Міністерство освіти і науки
Київський педагогічнийуніверситет ім. Б.Д. Грінченка
Інститут психології ісоціальної педагогіки
Реферат
з теми: Здоров'я людини ідовкілля
Київ 2010
Вступ
За стародавньоюсхідною філософією, існує рушійна сила Всесвіту. У давньокитайській культурі,це “чі” – життєва енергія, у давньоіндійскій філософії, це прана – первороднийживотворний подих, основна життєва енергія. Існує вона як у макрокосмосі, так ів мікрокосмосі – в людині. Природна сила життя вводить людину у світ. Внутрішня“чі” циркулює в організмі постійними меридіанами. Стан здоров’я в норміхарактеризується нормальним рухом “чі” в організмі. Будь – яка закупорка чишерехатість стінок енергетичних каналів під впливом внутрішніх або зовнішніхфакторів спричинює або застій, або турбулентну течію “чі”. Внаслідок цьогопорушується стан здоров’я, а згодом розвивається хвороба.
1. Чи потрібнолюдині бути здоровою?
Самотня живапорошинка – це наша планета Земля. Земля – кульбаба. Життя людини – єдиноїрозумної живої істоти – не вічна. Кожна людина неминуче помре: один – раніше,інший – пізніше. Терміни життя для людини невизначені. Але всяка рання смерть –трагедія. Щоб продовжити довге і щасливе життя, потрібно навчитися цінувати іберегти природу, як нічим незамінне середовище життя і колиску людства. 1. Чипотрібно людині бути здоровим? Самотня жива порошинка – це наша планета Земля.Земля – кульбаба. Життя людини – єдиної розумної живої істоти – не вічна. Кожналюдина неминуче помре: один – раніше, інший – пізніше. Терміни життя для людининевизначені. Але всяка рання смерть – трагедія. Щоб продовжити довге і щасливежиття, потрібно навчитися цінувати і берегти природу, як нічим незаміннесередовище життя і колиску людства.
Окрім природногосередовища здоров'я і довголіття людини визначають умови його праці і життя,тому з шкільної лави поважно освоювати наукову і духовну культуру свого народу.І, звичайно, лише здоровий спосіб життя сприяє реалізації всіх можливостей, щонадаються природою людині.
Людина, проте,легковажно відноситься до свого здоров'я. Одній з вагомих причин такоговідношення до власного здоров'я можна вважати сучасну медицину і деяканевідповідність між високим рівнем добробуту і зростанням культури населення.Безкоштовна медична допомога, доступна в будь-яку годину дня і ночі, в крупномумісті і на тайговій копальні, високоспеціалізована і кваліфікована, безвідмовнаі багатообразна (поліклініки, санаторії) з одного боку – позитивно відбилися наздоров'ї людини, але з іншою притупило у людей страх перед хворобою. Другоюважливою причиною бездумного відношення до власного здоров'я можна рахуватинедостатню переконаність в невідворотності покарання за досконалий протиздоров'я «злочин».
Людині здається,що погане може статися з ким завгодно, але лише не з ним. Хіба мало, що хтосьпомер від цукрового діабету або ожиріння, розбився. Він просто був невдахою,нещасливим. А я везучий, зі мною нічого поганого не станеться. Я зумію«викрутитися». А ось викрутитися-те часто і не удається. Третьою причиною єясне представлення перспективи. Багато хто міркує, буду я берегти здоров'я абоне буду, але раз середня тривалість життя в країні 72 – 76 років, то і я доживуяк мінімум, до 80 років. Звичайно, це лише небагато причин, але стежити засвоїм здоров'ям – головне завдання людини. Може скластися враження, щозбереження і примноження здоров'я – справа не лише трудомістка, але ібезрадісна. Але ж це – якнайглибша помилка. Адже ніхто не вимагає відмовлятисявід радощів повноцінного життя. Є такий афоризм: «Жити добре. А добре жити щекраще». Суть цього афоризма зводитися до того, що будь-яке життя краще смерті,але хороше життя – краще просто життя. А ось для того, щоб життя стало хорошим,потрібне здоров'я. А щоб бути здоровим потрібно цього хотіти.
