке тлумачення поняття «пожежа» та видів пожеж:
· як можна повніше і детальніше дослідити теоретичні відомості зобраної теми;
· систематизувати отримані знання.
Розділ1
пожежанадзвичайний ситуація горіння
Пожежа – це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній діївогню, що вийшов з-під контролю людини [2; 89]. Основні ознаки пожежі – вогонь,дим, полум'я, іскри.
90%пожеж виникають з вини людини, 7…8% – від блискавок, 2…3% – з інших причин.
Основніпричини пожеж:
· несправності опалювальних систем та неправильне користування ними;
· несправності електрообладнання і порушення правил експлуатації;
· необережне поводження з вогнем і нагрівальними приладами;
· паління у недозволених місцях;
· самозаймання і самозапалювання горючих речовин;
· неправильне зберігання паливо-мастильних матеріалів;
· блискавки, розряди статичної електрики, вибухи парів, газів тощо;
· використання спеціальних запалювальних засобів [1; 204].
У районі пожежі відбуваютьсясуттєві зміни атмосфери: підвищується вміст токсичних газів, головним чиномокису вуглецю, і зменшується кількість кисню, що веде до отруєння і задухинезалежно від дії теплового випромінювання. Саме тому токсичні гази і дим єпричиною ураження близько 50% людей, у більшості зі смертельними випадками.Гази і дим можуть швидко поширюватися по всій будівлі й призводити до загибелілюдей на ранній стадії пожежі. Люди втрачають свідомість і настає смерть відвдихання токсичних газів ще до того, як вогонь досягне їх або коли вонидізнаються, що виникла пожежа.
Великою небезпекою є те, щодим обмежує видимість, затемнює рятувальні виходи, а це призводить до паніки,особливо в незнайомій обстановці. Негативно дим діє на слизові оболонки очей,носа і горла, що також заважає рятуванню.
На інтенсивність пожежівпливають пожежне навантаження, тобто загальна кількість горючих матеріалів, ітеплова енергія, яка виділяється ними при горінні. Матеріали, які при загораннівиділяють більше теплової енергії, створюють і більше пожежне навантаження.Тверді й рідкі горючі матеріали з більшою площею поверхні нн одиницю маси легшеспалахують і швидше горять.
Можна виділити такі основні уражаючі фактори пожеж: високатемпература, задимлення великих районів, обмеження видимості, негативний впливна психіку людей [2; 91].
Розділ2
Лісові й торфові пожежі завдають великих збитків державі, а припоганій організації боротьби з ними може постраждати і населення, яке проживаєв зоні їх поширення.
Ліси і торфовища займають понад 10 млн. га території України, томулісові й торфові пожежі е найбільш поширеними. 31% лісів розташовано впівнічному регіоні, 17 – у східному, 10 – у південному, 8 – в південно-західному і 32% – в західному регіоні.
Лісові пожежі виникають у результаті дії світлового випромінюванняядерного вибуху або при застосуванні звичайних засобів ураження і спеціальнихзапалювальних засобів у бомбах і снарядах, у мирний час від необережногоповодження з вогнем, рідше – запалювання від блискавки і ще рідше – самозайманнясіна і торфу.
Лісовий фонд України майже на 50% складається з хвойних лісів, зяких 60% займають молодники.Залісненням на сотнях тисяч гектарів створені соснові насадження, які досягливіку 15-ЗО років, а це критичний період у пожежному плані.
Північний та східний регіони України, де щорічно буває всередньому відповідно 37 і 40% усіх лісових пожеж, є найбільшпожежо-небезпечними.
У цілому по Україні в середньому на рік буває близько 3,5 тис.лісових пожеж, які знищують більше 5 тис. гектарів лісу.
Так, наприклад, у 1999 р. виникло 6070 лісових пожеж, якізнищили 5532 га лісів. Найбільше їх було в Луганській, Донецькій, Харківській іДніпропетровській областях.
Залежно від того, в яких елементах лісу поширюється вогонь, лісовіпожежі поділяються на низові, верхові, ґрунтові, а за швидкістю поширення івисотою полум'я – на слабкі, середні й сильні [2; 92].
Торфові (ґрунтові абопідземні) пожежі виникають частіше наприкінці літа, як продовження низових абоверхових лісових пожеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурівдерев, потім поширюється у боки зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількохметрів на добу. Дерева при цьому повністю гинуть внаслідок оголення і обгораннякоріння.
Такі пожежі можуть виникатина ділянках з торф'янистими ґрунтами і ділянках із шаром підстилки 20 см ібільше.
Торфові пожежі можутьвиникати незалежно від лісових: у районах торфорозробок і торф'яних боліт.Горіння проникає у більш глибокі шари торфу і цьому сприяє наявність у ґрунтікоріння.
