МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедра ОТ и ОС
РЕФЕРАТ
натему: «Захист населення при радіаційному забрудненні»
Харків-2008
ЗМІСТ
ВСТУП… 3
Викиди радіоактивних речовин унавколишнє середовище. 4
Заходи щодо протирадіаційного захисту. 5
ПРАВИЛА поведінки та дійнаселення в очагу ядерного уражения. 6
Заключение. 9
Список источников информации. 10
ВСТУП
Цивільний захист населеннявід небезпек є однією з найважливіших задач держави. Цивільна оборона як сферанаукової та практичної діяльності виникла у досить непрості часи, але навіть іпонині не втратила свого значення. І насамперед це стосується захисту населеннявід надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тобто таких, що якимось чиномпов’язані з діяльністю людини.
Порушення нормальноїжиттєдіяльності людини та навколишнього середовища у наслідок аварій,катастроф, стихійного лиха, епідемій, війн та інших факторів, тобто надзвичайніситуації, трапляються в наш час досить часто. Тому неможна забувати певнихправил поведінки, що необхідні для виходу зі складної ситуації у разінебезпеки.
Один з видів надзвичайнихситуацій техногенного характеру, аварії чи навмисні дії, направлені на викидирадіоактивних речовин, є чи не найбільш небезпечним для життя та здоров’ялюдини та середовища, що її оточує. Людство, винайшовши ядерну енергію тастворивши ядерну зброю, ще на превеликий жаль не змогло віднайти спосібуберегтися від наслідків дії радіоактивних речовин, та повністю очистити зонузабруднення після викиду. Яскравий для цього приклад – вибух на ЧорнобильськійАЕС, що призвів до втрати цілих міст та багатьох населених пунктів, покалічивдолі тисяч людей, які і сьогодні відчувають на своєму здоров’ї наслідки цьоголиха, а крім того, завдав непоправних збитків для природи та навколишньогосередовища цілого регіону.
Тому захист населення відрадіаційного забруднення відіграє визначну роль при надзвичайних ситуаціяхтакого типу, як єдиний спосіб применшити збитки та втрати населення.
викидирадіоактивних речовин у навколишнє середовище
Ядерна зброя виникланаприкінці другої світової війни як перша зброя масового знищення такихмасштабів. Вона одразу ж була застосована США при бомбардуванні японських містХіросіми та Нагасакі. Це спричинило страшні наслідки для населення, флори тафауни, економіки країни. Ядерна зброя – це боєприпаси, дія яких заснована навикористанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при вибухових ядернихреакціях. До вражаючих факторів дії ядерної зброї відносять ударну хвилю,світове випромінювання, проникаючу радіацію, радіоактивне зараження територійта електромагнітний імпульс.
Найнебезпечнішими занаслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин,внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості навеличезних площах. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовищевнаслідок аварії на атомних електростанціях характеризується дозоювипромінення, рівнем радіації, осередком ядерного ураження.
Шляхи підвищенняжиттєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки можуть бути різними. Актуальнимдля жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовахпідвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, щопотрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні йпрофілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.
При цьому важливе місцедля захисту населення відіграє визначення радіаційного фону території та оцінкарадіаційної обстановки. Під очагом ядерного ураження розуміється територія знаселеними пунктами, сільськогосподарськими та іншими об’єктами, що піддалисядії радіації. Радіаційна обстановка – це обстановка, яка складається натериторії адміністративного району, чи населеного пункту, чи об’єкту народногогосподарства у результаті радіоактивного забруднення місцевості, яка потребуєприйняття певних заходів із захисту населення. Під оцінкою радіаційноїобстановки розуміється рішення задач з різних варіантів дій формувань цивільноїоборони, а також виробничої діяльності об’єктів та населення в умовахрадіаційного зараження, аналіз отриманих результатів та вибір найбільшцілесообразних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей.Оцінка радіаційної обстановки проводиться з використанням спеціальної карти знанесеними на неї зонами ураження та рівнями радіації.
Заходи щодопротирадіаційного захисту
Протирадіаційний іпротихімічний захист – це комплекс заходів цивільної оборони, що направлені напопередження та послаблення дії іонізуючих випромінювань, радіоактивних викидівта сильнодіючих отруйних речовин.
Протирадіаційний захистнаселення включає в себе наступні заходи:
‒визначення та оцінка радіаційної обстановки;
‒розробка та введення в дію режимів радіаційного захисту;
‒організація та проведення дозиметричного контролью радіаційного фону;
‒засоби захисту населення при радіаційному забрудненні;
‒забезпечення населення та невоєнізованих формувань цивільної оборонизасобами протирадіаційного захисту (протигази, засоби захисту шкіри та інше,накопичення, зберігання, видача);
‒ліквідація наслідків радіоактивного ураження (спеціальна санітарнаобробка, обеззараження місцевості та споруд) та інші.
Необхідно відзначити, щозасоби захисту населення також підрозділяються на колективні та індивідуальні.При радіаціному забрудненні важливіше місце відіграє колективний захист.Насамперед для укриття людей заздалегідь будуються захистні споруди: схованкита протирадіаційні укриття. Схованки забезпечують найбільш надійний захист відусіх уражаючих факторів будь-якої зброї масового знищення (у тому числі йнейтрального), всіх видів звичайної зброї, а також від шкідливих наслідківзастосовання ядерної зброї (від високих температур, отруйних випарувань, димів,обвалів, уламків пошкоджених будівель і т.д.) у схованках можна знаходитисятривалий час.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНкита Дій НАСЕЛЕНнЯ В ОЧАГу ЯДЕРНОГО уРАЖЕНИЯ
Поведінка та дії населення вочагу ядерного уражения багато в чому залежить від того, де люди знаходилися умомент ядерного вибуху: у схованках чи укритях, чи поза їх межами. Якщо людизнаходилися у схованках, до необхідно лише ретельно дотримуватися правилаперебування у них та строго виконувати накази комендантів та іншихвідповідальних людей, а також постійно мати напоготові засоби індивідуальногозахисту.