2. Здоров'я ідовкілля
2.1 Здоров'я ічинники ризику захворювання
Одним з найважливішихпридбаних по спадку властивостей здорового організму є постійність внутрішньогосередовища. Це поняття ввів французький вчений Клод Бернар (1813 — 1878), щорахував постійність внутрішнього середовища умовою вільного і незалежного життялюдини. Внутрішнє середовище утворилося в процесі еволюції. Вона визначається впершу чергу складом і властивостями крові і лімфи. Постійність внутрішньогосередовища – чудова властивість організму, яка в якійсь мірі звільнила його відфізичних і хімічних впливів зовнішнього середовища. Проте це постійність – вононазивається гомеостазом – має свої кордони, визначувані спадковістю. А тому,спадковість є одним з найважливіших чинників здоров'я.
Організм людинипристосований до певної якості фізичних (температура, вологість, атмосфернийтиск), хімічних (склад повітря, води, їжі), біологічних (всілякі живі істоти)показників довкілля.
Якщо людинатривало знаходиться в умовах, що значно відрізняються від тих, до яких вінпристосований, порушується постійність внутрішнього середовища організму, щоможе вплинути на здоров'ї і нормальне життя.
У наше століттячоловік, як і всі живі організми, схильний до зовнішніх дій, які приводять дозмін спадкових властивостей. Ці зміни називаються мутаційними (мутаціями).Особливо виросла кількість мутацій за останній час. Відхилення від певних,звичних властивостей довкілля можна віднести до чинників риски захворювання(дивися додаток). Отже, дані, приведені в таблиці, свідчать про те, щозахворюваність і смертність пов'язані перш за все з умовами середовища іспособом життя людей.
Кожен з нас маєправо знати про всі екологічні зміни, що відбуваються і в місцевості, де вінживе, і у всій країні. Ми повинні знати все про їжу, яку вживаємо, про станводи, яку п'ємо, а медики зобов'язані пояснити небезпеку життя в зонах,заражених радіацією. Людина повинна усвідомлювати небезпеку, що загрожує йому,і відповідно діяти.
Для людинизовнішнім довкіллям є не лише природа, але і суспільство. Тому соціальні умовитакож впливають на стан організму і його здоров'я. Умови життя і трудовоїдіяльності, а також характер і звички людини формують спосіб життя кожного знас. Спосіб життя – культура живлення, рухи, професія, використання вільногочасу, творчість – впливає на духовне і фізичне здоров'я, укріплюючи аборуйнуючи його, подовжуючи або укорочуючи життя. Для зростаючого організмушколярів, що формується, особливе значення має дотримання режиму дня(правельний розпорядок учбової праці і відпочинку, повноцінний сон, достатнєперебування на свіжому повітрі). Отже, правильний спосіб життя є чинникомздоров'я, а хворий – чинником ризику.
Морально відповідальналюдина розуміє необхідність дотримання нормам і правилам, заборонам ірозпорядженням. Свідоме і відповідальне відношення до здоров'я повинне статинормою життя і поведінки кожного з нас.
2.2 Праця іздоров'я
Праця є основоюстворення матеріальних і духовних цінностей. Він також необхідний дляоптимального протікання біологічних процесів в організмі, отже, робить великийвплив на здоров'ї.
Під впливом працібіологічні процеси в людському організмі істотно перетворилися. Особливостібудови скелета, розвитку мускулатури, роботи органів чуття – все це зрештою єрезультатом трудової діяльності людини. Так, ефективність праці підвищилася відтого, що одна рука – ліва, стала удосконалюватися в підтримці об'єкту праці, аінша – права, удосконалювалася в його обробці.
Поняття «праця» і«робота» не однозначні. Термін «робота» означає всі види діяльності, пов'язаніз витратою енергії і виходом організму із стану спокою. Наприклад, дитя, щопідкидає в повітря м'ячик, витрачає певну енергію і, отже, з фізичної точкизору виконує роботу. Проте це заняття ніхто не віднесе до праці. Таким чиномпри будь-якому вигляді праці виконується робота, але не всяка робота можевважатися трудовою діяльністю.