Вогню на поверхні ґрунту припідземних пожежах немає, лише інколи він пробивається з-під землі, але скорозникає, виділяється тільки дим, який стелиться. На такі пожежі не впливають нівітер, ні добові зміни погоди. Вони можуть тягнутися місяцями і в дощ, і всніг.
Торф містить до 25% бітумів.Під час пожежі вони зосереджуються біля поверхні, що горить, і при їїохолодженні водою цементують частинки вугілля. Як наслідок, виникаєводонепроникний шар, під яким залишається тління, що можливе при невисокомувмісті кисню в повітрі. Це явище утруднює гасіння торфових пожеж, оскільки водане може проникнути до осередку пожежі.
Небезпека торфових пожеж утому, що в процесі горіння утворюються порожнини (часто з жаром) у вигоріломуторфі, в які можуть провалюватися люди, тварини і технік].
Польові (степові) пожежівиникають на відкритій території при наявності сухої трави і достиглихсільськогосподарських культур. У суху, жарку і вітряну погоду вони поширюютьсяза вітром з швидкістю 25–30 км/год, а в гірській місцевості – до 50 км/год.Швидкість поширення пожежі в зернових культурах у 2–3 рази менша швидкостістепової пожежі. Степова пожежа, за сприятливих умов її розвитку, поширюєтьсяшвидко і має вигляд кромки горіння.
Фронт вогню переміщується знайбільшою швидкістю в напрямку вітру і з меншою – у боки проти вітру. Призавихреннях іскри і вогонь можуть перекидатися на 100–150 м [2; 95].
У населених пунктах пожежі виникають при порушенні правилповодження з вогнем, через несправності електромережі, опалюваних систем, відвогню лісових, торфових і польових пожеж. Особливо пожежо-небезпечними єнаселені пункти з дерев'яними будинками, зведеними з порушеннями вимог пожежноїбезпеки, з яких основна – недостатні відстані між будівлями з легкозаймистихконструкцій. Швидкість поширення пожежі в населених пунктах залежить відвогнестійкості будівель і споруд, щільності забудови, зберігання між будинкамиі спорудами легкозаймистих матеріалів (сіно, солома, дрова), характерумісцевості й умов погоди (швидкість вітру, опади, температура повітря).
Пожежіу житлових будинках супроводжуються значними матеріальними і людськимивтратами. Серед матеріалів, які с в житлових будинках, найбільш пожежо-небезпечнимиє текстильні та паперові вироби, меблі та інші речі, виготовлені злегкозаймистих матеріалів. За чисельністю людських жертв домашні пожежізаймають одне з перших місць.
Припожежах у житлових та громадських будівлях дим і токсичні гази часто більшнебезпечні для людей, ніж полум'я. Багато пластмас, які використовують вінтер'єрах, при горінні виділяють летальні дози окису вуглецю, деякі – ціанідиі хлористий водень. Фактично всі полімери, в яких є вуглець, як природні, так ісинтетичні, при горінні виділяють отруйний дим. Вовна при горінні виділяєбільше ціанідів, ніж поліуретан, оскільки містить більше азоту, але вона важчезагорається і повільніше горить, ніж поліуретан, і через це безпечніша впожежному відношенні [2;].
Пожежів населених пунктах і на території розміщення господарських будівель об'єктівчасто є наслідком руйнувань та пошкоджень інженерних і технологічних систем,споруд виробничого й технологічного обладнання, електромережі й машин, якіперебувають під напругою, печей і опалюваних систем, місткостей злегкоза-палювальними речовинами.
Напоширення пожеж у населених пунктах впливає також рельєф місцевості [2; 96].
Розділ3
Перешкодамидля поширення вогню є водоймища, зелені насадження. Дощ, туман і снігослаблюють дію світлового і теплового випромінювання.
Щобобмежити поширення пожеж у населених пунктах, звести їх до мінімуму, натериторіях господарських комплексів необхідно завчасно вжити відповіднихпожежно-профілактичних заходів. За призначенням вони поділяються на три групи:
· пожежно-профілактичні заходи, які зменшують імовірність виникненняпожеж. Це вогнезахисне обмазування, заміна горючих покрівель на негорючі,просочування дерев'яних конструкцій для підвищення їх вогнетривкості,застосування при будівництві вогнетривких конструкцій і матеріалів та ін.;
· пожежно-профілактичні заходи, які запобігають загоранню і пожежамвід вторинних причин: електромереж, газопроводів, побутових електроприладів;
· пожежно-профілактичні заходи, які забезпечують успішну роботупідрозділів протипожежної служби і формувань цивільного захисту в осередкуураження.
Сюдиналежать організація і влаштування необхідних розривів між будівлями іспорудами, водойм, під'їздів до них та ін.
Організаціяпожежно-профілактичних заходів покладена на місцеві органи влади, керівників івласників об'єктів.
