КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з курсу «Біржова діяльність»
на тему «Ф’ючерсні контракти»
Задача (Варіант № 16)
Необхідно розрахуватиза наведеними даними стан рахунку клієнта на кожен день місяця, виходячи зтого, що операції здійснюються з травневими та червневими ф’ючерсними контрактами на газойль,одиниця контракту складає 49 000 галонів, вимоги щодо первісної тапідтримуючої маржі на один контракт приведені в Додатку №1.
Результатирозрахунків внести у таблицю 1. Пояснити порядок розрахунків і зробити висновкищодо кінцевого фінансового результату операцій клієнта. Проаналізувати причинитакого результату.
Таблиця 1 — Видиоперацій, що здійснюються клієнтом та сума першого внеску на рахунокПоказники діяльності клієнта (операції) Варіант № 16 1. Дата та вид першої операції 03.04. – Продаж травневого контракту 1.1. Кількість контрактів 7 2. Дата та вид другої операції 14.04. – Купівля травневого контракту 2.1. Кількість контрактів 7 3. Дата та вид третьої операції 17.04. – Продаж травневого контракту 3.1. Кількість контрактів 3 4. Дата та вид четвертої операції 25.04. – Купівля травневого контракту 4.1. Кількість контрактів 3 Сума першого внеску на рахунок клієнта в розрахунковій палаті, $ 19 000
Поточні ринковірозрахункові ціни на газойль, центів/ галонДата Варіант № 16 03.04 67,90 04.04 67,80 05.04 67,50 06.04 66,20 07.04 66,90 08.04 67,40 10.04 67,60 11.04 67,80 12.04 67,80 13.04 67,20 14.04 67,00 17.04 66,90 18.04 66,80 19.04 66,90 20.04 67,20 21.04 67,30 25.04 67,50
Рішення
1. Основнітеоретичні підходи та термінологія, задіяні при рішенні задачі:
а) Ф'ючерснийконтракт (як і форвардний)– це угода про покупку або продаж активу впевний час у майбутньому за певною ціною (але, на відміну від форвардногоконтракту – на біржі).
б) Кожнаф'ючерсна біржа має асоційовану з нею розрахункову палату, що після здійсненняугоди стає «продавцем для покупця» і «покупцем для продавця».
в) торговельнапалата передбачає наступні процедури:
(1) вимогиброкерів до продавців і покупців внести первісну маржу;
(2) здійсненнящоденного клірингу рахунків покупців і продавців;
(3) вимогапідтримки щодня покупцями й продавцями певної маржі.
Розглянемопоняття первісної маржі.
При відкриттіпозиції за контрактом його учасник повинен внести гарантійний внесок (застава).Цей внесок (застава) називається початковою, депозитною або операційною маржею(performance margin). По величині маржа становить звичайно від 5 % до 15%вартості контракту.
Дані коштивносяться на клієнтський рахунок, що відкривається в розрахунковій палатікожному учасникові торгів. Розмір маржі встановлюється розрахунковою палатою,виходячи з величини денних коливань ф'ючерсної ціни, що спостерігалися.Величина маржі повинна бути такою, щоб вона покривала можливий денний програшза контрактом в умовах поточної кон'юнктури. При зміні кон'юнктури ринкурозрахункова палата буде змінювати величину гарантійного внеску.
г)Клірингом (marketing to market) на ф'ючерсному ринку називається процедуразміни суми на рахунку інвестора з метою зміни котирувальної ціни ф'ючерсногоконтракту.
д) Угода, щозакриває відкриту позицію за терміновим контрактом, називається офсетної. Вонапротилежна первісній угоді. Якщо перша угода була покупкою контракту, тоофсетна буде продажем. Якщо перша була продажем, то офсетна буде покупкою.
Учасник контрактуможе тримати позицію відкритою протягом тривалого часу, наприклад, кілька днів.Однак щодня по його рахунку буде відбуватися рух коштів: розрахункова палатабуде нараховувати йому поточний виграш або списувати поточний програш. Поточнівиграші (програші) вона визначає за підсумками кожної торговельної сесії наоснові так званої котирувальної або розрахункової ціни.
Котирувальна ціна(розрахункова ціна) — це ціна, що визначається за підсумками торговельної сесіїна основі котирувань або угод, укладених у ході даної сесії.
е) Зарезультатами торгів розрахункова палата щодня визначає виграші-програшіучасників, списує гроші з рахунку сторони, що програла, і зараховує їх нарахунок що виграв.
Сума виграшу абопрограшу, що нараховується за підсумками торгів, називається варіаційною абозмінною маржею. Позитивна варіаційна маржа означає виграш, негативна — програш.
