Міністерствоосвіти і науки УкраїниТернопільськийнаціональний економічний університетЮридичнийфакультет
Кафедрабезпеки
життєдіяльностілюдиниІндивідуальненауково-дослідне завданнянатему: «Люмінесцентнілампи — небезпека хімічного забруднення.»
Виконала: Олещук Г.В.
студенткагрупи ПР-41
Перевірив:Русенко Я.Г.
Тернопіль-2010
План
Вступ
1. Загроза отруєння парами ртуті, як наслідок використаннялюмінесцентних ламп
2. Утилізація люмінесцентних ламп
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сперечатись ізтим, що ртутна лампа має замінити й незабаром замінить звичні для нашогопокоління лампи розжарювання, буде хіба що невіглас. Її переваги — економіякоштів та енергії — очевидні, тож розрядні (енергоощадні) лампи стають всебільш популярними. Особливо це актуально для України нині, коли через газовийконфлікт про енергозбереження заговорили усі — від представників найвищої ланкивлади й до дрібних підприємців та простих громадян. Уряд своїм розпорядженнямнавіть заборонив бюджетним організаціям з 1 січня 2009 року купувати лампирозжарювання, таким чином зобов’язавши використовувати енергоощадніосвітлювальні прилади. Та в метушні законодавці й ті, хто підписує укази тарозпорядження, наче забули чи не помітили невеличкий напис в інструкції довикористання енергозберігаючих розрядних ламп: «Лампу не можна викидати всмітник!» — вказують на упаковках. Але й здати її на переробку немає куди.
Таким чином,метою даного науково-дослідного завдання є не лише характеристика використанняенергозберігаючих ртутних ламп, а й визначення пріоритетів їх використання таобумовлення потенційної небезпеки таких ламп.
Актуальністьполягає у масштабах використання енергозберігаючих ламп, а також низькому рівнюпоінформованості населення щодо природи даних засобів освітлення.
Проблематика зводитьсядо все наростаючого рівня досліджень, які визначають проблеми пов’язані звикористанням енергоощадних носіїв, зокрема люмінесцентних ламп, і як наслідоквідсутності їх систематизації.
люмінесцентналампа ртуть
1. Загрозаотруєння парами ртуті, як наслідок використання люмінесцентних ламп
Останніми рокамив Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергоощаднимилюмінесцентними лампами. Ще у недалекому минулому люмінесцентні лампи ширшезастосовувалися на підприємствах, установах та організаціях, що було спричиненеяк спеціальною конструкцією світильників відносно схеми підключення, так і їхрозміром. Однак розробки нових конструкцій люмінесцентних ламп із класичнимицоколями привела до більш широкого їх використання, насамперед у побуті.
Популярністьтаких ламп визначається високим коефіцієнтом корисної дії та тривалішимтерміном їх експлуатації, що виправдовує їх застосування з економічної таекологічної точки зору. Виходячи із цього Європейський союз має намір поступововідмовитися від використання ламп розжарювання.
Підприємства-виробникита продавці люмінесцентних ламп проводять агресивну маркетингову політику, узначній частині випадків не доводячи до споживачів потенційну небезпеку такогообладнання. Річ у тім, що кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоніпари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм (джерело). Однак лише деяківиробники доводять до споживачів інформацію про вміст ртуті у таких лампах.
По токсичностіртуть відноситься до надзвичайно небезпечних речовин (перший, найвищий класнебезпеки), ртуть практично не виводиться із організму. Ртуть уражає центральнунервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи, тому існують дуже жорстківимоги щодо вмісту ртуті у повітрі, зокрема, граничнодопустима концентрація дляжитлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень встановлена у розмірі 0,0003міліграм на кубічний метр. Детальнішу інформацію про вплив ртуті на живіорганізми, серед іншого, можна почерпнути із книги В. Ейхлера «Яди в нашій їжі»(рос.).
Особливонебезпечною ртуть вважають через її здатність впливати не тільки на фізичнийстан людини, але й на її психічне здоров’я. Під впливом незначних концентраційлюдина втрачає працездатність, не може зосередитись, відчуває постійні головніболі та дратівливість, погано спить. Вплив більших концентрацій здатен повністюзруйнувати особистість: людина не може зрозуміти, сита вона чи голодна, вхорошому настрої чи в поганому. При сильних отруєннях ртуті незначний треморпальців та рук може перерости в цілковитий розлад роботи м’язів, — людина неможе ходити й навіть самостійно їсти. Крім того, сильне отруєння може призвестидо божевілля.
Особливо вразливідо дії цього токсичного металу вагітні жінки та діти. Останнім часом вагітнимвсе рідше рекомендують вживати рибу, що місить так необхідні вагітним кориснімікроелементи, через надмірний вміст у рибі ртуті. Ртуть легко долає природнийбар’єр матері — плаценту — та потрапляє в несформований організм дитини. Окрімтого, причиною отруєння немовляти ртуттю може стати грудне молоко матері.