Населеннютреба дотримуватись правил і норм пожежної безпеки під час експлуатаціїелектроприладів, освітленні і використанні газу. Необхідно передбачити швидкевідключення окремих ділянок електромережі й газопроводів за сигналамицивільного захисту.
Важливимизаходами у боротьбі з пожежами є забезпечення водою населених пунктів і об'єктіввиробництва. У населених пунктах влаштовують водойми з під'їздами до них імайданчиками для пожежних машин для забору води. Якщо поблизу населеного пунктуабо об'єкта є річка або озеро, на березі потрібно обладнати пірс длявстановлення пожежної машини і забору води.
Упожежо-небезпечний період необхідно очистити територію населених пунктів іоб'єктів від горючих матеріалів, пофарбувати у білий колір вікна, повісити біліштори, вкрити вогнезахисними сумішами дерев'яні конструкції горищ, обшитішалівкою дерев'яні будівлі та інші елементи будівель. Як вогнезахисні покриттяможна застосовувати вапняно-сольові, суперфосфатні й глиняні обмазки.
Вапняно-сольоваобмазка складається із 62% гашеного вапна, 6% кухонної солі і 32% води.Суперфосфатна обмазка складається з 65% суперфосфату і 35% води. Обмазкунаносять на поверхні, які потрібно захистити двома шарами, загальна товщиназахисного шару мас бути 2,5 мм. На 1 м поверхні потрібно приблизно 2 кг обмазки.
Уперіод безпосередньої загрози пожежі в будівлях мають бути зняті н прибрані убезпечні місця тюлеві занавіски, гардини, скатерті, ковдри – матеріали, якішвидко загоряються від світлового і теплового випромінювання через вікна.
Якщопожежа сталася на верхніх поверхах будинку, під час евакуації потрібнокористуватися сходами або переходами між балконами.
Убільшості громадських споруд встановлено внутрішній протипожежний водопровід ізпожежними кранами. Кожний пожежний кран укомплектовано пожежним рукавом [3].
Пожежнеобладнання і первинні засоби гасіння (вогнегасники, внутрішні пожежні крани зрукавами, ванни, бочки з водою, ящики з піском) необхідно тримати справними.Під'їзд і підхід до джерел протипожежного водозабезпечення, кришки колодязівпожежних гідрантів мають бути очищеними від сміття і снігу, вказане місце їхзнаходження.
Всіці заходи зменшать можливість виникнення пожеж та забезпечать своєчаснуліквідацію їх у населених пунктах [2; 98].
Висновок
Метоюнаписання даної роботи було вивчення і систематизація доступної інформації пропожежі в України, а також набути знання про заходи щодо припинення тазапобігання пожеж.
Реалізаціяцієї мети передбачала виконання таких завдань:
· дати чітке тлумачення поняття «пожежа» та видів пожеж:
· як можна повніше і детальніше дослідити теоретичні відомості зобраної теми;
· систематизувати отримані знання.
Поставленіперед нами завдання були виконані, мета досягнень.
Підсумуємовикладений у роботі теоретичний матеріал:
· Пожежа – це неконтрольований процес горіння, який супроводжуєтьсязнищенням матеріальних цінностей і може призвести до загибелі людей.
· 90% пожеж виникають з вини людини, 7…8% – від блискавок, 2…3% – зінших причин.
· Найпоширенішими причинами пожеж є: несправності опалювальнихсистем та неправильне користування ними; несправності електрообладнання іпорушення правил експлуатації; необережне поводження з вогнем і нагрівальнимиприладами; паління у недозволених місцях; самозаймання і самозапалюваннягорючих речовин; неправильне зберігання паливо-мастильних матеріалів;блискавки, розряди статичної електрики, вибухи парів, газів тощо; використанняспеціальних запалювальних засобів [1; 204].
· Щоб обмежити поширення пожеж у населених пунктах, звести їх домінімуму, на територіях господарських комплексів необхідно завчасно вжитивідповідних пожежно-профілактичних заходів. Організація пожежно-профілактичнихзаходів покладена на місцеві органи влади, керівників і власників об'єктів. Проте населенню требадотримуватись правил і норм пожежної безпеки під час експлуатації електроприладів,освітленні і використанні газу.
Списоквикористаної літератури
1. Бедрій Я. І., Джигерей В.С.,Дембіцький С. І. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. – Львів.:Видавнича фірма «Афіша», 1997. – 257 с.
2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. – К.: Знаня, 2006. – 487 с.
Ресурси інтернету:
3. Стаття «Пожежа»
uk.wikipedia.org/wiki/Пожежа
4. Стаття «Евакуаціялюдей під час пожежі. Перша допомога постраждалим від продуктів горіння»
referat.parta.ua/view/3408/