Зазвичай час перебуваннялюдей у схованках залежить від ступеню радіоактивного ураження місцевості. Якщов зоні місцезнаходження схованки рівень радіаційного забруднення не перевищує80 Р/ч, то час перебування у ні може складати не більше однієї доби. У разиобсягів уражень від 80 до 240 Р/ч знаходженяя людей у захисній спорудізбільшується до трьох діб, у зоні ураження з рівнем радіації більше за 240 Р/ччас перебування складатиме більше за три доби. При цьому очевидна необхідністьнаявності припасів продуктів харчування та медикаментів у таких схованках.
Якщо внаслідок ядерноговибуху схованка опиниться пошкодженою та подальше перебування у ній –небезпечним, то приймають міри по швидкому звільненню приміщеннчя, заздалегідьнадівши всі засоби індивідуального захисту. Знаходячись у завалених захиснихспорудах, необхідно робити все для попередження виникнення паніки.
При знаходженні людей підчас ядерного вибуху поза межами заїхисних споруд, наприклад, на відкритіймісцевості чи на вулиці, в якості укриття потрібно використовувати найближчіприродні укриття. Якщо таких укриттів знайти не вдалося, необхідно повернутисядо вибуху спиною, лягти на землю лицем униз, сховавши руки під себе, а післятого, яко пройде ударна хвиля, негайно надіти протигаз чи респіратор, чи хочабякимось іншим чином захистити дихальні шляхи. Після цього – стряхнути пил, щоосів на одяг та взуття, надягти наявні засоби захисту шкіри чи використати уцій якості одяг, не залишаючи при цьому відкритих ділянок шкіри, а за цим –якнайшвидше полишити очаг радіаційного ураження або укритися у найближчіїзахистній споруді.
Знаходження людей навідкритій місцевості поза схованками не дивлячись на використаапня ними засобівіндивідуального захисту, всеодно неминуче призводить до опромінення та, якнаслідок, променевої хвороби. Для застереження цього, чи применшення наслідків,треба якомога швидще провести профілактику уражень іонізуючими випроміненнями.
З метою зменшенняможловості ураження радіоактивними речовинами, на території очага ураженнязабороняється приймати їжу, пити та палити. У крайніх випадках дозволяєтьсяприймати їжу в укриттях на ділянках, де рівень радіації не перевишчує 5 Р/ч, аготувати – на ділянках, де рівень радіації не перевишчує 1 Р/ч.
При виході з очагівураження необхідно пам’ятати, що, особливо в містах, руйнування будівель можепродовжуватися і після припинення дії ударної хвилі: окремі елементи будинківможуть впасти після вибуху. Тому необхідно це враховувати не тільки припереміщенні а й при зупинках: пересуватися треба посередині вулиці. Також требаповодитися дуже обережно та увахно при появі на шляху будь-яких дротів,проводів.
Напрямок пересування требарозраховувати з урахуванням знаків огородження, що розсталені розвідкоїцивільної оборони, – у бік зниження рівней радіації. пересуваючись позараженій території необхідно намагатися не підіймати пилу, а у дощову погоду –обходити калюжі та не підіймати бризк.
На шляху слідування зочагу можуть траплятися люди, що потрапили під уламки. Їм необхідно надатипосильну допомогу, спираючись на знання та навички надання першої допомоги.Необхідно прийняти необхідні заходи по відверненню подальшого потраплянняіонізованих часток до ран.
У населених пунктах длялюдей велику небезпеку становлять пожари, що їх викликало світлове опроміненняядерного вибуху. Необхідно вміти вести боротьбу із вогнем, правильно діяти приїх гасінні, аби не отримати уражень.
Після виходу з зонирадіаційного ураження необхідно якомога швидше провести дезактивацію тасанітарну обробку, тобто видалити радіоактивний пил: при дезактивації – зодягу, взуття, засобів індивідуального захисту, при санобробці – з відкритихділянок тіла, слизковин очей, носа та рота.
Позаяк одноразова частковадезактивація та санітарна обробка не завжди гарантуе повного видаленнярадіоактивного пилу, то після їх проведення обов’язково здійснюєтьсядозиметричний контроль. Якщо при цьому виявиться, що зараження одягу та тілаперевищує норму, то часткову дезактивацію та санітарну обробку треба повторити.
ВИСНОВКИ
Таким чином, захистнаселення при радіаційному забрудненні, відіграючи вирішальну роль у рітуваннівеликих мас населення, що постраждали від вібуху радіоактивних речовин, являєсобою цілий комплекс заходів.
Ці заходи повінніздійснюватися наділеними для цього повноваженнями службами, організаціями тазагонами, що складаються з працівників та керівників прідприємств таорганізацій. Ефективність здійснення таких заходів залежить не тільки відвпраності робот формувань цивільної оборони, а й насамперед, відпоінформованості суспільства, його навичок стосовно боротьби із ситуацієюрадіаційного ураження та поведінки у такій ситуації.
З часів появи ядерноїенергії та цивільної оборони як такої, вона стала невід’ємною частиноюзагального захисту населення, та отримала широку наукову та технічну базу,використання якой – долг держави та суспільства при порятунку життів.
Література
1. Михайлов В.А., Науменко И.А… Ядерная физика и ядерное оружие. – М.:Военная промышленность. 1967г. – 436 с.
2. Симоненко В.В., Кротов А.И. «Гражданская оборона стран мира» – М.: 1990г. –260 с.
3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист – К.: 2006 г. – 456с.