Європа готовавідмовитись від ртуті. Наприклад, органи влади в Норвегії та Швеції ввелизаборону на використання ртуті у виробництві, а також на її імпорт та експорт.Така ж заборона вступить у дію і в США у 2010 році. Це означає, що в цихкраїнах традиційно «ртутні галузі» змушені будуть обходитись без цьоготоксичного металу: потрібно буде використовувати альтернативні «без-ртутні»технології в стоматології, при проведенні лабораторних аналізів та вхлор-лужній промисловості. Крім того, аби зменшити обіг ртуті в довкіллі,країни Євросоюзу ще в 2007 році заборонили виготовляти термометри, що містятьртуть. До речі, в США ртутні термометри визнали поза законом ще в 2002 році.
Разом із тим,виробники й медики запевняють, що небезпеки при використанні ртутної лампи,навіть коли вона розіб’ється в приміщенні, немає: досить провітрити приміщеннята протерти підлогу розчином із марганцівки — адже кількість парів токсичногометалу тут незначна. Якщо не обмежувати своє поле зору сміттєвим баком, аподивитись на проблему глобально, картина вимальовується не така вже йприваблива: в кожній лампі міститься від 4 до 150 міліграмів ртуті. Якпідрахували експерти, якщо помножити цю кількість на населення України та накількість ламп, які припадають на кожного українця (вдома та на роботі), тощороку в українські смітники потраплятиме більше 500 кілограмів ртуті(!). Разоміз тим лише один грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести дозабруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300000м3 повітря чи 200000 м3 води. Навіть його мізерні дози можуть викликати гостріфізичні та психічні розлади, зокрема, особливим видом отруєння ртуттю ємікромеркуріалізм — хвороба, що виникає, коли на людину тривалий час впливаютьконцентрації ртуті, значно менші від гранично допустимих.
«Точної цифрикількості ртуті, що потрапляє в довкілля, ніхто не знає, — розповідає ОлексійСогоконь, директор ТОВ «Фірма Діола», що займається переробкою ртутьвміснихприладів. — Кількість ввезених з-за кордону ртутних ламп та кількістьвироблених у нас, а також кількість ртуті, що міститься в цих лампах, ніхто необліковує та не контролює. І тут йдеться не тільки про компактніенергозберігаючі, але й про люмінесцентні, що містять значно більше ртуті.Часто для організацій, що використовують люмінесцентні лампи, стає відкриттямте, що такі лампи необхідно здавати спеціалізованим фірмам на утилізацію.Буває, фірми роками викидають відпрацьовані лампи на смітник».
«Заразенергоощадні лампи стають все більш популярними, і можна тільки уявити, щобуде, коли сотні таких ламп потраплять у контейнери для сміття поруч із нашимибудинками та дитячими майданчиками. Лампи зроблені зі скла, тому,найімовірніше, до звалища вони не доїдуть, а розіб’ються вже в контейнері. Тож,усі ртутні випари осядуть поряд із нашими помешканнями — і нам доведеться цимдихати», — каже керівник ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.
2. Утилізаціїлюмінесцентних ламп
Відпрацьованілюмінесцентні ламп, зважаючи на вміст у них ртуті, віднесені до надзвичайнонебезпечних відходів та поводження із ними відповідно до законодавства підлягаєконтролю зі сторони уповноважених органів державної виконавчої влади. Однактаким контролем охоплені лише суб’єктів господарювання — підприємства, установита організації, фізичні особи — підприємці.
На даний час вУкраїні не існує системи збору та утилізації люмінесцентних ламп, що вийшли ізладу у домашніх господарствах. Такі лампи зазвичай просто викидаються упобутове сміття, при цьому балон може бути пошкоджений (розбитий) ще упомешканні.
Спробуймо оцінитинегативний вплив розбитої люмінесцентної лампи у приміщенні площею 20квадратних метрів та висотою 2,5 метрів. Об’єм такого приміщення становить 50кубічних метрів. Якщо при пошкодженні лампи у повітря потрапило лише 1 міліграмртуті, її концентрація становитиме 0,02 міліграма на кубічний метр повітря, щобільш, аніж у 60 разів перевищує граничнодопустиму концентрацію.
Єдиним доступнимзасобом зменшення негативного впливу є ретельне провітрювання приміщення. Але уразі, коли лампа розбилася безпосередньо у відрі із сміттям, мешканці навітьможуть не знати про потрапляння парів ртуті у повітря.