Прийнято ділитипрацю на фізичну і розумову. Ділення це умовно, оскільки жодна трудовадіяльність неможлива без регулюючої ролі центральної нервової системи, безвольових зусиль. При оцінці фізичних зусиль використовується поняття «Тягарпраці», навантаження на скелетну мускулатуру, серцево-судинну і іншіфізіологічні системи. Для характеристики розумової діяльності прийнято поняття«Напруженість праці», що відображає переважне навантаження на центральнунервову систему.
Фізична працявідрізняється великою витратою енергії, швидким розвитком стомлення і, в той жечас, відносно низькою продуктивністю. У працюючих м'язах посилюється кровотік,що доставляє живильні речовини і кисень, що відносить продукти розпаду. Уорганізмі настають фізіологічні зміни, що забезпечують м'язову діяльність. Зпідвищенням тягаря фізичної праці збільшується вжиток кисню. Існує межамаксимальної кількості кисню, яка в силах спожити чоловік – так звану кисневустелю. Зазвичай він не перевищує 3-4 л/мін. Під час виконання дуже важкої працідоставка кисню в організм досягає своєї межі, але потреба в нім стає ще більшеі не задовольняється в процесі роботи. У цей момент в організмі виникає станкисневої недостатності – гіпоксії. Помірна гіпоксія тренує організм. Але якщоважка фізична праця продовжується довго, або людина не звикла до великихнавантажень, і його дихальна і серцево-судинна системи погано забезпечуютьроботу м'язів, гіпоксія стає ушкоджувальним фактом.
При виконанніпраці великого тягаря і тривалості відбувається зниження працездатності,розвивається стомлення, яке суб'єктивно сприймається нами у вигляді почуттявтоми. Якщо працездатність не встигає відновиться на початок наступного дня,розвивається перевтома, що супроводиться хронічною гіпоксією, порушеннямнервової діяльності – неврозами, захворюваннями серцево-судинною і інших систем.
Тягар розумовоїпраці під час навчання збільшується ще більше внаслідок того, що проходить натлі статичної напруги, пов'язаної з необхідністю тривалий час зберігати певнупозу.
Повноціннийвідпочинок, як вказував ще класик вітчизняної фізіології І.М. Сєченов, полягаєне в неробстві, а в зміні діяльності. «Працюєш сидячи – відпочивайстоячи", — писав він. Тому розумова робота, навчання обов'язково повиннічергуватися з руховою активністю. Фізкультхвилинки, проведені на уроці в мить,коли спостерігаються ознаки збудливої фази стомлення, дозволяють значновіддалити настання вираженої втоми, зробити працю повноцінною і ефективною.
2.3 Професія іздоров'я
Нормальнезадоволення роботою більше сприяє довголіттю, чим фізична будова, спосібживлення, некуріння і довголіття батьків. М. Бернет. Спосіб життя багато в чомузалежить від професії, яку придбала людина.
Кожен з нас відприроди і виховання володіє комплексом індивідуальних (біологічних ісоціальних) характеристик, які потрібно враховувати при виборі професії. Ціхарактеристики: здібності, прагнення, інтереси, — кожен повинен знати або хочби задуматися про них. Бо якщо немає гармонії (відповідності) між властивостямиособи, характером діяльності і навколишніми умовами життя, то рано чи пізно ценегативно позначиться на функціях організму і на якості роботи.
Професії першоготипа виділяються на основі стосунків «людина-природа». Сюди відносятьтваринників, бджолярів, лісоводів, агрономів, геологів і багато інших. Другийтип об'єднує професії пов'язані із стосунками «чоловік — техніка». До цієїгрупи відносять професії слюсарюючи, швалі, інженера і так далі. Малярі,художники-оформлювачі, живописці – «людина – художній образ».
Яку б професію вине вибрали, для досягнення успіху необхідно навчитися працювати. Головнеджерело задоволення від роботи – це сама робота. При цьому поважно знати нелише те, що віддає їй чоловік, але і те, що вона дає людині. Коли роботазахоплює, захоплює, доставляє насолоду, тоді не відчувається втоми.
Проте існують імалоцікаві виробництва, де людина не випробовує емоційного підйому від роботичерез її специфіку. Але і в таких умовах працьовитість, організованістьдопомагають людині в його праці. Звичайно, багато що тут залежить не стількивід самого працівника, скільки від організації праці в цілому на виробництві.