Треба, однак,підкреслити, що розрахункова палата щодня проводить кліринг по всіх відкритихпозиціях, тобто як спекулянтів, так і хеджерів і арбітражерів.
Розрахунковапалата встановлює мінімальну суму коштів, що повинна перебувати на рахункуучасника торгів, що має відкриту позицію. Вона називається підтримуюча маржа (variationmargin). Вона може рівнятися або бути нижче початкової маржі.
Якщо в результатіпрограшу за ф'ючерсним контрактом на клієнтському рахунку виявиться сума меншепідтримуючої маржі, то клієнт зобов'язаний відновити її величину до рівняпочаткової. У противному випадку брокер самостійно закриє його позицію офсетноюугодою. Така умова включається в договір із брокером.
ж) Ф'ючерсніконтракти можуть бути поставними й безпоставними аборозрахунковими. По поставному ф'ючерсі передбачається фізична поставкабазисного активу. Безпоставочний ф'ючерс припускає розрахунки між учасникамитільки в грошовій формі, а поставка базисного активу відсутній.
з) При заключенніф'ючерсного контракту учасники погоджують ціну базисного активу з поставкою впевний момент у майбутньому. Вона називається ф'ючерсною ціною (F).Важливо підкреслити, що погоджена ф'ючерсна ціна не фіксується у ф'ючерсномуконтракті. Вона фіксується тільки по рахунку кожного з учасників угоди як цінавідкриття позиції. Ф'ючерсна ціна може бути вище або нижче поточної ціниспот базового активу.
і)Ф'ючерсні позиції. Позиція при покупці контракту називається «довгою» позицію,при продажу – «короткою».
Процесщоденного клірингу означає, що зміни котирувальної ціни реалізуються відразу,як тільки вони відбуваються. Якщо котирувальна ціна росте, то особи з «довгою»позицією одержують виграші, а особи з «короткою» позицією зазнають втрат. Інавпаки, при падінні котирувальної ціни особи з «довгою» позицією зазнаютьвтрат, а особи з «короткої» — одержують виграш, що завжди дорівнює величинівтрат. Таким чином, чи виграє покупець і втрачає продавець або виграє продавецьі втрачає покупець — обидві сторони беруть участь у грі з «нульовою сумою».
2. Як показуютьрезультати розрахунків тактики біржової гри клієнта з ф’ючерсними контрактами (табл. 2):
а) 03.04. –клієнт відкрив «коротку» позицію на продаж 7 контрактів, граючи на майбутнійпрогноз зниження ціни;
б) прогнознезниження ціни дійсно відбулося, але перший «пік» падіння ціни 06.04 клієнт невикористав, а відчувши, що ринок знов пішов на зростання ціни, 14.04 закрив«коротку позицію» купівлею 7 контрактів при першому зниженні ціни. При цьомуйого виграш становив 3 087$, а привикористанні більш вигідного курса 06.04 – виграш міг би становити 5831$;
в) враховуючитенденцію ринку до росту цін, 17.04 клієнт відкрив «довгу» позицію на купівлю 3контрактів, граючи на прогноз майбутнього підвищення цін.
г) 25.04,враховуючи відповідність зростання цін, клієнт закрив «довгу» позицією продажеюзустрічних 3 контрактів на першому піку зростання цін. Виграш клієнта становив882$.
д) Аналіз даних табл. 2 показує, що внесеноїсуми первинного депозиту (19000$ по «короткій позиції» 7 контрактів та 9000$ по «довгій позиції» 3 конт-рактів)достатньо для виконання вимог розрахункової палати по рівню підтримую-чоїмаржі. При цьому, згідно умов задачі рівень початкового депозиту клієнта бувдещо нижче вимог 10% рівня для первинної маржі.
3. В результатібіржової гри з 03.04 по 25.04:
— витрачені коштипочаткової маржі у 19 000$ принесликлієнту 3969$ доходу, що еквівалентноставці річної доходності – 251%.
Таблиця 2 — Поточнийрахунок клієнта в розрахунковій палаті біржі та результати біржової гри накурсах ф’ючерсних контрактів
/>
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Саркисян А.М. Производные финансовыеинструменты. Хеджирование, спекуляция, арбитраж. — М.: ИГ «Прогресс»,1998. — 196 с.
2. Буренин А.Н. Рынки производныхфинансовых инструментов. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 368 с.
3. Шарп У.Ф., Александер Г.Дж., БейлиДж. Инвестиции: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 1024 с.
4. Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг.Курс лекций. — К.: ВИРА-Р, 2002. — 360 с.
5. Рэдхэд К., Хьюс С. Управлениефинансовыми рисками: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 288 с.
6. Колб Р. Финансовые деривативы.Учебник. Издание 2-е: Перевод с англ. — М.: Информационно-издательский дом«Филин», 1997. — 360 с.