Для запобіганняпошкодженню відпрацьованих ламп доцільно зберігати упаковки нових ламп протягомїх терміну експлуатації із подальшим розміщенням у таких упаковкахвідпрацьованих ламп. Це дозволить значно зменшити вірогідність пошкодженнювідпрацьованих ламп безпосередньо у помешканнях.
Значною проблемоює потрапляння зіпсованих люмінесцентних ламп на полігони побутових відходів тасміттєзвалища, оскільки це призводить до проблеми загальнодержавного рівня — розсіяного забруднення довкілля ртуттю.
Існує крайнянеобхідність негайної реалізації загальнодержавних рішень щодо збору тазнешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп.
Станом на початокберезня 2010 року «Порядком встановлення нормативів збору за забрудненнянавколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженимПостанова Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.99р. встановлений збір за розміщеннявідпрацьованих люмінесцентних ламп у розмірі 1,5 гривень за 1 одиницю (таблиця1.9 додатку 1).
Однак вказанийпорядок фактично охоплює лише суб’єкти господарювання, не поширюючись надомашні господарства. Також, оскільки відповідний збір разом із іншими зборамиза забруднення спільно формує державний, обласні та місцеві фонди охоронинавколишнього природного середовища, складно очікувати на системне цільовефінансування із цих фондів утилізації відпрацьованих ламп.
Більш ефективнимбуде запровадження податку (збору) на утилізацію, який буде закладенийбезпосередньо у ціну люмінесцентної лампи при її продажі.
Такі коштиповинні цілеспрямовано використовуватися для функціонування системи збору тазнешкодження відпрацьованих ламп.
Один ізоптимальних варіантів — організація збору непошкоджених відпрацьованихлюмінесцентних ламп в упаковці безпосередньо через магазини, що реалізують новілампи. При цьому особі, що здає відпрацьовану лампу, можна повертати певнузаставну вартість за рахунок частки збору на утилізацію.
Таким чином,додаткове економічне стимулювання підвищить ефективність такого механізму зборуламп.
З оглядудіяльності магазинів, які фактично здійснюватимуть заготівлю відпрацьованихламп, необхідно:
· Зобов’язатимагазини, що здійснюють продаж нових люмінесцентних ламп, приймати віднаселення відпрацьовані лампи.
· Максимальноспростити отримання магазином дозвільних документів на поводження ізнебезпечними відходами.
· Організуватисистему дієвого первинного обліку.
Безперечно,люмінесцентні лампи — економічно виправдане джерело світла, яке дозволяєефективніше використовувати природні ресурси. Однак «екологічність» таких лампможе бути повністю знівельована відсутністю загальнодержавної системи збору тазнешкодження відпрацьованих ламп, у тому числі належного інформуваннянаселення.
Висновки
Ртуть, щоміститься у люмінесцентних лампах при їх пошкодженні, є потенційним джереломзабруднення різних приміщень. Ртуть відноситься до речовин першого класунебезпеки і стосовно здоров'я (патології) людини володіє широким спектромклінічних проявів токсичної дії. Одна необережно розбита люмінесцентна лампасередньої довжини викидає в повітря близько 50 куб. м. отруйної ртутної пари.
Проблемаутилізації люмінесцентних ламп стоїть достатньо гостро у сучасному світі, нетільки у зв'язку із зростанням рівня забрудненості планети важкими металами,але і із зростанням використання ртутних ламп в сучасному виробництві і побуті.Останнє обумовлено винятковою особливістю ртутних джерел світла: їх світлова віддачадосягає 100 лм/вт при низькій робочій температурі і терміні служби до 40 тисячгодин. Ці показники в десятки разів перевищують відповідні параметри лампрозжарювання.
Враховуючипостійне зростання вартості світових енергоресурсів, легко зрозуміти, щонайближчим часом альтернативи люмінесцентним лампам немає. Наприклад, всебільше і більше компаній, зокрема бізнес-комплекси переходять зі звичайних лампна люмінесцентні.
Щорічноутворюються мільйони відпрацьованих люмінесцентних ламп, що вимагають утилізації.
Списоквикористаних джерел
1. Прозатвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишньогоприродного середовища і стягнення цього збору: Постанова КМУ вiд 01.03.1999 №303// Офіційний вісник України. — 1999 р. — № 9. — Ст. 89.
2. В.Старий.Темна сторона енергоощадних люмінесцентних ламп —
3. Малагірнича енциклопедія: В 3-х т./ За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас»,2004. — С.425.
4. Основиохорони праці. В.Ц. Жидецький, В.С.Джигирей, О.В. Мельников. — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348с.
5. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона. Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання,2004. — 490 с.
6. Українцямзагрожують економні лампи
7. Цивільнаоборона. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник/За ред. полковника В.С Франчука. — 2-ге вид., доп. — Львів, Афіша, 2001. — 336с.