Ваш настрій, аотже, і душевне благополуччя, здорова психіка залежать не лише від вас.Поважно, щоб ваші зусилля були справедливо оцінені, щоб конфлікти, споривирішувалися чесно. Кожен може і повинен вибрати професію до душі і по плечу.
3. Сім'я іздоров'я
Сім'я – малагрупа людей, заснована на браку або кровній спорідненості. Члени сім'ї зв'язаніспільністю побуту, взаємною допомогою і моральною відповідальністю. Сучаснасім'я полягає, як правило, з подружжя і дітей. Тому говорять, що сім'я єморально-правовий союз чоловіка і жінки.
Родинний устрійвпливає на здоров'я людей. Родинне життя визначає здоров'я членів як прямо, такі побічно. Відомо, що щасливі в браку живуть довше, хворіють на рідше.Смертність вдів завжди вища, ніж заміжніх жінок. Обстановка в сім'ї, характер взаємовідношенняїї членів значною мірою визначають народжуваність, позначаються під кінецьвагітності, впливають на різні показники здоров'я. Прагнення жінки мати дитятизалежить від умов життя, але ця залежність опосередкована стосунками міжподружжям. За задовільних житлових умов і матеріальної забезпеченості, аленапружених внутрішньродинних стосунках між подружжям, зростає число абортів ужінок.
Режим, розпорядокдня членів сім'ї – один з показників способу життя. У сім'ях, де несприятливийпсихоемоційний клімат, діти частіше хворіють на виразку шлунку, хронічнийгастрит. Порушення режиму відпочинку, сну, живлення в сім'ї приводить дорозвитку у більшості членів сім'ї ряду захворювань: серцево-судинних,нервово-психічних, порушень обміну.
Сім'я впливає настановлення характеру, на духовне здоров'я її членів.
Взагалі, в містічлени сім'ї мало спілкуються один з одним, частенько збираються лише завечерею, але і в ці недовгі години контакти членів сім'ї пригнічені переглядомтелепередач. У великих міських сім'ях при спільному мешканні в одній квартирі2-х або 3-х поколінь контакти членів сім'ї незрідка бувають утруднені із-зависокої психоемоційної напруженості. Всі ці і ряд інших умов надають істотнийвплив на стійкість сім'ї, а отже, несприятливо впливають на здоров'я населеннявцілому.
У суспільствіназріла гостра проблема зміцнення сім'ї, вирішення якої багато в чомувизначається культурою вступаючих в брак, зокрема, розумінням ролі сім'ї якчинника здоров'я всіх її членів.
Висновки
Хвора людинастраждає не тільки фізично. Ламаючи здоров’я людини, недуга “попутно” зміню іїї соціальне становище, уявлення про себе; взаємовідносини з оточенням. Щоздоров’я – найбільше багатство людини, ми починаємо розуміти тільки вже шукаючикращого лікаря і дорогих ліків з етикеткою – made in. Західна медицинарозвивається шляхом деталі вужчої спеціалізації розчленовуючи цілу людину наоргани і системи. Однак цей природний процес наукового пізнання з часомобертається до нас своєю слабкістю у практичному плані. Спроби ізольованоговтручання лікаря вузької спеціальності в організм без урахування складнихзв’язків та здатності організму хворого до саморегулювання часом дають небаченіпобічні ефекти. Особливо, вдаються до інтенсивної лікарської терапії тахірургічних втручань.
Зовсім іншийпідхід до лікування у східній медицині. Вона розглядає людський організм, якскладну саморегульовану систему, яка перебуває у динамічній рівновазі знавколишнім середовищем. Терапія у східній медицині існує з сивої давнини, ще зкам’яного віку. Її застосували для лікування не тільки людей, але й тварин.Протягом тисячоліть складалися її традиції, прийоми, тонкощі.
Література
1. Белецкая В.И., Громова З.П.,Егорова Т.И. Школьная гигиена. – М.: Просвещение, 1983. -160 с.
2. Журнал “Здоров’я” 2000 р.
3. Зильман С.Л., Зильман В.Л.,Шевченко С.Н. Гігієнічне виховання учнів. – К.: Рад школа., 1988. — 124 с.